Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (10)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Жирные кислоты<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 187
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Melnychuk, I. O.
Gut microbiota metabolites and holter ecg monitoring in coronary artery disease patients with atrial fibrillation [Текст] = Метаболіти мікробіому кишківника та Холтерівський моніторинг ЕКГ у паціентів із ішемічною хворобою серця та фібриляцією передсердь / I. O. Melnychuk. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 99-107. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование, статистика)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (метаболизм, микробиология, физиология)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ, диагностическое применение, метаболизм)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Gut microbiota metabolites play a clue role in human metabolism. The aim: To analyze and find the connections between Holter ECG monitoring indexes and gut microbiota metabolites in patients with coronary artery disease and atrial fibrillation. Materials and methods: 300 patients were divided into 3 groups: first (CAD) – 149 patients with CAD but without arrhythmias, second (CAD+AF) – 124 patients with CAD and AF paroxysm, and the control group – 27 patients without CAD and arrhythmias. Holter ECG monitoring was done for the patients with AF paroxysm within 24 hours after sinus rhythm restoration, and for the patients without AF on the first day of observation. A channel Holter ECG monitor (Cardiosens_K, Kharkiv, 2014) was used. We assessed Holter monitoring in V1, aVF, and V5 leads during 24 hours. The levels of trimethylamine (TMA), trimethylamine-N-oxide (TMAO) in plasma, and fecal short-chain fatty acids (SCFA) were determined by gas chromatography with mass electron detection. Results: Isocaproic and isobutyric fecal acids occurred in the I and II groups in comparison with the CG. In the II group patients an increase of TMA (16.13%), and TMAO (57.54%) levels and a decrease in their ratio (26.16%) was found in comparison with the I group, P0.05. In the II group patients an increase in valeric (1128.43%) and a decrease in butyric (78.75%), isovaleric (43.71%), caprylic (99.21%) acids, middle chain fatty acids (95.54%), and the total amount of fecal SCFA (17.09%) was found in comparison with the I group, P0.05. In the II group patients, an increase in supraventricular and ventricular extrasystoles was checked in comparison with the I group patients, P0.05. The significant middle force correlations between rhythm abnormalities and gut microbiota metabolites were found: supraventricular extrasystoles per hour and TMA (r
Мета. Виявити зв’язки між показниками холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ і метаболітами кишкової мікробіоти в пацієнтів із ішемічною хворобою серця (ІХС) та фібриляцією передсердь (ФП). Матеріали й методи: 300 пацієнтів було розподілено на 3 групи: перша (ІХС) – 149 пацієнтів із ІХС без аритмій, друга (ІХС+ФП) – 124 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП, контрольна група (КГ) – 27 пацієнтів без ІХС і аритмії. ХМ ЕКГ проводили хворим із пароксизмом ФП упродовж 24 годин після відновлення синусового ритму, а пацієнтам без ФП – у першу добу спостереження. Рівень триметиламіну (ТМА), триметиламін-N-оксиду (ТМАО) в плазмі та фекальних коротко ланцюгових жирних кислот (КЛЖК) визначали за допомогою газової хроматографії з мас-електронною детекцією. Результати. Ізокапронова й ізомасляна ЖК у калі з’являлись у пацієнтів І та ІІ груп порівняно з КГ. У хворих ІІ групи виявлено підвищення рівнів ТМА (16,13%), ТМАО (57,54%) та зниження їх співвідношення (26,16%) порівняно з І групою, Р0,05. У пацієнтів ІІ групи спостерігалося підвищення вмісту валеріанової (1128,43 %) та зниження вмісту масляної (78,75 %), ізовалеріанової (43,71 %), каприлової (99,21 %) кислот, середньоланцюгових ЖК (95,54 %), загальної кількості фекальних КЛЖК (17,09 %) порівняно з І групою, Р0,05. Виявлено кореляції між суправентрикулярними екстрасистолами за годину та ТМА (r
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оновлені клінічні протоколи із спадкових порушень обміну жирних кислот у новонароджених: зведені дані з міжнародних клінічних настанов [Текст] = Updated clinical protocols of inherited fatty acid oxidation disorders in newborns: consolidated data from the international clinical guidelines / Т. К. Знаменська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 1. - С. 60-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ, метаболизм)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (патофизиология, терапия, этиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (патофизиология, терапия, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫХ СКРИНИНГ -- NEONATAL SCREENING (использование, организация и управление, тенденции)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (классификация, стандарты)
Анотація: Порушення окиснення жирних кислот (FAODs, fatty acid oxidation disorders) – група спадкових захворювань обміну речовин (СХОР), обумовлених порушеннями мітохондріального β-окиснення жирних кислот (ЖК) внаслідок дефектів генів, які кодують ферменти, транспортери, мембранні канали та рецептори, що опосередковують цей процес. Загальною рисою даної групи СХОР є енергодефіцит, пов'язаний із пригніченням енергетичного обміну у мітохондріях через зниження продукції кетонових тіл та субстрату циклу трикарбонових кислот – ацетил-коензиму А. Оскільки енергодефіцит є загальним патогенетичним фактором всієї групи FAODs, маніфестація цих спадкових захворювань є подібною, і лише для окремих нозологій притаманні певні відмінності у клінічній картині, відповідно, ці розлади потребують подібного лікування. Початкові прояви FAODs в неонатальному та ранньому дитячому віці найчастіше включають кардіоміопатію, дисфункцію печінки та гіпокетотичну гіпоглікемію. Для новонароджених із FAODs головною небезпекою є швидкопрогресуючі кризові стани метаболічної декомпенсації із тяжкими, часто фатальними наслідками. У підлітковому віці, крім наведених важких симптомів, можуть також виникати епізоди рабдоміолізу. Оскільки тривалі інтервали між прийомами їжі є одним з основних факторів, що провокують епізоди метаболічної декомпенсації у пацієнтів із FAODs, ключовим інструментом їх профілактики є уникнення тривалого голодування. У випадках розвитку метаболічних кризових станів застосовують симптоматичне лікування із введенням карнітину за показаннями. Особлива роль карнітину полягає у його залученні до транспортування довголанцюгових ЖК через мембрану мітохондрій. Лікування FAODs, спричинених дефіцитом ферментів, субстратами яких є довголанцюгові ЖК, передбачає застосування дієти з обмеженим вмістом жирів та додаванням в раціон середньоланцюгових тригліцеридів та докозагексаєнової кислоти. Успіх у лікуванні СХОР як таких, і FAODs зокрема, безпосередньо пов'язаний із раннім виявленням хвороби і початком лікування, оскільки руйнівний вплив токсичних метаболітів на внутрішні органи і головний мозок збільшується відповідно до тривалості експозиції і призводить до їх незворотних ушкоджень, затримки фізичного та розумового розвитку. Дієвим інструментом раннього виявлення новонароджених із СХОР є програми розширеного неонатального скринінгу, впровадження яких, за оцінкою ВООЗ, стало найбільшим досягненням систем охорони здоров’я розвинутих країн світу по зниженню рівнів дитячої смертності та інвалідності за перші 10 років 21-го сторіччя. У 2019 році програма розширеного скринінгу новонароджених на СХОР стартувала в Україні за ініціативи ДУ «ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», ВГО “Асоціація неонатологів України” та ТОВ “КДЦ “Фармбіотест” (Baby Screen, https://baby-screen.com.ua). Однією з головних причин, яка обмежує масове застосування цієї діагностичної процедури, є недостатня інформованість і настороженість лікарів стосовно СХОР, причин цих тяжких захворювань, алгоритмів діагностичного пошуку, підходів до лікування та супроводу пацієнтів. Існує гостра потреба у стислій медичній інформації, що включає: короткий опис окремого генетичного дефекту; характеристику біохімічних порушень та перелік маркерних речовин, що накопичуються у крові та сечі новонародженого із СХОР; процедури первинних та уточнюючих лабораторних досліджень; клінічні прояви хвороби; стратегію лікування та прогноз. За рішенням команди виконавців програми Baby Screen, ця інформація подається у формі стислих протоколів. В даній публікації наводимо вісім Клінічних Протоколів, які підготовлені командою фахівців з метаболічної педіатрії, медичної генетики та лабораторної аналітики, які пройшли навчання в провідних медико-генетичних центрах країн ЄС та регулярно приймають участь у тренінгах та науково-практичних семінарах по цій тематиці. Джерелами інформації, що наведена в Протоколах, є міжнародні та національні Настанови з розширеного неонатального скринінгу, сайти провідних організацій, які спеціалізуються на діагностиці та лікуванні СХОР, загальновідомі монографії та періодичні видання
Fatty acid oxidation disorders (FAODs) are a group of inherited metabolic diseases (IMDs) caused by impairments in mitochondrial β-oxidation of fatty acids (FA) due to defects in genes encoding enzymes, transporters, membrane channels, and receptors that mediate this process. A common characteristic of this group of IMDs is an energy deficit associated with suppression of energy metabolism in mitochondria due to a decrease in the production of ketone bodies and the substrate of the tricarboxylic acid cycle – acetyl-coenzyme A. Since energy deficiency is a common pathogenetic factor of the entire group of FAODs, the manifestation of these inherited diseases is similar, and only certain nosologies have specific differences in the clinical picture, accordingly, these disorders require similar treatment. Initial manifestations of FAODs in neonatal and early childhood most often include cardiomyopathy, liver dysfunction, and hypoketotic hypoglycemia. For newborns with FAOD, the main danger is rapidly progressing crisis states of metabolic decompensation with severe, often fatal consequences. In adolescence, in addition to the above severe symptoms, episodes of rhabdomyolysis may also occur. Since long intervals between meals are one of the main factors provoking episodes of metabolic decompensation in patients with FAODs, the key tool for their prevention is the avoidance of prolonged fasting. In cases of the development of metabolic crisis states, symptomatic treatment is used with the introduction of carnitine according to indications. The special role of carnitine is its involvement in the transport of long-chain fatty acids through the mitochondrial membrane. Treatment of FAODs caused by a deficiency of enzymes whose substrates are long-chain fatty acids involves the use of a low-fat diet and the addition of medium-chain triglycerides and docosahexaenoic acid to the diet. Success in treating IMDs as such and FAODs, particularly, is directly related to early detection of the disease and treatment beginning since the destructive effect of toxic metabolites on internal organs and the brain increases according to the duration of exposure, leading to their progressive damage and delay in physical and mental development. An effective tool for the early detection of newborns with IMDs is the extended neonatal screening program, the implementation of which, according to the WHO, has become the greatest achievement of the health care systems of the developed countries of the world in reducing the levels of child mortality and disability in the first 10 years of the 21st century. In 2019, the program of extended newborn screening of IMDs was started in Ukraine at the initiative of the State Institution “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician O.M. Lukyanova of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, “Association of Neonatologists of Ukraine” and “CDC Pharmbiotest” (Baby Screen, https://baby-screen.com.ua). One of the main reasons that limit the general use of this diagnostic procedure is doctors' lack of awareness and attention regarding IMDs, the causes of these serious diseases, diagnostic search algorithms, approaches to treatment, and patient follow-up. There is an urgent need for concise medical information that includes: a brief description of the individual genetic defect; characteristics of biochemical disorders and a list of marker substances that accumulate in the blood and urine of a newborn with IMDs; procedures of primary and clarifying laboratory studies; clinical manifestations of the disease; treatment strategy and prognosis. At the discretion of the Baby Screen team, this information is provided in the form of concise protocols. In this publication, we present eight Clinical Protocols, which were prepared by a team of specialists in metabolic pediatrics, medical genetics, and laboratory analytics, who were trained in the leading medical and genetic centers of the EU countries and regularly participate in training and scientific-practical seminars on this topic. The sources of information given in the protocols are international and national guidelines on extended neonatal screening, websites of leading organizations specializing in the diagnosis and treatment of IMDs, and well-known monographs and periodicals
Дод.точки доступу:
Знаменська, Т. К.
Воробйова, О. В.
Кузнецов, І. Е.
Ластівка, І. В.
Голота, Т. В.
Кремезна, А. В.
Кривошеєва, В. В.
Обод, М. В.
Самойленко, І. Г.
Давидюк, В. А.
Марушко, Ю. В.
Похилько, В. І.
Кирилова, Л. Г.
Нікуліна, Л. І.
Швейкіна, В. Б.
Мірошников, О. О.
Юзва, О. О.
Зброжик, Є. В.
Голюк, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лісова, Т. О.
Дослідження жирних кислот Camelina sativa (L.) Crantz [Текст] = The investigation of fatty acids of Camelina sativa (L.) Crantz / Т. О. Лісова, С. Д. Тржецинський // Фармацевтичний часопис. - 2022. - N 1. - С. 5-11

MeSH-головна:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
Анотація: На основі проведеного фітохімічного дослідження ідентифіковано та встановлено кількісний вміст жирних кислот трави та насіння рижію посівного сорту Славутич. Отримані результати дозволяють рекомендувати насіння рижію посівного як рослинне джерело поліненасичених жирних кислот з метою створення на його основі ефективних вітчизняних препаратів
On the basis of the conducted phytochemical research, the quantitative content of fatty acids of herb and seeds of the Camelina sativa (L.) Crantz variety Slavutych was identified and established. The obtained results allow to recommend Camelina sativa (L.) Crantz seeds as a plant source of polyunsaturated fatty acids in order to create effective domestic drugs based on it.
Дод.точки доступу:
Тржецинський, С. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іванько, О. Г.
Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю [Текст] = Fecal concentrations of lactic acid and short-chain fatty acids in young children hospitalized in an infectious-diagnostic hospital with diarrhea / О. Г. Іванько, В. М. Білих // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 332-337. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение, метаболизм)
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS (диагностика, метаболизм, микробиология)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагностика, метаболизм, микробиология)
БОЛЬНИЦЫ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- HOSPITALS, ISOLATION (использование)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: Мета роботи – дослідити вміст молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) у випорожненнях у дітей із гострою діареєю та встановити їхню роль у розвитку інфекційних або неінфекційних випадків захворювання
Показники вмісту молочної кислоти та КЛЖК у випорожненнях дітей віком 6–24 місяців, які хворі на гостру діарею, можна використовувати в диференціальній діагностиці інфекційних або неінфекційних причин захворювання
The aim of the study was to investigate the fecal levels of lactic acid and short-chain fatty acids (SCFAs) in children with acute diarrhea and to identify their role in the development of infectious or non-infectious diseases
The use of lactic acid and SCFA as coprological tests can be helpful in the differential diagnosis of infectious or non-infectious causes of diarrhea in children aged 6–24 months
Дод.точки доступу:
Білих, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білих, В. М.
Кишкові розлади після перенесеної гострої діареї у дітей раннього віку та копрологічні предиктори їх виникнення [Текст] / В. М. Білих, О. Г. Іванько // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 6. - С. 24-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (этиология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (анализ)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
Анотація: Після гострих діарей у дітей раннього віку можуть виникати порушення з боку кишечника і навіть хронічні функціональні захворювання кишечника. На сьогодні ще не знайдено патогенетично обґрунтованих критеріїв, які б вказували на ймовірність хронічних кишкових розладів, так само як і не з’ясовані повністю механізми їх виникнення після гострої діареї. Мета роботи. Оцінити частоту та характер порушень з боку кишечника у дітей молодшої вікової групи протягом 6 місяців після перебування в лікувально-діагностичному стаціонарі з приводу гострої діареї та встановити їх зв’язки із копрологічними показниками — фекальним кальпротектином (ФКП), умістом вуглеводів (редукуючих субстанцій, РС), молочної кислоти (МК) та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) — оцтової (ОК), пропіонової (ПК) та масляної (бутирової, БК). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 47 дітей віком 6–24 місяці, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу гострої діареї. Гострий ентероколіт (І група) був діагностований у 18 хворих і був викликаний Kampilobacter jejuni у 12 дітей, Escherichia coli О-18 та Escherichia coli О-44 — у 3, Salmonella enteritidis — у 2 та Yersinia enterocolitica — в 1 пацієнта. Ротавірусний гастроентерит (ІІ група) був діагностований в 11 хворих. Ще в 11 дітей гостра симптоматична («парентеральна») діарея (ІІІ група) виникла на тлі позакишкової інфекції — гострого отиту, пневмонії, пієлонефриту. Нарешті, у 7 дітей діарея була кваліфікована як «функціональні порушення травлення» (IV група). Загальні клінічні тести доповнювали дослідження калу на наявність кишкових паразитів, токсинів А/В Clostridium difficile, аденовірусів, гемоглобіну людини, РС, ФКП, КЛЖК та МК. Результати. Зібраний протягом 6 місяців катамнез дав змогу встановити, що 14 з 18 дітей І групи мали постійні або тимчасові рідкі випорожнення. Ці скарги у 13 поєднувались із нападами абдомінального болю на кшталт кишкових кольок. Ці ж самі скарги були значно рідшими у дітей ІІ групи (відповідно у 6 та 3 із 11), ІІІ групи (4 та 2 із 11) та IV групи (лише у 2 із 7 дітей). Ранговий кореляційний аналіз зв’язків інтенсивності та тривалості скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК не виявив суттєвих зв’язків у хворих І та ІІ груп на відміну від хворих ІІІ групи, у якій знайдено множинні кореляції скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК. У ІV групі виявлені суттєві асоціації скарг на тривалі рідкі випорожнення з високими показниками МК та ОК. Висновки. За даними 6-місячного катамнезу, у 57 % дітей раннього віку, які перенесли гостру діарею, після виписки зі стаціонару спостерігали скарги на рідкі випорожнення та/або рецидивуючий абдомінальний біль. Найчастіше кишкові розлади були у дітей, які перенесли гострий бактеріальний ентероколіт. Не виявлено зв’язків інтенсивності постінфекційних (бактеріальних або вірусних) розладів з ФКП, РС, МК та КЛЖК під час госпіталізації. Натомість такі зв’язки були численними у дітей із симптоматичною («парентеральною») та функціональною діареєю. Висловлена думка, що вивчені копрологічні показники можна використовувати для прогнозу стану кишечника після гострої діареї
After acute diarrhea in young children, intestinal disturbances and even chronic functional intestinal diseases may occur. To date, no pathogenetically based criteria have been found that would indicate the probability of chronic intestinal disorders, just as the mechanisms of their occurrence after acute diarrhea have not been fully elucidated. The objective: to evaluate the frequency and nature of bowel disorders in children of the younger age group within 6 months after a stay in hospital for acute diarrhea and to establish their relationship with coprological indicators — fecal calprotectin (FCР), the content of carbohydrates (reducing substances, RS), lactic acid (LA) and short-chain fatty acids (SCFA) — acetic, propionic and fatty (butyric). Materials and methods. The study involved 47 children aged 6–24 months who were hospitalized for acute diarrhea. Acute enterocolitis (group I) was diagnosed in 18 patients and was caused by Campylobacter jejuni in 12 cases, Escherichia coli O-18 and Escherichia coli O-44 in 3, Salmonella enteritidis in 2 and Yersinia enterocolitica in one case. Rotaviral gastroenteritis (group II) was diagnosed in 11 patients. Another 11 children had acute symptomatic (parenteral) diarrhea (group III) against the background of intestinal infection — acute otitis, pneumonia, pyelonephritis. In 7 children, diarrhea was classified as functional digestive disorder (group IV). Routine clinical tests were supplemented with an examination of feces for the presence of intestinal parasites, Clostridium difficile A/B toxins, adenoviruses, human hemoglobin, RS, FCP, SCFA and LA. Results. Six-month follow-up established that 14 of 18 children in group I had permanent or temporary loose stools. These complaints in 13 cases were combined with episodes of abdominal pain similar to intestinal colic. The same complaints were much less frequent in children of group II (6 and 3 of 11, respectively), group III (4 and 2 of 11) and group IV (only in 2 of 7 children). The rank correlation analysis did not reveal any significant relationships between the intensity and duration of complaints and FCP, RS, LA, and SCFA in patients of groups I and II. On the contrary, in group III, there were multiple correlations of complaints with FCP, RS, LA, and SCFA. In group IV, the association of loose stools with an increase in LA and acetic acid has been found. Conclusions. According to the 6-month follow-up, 57 % of young children with acute diarrhea complained of loose stools and/or recurrent abdominal pain after discharge from the hospital. Most often, intestinal disorders were detected in children who had acute bacterial enterocolitis. There were no correlations between the intensity of post-infectious (bacterial or viral) disorders with FCP, RS, LA and SCFA during hospitalization. In contrast, such associations were numerous in children with symptomatic (parenteral) and functional diarrhea. It was suggested that the studied coprological parameters can be used to predict the state of the intestine after acute diarrhea
Дод.точки доступу:
Іванько, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Степанов, Ю. М.
Особливості дисбіотичних змін товстого кишечнику та показників коротколанцюгових жирних кислот у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями кишечнику залежно від нутритивного статусу [Текст] / Ю. М. Степанов, М. В. Тітова // Український медичний часопис. - 2021. - № 4. - С. 47-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (патофизиология)
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (патофизиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (патофизиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (диагностика)
Анотація: Мета: визначення глибини дисбіотичних порушень кількісного та якісного складу мікрофлори товстого кишечнику, а також рівнів коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями кишечнику (ХЗЗК) залежно від нозології та ступеня нутритивної недостатності. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 100 пацієнтів із ХЗЗК віком 19–79 років (середній вік 42,54±1,5 року), у тому числі 70 хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК), 30 — на хворобу Крона (ХК). За ступенем нутритивної недостатності усі хворі поділені на 3 групи: I — без ознак нутритивної недостатності, II — з легким та III — з середнім ступенем нутритивної недостатності. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, антропометричні вимірювання, бактеріологічне дослідження калу та хроматографію КЖК у копрофільтраті. Результати. Мікробіологічні дослідження виявили наявність глибоких змін якісного та кількісного складу мікрофлори товстого кишечнику у 100,0% хворих на ХЗЗК з переважанням дисбіозу ІІI ступеня (38,0%). Основні зміни стосувалися вірогідного (р0,001) зменшення кількості основних симбіонтів мікробіоценозу товстого кишечнику, а саме зниження рівня біфідобактерій у 89,0% та лактобактерій — у 92,0% пацієнтів у загальній групі ХЗЗК. У хворих на ХК та НВК виявлено вірогідне зниження рівня біфідобактерій (86,7 та 90,0% відповідно) відносно здорових осіб (р0,001). Кількість лактобактерій зменшена в усіх хворих на ХК та 88,6% групи НВК (р0,001). Виявлено залежність дисбіотичних змін у досліджених хворих від наявності або ступеня нутритивної недостатності. Декомпенсовану форму дисбіозу частіше відмічали у хворих ІІІ групи (50,0%) на відміну від І групи, де її частота становила лише 26,5%. Зниження концентрації біфідобактерій у вмісті товстого кишечнику у хворих ІІІ групи виявляли найчастіше — у 79,3%, тоді як дефіцит лактобактерій найчастіше відмічали у хворих І групи (94,7%). Крім того, у ІІІ групі вищою була частота виділення дріжджоподібних грибів роду Candida (55,2%). При аналізі відносного вмісту КЖК у копрофільтраті спостерігали зміни, як сумарного загального вмісту, так і показників окремих КЖК відносно здорових осіб, що свідчило про пригнічення метаболічної активності нормальної мікрофлори. Виявлено, що рівень оцтової кислоти (С2) у 100,0% пацієнтів усіх трьох груп (з наявністю або без нутритивної недостатності) з ХЗЗК був зниженим відносно групи контролю (р0,001). У пацієнтів із НВК відмічали вірогідне підвищення рівнів пропіонової кислоти (С3) у 4,4 раза (р0,05) у II та III групах, а також виявлено тенденцію до значного зниження показників масляної кислоти (С4), переважно у хворих III групи. Висновки. Глибокі зміни якісного та кількісного складу мікрофлори у товстому кишечнику притаманні усім хворим на ХЗЗК. Вираженість дисбіотичних змін збільшується з посиленням тяжкості нутритивної недостатності, тож можливо розглядати тяжкий дисбіоз як прогностичний маркер порушень нутритивного статусу. Різноспрямовані відхилення від контролю основних метаболітів мікробіоти товстого кишечнику можуть служити біохімічними маркерами структурних і функціональних порушень кишкового мікробіоценозу. Враховуючи вищенаведене, визначення показників вмісту КЖК може мати діагностичне і прогностичне значення.
Дод.точки доступу:
Тітова, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Fatty acid composition of Rhodococcus aetherivorans cells during phenol assimilation [Text] / T. M. Nogina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P15-23

MeSH-головна:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (химия)
ФЕНОЛ -- PHENOL (химия)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (химия)
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS (рост и развитие)
Анотація: Здатність мікроорганізмів виживати в несприятливих умовах і зберігати свою біодеструктивну активність, в основному, пов’язана зі змінами у складі їх клітинних ліпідів. Одним з факторів негативного впливу на клітини може бути їх взаємодія з нафтовими вуглеводнями, особливо з моноароматичними речовинами, які навіть в невеликих кількостях токсичні для мікроорганізмів. Мета. Дослідити зміни у жирнокислотному складі клітин штаму Rhodococcus aetherivorans UCM Ac-602 при деградації фенолу. Методи. Культивування штаму проводили в рідкому мінеральному середовищі з фенолом (0.75, 1.0 та 1.5 г/л) як єдиним джерелом вуглецю та енергії. Клітини, вирощені на середовищі з н-гексадеканом (7.5 г/л) та глюкозою (5.0 г/л), використовували як контролі. Метилові ефіри жирних кислот отримували гідролізом клітин в 5 % розчині ацетилхлориду в метанолі з наступною екстракцією сумішшю ефір-гексан. Ідентифікацію метилових ефірів проводили за допомогою хромато-мас-спектрометричної системи Agilent 6800N/5973 inert (Agilent Technologies, US). Вміст жирних кислот визначали за допомогою програмного забезпечення AgilentChemStation. Висновки. Значне збільшення співвідношення між нерозгалуженими насиченими та ненасиченими жирними кислотами в клітинах штаму R. aetherivorans УКМ Ас-602 при рості на фенолі і н-гексадекані порівняно з клітинами, вирощеними на глюкозі, а також збільшення кількості метилрозгалуженої (10-Me-C_18:0) кислоти в клітинах, що виросли на фенолі, свідчить про можливу участь цих жирних кислот у адаптації штаму до засвоєння токсичних речовин.
Дод.точки доступу:
Nogina, T. M.
Khomenko, L. A.
Pidgorskyi, V. S.
Kharkhota, M. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гнатойко, К. В.
Дослідження жирнокислотного складу трави миколайчиків плоских [Текст] = Research of fatty acid composition of eryngium planum l. herb / К. В. Гнатойко, А. Р. Грицик // Фармацевтичний часопис. - 2021. - N 4. - С. 19-23

MeSH-головна:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
Анотація: Мета роботи. Вивчити якісний і кількісний вміст жирних кислот у траві миколайчиків плоских (Eryngium planum L.)
В ході дослідження було встановлено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот в траві миколайчиків плоских. Загалом ідентифіковано 7 жирних кислот, серед яких значно переважають α-ліноленова, олеїнова та пентадеканова кислоти
Дод.точки доступу:
Грицик, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гладух, Є. В.
Вивчення складу ліпофільного екстракту хмелю для використання у готових лікарських формах [Текст] / Є. В. Гладух, М. Г. Подорожна, О. В. Бевз // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2020. - Том 6, № 4. - С. 23-31

MeSH-головна:
ХМЕЛЬ -- HUMULUS (химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, PHARMACEUTICAL (методы)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ТРИТЕРПЕНЫ -- TRITERPENES (анализ)
Анотація: При промисловому виробництві сухого екстракту суплідь хмелю як відходи залишається неполярна фракція у вигляді ліпофільного екстракту, одержаного екстракцією гептаном або гексаном. Цей ліпофільний екстракт характеризується значним вмістом біологічно активних речовин із групи терпенних спиртів, альдегідів, кетонів, епоксидів, кислот та складних ефірів. Тому є перспективною можливість застосування ліпофільного екстракту в подальших дослідженнях із розробки нових препаратів, що також забезпечить комплексну переробку суплідь хмелю
Дод.точки доступу:
Подорожна, М. Г.
Бевз, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Гордєй, К. Р.
Дослідження жирних та органічних кислот у траві сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno [Текст] / К. Р. Гордєй, Т. М. Гонтова, В. П. Гапоненко // Укр. біофармац. журнал. - 2020. - № 4. - С. 58-63

MeSH-головна:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ПИЖМА -- TANACETUM (химия)
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- CARBOXYLIC ACIDS (анализ)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование, методы)
Анотація: Пошук нових рослинних джерел карбонових кислот є актуальним завданням фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини айстрових є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Попередньо нами було проведено комплексне фітохімічне дослідження цього виду, яке виявило його багатий хімічний склад. Наразі з метою збільшення сировинної бази перспективним є дослідження сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno, що їх широко культивують в Україні. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот у сортах маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno є актуальним
Уперше проведено хромато-мас-спектрометричне визначення карбонових кислот у траві сортів маруни дівочої Phlora Pleno та White Gem, заготовлених в Україні. У сорті маруни Phlora Pleno домінувальними сполуками є лінолева, лимонна та олеїнова кислоти. У сорті маруни White Gem у найбільшій кількості міститься лимонна, щавлева та малонова кислоти. Отримані результати свідчать про широко представлений профіль органічних і жирних кислот у сортах маруни дівочої та про перспективність їх подальшого комплексного вивчення з метою розробки рослинних лікарських засобів з антиоксидантною, антимікробною та гіпоглікемічною властивістю
Дод.точки доступу:
Гонтова, Т. М.
Гапоненко, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)