Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Интерлейкин-10<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 65
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-65 
1.


    Sizyi, M. U.
    Dynamic study of concentrations of inflammatory and anti-inflammatory interleukins in patients with neck injuries [Text] / M. U. Sizyi // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - P4-8


MeSH-головна:
ШЕИ ТРАВМЫ -- NECK INJURIES (диагностика, иммунология, патофизиология, хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, иммунология, патофизиология, хирургия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (анализ, иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8 (анализ, иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, иммунология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (анализ, иммунология)
КАЛЛИКРЕИН-КИНИНОВАЯ СИСТЕМА -- KALLIKREIN-KININ SYSTEM (иммунология)
Анотація: Досліджено цитокіновий статус у 64 пацієнтів з ушкодженнями шиї і пошкодженням її внутрішніх структур. Тяжка травма завдає шкоди захисним бар’єрам організму й активізує імунологічну реакцію. Із речовин, що виділяються в ході цього процесу, прозапальні цитокіни відіграють важливу роль. Показано, що моніторинг цитокінового статусу (IL-6, IL-8, IL-10, TNF?) у гострому періоді травми має важливе клінічне, прогностичне та діагностичне значення. Завдяки динамічному дослідженню концентрацій прозапальних і протизапальних інтерлейкінів протягом перших десяти днів у пацієнтів разом із клінічними даними було змінено тактику рутинного лікування та оптимізовано терміни й обсяг хірургічного лікування. Фактор некрозу пухлин-? є надійним індикатором розвитку інфекційного ускладнення, що дозволяє змінити антибактеріальну, протизапальну терапію та поліпшити її результати.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Onishchenko, N. V.
    The role of interleukin-10 gene polymorphism (rs 1800872) in the course of herpes zoster in adults [Текст] / N. V. Onishchenko, Yu. Yu. Riabokon, O. V. Riabokon // Патологія. - 2018. - Том 15, N 3. - С. 325-329


MeSH-головна:
HERPESVIRIDAE -- HERPESVIRIDAE
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Мета роботи – визначити роль поліморфізму гена інтерлейкіну-10 (rs 1800872) в перебігу оперізувального герпесу в дорослих. Матеріали та методи. У дослідження залучили 50 дорослих хворих на оперізувальний герпес. Проаналізували клінічний перебіг захворювання та розвиток певного характеру ускладнень залежно від наявності поліморфізму гена інтерлейкіну-10. Статистичне опрацювання даних здійснили з використанням сформованої бази даних пацієнтів у програмі Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Встановили, що генотип ТТ гена ІЛ-10 (rs 1800872) зареєстрували у 30 (60,0 %) хворих на оперізувальний герпес проти 14 (35,0 %) здорових осіб контрольної групи (р = 0,02), що підтверджувало значення поліморфізму гена ІЛ-10 у реактивації Varicella Zoster Virus і маніфестації оперізувального герпесу. Аналіз поліморфізму гена ІЛ- 10 (rs 1800872) залежно від клінічної форми та ступеня тяжкості оперізувального герпесу показав, що ТТ генотип вірогідно частіше реєстрували у хворих із тяжким перебігом захворювання (86,7 % проти 48,6 %, р = 0,01), проте не впливав на формування певних клінічних форм захворювання (р 0,05). У хворих на оперізувальний герпес поліморфізм гена ІЛ-10 (rs 1800872) впливав на тяжкість перебігу захворювання: генотип TT асоціювався з тяжким перебігом захворювання (р = 0,01) і розвитком ускладнень неврологічного характеру (р = 0,03), що були представлені менінгітом (6), синдромом Рамсея-Ханта (3) та наступним формуванням постгерпетичної невралгії (3), а також офтальмологічного характеру (р = 0,0001), які були представлені герпетичним блефарокон’юнктивітом (16), кератоувеїтом (3), іридоциклітом (1), субкон’юнктивальним крововиливом (1). На відміну від генотипу TT, генотип TG гена ІЛ-10 (rs 1800872) мав асоціацію з розвитком ускладнень, що пов’язані з приєднанням вторинної бактеріальної мікрофлори (?2 = 4,5, р = 0,03), частота розвитку яких не залежала від тяжкості перебігу оперізувального герпесу (р 0,05). Висновки. У хворих на оперізувальний герпес генотип ТТ гена ІЛ-10 (rs 1800872) асоціюється з реактивацією Varicella Zoster Virus і розвитком тяжкого перебігу захворювання з формуванням ускладнень неврологічного (?2 = 4,75, р = 0,03) та офтальмологічного (?2 = 14,75, р = 0,0001) характеру. Генотип TG гена ІЛ-10 (rs 1800872) асоціюється з розвитком ускладнень, котрі пов’язані з приєднанням вторинної бактеріальної мікрофлори (?2 = 4,5, р = 0,03).
Aim. The aim of the work was to determine the role of polymorphism of the interleukin-10 gene (rs 1800872) in the course of herpes zoster in adults. Materials and methods. 50 adult patients with herpes zoster were included into the study. The clinical course of the disease and development of the certain nature of complications were analyzed depending on the genetic polymorphism of the interleukin-10 gene. Statistical data processing was performed with using the formed patient database in the program STATISTICA for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Results. It was established that genotype TT of the IL-10 gene (rs 1800872) was recorded in 30 (60.0 %) patients with herpes zoster versus 14 (35.0 %) healthy people from the control group (P = 0.02), which confirmed the significance of the gene polymorphism IL-10 in reactivation of the varicella zoster virus and the manifestation of shingles. Analysis of the polymorphism of the IL-10 gene depending on the clinical form and the severity of shingle showed that genotype TT was significantly more frequently recorded in patients with severe course disease (86.7 % vs. 48.6 %, P = 0.01), however, did not influenced on the formation of certain clinical forms of the disease (P 0.05). In patients with herpes zoster polymorphism of the IL-10 gene (rs 1800872) influenced the severity of the course of the disease, namely, the TT genotype was associated with a severe course of the disease (P = 0.01) and the development of neurological complications (P = 0.03), which were represented by meningitis (6), Ramsey-Hunt syndrome (3) and the subsequent formation of postherpetic neuralgia (3), as well as of ophthalmic nature (P = 0.0001), which were represented by herpetic blepharoconjunctivitis (16), keratouveitis (3), iridocyclitis (1), subconjunctival hemorrhages (1). Unlike the TT genotype, genotype TG of the IL-10 gene (rs 1800872) was associated with the development of complications with the addition of secondary bacterial microflora (?2 = 4.5, P = 0.03), the incidence of which did not depend n the severity of herpes zoster (P 0.05). Conclusions. In patients with herpes zoster, the TT-genotype of the IL-10 gene (rs 1800872) was associated with reactivation of the varicella zoster virus and development of a severe disease course, with formation of neurological (?2 = 4.75, P = 0.03) and ophthalmic (?2 = 14.75, P = 0.0001) complications. The TG genotype of the IL-10 gene (rs 1800872) is associated with the development of complications associated with the addition of secondary bacterial microflora (?2 = 4.5, P = 0.03).
Дод.точки доступу:
Riabokon, Yu. Yu.
Riabokon, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Кравчун, П. Г.
    Імунозапальні маркери і функціональний клас хронічної серцевої недостатності у хворих з цукровим діабетом 2 типу [Текст] / П. Г. Кравчун, А. В. Наріжна, Н. Г. Риндіна // Одеський медичний журнал : наук.-практ. журн. - 2014. - № 5. - С. 47-50. - Бібліогр.: с. 49-50


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагноз, иммунология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагноз, иммунология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагноз)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (метаболизм)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (метаболизм)
Дод.точки доступу:
Наріжна, А. В.
Риндіна, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Коваль, Г. Д.
    Імунорегуляторна роль протизапальних цитокінів при ендометріозі, асоційованому з безпліддям [Текст] / Г. Д. Коваль, О. М. Юзько // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 4. - С. 42-47


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (иммунология, патофизиология)
АСЦИТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- ASCITIC FLUID (иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ)
ТРАНСФОРМИРУЮЩИЙ ФАКТОР РОСТА БЕТА -- TRANSFORMING GROWTH FACTOR BETA (анализ)
Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Інтерлейкін 10, індекс маси тіла та сироватковий альбумін у пацієнтів з хронічною хворобою нирок 5Д стадїї [Текст] / І. О. Дудар [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2013. - № 4. - С. 30-33


MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагноз, кровь, метаболизм)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (кровь, метаболизм)
АЛЬБУМИН СЫВОРОТОЧНЫЙ -- SERUM ALBUMIN (метаболизм, ультраструктура)
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS (использование, тенденции)
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
Дод.точки доступу:
Дудар, І. О.
Дріянська, В. Є.
Григор’єва, Є. М.
Гончар, Ю. І.
Красюк, Е. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Криворучко, І. А.
    Аналіз зв’язку змін рівня інтерлейкінів крові з летальністю у хворих на піопневмоторакс [Текст] / І. А. Криворучко, Д. Е. Лопатенко // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 2. - С. 7-10


MeSH-головна:
ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX (иммунология, кровь, смертность)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8 (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (кровь)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД -- TREATMENT FAILURE
Дод.точки доступу:
Лопатенко, Д. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Волянська, А. Г.
    Використання протиспайкових бар’єрів у безплідних хворих із спайковим процесом, асоційованим з тяжкими формами ендометріозу [Текст] / А. Г. Волянська // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 3. - С. 30-34. - Библиогр.: с. 34-35


MeSH-головна:
(хирургия, этиология)
(хирургия)
(диагностика, хирургия)


ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Влияние интерлейкина-10 на факторы иммунной системы и антиоксидантной защиты головного мозга, функцию тимуса и поведение мышей с купризоновой моделью демиелинизации [Текст] / И. Ф. Лабунец [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 5. - С. 42-48. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ДЕМИЕЛИНИЗИРУЮЩИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- DEMYELINATING DISEASES
КУПРИЗОН -- CUPRIZONE (вредные воздействия)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (иммунология, энзимология)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ТИМУС -- THYMUS GLAND (физиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Известно участие макрофагов, Т-лимфоцитов и факторов оксидативного стресса в повреждении нервных клеток, что может привести к нарушению их функционирования. Гормон тимуса тимулин проявляет иммуномодулирующие свойства, а интерлейкин-10 (IL-10) — противовоспалительные и нейротропные свойства. Цель: исследовать изменения содержания макрофагов, Т-лимфоцитов, малонового диальдегида (МDА) и активности антиоксидантных ферментов в головном мозге, уровня тимулина в крови, а также поведенческих реакций у мышей, получавших нейротоксин купризон и рекомбинантный IL-10 человека (rhIL-10). Материалы и методы. Взрослые мыши линии 129/Sv получали с пищей купризон ежедневно в течение 3 недель, а с 7-го дня купризоновой диеты — инъекции rhIL-10 в дозе 5 мкг/кг (3 инъекции с интервалом 3 дня). Результаты. Установлено, что у мышей под влиянием купризона в головном мозге повышалось число СD3+ Т-клеток, фагоцитирующих латекс макрофагов и содержание МDА, тогда как активность антиоксидантных ферментов снижалась. После инъекций rhIL-10 наблюдалось снижение числа СD3+ Т-клеток и функциональной активности макрофагов, а активность супероксиддисмутазы, каталазы и глутатионпероксидазы становилась существенно выше. Под влиянием цитокина повышался также уровень в крови тимулина. При оценке поведенческих реакций установлено значительное снижение горизонтальной двигательной, эмоциональной и исследовательской активности мышей, получавших купризон, тогда как после введения цитокина значения исследованных показателей существенно увеличивались. Выводы. При изучении двигательной, эмоциональной и исследовательской активности показано, что rhIL-10 улучшал функционирование центральной нервной системы у мышей, получавших купризон. Эффекты rhIL-10 у мышей с купризоновой моделью демиелинизации были в основном связаны с изменениями количества Т-лимфоцитов головного мозга, активности макрофагов и антиоксидантных ферментов, а также эндокринной функции тимуса. Интерлейкин-10 или вещества/методы, усиливающие его синтез в центральной нервной системе, могут быть перспективными при лечении демиелинизирующей патологии
Дод.точки доступу:
Лабунец, И. Ф.
Родниченко, А. Е.
Утко, Н. А.
Похоленко, Я. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Влияние полиморфизмов генов интерлейкина-10 и ин-терлейкина-28 на развитие и течение волчаночного нефрита [Текст] / Т. Н. Краснова [и др.] // Терапевтический архив. - 2015. - Т. 87, № 6. - С. 40-44


MeSH-головна:
ВОЛЧАНОЧНЫЙ НЕФРИТ -- LUPUS NEPHRITIS (генетика, кровь)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (генетика, физиология)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (генетика, физиология)
Дод.точки доступу:
Краснова, Т. Н.
Самоходская, Л. М.
Иваницкий, Л. В.
Корогодина, А. Д.
Борисов, Е. Н.
Никифорова, Н. В.
Новиков, П. И.
Камалов, А. А.
Мухин, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Вміст інтерлейкіну-10 в супернатантах імунокомпетентних клітин у хворих з різними формами ішемічної хвороби серця [Текст] / Н. О. Рижкова [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2021. - Том 67, N 2. - С. 31-36


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (иммунология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ФЕНОМЕНЫ -- IMMUNE SYSTEM PHENOMENA
ИММУНОКОМПЕТЕНТНОСТЬ -- IMMUNOCOMPETENCE
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
Анотація: Обстежено 198 пацієнтів з ішемічною хворобою серця (стабільна та нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда). Вміст інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) в супернатантах імунокомпетентних клітин визначали при їх госпіталізації, а у хворих з нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда також на 7-му добу лікування. Виявлено широкий розкид показників при надходженні пацієнтів з гострим коронарним синдромом у стаціонар. У зв’язку з тим обстежені особи були розділені на 2 підгрупи: А – з низьким вмістом ІЛ-10 в мононуклеарах, Б – з нормальним або високим вмістом цього цитокіну. В динаміці лікування показники в мононуклеарах змінюються залежно від вихідного значення концентрації ІЛ-10 – низький вміст підвищується, високий – знижується. При цьому до 7-ї доби лікування вміст досліджуваного фактора став практично однаковим у всіх хворих. Низький вміст протизапального цитокіну ІЛ-10 на початку захворювання, ймовірно, є патогенетичною ланкою і предиктором розвитку гострих коронарних подій.
Дод.точки доступу:
Рижкова, Н. О.
Гавриленко, Т. І.
Якушко, Л. В.
Пархоменко, О. М.
Довгань, Н. В.
Довгань, О. В.
Ломаковський, О. М.
Бабчук, Ю. І.
Бабій, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Оніщенко, Н. В.
    Вміст інтерлейкіну-10 у сироватці крові при оперізувальному герпесі у дорослих залежно від поліморфізму його гена (rs1800896) [Текст] / Н. В. Оніщенко, О. В. Рябоконь, О. М. Камишний // Інфекційні хвороби. - 2019. - № 3. - С. 16-23. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX
ГЕНЫ -- GENES
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Анотація: Мета роботи – визначити роль інтерлейкіну-10 у крові залежно від поліморфізму його гена (rs1800896) при оперізувальному герпесі у дорослих. Матеріали і методи. Обстежено 50 дорослих хворих на оперізувальний герпес. Молекулярно-генетичне визначення гена ІЛ-10 (rs1800896) проводили методом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу. Вміст ІЛ-10 у сироватці крові визначали імуноферментним методом. Результати досліджень та їх обговорення. У разі генотипу ТТ гена ІЛ-10 частіше реєструвався тяжкий перебіг оперізувального герпесу (0,933 проти 0,6, χ2=5,56, OR=9,33, 95 % CI=1.10-79.21), що характеризувався вищим (Р0,05) вмістом ІЛ-10 у сироватці крові. Поліморфізм гена, що кодує ІЛ-10 (rs1800896), впливав на рівень підвищення цього цитокіна у сироватці крові як на етапі госпіталізації (τ0,05). За наявності ускладнень вміст ІЛ-10 у сироватці крові хворих у розпал захворювання був вищим (в 4,5 разу, Р0,05), ніж у пацієнтів з неускладненим оперізувальним герпесом. При розвитку локалізованої форми оперізувального герпесу ураження трійчастого нерва частіше реєст­рувалося у хворих з ТТ генотипом (84,8 % проти 15,2 %, χ2
The aim of the work – to determine the role of the dynamics of the quantitative level of interleukin-10 in the blood of patients depending on the polymorphism of its gene (rs1800896) in the course of herpes zoster in adults. Materials and methods. The work included 50 adult patients with herpes zoster. The molecular genetics determination of the IL-10 gene (rs1800896) was carried out by the real-time polymerase chain reaction. Quantitative content of IL-10 in serum was determined by the immune enzyme method. Results and discussion. In adult patients with TT genotype of IL-10 the development of severe course of herpes zoster (0.933 vs. 0.6, χ2=5.56, OR=9.33, 95 % CI=1.10–79.21) was more often registered and was characterized by higher (Р0.05) level of IL-10 in serum of these patients in the dynamics of the disease. The polymorphism of gene encoding IL-10 (rs1800896) had an effect on the level of increase of this cytokine in the blood serum at the stage of hospitalization (τ0.05). In the presence of complications, the level of IL-10 in the blood serum of patients at the height of the disease was higher (4.5 times, Р0.05) than in patients with uncomplicated course of herpes zoster. In the development of the localized form of herpes zoster, the damage to the trigeminal nerve was more often recorded in patients with TT genotype (84.8 % vs. 15.2 %, χ2 0.05) on localization of lesions. It was revealed that the genotype CC of IL-10 gene (rs1800896) was more commonly found in patients with recurrent herpes zoster (0.75 vs. 0.261, χ2=4.19, OR=8.5, 95 % CI=0.81-89.75). The level of IL-10 in serum of patients with relapsing disease, unlike to patients with a primary manifestation, is characterized by a less significant its increase (Р0.05). Conclusions. The genotype TT of IL-10 gene is associated with high chances of developing severe and complicated course of herpes zoster in adults and higher (Р0.05) cytokine level in the dynamics of the disease. The influence of genetic polymorphism IL-10 (rs1800896) on the increase of this cytokine concentration at all stages of the disease is proved (Р0.005). The genotype CC of IL-10 gene in adult patients with herpes zoster is associated with high chances of developing a recurrent disease (Р0.05). The concentration of this cytokine in patients with recurrence course of herpes zoster is characterized by its moderate increase (Р0.05). The development of localized form of the disease with a trigeminal nerve affection is associated with the genotype TT (Р0.05). The concentration of IL-10 in serum in patients with localized forms of herpes zoster is independent of the localization of lesions (Р0.05)
Дод.точки доступу:
Рябоконь, О. В.
Камишний, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Вплив ксеногенної трансплантації мезенхімальних стовбурових клітин та інтерлейкіну-10 на перебіг експериментального алергійного енцефаломієліту [Текст] / A. Д. Пічкур [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2018. - N 1. - С. 56-63


MeSH-головна:
ЭНЦЕФАЛОМИЕЛИТ -- ENCEPHALOMYELITIS (терапия)
КСЕНОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HETEROLOGOUS (методы)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК КРОВИ ПУПОВИНЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CORD BLOOD STEM CELL TRANSPLANTATION (методы)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- MESENCHYMAL STEM CELL TRANSPLANTATION (методы)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (терапевтическое применение)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Мета — оцінити вплив трансплантації мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) пуповини людини та введення рекомбінантного інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) людини на перебіг експериментального алергійного енцефаломієліту в щурів. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 50 білих щурах-самицях з масою тіла 210?-?230 г, віком 2-?3 міс. Рецидивний перебіг ЕАЕ отримували шляхом введення у подушечки задніх лапок ад’юванта Фрейнда. Тварин розподілили на чотири групи з різною схемою лікування МСК та ІЛ-10. Ступінь тяжкості клінічного стану оцінювали в балах. Результати. У тварин всіх експериментальних груп виявлено середню тяжкість стану (1,50-?2,07 бала) на піку захворюваності (18-та?—?22-га доба) і хронічний ремітивний перебіг захворювання. У групі порівняння (без лікування) пік клінічних виявів спостерігали на 22-гу добу. Після трансплантації ксеногенних МСК на 17-ту добу від індукції ЕАЕ (група 2) стан тварин погіршувався статистично незначущо. Пік клінічних виявів ЕАЕ спостерігали на 20-ту добу, потім відбувався поступовий регрес клініки ЕАЕ з повним клінічним одужанням на 32-гу добу. Після внутрішньовенного введення IЛ-10 (група 3) зафіксували незначне погіршення стану щурів, але після субокципітального введення IЛ-10 на 17-ту добу від початку експерименту протягом декількох днів тяжкість стану зменшувалася, і повне клінічне одужання наставало на 31-шу - 32-гу добу. Перебіг ЕАЕ до піку клінічних виявів у групі 4 (двохетапне лікування ІЛ-10 та МСК) був подібним до такого у групі 3, але після 17-ї доби, коли тваринам групи 4 субокципітально було введено ІЛ-10 та МСК, тяжкість перебігу ЕАЕ значно збільшилася у перші 2 доби. Одужання тварин у групі 4 відбувалося швидше, але статистично незначуще порівняно з групами 2 та 3. Висновки. Застосування протизапального IЛ-10 і МСК у різних комбінаціях сприяє повному клінічному одужанню тварин до 32-ї доби експерименту. Порівняння поліноміальних регресій засвідчує більшу ефективність застосування на 10-ту добу внутрішньовенно IЛ-10, а на 17-ту добу — МСК та IЛ-10.
Дод.точки доступу:
Пічкур, Л. Д.
Вербовська, С. А.
Васлович, В. В.
Акінола, С. Т.
Дерябіна, О. Г.
Похоленко, Я. О.
Топорова, О. К.
Шувалова, Н. С.
Кордюм, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Дробова, Н. М.
    Вплив поліморфізму гена інтерлейкіну-10 на перебіг муковісцидозу в дітей [Текст] = Influence of interleukin-10 gene polymorphism on the course of cystic fibrosis in children / Н. М. Дробова // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 5. - С. 93-98. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS (генетика, патофизиология, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Муковісцидоз (МВ) — генетичне захворювання, перебіг якого залежить не тільки від мутації гена трансмембранного регулятора МВ, але й від інших генів-модифікаторів. Ген інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) входить до переліку таких модифікуючих факторів. Мета. Удосконалення медичної допомоги хворим на МВ шляхом уточнення прогнозу перебігу на підставі визначення патогенетичної ролі поліморфізму гена-модифікатора запалення ІЛ-10. Матеріали та методи. 42 дитини з діагнозом МВ обстежені за стандартною методикою. Визначення поліморфізму G1082A гена IL-10 проводили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. ДНК виділяли з клітин букального епітелію. Результати. У групі дітей, хворих на МВ, із мутацією G1082A гена IL-10 встановлена більш рання маніфестація при кишкових симптомах і більш пізня — при легеневих ознаках, тяжкий перебіг захворювання (зниження об’єму форсованого видоху за 1 секунду — 70,0 (65,0; 72,0) %), ранній розвиток бронхоектазів легенів (72 %) та пневмофіброзу (95,4 %), цирозу печінки (36,4 %), переважання серед респіраторних збудників Pseudomonas aeruginosa (59,1 %) у бактеріальному пейзажі мокротиння, зміни імунного статусу (підвищення циркулюючих імунних комплексів — 8,65 (7,6; 10,55) од. та зниження індексу активності нейтрофілів спонтанного — 0,31 (0,24; 0,78) од. Висновки. Охарактеризовано фенотип МВ, який асоційований з мутацією гена IL-10 G1082A
Cystic fibrosis (CF) features depend on a number of gene modifiers. Interleukin-10 (IL-10) gene is a one of these gene modifiers. The purpose was to improve medical care for patients with CF by clarifying the pathogenetic role of the IL-10 gene polymorphism in the disease course. Materials and methods. Forty-two children with CF were examined with standard methods during the remission period. Detection of the G1082A polymorphism of the IL-10 gene was carried out using real time polymerase chain reaction. DNA was isolated from buccal epithelium cells. Results. Patients with ­IL-10 gene mutation (G1082A) were characterized by the earlier manifestation of intestinal symptoms, later manifestation of pulmonary signs, more severe course of CF (bronchiectasis (72 %) and lung fibrosis (95.4 %), severe liver lesions (36.4 %), a decrease in forced expiratory volume in one second (70.0 (65.0; 72.0) %)), Pseudomonas aeruginosa predominance (59.1 %) among respiratory pathological microorganisms in the sputum, immune status changes (an increase of the circulating immune complexes (8.65 (7.6; 10.55) units) and a decrease of spontaneous index of activated neutrophils test (0.31 (0.24; 0.78) units)). Conclusions. CF phenotype associated with the G1082A polymorphism of the IL-10 gene was examined
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Гендерні відмінності активності інтерлейкінів у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім предіабетом та цукровим діабетом 2-го типу [Текст] / Т. В. Ащеулова [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 6. - С. 46-53


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-18 -- INTERLEUKIN-18 (анализ)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (физиология)
Дод.точки доступу:
Ащеулова, Т. В.
Ковальова, О. М.
Сайєд, М. А.
Абдель, Нур А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Діагностична цінність маркерів запалення та інсулінорезистентності при неалкогольній жировій хворобі печінки у дітей [Текст] / Ю. М. Степанов [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 7. - С. 23-30. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (анализ)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика)
Анотація: Індекси інсулінорезистентності, зокрема HOMA-IR, та циркулюючі цитокіни є перспективними маркерами неінвазивної оцінки ступеня пошкодження гепатоцитів та метаболічного ризику при неалкогольній жировій хворобі печінки (НАЖХП) у дітей і можуть бути використані для відбору педіатричних хворих з ризиком несприятливого перебігу захворювання. Мета роботи: визначити діагностичну цінність маркерів інсулінорезистентності та циркулюючих цитокінів при неалкогольній жировій хворобі печінки у дітей. Матеріали та методи. У дослідження включено 170 пацієнтів 6–17 років (середній вік 12,15 ± 2,51 року). Наявність стеатозу печінки визначалась шляхом транзієнтної еластографії. За наявністю стеатозу, неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) та ожиріння пацієнти розподілені на 4 групи: 1-ша група — 37 пацієнтів з НАСГ, 2-га група — 53 пацієнти з простим стеатогепатозом, 3-тя група — 65 пацієнтів з ожирінням без стеатозу, 4-та група (контрольна) — 15 пацієнтів з нормальною масою тіла без стеатозу. Проводили дослідження антропометричних параметрів, показників вуглеводного обміну з розрахунком HOMA-IR, цитокінового профілю. Результати. Виявлено підвищення сироваткового вмісту IL-6 та TNF-α у дітей з НАЖХП порівняно з групою контролю (р  0,05), зниження IL-10 у дітей з НАЖХП (р  0,05), а також зростання TNF-α/IL-10 (р  0,05) у дітей з НАСГ порівняно з дітьми з ожирінням без стеатозу. Продемонстровано зростання HOMA-IR у дітей з НАЖХП порівняно з групою контролю та дітьми з ожирінням без стеатозу (р  0,05). Порогове значення НОМА-IR для діагностики простого стеатозу становило 3,6 (чутливість 78,6 %, специфічність 52,0 %, AUC 0,687), для діагностики НАСГ — 4,9 (чутливість 77,5 %, специфічність 61,7 %, AUC 0,750). Пороговий рівень TNF-α/ІL-10 для діагностики НАСГ становив 0,58 (чутливість 75,7 %, специфічність 65,7 %, AUC 0,716). Висновки. Порогові значення HOMA-IR та TNF-α/ІL-10 демонструють високу діагностичну точність й можуть бути використані для ранньої неїнвазивної діагностики НАЖХП у дітей з ожирінням та диференційної діагностики простого стеатозу і НАСГ
Insulin resistance indices, in particular homeostatic model assessment of insulin resistance (HOMA-IR), and circulating cytokines are promising markers for noninvasive assessment of hepatocyte damage and metabolic risk in non-alcoho­lic fatty liver disease (NAFLD) in children and can be used to select pediatric patients at risk of adverse disease course. The purpose was to determine the diagnostic accuracy of insulin resistance markers and circulating cytokines in non-alcoholic fatty liver disease in children. Materials and methods. One hundred and seventy patients aged 6–17 (average of 12.15 ± 2.51) years were included in the study. Hepatic steatosis was determined by transient elastography. Patients were divided into 4 groups according to the presence of hepatic steatosis, non-alcoholic steatohepatitis (NASH) and obesity: group 1 — 37 obese children with NASH, group 2 — 53 patients with simple steatosis, group 3 — 65 obese children without steatosis, group 4 (controls) — 15 patients with normal weight without NAFLD. Anthropometric parameters, carbohydrate metabolism with the HOMA-IR calculation, cytokine profile were evaluated. Results. An increase in serum interleukin (IL) 6 and tumor necrosis factor (TNF) α levels in NAFLD children compared to the control group (p  0.05), a decrease in ­IL-10 level in patients with NAFLD (p  0.05), and an increase in TNFα/IL-10 ratio (p  0.05) in NASH children compared to obese patients without steatosis were demonstrated. In NAFLD children, an increase of HOMA-IR was found compared to the controls and obese patients without steatosis (p  0.05). The threshold value of HOMA-IR for the diagnosis of simple steatosis was 3.6 (sensitivity 78.6 %, specificity 52.0 %, area under the curve (AUC) 0.687), for the diagnosis of NASH — 4.9 (sensitivity 77.5 %, specificity 61.7 %, AUC 0.750). The threshold value of TNFα/IL-10 ratio for the diagnosis of NASH was 0.58 (sensitivity 75.7 %, specificity 65.7 %, AUC 0.716). Conclusions. The threshold values of HOMA-IR and TNFα/IL-10 ratio demonstrate high diagnostic accuracy and can be used for early non-invasive diagnosis of NAFLD in obese children and for differential diagnosis of simple steatosis and NASH
Дод.точки доступу:
Степанов, Ю. М.
Завгородня, Н. Ю.
Татарчук, О. М.
Кленіна, І. А.
Петішко, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Кузнецов, А. А.
    Діагностичне і прогностичне значення інтегральної оцінки сироваткових концентрацій інтерлейкінів 6 та 10 у пацієнтів у гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу [Текст] / А. А. Кузнецов // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2020. - N 4. - С. 47-58


MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (диагностика)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (диагностическое применение)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (диагностическое применение)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Проведено проспективне когортне дослідження із залученням 104 пацієнтів зі спонтанним супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом (ССВМК) на тлі консервативної терапії. Діагноз встановлювали за даними клініко-нейровізуалізаційного обстеження. Досліджували діагностичну і прогностичну інформативність інтегральної оцінки сироваткових концентрацій інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) у хворих у гострому періоді ССВМК. На 1-шу і 5-ту доби з моменту госпіталізації здійснювали забір зразків крові натще з подальшою детекцією сироваткових концентрацій ІЛ-6 і ІЛ-10. Як клінічні кінцеві точки розглядали раннє клініко-неврологічне погіршення та несприятливий вихід гострого періоду ССВМК у вигляді значення 4- 6 балів за модифікованою шкалою Ренкіна на 21-шу добу захворювання, окремо виділяли випадки летального виходу й несприятливого функціонального виходу. На підставі кластерного аналізу ідентифіковано 3 типи профілю сироваткових концентрацій ІЛ-6 і ІЛ-10 у хворих на ССВМК у 1 -шу добу з моменту госпіталізації. Установлено, що типи профілю, які характеризуються реципрокною елевацією вмісту досліджуваних цитокінів, асоційовані з тяжчим ушкодженням церебральних структур і підвищеними ризиками раннього клініко-неврологічного погіршення (відносний ризик (95 % ДІ) = 3,40 (1,35— 8,53), р=0,0091), летального виходу (відносний ризик (95 % ДІ) = 7,50 (1,80-31,17), р=0,0056) та несприятливого функціонального виходу гострого періоду захворювання (відносний ризик (95 % ДІ) = 2,28 (1,46-3,57), р=0,0003). Ідентифіковано 4 типи профілю сироваткових концентрацій ІЛ-6 і ІЛ-10 на 5-ту добу з моменту госпіталізації. Установлено, що типи профілю, які відрізняються елевацією вмісту ІЛ-6, асоційовані з підвищенням ризику несприятливого виходу гострого періоду ССВМК у 2,1 разу (відносний ризик (95 % ДІ) = 2,13 (1,44-3,15), р=0,0002). Тип профілю сироваткових концентрацій ІЛ-6 і ІЛ-10 у хворих зі ССВМК є інформативним інтегральним показником для визначення короткострокового прогнозу на тлі консервативної терапії.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Действие иммуномодуляторов различного происхождения на продукцию цитокинов in vitro клетками крови больных хроническим катаральным ринитом [Текст] / О. Ф. Мельников [и др.] // Ринологія. - 2017. - N 1. - С. 4-9. - Библиогр.: с.8-9


MeSH-головна:
РИНИТ -- RHINITIS (иммунология, лекарственная терапия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10
ИНТЕРЛЕЙКИН-4 -- INTERLEUKIN-4
ИНТЕРФЕРОНЫ -- INTERFERONS
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC
Дод.точки доступу:
Мельников, О. Ф.
Рыльская, О. Г.
Заболотная, Д. Д.
Шмидт, Г.
Вахнина, А. П.
Фараон, И. В.
Прилуцкая, А. Д.
Тимченко, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Динаміка вмісту цитокінів у дітей раннього віку з гострим обструктивним бронхітом на фоні тимомегалії [Текст] / О. І. Сміян [та ін.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2015. - № 1/2. - С. 81-85 . - ISSN 0049-6804


MeSH-головна:
БРОНХИТ -- BRONCHITIS
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE
ТИМУС -- THYMUS GLAND (патология)
ДЕТИ -- CHILD
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10
Дод.точки доступу:
Сміян, О. І.
Плахута, В. А.
Бинда, Т. п.
Попов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Сердулець, Ю. І.
    Динаміка показників ліпідного та цитокінового профілів, системи оксидантно-протиоксидантного захисту у хворих на остеоартроз у поєднанні з артеріальною гіпертензією, ожирінням і цукровим діабетом 2 типу з урахуванням генотипів інтерлейкіну 10 (IL-10, C-592A) під впливом лікування [Текст] = Dynamics of indicators of lipid and cytokin profiles, system of oxidant and antioxidant protection in patients with osteoarthritis in combination with arterial hypertension, obesity and type 2 diabetes considering genotypes of interleukin 10 (IL-10, c-592) under the influence oftreatment / Ю. І. Сердулець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 79-86. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (действие лекарственных препаратов, физиология)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, патофизиология, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, диагностическое применение)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, статистика, тенденции)
Анотація: Мета роботи – дослідити динаміку показників ліпідного та цитокінового профілів, системи оксидантно-протиоксидантного захисту у хворих на остеоартроз у поєднанні з артеріальною гіпертензією, ожирінням і цукровим діабетом 2 типу з урахуванням генотипів інтерлейкіну 10 (IL-10, C-592a) під впливом лікування. Матеріал і методи. Етап скринінгу пройшли 74 хворих на ОА із супутнім АО, АГ та ЦД 2 та 25 практично здорових осіб. Поліморфізм IL-10 (C-592A) визначали методом полімеразної ланцюгової реакції, а при оцінюванні ефективності лікування брали до уваги наявність коморбідної патології. Результати. Під впливом лікування вміст ЗХС та ХС ЛПНЩ після лікування достовірно зменшився у всіх хворих із генотипам гена IL-10 (C-592A), з вірогідною міжгруповою різницею показників із носіями АА та СА-генотипу IL-10 (C-592A). Встановлено, що вміст ТГ серед носіїв АА-генотипу після лікування був найвищим: так, порівняно з носіями СС-генотипу – на 29,3 % (рСС=0,029) та на 43,9% порівняно з носіями СА-генотипу (р=0,006). Вміст ЛПНЩ достовірно зменшувався за наявності СС-генотипу у 1,27 раза (р=0,003) та АА-генотипу – близько у двічі (р=0,0002), з вірогідною міжгруповою різницею показників із носіями АА та СС-генотипу (рСС=0,0001) та СА-генотипу (рСА=0,001) IL-10 (C-592A). У пацієнтів із АА-генотипом після застосування комплексного лікування за призначення аторвастатину індекс атерогенності значно знижувався (у 1,66 раза, р=0,002). Встановили вірогідне зниження активності показників оксидативного стресу (ефективніше у носіїв С-алеля гена IL-10 (C-592A)) та тлі невірогідного зростання протиоксидантного захисту, що не мало залежності від поліморфних варіантів гена IL-10 (rs1800872). Концентрація прозапального цитокіну IL-18 у хворих на остеоартроз зменшувалась у носіїв СС-генотипу на 25,6%, СА-генотипу – на 18,58%, АА-генотипу – на 15,37% (р0,05). А вміст протизапального IL-10, навпаки, зріс – на 11,69%, 18,0% та 23,08% (р0,05), відповідно. Під впливом лікування встановили незначне підвищення позаклітинного матриксного білка матриліну 3: у носіїв СС-генотипу на 4,4%, СА-генотипу – на 13,5% та АА-генотипу – на 13,8% (р0,05). Висновки. Після проведеного лікування покращення показників ліпідного профілю у носіїв АА-генотипу було найбільш суттєвим
o study the dynamics of indicators of lipid and cytokine profiles, system of oxidant and antioxidant protection in patients with osteoarthritis in combination with arterial hypertension, obesity and type 2 diabetes considering genotypes of interleukin 10 (IL-10, C-592a) under the influence of treatment. Material and methods. The stage of screening was passed through by 74 patients with OA, AH and D 2 and 25 practically healthy individuals. Polymorphism IL-10 (C-592A) was determined by polymerase chain reaction, and when evaluating the effectiveness of treatment, the presence of comorbid pathology was taken into account. Results. Under the influence of treatment, the content of total cholesterol and LDL cholesterol after treatment significantly decreased in all patients with genotypes IL-10 gene (C-592A), with the possible intergroup difference in the indices with carriers of AA and CA-genotype IL-10 (C-592A). It was found that the TG (triacylglycerols) content among the carriers of the AA-genotype after treatment was the highest: so in comparison with carriers of the СС-genotype - by 29,3% (pCC=0,029) and 43,9% compared with carriers of the CA-genotype (p=0,006). The content of LDL cholesterol significantly decreased in the presence of the CC-genotype by 1.27 times (p=0.003) and the AA-genotype - about twice (p=0.0002), with the possible intergroup difference between the AA and CC-genotype carriers (pCC=0.0001) and the CA-genotype (pCA=0.001) IL-10 (C-592A). In patients with the AA-genotype after the application of complex treatment prescribing atorvastatin, the index of atherogenicity decreased significantly (1.66 times, p=0.002).The probable decrease in the activity of oxidative stress indicators was established (more effective in carriers of the C-allele of the IL-10 gene (C-592A)) against a background of an unlikely increase in antioxidant defense that did not depend on polymorphous variants of the IL-10 gene (rs1800872). The concentration of proinflammatory cytokine IL-18 in patients with osteoarthrosis decreased by 25.6% in the CC-genotype carriers, by 18.58% in the CA-genotype, by 15.37% in the AA-genotype (p0.05). The content of anti-inflammatory IL-10, on the contrary, increased by 11.69%, 18.0% and 23.08% (p0.05), respectively. Under the influence of treatment, an insignificant increase in the extracellular matrix protein matriline 3 was observed: in the carriers of the CC-genotype by 4.4%, in the CA-genotype - by 13.5%, and in the AA genotype - by 13.8% (p0.05). Conclusions. After the treatment, the improvement of lipid profiles in the AA-genotype carriers was the most significant
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Ефекти інтерлейкіну-10 та фактора росту фібробластів-2 у мишей із токсичною купризоновою моделлю демієлінізації [Текст] / І. Ф. Лабунець [та ін.] // Клітинна та органна трансплантологія. - 2019. - Том 7, N 1. - С. 18-24. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МЫШИ 129 ЛИНИИ -- MICE, 129 STRAIN (кровь, метаболизм, физиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BRAIN DISEASES, METABOLIC (кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
КУПРИЗОН -- CUPRIZONE (вредные воздействия, метаболизм, прием и дозировка, токсичность)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (действие лекарственных препаратов)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ТИМУСНЫЙ ФАКТОР ЦИРКУЛИРУЮЩИЙ -- THYMIC FACTOR, CIRCULATING (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Цитокіни і ростові фактори проявляють нейротропні, протизапальні та імуномодулюючі властивості, а тому можуть впливати на функціонування нервової системи при демієлінізуючій патології. МЕТА РОБОТИ: встановити зміни у головному мозку Т-лімфоцитів, макрофагів, факторів оксидативного стресу і антиоксидантного захисту, ендокринної функції тимуса, а також поведінки у мишей, що отримували нейротоксин купризон і рекомбінантні білки людини: інтерлейкін-10 (rhIL-10) і фактор росту фібробластів-2 (rhFGF-2). МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Миші лінії 129/Sv віком 4-6 міс. отримували з їжею купризон щоденно впродовж трьох тижнів, а з 7-ї доби купризонової дієти - ін’єкції різних доз rhIL-10 і rhFGF-2. В тканині головного мозку визначали вміст CD3+ Т-клітин, макрофагів, малонового діальдегіду, активність антиоксидантних ферментів, а в крові - рівень тимуліну. Поведінкові реакції оцінювали в тесті «відкритого поля». РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. У мишей, що отримували купризон і rhIL-10, спостерігали зменшення в головному мозку кількості CD3+ Т-клітин і активності макрофагів, які суттєво зростали під впливом токсину. Після ін’єкцій цитокіну значно зростала активність супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази в головному мозку, а також рівень тимуліну у крові. Рухова, емоційна і дослідницька активність мишей, була суттєво пригнічена під дією купризону, підвищувалась після введення rhIL-10. Ефект rhIL-10 на досліджувані показники виразніший при дозі 5 мкг/кг, ніж 50 мкг/кг. Після ін’єкцій rhFGF-2 мишам із купризоновою дієтою спостерігали зменшення активності макрофагів головного мозку і підвищення вмісту тимуліну в крові залежно від дози цього фактора; рухова активність таких тварин зростала незалежно від дози rhFGF-2. ВИСНОВКИ. Ін’єкції rhIL-10 і rhFGF-2 викликають дозозалежні позитивні ефекти на патогенетичні фактори експериментальної демієлі- нізуючоїпатології, а також функціональний стан нервової системи. При цьому ефекти виразніші у rhIL-10
Дод.точки доступу:
Лабунець, І. Ф.
Родніченко, А. С.
Утко, Н. О.
Пантелеймонова, Т. М.
Похоленко, Я. О.
Літошенко, 3. Л.
Бутенко, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-65 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)