Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (75)

Рідкісні видання (17)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Кишечник<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 329
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Melnychuk, I. O.
Gut microbiota metabolites and holter ecg monitoring in coronary artery disease patients with atrial fibrillation [Текст] = Метаболіти мікробіому кишківника та Холтерівський моніторинг ЕКГ у паціентів із ішемічною хворобою серця та фібриляцією передсердь / I. O. Melnychuk. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 99-107. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование, статистика)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (метаболизм, микробиология, физиология)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ, диагностическое применение, метаболизм)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Gut microbiota metabolites play a clue role in human metabolism. The aim: To analyze and find the connections between Holter ECG monitoring indexes and gut microbiota metabolites in patients with coronary artery disease and atrial fibrillation. Materials and methods: 300 patients were divided into 3 groups: first (CAD) – 149 patients with CAD but without arrhythmias, second (CAD+AF) – 124 patients with CAD and AF paroxysm, and the control group – 27 patients without CAD and arrhythmias. Holter ECG monitoring was done for the patients with AF paroxysm within 24 hours after sinus rhythm restoration, and for the patients without AF on the first day of observation. A channel Holter ECG monitor (Cardiosens_K, Kharkiv, 2014) was used. We assessed Holter monitoring in V1, aVF, and V5 leads during 24 hours. The levels of trimethylamine (TMA), trimethylamine-N-oxide (TMAO) in plasma, and fecal short-chain fatty acids (SCFA) were determined by gas chromatography with mass electron detection. Results: Isocaproic and isobutyric fecal acids occurred in the I and II groups in comparison with the CG. In the II group patients an increase of TMA (16.13%), and TMAO (57.54%) levels and a decrease in their ratio (26.16%) was found in comparison with the I group, P0.05. In the II group patients an increase in valeric (1128.43%) and a decrease in butyric (78.75%), isovaleric (43.71%), caprylic (99.21%) acids, middle chain fatty acids (95.54%), and the total amount of fecal SCFA (17.09%) was found in comparison with the I group, P0.05. In the II group patients, an increase in supraventricular and ventricular extrasystoles was checked in comparison with the I group patients, P0.05. The significant middle force correlations between rhythm abnormalities and gut microbiota metabolites were found: supraventricular extrasystoles per hour and TMA (r
Мета. Виявити зв’язки між показниками холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ і метаболітами кишкової мікробіоти в пацієнтів із ішемічною хворобою серця (ІХС) та фібриляцією передсердь (ФП). Матеріали й методи: 300 пацієнтів було розподілено на 3 групи: перша (ІХС) – 149 пацієнтів із ІХС без аритмій, друга (ІХС+ФП) – 124 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП, контрольна група (КГ) – 27 пацієнтів без ІХС і аритмії. ХМ ЕКГ проводили хворим із пароксизмом ФП упродовж 24 годин після відновлення синусового ритму, а пацієнтам без ФП – у першу добу спостереження. Рівень триметиламіну (ТМА), триметиламін-N-оксиду (ТМАО) в плазмі та фекальних коротко ланцюгових жирних кислот (КЛЖК) визначали за допомогою газової хроматографії з мас-електронною детекцією. Результати. Ізокапронова й ізомасляна ЖК у калі з’являлись у пацієнтів І та ІІ груп порівняно з КГ. У хворих ІІ групи виявлено підвищення рівнів ТМА (16,13%), ТМАО (57,54%) та зниження їх співвідношення (26,16%) порівняно з І групою, Р0,05. У пацієнтів ІІ групи спостерігалося підвищення вмісту валеріанової (1128,43 %) та зниження вмісту масляної (78,75 %), ізовалеріанової (43,71 %), каприлової (99,21 %) кислот, середньоланцюгових ЖК (95,54 %), загальної кількості фекальних КЛЖК (17,09 %) порівняно з І групою, Р0,05. Виявлено кореляції між суправентрикулярними екстрасистолами за годину та ТМА (r
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Знаменська, Т. К.
Деякі потенційні передумови формування мікробіоти кишківника у передчасно народжених дітей: частина 1 [Текст] = Some potential requirements for the formation of the gut microbiota in preterm infants: part 1 / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 157-162. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH (микробиология, профилактика и контроль, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA (физиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Аномальна мікробна колонізація кишківника від народження у дітей впливає на подальший ріст, розвиток і здоров ’я, тобто призводить до короткострокових і довгострокових несприятливих наслідків. Формування мікробіоти передчасно народжених дітей має відмінності від мікробної колонізації доношених дітей. Адже передчасно народжені діти та їхні матері мають складніші пренатальні та постнатальні стани здоров ’я, анатомо-функціональну незрілість органів і систем у залежності від терміну гестації. Материнські ускладнення, антибіотики, тип вигодовування та використання пробіотиків можуть суттєво впливати на мікробіоту кишечника передчасно народжених дітей у ранньому неонатальному періоді; однак з віком ці впливи зменшуються. Хоча на деякі фактори та процеси важко впливати, розуміння потенційних факторів та детермінант допоможе розробити своєчасні стратегії для формування здорової мікробіоти кишечника у передчасно народжених немовлят. У цьому огляді розглядаються деякі потенційні детермінанти мікробної колонізації кишечника у передчасно народжених дітей, механізми, що полягають в їх основі та рекомендації щодо усунення несприятливих наслідків
Abnormal microbial colonization of the gut from birth in newborns affects growth, development, and health, leading to short- and long-term adverse effects. The microbiota of preterm infants differs from that of term ones. This is because preterm infants and their mothers have more complicated prenatal and postnatal health conditions and anatomically-functional immaturity of organs and systems depending on gestational age. Maternal conditions, antibiotics, type of feeding, and use of probiotics can significantly affect the gut microbiota of preterm infants in the early neonatal period; however, these effects decrease with age. Although some factors and processes are difficult to intervene or avoid, understanding the potential factors and determinants will help to develop timely strategies to promote a healthy gut microbiota in preterm infants. This review discusses potential determinants of gut microbial colonization in preterm infants, the underlying mechanisms, and recommendations for addressing adverse effects
Дод.точки доступу:
Воробйова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kvit, Kh. B.
Gut microbiota and nonalcoholic fatty liver disease: the imminent threat or eminent care? [Text] = Мікробіом кишківника при неалкогольній жировій хворобі печінки – допомога чи небезпека? / Kh. B. Kvit, N. V. Kharchenko, V. V. Kharchenko // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - P68-75. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (микробиология)
Анотація: The aim of the study – to explore the gut microbiota composition and its association and correlational relationship with biochemical factors in patients with nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) compared to the patients without liver disease. Materials and methods. 154 patients with NAFLD and 83 controls were included into the study. The examination involved the biochemical parameters, ultrasound data, elastography, identifi cation of gut microbial composition by real-time PCR. Patients of both groups were matched by patients charasteristics. Results. There was higher level of Bacteroidetes in group of patients without NAFLD. Actinobacteria range and Firmicutes/Bacteroidetes index (F/B index) in patients with NAFLD was above in comparison with patients of control group. Age and BMI are the risk factors for NAFLD development. Actinobacteria in NAFLD group positively correlated with Tumor necrosis factor alpha (α), while F/B index was in strong relationship with ALT, TG, VLDL. The F/B index was in negative correlational relationship with TNF-α in group without liver injury. Conclusions. The composition of the intestinal microbiota is diff erent between group of patients with NAFLD and controls. Actinobacteria and F/B index growth could be discussed as one of the risk factor for the fatty infi ltration development in patients with NAFLD, taking to account the fact that F/B index could be associated with such infl ammation markers as ALT and TG. Simultaneously, the same microbiome phyla could be the potential prevention factor of lipid disorders in patients without liver injury
Мета роботи – дослідити склад кишкової мікробіоти, її асоціацію та кореляційний зв’язок із біохімічними факторами у пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) порівняно з пацієнтами без захворювань печінки. Матеріали і методи. До дослідження залучено 154 пацієнтів із НАЖХП та 83 особи контрольної групи. Дослідження включало біохімічні показники, ультразвукове обстеження, еластографію печінки, визначеннямікробного складу кишечнику методом ПЛР у реальному часі. Групи обстежених пацієнтів були релевантними між собою. Результати. У групі пацієнтів без НАЖХП спостерігався вищий рівень групи бактерій типу Bacteroidetes. Рівень Actinobacteria та індекс Firmicutes/ Bacteroidetes (F/B індекс) у хворих на НАЖХП був вищим порівняно з пацієнтами контрольної групи. Вікта індекс маси тіла (ІМТ) визначеноякфактори ризику розвитку НАЖХП. Actinobacteria в групі пацієнтів із НАЖХП позитивно корелювали із показником TNF-α, тоді як індекс F/B впливав на зростання аланінамінотрансферази (АЛТ), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). У пацієнтів групи контролю F/B index негативно корелював із TNF-α. Висновки. Склад мікробіому кишечника відрізнявся у пацієнтів з НАЖХП та групи контролю. Зростання Actinobacteria та індексу Firmicutes/ Bacteroidetes (F/B) можна розглядати як один із факторів прогресування розвитку стеатогепатиту упацієнтів ізНАЖХП, враховуючитой факт,щоіндекс F/Bбувпов’язанийізтакими маркерами печінкового запалення, як АЛТ і ТГ, а Actinobacteria зі зростанням TNF-α. Водночас той самий тип бактерій (Actinobacteria та F/B індекс) у пацієнтів без жирової інфільтрації печінки позитивно корелював зі зниженням рівня проатерогенного показника аро-В та підвищенням захисного маркера аро-А1, що може запобігати розвитку метаболічних та ліпідних порушень, які призводять до виникнення жирової інфільтрації печінки
Дод.точки доступу:
Kharchenko, N. V.
Kharchenko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шурма, А. І.
Експериментальне дослідження застосування когерентного випромінювання для визначення життєздатності кишок [Текст] = Experimental study of the use of coherent radiation to determine the bowels viability / А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 57-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
Кл.слова (ненормовані):
шапіро- вілка -- уілкоксон-манн-уїтні
Анотація: Мета роботи – дослідити ефективність застосування когерентного випромінювання для визначення життєздатності кишок в експерименті. Матеріал і методи. Використано 30 білих нелінійних щурів. У 10 тварин перев’язували тонку кишку (ТнК) з брижею, у 10 – перев’язували товсту кишку (ТвК) з брижею, контролем були відповідні дані 10 здорових тварин. Через 12 год вимірювали ширину зони розсіювання (ШЗР) лазерних променів (у міліметрах) на стінках кишок у привідній (ПрД), відвідній (ВвД) і перев’язаній (ПвД) ділянках і забирали їх на гістологічне дослідження. Використовували лазерні світлодіоди з довжинами хвиль λ=0,63 мкм і λ=0,5 мкм. Результати. Гістологічні дослідження виявили морфологічні порушення у ПрД без некрозу, незначні зміни ВвД і некроз Пв Д. Відношення показників ШЗР на довжинах хвиль λ=0,63/λ=0,5 мкм у контролі на ТнК = 1,01±0,08, на ТвК = 1,04±0,07 (р>0,05), на ПрД ТнК = 0,79±0,05, ТвК = 0,82±0,03 (р>0,05), контроль – р<0,05. На ВвД ТнК = 0,93±0,06, ТвК = 0,97±0,07 (р>0,05), контроль – р>0,05, ПрД – р<0,05. На ПвД ТнК = 0,64±0,03, ТвК = 0,62±0,02 (р>0,05), контроль – р<0,01, ПрД і ВвД – р<0,05. Висновки. 1. ШЗР стінками ТнК і ТвК лазерних променів із довжинами хвиль λ=0,63 мкм і λ=0,5 мкм статистично достовірно зростає у ділянках кишок із некрозом, зумовленим перев’язуванням кишки та її брижі. 2. У ділянках кишок із морфологічними змінами без розвитку некрозу ШЗР зростає, але частково, без достовірних відмінностей. 3. Співвідношення показників ШЗР лазерного променя з довжиною хвилі λ=0,63 мкм і з довжиною хвилі λ=0,5 мкм статистично істотно відрізняється у ділянках кишок без порушення життєздатності, з морфологічними змінами без ознак некрозу і з некрозом. 4. Показники співвідношення більші за 0,9 засвідчують про відсутність порушень життєздатності, параметри в межах 0,9-0,65 – про морфологічні зміни без некрозу, а параметри показника нижчі за 0,65 – про некроз кишки
Aim of the study - to investigate the effectiveness of using coherent radiation to determine the viability of intestines in an experiment. Materials and methods. 30 non-linear white rats were used. In 10 animals, the small intestine (Smll) with the mesentery was ligated. In 10 animals, the colon with the mesentery was ligated. After 12 hours, the width of the scattering zone (WSZ) of laser beams was measured (in millimeters) on the walls of the intestines in the afferent (Aft, efferent (Eft and ligature (Lig) areas and taken for histological examination. The data of 10 healthy animals sen’ed as a control. Laser LEDs with wavelengths of 1=0.63 pm and λ=0.5 pm were used. The results. Histological studies revealed morphological abnormalities in the Af without necrosis, minor changes in the Ef and necrosis of the Lig. The ratio of the parameters of WSZ at wavelengths: λ=0.63/λ=0.5 pm in the control on Smll = 1.01±0.08, on Ltgl = 1.04±0.07 (p>0.05), on Lig Smll = 0.79±0.05, LrgI = 0.82±0.03 (p>0.05), control - p<0.05. On Ef Smll = 0.93±0.06, LrgI = 0.97±0.07 (p>0.05), control - p> 0.0 5, Lig- p<0.05. On Af Smll = 0.64±0.03, LrgI = 0.62±0.02 (p>0.05), control-p<0.01, Af and Ef-p<0.05. Conclusions. 1. WSZ by the walls of Smll and LrgI of laser beams with wavelengths λ=0.63 pm and λ=0.5 pm increases statistically significantly in areas of intestines with necrosis caused by ligation of the intestine and its mesentery. 2. In the areas of the intestines with morphological changes without the development of necrosis, WSZ increases, but, partly, without significant differences. 3. The ratio of the WSZ indicators of a laser beam with a wavelength of 1=0.63 pm to that with a wavelength ofX=0.5 pm is statistically significantly different in areas of intestines without impaired viability’, with morphological changes without signs of necrosis, and with necrosis. 4. Ratio indicators greater than 0.9 indicate the absence of viability violations, parameters within 0.9-0.65 indicate morphological changes without necrosis, and indicator parameters lower than 0.65 indicate intestinal necrosis
Дод.точки доступу:
Гринчук, Ф. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Correlational relationships of intestinal wall parameters after barotraum [] = Кореляційні взаємовідносини параметрів кишечної стінки після ударно-хвильового впливу / V. V. Kosharniy [та ін.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 1. - P61-66. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (анатомия и гистология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Explosions are physical phenomena that lead to a sudden release of energy; they can be chemical, nuclear or mechanical. This process results in an almost instantaneous increase in pressure above atmospheric pressure. Damage to the abdominal organs after the action of explosion factors (shock blast wave, striking elements of the explosive device, secondary shells, chemical and thermal factors) is a fairly common clinical situation. The small and large intestines are the most vulnerable to the impact of a shock blast among the abdominal organs. The aim of the study was a study of the distant consequences of the influence of barotrauma on the morphometric parameters of the intestines of white rats and their correlations. The studies were performed on 20 white outbred sexually mature rats weighing 180-200 g. The wall of the small intestine was stained with hematoxylin and eosin according to the generally accepted method. The thickness of the entire intestinal wall, mucous, muscular and serous membranes, the length and width of the villi, the depth and width of the crypts were determined. Statistical processing of morphometry results was performed using the Statistica 10.0 program. Analysis of histopathological changes in the wall of the small intestine by light microscopy on the seventh day after the impact of the shock air wave on the anterior abdominal wall showed a significant thickening of the mucous membrane, submucosa, muscle membrane compared with the control group of animals. Thickening of the intestinal wall layers occurred due to intercellular edema and edema of stromal elements. At the time of the study, an inflammatory reaction with predominantly neutrophilic infiltration was present in all mucosal, submucosal, and muscular membranes. From the vascular bed in the vessels of the mucous and submucosal membranes, circulatory disorders occurred in the form of plethora and stasis in the vessels of various diameters and affiliations. Thickening of the layers of the intestinal wall occurred due to intercellular edema, swelling of stromal elements. The analysis of the morphometric parameters of the wall of the small intestine showed that in experimental rats after barotrauma simulation, quantitative changes occur at both the cellular and tissue levels, which correlate with the observation period. The muscular shell is subject to more pronounced changes under the action of a shock wave, which is confirmed by morphometric studies and correlation analysis. When conducting a correlation analysis, it was established that all indicators had strong positive relationships with each other, except for the parameter of the thickness of the muscle layer. Changes in the average thickness of the mesenteric layer had a moderate relationship with all parameters except crypt width and mucosal thickness
Вибухи – це фізичні явища, котрі призводять до раптового викиду енергії; вони можуть бути хімічними, ядерними чи механічними. Внаслідок вибуху майже миттєво підвищується тиск, що вищий за атмосферний. Ушкодження органів черевної порожнини після дії факторів вибуху (ударна вибухова хвиля, вражаючі елементи вибухового пристрою, вторинні снаряди, хімічні та термічні фактори) – це достатньо розповсюджена клінічна ситуація. Найбільш вразливими при дії ударної вибухової хвилі серед органів черевної порожнини є тонкий та товстий кишечник. Метою дослідження було вивчення віддалених наслідків впливу баротравми на морфометричні показники кишечнику білих щурів та їх кореляційні взаємозв’язки. Дослідження виконані на 20 білих безпородних статевозрілих щурах вагою 180-200 г. Забарвлення стінки тонкого кишечнику проводили гематоксиліном та еозином за загальноприйнятою методикою. Визначали товщину всієї кишкової стінки, слизової, м’язової та серозної оболонок, довжину та ширину ворсинок, глибину та ширину крипт. Статистичну обробку результатів морфометрії проводили за допомогою програми Statistica 10.0. Аналіз гістопатологічних змін в стінці тонкого кишківника шляхом світлової мікроскопії на сьому добу після впливу ударної повітряної хвилі на передню черевну стінку показав достовірне потовщення слизової, підслизової та м’язової оболонок порівняно з контрольною групою тварин. Потовщення шарів стінки кишечника відбувалося за рахунок міжклітинного набряку й набряку стромальних елементів. Впродовж всіх термінів експерименту в слизовій, підслизовій та м’язовій оболонках у всіх досліджуваних препаратах наявною була запальна реакція з переважно нейтрофільною інфільтрацією. В судинах різного діаметра, що належать до слизової та підслизової оболонок виявлено повнокров’я та стази. Аналіз морфометричних показників стінки тонкого кишечника показав, що у піддослідних щурів після моделювання баротравми відбуваються кількісні зміни як на клітинному, так і тканинному рівнях, котрі корелюють з термінами спостереження. М’язова оболонка підлягає більш вираженим змінам при дії ударної хвилі, що підтверджено морфометричними дослідженнями та кореляційним аналізом. Зміни середньої товщини м’язового шару мали середній зв’язок з усіма показниками, окрім ширини крипт та товщини слизової оболонки
Дод.точки доступу:
Kosharniy, V. V.
Abdul-Ogli, L. V.
Kozlov, S. V.
Rutgaizer, V. G.
Rutgaizer, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Знаменська, Т. К.
До питання використання пробіотичних дієтичних добавок у немовлят [Текст] = On the question of the use of probiotic dietary supplements in infants / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 161-164. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БИФИДОБАКТЕРИИ -- BIFIDOBACTERIUM
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (метаболизм, рост и развитие, физиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (иммунология, микробиология, физиология)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ВРАЧИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ -- GENERAL PRACTITIONERS (обучение, организация и управление, тенденции)
Анотація: Було доведено, що рід Bifidobacterium переважає в мікробіоті кишечника немовлят на грудному вигодовуванні і приносить користь організму, прискорюючи дозрівання імунної відповіді, збалансовуючи імунну систему для зменшення запалення, покращуючи бар’єрну функцію кишечника і збільшуючи продукцію ацетату. Мікрофлора дітей на грудному вигодовуванні переважно складається з цих бактерій та їх наявність вважається важливою в ранньому дитинстві, оскільки вони підтримують здоровий кислотно-лужний баланс, необхідний для нормального функціонування травних ферментів, запобігають розвитку шкідливих бактерій, впливають на моторику кишечника (перистальтику) і сприяють нормальній роботі імунної системи. Bifidobacterium добре пристосований до кишечника немовлят і еволюціонував разом з мікробіомом кишечника, частково завдяки своїй здатності споживати складні вуглеводи, що містяться в людському молоці. Щоб забезпечити переваги, пов ’язані з Bifidobacterium, для всіх немовлят, за останні десятиліття було розроблено низку комерційних штамів. Оскільки нові інгредієнти стають доступними, їх безпечність та придатність необхідно оцінювати в доклінічних та клінічних дослідженнях. Розгляд повних клінічних даних щодо використання Bifidobacterium у дитячому харчуванні має вирішальне значення для кращого розуміння його потенційного впливу на здоров ’я і розвиток немовлят. У цій статті ми починаємо підсумовати нещодавні клінічні дослідження з використанням окремих штамів комерціалізованого Bifidobacterium
The genus Bifidobacterium has been shown to predominate in the gut microbiota of breastfed infants and to benefit the body by accelerating maturation of the immune response, balancing the immune system to suppress inflammation, improving intestinal barrier function, and increasing acetate production. The microflora of breastfed infants consists mainly of these bacteria, and their presence is considered important in early childhood because they maintain a healthy acid-alkaline balance necessary for the normal functioning of digestive enzymes, prevent the development of harmful bacteria, influence intestinal motility (peristalsis), and promote normal functioning of the immune system. Bifidobacterium is well adapted to the infant gut and has evolved with the gut microbiome, in part due to its ability to consume the complex carbohydrates found in human milk. In order to provide the benefits associated with Bifidobacterium to all infants, a number of commercial strains have been developed over the past decades. As new ingredients become available, their safety and suitability must be evaluated in preclinical and clinical studies. A review of the complete clinical data on the use of Bifidobacterium in infant formula is essential to better understand its potential impact on infant health and development. In this article, we begin to summarize recent clinical trials using selected commercial strains of Bifidobacterium
Дод.точки доступу:
Воробйова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Курченко, А. І.
Харчова алергія. Сучасний погляд на діагностику та лікування [Текст] = Food Allergy. Modern View of Diagnosis and Treatment / А. І. Курченко, Л. І. Романюк, А. Р. Левченко // Астма та алергія. - 2023. - № 4. - С. 65-73. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Омализумаб (Ксолар)--тер прим

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
ГИСТАМИНА H2 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H2 ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Харчова алергія є актуальною проблемою охорони здоров’я. З 1990-х років захворюваність на харчову алергію зростає. В статті надані основні фактори, що сприяють виникненню харчової алергії: гігієнічна гіпотеза; ефект сиблінгів; теорія подвійного впливу алергену та ін. Мікробіом кишечника відіграє певну роль у патогенезі та перебігу харчової алергії. Пацієнти з харчовою алергією мають відмінні кишкові мікробіоми порівняно зі здоровими людьми з контролю. Розвитку харчової алергії передує дисбаланс мікробної екосистеми кишечника. Дієта, пробіотики, пребіотики, симбіотики та перенесення фекальної мікробіоти є потенційними мікробними терапевтичними засобами для профілактики та лікування харчової алергії. Розглядаються захворювання та синдроми, асоційовані з харчовою алергією. Надаються основні методи діагностики харчової алергії: шкірні прик-тести, лабораторні сироваткові тести, оральний провокаційний тест. Обговорюється зміна уявлень щодо лікування харчової алергії: лікування харчової алергії різними методами специфічної імунотерапії замість уникання алергенних продуктів. FDA вже затвердила використання оральної імунотерапії алергії на арахіс за допомогою алергену AR101 Ііалфорзія. В статті також наводяться можливості застосування основних фармаконрснаратів для медикаментозного лікування харчової алергії, зокрема омалізумабу. Пацієнти з харчовою алергією повинні завжди мати при собі ін’єкційний пристрій з епінефрином, що є основою фармакотерапії при анафілаксії
Food allergy is an urgent health care problem. The incidence of food allergies has been increasing since the 1990s. The main factors contributing to the emergence of food allergies are presented: the hygienic hypothesis; sibling effect; the theory of double allergen exposure, etc. The gut microbiome plays a role in the pathogenesis and the course of food allergy. Patients with food allergy have distinct gut microbiomes compared to healthy controls. The development of food allergy is preceded by an imbalance of the intestinal microbial ecosystem. Diet, probiotics, prebiotics, symbiotics, and faecal microbiota transfer are potential microbial therapeutics for the prevention and treatment of food allergy. Diseases and syndromes associated with food allergy are considered. Diseases and syndromes associated with food allergy are considered. The main methods of food allergy diagnosis are provided: skin prick tests, laboratory serum tests, oral provocation test. Changing perceptions about the treatment of food allergies: treating food allergies with different methods of specific immunotherapy instead of avoiding allergenic foods. The FDA has already approved the oral immunotherapy treatment of peanut allergy with Palforzia AR101 allergen. The article lists the main drugs for medical treatment of food allergies, in particular omalizum- ab. Patients with food allergies should always carry an epinephrine injection device, which is the mainstay of pharmacotherapy for anaphylaxis
Дод.точки доступу:
Романюк, Л. І.
Левченко, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kvit, K. B.
The composition of gut microbiota in patients with hyperlipidemia [Text] = Склад мікробіти кишківника у пацієнтів із гіперліпідемією / K. B. Kvit // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т.21, № 3. - P46-52. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, иммунология, микробиология, повреждения)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (иммунология, метаболизм, микробиология, патофизиология)
Анотація: The aim of the study – to explore the human gut bacterial composition in patients with hyperlipidemia in comparison to subjects without high lipids range. Materials and methods. 105 patients with hyperlipidemia and 52 controls were included into the study. The examination involved the biochemical parameters, ultrasound data, elastography, identification of gut microbial composition by real-time PCR. Patients of both groups were matched by age, BMI and metabolic characteristics Results. There was significant difference between composition of microbiota in patients of both groups – Actinobacteria and F/B index were significantly higher in patients with hyperlipidemia. There was negative correlational relationship between Bacteroidetes and Firmicutes and Firmicutes/Bacteroidetes ratio in patients with hyperlipidemia (r= –0.74, r= –0.69 respectively)). Furthermore, there was strong positive correlation between Firmicutes and CRP (r=0.6) and apo B (r=0.8). Meanwhile, Actinobacteria in patients with hyperlipidemia had the positive correlation within triglycerides (r=0.67) and cholesterol (r=0.51). Conclusions. The composition of the intestinal microbiota is different between group of patients with hyperlipidemia and controls. The decreasing of Bacteroidetes leads to Firmicutes growth, that influences on CRP and apo B level increasing in patients with hyperlipidemia. The increasing of Actinobacteria in patients with hyperlipidemia leads to cholesterol and triglycerides level growth
Мета дослідження – вивчити бактерійний склад кишківника людини у пацієнтів із гіперліпідемією порівняно з групою пацієнтів без підвищення показників ліпідограми. Матеріали та методи. До дослідження залучено 105 пацієнтів із гіперліпідемією та 52 особи контрольної групи. Дослідження включало визначення біохімічних показників, ультразвукове обстеження, еластографію печінки, визначення мікробного складу кишечнику методом ПЛР у реальному часі. Групи пацієнтів були релевантні за віком, індексом маси тіла та метаболічними показниками. Результати.Складмікробіотидостовірно відрізнявсяупацієнтівізгіперліпідемією порівняно з пацієнтами контрольної групи за рахунок вищого показника Actinobacteria та індексу Firmicutes/Bacteroidetes (F/B). Відзначено зворотну кореляцію між групами бактерій Bacteroidetes і Firmicutes та співвідношенням F/B у пацієнтів із гіперліпідемією (r= –0,74, r= –0,69 відповідно). Окрім того, встановлена пряма кореляція середньої сили між групою бактерій Firmicutes і СРБ (r=0,6) та aполіпопротеїном B (r=0,8). Водночас, группа Actinobacteria у пацієнтів із гіперліпідемією позитивно корелювала з тригліцеридами (r=0,67) та холестерином (r=0,51). Висновки. У пацієнтів із гіперліпідемією та без підвищення показників ліпідограми склад кишкової мікробіоти різний. Зменшення Bacteroidetes призводить до росту Firmicutes, що впливає на підвищення рівня С-реактивного білку і аполіпопротеїну В у пацієнтів із гіперліпідемією. Зростання кількості Actinobacteria у пацієнтів із гіперліпідемією може призводити до підвищення рівня холестерину та тригліцеридів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шурма, А. І.
Експериментальне обгрунтування визначення оптичної густини плазми венозної крові для визначення життєздатності кишок [Текст] / А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 42-45. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЗМА -- PLASMA (химия)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (кровоснабжение)
Анотація: Мета роботи – Оцінити можливість визначення оптичної густини плазми венозної крові (ОГПВК) для визначення життєздатності кишок в експерименті. Матеріал і методи. Для дослідження використано 30 білих нелінійних щурів. У 10 тварин для моделювання деструкції перев’язували петлю середньої частини тонкої кишки лігатурою, в інших 10 тварин перев’язували петлю середньої частини товстої кишки. Через 12 год виконували лапаротомію, забирали перев’язану петлю кишки на гістологічне дослідження і кров із шийної вени для вимірювання ОГПВК. Контролем слугували дані 10 здорових тварин. Результати. У здорових тварин на довжині хвилі лямбда = 310 нм виявили питомий максимум ОГПВК, що сягає 0,22 од. (0,22±0,01). Через 12 год у тварин із моделями деструкції тонкої кишки показники ОГПВК на цій довжині хвилі був 0,38±0,17 од., що статистично істотно (p0,01) перевищувало контрольні показники. У тварин із моделями деструкції товстої кишки показники ОГПВК на цій довжині хвилі були 0,37±0,13 од., що статистично істотно (p0,01) перевищувало контрольні показники. Статистично істотних відмінностей між показниками тварин із моделями деструкції різних відділів кишок не виявлено (p0,05). На всіх гістологічних препаратах виявлені некротичні зміни стінки кишки. Висновки. 1. За експериментальними даними, у здорових щурів на довжині хвилі лямбда = 310 нм спостерігається піковий показник ОГПВК, що сягає 0,22±0,01 од. 2. У тварин із моделями деструкції тонкої кишки показник ОГПВК на цій довжині хвилі зростає до 0,38±0,17 од., а у тварин із моделями деструкції товстої кишки – до 0,37±0,13 од., що статистично істотно (p0,01) перевищує контрольні показники, водночас статистично істотних відмінностей при різній локалізації деструкції кишок немає (p0,05). 3. Отримані дані свідчать про перспективність клінічного застосування такого показника для оцінювання стану кишок за умов їхньої деструкції і необхідність відповідних клінічних досліджень.
Дод.точки доступу:
Гринчук, Ф. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Мікробіом кишечника як таргетний орган під час діагностики та лікування нервово-психічних розладів і захворювань / В. В. Мінухін [та ін.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 123-131

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, микробиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, этиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – аналіз відомостей фахової літератури, що стосуються дослідження зв’язку між змінами складу, метаболічної активності кишкової мікробіоти та розвитком психоневрологічних розладів, захворювань. Результати. Незважаючи на різний етіопатогенез, клінічні прояви, нервово-психічні розлади і захворювання мають спільні патогенетичні ланки: кишковий дисбіоз зі збідненням мікробного різноманіття, збільшенням представництва «прозапальних» таксонів і зміною метаболізму кишкової мікробіоти; порушення мукозального бар’єра та збільшення проникності стінки кишечника; активація імунної відповіді з розвитком системного запалення та нейрозапалення; порушення нервових, ендокринних, метаболічних механізмів передачі сигналів у межах осі кишечник – мозок. Специфічні зміни складу, метаболічної активності кишкової мікробіоти – біомаркери або додаткові діагностичні критерії при деяких психоневрологічних захворюваннях. Позитивний ефект мають терапевтичні підходи, що спрямовані на корекцію складу й метаболічної активності мікробіоти кишечника, – фекальна трансплантація, застосування психобіотиків і нейроактивних похідних пробіотичних бактерій. Висновки. Механізми впливу конкретних мікроорганізмів та їхніх дериватів на функціональну активність ЦНС потребують продовження вивчення. Мікробіом кишечника потрібно розглядати як таргетний орган під час діагностики, терапії нервово-психічних розладів і захворювань. Мікробіомний підхід сприяє ранній діагностиці та прогнозуванню тяжкості їхнього перебігу. Спрямування на корекцію складу та функціональної активності кишкової мікробіоти – перспективна стратегія підвищення ефективності лікування психоневрологічної патології.
Дод.точки доступу:
Мінухін, В. В.
Книш, О. В.
Ждамарова, Л. А.
Большакова, Г. М.
Войда, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Квіт, Х. Б.
Роль інуліну у лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки та змін мікробіому кишківника [Текст] = Role of inulin in nonalcoholic fatty liver disease treatment and changes ofthe gut microbiome / Х. Б. Квіт, Н. В. Харченко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (терапия)
Анотація: Одним із механізмів, запропонованих для пояснення розвитку та прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), є бактеріальна транслокація та ендотоксемія, що, як вважають, можуть бути обумовлені дисбіозом та підвищеною кишковою проникністю. За рахунок змін мікробіому можна досягти як позитивного, так і зворотнього ефекту через вплив на різноманітні ланки патогенезу НАЖХП – від біохімічних показників до накопичення жирових включень у печінці. Тому пошук препарату, який міг би ефективно впливати на причини формування стеатозу печінки, став ключовим серед досліджень останніх років. Мета дослідження – вивчити склад мікробіому кишківника та біохімічні показники упацієнтів ізнеалкогольноюжировоюхворобою печінкидотапісля лікування інуліном. Матеріал та методи. До дизайну дослідження увійшли 93 пацієнти із НАЖХП, яким призначали 5 г Інуліну-Нео (екстракту Топінамбуру) двічі на день. Для підтвердження діагнозу НАЖХП проведено УЗД дослідження та еластографію печінки. Мікробіом кишківника до та після лікування визначався за допомогою методики ПЛР у реальному часі та включав визначення Bacteroidetes, Firmicutes, Actinobacteria, а також якісне визначення Candida Albicans, Candida glabrata та Candida krusei. Тривалість лікування – 20 днів. Результати. Показники до та після лікування продемонстрували зміни у мікробіомі кишківника на фоні вживання Інуліну (зростання Actinobacteria), покращення біохімічних показників (гамма-глутаміл транспептидази (ГГТП), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), С-реактивного білка (СРБ) високочутливого). Також встановлено кореляційний взаємозв’язок між зростанням рівня Actinobacteria на фоні лікування Інуліном та зменшенням кандидозу кишківника. Висновок. Інулін може бути частиною терапії у пацієнтів із НАЖХП за рахунок позитивного впливу на біохімічні показники формування стеатозу та завдяки модуляції мікробіому кишківника, що впливає на зниження прозапальних маркерів та рівня ендотоксемії
Bacterial translocation and endotoxemia due to dysbiosis and increased intestinal permeability have been proposed as the possible mechanism that provokes development and progression of nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD). Microbiome variations could lead to positive and negative effect due to the impact on different links of the NAFLD pathogenesis – from biochemical markers to the fat accumulation in the liver. Therefore, looking for thetherapy that could effectively influence on the liver steatosis prevention has become a topic research during recent years
Дод.точки доступу:
Харченко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Марушко, Ю. В.
Основні механізми впливу мікрофлори кишечника на імунну систему та їхнє значення в клінічній практиці [Текст] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, О. В. Чабанович // Сімейна медицина. - 2021. - № 4. - С. 19-27. - Бібліогр.: с. 26-27.

MeSH-головна:
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (иммунология, метаболизм, патология, секреция, ультраструктура)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (история, классификация, стандарты, фармакокинетика, экономика)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (анатомия и гистология, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, физиология)
Кл.слова (ненормовані):
LAkTOBACILLUS ACIDOPHILIS NCFM -- BIFIDOBACTERUM LACTIS BL-04
Анотація: Мікрофлора кишечника захищає людину від колонізації патогенними мікроорганізмами та пригнічує їхній ріст. Відомо, що одна з функцій нормальної флори – активація не тільки місцевого імунітету кишечника, але й імунної системи всього організму. Сьогодні у медичній практиці широко застосовують пробіотичні препарати з імуномодулюючою дією, що містять Lactobacillus Acidophilus NCFMTM, Bifidobacterium Lactis BL-04, які підтримують місцевий і загальний імунітет. Результати досліджень свідчать, що пробіотики на сьогодні є ефективними в лікуванні багатьох патологічних станів як у дітей, так і у дорослих завдяки їхньому різноманітному позитивному впливу на здоров’я, зокрема і завдяки імуномодулюючій дії. Застосування пробіотиків у комплексній терапії дозволяє швидше досягти стійкої нормалізації складу кишкової мікрофлори та усунути патологічні прояви захворювання. Принципове значення пробіотиків полягає у тому, що вони дають змогу лікувати порушення мікроекології кишечника, зумовлені як довкіллям, так і оральною антимікробною терапією. Підтверджено, що кілька пробіотиків скорочують тривалість бактеріальних або вірусних респіраторних інфекцій та спрощують їхній перебіг. Вплив пробіотиків на імунну систему є багатогранним і перспективним щодо корекції вироблення цитокінів, що особливо актуально в умовах пандемії SARS-CoV2
Дод.точки доступу:
Гищак, Т. В.
Чабанович, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Зайченко, Г. В.
Мікробіота людини. Друг? Ворог? Сусіди? [Текст] / Г. В. Зайченко, Н. О. Карпенко, Т. Б. Равшанов // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 4. - С. 35-44. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Пробиз

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Огляд присвячено сучасним уявленням щодо складу кишкового мікробіому людини, чинникам, які визначають бактеріальний «пейзаж» та впливають на його діяльність. Описано основні функції нормальної мікрофлори (забезпечення моторики кишківника, захист кишкового бар’єра від патогенних бактерій, паразитів, забезпечення регенерації епітелію кишківника, метаболічна та імунологічна функції, участь у процесах травлення, синтезі амінокислот, білків, антибіотичних речовин, вітамінів і сполук з гормональною активністю, сприяння засвоєнню мінералів та поживних речовин, запобігання розвитку патологічних станів). Визначення мікробіотою кишківника експресії вродженої імунної системи пояснює роль мікрофлори при хронічному запаленні і таких захворюваннях, як фіброз печінки, метаболічний синдром, цукровий діабет 2 типу, атеросклероз, серцево‑судинні, нейродегенеративні та онкологічні хвороби. Перспективним напрямом є використання мікроорганізмів з корисними властивостями (пробіотиків), необхідного субстрату для них (пребіотиків), їх метаболітів (метабіотиків) і комплексів про‑ та пребіотиків (синбіотиків) не лише для відновлення і регуляції мікрофлори кишківника, а й як терапевтичних агентів при низці захворювань, зокрема при проведенні ерадикаційної терапії бактерії Нelicobacter pylori. Обговорюються функції деяких видів і штамів корисних бактерій, зокрема штаму Bacillus clausii UBBC‑07, а також результати доклінічних і клінічних випробувань його застосування при антибіотико‑асоційованій діареї при ураженні Clostridium difficile. Розглядаються питання безпечності та факти позитивного впливу на здоров’я людини пробіотичних продуктів лінії «Пробіз» (Органосін ЛТД), що відрізняються персоніфікацією призначень певним верствам населення: «Пробіз®», «Пробіз® Феміна», «Пробіз® DUO» і «Пробіз® Імуно», які містять успішно відібрані живі пробіотичні бактерії. Наявний спектр монокомпонентних («Пробіз® Kids», «Пробіз® DUO»), полікомпонентних («Пробіз®», «Пробіз® Феміна») та синбіотичних («Пробіз® Імуно») продуктів дає змогу вибрати найкращий варіант у конкретних умовах для застосування не лише при запальних захворюваннях шлунково‑кишкового тракту, а й при хронічних захворюваннях
Дод.точки доступу:
Карпенко, Н. О.
Равшанов, Т. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Coco, D.
Overview on intestinal transplantation: indications, techniques, outcomes, major advancements and future prospectives [Text] = Трансплантація кишечника: показання, методи, результати, основні досягнення та перспективи / D. Coco, S. Leanza // Клінічна хірургія. - 2021. - Том 88, N 1/2. - P83-89. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (трансплантация)
ТКАНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TISSUE TRANSPLANTATION (методы)
Анотація: The gut plays a major role in the wholc-body energy equilibrium and human wellness. Disruption of gut homeostasis often leads to loss of energy balance with development of life-threatening complications [4]. Intestinal transplantation has evolved from a rare therapeutic modality to a currently life-saving armamentarium for a subset of patients with intestinal failure in whom continuing treatment with intravenous nutrition had become impossible because of end-stage loss of venous access or end-stage liver disease
Дод.точки доступу:
Leanza, S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ткач, С. М.
Роль кишкового мікробіому та кишкового бар’єра при захворюваннях печінки. Огляд літератури [Текст] = The role of the gut microbiome and intestinal barrier in liver diseases / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Т. Л. Чеверда // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 77-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (метаболизм, микробиология, патофизиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Шлунково-кишковий тракт людини заселений майже 100 трильйонами бактерій, понад 90 % яких належать до філотипів Bacteroidetes і Firmicutes. Це приблизно стільки, скільки містить все людське тіло. Складна мережа мікроорганізмів, які мешкають в організмі людини, регулює його здоров’я та підтримується балансом генетичних і дієтичних чинників. Для правильного існування і виживання популяцій мікроорганізмів у кишечнику необхідний строго регульований кишковий бар’єр, порушення якого може призвести до системного поширення мікроорганізмів та їхнього проникнення в портальний кровотік. Кишковий бар’єр містить фізичний, імунологічний і мікробний компоненти. Якщо будь‑який компонент кишкового бар’єра не працює, то навіть бактерії, які зазвичай сприяють здоров’ю, можуть завдати шкоди і спричинити розвиток хвороб і пошкоджень. Відомо, що зміни кишкового бар’єра, кишкової проникності та кишкового мікробіому асоціюються з багатьма захворюваннями, зокрема патологією печінки. Щоб зрозуміти, як зміни кишкового мікробіому можуть призвести до захворювань печінки, необхідно мати уявлення про фізіологію кишкового бар’єра. Через тісний анатомічний і фізіологічний зв’язок між кишечником та печінкою проведено багато досліджень впливу змін в одному органі на інший орган. Розглянуто основні компоненти кишкового бар’єра та механізми його патологічних змін, зокрема посилення кишкової проникності, а також порушення кишкового мікробіому та їхню роль у патогенезі захворювань печінки, таких як алкогольна хвороба печінки, неалкогольна жирова хвороба печінки, медикаментозно‑індуковані ураження печінки, цироз печінки і його ускладнення. Висвітлено існуючі та перспективні терапевтичні стратегії модифікації кишкового мікробіому і кишкового бар’єра, які можна застосовувати в лікуванні печінкової патології.
The human gastrointestinal tract is inhabited by almost 100 trillion bacteria, more than 90 % of which belong to the phylotypes Bacteroidetes and Firmicutes. This is about the same as the entire human body contains. The complex network of microbes that inhabit the body regulates its health and is supported by a balance of genetic and dietary factors. For the proper existence and survival of microbial populations in the intestine, a strictly regulated intestinal barrier is required, the violation of which can lead to the systemic spread of microbes and their penetration into the portal bloodstream. The intestinal barrier includes physical, immunological and microbial components. When any aspect of the gut barrier is not working, even bacteria that normally promote health can wreak havoc and contribute to disease and damage. It is known that changes in the intestinal barrier, intestinal permeability, and gut microbiome (GM) are associated with many diseases, including liver pathology. To understand how GM changes can lead to liver disease, a comprehensive understanding of the physiology of the intestinal barrier is required. Because of the close anatomical and physiological relationship between the gut and the liver, there has been a lot of research into how changes in one organ affect another. This review considers the main components of the intestinal barrier and the mechanisms of its pathological changes, including increased intestinal permeability, as well as GM disorders and their role in the pathogenesis of liver diseases, such as alcoholic liver disease, non‑alcoholic fatty liver disease, drug‑induced liver damage, liver cirrhosis. and its complications. Existing and promising therapeutic strategies for modifying GM and the intestinal barrier, which can be used in the treatment of hepatic pathology, are also considered.
Дод.точки доступу:
Дорофєєв, А. Е.
Чеверда, Т. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Диня, Ю. З.
Клініко-патогенетичні особливості ураження кишечника у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу [Текст] = Clinical and pathogenetic features of intestinal lesions in patients with type 2 diabetes mellitus / Ю. З. Диня // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (иммунология, метаболизм, патология, повреждения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ЭНТЕРОКОЛИТ -- ENTEROCOLITIS (метаболизм, патофизиология)
Анотація: Ураження кишечника виявлено у 67,4 % хворих на ЦД 2 типу, більше ніж у половини пацієнтів (52,2 %) діагностовано ДЕКП, яка мала неспецифічну клінічну симптоматику, потребувала диференційної діагностики із СПК та не завжди супроводжувалася абдомінальним болем. Наявність ДЕКП частіше корелювала із синдромом надмірного бактеріального росту. У цих хворих підвищувався рівень прозапальних цитокінів як у плазмі крові, так і в слизовій оболонці кишечника
Intestinal damage was revealed in 67.4 % of patients with type 2 diabetes mellitus, and DECP was diagnosed in more than half of patients. Diabetic enterocolopathy had nonspecific clinical symptoms, required differential diagnosis with IBS, and was not always accompanied with abdominal pain. The presence of DECP more often correlated with the bacterial overgrowth syndrome, and levels of proinflammatory cytokines in the blood plasma and intestinal mucosa of these patients was raised
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Особливості складу мікробіоти кишечника у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням [Текст] / С. М. Коваль [та ін.] // Патологія. - 2021. - Т. 18, N 3. - С. 303-310

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
Анотація: Мета роботи – вивчити особливості складу мікробіоти кишечника (МК) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), яка перебігає на тлі абдомінального ожиріння (АО). Матеріали та методи. Наведено результати обстеження 70 хворих на АГ 2–3 ступенів (46 пацієнтів з АО, 24 без ожиріння – з нормальною масою тіла (НМТ)). Група контролю включала 20 практично здорових осіб із НМТ. Хворим здійснили детальне клінічне, лабораторне й інструментальне обстеження. Кількісний склад МК визначали методом полімеразної ланцюгової реакції з гібридизаційно-флуоресцентною детекцією результатів у режимі реального часу з використанням тест-системи «КОЛОНОФЛОР-16 (біоценоз)» («АЛЬФА-ЛАБ»). Статистичний аналіз результатів виконали за допомогою Microsoft Exсel 17.0, використали стандартні методи. Результати. Встановили суттєві зміни складу МК у пацієнтів з АГ, що перебігає на тлі АО, порівняно з практично здоровими особами та хворими на АГ без ожиріння (з НМТ). У групі хворих на АГ з АО виявили вірогідне зменшення кількості Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp., Faecalibacterium prausnitzii і Аkkermansia muciniphila порівняно з практично здоровими особами. Кількість Faecalibacterium prausnitzii і Аkkermansia muciniphila у цих пацієнтів також вірогідно нижча, ніж у хворих на АГ із НМТ. Співвідношення Bacteroides fragilis/Faecalibacterium prausnitzii вірогідно вище, ніж у групі контролю та групі хворих з АГ без ожиріння (з НМТ). Висновки. Результати дослідження вказують на можливу роль дефіциту таких представників МК, як Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp., Faecalibacterium prausnitzii, Аkkermansia muciniphila та підвищення показника співвідношення Bacteroides fragilis/Faecalibacterium prausnitzii в патогенезі АГ, що перебігає на тлі АО.
Дод.точки доступу:
Коваль, С. М.
Снігурська, І. О.
Юшко, К. О.
Мисниченко, О. В.
Гальчінська, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Пасічна, І. О.
Сучасні аспекти застосування препаратів мікробного походження [Текст] = Modern aspects of the use of drugs of microbial origin / І. О. Пасічна, В. І. Вдовиченко // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 32-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (метаболизм, терапевтическое применение)
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS (использование)
Анотація: Наукові дослідження доводять важливе значення мікробіоти для здоров’я людини. Мікробіом є дуже складною системою, яка перебуває в стані рівноваги і виконує багато функцій. Унаслідок впливу ятрогенних чинників відбувається порушення мікрофлори кишки, для корекції якого застосовують продукти мікробного походження. До таких препаратів належать пробіотики. Їхній позитивний ефект пов’язаний з імунологічними та неімунологічними ефектами. У великій кількості досліджень доведено позитивний вплив пробіотиків, але останніми роками опубліковано дані щодо їхньої низької ефективності та транзиторного характеру впливу, навіть за тривалого використання. Іншою групою препаратів є пребіотики, які селективно стимулюють ріст мікрофлори товстої кишки. Також використовують синбіотики — комбінацію пробіотиків та пребіотиків. Нині велику увагу приділяють метабіотикам. До цієї групи належать низькомолекулярні молекули з різноманітними хімічними виявами. Компонентами метабіотиків є клітинні елементи, метаболіти та сигнальні молекули пробіотичних культур. Метабіотики забезпечують у контактній зоні оптимальні умови гомеостазу, необхідні для нормальної взаємодії епітелію та мікрофлори, а також безпосередньо впливають на фізіологічні функції та біохімічні реакції макроорганізму. Антибактеріальні властивості метабіотиків дають змогу боротися з патогенною і умовно‑патогенною флорою, не впливаючи при цьому на корисні мікроорганізми кишки. Новим перспективним напрямом є створення метабіотиків адресного призначення. Розглядають можливість створення запрограмованого метабіотичного препарату з урахуванням типу порушень мікробіоценозу кишки та особливостей життєдіяльності певних патогенних або умовно‑патогенних штамів
The recent scientific researches provide evidence of the important role of microbiota for human health. The microbiome is a very complex system, that exists in an equilibrium state and performs multiple functions. The intestinal microflora is disturbed under the influence of iatrogenic factors, and products of microbial origin are used to correct this. The first group of such drugs include probiotics. Their positive effect is associated with immunological and non‑immunological effects. The results of many studies proved the positive effects of probiotics in clinical practice, however publications of recent years outline their low effectiveness and transient nature of the effect, even with prolonged use. Another group of preparations refers to prebiotics, which selectively stimulate the growth of colon microflora. A combination of probiotics and prebiotics, called synbiotics, also in use. Currently, much attention is paid to metabiotics. This group includes various low molecular weight molecules with various chemical manifestations. The components of metabiotics are cellular elements, metabolites and signaling molecules of probiotic cultures. Metabiotics provide the optimal conditions of homeostasis in the contact zone, which are necessary for the normal interaction of the epithelium and microflora, as well as directly affect the physiological functions and biochemical reactions of the macroorganism. The antibacterial properties of metabiotics allow to fight pathogenic and opportunistic flora, without affecting the beneficial microorganisms of the intestine. Creation of targeted metabiotics is a novel promising direction in this area. The possibility of creating a programmed metabiotic drug is considered, depending on the type of disorders of the intestinal microbiocenosis and the peculiarities of the life of specific pathogenic or opportunistic strains
Дод.точки доступу:
Вдовиченко, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Зміни мікробіоти кишечника щурів за умов ізоніазид-рифампіцин-індукованої ентеральної дисфункції та введення препаратів різних фармакологічних груп [Текст] / Ю. В. Харченко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 5. - С. 352-360. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
ИЗОНИАЗИД -- ISONIAZID
Анотація: Мета дослідження – оцінка впливу препаратів різних фармакологічних груп на стан мікробіоти кишечника щурів на тлі ізоніазид-рифампіцин-індукованої ентеральної дисфункції в експерименті. Дослідження проведено на 70 білих статевозрілих щурах-самцях лінії Wistar масою 180–220 г. Із метою оцінки стану мікробіоти кишечника за прогресування ізоніазид-рифампіцин-індукованої ентеральної дисфункції та впливу дослідних лікарських засобів з пре-/пробіотичною, гепато- та ноотропною активністю на перебіг зазначеного процесу щурам ІІІ–VІІ груп 1 раз на добу за 1 год до застосування протитуберкульозних засобів (ПТП) інтрагастрально (за виключенням S-АМ) протягом останніх 14 діб експерименту вводили дослідні засоби та їхні комбінації: ІІІ – Йогурт, 1 КУО/кг (Yo) + Лактулоза, 2680 мг/кг (Lac), IV – S-аденозил-L-метіонін, 35 мг/кг, внутрішньом’язово (S-АМ), V – іпі-дакрину гідрохлорид/фенібут, 1/60 мг/кг (Ip/Ph), VІ – Yo, 1 КУО/кг + Lac, 2680 мг/кг + S-АМ, 35 мг/кг, VІІ – Yo, 1 КУО/кг + Lac, 2680 мг/кг + Ip/Ph, 1/60 мг/кг. Інтактні тварини та щури позитивного контролю отримували відповідні об’єми дистильованої води. Чисельність мікроорганізмів у 1 г фекалій визначали, враховуючи тинкторіальні, морфологічні, культуральні властивості, а також за числом колоній, які виросли на відповідному живильному середовищі з перерахунком на кількість посіяного матеріалу та ступінь його розведення. Результати експериментів свідчать про те, що перебіг експериментального ізоніазид-рифампіцин-індукованого ураження системи травлення супроводжувався суттєвими зрушеннями балансу мікроорганізмів кишечника, насамперед щодо кількісного представництва Bifidobacterium spp., Lactobacillus spp. та E. coli. Введення засобів з наявною пре-/пробіотичною активністю, зокрема, комплексу лактулози та мікроорганізмів Lactobacillus spp. усувало порушення кишкового мікробіому. Застосування як фіксованої комбінації іпідакрину гідрохлорид/фенібут, так і S-аденозил-L-метіоніну не відновлювало баланс у системі мікробіоценозу кишечника щурів, порушений протитуберкульозною хіміотерапією. Натомість сумісне введення комплексу йогурт/лактулоза та S-аденозил-L-метіонін виявляло позитивний вплив пре/пробіотика та гепатопротектора на кишкову мікробіоту в щурів. Отримані дані експериментально обґрунтовують доцільність застосування пре-/пробіотиків з метою корекції стану мікробіоти кишечника за умов протитуберкульозної терапії.
Дод.точки доступу:
Харченко, Ю. В.
Кошова, І. П.
Іщенко, О. В.
Дронов, С. М.
Мамчур, В. Й.
Степанський, Д. О.
Жилюк, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Анохіна, Г. А.
Пробіотики у профілактиці та лікуванні захворювань людини [Текст] / Г. А. Анохіна // Український терапевтичний журнал. - 2020. - N 3. - С. 22-28. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Пробиз

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
Анотація: Останніми роками проблема кишкового дисбіозу вийшла за межі гастроентерологічної проблеми, ставши актуальною для всіх галузей медицини. Проведено багато досліджень мікробіоценозу кишечника у здорових осіб і хворих із різноманітною патологією. Доведено, що кількісні та якісні зміни мікробіоти кишечника супроводжують багато патологічних станів. Підраховано, що понад 100 трлн мікробних клітин мешкають у різних відділах людського організму, що значно перевищує кількість клітини людини. Понад 90 % людської ДНК походить від мікробіоти і лише 10 % ДНК належить Homo sapiens. Мікробіота кишечника сприяє нормальній функції кишкового бар’єра за рахунок зміцнення міжклітинних з’єднань, збільшення синтезу муцину, посилення процесів регенерації епітелію. Зміни кишкового мікробіому спричиняє синдром підвищеної кишкової проникності, за якого крізь міжклітинні з’єднання в підслизовий шар кишечника надходять макромолекули, на які реагує імунна система, утворюються антитіла, котрі зумовлюють системне запалення та ураження різних органів, зокрема печінки, шкіри, суглобів, ендокринних органів, мозку. Корекція харчування та модифікація кишкової мікробіоти за допомогою пробіотиків розглядають як перспективний напрям профілактики і лікування багатьох захворювань. Без ефективного пригнічення представників патогенної мікрофлори неможливо ефективно провести корекцію співдружньої мікробіоти. При цьому важливим є вибір пробіотика, який має володіти вираженими антагоністичними властивостями щодо патогенної мікробіоти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)