Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (27)Рідкісні видання (7)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Кишечника воспалительные болезни<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 114
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-114 
1.


    Шуматова, Т. А.
    Оценка эффективности диетотерапии у детей первого года жизни с гастроинтестинальной формой пищевой аллергии [Текст] / Т. А. Шуматова, Н. Г. Приходченко // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2014. - Т. 59, № 5. - С. 82-86


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз, диетотерапия)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (диагноз, диетотерапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Приходченко, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Швидкість вирішує все! [Текст] // Фармацевт практик. - 2019. - № 5. - С. 38


Рубрики: Стопдиар

MeSH-головна:
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (лекарственная терапия)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (лекарственная терапия)
Анотація: Стопдіар не тільки блискавично зупиняє гостру діарею, але й знищує збудника інфекції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Циммерман, Я. С.
    Болезни кишечника: проблемы терминологии и классификации [Текст] / Я. С. Циммерман // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2014. - Т. 92, № 10. - С. 77-80


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (классификация)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Холестатические поражения печени у пациентов с воспалительным заболеванием кишечника (по результатам анализа регистра больных в Новосибирске) [Текст] / Ю. А. Кулыгина [и др.] // Concilium medicum. - 2014. - Т. 16, № 8. - С. 60-62


MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, INTRAHEPATIC (патофизиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (патофизиология)
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Кулыгина, Ю. А.
Осипенко, М. Ф.
Скалинская, М. И.
Валуйских, Е. Ю.
Светлова, И. О.

Примірників всього: 1
БИНТ (1)
Вільні: БИНТ (1)

Знайти схожі

5.


    Харченко, Н. В.
    Інтенсивний курс із вивчення запальних захворювань кишечника за підтримки Європейської організації з вивчення хвороби Крона та коліту (14-15 лютого 2018 р., Відень).Огляд лекцій [Текст] / Н. В. Харченко, Х. Б. Квіт // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 2. - С. 104-107


MeSH-головна:
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (диагностика, патофизиология, терапия)
КОЛИТ -- COLITIS (диагностика, классификация, патофизиология, терапия)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ -- INTERNATIONAL AGENCIES (организация и управление, стандарты, тенденции)
Дод.точки доступу:
Квіт, Х. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Характеристика спектру жирних кислот та шляхи його корекції у дітей раннього віку з функціональними та запальними захворюваннями кишечника [Текст] / Р. В. Марушко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2013. - Т. 75, № 2. - С. 53-56


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Марушко, Р. В.
Шадрін, О. Г.
Марушко, Т. Л.
Брюзгіна, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Фальк симпозиум в Москве [Текст] // Терапевтический архив. - 2007. - Т. 79, № 2. - С. 91-93

Рубрики: Кишечника воспалительные болезни

   Конгрессы


Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Фадеенко, Г. Д.
    Дисбиоз кишечника в практике врача-интерниста [Текст] / Г. Д. Фадеенко, Л. В. Богун // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 1. - С. 89-96


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (микробиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (диагноз, лекарственная терапия, микробиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (диагностическое применение, терапевтическое применение)
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (методы, уход)
Дод.точки доступу:
Богун, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Фадєєнко, Г. Д.
    Лікування виразкового коліту: фокус на прихильність до терапії [Текст] = Treatment of ulcerative colitis: focus on the adherence to therapy / Г. Д. Фадєєнко, Т. А. Соломенцева // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 5. - С. 38-45. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Асакол--прием--тер прим

   Месалазин--прием--тер прим


MeSH-головна:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (лекарственная терапия, патофизиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование)
АМИНОСАЛИЦИЛОВАЯ КИСЛОТА -- AMINOSALICYLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Виразковий коліт — це хронічне запальне захворювання, котре вражає товсту кишку. Захворюваність на нього зростає в світі. Патогенез є багатофакторним (генетична схильність, дефекти епітеліального бар’єра, порушення регульованої імунної відповіді та чинники довкілля). У пацієнтів з виразковим колітом запалення слизової оболонки починається в прямій кишці та може постійно поширюватися на прок­симальні сегменти товстої кишки. Виразковий коліт зазвичай виявляється кривавою діареєю і діагнос­тується за допомогою колоноскопії та гістологічних досліджень. Мета лікування — індукувати, а потім підтримувати ремісію, тобто зникнення симптомів та загоєння ерозій і виразок за даними ендоскопії. Деяким пацієнтам може знадобитися колектомія при медично рефрактерній хворобі або для лікування неоплазії товстої кишки. Доступно кілька класів препаратів, які використовують залежно від клінічної тяжкості захворювання. При захворюваннях легкого та середнього ступеня тяжкості застосовують пероральні або ректальні препарати 5‑аміносаліцилової кислоти (5‑АСК). Пероральні 5‑АСК — це ефективне лікування виразкового коліту та сучасний стандарт допомоги більшості пацієнтам, які потребують тривалого підтримувального лікування протягом усього життя. Однак показники комплаєнсу, особливо у пацієнтів з ремісією, залишаються низькими. Нині актуальним є пошук інструментів, які поліпшують прихильність пацієнтів до лікування, оскільки встановлено, що багаторазове дозування є прогностичним чинником недотримання режиму лікування при запальних захворюваннях кишечника та пов’язані зі значно підвищеним ризиком рецидиву виразкового коліту. Одна доза 5‑АСК на добу має таку саму ефективність, як і розділ дози, і може збільшити прихильність до лікування. Препарат «Aсакол» містить гранули 5‑AСК, призначені для вивільнення в термінальному відділі клубової кишки та товстій кишці завдяки покриттю Eudragit‑S — смолі, яка розчиняється при рН 7. «Aсакол» є ефективним препаратом, який добре переноситься, для початкової терапії у пацієнтів з легким або помірно активним виразковим колітом
Ulcerative colitis is a chronic inflammatory disease affecting the colon, and its incidence is rising worldwide. The pathogenesis is multifactorial, involving genetic predisposition, epithelial barrier defects, dysregulated immune responses, and environmental factors. Patients with ulcerative colitis have mucosal inflammation starting in the rectum that can extend continuously to proximal segments of the colon. Ulcerative colitis usually presents with bloody diarrhoea and is diagnosed by colonoscopy and histological findings. The aim of management is to induce and then maintain remission, defined as resolution of symptoms and endoscopic healing. Some patients can require colectomy for medically refractory disease or to treat colonic neoplasia. There are multiple classes of drugs that are available and are used based on the clinical severity of the disease. For mild‑to‑moderate disease, oral or rectal formulations of 5‑aminosalicylic acid are used. Oral 5‑ASA is an established treatment for ulcerative colitis and the current standard of care for most patients requiring long‑term maintenance treatment throughout their lives. However, adherence rates — especially in patients in remission — remain low. It is now becoming relevant to find tools that improve patient adherence to treatment, as it has been found that multiple dosing is a predictor of non‑compliance in IBD and is related to a significantly increased risk of ulcerative colitis. Dosing of 5‑АSA once a day has similar efficacy to divided doses and could increase adherence. Asacol consists of a pellet of 5‑АSA destined for release in the terminal ileum or colon due to a coating known as EudragitS, a resin that dissolves at a pH greater than 7. Asacol is an effective and well‑tolerated initial therapy in patients with mildly to moderately active ulcerative colitis
Дод.точки доступу:
Соломенцева, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Фадєєнко, Г. Д.
    Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю [Текст] = Efficacy of fecal microbiota transplantation in patients with post-infection irritable bowel syndrome with diarrhea / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, К. Ю. Дубров // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 12-19. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (иммунология, микробиология, патофизиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (иммунология, микробиология, осложнения, патофизиология)
Анотація: Мета — оцінити ефективність потенціювання ремісії та безпечність трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) у пацієнтів із постінфекційним синдромом подразненого кишечника (СПК) з переважанням діареї, в яких стандартна терапія виявилася неефективною
Колоноскопічна ТФМ є ефективною та безпечною процедурою у пацієнтів із ПІ‑СПК, які не відповіли на стандартну терапію
Objective — to evaluate efficacy of potentiation of remission and safety of fecal microbiota transplantation (TFM) in patients with post‑infection irritable bowel syndrome with predominance of diarrhea (PI — IBS‑D), in whom standard therapy was ineffective
Colonoscopy‑delivered fecal microbiota transplantation proved to be effective and safe procedure in patients with PI — IBS who have not responded to standard therapy
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.
Дубров, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Урсова, Н. И.
    Актуальные и нерешенные проблемы пробиотикотерапии [Текст] / Н. И. Урсова // Лечащий Врач. - 2013. - № 8. - С. 60-65


Рубрики: Дети

   Подростки


   Хилак Форте


MeSH-головна:
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (лекарственная терапия)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (лекарственная терапия, микробиология, осложнения)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Трансплантация кишечной микробиоты: терапевтический потенциал при болезнях органов пищеварения [Текст] / Е. В. Шрайнер [и др.] // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2014. - Т. 24, № 5. - С. 63-68


MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (диагноз, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (диагноз, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (иммунология)
Дод.точки доступу:
Шрайнер, Е. В.
Курилович, С. А.
Осипенко, М. Ф.
Власов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Ткач, С. М.
    Функциональные кишечные симптомы у больных с воспалительными заболеваниями кишки: рекомендации Американской ассоциации гастроэнтерологов (2019) [Текст] = Functional intestinal symptoms in patients with inflammatory bowel disease: recommendations of the American Gastroenterological Association (2019) / С. М. Ткач, А. Э. Дорофеев, Ю. Г. Кузенко // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 4. - С. 36-44. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS (стандарты)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (методы)
Анотація: Рассмотрены последние рекомендации Американской гастроэнтерологической ассоциации по ведению больных с наличием функциональной кишечной симптоматики. Отмечено, что распространенность синдрома раздраженной кишки у больных с воспалительными заболеваниями кишечника в среднем достигает 39 %. Его чаще отмечают при болезни Крона, чем при неспецифическом язвенном колите. В качестве чувствительного маркера, позволяющего дифференцировать функциональные и воспалительные изменения в кишке, следует рассматривать уровень фекального кальпротектина. Мониторируют содержание фекального кальпротектина 1 раз в 3 — 6 мес. При выявлении повышения его уровня можно прогнозировать риск обострения воспалительного заболевания кишечника. Если при наличии соответствующей симптоматики уровень фекального кальпротектина повышен или пограничный, то обязательно проводят колоноскопию с биопсией и гистологическим исследованием. При подозрении на фибростенозирующую форму болезни Крона или наличие свищей выполняют компьютерную энтероколографию. Из патофизиологических механизмов, потенциально способных влиять на персистенцию функциональных кишечных симптомов у больных с воспалительными заболеваниями кишечника, рассмотрены воспалительно-ассоциированные отклонения со стороны оси «желудочно-кишечный тракт — центральная нервная система», механизмы, неспецифически связанные с воспалительными заболеваниями кишечника, изменения структуры и функции желудочно-кишечного тракта вследствие воспалительных заболеваний кишечника, такие как мальабсорбция желчных кислот, синдром избыточного бактериального роста, экзокринная недостаточность поджелудочной железы, мальабсорбция углеводов и другие. Сделан вывод, что при сочетании функциональных кишечных симптомов и воспалительных заболеваний кишечника потенциально полезны рестриктивные диеты, психотерапия, спазмолитики, антидепрессанты, антибиотики (рифаксимин) и пробиотики. Необходимо провести дополнительные рандомизированные контролированные исследования по этому вопросу с целью создания более персонифицированного подхода к ведению больных с упомянутой патологией, а также изучение новых методов лечения, таких как трансплантация фекальной микробиоты
The paper presents overview of the latest recommendations of the American Gastroenterological Association on the management of patients with functional intestinal symptoms (FIS). It was noted that the prevalence of irritable bowel syndrome (IBS) in patients with inflammatory bowel disease (IBD) amounts up to 39 % at average and more often observed at Crohn’s disease (CD) than at ulcerative colitis. The level of fecal calprotectin should be considered as a sensitive marker, allowing differential diagnosis between functional and inflammatory changes in intestine. The monitoring of fecal calprotectin is performed once every 3 — 6 months. In case of its increase, one can predict the risk of IBD exacerbation. In cases of appropriate symptoms, and if the fecal calprotectin level is elevated or borderline, a colonoscopy with a biopsy and histological examination is mandatory. At suspicious fibrostenosing CD form or if fistula is present, CT enterocolography is performed. Among the pathophysiological mechanisms that are potentially capable to affect the persistence of FIS in patients with IBD, inflammatory-associated deviations from the axis «central nervous system -gastrointestinal tract» are considered, mechanisms non-specifically associated with IBD, changes in the structure and function of the digestive tract due to IBD, such as malabsorption of bile acids, syndrome of intestinal bacterial overgrowth, exocrine pancreatic insufficiency, carbohydrate malabsorption and others. In the treatment of FIS and IBD, both non-drug (diet, psychotherapy) and drug-based symptom-based treatment methods can be used with account of the pathophysiological mechanisms. It has been concluded that at FIS and IBD combination, the restrictive diets, psychotherapy, antispasmodics and antidepressants, antibiotics (rifaximin) and probiotics are potentially useful. The additional randomized controlled trials are needed to work out more personalized approach to the management of patients with this pathology, as well as the study of new methods of treatment, such as fecal microbial transplantation
Дод.точки доступу:
Дорофеев, А. Э.
Кузенко, Ю. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Ткач, С. М.
    Факторы риска и протекции при воспалительных заболеваниях кишечника [Текст] = The factors of risk and protection at inflammatory bowel diseases / С. М. Ткач, А. Э. Дорофеев // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 6. - С. 37-43. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (лекарственная терапия)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: Изучен 71 фактор риска и профилактики развития воспалительных заболеваний кишечника (ВЗК), неспецифического язвенного колита (НЯК) и болезни Крона (БК), включая образ жизни, гигиенические условия, хирургические операции, воздействие лекарств, диеты, нутриентов, микроорганизмов и прививок. Среди них выявлено 9 факторов риска (курение (БК), проживание в городе (БК/ВЗК), аппендэктомия (БК), тонзиллэктомия (БК), лечение антибиотиками (ВЗК), прием оральных контрацептивов (ВЗК), безалкогольных напитков (НЯК), дефицит витамина D (ВЗК), энтерогепатические штаммы бактерий Helicobacter (ВЗК)) и 7 факторов профилактики (физические нагрузки (БК), кормление грудью (ВЗК), общая постель (БК), потребление чая (НЯК), высокий уровень фолиевой кислоты (ВЗК), высокий уровень витамина D (БК), инфекция H. pylori (БК/НЯК/ВЗК)), имеющих умеренный или высокий уровень доказательств, а также 11 факторов риска и 16 защитных факторов, имеющих низкий уровень доказательств. Хотя возможные механистические основы этих ассоциаций не совсем ясны, для нескольких факторов имеется биологическое объяснение. Анализ рассмотренных факторов риска и профилактики ВЗК открывает перспективы для профилактики этих заболеваний. Например, учитывая умеренные и выраженные защитные эффекты физической активности и потребления чая, целесообразно рекомендовать их для профилактики ВЗК, в первую очередь лицам с семейной историей ВЗК. Необходимо провести дополнительные хорошо спланированные качественные эпидемиологические исследования упомянутых факторов, включая уточнение дозозависимых эффектов и изучение разных популяций. Такие исследования позволят лучше понять роль факторов риска и протекции при ВЗК, а также разработать новые методы профилактики
By to date the investigations have been performed for 71 factors of risk or prevention of the development of inflammatory bowel disease (IBD), non‑specific ulcerative colitis (UC) and Crohn’s disease (CD), including lifestyle and hygiene conditions, surgical operations, exposure to drugs, diets and nutrients, microorganisms and vaccines. Among them, nine risk factors and seven protective factors have been revealed that have a moderate and high level of evidence and 11 risk factors and 16 protective factors with weak evidence level. Nine risk factors that with moderate or high level of evidence include smoking (CD), city living (CD/IBD), appendectomy (CD), tonsillectomy (CD), antibiotic treatment (IBD), oral contraceptives (IBD), non‑alcoholic beverages (UC), vitamin D deficiency (IBD), enterohepatic strains of Helicobacter bacteria (IBD). Accordingly, the same relationship was demonstrated by 7 protective factors: physical activity (CD), breastfeeding (IBD), shared bed (CD), tea consumption (UC), high levels of folic acid (IBC), high levels of vitamin D (BC), H. pylori infection (CD/UC/IBD). Although the possible mechanistic foundations of these associations are still not entirely clear, there is a corresponding biological explanation for several factors. An analysis of the above factors of risk and prevention of IBD opens up certain prospects for the prophylaxis of these diseases. For example, given the moderate and pronounced protective effects of physical activity and tea consumption, it is advisable to recommend these interventions for the IBD prevention, especially in individuals with a family history of IBD. However, further additional well‑planned, high‑quality epidemiological studies are needed with respect to many of these factors, including clarification of dose‑dependent effects and studies of different populations. Such studies will help to better understand the role of various risk factors and protection in IBD, as well as develop new methods of prevention, which so far leave much to be desired
Дод.точки доступу:
Дорофеев, А. Э.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Ткач, С. М.
    Постинфекционный синдром раздраженного кишечника: последние рекомендации рабочей группы Римского фонда [Текст] = The post-infection syndrome of the irritable bowel: recent recommendations of the Rome Foundation Working team / С. М. Ткач, Н. М. Мирзабаева // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 1. - С. 93-101. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (микробиология, осложнения, терапия)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Существование такой формы синдрома раздраженного кишечника (СРК) как постинфекционный СРК (ПИ-СРК) давно доказано клинико-лабораторными и эпидемиологическим исследованиями, проведенными в разных географических и клинических условиях. Однако официальных клинических рекомендаций по диагностике и лечению ПИ-СРК длительное время не было. Для того чтобы обобщить имеющиеся доказательства по патофизиологии, диагностике и лечению ПИ-СРК, Римский фонд создал рабочую группу по этому вопросу, которая представила отчет и рекомендации, основанные на современных данных литературы и клиническом опыте. Рабочая группа провела тщательный анализ баз данных публикаций, описывающих клинические особенности (диагностику), патофизиологию (кишечные сенсомоторные функции, кишечная микробиота, иммунная дисрегуляция, барьерная дисфункция, энтероэндокринные пути, генетика) и животные модели ПИ-СРК. При этом использовали систему консенсуса на основе Delphi для создания клинических рекомендаций по ведению больных с ПИ-СРК, которые основываются на данных доказательной медицины и клиническом опыте членов этой группы. ПИ-СРК развивается примерно у 10 % пациентов после перенесенного инфекционного энтерита. К факторам риска относятся женский пол, молодой возраст, психологический дистресс во время или до острого гастроэнтерита, тяжесть острого эпизода. В патогенезе ПИ-СРК имеют значение изменения в микробиоме кишечника, а также факторы эпителиальной, серотонинергической и иммунной системы, хотя сами механизмы развития и прогрессирования ПИ-СРК не вполне понятны. Поскольку специфические лечебные рекомендации для ПИ-СРК не разработаны, его лечение аналогично терапии СРК. Приведен алгоритм диагностики и лечения ПИ-СРК. Предложены направления будущих исследовани
Дод.точки доступу:
Мирзабаева, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Ткач, С. М.
    Кишечная микробиота как терапевтическая мишень в лечении заболеваний кишечника [Текст] = Intestinal microbiota as a therapeutic target in the treatment of intestinal diseases / C. М. Ткач // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 5. - С. 109-116. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS (использование, микробиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение, фармакология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (лекарственная терапия, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- PHARMACOLOGIC ACTIONS
Анотація: Существуют убедительные основания для манипулирования микробиотой с целью лечения воспалительных заболеваний кишечника. Хотя в исследованиях на животных моделях при воспалительных заболеваниях кишечника получены многообещающие результаты, испытания на людях разочаровали. В отличие от воспалительных заболеваний кишечника роль микробиоты в развитии синдрома раздраженного кишечника стали изучать только недавно, но результаты являются обнадеживающими. Поскольку фармацевтические компании разрабатывают меньше новых препаратов для лечения этих расстройств, потребители ищут более безопасные и долгосрочные стратегии для борьбы с хроническими симптомами. Рассмотрены обоснования для модуляции микробиоты с целью лечения воспалительных заболеваний кишечника и синдрома раздраженного кишечника. Обсуждено, является ли толкование понятий пребиотики и пробиотики упрощенным, завышенным или не до конца изученным. Затруднения с терминоло­гией и технологией работы с микробиотой, а также различия между пациентами и неоднородность упомянутых заболеваний создают дополнительные проблемы в терапии воспалительных заболеваний кишечника и синдрома раздраженного кишечника с помощью модификации микробиоты
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Ткач, С. М.
    Кишечная микробиота и печень: патофизиологические и клинические взаимоотношения [Текст] / С. М. Ткач, К. С. Пучков, Ю. Г. Кузенко // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 6. - С. 92-99


MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (микробиология, патология)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (иммунология, физиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (иммунология, микробиология, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Пучков, К. С.
Кузенко, Ю. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Терапевтична еквівалентність препаратів ніфуроксазиду вітчизняного і закордонного виробництва при лікуванні дітей із гострими кишковими інфекціями [Текст] / Л. О. Безруков [та ін.] // Дитячий лікар. - 2018. - N 3/4. - С. 45-49. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Нифуроксазид--тер прим

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ОЦЕНКА -- DRUG EVALUATION (стандарты, тенденции)
Анотація: Відомо, що гострі кишкові інфекції (ГКІ) посідають важливе місце в інфекційній патології дитячого віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі щорічно понад 1 млрд осіб страждають на цю патологію, причому 65-70% із них - діти у віці до 5 років. Дитяча смертність у цій віковій категорії становить близько 1,5 млн на рік. Останніми роками відзначається тенденція до зростання захворюваності на ГКІ і в нашій країні. Так, серед дітей в Україні офіційно реєструються 45-50 тис. випадків ГКІ щорічно, причому близько 40 хворих дітей помирають через тяжкий та/або ускладнений перебіг. У структурі дитячої смертності інфекційні захворювання в Україні традиційно посідають п’яте місце, а серед летальних випадків від інфекційних причин ГКІ належить перше місце, їхня питома вага при цьому становить 30-35%
Дод.точки доступу:
Безруков, Л. О.
Колоскова, О. К.
Іванова, Л. А.
Марусик, У. І.
Гончарук, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Татти, Я. Я.
    Перитонизация культи червеобразного отростка при воспалительной инфильтрации купола слепой кишки / Я. Я. Татти, О. В. Ванюкова // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2001. - Т. 160, № 3. - С. 79-80


MeSH-головна:
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (вредные воздействия)
АППЕНДИКС -- APPENDIX (патология, патофизиология, хирургия)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (патофизиология, этиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (патофизиология, этиология)
ТИФЛИТ -- TYPHLITIS (патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Ванюкова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Суставной синдром при хронических воспалительных заболеваниях кишечника : взгляд ревматолога [Текст] / А. В. Мелешкина [и др.] // Лечащий Врач. - 2014. - № 1. - С. 30-32


Рубрики: Дети

   Описание случая


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (лекарственная терапия, осложнения)
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (лекарственная терапия, осложнения)
СПОНДИЛИТ АНКИЛОЗИРУЮЩИЙ -- SPONDYLITIS, ANKYLOSING (лекарственная терапия, осложнения)
САКРОИЛЕИТ -- SACROILIITIS (лекарственная терапия, осложнения)
Дод.точки доступу:
Мелешкина, А. В.
Чебышева, С. Н.
Жолобова, Е. С.
Николаева, М. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-114 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)