Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Клевер<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цуркан О. О., Ковальчук Т. В., Бурмака О. В.
Назва : Конюшина лучна як перспективна сировина для одержання лікарських засобів
Місце публікування : Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 6: 89-94 (Шифр ФУ3/2007/6)
Предметні рубрики: Клевер
Растения лекарственные
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цуркан О. О., Ковальчук Т. В., Бурмака О. В.
Назва : Ідентифікація та кількісне визначення полісахаридів у квітках конюшини лучної
Місце публікування : Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 109-112 (Шифр ФУ3/2008/6)
Предметні рубрики: Клевер
Полисахариды
Хроматография тонкослойная
Спектрофотометрия
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яковлєва Л. В., Цуркан О. О., Бурмака О. В.
Назва : Фармакологічна активність сухого екстракту конюшини лучної при експериментальній гіпертригліцеридемії у щурів
Місце публікування : Фармацевтичний журнал. - 2010. - № 3. - С. 103-107 (Шифр ФУ3/2010/3)
Предметні рубрики: Гипертриглицеридемия-- животное
Клевер
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Балан В. Е., Рафаэлян И. В., Левкович Е. А., Орлова С. А., Григорьева Д. В.
Назва : Особенности длительного применения фитоэстрогенов для лечения пациенток с климактерическим синдромом
Місце публікування : Российский вестник акушера-гинеколога. - 2013. - Т. 13, № 5. - С. 58-62 (Шифр РР19/2013/13/5)
MeSH-головна: КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS
ПРИЛИВЫ КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЕ -- HOT FLASHES
ФИТОЭСТРОГЕНЫ -- PHYTOESTROGENS
КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Буянова С. Н., Юдина Н. В.
Назва : Эффективность применения феминала в послеоперационном периоде у женщин, находящихся в хирургической менопаузе и медикаментозной псевдоменопаузе
Місце публікування : Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 4. - С. 81-87 (Шифр РР19/2014/14/4)
Предметні рубрики: Феминал
MeSH-головна: МЕНОПАУЗА РАННЯЯ -- MENOPAUSE, PREMATURE
КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS
ПРИЛИВЫ КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЕ -- HOT FLASHES
ФИТОЭСТРОГЕНЫ -- PHYTOESTROGENS
КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сімонова І. В., Ярош О. К.
Назва : Вплив екстракту конюшини лучної на пам’ять щурів за умов гіперліпідемії
Місце публікування : Фітотерапія.Часопис. - 2014. - № 4. - С. 34-39 (Шифр ФУ16/2014/4)
MeSH-головна: КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS
ГИПЕРЛИПИДЕМИИ -- HYPERLIPIDEMIAS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сімонова І. В., Лук’янчук В. Д., Кравець Д. С., Волуй А. В.
Назва : Експериментально-математичне обґрунтування ефективності оптимальних комбінацій фітопрепаратів, призначених для корекції когнітивно-мнестичних процесів
Місце публікування : Фармакологія та лікарська токсикологія. - К., 2016. - N 2. - С. 86-93 (Шифр ФУ18/2016/2)
MeSH-головна: АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM
КОНСКИЙ КАШТАН -- AESCULUS
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL
Анотація: При ініціюванні багатьох патологічних процесів в організмі, особливо у випадку розвитку атеросклеротичного процесу, вільнорадикальне окиснення ліпідів відіграє тригерну роль. Дослідження антиоксидантних властивостей потенційних антисклеротичних засобів, зокрема рослинних екстрактів гінкго білоба, конюшини лучної, каштану кінського та їх комбінацій, є важливою передумовою доклінічного вивчення. Для вирішення даного завдання ключовим питанням видається визначення оптимальних концентрацій екстрактів вищезазначених фітопрепаратів та їхніх комбінацій у дослідах in vitro, що досягалося експериментально та з застосуванням методу математичного моделювання залежності концентрації лікарських засобів від їхньої здатності реалізувати антиоксидантну активність. Здатність досліджуваних фітопрепаратів та їхніх комбінацій протистояти процесам переокис- нення визначали за допомогою методу неферментативного ініціювання вільнорадикального окиснення солями заліза (ІІ) в модельному середовищі з суспензією яєчних ліпопротеїдів. За результатами проведеного дослідження, як в експериментах in vitro, так і на етапі розробки математичної моделі, встановлено, що найвиразнішу антиоксидантну активність серед лікарських рослин, що вивчалися, проявляє екстракт каштану кінського. Серед досліджуваних фітокомбінацій максимально ефективною за антиоксидантними властивостями є гінкго білоба : каштан кінський у співвідношенні 1:1. Аналіз експериментальних даних та отриманих математичних моделей дозволяє заключити, що найоптимальнішим співвідношенням рослинних екстрактів у композиції є 1:1, оскільки саме такий розподіл фітокомпонентів реалізує максимальну здатність протистояти процесам переокиснення, що може бути експериментально-математичним обґрунтуванням оптимального режиму дозування фітопрепаратів та їхніх комбінацій, призначених для корекції когнітивномнестичних процесів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Одинцова В. М., Панасенко О. І., Корнієвська В. Г., Корнієвський Ю. І., Діденко Д. А.
Назва : Хромато-мас-спектрометрична характеристика настойок конюшини лучної та собачої кропиви
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2020. - Том 13, N 2. - С. 230-236 (Шифр АУ40/2020/13/2)
MeSH-головна: ПУСТЫРНИК -- LEONURUS
КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
Анотація: Собача кропива має кардіотонічну (уповільнює серцевий ритм і збільшує силу серцевих скорочень), гіпотензивну (знижує артеріальний тиск) дії, чинить заспокійливу, спазмолітичну дії при порушеннях серцево-судинної системи (на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби, у випадку легких форм стенокардії, пороків серця та при базедовій хворобі). Конюшини настойку застосовують при атеросклерозі, який супроводжується головними болями, шумом у вухах, але з нормальним артеріальним тиском. Вона забезпечує детоксикацію печінки й організму загалом, добре очищаючи кров і лімфу, поліпшує відтік жовчі, нормалізує діяльність кишечника. Мета роботи – за допомогою газової хроматографії визначити компонентний склад конюшини лучної настойки та собачої кропиви настойки. Матеріали та методи. Трава конюшини лучної (Trifolii pretense herba) зібрана на Закарпатті, с. Чинадійово в липні 2019 року, трава собачої кропиви (Leonuri herba) – на дослідній ділянці ЗДМУ в червні 2019 року. Настойки готували зі свіжої сировини (1:5) методом мацерації, як екстрагент використовували 70 % етанол. Готові настойки досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Результати. За допомогою газового хроматографа з конюшини лучної настойки виділили 20 компонентів: 1 альдегід, 2 кетони, 3 естери, 3 гетероциклічні сполуки, 3 кислоти, 4 спирти та 4 аліфатичні вуглеводні. З кропиви собачої настойки виділили 30 характерних складових, що належать до органічних кислот (3 сполуки), кетонів (4), естерів (6), аліфатичних вуглеводнів (1), спиртів (2), гетероциклічних сполук (2), глікозидів (1), азотовмісних сполук (1), ароматичних сполук (3), сесквітерпеноїдів (3), фенольних сполук (2), альдегідів (1); 2 сполуки не визначили. Висновки. За допомогою газового хроматографа з мас-спектрометричним детектором із собачої кропиви настойки виділили 30 компонентів. Під час аналізу сумарної площі піків і за часом утримання кількісно слід виділити RT 16.26 – n-гексадеканову кислоту – 15,2 %; RT 17.695 – фітол – 13,66 %; RT 12.835 – етил-d-глюкопіранозид – 10,99 %; RT 6.451 – 4H-піран-4-он, 2,3-дигідро-3,5-дигідрокси-6-метил –3,98 %; RT 20.7581 – пентен-3-он, 1-(2,6,6-триметил-1-циклогексен-1-іл) – 3,42 %; RT 10.43 – бензальдегід, 2-гідрокси-6-метил – 3,04 %; RT 3.664 – 1,2-циклопентандіон – 1,22 %. У конюшини лучної настойці ідентифікували 20 компонентів, за кількісним вмістом слід виділити RT 13.921 – міо-інозитол, 4-С-метил – 50,03 %; RT 12.742 – етил-d-глюкопіранозид – 4,83 %; RT 22.435 – ?-сітостерол – 3,84 %; RT 16.261 – n-гексадеканову кислоту – 3,72 %; RT 17.696 – фітол – 1,56 %; RT 8.764 – етанон, 1-(2-гідрокси-5-метилфеніл) – 1,39 %. Два компоненти збігаються – n-гексадеканова кислота та фітол; кількісно їх більше в собачої кропиви настойці. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення технології фітопрепаратів, до складу яких входить сировина конюшини та собачої кропиви, а також мають практичне значення під час ідентифікації сировини, що входить до складу фітопрепаратів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гречана О. В., Сербін А. Г., Рудник А. М., Салій О. О.
Назва : Мікроскопічні діагностичні ознаки представників родини бобові. Повідомлення ІІ. Провідна система
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2021. - Том 14, N 3. - С. 292-298 (Шифр АУ40/2021/14/3)
MeSH-головна: БОБОВЫЕ -- FABACEAE
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON
КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM
Анотація: Світовий ринок рослинних продуктів швидко розширюється, і торгівля ними має тенденцію до зростання на 15–25 % щорічно. Пропорційно збільшується кількість повідомлень про випадкове забруднення або навмисну, економічно мотивовану фальсифікацію рослинної сировини. За даними фахової літератури, з майже 6000 препаратів рослинного походження, що продаються у 37 країнах, 27 % містять незадекларовані забруднення, замінники або інші компоненти. Здійснили мікроскопічний аналіз провідної системи для визначення морфоанатомічних характеристик окремих представників роду конюшина (Trifoliae L.), Fabaceae L. Конюшина має протизапальні, антисептичні, жовчогінні, потогінні, сечогінні, кровоспинні, відхаркувальні, в’яжучі властивості, її застосовують під час лікування багатьох захворювань. Мета роботи – вивчення будови провідної системи листків і стебел представників роду Trifolium L. для виявлення спільних ознак і тих, що різняться та можуть бути використані як діагностичні. Матеріали та методи. Рослинний матеріал (траву) конюшини лучної (Trifolium prаtense L.), м’ясочервоної (T. incarnatum L.), повзучої (T. repens L.) та суничної (T. fragiferum L.) заготовляли в період активного цвітіння рослини (травень – червень), сушили в добре провітрюваному приміщенні. Препарати листків і стебел попередньо розварювали у 5 % водному розчині натрію гідроксиду та фіксували в розчині хлоралгідрату. Поперечні зрізи робили мікротомом. Застосовували світловий мікроскоп БІОЛАМ ЛОМО (РФ), результати фіксували цифровою фотокамерою OLYMPUS SH-21 для ідентифікації провідного апарату листка, черешка та стебла. Результати. Вивчаючи будову центральної жилки листків конюшини лучної та суничної, виявили: провідна система, вкрита кристалоносною обкладкою, являла собою один закритий колатеральний пучок у центрі; це не властиве дводольним рослинам. Черешки листка конюшини м’ясочервоної, суничної та повзучої на поперечному зрізі мали різні форми – ниркоподібну та округлу. Провідні пучки у м’ясочервоній і повзучій конюшині розташовані колом, а сунична мала безпучковий тип будови. Пучки закритого типу, колатеральні, що суперечить відомостям про будову провідної системи дводольних рослин. У стеблах рослин провідні пучки – відкриті колатеральні. Висновки. Під час пошуку диференційних ознак в окремих представників роду Trifoliae L. упродовж фармакогностичного аналізу звернули увагу на особливості будови провідної системи центральної жилки та черешка листків об’єктів дослідження: конюшини лучної (Trifolium prаtense L.), м’ясочервоної (T. incarnatum L.), повзучої (T. repens L.) та суничної (T. fragiferum L.). Для представників дводольних рослин не характерні провідні пучки закритого типу, виявлені під час мікроскопічного дослідження.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)