Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (54)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Иммунотерапия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 451
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Borysova T., Samsonenko S., Vakulenko L.
Назва : Risk factors and clinical correlations of urinary TGF-β1 in children with juvenile idiopathic arthritis and early kidney fibrosis
Паралельн. назви :Фактори ризику та клінічні кореляції TGF-β1 в сечі у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом та раннім фіброзом нирок
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 54-60 (Шифр НУ45/2024/14/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE
ТРАНСФОРМИРУЮЩИЙ ФАКТОР РОСТА БЕТА -- TRANSFORMING GROWTH FACTOR BETA
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The course ofjuvenile idiopathic arthritis (JIA) is associated with a long-term inflammatory process and the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), which can cause nephrotoxicity with fibrotic kidney damage in patients with JIA. Regardless of the etiology ofjoint damage, prolonged inflammation promotes the progression offibrosis, and renal fibrosis is the final common stage of chronic kidney disease (CKD). Kidney biopsy, which is invasive, risky and underutilized, is generally considered the only clinical method to detect fibrosis. Over the past decade, some progress has been made in the search for minimally invasive biomarkers of early kidney fibrosis, with transforming growth factor-β1 (TGF-β1) playing a key role in the progression of kidney fibrosis, but the significance of TGF-β1 in children with JIA is unknown. Material and Methods: 80 children with JIA were examined. Urinary TGF-β 1 levels were determined using a TGF-β1 ELISA kit (DRGInternational, Inc., Germany, EIA-1864) according to the manufacturer s instructions. Methods ofvariation statistics were used. Informed consent was obtained from all patients. The study has a positive conclusion of the Commission on Biomedical Ethics of Dnipro State Medical University (Minutes of the meeting of the Commission No. 12 dated December 19, 2002), which decided that the scientific research can be considered in accordance with generally accepted moral standards, the requirements of respecting the rights, interests and personal dignity of study participants, bioethical standards for work with pediatric patients. There is no risk to the research subjects in the performance of the work. The legal representatives of the children involved in the research are informed about all aspects related to the purpose, objectives, methods and expected benefits of the research. Laboratory and instrumental research methods are generally accepted; the drugs to be used are approved for use. No human experiments were performed. Methods of variation statistics were used. Statistical analysis was performed using the STATISTICA 6.1 software package (StatSoft Inc., serial no. AGAR909E415822FA). The work was carried out as part of the research work of the Department of Propaedeutic of Childhood Diseases and Pediatrics 2 of the Dnipro State Medical University «Development of criteria for early diagnosis and prediction of comorbid kidney damage in children with somatic and infectious diseases» (state registration No. 0119U100932, implementation period 01.2019-12.2023). Results. The mean TGF-β1 level in our study was 20.26±16.34 (14.02, 12.5-17.98) pg/ml. Polyarthritis almost quadrupled the probability ofpathological changes in TGF-β1. The overwhelming majority of children with elevated TGF-β1 sufferedfrom polyarthritis (80.0 %) - one and a half times more often than those with relatively normal TGF-β1 concentration, p0.04. If the active stage of the disease lasted at least 4 years, the probability of elevated TGF-β1 increased more than sixfold. The tendency of significant nephrotoxic effect of prolonged active JIA was confirmed by the results of correlation analysis, according to which, in general, the duration of active JIA was directly related to the increase ofTGF-β1 (ρ0.05). The direct dependence of elevated urinary TGF-β1 levels on clinical features such as polyarthritis and the duration of the active phase of JIA has been demonstrated. These clinical features in children with JIA can be considered as risk factors for the development of early renalfibrosis. Against the background of elevated TGF-β1, a reduced GFR according to the Hoek formula (90 ml/min/1.73 m2) was found in 95 % of cases, i. e. the estimates of the functional state of the kidneys obtained by two different methods were quite clearly the same. In the sample with TGF. 17.98 pg/ml, 22.76 % of children received immunobiologic therapy, while in the sample to increase TGF-β 1 - only 14.76 %. Immunobiological therapy reduced the risk of increasing this urinary marker by 5.5 times. Conclusions. Elevated levels of the TGF-β 1 biomarker were found in 25 % of children with JIA. An association of early renal fibrosis with duration of active phase of JIA 4 years, increased ESR, polyarthritis, arterial hypertension, and dental caries was observed. Elevated urinary TGF-β 1 levels are associated with reduced eGFR and are observed in almost all children with eGFR90 ml/min/1.73 m2, confirming the importance of early renal fibrosis in the development of renal dysfunction Перебіг ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) пов’язаний із тривалим запальним процесом та застосуванням нестероїдних протизапальних засобів, які потенційно можуть спричинити нефротоксичний ефект з фібротичним ураженням нирок у хворих на ЮІА. Незалежно від етіології суглобового ушкодження тривале запалення сприяє прогресуванню фіброзу, а фіброз нирок є кінцевою загальною стадією хронічної хвороби нирок (ХХН). Біопсія нирки, яка є інвазивним і ризикованим методом і не використовується регулярно вважається єдиним клінічним інструментом для виявлення фіброзу. Разом з тим, за останнє десятиліття було досягнуто певного прогресу в пошуку мінімально інвазивних біомаркерів раннього фіброзу нирок, причому ключова роль у прогресуванні фіброзу нирок відводиться трансформуючому фактору росту. (TGF. ), однак не відоме значення TGF. у дітей, хворих на ЮІА. Мета дослідження - визначити взаємозв’язок рівня TGF. у сечі, як маркеру раннього фіброзу нирок у дітей, хворих на ЮІА, залежно від клінічного перебігу захворювання, особливостей коморбідних факторів та схеми лікування. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 80 дітей з ЮІА. Рівень TGF. у сечі визначали за допомогою набору TGF. ELISA (DRG International, Inc., Німеччина, EIA-1864) відповідно до інструкцій виробника. Для всіх пацієнтів отримано інформовану згоду. Дослідження має позитивний висновок комісії з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету (протокол засідання комісії № 12 від 19.12.2023 року), яка постановила, що наукове дослідження вважати таким, що відповідає загальноприйнятим нормам моралі, вимогам дотримання прав, інтересів та особистої достойності учасників дослідження, біоетичним нормам роботи з хворими дитячого віку. Ризик для суб’єктів дослідження під час виконання роботи відсутній. Законних представників дітей, яких залучено до дослідження, інформують про всі аспекти, пов’язані з метою, задачами, методиками та очікуваною користю дослідження. Лабораторні та інструментальні методи дослідження є загальноприйнятими, препарати, що будуть використані, дозволені до застосування. Експерименти на людині не проводилися. Використовувалися методи варіаційної статистики. Статистичний аналіз виконували за допомогою програмного пакету STATISTICA 6.1® (StatSoftInc., серійний № АGAR909E415822FA). Робота виконана в рамках науково-дослідницької роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету «Розробка критеріїв ранньої діагностики та прогнозування коморбідного ураження нирок у дітей з соматичними та інфекційними захворюваннями» (державний реєстраційний № 0119U100836, термін виконання 01.2019-12.2023 рік). Результати дослідження. Середній вміст TGF. у нашому дослідженні становив 20,26±16,34 (14,02; 12,5-17,98) пг/мл. Поліартрит майже в чотири рази збільшив шанси підвищення рівня TGF-βΡ Стандартизованих нормативних даних щодо рівня TGF. у сечі у дітей на даний момент відсутні, ми сформували вибірку пацієнтів, які мали рівень TGF. не нижче верхнього квартиля досліджуваного нами варіаційного ряду (17,98 пг/мл) і провели порівняльний аналіз із вибіркою пацієнтів із рівнем TGF. 17,98 пг/мл. Переважна більшість дітей із підвищення TGF. хворіли на поліартрит (80,0 %) - у півтора рази частіше, ніж із відносно нормальною концентрацією TGF-β 1, p0,04. Якщо активна стадія захворювання тривала щонайменше 4 роки, шанси на підвищення TGF. зростали більш ніж у шість разів. Тенденцію значного нефротоксичного ефекту тривалого активного ЮІА підтверджено результатами кореляційного аналізу, згідно з якими, в цілому, тривалість активного ЮІА безпосередньо пов’язана зі збільшенням TGF. (ρ0,05)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Матущак М. Р., Панфілова Г. Л.
Назва : Фармакоекономічна оцінка раціональності застосування схем хіміотерапії, що містять імунотерапевтичні препарати, у лікуванні класичної лімфоми Ходжкіна
Паралельн. назви :Pharmaceutical assessment of the rationale of the application of chemotherapy schemes containing immunotherapeutic drugs in the treatment of classical Hodgkin's lymphoma
Місце публікування : Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 3. - С. 68-81 (Шифр ФУ3/2023/78/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ХОДЖКИНА БОЛЕЗНЬ -- HODGKIN DISEASE
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: Застосування нових схем хіміотерапії лімфоми Ходжкіна, що містять імунотерапевтичні препарати, на кшталт брентуксимаб ведотину, є актуальним напрямом розвитку сучасної онкогематології. Включення цих препаратів у програми фінансової підтримки онкогематологічних хворих із боку держави потребують оцінки раціональності їх використання за умов існуючого ресурсного забезпечення охорони здоров’я. Мета – виконання фармакоекономічної оцінки раціональності застосування препаратів брентуксимабу ведотину у лікуванні класичної лімфоми Ходжкіна. Матеріали дослідження – результати клінічних досліджень ефективності застосування двох схем хіміотерапії лімфоми Ходжкіна (BrECAPP та BrECADD), які опубліковано німецькими вченими у 2017 році (Cochrane Central Register of Controlled Trials, CN-01443068), дані вітчизняного ринку протипухлинних препаратів, державних закупівель ліків. Застосовували загальнотеоретичні та прикладні (організаційно-економічні, маркетинговий та фармакоекономічний аналіз, математико-статистичні та ін.) методи дослідження. За результатами фармакоекономічної оцінки раціональності застосування схем BrECAPP та BrECADD у лікуванні лімфоми Ходжкіна встановлено, що за показниками повної відповіді після хіміотерапії (%) схема BrECADD має клініко-економічні переваги у застосуванні, а за показником повної ремісії як кінцевого результату лікування (%) ситуація протилежна, тобто переваги має схема BrECAPP. Оцінка профілю безпеки застосування дає змогу стверджувати про переваги застосування схеми BrECADD. Так, з трьох показників, які досліджували (органотоксичність (%), прояви периферичних нейропатій (%) та розвиток побічних дій гематологічного характеру (%)) зазначена схема мала клініко-економічну перевагу перед альтернативною схемою по двох показниках. Це органотоксичність (%) – СЕА₂= 3 323,87 грн./од. еф. (%) проти СЕА₁ = 3 854,52 грн./од. еф. (%) за схемою BrECAPP, та розвиток побічних дій гематологічного характеру (%) – СЕА₂ = 29 008,32 грн./од. еф. (%) проти СЕА₁ = 29 084,14 грн./од. еф. (%) за схемою BrECAPP. У цілому можна стверджувати, що за показниками клінічної ефективності та профілю безпеки застосування схема BrECADD є більш раціональною та має економічні переваги у лікуванні класичної лімфоми Ходжкіна порівняно зі схемою BrECAPPThe use of new chemotherapy regimens for Hodgkin lymphoma, containing immunotherapeutic drugs, such as brentuximab vedotin, is an urgent direction in the development of modern oncohematology. The inclusion of these drugs in programs of financial support for hematological oncology patients by the state requires an assessment of the rationality of their use under the conditions of the current health care resource provision. The aim of the research is to carry out a pharmacoeconomic evaluation of the rationality of the use of brentuximab vedotin drugs in the treatment of classic Hodgkin lymphoma. Materials – the results of clinical studies of the effectiveness of two chemotherapy regimens for Hodgkin lymphoma (BrECAPP and BrECADD), which were published by German scientists in 2017 (Cochrane Central Register of Controlled Trials, CN-01443068), data from the domestic market of anticancer drugs and state procurement of medicines. General theoretical and applied (organizational and economic, marketing and pharmacoeconomic analysis, mathematical and statistical, etc.) research methods were applied. According to the results of the pharmacoeconomic evaluation of the rationality of the use of the BrECAPP and BrECADD schemes in the treatment of Hodgkin lymphoma, it was established that according to the indices of complete response after chemotherapy (%) the BrECADD scheme has clinical and economic advantages of application, and according to the index of complete remission as the final result of treatment (%), the situation is quite the opposite, that is, the BrECAPP scheme has advantages. The evaluation of the safety profile of the application makes it possible to assert the advantages of the application of the BrECADD scheme. Thus, taking into account the three indices under study (organ toxicity (%), manifestations of peripheral neuropathies (%) and the development of hematological side effects (%)), the indicated scheme had a clinical and economic advantage over the alternative scheme in two indices. This is organ toxicity (%), CEA₂ = UAH 3,323.87/unit. ef. (%) against CEA₁= UAH 3,854.52/unit. ef. (%) according to the BrECAPP scheme and the development of hematological side effects (%) – CEA₂ = UAH 29,008.32/unit. ef. (%) against CEA₁ = UAH 29,084.14/unit. ef. (%) according to the BrECAPP scheme. In general, it can be stated that the BrECADD scheme is more rational and has economic advantages in the treatment of classical Hodgkin lymphoma compared to the BrECAPP regimen in terms of clinical efficacy and safety profile
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Запольський М. Е., Лебедюк М. М., Теплюк Ю. В., Тимофєєва Л. М.
Назва : Комплексне лікування актинічного кератозу з використанням вуглецевого лазера та іміквімоду
Паралельн. назви :Combined treatment of actinic keratosis with carbon dioxide laser and imiquimod
Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 36-41 (Шифр УУ32/2022/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Имиквимод-- тер прим
MeSH-головна: КЕРАТОЗ АКТИНИЧЕСКИЙ -- KERATOSIS, ACTINIC
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: Мета роботи — підвищити ефективність лікування різних форм актинічного кератозу (АК) за допомогою топічного імунорегулятора іміквімоду в комбінації з вуглецевим (СО2) лазером у вигляді дермального оптичного термолізу (ДОТ). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 95 хворих з різними формами АК, яких розділили на дві групи: основну (50 осіб) та контрольну (45). Пацієнти обох груп як основний метод лікування АК використовували іміквімод. В основній групі до нанесення іміквімоду проводили додаткову обробку зони АК на 1 см по периферії від неї СО2-лазером у вигляді ДОТ. Результати та обговорення. Результати лікування пацієнтів обох груп оцінювали через 10, 20 та 60 днів після останнього нанесення іміквімоду. Аналізували такі параметри: болючість під час процедури та після неї, швидкість відновлення епідермісу, наявність або відсутність дерматоскопічних ознак АК, формування ускладнень (рубцевих або дисхромічних), відсутність або наявність рецидивів захворювання протягом 2 міс. Необхідно відзначити, що комплексна терапія з використанням іміквімоду та СО2-лазера завдяки збільшенню глибини та інтенсивності втручання уповільнювала епітелізацію зон ураження (до 20 днів у 37 (39,5 %) пацієнтів основної групи, в контрольній — лише у 19 (20 %)); незначною мірою посилювала ефект посттравматичної гіперпігментації (через 60 днів відзначено у 5 (5,2 %) пацієнтів основної групи і у 3 (3,1 %) — контрольної), але дала можливість зменшити кількість рецидивів АК (особливо при гіперкератотичній формі) на 3,2 % порівняно з показником за проведення монотерапії іміквімодом, позитивно вплинула на швидкість зникнення дерматоскопічних патернів АК (через 20 днів після закінчення лікування їх спостерігали лише у 2 (2,1 %) пацієнтів основної групи і у 7 (7,5 %) — контрольної). Висновки. Використання комплексного методу лікування АК, що включає нанесення іміквімоду та застосування СО2-лазера, є перспективним, етіопатогенетично виправданим і має добру переносністьObjective — to increase the effectiveness of treatment of various forms of actinic keratosis (AK) with application of topical immunoregulator imiquimod in combination with carbon dioxide (СО2) laser in the form of dermal optical thermolysis (DOT). Materials and methods. 95 patients with various forms of AK were under observation. They were divided into two groups: the main group (50 persons) and the control group (45 persons). Patients of both groups used imiquimod as the main method of treatment for AK. In the main group, before applying imiquimod, additional treatment of AK zone was carried out 1 cm along the peripheral area with a СО2-laser in the form of DOT. Results and discussion. The results of treatment of patients of both groups were evaluated 10, 20 and 60 days after the last application of imiquimod. The following characteristics were analyzed: soreness during and after the procedure, speed of epidermis recovery, presence or absence of dermatoscopic signs of AK, formation of complications (scarring or dyschromic), absence or presence of disease recurrences within 2 months. It was noted that combined treatment with imiquimod and СО2-laser slowed down the epithelialization of the affected areas (up to 20 days in 37 (39.5 %) patients of the main group and only in 19 (20 %) patients of the control group), by increasing the depth and intensity of the intervention, but it slightly increased the effect of post-traumatic hyperpigmentation (after 60 days) in 5 (5.2 %) patients of the main group and in 3 (3.1 %) patients of the control group. This therapy reduced the number of AK recurrences (especially in the hyperkeratotic form) by 3.2 % compared to the imiquimod monotherapy and had a positive effect on the rate of disappearance of dermatoscopic signs of AK (20 days after the end of treatment, they were observed only in 2 (2.1 %) patients of the main group and in 7 (7.5 %) patients of the control group). Conclusions. The combined treatment of AK that includes the application of imiquimod and the use of СО2-laser is promising, etiopathogenetically justified and well tolerated
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герич О. М.
Назва : Реакція носових поліпів при алергенспецифічній імунотерапії грибковими алергенами у хворих з назальним поліпозом на фоні грибкової сенсибілізації [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Reaction of nasal polyps in allergen-specific immunotherapy with fungal allergens in patients with nasal polyps on the background of fungal sensitization
Місце публікування : Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 17-20 (Шифр АУ50/2022/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НОСА ПОЛИПЫ -- NASAL POLYPS
МИКОЗЫ -- MYCOSES
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ДЕСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ -- DESENSITIZATION, IMMUNOLOGIC
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Oбстежено 90 пацієнтів з назальним поліпозом (НП) у поєднанні із грибковою сенсибілізацією (ГС). Пацієнтів було розподілено на дві підгрупи - перша клінічна група (Г1) і друга клінічна група (Г2). Пацієнтам групи Г1 застосовували алергенспецифічну імунотерапію (АСІТ) за схемою. Пацієнти групи Г2 отримували базову терапію. Показаннями для проведення АСІТ були гіперреактивність до грибів (позитивні дані алергологічного анамнезу на грибкову сенсибілізацію), наявність специфічних IgE антитіл до грибкових алергенів, позитивні шкірні проби з грибковими алергенами, високий рівень загального IgE. Оцінку клінічної ефективності АСІТ проводили за 4-бальною шкалою, де відмінні результати (4 бали) - повна ремісія захворювання протягом періоду спостереження (6-12 міс); добрі (3 бали) - загострення захворювання 1 -2 рази на рік, у легкій формі і знімаються симптоматичною терапією; задовільні (2 бали) - кількість загострень не зменшувалася. Розміри і розповсюдження поліпів у носі оцінювали за результатами риноендоско- пічного обстеження з використанням IV-ступеневої шкали оцінювання: I ступінь - поліпи не візуалізуються, але наявні при СКТ дослідженні; II ступінь - поліпи візуалізуються в середньому носовому ході; III ступінь - поліпи візуалізуються за межами середніх носових ходів; IV ступінь - поліпи обтурують порожнину носа. Отримані результати дозволяють дійти висновку, що застосування АСІТ терапії є патогенетично виправданим і призводить до значного покращення клінічного стану та якості життя хворих з назальним поліпозом на фоні грибкової сенсибілізації. Проведені дослідження показали високу ефективність, хорошу переносимість та безпеку неінвазивного методу лікування (АСІТ) у хворих з назальним поліпозом на фоні грибкової сенсибілізації Fungal flora is one of the causes of inflammation, including nasal polyposis. Therefore, researches aimed at reducing the impact of fungal sensitization (FS) on the course of chronic rhinosinusitis with nasal polyps (CRSwNP) are relevant. The research included 90 patients with chronic rhinosinusitis with nasal polyps combined with fungal sensitization. The patients were divided into two groups — the first clinical group (G1) and the second clinical group (G2). Group G1 received allergen-specific immunotherapy (ASIT) according to the scheme. Group G2 received basic treatment according to the protocol № 181 of 24.03.2009 (“Protocol for providing medical care to patients with chronic sinusitis”). Indications for allergen-specific therapy were hyperreactivity to fungi (positive allergy history of FS), the presence of specific IgE antibodies to fungal allergens, positive skin tests with fungal allergens, and high levels of total IgE. The research aimed to evaluate the effect of allergen-specific therapy on nasal polyps in patients with CRSwNP on the background of fungal sensitization. The specific oral treatment was carried out in two phases: the first — cumulative or initial, and the second — maintaining, in which the maximum tolerated dose was reached by gradually increasing the allergen concentration. The first phase duration was about 2.5–3 months. In the second phase, which lasted up to 6 months, the patient received the maximum allowable dose of the allergen to achieve a state of persistent hyposensitization. The therapeutic allergen was administered in the morning, 30 minutes before meals. The right amount of drops were dosed per teaspoon from the bottle with the allergenThe results conclude that the use of ASIT treatment is pathogenetically justified and significantly improves the clinical condition and quality of life in patients with chronic rhinosinusitis with nasal polyps and fungal sensitization. The severity of the polypous process in G1 patients was 1.6 times lower compared to G2, which contributed to the positive clinical effect of treatment in 86.1% of patients. The conducted research has shown high efficacy, good tolerability, and safety of the non-invasive method of treatment (ASIT) in chronic rhinosinusitis with nasal polyps and fungal sensitization
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Hirna H., Rozhko M., Kostyshyn I., Tkach V., Levandovskyi R., Maltsev D.
Назва : The role of immunotherapy in the prevention of the special treatment complications’ development of the patients with the oral cavity cancer
Паралельн. назви :Роль імунотерапії в запобіганні розвитку ускладнень спеціального лікування хворих на рак ротової порожнини і ротоглотки
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 51-59 (Шифр КУ27/2022/21/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS
РОТОГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OROPHARYNGEAL NEOPLASMS
Анотація: The article presents data concerning effectiveness of the immune agent alpha/beta defensins as a accompanying chemotherapy/radiotherapy drug at the 1st stage of treatment of 73 patients with cancer of the oral cavity and oropharynx. The purpose of the work – to evaluate the effectiveness of the immune agent alpha/beta- defensins as a drug, accompanying radiation or chemoradiation therapy, at the 1st stage of treatment of patients with the oral cavity and oropharynx cancer. Materials and methods. Patients of the I and II groups under study received radiation and chemoradiation therapy, respectively, as well as the immune agent alpha/beta defensins 2.0 ml 2 times a day intramuscularly 2 days before the start of the special treatment for 5 days, as well as during the next 10 days of treatment 1 time per day. Patients of III-IV groups, comparative, received similar treatment, but without immunotherapyУ статті наведені дані щодо ефективності імунного агента альфа/бета дефензинів, як препарата супроводу хіміо/променевої терапії на 1-му етапі лікування 73 хворих на рак ротової порожнини і ротоглотки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцев Д. В., Мельник Л. І., Мальцева І. А.
Назва : Клінічний випадок природженої CMV-нейроінфекції в дитини з вибірковим дефіцитом IgA
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 57-62 (Шифр МУ64/2021/17/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Валганцикловір
MeSH-головна: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM INFECTIONS
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ИММУНОГЛОБУЛИНА A ДЕФИЦИТ -- IGA DEFICIENCY
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Вважають, що природжена CMV-інфекція має місце щонайменше у 1 % немовлят, хоча результати останніх клінічних досліджень вказують на питому вагу зазначених уражень на рівні 8 % випадків серед усіх новонароджених. Тяжкість клінічних симптомів ураження нервової системи CMV-етіології залежить від терміну внутрішньоутробного інфікування. При ранньому інфікуванні, протягом першого триместру внутрішньоутробного періоду, коли відбувається закладка головного мозку, розвиваються тяжкі вади центральної нервової системи, включаючи аненцефалію, поренцефалію, шизенцефалію, лісенцефалію, мікрополігірію та пахігірію. При більш пізньому зараженні, протягом 2–3-го триместру вагітності, відзначають більш легкі прояви: вентрикуломегалію, порушення мієлінізації білої речовини мозку, кісти в полюсах скроневих часток, гіпогенезію мозолистого тіла, перивентрикулярні кальцифікати та ураження кохлеовестибулярних нервів. В статті наведено історію хвороби хлопчика віком 5 років з типовими клініко-інструментальними ознаками природженої CMV-інфекції. У дитини відзначались глибокий спастичний тетрапарез, тяжка затримка психомовленнєвого розвитку, рефрактерний епілептичний синдром із поліморфними нападами, порушення роботи тазових органів, унеможливлення самостійного пересування. МРТ головного мозку демонструвала типові радіологічні ознаки природженої CMV-інфекції: кортикальну атрофію, вентрикуломегалію, перивентрикулярний гліоз, поля демієлінізації в білій речовині півкуль, кісти в полюсах скроневих часток, гіпоплазію мозолистого тіла. Протягом періоду новонародженості відзначалися специфічні IgM до СMV у сироватці крові. ПЛР лейкоцитів крові виявила ДНК СMV у дитини в 5-річному віці на момент звернення в клініку за медичною допомогою. Ця інфекція призводила до генералізованої лімфаденопатії, гепатоспленомегалії, тромбоцитопенії та лімфомоноцитозу. Оцінка імунного статусу показала наявність вибіркового дефіциту IgA, з чим пов’язали розвиток цієї опортуністичної інфекції. Обговорені типові помилки при клінічному веденні дітей із природженою CMV-інфекцією та шляхи їх уникнення.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцев Д. В.
Назва : Ефективність ритуксимабу при розладах спектра аутизму, асоційованих із генетичним дефіцитом фолатного циклу, з ознаками антинейронального автоімунітету
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 12-20 (Шифр МУ64/2021/17/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Ритуксимаб
MeSH-головна: АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
ВНИМАНИЯ ДЕФИЦИТ С ГИПЕРАКТИВНОСТЬЮ -- ATTENTION DEFICIT DISORDER WITH HYPERACTIVITY
КАЛИЕВЫЕ КАНАЛЫ -- POTASSIUM CHANNELS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Одним із ключових досягнень у дитячій психіатрії є з’ясування асоціації генетичного дефіциту фолатного циклу (ГДФЦ) із розладами аутистичного спектра (РАС), докази якої ґрунтуються на результатах щонайменше 5 метааналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень. Показано, що в таких випадках антинейрональна автоімунна реакція є важливим механізмом формування енцефалопатії. Мета дослідження: вивчити ефективність застосування ритуксимабу в дітей із РАС, асоційованими з ГДФЦ, у яких відзначаються серологічні ознаки антинейронального автоімунітету для розширення сучасного арсеналу нейропротекторної терапії при імуноопосередкованій енцефалопатії в таких випадках. Матеріали та методи. Проаналізовані медичні дані 138 дітей віком від 3 до 8 років із ГДФЦ, у яких відзначалися РАС (97 хлопчиків і 41 дівчинка). Батьки 62 із 81 пацієнта з ознаками антинейронального автоімунітету погодилися на імунотерапію ритуксимабом у дозі 375 мг/м2 поверхні тіла в місяць протягом 3–9 місяців (досліджувана група). Родичі інших 19 пацієнтів із подібним розподілом за характером антинейрональних автоантитіл відмовилися від лікування (контрольна група). Динаміку психічного стану дітей протягом імунотерапії оцінювали за шкалою АВС. Для статистичного аналізу розраховували параметричний Т-критерій Стьюдента з показником довірчої ймовірності р та непараметричний критерій — число знаків Z за Ю.В. Урбахом, а також показник відношення шансів та 95% довірчий інтервал. Результати. Лікування ритуксимабом призвело до прогресивного зниження сироваткової концентрації антинейрональних автоантитіл у пацієнтів із РАС, асоційованими з ГДФЦ, із вираженішим ефектом у разі продукції автоантитіл до калієвих каналів нейронів порівняно з автоантитілами до GADA з повним усуненням всіх видів автоантитіл із сироватки крові пацієнтів після 9-місячного курсу імунотерапії щонайменше в 92 % випадків. Феномен ритуксимабіндукованого усунення сироваткових антинейрональних автоантитіл асоційований з ефектом нейропротекції, що підтверджувалося нормалізацією раніше підвищених концентрацій лабораторних біомаркерів церебрального пошкодження NSE (OR = 17,875; 95% CI = 4,738–67,436 при Ат до GADA; 41,800; 7,257–240,778 при Ат до калієвих каналів) і білка S-100 (9,750; 2,707–35,113 і 18,333; 3,462–97,083 відповідно) у сироватці крові. Паралельно відзначалося прогресивне покращення з боку всіх показників оцінки психічного статусу дітей із РАС за шкалою АВС із латентним періодом близько 2 місяців (p 0,05: Z Z0,05). Висновки. Імунотерапія ритуксимабом шляхом усунення серологічних ознак антинейронального автоімунітету реалізує ефект нейропротекції, зменшуючи тяжкість всіх основних клінічних ознак РАС у дітей із ГДФЦ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцев Д. В.
Назва : Результати ретроспективного аналізу застосування нормального внутрішньовенного імуноглобуліну людини у високій дозі для лікування імунозалежної енцефалопатії з клінічною картиною розладів аутистичного спектра в дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 31-43 (Шифр МУ64/2021/17/8)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- IMMUNOMODULATION
КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- KILLER CELLS, NATURAL
ДЕТИ -- CHILD
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Раніше неодноразово повідомлялося про ефективність внутрішньовенної імуноглобулінотерапії в деяких дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) без уточнення критеріїв відбору потенційних респондентів на імунотерапію. Мета: оцінити ефективність і безпечність 6-місячного курсу високодозової імуноглобулінотерапії при імунозалежній енцефалопатії з клінічною картиною РАС у дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу (ГДФЦ). Матеріали та методи. Досліджувану групу (ДГ) ретроспективного аналізу становили 225 дітей віком від 2 до 9 років із РАС, асоційованим із ГДФЦ, які отримували імуноглобулін внутрішньовенно в дозі 2 г/кг/міс протягом 6 місяців. До контрольної групи (КГ) увійшли діти з РАС, асоційованим із ГДФЦ, з аналогічним розподілом за віком і статтю, які отримували лише немедикаментозну реабілітаційну підтримку. Методом полімеразної ланцюгової реакції з рестрикцією виявляли такі патогенні поліморфізми, як MTHFR 677 CT, MTHFR 1298 AC, MTRR AG і MTR AG у різних комбінаціях. Динаміку психіатричних симптомів оцінювали за шкалою Aberrant Behavior Checklist (ABC). Результати. Вірогідне покращення за шкалою ABC було досягнуто в 199 із 225 дітей ДГ (88 % випадків; p 0,05; Z Z0,05). Паралельно відзначали позитивну динаміку інших клінічних проявів фенотипу ГДФЦ: PANS/PITANDS/PANDAS (у 27 із 32 % випадків; p 0,05; Z Z0,05), епілепсії (у 33 із 43 % випадків; p 0,05; Z Z0,05) та шлунково-кишкового синдрому (у 69 із 82 % випадків; p 0,05; Z Z0,05). Позитивної динаміки з боку симптомів ураження пірамідного та мозочкового трактів зареєстровано не було (p 0,05; Z Z0,05). Досягнуто зниження загального герпесвірусного навантаження та збільшення абсолютної кількості природних кілерів (NK) у периферичній крові (p 0,05; Z Z0,05). Майже повне зникнення МР-симптомів лейкоенцефалопатії спостерігалося в 69 із 88 % випадків у ДГ (p 0,05; Z Z0,05). Висновки. Внутрішньовенний імуноглобулін у високій дозі справляє комплексний полімодальний позитивний вплив на прояви ГДФЦ, включаючи РАС, екстрапірамідні порушення, обсесивно-компульсивний синдром, епілептиформну активність кори головного мозку, імунозапальне ураження кишечника, дефіцит NK-клітин і лейкоенцефалопатію
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцев Д. В.
Назва : Можливостi iмунотерапiї в акушерствi та репродуктологiї
Місце публікування : Практикуючий лікар. - К., 2021. - N 4. - С. 51-57 (Шифр ПУ59/2021/4)
MeSH-головна: ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Анотація: У статті розглянуто можливості сучасних імунотерапевтичних втручань при патології репродуктивної сфери, ускладненому перебігу вагітності й ураженнях плода, пов’язаних із трансплацентарним перенесенням автоантитіл з організму матері. Висвітлено результати доступних досліджень і повідомлень, присвячених вивченню ефективності й безпеки препаратів імуноглобулінів, колонієстимулюючих факторів і інтерферонів різних класів в акушерській практиці, що становлять основу імунотерапії. Належне впровадження зазначених лікувальних стратегій у клінічну практику лікувально-профілактичних установ України дозволить підвищити якість надання медичної допомоги вагітним та поліпшити підготовку жінок до планованої вагітності
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зайков С. В.
Назва : БіоГая Протектіс з вітаміном D3 рекомендовано для профілактики сезонних респіраторних захворювань
Місце публікування : Дитячий лікар. - 2021. - N 3. - С. 36-40 (Шифр ДУ23/2021/3)
MeSH-головна: КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- RESPIRATORY HYPERSENSITIVITY
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ -- CHOLECALCIFEROL
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
СИНУСИТ -- SINUSITIS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: 10–11 вересня 2021 р. відбулася Міжнародна науково-практична конференція МОЗ України «Життя без алергії. Іnternational» за участю провідних світових і вітчизняних експертів із України, Австрії, Німеччини, Італії, Південно-Африканської Республіки, Ізраїлю. Одна із доповідей була присвячена профілактиці сезонних респіраторних захворювань
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцев Д. В.
Назва : Можливості імунотерапії в акушерстві та репродуктології
Місце публікування : Акушерство. Гінекологія. Генетика. - Київ, 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 61-69 (Шифр АУ47/2021/7/1/2)
MeSH-головна: ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Chumak A. V., Fedosova N. I., Shcherbina V. M., Cheremshenko N. L., Karaman O. M., Chekhun V. F.
Назва : Influence of bacterial lectin on key regulatory links of functional activity of macrophages in mice with Ehrlich carcinoma
Місце публікування : Experimental Oncology. - К., 2021. - Том 43, N 3. - С. 197-203 (Шифр ЕУ12/2021/43/3)
MeSH-головна: КАРЦИНОМА, ЭРЛИХА ОПУХОЛЬ -- CARCINOMA, EHRLICH TUMOR
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Recent studies have shown the potential of using different approaches for immunotherapy in cancer treatment. Macrophages (Mph) are one of the promising targets for immunotherapy. Aim: To investigate changes in the functional activity of Mph in mice with Ehrlich carcinoma by nitric oxide (NO)/arginase (Arg), IRF4/IRF5 and STAT1/STAT6 ratios caused by administration of lectin from B. subtilis IMV-7724. Materials and Methods: From the 2nd day after Ehrlich carcinoma inoculation into female Balb/c mice, lectin from B. subtilis IMV B-7724 (0.02 mg/mouse) was administered for 10 days. The peritoneal Mph were isolated on days 14, 21, and 28 after tumor transplantation and their functional state (NO production, Arg activity and cytotoxic activity) was examined. The levels of mRNA expression of transcription factors STAT-1, STAT-6, IRF5, IRF4 were evaluated. Results: In lectin-treated animals with Ehrlich carcinoma, the functional state of Mph (NO/Arg ratio, index of cytotoxic activity) was maintained at the level of intact mice exceeding the values in untreated animals with Ehrlich carcinoma at late terms of tumor growth (21, 28 days). Analysis of mRNA expression levels of transcription factors in these animals showed a significant increase (p 0.05) in the ratio of STAT1/STAT6 on the day 21 and IRF5/IRF4 on day 28 of tumor growth compared to that in untreated mice. Conclusions: Administration of lectin from B. subtilis IMV B-7724 to mice with Ehrlich carcinoma led to the prevalence of Mph exhibiting the functional properties of M1 type at late-term tumor growth. The transcription factors of the STAT and IRF signaling pathways are involved in the process of Mph polarization induced by lectin from B. subtilis IMV B-7724
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шаповал С. Д., Воронцова Л. Л., Василевська Л. А.
Назва : Використання імунокорегуючої терапії в комплексному лікуванні хірургічних форм бешихи
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2021. - Том 88, N 5/6. - С. 53-55 (Шифр КУ5/2021/88/5/6)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: РОЖА -- ERYSIPELAS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: Призначення ербісолу-екстра та лаферону при деструктивних формах бешихи патогенетично обгрунтоване та може бути використане в комплексному лікуванні захворювання
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тріщ В. І., Мисак А. І.
Назва : Оцінювання ефективності імуномодулюючої терапії у комплексному лікуванні хворих на хронічний абактеріальний простатит
Паралельн. назви :Evaluation of Effectiveness of Immunomodulatory Therapy in Combined Treatment of Patients with Chronic Nonbacterial Prostatitis
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 1. - С. 27-32 (Шифр ЗУ37/2021/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Оверин-- тер прим
MeSH-головна: ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Серед чоловіків працездатного віку хронічний простатит є найбільш поширеним урологічним захворюванням, а притаманні для нього симптоми є частою причиною звернення за урологічною допомогою. На сьогодні не існує єдиної універсальної успішної терапії хронічного простатиту. Тому це виправдовує подальший пошук нових методів лікування пацієнтів з даною патологією Мета дослідження: оцінювання ефективності імуномодулюючої терапії у комплексному лікуванні хворих на хронічний абактеріальний простатит із синдромом запального хронічного тазового болю (CP/CPPS (NIH ІІІА)). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 78 хворих на хронічний абактеріальний простатит із синдромом запального хронічного тазового болю (NIH IIIА) з тривалістю захворювання більше двох років та низькою ефективністю лікування на фоні стандартної терапії. Усі пацієнти отримували стандартну терапію згідно з клінічним протоколом та були розподілені на дві групи: 20 пацієнтів І (контрольної) групи отримували стандартну терапію протягом місяця; 58 хворим ІІ групи на тлі стандартної терапії додатково призначали Оверін (криданімоду натрієва сіль 250 мг/2 мл в 1 ампулі) від фармацевтичної компанії «Геолік Фарм Маркетинг Груп» по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на добу кожні 48 год, 10 ін’єкцій, з подальшою порівняльною оцінкою клінічних результатів між групами одразу після завершення лікування та через 6 міс після лікування. Результати. Було встановлено, що використання Оверіну на фоні стандартної терапії у хворих на хронічний абактеріальний простатит із синдромом запального хронічного тазового болю (CP/CPPS – NIH ІІІА) сприяло більш тривалому та стійкому клінічному ефекту, на відміну від результатів у групі пацієнтів, які отримували тільки стандартну терапію. За оцінюванням загального стану (S+QoL), у пацієнтів І групи після лікування та через 6 міс стандартного курсу лікування показник покращився на 38,5 % та 30,9 % відповідно (p0,05), тоді як у ІІ групі пацієнтів показник суми балів (S+QoL) одразу після завершення лікування та через 6 міс лікування був відповідно на 52,8 % та 49,1 % нижче від показника до лікування (p0,05). Доведено більш значну ефективність Оверіну щодо вираженості запального процесу за результатами мікроскопії секрету передміхурової залози (ПЗ). Відсутність активності запального процесу в ПЗ за наявності менше десяти лейкоцитів у полі зору при мікроскопії її секрету у пацієнтів І групи після лікування відзначено у 55 %, через 6 міс – у 45 % пацієнтів; у ІІ групі зафіксовано відповідно у 77,3 % пацієнтів після лікування і у 75 % – через 6 міс після лікування. Отримано більш виражену позитивну динаміку показників імунного статусу у ІІ групі пацієнтів. Після лікування в крові відзначено вірогідне підвищення ІФН-γ на 29,9 % та зниження ІЛ-6 у 2,7 разу (в еякуляті у 3,2 разу) зі збереженням вірогідної динаміки порівняно з вихідними даними до лікування (p0,05). Тоді як у крові пацієнтів І групи ІФН-γ підвищився після лікування тільки на 5,5 %, а ІЛ-6 знизився на 24,0 % (в еякуляті – на 22,9 %). Рівень sІgА в еякуляті пацієнтів І групи після лікування підвищився на 15,7%, тоді як у ІІ групі – на 30,2 % (p0,05). Через 6 міс досліджувані показники імунного статусу в крові та еякуляті пацієнтів І групи вірогідно не відрізнялись від даних у цій групі до лікування (p0,05). Заключення. Використання на тлі стандартної терапії Оверіну у пацієнтів із запальною формою ХП/СХТБ сприяє позитивним змінам у цитокіновому статусі хворих і тим самим забезпечує тривалий та стійкий клінічний ефект, що підтверджено динамікою отриманих клініко-лабораторних даних.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прохач Н. Е., Сорочан П. П., Полозова М. В., Громакова І. А., Кузьменко О. В.
Назва : Супровідна імунотерапія в онкологічній практиці
Паралельн. назви :Concomitant immune therapy in oncology practice
Місце публікування : Міжнародний медичний журнал. - 2021. - Т. 27, № 4. - С. 42-49 (Шифр МУ86/2021/27/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Эрбисол-- тер прим
MeSH-головна: ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- IMMUNOMODULATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
БОЛЬНЫЕ -- PATIENTS
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
Анотація: Проведено аналіз та узагальнення існуючих даних щодо застосування супровідної імунотерапії при протипухлинному лікуванні онкологічних хворих. Супровідна імунотерапія дає можливість нормалізувати стан імунної системи пацієнта та пом'якшити побічні ефекти протипухлинного лікування, що дає змогу виконати повну програму лікування без переривань та поліпшити якість життя пацієнтівThe existing data on the use of concomitant immune therapy in antitumor treatment of cancer patients were analyzed and summarized. Concomitant immunotherapy allows the normalization of the patient's immune system and mitigate the side effects of anticancer treatment, that enables to perform a comprehensive program of treatment constantly and improve the quality of life of the patients
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID-19
Місце публікування : НейроNEWS. - 2021. - № 4. - С. 48-55 (Шифр НУ43/2021/4)
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: COVID-19 — гостре респіраторне захворювання, причиною якого є новийкоронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому 2 (SARS-CoV-2). Німецьке товариство неврологів (DGN, 2020) розробило настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID-19, які містять рекомендації з догляду за інфікованими SARS-CoV-2 пацієнтами щодо неврологічних патологій, особами з неврологічними порушеннями із/без інфекції SARS-CoV-2, а також запобіжних заходів для медпрацівників. До вашої уваги представлено огляд основних положень цього документа, які були опубліковані у статті P. Berlit et al. «Neurological manifestations of COVID-19 — guideline of the German society of neurology» у фаховому виданні Neurological Research and Practice (2020; 2 (51): 1–14)
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lynde C. W., Sussmati G., Dion P.-L., Guentherd L., Héberte J., Raof J.
Назва : Вплив тригерних факторів на розвиток спадкового ангіоневротичного набряку у зв’язку з дефіцитом С1-інгібітора
Місце публікування : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 2. - С. 21-25 (Шифр КУ34/2021/2)
MeSH-головна: АНГИОЭДЕМЫ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ -- ANGIOEDEMAS, HEREDITARY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕНСТРУАЦИЯ -- MENSTRUATION
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ ФАКТОРОВ ИНГИБИТОРЫ -- BLOOD COAGULATION FACTOR INHIBITORS
КОМПЛЕМЕНТ -- COMPLEMENT SYSTEM PROTEINS
Анотація: Точна роль тригерних факторів потребує з’ясування, оскільки вони не обов’язково спричинюють напад. Таким чином, усе ще неможливо спрогнозувати виникнення епізодів набряків у пацієнтів з HAE-C1-INH. Проте важливо знати про ці фактори, тому що в частині випадків може бути дієвою первинна профілактика (уникнення певних тригерних факторів). Згідно з нашими висновками, менструація – потужний тригерний фактор – ще одна прийнятна ціль для короткострокової медикаментозної профілактики. Для визначення оптимального часу проведення профілактики слід далі вивчати схильність до виникнення набряків під час менструального циклуРання діагностика, виявлення тригерних факторів, своєчасне розпізнавання продромальних і початкових симптомів, консультування і сучасні методи лікування можуть допомогти пацієнтам із HAE-C1-INH вести повноцінний спосіб життя
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцев Д. В.
Назва : Класифікація, клінічні прояви, діагностика і лікування первинних мінорних імунодефіцитів людини
Паралельн. назви :Classification, clinical manifestations, diagnosis and treatment of primary minor human immunodeficiencies
Місце публікування : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 3. - С. 14-24 (Шифр КУ34/2021/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ФЕНОМЕНЫ -- IMMUNE SYSTEM PHENOMENA
ГИСТОСОВМЕСТИМОСТИ ГЛАВНЫЙ КОМПЛЕКС -- MAJOR HISTOCOMPATIBILITY COMPLEX
АМИНОКИСЛОТНАЯ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- AMINO ACID SEQUENCE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: Імунодефіцитною називається хвороба, в основі якої лежить дефіцит або дефект певного фактора або факторів імунної системи людини. Виділяють великі, або класичні; малі, або мінорні; і селективні, або вибіркові, первинні імунодефіцити. Під селективним імунодефіцитом сьогодні розуміють випадки вибіркового зниження резистентності тільки до одного мікроорганізму. В англомовній літературі для позначення малих імунодефіцитів зазвичай використовуються терміни мінорний імунодефіцит (minor immunodeficiency) або м’який імунодефіцит (mild immunodeficiency). В даному науковому огляді містяться основи сучасного вчення про етіологію, патогенез, клініку, діагностику, лікування та профілактику малих імунодефіцитних хвороб як поширеною в людській популяції патології імунної системиAn immunedeficiency disease is called a disease, which is based on deficiency or defect of a certain factor or factors of the human immune system Allocate large, or classical, small, or minor, and selective primary immunodeficiencies. Under the selective immunodeficiency today understand cases of selective reduction of resistance to only one microorganism. In the English literature for and the indication of small immunodeficiencies, the terms minor minor immunodeficiency or mild immunodeficiency (mild immunodeficiency) are commonly used. About 20 forms of minor immunodeficiencies in humans are known now. This scientific review contains the basic of the modern doctrine of etiology, pathogenesis, clinic, diagnosis, treatment and prophylaxis of small immunodeficiency diseases as a common pathology of the immune system in the human population
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельников О. Ф., Заболотний Д. И., Бредун А. Ю., Кіщук В. В.
Назва : Иммунодиагностика, иммунотерапия и иммунопрофилактика в оториноларингологической практике. Сообщение 3. Диагностические подходы к оценке функционального состояния небных миндалин для выбора стратегии лечения больных хроническим тонзиллитом (аналитическое обобщение)
Паралельн. назви :Immunodiagnostics, immunotherapy and immunoprophylaxis in otorhinolaryngological practice. Report 3. Diagnostic approaches to the palatine tonsils functional state assessment for selecting a treatment strategy for patients with chronic tonsillitis (analytical summary)
Місце публікування : Оториноларингологія. - 2021. - N 3. - С. 22-31 (Шифр ОУ25/2021/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL
ИММУНОГЛОБУЛИН A СЕКРЕТОРНЫЙ -- IMMUNOGLOBULIN A, SECRETORY
ИНТЕРФЕРОН-АЛЬФА -- INTERFERON-ALPHA
Анотація: Експериментальні роботи, що були проведені за останні 20 років по дослідженню активності різних функціональних груп в клітинах піднебінних мигдаликів у пацієнтів з хронічним тонзилітом (ХТ) при місцевому впливі різних модифікаторів імунної відповіді показали: - клітини піднебінних мигдаликів хворих на ХТ в 69,5% випадків здатні до підвищення своєї імунофункціональної активності під дією модифікаторів імунних реакцій in vitro; - найактивнішими з групи імунотропних модифікаторів імунної відповіді є Т-активин і тимоген; - можна вважати оптимальним діагностичним прийомом проведення "навантажувального" тесту на тканину мигдаликів із застосуванням неспецифічних факторів (змінне магнітне поле промислової (низької) частоти і низькочастотний ультразвук) і специфічного чинника – мікробної вакцини при нанесенні її на тканину мигдаликів; - неінвазивним методом реєстрації змін, що відбуваються в мигдалинах після стимуляції, може бути коливання рівня у вмісті секреторного імуноглобуліну А та α-інтерферону в ротоглотковому секреті після проведення тесту; - підвищення рівня секреторного імуноглобуліну А та α-інтерферону більш ніж на 1/3 від вихідного рівня після проведення тесту є клінічно сприятливою ознакою та рекомендацією для проведення консервативної терапії при лікуванні хворих на ХТ
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельников О. Ф., Заболотный Д. И., Заболотная Д. Д., Бредун А. Ю., Рыльская О. Г., Пелешенко Н. А., Тимченко М. Д., Фараон И. В.
Назва : Иммунодиагностика, иммунотерапия и иммунопрофилактика в клинике отоларингологии. Сообщение 2. Показатели локального иммунитета в оценке клинико-лабораторного статуса пациентов при воспалительных ЛОР-заболеваниях (Аналитическое обобщение)
Місце публікування : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 4-11 (Шифр ОУ25/2021/1)
MeSH-головна: ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC DISEASES
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: Авторами проведено узагальнення даних імунологічних досліджень 168 осіб із запальною патологією верхніх дихальних шляхів, з яких 42 хворіли на хронічний тонзиліт (ХТ), 36 – хронічний риніт (ХР – катаральна форма), 40 – хронічний фарингіт (ХФ), 28 – секреторний середній отит (СО), 22 обстежених практично здорових донорів склали контрольну групу (К). Вік обстежуваних – від 14 до 60 років, давність захворювань – від 1 до 5 років, переважали пацієнти жіночої статі (~ 60%). Обстеження проводилось в стадії клінічної ремісії. Матеріалом для досліджень служила змішана слина, яку умовно називали ротоглотковим секретом (РГС), його отримували і обробляли згідно рекомендацій Інституту отоларингології НАМН України та зберігали до початку досліджень при -200С не більше 3 місяців. Переважним методом досліджень був імуноферментний, визначали такі фактори імунітету і запалення в РГС: - секреторну і мономірну форми імуноглобуліну А (“Хема Медика”, РФ); - імуноглобуліни класів G та M (“Хема Медика”, РФ); - інтерлейкіни – 1β; 4; 8; 10 (“Цитокін”, РФ); - інтерферони α та γ (“Цитокін”, РФ); - про- і дефензіни (“Нucalt Bioteknology”, Нідерланди); - макрофагальний запальний протеїн – Mip-1b (“Assauro”, CША); - лізоцим слини (“Diagnostik Nord”, Німеччина). Було показано, що практично всі досліджені компоненти імунного реагування мали відхилення в умовах хронічного запального процесу у верхніх дихальних шляхах і їх можна представити у вигляді “лінійки” за ступенем зниження частоти відхилень: секреторний IgA, IgG, прозапальні цитокіни (ІЛ-1β і ІЛ-8), γ-інтерферон, лізоцим, дефензіни-β, Mip-1b
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)