Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (19)

Рідкісні видання (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Зоб диффузный токсический<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 148
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Katerenchuk V.
Назва : Benefits of "block and replace" treatment regimen of graves disease
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 87-88 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lishchuk O., Urbanovych A., Suslyk G.
Назва : The influence of metformin on the indices of thyroid panel, carbohydrate metabolism in patients with diffuse toxic goiter and insulin resistance
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 267-268 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Rakov O. V., Rakova V. V., Pona S. M., Gyryavenko O. Ja.
Назва : Modern conceptions on diffuse toxic goiter: etiology, pathogenesis, diagnosis, and treatment (review)
Паралельн. назви :Сучасні уявлення про дифузний токсичний зоб: етіологія, патогенез, діагностика, лікування (огляд літератури)
Місце публікування : Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 1. - С. 51-64 (Шифр ЕУ5/2017/22/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: The article is devoted to the analysis and systematization of the latest scientific data on the problem of etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of diffuse toxic goiter. Much attention is paid to the role of diffuse toxic goiter in the structure of endocrine diseases, to the major factors defining its occurrence and progression, to the influence of environmental factors for its development. Modern conceptions on mechanisms triggering the pathological process in diffuse toxic goiter were described. The paper presents etiopathogenetic, morphological, clinical classifications of diffuse toxic goiter
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Buldygina Yu. V., Zelinskaya A. V., Zurnadzhy L. Yu., Tarashchenko Yu. M., Shlyakhtych S. L., Tronko M. D.
Назва : Morphological features of thyroid benign focal neoplasms in Graves’ disease
Паралельн. назви :Морфологічні особливості доброякісних вогнищевих новоутворень щитоподібної залози при хворобі Грейвса
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 15-20 (Шифр МУ65/2022/18/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: The morphology of the thyroid in Graves’ disease (GD) can be quite diverse: in most cases there is a diffuse enlargement of the thyroid gland (diffuse goiter), in some cases it is not increased, and in some patients there are focal neoplasms (single and multiple), including thyroid cancer. According to some studies, in patients with Graves’ disease, focal formations are observed in 10–31% of cases, and in half of the patients, they appear against the background of treatment with thionamides. The purpose of this paper was a retrospective study of the morphological features of benign thyroid neoplasms due to GD based on the results of cytological and pathomorphological studies. Materials and methods. The study was performed at the clinic of the State Institution “V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. All patients with GD who were operated in the Department of Endocrine Surgery from 2008 to 2019 (1854 patients) were first selected, and then those who had benign focal formations according to the pathohistological examination were selected among them. Results. The frequency of benign thyroid neoplasms in GD is 22.06 % in women aged 26 to 55 years. Cytological studies of thyroid neoplasm punctures in GD made it possible to clearly establish their benign nature (BSRTC-2) in 94.3 % of cases. In 5.7 % of cases, cytological categories BSRTC-3 and BSRTC-4 were established. Positive immunocytochemical reactions to thyroid peroxidase and thyroglobulin, and the absence of CK17 allow avoiding cytological overdiagnosis, characteristic of benign neoplasms of the thyroid gland in GD. Conclusions. Among pathohistologically confirmed benign neoplasms of the thyroid gland in GD, in 63.82 % of cases a histological diagnosis was adenomatous or colloid goiter, in 34.47 % — signs of nodular hyperplasia, in 1.71 % — the presence of thyroiditis.Морфологічні зміни щитоподібної залози при хворобі Грейвса (ХГ) досить різноманітні: у більшості випадків спостерігається дифузне збільшення щитоподібної залози (дифузний зоб), в окремих випадках залоза не збільшена, а в деяких пацієнтів наявні вогнищеві поодинокі й множинні новоутворення, включно з раком щитоподібної залози. За даними деяких досліджень, у пацієнтів із ХГ вогнищеві утворення спостерігаються в 10–31 % випадків, а в половини хворих вони виникають на тлі лікування тіонамідами. Метою даної роботи було ретроспективне вивчення морфологічних особливостей доброякісних новоутворень щитоподібної залози внаслідок ХГ за результатами цитологічних і патоморфологічних досліджень. Матеріали та методи. Дослідження проведено в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України». Спочатку були відібрані всі пацієнти із ХГ, прооперовані у відділенні ендокринної хірургії з 2008 по 2019 р. (1854 пацієнти). Потім серед них були відібрані ті, у кого за даними патогістологічного дослідження були доброякісні вогнищеві утворення. Результати. Частота доброякісних утворень щитоподібної залози при ХГ становить 22,06 % у жінок віком від 26 до 55 років. Цитологічні дослідження пунктатів новоутворень щитоподібної залози при ХГ дозволили чітко встановити їх доброякісну природу (BSRTC-2) в 94,3 % випадків. У 5,7 % випадків були встановлені цитологічні категорії BSRTC-3 і BSRTC-4. Уникнути цитологічної гіпердіагностики, яка є характерною для доброякісних новоутворень щитоподібної залози на тлі ХГ, дозволяють позитивні імуноцитохімічні реакції до тиреоїдної пероксидази й тиреоглобуліну і відсутність цитокератину-17. Висновки. Серед патогістологічно підтверджених доброякісних новоутворень щитоподібної залози при ХГ у 63,82 % випадків гістологічним діагнозом був аденоматозний або колоїдний зоб, у 34,47 % відзначалися ознаки вузлової гіперплазії, у 1,71 % — наявність тиреоїдиту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pankiv I. V.
Назва : Use of thyroid stimulating hormone receptor antibodies test in an outpatient endocrinology clinic for differential diagnosis of hyperthyroidism
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 60-63 (Шифр МУ65/2022/18/7)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Antibodies (Abs) to the thyroid stimulating hormone receptor (TSHR) play an important role in the pathogenesis of autoimmune thyroid disease (AITD). We define the complex terminology that has arisen to describe TSHR-Abs, and discuss significant advances that have been made in the development of clinically useful TSHR-Abs assays. Methods. Literature review and discussion. Results. TSHR-Abs may mimic or block the action of TSH or be functionally neutral. Stimulating TSHR-Abs are specific biomarkers for Graves’ disease and responsible for many of its clinical manifestations. TSHR-Abs may also be found in patients with Hashimoto thyroiditis in whom they may contribute to the hypothyroidism. Measurement of TSHR-Abs in general, and functional Abs in particular is recommended for the rapid diagnosis of Graves’ disease, differential diagnosis and management of patients with AITD, especially during pregnancy, and in AITD patients with extrathyroidal manifestations such as orbitopathy. Measurement of TSHR-Abs can be done with either immunoassays that detect specific binding of Abs to the TSHR or cell-based bioassays, which also provide information on their functional activity and potency. Application of molecular cloning techniques has led to significant advances in methodology that have enabled the development of clinically useful bioassays. When ordering TSHR-Abs, clinicians should be aware of the different tests available and how to interpret results based on which assay is performed. The availability of an international standard and continued improvement in bioassays will help promote their routine performance by clinical laboratories and provide the most clinically useful TSHR-Abs results. Conclusion. Measurement of TSHR-Abs in general, and functional (especially stimulating) Abs in particular is recommended for the rapid diagnosis, differential diagnosis, and management of patients with Graves hyperthyroidism, related thyroid eye disease, during pregnancy, as well as in Hashimoto thyroiditis patients with extrathyroidal manifestations and/or thyroid-binding inhibiting immunoglobulin positivityАнтитіла (AТ) до рецептора тиреотропного гормона (ТТГ) (рТТГ) відіграють важливу роль у патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози. В огляді наводиться термінологія для опису антитіл до рТТГ (АТ-рТТГ), обговорюються методика і показання до використання тесту на АТ-рТТГ в амбулаторній практиці. Методи. Огляд літератури та обговорення. Результати. АТ-рТТГ можуть імітувати або блокувати дію ТТГ чи бути функціонально нейтральними. Стимулюючі АТ-рТТГ є специфічними біомаркерами хвороби Грейвса (ХГ) і відповідають за її клінічні прояви. АТ-рТТГ також можуть бути виявлені у пацієнтів з тиреоїдитом Хашимото, у яких вони можуть сприяти виникненню в подальшому гіпотиреозу. Визначення АТ-рТТГ можна проводити за допомогою імунологічних аналізів, які виявляють специфічне зв’язування АТ з рТТГ, або аналізів, які також надають інформацію про їх функціональну активність і ефективність. Застосування методів молекулярного клонування призвело до значного прогресу в методології, що дозволило розробити клінічно корисні біологічні аналізи. Рецептори до ТТГ внаслідок взаємодії з тиреостимулювальними антитілами при ХГ або з надлишком ТТГ при первинному гіпотиреозі відіграють роль автоантигена, ініціюючи автоімунний процес. Існують свідчення, які вказують на пряму кореляцію рівнів АТ-рТТГ із клінічною активністю автоімунного процесу, що визначає тяжкість та прогноз захворювання. Рецептор ТТГ містить домен і для стимулюючих, і для блокуючих антитіл. При ХГ стимулюючі імуноглобуліни, зв’язуючись із рТТГ, імітують стимуляцію щитоподібної залози за допомогою ТТГ, що призводить до гіпертиреоїдизму. Частка стимулюючих антитіл становить близько 60–80 %, проте при сумарному визначенні антитіл поєднання ефекту стимулюючих та блокуючих антитіл може призводити до розбіжностей клініко-лабораторних даних у пацієнта. Висновок. Вимірювання АТ-рТТГ (особливо стимулюючих) рекомендується для швидкої діагностики, диференційної діагностики та лікування пацієнтів із ХГ, ендокринною орбітопатією
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pankiv V. I., Pashkovska N. V., Pankiv I. V., Maslyanko V. A., Tsaryk I. O.
Назва : Pathophysiological and clinical aspects of interaction between coronavirus disease 2019 and thyroid
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 78-82 (Шифр МУ65/2021/17/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ТИРЕОИДИТ -- THYROIDITIS
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: In patients who were not previously diagnosed with any thyroid conditions, the scenario of COVID-19 related anomalies of the thyroid may include either: a process of central thyroid-stimulating hormone disturbances via virus‑related hypophysitis; an atypical type of subacute thyroiditis which is connected to the virus spread or to excessive cytokine production including a destructive process with irreversible damage to the gland or low triiodothyronine syndrome (non-thyroidal illness syndrome) which is not specifically related to the COVID‑19 infection, but which is associated with a very severe illness status. This review aimed to investigate thyroid changes resulted from the COVID-19 infection. Ongoing assessment of the effects of the COVID-19 pandemic will reveal more information on coronavirus-induced thyroid conditions. Routine thyroid assays performed in patients with severe infection/acute phase of COVID-19 are encouraged to detect thyrotoxicosis. After recovery, thyroid function should be assessed to identify potential hypothyroidism. There remain unanswered questions related to the predictive value of interleukin-6 in infected patients, especially in cases of cytokine storm, and the necessity of thyroid hormone replacement in subjects with hypophysitis-related central hypothyroidismКоронавірусна інфекція SARS-CoV-2 швидко набула статусу пандемії та вразила мільйони людей по всьому світу. Незважаючи на те, що основною мішенню коронавірусу є дихальна система, науковців усе більше турбує проблема ураження COVID-19 інших органів та систем. Оскільки рецептори до ангіотензинперетворювального ферменту 2-го типу, через які коронавірус потрапляє в клітини, були виявлені на щитоподібній залозі, існує висока ймовірність ураження цього органа. Останнім часом надходить усе більше повідомлень про розвиток підгострого тиреоїдиту та хвороби Грейвса після перенесеного COVID-19. У пацієнтів, яким раніше не діагностували жодних захворювань щитоподібної залози, варіанти розвитку порушень стану щитоподібної залози, пов’язаних із COVID-19, можуть включати: атиповий перебіг підгострого тиреоїдиту, асоцiйований з поширенням вірусу або надмірною продукцією цитокінів, у тому числі деструктивний процес з необоротним пошкодженням залози або синдром низького рівня трийодтироніну (синдром нетиреоїдної патології), конкретно не пов’язаний з інфекцією COVID-19, але зумовлений тяжким статусом пацієнта. Метою цього огляду було дослідження змін функціонального стану щитоподібної залози внаслідок інфекції COVID-19. Поточна оцінка наслідків пандемії COVID-19 дозволить виявити більше інформації про захворювання щитоподібної залози, спричинені коронавірусом. Для виявлення тиреотоксикозу рекомендується проводити планові аналізи функціонального стану щитоподібної залози в пацієнтів у гострій фазі COVID-19. Після одужання слід оцінити тиреоїдну функцію для виявлення потенційного гіпотиреозу. Залишаються без відповіді питання, пов’язані з прогностичним значенням інтерлейкіну-6 в інфікованих пацієнтів, особливо у випадках із цитокіновим штормом, та необхідністю замісної терапії препаратами гормонів щитоподібної залози в суб’єктів із центральним гіпотиреозом, пов’язаним із гіпофізитом. Для виявлення тиреотоксикозу також рекомендується регулярне дослідження стану щитоподібної залози в пацієнтів із тяжким перебігом/гострою фазою COVID-19
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Rakov O. V.
Назва : Comparison characteristics of mercazolilum and thyrozol in treatment of patients with diffuse toxic goiter
Паралельн. назви :Порівняльна характеристика ефективності мерказолілу й тирозолу у лікуванні хворих на дифузний токсичний зоб
Місце публікування : Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 2. - С. 137-142 (Шифр ЕУ5/2016/21/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
Предметні рубрики: Тирозол-- тер прим-- фарм
MeSH-головна: ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ОЦЕНКА -- DRUG EVALUATION
МЕРКАЗОЛИЛ -- METHIMAZOLE
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
Анотація: The aim of the work was to evaluate the therapeutic efficacy and safety of merkazolilum («Zdorovya» Ukraine) and thyrozol (Takeda) in the treatment of patients with diffuse toxic goiter (DTG). Materials and methods. 59 patients aged 20-73 years (mean age 43.1 7±1.85), 17 men (28.8%) and 42 women (71.9%) among them were examined in hospital for resolving determined tasks. Graves’ disease of middle severity was diagnosed in all patients. The patients of study groups were matched by the age, sex, thyroid size and duration of thyrotoxicosis. The diagnosis of Graves’ disease was verified on the basis of clinical characteristics, data of anamnesis, clinical examination, hormonal and immunological studies, ultrasound examination of the thyroid gland. The observation time from thyrostatic drug prescription consisted of 6 months. Such indices as TSH, fT4, fT3, TRAbs and thyroid gland ultrasound were monitored during the observation period — in 1, 3, 6 months after the treatment. All patients were treated by thyrostatic drugs (mercazolilum, thyrozol), β-blockers (bisoprolol, metoprolol), sedative means, and potassium drugs. The patients with DTG were divided into two groups by the nature of the conservative treatment: 30 patients who received mercazolilum were included in group 1, 29 patients who were taken thyrozol — in group 2. The daily dose of thyrostatic drugs was 20-30 mg for observed patients of both groups. No relationship between the manifestation of clinical symptoms of thyreotoxicosis, the levels of TSH, free T3, free T4, TRAbs in the peripheral blood and the degree of thyroid increase was revealed as a result of the examination. A decrease in the levels of thyroid hormones and TRAbs was observed in patients of both groups in a month after starting the medicamentous therapy, without a detection of significant differences between these parameters depending on the used thyrostatic drugs (p0.05). Normalized levels of peripheral hormones such as fT4, fT3 under a low level of TSH were demonstrated in 100% of the subjects in both groups. Similar indices were determined in 3 and 6 months after beginning of thyrostatic therapy in patients of both groups later on. Euthyroid state was achieved in 100% (59 patients) patients of both groups against a background of thyrostatic therapy. No significant side effects (agranulocytosis, toxic hepatitis) were observed in patients of both groups in our case, in six months after treatment of patients with DTG by thyrostatic drugs. Conclusions. No difference in the timing of thyrotoxicosis compensation occurrence was found in patients receiving both mercazolilum and thyrozol
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kravchenko V. L., Grossman A. B., Rakov J. V., Kovzun O. I., Pankiv V. I., Simurov O. V.
Назва : Selenum supply and thyroid condition in graves disease sn the region of iodine deficiency
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 1. - С. 26-33 (Шифр ПУ17/2021/1)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ИОД -- IODINE
Анотація: The aim of the study was to investigate the level of selenium in the serum, the median urinary iodine excretion, relationship between selenium and ioduria levels in patients with Graves’ disease. 141 residents of Kyiv and Kyiv region were examined, 37 of them without thyroid pathology (control group) aged 39.7 ± 2.7 years, and 104 with Graves’ disease (experimental group), aged 43.25 ± 1.18 years. The level of selenium in the serum of patients was significantly reduced compared to control. Its median was 29.35 and 1–3 quartiles [6.85–58.77] мg/l, respectively. With age, selenium deficiency worsened. In the study of thyroid status, the group of patients with Graves’ disease differed from the control of elevated thyroid hormone levels, decreased TSH levels, increased thyroid volume. There was a significant increase in the level of antibodies to TSH receptors more than 100 times. Dependence of these indicators on sex and age of patients was not observed. The median urinary iodine excretion in the experimental group was significantly different (p 0.05), its value in the control group was 78.9 мg/l, which indicated the presence of mild iodine deficiency, in the experimental group it was 177.05 мg/l. After 3 and after 6 months after methimazole treatment, the level of selenium in the blood increased, but remained reduced compared to control. There was a complete normalization of thyroid hormones levels and TSH. In the group of patients, a relationship between selenium and ioduria levels was registered (p 0.05), there was a correlation between the titer of antibodies to the TSH receptor, and as in the control, a correlation between thyroid function (p 0.05). Calculation of the risks of changes in antibody titers depending on the level of selenium and other studied factors showed that increasing the level of selenium in the blood helps to reduce the titer of antibodies to TSH receptors. The positive effect of reducing antibodies occurs with the normalization of inhibited low levels of TSH. High levels of fT4, fT3, increased thyroid volume and high levels of iodine increase the risk of antibodies to the thyroid-stimulating hormone receptorМетою дослідження було визначити рівень селену в сироватці крові, медіану йодурії, взаємозв’язок між рівнями селену та йодурії у пацієнтів із хворобою Грейвса. Обстежено 141 мешканцям Києва та Київської області, з них 37 без тиреоїдної патології (контрольна група віком 39,7 ± 2,7 років) та 104 — із хворобою Грейвса (дослідна група, віком 43,25 ± 1,18 роки). Рівень селену в сироватці крові хворих був достовірно зниженим порівняно з показником контрольної групи. Медіана вмісту селену в крові становила 29,35 [6,85–58,77] мкг/л. З віком хворих дефіцит селену посилювався. При дослідженні показників тиреоїдного статусу група пацієнтів із хворобою Грейвса відрізнялась від контрольної підвищеним рівнем тиреоїдних гормонів, зниженим рівнем ТТГ, збільшеним тиреоїдним об’ємом. Виявлено суттєве збільшення рівня антитіл до рецепторів ТТГ. Залежності цих показників від статі та віку хворих не спостерігалося. Медіана екскреції йоду з сечею в дослідній групі достовірно відрізнялась (p 0,05), її показник в контрольній групі становив 78,9 мкг/л, що вказувало на наявність йодного дефіциту, в дослідній групі вона становила 177,05 мкг/л. Через 3, 6 місяців після прийому тіамазолу рівень селену в крові збільшився, але залишався нижчим порівняно з показниками контрольної групи. Також спостерігалась нормалізація рівнів тиреоїдних гормонів та ТТГ. В групі хворих зареєстрований зв’язок між рівнем селену та йодурією (р 0,05), а також кореляція між титром антитіл до рецептора ТТГ та показниками функції щитоподібної залози (р 0,05). Розрахунок ризиків змін титру антитіл залежно від рівня селену та інших досліджених факторів показав, що підвищення рівня селену в крові сприяє зниженню титру антитіл до рецепторів ТТГ. Позитивний ефект зменшення антитіл відбувається при нормалізації загальмованого низького рівня ТТГ. Високі рівні вТ4, вТ3, збільшений тиреоїдний об’єм та високий рівень йоду підвищують ризик виникнення антитіл до рецептора тиреотропного гормону
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Sinha A., Pal A., Lynrah K. G.
Назва : Болезнь Грейвса с нефункционирующей аденомой паращитовидной железы: необычное сочетание обычных заболеваний
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2016. - № 1. - С. 31-35 (Шифр МУ65/2016/1)
MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PARATHYROID NEOPLASMS
АДЕНОМА -- ADENOMA
КАРБИМАЗОЛ -- CARBIMAZOLE
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Абрамова Н., Мельниченко Г.
Назва : Определение антител к щитовидной железе в клинической практике
Місце публікування : Врач. - 2004. - № 3. - С. 28-29 (Шифр ВР59/2004/3)
Предметні рубрики: Зоб диффузный токсический
Антитела антитиреоидные
Аутоиммунные болезни
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калініченко О. В., Мишуніна Т. М., Тронько М. Д., Зурнаджи Л. Ю.
Назва : Активність цистеїнових катепсинів у тканині щитоподібної залози пацієнтів із хворобою Грейвса
Місце публікування : Журнал Національної Академії Медичних Наук України. - 2012. - Т. 18, № 3. - С. 389-395 (Шифр 74018/2012/18/3)
Предметні рубрики: Зоб диффузный токсический
Катепсины
Апоптоз
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тронько Н. Д., Шляхтич С. Л., Булдигіна Ю. В., Бережна І. Ю., Антонів В. Р.
Назва : Аналіз результатів ультразвукових, цитологічних та морфологічних досліджень у хворих на дифузний токсичний зоб
Місце публікування : Лікарська справа. - 2015. - № 3/4. - С. 115-120. - ISSN 0049-6804 (Шифр ЛУ2/2015/3/4). - ISSN 0049-6804
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ЦИТОЛОГИЯ -- CELL BIOLOGY
БИОПСИЯ ИГЛОЙ -- BIOPSY, NEEDLE
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Аристархов В. Г., Кириллов Ю. Б., Пантелеев И. В.
Назва : Профилактика послеоперационного гипотиреоза при хирургическом лечении диффузного токсического зоба
Місце публікування : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - Москва, 2001. - № 9. - С. 19-21 (Шифр ХР4/2001/9)
MeSH-головна: ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Саидова Ф. Х., Шахсуваров О. М., Гусейнов Р. Г., Ахмедова Л. М. , Асланова Ж. Б.
Назва : Аутоиммунные реакции у пациентов при заболеваниях щитовидной железы
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2015. - № 11. - С. 51-53 (Шифр КУ5/2015/11)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ЭУТИРЕОИДНЫЕ СИНДРОМЫ -- EUTHYROID SICK SYNDROMES
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будлигіна Ю. В., Терехова Г. М., Страфун Л. С., Шляхтич С. Л., Раков О. В.
Назва : Білі плями в питаннях селенодефіциту: про місце селеновмісних препаратів у лікуванні патології щитоподібної залози
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2020. - Т. 16, N 2. - С. 45-51 (Шифр МУ65/2020/16/2)
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
СЕЛЕН -- SELENIUM
Анотація: В останнє десятиліття точиться активна дискусія щодо ролі нестачі селену в патогенезі тиреопатій, а також доцільності й ефективності використання селеновмісних препаратів у їх лікуванні. На сьогодні в Україні надзвичайно мало даних про наявність/відсутність селенодефіциту в населення загалом і хворих із патологією щитоподібної залози (ЩЗ) зокрема. Тому питання доцільності використання селеновмісних препаратів надзвичайно цікавить як науковців, так і практикуючих лікарів. Мета дослідження: вивчити ставлення лікарів-ендокринологів України до застосування селеновмісних препаратів при лікуванні патології ЩЗ, а також дослідити вміст селену в сироватці крові хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) під час антитиреоїдної терапії в поєднанні з тривалим використанням селеновмісних препаратів. Матеріали та методи. Проведено онлайн-анкетування 100 лікарів-ендокринологів з різних областей України, у якому ставилось 6 питань: 1. Чи знаєте Ви про роль нестачі селену у розвитку патології ЩЗ? 2. Чи призначаєте Ви препарати селену хворим з патологією ЩЗ? 3. При якій патології ЩЗ Ви зазвичай призначаєте препарати селену? 4. Яким дозам препаратів селену Ви віддаєте перевагу? 5. Яку тривалість лікування селеновмісними препаратами Ви рекомендуєте? 6. Чи контролюєте Ви рівень селену до та після курсу терапії препаратами селену? Також у клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» протягом 2018–2019 рр. тривало дослідження вмісту селену в крові у хворих із тиреопатіями до та після лікування препаратами селену для оцінки їх ефективності й визначення часу, необхідного для ліквідації селенодефіциту. Групу обстежених пацієнтів становили 35 пацієнтів: 34 жінки і 1 чоловік (середній вік 48,2 ± 5,2 року), які хворіли на ДТЗ. За даними анамнезу, тривалість захворювання становила від 6 місяців до 5 років (у середньому 2,8 ± 2,0 року). На момент початку обстеження всі хворі були в стані еутиреозу. Визначення селену проводилось флуориметричним методом на спектрофлуориметрі Hitachi MPF-4 з необхідною чутливістю (приблизно 0,0004 мкг/мл селену) і незначною похибкою вимірювань (2 %). Результати. Встановлено, що 98 % лікарів знають про роль дефіциту селену в розвитку патології ЩЗ, але 33 % з них зауважили, що хотіли б мати більше інформації. Інформованість лікарів не впливає на частоту призначень селеновмісних препаратів. Так, завжди при тиреопатіях призначають селеновмісні препарати 47 % опитаних, інколи призначають — 35 %, не призначають ніколи — 18 %. Переважно призначають препарати селену при автоімунному тиреоїдиті (АІТ) з еутиреозом чи субклінічним гіпотиреозом (77 %), при дифузному еутиреоїдному зобі — 10 %, при ДТЗ — 7 %, при тиреоїд-асоційованій офтальмопатії — 5 % і при багатовузловому нетоксичному зобі — 6 % лікарів. З’ясовано, що більшість лікарів (55 %) призначають селеновмісні препарати в дозі від 50 до 100 мкг на добу, 30 % опитаних зазвичай призначають від 100 до 200 мкг на добу і лише 15 % лікарів призначають 200 мкг і більше. Тривалість курсу лікування, якому лікарі віддають перевагу, становить 3 місяці (70 %), на один місяць призначають селеновмісні препарати 12 % опитаних, на 6 місяців — 18 %. Визначають вміст селену в крові хворих до/після курсу лікування завжди тільки 5 % опитаних, інколи — 6 % опитаних, не визначають — 89 %. При дослідженні вмісту селену в сироватці хворих на ДТЗ його рівень в досліджуваній групі становив 17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л (норма 80–100 мкг/л). Усім хворим призначались селеновмісні препарати в добовій дозі 200 мкг, після чого здійснювалось контрольне дослідження вмісту селену в крові через 3 і 6 місяців безперервного лікування. Через 3 місяці лікування рівень селену вірогідно збільшився до 63,88 ± 6,61 мкг/л (медіана — 58,5 мкг/л). При контролі цього показника через 6 місяців зафіксовано рівень 75,02 ± 9,78 мкг/л (медіана — 78 мкг/л), що вірогідно перевищувало початкові показники. Отже, тримісячний курс споживання селеновмісних препаратів (із добовою дозою 200 мкг) може бути недостатнім для відновлення нормального рівня селену у хворих із ДТЗ і селенодефіцитом, що потребує продовження лікування ще на наступні три місяці з індивідуальним контролем рівня селену чи призначення більших добових доз препарату. Висновки. Кількість лікарів-ендокринологів, які знають про роль нестачі селену в розвитку патології ЩЗ, становить 98 %, разом з цим 33 % опитаних бажають мати більше інформації стосовно доцільності призначення й ефективності селеновмісних препаратів. Призначають селеновмісні препарати при захворюваннях ЩЗ 47 % лікарів, з цієї кількості 77 % — тільки при автоімунному тиреоїдиті. При тиреоїд-асоційованій офтальмопатії призначають селеновмісні препарати лише 5 % лікарів. Перевага надається призначенню невеликих доз селеновмісних препаратів (55 %) із тривалістю лікування не більше від трьох місяців (70 % опитаних). Не визначають рівень селену до/після курсу терапії селеновмісними препаратами 89 % опитаних. У хворих із селенодефіцитом (17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л) після регулярного прийому селеновмісних препаратів (200 мкг селену на добу) протягом трьох місяців рівень селену в крові вірогідно підвищується до 63,88 ± 6,61 мкг/л, медіана — 58,5, але не досягає нижньої межі нормальних значень. Тільки через 6 місяців регулярного прийому селеновмісних препаратів (у добовій дозі 200 мкг) рівень селену в крові нормалізується й становить 75,02 ± 9,78 мкг/л, медіана — 78 мкг/л, наближаючись, отже, до нижньої межі норми
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бачу М. І.
Назва : Частота поєднання дифузного зобу та харчової алергії в дітей з йододефіцитного регіону
Місце публікування : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 65 (Шифр КУ34/2020/2)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ИОД -- IODINE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Вплив чинників харчової алергії є вторинним на тлі існуючого йодного дефіциту легкого ступеня та здатен потенціювати та модифікувати його ефекти
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Безлепкина О. Б.
Назва : Федеральные клинические рекомендации по диагностике и лечению болезни Грейвса у детей
Місце публікування : Проблемы эндокринологии: научно-практический журнал. - 2014. - Т. 60, № 3. - С. 59-68 (Шифр ПР32/2014/60/3)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
ДЕТИ -- CHILD
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Белоглазов В. А., Кулагина Ю. Ю.
Назва : Антиэндотоксиновый иммунитет и уровень С-реактивного белка у больных диффузным токсическим зобом с патологией сердца
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 15-20 (Шифр МУ65/2014/2)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Берая Д. Ю.
Назва : Влияние метода лечения аутоиммунной патологии щитовидной железы на репродуктивную функцию женщин
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 76-78 (Шифр ЗУ3/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Цель исследования: изучение влияния различных методов лечения аутоиммунных заболеваний на репродуктивную функцию женщин. Материалы и методы. Был проведен анализ различных методов лечения болезни Грейвса у 103 женщин. Кроме того, была проведена скрининговая оценка патологии щитовидной железы у 298 женщин с бесплодием (основная группа) и у 50 фертильных женщин, обратившихся в клинику для подбора метода контрацепции (контрольная группа). Отбор больных осуществляли открытым когортным методом по мере обращения пациенток с бесплодием в отделение сохранения и восстановления репродуктивной функции. Анкетирование проведено у 205 женщин с бесплодием. Обследование пациенток с бесплодием выполняли в соответствии с общепринятым диагностическим алгоритмом, включая эндоскопические методы, а лечение – в зависимости от выявленных причин бесплодия. Результаты. Анализ зависимости репродуктивных исходов от использованного метода лечения аутоиммунной патологии щитовидной железы показал, что наиболее благоприятные репродуктивные исходы отмечены после проведения терапии радиоактивным йодом и тиреоидэктомии, а наименее благоприятные – после тиреостатической терапии. Полученные данные свидетельствуют о повышенной распространенности аутоиммунной патологии щитовидной железы у пациенток с бесплодием по сравнению с фертильными женщинами с установленным риском 2,1 (р0,001), а также о выраженной связи между аутоиммунным тиреоидитом и эндометриозом как причиной бесплодия и тесной ассоциации эндокринного бесплодия и гипотиреоза. Высокая частота встречаемости эутиреоидного зоба у женщин с бесплодием свидетельствует о необходимости проведения индивидуальной йодной профилактики всем женщинам с бесплодием. Заключение. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Болотова Н. В., Компаниец О. В., Мещеряков В. Л.
Назва : Трудности тактики ведения подростка с диффузным токсическим зобом
Місце публікування : Педиатрия: журнал им. Г.Н. Сперанского. - 2015. - Т. 94, № 5. - С. 170-172 (Шифр 71458/2015/94/5)
MeSH-головна: ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)