Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (10)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Катетеризация<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 71
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-71

Скибчик, Я. В.
Варіанти перебігу і ведення пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь [Текст] = Variants of development and management of patients with persistent atrial fibrillation / Я. В. Скибчик, К. О. Міхалєв, О. Й. Жарінов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - С. 5-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, метаболизм, патофизиология)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование, методы)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (иммунология)
Анотація: У статті розглянуто суперечливі аспекти сучасного ведення пацієнтів із персистентною фібриляцією передсердь (ФП). Поява персистентної форми ФП є переважно наслідком процесів фіброзу та електричної перебудови (ремоделювання) тканини передсердь. Утім питання щодо причин і механізмів формування фіброзу тканини передсердь є доволі дискусійним. Наведено пропозиції експертів щодо поділу персистентної ФП залежно від особливостей аритмологічного анамнезу: поява стійких епізодів ФП як етап прогресування хвороби в пацієнтів, в яких раніше спостерігали пароксизмальну форму аритмії, або ж «персистентна ФП від початку». З позицій прогнозування перебігу хвороби та диференціації ведення хворих існують також підстави для виділення «ранньої персистентної ФП» у випадках, коли тривалість епізоду становить понад 7 днів і менше ніж 3 місяці, а також «пізньої персистентної ФП» тривалістю від 3 до 12 місяців. З позицій доказової медицини парадигма ведення пацієнтів із персистентною ФП зміщується в бік якнайшвидшої і агресивної боротьби за синусовий ритм. Зміни на користь стратегії контролю ритму значною мірою відбулися внаслідок стрімкого розвитку технологій катетерного лікування. Його ефективність загалом менша, ніж при пароксизмальній ФП, що обумовлено вираженішим структурним ремоделюванням передсердь, а також електрофізіологічними змінами міокарда на тлі тривалого епізоду аритмії. Водночас тривають дослідження нових методик з використанням модифікації субстрату аритмії
The article discusses controversial aspects of modern management of patients with persistent atrial fibrillation (AF). The appearance of a persistent form of AF is mainly a consequence of the processes of fibrosis and electrical restructuring (remodeling) of the atrial tissue. However, the question of the causes and mechanisms of the formation of fibrosis of the atrial tissue is quite debatable. The suggestions of experts regarding the division of persistent AF depending on the features of the arrhythmological anamnesis are presented: the appearance of persistent episodes of AF as a stage of disease progression in patients who previously had a paroxysmal form of arrhythmia, or «persistent AF from the beginning». From the standpoint of predicting the course of the disease and differentiating the management of patients, there are also grounds for distinguishing «early persistent AF» in cases where the duration of the episode is more than 7 days and less than 3 months, as well as «late persistent AF» lasting from 3 to 12 months. From the point of view of evidence-based medicine, the paradigm of managing patients with persistent AF is shifting towards the fastest and most aggressive fight for sinus rhythm. Changes in favor of the rhythm control strategy have largely occurred due to the rapid development of catheter treatment technologies. Its effectiveness is generally lower than in paroxysmal AF, which is due to more pronounced structural remodeling of the atria, as well as electrophysiological changes in the myocardium against the background of a prolonged episode of arrhythmia. At the same time, research into new techniques using modification of the arrhythmia substrate is ongoing
Дод.точки доступу:
Міхалєв, К. О.
Жарінов, О. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сфінктерозберігаючі технології в хірургічному лікуванні позапечінкового холестазу при ускладненому холелітіазі [Текст] = Sphincter-preserving technologies in the surgical treatment of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis / Б. Ф. Шевченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 433-443. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (осложнения, хирургия)
ХОЛЕСТАЗ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, EXTRAHEPATIC (хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
Кл.слова (ненормовані):
Манодебитометрия
Анотація: Позапечінковий холестаз (ПХС), зумовлений функціональними чи органічними порушеннями, завжди відіграє ключову роль в патогенетичних механізмах розвитку ускладнених форм холелітіазу, зумовлених порушенням відтоку жовчі. Мета роботи – покращити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування хворих з ускладненим холелітіазом шляхом інтраопераційної діагностики ПХС та визначити оптимальні параметри дозованої балонної дилатації, направленої на збереження функціональної та анатомічної цілісності сфінктера Одді (СО). У ході виконання роботи з 2014 по 2020 рр. обстежили 181 пацієнта, прооперованого у відділенні хірургії органів травлення ДУ “Інститут гастроентерології НАМН України”. Першу групу хворих (n=81, 44,75%) становили пацієнти, котрим виконували сфінктерозберігаючі одномоментні втручання як антеградним (під час виконання лапароскопічної холецистектомії – ЛХЕ), так і ретроградним (під час проведення ретроградної холангіопанкреатографії – РХПГ) способом; 2 групу хворих (n=79, 43,64%) становили пацієнти, яким виконували традиційні сфінктероруйнуючі етапні втручання (тотальна та субтотальна папілотомія перед чи після проведення ЛХЕ). Контрольну групу становили 21 пацієнта (11,6%), у яких під час манодебітометрії з рентгенологічною верифікацією не було виявлено структурно-функціональних порушень СО, тож їм була виконана ЛХЕ за стандартною методикою. Під час операції всім хворим виконували манодебітометрію, показники якої зіставляли з даними рентгенхолангіоскопії. Застосування об’єднаної методики манодебітометрії в інтраопераційній діагностиці головних причин різних типів позапечінкового холестазу при ускладненому холелітіазі (ХЛ), дозволила у 34 (18,78%) хворих діагностувати органічне порушення як причину розвитку ПХС та у 38 (20,99%) пацієнтів − функціональні порушення СО. Показники причини ПХС при ускладненому ХЛ, що встановлені до операції і уточнені під час операції рентгенологічним дослідженням, зіставляли з показниками манодебітометрії в обох груп хворих, у той час як показник манодебітометричного коефіцієнту контрольної групи був в межах 2,35–2,60 (Ме Q25; Q75) і в середньому становив 2,51. Застосування запропонованих діагностичних критеріїв манодебітометричного коефіцієнта та параметрів дозованої балонної дилатації великого дуоденального сосочка (ВДС) дозволяє зменшити необхідність двоетапного лікування ПХС при ускладненому холелітіазі, зберегти фізіологічний пасаж жовчі до дванадцятипалої кишки, запобігаючи формуванню післяопераційної біліарної гіпертензії за рахунок збереження цілісності сфінктерного апарату ВДС, зменшити кількість післяопераційних ускладнень та етапних оперативних втручань на 25,92%
Extrahepatic cholestasis (EHC), caused by functional or organic disorders, always plays a key role in the pathogenetic mechanisms of the development of complicated forms of cholelithiasis caused by impaired bile outflow. Purpose of the work: to improve the immediate and long-term results of surgical treatment of patients with complicated cholelithiasis by intraoperative diagnosis of EHC and determination of the optimal parameters of dosed balloon dilatation aimed at maintaining the functional and anatomical integrity of the sphincter of Oddi (SО). During the period from 2014 to 2020, 181 patients were examined, who were operated on in the department of surgery of the digestive system of the State Institution “Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. The first group of patients (n=81, 44.75%) consisted of patients who underwent sphincter-preserving interventions, both antegrade (when performing laparoscopic cholecystectomy – LHE) and retrograde (when performing retrograde cholangiopancreatography – RCPG), the second group of patients (n=79, 43.64%) consisted of patients who underwent traditional sphincter-destructive staged interventions (total and subtotal papillotomy before or after LHE). The control group consisted of 21 patients (11.6%), in whom structural and functional abnormalities of SО were not detected during manodebitometry with X-ray verification, so they underwent LHE according to the standard technique. During the operation, all patients underwent manodebitometry, the indicators of which were compared with the data of X-ray cholangioscopy. The use of the combined method of manodebitometry in the intraoperative diagnosis of the main causes of various types of of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis (CL), made it possible to diagnose an organic disorder as the cause of the development of EHC in 34 (18.78%) patients and functional disorders of SО in 38 (20.99%) patients. The indicators of the cause of EHC in complicated cholelithiasis, established before the operation and clarified during the operation by X-ray studies, were compared with the indicators of manodebitometry in both groups of patients, while the indicator of manodebitometric coefficient in the control group was within 2.35-2.60 (Ме Q25; Q75) and on average 2.51. The use of the proposed diagnostic criteria for the manodebitometric coefficient and parameters of dosed balloon dilatation of large duodenal papilla (LDP) makes it possible to reduce the need for two-stage treatment of EHC in complicated cholelithiasis, to preserve the physiological passage of bile into the duodenum, preventing the formation of postoperative biliary hypertension by preserving the integrity of the sphincter apparatus of LDP and to reduce the amount postoperative complications and the number of staged surgical interventions by 25.92%.
Дод.точки доступу:
Шевченко, Б. Ф.
Зеленюк, О. В.
Бабій, О. М.
Пролом, Н. В.
Петішко, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Танцюра, Л. Д.
Практика ведення центрального венозного доступу в Україні. Результати анонімного опитування лікарів та огляд сучасних рекомендацій [Текст] / Л. Д. Танцюра, І. В. Кисельова, А. В. Біляєв // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 4. - С. 71-82. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЦЕНТРАЛЬНЫЕ ВЕНОЗНЫЕ КАТЕТЕРЫ -- CENTRAL VENOUS CATHETERS
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
Анотація: Катетеризація центральної вени – одна з найчастіших інвазивних інтервенцій у пацієнтів відділень інтенсивної терапії. Щоб мінімізувати ризики при пункції вени і уникнути різних ускладнень при експлуатації центрального венозного катетера, існують безліч рекомендацій. Ці рекомендації коригуються при появі нових доказів ефективності або шкоди тих чи інших підходів. Зіставлення поточної діяльності із сучасними керівництвами, заснованими на доказах, – один із способів поліпшити роботу з центральним венозним доступом
Central vein catheterization is one of the most frequently performed invasive interventions in intensive care patients. There are many recommendations to minimize the risks of a vein puncture and avoid various complications during the operation of a central venous catheter. These recommendations are adjusted when new evidence of the effectiveness or harm of certain approaches appears. Comparing current activities with current evidence-based guidelines is the way to improve the practice of central venous access management
Дод.точки доступу:
Кисельова, І. В.
Біляєв, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Модифікація лапароскопічної постановки катетера для перитонеального діалізу у хворих на хронічну хворобу нирок [Текст] = Modification of laparoscopic catheter setting for peritoneal dialysis in patients with chronic kidney disease / А. Б. Кебкало [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 159-162. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS (использование, методы)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, хирургия)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (терапия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
Анотація: Зменшення ускладнень процедури перитонеального діалізу (ПД) пролонгує його використання. Метою роботи було обґрунтування пролонгації перитонеального діалізу шляхом модифікації його постановки. До дослідження включено 54 хворих з ХХН, їм здійснена лапароскопічна постановка ПД; 14 хворих були з оментопексією і 40 - з класичною постановкою. Операцію проводили під загальною анестезією. Хірургічна тактика була наступною: складки сальника фіксували до парієтальної очеревини; контрольний катетер вставляли через вікно в брижу товстої кишки, а діалізну частину - на дні малого тазу; ушивали вікно брижі товстої кишки. Перед введенням порту камери пневмоперитонеум індукували за допомогою голки Veress на 10 мм нижче пупка. Тиск абдомінального газу становив 12 мм рт. ст. Точку входу до черевної порожнини встановлювали методом Хасана: на 5 см латерально і на 7 см нижче пупка по зовнішньому краю прямого м’яза живота. У вікно під поперечно-ободовою кишкою вставляли контрольний катетер і роздували балон, сальник фіксували до парієнтальної очеревини на 3 см вище пупка і ушивали вікно в брижі товстої кишки. Усі ранні та пізні післяопераційні ускладнення пацієнтів фіксували протягом 12 місяців (інфекції ран, в тому числі “тунельну інфекцію”, витік діалізуту повз катетер, обтурацію просвіту катетера, втрату герметичності оментоперитонеопексії). До дослідження були включені 8 чоловіків і 6 жінок, віком від 43 до 76 років, із них 2 пацієнта раніше були прооперовані на органах черевної порожнини. Час оперативного втручання становив у середньому 54,6±15,4 хв. Під час дослідження не було встановлено обструкції, міграції катетера або “тунельної інфекції”. Нами розроблена лапароскопічна техніка перитонеопексії верхньої половини черевної порожнини, котра буде задіяна при вичерпанні ресурсу нижньої половини черевної порожнини та доведена ефективність профілактики механічних ускладнень катетера ПД
Reducing the complications of the peritoneal dialysis (PD) procedure prolongs its use. The purpose of the work was to justify prolongation of peritoneal dialysis by modifying its setting. The study included 54 patients with chronic renal insufficiency, they carried out laparoscopic setting of PD; 14 patients were with omentopexy and 40 – with a classical statement. The operation was performed under general anesthesia. Surgical tactics were as follows: omentum folds were fixed to the parietal peritoneum; the control catheter was inserted through the window into the mesentery of the colon, and the dialysis portion at the bottom of the pelvis; sutured the window of the mesentery of the colon. Before insertion of the camera port, pneumoperitoneum was induced with a Veress needle, 10 mm below the navel. The pressure of abdominal gas was 12 mm Hg. Art. The point of entry into the abdominal cavity was established by the Hassan method: 5 cm lateral and 7 cm below the navel along the outer edge of the rectus abdominis muscle. A control catheter was inserted into the window under the transverse colon and inflated the balloon, the omentum was fixed to the parietal peritoneum 3 cm above the navel and the window in the colon mesentery was sutured. All early and late postoperative complications of the patients were recorded for 12 months (wound infections, including “tunnel infection”, dialysate leakage past the catheter, obturation of the catheter lumen, loss of tightness of omentoperitoneopexy). The study included 8 men and 6 women, aged from 43 to 76 years, of whom 2 patients had previously been operated on the abdominal organs. The operative intervention time averaged 54,6±15,4 min. No obstruction, catheter migration, or “tunnel infection” was established during the study. We have developed a laparoscopic technique of peritoneopexy of the upper half of the abdominal cavity, which will be used when the resource of the lower half of the abdominal cavity is exhausted and the effectiveness of preventing mechanical complications of the catheter PD has been proven
Дод.точки доступу:
Кебкало, А. Б.
Рейти, А. О.
Грянила, В. В.
Яцик, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Боярчук, О. Р.
Сучасні аспекти консервативної терапії нетримання сечі та збереження функції нирок у дітей із спінальним дизрафізмом [Текст] = Modern aspects of conservative therapy for urinary incontinence and preservation of renal function in children with spina bifida / О. Р. Боярчук, К. Т. Глушко // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 6. - С. 91-97. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Оксибутинин--тер прим

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ДЕТИ -- CHILD
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (патофизиология, терапия, этиология)
НЕРВНОЙ ТРУБКИ ДЕФЕКТЫ -- NERVOUS SYSTEM MALFORMATIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
SPINA BIFIDA КИСТОЗНАЯ -- SPINA BIFIDA CYSTICA (патофизиология, этиология)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (методы, уход)
Анотація: Уроджені дефекти невральної трубки є одними з найчастіших уроджених вад розвитку, при яких уражаються декілька органів і систем. У зв’язку з удосконаленням хірургічного лікування та корекції гідроцефалії виживання цих пацієнтів покращилося. На даний час важливою проблемою, що впливає на якість життя та його тривалість у даної групи дітей, є розвиток нейрогенного сечового міхура. Нейрогенна дисфункція сечового міхура може спричинити необоротні патологічні зміни верхніх і нижніх сечовидільних шляхів. Вторинне ураження стінки сечового міхура, розвиток міхурово-сечовідного рефлюксу, гідронефрозу, фіброзу нирок є основними ланками патологічного процесу, що призводить до ниркової недостатності і смерті. Тому раннє активне спостереження та лікування цих дітей є важливими для збереження функції нирок. Активне застосування чистої періодичної катетеризації та антихолінергічних препаратів при необхідності є основними консервативними методами урологічного ведення дітей із spina bifida. Пошук літератури здійснювався за допомогою бази даних PubMed
Congenital neural tube defects are one of the most common congenital malformations, in which several organs and systems are affected. Due to the improvement of surgical treatment, the survival of these patients has increased. At present, the development of a neurogenic bladder is an important problem affecting the quality of life and its duration in this group of children. Neurogenic bladder dysfunction cause irreversible pathological changes in the upper and lower urinary tract. Secondary lesion of the bladder wall, development of vesicoureteral reflux, hydronephrosis, renal scarring are the main links of the pathological process leading to renal failure and death. Therefore, early active monitoring and treatment of these children is important for preserving renal function. The active use of clean intermittent catheterization and anticholinergic drugs, if necessary, are the main methods of conservative urological management of spina bifida in children. The search for literature was carried out using the PubMed database
Дод.точки доступу:
Глушко, К. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Березнюк, И. В.
Наш опыт баллонной дилатации слуховой трубы в сочетании с лазерной тимпаностомией барабанной перепонки / И. В. Березнюк, А. В. Ковтуненко, В. В. Березнюк // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 3. - С. 59-63

MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION (хирургия)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование)
БАРАБАННАЯ ПЕРЕПОНКА -- TYMPANIC MEMBRANE (хирургия)
Анотація: Полученный нами опыт проведения баллонной дилатации слуховых труб показал её эффективность, подтвержденную субъективным улучшением, и объективными изменениями во всех случаях. Манипуляция была легко переносимой пациентами. Осложнений не наблюдалось. Для однозначной оценки эффективности метода требуется продолжение наблюдения за пациентами, получившими баллонную дилатацию слуховых труб, но ранние результаты дают надежду на возможность лечения форм тубарной дисфункции, лечение которых ранее было бесперспективным
Дод.точки доступу:
Ковтуненко, А. В.
Березнюк, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Внутриартериальный тромболизис в лечении острой ишемии нижних конечностей [Текст] / В. В. Бойко [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 111-114

MeSH-головна:
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (хирургия)
ТРОМБОЛИЗИС МЕХАНИЧЕСКИЙ -- MECHANICAL THROMBOLYSIS
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
КАТЕТЕРЫ -- CATHETERS
ТРОМБЭКТОМИЯ -- THROMBECTOMY
Анотація: В статье приведены результаты внутриартериального тромболизиса у пациентов с острой ишемией конечностей. Показано, что внутриартериальный катетер-управляемый тромболизис является достаточно эффективным методом реваскуляризации нижних конечностей при острых тромбозах и эмболиях. Результаты внутриартериального тромболизиса сопоставимы с результатами хирургического лечения острой ишемии нижних конечностей. У пациентов, подвергаемых тромболизису имеется высокий риск геморрагических осложнений. У большинства пациентов после проведения тромболизиса, выявляются стенотические поражения артерий нижних конечностей, которые нуждаются в эндоваскулярном или хирургическом лечении
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Питык, А. И.
Прасол, В. А.
Бабынкин, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Авдосьев, Ю. В.
Антеградные эндобилиарные вмешательства в комплексном лечении больных с рецидивными опухолями гепатопанкреатодуоденальной зоны, осложненными механической желтухой [Текст] / Ю. В. Авдосьев, Ю. В. Лаврентьева, Т. А. Гришина // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 76-79

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BILIARY TRACT NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ХОЛАНГИОКАРЦИНОМА -- CHOLANGIOCARCINOMA (осложнения, хирургия)
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GALLBLADDER NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (хирургия, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ РЕЦИДИВ МЕСТНЫЙ -- NEOPLASM RECURRENCE, LOCAL (осложнения, хирургия)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- BILIARY TRACT SURGICAL PROCEDURES
СТЕНТЫ -- STENTS
СУЖЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- CONSTRICTION, PATHOLOGIC (хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: В работе представлен анализ лечения 28 больных с обструктивными заболеваниями гепатопанкреатодуоденальной зоны опухолевого генеза, осложненными механической желтухой, которым выполнены разные антеградные эндобилиарные вмешательства с 2010 по 2018 г. При рецидиве проксимальной холангиокарциномы (опухоль Клацкина) антеградные эндобилиарные вмешательства выполнены у 11 (39,3 %) больных, при раке желчного пузыря с прорастанием в гепатикохоледох – у 8 (28,6 %), при рецидиве рака головки поджелудочной железы – у 9 (32,1 %) пациентов. Характер первичных эндобилиарных вмешательств: наружное чрескожное чреспеченочное холангио-дренирование (ЧЧХД) у 8 (28,6 %), раздельное наружное ЧЧХД – у 2 (7,1 %), наружно-внутреннее I ЧЧХД у 18 (64,3 %) больных. Характер повторных антеградных эндобилиарных вмешательств: эндобилиарное стентирование стриктуры билиодигестивного анастомоза (БДА) выполнено у 10 (35,7 %), дилатация стриктуры БДА – у 2 (7,1 %) пациентов
Дод.точки доступу:
Лаврентьева, Ю. В.
Гришина, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Метод эндоваскулярного способа ингибиции неоваскуляризации местно-распространенного рака грудной железы (состояние проблемы) [Текст] / А. А. Супруненко [и др.] // Український радіологічний журнал. - 2017. - N 3. - С. 179-185. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЖИВОТНЫХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MAMMARY NEOPLASMS, ANIMAL (лекарственная терапия, патофизиология)
АНГИОГЕНЕЗА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOGENESIS INHIBITORS (терапевтическое применение)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY (методы)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
Анотація: Местно-распространенный рак грудной железы (МР РГЖ) относится к гиперваскулярным заболеваниям и обладает высоким ангиогенным потенциалом. Он идентифицируется при ангиографическом исследовании, что позволяет выбрать оптимальные пути транспортировки цитостатиков для проведения таргетной внутриартериальной химиотерапии. Требовалось повысить эффективность комплексной терапии МР РГЖ, используя селективную внутриартериальную химиотерапию. Материалы и методы. С целью максимального локорегионарного воздействия на неоваскулярную сеть МР РГЖ проведена таргетная внутриартериальная химиотерапия 100 больным. У 35 человек была диагностирована IIБ, у 39 — IIIБ и у 26 — IV стадия заболевания. Для осуществления таргетной внутриартериальной химиотерапии была произведена катетеризация сосудов опухоли из бассейнов внутренней грудной, боковой грудной, подлопаточной артерий. Использовали карбоплатин в дозе 300 мг/м2 или цисплатин 100 мг/м2, циклофосфан — 600 мг/м2. Инфузию цитостатиков проводили со скоростью 100 мл в час. Доксорубицин инфузировали внутривенно в дозе 90 мг/м2. Результаты. Интенсивная экстракция их в момент первого прохождения через нативное сосудистое русло инициирует острое локальное нарушение сосудистой стабильности. Достаточно выполнить 3 сеанса селективной внутриартериальной химиотерапии, чтобы преодолеть барьер устойчивости эндотелиальных и опухолевых клеток к химическим агентам и индуцировать состояние угнетения опухолевого кровотока и тканевой деструкции. Антинеоваскулярная терапия МР РГЖ нацелена на уже сформированные сосуды опухоли и имеет потенциал для разрушения уже существующей опухолевой массы. Выводы. Разработан комбинированный метод эндоваскулярной ингибиции неоваскуляризации опухоли для увеличения локорегионарного воздействия на сосудистое русло опухоли и саму ткань опухоли
Дод.точки доступу:
Супруненко, А. А.
Солодянникова, О. И.
Смоланка, И. И.
Досенко, И. В.
Ляшенко, А. А.
Лобода, А. Д.
Иванкова, О. H.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Послеоперационное обезболивание у больных раком пищевода [Текст] / А. В. Сидюк [и др.] // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Том 23, N 1. - С. 93-95. - Библиогр.: с. 95

MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL (методы)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Представлены результаты применения усовершенствованной методики послеоперационного обезболивания у больных раком пищевода, которая заключалась в использовании двух катетеров: один устанавливался перед операцией в эпидуральное пространство на уровне Th5−Th7, второй − интраоперационно в паравертебральное пространство на уровне выполнения торакотомии. Полученные результаты показали эффективность данного метода и отсутствие осложнений в виде гипотензии и респираторных нарушений
Дод.точки доступу:
Сидюк, А. В.
Мазур, А. П.
Сидюк, Е. Е.
Климас, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Регіонарна анестезія з пролонгованою аналгезією при лікуванні множинних переломів кісток кінцівок [Текст] / Р. П. Чаплинський [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Том 23, N 1. - С. 89-92. - Бібліогр.: с. 91-92

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY (повреждения, хирургия)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL (методы)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (методы)
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проведено оцінку ефективності регіонарної анестезії з подальшою пролонгованою епідуральною і плексусною аналгезією за допомогою одноразової еластопомпи у хворих із множинними переломами кісток кінцівок. Підкреслено, що використання регіонарної анестезії з пролонгованою аналгезією дає змогу прискорити післяопераційну функціональну реабілітацію і підвищити якість життя хворих у післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Чаплинський, Р. П.
Перепелиця, Є. Є.
Березка, М. І.
Гарячий, Є. В.
Литовченко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ендоскопічна балонна пілоро- та дуоденопластика в лікуванні хворих зі стенозом пілородуоденальної зони виразкового генезу [Текст] / В. М. Ратчик [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 76-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (осложнения, хирургия)
ПИЛОРОСТЕНОЗ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- PYLORIC STENOSIS, HYPERTROPHIC (осложнения, хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати лікування стенозу пілородуоденальної зони виразкової етіології шляхом використання ендоскопічної балонної пілоро- та дуоденопластики. Матеріали і методи. У відділенні хірургії органів травлення ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» у 2015 — 2017 рр. проведено обстеження та лікування 17 хворих зі стенозом пілородуоденальної зони виразкового генезу з використанням методу ендоскопічної балонної пілоро- та дуоденопластики. Чоловіків було 14 (82,4 %), жінок — 3 (17,6 %). Середній вік — (57,2 ± 10,4) року. Усім пацієнтам проведено клініко-лабораторне, ендоскопічне, рентгенологічне і морфологічне обстеження. Стан слизової оболонки та ступінь змін оцінювали згідно з «Мінімальною стандартною термінологією». Виконували від 3 до 5 сеансів балонної пілородуоденопластики залежно від ступеня звуження з інтервалом між сеансами 1 — 3 доби. Результати та обговорення. У 2 (11,8 %) пацієнтів діагностовано декомпенсований стеноз вихідного відділу шлунка (звуження просвіту дванадцятипалої кишки (ДПК) до 4 — 6 мм), у 10 (58,8 %) — субкомпенсований стеноз (звуження просвіту ДПК до 7 — 8 мм), у 5 (29,4 %) — компенсований стеноз (звуження просвіту ДПК до 9 — 11 мм). Уточнено чинні та розроблено нові показання до виконання ендоскопічної балонної пілородуоденопластики. Ускладнень не було. У 16 (94,1 %) пацієнтів досягнуто відновлення нормального діаметра просвіту ДПК (до 16 — 20 мм). В одному (5,9 %) випадку декомпенсованого стенозу зберігалися симптоми гастростазу та гастропарезу, що потребувало оперативного втручання. Висновки. Метод ендоскопічної балонної пілоро- та дуоденопластики при лікуванні стенозу пілородуоденальної зони виразкового генезу має високу ефективність (94,1 %) за відсутності ускладнень та рецидиву захворювання у віддалений період
Дод.точки доступу:
Ратчик, В. М.
Шевченко, Б. Ф.
Тарабаров, С. О.
Бабій, О. М.
Пролом, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Оценка эффективности балонной пневмокардиодилатации в лечении больных с ахалазией кардии [Текст] / В. М. Ратчик [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 20-27. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА АХАЛАЗИЯ -- ESOPHAGEAL ACHALASIA (терапия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
Анотація: Цель работы — оценить эффективность баллонной пневмокардиодилатации (ПКД) в лечении больных с ахалазией кардии (АК). Материалы и методы. В отделении хирургии в период с 2006 г. по апрель 2017 г. обследовано и комплексно пролечено с применением баллонной ПКД 208 пациентов с АК 1 — 4-й стадии. Мужчин было 73 (35,1 %), женщин — 135 (64,9 %). Возраст пациентов — от 22 до 76 лет (средний возраст — (38,6 ± 5,2) года). Результаты и обсуждение. С помощью лучевых методов исследования АК 1-й стадии установлена у 15 (7,2 %) пациентов, 2-й стадии — у 86 (41,3 %), 3-й стадии — у 62 (29,8 %), 4-й стадии — у 45 (21,6 %). Длительность заболевания составляла от 2 до 27 лет, в среднем — (11,3 ± 2,6) года. Эффективность проведенного лечения оценивали по следующим критериям: исчезновение нарушений прохождения пищи и ее задержки в области кардии; отсутствие жидкости и пищевых масс в просвете пищевода при последующих сеансах дилатации; свободное проведение аппарата через кардию в желудок. Осложнений при выполнении баллонной ПКД не было. Выводы. Рецидивы АК 1 — 4-й стадии после выполнения курсов баллонной ПКД установлены в сроки от 6 мес до 2 лет у 48 (23,1 %) пациентов: у 13,3 % — при 1-й стадии, у 20,9 % — при 2-й стадии, у 16,1 % — при 3-й стадии и у 40,0 % — при 4-й стадии. При рецидивах АК в 29 (13,9 %) случаях повторное применение баллонной ПКД было неэффективно
Мета роботи — оцінити ефективність балонної пневмокардіодилатації (ПКД) у лікуванні хворих з ахалазією кардії (АК). Матеріали і методи. У відділенні хірургії в період з 2006 р. до квітня 2017 р. було обстежено і комплексно проліковано із застосуванням балонної ПКД 208 пацієнтів з АК 1 — 4-ї стадії. Чоловіків було 73 (35,1 %), жінок — 135 (64,9 %). Вік хворих — від 22 до 76 років (середній вік — (38,6 ± 5,2) року). Результати та обговорення. За допомогою променевих методів дослідження АК 1-ї стадії встановлено у 15 (7,2 %) пацієнтів, 2-ї стадії — у 86 (41,3 %), 3-ї стадії — у 62 (29,8 %), 4-ї стадії — у 45 (21,6 %). Тривалість захворювання становила від 2 до 27 років, у середньому — (11,3 ± 2,6) року. Ефективність проведеного лікування оцінювали за такими критеріями: зникнення порушень проходження їжі та її затримки в ділянці кардії; відсутність рідини і харчових мас у просвіті стравоходу при наступних сеансах дилатації; вільне проведення апарата крізь кардію в шлунок. Ускладнень при виконанні балонної ПКД не було. Висновки. Рецидиви АК 1 — 4-ї стадії після курсів балонної ПКД установлено в терміни від 6 міс до 2 років у 48 (23,1 %) пацієнтів: у 13,3 % — при 1-й стадії, у 20,9 % — при 2-й стадії, у 16,1 % — при 3-й стадії, у 40,0 % — при 4-й стадії. При рецидивах АК у 29 (13,9 %) випадках повторне застосування балонної ПКД було неефективним
Дод.точки доступу:
Ратчик, В. М.
Бабий, А. М.
Пролом, Н. М.
Тарабаров, С. А.
Ущина, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Пивоваров, Г. Н.
Особенности катетеризации вен у больных с инъекционной наркотической зависимостью (15-летний опыт) [Текст] / Г. Н. Пивоваров // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2016. - № 2. - С. 48-51. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (тенденции)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
ВЕНЫ -- VEINS (патология, повреждения)
НАРКОМАНИЯ -- OPIOID-RELATED DISORDERS (патофизиология, терапия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Баллонная дилатация в сочетании с дозированной папиллотомией в лечении "трудных" форм холедохолитиаза [Текст] / Е. И. Шаповалова [и др.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 17-20. - Библиогр.: с. 19-20

MeSH-головна:
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (терапия, хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (методы)
СФИНКТЕРОТОМИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- SPHINCTEROTOMY, ENDOSCOPIC (методы)
Дод.точки доступу:
Шаповалова, Е. И.
Грубник, В. В.
Ткаченко, А. И.
Герасимов, Д. В.
Ромак, Р. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Балонна тампонада матки як метод зупинки післяпологових гіпотонічних кровотеч [Текст] = Intrauterine balloon tamponade as method for stop postpartum hypotonic haemorrhage / К. В. Островський [и др.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2016. - Т. 20, № 1. - С. 111-114. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТКИ БАЛЛОННАЯ ТАМПОНАДА -- UTERINE BALLOON TAMPONADE (методы)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование)
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (терапия)
Дод.точки доступу:
Островський, К. В.
Кирилюк, О. Д.
Коломоєць, С. П.
Богуславська, Н. Ю.
Бабінчук, О. В.
Матисько, С. В.
Голубев, М. В.
Любомирська, К. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Беш, Д. І.
Патогістологія внутрішньокоронарних тромбів у пацієнта з гострим інфарктом міокарда [Текст] / Д. І. Беш // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 121-124. - Бібліогр.: с. 123-124

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (методы)
АНГИОПЛАСТИКА БАЛЛОННАЯ -- ANGIOPLASTY, BALLOON (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Окремі аспекти лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом (5-річний досвід спеціалізованого центру) [Текст] / Я. М. Сусак [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 6. - С. 11-15

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, осложнения, смертность, терапия, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
АСЦИТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- ASCITIC FLUID (патология, рентгенография, ультрасонография)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (диагностика, терапия, хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (методы)
ОТСАСЫВАНИЕ -- SUCTION (методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (вредные воздействия, методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX
Анотація: Проаналізовано результати лікування 402 хворих з гострим некротичним панкреатитом. У 197 (49 %) з них застосували малоінвазивні хірургічні технології для лікування місцевих ускладнень. Декомпресію гострої прогресуючої ексудативної інфільтрації заочеревинних клітковинних ділянок проведено у 154 (38,3 %) пацієнтів. Післяопераційний ліжко-день у середньому становив 23,3 доби. Загальна летальність — 9,2 %. Інфекційні ускладнення розвинулись у 73 (18,1 %) хворих. Летальність у разі розвитку інфекційних ускладнень дорівнювала 20,5 %, у разі секвестрнекректомій з лапаротомного доступу — 36,0 %.
Дод.точки доступу:
Сусак, Я. М.
Ткаченко, О. А.
Світлічний, Е. В.
Пахолюк, C. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Риск возникновения холангита после эндоскопических вмешательств на большом сосочке двенадцатиперстной кишки [Текст] / А. И. Ткаченко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 12. - С. 20-22. - Библиогр.: с. 22

MeSH-головна:
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (хирургия)
СФИНКТЕРОТОМИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- SPHINCTEROTOMY, ENDOSCOPIC (вредные воздействия, методы)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Дод.точки доступу:
Ткаченко, А.И.
Шаповалова, Е.И.
Евсиков, Б.В.
Ромак, Р. П.
Руденко, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Гринько, І. І.
Лікування дисфункції слуїхової труби шляхом її балонної дилатації [Текст] / І. І. Гринько // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2016. - N 5с. - С. 26

MeSH-головна:
ОТИТ -- OTITIS (осложнения, патофизиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (патология)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-71

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)