Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (58)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Иммунная система<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 320
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Cherniuk, S. V.
Diagnostic and prognostic markers of morphofunctional heart state impairment and long-term persistence of heart failure in patients with myocarditis [] = Діагностичні та прогностичні маркери порушення морфофункціонального стану серця та довготривалої персистенції серцевої недостатності у хворих з міокардитом / S. V. Cherniuk, K. S. Marchenko // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 16-24. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МИОКАРДИТ -- MYOCARDITIS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (физиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, статистика, тенденции)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ВРЕДНЫХ ФАКТОРОВ МОДЕЛИ ПРОПОРЦИОНАЛЬНЫЕ -- PROPORTIONAL HAZARDS MODELS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The problem of myocarditis, has gained special relevance in recent years, therefore, the search for new diagnostic and prognostic markers of the disease unfavorable course is expedient for the timely appointment of optimal drug therapy, strengthening of regimen measures and adequate monitoring of the patient’s clinical condition. The purpose of the study: to establish laboratory and instrumental markers of morphofunctional heart state impairment and to develop a mathematical model for early prediction of long-term heart failure persistence in patients with myocarditis. We included 80 patients with acute myocarditis with a severe course and reduced left ventricular ejection fraction (LVEF) – ≤40 %. Assessment of laboratory and instrumental indicators was carried out in the 1st month from the onset of symptoms, after 6 and after 12 months of observation. All patients underwent for immunological studies, 24-hour ECG monitoring, echocardiography with speckle-tracking and cardiac magnetic resonance imaging. After 12 months of follow-up frequency of adverse cardiovascular events (ACE) was assessed. Statistical processing included Student’s t-test for comparison of mean values, binary logistic regression and ROC analysis, discriminant analysis. A set of morphofunctional instrumental indicators determined during the 1st month from the onset of myocarditis, which can serve as predictors of cardiovascular events during the next 12 months, was established: left ventricular ejection fraction ≤30 %; indicator of longitudinal global strain ≤7.0 %; the presence of paroxysms of non-sustained ventricular tachycardia; the presence of inflammatory changes in ≥6 segments and delayed contrast enhancement in ≥5 segments of the left ventricle. A mathematical model has been created, with the help of which it is possible to predict the adverse course of the disease with long-term (at least 12 months) persistence of heart failure already within the 1st month from the onset of myocarditis
Проблема міокардиту в останні роки набула особливої актуальності, тому пошук нових діагностичних і прогностичних маркерів несприятливого перебігу захворювання є доцільним для своєчасного призначення оптимальної медикаментозної терапії, посилення режимних заходів та адекватного моніторингу клінічного стану хворого. Мета дослідження: встановити лабораторні та інструментальні маркери порушення морфофункціонального стану серця та розробити математичну модель для раннього прогнозування довготривалої персистенції серцевої недостатності у хворих з міокардитом. Обстежили 80 хворих на гострий міокардит з тяжким перебігом та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (≤40 %). Оцінку лабораторно-інструментальних показників проводили в перший місяць від моменту появи симптомів, через 6 та 12 місяців спостереження. Усім пацієнтам здійснювали імунологічне дослідження, 24-годинний моніторинг ЕКГ, ехокардіографію зі спекл-трекінг та магнітно-резонансну томографію серця. Через 12 місяців спостереження оцінювали частоту серцево-судинних подій. Статистична обробка включала t-критерій Стьюдента для порівняння середніх значень, бінарну логістичну регресію, а також ROC та дискримінантний аналізи. Встановлено групу морфофункціональних інструментальних показників, визначених протягом першого місяця від початку міокардиту, котрі можуть слугувати предикторами серцево-судинних подій впродовж наступних 12 місяців: фракція викиду лівого шлуночка ≤30 %; показник поздовжньої глобальної деформації ≤7,0 %; наявність пароксизмів нестійкої шлуночкової тахікардії; наявність запальних змін у ≥6 сегментах та відстроченого контрастування у ≥5 сегментах лівого шлуночка. Створено математичну модель, за допомогою якої впродовж першого місяця від дебюту міокардиту можна прогнозувати несприятливий перебіг захворювання з тривалою (не менше 12 місяців) персистенцією серцевої недостатності
Дод.точки доступу:
Marchenko, K. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Історія розвитку вчення про імунну систему [Текст] = History of the development of the science of the immune system / В. В. Мельник [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 115-121

MeSH-головна:
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (рост и развитие, физиология)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АЛЛЕРГОЛОГИЯ И ИММУНОЛОГИЯ -- ALLERGY AND IMMUNOLOGY (история, кадры, тенденции)
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ВИРУЛЕНТНОСТИ ФАКТОРЫ -- VIRULENCE FACTORS (анализ, история)
ВАКЦИНЫ -- VACCINES (анализ, история)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Імунна система — це велика мережа органів, лейкоцитів, білків (антитіл) і хімічних речовин. Ця система працює злагоджено, щоб захистити організм від чужорідних патогенів (бактерій, вірусів, паразитів і грибків), які спричиняють інфекцію, хвороби та захворювання. Імунна система людини наполегливо працює, щоб зберегти здоров’я. Її завдання полягає в тому, щоб запобігати інвазіям патогенів, знищувати їх або обмежувати ступінь їхньої шкоди, якщо вони потраплять. Коли імунна система працює належним чином, вона може розрізняти, які клітини є «своїми», а які речовини є чужорідними для організму. Вона активує, мобілізує, атакує та вбиває чужорідні організми, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Вважається, що вперше термін «імунітет» використаний ще Фукідідом – визначним давньогрецьким філософом, істориком, політологом та полководцем. Він вперше виявив стійкість одужалої людини до повторного захворювання. З того часу сотні видатних науковців присвятили своє життя вивченню надскладних процесів, що відбуваються в імунній системі людини при інвазії. Значним поштовхом у розвитку імунології, як науки, стало винайдення вакцини. У 1885 році Пастер увів першу вакцину людині, молодому хлопчику, якого неодноразово кусала скажена собака. Імунологія досягла значного прогресу наприкінці ХІХ століття завдяки швидким розробкам у вивченні гуморального імунітету та клітинного імунітету. У 1903 році було відкрито гуморальний компонент, відомий як опсонін, який робить цільові бактерії придатними для фагоцитозу. Особливо важливою була робота Пауля Ерліха, який запропонував теорію бічного ланцюга для пояснення специфічності реакції антиген-антитіло. Його внесок у розуміння гуморального імунітету був визнаний присудженням спільної Нобелівської премії в 1908 році разом із засновником клітинної імунології російським зоологом Іллею Мечніковим, який вперше у 1880 році сформулював фагоцитарну теорію. Сучасні імунологи, використовуючи інструменти молекулярної та клітинної біології, геноміки, протеоміки, зроблять крок у запобіганні семрельним хворобам. Очікується, що світ стане свідком подальшого вибуху знань у галузі імунології в найближчі десятиліття. Потрібні спільні зусилля, спрямовані на такі предмети, як імунологія пухлин, аутоімунітет і вакцинологія, щоб розробити стратегії захисту від багатьох хвороб
The immune system is a large network of organs, white blood cells, proteins (antibodies), and chemicals. This system works in concert to protect the body from foreign pathogens (bacteria, viruses, parasites, and fungi) that cause infection, disease, and illness. The human immune system works hard to stay healthy. Its task is to prevent the invasion of pathogens, destroy them or limit the extent of their damage if they enter. When the immune system is working properly, it can distinguish which cells are "own" and which substances are foreign to the body. It activates, mobilizes, attacks and kills foreign organisms that can harm human health. It is believed that the term "immunity" was used for the first time by Thucydides - a prominent ancient Greek philosopher, historian, political scientist and military leader. For the first time, he discovered the resistance of a recovered person to a recurrence of the disease. Since that time, hundreds of outstanding scientists have devoted their lives to the study of extremely complex processes that occur in the human immune system during invasion. The invention of the vaccine became a significant impetus in the development of immunology as a science. In 1885, Pasteur administered the first vaccine to a human, a young boy who had been repeatedly bitten by a rabid dog. Immunology made significant progress in the late 19th century due to rapid developments in the study of humoral immunity and cellular immunity. In 1903, a humoral component known as an opsonin was discovered that makes target bacteria suitable for phagocytosis. Particularly important was the work of Paul Ehrlich, who proposed the side chain theory to explain the specificity of the antigen-antibody reaction. His contribution to the understanding of humoral immunity was recognized by awarding a joint Nobel Prize in 1908 together with the founder of cellular immunology, the Russian zoologist Ilya Mechnikov, who first formulated the phagocytic theory in 1880. Modern immunologists, using the tools of molecular and cellular biology, genomics, and proteomics, will take a step towards preventing fatal diseases. The world is expected to witness a further explosion of knowledge in the field of immunology in the coming decades. Collaborative efforts across subjects such as tumor immunology, autoimmunity, and vaccinology are needed to develop strategies to protect against multiple diseases
Дод.точки доступу:
Мельник, В. В.
Проняєв, Д. В.
Кривецький, В. В.
Ємельяненко, Н. Р.
Кучук, О. П.
Волошин, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Safarova, A. F.
The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women [Текст] = Роль клініко-імунологічних факторів у результатах процедури екстракорпорального запліднення у жінок / A. F. Safarova // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 69-73. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (физиология)
МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to determine the features of clinical and immunological factors in women undergoing in vitro fertilization (IVF) procedure and to determine a relationship between these parameters and the procedure outcomes. Materials and methods. In the period from 2020 to 2022, 131 patients were examined at the Reproductive Department of the Caspian International Hospital. Of these, 103 (78.6%) are aged 19-35 years, 28 (21.4%) are aged 36-50. Patients were grouped and analyzed based on: IVF success (presence or absence of fertilization), pregnancy (yes, no), and infertility factors. Markers of peripheral blood mononuclear cells (CD16/56 and HLA-DR) were determined in 50 women. The cytokines – interleukin-1β (IL-1β), tumor necrosis factor-α (TNF-α) and interferon-ɣ (IFN-ɣ) were studied in blood serum of 84 patients. All samples were taken at the day of oocyte pick-up. Descriptive statistical methods (mean, standard deviation, median, frequency, percentage, and minimum and maximum), Student-t test and Mann–Whitney U test (for comparisons between two groups) were used while evaluating the study data. Statistical significance was accepted as p0.05. Results. Female infertility occurred in 49 (37.4%) patients, 82 (62.6%) patients were fertile. There was no significant difference in CD16/56 and HLA-DR levels depending on pregnancy status, IVF outcomes and infertility factors (p0.05). The levels of IL-1β and IFN-ɣ differed in the blood serum of patients with and without pregnancy (p=0.041 and p=0.037, respectively). Analysis of groups based on infertility factors showed that there were not significant differences (p0.05) in the levels of CD16/56, HLA-DR, IL-1β, TNF-α and IFN-ɣ between groups. Conclusions. Our study showed that there is an association between serum levels of IL‒1β and IFN-y and successful pregnancy in the IVF procedure. We did not reveal the other relationships between clinical and immunological parameters in women with IVF procedure
Мета дослідження: вивчення клініко-імунологічних параметрів у жінок, яким проведено екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), та встановлення зв’язку між цими параметрами та наслідками процедури. Матеріали та методи. У період з 2020 до 2022 року у Репродуктивному відділенні Caspian International Hospital загалом було обстежено 131 пацієнтку. З них 103 (78,6%) жінки були у віці 19–35 років, 28 (21,4%) – 36–50 років. Дані пацієнток були згруповані та проаналізовані на підставі: результату ЕКЗ (наявність та відсутність запліднення), настання вагітності (наявність або відсутність) і факторів безплідності. Маркери мононуклеарних клітин периферійної крові (CD16/56 та HLA-DR) були кількісно визначені у 50 жінок. У сироватці крові 84 пацієнток досліджували концентрацію цитокінів – інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α) та інтерферону-ɣ (ІФН-ɣ). Усі зразки було взято у день забору ооцитів. Використовували описові статистичні методи (середнє значення, стандартне відхилення, медіана, частота, відсоток, мінімум і максимум), критерій Стьюдента та U-критерій Манна–Уїтні (для порівняння між двома групами). Ці показники вважали статистично значущими за р0,05. Результати. Жіночу безплідність діагностували у 49 (37,4%) пацієнток, 82 (62,6%) жінки були фертильними. Достовірної різниці у рівнях CD16/56 та HLA-DR залежно від статусу вагітності, успіху ЕКЗ та факторів безплідності не відзначено (р0,05). Показники ІЛ-1β та ІФН-ɣ відрізнялися у сироватці крові пацієнток з вагітністю та без вагітності (p=0,041 та p=0,037 відповідно). Достовірних відмінностей (p0,05) у рівнях CD16/56, HLA-DR, ІЛ-1β, ФНП-α та ІФН-ɣ між групами за факторами безплідності також не виявлено. Висновки. Установлено, що існує зв’язок між сироватковими рівнями ІЛ-1β та ІФН-ɣ та успішним перебігом вагітності за використання процедури ЕКЗ. Інших взаємозв’язків між клінічними та імунологічними показниками у жінок, які перенесли процедуру ЕКЗ, не виявлено
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чопяк, В. В.
Особливості лабораторної оцінки стану імунної системи дитини [Текст] / В. В. Чопяк, Г. О. Потьомкіна, А. М. Гаврилюк // Алергія у дитини. - 2022. - № 29/30. - С. 30-32

MeSH-головна:
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (физиология)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS (тенденции)
МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM (физиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, тенденции)
ПЕДИАТРОВ ПОМОЩНИКИ -- PEDIATRIC ASSISTANTS (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Дод.точки доступу:
Потьомкіна, Г. О.
Гаврилюк, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ternovoy, D. S.
Effectiveness of the use of the anti-virus drug in children with COVID - 19 [Текст] / D. S. Ternovoy, Emirhan Oguzhan Bolbol, A. Shevchenko // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 19

Рубрики: Гроприносин--тер прим

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (профилактика и контроль)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (патофизиология)
ЛЕКАРСТВ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КОНТРОЛЬ -- DRUG UTILIZATION REVIEW (использование, тенденции)
Анотація: The first mention of coronavirus infection (COVID - 19) detected in Wuhan, China in 2019. Mankind has repeatedly suffered from epidemics. 2019 - 2021 is referred to as pandemic, called COVID - 19. COVID-19 is a modern virus that is associated with the same family of viruses as acute respiratory viral infection (ARI). In most cases, the disease in children is innocuous. In general, children are hospitalized due to the high risk of complications of viral pneumonia. The state of health of children and humanity in this infection is generally characterized by a decrease in immunological reactivity, especially in acute respiratory viral infections such as COVID-19. The purpose of the work The aim of this study was to determine the effect of the drug “GROPRINOSIN” on the course of coronavirus infection in children and its specificity in relation to cells involved in immune processes
Дод.точки доступу:
Bolbol, Emirhan Oguzhan
Shevchenko, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вервега, Б. М.
Імунний статус і динаміка показників cиндрому ендогенної інтоксикації при експериментальному гострому поширеному перитоніті на тлі трептозотоциніндукованого цукрового діабету [Текст] = Immune status and dynamics of indicators of the syndrome of endogenous intoxication in experimental acute generalized peritonitis against the background of streptosotocin-induced diabetes mellitus / Б. М. Вервега // Медична та клінічна хімія. - 2021. - Том 23, N 2. - С. 15-21

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
Анотація: Вивчення патогенетичних особливостей гострого поширеного перитоніту на тлі гіперглікемії є актуальним питанням, що зумовлено тяжкістю перебігу гострого запалення очеревини, його атиповою клінічною картиною та високими показниками летальності при цій поєднаній патології
У тварин із гострим поширеним перитонітом на тлі стрептозотоциніндукованого цукрового діабету прогресують процеси ендогенної інтоксикації, що проявляється збільшенням у сироватці крові концентрації МСМ₂₅₄ та МСМ₂₈₀ і величини ЕІІ в динаміці розвитку поєднаної патології. Низькі показники клітинної імунної відповіді на тлі високих значень пептидів із середньою молекулярною масою підтверджують тяжкість перебігу гострого запалення очеревини за умов гіперглікемії
The study of pathogenetic features of acute generalized peritonitis against the background of hyperglycemia is an actual issue due to the severity of acute peritonitis, its atypical clinical picture and high mortality in this combined pathology
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки [Текст] / А. Г. Корнацька [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 99-105

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ, БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES, BACTERIAL
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
Анотація: Мета дослідження: визначення особливостей мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки (ЛМ). Матеріали та методи. Досліджено мікробіоценоз статевих шляхів та імунологічний гомеостаз у 308 жінок з ЛМ віком 23–49 років. До контрольної групи увійшли 30 здорових жінок віком 24–37 років. Результати. У жінок репродуктивного віку розвиток ЛМ асоціюється зі значним порушенням мікроекології статевих органів, наявністю неспецифічного вагініту та бактеріального вагінозу, підвищенням частоти та концентрації патогенної флори (стафілококів та стрептококів з гемолітичними властивостями, ентеробактерій), ІПСШ у формі дво-трикомпонентних асоціацій на тлі відсутності або зниження концентрації захисної мікрофлори. Вивчення особливостей функціонування імунної системи на локальному рівні за наявності ЛМ свідчить про односпрямовані порушення у стані локального імунітету та зміни протективної функції цервікального слизу в обстежених жінок. Так, за умов наявності ЛМ відзначається суттєва активація місцевих імунологічних факторів, що засвідчується достовірним підвищенням концентрації IgG, IgА та появою IgМ у цервікальному слизі у 27,5–32,5 % жінок з ЛМ. Разом із цим відзначали пригнічення фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів, що проявлялось достовірним зниженням показників активності та інтенсивності фагоцитозу, зі зменшенням їхнього функціонального резерву за результатами НСТ-тесту. Це створює умови для внутрішньоклітинного персистування інфекції, активації та персистенції запального процесу, а відтак – і прогресування захворювання. Заключення. Отримані дані інформують про порушення мікроекології статевих органів та напруження процесів імуногенезу у жінок із лейоміомою матки. Це свідчить про те, що запальний процес у статевих органах є однім із значущих чинників, які призводять до виникнення та прогресування лейоміоми матки
Дод.точки доступу:
Корнацька, А. Г.
Трохимович, О. В.
Чубей, Г. В.
Флаксемберг, М. А.
Стамболі, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дедишина, Л.
Імунітет, агов! Ти як? [Текст] / Л. Дедишина // Фармацевт практик. - 2021. - № 1/2. - С. 24-26

MeSH-головна:
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY (генетика, иммунология, физиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- HEALTH PROMOTION (использование)
Анотація: Призначення імунної системи — зберігати генетичну індивідуальність організму
Серед фундаментальних наук, які становлять основу сучасної теоретичної медицини, наймолодшою дисципліною вважається імунологія — цій галузі лише близько 100 років. І якщо спершу термін «імунітет» використовували для опису резистентності організму до інфекцій, то тепер він стосується багатьох реакцій, спрямованих на елімінацію з організму будь-якого генетично чужорідного матеріалу і збереження впродовж життя людини її генетичної індивідуальності. Будь-яке порушення імунітету потребує адекватної корекції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Щербиніна, М. Б.
Сучасні уявлення про стан епітеліального бар’єра стравоходу при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та можливості корекції за допомогою альгінатів [Текст] = Modern concepts on the state of esophagus epithelial barrier at gastroesophageal reflux disease and possibilities of correction with alginates / М. Б. Щербиніна, Н. Є. Соловйова, М. В. Патратій // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 4. - С. 13-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ПРОНИЦАЕМОСТЬ -- PERMEABILITY (действие лекарственных препаратов)
АЛЬГИНАТЫ -- ALGINATES (терапевтическое применение)
Анотація: Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) залишається актуальною проблемою клінічної медицини. Пошук шляхів ефективного лікування зумовлює необхідність розставлення нових акцентів у мультифакторному патогенезі захворювання. Відповідно до сучасних тенденцій особливу увагу приділяють епітеліальному бар’єру стравоходу. В статті розглянуто структуру епітеліального шару слизової оболонки, особливості транспортних шляхів і міжклітинних взаємодій епітелію стравоходу. Особливу увагу приділено феномену розширення міжклітинних просторів (РМП) і синдрому підвищеної епітеліальної проникності (СПЕП) при ГЕРХ. Дано трактування цих понять, розкрито їхню роль у реалізації запальних процесів і клінічних виявів захворювання, таких як печія та біль. Наведено дані про можливі механізми формування феномену РМП і СПЕП, методи їхньої діагностики та аспекти, які обговорюються в науковому світі
Дод.точки доступу:
Соловйова, Н. Є.
Патратій, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Microbial landscape and immune status in maxillary sinusitis of stomatogenic origin [Text] / I. V. Kovach [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - P145-151. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика, иммунология, кровь, микробиология, патофизиология)
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (иммунология, микробиология, патофизиология)
(иммунология, физиология)
Анотація: Oroanthral fistula (anastomosis) is an element preventing the restoration of homeostasis in the maxillary sinus due to the constant flow of microbes from the oral cavity. It is also contributes to frequent exacerbations of maxillary sinusitis. Saprophytic gram-positive cocci and fungi of the oral cavity are dominating representatives of the microbial flora in the maxillary sinus. As the result of research, we found that in the case of maxillary sinusitis with oroantral fistula fungi made up 25.0% of microbiota, gram-positive bacteria – 41.7%, gram-negative bacteria – 33.3%. Gram-positive cocci from the Staphylococcus genus (Staphylococcus aureus and Staphylococcus epidermidis) and fungi (Candida albicans) comprised the biggest proportion of microbial flora that 33.3% and 16.7%, respectively. Slightly decreased levels of monocytes in venous blood was noted in 69.2% of patients. The average value of total serum IgE in group with oroantal fistula was 226.2 (70.4) IU/ml, the result exceeded normal limits almost in 2.26 times. Large circulating immune complexes (CICs) were normal in all patients in the group with iatrogenic maxillary sinusitis. The average lavels of small size CICs was 170.2 (4.23) ОU, which is in 1.06 times higher the upper limit of the norm (160 ОU). Elevated levels of total Ig E in serum of patients with oroanthral fistula indicates allergic sensitization. The detection of increased levels of CICs with small and medium sizes in serum may indicate a susceptibility of this category of patients to the development of immunopathological reactions
Дод.точки доступу:
Kovach, I. V.
Varzhapetian, S. D.
Bunyatyan, Kh. A.
Reyzvikh, O. E.
Babenya, A. A.
Strogonova, T. V.

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)