Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (40)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Дыхательная недостаточность<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 159
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Ходош, Е. М.
Клінічні та гістопатофізіологічні особливості дифузного альвеолярного ураження (пневмонії), обумовленого SARS-CoV-2, у хворих, які потребують респіраторної підтримки / Е. М. Ходош, І. В. Івахно // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 15-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагностика, терапия, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, терапия, этиология)
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС) та дихальна недостатність є основними загрозливими станами у хворих із COVID-19. Основною причиною є насамперед порушення перфузії легень. Анатомічні передумови для позитивного тиску у кінці видиху (ПТКВ) (некардіогенний набряк легень, ателектаз і, отже, можливість рекрутування) відсутні. Неінвазивна вентиляція легень може усунути гіпоксемію і знизити інспіраторні зусилля. Інакше слід розглянути можливість використання механічної вентиляції для запобігання самоіндукованому пошкодженню легень. Ці характеристики пов’язані з помітним порушенням механіки дихання, підвищеним тиском вуглекислого газу артеріальної крові. Провідною характеристикою прогресування COVID-19 є поступовий перехід від набряку або ателектазу до менш оборотних структурних змін легень, а саме до фіброзу. Порушується механіка дихання, підвищується тиск вуглекислого газу в артеріальній крові, знижується здатність дихальної мускулатури та відсутня реакція на ПТКВ у положенні на животі
Дод.точки доступу:
Івахно, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Підгірний, Я. М.
Вплив захисту респіраторної системи на лікування хворих з черепно-мозковою травмою [Текст] = Influence of respiratory system protection on the treatment of patients with craniocerebral trauma / Я. М. Підгірний, Р. О. Мерза // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2022. - N 1. - С. 27-31. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
Анотація: Черепно-мозкова травма призводить до порушення глоткового рефлексу, ковтання, ритму та частоти дихання. Все це провокує виникнення респіраторних ускладнень, які, в свою чергу, стають незалежними факторами негативного наслідку лікування даної категорії хворих
Раннє проведення трахеостомії у хворих з ЧМТ призводять не тільки до зменшення частоти позитивних бактеріальних дослідження виділень з трахео-брохіального дерева але й до зменшення частоти виявлення нозокоміальної пневмонії
Дод.точки доступу:
Мерза, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічний випадок пролонгованої СРАР-вентиляції у пацієнтки з COVID-19-асоційованою пневмонією / А. П. Мазур [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 56-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология)
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION (использование)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Неінвазивна вентиляція легень (НІВ) за допомогою маски для підтримання постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (СРАР-маски) є методом вибору лікування легеневих порушень при тяжкому перебігу COVID-19-асоційованої пневмонії. На сьогодні немає досліджень, які б показували ефективність застосування ROX-індексу для передбачення ефективності чи неефективності НІВ у пацієнтів з гострою гіпоксичною дихальною недостатністю (ГГДН). Даний клінічний випадок описує наш досвід ефективного застосування ROX-індексу у пацієнтки з ГГДН, що розвинулась на фоні коронавірусної хвороби, SARS-CoV-2-асоційованої, якій проводилась неінвазивна вентиляція легень через СРАР-маску
Дод.точки доступу:
Мазур, А. П.
Хоменко, О. Ю.
Борисенко, А. О.
Новікова, Е. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Методика оценки количества жидкости в грудной клетке, основанная на антропометрических данных пациента и определении электрического импеданса грудной клетки / С. В. Курсов [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 73-80. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES (диагностика)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ЭЛЕКТРИЧЕСКИЙ ИМПЕДАНС -- ELECTRIC IMPEDANCE
Анотація: Определение в динамике объема жидкости в грудной клетке приобретает все более широкое распространение в клинических исследованиях и является перспективным методом мониторинга у пациентов отделений интенсивной терапии различного профиля. Наиболее доступными и экономичными методами мониторинга объема жидкости в грудной клетке в настоящее время являются методы, основанные на измерении электрического импеданса грудной клетки при сканировании ее высокочастотным током. Эти методики обеспечивают хорошую повторяемость результатов и практически не зависят от оператора. Цель работы: разработка собственной оригинальной методики определения содержания жидкости в грудной клетке. Материалы и методы. Электрический грудной импеданс измерялся при сканировании грудной клетки электрическим током частотой 32 КГц с наложением двух пар ленточных электродов по В. Кубичеку. Окружность основания шеи и грудной клетки в месте наложения электродов была тщательно измерена. Также определялось расстояние между измерительными электродами. Объем грудной клетки рассчитывался на основании модели усеченного конуса. Объем жидкости в грудной клетке рассчитывался по формуле V = γν/Z(R – r), где V — объем жидкости в грудной клетке; γ — усредненное значение электропроводности крови; ν — объем грудной клетки, рассчитанный на модели усеченного конуса; Z — величина электрического импеданса грудной клетки; R — радиус грудной клетки, а r — радиус основания шеи, внесение разницы между ними в формулу должно уменьшить ошибку, связанную с присутствием в грудной клетке соединительной ткани, обладающей электропроводностью, которая отличается от электропроводности крови. Исследования проведены как у практически здоровых добровольцев, так и у пациентов отделения политравмы с торакальной травмой и признаками дыхательной недостаточности. Результаты. Наши наблюдения показали, что величина объема жидкости в грудной клетке, вычисленная по предлагаемой нами методике, в норме приближается к 60 % — 59 ± 2 % объема грудной клетки, рассчитанного на основе модели усеченного конуса. В наиболее тяжелых случаях торакальной травмы относительное содержание жидкости в грудной клетке пострадавших достигало 75–80 %, а величина объема жидкости в грудной клетке, выраженная в условных единицах на 1/КΩ, находилась на уровне 45–50 условных 1/КΩ. Эти события были ассоциированы с наличием клинической картины острого респираторного дистресс-синдрома 2-й степени тяжести, и все пациенты находились на принудительной искусственной вентиляции легких (ИВЛ) с созданием постоянного положительного давления в дыхательных путях и респираторного плато на уровне 25–27 см Н2О. Положительная динамика процесса была ассоциирована с возрастанием величины индекса оксигенации, возможностью перевода пациентов на самостоятельное дыхание. При этом относительное содержание жидкости в грудной клетке пострадавших снижалось до 60–67 %, а у тех, кто нуждался в продолжении ИВЛ, — до 68–73 %. Величина объема жидкости в грудной клетке, выраженная в условных единицах на 1/КΩ, при быстром улучшении и возможности прекращения ИВЛ составляла 37–42 условных 1/КΩ, а при необходимости продолжения ИВЛ — 43–46 условных 1/КΩ. Результаты определения объема жидкости в грудной клетке по методу авторов лучше соответствовали клинической картине торакальной травмы, тяжести проявлений синдрома острой дыхательной недостаточности, чем показатели методики NICOM. Выводы. Разработанная методика определения содержания жидкости в грудной клетке может быть применена в научных исследованиях и клинической практике в процессе проведения интенсивной терапии у пациентов с синдромом острой дыхательной недостаточности
Дод.точки доступу:
Курсов, С. В.
Никонов, В. В.
Белецкий, А. В.
Загуровский, В. М.
Феськов, А. Э.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ретроспективний аналіз причин летальності у хворих з тяжким перебігом COVID-19 [Текст] / С. О. Середа [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 4. - С. 62-68. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
Анотація: В Україні за весь час пандемії зареєстровано понад 3,5 мільйони випадків COVID-19, а летальність становить майже 90 тисяч. Україна займає лідерські позиції в Європі за приростом нових випадків COVID-19 та показником летальності від даного захворювання. Пошук схем ефективного лікування та нових підходів до ведення пацієнтів з коронавірусною хворобою задля зниження тяжкості перебігу коронавірусного захворювання, зменшення летальності, кількості ускладнень та покращення реабілітаційного періоду на сьогодні є вкрай актуальним
В Україні за весь час пандемії зареєстровано понад 3,5 мільйони випадків COVID-19, а летальність становить майже 90 тисяч. Україна займає лідерські позиції в Європі за приростом нових випадків COVID-19 та показником летальності від даного захворювання. Пошук схем ефективного лікування та нових підходів до ведення пацієнтів з коронавірусною хворобою задля зниження тяжкості перебігу коронавірусного захворювання, зменшення летальності, кількості ускладнень та покращення реабілітаційного періоду на сьогодні є вкрай актуальним. Мета роботи. Визначити основні причини летальності у хворих з тяжким перебігом COVID-19 шляхом проведення аналізу частоти та структури ускладнень у померлих пацієнтів. Матеріали та методи. В дослідженні було проведено ретроспективний аналіз 122 історій хвороб померлих пацієнтів з COVID-19, що перебували на лікуванні в КНП «КМКЛ № 17» за період часу з вересня 2020 року по листопад 2021 року. Результати та обговорення. Загальна летальність серед пацієнтів з COVID-19 становила 9,3 %, в умовах відділення інтенсивної терапії (ВІТ) – 48,4 %. Найбільш частими причинами смерті пацієнтів з COVID-19 були: дихальна недостатність (ДН) – 100 % випадків, тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та гостра серцево-судинна недостатність (ГССН) - близько 60 %. Середній термін перебування пацієнтів на стаціонарному лікуванні становив 11,67 ± 8,05 днів, а у відділенні інтенсивної терапії – 7,94 ± 6,24 днів. Середній вік пацієнтів, що отримували лікування у ВІТ – 63,5 ± 12,9 років, а середній вік пацієнтів, що померли – 71,2 ± 10,29 років. Прогностично значущими критеріями летального витоку були наявність супутніх захворювань: серцево-судинної системи – 92,3 %, захворювання ендокринної системи 0 28,4 %, нервової системи – 23,07 %, хвороби нирок – 9,6 %, онкологічні захворювання – 9,6 %, аутоімунні стани – 7,69 %, варикозне розширення вен – 5,7 %, патологія дихальної системи – 5,7 %. У пацієнтів, які мали летальне завершення захворювання, при поступленні у ВІТ спостерігалась лімфопенія (84,6 %). Вазопресорна та інотропна підтримка проводилась у 50 % пацієнтів з COVID-19. У 25 % серед померлих під час довготривалого лікування та тривалої респіраторної підтримки відмічався розвиток поліорганної недостатності, що в більшості випадків було точкою незворотного відліку. Висновки. Найчастіше встановленими причинами смерті були: дихальна недостатність, тромбоз, гостра серцево-судинна недостатність, сепсис та поліорганна недостатність. Основний характер ускладнень є спільний, але на вибірку можуть впливати різні фактори і відсоток ускладнень може відрізнятися в інших лікувальних закладах
Дод.точки доступу:
Середа, С. О.
Дубров, С. О.
Денисюк, М. В.
Котляр, А. О.
Черняєв, С. В.
Заікін, Ю. М.
Барановська, Т. В.
Гавриленко, О. О.
Борисова, В. І.
ПонятовськаГ.Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лопуга, Н. М.
Дихальна недостатність при абдомінальних пораненнях / Н. М. Лопуга, М. М. Журко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 110. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES (осложнения, хирургия)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (этиология)
Анотація: У структурі бойової травми зростає частка пошкоджень органів черевної порожнини. Вона коливається від 6,6 до 9 %, а за даними АТО в середньому становить 4–7 % [1]. Незважаючи на досягнення анестезіології та інтенсивної терапії, післяопераційні легеневі ускладнення залишаються основною проблемою в сучасній практиці (від 20 до 60 % у загальній структурі) і становлять 24 % усіх смертей, що відбуваються протягом перших 6 днів після операції
Дод.точки доступу:
Журко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Позитивний досвід застосування ЕКМО як методу лікування дихальної недостатності, викликаної синдромом TRALI / В. І. Кравченко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 104

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION (использование)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
Анотація: Протягом 2019 року у відділенні патології аорти Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова було прооперовано 585 пацієнтів (госпітальна летальність — 1,7 %; 10 осіб). Серед цієї когорти 382 хворим корекція основної патології (клапанної чи патології аорти) виконувалася в умовах штучного кровообігу (ШК) (госпітальна летальність — 1,3 %; 5 осіб). Абсолютна більшість (98 %) кардіохірургічних втручань вимагали використання компонентів крові та/або плазмозамінників
Дод.точки доступу:
Кравченко, В. І.
Деркач, А. В.
Бойко, С. М.
Ларіонова, О. Б.
Тарасенко, Ю. М.
Йоффе, Н. О.
Лазаришинець, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філик, О. В.
Зміни показників оксигенації у дітей із дихальною недостатністю [Текст] / О. В. Філик // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 10-13. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
СИМПТОМЫ, ПРЕДСТАВЛЯЮЩИЕ УГРОЗУ ЖИЗНИ В ДЕТСКОМ ВОЗРАСТЕ -- INFANTILE APPARENT LIFE-THREATENING EVENT
ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Розглянуто особливості змін рівня оксигенації у дітей із дихальною недостатністю при відлученні їх від апарата штучної вентиляції легень. Зазначено доцільність застосування співвідношень SpO2/FiO2 та paO2/FiO2 для встановлення часу готовності пацієнта до відлучення від респіраторної терапії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Старіков, А. В.
Неінвазивна вентиляція легень в інтенсивній терапії дихальної недостатності пацієнтів із торакальною травмою / А. В. Старіков, Н. С. Правдіна, М. С. Євтушенко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 136. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION (использование)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: В умовах продовження збройного конфлікту на Сході України ми маємо велику кількість втрат особового складу, як безповоротних, так і санітарних. Усе частіше з’являються проникаючі та непроникаючі травми органів грудної клітки, тому виникає потреба в адекватній респіраторній підтримці пацієнтів із торакальною травмою. Мета: покращити якість надання медичної допомоги пораненим та хворим із дихальною недостатністю, яка виникає в пацієнтів із торакальною травмою, уникнути ускладнень, пов’язаних з інтубацією трахеї. Неінвазивна штучна вентиляція легень (НІВ) — один з ефективних новітніх методів корекції гострої дихальної недостатності, що у певних випадках може бути альтернативою традиційній ШВЛ
Дод.точки доступу:
Правдіна, Н. С.
Євтушенко, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Філик, О. В.
Рівень транстиретину сироватки крові та динаміка співвідношення транстиретину та С-реактивного протеїну в дітей із гострою гіпоксемічною дихальною недостатністю: поширеність порушень та вплив на результати лікування / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 87-93. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (метаболизм, патофизиология, смертность)
АНОКСИЯ -- ANOXIA (метаболизм, патофизиология, смертность)
БЕЛКОВО-ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ПИЩЕВАЯ -- PROTEIN DEFICIENCY (диагностика, осложнения)
БЕЛКИ ТИРОКСИН-СВЯЗЫВАЮЩИЕ -- THYROXINE-BINDING PROTEINS (диагностическое применение)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Протеїндефіцитна мальнутриція — одне з поширених порушень нутритивного статусу, що впливає на клінічний стан, перебіг та прогноз захворювань у дітей. Метою цього дослідження було вивчити поширеність зниження рівня транстиретину (TTR), динаміку співвідношення «TTR/С-реактивний протеїн», тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії та рівень 28-денної летальності в дітей із гострою гіпоксемічною дихальною недостатністю. Матеріали та методи. Із травня 2018 р. по травень 2019 р. нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ») серед пацієнтів віком 3–12 років. Рівень транстиретину та С-реактивного протеїну сироватки крові оцінювали в 1-шу (d1), 3-тю (d3), 5-ту (d5), 7-му та 9-ту добу (d7 та d9). До дослідження були включені 19 пацієнтів. Ретроспективно всіх пацієнтів було розподілено на такі підгрупи: 1-ша підгрупа — діти з рівнем TTR понад 150 мг/л (відсутня мальнутриція), 2-га — рівень TTR сироватки крові 120–150 мг/л (легка мальнутриція), 3-тя — рівень TTR 80–100 мг/л (помірна мальнутриція), 4-та — рівень TTR менше 80 мг/л (тяжка мальнутриція). Результати. Установлено, що зниження рівня транстиретину нижче 150 мг/л було виявлено в 10 з 19 включених у дослідження пацієнтів (52,6 %) на етапі дослідження d1, у 7 пацієнтів із 15 (46,7 %) — на етапі дослідження d3, у 6 пацієнтів із 10 (60 %) — на етапі дослідження d5 та в 3 пацієнтів із 4 (75 %) і 1 пацієнта з 4 (25 %) — на етапах дослідження d7 та d9 відповідно. У пацієнтів 1-ї підгрупи виявлено прогресивне зростання співвідношення транстиретину та С-реактивного протеїну впродовж дослідження з 2,83 на етапі дослідження d1 до 13 та 31 на етапах дослідження d5 та d9 відповідно (p = 0,12 та p = 0,06 порівняно з етапом дослідження d1). У пацієнтів 4-ї підгрупи дане співвідношення впродовж дослідження становило 0,53 на етапі дослідження d1, на етапах дослідження d5 та d9 — 0,25 та 0,33 (p = 0,72 та p = 0,56 порівняно з етапом дослідження d1). Частка 28-денної летальності серед пацієнтів 1-ї підгрупи становила 11,1 %. Усі пацієнти з 2-ї та 3-ї підгруп вижили. У 4-й підгрупі пацієнтів рівень летальності становив 42,9 % (p = 0,18 порівняно з 1-ю підгрупою пацієнтів). Тривалість госпіталізації серед пацієнтів 1-ї підгрупи становила 14,8 доби (12,5–19,7 доби); серед пацієнтів 4-ї підгрупи — 23,2 доби (19,1–29,5 доби) (p = 0,11). Висновки. Гострі порушення нутритивного статусу були верифіковані в 52,6 % пацієнтів із гіпоксемічною дихальною недостатністю при надходженні на лікування. У пацієнтів із тяжким нутритивним дефіцитом співвідношення транстиретину та С-реактивного протеїну було зниженим упродовж усього дослідження. Рівень 28-денної летальності в пацієнтів без гострих нутритивних порушень становив 11,1 %, у пацієнтів із гострим тяжким нутритивним дефіцитом — 42,9 % (p = 0,18)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Матузок, О. Е.
Гостра серцева недостатність [Текст] / О. Е. Матузок, Н. Є. Міщук // Ліки України. - 2020. - № 3. - С. 6-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ШОК КАРДИОГЕННЫЙ -- SHOCK, CARDIOGENIC (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ПРАВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, RIGHT
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (терапевтическое применение)
Анотація: Гостра серцева недостатність є актуальною проблемою сучасної кардіології. В лекції надані відомості щодо її етіології, патогенезу, методів діагностики та лікування, наведені показання до призначення лікувальних препаратів та схеми їхнього використання. Обговорені деякі клінічні ситуації, зокрема кардіогенний шок, гостра правошлуночкова серцева недостатність
Дод.точки доступу:
Міщук, Н. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Філик, О. В.
Ультразвукове дослідження діафрагми, рівень транстиретину та фосфору сироватки крові як метод прогнозування результатів лікування дітей, які потребують штучної вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 49-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патофизиология, ультрасонография)
ПРЕАЛЬБУМИН -- PREALBUMIN (дефицит)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ПОМОЩЬ ДЛИТЕЛЬНАЯ -- LONG-TERM CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дисфункція діафрагми, мальнутриція та гіпофосфатемія погіршують результати лікування у пацієнтів, які потребують проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). Метою дослідження було встановити, чи ведуть до подовження часу ШВЛ атрофія діафрагми, тяжка гіпофосфатемія та низький рівень транстиретину. Робочою була гіпотеза про те, що тривалість ШВЛ, час лікування у відділенні інтенсивної терапії та частота ускладнень у дітей залежать від товщини діафрагми, рівня транстиретину та фосфору в сироватці крові. Матеріали та методи. Ми обстежили 27 пацієнтів віком від 1 місяця до 1 року, які потребували проведення інвазивної ШВЛ. У 3 пацієнтів виконати УЗД діафрагми було неможливо; 24 пацієнти були включені в аналіз даних. Проаналізовано показники товщини діафрагми наприкінці вдиху, рівень фосфору та транстиретину сироватки крові на 1-шу (етап d1), 3-тю (етап d3), 5-ту добу (етап d5) та надалі що п’ять діб під час проведення ШВЛ. Первинною кінцевою точкою оцінювання була тривалість відлучення від ШВЛ. Вторинними точками оцінювання були ускладення: реінтубація, трахеостомія, пролонгована ШВЛ, смерть (ми оцінювали наявність цих несприятливих подій щодня від моменту включення пацієнта у дослідження, на 28-му добу від моменту госпіталізації та доки пацієнт не був виписаний з лікарні). Для статистичної обробки отриманих даних використовували Statistical Package for the Social Sciences, результати подані з використанням медіани (interquartile range — IQR), скоригованого відношення ризиків (adjusted hazard ratio — HR), співвідношення тривалості та відношення шансів (duration ratio та odds ratio — OR). Результати. 100 % пацієнтів на етапі дослідження d1 мали тяжку гіпофосфатемію (0,11 (0,18–0,06) ммоль/л) та низький рівень транстиретину (104,7 (126,85–48,5) нг/мл). Рівень фосфору сироватки крові зростав до 0,68 (0,57–0,92) до 5-го дня (IQR 5–10) (етап дослідження d5), а рівень транстиретину становив 234,75 (626,76–213,06) на 10-ту добу (IQR 5–15) (на етапі дослідження d10). Наявність гіпофосфатемії була асоційована з пролонгованим перебуванням пацієнта у відділенні інтенсивної терапії (OR 1,45, 95% confidence interval (CI) 1,15–2,25) (IQR 5–10) та вищим ризиком ускладнень (OR 1,72, 95% CI 1,15–2,52). Низький рівень транстиретину був асоційований з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,68, 95% CI 0,45–0,82, для 10% зниження). Зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху було асоційоване з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,57, 95% CI 0,42–0,65, для 10% зниження). Висновки. Низький рівень транстиретину та зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху під час проведення ШВЛ можуть впливати на результати лікування у дітей з гострою дихальною недостатністю
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Філик, О. В.
Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Важливою проблемою педіатричних відділень інтенсивної терапії є успішне відлучення від довготривалої штучної вентиляції легень (ШВЛ). Разом з тим відсутнє консенсусне рішення щодо основних фізіологічних параметрів, які повинні бути досягнуті в процесі відлучення від ШВЛ для успішної екстубації пацієнта. Мета дослідження: описати й оцінити клінічну ефективність запропонованого нами алгоритму відлучення від ШВЛ у дітей із різними формами гострої дихальної недостатності. Робочою була гіпотеза, що тривалість відлучення від ШВЛ не залежить від показників газообміну (зокрема, співвідношень paO2/FiO2, SpO2/FiO2, індексу оксигенації), роботи серцево-судинної системи (ударного індексу, серцевого індексу), функції діафрагми (зокрема, амплітуди її рухів і фракції стоншення) і нутритивного статусу пацієнта (рівня транстиретину й співвідношення транстиретину/С-реактивного протеїну), рівня фосфору, кальцію і магнію сироватки крові. Матеріали та методи. Нами проведене проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ». До дослідження включали пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, які потребували ШВЛ через інтубаційну трубку понад 3 доби. Критеріями виключення з дослідження були: відмова законних представників пацієнта від участі в дослідженні на будь-якому його етапі, агональний стан пацієнта при надходженні на лікування й початок ШВЛ менше ніж через 48 год після попереднього відлучення. До дослідження були включені 89 пацієнтів віком 1 міс. — 18 років. Усіх пацієнтів було розподілено випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До аналізу даних включений 81 пацієнт. Ми аналізували частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ упродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта й припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ і тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати та обговорення. На етапі проведення відлучення від ШВЛ на додаток до стандартного клінічного огляду пацієнта нами було запропоновано використання алгоритму, що включає такі етапи: переведення пацієнта в примусово-допоміжний чи допоміжний режим ШВЛ з ультразвуковим оцінюванням функції діафрагми; оцінювання рівня внутрішньолегеневого шунтування крові й кисневої ціни дихання за допомогою індексів (paO2/FiO2 або SpO2/FiO2, індексу оксигенації); оптимізацію гемодинаміки (досягнення нормалізації трендів серцевого індексу й ударного індексу); оптимізацію нутритивного статусу й регрес загальної відповіді організму на запалення (за рівнем транстиретину й співвідношенням транстиретин/С-реактивний протеїн); нормалізацію показників рівня неорганічного фосфору, магнію та іонізованого кальцію сироватки крові. Ми встановили, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1% пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 дня і 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою і становила 29,2 ± 3,1 дня і 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід, що включає корекцію показників гемодинаміки, досягнення оптимального рівня газообміну, покращення нутритивного статусу й корекцію електролітного балансу з проведенням діафрагмопротективної штучної вентиляції легень, дозволяє підвищити ймовірність успішного відлучення дітей від штучної вентиляції легень

Знайти схожі

14.

Філик, О.
Персоналізована інтенсивна терапія серцево-судинних порушень у дітей з дихальною недостатністю [Текст] = Personalized intensive care of cardiovascular disorders in children with respiratory failure / О. Філик // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 46-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы, тенденции)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: У статті наведено дані про частоту виявлення та тривалість серцево-судинної дисфункції серед дітей з гострою дихальною недостатністю. Узагальнено відомості про доцільність проведення персоналізованого менеджменту гемодинамічних порушень з мультипараметричним підходом до оцінювання отриманих показників. Основною метою проведеного дослідження було порівняти ефективність стандартного підходу та пропонованих нами доповнень до корекції гемодинамічних порушень у дітей з дихальною недостатністю. Узагальнення даних з літературних джерел засвідчило, що наявність та підтримання паттерну спонтанного дихання пацієнта разом з неінвазивним пролонгованим моніторингом показників роботи серцево-судинної системи, ультразвуковим контролем показників переднавантаження та періодичним переоцінюванням об’єму, темпу та якісного складу розчинів для інфузійної терапії можуть покращити результати лікування дітей з гострою дихальною недостатністю. Нами було проведено проспективне одноцентрове неінтервенційне когортне дослідження серед дітей віком 1 міс – 18 років з гострою дихальною недостатністю. Пацієнтів було розділено випадковим чином на І та ІІ групи. До аналізу даних увійшло 43 пацієнти І групи, які отримували традиційний для даного відділення інтенсивної терапії моніторинг та лікування і 53 пацієнти ІІ групи, у яких брали до уваги отримані результати мультипараметричного моніторингу при призначенні корекції показників гемодинаміки. Моніторинг гемодинаміки включав визначення показників частоти серцевих скорочень, неінвазивного систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску, часу капілярного наповнення та пульсації артерій на периферії з клінічною верифікацією “теплого” або “холодного” шоку, показників ScvO2 та рівня лактату в центральній венозній крові; неінвазивний пролонгований моніторинг ударного об’єму, серцевого викиду, серцевого індексу, ударного індексу з допомогою технології пролонгованого дослідження серцевого викиду, NIHON COHDEN (Японія) та показники співвідношення діаметру нижньої порожнистої вени на вдиху та на видиху. Гемодинамічна підтримка в І та ІІ групах включала ранню ціль-орієнтовану терапію, індивідуалізовану та персоналізовану підтримку. В ІІ групі пацієнтів при проведенні корекції гемодинаміки брали до уваги динаміку змін показників неінвазивного визначення ударного об’єму, серцевого викиду, серцевого індексу та ударного індексу, кумулятивний гідробаланс та співвідношення діаметру нижньої порожнистої вени на вдиху та на видиху. Рання ціль-орієнтована терапія була скерована на (супра)нормалізацію кровотоку та базувалася на показниках норм гемодинаміки для популяції, зокрема на показниках перцентилів для конкретних вікових груп пацієнтів. Індивідуалізована гемодинамічна терапія включала функціональний гемодинамічний моніторинг з оцінюванням рефрактерності до волемічної терапії, індивідуалізацією цільових точок та максималізацією кровотоку. Персоналізований гемодинамічний менеджмент полягав у застосуванні адаптивного мультипараметричного підходу до оцінювання гемодинаміки. Під час проведення штучної вентиляції легень у пацієнтів підтримувалася спонтанна діафрагмальна активність. Первинною кінцевою точкою оцінювання був рівень 28-денної летальності; вторинними кінцевими точками оцінювання була тривалість серцево-судинної дисфункції та тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Ми розділили всіх пацієнтів на вікові підгрупи. До першої вікової підгрупи увійшли пацієнти віком 1 міс – 1 рік; до другої підгрупи – у віці 1 - 3 роки; до третьої підгрупи – у віці 3 - 6 років; до четвертої підгрупи – діти віком 6 – 12 років; та до п’ятої підгрупи – діти 12 - 18 років. В результаті проведеного дослідження було визначено, що рівень 28-денної летальності складав: в 1-ій віковій підгрупі - 18,2% в І групі та 3,1% в ІІ групі (p=0,02), в 2-ій віковій підгрупі – 11,1% та 0%, відповідно (p=0,11); в 4-ій віковій підгрупі 10% та 0%, відповідно (p=0,28); в 3-ій та 5-ій вікових підгрупах - становив 0% в І та ІІ групах. Встановлено поширеність виявлення гемодинамічних порушень: в 1-ій віковій підгрупі серед пацієнтів І групи серцево-судинну дисфункцію виявлено в 100% пацієнтів, тоді як в ІІ групі – лише 62,5% пацієнтів (p=0,001); в 2-ій віковій підгрупі – в 55,6% пацієнтів з І групи та в 42,9% пацієнтів з ІІ групи (p=0,05); в 3-ій віковій підгрупі в 100% пацієнтів ІІ групи та лише в 75% пацієнтів І групи (p=0,02). В 4-ій віковій підгрупі не виявлено достовірних відмінностей між І (30% пацієнтів) та ІІ групами (25% пацієнтів), p=0,28; в 5-ій віковій підгрупі частота серцево-судинної дисфункції становила 40% в І групі, порівняно з 75% в ІІ групі (p=0,008). Виявлено, що найдовше порушення гемодинаміки спостерігалася серед пацієнтів 1-ої та 4-ої вікових підгруп, найбільш короткочасно – серед пацієнтів 5-ї вікової підгрупи: в 1-ій віковій підгрупі вони тривали 7,6±0,5 днів в І групі та 8,8±0,9 днів в ІІ групі (p0,05); в 4-ій віковій підгрупі - 6,7±0,4 днів в І групі та 10,1±1,2 днів в ІІ групі (p0,05), тоді як в 5-ій віковій підгрупі - 4,1±0,3 дні в І групі та 4,7±0,5 дні в ІІ групі (p0,05). Ми з’ясували, що достовірні відмінності тривалості госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії були серед пацієнтів 1-ої та 5-ої вікових підгруп. Зокрема в 1-ій віковій підгрупі даний показник був в 1,3 раза нижчим в ІІ групі, порівняно з І групою (p0,05); в 5-ій віковій підгрупі ситуація була зворотньою – тривалість госпіталізації в ІІ групі була в 1,4 раза вищою, порівняно з І групою (p0,05). Отже, отримані нами дані вперше продемонстрували результати застосування персоналізованого менеджменту порушень гемодинаміки серед дітей з гострою дихальною недостатністю. Використання в клінічній практиці мультипараметричного підходу до оцінювання гемодинаміки може дозволити більш диференційовано застосовувати інфузійну терапію та петлеві діуретики та матиме сприятливий вплив на кінцеві клінічні результати лікування пацієнтів з гострою дихальною недостатністю
This article presents data on the frequency of incidence and duration of cardiovascular dysfunction in children with acute respiratory failure. The information on expediency of carrying out of personalized hemodynamic management in case of its insufficiency with use of multiparametric approach to estimate haemodynamic data are presented. The aim of the study was to compare the effectiveness of the standard approach and proposed by us additions to treatment of haemodynamic disorders in children with respiratory failure. It was summarized from the literature reviews that the presence and maintenance of patient’s spontaneous breathing pattern with use of non-invasive estimated cardiovascular monitoring, evaluation of preload with ultrasonography and reassessment of rate and volume of fluid replacement with taking into account solution’s composition might improve treatment results in children with acute respiratory failure. We conducted a prospective single-center non-interventional cohort study in children with acute respiratory failure 1 month - 18 years old. Patients were randomly divided into I and II groups. The data analysis included 43 patients of group I, who received conventional for this intensive care unit monitoring and treatment and 53 patients of group II, in whom we took into account the results of multiparametric monitoring during the correction of hemodynamics.Monitoring of hemodynamics included heart rate, non-invasive systolic, diastolic and mean blood pressure capillary refill time and presence of peripheral arteries pulsation with clinical verification of "warm" or "cold" shock, ScvO2 and lactate levels in the central venous blood; non-invasive estimated monitoring of stroke volume, cardiac output, cardiac index, stroke index using the esCCO technology, NIHON COHDEN (Japan) and the ratio of inferior vena cava diameter at inspiration and exhalation. Hemodynamic support in groups I and II included early goal-directad therapy, individualized and personalized treatment. In II group of patients there were taken into account the dynamics of changes of non-invasive esCCO data about stroke volume, cardiac output, cardiac index and stroke index, cumulative hydrobalance and the ratio of the of inferior vena cava diameter at inspiration and exhalation. Early goal-directed therapy was aimed to (supra) normalize of blood flow and was based on normal hemodynamic data for population, according to percentiles for specific age groups of patients. Individualized hemodynamic therapy included functional hemodynamic monitoring with assessment of to volemic therapy answer, individualization of target points and maximization of blood flow. Personalized hemodynamic management consisted of applying an adaptive multiparametric approach to hemodynamic assessment. Spontaneous diaphragmatic activity was maintained along all time of mechanical ventilation. The primary endpoint was 28-day mortality rate; secondary endpoints were the duration of cardiovascular dysfunction and the duration of intensive care unit stay. To assess age-dependent data, patients were divided into age subgroups: 1st subgroup - children 1 month - 1 year old; 2nd subgroup - children 1 - 3 years old; 3rd subgroup - children 3 - 6 years old; 4th subgroup - children 6 - 12 years old; 5th subgroup - children 12 - 18 years old. It was determined that the level of 28-day mortality was: in 1st age subgroup - 18.2% in group I and 3.1% in group II (p = 0.02), in the 2nd age subgroup - 11.1% and 0%, respectively (p = 0.11); in the 4th age subgroup - 10% and 0%, respectively (p = 0.28); in the 3rd and 5th age subgroups - was 0% in I and II groups. The prevalence of hemodynamic disorders was: in 1st age subgroup in patients of group I - 100%, while in group II - 62.5% (p = 0.001); in 2nd age subgroup - 55.6% in patients from group I and 42.9% in patients from group II (p = 0.05); in 3rd age subgroup in 100% of patients of group II and only in 75% of patients of group I (p = 0.02). In the 4th age subgroup no significant differences were found between I (30% of patients) and II groups (25% of patients), p = 0.28; in 5th age subgroup the frequency of cardiovascular dysfunction was 40% in group I, compared with 75% in group II (p = 0.008). It was found that duration of hemodynamic insufficiency was longer in patients of 1st and 4th age subgroups, and relatively shorter in patients of 5th age subgroup: in the 1st age subgroup it was 7.6 ± 0.5 days in group I and 8.8 ± 0.9 days in group II (p 0.05); in 4th age subgroup - 6.7 ± 0.4 days in group I and 10.1 ± 1.2 days in group II (p 0.05), while in 5th age subgroup - 4.1 ± 0.3 days in group I and 4.7 ± 0.5 days in group II (p 0.05). We found that there were significant differences in the duration of stay in intensive care unit among patients of the 1st and 5th age subgroups. Specifically, in 1st age subgroup this indicator was in 1.3 times less in group II, compared with group I (p 0.05); in 5th age subgroup the situation was the opposite- the duration of intensive care unit stay in group II was in 1.4 times more in group I (p 0.05). Thus, obtained data demonstrated the results of the use of personalized management of hemodynamic disorders in children with acute respiratory failure. The use of a multiparametric approach to hemodynamic assessment in clinical practice may allow more differentiated use of volume replacement therapy as loop diuretics and will have a beneficial effect on the final clinical outcomes in patients with acute respiratory failure
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Філик, О. В.
Зміни рівня пулу вісцеральних білків у дітей з різними формами дихальної недостатності / О. В. Філик // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2020. - Том 26, N 2/3. - С. 38-48

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (метаболизм, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Нутритивний статус має важливе клінічне та соціоекономічне значення. Порушення харчування в ранньому дитячому віці може несприятливо впливати на перебіг вже наявних захворювань легень та підвищувати ризик їх виникнення в подальшому. Вчасна діаґностика з допомогою комбінації клінічного огляду, антропометричних та лабораторних методів допомагають покращувати результати лікування, а лабораторні маркери, що швидко реагують на зміни харчування, забезпечать оптимальний моніторинґ для пацієнта та нададуть лікарю передумови для швидкої корекції виявлених порушень. Метою даного дослідження було встановити особливості змін рівня пулу вісцеральних білків (альбуміну і транстиретину) у дітей з різними формами дихальної недостатності і тривалість їх перебування у відділенні інтенсивної терапії в залежності від тактики моніторингу та корекції нутритивного порушень.Проведено відкрите проспективне неінтервенційне контрольоване одноцентрове дослідження. Включено 237 пацієнтів віком 1 міс - 18 років, що впродовж 2016 - 2020 років перебували на лікуванні у КНП Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "ОХМАТДИТ". Всіх пацієнтів було розділено на контрольну, І і ІІ досліджувану групи. До І та ІІ групи увійшли пацієнти з гострою дихальною недостатністю, що потребували проведення штучної вентиляції легень більше 2 днів. Пацієнти І групи (n=83) отримували традиційний для даного відділення інтенсивної терапії моніторинґ та лікування. У пацієнтів ІІ групи (n=79), як доповнення, використовувалися запропоновані нами алгоритми лікування відповідно до отриманих результатів лабораторних досліджень вісцерального пулу білків. Пацієнтів було розділено на вікові підгрупи. Первинною кінцевою точкою оцінювання була тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. До проміжних критеріїв оцінки включено рівень альбуміну та транстиретину сироватки крові, частота проведення трансфузій розчину альбуміну і частота зміни тактики нутритивної терапії. Встановлено, що тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії залежить від принципів моніторинґу та тактики корекції нутритивних порушень у дітей з дихальною недостатністю. Досягнуто достовірного зниження тривалості лікування у відділенні інтенсивної терапії.
Нутритивный статус имеет важное клиническое и социоэкономическое значение. Нарушение питания в раннем детском возрасте может неблагоприятно влиять на ход уже имеющихся заболеваний легких и повышать риск их возникновения в дальнейшем. Своевременная диагностика с помощью комбинации клинического осмотра, антропометрических и лабораторных методов помогают улучшать результаты лечения, а лабораторные маркеры быстро реагируют на изменения питания, обеспечат оптимальный мониторинг для пациента и предоставят врачу предпосылки для быстрой коррекции выявленных нарушений. Целью данного исследования - установить особенности изменений уровня пула висцеральных белков (альбумина и транстиретина) у детей с различными формами дыхательной недостаточности и продолжительность их пребывания в отделении интенсивной терапии в зависимости от тактики мониторинга и коррекции нутритивных нарушений. Проведено открытое проспективное неинтервенционное контролируемое одноцентровое исследование. Включено 237 пациентов в возрасте 1 мес - 18 лет, в течение 2016 - 2020 находились на лечении в КНП Львовская областная детская клиническая больница "ОХМАТДЕТ". Все пациенты были разделены на контрольную, I и II исследуемую группы. В I и II группы вошли пациенты с острой дыхательной недостаточностью, требующие проведения искусственной вентиляции легких более 2 дней. Пациенты I группы (n = 83) получали традиционный для данного отделения интенсивной терапии мониторинг и лечение. У пациентов II группы (n = 79), как дополнение, использовались предложенные нами методы лечения в соответствии с полученными результатами лабораторных исследований висцерального пула белков. Пациенты были разделены на возрастные подгруппы. Первичной конечной точкой оценки была продолжительность госпитализации в ОИТ. В промежуточные критерии оценки включены уровень альбумина и транстиретина сыворотки крови, частота проведения трансфузий раствора альбумина и частота смены тактики нутритивной терапии. Установлено, что продолжительность госпитализации в отделении интенсивной терапии зависит от принципов мониторинга и тактики коррекции нутритивного нарушений у детей с дыхательной недостаточностью.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Філик, О. В.
Оцінювання нутрітивного статусу у дітей з гострою дихальною недостатністю: проспективне обсерваційне когортне дослідження [Текст] / О. В. Філик, Я. М. Підгірний // Львівський медичний часопис. - 2020. - Т. 26, № 1. - С. 26-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы, тенденции)
МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT (физиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Серед причин гострої дихальної недостатності у дітей значне місце посідає пневмонія. Факторами ризику щодо виникнення пневмонії є мальнутриція (вага щодо віку за даними номоґрам), низька вага при народженні (2500 ґ) та інші причини. Рівень летальності серед дітей з пневмонією, госпіталізованих в відділення інтенсивної терапії залишається високим (18-20%), незалежно від країни світу
Гостра тяжка мальнутриція є поширеною проблемою серед пацієнтів з гострою дихальною недостатністю з високою часткою серед дітей віком 1 міс-1 рік (виявлено у 23,1% випадків) та серед пацієнтів віком 1 рік - 3 роки (виявлено у 27,3% випадків). З віком частота виявлення гострої тяжкої мальнутриції зменшується та становить 6,3% серед пацієнтів віком 5-12 років та 16,7% серед пацієнтів вікової групи 12-18 років. Виявлено тенденцію до зростання рівня загального білка впродовж перших п’яти днів лікування серед пацієнтів віком 1 міс - 1 рік з гіпопротеїнемією при надходженні на лікування, а також зниження рівня загального білка серед пацієнтів віком 1 рік-3 роки впродовж перших трьох днів лікування
Дод.точки доступу:
Підгірний, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Підгірний, Я. М.
Неінвазивна вентиляція легень (лекція) / Я. М. Підгірний // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 33-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (использование, методы)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (терапия)
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION
ОКСИГЕНОТЕРАПИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- OXYGEN INHALATION THERAPY
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION
Анотація: У лекції висвітлені питання step by step респіраторної терапії у хворих з гострою дихальною дисфункцією (ГДД). Першим кроком лікування хворих з ГДД (за відсутності показань до інвазивної механічної вентиляції легень) є застосування високопотокової оксигенації (ВПО) та неінвазивної вентиляції легень (НІВЛ). Порівняно з інвазивною механічною вентиляцією легень обидва методи мають певні переваги. Зокрема, вони не призводять до вентилятор-асоційованого пошкодження легень, вентилятор-асоційованої діафрагмальної дисфункції, вентилятор-асоційованої пневмонії. НІВЛ забезпечує задана концентрація кисню на вдиху (FiO2) в поєднанні з помірним тиском на кінці видиху (РЕЕР)/постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР) та інспіраторним тиском. На відміну від оксигенації через лицеву маску або носові канюлі вона зменшує ймовірність експіраторного закриття дрібних дихальних шляхів, попереджує колапс альвеол і ймовірність виникнення ателектазів. Перевагою НІВЛ перед стандартною оксигенотерапією через лицеву маску/носові канюлі слід вважати те, що вона забезпечує помірний рівень РЕЕР/СРАР, який зменшує перед- та післянавантаження лівого шлуночка. Це має особливе значення у хворих з гострою лівошлуночковою недостатністю і/або набряком легень. Однією з головних умов проведення адекватної НІВЛ є наявність свідомості у хворого. В основі клінічної ефективності ВПО лежить можливість створення великої швидкості потоку газу (до 60 л/хв). Така швидкість потоку (яка рівна або навіть перевищує швидкість потоку при вдиху хворого) мінімізує «примішування» кімнатного повітря та дозволяє підтримувати високу FiO2. Принципово важливим є наявність можливості методом step by step регулювати швидкість потоку і температури, точного визначення FiO2. Сучасні системи ВПО мають спеціальні контури з напівпроникних матеріалів, які не допускають утворення конденсату та мають оригінальні носові або трахеостомічні канюлі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Філик, О. В.
Зміни показників гемодинаміки у дітей з гострою дихальною недостатністю при відлученні від ШВЛ [Текст] = Изменения показателей гемодинамики у детей с острой дыхательной недостаточностью при отлучение от ИВЛ / О. В. Філик // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 3. - С. 30-38. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КИСЛОРОД -- OXYGEN
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: На основі грунтовного дослідження та глибокого аналізу показників гемодинаміки встановлено, що для пацієнтів з ГДН всіх вікових підгруп, незалежно від її форми, на момент початку відлучення від ШВЛ характерним був гіпердинамічний тип кровообігу зі зростанням СІ (5,8±1,1 л/хв/м2 , порівняно з 2,9±0,4 л/хв/м2 (p=0,001) в контрольній групі) та достовірно високими (p0,05) показниками доставки кисню. Серед пацієнтів ІІ досліджуваної групи достовірно швидше, порівняно з І досліджуваною групою, відбувалася нормалізація показників гемодинаміки: починаючи з етапу дослідження d3 для 1-ї, 2-ї, 3-ї та 4-ї вікових підгруп та з етапу d1 для 5-ї вікової підгрупи (p0,05)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Filyk, O. V.
Unsuccessful weaning from mechanical ventilation in children and ways to avoid it [Text] / O. V. Filyk // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - P82-89

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (терапия)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи: визначити причини невдалого відлучення від ШВЛ залежно від маркерів підв’язкового набряку трахеї, рівня седації та седації-ажитації, змін неврологічного статусу та бульбарних порушень у дітей з різними формами дихальної недостатності. Пацієнтів було розділено на вікові підгрупи: 1 підгрупа - діти віком 1 міс. - 1 рік; 2 підгрупа - діти 1-3 роки; 3 підгрупа - діти 3-6 років; 4 підгрупа - діти 6-13 років; 5 підгрупа - діти 13-18 років. Не виявлено достовірних відмінностей частоти реінтубацій серед пацієнтів: 3-ї вікової підгрупи (14,2 % в І групі порівняно з 11,1 % в ІІ групі, р=0,31); пацієнтів 4-ї вікової підгрупи (13 % порівняно з 17 %, р=0,19); 5-ї вікової підгрупи (6 % порівняно з 7 %, р=0,72).
Цель работы: установить причины неудачного отлучения от ИВЛ в зависимости от маркеров подсвязочного отека трахеи, уровня седации и седации-ажитации, изменений неврологического статуса и бульбарных нарушений у детей с различными формами дыхательной недостаточности. Пациенты были разделены на возрастные подгруппы: 1 подгруппа - дети 1 мес. - 1 год; 2 подгруппа - дети 1-3 года; 3 подгруппа - дети 3-6 лет; 4 подгруппа - дети 6-13 лет; 5 подгруппа - дети 13-18 лет. Не выявлено достоверных различий частоты реинтубаций среди пациентов 3-й возрастной подгруппы (14,2 % в первой группе по сравнению с 11,1 % во ІІ группе, р=0,31); 4-й возрастной подгруппы (13 % по сравнению с 17 %, р=0,19); 5-й возрастной подгруппы (6 % по сравнению с 7 %, р=0,72).
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Корсунов, В. А.
Вплив різних режимів тромбопрофілактики з використанням еноксапарину на перебіг та виходи у пацієнтів з тяжкою формою коронавірусної хвороби [Текст] / В. А. Корсунов, В. С. Скорик // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 4. - С. 40-45. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT
Анотація: Порушення системи гемостазу відіграють одну з ключових ролей в механізмі патогенезу коронавірусної хвороби. Поширеність тромбоемболічних ускладнень у хворих з важким перебігом COVID-19 досягає 20-30%. Ключові керівництва містять рекомендації щодо необхідності використання профілактичних доз еноксапарину. Проте результати інтенсивної терапії залишаються незадовільними і продовжується пошук оптимального режиму дозування еноксапарину
Disorders of the hemostasis system play one of the key roles in the mechanism of pathogenesis of coronavirus disease. The prevalence of thromboembolic complications in patients with severe COVID-19 reaches 20–30%. Key guidelines provide guidance on the need for prophylactic doses of enoxaparin. However, the results of intensive care remain unsatisfactory and the search for the optimal dosing regimen of enoxaparin continues. The aim of the study was to compare the effect of different regimens of enoxaparin on the results of intensive care in patients with acute respiratory distress syndrome (ARDS) caused by SARS-nCoV
Дод.точки доступу:
Скорик, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)