Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Интраоперационный мониторинг<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 109
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-109

Диференціювальній підхід при комбінованому хірургічному лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок за даними результатів ультразвукової доплерографії [Текст] = Differential approach in the combined surgical treatment of varicose veins of the lower extremities according to the results of ultrasound doppler ultrasound / Г. А. Новікова [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 104-112. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (патофизиология, хирургия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (использование, тенденции)
ФЛЕБЭКТОМИЯ -- PHLEBECTOMY (использование, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The most common pathology of the lower extremity veins is varicose veins, which is an urgent medical and social problem. The number of patients with trophic disorders is not decreasing, despite the improvement of treatment methods, which leads to a deterioration in the quality of life. Therefore, the topic of introducing new and improving existing minimally invasive treatment methods is relevant and requires further research. According to international studies, the combined laser method of treatment is superior in terms of therapeutic and cosmetic results to all known methods of surgical treatment of varicose veins and can be used in most cases. Aim. To demonstrate the eﬀ ectiveness of individual diﬀ erentiated combined surgical techniques for the treatment of varicose veins of the lower extremities, taking into account the data of ultrasound preoperative and intraoperative navigation. Material and methods. The study included 246 patients with varicose veins of the lower extremities of class C2-C5, who had various variants of varicose veins of the lower extremities – saphenous varicose veins in the system of small and/or large saphenous veins, which in some patients was combined with varicose veins in the basin of non-saphenous veins and reticular varicose veins. Patients were divided into clinical groups due to the diﬀ erence in surgical and tactical treatment approach. All patients underwent preoperative ultrasound Doppler ultrasonography (USG) of the lower extremity veins in horizontal and vertical positions. The patency of deep and saphenous veins, the presence of unable varicose dilated saphenous venous tributaries with an assessment of the aﬀ ected basin (saphenous, non-saphenous varicose veins and combined forms) were assessed. Horizontal and vertical pathological venous reﬂ uxes were detected. All patients underwent combined surgical intervention – EVLC and miniphlebectomy under ultrasound Doppler monitoring, and sclerotherapy as indicated. The observation period lasted 1.5 years for each patient. Research results and discussion. The assessment of the treatment results was based on the presence of patient complaints, analysis of the clinical picture, the presence or absence of complications during the observation period, recurrence of the disease during the observation period, and analysis of the ultrasound assessment of the veins by an ultrasound diagnostician during a dynamic examination. USG was mandatorily performed in patients of all groups before surgical treatment, during surgical correction and as a control within 1-3 days after surgery. Dynamic follow-up was performed in all patients at 1, 3, 6 and 12-18 months after surgical treatment. Conclusions. Most patients have a complete recovery after surgical treatment. Careful history taking in patients of this group and performance of ultrasound Doppler ultrasonography of the veins of the lower extremities allowed to choose an eﬀ ective individual surgical treatment. Specialists’ understanding of the capabilities of ultrasound Doppler ultrasound of the veins of the lower extremities, as well as compliance with the full examination protocol for ultrasound Doppler veins, allows us to provide detailed information to determine the most eﬀ ective treatment tactics and prevent complications of the disease
Дод.точки доступу:
Новікова, Г. А.
Бабинкіна, І. Б.
Бабинкіна, Г. П.
Прокопов, О. В.
Абдуллаєв, Р. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інформативність інтраопераційної експрес-гістологічної діагностики для визначення тактики та об’єму оперативного лікування при патології щитоподібної та прищитоподібних залоз / Ю. І. Караченцев [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2022. - N 1. - С. 28-35

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, хирургия)
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- PARATHYROID DISEASES (диагностика, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах
Дод.точки доступу:
Караченцев, Ю. І.
Хазієв, В. В.
Герасименко, Л. В.
Дубовик, В. М.
Дорош, О. Г.
Сазонов, М. Є.
Філоненко, Н. Г.
Соколова, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гриценко, С. Н.
Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при ортотопической трансплантации печени (лекция, часть 1) [Текст] = Anesthesia and Intraoperative Intensive Therapy for Orthotopic Liver Transplantation / С. Н. Гриценко // Трансплантація та штучні органи. - 2022. - Том 3, N 1. - С. 61-90. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LIVER TRANSPLANTATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (использование, методы)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз сучасних анестезіологічних підходів в ендоскопічній фтизіохірургії [Текст] = Analysis of modern anesthetic approaches in endoscopic phthisiosurgery / Л. І. Леванда [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція : український науково-практичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
Анотація: Найважливішим завданням сучасної анестезіології в ендоскопічній фтизіохірургії є підвищення безпеки пацієнта під час оперативного втручання. Визначальними технологіями анестезіологічного захисту при цьому мають бути такі категорії: засоби та методики загальної анестезії; методики респіраторного забезпечення та технічні засоби їхнього застосування; повноцінний інтраопераційний моніторинг вітальних функцій
Дод.точки доступу:
Леванда, Л. І.
Шамрай, М. Ю.
Опанасенко, М. С.
Лисенко, В. І.
Терешкович, О. В.
Конік, Б. М.
Шестакова, О. Д.
Шалагай, С. М.
Білоконь, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Туркот, О.
Уникнення легеневих ускладнень у післяопераційних хворих [Текст] / О. Туркот // Український медичний часопис. - 2021. - № 3. - С. 14-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (профилактика и контроль, этиология)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Уникнення легеневих ускладнень у хворих в післяопераційний період — особливо актуальна проблема в контексті пандемії COVID-19. За цією темою люб’язно погодився прочитати лекцію Олег Туркот (Oleg Turkot), професор — асистент кафедри анестезіології та реаніматології Університету Джонса Гопкінса (Johns Hopkins University), Балтімор, штат Меріленд, США. За даними американських рейтингів, Університет Джонса Гопкінса посідає 5-те місце з медицини у світі та 1-ше місце з анестезіології серед університетів США, а університетська лікарня 17 років поспіль посідала 1-ше місце серед лікарень США
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бєлка, К. Ю.
Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України [Текст] = Patient safety in the operating room: Helsinki declaration implementation in Ukraine / К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 3. - С. 38-44. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY
ХЕЛЬСИНКСКАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ -- HELSINKI DECLARATION
ОПЕРАЦИОННЫЕ -- OPERATING ROOMS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Анотація: Безпека пацієнтів в операційній та періопераційному періоді має критичне значення. Наслідки анестезіологічних ускладнень мають значний вплив на віддалені результати хірургічних втручань, якість життя пацієнтів, захворюваність та летальність
Хоча оснащеність лікарень України стає дедалі кращою, багато відділень не проводять перевірку обладнання перед анестезією, не використовують чек-лист ВООЗ “Безпечна хірургія”, не мають столиків для важких дихальних шляхів та не реєструють ускладнень. Ці напрямки є пріорітетними для подальшого розвитку безпеки пацієнта під час анестезії та у відділенні інтенсивної терапії.
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.
Семенко, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Науменко, В. О.
Оцінка індексу резерву кисню під час процедурної седації при виконанні колоноскопічних досліджень в амбулаторних умовах / В. О. Науменко, Ю. В. Волкова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 125

MeSH-головна:
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
Анотація: Моніторинг функції дихання під час виконання медикаментозної процедурної седації в амбулаторних умовах є найважливішим для забезпечення безпеки пацієнта. Показник PaO2, що визначається при вимірюванні газів артеріальної крові, може використовуватися для оцінки оксигенації в усіх діапазонах. Однак результати дискретні та на їх отримання потрібен час, методика є інвазивною і не підходить до амбулаторних умов. SpO2, насичення артеріальної крові киснем, що вимірюється за допомогою неінвазивної пульсоксиметрії, не дозволяє проводити оцінку в зоні гіпероксії (при оксигенації вище від нормальної)
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна оцінка програмного забезпечення для тотальної внутрішньовенної анестезії (ТВВА) та інфузії за цільовою концентрацією (ІЦК) / А. В. Мельничук [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 121. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы, оборудование)
ИНФУЗИОННЫЕ НАСОСЫ -- INFUSION PUMPS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (оборудование)
ОПЕРАЦИОННАЯ, ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- OPERATING ROOM INFORMATION SYSTEMS
ПРОГРАММНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- SOFTWARE
ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS
Анотація: Фармакологія засобів для анестезії вирізняється посеред інших медикаментів. Ці препарати не мають терапевтичного спрямування в традиційному значенні цього слова — вони діють, пригнічуючи життєво важливі функції організму. Ця обставина, побічні ефекти, відсутність специфічних і чутливих клінічних ознак сили дії роблять дозування цих препаратів відповідно до стану пацієнта та етапу операції складним завданням. До того сучасні стандарти навіть за наявності апаратного моніторингу, наприклад BIS, вимагають точного вибору дозування з мінімальною титрацією. Водночас якщо для інгаляційних анестетиків, згідно з A. Absalom, анестезіолог за допомогою аналізу концентрації анестетика у дихальній суміші чи простої екстраполяції показань випаровувача має рідкісний у медицині комфорт з контролю концентрації ...
Дод.точки доступу:
Мельничук, А. В.
Семенчук, К. П.
Барса, М. М.
Рижковський, А. В.
Слива, С. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кучинська, І. А.
Періопераційний температурний менеджмент у пацієнтів під час загальної анестезії / І. А. Кучинська, О. І. Чебишева // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE
ГИПОТЕРМИЯ -- HYPOTHERMIA (диагностика, профилактика и контроль)
Анотація: Важливими умовами проведення загальної анестезії є необхідність постійного моніторингу життєво важливих параметрів, включаючи температуру тіла пацієнтів, оскільки ненавмисна періопераційна гіпотермія може мати негативні наслідки для пацієнтів (збільшення інтраопераційної кровоточивості, триваліший вихід з наркозу, подовження часу респіраторної підтримки у післяопераційному періоді, зростання частоти інфекційних ускладнень тощо)
Дод.точки доступу:
Чебишева, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Старишко, А. І.
Ефективність інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші для запобігання післяопераційним порушенням газового складу крові в поранених та хворих із пошкодженням черевної стінки / А. І. Старишко, М. М. Журко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 134. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
Анотація: Великі абдомінальні операції — найбільш травматичні і небезпечні щодо розвитку післяопераційних респіраторних ускладнень [3]. На їх виникнення впливає безліч факторів на всіх етапах хірургічного лікування [1]. Одним із них є адекватність респіраторної підтримки під час проведення хірургічного втручання, а саме корекція параметрів вентиляції легень завдяки контролю газового складу видихуваного повітря [2]. Мета: оцінити значення інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші в запобіганні післяопераційним порушенням газового складу крові та появі наступних патологічних респіраторних проявів у поранених та хворих після абдомінальних хірургічних втручань
Дод.точки доступу:
Журко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Сфінктерозберігаючі технології в хірургічному лікуванні позапечінкового холестазу при ускладненому холелітіазі [Текст] = Sphincter-preserving technologies in the surgical treatment of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis / Б. Ф. Шевченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 433-443. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (осложнения, хирургия)
ХОЛЕСТАЗ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, EXTRAHEPATIC (хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
Кл.слова (ненормовані):
Манодебитометрия
Анотація: Позапечінковий холестаз (ПХС), зумовлений функціональними чи органічними порушеннями, завжди відіграє ключову роль в патогенетичних механізмах розвитку ускладнених форм холелітіазу, зумовлених порушенням відтоку жовчі. Мета роботи – покращити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування хворих з ускладненим холелітіазом шляхом інтраопераційної діагностики ПХС та визначити оптимальні параметри дозованої балонної дилатації, направленої на збереження функціональної та анатомічної цілісності сфінктера Одді (СО). У ході виконання роботи з 2014 по 2020 рр. обстежили 181 пацієнта, прооперованого у відділенні хірургії органів травлення ДУ “Інститут гастроентерології НАМН України”. Першу групу хворих (n=81, 44,75%) становили пацієнти, котрим виконували сфінктерозберігаючі одномоментні втручання як антеградним (під час виконання лапароскопічної холецистектомії – ЛХЕ), так і ретроградним (під час проведення ретроградної холангіопанкреатографії – РХПГ) способом; 2 групу хворих (n=79, 43,64%) становили пацієнти, яким виконували традиційні сфінктероруйнуючі етапні втручання (тотальна та субтотальна папілотомія перед чи після проведення ЛХЕ). Контрольну групу становили 21 пацієнта (11,6%), у яких під час манодебітометрії з рентгенологічною верифікацією не було виявлено структурно-функціональних порушень СО, тож їм була виконана ЛХЕ за стандартною методикою. Під час операції всім хворим виконували манодебітометрію, показники якої зіставляли з даними рентгенхолангіоскопії. Застосування об’єднаної методики манодебітометрії в інтраопераційній діагностиці головних причин різних типів позапечінкового холестазу при ускладненому холелітіазі (ХЛ), дозволила у 34 (18,78%) хворих діагностувати органічне порушення як причину розвитку ПХС та у 38 (20,99%) пацієнтів − функціональні порушення СО. Показники причини ПХС при ускладненому ХЛ, що встановлені до операції і уточнені під час операції рентгенологічним дослідженням, зіставляли з показниками манодебітометрії в обох груп хворих, у той час як показник манодебітометричного коефіцієнту контрольної групи був в межах 2,35–2,60 (Ме Q25; Q75) і в середньому становив 2,51. Застосування запропонованих діагностичних критеріїв манодебітометричного коефіцієнта та параметрів дозованої балонної дилатації великого дуоденального сосочка (ВДС) дозволяє зменшити необхідність двоетапного лікування ПХС при ускладненому холелітіазі, зберегти фізіологічний пасаж жовчі до дванадцятипалої кишки, запобігаючи формуванню післяопераційної біліарної гіпертензії за рахунок збереження цілісності сфінктерного апарату ВДС, зменшити кількість післяопераційних ускладнень та етапних оперативних втручань на 25,92%
Extrahepatic cholestasis (EHC), caused by functional or organic disorders, always plays a key role in the pathogenetic mechanisms of the development of complicated forms of cholelithiasis caused by impaired bile outflow. Purpose of the work: to improve the immediate and long-term results of surgical treatment of patients with complicated cholelithiasis by intraoperative diagnosis of EHC and determination of the optimal parameters of dosed balloon dilatation aimed at maintaining the functional and anatomical integrity of the sphincter of Oddi (SО). During the period from 2014 to 2020, 181 patients were examined, who were operated on in the department of surgery of the digestive system of the State Institution “Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. The first group of patients (n=81, 44.75%) consisted of patients who underwent sphincter-preserving interventions, both antegrade (when performing laparoscopic cholecystectomy – LHE) and retrograde (when performing retrograde cholangiopancreatography – RCPG), the second group of patients (n=79, 43.64%) consisted of patients who underwent traditional sphincter-destructive staged interventions (total and subtotal papillotomy before or after LHE). The control group consisted of 21 patients (11.6%), in whom structural and functional abnormalities of SО were not detected during manodebitometry with X-ray verification, so they underwent LHE according to the standard technique. During the operation, all patients underwent manodebitometry, the indicators of which were compared with the data of X-ray cholangioscopy. The use of the combined method of manodebitometry in the intraoperative diagnosis of the main causes of various types of of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis (CL), made it possible to diagnose an organic disorder as the cause of the development of EHC in 34 (18.78%) patients and functional disorders of SО in 38 (20.99%) patients. The indicators of the cause of EHC in complicated cholelithiasis, established before the operation and clarified during the operation by X-ray studies, were compared with the indicators of manodebitometry in both groups of patients, while the indicator of manodebitometric coefficient in the control group was within 2.35-2.60 (Ме Q25; Q75) and on average 2.51. The use of the proposed diagnostic criteria for the manodebitometric coefficient and parameters of dosed balloon dilatation of large duodenal papilla (LDP) makes it possible to reduce the need for two-stage treatment of EHC in complicated cholelithiasis, to preserve the physiological passage of bile into the duodenum, preventing the formation of postoperative biliary hypertension by preserving the integrity of the sphincter apparatus of LDP and to reduce the amount postoperative complications and the number of staged surgical interventions by 25.92%.
Дод.точки доступу:
Шевченко, Б. Ф.
Зеленюк, О. В.
Бабій, О. М.
Пролом, Н. В.
Петішко, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Якобчук, Х. Р.
Моніторинг нейром’язової провідності та глибини наркозу як основа керування етапами загальної анестезії при оперативних втручаннях на черевній порожнині / Х. Р. Якобчук, О. В. Тхоревський // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 111-118. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЙ МОНИТОРИНГ -- NEUROMUSCULAR MONITORING (методы)
Анотація: Метою даного дослідження було створити алгоритми безпечного керування глибиною анестезії і нейром’язової провідності (НМП) на етапах швидкої послідовної індукції і виходу з анестезії за допомогою інструментальних методів моніторингу НМП. Матеріали та методи. В дослідження були включені 30 пацієнтів. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша група — клінічні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15), 2-га група — апаратні методи моніторингу рівня нейром’язової провідності (n = 15) за допомогою апарата TOF-Watch SX в режимі TOF-стимуляції. Результати. Час від введення анестетика до введення міорелаксанту на 18 % більший в 2-й групі, спостерігається вірогідність різниці порівняно з 1-ю групою (p 0,05). Час від введення анестетика до інтубації трахеї в 2-й групі на 32 % більший, ніж в 1-й групі (p 0,05). У 1-й групі без додаткового моніторингу спостерігається не лише найменший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї (85,3 ± 4,9 с), але й гірші умови для інтубації за шкалою Cooper (7,8 ± 0,8, p 0,05). А в 2-й групі спостерігається більший час від введення міорелаксанту до інтубації трахеї порівняно з контрольною групою (139,3 ± 4,5 проти 85,3 ± 4,9), а також відмінні умови для інтубації за шкалою Cooper (8,9 ± 0,1 проти 7,8 ± 0,8). Більш високі рівні середнього артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у 1-й групі на етапах інтубації і через 5 хвилин після інтубації пов’язані з недостатнім рівнем анестезії порівняно з 2-ю групою. Час від закінчення операції до екстубації в 1-й групі на 4,4 хвилини (72 %) більший, ніж у 2-й групі. Також час від закінчення операції до транспортування пацієнта в палату в 1-й групі на 6,6 хвилини (62 %) більший, ніж у 2-й групі. Таким чином, використання додаткового моніторингу дозволяє зменшити час знаходження хворого в операційній на 6,6 хвилини. Витрати рокуронію були значно вищі у 1-й групі — 52,3 ± 1,0 мг порівняно з 2-ю групою — 42,3 ± 1,3 мг, що доводить вірогідність різниці порівняно з контрольною групою (p 0,05). Висновки. Спираючись на статистичні дані наших досліджень, було встановлено, що TOF-моніторинг сприяє проведенню інтубації трахеї в максимально комфортних для пацієнта умовах, забезпеченню достатньої релаксації для штучної вентиляції легень і роботи хірургів, проведенню вчасної екстубації трахеї, зменшенню часу перебування пацієнтів в операційній
The purpose of this study was to develop algorithms for the safe control of deep anesthesia and neuromuscular conduction at the stage of rapid sequential induction and anesthesia recovery using instrumental monitoring methods of NMC. Materials and methods. The study included 30 patients. The patients were divided into two groups (the same number of patients in each group): the clinical methods and hardware methods (TOF-Watch SX apparatus in TOF stimulation mode) for monitoring the level of neuromuscular conduction were used in group 1 and 2, respectively. Group 1, without additional monitoring, presented with not only the slightest time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation (85.3 ± 4.9 seconds), but also worse conditions for intubation by the Cooper scale (7.8 ± 0.8, p 0.05). And in group 2, there is a greater time from a muscle relaxant introduction to tracheal intubation compared with the control group (139.3 ± 4.5), as well as excellent conditions for intubation by the Cooper scale (8.9 ± 0.1 vs. 7.8 ± 0.8). Higher levels of mean blood pressure and heart rate in the first group at the stages of intubation and 5 minutes after intubation were associated with an inadequate level of anesthesia compared with the second group. Results. The time from the end of the operation to the extubation in the 1st group was 4.4 minutes (72 %) more than in the 2nd group. In addition, the time from the end of the surgery to transporting the patient to the ward in the 1st group was 6.6 minutes (62 %) more than in the 2nd group. Thus, the use of additional monitoring can reduce the time of a patient’s staying in the operating room by 6.6 minutes. The consumption of rocuronium was significantly higher in the 1st group — 52.3 ± 1.0 mg, compared with the 2nd group — 42.3 ± 1.3 mg, that proves the significance of the difference compared with the control group (p 0.05). Conclusions. The statistical results of our research have shown that TOF monitoring will help to conduct intubation under the most favorable conditions, provide adequate muscular relaxation for mechanical ventilation and surgery procedure, timely extubation of the trachea, as well as to reduce the period of patients staying in the operating room
Дод.точки доступу:
Тхоревський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Застосування приладів медичної навігації на базі платформи Android у процесі дентальної імплантації = Using Medical Navigation Devices Based on Android Platform in Process of Dental Implantation / Ю. М. Касіянчук [та ін.] // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2019. - № 3. - С. 44-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ ВНУТРИКОСТНАЯ ЭНДОДОНТАЛЬНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, ENDOSSEOUS, ENDODONTIC (методы)
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ИМПЛАНТАТЫ -- DENTAL IMPLANTS (использование)
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (патология, повреждения)
НАВИГАЦИЯ ДЛЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT NAVIGATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование)
Дод.точки доступу:
Касіянчук, Ю. М.
Фочук, П. М.
Руснак, М. А.
Касіянчук, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Мазур, А. П.
Вплив внутрішньочеревного тиску на газообмін і механіку дихання у пацієнтів з морбідним ожирінням під час проведення штучної вентиляції легенів [Текст] / А. П. Мазур, О. В. Винниченко // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 31-34. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ЛЕГОЧНЫЙ ГАЗООБМЕН -- PULMONARY GAS EXCHANGE
ДЫХАТЕЛЬНАЯ МЕХАНИКА -- RESPIRATORY MECHANICS
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Анотація: Мета. Покращити результати штучної вентиляції легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням
Матеріали і методи. До даного дослідження залучено 81 хворого, якому виконали баріатричні лапаротомні операції. Під час оперативного втручання контролювали рівень внутрішньочеревного тиску (ВЧТ), парціальне напруження кисню в артеріальній крові (РаО2), середній артеріальний тиск (САТ) та розраховували абдомінальний перфузійний тиск (АПТ). Визначали залежність між АПТ та РаО2. Результати. У пацієнтів після інтубації рівень РаО2 становив у середньому (86,9 ± 24,1) мм рт. ст., після лапаротомії – (121,3 ± 25,2) мм рт. ст., після ушивання черевної порожнини - від 60,7 до 92 мм рт. ст., у середньому (69,8 ± 9,7) мм рт. ст. До розкриття черевної порожнини рівень ВЧТ становив у середньому (18,3 ± 1,8) мм рт. ст., після лапаротомії знизився в середньому до (15,1 ± 2,5) мм рт. ст., після ушивання черевної порожнини збільшився відносно вихідного рівня до (21,3 ± 2,4) мм рт. ст. Існує пряма пропорційна залежність між рівнем АПТ і РаО2 (ρ = 0,01, р 0,05). Висновки. Рівень РаО2 прямо пропорційно залежить від рівня АПТ. ВЧТ у пацієнтів з морбідним ожирінням є одним із факторів розвитку гіпоксемії в інтраопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Винниченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Черній, В. І.
Вплив карбоксиперитонеуму на серцевий індекс у пацієнтів з морбідним ожирінням та супутньою серцево-судинною патологією під час лапароскопічних баріатричних втручань [Текст] = Impact of carboxyperitoneum on cardiac index in patients with morbid obesity and concurrent cardio-vascular pathology during laparoscopic bariatric interventions / В. І. Черній, В. В. Євсєєва, В. Г. Гур’янов // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 9-12. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, осложнения)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Анотація: Мета. Дослідити вплив карбоксиперитонеуму на показники центральної гемодинаміки у пацієнтів з морбідним ожирінням (МО) та супутньою серцево-судинною патологією (ССП) під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали і методи. В дослідження включено 45 хворих з МО та індексом маси тіла 37 - 58 кг/м2, віком від 18 до 61 року, яким були виконані лапароскопічні баріатричні втручання. Супутня ССП виявлена у 100% пацієнтів. Всім пацієнтам під час операції проведена комбінована інгаляційна низькопотокова анестезія севофлюраном у поєднанні з періопераційною мультимодальною аналгезією. Аналізували показники центральної гемодинаміки, отримані математичним шляхом. Статистичне опрацювання результатів дослідження здійснювали за допомогою пакета аналізу статистичних даних MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Бельгія). Результати. Проведеним кореляційним аналізом встановлено, що зміна абсолютного значення показника серцевого індексу (СІ) корелює із внутрішньочеревним тиском (ВЧТ) в умовах карбоксиперитонеуму. Виявлено сильний позитивний лінійний зв’язок (r=0,83; p 0,001) величини Δ СІ та ВЧТ. Критичне значення ВЧТ за умови карбоксиперитонеуму становить 15 мм рт. ст.: чутливість - 93,1% (95% вірогідний інтервал – ВІ 77,2% – 99,2%), специфічність – 100% (95% ВІ 79,4% – 100%), прогностичність позитивного результату - 100% (95% ВІ 93,2% – 100%), прогностичність негативного результату - 88,9% (95% ВІ 67,7% – 96,8%). Висновки. Тривалий карбоксиперитонеум за тиску 15 мм рт. ст. не призводить до значних гемодинамічних змін у хворих з МО та супутньою ССП і є для них оптимальним
Objective. To investigate the impact of carboxyperitoneum on indices of central hemodynamics in patients, suffering morbid obesity (МО) and concurrent cardio-vascular pathology (СVP) during laparoscopic bariatric interventions. Маterials and methods. In the investigation 45 patients, having МО and the body mass index 37 - 58 kg/м2, ageing from 18 tо 61 yrs old, were included, in whom laparoscopic bariatric interventions were performed. Concurrent СVP was revealed in 100% of the patients. In all the patients intraoperatively a combined inhalation low-streaming anesthesia with sevofluran in combination with perioperative multimodal anesthesia was conducted. Indices of central hemodynamics were оbtained mathematically. Statistical elaboration of the investigation result was done with the help of the pool analysis of statistical data MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Belgium). Results. Using correlation analysis there was established, that a change of absolute value of the cardiac index (СІ) correlates with intraabdominal pressure (IAP) in setting of carboxyperitoneum. Strong positive linear link was revealed (r=0.83; p 0.001) between values Δ СІ and IAP. Critical value of IAP in environment of carboxyperitoneum constitutes 15 mm Hg: sensitivity – 93.1% (95% CI – ВІ 77.2% – 99.2%), specificity – 100% (95% ВІ 79.4% – 100%), prognostication of positive result - 100% (95% ВІ 93.2% – 100%), prognostication of negative result – 88.9% (95% ВІ 67.7% – 96.8%). Conclusion. Durable carboxyperitoneum in pressure 15 mm Hg do not lead to significant hemodynamical changes in patients with МО and coexistent СVP and is optimal for them
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.
Гур’янов, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Іскра, Ю. А.
Частота та фактори ризику виникнення післяопераційних стресових виразок у дітей [Текст] / Ю. А. Іскра, А. В. Біляєв // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 25-27. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER (диагностика, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЖЕЛУДОЧНОГО СОКА КИСЛОТНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- GASTRIC ACIDITY DETERMINATION
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета. Аналіз кореляційного зв’язку частоти виникнення стрес-індукованих змін (СІЗ) у післяопераційному періоді, інтраопераційної динаміки периферичного кровотоку (NIRS), ступеня кислотності шлункового соку та травматичності оперативного втручання. Матеріали і методи. Проводили фіброезофагогастродуоденоскопію з рН-метрією перед операцією та в ранньому післяопераційному періоді, інтраопераційно моніторинг кислотності шлункового соку та реєстрацію динаміки периферичного кровотоку; розраховували коефіцієнт ступеня травматичності (КСТ) за методикою В. П. Польового. Результати. СІЗ виявлено у 25 (33,3%) із 75 обстежених пацієнтів. Показник рН шлункового соку у пацієнтів з проявами СІЗ у післяопераційному періоді у середньому становив 2,05 ± 0,23, у пацієнтів без післяопераційних ускладнень з боку слизовох оболонки травного каналу – 3,42 ± 0,97; показник NIRS – відповідно 63,13 ± 1,39 та 67,80 ± 1,97; КСТ - відповідно 19,4 ± 3,58 та 4,45 ± 2,0. Висновки. Частота виникнення СІЗ у післяопераційному періоді у дітей становить 33,3%, що обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Вагомим фактором формування стресових виразок та ерозій є кислотний стан шлункового соку та поєднання значного ступеня тяжкості операційної травми і масивної крововтрати, що характеризують відповідні показники КСТ і NIRS
Objective. Аnalysis of correlational link between incidence of postoperative stress-induced changes (SIC), іntraoperative dynamics of peripheral blood flow, called NIRS, degree of the gastric content acidity and the operative intervention traumaticity. Маterials and methods. There were conducted fibroesophagogastroduodenoscopy with pH-metry preoperatively and in early postoperative period, іntraoperative monitoring of gastric content acidity and registration of dynamics of the peripheral blood flow, as well as calculation of coefficient of the operation traumaticity degree (CTD) in accordance to method of V. P. Polyovyi. Results. SIC were revealed in 25 (33.3%) of 75 patients observed. The index of the gastric content pН in patients with the SIC signs in postoperative period have constituted 2.05 ± 0.23 at average, while in patients without postoperative complications in the gut mucosa – 3.42 ± 0.97; the NIRS index – accordingly, 63.13 ± 1.39 and 67.80 ± 1.97; CTD – accordingly, 19.4 ± 3.58 and 4.45 ± 2.0. Conclusion. The SIC incidence in postoperative period in children constitutes 33.3%, what explains actuality of the investigation trend selected. The acidity state of gastric content, as well as combination of significant degree of the operation trauma severity with massive blood loss, characterizing certain indices of CIS and NIRS, constitute important etiological factors for the stress ulcers and erosions incidence
Дод.точки доступу:
Біляєв, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Матолінець, Н. В.
Переваги неінвазивного безперервного моніторінгу серцевого викиду при проведенні лапаротомних гістеректомій [Текст] = Преимущества неинвазивного непрерывного мониторинга сердечного выброса при проведении лапоратомных гистерэктомий / Н. В. Матолінець, Р. Б. Гайдук // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 2. - С. 107-111. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Анотація: У статті наведені сучасні можливості та власний практичний досвід застосування неінвазивного моніторингу центральної гемодинаміки в анестезіологічної практиці при проведенні гінекологічних операцій лапаротомним методом
The article describes the current capabilities and its own practical experience in the use of non-invasive monitoring of central hemodynamics in anesthetic practice during gynecological operations using the laparotomic method. EsCCO technology provides rapid primary monitoring of central hemodynamics, including monitoring of cardiac output enable perioperative optimization of hemodynamic parameters
Дод.точки доступу:
Гайдук, Р. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Василів, М.
Черезстравохідна ехокардіографія і її місце в періопераційному моніторінгу (огляд літератури) / М. Василів, Я. Підгірний // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 51-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Ехокардіографія (використання ультразвуку для дослідження серця) — це безпечна, потужна, неінвазивна й безболісна техніка. З моменту свого клінічного введення в 80-х роках ХХ ст. інтраопераційна черезстравохідна ехокардіографія (ЧСЕхоКГ) стала одним з найбільших досягнень сучасної анестезіології. Метою статті є всебічний огляд інтраопераційного використання ЧСЕхоКГ у кардіохірургії. Ця напівінвазивна техніка дозволяє здійснювати пряму й швидку візуалізацію структурної анатомії серця й великих судин, а також оцінювати гемодинаміку й функціональний стан серцево-судинної системи. Черезстравохідна ехокардіографія інтраопераційно спочатку застосовувалася для оцінки систолічної функції лівого шлуночка, але за останні два десятиліття клінічне застосування ЧСЕхоКГ значно розширилось і зараз включає: оцінку діастолічної функції, оцінку патології і функції мітрального й аортального клапанів, виявлення залишкових внутрішньосерцевих дефектів і шунтів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів і оцінку висхідної аорти. Отже, черезстравохідна ехокардіографія — це безпечне обстеження з низьким рівнем ризику, що використовувалося протягом декількох десятиліть в інтра- й післяопераційному періодах у кардіохірургії. Метод перевершує інші способи серцево-судинного моніторингу завдяки наданню детальної анатомічної й фізіологічної інформації в реальному часі. Черезстравохідна ехокардіографія здатна забезпечити дані, що впливають на хірургічну тактику й анестезію, а також дозволяють виконати негайну оцінку хірургічних результатів. Основні обмеження щодо його повсякденного використання пов’язані з вартістю обладнання й необхідністю професійної підготовки. Анестезіолог розширює свою роль у періопераційній медицині, надаючи життєво необхідну клінічну інформацію для анестезіологічної процедури. З огляду на всі переваги, наведені в статті, і з урахуванням низького ризику автори підтверджують нинішні рекомендації щодо використання інтраопераційної ЧСЕхоКГ у кардіохірургічних пацієнтів
Дод.точки доступу:
Підгірний, Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Бєлих, О. В.
    Актуальність визначення глибини анестезії за допомогою індексу стану пацієнта при лапароскопічній холецистектомії у пацієнтів похилого та старечого віку / О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 108-112. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (методы)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Сучасна концепція анестезіологічного забезпечення має на меті не тільки адекватне знеболювання, але й управління життєво важливими функціями організму пацієнта впродовж операції. Тому одним із найбільш значущих завдань сучасної анестезіології є об’єктивізація контролю адекватності загального знеболювання, що передбачає контроль функцій та процесів, виявлення їх небезпечних відхилень для запобігання ускладненням під час анестезії. Мета: оцінити ефективність і значущість використання індексу стану пацієнта (Patient State Index — PSI) при введенні різних комбінацій анестетиків упродовж загальної анестезії у пацієнтів похилого та старечого віку під час лапароскопічної холецистектомії. Матеріали та методи. У дослідження залучені 60 пацієнтів, середній вік яких становив 70,6 ± 7,1 року, прооперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби. Середня тривалість операції — 56,1 ± 9,8 хв. Пацієнтів розподілено за двома групами залежно від виду анестезії: 1-ша група (n = 30) — інгаляційна анестезія на основі севофлурану (2–3 об. %) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ); 2-га група (n = 30) — тотальна внутрішньовенна анестезія на основі пропофолу (2 мг/кг/год) із ШВЛ. Проводився моніторинг показників гемодинаміки (пульс, артеріальний тиск, середній артеріальний тиск, серцевий викид) та SpO2 за допомогою монітора Vismo (Nihon-Kohden, Японія). Моніторинг глибини анестезії проводився за допомогою платформи Masimo Root із визначенням PSI. Результати. За показниками гемодинаміки хворі між групами не відрізнялися. Показники PSI, за даними моніторингу, на різних етапах анестезії між групами суттєво не відрізнялися: до премедикації — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,5 (p  0,05), після премедикації — 79,1 ± 2,4 vs 79,5 ± 3,5 (p  0,05), при інтубації — 39,5 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,1 (p  0,05), на початок операції — 33,5 ± 4,5 vs 33,6 ± 4,1 (p  0,05), при екстубації — 87,1 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,1 (p  0,05). Відрізнялися показники при накладанні карбоксиперитонеуму — 48,2 ± 2,0 vs 39,2 ± 4,1 (p  0,05) та на етапі закінчення операції — 41,1 ± 3,1 vs 48,1 ± 2,6 (p  0,05). Середній час пробудження в 2-й групі був дещо коротшим — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 хв. Висновки. Використання показника PSI дає змогу здійснювати безперервний неінвазивний моніторинг глибини наркозу, допомагає уникнути недостатньої або надмірної седації, створює можливість більш м’якого виходу з наркозу, що підвищує безпеку анестезії при проведенні лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого та старечого віку
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Радюшин, Д. О.
Мікроемболізація судинного кровотоку при операціях аортокоронарного шунтування: моніторинг і профілактика / Д. О. Радюшин, О. А. Лоскутов // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 153. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (профилактика и контроль, этиология)
ЭМБОЛИЯ ВОЗДУШНАЯ -- EMBOLISM, AIR (осложнения, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ ЭМБОЛИЯ -- INTRACRANIAL EMBOLISM (осложнения, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, TRANSCRANIAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Анотація: Операція аортокоронарного шунтування (АКШ) є одним із найбільш значних успіхів у боротьбі із серцево-судинними захворюваннями, що є провідною причиною смертності й інвалідності. У багатьох пацієнтів після АКШ виникає післяопераційна когнітивна дисфункція (ПОКД), цей стан виникає в 50–70 % пацієнтів на момент виписки зі стаціонару і 20–40 % пацієнтів — через 6 місяців після виписки [1]. Однією з причин ПОКД є газова (повітряна) мікроемболізація церебральних судин головного мозку
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-109

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)