Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Книги (5)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Клетки дифференциация<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальчук І.
Назва : Роль активної форми рибосомального білку S6 у процесах росту та диференціації клітин
Місце публікування : Галицький лікарський вісник. - 1997. - Т. 4, № 4. - С. 85-88 (Шифр ГУ1/1997/4/4)
MeSH-головна: КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Томашевська Л. А., Обухан К. І., Кравчун Т. Є.
Назва : Клітинні критерії оцінки впливу сумісної дії випромінювань мобільного зв’язку і цезію-137
Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2009. - № 2. - С. 9-12 (Шифр ДУ9/2009/2)
Предметні рубрики: Излучения-- животное-- вред возд
Клетки дифференциация
Цезий-- вред возд
Костный мозг-- животное
Телефон
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петренко Ю. О., Домбровський Д. Б., Салютін Р. В., Петренко О. Ю.
Назва : Формування капіляроподібних структур стромальними клітинами жирової тканини і фетальної печінки людини в процесі культивування
Місце публікування : Львівський медичний часопис. - 2010. - T. 16, № 1. - С. 39-45 (Шифр ЛУ10/2010/16/1)
Предметні рубрики: Стромальные клетки
Клетки культивируемые
Клетки дифференциация
Эндотелий сосудистый
Печень-- эмбриол
Жировая ткань
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петренко Ю. А., Поляченко Ю. В., Домбровський Д. Б., Салютін Р. В., Петренко А. Ю.
Назва : Ідентифікація FLK-1-позитивних ендотелійних клітин-попередників у жировій тканині людини і їх експансія при культивуванні
Місце публікування : Львівський медичний часопис. - 2010. - T. 16, № 3. - С. 49-54 (Шифр ЛУ10/2010/16/3)
Предметні рубрики: Стромальные клетки
Клеток культура
Жировая ткань
Клетки дифференциация
Эндотелий сосудистый
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шухтин В. В.
Назва : Особенности структуры кожи и ее придатков у больных ВИЧ/СПИД
Місце публікування : Дерматологія та венерологія. - 2012. - № 4. - С. 65-69 (Шифр ДУ16/2012/4)
Предметні рубрики: Кожа, физиология
Клетки дифференциация
ВИЧ инфекции
СПИД
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шухтін В. В., Гойдик В. С., Насібуллін Б. А., Гоженко А. І.
Назва : Характер морфологічних змін шкіри та слизової оболонки у хворих з ВІЛ/СНІДом
Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2013. - № 2. - С. 60-64 (Шифр УУ32/2013/2)
MeSH-головна: ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
СПИД -- ACQUIRED IMMUNODEFICIENCY SYNDROME
КОЖА -- SKIN
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кордюм В. А., Гулько Т. П., Дерябина Е. Г., Драгунян М. В., Иродов Д. М., Ковальчук М. В., Лихачева Л. И., Окунев О. В., Похоленко Я. А., Рубан Т. А., Топорова Е. К., Шпилевая С. П., Шувалова Н. С.
Назва : Преобразующий потенциал мезенхимальных стволовых клеток
Місце публікування : Журнал Національної Академії Медичних Наук України. - 2014. - Т. 20, № 2. - С. 143-152 (Шифр 74018/2014/20/2)
MeSH-головна:
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бережная Н. М., Чехун В.Ф.
Назва : Физиологическая система соединительной ткани и онкогенез. IV. Мезенхимальная стволовая клетка: что определяет неоднозначность ее действия?
Місце публікування : Онкология. - Київ, 2018. - Том 20, N 2. - С. 77-92 (Шифр ОУ3/2018/20/2)
Примітки : Библиогр.: с. 88-91
MeSH-головна: КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ КЛЕТКИ -- CONNECTIVE TISSUE CELLS
ТРОПИЗМ -- TROPISM
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ПАТОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PATHOLOGIC
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES
ЭПИТЕЛИАЛЬНО-МЕЗЕНХИМНЫЙ ПЕРЕХОД -- EPITHELIAL-MESENCHYMAL TRANSITION
СТВОЛОВОЙ КЛЕТКИ НИША -- STEM CELL NICHE
Анотація: Мезенхимальная стволовая клетка (MSC) обладает рядом свойств, отличающих ее от других клеток соединительной ткани, может оказывать разнонаправленное влияние (стимуляция и ингибиция) на опухолевый рост. В то же время MSC сейчас достаточно широко используются для лечения ряда заболеваний, в том числе неонкологических. Учитывая изложенное, целью данного обзора явилось направленное рассмотрение роли и механизмов участия MSC в развитии злокачественных новообразований. Про анализированы современные данные о тропизме MSC и ее миграции в микроокружение опухоли, влиянии на опухолевый рост (включая формирование ниш), на ангиогенез и иммунологические процессы (в отношении которых проявляется преимущественно супрессивное действие). Рассмотрено значение MSC и их везикул в эпителиально-мезенхимальном переходе, изменение свойств опухолевых клеток и характера роста опухоли (интенсивность пролиферации, метастазирования). Обсуждаются вопросы гетерогенности MSC, а также влияния микроокружения на их функционирование. Подчеркивается, что роль MSC в опухолевом процессе выходит за рамки микроокружения. Постулировано, что сформированные в настоящее время представления об участии MSC в опухолевом росте достаточно противоречивы, что обосновывает настороженность в отношении последствий клинического использования MSC и необходимость выработки дополнительных критериев для применения этих клеток в терапии
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Popsuishapka A., Lytvyshko V. A., Ashukina N. A., Hryhoriev V. V., Pidgaiska O. A.
Назва : Differentiation mechanisms of regeneration blastema cells during bone fracture healing
Паралельн. назви :Механизмы дифференциации клеток регенераторной бластемы во время заживления перелома
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 78-86 (Шифр ОУ4/2018/2)
Примітки : Библиогр.: с. 85-86
MeSH-головна: ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: For understanding of reasons of bone nonunion after fractures we have to study the mechanisms which are on the base of cells differentiation. Objective: on the base of clinical and morphologic examination we studied the mechanisms of cells differentiation at regeneration process after shaft fractures. Methods: for histological study we took fibrin-blood clots from perifracture area and adjacent soft tissues in 25 patients after closed shaft fractures at open reduction. Biopsy samples of 9 patients were studied additionally with imunohistochemistry methods for the analysis of vessels endothelial growth factor and transforming growth factor-β (TGF-β). For assessment of fracture union we used X-rays. Results: in 1–5 days after trauma we have found fibrin-blood clots, where thickened fibrin partitions were located parallel to each other. Cells were formed by fibrin partitions, they had oval shape, it depicted the presence of fluid pressure inside of them. Expressed reaction on the vessels endothelial growth factorwas found in fibrin. During 7–18 days after fracture the fibrin-blood clot was reorganizes with forma­tion of granular, soft tissue and osteogenic tissues. Expression of vessels endothelial growth factorand TGF-β was registered in cells. Conclusions: osteogenic differentiation of mesenchimal cells in bone callous after the fracture can appear in case of coincide in time and space key factors — presence of fibrin matrix saturated vessels endothelial growth factor. It initiates vessels formation. Also there is need of close contact with alive mature tissues (bone, periosteum, muscles) which are the sources of slightly differentiated cells; tensions in fibrin-collagen blastemaДля розуміння причин незрощення кістки після перелому необхідно дослідити механізми, які лежать в основі диференціації клітин у регенераті. Мета: на підставі клінічних і морфологічних досліджень вивчити механізми клітинної диференціації в процесі регенерації після переломів довгих кісток кінцівок. Методи: для гістологічного дослідження у 25 пацієнтів із навколовідламкової зони виділено фібрин-кров’яний згусток і прилеглі м’які тканини під час відкритого зіставлення фрагментів після закритих переломів діафізів довгих кісток. Біопсійний матеріал 9 пацієнтів додатково вивчений за допомогою імуногістохімічних методів для аналізу фактора росту ендотелію судин (VEGF) і трансформувального фактора росту-β (TGF-β). Для оцінювання зрощення кісткових фрагментів використовували рентгенографію. Результати: через 1-5 днів після травми виявлені ділянки фібрин-кров’яного згустку, де потовщені фібринові перетинки розташовувалися паралельно одна одній. Осередки, утворені фібриновими перегородками, мали овально-витягнуту форму, що відображало наявність у них тиску рідини. Виражену реакцію на VEGF виявлено у фібрині. Протягом 7–18 днів після перелому відбувалася реорганізація фібрин-кров’яного згустку з утворенням грануляційної, сполучної й остеогенної тканин. Експресію VEGF і TGF-β зареєстровано в клітинах. Висновки: остеогенна диференціація мезенхімальних клітин у регенераті після перелому кістки може виникати в разі збігу в часі та просторі ключових чинників — наявності фібринового матриксу, насиченого VEGF, який ініціює утворення судин; тісного контакту з життєздатними материнськими тканинами (кістка, періост, м’язи), які є джерелами малодиференційованих клітин; напруженості у фібрин-колагеновій бластеміДля понимания причин несращения кости после переломов необходимо исследовать механизмы, лежащие в основе дифференциации клеток в регенерате. Цель работы - на основе клинических и морфологических исследований изучить механизмы клеточной дифференциации в процессе регенерации после переломов длинных костей конечностей. Для гистологического исследования у 25 пациентов из околоотломковой зоны выделены фибрин-кровяной сгусток и прилежащие мягкие ткани при открытом сопоставлении фрагментов после закрытых переломов диафизов длинных костей. Биопсийный материал 9 пациентов дополнительно изучен с помощью иммуногистохимических методов для анализа фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) и трансформирующего фактора роста-beta (TGF-beta). Для оценки сращения костных фрагментов использовали рентгенографию. Через 1 - 5 дней после травмы были обнаружены участки фибрин-кровяного сгустка, где утолщенные фибриновые перегородки располагались параллельно друг другу. Ячейки, образованные фибриновыми перегородками, имели овально-вытянутую форму, что отражало наличие в них давления жидкости. Выраженная реакция на VEGF обнаружена в фибрине. В течение 7 - 18 дней после перелома происходила реорганизация фибрин-кровяного сгустка с образованием грануляционной, соединительной и остеогенной тканей. Экспрессия VEGF и TGF-beta зарегистрирована в клетках. Выводы: остеогенная дифференциация мезенхимальных клеток в регенерате после перелома кости может возникать в случае совпадения во времени и пространстве ключевых факторов - наличия фибринового матрикса, насыщенного VEGF, который инициирует образование сосудов; тесного контакта с жизнеспособными материнскими тканями (кость, периост, мышцы), которые являются источниками малодифференцированных клеток; напряженности в фибрин-коллагеновой бластеме
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Торгомян А. Л.
Назва : Воздействие 1-34 фрагмента паратиреоидного гормона на дифференцирование хондропрогениторных клеток и регенерацию суставного хряща
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 1. - С. 11-17 (Шифр ЦУ1/2019/53/1)
MeSH-головна: ХОНДРОГЕНЕЗ -- CHONDROGENESIS
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ПАРАЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОН -- PARATHYROID HORMONE
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
Анотація: Целью настоящего исследования явилось изучение воздействия периодического и постоянного введения 1-34 фрагмента паратиреоидного гормона (ПТГ) на дифференциацию бычьих прехондробластов, содержащихся в хондрогенной и остеогенной средах. Кроме того, была исследована регенерация хрящевой ткани беспородных крыс и зависимость данного процесса от уровня паратиреоидного гормона, а также изменения субхондральной кости при этом. Были исследованы монослойные культуры бычьих хондропрогениторных клеток, содержащихся в остеогенной и хондрогенной средах с периодическим и постоянным добавлением 1-34 ПТГ, с последующим иммунофлюоресцентным анализом соответствующих маркеров. Также были оперированы коленные суставы с целью образования дефекта суставного хряща, с дальнейшим исследованием процессов регенерации в зависимости от введения ПТГ in vivo посредством гистохимического анализа оперированных коленных суставов у крыс. Полученные данные свидетельствуют о модулирующем влиянии ПТГ на хондрогенную дифференциацию стволовых клеток и терапевтическом потенциале данного гормона для восстановления хрящевой тканиМетою цього дослідження було вивчення впливу періодичного і постійного введення 1-34 фрагмента паратиреоїдного гормону (ПТГ) на диференціацію бичачих прехондробластів, що містяться в хондрогенному і остеогенному середовищах. Крім того, було досліджено регенерацію хрящової тканини безпородних щурів і залежність даного процесу від рівня ПТГ, а також зміни субхондральної кістки при цьому. Було досліджено моношарову культуру бичачих хондропрогеніторних клітин, що містяться в остеогенному і хондрогенному середовищах з періодичним і постійним додаванням 1-34 ПТГ, з подальшим імунофлюоресцентним аналізом відповідних маркерів. Також були оперовані колінні суглоби з метою утворення дефекту суглобового хряща, з подальшим дослідженням процесів регенерації в залежності від введення ПТГ in vivo за допомогою гістохімічного аналізу оперованих колінних суглобів у щурів. Отримані дані свідчать про модулюючий вплив ПТГ на хондрогенну диференціацію стовбурових клітин і терапевтичний потенціал даного гормону для відновлення хрящової тканиниThe purpose of the present study was to investigate the impact of intermittent and constant administration of 1–34 PTH fragment on bovine chondroprogenitor cells differentiation contained in chondrogenic and osteogenic media. In addition, regeneration of the cartilage tissue of non-native rats and the dependence of this process on the level of parathyroid hormone, as well as changes in the subchondral bone, were studied. Monolayer cultures of bovine chondroprogenitor cells contained in osteogenic and chondrogenic medium with periodic and constant addition of 1–34 PTH, were examined by immunofluorescence analysis to reveal appropriate markers. Rats’ knee joints have been operated with the full thickness defect formation, and further investigation of the regeneration processes depending on the introduction of the PTH in vivo by histochemical analysis of the operated knee joints. The findings suggest that the modulating effect of PTH on chondrogenic differentiation of stem cells and the therapeutic potential of this hormone for cartilage regeneration
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будаш Г. В., Білько Н. М.
Назва : Ембріональні та індуковані плюрипотентні стовбурові клітини та їх диференціювання у напрямку кардіоміоцитів в присутності ДМСО
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 1. - С. 41-50 (Шифр ЦУ1/2019/53/1)
MeSH-головна: МИОЦИТЫ СЕРДЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, CARDIAC
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ -- EMBRYONIC STEM CELLS
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ПЛЮРИПОТЕНТНЫЕ ИНДУЦИРОВАННЫЕ -- INDUCED PLURIPOTENT STEM CELLS
ДИМЕТИЛСУЛЬФОКСИД -- DIMETHYL SULFOXIDE
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
Анотація: Трансплантація клітин це сучасна стратегія відновлення пошкоджених тканин серця. Одним з перспективних джерел отримання кардіоміоцитів є ембріональні стовбурові клітини (ЕСК) та індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (ІПСК). Дослідження проводили на генетично модифікованих лініях ЕСК та ІПСК миші, які експресували зелений флуоресцентний протеїн (GFP) під контролем кардіоспецифічного α-MHC промотора, диференціювання здійснювали у суспензійній культурі з постійним перемішуванням. Вивчали вплив диметилсульфоксиду (ДМСО) на процеси диференціювання плюрипотентних стовбурових клітин у кардіоміоцити, як на етапі формування клітин мезодермального походження, так і на етапі формування попередників кардіоміоцитів. Визначили оптимальний термін для застосування ДМСО в культурі. Встановлено, що додавання ДМСО з 5-ї до 9-ї доби культивування підвищувало ефективність диференціювання у кардіоміоцити у півтора рази.Cell transplantation is a modern strategy for injured heart tissues regeneration. One of the promising sources for the generation of cardiomyocytes is embryonic stem cells (ESCs) and induced pluripotent stem cells iPSCs genetically modified murine ESC and iPSC lines expressing green fluorescent protein (GFP) under the control of the cardiospecific α-myosin heavy chain (MHC) promoter were used for the research; differentiation was carried out in a suspension culture with constant stirring. The effect of dimethyl sulfoxide (DMSO) on the processes of differentiation of pluripotent stem cells (PSCs) towards cardiomyocytes was studied both at the stage of mesoderm cells formation and at the stage of the cardiomyocytes progenitors formation. Optimal term of DMSO application into the culture was determined. It has been established that the addition of DMSO from the 5th day until the 9th day of cultivation increased the cardiomyocyte differentiation efficiency by one and a half times
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)