Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Интраоперационный мониторинг<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 109
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-109 
1.


    Якобчук, Х. Р.
    Моніторинг нейром’язової провідності та глибини наркозу як основа керування етапами загальної анестезії при оперативних втручаннях на черевній порожнині / Х. Р. Якобчук, О. В. Тхоревський // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 111-118. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЙ МОНИТОРИНГ -- NEUROMUSCULAR MONITORING (методы)
Анотація: Метою даного дослідження було створити алгоритми безпечного керування глибиною анестезії і нейром’язової провідності (НМП) на етапах швидкої послідовної індукції і виходу з анестезії за допомогою інструментальних методів моніторингу НМП. Матеріали та методи. В дослідження були включені 30 пацієнтів. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша група — клінічні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15), 2-га група — апаратні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15) за допомогою апарата TOF-Watch SX в режимі TOF-стимуляції. Результати. Час від введення анестетика до введення міорелаксанту на 18 % більший в 2-й групі, спостерігається вірогідність різниці порівняно з 1-ю групою (p 0,05). Час від введення анестетика до інтубації трахеї в 2-й групі на 32 % більший, ніж в 1-й групі (p 0,05). У 1-й групі без додаткового моніторингу спостерігається не лише найменший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї (85,3 ± 4,9 с), але й гірші умови для інтубації за шкалою Cooper (7,8 ± 0,8, p 0,05). А в 2-й групі спостерігається більший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї порівняно з контрольною групою (139,3 ± 4,5 проти 85,3 ± 4,9), а також відмінні умови для інтубації за шкалою Cooper (8,9 ± 0,1 проти 7,8 ± 0,8). Більш високі рівні середнього артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у 1-й групі на етапах інтубації і через 5 хвилин після інтубації пов’язані з недостатнім рівнем анестезії порівняно з 2-ю групою. Час від закінчення операції до екстубації в 1-й групі на 4,4 хвилини (72 %) більший, ніж у 2-й групі. Також час від закінчення операції до транспортування пацієнта в палату в 1-й групі на 6,6 хвилини (62 %) більший, ніж у 2-й групі. Таким чином, використання додаткового моніторингу дозволяє зменшити час знаходження хворого в операційній на 6,6 хвилини. Витрати рокуронію були значно вищі у 1-й групі — 52,3 ± 1,0 мг порівняно з 2-ю групою — 42,3 ± 1,3 мг, що доводить вірогідність різниці порівняно з контрольною групою (p 0,05). Висновки. Спираючись на статистичні дані наших досліджень, було встановлено, що TOF-моніторинг сприяє проведенню інтубації трахеї в максимально комфортних для пацієнта умовах, забезпеченню достатньої релаксації для штучної вентиляції легень і роботи хірургів, проведенню вчасної екстубації трахеї, зменшенню часу перебування пацієнтів в операційній
The purpose of this study was to develop algorithms for the safe control of deep anesthesia and neuromuscular conduction at the stage of rapid sequential induction and anesthesia recovery using instrumental monitoring methods of NMC. Materials and methods. The study included 30 patients. The patients were divided into two groups (the same number of patients in each group): the clinical methods and hardware methods (TOF-Watch SX apparatus in TOF stimulation mode) for monitoring the level of neuromuscular conduction were used in group 1 and 2, respectively. Group 1, without additional monitoring, presented with not only the slightest time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation (85.3 ± 4.9 seconds), but also worse conditions for intubation by the Cooper scale (7.8 ± 0.8, p 0.05). And in group 2, there is a greater time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation compared with the control group (139.3 ± 4.5), as well as excellent conditions for intubation by the Cooper scale (8.9 ± 0.1 vs. 7.8 ± 0.8). Higher levels of mean blood pressure and heart rate in the first group at the stages of intubation and 5 minutes after intubation were associated with an inadequate level of anesthesia compared with the second group. Results. The time from the end of the operation to the extubation in the 1st group was 4.4 minutes (72 %) more than in the 2nd group. In addition, the time from the end of the surgery to transporting the patient to the ward in the 1st group was 6.6 minutes (62 %) more than in the 2nd group. Thus, the use of additional monitoring can reduce the time of a patient’s staying in the operating room by 6.6 minutes. The consumption of rocuronium was significantly higher in the 1st group — 52.3 ± 1.0 mg, compared with the 2nd group — 42.3 ± 1.3 mg, that proves the significance of the difference compared with the control group (p 0.05). Conclusions. The statistical results of our research have shown that TOF monitoring will help to conduct intubation under the most favorable conditions, provide adequate muscular relaxation for mechanical ventilation and surgery procedure, timely extubation of the trachea, as well as to reduce the period of patients staying in the operating room
Дод.точки доступу:
Тхоревський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Экспресс-оценка функционального состояния организма в условиях его интенсивной терапии [Текст] / Ю. Р. Шейх-Заде, С. Е. Журавлев, С. М Черныева // Вестник интенсивной терапии. - 1998. - № 4. - С. 27-28


MeSH-головна:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы, организация и управление, тенденции)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Шейх-Заде, Ю. Р.
Журавлев, С. Е.
Черныева, С. М

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Штучна вентиляція легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій [Текст] / А. П. Мазур [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 59-61. - Бібліогр.: с. 61


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, кровь, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
Анотація: У 90 пацієнтів, прооперованих з приводу морбідного ожиріння (МО), проаналізовані режими вентиляції за тиском і об’ємом, їх вплив на біомеханіку дихання і показники газообміну. Мета. Порівняти вплив на систему дихання штучної вентиляції легенів (ШВЛ) у режимі примусової вентиляції за об’ємом і за тиском у пацієнтів з МО. Матеріали і методи. Проведено дослідження щодо 90 пацієнтів, прооперованих з приводу МО. Індекс маси тіла (ІМТ) всіх пацієнтів перевищував 40 кг/м2. В залежності від режиму керованої вентиляції легенів пацієнти були поділені на дві групи: 1–ша група (n = 46) – ШВЛ з контролем за об’ємом (VCV), 2–га група (n = 44) – ШВЛ з контролем за тиском (PCV). В інтраопераційному періоді вимірювали рівень газів артеріальної крові і фіксували показники механіки дихання. Результати. У 1–й групі (VCV) середній дихальний об’єм (ДО) становив (11,5 ± 4,3) мл/кг з розрахунку на ідеальну масу тіла, у 2–й групі PCV – (9,4 ± 3,2) мл/кг. В кінці операції рівень парціального напруження кисню в артеріальній крові (РаО2) був достовірно вищим у групі PCV (14,8 ± 4,0) кПа (110,8 ± 29,7 мм рт. ст.) порівняно з групою VCV – (12,5 ± 1,3) кПа (93,5 ± 9,9 мм рт. ст.). Висновки. Проведене дослідження виявило, що особливої різниці у пацієнтів з МО між ШВЛ з VCV і ШВЛ з PCV немає
Дод.точки доступу:
Мазур, А. П.
Винниченко, О. В.
Шевченко, В. М.
Ашаренков, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Штутин, С. А.
    Восстановление функций почечного трансплантата: роль перидоперационной интенсивной терапии и анестезии [Текст] / С. А. Штутин // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2000. - Т. 6, № 4. - С. 83-86


MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (реабилитация)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Шмигельский, А. В.
    Анестезия при каротидной эндартерэктомии [Текст] / А. В. Шмигельский, А. Ю. Лубнин // Анестезиология и реаниматология. - 2008. - № 2. - С. 47-57

Рубрики: Сонной артерии эндартерэктомия

   Анестезия--методы


   Интраоперационный мониторинг


Дод.точки доступу:
Лубнин, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Шкроб, О. С.
    Интраоперационное ультразвуковое исследование в диагностике хирургических заболеваний желудка [Текст] / О. С. Шкроб, С. С. Харнас, С. М. Журавлев // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2000. - № 12. - С. 47-48


MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (ультрасонография, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Харнас, С. С.
Журавлев, С. М.


Знайти схожі

7.


    Черній, В. І.
    Вплив карбоксиперитонеуму на серцевий індекс у пацієнтів з морбідним ожирінням та супутньою серцево-судинною патологією під час лапароскопічних баріатричних втручань [Текст] = Impact of carboxyperitoneum on cardiac index in patients with morbid obesity and concurrent cardio-vascular pathology during laparoscopic bariatric interventions / В. І. Черній, В. В. Євсєєва, В. Г. Гур’янов // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 9-12. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, осложнения)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Анотація: Мета. Дослідити вплив карбоксиперитонеуму на показники центральної гемодинаміки у пацієнтів з морбідним ожирінням (МО) та супутньою серцево-судинною патологією (ССП) під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали і методи. В дослідження включено 45 хворих з МО та індексом маси тіла 37 - 58 кг/м2, віком від 18 до 61 року, яким були виконані лапароскопічні баріатричні втручання. Супутня ССП виявлена у 100% пацієнтів. Всім пацієнтам під час операції проведена комбінована інгаляційна низькопотокова анестезія севофлюраном у поєднанні з періопераційною мультимодальною аналгезією. Аналізували показники центральної гемодинаміки, отримані математичним шляхом. Статистичне опрацювання результатів дослідження здійснювали за допомогою пакета аналізу статистичних даних MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Бельгія). Результати. Проведеним кореляційним аналізом встановлено, що зміна абсолютного значення показника серцевого індексу (СІ) корелює із внутрішньочеревним тиском (ВЧТ) в умовах карбоксиперитонеуму. Виявлено сильний позитивний лінійний зв’язок (r=0,83; p 0,001) величини Δ СІ та ВЧТ. Критичне значення ВЧТ за умови карбоксиперитонеуму становить 15 мм рт. ст.: чутливість - 93,1% (95% вірогідний інтервал – ВІ 77,2% – 99,2%), специфічність – 100% (95% ВІ 79,4% – 100%), прогностичність позитивного результату - 100% (95% ВІ 93,2% – 100%), прогностичність негативного результату - 88,9% (95% ВІ 67,7% – 96,8%). Висновки. Тривалий карбоксиперитонеум за тиску 15 мм рт. ст. не призводить до значних гемодинамічних змін у хворих з МО та супутньою ССП і є для них оптимальним
Objective. To investigate the impact of carboxyperitoneum on indices of central hemodynamics in patients, suffering morbid obesity (МО) and concurrent cardio-vascular pathology (СVP) during laparoscopic bariatric interventions. Маterials and methods. In the investigation 45 patients, having МО and the body mass index 37 - 58 kg/м2, ageing from 18 tо 61 yrs old, were included, in whom laparoscopic bariatric interventions were performed. Concurrent СVP was revealed in 100% of the patients. In all the patients intraoperatively a combined inhalation low-streaming anesthesia with sevofluran in combination with perioperative multimodal anesthesia was conducted. Indices of central hemodynamics were оbtained mathematically. Statistical elaboration of the investigation result was done with the help of the pool analysis of statistical data MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Belgium). Results. Using correlation analysis there was established, that a change of absolute value of the cardiac index (СІ) correlates with intraabdominal pressure (IAP) in setting of carboxyperitoneum. Strong positive linear link was revealed (r=0.83; p 0.001) between values Δ СІ and IAP. Critical value of IAP in environment of carboxyperitoneum constitutes 15 mm Hg: sensitivity – 93.1% (95% CI – ВІ 77.2% – 99.2%), specificity – 100% (95% ВІ 79.4% – 100%), prognostication of positive result - 100% (95% ВІ 93.2% – 100%), prognostication of negative result – 88.9% (95% ВІ 67.7% – 96.8%). Conclusion. Durable carboxyperitoneum in pressure 15 mm Hg do not lead to significant hemodynamical changes in patients with МО and coexistent СVP and is optimal for them
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.
Гур’янов, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Чарная, М. А.
    Искусственная гипокоагуляция при кардиохирургических операциях и ее мониторинг [Текст] / М. А. Чарная, Ю. А. Морозов, В. Г. Гладышева // Анестезиология и реаниматология. - 2006. - № 6. - С. 76-79

Рубрики: Хирургия сердца

   Гепарин--тер прим


   Интраоперационный мониторинг


Дод.точки доступу:
Морозов, Ю. А.
Гладышева, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Цуканов, Ю. Т.
    Мониторинг состояния проксимальной части тромба при консервативном лечении больных варикотромбофлебитом [Текст] = Monitoring of the state of the proximal portion of thrombus in conservative treatment of patients with varicothrombophlebitis / Ю. Т. Цуканов, А. Ю. Цуканов, А. И. Николайчук // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Т. 21, № 4. - С. 64-68. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (диагноз, терапия, хирургия)
ТРОМБОФЛЕБИТ -- THROMBOPHLEBITIS (диагноз, терапия, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (кровь, терапевтическое применение)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Цуканов, А. Ю.
Николайчук, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Целенаправленная инфузионная терапия на основе неинвазивного гемодинамического мониторинга esCCO [Текст] / П. А. Волков [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2015. - № 4. - С. 19-23


MeSH-головна:
ИНФУЗИИ ПАРЕНТЕРАЛЬНЫЕ -- INFUSIONS, PARENTERAL (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
Дод.точки доступу:
Волков, П. А.
Севалкин, С. А.
Чурадзе, Б. Т.
Волкова, Ю. Н.
Гурьянов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Царев, А. В.
    Предупреждение интраоперационной непреднамеренной гипотермии у пациентов с политравмой [Текст] / А. В. Царев // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 120-124. - Библиогр.: с. 123


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГИПОТЕРМИЯ -- HYPOTHERMIA (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ОТОГРЕВАНИЕ -- REWARMING (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Непреднамеренная гипотермия развивается спонтанно как следствие травмы, хирургического вмешательства и наркоза в результате нарушения соответствия теплопродукции теплопотерям и подавления компенсаторного терморегуляционного ответа. Цель: изучить эффективность способа коррекции интраоперационной непреднамеренной гипотермии с использованием системы конвекционного обогрева у пациентов с политравмой. Материалы и методы. Обследовано 20 пациентов с политравмой, которым проводились ургентные оперативные вмешательства. Пациенты были разделены на 2 группы: I — основная группа (n = 10), в которой интраоперационно проводилось активное согревание системой конвекционного обогрева WarmAir 135 (CSZ) с использованием одеял для согревания в условиях операционной; II — контрольная группа (n = 10) без использования конвекционного согревания. Изучалась температура ядра тела (Тсо): исходно, через 30, 60 минут и в конце операции. Рассчитывались следующие показатели: минимальная (Тмин.) и максимальная (Tмакс.) температура, средняя температура (Тср.), температурный диапазон (Тдиап. = Tмакс. – Тмин.). Результаты. У всех пациентов с политравмой и проведением ургентных хирургических вмешательств отмечается развитие клинически значимой непреднамеренной гипотермии. На этапе 60 минут интраоперационного периода Тсо была достоверно выше в I группе (35,38 ± 0,28 °С), чем во II (34,70 ± 0,39 °С) (p 0,05). Выявлен достоверно более высокий уровень средней Тсо в I группе (35,53 ± 0,66 °С) по сравнению со II группой (34,67 ± 1,74 °С) пациентов (p 0,05). Диапазон температур, который представляет собой разность максимальной и минимальной Тсо, был достоверно ниже в I группе пациентов (1,36 ± 0,74 °С) по сравнению со II группой (4,55 ± 1,11 °С) (p 0,05). Выводы. Использование в комплексе интенсивной терапии конвекционной системы согревания хотя и не позволяет достичь исходных значений Тсо, но предупреждает прогрессирование гипотермии, эффективно обеспечивая поддержание температурного гомеостаза у критических пациентов с политравмой
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Флеров, Е. В.
    Неинвазивный компьютерный мониторинг безопасности в хирургической гастроэнтерологии [Текст] / Е. В. Флеров, И. Н. Саблин, Ш. С. Батчаев // Вестник интенсивной терапии. - 1998. - № 4. - С. 23-25


MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы, статистика)
Дод.точки доступу:
Саблин, И. Н.
Батчаев, Ш. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Федосюк, Р. М.
    Безпечна анестезія: реальність чи міф в Україні? Стан забезпечення служби анестезіології України моніторинговою апаратурою [Текст] / Р. М. Федосюк // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2009. - № 1. - С. 8-15

Рубрики: Анестезиологическое отделение больницы

   Интраоперационный мониторинг


   Операционные


   Оборудование, аппаратура, инструменты


   Украина


Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Фармакологическая защита мозга во время операции у больных с гигантскими артериальными аневризмами церебральных сосудов [Текст] / А. Ю. Лубнин, А. В. Шмигельский, О. Б. Сазонова // Анестезиология и реаниматология. - 2000. - № 4. - С. 25-27


MeSH-головна:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (действие лекарственных препаратов)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ АНЕВРИЗМА -- INTRACRANIAL ANEURYSM (хирургия)
Дод.точки доступу:
Лубнин, А. Ю.
Шмигельский, А. В.
Сазонова, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Туркот, О.
    Уникнення легеневих ускладнень у післяопераційних хворих [Текст] / О. Туркот // Український медичний часопис. - 2021. - № 3. - С. 14-15. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (профилактика и контроль, этиология)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Уникнення легеневих ускладнень у хворих в післяопераційний період — особливо актуальна проблема в контексті пандемії COVID-19. За цією темою люб’язно погодився прочитати лекцію Олег Туркот (Oleg Turkot), професор — асистент кафедри анестезіології та реаніматології Університету Джонса Гопкінса (Johns Hopkins University), Балтімор, штат Меріленд, США. За даними американських рейтингів, Університет Джонса Гопкінса посідає 5-те місце з медицини у світі та 1-ше місце з анестезіології серед університетів США, а університетська лікарня 17 років поспіль посідала 1-ше місце серед лікарень США
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Туркевич, О. М.
    Driving pressure як компонент респіраторного моніторингу пацієнтів з ожирінням при лапароскопічних операціях / О. М. Туркевич // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 99-102. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ ПОД ПОЛОЖИТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ -- POSITIVE-PRESSURE RESPIRATION (вредные воздействия, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Анотація: У статті було досліджено респіраторні показники 20 пацієнтів із 2-м ступенем ожиріння, яким проводилась лапароскопічна холецистектомія. Основна увага була приділена визначенню driving pressure (ΔP) та його оптимізації шляхом використання підвищеного позитивного тиску у кінці видиху (PEEP). Пацієнти були розподілені на основну та контрольну групи, по 10 пацієнтів у кожній. У контрольній групі PEEP встановлювався на рівні 5 см вод.ст., а в основній — на рівні 10 см вод.ст. На етапі підвищення внутрішньочеревного тиску до рівня 15 мм рт.ст. реєструвалися наступні показники: статичний тораколегеневий комплайєнс (CRS), тиск плато (p. plato) — та розраховувався driving pressure. Розрахунок необхідного дихального об’єму проводився, обчислюючи передбачувану масу пацієнта, помножену на 6 мл/кг. Основні параметри налаштовувались згідно зі стратегією протективної вентиляції. Результатом даного дослідження було підвищення CRS та зниження ΔP в основній групі пацієнтів. Дані результати можуть свідчити про доцільність застосування концепції відкритих легень у пацієнтів з ожирінням при підвищеному внутрішньочеревному тиску
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Трехметрная визуализация и возможности интраоперационной навигации в диагностике и лечении больных с опухолями и опухолевидными образованиями яичников [Текст] / Н. М. Подзолкова, А. Р. Казачков, Т. И. Никитина // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2006. - № 1. - С. 44-47

Рубрики: Яичников новообразования--диагн--рентгеногр--хир

   Томография рентгеновская


   Интраоперационный мониторинг


Дод.точки доступу:
Подзолкова, Н. М.
Казачков, А. Р.
Никитина, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Табашникова, Т. В.
    Динамика лагофтальма в зависимости от пластических операций на лицевом нерве и его интраоперационного мониторинга у нейрохирургических больных [Текст] / Т. В. Табашникова, Н. К. Серова, В. Н. Шиманский // Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2014. - Т. 78, № 4. - С. 67-70


MeSH-головна:
ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEAD AND NECK NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
ЛИЦЕВОЙ НЕРВ -- FACIAL NERVE (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Серова, Н. К.
Шиманский, В. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Сфінктерозберігаючі технології в хірургічному лікуванні позапечінкового холестазу при ускладненому холелітіазі [Текст] = Sphincter-preserving technologies in the surgical treatment of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis / Б. Ф. Шевченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 433-443. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (осложнения, хирургия)
ХОЛЕСТАЗ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, EXTRAHEPATIC (хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
Кл.слова (ненормовані):
Манодебитометрия
Анотація: Позапечінковий холестаз (ПХС), зумовлений функціональними чи органічними порушеннями, завжди відіграє ключову роль в патогенетичних механізмах розвитку ускладнених форм холелітіазу, зумовлених порушенням відтоку жовчі. Мета роботи – покращити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування хворих з ускладненим холелітіазом шляхом інтраопераційної діагностики ПХС та визначити оптимальні параметри дозованої балонної дилатації, направленої на збереження функціональної та анатомічної цілісності сфінктера Одді (СО). У ході виконання роботи з 2014 по 2020 рр. обстежили 181 пацієнта, прооперованого у відділенні хірургії органів травлення ДУ “Інститут гастроентерології НАМН України”. Першу групу хворих (n=81, 44,75%) становили пацієнти, котрим виконували сфінктерозберігаючі одномоментні втручання як антеградним (під час виконання лапароскопічної холецистектомії – ЛХЕ), так і ретроградним (під час проведення ретроградної холангіопанкреатографії – РХПГ) способом; 2 групу хворих (n=79, 43,64%) становили пацієнти, яким виконували традиційні сфінктероруйнуючі етапні втручання (тотальна та субтотальна папілотомія перед чи після проведення ЛХЕ). Контрольну групу становили 21 пацієнта (11,6%), у яких під час манодебітометрії з рентгенологічною верифікацією не було виявлено структурно-функціональних порушень СО, тож їм була виконана ЛХЕ за стандартною методикою. Під час операції всім хворим виконували манодебітометрію, показники якої зіставляли з даними рентгенхолангіоскопії. Застосування об’єднаної методики манодебітометрії в інтраопераційній діагностиці головних причин різних типів позапечінкового холестазу при ускладненому холелітіазі (ХЛ), дозволила у 34 (18,78%) хворих діагностувати органічне порушення як причину розвитку ПХС та у 38 (20,99%) пацієнтів − функціональні порушення СО. Показники причини ПХС при ускладненому ХЛ, що встановлені до операції і уточнені під час операції рентгенологічним дослідженням, зіставляли з показниками манодебітометрії в обох груп хворих, у той час як показник манодебітометричного коефіцієнту контрольної групи був в межах 2,35–2,60 (Ме Q25; Q75) і в середньому становив 2,51. Застосування запропонованих діагностичних критеріїв манодебітометричного коефіцієнта та параметрів дозованої балонної дилатації великого дуоденального сосочка (ВДС) дозволяє зменшити необхідність двоетапного лікування ПХС при ускладненому холелітіазі, зберегти фізіологічний пасаж жовчі до дванадцятипалої кишки, запобігаючи формуванню післяопераційної біліарної гіпертензії за рахунок збереження цілісності сфінктерного апарату ВДС, зменшити кількість післяопераційних ускладнень та етапних оперативних втручань на 25,92%
Extrahepatic cholestasis (EHC), caused by functional or organic disorders, always plays a key role in the pathogenetic mechanisms of the development of complicated forms of cholelithiasis caused by impaired bile outflow. Purpose of the work: to improve the immediate and long-term results of surgical treatment of patients with complicated cholelithiasis by intraoperative diagnosis of EHC and determination of the optimal parameters of dosed balloon dilatation aimed at maintaining the functional and anatomical integrity of the sphincter of Oddi (SО). During the period from 2014 to 2020, 181 patients were examined, who were operated on in the department of surgery of the digestive system of the State Institution “Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. The first group of patients (n=81, 44.75%) consisted of patients who underwent sphincter-preserving interventions, both antegrade (when performing laparoscopic cholecystectomy – LHE) and retrograde (when performing retrograde cholangiopancreatography – RCPG), the second group of patients (n=79, 43.64%) consisted of patients who underwent traditional sphincter-destructive staged interventions (total and subtotal papillotomy before or after LHE). The control group consisted of 21 patients (11.6%), in whom structural and functional abnormalities of SО were not detected during manodebitometry with X-ray verification, so they underwent LHE according to the standard technique. During the operation, all patients underwent manodebitometry, the indicators of which were compared with the data of X-ray cholangioscopy. The use of the combined method of manodebitometry in the intraoperative diagnosis of the main causes of various types of of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis (CL), made it possible to diagnose an organic disorder as the cause of the development of EHC in 34 (18.78%) patients and functional disorders of SО in 38 (20.99%) patients. The indicators of the cause of EHC in complicated cholelithiasis, established before the operation and clarified during the operation by X-ray studies, were compared with the indicators of manodebitometry in both groups of patients, while the indicator of manodebitometric coefficient in the control group was within 2.35-2.60 (Ме Q25; Q75) and on average 2.51. The use of the proposed diagnostic criteria for the manodebitometric coefficient and parameters of dosed balloon dilatation of large duodenal papilla (LDP) makes it possible to reduce the need for two-stage treatment of EHC in complicated cholelithiasis, to preserve the physiological passage of bile into the duodenum, preventing the formation of postoperative biliary hypertension by preserving the integrity of the sphincter apparatus of LDP and to reduce the amount postoperative complications and the number of staged surgical interventions by 25.92%.
Дод.точки доступу:
Шевченко, Б. Ф.
Зеленюк, О. В.
Бабій, О. М.
Пролом, Н. В.
Петішко, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Стратегия защиты мозга во время операций по поводу внутричерепных артериальных аневризм: сравнение интраоперационного применения пропофола, этомидата и кетамина с использованием корковых вызванных потенциалов и мониторинга биоэлектрического молчания ЭЭГ во время временного клипирования несущего сосуда [Текст] / В. Зельман, А. Баяйат, К Крохин // Вестник интенсивной терапии. - 1998. - № 2. - С. 26-30


MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (использование, методы)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (действие лекарственных препаратов)
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ АНЕВРИЗМА -- INTRACRANIAL ANEURYSM (хирургия)
(терапевтическое применение)
ЭТОМИДАТ -- ETOMIDATE (терапевтическое применение)
КЕТАМИН -- KETAMINE (терапевтическое применение)
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ -- EVOKED POTENTIALS (действие лекарственных препаратов)
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES (действие лекарственных препаратов)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Зельман, В.
Баяйат, А.
Крохин, К

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-109 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)