Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (53)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Когнитивные расстройства<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 771
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Гончарь, О. В.
Гіпертонічна хвороба та динаміка симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19: результати 12-місячного спостереження [Текст] = Hypertension and symptoms dynamics following hospitalization for COVID-19: the results of a 12-months follow-up / О. В. Гончарь // Український медичний часопис. - 2024. - № 1. - С. 63-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: У статті наведено власні дані 12-місячного спостереження за динамікою природного розрішення фізичних, респіраторних і когнітивно-мнестичних симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19 залежно від наявності гіпертонічної хвороби. Об’єкт і методи дослідження. У 221 госпіталізованого хворого на COVID-19 (середній вік 53,4±13,6 року; 53% жінок) у термін 1–2 дні перед випискою, через 1; 3 та 12 міс проводили анкетування з використанням шкали MRC Dyspnea, опитувальників CAT, CCQ, підшкали фізичних симптомів опитувальника дослідження EFTER-COVID та підшкали «Пам’ять, мислення та комунікація» опитувальника SBQ-LC. Результати. Госпіталізовані хворі на COVID-19 із супутньою гіпертонічною хворобою демонстрували подібні тренди розрішення фізичних та когнітивно-мнестичних симптомів протягом 12-місячного терміну спостереження, але мали вищий рівень залишкових респіраторних симптомів і задишки порівняно з нормотензивними учасниками, тоді як останні характеризувалися значно вищим рівнем нових когнітивних порушень, оцінених за відповідною підшкалою опитувальника SBQ-LC. Висновок. Наявність гіпертонічної хвороби асоційована зі специфічними особливостями фенотипу постковідного синдрому і може бути використана в якості предиктора при створенні прогностичних моделей його розвитку
The article presents the results of a 12-month observational study of the dynamics of natural resolution of physical, respiratory, and cognitive symptoms following hospitalization for COVID-19, depending on the presence of hypertension. Material and methods. 221 hospitalized patients with COVID-19 (mean age 53.4±13.6 years; 53% women) were surveyed 1–2 days before discharge, after 1, 3 and 12 months using the MRC Dyspnea scale, CAT and CCQ questionnaires, the physical symptoms subscale of the EFTER-COVID questionnaire, and the Memory, Thinking, and Communication subscale of the SBQ-LC questionnaire. Results. Hospitalized COVID-19 patients with a history of hypertension showed similar trends in resolution of physical and cognitive symptoms during the 12-month follow-up period, but had higher levels of residual respiratory symptoms and dyspnea compared to normotensive participants, while the latter were characterized by significantly higher levels of new cognitive symptoms as assessed by the corresponding SBQ-LC questionnaire subscale. Conclusion. History of hypertension was associated with specific phenotypic features of the post-covid syndrome and can be used to create predictive models of its development
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Курята, О. В.
Зміни психологічного профілю та когнітивної функції у хворих на артеріальну гіпертензію, що перенесли COVID-19, під впливом лікування [Текст] = Changes in Psychological Profile and Cognitive Function in Patients with Arterial Hypertension Who Have Suffered From COVID-19 Under the Influence of Treatment / О. В. Курята, О. І. Стаднік // Сімейна медицина. - 2024. - № 1. - С. 44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
Анотація: На сьогодні надзвичайно актуальним є питання лікування та реабілітації хворих на COVID-19. Захворювання, що сколихнуло медичну спільноту, навіть після одужання пацієнта може мати серйозні наслідки для здоров’я в подальшому. Найбільше занепокоєння у постковідний період викликають доволі серйозні та довгострокові ускладнення (особливо у пацієнтів, що перенесли важку форму COVID-19), до яких належать: кардіоваскулярні (ураження серцевого м’яза, загострення та прогресія гіпертонічної хвороби), респіраторні, неврологічні (порушення відчуття смаку і запаху, порушення сну), психологічні (депресія, неспокій, перепади настрою)
У сучасній популяції фіксують зростання рівня когнітивних порушень. Вони носять багатофакторний характер, зокрема одним з таких патогенетичних факторів є артеріальна гіпертензія (АГ) та її ускладнення, частота постінсультних когнітивних порушень від легких до тяжких сягає 60% протягом першого року. З іншого боку, згідно зі спостереженнями, лікування АГ може знижувати ризик розвитку деменції. Результати аналізу даних засвідчили більшу поширеність когнітивних порушень у хворих на АГ у постковідний період, ніж у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском (АТ), які не хворіли на COVID-19. Мета дослідження: аналіз частоти тривожно-депресивних розладів та когнітивної функції у хворих на медикаментозно контрольовану АГ, які перенесли COVID-19, та оцінювання ефективності додаткового застосування комбінації L-карнітину, L-аргініну та коензиму Q10 у постковідний період. Матеріали та методи. У проспективне одноцентрове дослідження було включено 53 пацієнта (24 жінки та 29 чоловіків) з діагнозом АГ на фоні медикаментозної антигіпертензивної терапії, які перенесли COVID-19. Для оцінювання тривожно-депресивних розладів та когнітивної функції було обрано анкетування (MMSE, SSS-8, PHQ-9). Учасників дослідження було розподілено на дві групи, які не відрізнялися за віком та статтю. У першій групі стандартне лікування було доповнено комбінацією L-аргініну, L-карнітину та коензиму Q10, пацієнти другої групи отримували стандартну терапію
Today, the issue of treatment and rehabilitation of patients with COVID-19 is extremely relevant. A disease that has shaken the medical community, even after the patient recovers, can have serious consequences for health in the future. The greatest concern in the post-covid period is caused by rather serious and long-term complications (especially in patients who have experienced a severe form of COVID-19), which include: cardiovascular (damage to the heart muscle, exacerbation and progression of hypertension), respiratory, neurological (disturbance of sensation taste and smell, sleep disorders), psychological (depression, anxiety, mood swings) outcomes
In the modern population, there is an increased level of cognitive disorders. They have multifactorial nature, in particular, one of such pathogenetic factors is arterial hypertension (AH) and its complications, the frequency of post-stroke cognitive impairment from mild to severe grade reaches 60% during the first year. On the other hand, according to observations, treatment of AH can reduce the risk of dementia development. The results of the data analysis showed a higher prevalence of cognitive impairment in patients with AH in the post-epidemic period than in patients with elevated blood pressure (BP) who did not suffer from COVID-19. The objective: to analyze the frequency of anxiety-depressive disorders and cognitive function in patients with medically controlled AH who experienced COVID-19, and to evaluate the effectiveness of additional use of a combination of L-carnitine, L-arginine and coenzyme Q10 in the post-covid period. Materials and methods. 53 patients (24 women and 29 men) with a diagnosis of AH who treated with drug antihypertensive therapy and who recovered from COVID-19, were included in a prospective single-center study. Questionnaires (MMSE, SSS-8, PHQ-9) were chosen to assess anxiety-depressive disorders and cognitive function. The study participants were divided into two groups that did not differ in age and gender. In the first group standard treatment was added with a combination of L-arginine, L-carnitine and coenzyme Q10, the patients in the second group received standard therapy. Results. An additional effect on improved BP control only when used drug therapy in a complex with a combination of L-arginine, L-carnitine and coenzyme Q10 was determined, as well as a positive effect on improved the clinical condition of patients with AH, restoration of the psychological state after a recovery from respiratory infection SARS-COV- 2. Conclusions. The patients with AH who have suffered from COVID-19 often have psychological changes and impaired cognitive function under the conditions of medical BP control. The use of a combination of L-arginine, L-carnitine and coenzyme Q10 as part of complex therapy contributed to a more effective recovery of psychological and cognitive disorders, improvement of the subjective condition of patients due to the additional positive effect on the control of BP and heart rate
Дод.точки доступу:
Стаднік, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єпанчінцева, О. А.
Когнітивні розлади в пацієнтів з фібриляцією передсердь [Текст] = Cognitive disorders in patients with atrial fibrillation / О. А. Єпанчінцева, А. С. Солонович, О. С. Солонович // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) є однією з найпоширеніших аритмій, її розповсюдженість збільшується з віком. Порушення когнітивних функцій є частим супутнім розладом при ФП та є додатковим чинником зниження якості життя та прихильності до лікування в таких пацієнтів. ФП асоціюється зі збільшенням ризику розвитку деменції в пацієнтів як з інсультом в анамнезі, так і без нього. Загальновідомо, що ФП та когнітивні розлади (КР) мають спільні фактори ризику, такі як вік, артеріальна гіпертензія, діабет, дисліпідемія, обструктивне апное сну, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, ожиріння тощо. За даними досліджень, ФП і КР поєднують і такі патофізіологічні чинники, як гіпоперфузія, мікрокрововиливи, атрофія мозку, системне атеросклеротичне ураження судин, ендотеліальна дисфункція, запалення. Для оцінки стану когнітивних функцій у пацієнтів з ФП можуть застосовуватися скринінгові нейропсихологічні шкали, а сучасні методи нейровізуалізації дають змогу виявити структурні зміни в головному мозку. Специфічні методи лікування КР при ФП наразі не розроблені. Призначення антитромботичної терапії є основним засобом профілактики цереброваскулярних подій, а отже і КР при ФП
Atrial fibrillation (AF) is one of the most common arrhythmias, and its prevalence increases with age. Cognitive impairment (CI) is a frequent concomitant disorder in AF and is an additional factor in reducing the quality of life and adherence to treatment in such patients. AF is associated with an increased risk of dementia in patients with and without history of stroke. It is well known that AF and CI share common risk factors such as age, hypertension, diabetes, dyslipidemia, obstructive sleep apnea, coronary heart disease, heart failure, chronic kidney disease, obesity, etc. The available data show that AF and CI have common pathophysiological factors, which, in addition to stroke, include hypoperfusion, microhemorrhages, brain atrophy, systemic atherosclerotic vascular damage, endothelial dysfunction, and inflammation. Screening neuropsychological scales might be used to assess the state of cognitive functions in patients with AF, and contemporary neuroimaging methods allow detecting structural changes in the brain. Specific methods of treatment of CI in AF have not yet been developed. Optimal antithrombotic therapy is the main means of prevention of cerebrovascular events, and therefore CI in AF
Дод.точки доступу:
Солонович, А. С.
Солонович, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Малиш, Т. Ю.
Когнітивні розлади та психоемоційні порушення у хворих із різними формами Лайм-бореліозу [Текст] = Cognitive and psychoemotional disorders in patients with different forms of Lyme borreliosis / Т. Ю. Малиш, М. А. Тріщинська // Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 77-80. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (диагностика, осложнения, патофизиология)
БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология)
ЛАЙМСКИЙ НЕЙРОБОРРЕЛИОЗ -- LYME NEUROBORRELIOSIS (диагностика, осложнения, этиология)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, осложнения, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, осложнения, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, осложнения, этиология)
Анотація: Мета: вивчити поширеність і характеристики когнітивних та емоційних порушень у пацієнтів із різними формами Лайм-бореліозу. Об’єкт і методи дослідження. Проведено дослідження за методом «випадок — контроль». Обстежено 48 пацієнтів (33 жінки, 15 чоловіків), для кожного з яких підібрані 48 «парних» контролів, відповідних за статтю, віком (±5 років), національністю та місцем народження. Для оцінки когнітивних функцій використовували Коротку шкалу оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination) та Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (Monreal Cognitive Assessment). Оцінку афективних порушень проводили за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS). Результати. Встановлено, що Лайм-бореліоз асоціюється з ризиком розвитку когнітивних порушень (співвідношення шансів (СШ) 2,35; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–5,33), клінічно вираженої тривоги (11 балів за HADS) (СШ 7,53; 95% ДІ 2,82–20,14) та клінічно вираженої депресії (СШ 17,46; 95% ДІ 2,18–139,8). Когнітивні розлади достовірно частіше були наявними у пацієнтів із нейробореліозом (СШ 12,48; 95% ДІ 3,03–51,41; р0,001). У пацієнтів підгрупи нейробореліозу виявлено клінічно виражену тривогу (11 балів за HADS) у 25 (80,6%) та клінічно виражену депресію — у 12 (38,7%) хворих, тоді як серед пацієнтів без неврологічної симптоматики клінічно виражену тривогу відмічено лише у 2 (28,6%) (СШ 31,26; 95% ДІ 5,58–175,1; р0,001), а клінічно виражену депресію — у 1 (5,9%) хворого (СШ 10,11; 95% ДІ 1,18–86,37; р
The purpose of the work is to study the prevalence and characteristics of cognitive and emotional disorders in patients with various forms of Lyme borreliosis. We conducted a case-control study. 48 patients (33 women, 15 men) were examined. For each patient, 38«matched» controls were selected, matched by gender, age (±5 years), nationality, and place of birth. The Mini-Mental State Examination and the Montreal Scale of Cognitive Assessment were used to assess cognitive function. Assessment of affective disorders was carried out using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). It was established that Lyme borreliosis is associated with the risk of developing of cognitive disorders (odds ratio (OR) 2.35; 95% confidence interval (CI) 1.03–5.33), clinically expressed anxiety (11 points on the HADS) (OR 7.53; 95% CІ 2.82–20.14) and clinically expressed depression (OR 17.46; 95% CI 2.09–139.5). Cognitive disorders were significantly more common in patients with neuroborreliosis (OR 12.48; 95% CI 3.03–51.41; р0.001). In patients of the neuroborreliosis subgroup, clinically expressed anxiety (11 HADS points) was found in 25 (80.6%) and clinically expressed depression in 12 (38.7%) cases, while in all patients without neurological symptoms, and only 2 (28.6%) patients without neurological symp- toms had clinically expressed anxiety (OR 31.26; 95% CІ 5.58–175.1; р0.001), and 1 (5.9%) — clinically expressed depression (OR 10.11; 95% CІ 1.18–86.37; р
Дод.точки доступу:
Тріщинська, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка поширеності та клінічних особливостей когнітивних розладів у хворих на Лайм-бореліоз в залежності від стадії та форми захворювання [Текст] = Assessment of the prevalence and clinical features of cognitive disorders among patients with Lyme disease depending on the stage and clinical manifestation of the disease / Т. Ю. Малиш [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 562-566. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (осложнения)
Кл.слова (ненормовані):
нейробореліоз
Анотація: Хвороба Лайма – найбільш часте захворювання серед природноосередкових зоонозів. Про перші випадки кліщового бореліозу в Україні відомо з 1994 року, офіційна реєстрація захворювання ведеться з 2000 року. Незважаючи на широку розповсюдженість когнітивних і нейро-психологічних порушень при Лайм-бореліозі, дані про їх частоту та ступінь вираженості є суперечливими, а перевірка когнітивного статусу досі не включена в стандартне клінічне обстеження цієї категорії пацієнтів. Мета роботи – оцінити розповсюдженість і вираженість когнітивних розладів у хворих на Лайм-бореліоз залежно від клінічних характеристик захворювання. Нами проведено дослідження за методом “випадок – контроль”. Обстежено 38 (29 жінок, 9 чоловіків) пацієнтів віком від 23 до 77 років (в середньому – 48,58±16,81 років). Для кожного хворого були підібрані 38 “парних” контролей, відповідних за статтю, віком (±5 років), національністю та місцем народження. Для оцінки когнітивних функцій використовували Коротку шкалу оцінки психічного статусу (MMSE) та Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (MoCA). Усі отримані дані оброблені методами варіаційної статистики з використанням статистичного пакету “SPSS 20” (SPSS Inc.) версії 21.0.0 для Windows з використанням критерію Шапіро-Вілка. Дані представлені у вигляді M±σ або Me [Q25-Q75]. Залежно від потреб, використовували t-критерій Ст’юдента, критерій Манна-Уітні, визначали χ2 (Пірсона) та співвідношення шансів (СШ), 95% довірчий інтервал (ДІ), коефіцієнт лінійної кореляції (r). Встановлено, що Лайм-бореліоз асоціюється з більш ніж трьохразовим підвищенням ризику розвитку когнітивних порушень (СШ 3,59; 95% ДІ [1,27-10,14]). З них 7 (18,4%) пацієнтів мали легкий характер когнітивних розладів, у 15 (39,5%) – помірний, у 9 (23,7%) хворих була діагностована легка деменція. Когнітивні розлади достовірно частіше були наявними у пацієнтів із нейробореліозом (СШ 12,44; 95% ДІ [1,84-84,26]) та на пізній стадії захворювання (СШ 6,11; 95% ДІ [1,1-37,49]). Вираженість когнітивних порушень згідно з оцінками за MMSE зворотно корелювала з віком появи перших симптомів Лайм-бореліозу (r = -0,631, р<0,001) та тривалістю захворювання (r = -0,406, р=0,011). Перспективою подальших досліджень є вивчення та аналіз особливостей кореляційних зв’язків когнітивних і психоемоційних порушень у пацієнтів із різними формами Лайм-бореліозу
Lyme disease is the most frequent disease among naturally occurring zoonoses. The first cases of tick-borne borreliosis in Ukraine were confirmed in 1994. The disease has been officially registered since 2000. Despite the high prevalence of cognitive and neuropsychological disorders in Lyme borreliosis, data on their frequency and degree of severity are contradictory. The examination of cognitive status is still not included in the standard clinical examination of this category of patients. The purpose of the study is to assess the prevalence and severity of cognitive disorders among patients with Lyme disease depending on the clinical features of the disease. We conducted a case-control study. Thirty-eight (29 women, 9 men) patients aged from 23 to 77 years (average - 48.58±16.81 years) were examined. For each patient, 38 controls matched by gender, age (±5 years), nationality, and place of birth were selected. Mini-Mental Scale Examination (MMSE) and the Montreal Cognitive Assessment (MoCA) were used to assess cognitive function. All obtained data were processed by methods of variational statistics using the statistical package "SPSS 20" (SPSS Inc.) version 21.0.0 for Windows using the Shapiro-Wilk test. Data are presented as M±σ or Me [Q25-Q75]. Depending on the needs, Student's t-test, Mann-Whitney test were used, χ2 (Pearson) and odds ratio (OR), 95% confidence interval (CI), linear correlation coefficient (r) were determined. Lyme disease was associated with a more than threefold increase in the risk of developing cognitive impairment (OR 3.59; 95% CI [1.27-10.14]). Seven patients (18.4%) suffered from mild, 15 (39.5%) had moderate cognitive impairment, and 9 (23.7%) patients were diagnosed with mild dementia. Cognitive disorders were significantly more common in patients with neuroborreliosis (OR 12.44; 95% CI [1.84-84.26]) and the late stage of the disease (OR 6.11; 95% CI [1.1-37.49]). The severity of cognitive impairment according to the MMSE was negatively correlated with the age of onset (r = -0.631, p<0.001) and the duration of the disease (r = -0.406, p=0.011). Prospects for further research are to study and analyze the correlations of cognitive and psychoemotional disorders in patients with various manifestations of Lyme disease.
Дод.точки доступу:
Малиш, Т. Ю.
Тріщинська, М. А.
Панасюк, О. Л.
Костюченко, А. В.
Титаренко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондар, Р. А.
Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією [Текст] = Influence of different prevention options on cognitive dysfunction in the early and remote postoperative period in otolaryngological interventions with controlled hypotension / Р. А. Бондар // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 233-238. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (использование)
Анотація: Когнітивна дисфункція ускладнює перебіг раннього післяопераційного періоду, а у більш віддаленому терміні погіршує якість життя хворих через їх професійну, соціальну та побутову дезадаптацію, тому профілактика когнітивних розладів є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета роботи – дослідити вплив препаратів із антиоксидантними властивостями та впливом на холіновий обмін на стан когнітивної функції пацієнтів після отоларингологічних оперативних втручань із керованою гіпотензією. Проаналізовано дані нейрокогнітивного тестування 127 хворих, з них: пацієнти групи 1 (контролю, n=33) профілактику когнітивної дисфункції не отримували, пацієнтам групи 2 (n=32) призначали етилметилгідроксипіридину сукцинат, пацієнтам групи 3 (n=30) – холіну альфосцерат, пацієнтам групи 4 (n=32) – холіну альфосцерат та етилметилгідроксипіридину сукцинат. Усім пацієнтам до операції, через 7 днів та через 3 місяці після операції була проведена оцінка когнітивних функцій з використанням тесту Лурія, тесту Тулуз-П’єрона, Trial Making Test та тесту Струпа. Статистична обробка отриманих даних виконувалася у статистичному пакеті “SPSS 20” (SPSS Inc.) з використанням параметричних та непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Результати нейрокогнітивного тестування у отоларингологічних пацієнтів, які перенесли оперативне втручання в умовах загального знеболення з використанням керованої артеріальної гіпотензії, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранньому післяопераційному періоді у 24,4% пацієнтів, протягом 3 місяців після операції суттєво зменшуються і досягають 11%. Періопераційне застосування холіну альфосцерату дозволяє зменшити частоту розвитку післяопераційної когнітивної дисфункції у ранньому післяопераційному періоді з 39,4% до 16,7%, а комбінації холіну альфосцерату з етилметилгідроксипіридину сукцинатом – до 12,5%. Не встановлено достовірного впливу періопераційної профілактичної медикації на частоту когнітивної дисфункції у віддаленому післяопераційному періоді при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією. Отримані результати можуть слугувати обґрунтуванням для наступного цілеспрямованого визначення клінічних предикторів післяопераційних когнітивних порушень
Cognitive dysfunction complicates the course of the early postoperative period, and in the longer term worsens the quality of life of patients due to their professional, social and domestic maladaptation, so the prevention of cognitive disorders is an urgent problem of modern medicine. The aim of the study was to investigate the effect of drugs with antioxidant properties and effects on choline metabolism on the state of cognitive function of patients after otolaryngological surgery with controlled hypotension. The data of neurocognitive testing of 127 patients were analyzed, including: patients of group 1 (control, n=33) did not receive prevention of cognitive dysfunction, patients of group 2 (n=32) were prescribed ethylmethylhydroxypyridine succinate, patients of group 3 (n=30) – choline alfoscerate, patients of group 4 (n=32) – choline alfoscerate and ethylmethylhydroxypyridine succinate. The assessment of cognitive function of all patients was conducted before surgery, 7 days and 3 months after surgery using the Lurie test, the Toulouse-Pieron test, the Trial Making Test and the Stroop test. Statistical processing of the obtained data was performed in the statistical package “SPSS 20” (SPSS Inc.) using parametric and non-parametric methods of evaluation of the obtained results. The results of neurocognitive testing of otolaryngological patients who underwent surgery under general anesthesia using controlled arterial hypotension, showed that cognitive impairment, registered in the early postoperative period in 24.4% of patients, significantly decreased within 3 months after surgery and reached 11%. Perioperative use of choline alfoscerate reduces the incidence of postoperative cognitive dysfunction in the early postoperative period from 39.4% to 16.7%, while the combination of choline alfoscerate with ethylmethylhydroxypyridine succinate reduces the incidence to 12.5%. No significant effect of perioperative prophylactic medication on the frequency of cognitive dysfunction was found in the long postoperative period of otolaryngological interventions with controlled hypotension. The obtained results can serve as a justification for the subsequent purposeful determination of clinical predictors of postoperative cognitive impairment
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мішура, С. С.
Комплексна реабілітація пацієнтів із посттравматичним головним болем внаслідок мінно-вибухової травми [Текст] / С. С. Мішура, С. А. Меленчук // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 36-37

MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (реабилитация, терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (реабилитация, терапия, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (осложнения, патофизиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
Анотація: Закрита черепно-мозкова травма є формою набутої травми голови, що виникає коли раптовий травма- тизуючий фактор викликає пошкодження головного мозку. На сьогодні, найбільш частою причиною виникнення даного виду ушкодження можна вважати мінно-вибухову травму. Симптоми ЗЧМТ можна розділити на легкі, помірні та важкі, що залежить від ступеню ураження головного мозку. Пацієнт з легкою ЗЧМТ може залишатися у свідомості або відчувати втрату свідомості на кілька секунд або хвилин. Інші симптоми легкої ЗЧМТ включають головний біль, сплутаність свідомості, запаморочення, розмитість зору, дзвін у вухах, неприємний присмак у роті, втому або млявість, розлади когнітивних функцій. При наявності помірної або важкої ЗЧМТ можуть спостерігатися ті самі симптоми, але також може приєднуватися головний біль, який посилюється або не зникає, повторне блювання або нудота, конвульсії або судоми, нездатність прокинутися від сну, розширення однієї або обох зіниць, невиразне мовлення, слабкість або оніміння в кінцівках, втрата координації та неспокій або збудження (National Institute of Neurological Disorders and Stroke [NINDS], 2022). Головний біль можна вважати не лише одним з найпоширеніших гострих симптомів після перенесеної ЗЧМТ внаслідок МВТ, а й найбільш постійним та інвалідизу- ючим фактором (Kamins J, 2021). При обстеженні пацієнтів було використано шкалу MoCA, яка була розроблена як скринінговий інструмент передусім для виявлення легких когнітивних порушень (Nasreddine ZS, 2005). Якщо пацієнт набирає за MoCA менше 26 балів з 30 можливих, це вважається ознакою когнітивних порушень. З іншого боку, деякі дослідники вважають, що MoCA поки недостатньо протестована при різних неврологічних захворюваннях, зокрема у пацієнтів з післяінсультними когнітивними порушеннями (Godefroy O, 2011; Shi D, 2018). Можливості підвищення чутливості та специфічності інструментів для скринінгу потребують подальших досліджень (Rodrigues JC, 2019; Aam S, 2020). Мета роботи: Довести, що лікування із комплексним застосуванням пірацетаму та медично-психологічних методів покращує стан когнітивних функцій після перенесеної МВТ, ЗЧМТ, струсу та забою головного мозку легкого ступеня тяжкості
Дод.точки доступу:
Меленчук, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кріштафор, А. А.
Фармакологічний захист і відновлення когнітивних функцій у хворих похилого віку після абдомінальних оперативних втручань / А. А. Кріштафор, Є. В. Петрашенок, А. Г. Тютюнник // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 21-29. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Тіоцетам

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Післяопераційні когнітивні розлади є предиктором розвитку стійкої когнітивної дисфункції й підвищують ризик розвитку деменції. Випереджувальна нейрозахисна терапія набуває суттєвого практичного значення для запобігання пошкодженню нейронів або корекції когнітивної дисфункції. Мета: визначення впливу перенесеного оперативного втручання на когнітивні функції, оцінка ефективності окремих методів фармакологічної профілактики та лікування післяопераційних розладів когнітивних функцій. Матеріали та методи. У дослідження включені 62 пацієнти обох статей віком від 55 до 75 років, яким проводилося планове оперативне втручання на органах черевної порожнини в умовах атаралгезії. Пацієнти були рандомізовані в три групи дослідження: контрольну (19 осіб), першу дослідницьку (22 особи, які отримували тіоцетам) і другу дослідницьку (21 особа, яка отримувала меглюміну натрію сукцинат). Усім хворим проводився комплекс стандартного періопераційного клініко-лабораторного обстеження, інтраопераційного моніторингу. Когнітивні функції досліджувались за допомогою тесту «Прогресивні матриці Равена». Обстеження проводилося на семи етапах: 1) до операції; 2) інтраопераційно; 3) у кінці операції; 4) через 1 добу після операції; 5) на 5-ту добу; 6) на 14-ту добу; 7) на 30-ту добу. Результати. Показники соматичного стану хворих на всіх етапах обстеження були у вікових референтних межах, або їх відхилення не мали клінічного значення. Порівняння показників соматичного стану хворих досліджуваних груп показало відсутність значного впливу меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на показники кисневотранспортної та серцево-судинної систем. Когнітивні функції хворих контрольної групи на 5-ту добу знизилися на 22,2 % від вихідного рівня, що свідчило про розвинення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД). Проте вже на 14-ту добу зниження когнітивних функцій було лише на 3,87 % від вихідного, що свідчило про відсутність ПОКД. Але на 30-ту добу у хворих контрольної групи намітилася чітка тенденція повторного погіршення когнітивних функцій. При застосуванні меглюміну натрію сукцинату вдалося запобігти погіршенню когнітивних функцій нижче від межі ПОКД на 5-ту добу і повторному погіршенню на 30-ту. При застосуванні тіоцетаму навіть на 5-ту добу не визначалося зниження когнітивних функцій, а на наступних етапах виявлене подальше поступове їх зростання. У контрольній групі на 5-ту добу когнітивна дисфункція виникала у 89,5 % хворих (CER = 0,89), на 14-ту добу її прояви залишилися в 36,8 % хворих (CER = 0,37), але на 30-ту добу кількість хворих із проявами когнітивної дисфункції зросла до 52,6 % (CER = 0,53). У групі меглюміну натрію сукцинату частота ПОКД становила 38,0 % (EER = 0,38), а в групі тіоцетаму — 22,7 % (EER = 0,23). Різниця між групами меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на 14-ту добу була більш суттєвою. Так, частота події в групі тіоцетаму була лише 5 % (показник EER = 0,05), тоді як у групі меглюміну натрію сукцинату — 14 % (EER = 0,14). Проте на 30-ту добу в обох групах частота виявлення когнітивної дисфункції була приблизно однаковою і на 88–89 % нижчою за контрольну групу. Висновки. У хворих похилого віку після оперативного втручання на органах черевної порожнини, виконаного в умовах анестезіологічного захисту методом атаралгезії, у післяопераційному періоді відзначається хвилеподібне погіршення когнітивних функцій із первинним погіршенням у перші 5 діб, повторним погіршенням на 30-ту добу та частковим відновленням на 14-ту добу. Застосування меглюміну натрію сукцинату дозволяє запобігти пригніченню когнітивних функцій у ранньому і віддаленому післяопераційних періодах. Комбінований препарат тіоцетам не тільки запобігає погіршенню, а й поліпшує когнітивні функції у хворих похилого віку протягом як раннього, так і віддаленого післяопераційного періоду
Дод.точки доступу:
Петрашенок, Є. В.
Тютюнник, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Копчак, О. О.
Ураження когнітивних доменів у хворих на рецидивуючо-ремітуючий розсіяний склероз в залежності від даних МРТ [Текст] / О. О. Копчак, Т. А. Одінцова, Н. Ю. Бачинська // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 3. - С. 86

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ РЕЦИДИВНО-РЕМИТТИРУЮЩИЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS, RELAPSING-REMITTING
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
Анотація: Приблизно 70% хворих на розсіяний склероз (РС) страждають від когнітивних порушень (КП), що призводять до їх соціальної дезадаптації, втрати працездатності та зниження якості життя в цілому. Метою дослідження було оцінити взаємозв’язок між ураженням когнітивних доменів та локалізацією вогнищ демієлінізації у хворих на рецидивуючо-ремітуючий РС (РРРС)
Дод.точки доступу:
Одінцова, Т. А.
Бачинська, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дубівська, С. С.
Діагностика змін когнітивної функції у хворих з новоутвореннями черевної порожнини, що виникають у ранньому післяопераційному періоді та їх корекція нейропротекторним препаратом [Текст] / С. С. Дубівська, Ю. Б. Григоров // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 2. - С. 91-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ABDOMINAL NEOPLASMS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (терапевтическое применение)
Анотація: Проблема аналізу діагностичних критеріїв та адекватної нейропротекторної корекції післяопераційної когнітивної дисфункції при абдомінальній онкохірургії в залежності від ступеня та структури порушень, залишається невирішеною повною мірою, чим і визначається її актуальність. Мета роботи – оцінка стану післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих з новоутвореннями черевної порожнини та корекція цитиколі- ном можливих порушень залежно від рівня показника загального когнітивного дефіциту
Дод.точки доступу:
Григоров, Ю. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)