Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Инсулинорезистентность<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 620
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Секрет, Т. В.
Стан вуглеводного обміну в Подільському регіоні [Текст] = The state of carbohydrate metabolism in the Podilia region / Т. В. Секрет // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 97-103. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология, физиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диетотерапия, метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (физиология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (патофизиология, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALПодільський регіон
Анотація: Епідемія цукрового діабету (ЦД) має глобальний характер протягом останніх десятиліть, тому раннє виявлення захворювання є пріоритетним завданням сімейних лікарів, ендокринологів, кардіологів. Мета – визначити компоненти метаболічного синдрому, стан вуглеводного обміну у населення Подільського регіону. Проведено скринінг рівня глікемії груп ризику до цукрового діабету в Подільському регіоні протягом 2018-2020 рр. Було проведено комплекс клінічних та інструментальних досліджень. На основі отриманих результатів була створена база даних в програмі Excel (Microsoft Office 2007, США). Статистичну обробку результатів проведено за пакетом Statistica 7 (Stat Soft, USA). За даними реєстру хворих на ЦД 2 типу 2020 р. у Вінницькій області зафіксовано 47673 особи з ЦД 2 типу у віці 18 р. і старше. Більше половини (58,1%) – 27757 хворих мають ускладнення цукрового діабету. Серед обстежених клінічної групи (941 пацієнт) було встановлено такі фактори: інфаркт міокарда чи інсульт перенесли 42 особи, що становило 4,46%, обтяжений спадковий анамнез щодо ЦД – у 398 осіб (42,2%), анамнестично прийом статинів (наявність дисліпідемії) – у 446 осіб (47,3%), артеріальна гіпертензія встановлена у 362 осіб, що складає 38,4%, надмірна маса тіла / ожиріння – у 579 людей (61,5%). У 133 пацієнтів (14,1%) клінічної групи було виявлено порушення вуглеводного обміну: предіабет – у 121 особи (12,8%), уперше виявлений ЦД – у 12 осіб (1,2%). За гендерною складовою порушення вуглеводного обміну предіабет було діагностовано у 78 жінок (8,3%) та у 43 чоловіків (4,5%), а ЦД було вперше виявлено у 3 чоловіків (0,3%) та у 9 жінок (0,9%). Під час проведення аналізу антропометричних даних встановлено, що в усіх пацієнтів клінічної групи показники окружності талії (ОТ) вище нормативних показників. У групі пацієнтів з надлишковою вагою та ожирінням відмічалася позитивна сильна кореляція показників індексу маси тіла та цукром крові (коефіцієнт кореляції Спірмена 0,579). Вивчення кореляційних зв’язків між ОТ і рівнем глікемії у пацієнтів з надлишковою вагою та ожирінням показало найвищу силу кореляції (коефіцієнт Спірмена 0,94), що підтверджує дані літератури про відношення ОТ до зміни вуглеводного обміну. Отже, визначення основних антропометричних показників, даних вуглеводного, ліпідного обмінів є основою раннього скринінгу саме тих пацієнтів, які знаходяться у так званій “сірій зоні” до цукрового діабету
The epidemic of diabetes mellitus has been global in recent decades, so early detection of the disease is the priority of therapists, endocrinologists, cardiologists. Purpose – determine the components of the metabolic syndrome, the state of carbohydrate metabolism in the population of the Podilia region. Screening of glycemia levels of risk groups for diabetes mellitus in the Podilia region during 2018-2020. A set of clinical and instrumental studies was conducted. Based on the results, a database was created in Excel (Microsoft Office 2007, USA). Statistical processing of the results was carried out according to the Statistica 7 package (Stat Soft, USA). According to the registry of patients with diabetes mellitus, 2020 in Vinnytsia region 47,673 people with diabetes type aged 18 and older were recorded. More than half (58.1%) – 27,757 patients have complications of diabetes mellitus. Among the examined clinical group (941 patients), the following factors were identified: myocardial infarction or stroke were carried by 42 people, which was 4.46%, an aggravated hereditary history of diabetes in 398 people (42.2%), an anamnesis of statins (dyslipidemia) in 446 people (47.3%), arterial hypertension was established in 362 people, In 133 patients (14.1%) of the clinical group, a carbohydrate metabolism disorder was detected: prediabetes in 121 people (12.8%), newly detected diabetes – in 12 people (1.2%). For the gender component of carbohydrate metabolism, prediabetes were diagnosed in 78 women (8.3%) and 43 men (4.5%), and diabetes was first detected in 3 men (0.3%) and 9 women (0.9%). During the analysis of anthropometric data, it was noted that all patients in the clinical group had waist volume above the normative parameters. In the group of overweight and obese patients, there was a positive strong correlation between BMI and blood sugar (Spearman correlation coefficient – 0.579). The study of correlation associations between waist volume and glycemia in patients who are overweight and obese showed the highest correlation strength – Spearman coefficient 0.94), which confirms literature data on the ratio of waist volume to changes in carbohydrate metabolism. So, determination of the main anthropometric indicators, data carbohydrate, lipid metabolism is the basis for early screening of those patients who are in the so-called “gray zone” before diabetes
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лемко, О. І.
Можливості галоаерозольтерапії як респіраторної реабілітації в корекції інсулінорезистентності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] = Possibilities of haloaerosoltherapy as respiratory rehabilitation in the correction of insulin resistance in patients with chronic obstructive pulmonary disease / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар // Український пульмонологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 66-71. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
СОЛИ -- SALTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АЭРОЗОЛИ -- AEROSOLS (анализ)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (физиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Коморбідність при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) в значній мірі визначає як прогноз патологічного процесу в цілому, так і його соціально-економічні наслідки, що вимагає ґрунтовного дослідження цього питання. Мета роботи: дослідити можливості корекції інсулінорезистентності (IP) як коморбідного стану у хворих на ХОЗЛ під впливом відновлювального немедикаментозного лікування з використанням галоаерозольтерапії (ГАТ). Матеріали І методи. Комплексні клініко-функціональні та лабораторні обстеження проведенні у 32 хворих на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ступенів тяжкості поза гострим періодом. Середній вік пацієнтів становив (60,3±1,71) років, а середня тривалість захворювання — (14,2±0,89) років. Контрольна група практично здорових включала 24 особи. Враховували дані тесту оцінки ХОЗЛ, результати проби з шести хвилинною ходьбою, стан показників вентиляції. Оцінювали вираженість оксидантного стресу (ОС), активність системного запального процесу. Вуглеводний обмін вивчали за даними рівню глюкози в крові, інсуліну, С-пептиду, розраховували індекс HOMA-IR. Основою відновлювального лікування була ГАТ із заданими параметрами концентрації та дисперсності. Результати. Виявлено, що, не дивлячись на період поза загостренням, у хворих зберігаються певні клініко-функціональні зміни, які вказують на схильність до прогресування процесу, що підтверджується вираженістю ОС, ендогенної інтоксикації та активністю запального процесу. Ці зміни є патогенетичною основою IP і відповідних метаболічних та клінічних наслідків. Зокрема, виявлені сильні прямі кореляційні зв'язки між вмістом основ Шиффа та рівнем інсуліну (г = 071), величиною, індексу НОМА-IR (г = 0,76), вмістом С-пептиду (г = 0,67) та кореляційний зв'язок середньої сили між рівнем фактору некрозу пухлин-α та інсуліном (г = 0,52). Після проведеного реабілітаційного лікування з використанням ГАТ спостерігалась позитивна динаміка досліджуваних показників, яка супроводжувалась зменшенням проявів IP, однак рівню контролю досягнути не вдалось. Хронічна бронхообструкція та інсулінорезис- тентність — це взаємообтяжуючі патологічні процеси, пов’язані спільною патогенетичною ланкою — наявністю ОС, ендогенної інтоксикації та системного хронічного запального процесу низької інтенсивності, що визначає необхідність розробки комплексних довгострокових програм ведення хворих на ХОЗЛ з урахуванням як респіраторних порушень, так і ймовірності розвитку IP, цукрового діабету 2-го типу та його ускладнень
Comorbidity in chronic obstructive pulmonary disease (COPD) considerably determines both the prognosis and social-economic outcomes and requires thorough evaluation. The aim of the study was to investigate the possibilities of insulin resistance (IR) correction, as the basis for comorbidity, in COPD patients under the influence of renewal non-pharmacological treatment using haloaerosoltherapy (HAT). Materials and methods. Complex clinical, functional and laboratory examinations were carried out in 32 patients with COPD (GOLD ll-lll) beyond the acute period. The average age of patients was 603±1.71 years, and duration of the disease — (14.2 ± 0.89) years. The control group of apparently healthy subjects included 24 persons. Data of the COPD Assessment Test, results of the six-minute walk test, and lung function data were analysed. The severity of oxidant stress (OS), activity of systemic inflammatory process were evaluated. Carbohydrate metabolism was studied according to the data of glucose, insulin, C-peptide levels in the blood and the HOMA-IR index was calculated. The basis for renewal treatment was HAT with certain parameters of concentration and dispersion. Results. It was found that, regardless of the remission, certain clinical and functional changes were persistent, which indicated a tendency to the progression of disease, which is confirmed by the OS severity, endogenous intoxication presence and the inflammatory process activity. These changes were the pathogenetic basis for IR and the corresponding metabolic and clinical consequences. In particular, strong direct correlations were found between the content of Schiff bases and the level of insulin (r = 0.71), HOMA-IR index value (r = 0.76), the content of C-peptide (r = 0.67) and a correlation of medium strength between the level of tumor necrosis factor-α and insulin (r = 0.52). After renewal treatment with the use of HAT, positive change of the studied indices were observed, which was accompanied by a decrease in the manifestations of IR, but not reaching the level of the control group. Chronic bronchial obstruction and insulin resistance are mutually aggravating pathological processes, connected by a common pathogenetic link — the presence of OS, endogenous intoxication and systemic chronic inflammation of low intensity. This determines the necessity to develop complex long-term management programs for patients with COPD, taking into account both respiratory disorders, as well as probability of IR, type 2 diabetes development and its complications
Дод.точки доступу:
Вантюх, Н. В.
Решетар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдром [Текст] = Risk of development cardiovascular сomplications in patients with arterial hypertension and metabolic syndrome / О. С. Човганюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 127-131. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Поєднання артеріальної гіпертензії з метаболічним синдромом призводить до збільшення ризику розвитку кардіоваскулярних ускладнень. Важливим є раннє виявлення безсимптомного ураження органів-мішеней для визначення додаткового серцево-судинного ризику. Мета. Оцінити десятирічний ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом залежно від типу інсулінемії, ендотеліальної дисфункції та наявності мікроальбумінурії. Матеріали і методи. Обстежено 96 хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом, середній вік - (57±9) роки. Визначено рівень глюкози, ендогенного інсуліну в умовах перорального глюкозо-толерантного тесту, рівень загального холестерину, ендотеліну -1, васкулоендотеліального фактора росту та наявність мікроальбумінурії. За рівнем ендогенного інсуліну хворих розподілено на три групи. В 1 групу включено 29 хворих із нормальним базальним та постпрандіальним рівнями ендогенного інсуліну; в 2 групу - 39 хворих із реактивною гіперінсулінемією, в 3 групу - 28 хворих зі спонтанною гіперінсулінемією. Для оцінки сумарного серцево-судинного ризику використано варіант шкали SCORE для країн із наявністю високої серцево-судинної смертності. Результати. Помірний серцево-судинний ризик переважав майже у 52% хворих 1 групи, високий - у 35% хворих 2 групи, дуже високий - у 48% хворих 2 групи і 43% хворих 3 групи. Для хворих високого ризику характерними є порушення толерантності до глюкози, гіперінсулінемія, підвищення рівня загального холестерину, ендотеліну, васкулоендотеліального фактора росту та мікроальбумінурія. Висновки. Ризик виникнення серцево-судинних ускладнень за субклінічними ознаками ураження органів-мішеней збільшується у міру тяжкості інсулінорезистентності та прогресування ендотеліальної дис функції, що створює передумови для розвитку атеросклерозу
The combination of arterial hypertension and metabolic syndrome leads to an increased risk of development cardiovascular complications. Early detection of asymptomatic target organ damage to determine additional risk is important, because pressure-dependent subclinical damage to several organs reflects progression along the cardiovascular disease continuum. The SCORE scale is based on data from a number of recent European multicenter studies and takes into account all variants of fatal cardiovascular events over a 10-year period. However, the SCORE scale does not take into account the presence of such subclinical risk factors for the development of cardiovascular complications as insulin resistance, endothelial dysfunction, microalbuminuria. The aim was to assess the ten-years risk of development of cardiovascular complications in hypertensive's with metabolic syndrome, depending on the type of insulinemia, endothelial dysfunction, and the presence of microalbuminuria. Materials and methods. Were examined 96 patients (34 men, 62 women) with arterial hypertension and metabolic syndrome, average age (57±9) years. Office blood pressure measurement, the level of total cholesterol in the blood and microalbuminuria in daily urine were determined for all patients. An oral glucose tolerance test was performed with parallel determination of the level of endogenous insulin, endothelin-1, and vasculoendothelial growth factor in blood serum by the immunoenzymatic method. Patients were divided into three groups. Group 1 included 29 patients with normal basal and postprandial levels of endogenous insulin; in the 2nd group – 39 patients with reactive hyperinsulinemia, in the 3rd group – 28 patients with spontaneous hyperinsulinemia. To estimate the total cardiovascular risk, the version of the SCORE scale for countries with high cardiovascular mortality was used. Moderate risk criteria are defined – SCORE index level 1-4%, high risk – 5-9% and very high risk – ≥ 10%. Research results. A moderate cardiovascular risk prevailed in almost 52% of patients of group 1 with a normal level of endogenous insulin, high – in 35% of patients group 2 with reactive hyperinsulinemia, very high – in 48% of patients group 2 and 43% of patients of group 3 with spontaneous hyperinsulinemia. The highest levels of systolic and diastolic blood pressure were characteristic of high-risk patients with spontaneous hyperinsulinemia combined with impaired glucose tolerance, with increasing of total cholesterol levels in 1.7 times under obesity, increasing of endothelin levels by 7 times, vasculoendothelial growth factor in 2.7 times and the presence of microalbuminuria in 75% of cases. Conclusions. More than half patients with arterial hypertensive and metabolic syndrome have a high and very high cardiovascular risk according to the SCORE scale, which is associated with hyperinsulinemia and insulin resistance, hypercholesterolemia and obesity, microalbuminuria and disorders of endothelial vasoregulation. The risk of cardiovascular complications based on subclinical signs of target organs damage to increases with the severity of insulin resistance and progression of endothelial dysfunction, which creates prerequisites for the development of atherosclerosis
Дод.точки доступу:
Човганюк, О. С.
Гаман, І. О.
Оринчак, М. А.
Василечко, М. М.
Кочержат, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Okan, Kasim.
The relationship between thyroid hormone levels, insulin resistance and body mass index, in patients with subclinical hypothyroidism and euthyroid patients [Текст] / Kasim Okan, Mehmet Sencan, Gulhan Duman // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 47-54. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
Анотація: Hypothyroidism is a common thyroid disorder with female predominance. In general population its prevalance is 2–5 % while 10 times higher in female than in men. Insulin resistance, one of the most discussed issues recently, is an inadequate response to insulin in peripheral tissues despite the normal secretory function of pancreatic islet cells. In this study, we analyzed relationship between thyroid hormone levels, body mass index and insulin resistance calculated with Homeostatic Model Assessment for Insulin Resistance (HOMA-IR), Quantitative Insulin Sensitivity Check Index (QUICKI) and Atherogenic Index of Plasma (AIP) in SCH and euthyroid patients under levothyroxine treatment. Materials and methods. The clinical and laboratory data of approximately 14 000 patients between the ages of 18–60 were retrospectively evaluated. After these exclusion criteria were applied, 371 eligible individuals were included in the study. All 371 individuals divided into three groups according to TSH levels. Group 1 is eutyhroid patients under levothyroxine treatment with TSH levels between 0.27–4.2 μIU/mL. Group 2 is subclinical hypothyroid patients with TSH levels between 4.2–10 μIU/mL. Group 3 is healthy control group with TSH levels between 0.27–4.2 μIU/mL. Results. The euthyroid patient group has the highest (25.66 ± 3.36 kg/m2) mean BMI. On the other hand the mean BMI was higher in SCH (24.0400 ± 3.8436 kg/m2) group than in control group (22.48 ± 2.74 kg/m2) (p 0.05). Fasting plasma glucose (FPG), serum triglyserid, low density lipoprotein (LDL), anti-thyroid peroxidase (TPO) and insulin levels were significantly higher in euthyroid patient and SCH groups (p 0.05). Notably, total cholesterol, LDL and TPO levels were higher in euthyroid patient group (p 0.05). On the other hand, there were no difference between euthyroid patients and SCH group. Conclusions. This study found significantly elevated insulin resistance and cholesterol levels in SCH patients, so we hypothesized that SCH is also a risk factor for insulin resistance disorders such as cardiovascular diseases and metabolic syndrome. As a consequence, lipid metabolism defects and insulin resistance should be screened and treated in SCH patients. Thanks to the strong and significant correlation between HOMA and QUICKI in our study, we suggest the combined use of HOMA and QUICKI in these patients. Further and large-scale studies are needed to evaluate the relationship of HOMA, QUICKI, AIP, and BMI in detecting insulin resistance in SCH patients
Актуальність і мета дослідження. Гіпотиреоз — поширене захворювання щитоподібної залози, із домінуванням серед жінок. У загальній популяції його поширеність становить 2–5 %, тоді як у жінок цей показник у 10 разів вищий, ніж у чоловіків. Інсулінорезистентність, одна з найбільш обговорюваних проблем, розглядається як неадекватна відповідь на дію інсуліну в периферичних тканинах, незважаючи на нормальну секреторну функцію клітин острівців підшлункової залози. У цьому дослідженні ми проаналізували взаємозв’язок між рівнями гормонів щитоподібної залози, індексом маси тіла та інсулінорезистентністю, розрахованою за допомогою гомеостатичної моделі оцінки інсулінорезистентності (HOMA-IR), кількісного індексу перевірки чутливості до інсуліну (QUICKI) та індексу атерогенності плазми в осіб із субклінічним гіпотиреозом на тлі замісної терапії левотироксином. Матеріали та методи. Клінічні та лабораторні дані приблизно 14 000 пацієнтів віком від 18 до 60 років були ретроспективно оцінені. Після застосування критеріїв виключення до дослідження було включено 371 відповідну особу. Усі особи розділені на три групи за рівнем тиреотропного гормону (ТТГ). Група 1 — це еутиреоїдні пацієнти із рівнем ТТГ 0,27–4,2 мкМО/мл, які отримують лікування левотироксином. Група 2 — пацієнти із субклінічним гіпотиреозом із рівнем ТТГ від 4,2 до 10 мкМО/мл. Група 3 — здорова контрольна група з рівнем ТТГ 0,27–4,2 мкМО/мл. Результати. Група пацієнтів у стані еутиреозу мала найвищий ІМТ (25,66 ± 3,36 кг/м2). З іншого боку, ІМТ був вищим у групі осіб із субклінічним гіпотиреозом (24,0400 ± 3,8436 кг/м2), ніж у контрольній групі (22,48 ± 2,74 кг/м2) (p 0,05). Рівні глюкози плазми натще, тригліцеридів сироватки, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО) та інсуліну були значно вищими в групах пацієнтів у стані еутиреозу та з субклінічним гіпотиреозом (p 0,05). Примітно, що рівні загального холестерину, ЛПНЩ і АТ-ТПО були вищими в групі пацієнтів із гіпотиреозом у стані компенсації (р 0,05). З іншого боку, не було різниці між цими пацієнтами та особами із субклінічним гіпотиреозом. Висновки. У дослідженні встановлено вірогідно підвищений рівень резистентності до інсуліну та рівень холестерину в пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом. Тому ми припустили, що субклінічний гіпотиреоз також є фактором ризику розвитку інсулінорезистентності, серцево-судинних захворювань та метаболічного синдрому. Тому показники ліпідограми та інсулінорезистентність слід враховувати при лікуванні осіб із субклінічним гіпотиреозом. Враховуючи встановлену в дослідженні вагому кореляцію між HOMA та QUICKI, ми пропонуємо комбіноване використання індексів HOMA та QUICKI в цих пацієнтів. Потрібні подальші широкомасштабні дослідження для оцінки взаємозв’язку HOMA, QUICKI та ІМТ у виявленні резистентності до інсуліну в пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом
Дод.точки доступу:
Sencan, Mehmet
Duman, Gulhan

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Швед, М. І.
Корекція інсулінорезистентності у хворих на інфаркт міокарда з надлишковою масою тіла та коморбідним метаболічним синдромом [Текст] = Correction of insulin resistance in obese patients with myocardial infarction and comorbid metabolic syndrome / М. І. Швед, І. О. Ястремська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 113-119. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (метаболизм, осложнения, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Інсулінорезистентність (ІР) відіграє істотну роль у розвитку серцево-судинних захворювань і має несприятливий прогностичний вплив на перебіг гострого інфаркту міокарда (ГІМ) внаслідок прямого про- атерогенного впливу ІР та негативного впливу на скоротливу здатність міокарда. Мета: визначити вплив комплексної терапії дапагліфлозином (форксіга) та L-аргінін - L-карнітиновою сумішшю на інсулінорезистентність у хворих на інфаркт міокарда з надлишковою масою тіла та метаболічним синдромом. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 85 чоловіків з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST; серед них було 24 пацієнти із зайвою вагою (ІМТ в межах 25-29,9 кг/м2) та 36 пацієнтів з ожирінням (ІМТ 30 кг/м2). Нормальна маса тіла (ІМТ в межах 18-24,9 кг/м2) була задокументована у 25 пацієнтів. Наявність ІР оцінювали за допомогою індексу HOMA-IR. Ступінь вираженості ІР визначали за величиною коефіцієнта ІР за F. Cara. Результати. Надлишкова маса тіла та ожиріння у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з МС супроводжується підвищенням індексу НОМА та зниженням індексу Caro, що проявляється порушенням вуглеводневого обміну та ускладнювало перебіг ІМ розвитком ознак систоло-діастолічної дисфункції. Висновки. Комплексне лікування з включенням L- карнітин/Ь-аргінінової суміші та дапагліфлозину у хворих на інфаркт міокарда з надмірною масою тіла та ожирінням сприяло відновленню чутливості тканин до інсуліну та покращенню вуглеводневого обміну і систоло-діастолічної функції серця у цієї категорії коморбідних хворих
Insulin resistance (IR) is playing an essential role in the development of cardiovascular disease and has an adverse prognostic effect on the course of acute myocardial infarction (AMI) as a result of direct proatherogenic effects of IR and an adverse effect on myocardial contractility. The aim of the study was to evaluate the insulin resistance effects of multimodality therapy with dapagliflozin (Forxiga) and L-arginine/L-carnitine combination in overweight and obese patients with myocardial infarction
At baseline, overweight and obese patients with myocardial infarction develop a pronounced insulin resistance with carbohydrate metabolism disorders and reduced systolic-diastolic function of the heart. Multi-modality treatment with inclusion of L-carnitine/L-arginine combination and dapagliflozin in overweight and obese patients with myocardial infarction facilitated restoration of tissue sensitivity to insulin and improved carbohydrate metabolism and systolic-diastolic function of the heart in such comorbid patients
Дод.точки доступу:
Ястремська, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Камінський, О. В.
Як лікувати цукровий діабет 2 типу? [Текст] / О. В. Камінський // Мистецтво лікування. - 2022. - № 2. - С. 29-32

Рубрики: Сульфонилмочевины соединения--анал--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (физиология)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (диетотерапия, профилактика и контроль, этиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лемко, О. І.
Деякі аспекти формування інсулінорезистентності при хронічному обструктивному захворюванні легень / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх // Пробл. ендокринної патології. - 2022. - N 1. - С. 50-55

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (осложнения)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) характеризується поєднанням прогресуючого ураження бронхо-легеневої системи з системними ефектами та формуванням коморбідної патології
У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень спостерігається розвиток інсулінорезистентності навіть при помірній бронхообструкції і низькому кардіоваскулярному ризику з наростанням цих проявів відповідно до тяжкості клінічного перебігу за СOPD Assessment Test. Ці зміни є одним із провідних факторів вторинного ураження судин з розвитком коморбідної патології серцево-судинної системи, що значно ускладнює перебіг хвороби
Дод.точки доступу:
Вантюх, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kobrynska, O. Ya.
Options of correcting insulin resistance and proinflammatory cytokine levels in patients with type 2 diabetes mellitus / O. Ya. Kobrynska, O. M. Didushko // Пробл. ендокринної патології. - 2022. - N 1. - P36-42

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: The objective of this study was to investigate the effect of empagliflozin on insulin resistance, leptin and proinflammatory cytokine levels in patients with type 2 diabetes
As a result of the study, it has been established that the use of empagliflozin in the dose of 10 mg per day for 6 months has had a significant effect on anthropometric parameters and markers of insulin resistance (HOMA index, leptin) in patients with type 2 diabetes and obesity. A significant decrease in the levels of IL-6 and CRP under the influence of empagliflozin, regardless of the patient’s weight has been revealed
Метою проведеної роботи було вивчення впливу емпагліфлозину на показники інсулінорезистентності, лептину та рівні прозапальних цитокінів у хворих на цукровий діабет 2-го типу
В результаті дослідження встановлено, що застосування емпагліфлозину 10 мг/д протягом 6 місяців мало достовірний вплив на антропометричні показники та маркери інсулінорезистентності (індекс Хома, лептин) у хворих на ЦД 2 типу та ожиріння. Виявлено достовірне зниження рівнів ІЛ-6 та СРБ під впливом емпагліфлозину, незалежно від ваги пацієнта
Дод.точки доступу:
Didushko, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цимбала, Е. М.
Зміни білкової та ліпідної пероксидації в органах гепатопанкреатобіліарної системи, ферментативних антиоксидантів у щурів за умов перебування на дієтах з надмірним вмістом вуглеводів або жирів [Текст] = Changes in protein and lipid peroxidation in organs of hepatopancreatobiliary system, enzymatic antioxidants in rats under the conditions of diets with excessive carbohydrates or fats / Е. М. Цимбала, Н. М. Воронич-Семченко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 98-102. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология, этиология)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (физиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (физиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- DIGESTIVE SYSTEM ABNORMALITIES (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою дослідження було вивчити особливості показників киснезалежних процесів та протирадикального захисту організму на тлі висококалорійної дієти в експерименті. Дослідження проводили на статевозрілих щурах-самцях, які перебували на дієтах з надмірним вмістом вуглеводів (1-ша дослідна група) і жирів (2-га дослідна група) та на стандартному харчовому раціоні віварію (контрольна група). У результаті дослідження у сироватці крові дослідних щурів спостерігали підвищений вміст продуктів окисної модифікації білків на 64,35% - у 3,3 раза (р0,05), у тканинах печінки - у 2,6-4,5 раза (р0,01) та підшлункової залози на 67,86% - у 5,6 раза (р0,05) щодо даних контрольної групи. Зміни показників ліпопероксидації були однонапрямленими. Зокрема у сироватці крові тварин, які перебували на високовуглеводній та високожировій дієтах, спостерігали зростання вмісту дієнових кон’югатів (ДК) та продуктів, які реагують на тіобарбітурову кислоту (ТБК-АП) на 72,37% - у 2,2 раза (р0,001), у тканинах печінки та підшлункової залози - збільшення рівня ТБК-АП на 44,07% - у 6,0 разів (р0,01) відповідно щодо контролю. Активація білкової та ліпідної пероксидації відбувалась за умов підвищення активності каталази у 2,5 раза (р0,05), вмісту церулоплазміну на 54,61-88,65% (р0,05), насиченості трансферину залізом на 43,5851,28% (р0,01) на тлі зниження активності супероксиддисмутази та глутатіонредуктази на 26,84-83,34% (р0,01) щодо значень у інтактних тварин. Виявлені зміни не залежали від типу дієти. Отримані порушення відображають розвиток оксидативного стресу та є фактором ризику структурної перебудови і функціональних змін органів гепатопанкреатобіліарної системи
Among the mechanisms of pathological processes development, in particular obesity, an important role belongs to the increase in the intensity of oxygen-dependent processes. It is known that the products of protein and lipid peroxidation can change the structure of the cell membrane, lead to denaturation of proteins and damage to amino acids. Accumulation of protein and lipid peroxidation products can inhibit oxidative phosphorylation and glycolysis, can cause tissue edema and worsen the course of inflammatory processes. Such changes may occur against the background of inertia or suppression of antioxidant reserves. The in-depth study of the obesity development against the background of high-carbohydrate or high-fat diets attracts attention
The resulting disorders reflect the development of oxidative stress and are the risk factors for structural adjustments and functional changes in the hepatopancreatobiliary system organs. Activation of the processes of free radical oxidation of proteins and lipids against the background of inhibition of antioxidant enzymes can play a significant role in the development of obesity complications, especially such as hypertension, atherosclerosis, heart failure, type 2 diabetes mellitus
Дод.точки доступу:
Воронич-Семченко, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Журавльова, Л. В.
Особливості розвитку раннього остеоартрозу у жінок, хворих на ЦД 2-го типу, в пре- та постменопаузі [Текст] / Л. В. Журавльова, В. О. Черпіта // Ліки України. - 2022. - № 2/3. - С. 31-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, патофизиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология)
Анотація: Метою даного огляду є узагальнення інформації щодо розвитку остеоартрозу в пацієнток, хворих на цукровий діабет 2-го типу, в пре- та постменопаузі. Особливості настання та перебігу клімактерію, його вплив на розвиток раннього остеоартрозу, а саме на метаболізм кісткової тканини у жінок є насамперед міждисциплінарною проблемою, яка потребує комплексного підходу і залучає до вивчення процесу лікарів різних спеціальностей: терапевтів, кардіологів, ендокринологів, ревматологів тощо. На сьогодні доведена важлива роль адипокінів загалом, але питання впливу вісфатіну в патогенезі розвитку остеоартрозу потребує подальшого вивчення. Застосування методу ранньої діагностики за допомогою вісфатіну може бути використано для підвищення якості діагностики остеоартрозу, в тому числі для прогнозування тяжкості перебігу захворювання у жінок, хворих на цукровий діабет 2-го типу, в пре- і постменопаузі. Тому доцільним є подальше вивчення молекулярних механізмів активації вісфатіну, яке може привести до розробки нових терапевтичних засобів для лікування ранніх змін при остеоартрозі та широкого спектра інших супутніх захворювань
Дод.точки доступу:
Черпіта, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Бойчук, А. В.
Взаємозв’язок недостатності вітаміну D з інсулінорезистентністю під час вагітності [Текст] / А. В. Бойчук, Т. О. Буднік // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (кровь)
ГИДРОКСИХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛЫ -- HYDROXYCHOLECALCIFEROLS (анализ, кровь)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Фітотерапія є методом вибору в лікуванні початкових проявів цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. В осіб із порушеною глікемією натще й порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) фітотерапія у поєднанні з корекцією стилю життя може зупинити подальший розвиток хвороби. При виявленні легкої форми ЦД своєчасне призначення адекватної фітотерапії забезпечує компенсацію обмінних порушень і запобігає прогресуванню захворювання. У багатьох країнах накопичено значний досвід успішного лікування ЦД із використанням фітотерапії. Мета: оцінка ефективності й безпеки дієтичної добавки Сахніл як додаткового комплексу біологічно активних речовин рослинного походження в пацієнтів з порушенням вуглеводного обміну. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 50 осіб із ПТГ. Пацієнти першої групи (n = 20) дотримувалися рекомендацій щодо зміни способу життя й фізичної активності. Пацієнти другої групи (n = 30) отримували дієтичну добавку Сахніл. Сахніл призначали по 2 таблетки двічі на добу за 30 хвилин до їди впродовж трьох місяців. Результати. У першій групі наприкінці спостереження рівень глікемії натще практично не змінився і становив 6,76 ± 0,11 ммоль/л. Через 12 тижнів у групі пацієнтів, які отримували Сахніл, рівень глікемії натще вірогідно знизився на 18,9 % і становив 5,62 ± 0,09 ммоль/л. Наприкінці лікування в осіб першої групи відзначалося незначне зниження рівня глікемії через 2 години після навантаження (р = 0,08). Терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл привела до суттєвого зниження (на 20,8 %, р = 0,001) рівня глікемії через 2 години після навантаження, що становило 7,14 ± 0,19 ммоль/л. При аналізі показників ліпідного обміну в динаміці спостереження й лікування встановлено, що в другій групі пацієнтів, які приймали Сахніл, концентрація загального холестерину вірогідно знизилася на 10,8 % (до лікування 6,09 ± 0,17 ммоль/л, після лікування — 5,43 ± 0,11 ммоль/л; р = 0,03). В осіб першої групи рівень загального холестерину за час спостереження не змінився (на початку — 6,32 ± 0,19 ммоль/л і після лікування — 6,16 ± 0,21 ммоль/л). Висновки. Дієтична добавка Сахніл є ефективним засобом для лікування хворих з порушеною толерантністю до глюкози. Терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл у добовій дозі 2 таблетки двічі на день приводить до зниження й нормалізації параметрів вуглеводного обміну. Ці зміни мають статистично значущий характер порівняно з початковим рівнем глікемії. Сахніл добре переноситься хворими, не викликає побічних ефектів
Дод.точки доступу:
Буднік, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Gromnatska, N. M.
Insulin resistance: metabolic and somatic changes in children [Текст] = Інсулінорезистентність: метаболічні і соматичні зміни у дітей / N. M. Gromnatska, O. Y. Sklyarova, O. O. Kulya // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Insulin resistance is the major sign of etiology and pathogenesis of type 2 diabetes mellitus and metabolic syndrome and can precede its development for many years. Early identifying the beginning of insulin resistance in children is important to prevent diabetes mellitus in adult life. The purpose was to identify metabolic and somatic changes in children with insulin resistance. Material and methods. Out of 182 children of the general sample, who was estimated fasting plasma insulin and glucose, HOMA-IR, and glucose/insulin ratio, 2 groups were formed: group 1 — children with IR — 56 (30.8 %) and group 2 — 126 (69.2 %) children with normal insulin sensitivity. In children anthropometric data, lipid metabolism (total cholesterol, triglycerides, HDL-C, LDL-C, VLDL-C), blood pressure, leptin were determined. Results. From examined subjects 56 children were generally obese (BMI 95th percentile), 71 children were abdominally obese (WC 90th percentile), 55 children were with normal body mass (BMI 90th percentile). Insulin resistance was identified in 21 (37.5 %) children with general obesity more rarely, than in 38 (39.4 %) children with abdominal obesity (p 95th percentile) diagnosis in insulin-resistant children was by 33.8 % higher (p = .001). Blood leptin concentration was 1.8 falled higher in insulin-resistant children and significantly correlates with waist circumference, fasting insulin, HOMA-IR, and diastolic blood pressure. Conclusions. Insulin resistance is related to cardiometabolic risks, such as general and abdominal obesity, hypertension, dyslipidemia, hyperleptinemia, and leptin resistance, and is a screening biomarker for children and adolescents with an increased risk of cardiometabolic diseases
Інсулінорезистентність є базовим фактором етіології та патогенезу цукрового діабету 2-го типу та метаболічного синдрому і може передувати їм за багато років. Раннє виявлення початку інсулінорезистентності та пов’язаних з нею метаболічних факторів ризику у дітей запобігає розвитку цукрового діабету в дорослому житті. Мета: виявити метаболічні і соматичні зміни у дітей з інсулінорезистентністю. Матеріали та методи. З 182 дітей загальної вибірки, у яких визначено рівень базального інсуліну і глюкози, HOMA-IR та індексу глюкоза/інсулін сформовано дві групи: група 1 — 56 (30,8 %) дітей з інсулінорезистеністю, група 2 — 126 (69,2 %) дітей з нормальною чутливістю до інсуліну. Дітям проведено антропометрію, ліпідограму (загальний холестерин, тригліцериди, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ), лептин. Результати. З обстеженої когорти 56 дітей мали генералізоване ожиріння (ІМТ 95-го перцентиля), 71 дитина — абдомінальне ожиріння (окружність талії 90-го перцентиля), 55 дітей — нормальну масу тіла (ІМТ 90-го перцентиля). Інсулінорезистентність виявлена у 21 (37,5 %) дитини з генералізованим ожирінням, 38 (39,4 %; p
Дод.точки доступу:
Sklyarova, O. Y.
Kulya, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Диннік, В. О.
Характеристика вуглеводного обміну у дівчаток-підлітків з порушеннями менструальної функції з урахуванням маси тіла і рівня вітаміну D [Текст] / В. О. Диннік, О. О. Диннік, А. Є. Дружиніна // Український журнал дитячої ендокринології. - 2021. - N 3. - С. 16-21. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (кровь, осложнения)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (кровь, осложнения, этиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Дод.точки доступу:
Диннік, О. О.
Дружиніна, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Яцула, М. С.
Ожиріння в дітей як загроза здоров’ю нації: основні фактори, які на це впливають [Текст] = Obesity in children as a threat to the health of the nation. main factors that influence this / М. С. Яцула, С. Л. Няньковський // Дитячий лікар. - 2021. - N 4. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (генетика, иммунология)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: Актуальність проблеми ожиріння не викликає сумнівів. Із 1980 р. кількість людей, які страждають на ожиріння, у світі зросла майже вдвічі. На сьогодні кількість пацієнтів із зайвою вагою та ожирінням досягає 1,5 млрд
Дитяче ожиріння – актуальна проблема ХХІ ст. Воно розвивається в умовах наявності генетичної схильності під впливом факторів зовнішнього середовища, з розвитком інсулінорезистентності, метаболічного синдрому та порушенням балансу адипоцитокінів. Профілактика, своєчасна діагностика, лікування надмірної маси тіла та ожиріння в дитячому віці може істотно вплинути на здоров’я нації в майбутньому, знизити ризик розвитку низки гострих та хронічних захворювань, вплинути на якість та тривалість життя дорослих.
Childhood obesity is an urgent problem of the XXI century. It develops in the presence of a genetic predisposition under the influence of environmental factors, with the development of insulin resistance, metabolic syndrome and imbalance of adipocytokines. Prevention, diagnosis and treatment of overweight and obesity in childhood can have a significant impact on the health of the nation in the future, reduce the risk of developing a number of acute and chronic diseases, and affect the quality and duration of life in adulthood
Дод.точки доступу:
Няньковський, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Могильницька, Л. А.
Рівень молекул адгезії при синдромі полікістозних яєчників [Текст] / Л. А. Могильницька // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 57-63

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
КЛЕТОК АДГЕЗИИ МОЛЕКУЛЫ -- CELL ADHESION MOLECULES
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (патология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) характеризується порушенням функції яєчників та гіперандрогенемією, а також сукупністю метаболічних порушень, що зумовлюють підвищення ризику розвитку серцево-судинних захворювань
У результаті даного дослідження виявлено підвищення вмісту молекул адгезії при СПКЯ як у поєднанні з ожирінням, так і з нормальною масою тіла, що може бути проявом ендотеліальної дисфункції при цьому патологічному стані. Підвищення вмісту ICAM-1, VCAM-1, Е-селектину ймовірно пов’язане з інсулінорезистентністю, дисліпідемією та гіперандрогенемією
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Фадєєнко, Г. Д.
Перспективи застосування трансплантації фекальної мікробіоти при метаболічно-асоційованій патології. Огляд літератури [Текст] = Prospects for use of transplantation of fecal microbiotes in metabolic-associated pathology / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 49-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (иммунология, метаболизм, патофизиология, терапия)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология)
ТРАНСПЛАНТАЦИОННАЯ ИММУНОЛОГИЯ -- TRANSPLANTATION IMMUNOLOGY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патогенность)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Наголошено на перспективності застосування трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) від здорової людини як модулятора відновлення порушеної кишкової мікробіоти. Наведені дані експериментальних досліджень на тваринах показують вплив ТФМ при метаболічному синдромі: пересадка мікробіоти від худих осіб зменшувала дисфункцію метаболізму глюкози, підвищувала відносну кількість Akkermansia, Muscispirillum, Oscillospira та Ruminococcus, знижувала масу тіла, сироватковий рівень аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, ендотоксину, зменшувала вираженість стеатогепатиту (знижувався середній бал NAS печінки завдяки зменшенню вмісту внутрішньопечінкових тригліцеридів і холестерину, нормалізувався баланс прозапальних та протизапальних цитокінів). Отже, у реципієнта відбувалося успішне моделювання «метаболічно сприятливого» профілю мікробіоти. Однак дослідження на людях не показали таких значущих результатів. Лише частина авторів відзначили, що ТФМ від худих донорів тимчасово підвищує периферичну чутливість до інсуліну, рівень кишкових бактерій, які продукують бутират (Eubacterium hallii або Roseburia intestinalis), вторинних жовчних кислот (літохолевої в плазмі крові та фекаліях, ізолітохолевої і дезоксихолевої у фекаліях), пропіонату та бутирату у фекаліях, зменшує вміст g‑глутамілтранспептидази і аланінамінотрансферази та підвищує чисельність Ruminococcus, Faecalibacterium і Prevotella copri. Інші дослідники не зареєстрували статистично значущого поліпшення чутливості до інсуліну, зміну ступеня стеатозу та фіброзу печінки. Більшість авторів не виявили зміни індексу маси тіла після ТФМ. Узагальнення наявних даних показало, що хоча ТФМ є потенційною терапевтичною стратегією при ожирінні (її зв’язок з поліпшенням чутливості до інсуліну протягом 6 тиж підтверджена), якість доказів є низькою, тому необхідно провести додаткове дослідження впливу ТФМ на клінічні кінцеві точки, визначити оптимальну дозу, спосіб доставки, тривалість терапії, підготовку випорожнення і вибір донора для максимального терапевтичного ефекту ТФМ
The authors emphasize the prospects of using fecal microbiota (FM) transplantation from a healthy person as a modulator for restoring disturbed intestinal microbiota. The presented results from experimental studies on animals showed the FMT effects at metabolic syndrome. Thus, microbiota transplantation from thin subjects reduced the dysfunction of glucose metabolism, increased the relative abundance of Akkermansia, Muscispirillum, Oscillospira and Ruminococcus. It resulted in the decrease of body weight, serum levels of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase, endotoxin, reduced steatohepatitis intensity (the average liver NAS score decreased due to decrease of the levels of intrahepatic triglycerides, cholesterol, the balance of pro‑ and anti‑inflammatory cytokines normalized). Thus, the recipient was successful in modelling the «metabolically favourable» microbiota profile. However, human studies did not show such significant results. Only a part of the authors noted that FMT from skinny donors temporarily increased peripheral insulin sensitivity and the level of butyrate‑producing intestinal bacteria (Eubacterium hallii or Roseburia intestinalis), the level of secondary bile acids (lithocholic in blood plasma and feces, isolitocholic and deoxycholic in feces), propionate and butyrate in feces, and also reduces the levels of g‑glutamyl transpeptidase and alanine aminotransferase and increases the number of Ruminococcus, Faecalibacterium and Prevotella copri. Other researchers did not note statistically significant improvements in insulin sensitivity, changes in the degree of steatosis and liver fibrosis, and most authors did not find changes in BMI after FMT. Summarizing the available data showed that although FMT is a potential therapeutic strategy for obesity (confirmed to be associated with improved insulin sensitivity at 6 weeks), the quality of the evidence is low, rhus higher number of investigations are needed to study the effects of FMT on the long‑term clinical endpoints, determining the optimal dosage, route of delivery, duration of therapy, stool preparation, and donor selection to maximize the therapeutic effect of FMT
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Шевчук, С. В.
Гормональні та вегетативні фактори інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертензію [Текст] / С. В. Шевчук, В. С. Корчинський // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 3. - С. 91-98

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: Поєднання артеріальної гіпертензії (АГ) та інсулінорезистентності (ІР) значно збільшує ризик серцево-судинних ускладнень. Мета дослідження: вивчення показників вуглеводного обміну, активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, кальційрегулюючих гормонів, глюкокортикоїдної функції наднирників, стану вегетативної нервової системи і їх можливих взаємозв’язків з гемодинамічними параметрами у хворих на АГ з різною чутливістю до інсуліну. Проведено комплексне дослідження гормонального профілю радіоімунним методом і центральної гемодинаміки методом ехокардіографії у 72 хворих на АГ II стадії, 1-2 ступеня, чоловічої статі (середній вік – 54,1±3,4 роки), з індексом маси тіла до 30 кг/мІ, з яких у 32 хворих виявлена ІР, у 40 – її відсутність. ІР верифікували за величиною індексу НОМА-IR, що перевищувала 2,77. Для оцінки стану вегетативної нервової системи проводили дослідження варіабельності серцевого ритму. Встановлено, що у хворих на АГ з ІР вірогідно підвищені активність реніну плазми, рівні ангіотензину II, кортизолу, інсуліну, паратгормону, знижується парасимпатичний і підвищується симпатичний тонус. У функціонуванні симпато-адреналової системи переважає вплив медіаторної ланки. За результатами факторного аналізу у хворих на АГ з ІР визначається відмітна структура взаємозв’язків нейрогуморальних регуляторів з основними показниками центральної гемодинаміки і міжгормональних взаємодій, підвищуються прямі регуляторні ефекти ангіотензину II, інсуліну, прогестерону, паратгормону на показники центральної гемодинаміки, збільшується модуляція пресорної дії. Проведене дослідження дозволило виявити не тільки особливості нейрогуморальних профілів у хворих на АГ залежно від ІР, але і встановити відмітні ознаки в структурі регуляторного процесу центральної гемодинаміки та міжгормональних взаємодій, що необхідно враховувати при призначенні антигіпертензивної терапії
Дод.точки доступу:
Корчинський, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Analysing association between anthropometric indicators of insulin resistance and insulin-like growth factor-1 in patients with nodular goiter / O. S. Miroshnichenko [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 4. - P40-49

MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (патофизиология, этиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
Анотація: Publications suggesting that thyroid nodule might be associated with insulin resistance (IR) and metabolic syndrome are quite interesting. In a very recent report, increased thyroid volume and nodule prevalence were also reported in patients with IR in an iodine-sufficient area []. The purpose of the work is to analyze the association between anthropometric indicators IR and IGF-1 in patients with nodular goiter
Patients with nodular goiter with IGF-1 level in blood above the sex-age norm have significantly higher values of anthropometric indicators IR (WHtR, ABSI, BFD and BAI) compared with patients with a normal level of this indicator; in patients with nodular goiter with II degree obesity and above, thyroid volume is significantly associated with BMI; BAI (R2 = 82.37%) is a predictor of increased levels of IGF-1 in blood of patients with nodular goiter, regardless of the obesity; BRI (R2 = 81.14%) is a predictor of increased thyroid volume in patients with nodular goiter with IGF -1 high level and obesity
Дод.точки доступу:
Miroshnichenko, O. S.
Mykytyuk, M. R.
Cherniavska, I. V.
Dubovyk, V. M.
Seliukova, N. Yu.
Dorosh, O. G.
Gerasymenko, V. L.
Sazonov, M. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Бобрик, М. І.
Інсулінорезистентність і мелатонін: чи є зв’язок? [Текст] / М. І. Бобрик, В. М. Резніченко, І. В. Сідорова // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - N 6. - С. 29-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, дефицит, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Синдром інсулінорезистентності (ІР) розвивається внаслідок зниження чутливості жирової, м’язової тканин і печінки до інсуліну, у результаті чого виникає гіперінсулінемія з порушенням вуглеводного, ліпідного і пуринового обміну. Необхідно пам’ятати, що ІР не лише пов’язана з розвитком переддіабету і цукрового діабету (ЦД) 2го типу, але є й однією з ключових ланок патогенезу серцевосудинних захворювань, неалкогольної жирової хвороби печінки, синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), гестаційного діабету та ін.
Дод.точки доступу:
Резніченко, В. М.
Сідорова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Cherniaieva, A. A.
Features of insulin resistance assessment in patients with type 2 diabetes mellitus with hyperuricemia [Text] / A. A. Cherniaieva // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 3. - P83-90

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: The link between hyperuricemia (HUA) and insulin resistance (IR) has been established in many studies, but the traditional «insulin» indices used to assess the severity of IR, although there are the most informative, sensitive and specific, have not been widely used in clinical practice. The aim of the research is to evaluate the possibility to use calculated «non-insulin» indices in clinical practice to assess IR in patients with type 2 diabetes (T2DM) with HUA. Materials and methods. We examined 395 patients with type 2 diabetes (231 women and 164 men) aged 39 to 81 years, the average — (54.6 ± 12.9) years, who received oral hypoglycemic therapy. Anthropometric indicators were determined — waist circumference (WC) and body mass index (BMI). The author determined the level of fasting blood glucose in capillary blood by glucose oxidase method, the concentration of uric acid (SUA) in the serum, the level of high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C), triglycerides (TG) — by colorimetric method; immunoreactive insulin — by immunochemiluminescent method. The IR severity was assessed by indices HOMA-IR, QUICKI, Caro, visceral obesity index (AVI), triglyceride-glucose index (TyG-index), TyG-BMI index, TyG-WC index, metabolic index (MI) and the ratio of TG/cholesterol-HDL (TG/HDL-C-ratio). Statistical analysis of the obtained data was performed using the software package «Statgraphics Plus for Windows 10.0». Results. Between groups of patients with T2DM on the concentration of SUA in the blood the author found significant differences in WC, BMI and TG level, which affected the calculated «non-insulin» indices: AVI (P = 0.026), TyG-index (P = 0.04), TyG-BMI-index (P = 0.001), TyG-WC index (P = 0.037) and MI (P = 0.03). A positive correlation between HOMA-IR and MI (rs = 0.44, P = 0.0006) and AVI (rs = 0.28, P = 0.01) was established; QUICKI with MI (rs = 0.32, P = 0.012), TyG-index (rs = 0.29, P = 0.02), TyG-BMI index (rs = 0.25, P = 0.04), TyG-WC index (rs = 0.34, P = 0.004) and AVI (rs = 0.31, P = 0.01). It has been determined that the Caro index at the trend level positively correlates with the TyG-index (rs = 0.23, P = 0.065). Among the studied calculated «non-insulin» indices in patients with T2DM with the concentration of SUA in the blood are significantly associated with TyG-index (rs = 0.19; P = 0.0034), TyG-BMI index (rs = 0.43; P = 0.0001), TyG-WC index (rs = 0.44; P = 0.00001), MI (rs = -0.17; P = 0.012) and TG/HDL-C-ratio (rs = 0.15); P = 0.011). Conclusions. the author established a positive correlation between HOMA-IR and MI and AVI in patients with T2DM with SUA; QUICKI with MI, TyG-index, TyG-BMI-index, TyG-WC-index and AVI. Among the calculated «non-insulin» IR indices with the concentration of SUA in patients with T2DM are significantly associated with TyG-index, TyG-BMI-index, TyG-WC-index, MI and TyG/HS-HDL. To adequately assess the severity of IR in patients with T2DM with HUA, it is advisable to use TyG-index, TyG-BMI-index, TyG-WC-index, MI and TG/HS-HDL
Актуальність. Зв’язок між гіперурикемією (ГУ) і інсулінорезистентністю (ІР) встановлено в багатьох дослідженнях, проте традиційні «інсулінові» індекси, що використовуються для оцінки виразності ІР, хоча і є найбільш інформативними, чутливими і специфічними, не знайшли широкого застосування в клінічній практиці. Мета дослідження — оцінити можливість використання в клінічній практиці для оцінки ІР ухворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу з ГУ розрахункових «неінсулінових» індексів. Матеріали і методи. Обстежено 395 хворих на ЦД 2 типу (231 жінка і 164 чоловіків) віком від 39 до 81 року, середній — (54,6 ± 12,9) років, які отримували пероральну цукрознижуючу терапію. Визначали антропометричні показники — обвід талії (ОТ) і індекс маси тіла (ІМТ). Рівень глікемії крові натще в капілярній крові визначали глюкозооксидазним методом, концентрацію сечової кислоти (СК) у сироватці крові, рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ) — колориметричним методом; імунореактивного інсуліну — імунохемілюмінесцентним методом. Ступінь виразності ІР оцінювали за індексами HOMA-IR, QUICKI, Caro, індексом вісцерального ожиріння (ІВО), тригліцеридно-глюкозним індексом (TyG-індекс), TyG-ІМТ-індексом, TyG-ОТ-індексом, метаболічним індексом (МІ) та відношенням ТГ/ХС ЛПВЩ. Статистичний аналіз отриманих даних проведено за програмним комплексом «Statgraphics Plus for Windows 10.0». Результати. Між групами хворих на ЦД 2 типу за концентрацією СК в крові встановлено значущі відмінності за ОТ, ІМТ і рівнем ТГ, що позначилося на розрахункових «неінсулінових» індексах: ІВО (Р = 0,026), TyG-індекс (Р = 0,04), TyG-ІМТ-індекс (Р = 0,001), TyG-ОТ-індекс (Р = 0,037) та МІ (Р = 0,03)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)