Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (53)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Когнитивные расстройства<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 770
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Гончарь, О. В.
Гіпертонічна хвороба та динаміка симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19: результати 12-місячного спостереження [Текст] = Hypertension and symptoms dynamics following hospitalization for COVID-19: the results of a 12-months follow-up / О. В. Гончарь // Український медичний часопис. - 2024. - № 1. - С. 63-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: У статті наведено власні дані 12-місячного спостереження за динамікою природного розрішення фізичних, респіраторних і когнітивно-мнестичних симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19 залежно від наявності гіпертонічної хвороби. Об’єкт і методи дослідження. У 221 госпіталізованого хворого на COVID-19 (середній вік 53,4±13,6 року; 53% жінок) у термін 1–2 дні перед випискою, через 1; 3 та 12 міс проводили анкетування з використанням шкали MRC Dyspnea, опитувальників CAT, CCQ, підшкали фізичних симптомів опитувальника дослідження EFTER-COVID та підшкали «Пам’ять, мислення та комунікація» опитувальника SBQ-LC. Результати. Госпіталізовані хворі на COVID-19 із супутньою гіпертонічною хворобою демонстрували подібні тренди розрішення фізичних та когнітивно-мнестичних симптомів протягом 12-місячного терміну спостереження, але мали вищий рівень залишкових респіраторних симптомів і задишки порівняно з нормотензивними учасниками, тоді як останні характеризувалися значно вищим рівнем нових когнітивних порушень, оцінених за відповідною підшкалою опитувальника SBQ-LC. Висновок. Наявність гіпертонічної хвороби асоційована зі специфічними особливостями фенотипу постковідного синдрому і може бути використана в якості предиктора при створенні прогностичних моделей його розвитку
The article presents the results of a 12-month observational study of the dynamics of natural resolution of physical, respiratory, and cognitive symptoms following hospitalization for COVID-19, depending on the presence of hypertension. Material and methods. 221 hospitalized patients with COVID-19 (mean age 53.4±13.6 years; 53% women) were surveyed 1–2 days before discharge, after 1, 3 and 12 months using the MRC Dyspnea scale, CAT and CCQ questionnaires, the physical symptoms subscale of the EFTER-COVID questionnaire, and the Memory, Thinking, and Communication subscale of the SBQ-LC questionnaire. Results. Hospitalized COVID-19 patients with a history of hypertension showed similar trends in resolution of physical and cognitive symptoms during the 12-month follow-up period, but had higher levels of residual respiratory symptoms and dyspnea compared to normotensive participants, while the latter were characterized by significantly higher levels of new cognitive symptoms as assessed by the corresponding SBQ-LC questionnaire subscale. Conclusion. History of hypertension was associated with specific phenotypic features of the post-covid syndrome and can be used to create predictive models of its development
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єпанчінцева, О. А.
Когнітивні розлади в пацієнтів з фібриляцією передсердь [Текст] = Cognitive disorders in patients with atrial fibrillation / О. А. Єпанчінцева, А. С. Солонович, О. С. Солонович // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) є однією з найпоширеніших аритмій, її розповсюдженість збільшується з віком. Порушення когнітивних функцій є частим супутнім розладом при ФП та є додатковим чинником зниження якості життя та прихильності до лікування в таких пацієнтів. ФП асоціюється зі збільшенням ризику розвитку деменції в пацієнтів як з інсультом в анамнезі, так і без нього. Загальновідомо, що ФП та когнітивні розлади (КР) мають спільні фактори ризику, такі як вік, артеріальна гіпертензія, діабет, дисліпідемія, обструктивне апное сну, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, ожиріння тощо. За даними досліджень, ФП і КР поєднують і такі патофізіологічні чинники, як гіпоперфузія, мікрокрововиливи, атрофія мозку, системне атеросклеротичне ураження судин, ендотеліальна дисфункція, запалення. Для оцінки стану когнітивних функцій у пацієнтів з ФП можуть застосовуватися скринінгові нейропсихологічні шкали, а сучасні методи нейровізуалізації дають змогу виявити структурні зміни в головному мозку. Специфічні методи лікування КР при ФП наразі не розроблені. Призначення антитромботичної терапії є основним засобом профілактики цереброваскулярних подій, а отже і КР при ФП
Atrial fibrillation (AF) is one of the most common arrhythmias, and its prevalence increases with age. Cognitive impairment (CI) is a frequent concomitant disorder in AF and is an additional factor in reducing the quality of life and adherence to treatment in such patients. AF is associated with an increased risk of dementia in patients with and without history of stroke. It is well known that AF and CI share common risk factors such as age, hypertension, diabetes, dyslipidemia, obstructive sleep apnea, coronary heart disease, heart failure, chronic kidney disease, obesity, etc. The available data show that AF and CI have common pathophysiological factors, which, in addition to stroke, include hypoperfusion, microhemorrhages, brain atrophy, systemic atherosclerotic vascular damage, endothelial dysfunction, and inflammation. Screening neuropsychological scales might be used to assess the state of cognitive functions in patients with AF, and contemporary neuroimaging methods allow detecting structural changes in the brain. Specific methods of treatment of CI in AF have not yet been developed. Optimal antithrombotic therapy is the main means of prevention of cerebrovascular events, and therefore CI in AF
Дод.точки доступу:
Солонович, А. С.
Солонович, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Малиш, Т. Ю.
Когнітивні розлади та психоемоційні порушення у хворих із різними формами Лайм-бореліозу [Текст] = Cognitive and psychoemotional disorders in patients with different forms of Lyme borreliosis / Т. Ю. Малиш, М. А. Тріщинська // Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 77-80. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (диагностика, осложнения, патофизиология)
БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология)
ЛАЙМСКИЙ НЕЙРОБОРРЕЛИОЗ -- LYME NEUROBORRELIOSIS (диагностика, осложнения, этиология)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, осложнения, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, осложнения, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, осложнения, этиология)
Анотація: Мета: вивчити поширеність і характеристики когнітивних та емоційних порушень у пацієнтів із різними формами Лайм-бореліозу. Об’єкт і методи дослідження. Проведено дослідження за методом «випадок — контроль». Обстежено 48 пацієнтів (33 жінки, 15 чоловіків), для кожного з яких підібрані 48 «парних» контролів, відповідних за статтю, віком (±5 років), національністю та місцем народження. Для оцінки когнітивних функцій використовували Коротку шкалу оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination) та Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (Monreal Cognitive Assessment). Оцінку афективних порушень проводили за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS). Результати. Встановлено, що Лайм-бореліоз асоціюється з ризиком розвитку когнітивних порушень (співвідношення шансів (СШ) 2,35; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–5,33), клінічно вираженої тривоги (11 балів за HADS) (СШ 7,53; 95% ДІ 2,82–20,14) та клінічно вираженої депресії (СШ 17,46; 95% ДІ 2,18–139,8). Когнітивні розлади достовірно частіше були наявними у пацієнтів із нейробореліозом (СШ 12,48; 95% ДІ 3,03–51,41; р0,001). У пацієнтів підгрупи нейробореліозу виявлено клінічно виражену тривогу (11 балів за HADS) у 25 (80,6%) та клінічно виражену депресію — у 12 (38,7%) хворих, тоді як серед пацієнтів без неврологічної симптоматики клінічно виражену тривогу відмічено лише у 2 (28,6%) (СШ 31,26; 95% ДІ 5,58–175,1; р0,001), а клінічно виражену депресію — у 1 (5,9%) хворого (СШ 10,11; 95% ДІ 1,18–86,37; р
The purpose of the work is to study the prevalence and characteristics of cognitive and emotional disorders in patients with various forms of Lyme borreliosis. We conducted a case-control study. 48 patients (33 women, 15 men) were examined. For each patient, 38«matched» controls were selected, matched by gender, age (±5 years), nationality, and place of birth. The Mini-Mental State Examination and the Montreal Scale of Cognitive Assessment were used to assess cognitive function. Assessment of affective disorders was carried out using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). It was established that Lyme borreliosis is associated with the risk of developing of cognitive disorders (odds ratio (OR) 2.35; 95% confidence interval (CI) 1.03–5.33), clinically expressed anxiety (11 points on the HADS) (OR 7.53; 95% CІ 2.82–20.14) and clinically expressed depression (OR 17.46; 95% CI 2.09–139.5). Cognitive disorders were significantly more common in patients with neuroborreliosis (OR 12.48; 95% CI 3.03–51.41; р0.001). In patients of the neuroborreliosis subgroup, clinically expressed anxiety (11 HADS points) was found in 25 (80.6%) and clinically expressed depression in 12 (38.7%) cases, while in all patients without neurological symptoms, and only 2 (28.6%) patients without neurological symp- toms had clinically expressed anxiety (OR 31.26; 95% CІ 5.58–175.1; р0.001), and 1 (5.9%) — clinically expressed depression (OR 10.11; 95% CІ 1.18–86.37; р
Дод.точки доступу:
Тріщинська, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондар, Р. А.
Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією [Текст] = Influence of different prevention options on cognitive dysfunction in the early and remote postoperative period in otolaryngological interventions with controlled hypotension / Р. А. Бондар // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 233-238. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (использование)
Анотація: Когнітивна дисфункція ускладнює перебіг раннього післяопераційного періоду, а у більш віддаленому терміні погіршує якість життя хворих через їх професійну, соціальну та побутову дезадаптацію, тому профілактика когнітивних розладів є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета роботи – дослідити вплив препаратів із антиоксидантними властивостями та впливом на холіновий обмін на стан когнітивної функції пацієнтів після отоларингологічних оперативних втручань із керованою гіпотензією. Проаналізовано дані нейрокогнітивного тестування 127 хворих, з них: пацієнти групи 1 (контролю, n=33) профілактику когнітивної дисфункції не отримували, пацієнтам групи 2 (n=32) призначали етилметилгідроксипіридину сукцинат, пацієнтам групи 3 (n=30) – холіну альфосцерат, пацієнтам групи 4 (n=32) – холіну альфосцерат та етилметилгідроксипіридину сукцинат. Усім пацієнтам до операції, через 7 днів та через 3 місяці після операції була проведена оцінка когнітивних функцій з використанням тесту Лурія, тесту Тулуз-П’єрона, Trial Making Test та тесту Струпа. Статистична обробка отриманих даних виконувалася у статистичному пакеті “SPSS 20” (SPSS Inc.) з використанням параметричних та непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Результати нейрокогнітивного тестування у отоларингологічних пацієнтів, які перенесли оперативне втручання в умовах загального знеболення з використанням керованої артеріальної гіпотензії, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранньому післяопераційному періоді у 24,4% пацієнтів, протягом 3 місяців після операції суттєво зменшуються і досягають 11%. Періопераційне застосування холіну альфосцерату дозволяє зменшити частоту розвитку післяопераційної когнітивної дисфункції у ранньому післяопераційному періоді з 39,4% до 16,7%, а комбінації холіну альфосцерату з етилметилгідроксипіридину сукцинатом – до 12,5%. Не встановлено достовірного впливу періопераційної профілактичної медикації на частоту когнітивної дисфункції у віддаленому післяопераційному періоді при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією. Отримані результати можуть слугувати обґрунтуванням для наступного цілеспрямованого визначення клінічних предикторів післяопераційних когнітивних порушень
Cognitive dysfunction complicates the course of the early postoperative period, and in the longer term worsens the quality of life of patients due to their professional, social and domestic maladaptation, so the prevention of cognitive disorders is an urgent problem of modern medicine. The aim of the study was to investigate the effect of drugs with antioxidant properties and effects on choline metabolism on the state of cognitive function of patients after otolaryngological surgery with controlled hypotension. The data of neurocognitive testing of 127 patients were analyzed, including: patients of group 1 (control, n=33) did not receive prevention of cognitive dysfunction, patients of group 2 (n=32) were prescribed ethylmethylhydroxypyridine succinate, patients of group 3 (n=30) – choline alfoscerate, patients of group 4 (n=32) – choline alfoscerate and ethylmethylhydroxypyridine succinate. The assessment of cognitive function of all patients was conducted before surgery, 7 days and 3 months after surgery using the Lurie test, the Toulouse-Pieron test, the Trial Making Test and the Stroop test. Statistical processing of the obtained data was performed in the statistical package “SPSS 20” (SPSS Inc.) using parametric and non-parametric methods of evaluation of the obtained results. The results of neurocognitive testing of otolaryngological patients who underwent surgery under general anesthesia using controlled arterial hypotension, showed that cognitive impairment, registered in the early postoperative period in 24.4% of patients, significantly decreased within 3 months after surgery and reached 11%. Perioperative use of choline alfoscerate reduces the incidence of postoperative cognitive dysfunction in the early postoperative period from 39.4% to 16.7%, while the combination of choline alfoscerate with ethylmethylhydroxypyridine succinate reduces the incidence to 12.5%. No significant effect of perioperative prophylactic medication on the frequency of cognitive dysfunction was found in the long postoperative period of otolaryngological interventions with controlled hypotension. The obtained results can serve as a justification for the subsequent purposeful determination of clinical predictors of postoperative cognitive impairment
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кріштафор, А. А.
Фармакологічний захист і відновлення когнітивних функцій у хворих похилого віку після абдомінальних оперативних втручань / А. А. Кріштафор, Є. В. Петрашенок, А. Г. Тютюнник // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 21-29. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Тіоцетам

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Післяопераційні когнітивні розлади є предиктором розвитку стійкої когнітивної дисфункції й підвищують ризик розвитку деменції. Випереджувальна нейрозахисна терапія набуває суттєвого практичного значення для запобігання пошкодженню нейронів або корекції когнітивної дисфункції. Мета: визначення впливу перенесеного оперативного втручання на когнітивні функції, оцінка ефективності окремих методів фармакологічної профілактики та лікування післяопераційних розладів когнітивних функцій. Матеріали та методи. У дослідження включені 62 пацієнти обох статей віком від 55 до 75 років, яким проводилося планове оперативне втручання на органах черевної порожнини в умовах атаралгезії. Пацієнти були рандомізовані в три групи дослідження: контрольну (19 осіб), першу дослідницьку (22 особи, які отримували тіоцетам) і другу дослідницьку (21 особа, яка отримувала меглюміну натрію сукцинат). Усім хворим проводився комплекс стандартного періопераційного клініко-лабораторного обстеження, інтраопераційного моніторингу. Когнітивні функції досліджувались за допомогою тесту «Прогресивні матриці Равена». Обстеження проводилося на семи етапах: 1) до операції; 2) інтраопераційно; 3) у кінці операції; 4) через 1 добу після операції; 5) на 5-ту добу; 6) на 14-ту добу; 7) на 30-ту добу. Результати. Показники соматичного стану хворих на всіх етапах обстеження були у вікових референтних межах, або їх відхилення не мали клінічного значення. Порівняння показників соматичного стану хворих досліджуваних груп показало відсутність значного впливу меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на показники кисневотранспортної та серцево-судинної систем. Когнітивні функції хворих контрольної групи на 5-ту добу знизилися на 22,2 % від вихідного рівня, що свідчило про розвинення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД). Проте вже на 14-ту добу зниження когнітивних функцій було лише на 3,87 % від вихідного, що свідчило про відсутність ПОКД. Але на 30-ту добу у хворих контрольної групи намітилася чітка тенденція повторного погіршення когнітивних функцій. При застосуванні меглюміну натрію сукцинату вдалося запобігти погіршенню когнітивних функцій нижче від межі ПОКД на 5-ту добу і повторному погіршенню на 30-ту. При застосуванні тіоцетаму навіть на 5-ту добу не визначалося зниження когнітивних функцій, а на наступних етапах виявлене подальше поступове їх зростання. У контрольній групі на 5-ту добу когнітивна дисфункція виникала у 89,5 % хворих (CER = 0,89), на 14-ту добу її прояви залишилися в 36,8 % хворих (CER = 0,37), але на 30-ту добу кількість хворих із проявами когнітивної дисфункції зросла до 52,6 % (CER = 0,53). У групі меглюміну натрію сукцинату частота ПОКД становила 38,0 % (EER = 0,38), а в групі тіоцетаму — 22,7 % (EER = 0,23). Різниця між групами меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на 14-ту добу була більш суттєвою. Так, частота події в групі тіоцетаму була лише 5 % (показник EER = 0,05), тоді як у групі меглюміну натрію сукцинату — 14 % (EER = 0,14). Проте на 30-ту добу в обох групах частота виявлення когнітивної дисфункції була приблизно однаковою і на 88–89 % нижчою за контрольну групу. Висновки. У хворих похилого віку після оперативного втручання на органах черевної порожнини, виконаного в умовах анестезіологічного захисту методом атаралгезії, у післяопераційному періоді відзначається хвилеподібне погіршення когнітивних функцій із первинним погіршенням у перші 5 діб, повторним погіршенням на 30-ту добу та частковим відновленням на 14-ту добу. Застосування меглюміну натрію сукцинату дозволяє запобігти пригніченню когнітивних функцій у ранньому і віддаленому післяопераційних періодах. Комбінований препарат тіоцетам не тільки запобігає погіршенню, а й поліпшує когнітивні функції у хворих похилого віку протягом як раннього, так і віддаленого післяопераційного періоду
Дод.точки доступу:
Петрашенок, Є. В.
Тютюнник, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мішура, С. С.
Комплексна реабілітація пацієнтів із посттравматичним головним болем внаслідок мінно-вибухової травми [Текст] / С. С. Мішура, С. А. Меленчук // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 36-37

MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (реабилитация, терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (реабилитация, терапия, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (осложнения, патофизиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
Анотація: Закрита черепно-мозкова травма є формою набутої травми голови, що виникає коли раптовий травма- тизуючий фактор викликає пошкодження головного мозку. На сьогодні, найбільш частою причиною виникнення даного виду ушкодження можна вважати мінно-вибухову травму. Симптоми ЗЧМТ можна розділити на легкі, помірні та важкі, що залежить від ступеню ураження головного мозку. Пацієнт з легкою ЗЧМТ може залишатися у свідомості або відчувати втрату свідомості на кілька секунд або хвилин. Інші симптоми легкої ЗЧМТ включають головний біль, сплутаність свідомості, запаморочення, розмитість зору, дзвін у вухах, неприємний присмак у роті, втому або млявість, розлади когнітивних функцій. При наявності помірної або важкої ЗЧМТ можуть спостерігатися ті самі симптоми, але також може приєднуватися головний біль, який посилюється або не зникає, повторне блювання або нудота, конвульсії або судоми, нездатність прокинутися від сну, розширення однієї або обох зіниць, невиразне мовлення, слабкість або оніміння в кінцівках, втрата координації та неспокій або збудження (National Institute of Neurological Disorders and Stroke [NINDS], 2022). Головний біль можна вважати не лише одним з найпоширеніших гострих симптомів після перенесеної ЗЧМТ внаслідок МВТ, а й найбільш постійним та інвалідизу- ючим фактором (Kamins J, 2021). При обстеженні пацієнтів було використано шкалу MoCA, яка була розроблена як скринінговий інструмент передусім для виявлення легких когнітивних порушень (Nasreddine ZS, 2005). Якщо пацієнт набирає за MoCA менше 26 балів з 30 можливих, це вважається ознакою когнітивних порушень. З іншого боку, деякі дослідники вважають, що MoCA поки недостатньо протестована при різних неврологічних захворюваннях, зокрема у пацієнтів з післяінсультними когнітивними порушеннями (Godefroy O, 2011; Shi D, 2018). Можливості підвищення чутливості та специфічності інструментів для скринінгу потребують подальших досліджень (Rodrigues JC, 2019; Aam S, 2020). Мета роботи: Довести, що лікування із комплексним застосуванням пірацетаму та медично-психологічних методів покращує стан когнітивних функцій після перенесеної МВТ, ЗЧМТ, струсу та забою головного мозку легкого ступеня тяжкості
Дод.точки доступу:
Меленчук, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка поширеності та клінічних особливостей когнітивних розладів у хворих на Лайм-бореліоз в залежності від стадії та форми захворювання [Текст] = Assessment of the prevalence and clinical features of cognitive disorders among patients with Lyme disease depending on the stage and clinical manifestation of the disease / Т. Ю. Малиш [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 562-566. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (осложнения)
Кл.слова (ненормовані):
нейробореліоз
Анотація: Хвороба Лайма – найбільш часте захворювання серед природноосередкових зоонозів. Про перші випадки кліщового бореліозу в Україні відомо з 1994 року, офіційна реєстрація захворювання ведеться з 2000 року. Незважаючи на широку розповсюдженість когнітивних і нейро-психологічних порушень при Лайм-бореліозі, дані про їх частоту та ступінь вираженості є суперечливими, а перевірка когнітивного статусу досі не включена в стандартне клінічне обстеження цієї категорії пацієнтів. Мета роботи – оцінити розповсюдженість і вираженість когнітивних розладів у хворих на Лайм-бореліоз залежно від клінічних характеристик захворювання. Нами проведено дослідження за методом “випадок – контроль”. Обстежено 38 (29 жінок, 9 чоловіків) пацієнтів віком від 23 до 77 років (в середньому – 48,58±16,81 років). Для кожного хворого були підібрані 38 “парних” контролей, відповідних за статтю, віком (±5 років), національністю та місцем народження. Для оцінки когнітивних функцій використовували Коротку шкалу оцінки психічного статусу (MMSE) та Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (MoCA). Усі отримані дані оброблені методами варіаційної статистики з використанням статистичного пакету “SPSS 20” (SPSS Inc.) версії 21.0.0 для Windows з використанням критерію Шапіро-Вілка. Дані представлені у вигляді M±σ або Me [Q25-Q75]. Залежно від потреб, використовували t-критерій Ст’юдента, критерій Манна-Уітні, визначали χ2 (Пірсона) та співвідношення шансів (СШ), 95% довірчий інтервал (ДІ), коефіцієнт лінійної кореляції (r). Встановлено, що Лайм-бореліоз асоціюється з більш ніж трьохразовим підвищенням ризику розвитку когнітивних порушень (СШ 3,59; 95% ДІ [1,27-10,14]). З них 7 (18,4%) пацієнтів мали легкий характер когнітивних розладів, у 15 (39,5%) – помірний, у 9 (23,7%) хворих була діагностована легка деменція. Когнітивні розлади достовірно частіше були наявними у пацієнтів із нейробореліозом (СШ 12,44; 95% ДІ [1,84-84,26]) та на пізній стадії захворювання (СШ 6,11; 95% ДІ [1,1-37,49]). Вираженість когнітивних порушень згідно з оцінками за MMSE зворотно корелювала з віком появи перших симптомів Лайм-бореліозу (r = -0,631, р<0,001) та тривалістю захворювання (r = -0,406, р=0,011). Перспективою подальших досліджень є вивчення та аналіз особливостей кореляційних зв’язків когнітивних і психоемоційних порушень у пацієнтів із різними формами Лайм-бореліозу
Lyme disease is the most frequent disease among naturally occurring zoonoses. The first cases of tick-borne borreliosis in Ukraine were confirmed in 1994. The disease has been officially registered since 2000. Despite the high prevalence of cognitive and neuropsychological disorders in Lyme borreliosis, data on their frequency and degree of severity are contradictory. The examination of cognitive status is still not included in the standard clinical examination of this category of patients. The purpose of the study is to assess the prevalence and severity of cognitive disorders among patients with Lyme disease depending on the clinical features of the disease. We conducted a case-control study. Thirty-eight (29 women, 9 men) patients aged from 23 to 77 years (average - 48.58±16.81 years) were examined. For each patient, 38 controls matched by gender, age (±5 years), nationality, and place of birth were selected. Mini-Mental Scale Examination (MMSE) and the Montreal Cognitive Assessment (MoCA) were used to assess cognitive function. All obtained data were processed by methods of variational statistics using the statistical package "SPSS 20" (SPSS Inc.) version 21.0.0 for Windows using the Shapiro-Wilk test. Data are presented as M±σ or Me [Q25-Q75]. Depending on the needs, Student's t-test, Mann-Whitney test were used, χ2 (Pearson) and odds ratio (OR), 95% confidence interval (CI), linear correlation coefficient (r) were determined. Lyme disease was associated with a more than threefold increase in the risk of developing cognitive impairment (OR 3.59; 95% CI [1.27-10.14]). Seven patients (18.4%) suffered from mild, 15 (39.5%) had moderate cognitive impairment, and 9 (23.7%) patients were diagnosed with mild dementia. Cognitive disorders were significantly more common in patients with neuroborreliosis (OR 12.44; 95% CI [1.84-84.26]) and the late stage of the disease (OR 6.11; 95% CI [1.1-37.49]). The severity of cognitive impairment according to the MMSE was negatively correlated with the age of onset (r = -0.631, p<0.001) and the duration of the disease (r = -0.406, p=0.011). Prospects for further research are to study and analyze the correlations of cognitive and psychoemotional disorders in patients with various manifestations of Lyme disease.
Дод.точки доступу:
Малиш, Т. Ю.
Тріщинська, М. А.
Панасюк, О. Л.
Костюченко, А. В.
Титаренко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фактори ризику розвитку когнітивних порушень при старінні [Текст] / Н. Ю. Бачинська [та ін.] // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 3. - С. 85-86

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАРЕНИЕ -- AGING (физиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Когнітивні порушення у людей старшого віку є однією з найбільш актуальних проблем сучасної геронтології та геріатрії. Велика увага приділяється вивченню різноманітних факторів ризику їх розвитку. Мета роботи — дослідити роль окремих генетичних, васкулярних та поведінкових факторів ризику в розвитку когнітивних порушень при старінні та відповіді на лікування з використанням холінергічних і глутаматергічних груп препаратів
Дод.точки доступу:
Бачинська, Н. Ю.
Холін, В. О.
Копчак, О. О.
Шулькевич, А. А.
Тихоненко, О. О.
Райченко, К. В.
Гончар, О. Ю.
Полєтаєва, К. М.
Вайсерман, О. М.
Красненков, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зінич, О. В.
Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при цукровому діабеті [] = Psychobiotics as prospective means for treatment of psychosomatic complications of diabetes mellitus / О. В. Зінич, В. В. Корпачев, В. В. Ховака // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 152-159. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PSYCHOSOMATIC MEDICINE (методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Розвиток цукрового діабету (ЦД) пов’язаний із такими ускладненнями, як депресія, тривожність, зниження когнітивності. Актуальною проблемою є пошук засобів, які дозволять поліпшити психосоматичний стан пацієнтів. Останнім часом дослідники в багатьох країнах світу стали вивчати пробіотики як засоби, здатні впливати на функціонування мозку. Такі пробіотики отримали назву психобіотиків — живих бактерій, здатних впливати на функції мозку і покращувати психофізіологічний стан шляхом взаємодії з кишковою мікробіотою. Ряд дослідників включають до психобіотиків і пребіотики, які сприяють збільшенню кількості корисних кишкових бактерій. Кишкова мікробіота охоплює всі мікроорганізми, які населяють простір від порожнини рота до прямої кишки. Вона слугує фундаментальною складовою кишково-мозкової вісі — біспрямованої системи, за допомогою якої мозок модулює функції шлунково-кишкового тракту. Кишкова мікробіота виконує важливу роль у формуванні гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової вісі, яка бере участь у регуляції багатьох фізіологічних процесів. ЇЇ стимуляція супроводжується підвищеною продукцією глюкокортикоїдів, зокрема, кортизолу і кортикостерону, відомих як маркерів стресу. Концентрації глюкокортикоїдів, що циркулюють, зростають у відповідь на психічний та фізичний стрес. Вони також посилюють відчуття загрози і пригнічують настрій, знижують пам’ять та інші когнітивні функції. Психобіотики виявляють анксіолітичний та антидепресивний ефекти, які характеризуються позитивними змінами в емоційній та когнітивній сферах. Виявилось, що психобіотики впливають на патогенетичні ланки стресорної реакції, які залучені до формування негативних психосоматичних ускладнень при ЦД. Отримані обнадійливі результати експериментальних та клінічних досліджень психобіотиків, які свідчать про перспективність їх використання в лікуванні пацієнтів із ЦД та ожирінням, а також в антиейджингових програмах. Перспективним є подальше дослідження застосування психобіотиків у лікуванні психосоматичних порушень при ЦД
The development of diabetes mellitus (DM) is associated with such complications as depression, anxiety, and cognitive decline. An urgent problem is the search for means which can improve the psychosomatic state of patients. Recently, researchers in many countries around the world have begun to study probiotics as agents that can influence the brain functioning. Such probiotics are called psychobiotics — living bacteria that can influence on brain function and improve its psychophysiological state by interacting with the intestinal microbiota. A number of researchers includes prebiotics to psychobiotics, which contribute the increase in beneficial gut bacteria. The gut microbiota encompasses all microorganisms that inhabit the space from the mouth to the rectum. It serves as a fundamental component of the cerebro-intestinal axis — the bidirectional system by which the brain modulates the functions of the gastrointestinal tract. The intestinal microbiota plays an important role in the formation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which is involved in the regulation of many physiological processes. Its stimulation is accompanied by increased production of glucocorticoids, in particular cortisol and corticosterone, known as stress markers. Circulating glucocorticoid concentrations are increased in response to mental and physical stress. They also increase the sense of threat and depress mood, memory and other cognitive functions. Psychobiotics exhibit anxiolytic and antidepressant effects, which are characterized by positive changes in the emotional and cognitive spheres. It turned out that psychobiotics affect the pathogenetic links of the stress response, which are involved in the formation of negative psychosomatic complications in DM. Encouraging results of experimental and clinical studies of psychobiotics have been obtained, which indicate the promise of their use in the treatment of patients with DM and obesity, as well as in antiaging programs. Further research on the use of psychobiotics in the treatment of psychosomatic disorders in DM is promising
Дод.точки доступу:
Корпачев, В. В.
Ховака, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Соколова, Л. К.
Ефекти вітаміну D при різних патологіях [] = Effects of vitamin D in various pathologies / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 160-178. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (иммунология, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Вітамін D (vitamin D, VD), це універсальний стероїдний гормон, який регулює активність кількох тисяч генів. За останні десятиліття були зареєстровані численні захворювання, асоційовані з дефіцитом VD, зокрема інсулінорезистентність (ІР), метаболічний синдром, цукровий діабет (ЦД), серцево-судинні захворювання (ССЗ), рак та когнітивні порушення. Крім того, дослідження 2020 року показали, що VD може впливати на інфікування вірусом COVID‑19 SARS-CoV‑2 та перебіг хвороби. Важливим фактом є те, що епідеміологічні дослідження продемонстрували високий рівень поширення дефіциту або недостатності VD у всьому світі. Недостатність VD є сильним дієтичним пусковим механізмом, наслідком якого є важкі хронічні захворювання. Потенціал VD терапії для хворих на ЦД очевидний. Його імуномодулювальні ефекти сприяють індукції імунної толерантності та анергії Т-клітин, пригнічують активність В-клітин та вироблення антитіл, зменшують запальну реакцію, корисні для профілактики та лікування ЦД 1-го типу. VD здійснює прямий та побічний вплив на гомеостаз глюкози — секрецію інсуліну, чутливість до інсуліну та системне запалення, яке спостерігається при ЦД 2-го типу та ожирінні. Сигналінг VD необхідний для серцево-судинної функції, особливо для регуляції судинного тонусу, а також як антифібротичний та антигіпертрофічний фактор. Оскільки VD регулює нейромедіатори та нейротрофіни, багато досліджень свідчать про важливість VD для запобігання когнітивних порушень та ретинопатії. VD посилює протизапальну та противірусну реакцію епітеліальних клітин у дихальній системі при респіраторних вірусних інфекціях. Показано, що введення VD пацієнтам з його дефіцитом допомагає при інфікуванні вірусами, такими як COVID‑19. Приймання VD в осінньо-зимовий період для пацієнтів із високим ризиком розвитку захворювань дихальних шляхів надає їм додатковий захист. Під час пандемії бажано приймати 1000-2000 МО на день у формі полівітамінів або добавок VD. Щоденне вживання VD рекомендується через короткий період його напіврозпаду в циркуляції. VD може бути основною допоміжною терапією при лікуванні пацієнтів, які постраждали від COVID‑19, а також для осіб з його дефіцитом
Vitamin D (VD) is a universal steroid hormone that regulates the activity of several thousand genes. Numerous diseases associated with VD deficiency have been reported in recent decades, including insulin resistance (IR), metabolic syndrome, diabetes mellitus (DM), cardiovascular disease (CVD), cancer, and cognitive impairment. In addition, studies in 2020 have shown that VD can affect COVID‑19 SARS-CoV‑2 infection and disease. An important fact is that epidemiological studies have shown a high prevalence of VD deficiency or insufficiency worldwide. VD deficiency is a strong dietary trigger, resulting in severe, chronic disease. The potential of VD therapy for DM patients is obvious. Its immunomodulatory effects promote the induction of immune tolerance and T-cell anergy, inhibit B-cell activity and antibody production, reduce the inflammatory response, and are useful for the prevention and treatment of DM type 1. VD has direct and indirect effects on glucose homeostasis — insulin secretion, insulin sensitivity and systemic inflammation, which is observed in DM type 2 and obesity. VD signaling is required for cardiovascular function, especially for the regulation of vascular tone, as well as antifibrotic and antihypertrophic factors. Because VD regulates neurotransmitters and neurotrophins, many studies have shown the importance of VD in preventing cognitive impairment and retinopathy. VD enhances the anti-inflammatory and antiviral response of epithelial cells in the respiratory system at viral infections. Administration of VD to patients with VD deficiency has been shown to help with infections such as COVID‑19. Taking VD in the autumn-winter period for patients at high risk of development of respiratory diseases provides them additional protection. During a pandemic, it is desirable to take 1000-2000 IU per day in the form of multivitamins or VD supplements. Daily use of VD is recommended because of a short half-life in the circulation. VD may be the main adjunctive therapy in the treatment of patients with COVID‑19 for people with VD deficiency
Дод.точки доступу:
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)