Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Рідкісні видання (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Желудочно-кишечная моторика<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 167
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Костенко, Є. І.
Стратегія комплексної оздоровчої дії при геморої. Сучасна лінійка багатокомпонентних продуктів [Текст] = The strategy of complex healing action for hemorrhoids. A modern line of multicomponent products / Є. І. Костенко // Український медичний часопис. - 2024. - № 2. - С. 67-71. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
ДЕФЕКАЦИЯ -- DEFECATION (физиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (физиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Геморой займає провідне місце серед проктологічних захворювань і є причиною значного соціально-економічного тягаря в усьому світі [1]. Враховуючи те, що близько 70% дорослого населення хоча б раз у житті стикається тією чи іншою мірою з проявами геморою, його своєчасне виявлення та попередження прогресування мають величезне значення. Адже це захворювання прийнято відносити до категорії таких, із якими неприємно та навіть соромно звертатися до лікаря. Тому люди, які десятиліттями страждають від симптомів цієї патології, можуть врешті-решт вдаватися до інвазивного лікування, тим більше що останніми десятиріччями відмічають справжній бум нових, іноді революційних методик відповідних втручань. Основними проблемами при їх використанні є висока вартість, обмеження працездатності та більш- менш тривалий дискомфорт у післяопераційний період [2]. При цьому більшість національних та міжнародних настанов на перших стадіях захворювання рекомендують використовувати місцеве лікування та немедикаментозні заходи [2-4]. Враховуючи значну користь та мінімальні ризики, стратегія зміни способу життя, поруч зі створенням максимально комфортних умов та подолання неприємних відчуттів для вироблення нових корисних звичок, може вважатися найбільш адекватною на ранніх стадіях хвороби
В економічно розвинених країнах геморой займає провідне місце серед проктологічних захворювань [5]. Доведено, що характерні патоморфологічні зміни у прямій кишці відмічають у близько 40% людей обох статей, причому близько 4% також відчувають відповідні симптоми (ректальну кровотечу під час дефекації у поєднанні або без випадіння гемороїдальних вузлів, біль, свербіж та виділення слизу із заднього проходу) [6]. Пік захворюваності припадає на вік 45-65 років, при цьому розвиток симптоматики геморою до 20-річного віку є незвичним [7]. Вагітність пов'язана з підвищеним ризиком, причому наявність геморою в анамнезі до вагітності та збільшення росту новонародженого асоціювалися з вищим ризиком геморою
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Діагностика та лікування gas-bloat синдрому після антирефлюксної хірургії [Текст] = Diagnosis and treatment of gas-bloat syndrome after antireflux surgery / О. С. Тивончук [та ін.] // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 370-374. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (хирургия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ФУНДОПЛИКАЦИЯ -- FUNDOPLICATION (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
GAS-BLOAT синдром
Анотація: Мета роботи – оцінити частоту виникнення ускладнень після лапароскопічної фундоплікації за Nissen у пацієнтів із грижею стравохідного отвору діафрагми, визначити особливості діагностики та лікування gas-bloat синдрому
Зменшення больового синдрому після встановлення назогастрального зонда та виділення повітря по ньому – спосіб діагностики gas-bloat синдрому. Аерогастрія, що посилюється, та розширення розмірів шлунка під час рентгенологічного дослідження, які виникають через 30–60 хв після додаткового приймання їжі, підвищують інформативність і можуть бути новим рентгенологічним симптомом. Рефундоплікація за Toupet – ефективний хірургічний спосіб лікування gas-bloat синдрому у хворих після повної фундоплікації за Nissen
The aim of the study was to assess the frequency of complications after laparoscopic Nissen fundoplication in patients with a hernia of the esophageal orifice of the diaphragm, to determine the features of diagnosis and treatment of gas-bloat syndrome
Pain reduction after a nasogastric tube placement and air venting from it is a tool to diagnose gas-bloat syndrome. Increasing aerogastria and stomach enlargement in 30–60 minutes after an additional meal make X-ray examination more informative and can be considered as new radiological symptoms. Toupet refundoplication is an effective surgical treatment for gas-bloat syndrome in patients after complete Nissen fundoplication
Дод.точки доступу:
Тивончук, О. С.
Терешкевич, І. С.
Виноградов, Р. І.
Житнік, Д. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей [Текст] = Evaluation of the efficacy of inulin use in children with functional constipation / О. С. Няньковська [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Инулин-нео--тер прим

MeSH-головна:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология, повреждения, секреция)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: Функціональний запор є поширеною педіатричною проблемою, на яку припадає близько 3 % відвідувань педіатра і близько 25 % відвідувань дитячого гастроентеролога. Наявність функціонального запору значною мірою впливає на якість життя дитини, її сім’ї та витрати на систему охорони здоров’я. Настанови Північноамериканського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) рекомендують підтримувальне лікування проносними, навчання, збільшити споживання клітковини і рідини та фізичної активності при запорі у дітей. Сучасні фармакологічні методи лікування можуть бути неефективними у деяких пацієнтів через неоптимальне дозування, поганий комплаєнс або використання препаратів з механізмами дії, які не впливають на основні патофізіологічні чинники. Багато пацієнтів із запорами повідомляють про незадоволення традиційними методами лікування через недостатню ефективність
Functional constipation (FC) is a common pediatric problem accounting for 3 % visits to a general pediatrician and up to 25 % visits to a pediatric gastroenterologist. Presence of FC significantly impacts a child’s health‑related quality of life and the healthcare cost burden. The North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Guideline (NASPGHAN) recommends supportive treatment with laxatives, training, recommendations on fiber and fluid intake, and physical activity in constipation in children. Modern pharmacological treatments may be ineffective in some patients — not optimal dosage, poor compliance or use of drugs with mechanisms of action that do not affect the main pathophysiological moments. Many patients with constipation report dissatisfaction with traditional treatments due to perceived lack of efficacy
Дод.точки доступу:
Няньковська, О. С.
Няньковський, С. Л.
Яцула, М. С.
Городиловська, М. І.
Вівчарівська, Г. З.
Шайдич, В. Д.
Горайська, О. М.
Заставна, Л. В.
Томків, Я. В.
Томків, З. В.
Камуть, Н. В.
Троцький, Г. М.
Возняк, А. В.
Лісний, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бадду, К.
Клініко-фармокологічні аспекти лікарського засобу, що пригнічує перистальтику кишечника під час лікування діареї у онкохворих [Текст] / К. Бадду, І. О. Афанасьєва // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 4 спецвип. - С. 65

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (иммунология, лекарственная терапия, осложнения)
МИНЕРАЛЬНЫЕ ВОДЫ -- MINERAL WATERS (терапевтическое применение)
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
ЛОПЕРАМИД -- LOPERAMIDE (терапевтическое применение)
Анотація: Діарея, викликана хіміотерапією в онкохворих, є ускладненням широкого спектра хіміотерапевтичних препаратів, а при 3-4 ступені діарейного синдрому призводить до зниження прихильності до лікування основного захворювання і вимагає госпіталізації хворого. Мета: Проаналізувати ефективність лопераміду при діареї у пацієнтів, які проходять хіміотерапевтичне лікування
Дод.точки доступу:
Афанасьєва, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біловол, О. М.
Лікарські засоби, що знижують моторику шлунково-кишкового тракту [Текст] / О. М. Біловол, І. І. Князькова // Ліки України. - 2021. - № 4. - С. 13-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (лекарственная терапия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ПАРАСИМПАТОЛИТИКИ -- PARASYMPATHOLYTICS (терапевтическое применение)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS
СПАЗМ -- SPASM (лекарственная терапия)
ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS
Анотація: У патогенезі багатьох захворювань важливу роль відіграють спастичні реакції гладкої мускулатури вісцеральних органів, основними препаратами для купірування яких є спазмолітичні лікарські засоби. У статті детально описано механізми розвитку спастичного абдомінального болю та можливі шляхи його корекції. Наведено механізми впливу основних міотропних спазмолітиків на шлунково-кишковий тракт. Особливу увагу приділено особливостям фармакодинаміки, фармакокінетики, перераховано показання, протипоказання, особливості лікарської взаємодії
Дод.точки доступу:
Князькова, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нікіфорова, Я. В.
Роль і місце домперидону в сучасній практиці лікарів. Огляд можливостей вибору на сучасному етапі [Текст] = The place and role of domperidone in the practice of a gastroenterologist. Overview of options at the present stage / Я. В. Нікіфорова // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 6. - С. 34-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Допрокин--прием--тер прим

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДОМПЕРИДОН -- DOMPERIDONE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВРАЧИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ -- GENERAL PRACTITIONERS (использование, тенденции)
Анотація: Захворювання органів шлунково‑кишкового тракту посідають значне місце в загальній структурі соматичних захворювань у всьому світі. Найбільшу групу хронічних захворювань органів травлення становлять хвороби органів гастродуоденальної зони. Крім функціональних захворювань (функціональна диспепсія трапляється у 20 % населення), поширені запальні та деструктивні (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба — у майже 40 % населення, хронічний гастрит і хронічний дуоденіт — у 45 — 50 %, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки — у 14 — 15 %). Ці захворювання відрізняються за особливостями етіопатогенезу та підходами до лікування. Спільним патологічним чинником, який спричиняє розвиток зазначених нозологій, є порушення моторно‑евакуаторної функції. Складовою терапії є призначення препаратів, котрі нормалізують перистальтичну активність. Спектр препаратів, які володіють прокінетичною активністю щодо органів шлунково‑кишкового тракту, великий.
Одним з ефективних та безпечних прокінетиків в Україні є препарат домперидону «Допрокін» (World Medicine). Цей лікарський засіб має доведену ефективність при лікуванні пацієнтів із функціональною диспепсією, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, хронічними гастритами, особливо при коморбідності із цукровим діабетом 2 типу (діабетичний гастропарез), та гастропарезами іншої етіології. Це селективний антагоніст допаміну, який блокує D2‑рецептори в центральній і периферичній нервовій системі. Препарат підвищує тонус нижнього стравохідного сфінктера, стравохідний кліренс, зменшує внутрішньошлунковий тиск, активує перистальтику стравоходу і антрального відділу шлунка, збільшує частоту, амплітуду і тривалість скорочень дванадцятипалої кишки, зменшує час пасажу харчових мас по тонкій кишці. Показаннями для призначення домперидону є полегшення симптомів нудоти, блювання, печії, відригування повітрям, раннє насичення, здуття. На відміну від метоклопраміду він майже не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і не спричиняє небажаних центральних побічних реакцій. Препарат відпускають без рецепта. Для дорослих рекомендована доза — 1 таблетка (10 мг) тричі на добу (за 15 — 30 хв до їди). Максимальна добова доза — 30 мг. Максимальна тривалість лікування не має перевищувати 1 тиж.
Diseases of the gastrointestinal tract (GIT) occupy a significant place in the overall structure of somatic diseases worldwide. Apart from functional diseases (the incidence of functional dyspepsia (FD) in population is 20 %), the following inflammatory and destructive diseases are widespread: gastroesophageal reflux disease (GERD) in up to 40 % of the population, chronic gastritis and chronic duodenitis in 45 — 50 % of the population, peptic ulcer of the stomach and duodenum in 14 — 15 % of the population. Each of these diseases has its own features of etiopathogenesis and approaches to treatment. However, a common pathological factor contributing to the development of these nosologies is a violation of motor‑evacuation function. The administration of drugs for the normalization of peristaltic activity is a component of treatment. The range of existing drugs with prokinetic activity against the gastrointestinal tract is quite large
One of the effective and safe prokinetics registered in October 2020 in Ukraine is the domperidone preparation Doprokin (World Medicine). This drug has a proven effectiveness in the treatment of patients with FD, GERD, chronic gastritis, especially in comorbidity with Diabetes mellitus II (diabetic gastroparesis) and gastroparesis of other etiology. This is a selective dopamine antagonist, that blocks D2‑receptors in the central and peripheral nervous systems. It increases the pressure of the lower esophageal sphincter, esophageal clearance, reduces intragastric pressure, activates peristalsis of the esophagus and antrum of the stomach, increases the frequency, amplitude and duration of contractions of the duodenum, reduces the time of passage of food masses through the small intestine. The indications for domperidone administration include relief of symptoms of nausea, vomiting, heartburn, belching, early satiety, bloating. In contrast to metoclopramide, it almost does not cross the blood‑brain barrier and does not cause unwanted central adverse reactions. Doprokin is over the counter preparation. For adults, the recommended dose is 1 tablet (10 mg) 3 times a day (15 — 30 minutes before the meals). The maximal daily dose is 30 mg, maximal treatment duration should not exceed 1 week
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кишкова мікробіота і старіння організму: чи є зв’язок? [Текст] // Фармацевт практик. - 2020. - № 11. - С. 6-8

Рубрики: Метформин--прием

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
СТАРЕНИЕ -- AGING (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (генетика, диетотерапия, иммунология, лекарственная терапия, микробиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Населення Землі старіє, і це породжує величезні медичні та економічні проблеми. Частково вирішити їх могли би недорогі та доступні технології поліпшення здоров’я людей похилого віку, уповільнення старіння, подовження періоду працездатності. Окрім оздоровлення раціону та підвищення фізичної активності, які без сумніву грають важливу роль у запобіганні багатьом віковим хворобам, допомогти у боротьбі зі старінням можуть мікроорганізми-симбіонти, що мешкають в людському кишечнику
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткаченко, Т.
Кишкова мікробіота та травлення [Текст] / Т. Ткаченко // Фармацевт практик. - 2020. - № 5. - С. 10-12

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
Анотація: Участь у процесі травлення та захисті травного тракту від патогенів — перші «заслуги», які визнали за кишковими мікроорганізмами-симбіонтами людини. Минуло більше ста років, і сьогодні кишкову мікробіоту розглядають як ще один орган людини — примхливий, маловивчений, але дуже важливий для нормального функціонування ледь не всіх основних систем організму. Але повернемося до «витоків» і підсумуємо основні відомості про вплив мікроорганізмів, що мешкають у кишечнику людини, на функції цього органа
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шеховцова, Ю. О.
Трансінтестинальна проникність при захворюваннях шлунково-кишкового тракту [Текст] = Transintestinal permeability in diseases of the gastrointestinal tract / Ю. О. Шеховцова, Л. В. Журавльова // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 6. - С. 43-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Зонулин--тер прим

MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ОККЛЮДИН -- OCCLUDIN (действие лекарственных препаратов, метаболизм, терапевтическое применение)
Анотація: Важливість вивчення функціональних розладів шлунково‑кишкового тракту (ШКТ), зокрема синдрому подразненого кишечника (СПК), зумовлена значною поширеністю цього захворювання, вираженим зниженням рівня якості життя хворих із СПК, значними економічними витратами на їхнє обстеження та лікування, а також недостатньою вивченістю патогенезу функціональних розладів і, відповідно, відсутністю схем раціонального обстеження та оптимального лікування таких хворих. Найбільш вивчено роль порушень моторики та гіперчутливості в патогенезі функціональних захворювань ШКТ, особливо при СПК. Слизова оболонка кишечника є захисним бар’єром організму, який перешкоджає проникненню в системний кровообіг бактеріальних агентів та їхніх токсинів, котрі спричиняють розвиток запальної реакції. У літературі є суперечливі дані щодо залучення в патогенез функціональних порушень ШКТ бактеріальної флори кишечника, підвищення проникності епітеліального бар’єра, імунної активації та субклінічного запалення
Проаналізовано фізіологічну та патофізіологічну динаміку кишкової проникності за різної патології ШКТ. Обговорено взаємозв’язок між порушеннями функції ШКТ і структури щільних контактів. Розглянуто діагностичні можливості дослідження проникності та бар’єрної функції епітелію в практиці та клінічних дослідженнях. Описано внесок порушень проникності в патогенез різних функціональних захворювань ШКТ. У роботах останніх років частіше вивчають значення змін проникності слизової оболонки ШКТ, однак достовірних даних недостатньо. У дослідженнях мікроскопічного запалення та імунної активації не вдалося виділити достовірні маркери субклінічного запалення або пул клітин, асоційований з патогенезом функціональних порушень. Це зумовлює необхідність проведення подальших досліджень місцевих ланок патогенезу функціональних захворювань ШКТ, що сприятиме вдосконаленню діагностики та лікування цих захворювань
The importance of studying functional disorders of the gastrointestinal tract (GIT) and, in particular, irritable bowel syndrome (IBS), is determined by the significant prevalence of this disease, a marked decrease in the quality of life of patients with IBS, significant economic costs for their examination and treatment, as well as the insufficient knowledge on the pathogenesis of functional disorders and, consequently, absence of schemes for the rational examinations and optimal treatment of these patients. The role of motility disorders and hypersensitivity in the pathogenesis of gastrointestinal functional diseases has been investigated in the most extent. The intestinal mucosa is a protective barrier of an organism, which prevents the penetration of bacterial agents and their toxins into the systemic circulation, which cause the development of inflammatory reaction. There are conflicting data in the literature regarding the involvement of the intestinal bacterial flora, increased permeability of the epithelial barrier, immune activation and subclinical inflammation in the pathogenesis of gastrointestinal functional disorders
The authors performed the analysis of the physiological and pathophysiological dynamics of intestinal permeability at various gastrointestinal pathologies. The relationship between gastrointestinal tract dysfunctions and abnormalities in the structure of tight junctions has been discussed. Considerations have been given to the diagnostic possibilities of investigation of epithelial permeability and barrier function in the real practice and clinical studies. The contribution of the permeability violations in the pathogenesis of various functional diseases of the gastrointestinal tract has been outlined. The significance of the alterations in the gastrointestinal mucosa permeability is being investigated in recent studies fairy often, however, reliable data are not enough. The studies of microscopic inflammation and immune activation did’t allow to reveal the reliable markers of subclinical inflammation or cells’ pool, associated with the pathogenesis of functional disorders. This necessitates further research of the local links in the pathogenesis of gastrointestinal functional diseases thus promoting the improvement of the diagnostics and treatment of this type of diseases
Дод.точки доступу:
Журавльова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Перова-Шаронова, В. М.
Вплив методів післяопераційного знеболювання на моторну функцію шлунково-кишкового тракту в дітей із перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією / В. М. Перова-Шаронова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 102-108. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, хирургия)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения, патофизиология)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (вредные воздействия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Метод післяопераційного знеболювання може впливати на швидкість відновлення моторної функції шлунково-кишкового тракту, рівень інтраабдомінального тиску (ІАТ) і розвиток інтраабдомінальної гіпертензії (ІАГ). Мета: дослідити вплив методів післяопераційного знеболювання на моторну функцію кишечника в дітей з перитонітом, ускладненим ІАГ. Матеріали та методи. 115 дітей, яким були проведені оперативні втручання з приводу апендикулярного перитоніту, рандомізовано на групи залежно від методу післяопераційного знеболювання: «Опіоїди» (n = 36, внутрішньовенна інфузія морфіну), «Лідокаїн» (n = 40, внутрішньовенна інфузія лідокаїну), «ЕДА» (n = 39, епідуральна аналгезія). Залежно від рівня ІАТ і наявності органної дисфункції дітей кожної групи було поділено на підгрупи: «без ІАГ» (ІАТ 10 мм рт.ст.), «ІАГ» (ІАТ 10 мм рт.ст.) і «АКС» (абдомінальний компартмент-синдром, ІАГ з органною дисфункцією). Усім дітям у післяопераційному періоді проводилось вимірювання рівня ІАТ та оцінка швидкості відновлення моторної функції шлунково-кишкового тракту. Результати. У всіх підгрупах групи «ЕДА» час до відновлення перистальтики й перших випорожнень та об’єм залишку по назогастральному зонду були статистично значуще меншими порівняно з аналогічними показниками в підгрупах групи «Опіоїди» (Р 0,05). У підгрупах «ІАГ» і «АКС» групи «ЕДА» був також статистично значуще меншим час до перших випорожнень порівняно з аналогічними показниками підгруп групи «Лідокаїн» (Р 0,05). Статистично значуще меншими були час до відновлення перистальтики та об’єм залишку по назогастральному зонду в усіх підгрупах групи «Лідокаїн» порівняно з показниками групи «Опіоїди» (Р 0,05). Епізоди підвищення ІАТ 10 мм рт.ст. значно частіше спостерігались у групі «Опіоїди», ніж у групах «Лідокаїн» та «ЕДА» (Р 0,05). Кількість епізодів ІАТ 10 мм рт.ст. мала пряму кореляцію зі швидкістю відновлення перистальтики в усіх групах, але сила такої кореляції була найбільш вираженою в групах «Опіоїди» (rs = 0,78; p = 0,001 і rs = 0,76; p = 0,01) і «Лідокаїн» (rs = 0,58; p = 0,008 і rs = 0,95; p = 0,01) і помірною — у групі «ЕДА» (rs = 0,39; p = 0,16 і rs = 0,46; p = 0,43). Висновки. ЕДА є оптимальним методом післяопераційного знеболювання в дітей з перитонітом, ускладненим ІАГ, що призводить до раннього відновлення моторної функції шлунково-кишкового тракту й запобігає подальшому зростанню ІАТ. Внутрішньовенна інфузія лідокаїну може бути використана як альтернативний метод знеболювання. Системна опіоїдна аналгезія має негативний вплив на моторику шлунково-кишкового тракту
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Importance of determination of serum cholinesterase level in the diagnostics of intestinal motility disorders in children [Text] = Значення визначення рівня холінестерази сироватки крові в діагностиці порушень кишкового транзиту у дітей / V. S. Konoplitskyi [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - P395-397. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХОЛИНЭСТЕРАЗЫ -- CHOLINESTERASES (диагностическое применение, кровь, метаболизм)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДЕТИ -- CHILD
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (классификация, метаболизм, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Chronic colostases are characterized by the absence of independent bowel movements due to disturbance of intestinal contractility and evacuatory function of the large intestine which have a negative influence on the development of an organism. The purpose of the study is to evaluate a possibility of predictive diagnostics of motility disorders of the large intestine in children with chronic constipation due to organic causes. The study is based on the determination of serum cholinesterase level in 67 patients of both sexes (main group) which included 25 children suffering from pathology of aganglionic genesis and 42 patients with non-aganglionic congenital anomalies of the large intestine. The average age of the patients was 11.5±0.8 years. The control group included children without any pathologies of gastrointestinal tract and central nervous system. The quantitative determination of cholinesterase level was performed by the photometric method described by Molander and Friedman. The group of children suffering from large intestine anomalies of non-aganglionic origin showed an increase in serum cholinesterase level by 1.08 times. The group of children with anomalies of aganglionic origin showed an increase in cholinesterase level by 1.15 times. The increase in cholinesterase level in patients suffering from colostases of non-aganglionic origin can be regarded as a prognostic indicator having the signs of a factor of organic origin. The increase in cholinesterase level in patients suffering from disorders of aganglionic origin shows the presence of neurobiological changes which cannot be solved simply by surgical correction of a congenital anomaly of the intestine
Хронічні колостази характеризуються відсутністю самостійних випорожнень через порушення скорочувальної здатності та евакуаторної функції товстої кишки, негативно впливаючи на розвиток організму. Метою дослідження є оцінка можливості прогностичної діагностики порушень товстокишкового транзиту у дітей з хронічними закрепами органічного ґенезу. Дослідження базується на визначенні рівня холінестерази сироватки крові у 67 хворих обох статей, що становили основну групу, яка включала 25 дітей з патологією агангліонарного ґенезу та 42 пацієнти із неагангліонарними вродженими вадами товстої кишки. Середній вік пацієнтів становив 11,5±0,8 років. Групою контролю служили діти без будь-якої патології з боку ШКТ та ЦНС. Кількісне визначення рівня холінестерази проводили фотометричним методом Моландера–Фрідмана. У групі дітей з вадами товстої кишки неагангліонарного походження виявлено збільшення рівня холінестерази сироватки крові в 1,08 рази. У групі дітей з вадами агангліонарного походження виявлено збільшення рівня холінестерази сироватки крові в 1,15 рази. Збільшення рівня холінестерази при колостазах неагангліонарного ґенезу може розцінюватись як прогностичний показник, який набуває ознак чинника органічного походження. Збільшення рівня холінестерази при порушеннях агангліонарного походження свідчить про наявність нейробіологічних змін, які не вирішуються суто оперативною корекцією вродженої вади кишки
Дод.точки доступу:
Konoplitskyi, V. S.
Pogoriliy, V. V.
Fomin, O. O.
Lukiyanets, O. O.
Sasiuk, A. I.
Dmytriiev, D. V.
Dmytriiev, K. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Качалова, О. С.
Особливості діагностики синдрому зригування у дітей молодшого віку [Текст] / О. С. Качалова // Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - Т. 13, № 2. - С. 4-8. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- DIGESTIVE SYSTEM PROCESSES
ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ АБСОРБЦИЯ -- GASTROINTESTINAL ABSORPTION
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
МЛАДЕНЦЕВ ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- INFANT NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: У статті викладено сучасні уявлення (згідно з Римськими критеріями IV) про патогенез, клініку, діагностикута терапію функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Розроблений алго ритм діагностики функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей допомагає професійно диференціювати функціональні захворювання з органічними; дозволяє виключити зайві лабораторні, інструментальні та медикаментозні втручання, сприяє адекватному лікуванню та запобігання прогресу патології
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Клінічне значення впливу інфузійної терапії за рестриктивним типом на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції / В. О. Кузьменко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 110-116. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
Анотація: Сучасні досягнення в хірургічних та анестезіологічних технологіях дозволили знизити рівень летальності після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) до 3 %, але післяопераційні ускладнення при даній патології досягають 29,5–70 %. Тому питання пошуку й уникнення факторів, що спричиняють виникнення ускладнень після ПДР, є одним із найважливіших у розвитку сучасної хірургічної панкреатології. Матеріали та методи. Для оцінки ефективності схем періопераційного лікування було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів ПДР 78 хворих з доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони за період з 2003 по 2017 р. З 2015 року при виконанні операції розпочато застосування програми прискореного відновлення (ППВ). З метою порівняльного аналізу хворих було розподілено на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 р., періопераційне ведення яких проводили відповідно до ППВ, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів за період із січня 2003 по жовтень 2014 р., періопераційне лікування яких проводилося за традиційним методом. Вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, терміни відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Результати. Об’єм застосованих розчинів при інтраопераційній інфузійній терапії був значно нижчим в І групі (2100 мл, 95% CI: [1988; 2300] проти 3300 мл, 95% CI: [3100; 3500]; p 0,001). Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1,00, 95% CI: [1,00; 1,00] проти 6,00, 95% CI: [6,00; 7,00]; p 0,001). При статистичному аналізі за даними ROC-кривої було виявлено взаємозв’язок між об’ємом інтраопераційної інфузійної терапії та терміном видалення назогастрального зонда й відновленням перорального харчування в післяопераційному періоді. Висновки. Застосування рестриктивного типу інфузійної терапії в концепції ППВ вірогідно скорочує термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, зменшуючи частоту гастростазу у пацієнтів після ПДР. Виявилося, що статистично вірогідним фактором впливу на можливість проведення раннього перорального харчування є об’єм інтраопераційної інфузії у пацієнтів після ПДР
Modern advances in surgical and anesthetic technologies have reduced mortality rates after pancreaticoduodenectomy (PDE) to 3 %; however, postoperative complications reach 29.5–70 % in this pathology. Therefore, the issue of finding and avoiding the factors that cause complications after PDE is one of the most important ones in modern surgical pancreatology. Materials and methods. To evaluate the efficacy of perioperative treatment regimens, a prospective and retrospective study of PDE outcomes was carried out in 78 patients with benign and malignant pathology of the biliary and pancreatoduodenal zone in 2003–2017. From 2015, we started the use of enhanced recovery program (ERP) in our clinic for patients undergoing PDE. For the purpose of comparative ana-lysis, the patients were divided into two groups: group I included 39 patients who were treated from January 2015 to December 2017 according to ERP; group II consisted of 39 patients who were retrospectively selected for the period from January 2003 to October 2014, their treatment was carried out according to the traditional method. The volume of intraoperative fluid therapy, the реriod of recovery of gastrointestinal motility and the rate of delayed gastric emptying were studied. Results. Intraoperative fluid therapy, in terms of the volume of solutions applied, was significantly lower in group I compared to group II — 2100 ml (95% (confidence interval) CI: 1988–2300) vs 3300 ml (95% CI: 3100–3500), p 0.001. Patients in group I returned to normal diet faster than patients in group II — 1.00 (95% CI: 1.00–1.00) vs 6.00 (95% CI: 6.00–7.00), p 0.001. During the statistical analysis, according to the ROC curve, the correlation was revealed between the volume of intraoperative fluid therapy, time of nasogastric tube removal and restoration of oral nutrition in the postoperative period. Conclusions. The use of the restrictive fluid therapy in the concept of ERP significantly reduces the реriod of gastrointestinal motility recovery, the rate of delayed gastric emptying in patients after PDE. The statistically significant factor influencing the possibility of early oral nutrition was the volume of intraoperative fluid in patients after PDE
Дод.точки доступу:
Кузьменко, В. О.
Скумс, А. В.
Мазур, А. П.
Кучинська, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Кирьянчук, Н. В.
Моторные дисфункции желудка при сочетанных поражениях пищевода и органов гастродуоденальной зоны у детей [Текст] / Н. В. Кирьянчук // Современная педиатрия. - 2019. - N 1. - С. 30-33. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, осложнения)
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (диагностика, осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Цель — изучение состояния моторной функции желудка у детей с сочетанным поражением пищевода и органов гастродуоденальной зоны. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 57 детей в возрасте от 12 до 17 лет с сочетанными заболеваниями пищевода и гастродуоденальной зоны. Диагноз верифицировали на основании данных эзофагогастродуоденоскопии. С целью изучения моторной функции желудка всем детям проведена электрогастрография
Результаты. Моторные дисфункции желудка у детей с сочетанным поражением пищевода и органов гастродуоденальной зоны представлены преимущественно гипокинетической дискинезией (p0,05). У детей с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью с поражением слизистой пищевода гипокинетические дискинезии желудка встречались достоверно чаще (p0,5) по сравнению с детьми, у которых слизистая пищевода не изменена. Частота гипокинетических дискинезий желудка зависит от степени выраженности воспалительных изменений слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки
Выводы. Результаты исследования подтверждают необходимость дифференцированного подхода к коррекции моторно-эвакуаторных нарушений у детей с хронической гастродуоденальной патологией с целью снижения частоты возникновения на ее фоне гастроэзофагеального рефлюкса. Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, гастродуоденальная патология, дети, моторная функция желудка
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Холод, Д. А.
Фоноентерографія як компонент діагностики синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонародженних в умовах інтенсивної терапії [Текст] / Д. А. Холод, Д. А. Шкурупій // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 1. - С. 88-94. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Вступ. Існуючі шкали оцінки синдрому гастроінтестинальної недостатності не мають адаптації до контингенту новонароджених і є достатньо суб’єктивними, що спонукає до пошуку засобів їх об’єктивізації. Мета роботи: об’єктивізація діагностики синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених на основі аналіз результатів фоноентерографії. Матеріали та методи. Групу дослідження склали 36 новонароджених в умовах інтенсивної терапії. Фоноентерографія проводилась за 10 хв до початку діагностичного ентерального навантаження та через 15 хв після нього. Результати. У новонароджених, які потребують інтенсивної терапії, наявний гіпомоторний тип моторно-евакуаторної функції травного каналу, про що свідчать значимо менші, ніж контрольні, базові та стимульовані показники сили та частоти звукових феноменів. У обстежених пацієнтів зниження сили звукових феноменів сягає 100% за базовим показником і 94,44% - за стимульованим; зниження частоти - 100%, як за базовим, так і за стимульованим показниками. І клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, які знаходяться в межах контрольних значень чи статистично не відрізняються від них; статистично значима відповідь на стимуляцію відсутня як за силою, так і за частотою звукових феноменів. ІІ клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, які знаходяться в межах контрольних значень чи статистично не відрізняються від них; статистично значима відповідь на стимуляцію наявна як за силою, так і за частотою звукових феноменів. ІІІ клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, менші за контрольні значення; статистично значима відповідь на стимуляцію наявна за силою звукових феноменів, але відсутня за частотою. ІV клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, менші за контрольні значення; статистично значима відповідь на стимуляцію відсутня як за силою, так і за частотою звукових феноменів. Висновки. Результати фоноентерографії віддзеркалюють наявність і виразність синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених в умовах інтенсивної терапії. Дані фоноентерографії дозволяють на основі особливостей клінічної відповіді діагностувати клас синдрому гастроінтестинальної недостатності
Introduction. Existing scale for assessing gastrointestinal failure syndrome are not adaptive to the newborns and are sufficiently subjective, which leads to the search for means of their objectification. Objective. Objectification of the diagnosis of gastrointestinal failure syndrome in newborns on the basis of the analysis of the results of phonoenterography. Materials and methods. The study group consisted of 36 newborns in the intensive care unit. The phonoentenography was performed 10 minutes before the diagnostic enteral load and 15 minutes after it. Results. In newborns who need intensive care, there is an hypo type of motorized-evacuation function of the intestine. In these patients, the reduction in the intensity of sound phenomena reaches 100% in the baseline and 94.44% - in stimulation; reduction of frequency - 100%, both in the base, and on the stimulated indicators.I grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram are within the control values or statistically do not differ from them; The response to stimulation is statistically significant both in terms of strength and frequency of sound phenomena. II grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram are within the control values or statistically do not differ from them; the response to stimulation is statistically significant both in terms of strength and frequency of sound phenomena. III grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram less than control values; a statistically significant increase in the intensity of sound phenomena in response to stimulation, and the lack of change in frequency indexes. IV grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram less than control values; statistically significant response to stimulation is absent both by force, and by the frequency of sound phenomena. Conclusion. The results of phonoenterography show the presence and severity of gastrointestinal failure syndrome in newborns in neonatal intensive care
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Тимченко, М. Є.
Використаня електрофізіологічних досліджень шлунково-кишкового тракту у ранній діагностиці післяопераційних ускладнень після операцій на кишечнику [Текст] / М. Є. Тимченко, Н. В. Тимченко, С. О. Береснев // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 16-21

MeSH-головна:
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (диагностика, профилактика и контроль)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (хирургия)
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
Кл.слова (ненормовані):
Электрогастроэнтерография -- Электрогастрография
Анотація: У роботі проведено аналіз результатів лікуваннями 107 хворих, яким проведене хірургічне лікування. Встановлено, що використання периферійної електрогастроентерографії для моніторингу моторної функції ШКТ у пацієнтів у післяопераційний періоді дозволяє оцінювати ступінь розвитку парезу ШКТ, відновлення моторної функції і прогнозувати розвиток хірургічних ускладнень, насамперед неспроможність анастомозу
Дод.точки доступу:
Тимченко, Н. В.
Береснев, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Ничитайло, М. Е.
Сорбилакт® как средство фармакологической коррекции послеоперационного пареза кишечника / М. Е. Ничитайло // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 37-44. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Послеоперационный парез кишечника (ППК) возникает после многих хирургических вмешательств, но наиболее часто после абдоминальных операций — с частотой 10–30 %. Данное осложнение повышает послеоперационную заболеваемость, длительность госпитализации и стоимость лечения. В систематическом обзоре сообщества Cochrane было показано, что ни один препарат из рутинно применяемых прокинетиков (неостигмин, метоклопрамид, эритромицин) или слабительных не уменьшает длительность ППК (уровень доказательности Ia). При этом неостигмин (прозерин) связан с риском развития побочных эффектов практически во всех органах и системах. Применение метоклопрамида было ограничено Европейским медицинским агентством из-за потенциала развития серьезных неврологических побочных эффектов. Оба препарата назначаются слишком поздно, на 3–5-й день после операции, часто когда уже имеется картина развитого ППК. В этих условиях заслуживает внимания отечественный инфузионный препарат Сорбилакт® с основным действующим веществом сорбитолом. Во многих клинических исследованиях была продемонстрирована его способность уменьшать длительность ППК в 1,5–2 раза. При этом Сорбилакт® ускорял появление аускультативных признаков перистальтики, отхождение газов, самостоятельный стул. Полученные данные были подтверждены инструментально — с помощью компьютерной пневмокинезографии и ультразвукового исследования. Сорбилакт® можно применять с первых часов после оперативного вмешательства или даже непосредственно во время его выполнения При этом могут преследоваться как профилактические, так и лечебные цели. В выполненных клинических исследованиях Сорбилакт® не вызывал побочных эффектов. В связи с тем, что сорбитол, входящий в состав Сорбилакта®, в организме превращается в фруктозу, препарат не назначают лицам с наследственной непереносимостью фруктозы
Післяопераційний парез кишечника (ППК) виникає після багатьох хірургічних втручань, але найбільш часто після абдомінальних операцій — з частотою 10–30 %. Це ускладнення підвищує післяопераційну захворюваність, тривалість госпіталізації і вартість лікування. У систематичному огляді спільноти Cochrane було показано, що жоден препарат із рутинно застосовуваних прокинетиків (неостигмін, метоклопрамід, еритроміцин) або проносних засобів не зменшує тривалість ППК (рівень доказовості Ia). При цьому неостигмін (прозерин) пов’язаний із ризиком розвитку побічних ефектів практично у всіх органах і системах. Застосування метоклопраміду було обмежено Європейським медичним агентством через потенціал розвитку серйозних неврологічних побічних ефектів. Обидва препарати призначаються занадто пізно, на 3–5-й день після операції, часто коли вже наявна картина розвиненого ППК. У цих умовах заслуговує на увагу вітчизняний інфузійний препарат Сорбілакт® з основною діючою речовиною сорбітолом. У багатьох клінічних дослідженнях була продемонстрована його здатність зменшувати тривалість ППК в 1,5–2 рази. При цьому Сорбілакт® прискорював появу аускультативних ознак перистальтики, відходження газів, самостійний стул. Отримані дані були підтверджені інструментально — за допомогою комп’ютерної пневмокінезографії і ультразвукового дослідження. Сорбілакт® можна застосовувати з перших годин після оперативного втручання або навіть під час його виконання. При цьому можуть переслідуватись як профілактичні, так і лікувальні цілі. У виконаних клінічних дослідженнях Сорбілакт® не викликав побічних ефектів. У зв’язку з тим, що сорбітол, який входить до складу Сорбілакта®, в організмі перетворюється на фруктозу, препарат не призначають особам із спадковою непереносимістю фруктози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Профилактика парезов кишечника после операций на толстой кишке [Текст] / В. В. Бойко [и др.] // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Том 24, N 1. - С. 43-46. - Библиогр.: с. 45-46

Рубрики: Бензогексоний

MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ ЛОЖНАЯ -- INTESTINAL PSEUDO-OBSTRUCTION (профилактика и контроль, этиология)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ДЕКОМПРЕССИЯ -- DECOMPRESSION (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-ANTAGONISTS (терапевтическое применение)
ГАНГЛИОБЛОКАТОРЫ -- GANGLIONIC BLOCKERS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проанализированы результаты лечения 107 пациентов, перенесших обструктивные и реконструктивно−восстановительные операции на толстой кишке. Предложена программа профилактики и лечения послеоперационного пареза кишечника, выполнение которой способствует раннему восстановлению функций желудочно−кишечного тракта и предупреждает развитие осложнений
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лыхман, В. Н.
Шевченко, А. Н.
Ткач, С. В.
Волченко, И. В.
Кулик, И. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Кутовий, О. Б.
Порушення моторно-евакуаторної функції тонкої кишки за тяжкої механічній жовтяниці [Текст] / О. Б. Кутовий, Д. В. Балик, В. І. Люлька // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 73-76

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (физиология)
ДЕКОМПРЕССИЯ -- DECOMPRESSION (методы)
Анотація: Резюме. У роботі представлено результати оцінки порушень моторно-евакуаторної функції тонкої кишки у хворих з тяжкою механічною жовтяницею. Спостерігали 140 хворих у віці від 20 до 86 років. Хворих розділили на 4 групи в залежності від підходів та методів хірургічного лікування. Хірургічні втручання були предствалені формуванням внутрішніх біліодигестивних анастомозів, зовнішнім дренуванням холедоху з ліквідацією причини жовтяниці, пункційним чрезшкірно-чрезпечінковим дренуванням внутрішньопечінкових жовчних протоків, жовчного міхура. Оцінку порушень моторно-евакуаторної функції тонкої кишки проводили використовуючи клінічні, рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження. В результаті проведеного аналізу визначено, що порушення МЕФ зустрічається у 82,7 % хворих з тяжкою механічною жовтяницею. Найбільш ефективним варіантом корекції МЕФ є декомпресія протоків з реверсією жовчі до шлунково-кишкового тракту при двухетапному підході до лікування.
Дод.точки доступу:
Балик, Д. В.
Люлька, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Тимченко, М. Є.
Можливості електрофізіологічних досліджень шлунково-кишкового тракту у ранній діагностиці ускладнень після операцій на кишечнику [Текст] / М. Є. Тимченко, Н. В. Тимченко, С. О. Береснєв // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 165-169

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПАРЕЗ -- PARESIS (осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (физиология)
ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- ELECTROPHYSIOLOGICAL PHENOMENA (физиология)
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ -- EVOKED POTENTIALS (физиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У роботі проведено аналіз результатів лікування 107 хворих, яким проведене хірургічне лікування. Встановлено, що використання периферійної електрогастроентерографії для моніторингу моторної функції ПІКТ у пацієнтів у післяопераційний періоді дозволяє оцінювати ступінь розвитку парезу ШКТ, відновлення моторної функції і, залежно від характеру відновлення, до 3-ї доби післяопераційного періоду підбирати стимулюючу терапію та індивідуально оцінювати її ефективність.
Дод.точки доступу:
Тимченко, Н. В.
Береснєв, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)