Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Интраоперационный контроль<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 84
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Бахшинян, В. В.
Новые технологии интраоперационной регистрации электрически вызванного потенциала действия слухового нерва методом телеметрии нервного ответа [Текст] / В. В. Бахшинян, В. П. Федосеев, Г. А. Таварткиладзе // Вестник оториноларингологии. - 2015. - № 3. - С. 14-17

MeSH-головна:
ТЕЛЕМЕТРИЯ -- TELEMETRY (использование, методы)
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ СЛУХОВЫЕ -- EVOKED POTENTIALS, AUDITORY (иммунология, физиология)
СЛУХОВОЙ НЕРВ -- VESTIBULOCOCHLEAR NERVE (патология, повреждения, ультраструктура, хирургия)
КОХЛЕАРНАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- COCHLEAR IMPLANTATION (использование, методы)
СЛУХОВЫХ ЭЛЕКТРОДОВ СТВОЛОВАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- AUDITORY BRAIN STEM IMPLANTATION (использование, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Федосеев, В. П.
Таварткиладзе, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бучнєва, О. В.
Тактика захисту нервової системи та внутрішніх органів від ішемічних пошкоджень при оперативних втручаннях із приводу гострого аортального синдрому [Текст] / О. В. Бучнєва // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Том 25, N 2. - С. 22-26. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АОРТЫ БОЛЕЗНИ -- AORTIC DISEASES (осложнения, хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (методы)
Анотація: Проаналізовано 92 випадки лікування пацієнтів, оперованих із приводу гострого аортального синдрому. З метою інтраопераційного захисту головного мозку та внутрішніх органів хворого у кожному випадку застосовувався певний комплекс заходів: гіпотермія з додатковим локальним охолодженням голови, системна та роздільна перфузія. Перевагою пропонованої методики є безпечні умови проведення операційного лікування
The analysis of 92 cases of the patients treated for acute aortic syndrome is presented. For the purpose of the brain and internal organs intraoperative protection in each case a complex of the measures was used in various combinations, i.e. hypothermia with additional local cooling of the patient’s head, systemic and partition perfusion. The advantage of the proposed method consists in its surgery safety for a patient
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воскобойник, Л. Г.
Возможности дооперационных и интраоперационных методов диагностики узловой патологии щитовидной железы [Текст] / Л. Г. Воскобойник // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 106-116. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ УЗЕЛ -- THYROID NODULE (генетика, диагностика, ультрасонография)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (генетика, диагностика, ультрасонография)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (методы)
БИОПСИЯ ТОЛСТОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, LARGE-CORE NEEDLE (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS (методы)
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: При узловой патологии щитовидной железы (ЩЖ) важно своевременно определить характер патологического процесса, поскольку от этого зависит алгоритм лечения пациента. Основным и эффективным методом дооперационной диагностики является тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия (ТАПБ). Однако на данном этапе не всегда удается получить информативные результаты, а также избежать ненужных операций или четко выявить/исключить злокачественный процесс. Снизить долю неинформативных результатов в ряде случаев помогает стержневая биопсия иглой, которую предлагают выполнять в качестве альтернативы повторной ТАПБ. Еще один подход, который достаточно широко применяется для улучшения дооперационной диагностики узловой патологии ЩЖ, — дополнительные исследования с использованием специфических молекулярных маркеров и тестов. Для идентификации доброкачественных образований ЩЖ чаще всего применяют классификатор экспрессии генов, а для выявления злокачественного процесса — тест на наличие мутаций и генетических перестроек. Поскольку даже такой комплексный подход не всегда позволяет разграничить доброкачественные и злокачественные опухоли, актуальными остаются интраоперационные экпресс-гистологические исследования (ЭГИ). При этом параллельное выполнение ЭГИ и интраоперационной цитологии повышает эффективность интраоперационной диагностики. Таким образом, спектр представленных методов широкий, поэтому в данном обзоре были рассмотрены особенности каждого подхода, включая эффективность, возможности и ограничения, а также показано, в каких ситуациях целесообразно проводить те или иные исследования или их комплекс
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Комплексная профилактика послеоперационных осложнений в колоректальной хирургии [Текст] / Б. М. Даценко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 6. - С. 8-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Цель работы - улучшить непосредственные результаты хирургического лечения колоректального рака, применяя более эффективную профилактику послеоперационных осложнений. Лечебная эффективность разработанной в клинике Программы комплексной профилактики послеоперационных осложнений в колоректальной хирургии изучена путем сравнительного анализа осложнений, возникших у 1253 пациентов, радикально оперированных по поводу рака прямой кишки. В период с 2005 по 2010 гг., когда в клиническую практику начали внедрять отдельные элементы разработанной программы, оперировали 361 пациента (1-я группа). В период с 2011 по 2017 г., когда программу профилактики послеоперационных осложнений использовали в полном объеме, оперировали 892 пациента, которые составили 2-ю группу (основную). Сравнительный анализ разработанной программы комплексной профилактики послеоперационных осложнений и концепции "fast track" показал ряд существенных различий между ними. Внедрение разработанной программы в клиническую практику улучшило непосредственные результаты хирургического лечения рака прямой кишки за счет существенного снижения частоты разного рода послеоперационных осложнений с 14,9 до 9,2% и смертности с 3,0 до 1,8 %. Выводы: разработанная в клинике Программа комплексной профилактики послеоперационных осложнений в колоректальной хирургии обеспечивает улучшение результатов оперативного лечения рака прямой кишки и может быть рекомендована для широкого клинического применения
Дод.точки доступу:
Даценко, Б. М.
Тамм, Т. И.
Даценко, А. Б.
Кириллов, А. В.
Седак, В. В.
Посохов, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Євсєєва, В. В.
Досвід застосування налбуфіну гідрохлориду в схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії як частина протоколу прискореної періопераційної реабілітації в баріатричній хірургії [Текст] / В. В. Євсєєва // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 126-130. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
НАЛБУФИН -- NALBUPHINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика, лекарственная терапия)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Анотація: Метою даного дослідження було порівняння аналгетичних ефектів налбуфіну гідрохлориду та фентанілу як основних компонентів у схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 18 пацієнтів із морбідним ожирінням, рандомізовані на дві рівнозначні групи (n = 9). У першій групі пацієнти як основний аналгетичний компонент під час анестезії отримували фентаніл, у другій групі — налбуфіну гідрохлорид. Рівень післяопераційного болю оцінювався за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) протягом першої післяопераційної доби. Результати. Рівень післяопераційного болю за ВАШ у першу післяопераційну добу статистично не відрізнявся між пацієнтами обох груп. Висновки. Відповідно до отриманих даних налбуфіну гідрохлорид є ефективною альтернативою фентанілу як основний аналгетичний компонент в схемі мультимодальної інтраопераційної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням при лапароскопічних баріатричних втручання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Патоморфологічний і цитологічний контроль кукси та протоки підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми [Текст] / М. С. Загрійчук [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 3. - С. 13-18

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Анотація: Мета роботи — визначити діагностичну та прогностичну цінність інтраопераційного дослідження кукси підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми, а також значення визначення чистоти зрізу та головної панкреатичної протоки за допомогою патоморфологічного і цитологічного дослідження як на етапі операції, так і в плановому порядку. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 8 пацієнтів із помірно диференційованою (G2) аденокарциномою підшлункової залози, які отримували лікування в період з 2015 до 2019 р. Чоловіків було 5, жінок — 3. Середній вік пацієнтів — (62,0 ± 2,4) року. Першу стадію хвороби за системою TNM діагностовано у 5 пацієнтів, другу — у 3. Панкреатодуоденальну резекцію за Whipple виконано 6 хворим, дистальну субтотальну резекцію підшлункової залози зі спленектомією — 2. Пацієнтів розподілили на дві групи: основну — 4 хворих з цитологічно верифікованими пухлинними клітинами на куксі підшлункової залози або в протоці, контрольну — 4 пацієнтів з невиявленими пухлинними клітинами. Середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози зі спленектомією — (168 ± 21) хв, середній об’єм крововтрати — (560 ± 175) мл. Летальних наслідків не було. Частота ускладнень у найближчий післяопераційний період становила 28,4 %. Аналізували такі критерії: достовірність цитологічної оцінки, значення коефіцієнта дисемінації на початку та в кінці операції, тривалість безрецедивного періоду, медіана виживаності, тривалість періоду з моменту операції до смерті хворого. Результати та обговорення. Проводили цитологічний контроль перитонеальних відбитків із 5 зон на початку і в кінці операції. В дослідженні проаналізовано дані пацієнтів із коефіцієнтом дисемінації 1 — 2. У 4 хворих контрольної групи цитологічно пухлинні клітини не було верифіковано. У 4 пацієнтів основної групи цитологічно виявлено пухлинні клітини на передній поверхні кукси підшлункової залози, у 3 (75,0 %) з них — у просвіті кукси підшлункової залози: в 2 (66,0 %) — посередині протоки, в 1 — у кінцевій точці головної панкреатичної протоки. Взято відбитки з площини резекції кукси підшлункової залози відразу після відсічення 1 мм товщини паренхіми для патоморфологічного дослідження «чистоти краю резекції». Після видалення препарату та виконання реконструктивного етапу проведено інтраопераційний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж і промивання черевної порожнини 5 — 6 л фізіологічного розчину. Повторно визначено наявність пухлинних клітин у черевній порожнині методом перитонеальних відбитків. У контрольній групі знову клітини не виявили, тому коефіцієнт дисемінації на кінець операції становив 1. В основній групі в кінці операції в 2 (50 %) пацієнтів на передній поверхні кукси пухлинні клітини не виявлено, коефіцієнт дисемінації становив 1. У 1 (25 %) хворого пухлинні клітини виявлено в головній панкреатичній протоці, але вони були відсутні на поверхні кукси залози. В контрольній групі тривалість життя становила в середньому (22,4 ± 1,2) міс, безрецидивного періоду — (13,8 ± 2,4) міс, в основній групі — (18,1 ± 2,4) і (9,6 ± 1,9) міс відповідно. Висновки. У 50 % пацієнтів цитологічно виявлено пухлинні клітини на поверхні кукси залози та в головній панкреатичній протоці. Віддалені результати за відсутності пухлинних клітин та їх комплексів кращі, ніж у разі виявлення пухлинних клітин на поверхні культі та в протоці. Інтраопераційний експрес‑аналіз цитологічних відбитків площини резекції та головної панкреатичної протоки в поєднанні з патоморфологічним дослідженням «чистоти краю» дає змогу визначити межу резекції органу для R0‑резекції
The aim — to determine the diagnostic and predictive value of intraoperative study of pancreatic remnant during radical operations in patients with ductal adenocarcinoma of the pancreas. To investigate the role and place of determining the cleanness of the cut and purity of the main pancreatic duct by the method of pathomorphological and cytological research both during the operation stage and in the planned order. Materials and methods. Includes 8 patients with G2 adenocarcinoma of the pancreas treated in the period from 2015 to 2019. Men were 5, women 3. The average age of patients was 62 ± 2.4 years. The patients with I — II stage of the ductal adenocarcinoma of the pancreas were selected. The staging was carried out according to the TNM system, with 5 patients with І stage stage, with ІІ stage 3 patients. Pancreatico‑duodenal resection for Whipple was performed in 6 patients, distal subtotal resection of the pancreas with splenectomy in 2 patients. Patients were divided into 2 groups, the first group included 4 patients with cytologically verified tumor cells on the remnant of the pancreas or main pancreatic duct, and the second — where no tumor cells were detected. The average duration of Whipple was 348 ± 34 minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy 168 ± 21 minutes, average blood loss was 560 ± 175 ml, there were no lethal cases, the incidence of complications in the immediate postoperative period was 28.4 %. The following criteria were analyzed such as the validity of the cytological evaluation, the value of the dissemination coeficient at the beginning and at the end of the operation, the duration of the non‑recurrent period, the median survival, and the duration of the period from the moment of surgery to the death of the patient. Results and discussion. Cytological monitoring of peritoneal imprints from 5 zones at the beginning and at the end of the operation was performed. The study analyzed patients with a dissemination rate of 1 — 2. In 4 patients of the control group, cytologically tumor cells were not verified. In 4 patients of the main group, cytologically tumor cells were found on the anterior surface of the pancreatic stump. In three of them, 75 %, tumor cells were found on the surfers of the pancreatic stump. In two of them, 66 %, tumor cells were found in the middle of the duct length, and in one case, 33.3 % tumor cells were found at the end of the main pancreatic duct. The prints taken from the resection plane of the pancreatic stump immediately after removal of 1 mm of the parenchyma thickness for a pathological study of the «purity of the resection edge». After removal of tumor, intraoperative hyperthermic chemotherapeutic lavage and abdominal lavage with 5 to 6 liters of saline were performed, after which the presence of tumor cells in the abdominal cavity was repeated by the method of peritoneal imprints. In the control group, no tumor cells were found in 4 patients, so the dissemination coefficient was 1. In the main group of four patients at the end of the operation 50 % were not found on the anterior surface of the tumor cell stump, the dissemination coefficient in them was reduced from 2 to 1. In 25 % tumor cells were found in the main pancreatic duct, but they were not found on the surface of the gland stump. In the comparison group, life expectancy was 22.4 ± 1.2 months, and the duration of the unrecurent period was 13.8 ± 2.4 months, respectively. In the main group, the life expectancy since the operation was 18.1 ± 2.4 months, and the duration of the unrecurent period was 9.6 ± 1.9 months. Conclusions. In 50 % of patients cytologically tumor cells were found on the surface of the pancreatic remnant and in the main pancreatic duct. Long‑term results in cytologically absent tumor cells and their complexes are better than those in which tumor cells were found on the surface of the pancreatic remnant and in the main pancreatic duct. Intraoperative rapid analysis of cytological imprints of the resection plane and the main pancreatic duct in combination with pathologic study of «purity of the region» can determine the resection area of the organ in order to R0 resection. Further research is needed on more observations in order to statistically validate the prognostic and clinical value of the methodology
Дод.точки доступу:
Загрійчук, М. С.
Булик, І. І.
Гуцуляк, А. І.
Тумасова, К. П.
Неженцева, Ю. В.
Підопригора, О. О.
Скрипка, Д. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перший досвід використання суперселективної рентгенваскулярної емболізації та інтраопераційної флуоресцентної візуалізації у хірургічному лікуванні локалізованого раку нирки [Текст] / Ю. В. Думанський [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 3. - С. 175-178. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ОПТИЧЕСКОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- OPTICAL IMAGING (методы)
ИНДОЦИАНИН ЗЕЛЕНЫЙ -- INDOCYANINE GREEN (диагностическое применение)
Анотація: Частота виявлення локального раку нирки становить від 40 до 60% у порівнянні із загальною кількістю виявлених новоутворень нирки. Тактика хірургічного лікування при локальному раку нирки, метод доступу, необхідність виконання теплової ішемії під час резекції, незважаючи на великий світовий досвід, залишаються остаточно не визначеними. Застосування сучасних методів діагностики — комп’ютерної томографії, ангіографії на передопераційному етапі — відіграє ключову роль у найточнішому визначенні локації пухлини в нирці, вивченні архітектоніки судин нирки, що дозволяє виконувати функціонально більш щадну операцію. Мета. Оптимізувати хірургічне лікування хворих з локальним раком нирки з використанням на передопераційному етапі суперселективної рентгенваскулярної емболізації та інтраопераційної флуоресцентної візуалізації в режимі інфрачервоної ділянки спектра з використанням індоціаніну зеленого (Indocyanine green). Матеріали і методи. Проводилося спостереження 2 хворих із локальним нирково-клітинним раком. Алгоритм обстеження та лікування був наступним: в обох випадках пухлини нирки було виявлено випадково під час профілактичної ультразвукової діагностики. У подальшому обом хворим виконано комп’ютерну томографію з внутрішньовенним посиленням для вивчення архітектоніки судин нирок в артеріальну фазу та визначення судини нирки, що підлягала емболізації. У якості наступного етапу лікування хворим було проведено ретроперитонеоскопічну резекцію нижнього полюсу нирки (ZERO ishemia) з визначенням кордонів резекції за допомогою інтраопераційної флуоресцентної візуалізації в режимі інфрачервоної ділянки спектра з використанням індоціаніну зеленого. Результати. 2 хворим на локальний нирково-клітинний рак виконано ретроперитонеоскопічну резекцію нирки (ZERO ishemia) з використанням інтраопераційної флуоресцентної візуалізації в режимі інфрачервоної ділянки спектра за допомогою індоціаніну зеленого. На передопераційному етапі хворим виконувалася суперселективна рентгенваскулярна емболізація. Під час операції та раннього післяопераційного періоду ускладнень не зареєстровано. Час операції становив в першому випадку 74 хв, у другому — 68 хв. Рівень інтраопераційної крововтрати в обох випадках склав близько 50 мл. Час знаходження в стаціонарі — 3 дні. В обох випадках при морфологічному дослідженні у хворих морфологічно верифікований світлоклітинний нирково-клітинний рак (pT1cN0M0R0G2). Висновки. За попередніми даними, використання суперселективної рентгенваскулярної емболізації та інтраопераційної флуоресцентної візуалізації у хірургічному лікуванні локалізованого раку нирки у порівнянні зі стандартним методом хірургічного лікування має переваги
Дод.точки доступу:
Думанський, Ю. В.
Д’яченко, А. М.
Решетняк, С. О.
Фрейгофер, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Comparison of combined general anestesia with and without epidural morphine on the backgraund of redox therapy in cancer patients with multiorgan resections = Порівняння ефективності комбінованої анестезії з використанням епідурального морфіну та без нього на тлі корекції окисно-відновного метаболізму в онкохворих з мультиорганними оперативними втручаннями / M. V. rasnoselkiy [et al.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - P69-75. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (иммунология, лекарственная терапия, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы)
МОРФИН -- MORPHINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: There are insufficient data on postoperative epidural anesthesia using morphine and conducting redox therapy in cancer patients with multiorgan resections with the assessment of immunological parameters. This work studies the intraoperative use of epidural morphine as compared with combined general epidural anesthesia, as well as the redox therapy in cancer patients with multiorgan resections with an evaluation of the indicators of immunity to provide anesthesia with advanced therapy of possible complications and obtain a more comfortable condition of patients. Materials and methods. The study examined 117 cancer patients with locally advanced tumor process of the gastrointestinal tract with multiorgan surgical interventions for health reasons (67.6 ± 3.7 years old). All patients were divided into four groups according to the type of anesthesia and type of antioxidant therapy. The groups with intraoperative epidural morphine use and without it were distinguished. L-ornithine L-aspartate with quercetin complex with povidone was used as an antioxidant therapy. The overall health-related quality of life was evaluated using the standard Short Health Status Assessment Questionnaire SF-36, using the evidence-based methodology. Results. The results suggest that in the group using epidural morphine, the degree of anesthesia effectiveness was sufficient, but there were registered the complications, including in the form of apnea while using morphine and a slight deterioration in immunity parameters. When applying the redox therapy, we have achieved improvement both in quality of life and more significantly in immunity. Conclusions. Thus, combined epidural anesthesia without morphine against the background of correction of redox metabolism in cancer patients with multiorgan resections is more comfortable for patients, less dangerous due to the lack of development of apnea, psychoemotional and economically justified, which indicates its priority using
Дод.точки доступу:
rasnoselkiy, M. V.
Krutko, Ye. M.
Protcenko, E. S.
Shulga, Ye. V.
Shulga, M. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Можливість застосування детекціїї сторожових лімфатичних вузлів у хворих на рак грудної залози після неоад’ювантної поліхіміотерапії [Текст] / І. І. Смоланка [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 103-105. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛИМФОСЦИНТИГРАФИЯ -- LYMPHOSCINTIGRAPHY (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА БИОПСИЯ -- SENTINEL LYMPH NODE BIOPSY (методы)
Анотація: В останні роки в усьому світі великого значення надають індивідуалізації хірургічного втручання на шляхах лімфовідтоку та ідентифікації стану сторожових лімфатичних вузлів при раку грудної залози. Мета. Оцінка можливості застосування інтраопераційної детекції сторожових лімфатичних вузлів після неоад’ювантної поліхіміотерапії у хворих на рак грудної залози. Об’єкт і методи. Проведено порівняльний аналіз стану сторожових лімфатичних вузлів у 98 жінок з раком грудної залози при радикальному хірургічному втручанні та застосуванні неоад’ювантної поліхіміотерапії. Використані методики лімфосцінтиграфії та інтраопераційної детекції сторожових лімфатичних вузлів за допомогою гамма-лічильника та хромолімфографії з використанням 1% водного розчину метиленового синього. Проведено обов’язкові клінічні, рентгенологічні (мамографія, рентгеноскопія та рентгенографія легень, рентгенографія кісток), ультрасонографічні, радіоізотопні (сцинтиграфія) дослідження, комп’ютерну, магнітно-резонансну томографію, цитологічні та гістологічні дослідження післяопераційного матеріалу. Результати. Встановлено, що використання неоад’ювантної поліхіміотерапії не впливало на детекцію сторожових лімфатичних вузлів у жінок дослідної групи порівняно з групою контролю. Висновки. Цей результат може покращити контроль стану регіонарного метастазування, підвищити точність стадіювання онкологічного процесу та досягти максимальної радикальності лікування хворих на рак грудної залози
Дод.точки доступу:
Смоланка, І. І.
Костриба, О. І.
Черниш, В. О.
Кузьменко, О. П.
Лигирда, О. Ф.
Іванкова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Діденко, С. М.
Роль інтраопераційної ангіографії в лікуванні гострої непрохідності артерій нижньої кінцівки [Текст] / С. М. Діденко, В. Ю. Субботін // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 7. - С. 27-31. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Порівняти результати хірургічного лікування хворих з гострою непрохідністю артерій нижньої кінцівки (НК) із застосуванням та без застосування інтраопераційної ангіографії. Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування 119 пацієнтів з гострою непрохідністю артерій НК в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «Феофанія» протягом 2010 – 2017 рр. Усі 119 пацієнтів, щодо яких проводилося дослідження, були розподілені на дві групи: 1-шу - 70 (58,8%) пацієнтів, яким з метою корекції явищ гострої ішемії НК виконали відкриту тромбектомію катетерами Фогарті, і 2-гу - 49 (41,2%) пацієнтів, яким виконали відкриту тромбектомію катетерами Фогарті з подальшою контрольною інтраопераційною ангіографією. За результатами ангіографії після тромбектомії виконували балонну ангіопластику, відкриті хірургічні втручання на артеріях або обмежувались лише тромбектомією. Результати. Виконання інтраопераційної ангіографії після тромбектомії дає змогу чітко визначити причину гострої непрохідності артерій, здійснювати інтраопераційний рентгенівський контроль за ходом виконання тромбектомії та оцінити її якість, встановити обґрунтовані показання до ендоваскулярних та відкритих хірургічних втручань на артеріях за наявності їх стенотично-оклюзійного ураження на тлі атеросклеротичного процесу. Про доцільність застосування інтраопераційної ангіографії свідчили як достовірно вища частка тромбектомій з позитивним безпосереднім результатом у пацієнтів 2-ї групи (97,9%) порівняно з пацієнтами 1-ї групи (88,6%) (р 0,05), так і частота рецидиву гострої артеріальної непрохідності протягом року, яка у пацієнтів 1-ї групи була достовірно вищою порівняно з пацієнтами 2-ї групи - 30,7 та 8,2% (p 0,001) відповідно. Висновки. Застосування інтраопераційної ангіографії та виконання втручань на артеріях за показаннями під час тромбектомії з приводу гострої непрохідності артерій НК дають змогу достовірно збільшити частку безпосередніх позитивних результатів операції та достовірно знизити частоту рецидиву гострої артеріальної непрохідності протягом року
Дод.точки доступу:
Субботін, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)