Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (19)Рідкісні видання (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Зоб диффузный токсический<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 148
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Якубовский, С. В.
    Использование сукцинатсодержащих препаратов в комплексном лечении пациентов с диффузным токсическим зобом [Текст] / С. В. Якубовский, Г. Г. Кондратенко, И. И. Попова // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2014. - Т. 92, № 8. - С. 50-53


Рубрики: Реамберин

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (лекарственная терапия, метаболизм, осложнения)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (лекарственная терапия)
Дод.точки доступу:
Кондратенко, Г. Г.
Попова, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Эутиреоидная болезнь Грэвса [Текст] / А. Ф. Бровкина [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2001. - Т. 117, № 4. - С. 34-38


MeSH-головна:
ЭУТИРЕОИДНЫЕ СИНДРОМЫ -- EUTHYROID SICK SYNDROMES
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
Дод.точки доступу:
Бровкина, А. Ф.
Толстухина, Т. Л.
Александрова, Г. Ф.
Котова, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Эндокринная офтальмопатия: магнитно-резонансная томография орбиты у пациентки с Базедовой болезнью [Текст] / Г. В. Цвигун [и др.] // Therapia (Український медичний вісник). - 2015. - № 3. - С. 33-34


MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагноз, патофизиология)

ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагноз, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Цвигун, Г. В.
Цыбенко, Л. Д.
Хеда, Н. И.
Кротова, Л. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Щербаков, А. Ю.
    Современные подходы к лечению осложнений периода гестации у женщин с болезнью Грейвса [Текст] / А. Ю. Щербаков, Т. А. Меликова, Д. Н. Шаповал // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 31-34. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Сулодексид

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (патофизиология)
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION (действие лекарственных препаратов)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Установлено, что для беременных женщин с болезнью Грейвса характерно развитие хронического синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови, что влечет за собой осложненное течение периода гестации для матери и плода. В схему лечения таких пациенток был включен натуральный антикоагулянт сулодексид, что способствовало достоверной нормализации показателей гемостазиограммы, улучшению кровоснабжения в плацентарно−плодовом комплексе и тем самым обеспечивало уменьшение показателей акушерских осложнений и перинатальной смертности
Дод.точки доступу:
Меликова, Т. А.
Шаповал, Д. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Шилин, Д. Е.
    Рост заболеваемости диффузным токсическим зобом у детей, подвергшихся облучению в результате аварии на Чернобыльской АЭС [Текст] / Д. Е. Шилин // Проблемы эндокринологии. - 2002. - Т. 48, № 1. - С. 31-37


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Шилин, Д. Е.
    Диффузный токсический зоб у детей: анализ заболеваемости на йоддефицитных территориях Российской Федерации [Текст] / Д. Е. Шилин // Проблемы эндокринологии. - 2001. - Т. 47, № 6. - С. 19-22


MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ИОД -- IODINE (дефицит, метаболизм, терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Шідловський, В. О.
    Антитіла до рецепторів тиреотропного гормону, тиреопероксидази та гормональна функція щитоподібної залози у хворих на тиреотоксикоз [Текст] = Antibodies to thyroid stimulating hormone receptors, thyroperoxidases and hormonal thyroid gland function in patients with thyrotoxicosis / В. О. Шідловський, Т. Р. Петрунько // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 80-83


MeSH-головна:
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
ЗОБ -- GOITER
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
Анотація: Тиреотоксикоз (ТТ) є різного генезу і буває при автоімунному (деструктивному) тиреоїдиті (АІТ), вузловому (ВТЗ) та дифузному (ДТЗ) токсичному зобі. Патогенез розвитку ТТ при цих захворюваннях відрізняється, що дозволяє установлювати причини його розвитку й обґрунтовувати патогенетичне лікування
Дод.точки доступу:
Петрунько, Т. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Чистяков, Д. А.
    Генетические маркеры диффузного токсического зоба [Текст] / Д. А. Чистяков, К. В. Савостьянов // Проблемы эндокринологии. - 2001. - Т. 47, № 2. - С. 3-4


MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (генетика)
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS
Дод.точки доступу:
Савостьянов, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Хирургическое лечение диффузного токсического зоба и возможности прогнозирования его результатов [Текст] / М. И. Балаболкин [и др.] // Проблемы эндокринологии. - 2000. - Т. 46, № 4. - С. 34-38


MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (хирургия)
Дод.точки доступу:
Балаболкин, М. И.
Ветшев, П. С.
Петунина, Н. А.
Трухин, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Хірургічне лікування зобу [Текст] / О. П. Ковальов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 11. - С. 48-50. - Бібліогр.: с. 50


MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (хирургия)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (хирургия)
Анотація: Проаналізовані результати хірургічного лікування 606 хворих з приводу різних форм зобу. Відображені показання до операції, оперативне втручання, новітні хірургічні технології. За вузлового і дифузного токсичного зобу (ДТЗ) перевагу віддають радикальним методам операцій. Застосування екстрафасціальних маніпуляцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) та прецизійної техніки дозволяє зменшити вірогідність ушкодження під час операції гортанних нервів і прищитоподібних залоз та частоту післяопераційних ускладнень
Дод.точки доступу:
Ковальов, О. П.
Люлька, О. М.
Нємченко, І. І.
Ляховський, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Хірургічні аспекти тиреотоксикозу та хронічного аутоімунного тиреоїдиту (огляд літератури та власних досліджень) [Текст] / М. Д. Тронько [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2018. - Том 24, N 3/4. - С. 258-267


MeSH-головна:
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (диагностика, хирургия, этиология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, хирургия, этиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (хирургия)
ОБЗОР -- REVIEW
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
Анотація: В аналітичному дослідженні відображені сучасні уявлення про патогенез аутоімунних захворювань щитоподібної залози (хвороби Грейвса, хронічного аутоімунного тиреоїдиту), гіперпластичного вузлового зоба з розвитком тиреотоксикозу, токсичних аденом щитовидної залози. Визначені можливості безпечного та радикального їх лікування.
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Коваленко, А. Є.
Таращенко, Ю. М.
Остафійчук, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Функциональное состояние щитовидной железы после хирургического лечения диффузного токсического зоба [Текст] / Ф. Г. Садыков [и др.] // Детская хирургия. - 1998. - № 2. - С. 38-41


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патофизиология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (патофизиология, хирургия)
Дод.точки доступу:
Садыков, Ф. Г.
Мухтаров, Р. С.
Климанов, В. В.
Латыпова, Л. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Федоренко, И. Д.
    Влияние анестезии на динамику катехоламинов у больных диффузным токсическим зобом [Текст] / И. Д. Федоренко // Проблеми ендокринної патології : Мед.наук.-практ.журн. - 2005. - № 3. - С. 40-44

Рубрики: Анестезия--исп

   Катехоламины


   Зоб диффузный токсический


Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Федоренко, І. Д.
    Вплив премедикації на рівень стрес-реактивності хворих на дифузний токсичний зоб [Текст] / І. Д. Федоренко // Проблеми ендокринної патології : Мед.наук.-практ.журн. - 2005. - № 2. - С. 28-34

Рубрики: Гремедикация

   Зоб диффузный токсический


   Боязнь


Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Федеральные клинические рекомендации по диагностике и лечению эндокринной офтальмопатии при аутоиммунной патологии щитовидной железы [Текст] / И. И. Дедов [и др.] // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2015. - Т. 61, № 1. - С. 61-74


MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагноз, лекарственная терапия)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагноз, лекарственная терапия)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA
Дод.точки доступу:
Дедов, И. И.
Мельниченко, Г. А.
Свириденко, Н. Ю.
Трошина, Е. А.
Фадеев, В. В.
Беловалова, И. М.
Шеремета, М. С.
Нероев, В. В.
Катаргина, Л. А.
Саакян, С. В.
Пантелеева, О. Г.
Вальский, В. В.
Бровкина, А. Ф.
Атарщиков, Д. С.
Догадова, Л. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Федеральные клинические рекомендации по диагностике и лечению токсического зоба [Текст] / Е. А. Трошина [и др.] // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2014. - Т. 60, № 6. - С. 67-77


MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагноз, лекарственная терапия)
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (диагноз, лекарственная терапия, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (лекарственная терапия)
АМИОДАРОН -- AMIODARONE (вредные воздействия)
Дод.точки доступу:
Трошина, Е. А.
Свириденко, Н. Ю.
Ванушко, В. Э.
Румянцев, П. О.
Фадеев, В. В.
Петунина, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Уміст селену, антитіл до рецептора ТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією [Текст] / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, кровь, осложнения)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагностика, кровь)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, кровь, терапевтическое применение)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, методы)
Анотація: Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених ролі селену в патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози, це питання залишається актуальним і сьогодні. Так, опитування ендокринологів України у 2019 році показало, що третина лікарів хотіли б мати більше інформації стосовно цієї проблеми. Вплив дефіциту селену на перебіг автоімунної офтальмопатії (АО) при хворобі Грейвса (ХГ) останнім часом також привертає увагу дослідників і практикуючих лікарів. Існують повідомлення про негативний кореляційний зв’язок між рівнями селену й концентрацією антитіл до рецептора тиреотропного гормону гіпофіза (АТ-рТТГ) і більш швидке відновлення стану еутиреозу при поєднанні антитиреоїдної терапії з препаратами селену. У той же час інші дослідження не підтверджують наявність такого зв’язку і вказують на відсутність зниження антитиреоїдних антитіл на тлі лікування селеновмісними препаратами. Такі протиріччя стали підставою для проведення нашого дослідження. Мета дослідження: вивчити вміст селену, АТ-рТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією. Матеріали та методи. У дослідження включено 124 пацієнти із хворобою Грейвса і АО (110 жінок і 14 чоловіків), середній вік яких становив 48,62 ± 10,26 року, а тривалість хвороби — 3,1 ± 2,2 року. Усі пацієнти були розподілені на дві групи: перша група — 47 пацієнтів із ХГ без АО; друга група — 77 пацієнтів із ХГ і АО. Контрольну групу становили 30 здорових жінок віком від 28 до 56 років (середній вік 45,90 ± 3,42 року). У всіх хворих було досліджено вміст селену, ТТГ, АТ-рТТГ. Результати. Рівень селену в крові 124 пацієнтів із ХГ становив 48,00 ± 3,64 мкг/л проти 76,09 ± 4,81 мкг/л у контрольній групі (P 0,05). З’ясовано, що в цілому по групі селенодефіцит різного ступеня відзначався в 72,58 % пацієнтів із ХГ. Помірний селенодефіцит спостерігали в 14,89 % пацієнтів без АО і 15,58 % пацієнтів з АО. Виражений селенодефіцит спостерігався в 61,70 % хворих без АО і 54,55 % хворих з АО. Нормальний рівень селену виявлено у 23,40 % хворих без АО і 29,87 % хворих з АО. Не було виявлено різниці в рівнях селену між групами залежно від наявності офтальмопатії (Р 0,05). Рівні селену були знижені в пацієнтів з ХГ і АО до 42,92 ± 5,58 мкг/л, у групі без АО — до 51,11 ± 4,77 мкг/л (Р 0,05). Як у групі з АО, так і в групі без АО спостерігали вірогідне зниження рівня селену порівняно з показником групи контролю (Р 0,05). Не отримано підтвердження того припущення, що селенодефіцит може бути самостійним чинником розвитку АО, оскільки рівні селену не відрізнялись між групами хворих з АО та без неї. Також не встановлено кореляційних зв’язків між рівнем селену та рівнями АТ-рТТГ і ТТГ як у хворих без АО, так і у хворих з АО. Висновки. Селенодефіцит різного ступеня спостерігається в 72,58 % обстежених пацієнтів із ХГ. Помірний селенодефіцит встановлено в 14,89 % пацієнтів без АО і 15,58 % пацієнтів з АО. Виражений селенодефіцит діагностовано в 61,70 % хворих без АО і 54,55 % хворих з АО. Не виявлено різниці в рівнях селену між групами залежно від наявності офтальмопатії, а також не встановлено кореляційних зв’язків між рівнем селену в крові й рівнями ТТГ і АТ-рТТГ. Нормальний рівень селену виявлено у 23,40 % хворих без АО і 29,87 % хворих з АО. З огляду на ці результати не слід призначати селеновмісні препарати без індивідуального контролю рівня селену в крові
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шляхтич, С. Л.
Савосько, І. І.
Лисова, З. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Ультразвукові характеристики орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 4. - С. 8-13


MeSH-головна:
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (патофизиология)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Цель работы: изучение ультразвуковых характеристик орбит у больных аутоиммунной офтальмопатией при болезни Грейвса.
Мета роботи: вивчення ультразвукових характеристик орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса.
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шелковой, Є. А.
Федько, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози за хвороби Грейвса [] = Ultra-sound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 101-109. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, цитология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета — дослідити ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) за хвороби Грейвса. Матеріал і методи. Клінічні, лабораторні, ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні дослідження проведено в 59 пацієнтів із вузлами в ЩЗ на тлі хвороби Грейвса. Оцінювали такі клінічні параметри, як вік хворих на момент дебюту хвороби Грейвса, тривалість хвороби, а також лабораторні показники — рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та антитіл до рецептора ТТГ; ультразвукові характеристики — об’єм ЩЗ, кількість вузлових утворень, ехогенність, ехоструктуру, наявність кістозних змін і гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі вузлів ЩЗ, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну та цитокератину‑17. Цитохімічні дослідження проводили на нефіксованих пунктатах. Статистичний аналіз виконано за t-критерієм Стьюдента, розрахунки — у програмі Statistica 10.0. Результати. За даними клінічного дослідження пацієнти з вузлами в ЩЗ мали вірогідно більший вік на час дебюту хвороби Грейвса, ніж пацієнти з дифузно зміненою залозою без вузлових утворень (р0,05). Наявність вузлів не була пов’язаною з такими показниками, як тривалість хвороби, рівні ТТГ та антитіл до рецептора ТТГ. У більшості пацієнтів виявлено багатовузловий зоб (88,1%). За даними ультразвукового дослідження всі вузли мали чіткі межі з рівним контуром, більшість — ізоехогенну структуру (87,5%) і кістозні зміни (67,8%). За результатами цитологічного дослідження вузловий зоб (BSRTC‑2) виявле- но в 15 випадках (25,42%), аденоматозний вузловий зоб (BSRTC‑2) — у 32 (54,24%), вузловий зоб із Б-клітин (BSRTC‑2) — у 4 (6,78%); 6 випадків (10,17%) були малоінформативними (BSRTC‑1), в 1 випадку (1,69%) встановлено папілярну карциному та ще в 1 (1,69%) — підозру на малігнізацію. Імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження продемонстрували високу активність тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах вузлових та аденоматозних зобів. Водночас у пунктатах папілярних карцином ЩЗ тиреоїдну пероксидазу виявлено лише у 18-22% епітеліоцитів, тиреоглобулін — у 69-70% тиреоцитів, цитокератин‑17 — у 4,7% клітин, що дозволило встановити цитологічний діагноз. Висновки. Вузлові утворення ЩЗ на тлі хвороби Грейвса частіше виявляються у хворих старшого віку на момент дебюту хвороби Грейвса. Серед пацієнтів із хворобою Грейвса кількість хворих із багатовузловим зобом перевищує кількість осіб із поодинокими вузлами в ЩЗ (88,1% проти 11,9%), а переважаючими ехографічними характеристиками останніх є чіткі межі, рівний контур і кістозні зміни. Цитологічні дослідження дозволили встановити більшу частоту випадків аденоматозного вузлового зоба (BSRTC‑2) за хвороби Грейвса. Папілярну карциному за результатами цитологічних досліджень пунктатів встановлено в 1 випадку, підозру на малігнізацію також в 1 випадку. Встановленню цитологічного діагнозу папілярної карциноми за відсутності чітких цитологічних ознак малігнізації сприяє виявлення високого вмісту цитокератин‑17-позитивних клітин і низького вмісту в пунктатах ЩЗ тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну
The aim is to investigate the ultrasound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease. Material and methods. Clinical, laboratory, ultrasound, cytological, immunocytochemical, cytochemical studies were performed in 59 patients with thyroid nodules in Graves’ disease. Clinical parameters such as age of patients at the time of Graves’ disease debut, disease duration, and laboratory parameters were evaluated: thyroid-stimulating pituitary hormone levels and antibodies to the TSH receptor; ultrasonic characteristics — volume of thyroid gland, number of foci, echogenicity, echostructure, cystic changes and hyperechogenic inclusions. Cytological and immunocytochemical studies were performed on the FNA smears of foci, stained according to Romanovsky. Indirect immunoperoxidase method with monoclonal antibodies to thyroid peroxidase, thyroglobulin and cytokeratin‑17 was used. Cytochemical studies were performed on non-fixed smears. Statistical analysis was performed by t — criterion of Student. Calculations are made in the program Statistica 10.0. Results. According to clinical study, patients with focal lesions were likely to have older age at the debut of Graves’ disease than patients with diffusely altered gland without lesions (p0,05). Existence of focal formations were not related with such indicators as the duration of the disease, level of TSH and TSH receptor antibodies. Most patients had multisite goiter (88.1%). According to ultrasound examination all thyroid nodules had clear boundaries with a flat contour (100%), isoechogenic structure (87.5%) and cystic changes (67.8%). Cytological examination demonstrated that nodular goiter (BSRTC‑2) was detected in 15 cases (25.42%), adenomatous nodular goiter (BSRTC‑2) — in 32 cases (54,24%), nodular goiter with B-cells (BSRTC‑2) — in 4 cases (6.78%); 6 cases (10.17%) were uninformative(BSRTC –1), in 1 case (1.69%) papillary carcinoma was detected, and in 1 — (1.69%) there was a suspicion of malignancy. Immunocytochemical and cytochemical examinations demonstrated high activity of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of nodular and adenomatous goiter. At the same time, thyroid peroxidase was detected only for 18-22% of epithelial cells, Tg — in 69- 70% of thyrocytes, cytokeratyn‑17 for 4.7% of cells in FNA smears of papillary carcinoma which allowed to reveal cytological diagnosis. Conclusions. Focal lesions of the thyroid gland for Graves‘ disease are more commonly found in patients of older age at the time of the debut of Graves’ disease. For Graves disease the number of patients with multinodular goiter exceeds the number of patients with single focal entities (88.1% vs. 11.9%) and predominated features are clear boundaries, smooth contours and cystic changes. Cytological studies have shown a higher incidence of adenomatous nodular goiter (BSRTC –2) — 54.24% for Graves’ disease. Papillary carcinoma, according to the results of cytological examinations of FNA smears, was found in 1 case (1.69%), suspected malignancy also in 1 case (1.69%). Detection of cytological diagnosis of papillary carcinoma in the absence of clear cytological signs of malignancy, contributes to detection of high levels of cytokeratin‑17-positive cells and low content in the thyrocytes of thyroid peroxidase and thyroglobulin
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Зелінська, Г. В.
Шляхтич, С. Л.
Таращенко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Убайдуллаєва, Н. Б.
    Прогностичне значення факторів ризику розвитку рецидиву тиреотоксикозу при радіойодтерапії [Текст] / Н. Б. Убайдуллаєва, Г. І. Аллаярова, Ф. Ф. Алмурадов // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 80-84. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, радиотерапия)
ИОД -- IODINE (терапевтическое применение)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Хвороба Грейвса — системне авто­імунне захворювання, яке розвивається внаслідок вироб­лення антитіл до рецептора тиреотропного гормона, що клінічно проявляється дифузними структурними змінами щитоподібної залози з розвитком синдрому тиреотоксикозу, а також поєднується з екстратиреоїдними проявами. Метою дослідження було виявлення факторів ризику рецидиву хвороби Грейвса в жінок, які отримували терапію радіоактивним йодом. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 93 жінки репродуктивного віку, які отримували радіойодотерапію (РЙТ). Ми проаналізували результати анкетування, оцінили фактори ризику рецидиву тиреотоксикозу і провели ретроспективний і проспективний аналіз клінічних показників і даних анамнезу. Середній вік пацієнтів становив 36,9 ± 7,1 року. Контрольну групу становили 35 здорових жінок віком 33,5 ± 7,6 року. Рівні тиреотропного гормона, вільного трийодотироніну, вільного тироксину й антитіл до тиреоїдної пероксидази визначали імунохемілюмінесцентним методом. Результати. Щоб оцінити якість прогностичної моделі рецидиву тиреотоксикозу, ми розрахували всі параметри факторів ризику AUC. Найбільш значущими факторами ризику розвитку рецидиву тиреотоксикозу після РЙТ із високим відносним ризиком були вік понад 30 років (ВР = 7,59; EF = 8,82 %), обсяг щитоподібної залози ≥ 30 см3 (ВР = 6,84; EF = 85,38 %), тривалість лікування ≥ 2 років (ВР = 6,37; EF = 84,30 %), комплаєнтність пацієнта (ВР = 6,19; EF = 83,84 %), кількість процедур РЙТ (ВР = 5,74; EF = 82,58%) і доза РЙТ 300 МБк (ВР = 5,41; EF = 81,52 %). Висновки. Установлено, що вік понад 30 років (AUC — 0,88), обсяг щитоподібної залози ≥ 30 см3 (AUC — 0,86), тривалість лікування ≥ 2 років (AUC — 0,86), комплаєнтність пацієнта (AUC — 0,85), число процедур РЙТ (AUC — 0,85) і доза I131 (AUC — 0,82) мають першорядне значення
Дод.точки доступу:
Аллаярова, Г. І.
Алмурадов, Ф. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)