Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Желтуха новорожденных<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-26

Alpha-fetoprotein as a biochemical diagnostic and prognostic marker for prolonged jaundice in newborns [Текст] = Альфа-фетопротеїн як біохімічний маркер прогнозування затяжної жовтяниці в новонароджених дітей / O. H. Mazur [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 5. - С. 63-69. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
АЛЬФА-ФЕТОПРОТЕИНЫ -- ALPHA-FETOPROTEINS (анализ, диагностическое применение)
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ОЦЕНОЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EVALUATION STUDIES
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
Анотація: Prolonged jaundice of newborns is a common pathology during the neonatal period. Recently, there has been a tendency toward an increased number of newborns with prolonged jaundice with duration longer than 14 days of life. According to the polyetiologic nature of neonatal jaundice, it is necessary to investigate new diagnostic signs that can predict the development of prolonged jaundice in newborns and, allow identification of new methods of differential diagnosis of neonatal jaundice, as well as decrease the frequency of this pathology. The parameters of serum alpha-fetoprotein (AFP) content in newborns with prolonged jaundice were studied. The content of AFP in blood serum was 1.7 times higher in newborns with prolonged jaundice than in newborns with jaundice for up to 14 days of life: Me = 671.1 [Q1 = 479.9; Q3 = 815.03] ng/ml and Me = 401.0 [Q1 = 284.9; Q3 = 684.0] ng/ml, respectively (P 0.05). The content of blood serum AFP in newborns with prolonged jaundice was higher for total serum bilirubin greater than 250 μmole/l: Me
Затяжна жовтяниця новонароджених є поширеною патологією неонатального періоду. Останнім часом простежується тенденція до зростання числа новонароджених дітей із затяжною жовтяницею із пролонгацією після 14 діб життя. З огляду на поліетіологічність неонатальних жовтяниць є необхідним пошук нових діагностичних маркерів для прогнозування розвитку затяжної жовтяниці в новонароджених, що дозволить визначити нові методи диференційованого підходу до діагностики неонатальних жовтяниць, а також зумовлюватиме зниження частоти цієї патології. Досліджували показники вмісту альфа-фетопротеїну (АФП) сироватки крові в дітей із затяжною жовтяницею новонароджених. Встановили, що показник вмісту АФП сироватки крові вищий в 1,7 раза в дітей із затяжною жовтяницею новонароджених у порівнянні з дітьми з тривалістю жовтяниці до 14 діб життя: 671,1[479,9; 815,03] нг/мл та 401,0 [284,9; 684,0] нг/мл (Р 0,05). Вищим був вміст АФП сироватки крові в дітей із затяжною жовтяницею за рівня загального білірубіну сироватки крові більше 250 мкмоль/л: 626,2 [454,7; 793,2] нг/мл, що підтверджувалося сильним прямим кореляційним зв’язком (rxy
Дод.точки доступу:
Mazur, O. H.
Yablon, O. S.
Rubina, O. S.
Puhach, M. M.
Konoplitska, A. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Chaika, K. V.
Features of the clinical course of pregnancy, childbirth and the condition of newborns in women with HCV infection [Текст] = Особливості клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок із HCV-інфекцією / K. V. Chaika, Yu. M. Zapopadna // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 20-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология, физиология)
FLAVIVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- FLAVIVIRIDAE INFECTIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to conduct a retrospective clinical and statistical analysis of the pregnancy course, childbirth and the condition of newborns in women with HCV infection. Materials and methods. A retrospective clinical and statistical analysis of the pregnancy course, childbirth and the condition of newborns was carried out according to the data of 351 birth histories of women with HCV infection based on the materials of the archive of the communal non-commercial enterprise “Kyiv Municipal Center of Reproductive and Perinatal Medicine” for the period from 2016 to 2021. The control group (CG) included 50 healthy pregnant women. Statistical processing of research results was carried out using standard programs “Microsoft Excel 5.0” and “Statistica 8.0”. Results. In women with HCV infection compared to the group of healthy pregnant women a significantly high frequency (p0.001) of such pregnancy complications was found: threat of pregnancy interruption – 64 (18.2 %) patients versus 2 (4.0 %) persons, edema of pregnant women – 72 (20.5 %) and 4 (8.0 %), respectively; preeclampsia – 45 (12.8 %) versus 2 (4.0 %), gestational anemia – 131 (37.3 %) versus 6 (12.0 %), as well as placental insufficiency with fetal growth retardation syndrome (FGR) – 69 (19.6 %) versus 3 (6.0 %; p0.05) and intrahepatic cholestasis of pregnant women – 42 (11.9 %) versus 1 (2.0 %; p0.05). In 73 (20.8 %) pregnant women with HCV infection the childbirth was complicated by premature rupture of the membranes, of which almost half of the cases (42 (11.9 %) of the patients) finished with premature birth, while in CG only some women had such complications. Fetal distress during childbirth was reliably detected more often in pregnant women with HCV infection than in CG women (χ2
Дод.точки доступу:
Zapopadna, Yu. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Lemish, N. Y.
Basic principles and structure of risk assessment of Great obstetrical syndromes [Текст] = Основні принципи і структура оцінювання ступеня ризику розвитку великих акушерських синдромів / N. Y. Lemish // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 32-40. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (вирусология, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to develop a method for predicting the individual risk for great obstetric syndromes (GOS). Materials and methods. An analysis of the somatic, reproductive, and obstetric anamnesis was conducted in 572 pregnant women with clinical manifestations of GOS, in 81 of them (prediction group) signs of placental dysfunction were detected based on clinical, functional, laboratory, and ultrasound data. Control group (CG) – 50 practically healthy pregnant women with a favorable reproductive history and an uncomplicated course of this pregnancy. Functional, biophysical, hormonal, immunological and hemocoagulation indicators were calculated to determine the informative (prognostic) significance. Quantitative signs were divided into diagnostic intervals, and qualitative signs were assigned a code. The following indicators were included in the standard protocol: age, data on somatic and gynecological history, data on the pregnancy course, results of functional and laboratory examinations. Statistical processing of research results was carried out using standard Microsoft Excel 5.0 and Statistica 6.0 programs. Results. In the I trimester of pregnancy the concentration of placental lactogen (PL) in the prediction group was 29.4 % lower than the CG indicator, estradiol (E2) amount – by 27.4 %, estriol (E3) – by 28.6 %, progesterone (PG) – by 34.4%, human chorionic gonadotropin (hCG) – by 28.3 % lower, and cortisol (CR) – by 36.1 % higher. At the beginning of the II trimester of pregnancy in the prediction group the level of PL was already reduced by 33.8 %, E2 – by 26.2 %, E3 – by 32.3 %, PG – by 37.4 %, hCG – by 30.6 %, and CR – increased by 43.6 % compared to CG. The indicators of placenta hormonal activity in the early stages of pregnancy and at the beginning of the II trimester can be prognostic signs of further disruption of the adaptive compensatory and adaptive reactions of the fetal placental complex (FPC) in the II and III trimesters of pregnancy. Among a wide range of hemostasiological indicators in the I trimester of pregnancy in the prediction group the most informative were: activated partial thromboplastin time (-23 %) and activated recalcification time (+16.2 %), the changes of which remained at the beginning of the II trimester (-40% and - 11.7% respectively). During the evaluation of thromboelastogram data, the value of “r+k” was fixed by 33.3 % lower in the I trimester and by 36 % – at the beginning of the II trimester of pregnancy. As a result of the analysis the indicators with a high information value (more than 3.0 c.u.) were selected for quantitative assessment of the degree of individual risk for the development of maladaptive disorders in the FPC. The clinical trial of the scoring method of prediction proved its high sensitivity (91.8 %) and specificity (85.6 %). Conclusions. A multi-faceted analysis of anamnestic data, features of the pregnancy course, basic clinical, laboratory and functional indicators in women with clinical manifestations of GOS made possible to develop an effective methodology for predicting the risk for GOS development with high levels of sensitivity and specificity
Мета дослідження: розроблення методу прогнозування індивідуального ризику розвитку великих акушерських синдромів (ВАС). Матеріали та методи. Проведено аналіз соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у 572 вагітних із клінічними проявами ВАС, у 81 (група прогнозування) з яких на підставі клініко-функціональних, лабораторних, ультразвукових даних були виявлені ознаки плацентарної дисфункції. Контрольна група (КГ) – 50 практично здорових вагітних зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом даної вагітності. Для визначення інформаційної (прогностичної) значущості обраховано функціональні, біофізичні, гормональні, імунологічні та гемокоагуляційні показники. Кількісні ознаки були розділені на діагностичні інтервали, а якісним ознакам присвоювали код. До стандартного протоколу включали такі показники: вік, дані соматичного та гінекологічного анамнезу, дані перебігу вагітності, результати функціональних та лабораторних обстежень. Статистичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0. Результати. У I триместрі гестації концентрація плацентарного лактогену (ПЛ) у групі прогнозування була на 29,4 % меншою щодо показника КГ, естрадіолу (Е2 ) – на 27,4 %, естріолу (Е3) – на 28,6 %, прогестерону (Пг) – на 34,4 %, хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) – на 28,3 % нижчою, а кортизолу (Кр) – на 36,1 % більшою. На початку II триместра вагітності у групі прогнозування рівень ПЛ був зменшений вже на 33,8 %, Е2 – на 26,2 %, Е3 – на 32,3 %, Пг – на 37,4 %, ХГЛ – на 30,6 %, а Кр – збільшений на 43,6 % порівняно з КГ. Показники гормональної активності плаценти у ранні терміни гестації і на початку II триместра можуть бути прогностичними ознаками подальшого зриву адаптаційних компенсаторно-пристосувальних реакцій фетоплацентарного комплексу (ФПК) у II і III триместрах вагітності. Серед широкого спектра гемостазіологічних показників у І триместрі вагітності у групі прогнозування найбільш інформативними виявились: активований частковий тромбопластиновий час (-23 %) та активований час рекальцифікації (+16,2 %), що збереглося й на початку ІІ триместра (-40 % та -11,7 % відповідно). Під час оцінювання даних тромбоеластограми значення “r+k” фіксували на 33,3 % меншим у I триместрі та на 36 % – на початку II триместра вагітності. У результаті проведеного аналізу були виділені показники з високою інформаційною цінністю (більше 3,0 у.о.) для кількісної оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку дезадаптаційних порушень у ФПК. Клінічне випробування бального методу прогнозування засвідчило його високу чутливість (91,8 %) та специфічність (85,6 %). Висновки. Багатоаспектний аналіз анамнестичних даних, особливостей перебігу вагітності, основних клініко-лабораторних і функціональних показників у жінок із клінічними проявами ВАС дозволив розробити ефективну методику прогнозування ризику розвитку ВАС з високими рівнями чутливості та специфічності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іпатій, Н. С.
Структура захворюваності на жовтяницю у неонатальному періоді за даними ретроспективного дослідження за 5 років (2017-2021) у відділенні «Патології новонароджених» дитячої клінічної лікарні №6 м. Києва [Текст] / Н. С. Іпатій // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 31

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ -- HYPERBILIRUBINEMIA (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Неонатальна жовтяниця - зміна забарвлення шкіри, склер та /або слизових оболонок у дитини, яке супроводжується підвищенням рівня білірубіну в крові. Неонатальна жовтяниця розвивається у 60% у доношених і у 80% у недоношених дітей. За часом поділяється на ранню, фізіологічну, пролонговану та пізню. За механізмом розвитку: кон’югаційна, гемолітична, механічна. Мета роботи провести аналіз структури захворюваності на гіпербілірубінемію у неонатальному періоді за даними ретроспективного дослідження останніх 5 років у відділенні «Патології новонароджених» ДКЛ №6. Матеріали і методи дослідження Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб дітей з неонатальною жовтяницею, що госпіталізовані у відділенні «Патології новонароджених» ДКЛ №6 за 2017-2021роки. Було оброблено 616 історій хвороб дітей з діагнозом «Неонатальна жовтяниця», які отримали лікування, а саме фототерапію, не менше 2 календарних днів. Пацієнти були розподілені на 3 групи. До групи №1 належали пацієнти з діагнозом «Неонатальна жовтяниця», які госпіталізовані до 14 днів життя, їх було-43,6%. До групи №2 належали діти від 14 до 1 міс життя, їх було 44,4%. До групи №3 відносяться діти, що госпіталізовані у віці старше 1 міс-12%. Статистичні розрахунки проводили програмою SPSS 22. 0.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Акперова, Г. А.
Диагностика клинического полиморфизма дефицита глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы у больных с гипербилирубинемией [Текст] / Г. А. Акперова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2015. - Т. 60, № 3. - С. 67-70

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (генетика, диагноз, осложнения)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (профилактика и контроль, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анастасевич, Л. А.
Желтухи у новорожденных [Текст] / Л. А. Анастасевич, Л. В. Симонова // Лечащий врач. - 2006. - № 10. - С. 66-71

Рубрики: Желтуха новорожденных

Дод.точки доступу:
Симонова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Годованець, Ю. Д.
Жовтяниці неонатального періоду (огляд літератури). Глава І: Визначення поняття, епідеміологія, етіопатогенез та патоморфологія, класифікація [Текст] / Ю. Д. Годованець, Ю. М. Волосівська, Л. В. Агафонова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 4. - С. 71-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (классификация, эпидемиология, этиология)
Анотація: Дані літератури свідчать про те, що країни з низьким та середнім рівнем доходу мають найбільшу частоту тяжких форм жовтяниць у новонароджених, які характеризуються непропорційно високими показниками захворюваності, смертності та розладів неврологічного розвитку у подальші роки життя порівняно з країнами з високими доходами населення. У I главі статті представлені основні поняття, епідеміологічні дані та фактори ризику розвитку неонатальної жовтяниці, розглядаються питання етіології, патогенезу та патоморфології гіпербілірубінемії. Жовтяниця – це синдром зміни кольору шкірних покривів і слизових, що розвивається внаслідок накопичення в крові надлишкової кількості білірубіну, тобто візуальний прояв гіпербілірубінемії. Жовтяниця є однією з найбільш поширених станів, що потребують медичної допомоги у новонароджених дітей. Неонатальна жовтяниця є надзвичайно поширеною - майже в кожного новонародженого відмічається підвищення рівня некон’югованого білірубіну в сироватці крові більш ніж на 30 мкмоль/л протягом першого тижня життя. Клінічні прояви гіпербілірубінемії розвиваються приблизно у 60% доношених і 80% передчасно народжених дітей. Особливостями перебігу неонатальних жовтяниць є те, що вони можуть бути фізіологічними, зустрічатися у здорових дітей, однак можуть бути проявом цілого ряду захворювань. Тому неонатальні жовтяниці слід завжди розглядати як симптом потенційної небезпеки. Надходження некон’югованого білірубіну у мозок новонародженого може викликати як короткочасні, так і тривалі неврологічні розлади, що є причиною білірубінової енцефалопатії. Для позначення клінічних ознак гострої або хронічної білірубінової енцефалопатії у дітей з дуже високим рівнем білірубіну, а також жовтяничного забарвлення мозку, пов’язаного з перенесеною жовтяницею, використовують термін «ядерна жовтяниця». Ядерна жовтяниця може виникати при більш низьких рівнях білірубіну у новонароджених за наявності факторів ризику, зокрема у передчасно народжених немовлят. З урахуванням патофізіологічних механізмів розвитку у новонароджених дітей виділяють гемолітичні, кон’югаційні, механічні та паренхіматозні гіпербілірубінемії. Патоморфологічно при неонатальних жовтяницях спостерігається відкладення некон’югованого білірубіну в різних органах і тканинах – стан, який має назву білірубінової інтоксикації. Найбільшу небезпеку представляє зв’язування некон’югованого білірубіну ліпідами мозку, що підтверджується патологоанатомічними гістологічними знахідками жовтого пігменту в базальних ядрах центральної нервової системи. Підшкірна жирова тканина поза сумнівом зв’язує певну частину білірубіну. Цим пояснюється менший ступінь вираженості фізіологічної жовтяниці у доношених і навіть відсутність її у переношених дітей, в той час як у недоношених вона розвивається частіше, а вміст білірубіну в крові у них є набагато вищим. Патологічні зміни, які відмічаються при патологоанатомічному дослідженні мозку недоношених дітей, можуть більше нагадувати неспецифічні пошкодження, ніж дійсну ядерну жовтяницю.
Дод.точки доступу:
Волосівська, Ю. М.
Агафонова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дифференциальная диагностика желтухи новорожденных [Текст] / В. М. Дудник [и др.] // Современная педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 78-83

Рубрики: Новорожденный

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагноз, терапия, этиология)
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ -- HYPERBILIRUBINEMIA (этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Дод.точки доступу:
Дудник, В. М.
Изюмец, О. И.
Лайко, Л. И.
Добижа, М. В.
Неживенко, Т. П.
Гомон, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Жовтяниці новонароджених: особливості ехографічних проявів / І. С. Лук’янова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 4. - С. 87-92

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика)
Анотація: Мета — визначити основні ультразвукові симптоми жовтяниці залежно від етіологічних факторів виникнення патології, частоти та особливостей проявів у неонатальному періоді. Пацієнти та методи. Протягом 2013–2018 рр. обстежено 328 новонароджених із жовтяницею. Усім пацієнтам проведено поглиблене клініко-лабораторне обстеження. Ехографію виконано за загальноприйнятими протоколами на приладах експертного класу. За результатами обстеження новонароджені розподілені на чотири групи: І — з ознаками кон'югаційної жовтяниці, обумовленої незрілістю ферментативних систем (138 новонароджених); ІІ — з ізоімунними конфліктами, обумовленими резус- або груповою несумісністю (54 дитини); ІІІ — із паренхіматозними жовтяницями інфекційного генезу (108 малюків); ІV — з ознаками механічної жовтяниці (28 дітей). Результати та висновки. Виявлено, що найчастішими були жовтяниці, обумовлені дифузним ураженням печінки, унаслідок впливу внутрішньоутробного інфікування, а також розвитку ізоімунних конфліктів. Механічні жовтяниці визначалися значно рідше і були обумовлені холестазом у глибоко недоношених дітей і біліарною атрезією. Особливості ультразвукової семіотики поєднаного ураження потребували динамічного контролю до появи чітких ознак першої чи другої групи або за їх відсутності — додаткового обстеження (МР-холангіографія)
Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Тарасюк, Б. А.
Головченко, О. В.
Солодущенко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Затяжные желтухи у недоношенных новорожденных / Л. Л. Нисевич [и др.] // Педиатрия. Журнал им. Г.Н.Сперанского. - 1998. - № 6. - С. 59-63

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
Дод.точки доступу:
Нисевич, Л. Л.
Яцык, Г. В.
Аширова, А. А.
Дворяковский, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Кулакова, Н. И.
Опыт применения гипербарической оксигенации желтух у недоношенных детей [Текст] / Н. И. Кулакова // Вестник новых медицинских технологий. - 1999. - № 1. - С. 79-81

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (терапия)
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ленченко, А. В.
Клініко-параклінічна характеристика дітей з пролонгованою кон’югаційною жовтяницею / А. В. Ленченко // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 3. - С. 9-12

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (кровь, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (кровь, патофизиология, эпидемиология, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Лисунець, О. В.
Неонатальна жовтяниця у практиці сімейного лікаря [Текст] / О. В. Лисунець // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2014. - № 23. - С. 154-158

Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

МікроРНК як біомаркери функціонального стану гепатоцитів у дітей раннього віку з пролонгованою кон’югаційною жовтяницею [Текст] / А. В. Ленченко [та ін.] // Современная педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 116-120

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (генетика, диагноз)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
МИКРО-РНК -- MICRORNAS (кровь)
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES (физиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Дод.точки доступу:
Ленченко, А. В.
Чернега, Н. Ф.
Шадрін, О. Г.
Досенко, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Малич, Т. С.
Желтухи новорожденных [Текст] / Т. С. Малич // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 4. - С. 114-120

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагноз, классификация, патофизиология)
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (диагноз, классификация, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Неинвазивный метод определения гипербилирубинемии у новорожденных [Текст] / В. М. Дудник [и др.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2013. - № 21. - С. 202-205

Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (диагноз)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагноз)
Дод.точки доступу:
Дудник, В. М.
Изюмец, О. И.
Моравская, О. А.
Гуминская, Г. С.
Крекотень, Е. Н.
Васылык, В. С.
Королёва, Н. Д.
Чугу, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Особливості функціонального стану гепатобіліарної системи в дітей із пролонгованою кон’югаційною жовтяницею [Текст] / О. Г. Шадрін [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2013. - № 5. - С. 35-38

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
ЖЕЛЧНЫХ ПРОТОКОВ БОЛЕЗНИ -- BILE DUCT DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Шадрін, О. Г.
Ленченко, А. В.
Чернега, Н. Ф.
Тарасюк, Б. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Сміян, І. С.
Походження, диференційна діагностика і терапія жовтяниць новонароджених [Текст] / І. С. Сміян // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 3. - С. 5-12

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагноз, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Соболева, Н.
Комплексная терапия неонатальной желтухи [Текст] / Н. Соболева, О. Первишко // Врач. - 2014. - № 7. - С. 42-43

Рубрики: Урсофальк

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (лекарственная терапия)
Дод.точки доступу:
Первишко, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Старец, Е. А.
Факторы риска развития желтухи "грудного вскармливания" [Текст] / Е. А. Старец, Н. А. Малиновская, Н. В. Мовлянова // Современная педиатрия. - 2013. - № 3. - С. 48-50

Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (этиология)
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (диагноз, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Дод.точки доступу:
Малиновская, Н. А.
Мовлянова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)