Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (72)

Рідкісні видання (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Желудочно-кишечный тракт<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 207
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Hodovanets, Yu.
Clinical and paraclinical features and pathophysiological mechanisms of digestive system disorders in premature infants with perinatal pathology [Текст] = Клініко-параклінічні особливості та патофізіологічні механізми порушень системи травлення у недоношених новонароджених дітей при перинатальній патології / Yu. Hodovanets, Т. Dronyk // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 36-43. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (микробиология, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS (анализ, диагностическое применение)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: According to the World Health Organization (WHO), the incidence of preterm birth is 10-15%, or about 15 million newborns worldwide, and this number is increasing. The highest incidence of morbidity and mortality is observed in infants born before 32 weeks of gestation. Among other things, preterm infants have an immature digestive system, which leads to food intolerance. The formation of cumulative nutrient deficiencies in the digestive system from birth puts children at risk of delayed psychophysical development and contributes to the development of negative long-term neurological consequences. Many of these complications have lifelong consequences for health, growth and development, both in infancy and later in life. Aim of the study. To improve the diagnosis of intestinal dysfunction in perinatal pathology in premature infants based on the study of risk factors and clinical and laboratory parameters. Materials and methods of the study. A comprehensive clinical and paraclinical examination of 91 premature infants with clinical manifestations of moderate and severe perinatal pathology with signs of disturbances of the functional state of the digestive system (group I, gestational age 29 (0/7) - 36 (6/7) weeks) and 57 conditionally healthy newborns (group II, gestational age 35 (0/7) - 36 (6/7) weeks) was performed. The total number of children studied was 148. Exclusion criteria were children with congenital malformations and septic conditions. The list of laboratory parameters used included: levels of α-1-antitrypsin (A1AT), PMN-elastase, albumin, fecal calprotectin (FC) and fecal elastase-1 (FE-1) in children’s stool using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA), reagents from Immundiagnostic AG (Germany) on the basis of the German-Ukrainian laboratory “BUKINMED” (Chernivtsi, Ukraine). The scientific work was carried out on the basis of neonatology departments of the Chernivtsi City Clinical Maternity Hospital in 2014-2018. Informed consent of the parents of the child was obtained with adequate explanation of the purpose, objectives, methods and scope of laboratory and instrumental research methods. The study protocol was approved by the Biomedical Ethics Commission of the Bukovinian State Medical University, 2015. The studies were conducted in accordance with the basic provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the World Medical Association Declaration of Helsinki on Ethical Principles for Research Involving Human Subjects (1964-2008), Order of the Ministry of Health of Ukraine 1 690 dated September 23, 2009 (as amended by Order of the Ministry of Health of Ukraine 1 523 dated July 12, 2012). Statistical processing of data was performed using the software “STATISTICA” (StatSoft Inc., USA, version 10), program MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Comparison of quantitative indicators with normal distribution was performed using Student’s t-test. The difference in parameters was considered statistically significant atp0.05. The thesis was carried out within the framework of the scientific topics of the Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine of the Bukovinian State Medical University: Research work on “Improvement of directions of prognosis, diagnosis and treatment of perinatal pathology in newborns and infants, optimization of schemes of catamnestic observation and rehabilitation” (State registration number 0115U002768, term of execution 01. 2015-12. 2019); Research work on “Chronobiological and adaptive aspects and features of autonomic regulation in pathological conditions in children of different age groups” (State registration number 0122U002245, term of execution 01.2020-12.2024). Results and discussion. The studied laboratory parameters of stool in premature infants with signs of food intolerance in perinatal pathology revealed certain pathophysiological mechanisms of its development, including acute inflammation, increased permeability of the intestinal mucosa, and exocrine insufficiency. Dysfunction of the digestive system is a consequence of complex autonomic and visceral dysfunction of the child’s body against the background of hypoxia and morphological and functional immaturity at birth. An increase in the level of A1AT, PMN-elastase, albumin and a decrease in the concentration of FE-1 in feces are interdependent criteria of digestive system dysfunction. Increased permeability of the intestinal mucosa in conditions of local inflammation leads to translocation of pathogenic and opportunistic microorganisms into the bloodstream, which probably exacerbates the clinical manifestations of endotoxemia in perinatal pathology of premature infants. The above justifies the need to continue scientific research to develop a refinement of comprehensive diagnosis and correction of digestive function in preterm infant
За даними ВООЗ, частота передчасних пологів коливається від 10 до 15 %, що становить близько 15 мільйонів новонароджених у світі, і цей показник стабільно зростає. Найбільша частота захворюваності і смертності відмічається у дітей, народжених до 32-го тижня гестації. Поряд з іншим, передчасно народжені діти мають незрілість травної системи, що обумовлює прояви харчової непереносимості. Формування кумулятивного дефіциту поживних речовин при порушеннях системи травлення від народження спричиняють у дітей ризик затримки психофізичного розвитку, сприяють розвитку негативних віддалених неврологічних наслідків. Багато з таких ускладнень мають довічні наслідки для здоров’я, росту й розвитку як у немовлячому віці, так і в подальші роки життя. Мета дослідження. Удосконалити діагностику порушень функціонального стану кишечника при перинатальній патології у недоношених новонароджених дітей на основі вивчення факторів ризику та клініко-лабораторних показників. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 91 передчасно народженої дитини, у яких відмічались клінічні прояви перинатальної патології середнього та важкого ступеню з ознаками порушень функціонального стану системи травлення (І група, термін гестації 29 (0/7) -36 (6/7) тижнів) та 57 умовно здорових новонароджених (II група, термін гестації 35 (0/7) -36 (6/7). Загальна кількість обстежених дітей склала 148 осіб. Критеріями виключення були діти, які мали вроджені вади розвитку та септичні стани. Перелік лабораторних показників, які використовувалися, включали: рівень α-1-антитрипсину (А1АТ), PMN-еластази, альбуміну, фекального кальпротектину (ФК) та фекальної еластази-1 (ФЕ-1) у випорожненнях дітей за допомогою ензим-зв’язаного імуносорбентного методу (ELISA), реактиви фірми «Immundiagnostic AG» (Німеччина) на базі Німецько-Української лабораторії «БУКІНМЕД» (м. Чернівці, Україна). Наукова робота проводилась на базі неонатологічних відділень міського клінічного пологового будинку м. Чернівці впродовж 2014-2018 рр. Було передбачено інформаційну згоду батьків дитини при відповідному роз’ясненні мети, завдань, методів та обсягу лабораторних та інструментальних методів дослідження. Протокол дослідження схвалено Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету, 2015. Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Статистична обробка отриманих даних проведена з програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента. Різницю параметрів вважали статистично значущою при р0,05. Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР на тему «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. - 12.2019 р.); НДР на тему: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. - 12.2024 р.) Отримані результати та їх обговорення. Досліджені лабораторні показники випорожнень у недоношених новонароджених, які мали ознаки харчової інтолерантності при перинатальній патології, засвідчили певні патофізіологічні механізми її розвитку, серед яких: гостре запалення, підвищення проникливості слизової оболонки кишечника та екзокринна недостатність. Порушення функцій системи травлення є наслідком комплексної вегетативно-вісцеральної дисфункції організму дітей на фоні гіпоксії та морфо-функціональної незрілості при народженні. Підвищення рівня А1АТ, PMN-еластази, альбуміну та зниження концентрації ФЕ-1 у стільці є взаємозалежними критеріями дисфункції травної системи. Підвищення проникливості слизової оболонки кишечника за умов місцевого запалення призводить до транслокації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів до кров’яного русла, що ймовірно підсилює клінічні прояви ендотоксикозу при перинатальній патології у недоношених. Вище зазначене обґрунтовує необхідність продовження наукових досліджень для розробки уточнення комплексної діагностики та корекції травної функції у передчасно народжених дітей
Дод.точки доступу:
Dronyk, Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Охотникова, О. М.
Випадок геморагічного васкуліту (Імуноглобулін А (IgA) васкуліту) у дитини з тяжким ураженням травного каналу [Текст] / О. М. Охотникова, О. Г. Кваченюк // Алергія у дитини. - 2023. - № 31/32. - С. 21-25

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПУРПУРА ШЕНЛЕЙНА-ГЕНОХА -- PURPURA, SCHOENLEIN-HENOCH (диагностика, иммунология, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДЕТИ -- CHILD
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ -- ADVANCE CARE PLANNING (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
Анотація: Імуноглобулін А (IgA)-асоційований васкуліт, також відомий як пурпура Шенлейна-Геноха - нетромбоцитопенічний лейкоцитокластичний васкуліт, що характеризується відкладенням IgA в дрібних судинах переважно шкіри, суглобів, травного каналу (ТК) та нирок. Це захворювання є найпоширенішим васкулітом дитячого віку. Хлопчики хворіють у 1,5 раза частіше за дівчат, а пік захворюваності на нього припадає на вік 4-6 років. Незважаючи на те, що етіологія IgA-васкуліту залишається невідомою, найчастішими тригерами, пов’язаними з початком захворювання, є такі фактори: харчові алергени, укуси комах, застосування медикаментів, вплив холоду або інсоляції, вірусні та бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів. Диференціальна діагностика включає інші первинні імунні васкуліти і вторинний васкуліт у зв’язку з серйозними бактеріальними захворюваннями і станами, зокрема менінгококцемія, гемолітико-уремічний синдром і синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання (ДВЗ-синдром). Враховуючи можливі серйозні шлунково-кишкові та ниркові ускладнення внаслідок тривалого клінічного перебігу хвороби, діти з IgA-васкулітом потребують ранньої діагностики та своєчасного ефективного втручання
Дод.точки доступу:
Кваченюк, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губергріц, Н. Б.
Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта [Текст] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Paracelsus to Helmont and Descartes / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (история, терапия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
АЛХИМИЯ -- ALCHEMY
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY (история)
Анотація: Парацельс взяв на себе відповідальність за інтелектуальну реконструкцію західної медицини XVI ст. Як лікар‑алхімік він став затятим прихильником хімічної фармакології та терапії і таким самим противником медичної доктрини свого часу. Його праці були численними. Одна з них — «Prognostication» поклала початок відмежуванню хімії як науки від алхімії. Його дослідження також указують на глибокі знання у галузі науки та принципів магнетизму. Будучи членом культу герметизму, він рішуче підтримував «три принципи» арабських алхіміків, які ґрунтуються на застосуванні ртуті (характеризується плинністю, тяжкістю та «металевістю»), сірки (має здатність до горіння) та солі (спостерігається міцність і відносна хімічна інертність). Парацельс вважав, що головною позитивною метою алхімії є відкриття ліків для лікування захворювань, і таким чином він став лідером у застосуванні наукових принципів у медицині. У цьому відношенні його зусилля щодо комбінування ятрохімії і алхімії зрештою увінчалися створенням основ для розвитку сучасної фармакології. Фактично не є несподіваним, що він відомий як попередник хімічної фармакології та терапії, а також як найоригінальніший мислитель у галузі медицини XVI ст.
У XVII ст., будучи учнем Парацельса, ван Гельмонт вважав, що кожен матеріальний процес тіла забезпечується спеціальним життєвим принципом. За винятком кількох екзотичних богословських поглядів, ван Гельмонт позиціонувався як хімік та першокласний вчений. Його міркування про те, що всі фізіологічні процеси є ферментативними реакціями і в шлунку міститься спеціальна травна речовина (кислота), були пророчими, але знадобилося цілих три століття, щоб їх науково обґрунтувати
Paracelsus took over the responsibility for the intellectual reconstruction of Western medicine of the 16th century. As an alchemist physician, he supported chemical pharmacology and therapy and opposed medical doctrine of that time. His writings were numerous and included Prognostication, which separated chemistry as a science from alchemy. His research reflected a deep knowledge of science and principles of magnetism. Being a member of the Hermetic cult, he strongly supported the «three principles» of Arab alchemists, based on the use of mercury (characterized by fluidity, heaviness and «metallicity»), sulfur (ability to burn) and salt (power and relative chemical inertness). Paracelsus believed that the main positive aim of alchemy was the discovery of drugs for the treatment of diseases; thus he became a leader in applying the scientific principles to medicine. In this respect, his efforts to combine iatrochemistry and alchemy ultimately culminated in the creation of the foundations for the development of modern pharmacology. In fact, it is not surprising that he is known as the forerunner of chemical pharmacology and therapy, as well as the most original thinker in the field of medicine in the 16th century
In the 17th century, as a student of Paracelsus, van Helmont believed that every material process of the body is determined by a special life principle. With the exception of a few exotic theological views, van Helmont was known as a chemist and a first-class scientist. Thus, his ideas that all physiological processes are enzymatic reactions, and there is a special digestive substance (acid) in the stomach, turned out to be prophetic, but it took three centuries to substantiate them from the scientific point of view
Дод.точки доступу:
Бєляєва, Н. В.
Ліневська, К. Ю.
Парацельс, Филипп Ауреол Теофрастус Бомбаст фон Гогенгайм (врач и естествоиспытатель, один из основателей ятрохимии ; 1493-1541 ) \про нього\
Гельмонт, Жан Баптист ван Гельмонт (1577-1644) \про нього\
Декарт, Рене (1596-1650) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей [Текст] = Evaluation of the efficacy of inulin use in children with functional constipation / О. С. Няньковська [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Инулин-нео--тер прим

MeSH-головна:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология, повреждения, секреция)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: Функціональний запор є поширеною педіатричною проблемою, на яку припадає близько 3 % відвідувань педіатра і близько 25 % відвідувань дитячого гастроентеролога. Наявність функціонального запору значною мірою впливає на якість життя дитини, її сім’ї та витрати на систему охорони здоров’я. Настанови Північноамериканського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) рекомендують підтримувальне лікування проносними, навчання, збільшити споживання клітковини і рідини та фізичної активності при запорі у дітей. Сучасні фармакологічні методи лікування можуть бути неефективними у деяких пацієнтів через неоптимальне дозування, поганий комплаєнс або використання препаратів з механізмами дії, які не впливають на основні патофізіологічні чинники. Багато пацієнтів із запорами повідомляють про незадоволення традиційними методами лікування через недостатню ефективність
Functional constipation (FC) is a common pediatric problem accounting for 3 % visits to a general pediatrician and up to 25 % visits to a pediatric gastroenterologist. Presence of FC significantly impacts a child’s health‑related quality of life and the healthcare cost burden. The North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Guideline (NASPGHAN) recommends supportive treatment with laxatives, training, recommendations on fiber and fluid intake, and physical activity in constipation in children. Modern pharmacological treatments may be ineffective in some patients — not optimal dosage, poor compliance or use of drugs with mechanisms of action that do not affect the main pathophysiological moments. Many patients with constipation report dissatisfaction with traditional treatments due to perceived lack of efficacy
Дод.точки доступу:
Няньковська, О. С.
Няньковський, С. Л.
Яцула, М. С.
Городиловська, М. І.
Вівчарівська, Г. З.
Шайдич, В. Д.
Горайська, О. М.
Заставна, Л. В.
Томків, Я. В.
Томків, З. В.
Камуть, Н. В.
Троцький, Г. М.
Возняк, А. В.
Лісний, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кисельова, І. В.
Рекомендації до міждисциплінарного ведення новонароджених з вродженою інтестинальною хірургічною патологією (перше педіатричне керівництво від товариства ERAS®) [Текст] = Recommendations for the multidisciplinary management of neonates with congenital intestinal surgical pathology (the first paediatric guidelines from the ERAS® society) / І. В. Кисельова, О. М. Горбатюк, Л. Д. Танцюра // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 2. - С. 59-65. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (хирургия)
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (хирургия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (аномалии, патология, хирургия)
Анотація: Вроджена патологія шлунково-кишкового тракту займає провідне місце серед хірургічної патології новонароджених. Хірургічне втручання дозволяє провести корекцію вади, але не відразу усуває комплекс патофізіологічних змін, які є багатофакторними. Важлива роль в хірургічному лікуванні інтестинальної патології у новонароджених належить не тільки визначенню обсягів і видів хірургічної корекції аномалії, але й питанням анестезіологічного забезпечення хірургічного втручання та інтенсивної терапії. Пошуки ефективних перед-, інтра-та післяопераційних заходів ведення пацієнтів з метою зниження ускладнень і летальності є актуальним завданням неонатальної хірургії, інтенсивної терапії та анестезіології новонароджених. Комплексним та фундаментальним рішенням такого завдання з’явився нещодавно опублікований документ від Товариства прискореного відновлення після хірургічних втручань–ERAS®(Enhanced Recovery After Surgery Society), в якому на підставі доказової медицини наведені консенсусні рекомендації щодо ведення новонароджених дітей з хірургічною інтестинальною патологією для покращення результатів та скорочення тривалості лікування. У статті наводиться скорочений та адаптований переклад вказаних вище рекомендацій Товариства ERAS®, які охоплюють такі питання періопераційного ведення, як хірургічна тактика, знеболення, застосування антибіотиків, запобігання гіпотермії, інфузійна терапія, профілактика анемії, відновлення харчування тощо
Congenital pathology of the gastrointestinal tract occupies a leading place among the neonatal surgical pathology. Surgery allows the correction of the defect, but does not immediately eliminate the complex of pathophysiological changes associated with the underlying pathology, other congenital malformations, infections etc. An important role in the surgical treatment of intestinal pathology in neonates belongs not only to determining the volume and types of surgical correction of anomalies, but also to anaesthesia and intensive care. The search for effective measures in the perioperative management of patients in order to reduce complications and mortality is an urgent task of neonatal surgery, intensive care and anaesthesiology. A comprehensive and fundamental solution to this problem is a recently published consensus guidelines from the Enhanced Recovery After Surgery Society (ERAS®). This article provides an abridged and adapted translation of these recommendations on Ukrainian language
Дод.точки доступу:
Горбатюк, О. М.
Танцюра, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Журавльова, Л. В.
Етіопатогенетичні аспекти формування функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту: акцент на зміни кишкової проникності [Текст] = Etiopathogenetic aspects of formation of functional diseases of the gastrointestinal tract: an emphasis on changes of intestinal permeability / Л. В. Журавльова, Ю. О. Шеховцова // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 79-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЛЕТОЧНЫХ МЕМБРАН ПРОНИЦАЕМОСТЬ -- CELL MEMBRANE PERMEABILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, микробиология, патофизиология, этиология)
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, осложнения)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология)
Анотація: Синдром подразненого кишечника (СПК) та функціональна диспепсія (ФД) належать до найпоширеніших патологій органів травлення. Проаналізовано дані літератури щодо порушення кишкової проникності як етіопатогенетичного чинника розвитку функціональних захворювань шлунково‑кишкового тракту (ШКТ). Слизова оболонка кишечника становить собою бар’єр, який виконує багато функцій, насамперед — захисну, а саме запобігає переходу внутрішньо просвітних субстанцій у внутрішнє середовище організму. Останнім часом накопичується дедалі більше наукових доказів того, що порушення проникності слизової оболонки кишечника є важливим чинником розвитку і прогресування функціональних захворювань ШКТ, зокрема СПК і ФД. При цих патологіях відзначено послаблення бар’єрної функції слизової оболонки кишечника внаслідок змін вмісту білків щільних контактів клітин, що підвищує проникність, стимулює перехід патогенних чинників з просвіту кишечника у власну пластинку слизової оболонки кишечника та спричиняє активацію імунокомпетентних клітин. У патогенезі СПК провідну роль відводять активації опасистих клітин у слизовій оболонці як тонкої, так і товстої кишки, а при ФД — опасистим клітинам та еозинофілам слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Опасисті клітини, які належать до імунної системи, у відповідь на активацію виробляють запальні цитокіни, дія яких спрямована на зміну чутливості нервових закінчень, розташованих у слизовій оболонці, що спричиняє феномен вісцеральної гіперчутливості та зміну тонуса і моторної функції ШКТ. Корекція змін кишкової проникності слизової оболонки ШКТ — потенційно одне з напрямів у лікуванні СПК і ФД. Необхідно провести дослідження ефективності препаратів, які впливають на функціонування кишкової стінки, щодо нормалізації кишкової проникності при захворюваннях ШКТ
Irritable bowel syndrome (IBS) and functional dyspepsia (FD) are known to be among the most common digestive pathologies. In present paper, the literature data have been analyzed related to the study of intestinal permeability disorders as an etiopathogenetic factor in the development of functional gastrointestinal diseases. The intestinal mucosa is a barrier, performing many functions, and above all a protective function, which is to prevent the transition of intrinsic substances into the internal environment of the body. Recently, more and more scientific evidence has been accumulating that impaired permeability of the intestinal mucosa is an important factor in the development and progression of functional diseases of the gastrointestinal tract, in particular, IBS and FD. In these pathologies, the weakening of the barrier function of the intestinal mucosa is observed, which is the result of changes in the number of proteins of tight cell contacts, which affects the change in permeability, thus stimulating the transition of pathogenic factors from the intestinal lumen into the intestinal mucosa and causing activation of immunocompetent cells. In the pathogenesis of IBS the main place is given to the activation of mast cells in the mucosa of both small and large intestine, and in FD — to mast cells and eosinophils of the duodenal mucosa. Mast cells, which are cells of the immune system, in response to activation, produce certain inflammatory cytokines, the action of which is aimed at changing the sensitivity of nerve endings in the mucosa, causing the phenomenon of visceral hypersensitivity and changes in the tone and motor function of the gastrointestinal tract. Correction of the changes in intestinal permeability of the gastrointestinal mucosa at this stage of development of medical science is potentially one of the pathogenetic areas in the treatment of IBS and FD. Необходимо провести исследования эффективности препаратов, влияющих на функционирование кишечной стенки, относительно нормализации кишечной проницаемости при заболеваниях ЖКТ. Further researches are needed to study the efficacy of medications affecting the functions of intestinal wall, in regards intestinal permeability at gastrointestinal diseases
Дод.точки доступу:
Шеховцова, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості ураження шлунково-кишкового тракту при коронавірусній хворобі (COVID-19) у різні хвилі пандемії [Текст] = Peculiarities of level of the gastrointestinal tract in coronavirus disease (COVID-19) in different waves of the pandemic / Т. О. Перцева [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 4. - С. 151-155

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ТОШНОТА -- NAUSEA
РВОТА -- VOMITING
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, DIGESTIVE
Анотація: Нудота, блювання, біль у животі та діарея – найчастіші гастроентерологічні симптоми при СOVID-19, причому в регіоні Придніпров’я блювання та діарея достовірно частіше зустрічались восени 2021 року, ніж навесні 2021 року. За наявності гастроентерологічних симптомів в умовах пандемії COVID-19 у пацієнтів обов’язково необхідно виключити інфікування SARS-CoV-2
Дод.точки доступу:
Перцева, Т. О.
Конопкіна, Л. І.
Бєлослудцева, К. О.
Мироненко, О. В.
Ботвінікова, Л. А.
Щудро, О. О.
Губа, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фадєєнко, Г. Д.
Тропізм COVID-19 до органів травлення. Особливості ураження та підходи до лікування [Текст] = Tropism of COVID-19 to digestive organs. Features of damage and approaches to treatment / Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 4. - С. 65-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ (ВНЕШ) -- MICROBIOLOGICAL PHENOMENA (NON MESH) (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология)
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME (вирусология, осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (вирусология, действие лекарственных препаратов, иммунология, патология, повреждения)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (вирусология, действие лекарственных препаратов, иммунология, патология, повреждения)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (вирусология, действие лекарственных препаратов, иммунология, патология, повреждения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Коронавірусну хворобу 2019 (COVID‑19) уперше зареєстровано у грудні 2019 р. у м. Ухані (провінція Хубей, КНР). 11 березня 2020 р. COVID-19 визнано ВООЗ пандемією. Станом на 31 травня 2020 р. зафіксовано понад 6 млн випадків. Етіологічним чинником захворювання є новий коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому‑2 (SARS‑CoV‑2), який належить до роду β‑коронавірусів, як і відомі збудники цієї родини — SARS і коронавірус близькосхідного респіраторного синдрому (MERS). Унаслідок захворювання близько 350 тис. осіб померли. Понад 2,5 млн осіб одужало. Доведено, що SARS‑CoV‑2 може уражати всі органи та системи організму (легені (пневмонія, респіраторний дистрес‑синдром), головний мозок (енцефаліт), органи серцево‑судинної системи, нирки, органи шлунково‑кишкового тракту (ШКТ)). До основних клінічних симптомів COVID‑19 належать підвищення температури тіла, вияви з боку респіраторної системи (біль у горлі, рідше — нежить, втрата та/або зміна смаку і нюху, сухий кашель, задуха, біль у грудях тощо), а також симптоми з боку ШКТ (погіршення апетиту, нудота та/або блювання, діарея, біль у животі, підвищення рівня печінкових трансаміназ, загострення хронічних захворювань ШКТ (запальних захворювань кишечника тощо)). Дані китайських досліджень засвідчили, що РНК SARS‑CoV‑2 наявна не лише у матеріалі, отриманому з дихальних шляхів, а й у зразках випорожнень заражених пацієнтів. Ці факти демонструють здатність SARS‑CoV‑2 активно впливати на органи ШКТ і реплікуватися в ньому, що має важливе значення для вибору тактики діагностики та лікування захворювання, а також для запобігання поширенню інфекції. Численні дослідження показали різний ступінь ураження печінки у пацієнтів, інфікованих SARS‑CoV‑2. У тематичних дослідженнях COVID‑19 не з’ясовано точну причину ураження печінки, відсутні чіткі докази взаємодії між ушкодженням печінки та COVID‑19. Дослідження тривають. Через низький рівень обізнаності лікарів щодо впливу COVID‑19 на органи ШКТ доцільно розглянути існуючі дані з метою підвищення ефективності діагностики, лікування та динамічної курації пацієнтів. Висвітлено особливості впливу SARS‑CoV‑2 на органи ШКТ. Особливу увагу приділено ураженню печінки при захворюванні на COVID‑19, а також впливу печінкових ускладнень на ефективність лікування та прогноз COVID-19
Coronavirus disease 2019 (COVID-19) began in December 2019 in Wuhan, Hubei, People’s Republic of China. On March 11, 2020, COVID-19 was recognized by the World Conservation Organization (WHO) as a pandemic. As of May 31, 2020, more than 6 million cases were recorded in almost all countries. The etiological factor of the disease is a new coronavirus of severe acute respiratory syndrome‑2 (SARS‑CoV‑2), which belongs to the genus β‑coronaviruses, as well as other already known pathogens of this family — SARS and coronavirus of Middle Eastern respiratory syndrome (MERS). About 350 thousand people died as a result of the disease. More than 2.5 million people have recovered. To date, it has been proven that SARS‑CoV‑2 can affect all organs and systems of the body (lungs — pneumonia, respiratory distress syndrome, brain — encephalitis, cardiovascular system, kidneys, gastrointestinal tract). The main clinical symptoms of COVID‑19 include: fever and other manifestations of the respiratory system (headache, rarely — runny nose, loss and/or change in taste and smell, dry cough, shortness of breath, chest pain, etc.), and also symptoms of the gastrointestinal tract (GI tract), such as loss of appetite, nausea and/or vomiting, diarrhea, abdominal pain, increased liver transaminases, exacerbation of chronic gastrointestinal diseases (inflammatory bowel disease, etc.). Data from Chinese studies have shown that SARS‑CoV‑2 RNA is present not only in airway material but also in faecal samples from infected patients. These data demonstrate the ability of SARS‑CoV‑2 to actively affect and replicate in the gastrointestinal tract, which is important for the choice of tactics for the diagnosis and treatment of the disease, as well as to prevent the spread of infection. Numerous studies have shown varying degrees of liver damage in patients infected with SARS‑CoV‑2. The COVID‑19 case studies did not pinpoint the exact cause of liver damage, and there is no clear evidence of an interaction between liver damage and COVID‑19. Research is ongoing. Due to the low level of awareness of physicians about the effects of COVID‑19 on the gastrointestinal tract, it is advisable to review existing data in order to increase the effectiveness of diagnosis, treatment and dynamic supervision of patients. This article discusses the effects of SARS‑CoV‑2 on the gastrointestinal tract. Particular attention is paid to liver damage in COVID‑19, as well as the impact of liver complications on the effectiveness of COVID‑19 treatment and prognosis.
Дод.точки доступу:
Нікіфорова, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Паразитарна інвазія Blastocystis spp.: роль у соматичній патології людини [Текст] = Blastocystis spp.: the role in human somatic pathology / В. Р. Шагінян [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 4. - С. 73-79. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЛАСТОМЕРЫ -- BLASTOMERES (иммунология, паразитология, патология, ультраструктура)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (иммунология, паразитология, патология, ультраструктура)
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (иммунология, паразитология, патофизиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, паразитология, этиология)
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES
Кл.слова (ненормовані):
БЛАСТОЦИСТЫ
Анотація: Останніми роками обговорюється значення збудників інфекційних та паразитарних хвороб у соматичній патології людини. Бластоцисти належать до найпоширеніших кишкових найпростіших, але їхню роль при кишкових паразитозах, а також при деяких соматичних захворюваннях вивчено недостатньо. Важливим є питання щодо патогенного потенціалу Blastocystis spp., оскільки паразита виявляють як у пацієнтів із симптомами, так і у безсимптомних носіїв. Сучасні дослідження виявили наявність зв’язку між бластоцистною інвазією і різними формами дисфункції шлунково‑кишкового тракту, зокрема синдромом подразненого кишечника, а також шкірними виявами, наприклад, уртикарною висипкою. Основним методом, який використовують для клінічної діагностики бластоцистної інвазії, лишається мікроскопія, яка, незважаючи на інтенсивний розвиток імунологічних і молекулярно‑генетичних методів діагностики, часто є не тільки першим, але і достатнім етапом дослідження. В Україні з 2000 р. у звітних формах наводять випадки виявлення Blastocystis spp. при паразитологічних обстеженнях населення, але не реєструють захворюваність на бластоцистоз. У цілому частота виявлення Blastocystis spp. у населення України відповідає поширеності патогену в розвинених країнах — середній багаторічний показник за 2009 — 2018 рр. становив 4,4 на 100 тис. населення. Результати власних досліджень свідчать про більшу частоту виявлення Blastocystis spp. серед дорослого населення України переважно у пацієнтів із захворюваннями шлунково‑кишкового тракту. При обстеженні здорових дорослих осіб бластоцист виявлено у 5,2 %, при обстеженні хворих з хронічними захворюваннями шлунково‑кишкового тракту — 20,5 %, зокрема серед хворих із синдромом подразненого кишечника — 28,6 %. Всі хворі на СПК, в яких були виявлені Blastocystis spр., мали дисбіотичні порушення І або ІІ ступеня
In recent years, the role of pathogens of infectious and parasitic diseases in human somatic pathology has been increasingly discussed. Blastocysts belong to the most common intestinal protozoa, but their role in intestinal parasitosis, as well as in some somatic diseases, is still poorly understood. An important question remains about the pathogenic potential of Blastocystis spp. because the parasite is detected in patients with symptoms and in asymptomatic carriers. At the same time, recent researches have shown a link between blastocyst invasion and various forms of gastrointestinal (GI) dysfunction, primarily irritable bowel syndrome (IBS), as well as skin manifestations, such as urticaria. The main method used for the clinical diagnosis of blastocyst invasion remains microscopy, which, despite the intensive development of immunological and molecular genetic methods of diagnosis, is often not only the first, but also a sufficient stage of research. Stating from the year 2000, in Ukraine the reporting forms list the cases of Blastocystis spp. detection during parasitological surveys of the population, but the blastocystosis morbidity has not being registered. In general, the frequency of detection of Blastocystis spp. in the population of Ukraine corresponds to the prevalence of the pathogen in developed countries — the average long‑term indicator for 2009 — 2018 was 4.4 per 100 thousand population. The results of our own research indicate a higher frequency of detection of Blastocystis spp. among the adult population of Ukraine, mainly in patients with gastrointestinal diseases. During the examination of healthy adults, Blastocystis spp. was detected in 5.2 ± 0.8 %, in patients with chronic gastrointestinal tract lesions — 20.5 ± 6.5 %, including the cases among patients diagnosed with IBS — 28.6 ± 9.9 %. All IBS patients with detected Blastocystis spp. demonstrated dysbiotic disorders of the 1 or 2 degrees
Дод.точки доступу:
Шагінян, В. Р.
Харченко, Н. В.
Данько, О. П.
Харченко, В. В.
Сопіль, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Черней, Н. Я.
Показники ендотеліну-1 в дітей з поєднаною патологією верхніх відділів травного тракту та харчовою алергією [Текст] / Н. Я. Черней // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 74

MeSH-головна:
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
Анотація: Серед неінфекційних захворювань хвороби органів травлення сьогодні посідають третє місце за поширеністю. Причому за останні 10 років у структурі гастроентерологічної патології переважають ураження верхніх відділів травного тракту (ВВТТ). Одним з тригерних чинників розвитку патології травної системи в дітей є харчові алергени. Першим проявом алергічної патології у дітей, як правило, є харчова алергія (ХА)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Энтеральная толерантность у критических пациентов (обзор литературы) / Л. А. Мальцева [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 52-60. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- CRITICAL ILLNESS (уход)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (классификация, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Энтеральное питание (ЭП) у критических пациентов лучше поддерживает структуру и функцию слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), чем парентеральное питание. Трудности и осложнения, связанные с ЭП, включают нарушение обмена веществ, желудочно-кишечные осложнения. Независимо от пути введения ЭП желудочно-кишечные расстройства могут быть вызваны основным заболеванием, режимом механической вентиляции, приемом медикаментозных препаратов и т.д. Большую роль играет кишечная непереносимость ЭП. Механизмы расстройств со стороны ЖКТ у критически больных и послеоперационных пациентов можно классифицировать как недостаточность слизистых барьеров, ослабление перистальтики, атрофию слизистой оболочки кишечника, уменьшение кишечной ткани, связанной с лимфатической системой, и т.д. Чтобы избежать осложнений со стороны ЖКТ, ЭП следует начинать с небольшого количества питательной смеси и постепенно увеличивать объем. Меры по снижению риска рефлюкса и аспирации включают: подъем головного конца кровати (от 30 до 45°), переключение на постоянное введение ЭП, введение прокинетиков или наркотических антагонистов для повышения моторики ЖКТ, переключение ЭП на постпилорический путь. Важен контроль движения кишечника. Как критерии диареи используются частота дефекации 3–5 раз в сутки или объем дефекации 200–300 г/сут. Длительная диарея может вызвать: уменьшение объема циркулирующей крови; метаболический ацидоз с потерей электролитов и бикарбоната путем выведения большого количества пищеварительных соков; нарушения электролитного баланса с потерей калия, магния, цинка; контаминацию хирургических ран и пролежней, увеличение смертности. Важно установить причину диареи, которая часто возникает после начала ЭП в зависимости от методов введения, количества, скорости потока, типа формулы питательной смеси. Меры по профилактике диареи, связанной с ЭП, включают: переход с прерывистой инфузии на постоянную; изменение маршрута кормления с постпилорического на желудочный; детальную настройку агентов, улучшающих перистальтику ЖКТ; применение фитотерапии или противодиарейных препаратов; изменение типа формулы ЭП, которая должна включать пищевые волокна, гипоосмотический раствор, пептид в качестве источника азота; не должна содержать жир, лактозу или молочный белок. К предполагаемым причинам и факторам риска диареи, не связанной с ЭП, относят: передозировку гиперосмотического препарата; применение антибиотиков широкого спектра действия; псевдомембранозный энтерит, вызванный Clostridioides (Clostridium difficile); воспалительные заболевания кишечника; трансплантацию гемопоэтических стволовых клеток; применение противоопухолевых препаратов; лихорадку или переохлаждение; наличие инфекции; гипоальбуминемию; сепсис; синдром полиорганной недостаточности; предыдущее общее парентеральное питание. ЭП не следует без необходимости останавливать, а необходимо продолжать в небольших количествах. Если диарея не разрешается при соответствующем лечении, ЭП должно быть прекращено или прервано и начато парентеральное питание
Дод.точки доступу:
Мальцева, Л. А.
Мищенко, Е. А.
Кутовой, А. Б.
Мосенцев, Н. Ф.
Лисничая, В. Н.
Казимирова, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Шкурупій, Д. А.
Інтенсивна терапія гастроінтестинальної недостатності в новонароджених: шляхи підвищення ефективності / Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 144

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ЯНТАРНАЯ КИСЛОТА -- SUCCINIC ACID (терапевтическое применение)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Анотація: Мета роботи: оптимізація інтенсивної терапії синдрому гастроінтестинальної недостатності (СГІН) у новонароджених шляхом застосування препарату янтарної кислоти і пробіотиків. Матеріали та методи. У дослідженні основну групу становили 19 пацієнтів, яким додатково призначався препарат янтарної кислоти та пробіотик із вмістом антибіотикорезистентних молочнокислих бактерій Lactobacillus acidophilus (L. gasseri sр.), Bifidobacterium infantis, Enterococcus faecium; групу порівняння становили 24 пацієнти з традиційною лікувальною тактикою. Реєстрували вираженість симптомів СГІН, вміст у крові молочної (МК) та піровиноградної кислот (ПВК), активність сукцинатдегідрогенази (СДГ), склад мікробної флори кишечника
Дод.точки доступу:
Холод, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Фібринні клеї в захисті анастомозів шлунково-кишкового тракту (огляд зарубіжної літератури) [Текст] / Р. В. Сенютович [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 107-112. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (хирургия)
ФИБРИННЫЙ ТКАНЕВОЙ КЛЕЙ -- FIBRIN TISSUE ADHESIVE (терапевтическое применение)
Анотація: Представлені дані експериментальних і клінічних досліджень щодо використання фібринних клеїв для захисту анастомозів шлунково-кишкового тракту. Однозначних даних не одержано. Мета дослідження – здійснити огляд літератури, що стосується захисту анастомозів травної системи фібриновими клеями. Дослідження проведено за даними Інтернету. Висновок. Наведені дані засвідчують, що укріплення анастомозів фібринним клеєм може бути ефективним у баріатричній хірургії. Більшість робіт – це експериментальні дослідження, переважно на щурах. Давати рекомендації стосовно застосування аплікацій фібринних клеїв для укріплення інших типів анастомозів – передчасно. Вивчення фібринних клеїв в укріпленні анастомозів шлунково-кишкового тракту – перспективний напрямок у сучасній хірургії. Варто очікувати на суттєві досягнення.
Дод.точки доступу:
Сенютович, Р. В.
Іващук, О. І.
Бодяка, В. Ю.
Чупровська, Ю. Я.
Малишевський, І. О.
Кравчук, С. Ю.
Шульгіна, В. В.
Халатурник, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Ткач, С. М.
Ураження шлунково-кишкового тракту при цукровому діабеті / С. М. Ткач, Ю. В. Чичула // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2020. - N 3. - С. 72-82

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патология, патофизиология)
Анотація: Симптоми ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є важливою і часто недооціненою причиною несприятливого перебігу цукрового діабету (ЦД), незважаючи на вираженість таких порушень серед великої кількості пацієнтів. Патофізіологія цих процесів, включаючи зв’язок симптоматики із глікемічним профілем, залишається погано вивченою. Хоча вважають, що симптоми ураження ШКТ серед пацієнтів із ЦД більш поширені, ніж у загальній популяції, їх частота є вищою (≥ 70 %) у більшості, а не в усіх групах таких пацієнтів. До сьогоднішнього дня невідомо, чи значно відрізняється поширеність симптомів серед осіб із ЦД 1 та 2 типу. Методи визначення наявності та вираженості симптомів ураження ШКТ за останні десятиліття вдосконалено, особливо щодо функціональних розладів ШКТ, таких як синдром подразненого кишечника (СПК), функціональна диспепсія (ФД) тощо, які після заперечення структурних захворювань діагностують лише за симптомами. На відміну від ЦД вони не мають об’єктивних біомаркерів. Нормативні органи, зокрема USAFood and Drug Administration (FDA) та European Medicines Agency, вимагають застосування валідованих анкет для оцінки симптомів і результатів лікування в дослідженнях функціональних розладів ШКТ. Деякі опитувальники фокусуються на ураженнях ШКТ, тоді як інші є багатовимірними, охоплюють соціально-економічні та психологічні домени і пов’язані з оцінкою якості життя. До останніх належать опитувальники Bowel Disease Questionnaire (BDQ) та Patient Assessment of Upper Gastrointestinal Symptom Severity Index (PAGI-SYM). Актуальність точного визначення симптомів ураження ШКТ збільшується при концентрації уваги на кишечнику як на перспективній терапевтичній мішені для зниження глікемії. У широкому сенсі більшість симптомів ураження ШКТ при ЦД можна розглядати як результат невпорядкованої взаємодії кишечника та центральної нервової системи (ЦНС). До потенційних патогенних чинників належать вегетативна (блукаючий нерв та кишкове сплетіння Ауербаха) та периферична нейропатія, структурно-функціональні зміни у ЦНС (діабетична енцефалопатія), гостра і хронічна дисглікемія, психологічна дисфункція та наслідки фармакотерапії. У цьому огляді розглядається поширеність, оцінка, патогенез та ведення хворих на ЦД з ураженням ШКТ, починаючи із загальних принципів та закінчуючи розглядом ведення хворих з ураженням конкретних відділів ШКТ. Розглянуто поширеність, патофізіологію, симптоматику, діагностику та лікування хворих на ЦД з ураженням стравоходу, шлунка та кишечника. Окремо розглянуто побічні гастроінтестинальні ефекти цукрознижуючих препаратів
Дод.точки доступу:
Чичула, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ільченко, С. І.
Особливості використання та інтерпретації результатів водневого дихального тесту з навантаженням лактозою в дітей раннього віку та їхніх матерів [Текст] / С. І. Ільченко, С. М. Недєльська, Т. В. Можейко // Патологія. - 2019. - Том 16, N 1. - С. 116-123

MeSH-головна:
ЛАКТАЗА -- LACTASE (дефицит, секреция)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагностика, микробиология, этиология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Мета роботи – оцінити інформативність використання водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактозою серед дітей раннього віку та їхніх матерів для діагностики лактазної недостатності, визначити взаємозв’язок результатів тесту з проявами функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Матеріали та методи. 32 дітям віком від 1 місяця до 2 років із різними проявами функціональних гастроінтестинальних розладів виконали водневий дихальний тест (ВДТ) із навантаженням харчовою лактозою, дослідження генетичного маркера С(-13910)Т гена МСМ6 шляхом букального зіскребу, мікробіологічне дослідження калу. ВДТ виконували і в матерів обстежених дітей. Результати. У 18,8 % дітей ВДТ виявився позитивним (лактазна недостатність – ЛН), у 31,2 % – сумнівним (синдром надлишкового бактеріального росту в кишківнику – СНБРК). Серед матерів дітей, яких обстежили, позитивні результати ВДТ отримали в 43,7 % випадків, сумнівні – у 9,4 %. Максимальний рівень водню в дітей із ЛН – 45,5 (40,0–53,0) ppm – зафіксовано на 180 (150–180) хв, що вірогідно пізніше, ніж у дорослих. Дослідження мікробіоти кишківника дітей показало зниження кількості біфідо- та лактобактерій у 43,8 % випадків і збільшення на цьому тлі умовно патогенної флори в 93,8 %: Kl. pneumoniaе – 46,9 %, S. aureus – 53,1 %, K. oxytoca – 18,8 %, E. coli – 31,2 %, E. faecalis – 6,2 %, E. cloacae – 6,2 %, Clostridia – 9,4 %, C. freundi – 6,2 %. За даними дослідження генетичного маркера лактазної недостатності С(-13910)Т, майже всі діти (93,8 %) були носіями основного алеля С із рівним співвідношенням (по 46,9 %) між генотипами С/С і С/Т і відсутністю статистично значущих кореляцій із результатами ВДТ. Висновки. Дослідження свідчать, що в більшості дітей із СНБРК (80,0 %) і ЛН (83,3 %) виявлено асоціації різної умовно патогенної флори, зокрема S. aureus і K. pneumoniaе на тлі зниженого вмісту лактобактерій (50,0 %) з більшою частотою функціональної діареї та інтенсивністю проявів синдрому зригування. Відсутність статистично значущих кореляцій між результатами ВДТ у дітей та їхніх матерів, а також із генетичним дослідженням маркера С(-13910)Т гена МСМ6 свідчить про низьку інформативність цих досліджень щодо наявності непереносності лактози в дітей раннього віку.
Дод.точки доступу:
Недєльська, С. М.
Можейко, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Роль кишечной микробиоты в развитии неалкогольной жировой болезни печени [Текст] = The role of intestinal microbiome in the progression of non-alcoholic fatty liver disease / Г. Д. Фадеенко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 4. - С. 92-99. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, метаболизм)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология, секреция)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, иммунология, метаболизм, микробиология, патофизиология, этиология)
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS (иммунология, патология, ультраструктура)
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Неалкогольную жировую болезнь печени рассматривают как важную и экономически значимую проблему общественного здоровья, поскольку она может привести к циррозу и гепатоцеллюлярной карциноме. За последние 20 лет неалкогольная жировая болезнь печени стала самой распространенной болезнью печени в мире. Она поражает 25 % взрослого населения планеты: 13,5 % — в Африке, 30,4 % — в Южной Америке и 31,8 % — на Ближнем Востоке. Неалкогольная жировая болезнь печени — многофакторное заболевание, которое возникает в результате комплексного взаимодействия наследственной предрасположенности, метаболических, воспалительных и экологических факторов. Среди этих факторов особое место занимает нарушение регуляции кишечной микробиоты, непосредственно связанное с развитием неалкогольной жировой болезни печени. На качественный и количественный состав кишечной микробиоты может влиять питание, приводящее к дисбиозу, — рацион, обогащенный насыщенными жирами, продуктами животного происхождения и фруктозой. Видовое разнообразие бактерий кишечного содержимого влияет на усвоение как макронутриентов, так и микронутриентов, инициируя большое количество путей, способствующих накоплению жира в печени и запускающих воспалительные каскады, провоцирующие повреждение печени. Механизмы развития неалкогольной жировой болезни печени, связанные с дисбиозом кишечника, включают в себя синдром избыточного бактериального роста, синтез эндогенного этанола и развитие эндотоксинемии. Кроме того, к ним относятся нарушения регуляции короткоцепочечных жирных кислот и аминокислот с разветвленной боковой цепью. Избыток или недостаток поступления нутриентов с пищей, в частности фруктозы и холина, соответственно, также посредством кишечной микробиоты ассоциированы с развитием неалкогольной жировой болезни печени. Спорным является вопрос о влиянии дисбиоза кишечника на прогрессирование неалкогольной жировой болезни печени. В обзоре обсуждаются взаимосвязи между кишечной микробиотой и другими факторами риска прогрессирования неалкогольной жировой болезни печени и анализируется роль дисбиоза кишечника в ее патогенезе
Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is considered an important and economically significant public health problem, its progression can result in development of cirrhosis and hepatocellular carcinoma. Over the past two decades, NAFLD became the most widespread liver disease worldwide, affecting 25 % of the adult population globally with a range of 13.5 % in Africa, 30.4 % in South America and 31.8 % in the Middle East. NAFLD is a multifactorial disease, its onset results from the interaction of genetic predisposition and metabolic, inflammatory and environmental factors. The intestinal microbiome dysregulation, directly associated with the NAFLD development, plays the main role. The quantitative and qualitive microbiome composition may be affected by nutrition that results in dysbiosis, a diet rich in saturated fats, animal products and fructose. The species diversity of intestinal bacteria affects the absorption of both macro- and micronutrients, initiating many pathways that contribute to the accumulation of fat in the liver and trigger inflammatory cascades that provoke liver damage. The mechanisms of NAFLD development, associated with intestinal dysbiosis, include bacterial overgrowth syndrome, synthesis of endogenous ethanol and the development of endotoxinemia. In addition, they include dysregulation of short-chain fatty acids and branched-chain amino acids. Excess or lack of nutrients from food, in particular, of fructose and choline, also associated with the development of non-alcoholic fatty liver disease through gut microbiota. Debatable is a question about effects of intestinal dysbiosis on the progression of non-alcoholic fatty liver disease. The review presents discussion of the relationship between gut microbiota and other risk factors for the NAFLD progression, as well as the analysis of the role of intestinal dysbiosis in its pathogenesis
Дод.точки доступу:
Фадеенко, Г. Д.
Гриднев, А. Е.
Черелюк, Н. И.
Куринная, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Матусова, М. О.
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра [Текст] / М. О. Матусова, І. А. Марценковський // НейроNEWS. - 2019. - № 7. - С. 42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЯ НАРУШЕНИЯ ПЕРВАЗИВНЫЕ -- CHILD DEVELOPMENT DISORDERS, PERVASIVE (патофизиология, психология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Розлади аутистичного спектра (РАС) характеризуються порушеннями комунікації, соціальної взаємності, стереотипною поведінкою, а також супутніми захворюваннями, з-поміж них особливий інтерес становлять шлунково-кишкові аномалії — з огляду на їхню поширеність і кореляцію з тяжкістю поведінкових аномалій, пов’язаних з аутизмом. Аномалії шлунково-кишкового тракту можуть чинити вплив на нейропатологічні та поведінкові особливості РАС, а також на формування пов’язаних з аутизмом ендофенотипів, таких як імунна дизрегуляція, гіперсеротонінемія та метаболічна дисфункція. Значну увагу дослідники приділяють порушенням кишково-мозкової регуляції, впливу гастроінтестинальної дисфункції на первазивні порушення розвитку й тяжкість симптомів аутистичного спектра. Серед багатьох супутніх захворювань при РАС гастроінтестинальний дистрес викликає найбільшу зацікавленість науковців через його поширеність і зв’язок із тяжкістю порушень розвитку
Дод.точки доступу:
Марценковський, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Карпушенко, Ю. В.
Харчова алергія та функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей — синтропія чи інтерференція? [Текст] = Food allergy and functional disorders of gastrointestinal tract in children – SYNTROPY or interference? / Ю. В. Карпушенко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 2. - С. 16-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (иммунология, метаболизм, секреция, ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, метаболизм, терапия, эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS (методы)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: У статті представлені результати обстеження дітей з функціональною патологією травної системи і харчовою алергією. Доведено роль алергічного чинника в розвитку функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, які протікають з порушенням секреторної і моторної діяльності, залученням нервової та імунної систем, які, в свою чергу, впливають на перебіг алергічного процесу
The results of research of the patients with functional gastrointestinal disorders and food allergy are presented in article. The role of allergic factor in the development of the functional digestive system pathology with secretory and motor dysfunctions in children is proven. And functional digestive disorders affect the course of the allergy because of involvement in the process nervous and immune system
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Головач, І. Ю.
Ураження шлунково-кишкового тракту при системній склеродермії: діагностично-лікувальні аспекта [Текст] = Gastrointestinal involvement in systemic sclerosis: diagnostic and therapeutic aspects / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 99-113

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология, повреждения, секреция)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология, повреждения, секреция)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS (терапевтическое применение)
Анотація: Системна склеродермія є рідкісним автоімунним розладом, який асоціюється з високою захворюваністю та смертністю. Характеризується фіброзом численних органів, зокрема шкіри, опорно-рухового апарату, легень, нирок, серця та шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Найчастіше страждає ШКТ (у 90 % випадків). Патогенетичні механізми, котрі беруть участь у цьому захворюванні, охоплюють ендотеліальне ушкодження, васкулопатію і вивільнення цитокінів, які ініціюють імунну відповідь, відкладення колагену і, зрештою, фіброз. До клінічних виявів захворювання належать втрата нормальної перистальтики, гіпотонія, ригідність стінок і м’язова атрофія, які призводять до парезу і дилатації органів ШКТ, надмірного росту бактерій у кишечнику, хронічної кишкової псевдообструкції, діареї, запору. Стравохід є найчастіше ураженою частиною ШКТ, що виявляється гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, езофагітом, ризиком розвитку інтерстиціальних захворювань легень і стравоходу Барретта та потребує ретельного спостереження для раннього виявлення злоякісної трансформації. Варіанти ведення хворих на системну склеродермію з ураженням ШКТ далекі від ідеалу з огляду на короткострокову ефективність і наявність багатьох побічних ефектів. Застосовують інгібітори протонної помпи, прокінетики, антибіотики та ендоскопічні втручання. Необхідно провести додаткові дослідження для виявлення терапевтичних методів, які можуть стримати фіброзний процес на ранніх стадіях захворювання, запобігаючи ускладненням і постійному пошкодженню життєво важливих органів. Протиревматичні препарати, котрі модифікують захворювання, не мають ефекту при ураженні ШКТ
Systemic sclerosis (SSc) is a rare autoimmune disorder that carries a high morbidity and mortality. It is characterized by fibrosis of multiple organs including skin, musculoskeletal system, the lungs, kidneys, heart and gastrointestinal (GI) tract. Among those organs, GI tract is the most commonly affected where up to 90 % of SSc patients have GI involvement. Pathogenetic mechanisms implicated in this disease include endothelial damage, vasculopathy and cytokine release triggering immune response, collagen deposition and ultimately fibrosis, the hallmark of the disease. Clinical manifestations of the disease, including dysmotility, hypotension, rigidity of the walls and muscle atrophy, resulting in paresis, dilatation, excessive growth of intestine bacteria, chronic intestinal pseudo-obstruction, diarrhea, constipation. The esophagus is the most commonly affected part of the GI tract, manifested by gastroesophageal reflux disease, esophagitis, risk of interstitial lung disease and Barret’s esophagus, the latter necessitating close surveillance for early detection of malignant transformation. The management options for the GI manifestations of SSc are far from ideal given the short-term efficacy and limiting side effects; these include proton pomp inhibitors, prokinetics, antibiotics and various endoscopic interventions. Further research is needed to identify therapeutic modalities that arrest the fibrotic process early in the disease, thus preventing complications and permanent damage to vital organs. Disease modifying antirheumatic drugs have no benefit and effect in GI tract lesions in SSc.
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Кузьменко, В. О.
Статистичний аналіз впливу інфузійної терапії рестриктивного типу на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції [Текст] / В. О. Кузьменко, А. П. Мазур, І. А. Кучинська // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 1. - С. 72-79. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
Анотація: Вступ. Останнім часом спостерігається перегляд підходів до традиційних схем інфузійної терапії в бік обмеження обсягів інфузії в періопераційному періоді та дотримання тактики персоніфікованого лікування із акцентом на мінімізацію застосування внутрішньовенних розчинів для обмеження негативного впливу гіперволемії у післяопераційному періоді. Підставою для цього виступили дослідження, які продемонстрували, що надлишок введення кристалоїдних розчинів викликає депонування рідини в інтерстиції, порушуючи тканинну перфузію і оксигенацію в хірургічно травмованих тканинах, що в свою чергу впливає на розвиток післяопераційних ускладнень, зокрема гастростазу. Матеріали і методи. Для оцінки ефективності схем періопераційної тактики інфузійної стратегії було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів лікування 78 хворих із доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони, яким були виконані оперативні втручання – панкреато-дуоденальна резекція (ПДР), за період з 2003 по 2017 рр. З 2015 року розпочато застосування програми прискореного відновлення (ERAS – Enhanced recovery after surgery). З метою порівняльного аналізу пацієнти були розподілені на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 рр., періопераційне ведення яких проводили відповідно програми ERAS, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів, періопераційне лікування яких проводили за традиційним методом. Серед факторів дослідження вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, серцевий індекс (СІ), артеріальний тиск, рівень лактату, рівень альбуміну, термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Результати. Інтраопераційна інфузійна терапія за об’ємом застосованих розчинів була значно нижчою в І групі (2100 мл 95% ДI: [2100; 2300] проти 3300 мл 95% ДI: [3100; 3500]; p0,001). У пацієнтів І групи після застосування інтраопераційної терапії за рестриктивним типом медіана показників СІ за формулою Фіка склала 3,6 л/хв/м2, лактату – 1,2 ммоль/л, систолічного АТ– 126 мм.рт.ст., діастолічного АТ– 75 мм.рт.ст та рівня альбуміну на першу післяопераційну добу – 33 г/л. Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1 доба 95% ДI: [1; 1] проти 6 доби 95% CI: [6; 7]; p0,001). Рестрикція інтраопераційної інфузії, видалення назогастрального зонда (НГЗ) з початком перорального харчування з першої доби суттєво вплинули на достовірне зменшення частоти явищ гастростазу у хворих І групи в порівнянні з ІІ групою (14 (35,9%) проти 6 (15,4%) (за тестом Кокса-Фішера p
Introduction. Recently, a paradigm shift appears in concepts of perioperative infusion management towards limited infusion volume. The basis for this was research that showed that an excess in volumes of crystalloid solutions intercauses fluid deposition in the intestitinum, disrupting tissue perfusion and oxygenation, which subsequently induces postoperative complications, primarily delayed gastric emptying (DGE). Materials and methods. To evaluate the efficacy of the perioperative treatment regimens, a prospective retrospective study was conducted. The results of pancreaticoduodenectomy (PD) in 78 patients with benign and malignant lesions of the biliopancreatoduodenal zone from 2003 to 2017 were analyzed. From 2015, an enhanced recovery program (ERAS) was started in our clinic for patients undergoing PD. For the purpose of comparative analysis, the patients were divided into two groups: in I group 39 patients were included treated in accordance with the ERAS. In II group, 39 patients were retrospectively selected the treatment of which was carried out according to the traditional method. The volume of intraoperative infusion therapy, cardiac index, lactate, blood pressure, albumin level, time to recovery of gastrointestinal motility (GIM) and the frequency of DGE were studied. Results. Intraoperative infusion therapy by volume of applied solutions was significantly lower in I group (2100 ml 95% CI: [2100; 2300] vs 3300 ml 95% CI: [3100; 3500]; p 0.001). In patients of I group after the use of intraoperative infusion therapy of restrictive type, the medians index of cardiac index according to the Fik‘s formula was 3.6 l / min / m2, lactate – 1.2 mmol / l, systolic blood pressure – 126 mmHg, diastolic blood pressure / 75 mmHg and albumin level in the first postoperative day – 33 g / l. Patients in I group returned to normal diet faster than patients in the group II (1 day 95% CI: [1; 1] vs 6 days 95% CI: [6; 7] p 0.001). The restriction of intraoperative infusion, removal of nasogastric tube (NGT) with the onset of oral nutrition from the first day significantly affected the significant decrease in the frequency of DGE in I group compared to II (14 (35.9%) versus 6 (15.4%) (by Cox test -Fishera p
Дод.точки доступу:
Мазур, А. П.
Кучинська, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)