Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (52)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Иммуногистохимия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 683
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

    10 лет тестирования HER2-cтaтyca рака молочной железы в России [Текст] / Г. А. Франк [и др.] // Архив патологии. - 2012. - № 5. - С. 3-6

Рубрики: Молочной железы новообразования

   Иммуногистохимия

Дод.точки доступу:
Франк, Г. А.
Андреева, Ю. Ю.
Виноградов, И. Ю.
Глатко, С. Б.
Горелик, М. З.
Завалишина, Л. Э.
Леенман, Е. Е.
Мационис, А. Э.
Петров, С. В.
Сазонов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Хасанов, Р. Ш.
    6-я Всероссийская школа-семинар по иммуногистохимической диагностике опухолей человека [Текст] / Р. Ш. Хасанов // Вопросы онкологии. - 2009. - Т. 55, № 3. - С. 389-391

Рубрики: Онкология медицинская

   Иммуногистохимия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    6-я Всероссийская школа-семинар по иммуногистохимической диагностике опухолей человека // Архив патологии. - 2009. - № 4. - С. 59-61

Рубрики: Новообразования--диагн

   Иммуногистохимия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

A comprehensive study of dura mater biomineralization: morphological, crystallographic, and immunohistochemical aspects [] = Комплексне дослідження біомінералізації твердої мозкової оболони: морфологічні, кристалографічні та імуногістохімічні аспекти / A. P. Denysenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 50-57. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОЗГОВАЯ ОБОЛОЧКА ТВЕРДАЯ -- DURA MATER (анатомия и гистология, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (статистика, тенденции)
СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- SPECTRUM ANALYSIS (использование, тенденции)
КАЛЬЦИФИКАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- CALCIFICATION, PHYSIOLOGIC (физиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Biomineralization is a process of formation of biominerals widespread among living organisms. This phenomenon occurs in the central nervous system in normal and pathological conditions. Typically, this can manifest age-related changes, and the prevalence of biominerals increases with age. At the same time, it can be a sign of pathology – tumour growth, dystrophy, metabolic disorders, etc. This work aims to study the morphological features of the dura mater with signs of biomineralization. In this work, we examined 30 samples of the dura mater with signs of biomineralization (group I) and 30 samples without these signs (group II) obtained during autopsies in the pathology department of the Sumy Regional Clinical Hospital. For the morphological characteristics of the dura mater, we used histological, histochemical and immunohistochemical methods, as well as scanning electron microscopy. Statistical processing of the results of the immunohistochemical study was carried out in the GraphPad Prism 8.0 statistical package using parametric and non-parametric research methods. To divide the samples into groups, we relied on the histological method – staining with hematoxylin-eosin. Histochemical methods (alizarin red staining, von Koss method) confirmed the presence of calcium compounds in the studied group. Van Gieson staining visualized the collagen fibres of the dura mater, and the PAS reaction did not reveal the presence of glycosaminoglycans in the mineral deposits. Immunohistochemical examination of the dura mater with antibodies against osteopontin revealed a significant difference between the study and control groups (p0.001), confirming the critical role of osteopontin in the biomineralization process in this tissue. With the help of scanning electron microscopy, it was found that biominerals in the dura mater are represented by tens to hundreds of formations of various shapes (rounded, oval and irregular), varying from tens of nanometers to 50 micrometres. Their composition was analyzed using maps and spectra of energy-dispersive X-ray spectroscopy and most probably corresponded to calcium hydroxyapatite. So, the dura mater is characterized by biomineralization, manifested by the formation of microscopic calcium hydroxyapatite composites
Біомінералізація – широко розповсюджений серед живих організмів процес утворення біомінералів. В центральній нервовій системі цей феномен зустрічається як в нормі, так і в патології. В нормі це може бути проявом вікових змін, причому поширеність біомінералів збільшується з віком. В той же час це може бути ознакою патології – пухлинного росту, дистрофії, порушень метаболізму та інше. Метою даною роботи є вивчення морфологічних особливостей твердої мозкової оболони з ознаками біомінералізації. В роботі досліджено 30 зразків твердої мозкової оболони з ознаками біомінералізації (група І) та 30 зразків без даних ознак (група ІІ) отриманих під час розтинів у патологоанатомічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні. Для морфологічної характеристики твердої мозкової оболони застосували гістологічний, гістохімічний та імуногістохімічний методи, а також сканувальну електронну мікроскопію. Статистичну обробку результатів імуногістохімічного дослідження проведено в статистичному пакеті GraphPad Prism 8.0 з використанням параметричних і непараметричних методів дослідження. Для розподілу зразків на групи опирались на гістологічний метод – забарвлення гематоксиліном-еозином. Гістохімічні методи (забарвлення алізариновим червоним, метод фон Косса) підтвердили наявність сполук кальцію в досліджуваній групі. Забарвлення за Ван Гізоном візуалізувало колагенові волокна твердої мозкової оболони, а PAS реакція не виявила наявність глікозаміногліканів в складі мінеральних депозитів. Імуногістохімічне дослідження тканини твердої мозкової оболони антитілами проти остеопонтину виявило значну різницю між досліджуваною та контрольною групою (р0,001), що підтверджує важливу роль остеопонтину в процесі біомінералізації в даній тканині. За допомогою сканувальної електронної мікроскопії було з’ясовано, що біомінерали в твердій мозковій оболоні представлені десятками-сотнями утворень різної форми (округлої, овальної та неправильної), розміри яких коливаються від десятків нанометрів до 50 мікрометрів. Їх склад був проаналізований за допомогою карт та спектрів енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії та найбільш ймовірно відповідав гідроксиапатиту кальцію. Отже, для твердої мозкової оболони характерна біомінералізація, що проявляється утворенням мікроскопічних композитів з гідроксиапатиту кальцію
Дод.точки доступу:
Denysenko, A. P.
Piddubnyi, A. М.
Tkachenko, I. A.
Shubin, P. A.
Tarabarov, S. I.
Moskalenko, R. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Maznychenko, A. V.
Changes of c-Fos expression and NADPH-d activity in claustrum induced by chronic muscle inflammation in cat (a preliminary study) [] = Зміни c-Fos експресії та NADPH-d активності у клауструмі, викликані хронічним запаленням м’язів у котів (попереднє дослідження) / A. V. Maznychenko, Т. I. Abramovych, I. V. Sokołowska // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 4. - P64-70. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НОЦИЦЕПТИВНЫЕ БОЛИ -- NOCICEPTIVE PAIN (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
МЫШЦ БОЛЕЗНИ -- MUSCULAR DISEASES (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология)
КОШКИ -- FELIS
БАЗАЛЬНЫЕ ГАНГЛИИ -- BASAL GANGLIA (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, патология, секреция, ультраструктура)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (патология, ультраструктура)
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT (использование)
Анотація: An investigation of the central mechanisms underlying muscle inflammation and musculoskeletal pain is an important step to find means for the prevention or treatment of muscle inflammation. One of the insufficiently studied brain structures involved in the transmission of nociceptive information is the claustrum (CL). Therefore, the aim of the study was to reveal changes in the patterns of Fos-immunoreactivity and NADPH-diaphoreactivity in the nucleus claustrum (CL) and additionally in the ventral putamen (Pu) during chronic inflammation of m. gastrocnemius-soleus in cat, induced by intramuscular injection of complete Freund’s adjuvant (CFA). Immunohistochemical and histochemical techniques were used to detect Fos-immunoreactive (Fos-ir) and NADPH-diaphorase reactive (NADPH-dr) neurons within studied structures. It was revealed that nine days after CFA-induced muscle inflammation the level of Fos-immunoreactivity and NADPH-d reactivity within the CL and in the ventral part of Pu increased two-fold in comparison with the control. Because the CL is reciprocally connected with many structures of the brain cortex and subcortical structures, all these structures can be pathways of transmission of nociceptive information, nevertheless, it can be assume that the central amygdala nucleus may make the main nociceptive contribution to the activation of neurons within the CL. It is known that CL is mutually related to Pu, but it was not possible to assess their mutual influence in this study. The results of the study of the Fos-ir neurons distribution in CL and Pu under conditions of long-term muscles inflammation indicate the active involvement of the mentioned structures in the formation of adaptive reactions. The increase in the number of neurons with NADPH-d reactivity in CL and Pu indicates that NO-signals play a significant role in the formation and amplification of the response to painful impulses from inflamed muscles. In addition, further research is needed to accurately identify all possible nociceptive inputs to the CL and to separate the emotional, motor, auditory, and visual components that may accompany nociceptive processes
Дослідження центральних механізмів, що лежать в основі м’язового запалення і м’язово-скелетного болю, є важливим кроком для пошуку засобів профілактики та лікування м’язового запалення. Однією з недостатньо вивчених структур мозку, котрі приймають участь у передачі ноцицептивної інформації, є клауструм (CL). Тож метою дослідження було виявити зміни патернів Fos-імунореактивності та NADPH-діафореактивності в CL і додатково у вентральній частині ядра путамен (Pu) в умовах хронічного запалення триголового м’яза литки кішки, спричиненого внутрішньом’язовим введенням повного ад’юванта Фроїнда (ПАФ). Імуногістохімічні та гістохімічні методи були використані для виявлення Fos-імунореактивних (Fos-iр) і NADPH-діафоразореактивних (NADPH-dр) нейронів у досліджуваних структурах. З’ясувалося, що через дев’ять днів після запалення м’язів, спричиненого ПАФ, рівень Fos-імунореактивності та NADPH-d-реактивності в CL і у вентральній частині Pu збільшився вдвічі порівняно з контролем. Оскільки CL взаємопов’язана з багатьма структурами кори та підкірковими структурами мозку, всі ці структури можуть бути шляхами передавання ноцицептивної інформації, проте, можна припустити, що центральне ядро мигдалика може вносити основний ноцицептивний внесок до процесу активації нейронів в CL. Відомо, що CL взаємно пов’язана з Pu, проте оцінити їх взаємний вплив у даному дослідженні не було можливим. Результати дослідження розподілу Fos-iр нейронів у CL і Pu в умовах тривалого запалення м’язів свідчать про активну участь зазначених структур у формуванні адаптивних реакцій. Збільшення кількості нейронів з NADPH-d реактивністю в CL і Pu свідчить про те, що NO-сигнали відіграють значну роль у формуванні та посиленні відповіді на больову імпульсацію від запалених м’язів. Крім того, необхідні подальші дослідження для точного визначення всіх можливих ноцицептивних входів у CL і розділення емоційних, моторних, слухових і зорових компонентів, які можуть супроводжувати ноцицептивні процеси
Дод.точки доступу:
Abramovych, Т. I.
Sokołowska, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Murynyuk, T. I.
Characteristics of the gingival epithelium of children’s third molars at different stages of root formation [Текст] = Характеристика епітелію ясен у дітей у ділянці третіх молярів на різних етапах формування кореня зуба / T. I. Murynyuk // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 135-140. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЗУБОВ ЭКСТРАКЦИЯ -- TOOTH EXTRACTION (методы, тенденции, уход)
ДЕТИ -- CHILD
ДЕСНЫ -- GINGIVA (анатомия и гистология, патофизиология, ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (статистика, тенденции)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (анатомия и гистология, ультраструктура)
ЗУБ КОРЕННОЙ БОЛЬШОЙ -- MOLAR (анатомия и гистология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Extraction of impacted and dystopic third molars is a rather traumatic manipulation accompanied by a large bone defect and wound infection. Therefore, it is advisable to perform hermectomy, which has a number of advantages over typical and atypical methods of tooth extraction. An important stage of any surgical intervention is the postoperative period, which is characterized by a certain duration and the presence of complications, which is due, among other things, to the regenerative potential of tissues, especially epithelial tissues. Aim of the study is to evaluate the condition of the gingival epithelium in the area of third molars in children who have to have these teeth extracted for orthodontic reasons, taking into account the stage of tooth formation, i. e. its root. Material and Methods. Third molar extraction for orthodontic indications was performed in 95 children aged 11 to 18 years. Clinical and radiologic examinations were performed in three groups: Group I (n=30) – children aged 11-13 years; Group II (n=35) – children aged 13-16 years, and Group III (n=30) – children aged 16-18 years. During surgery, gingival tissue was taken from the adjacent areas for examination. The material was fi xed, dehydrated, and paraffi n- embedded for histologic processing. Immunohistochemical techniques were performed according to the manufacturer’s protocols. Specifi cally, immunohistochemical detection of Ki-67 antigen was performed with primary antibodies against it. Digital copies of the images were analyzed using the specialized computer program ImageJ v1.52 (freeware, USA). The obtained digital data were statistically processed. The digital data obtained were statistically processed. A preliminary test for normality of the distribution was carried out using the Shapiro- Wilks method. According to this criterion, the hypothesis of normality of the distribution was not rejected for all the statistical samples studied (at the signifi cance level of p=0.05), so we used mainly parametric methods of statistical analysis: calculation of the arithmetic mean and its error, unpaired two-sided Student’s t-test. However, because the statistical samples were small, the non-parametric Mann- Whitney test was used in addition to the Student’s t-test. The study was conducted as part of the complex research work of the Department of Pediatric Dentistry of the Bukovinian State Medical University on the topic «Development of methods of prevention and treatment of the main dental diseases in children, taking into account the risk factors of their development» (state registration number: 0121U110122). The conducted research complied with bioethical norms, as stated in the conclusions of the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (№ 1 dated 17.09.2020). Conclusions. Thus, the histological and immunohistochemical study of the gingiva in the area of the third molar allows us to conclude that during the formation of the root of this tooth, a number of changes occur in the epithelial cover of the gingiva, namely: an increase in the number of epithelial layers with a decrease in their proliferative activity. The obtained data indicate a decrease in the regenerative potential of the multilayered squamous epithelium with increasing age of the child and the degree of third molar formation, which is refl ected in the clinical picture of the course of surgical intervention
Екстракція ретинованих та дистопованих третіх молярів є достатньо травматичною маніпуляцією, яка супроводжується великим дефектом кісткової тканини та інфікуванням рани. Тому доцільним є проведення гермектомії, яка має низку переваг перед типовим і атиповими методами видалення зубів. Важливим етапом будь-якого оперативного втручання є післяопераційний період, котрий характеризується певною тривалістю та наявністю ускладнень, що серед іншого обумовлено регенераторним потенціалом тканин, насамперед епітеліальних. Мета дослідження – оцінити стан епітеліального покриву ясен у ділянці третіх молярів у дітей, що потребують операції видалення цих зубів за ортодонтичними показаннями, з урахуванням стадії формування зуба, а саме його кореня. Матеріали та методи. Проведено операцію видалення третіх молярів за ортодонтичними показаннями 95 дітям у віці від 11 до 18 років. Клініко- рентгенологічно виділено три групи спостереження: І (n=30) – діти віком 11-13 років; ІІ (n=35) – діти віком 13-16 років, та ІІІ (n=30) – діти віком 16-18 років. Під час оперативного втручання відбувався забір ясен з прилеглих ділянок для дослідження. Матеріал фіксували, зневоднювали, парафінізували для подальшої гістологічної обробки. Застосовували імуногістохімічні методики у відповідності до протоколів, наданих виробником. Зокрема, було провели імуногістохімічне визначення антигенів Ki-67 з первинними антитілами проти нього. Цифрові копії зображення аналізували за допомогою спеціалізованої комп’ютерної програми ImageJ v1.52 (freeware, США). Отримані цифрові дані оброблені статистично. Отримані цифрові дані оброблені статистично. Застосовували попередню перевірку на нормальність розподілу за методом Shapiro- Wilks. Для всіх вивчених статистичних вибірок згідно з цим критерієм гіпотеза про нормальність розподілу не була відхилена (на рівні значущості р=0,05), тому використовували переважно параметричні методи статистичного аналізу: обрахування середньої арифметичної та її похибки, непарний двобічний критерій Стьюдента. Однак, з причини, що статистичні вибірки були невеликими, то разом з критерієм Стьюдента застосовували й непараметричний критерій Mann- Whitney. Дослідження проводилось як фрагмент комплексної науково- дослідної роботи кафедри стоматології дитячого віку Буковинського державного медичного університету на тему «Розробка методів профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з урахуванням факторів ризику їх розвитку» (державний реєстраційний номер: 0121U110122). Проведені дослідження відповідали біоетичним нормам, що зазначено у висновках комісії з біоетики Буковинського державного медич- ного університету № 1 від 17.09.2020 р. Результати та їх обговорення. Результати досліджень показали, що товщина епітелію ясен в дітей у ділянці третіх молярів поступово зростає від (102±2,6) мкм на стадії формування кореня «D» до (289±4,3) мкм на стадії «H». Водночас, варто зазначити, що у дітей віком 11-13 років товщина епітеліального покриву ясен на етапах формування кореня зуба є у середньому є меншою, аніж у дітей віком 13-16 та 16-18 років (p0,05), а в дітей 13-16 років менша, ніж у дітей 16-18 років (p0,05). Встановлено, що проліферативна активность епітелію за даними імуногістохімічного дослідження антигену Ki-67 в клітинних ядрах має протилежну залежність від товщини епітеліального шару. Зокрема, найвищою вона є на стадії формування «D» – (52±0,9) %, а найнижчою – (19±0,4) %, – на стадії «H». Висновки. Отже, проведене гістологічне та імуногістохімічне дослідження ясен в ділянці третього моляра дозволяє прийти до висновку, що в ході формування кореня цього зуба відбувається низка змін в епітеліальному покриві ясен, а саме: збільшення кількості шарів епітелію на тлі зменшення його проліферативної активності. Встановлені дані свідчать про зниження регенераторного потенціалу багатошарового плоского епітелію зі збільшенням віку дитини та ступеня сформованості третього моляра, що знаходить своє відображення в клінічній картині перебігу оперативного втручання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Danukalo, M. V.
Comparative characteristic of the brain natriuretic peptide and angiotensin II expression index in the structure of locus coeruleus of brain stem in rats with arterial hypertension of various origins [Текст] / M. V. Danukalo, O. V. Hancheva, Ye. V. Kadzharian // Патологія. - 2019. - Том 16, N 2. - С. 182-187

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СТВОЛ МОЗГА -- BRAIN STEM (патология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN (анализ)
Анотація: Мета роботи – встановити особливості показників експресії мозкового натрійуретичного пептиду (BNP) та ангіотензину ІІ (АТ ІІ) у структурі блакитної плями (БП) стовбура мозку щурів з експериментальними (генетично детермінованою есенціальною та вторинною ендокринно-сольовою) артеріальними гіпертензіями (АГ), дати порівняльну характеристику паттерна експресії цих пептидів при етіологічно різних видах артеріальної гіпертензії. Матеріали та методи. Дослідження виконали на 30 статевозрілих щурах-самцях, серед них – 20 тварин лінії Wistar, яких поділили на дві групи: 10 – контроль, 10 – зі змодельованою ендокринно-сольовою АГ (ЕСАГ); 10 щурів лінії SHR з есенціальною АГ (ЕАГ). Параметри експресії нейропептидів: вміст, концентрацію та відносну площу імунореактивного матеріалу – досліджували за допомогою імуногістохімічного методу. Результати. Встановили, що серед досліджуваних параметрів експресії BNP у структурі БП вірогідно в обох групах збільшилась тільки відносна площа; концентрація вірогідно не змінилася, а вміст імунореактивного матеріалу вірогідно виріс тільки у тварин з ЕСАГ. Водночас усі показники експресії ангіотензину II вірогідно збільшилися в обох експериментальних групах. Отже, в щурів з експериментальною артеріальною гіпертензією у структурі блакитної плями вираженіші зміни показників експресії були характерні для ангіотензину ІІ, ніж для BNP. Так, при сформованій артеріальній гіпертензії спостерігали невідповідність між рівнями експресії пресорного ангіотензину ІІ і депресорного BNP у бік збільшення експресії ангіотензину ІІ. Характер та особливості експресії досліджуваних нейропептидів у структурі блакитної плями залежать від ключової ланки патогенезу змодельованої артеріальної гіпертензії. Висновки. У щурів контрольної групи з нормальним артеріальним тиском у структурі блакитної плями значушо представленим є АТ ІІ, вміст і концентрація якого у 2,32 та 2,19 раза перевищує відповідні показники BNP. При сформованій артеріальній гіпертензії, незалежно від її етіології, переважання АТ ІІ у структурі блакитної плями стовбура мозку зберігається. Але патогенетичні механізми розвитку артеріальної гіпертензії зумовлюють свої особливості. Під час ЕАГ підвищення вмісту й концентрації АТ ІІ порівняно з BNP становить 4,58 і 3,59 раза; при ЕСАГ – у 2,16 і 2,83 раза. У патогенезі формування есенціальної артеріальної гіпертензії важливу роль відіграють зміни центрального контура регуляції артеріального тиску, характерне суттєве переважання пресорного компонента АТ ІІ у структурі блакитної плями стовбура мозку над депресорним BNP.
Дод.точки доступу:
Hancheva, O. V.
Kadzharian, Ye. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Chytaieva, H.
Correlation between expression of immunohistochemical markers and morphology in lung neuroendocrine neoplasms [Text] = Кореляція між експресією імуногістохімічних маркерів та морфологічними критеріями у нейроендокринних новоутвореннях легень / H. Chytaieva, B. Shkurupii, L. Zakhartseva // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - P6-18. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм, химия)
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (диагностика, иммунология, ультраструктура)
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, ультраструктура)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: lung neuroendocrine neoplasms embrace rather heterogeneous and rare malignancies which are usually characterized by nonspecific, “blurred” clinical signs thus complicating correct diagnosis or seriously delays it. Pulmonary neuroendocrine neoplasms accurate diagnostics and classification need to be improved. Histological examination should be supplemented by immunohistochemical tests to verify the neuroendocrine component, assess proliferative index of tumor cells, and confirm its bronchopulmonary origin. Immunohistochemistry is especially important in case of small or crushed biopsies, which account more than 50% of all specimens in lungs neuroendocrine neoplasms. Modern classification of lung neuroendocrine neoplasms and their grading are based on morphological criteria. Immunohistochemical markers expression is quite variable in different histological subtypes of bronchopulmonary neuroendocrine neoplasms, often data are descriptive, and correlation with morphology is studied insufficiently. The aim of this study was to define any significant correlation between different immunohistochemical markers expression, necrosis, proliferative index (Ki-67 ratio), and tumor grade in broncho-pulmonary neuroendocrine neoplasms. Histological blocks of lung neuroendocrine neoplasms from 113 unique patients (36 resections and 77 biopsies (54.5% of biopsies appeared to be small or crushed) were used in this study. The sample comprised 91 male and 22 female patients; the mean age was 59.2, CI 95% (56.9–61.4) years (from 19 to 77 years). Histological examination (including neuroendocrine morphology, necrosis, and grade) was provided in all cases. Also, immunohistochemistry, using Chr A, Syn, CD56, TTF-1, CK7, and Ki-67 before chemotherapy was performed. All morphological and immunohistochemical data were assessed by two different independent pathologists without the access to patient’s clinical data. All the observations were classified based on 2021 WHO Thoracic Tumors Classification. The sample was censored. We used nonparametric statistics (Spearman’s rank correlation) for this study. In was found that Chr A expression strongly (p0.05) correlated with immunohistochemical markers of primary lung malignancies (TTF-1 and CK7) that are mainly expressed in highly and moderately differentiated neuroendocrine neoplasms. Also, positive expression for TTF-1 and CK7 correlated with each other (p0.01). There was a strong negative correlation (p0.05) between Chr A staining and necrosis presence and it’s severity; between Chr A expression and tumor cells proliferation (Ki-67 ratio) (p0.01); and between Chr A labeling and tumor grade (p0.01). The correlation of immunohistochemical markers expression with necrosis, Ki-67 ratio and tumor grade was significant only for Chr A. All other tested options, for other markers were not statistically significant. It was defined that decrease or loss of Chr A expression reliably indicates tumors progression. Chr A expression can be used as an additional tool for grading of lung neuroendocrine neoplasms
Нейроендокринні новоутворення легень включають досить гетерогенні та рідкісні пухлини, для яких зазвичай характерні неспецифічні, «стерті» клінічні прояви, що ускладнює встановлення правильного діагнозу або спричиняє суттєву його затримку. Коректна діагностика та класифікація нейроендокринних новоутворень легень потребують вдосконалення. Гістологічне дослідження має бути доповнене імуногістохімічними тестами з метою верифікації нейроендокринного компоненту, оцінки проліферативного індексу клітин пухлини, та підтвердження її бронхо-легеневого походження. Імуногістохімічне дослідження є особливо важливим у випадку малих або краш-біопсій, які складають понад 50% усіх зразків при нейроендокринних новоутвореннях легень. Сучасна класифікація нейроендокринних новоутворень легень та визначення ступеня їх диференціювання здійснюються за морфологічними критеріями. Експресія імуногістохімічних маркерів є досить варіабельною у різних гістологічних підтипах бронхо-легеневих нейроендокринних новоутворень, часто дані є описовими, їх кореляція з морфологічними ознаками вивчена недостатньо. Метою даного дослідження було визначення статистично значущої кореляції між експресією різних імуногістохімічних маркерів та некрозом, проліферативним індексом (рівень Ki-67) і ступенем диференціювання бронхо-легеневих нейроендокринних новоутворень. В дослідженні використані гістологічні блоки нейроендокринних новоутворень легень 113 пацієнтів — матеріал 36 резекцій і 77 біопсій (54,5% біопсій виявилися малими або роздробленими). Вибірка складалася з 91 пацієнта чоловічої статі та 22 жіночої; вік хворих від 19 до 77 років, у середньому 59,2 року ДІ 95% (56,9–61,4). Гістологічне дослідження (включаючи визначення нейроендокринної морфології, некрозу, ступеня диференціювання пухлини) проведене в усіх випадках. Також проведене імуногістохімічне дослідження до призначення хворим хіміотерапії (з використанням маркерів Chr A, Syn, CD56, TTF-1, CK7 та Ki-67). Всі морфологічні та імуногістохімічні дані оцінювалися двома незалежними патологами без доступу до клінічних даних пацієнта. Всі спостереження класифіковані за WHO Thoracic Tumors Classification (2021 р.). Вибірка була цензурованою. У досліджені використані методи непараметричної статистики (рангова кореляція Спірмена). Виявлений сильний кореляційний зв’язок (p0.05) між експресією Chr A та імуногістохімічних маркерів первинних пухлин легень (TTF-1 і CK7), які переважно відзначають у високо та помірно диференційованих нейроендокринних новоутвореннях. Також виявлена позитивна кореляція між експресією маркерів TTF-1 і CK7 (p0.01). Визначений сильний негативний кореляційний зв’язок (p0.05) між реакцією на Chr A та наявністю і вираженістю вогнищ некрозу; між експресією Chr A і проліферацією пухлинних клітин (рівень Ki-67) (p0.01); а також між Chr A та ступенем диференціювання пухлини (p0.01). Кореляційний зв’язок між експресією імуногістохімічних маркерів, некрозом, рівнем Ki-67 та ступенем диференціювання пухлини виявився статистично достовірним лише для Chr A. Решта перевірених комбінацій показників, для інших маркерів не були статистично значущими. Визначено, що зниження або втрата експресії Chr A є надійним свідченням пухлинної прогресії. Експресія Chr A може бути використана як додатковий інструмент для розподілу нейроендокринних новоутворень легень за ступенем злоякісності
Дод.точки доступу:
Shkurupii, B.
Zakhartseva, L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Diagnostic challenges with intraoral myeloid sarcoma : report of two cases & review of world literature / P. Kumar [et al.] // Experimental Oncology. - 2017. - Том 39, N 1. - P78-85 : цв. ил. - 64 ref.

MeSH-головна:
САРКОМА МИЕЛОИДНАЯ -- SARCOMA, MYELOID (диагностика)
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA
ГРАНУЛОЦИТЫ -- GRANULOCYTES
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
Анотація: Myeloid sarcomas (MS) are rare extramedullary tumors composed of blasts of myeloid lineage that either precede, follow or present concomitantly with acute myeloid leukaemia (AML) or myeloproliferative neoplasms. The diagnosis of MS is especially challenging in patients without an antecedent history of leukemia. Methods: We present 2 cases of intraoral MS that presented as de novo lesions. A detailed review of cases of intraoral MS that either preceded or presented along with leukemia has been done with emphasis on diagnostic criteria used. Results: Two male patients aged 28 and 5 years presented with MS with one patient presenting with concomitant AML. A combination of morphological and immunohistochemical methods was used for diagnosis. A thorough review of world literature revealed 44 cases of intraoral MS that presented as de novo lesions. Conclusion: Intraoral MS is a rare tumor with poor prognosis. It may be diagnostically challenging due to its protean clinical manifestations and histological overlap with other tumors
Дод.точки доступу:
Kumar, P.
Singh, H.
Khurana, N.
Urs, A.B.
Augustine, J.
Tomar, R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Differentiation mechanisms of regeneration blastema cells during bone fracture healing [Text] = Механизмы дифференциации клеток регенераторной бластемы во время заживления перелома / A. Popsuishapka [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - P78-86. - Библиогр.: с. 85-86

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Анотація: For understanding of reasons of bone nonunion after fractures we have to study the mechanisms which are on the base of cells differentiation. Objective: on the base of clinical and morphologic examination we studied the mechanisms of cells differentiation at regeneration process after shaft fractures. Methods: for histological study we took fibrin-blood clots from perifracture area and adjacent soft tissues in 25 patients after closed shaft fractures at open reduction. Biopsy samples of 9 patients were studied additionally with imunohistochemistry methods for the analysis of vessels endothelial growth factor and transforming growth factor-β (TGF-β). For assessment of fracture union we used X-rays. Results: in 1–5 days after trauma we have found fibrin-blood clots, where thickened fibrin partitions were located parallel to each other. Cells were formed by fibrin partitions, they had oval shape, it depicted the presence of fluid pressure inside of them. Expressed reaction on the vessels endothelial growth factorwas found in fibrin. During 7–18 days after fracture the fibrin-blood clot was reorganizes with formation of granular, soft tissue and osteogenic tissues. Expression of vessels endothelial growth factorand TGF-β was registered in cells. Conclusions: osteogenic differentiation of mesenchimal cells in bone callous after the fracture can appear in case of coincide in time and space key factors — presence of fibrin matrix saturated vessels endothelial growth factor. It initiates vessels formation. Also there is need of close contact with alive mature tissues (bone, periosteum, muscles) which are the sources of slightly differentiated cells; tensions in fibrin-collagen blastema
Для розуміння причин незрощення кістки після перелому необхідно дослідити механізми, які лежать в основі диференціації клітин у регенераті. Мета: на підставі клінічних і морфологічних досліджень вивчити механізми клітинної диференціації в процесі регенерації після переломів довгих кісток кінцівок. Методи: для гістологічного дослідження у 25 пацієнтів із навколовідламкової зони виділено фібрин-кров’яний згусток і прилеглі м’які тканини під час відкритого зіставлення фрагментів після закритих переломів діафізів довгих кісток. Біопсійний матеріал 9 пацієнтів додатково вивчений за допомогою імуногістохімічних методів для аналізу фактора росту ендотелію судин (VEGF) і трансформувального фактора росту-β (TGF-β). Для оцінювання зрощення кісткових фрагментів використовували рентгенографію. Результати: через 1-5 днів після травми виявлені ділянки фібрин-кров’яного згустку, де потовщені фібринові перетинки розташовувалися паралельно одна одній. Осередки, утворені фібриновими перегородками, мали овально-витягнуту форму, що відображало наявність у них тиску рідини. Виражену реакцію на VEGF виявлено у фібрині. Протягом 7–18 днів після перелому відбувалася реорганізація фібрин-кров’яного згустку з утворенням грануляційної, сполучної й остеогенної тканин. Експресію VEGF і TGF-β зареєстровано в клітинах. Висновки: остеогенна диференціація мезенхімальних клітин у регенераті після перелому кістки може виникати в разі збігу в часі та просторі ключових чинників — наявності фібринового матриксу, насиченого VEGF, який ініціює утворення судин; тісного контакту з життєздатними материнськими тканинами (кістка, періост, м’язи), які є джерелами малодиференційованих клітин; напруженості у фібрин-колагеновій бластемі
Для понимания причин несращения кости после переломов необходимо исследовать механизмы, лежащие в основе дифференциации клеток в регенерате. Цель работы - на основе клинических и морфологических исследований изучить механизмы клеточной дифференциации в процессе регенерации после переломов длинных костей конечностей. Для гистологического исследования у 25 пациентов из околоотломковой зоны выделены фибрин-кровяной сгусток и прилежащие мягкие ткани при открытом сопоставлении фрагментов после закрытых переломов диафизов длинных костей. Биопсийный материал 9 пациентов дополнительно изучен с помощью иммуногистохимических методов для анализа фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) и трансформирующего фактора роста-beta (TGF-beta). Для оценки сращения костных фрагментов использовали рентгенографию. Через 1 - 5 дней после травмы были обнаружены участки фибрин-кровяного сгустка, где утолщенные фибриновые перегородки располагались параллельно друг другу. Ячейки, образованные фибриновыми перегородками, имели овально-вытянутую форму, что отражало наличие в них давления жидкости. Выраженная реакция на VEGF обнаружена в фибрине. В течение 7 - 18 дней после перелома происходила реорганизация фибрин-кровяного сгустка с образованием грануляционной, соединительной и остеогенной тканей. Экспрессия VEGF и TGF-beta зарегистрирована в клетках. Выводы: остеогенная дифференциация мезенхимальных клеток в регенерате после перелома кости может возникать в случае совпадения во времени и пространстве ключевых факторов - наличия фибринового матрикса, насыщенного VEGF, который инициирует образование сосудов; тесного контакта с жизнеспособными материнскими тканями (кость, периост, мышцы), которые являются источниками малодифференцированных клеток; напряженности в фибрин-коллагеновой бластеме
Дод.точки доступу:
Popsuishapka, A.
Lytvyshko, V. A.
Ashukina, N. A.
Hryhoriev, V. V.
Pidgaiska, O. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)