Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Интраоперационный мониторинг<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 109
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-109

    Mun, M.
    Торакальная хирургия с видео-поддержкой при раке легкого клинической стадии I у пациентов в возрасте 80 лет и старше [Текст] / M. Mun, T. Kohno // Клиническая геронтология : научно-практический журнал. - 2008. - Т. 14, № 6. - С. 66

Рубрики: Легких новообразования--престарелые--хир

   Хирургия торакальная--престарелые

   Интраоперационный мониторинг

Дод.точки доступу:
Kohno, T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Євсєєва, В. В.
Досвід застосування налбуфіну гідрохлориду в схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії як частина протоколу прискореної періопераційної реабілітації в баріатричній хірургії [Текст] / В. В. Євсєєва // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 126-130. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
НАЛБУФИН -- NALBUPHINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика, лекарственная терапия)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Анотація: Метою даного дослідження було порівняння аналгетичних ефектів налбуфіну гідрохлориду та фентанілу як основних компонентів у схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 18 пацієнтів із морбідним ожирінням, рандомізовані на дві рівнозначні групи (n = 9). У першій групі пацієнти як основний аналгетичний компонент під час анестезії отримували фентаніл, у другій групі — налбуфіну гідрохлорид. Рівень післяопераційного болю оцінювався за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) протягом першої післяопераційної доби. Результати. Рівень післяопераційного болю за ВАШ у першу післяопераційну добу статистично не відрізнявся між пацієнтами обох груп. Висновки. Відповідно до отриманих даних налбуфіну гідрохлорид є ефективною альтернативою фентанілу як основний аналгетичний компонент в схемі мультимодальної інтраопераційної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням при лапароскопічних баріатричних втручання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтраопераційні експрес-гістологічні дослідження та сучасні зміни в патологічній діагностиці пухлин щитоподібної залози [] = Intraoperative frozen section examination and current changes in the pathological diagnosis of thyroid tumors / Т. І. Богданова [та ін.] // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 34-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, ультраструктура)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ ФОЛЛИКУЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY, FOLLICULAR (диагностика, ультраструктура)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
Анотація: Мета — проаналізувати ефективність експрес-гістологічних досліджень (ЕГД) вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих віком 18 років на час аварії на ЧАЕС у виявленні папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) і визначити обґрунтовані показання для виконання інтраопераційних ЕГД з урахуванням змін у патологічній діагностиці тиреоїдних пухлин на сучасному етапі
Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів ЕГД у 406 хворих із вузловими утвореннями ЩЗ, прооперованих у періоди від 2009 до 2014 і від 2015 до 2017 років, яким виконували передопераційне цитологічне дослідження після проведення ТАПБ. Результати ЕГД отримано для кожного періоду спостереження порівняно з остаточними патологічними діагнозами та висновками ТАПБ
Результати. Встановлено вірогідне підвищення ефективності ЕГД у визначенні ПТК 2015-2017 роками порівняно з 2009-2014 роками за рахунок зростання відсотка випадків, що направлялися на ЕГД із цитологічним висновком ТАПБ «підозра на карциному», та зменшення відсотка випадків із невизначеним висновком ТАПБ «фолікулярна неоплазія». Доведено, що ефективність ЕГД становить майже 100% за неінкапсульованої ПТК, а за наявності повної капсули пухлини знижується до 30-37%
Висновки. Єдиним цілком обґрунтованим висновком ТАПБ для виконання ЕГД є «підозра на карциному» (рівень V за TBSRTC), адже ЕГД за таких умов здатне суттєво вплинути на вибір адекватного обсягу оперативного втручання. Після висновків ТАПБ «фолікулярна неоплазія», «атипія», «доброякісне утворення» (IV, III і II рівні за TBSRTC) проводити ЕГД недоцільно
Дод.точки доступу:
Богданова, Т. І.
Зурнаджи, Л. Ю.
Дегтярьова, Т. Л.
Божок, Ю. М.
Болгов, М. Ю.
Коваленко, А. Є.
Бурко, С. В.
Чернишов, С. В.
Тронько, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтраопераційна допплеросонографія в лапароскопічній холецистектомії [Текст] / В. М. Поліщук, Ф. О. Генеральчук, О. Л. Ковальчук // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 3. - С. 37-38

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы, статистика, тенденции)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы, статистика)
Дод.точки доступу:
Поліщук, В. М.
Генеральчук, Ф. О.
Ковальчук, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтраопераційний моніторінг у хірургії сонних артерій [Текст] / Ю. І. Марков [та ін.] // Український медичний часопис. - 2001. - № 2. - С. 138-141

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование)
СОННОЙ АРТЕРИИ ЭНДАРТЕРЭКТОМИЯ -- ENDARTERECTOMY, CAROTID (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Марков, Ю. І.
Зозуля, А. И.
Чернікова, О. А.
Горбовець, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інформативність інтраопераційної експрес-гістологічної діагностики для визначення тактики та об’єму оперативного лікування при патології щитоподібної та прищитоподібних залоз / Ю. І. Караченцев [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2022. - N 1. - С. 28-35

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, хирургия)
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- PARATHYROID DISEASES (диагностика, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах
Дод.точки доступу:
Караченцев, Ю. І.
Хазієв, В. В.
Герасименко, Л. В.
Дубовик, В. М.
Дорош, О. Г.
Сазонов, М. Є.
Філоненко, Н. Г.
Соколова, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іскра, Ю. А.
Частота та фактори ризику виникнення післяопераційних стресових виразок у дітей [Текст] / Ю. А. Іскра, А. В. Біляєв // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 25-27. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER (диагностика, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЖЕЛУДОЧНОГО СОКА КИСЛОТНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- GASTRIC ACIDITY DETERMINATION
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета. Аналіз кореляційного зв’язку частоти виникнення стрес-індукованих змін (СІЗ) у післяопераційному періоді, інтраопераційної динаміки периферичного кровотоку (NIRS), ступеня кислотності шлункового соку та травматичності оперативного втручання. Матеріали і методи. Проводили фіброезофагогастродуоденоскопію з рН-метрією перед операцією та в ранньому післяопераційному періоді, інтраопераційно моніторинг кислотності шлункового соку та реєстрацію динаміки периферичного кровотоку; розраховували коефіцієнт ступеня травматичності (КСТ) за методикою В. П. Польового. Результати. СІЗ виявлено у 25 (33,3%) із 75 обстежених пацієнтів. Показник рН шлункового соку у пацієнтів з проявами СІЗ у післяопераційному періоді у середньому становив 2,05 ± 0,23, у пацієнтів без післяопераційних ускладнень з боку слизовох оболонки травного каналу – 3,42 ± 0,97; показник NIRS – відповідно 63,13 ± 1,39 та 67,80 ± 1,97; КСТ - відповідно 19,4 ± 3,58 та 4,45 ± 2,0. Висновки. Частота виникнення СІЗ у післяопераційному періоді у дітей становить 33,3%, що обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Вагомим фактором формування стресових виразок та ерозій є кислотний стан шлункового соку та поєднання значного ступеня тяжкості операційної травми і масивної крововтрати, що характеризують відповідні показники КСТ і NIRS
Objective. Аnalysis of correlational link between incidence of postoperative stress-induced changes (SIC), іntraoperative dynamics of peripheral blood flow, called NIRS, degree of the gastric content acidity and the operative intervention traumaticity. Маterials and methods. There were conducted fibroesophagogastroduodenoscopy with pH-metry preoperatively and in early postoperative period, іntraoperative monitoring of gastric content acidity and registration of dynamics of the peripheral blood flow, as well as calculation of coefficient of the operation traumaticity degree (CTD) in accordance to method of V. P. Polyovyi. Results. SIC were revealed in 25 (33.3%) of 75 patients observed. The index of the gastric content pН in patients with the SIC signs in postoperative period have constituted 2.05 ± 0.23 at average, while in patients without postoperative complications in the gut mucosa – 3.42 ± 0.97; the NIRS index – accordingly, 63.13 ± 1.39 and 67.80 ± 1.97; CTD – accordingly, 19.4 ± 3.58 and 4.45 ± 2.0. Conclusion. The SIC incidence in postoperative period in children constitutes 33.3%, what explains actuality of the investigation trend selected. The acidity state of gastric content, as well as combination of significant degree of the operation trauma severity with massive blood loss, characterizing certain indices of CIS and NIRS, constitute important etiological factors for the stress ulcers and erosions incidence
Дод.точки доступу:
Біляєв, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Айварджи, А. А.
ANI-мониторинг в оценке эффективности вариантов анестезиологического обеспечения пластической хирургии носа [Текст] / А. А. Айварджи, Ю. Ю. Кобеляцкий // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 1. - С. 103-107. - Библиогр.: с. 106

MeSH-головна:
НОСА ПЕРЕГОРОДКА -- NASAL SEPTUM (патология, хирургия)
НОСА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NASAL SURGICAL PROCEDURES (методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
НОЦИЦЕПЦИЯ -- NOCICEPTION (действие лекарственных препаратов)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
Анотація: Целью настоящей работы явилось изучение ANI-мониторинга для оценки периоперационной анальгезии и контроля баланса ноцицепции/антиноцицепции при различных вариантах анестезиологического пособия пластической хирургии носа. Материалы и методы. Было обследовано 116 пациентов в возрасте от 18 до 60 лет с искривлением перегородки носа, которым проводилась септопластика в условиях комбинированной анестезии, включавшей тотальную внутривенную анестезию с искусственной вентиляцией легких и местной анестезией лидокаином. Все пациенты были распределены на 4 группы: 1-я группа (n = 28) (контрольная) — со стандартным комбинированным анестезиологическим обеспечением; 2-я группа (n = 31) — стандартное анестезиологическое обеспечение дополнялось внутривенной инфузией парацетамола за 30 минут до начала операции в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг) однократно; 3-я группа (n = 30) — проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 минут до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и оканчивалась за 10 минут до завершения операции; 4-я группа (n = 27) — проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 минут до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и оканчивалась за 10 минут до завершения операции, в комбинации с внутривенной инфузией парацетамола за 30 минут до начала операции в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг) однократно. Проводилась регистрация АNI-индекса. После операции регистрировались уровень боли по визуально-аналоговой шкале (ВАШ) и частота развития послеоперационной тошноты и рвоты. Регистрировалась оценка пациентами качества анестезии при помощи шкалы Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale. Результаты. В контрольной группе ANI-индекс на этапе интубации, начала операции, на этапе наиболее травматичного момента операции был ниже 50 единиц, что, возможно, связано с недостаточным уровнем анальгезии. Во 2-й группе с использованием парацетамола ANI-индекс в момент интубации снижался до 50 единиц, но затем находился в пределах 50–70 единиц. В 3-й группе с применением дексмедетомидина ANI-индекс на этапе вводной анестезии и в момент пробуждения пациента был выше 70 единиц. В 4-й группе с комбинированным использованием дексмедетомидина и парацетамола ANI-индекс на всех этапах, кроме начала операции, был выше 70 единиц. При анализе уровня послеоперационной анальгезии по ВАШ наиболее оптимальный уровень наблюдался во 2-й и 4-й группах пациентов. Частота развития послеоперационной тошноты и рвоты была ниже в основных группах исследования: 2-я группа — 17 %, 3-я группа — 12 %, 4-я группа — 14 % по сравнению с пациентами контрольной группы — 20 %. При оценке пациентами качества проведенной анестезии по Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale лучшие результаты были получены в 4-й группе пациентов, в которой 25 % оценили качество анестезии как хорошее, а 75 % — как отличное. Худшие результаты были получены в 1-й группе пациентов, 30 % из которых оценили качество анестезии как удовлетворительное. Выводы. Использование АNI-индекса в анестезиологической практике позволяет с высокой степенью специфичности в режиме онлайн мониторировать уровень восприятия боли в интра- и послеоперационном периоде и обеспечить улучшение периоперационной анальгезии. Применение парацетамола и дексмедетомидина обеспечивает более надежную и полноценную периоперационную анальгезию
Дод.точки доступу:
Кобеляцкий, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз сучасних анестезіологічних підходів в ендоскопічній фтизіохірургії [Текст] = Analysis of modern anesthetic approaches in endoscopic phthisiosurgery / Л. І. Леванда [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція : український науково-практичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
Анотація: Найважливішим завданням сучасної анестезіології в ендоскопічній фтизіохірургії є підвищення безпеки пацієнта під час оперативного втручання. Визначальними технологіями анестезіологічного захисту при цьому мають бути такі категорії: засоби та методики загальної анестезії; методики респіраторного забезпечення та технічні засоби їхнього застосування; повноцінний інтраопераційний моніторинг вітальних функцій
Дод.точки доступу:
Леванда, Л. І.
Шамрай, М. Ю.
Опанасенко, М. С.
Лисенко, В. І.
Терешкович, О. В.
Конік, Б. М.
Шестакова, О. Д.
Шалагай, С. М.
Білоконь, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Анализ структуры ритма сердца как вариант неинвазивного интраоперационного мониторинга [Текст] / Ю. С. Александрович, В. Г. Часнык, В. И. Гордеев // Детская хирургия. - 2000. - № 6. - С. 38-41

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (иммунология, физиология)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Александрович, Ю. С.
Часнык, В. Г.
Гордеев, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Анестезиологическая поддержка лапароскопических операций на органах брюшной полости. Клинический опыт [Текст] / В. И. Рожко [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 219

MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Дод.точки доступу:
Рожко, В. И.
Слинченков, В. В.
Чернокнижная, Н. В.
Искра, Ю. В.
Рожко, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Антитела к коннексину-43 в интраоперационной диагностике экспериментальных низкодифференцированных глиом [Текст] / Г. М. Юсубалиева [и др.] // Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2014. - Т. 78, № 3. - С. 3-13

MeSH-головна:
ГЛИОМА -- GLIOMA (диагноз)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
КОННЕКСИН 43 -- CONNEXIN 43 (агонисты)
Дод.точки доступу:
Юсубалиева, Г. М.
Зоркина, Я. А.
Баклаушев, В. П.
Гурина, О. И.
Горяйнов, С. А.
Александрова, Е. В.
Жуков, В. Ю.
Савельева, Т. А.
Потапов, А. А.
Чехонин, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Бєлих, О. В.
    Актуальність визначення глибини анестезії за допомогою індексу стану пацієнта при лапароскопічній холецистектомії у пацієнтів похилого та старечого віку / О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 108-112. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (методы)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Сучасна концепція анестезіологічного забезпечення має на меті не тільки адекватне знеболювання, але й управління життєво важливими функціями організму пацієнта впродовж операції. Тому одним із найбільш значущих завдань сучасної анестезіології є об’єктивізація контролю адекватності загального знеболювання, що передбачає контроль функцій та процесів, виявлення їх небезпечних відхилень для запобігання ускладненням під час анестезії. Мета: оцінити ефективність і значущість використання індексу стану пацієнта (Patient State Index — PSI) при введенні різних комбінацій анестетиків упродовж загальної анестезії у пацієнтів похилого та старечого віку під час лапароскопічної холецистектомії. Матеріали та методи. У дослідження залучені 60 пацієнтів, середній вік яких становив 70,6 ± 7,1 року, прооперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби. Середня тривалість операції — 56,1 ± 9,8 хв. Пацієнтів розподілено за двома групами залежно від виду анестезії: 1-ша група (n = 30) — інгаляційна анестезія на основі севофлурану (2–3 об. %) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ); 2-га група (n = 30) — тотальна внутрішньовенна анестезія на основі пропофолу (2 мг/кг/год) із ШВЛ. Проводився моніторинг показників гемодинаміки (пульс, артеріальний тиск, середній артеріальний тиск, серцевий викид) та SpO2 за допомогою монітора Vismo (Nihon-Kohden, Японія). Моніторинг глибини анестезії проводився за допомогою платформи Masimo Root із визначенням PSI. Результати. За показниками гемодинаміки хворі між групами не відрізнялися. Показники PSI, за даними моніторингу, на різних етапах анестезії між групами суттєво не відрізнялися: до премедикації — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,5 (p  0,05), після премедикації — 79,1 ± 2,4 vs 79,5 ± 3,5 (p  0,05), при інтубації — 39,5 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,1 (p  0,05), на початок операції — 33,5 ± 4,5 vs 33,6 ± 4,1 (p  0,05), при екстубації — 87,1 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,1 (p  0,05). Відрізнялися показники при накладанні карбоксиперитонеуму — 48,2 ± 2,0 vs 39,2 ± 4,1 (p  0,05) та на етапі закінчення операції — 41,1 ± 3,1 vs 48,1 ± 2,6 (p  0,05). Середній час пробудження в 2-й групі був дещо коротшим — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 хв. Висновки. Використання показника PSI дає змогу здійснювати безперервний неінвазивний моніторинг глибини наркозу, допомагає уникнути недостатньої або надмірної седації, створює можливість більш м’якого виходу з наркозу, що підвищує безпеку анестезії при проведенні лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого та старечого віку
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Бєлка, К. Ю.
Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України [Текст] = Patient safety in the operating room: Helsinki declaration implementation in Ukraine / К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 3. - С. 38-44. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY
ХЕЛЬСИНКСКАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ -- HELSINKI DECLARATION
ОПЕРАЦИОННЫЕ -- OPERATING ROOMS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Анотація: Безпека пацієнтів в операційній та періопераційному періоді має критичне значення. Наслідки анестезіологічних ускладнень мають значний вплив на віддалені результати хірургічних втручань, якість життя пацієнтів, захворюваність та летальність
Хоча оснащеність лікарень України стає дедалі кращою, багато відділень не проводять перевірку обладнання перед анестезією, не використовують чек-лист ВООЗ “Безпечна хірургія”, не мають столиків для важких дихальних шляхів та не реєструють ускладнень. Ці напрямки є пріорітетними для подальшого розвитку безпеки пацієнта під час анестезії та у відділенні інтенсивної терапії.
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.
Семенко, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Василів, М.
Черезстравохідна ехокардіографія і її місце в періопераційному моніторінгу (огляд літератури) / М. Василів, Я. Підгірний // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 51-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Ехокардіографія (використання ультразвуку для дослідження серця) — це безпечна, потужна, неінвазивна й безболісна техніка. З моменту свого клінічного введення в 80-х роках ХХ ст. інтраопераційна черезстравохідна ехокардіографія (ЧСЕхоКГ) стала одним з найбільших досягнень сучасної анестезіології. Метою статті є всебічний огляд інтраопераційного використання ЧСЕхоКГ у кардіохірургії. Ця напівінвазивна техніка дозволяє здійснювати пряму й швидку візуалізацію структурної анатомії серця й великих судин, а також оцінювати гемодинаміку й функціональний стан серцево-судинної системи. Черезстравохідна ехокардіографія інтраопераційно спочатку застосовувалася для оцінки систолічної функції лівого шлуночка, але за останні два десятиліття клінічне застосування ЧСЕхоКГ значно розширилось і зараз включає: оцінку діастолічної функції, оцінку патології і функції мітрального й аортального клапанів, виявлення залишкових внутрішньосерцевих дефектів і шунтів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів і оцінку висхідної аорти. Отже, черезстравохідна ехокардіографія — це безпечне обстеження з низьким рівнем ризику, що використовувалося протягом декількох десятиліть в інтра- й післяопераційному періодах у кардіохірургії. Метод перевершує інші способи серцево-судинного моніторингу завдяки наданню детальної анатомічної й фізіологічної інформації в реальному часі. Черезстравохідна ехокардіографія здатна забезпечити дані, що впливають на хірургічну тактику й анестезію, а також дозволяють виконати негайну оцінку хірургічних результатів. Основні обмеження щодо його повсякденного використання пов’язані з вартістю обладнання й необхідністю професійної підготовки. Анестезіолог розширює свою роль у періопераційній медицині, надаючи життєво необхідну клінічну інформацію для анестезіологічної процедури. З огляду на всі переваги, наведені в статті, і з урахуванням низького ризику автори підтверджують нинішні рекомендації щодо використання інтраопераційної ЧСЕхоКГ у кардіохірургічних пацієнтів
Дод.точки доступу:
Підгірний, Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Введенский, В.
    Бронхоскопический мониторинг аспираций в остром периоде тяжелой черепно-мозговой травмы [Текст] / В. Введенский, В. Ключевский // Врач. - 2007. - № 11. - С. 50-51

Рубрики: Черепно-мозговые травмы--осл

   Аспирация

   Интраоперационный мониторинг

   Бронхоскопия

Дод.точки доступу:
Ключевский, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Вероятность развития инфекционных осложнений у пациентов с неотложными состояниями при измерении внутричерепного давления внутрижелудочковыми датчиками / Л. А. Мальцева [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2013. - № 2. - С. 23-28

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ
ВНУТРИЧЕРЕПНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRACRANIAL PRESSURE
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (диагноз)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (вредные воздействия)
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY (методы)
Дод.точки доступу:
Мальцева, Л. А.
Мосенцев, Н. Ф.
Черненко, В. Г.
Селезнёва, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Влияние левосимендана на состояние кровообращения и кислородного бюджета в периоперационном периоде у больных с острым коронарным синдромом при аортокоронарном шунтировании [Текст] / М. В. Хартанович [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 135-142. - Библиогр.: с. 141

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, кровь, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
КИСЛОРОД -- OXYGEN (кровь)
МИОКАРДА СОКРАЩЕНИЕ -- MYOCARDIAL CONTRACTION (действие лекарственных препаратов)
КАРДИОТОНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CARDIOTONIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Быстрейшее восстановление кровообращения в миокарде зачастую требует оперативного вмешательства на фоне искусственного кровообращения (ИК), в частности аортокоронарного шунтирования. Цель исследования: изучение влияния левосимендана в периоперационном периоде на состояние кровообращения и кислородного бюджета у больных, подвергшихся аортокоронарному шунтированию по поводу острого коронарного синдрома. Материалы и методы. Обследовано 85 пациентов с острым коронарным синдромом, которым было выполнено аортокоронарное шунтирование. Обследованные больные были разделены на 2 группы. У пациентов 1-й группы (n = 40) использовали локальный протокол анестезии и интенсивной терапии, принятый в Институте сердца МЗ Украины; пациентам 2-й группы (n = 45) дополнительно вводили левосимендан по следующей схеме: до индукции в наркоз 10 мкг/кг в течение 10 мин, затем со скоростью 0,1 мкг/кг/мин до 8 часов следующих после операции суток. Исследования проводили на следующих этапах: 1) перед операцией; 2) на выходе из перфузии; 3) при переводе в отделение интенсивной терапии (ОИТ); 4) при переводе из отделения интенсивной терапии. На этих этапах оценивали состояние кровообращения, кислородного бюджета в организме. Результаты. При применении локального протокола анестезии конечный систолический индекс начинал превышать исходный уровень только к концу исследования, а добавление левосимендана обеспечивало достоверное превышение его исходного уровня уже на выходе из перфузии. Фракция выброса на всех этапах исследования (кроме первого) также была достоверно выше при использовании левосимендана. Ударный индекс и сердечный индекс начали превышать исходные уровни в обеих группах также уже на выходе из перфузии, но с момента перевода в ОИТ эти показатели при добавлении левосимендана были достоверно выше, чем при использовании локального протокола. При этом необходимая для поддержания кровообращения доза добутамина при использовании левосимендана была ниже почти в 3 раза. Положительное влияние левосимендана сказалось и на показателях кислородного бюджета. После начала ИК вследствие необходимости гемодилюции значительно снизилась кислородная емкость крови, однако, несмотря на это, левосимендан позволил несколько увеличить доставку кислорода за счет достаточного для этого повышения сердечного индекса, тогда как использование локального протокола не смогло этого обеспечить, и транспорт кислорода снизился. Уровень потребления кислорода при использовании обеих схем лечения был одинаковым, вследствие чего коэффициент экстракции кислорода тканями у больных, получавших левосимендан, был достоверно ниже. Закономерно, что и уровень лактата в последнем случае был ниже, сравнявшись с уровнем группы больных, не получавших левосимендан, только к концу исследования. Выводы. Левосимендан способствует ускорению восстановления сократительной способности миокарда и улучшению показателей кислородного бюджета при снижении необходимой для поддержания кровообращения дозы добутамина почти в 3 раза
Дод.точки доступу:
Хартанович, М. В.
Тодуров, Б. М.
Хижняк, А. А.
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Воскобойник, Л. Г.
Порівняльний аналіз цитологічних характеристик доброякісних і злоякісних пухлин щитоподібної залози за результатами інтраопераційних досліджень [] = Comparative analysis of cytological characteristics of benign and malignant thyroid tumors in intraoperative cytological examinations / Л. Г. Воскобойник // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 42-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, классификация, ультраструктура)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, ультраструктура)
Анотація: Проведення інтраопераційних цитологічних досліджень (ІЦД) підвищує результативність виявлення папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ). Для аналізу препаратів під час ІЦД використовують ті самі критерії, що й для оцінки пунктатів, отриманих після тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), проте шлях отримання матеріалу та спосіб виготовлення препаратів є іншими, а час для аналізу — дуже обмеженим
Матеріали та методи. Проаналізовано цитологічні характеристики 879 вузлових утворень ЩЗ, в яких було виконано ІЦД. За остаточним гістологічним діагнозом розподіл пухлин був таким: 501 — ПК, 59 — фолікулярна карцинома, 209 — фолікулярна аденома і 110 — вузловий зоб
Результати. За результатами проведеного аналізу встановлено точність, специфічність і чутливість таких цитологічних ознак ПК ЩЗ в оцінці результатів ІЦД, як наявність у препараті папілярних структур, відсутність колоїду, багатоклітинність препарату, ступінь збереженості пухлинних клітин зі збільшеними, світлими ядрами та рясною, вакуолізованою цитоплазмою, наявність справжніх внутрішньоядерних включень і псевдовключень, борозенок і псамомних тілець тощо
Висновок. Важливими цитологічними ознаками ПК ЩЗ, отриманими за результатами інтраопераційної цитологічної діагностики, можна вважати наявність у препараті папілярних структур, відсутність колоїду, багатоклітинність препарату з обов’язковим високим ступенем збереженості пухлинних клітин зі збільшеними, світлими ядрами та рясною, вакуолізованою цитоплазмою, а також наявність справжніх внутрішньоядерних включень (навіть 1-2) і псевдовключень, борозенок і псамомних тілець
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Горкавый, Е. А.
Варианты мультимодальной аналгезии хирургического лечения колоректального рака [Текст] / Е. А. Горкавый, И. И. Лесной // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 145-150. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика, лекарственная терапия)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
Анотація: Цель исследования — изучение эффективности и безопасности различных вариантов мультимодальной аналгезии при хирургическом лечении колоректального рака. Материалы и методы. В исследование включено 90 пациентов, оперированных по поводу рака прямой кишки. Проведен анализ изменений гемодинамики, уровня маркера стресса — сахара в крови и интенсивности боли по визуально-аналоговой шкале в трех группах пациентов в зависимости от метода периоперационного обезболивания. Результаты. В результате исследования установлено, что использование различных вариантов мультимодальной аналгезии с применением эпидуральной аналгезии (ЭА) с ингаляционной и внутривенной анестезией эффективнее защищает пациента от хирургического стресса при колоректальном раке в сравнении с тотальной внутривенной анестезией, сохраняет гемодинамическую стабильность, уменьшает дозу фентанила и мышечных релаксантов. Выводы. Использование ЭА смесью местного анестетика с фентанилом и ЭА местным анестетиком с контролируемой пациентом аналгезией фентанилом в сочетании с парентеральным нестероидным противовоспалительным препаратом и парацетамолом как компонентов мультимодальной аналгезии безопасно для применения в послеоперационном периоде после колоректальных операций, эффективнее контролирует острую послеоперационную боль, поддерживает стабильным уровень сахара в крови в сравнении с послеоперационным обезболиванием омнопоном
Дод.точки доступу:
Лесной, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-109

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)