Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (6)Рідкісні видання (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Евстахиева труба<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-35 
1.


   
    Является ли баллонная дилатапия слуховой трубы мифом или действительно безопасным и эффективным методом? [Текст] // Вестник оториноларингологии. - 2014. - № 5. - С. 99


MeSH-головна:
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Шидловська, Т. А.
    Параметри шуму у вухах хворих з ранніми проявами сенсоневральної приглухуватості судинного ґенезу [Текст] / Т. А. Шидловська, А. Ю. Шидловський, Т. Ю. Холоденко // Ринологія. - 2016. - N 3/4. - С. 54-59


MeSH-головна:
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ -- HEARING LOSS, SENSORINEURAL (диагностика, патофизиология)
ШУМ В УШАХ -- TINNITUS (диагностика)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (патология)
АУДИОМЕТРИЯ -- AUDIOMETRY (методы)
АКУСТИЧЕСКОГО ИМПЕДАНСА ТЕСТЫ -- ACOUSTIC IMPEDANCE TESTS (методы)
Анотація: Дана характеристика параметров ушного шума по интенсивности и частоте у 74 больных в возрасте от 18 до 50 лет с начинающейся сенсоневральной тугоухостью. 1-ю группу составили больные, у которых слух на тоны в конвенциональном (0,125-8 кГц) диапазоне частот находился в пределах нормы, а в расширенном (9-16 кГц) был нарушен. Результаты. У пациентов 2-й группы имело место нарушение слуха по типу звуковосприятия и в конвенциональном диапазоне, часто начиная с 2-3 кГц. У 44,7% больных 1-й группы интенсивность ушного шума была пороговой, а у пациентов 2-й группы интенсивность ушного шума составляла 5 дБ над порогом соответствующей частоты. У 14,8 % обследованных 1-й группы и у 10,6% — 2-й ушной шум был обусловлен нарушением функции слуховой трубы, о чем свидетельствует тимпанограма типа «С» по данным импедансной аудиометрии. Спектр ушного шума у пациентов 1-й группы соответствовал частотам 8; 6 и 2 кГц и наблюдался, соответственно, в 22,2 %; 18,5 % и 14,8 % случаях, а 2-й — 8 кГц (25,5 %), 6 кГц (19,1 %) и 4 кГц (14,9 %). 33,3 % больных 1-й группы и 17,8 % 2-й — ушной шум беспокоил больше, чем нарушение слуха. Выводы: Для выявления начальной сенсоневральной тугоухости, больным с жалобами на шум в ушах целесообразно проводить исследования слуха на тона в расширенном (9-16 кГц) диапазона частот, хотя они и не имеют жалоб на нарушения слуха. Больным с сенсоневральной тугоухостью сосудистого генеза с низкочастотным ушным шумом целесообразно проводить тимпанометрию для выявления нарушения функции слуховой трубы, а с интенсивным и высокочастотным — ЭЭГ и РЭГ. Полученные данные будут способствовать улучшению диагностики и лечения таких больных.
Дод.точки доступу:
Шидловський, А. Ю.
Холоденко, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Федин, А. В.
    Оценка клинической эффективности фенспирида при лечении острой обструкции слуховой трубы [Текст] / А. В. Федин // Вестник оториноларингологии. - 2015. - № 1. - С. 70-71


Рубрики: Фенспирид--тер прим

   Зреспал--тер прим


MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION (лекарственная терапия)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ОБСТРУКЦИЯ -- AIRWAY OBSTRUCTION (диагноз, патофизиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (действие лекарственных препаратов, патология, повреждения)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Тубарная дисфункция [Текст] / А. И. Крюков [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2014. - № 5. - С. 80-84


MeSH-головна:
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (патофизиология, хирургия)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Дод.точки доступу:
Крюков, А. И.
Гаров, Е. В.
Сидорина, Н. Г.
Акмулдиева, Н. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Тубарна дисфункція при хронічному персистуючому алергічному риносинуситі [Текст] / М. Б. Крук, М. М. Крук, Р. М. Герон // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - № 6. - С. 64

Рубрики: Ринит аллергический постоянный--осл

   Евстахиева труба


Дод.точки доступу:
Крук, М. Б.
Крук, М. М.
Герон, Р. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Селезньов, С. Б.
    Діагностика латентної дисфункції слухової труби [Текст] / С. Б. Селезньов, Т. В. Шидловська // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2001. - № 2. - С. 17-22


MeSH-головна:
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (повреждения)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (диагностика, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Шидловська, Т. В.


Знайти схожі

7.


    Сапунков, О. Д.
    До питання розвитку барабанної порожнини та слухової труби у людини [Текст] / О. Д. Сапунков // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2002. - № 4. - С. 69-75


MeSH-головна:
БАРАБАННАЯ ПЕРЕПОНКА -- TYMPANIC MEMBRANE (анатомия и гистология, ультраструктура, физиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (анатомия и гистология, физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)

Знайти схожі

8.


    Попович, В. І.
    Лікування секреторного середнього отиту в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів [Текст] = Treatment of secretory otitis media in patients with tubal tonsil hypertrophy / В. І. Попович, О. Р. Оріщак. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 128-136. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (патофизиология)
НОСОГЛОТКА -- NASOPHARYNX (патофизиология)
ЛАРИНГОСКОПИЯ -- LARYNGOSCOPY (использование, тенденции)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Запропоновано комплексне патогенетично обґрунтоване лікування секреторного середнього отиту (ССО) в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів. Мета. Підвищити ефективність лікування ССО в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів шляхом удосконалення діагностичного алгоритму та впровадження патогенетично обґрунтованого диференційованого медикаментозного комплексу. Матеріал і методи. Обстежено й проліковано 71 хворого віком від 18 до 60 років із мукозною стадією ССО, причиною розвитку якого була гіпертрофія трубних мигдаликів. Хворих було розділено на ІІ групи: І група (контрольна) – 45 пацієнтів; ІІ група (основна) – 26 хворих. Пацієнти обох груп отримували стандартну консервативну терапію (місцеві та системні деконгестанти, інтраназальні кортикостероїди, муколітики). Пацієнти основної групи, окрім стандартної консервативної терапії, одержували запропонований нами комбінований фітоніринговий екстракт BNO 1030. Хірургічне лікування виконано тим хворим, у яких консервативна терапія була неефективною – 15 із 45 – першої групи й 4 із 26 – другої. Результати. На основі проведених досліджень установлено, що всім хворим із ССО при первинному огляді необхідно виконувати ендоскопічний огляд порожнини носа й носоглотки з метою виявлення механічного блоку слухової труби та тубарної дисфункції. При обстеженні необхідно оцінити стан лімфоїдної тканини носоглотки, а саме трубного мигдалика, ступінь розкриття глоткового вічка слухової труби. Для лікування ССО до стандартної терапії доцільно додавати фітоніринговий препарат BNO 1030. При відсутності ефекту консервативної терапії в пацієнтів із ознаками гіперплазії трубних мигдаликів доцільно провести хірургічне лікування. Висновки. Запропоноване комплексне патогенетично обґрунтоване лікування ССО в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів із використанням фітонірингового препарату BNO 1030 показало статистично вірогідні результати його ефективності, а також привело до достовірного зниження шансів оперативних втручань у 4,5 рази (OR=0,22; 95% CI: 0,06-0,81; p0,05) порівняно зі стандартною терапією
The treatment strategy for secretory otitis media is constantly evolving and changing, with a tendency towards more progressive methods. An important direction in clinical otorhinolaryngology is the development of new effective treatment methods considering its fundamental etiopathogenetic links and stages of development. A comprehensive pathogenetically substantiated treatment of secretory otitis media in adults with tubal tonsil hypertrophy has been proposed. The Aim of the Research. To increase the effectiveness of the treatment of secretory otitis media in patients with tubal tonsil hypertrophy by improving the diagnostic algorithm and introducing a pathogenetically based differentiated medication complex. Materials and Methods. A total of 71 patients at the age of 18-60 years with the mucosal stage of secretory otitis media due to tubal tonsil hypertrophy were examined and treated. All patients underwent a comprehensive assessment, including a thorough evaluation of their medical history, a standard examination of the ears, nose, and throat (ENT) using conventional and optical techniques, pure-tone threshold audiometry, and impedance measurements. All patients were divided into two groups: Group I (the control group) comprised 45 individuals and Group II (the main group) included 26 individuals. Patients of both groups received standard conservative treatment, including local and systemic decongestants, intranasal corticosteroids, and mucolytics. In addition to standard conservative therapy, patients of the main group received the combined phytoneering extract BNO 1030, as proposed by us. Patients with ineffective conservative treatment underwent surgical intervention. Results of the Research. The research findings suggest that adding the phytoneering preparation BNO 1030 to standard therapy is advisable for treating secretory otitis media with concomitant tubal tonsil hypertrophy. In case of ineffective conservative treatment of patients with signs of tubal tonsil hyperplasia, tubal tonsil removal followed by reconstructing the Eustachian tube valve is advisable. Conclusions. During the initial examination, all patients with secretory otitis media should undergo an endoscopic examination of the nasal cavity and nasopharynx to identify mechanical obstruction of the Eustachian tube and tubal dysfunction. The condition of the nasopharyngeal lymphoid tissue, specifically the tubal tonsil, and the degree of opening of the pharyngeal orifice of the Eustachian tube should be assessed as well. Adding the phytoneering preparation BNO 1030, which has antiviral, anti-inflammatory, antifungal, moderately antibacterial, and stimulating non-specific immune system response effects, to standard therapy for secretory otitis media has beneficial effects. The proposed comprehensive pathogenetically substantiated treatment of secretory otitis media in adults with tubal tonsil hypertrophy using the phytoneering preparation BNO 1030 has demonstrated statistically significant results of its effectiveness, including a reduction in treatment duration, lower recurrence risk, and a significant reduction in the incidence of surgical interventions (by 4.5 times; OR=0.22; 95% CI: 0.06-0.81; p0.05) as compared to standard therapy. In case of ineffective conservative treatment of patients with signs of tubal tonsil hyperplasia, it is advisable to proceed with tubal tonsil removal followed by endoscopic reconstruction of the Eustachian tube valve using a microdebrider, argon plasma coagulator, or laser.
Дод.точки доступу:
Оріщак, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Особливості будови слухової труби у пренатальному періоді розвитку людини [Текст] = Features of the structure of the ear tube in the prenаtal period of human development / О. Д. Сапунков [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 32-39. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (физиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (анатомия и гистология, ультраструктура)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Будова та синтопія слухової труби вивчені у 35 плодах людини сьомого- десятого місяців внутрішньоутробного розвитку та 11 трупах новонароджених. У плодів сьомого місяця форма барабанних отворів слухових труб у восьми випадках була неправильною, в трьох випадках – трикутною і в одинадцяти випадках прямокутною. Барабанні отвори зміщуються доверху ще більше. Вони мали в дев’яти випадках неправильну форму, а в п’яти – прямокутну. На десятому місяці барабанні отвори слухових труб переміщуються у верхню частину передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони в десяти випадках мали неправильну форму, а в шести випадках ми спостерігали прямокутну їх форму. Барабанні отвори слухових труб у новонароджених знаходяться у верхній частині передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони у десяти випадках мали неправильну форму, в дев’яти випадках – прямокутну форму, а в трьох випадках – трикутну форму. Встановлено, що розміри та форма слухової труби у передчасно народжених дітей не мають дефінітивних розмірів і розташування її вирізняється від такого у новонароджених. Глоткові отвори слухових труб знаходяться на рівні твердого піднебіння, а у новонароджених – вище рівня твердого піднебіння. Барабанні отвори з нижньої частини передньої стінки барабанної порожнини у плодів сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку повністю переміщуються у верхню частину її і відкриваються в надбарабанний простір у плодів десятого місяця. Визначені особливості мають важливе значення при удосконаленні технологій і адекватності хірургічного лікування та маніпуляцій у передчасно народжених дітей
They were irregular in ten cases, rectangular in nine cases, and triangular in three cases. It has been established that the size and shape of the auditory tube in prematurely born children do not have defi nitive dimensions and its location diff ers from that in newborns. The pharyngeal openings of the auditory tubes are at the level of the hard palate and, in newborns, above the level of the hard palate. The tympanic openings from the lower part of the anterior wall of the tympanic cavity in fetuses of the seventh month of intrauterine development move completely to the upper part of it and open into the supratympanic space in fetuses of the tenth month. The identifi ed features are important in improving the technology and adequacy of surgical treatment and manipulations in prematurely born children
Дод.точки доступу:
Сапунков, О. Д.
Товкач, Ю. В.
Мойсюк, В. Д.
Бойчук, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Особенности барофункции слуховой трубы у больных с центральной перфорацией барабанной перепонки [Текст] / И. А. Аникин [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 1999. - № 5. - С. 32-33


MeSH-головна:
БАРАБАННОЙ ПЕРЕПОНКИ ПЕРФОРАЦИЯ -- TYMPANIC MEMBRANE PERFORATION (хирургия)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (хирургия)
Дод.точки доступу:
Аникин, И. А.
Толстов, Ю. П.
Нараев, Б. Г.
Шуренкова, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-35 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)