Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (28)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Конечность верхняя<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 73
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-73

Ногас, А. О.
Динаміка змін функціональних обмежень і активності верхніх кінцівок у пацієнтів з ревматоїдним артритом під впливом технології реабілітаційних заходів [Текст] = Dynamics of changes in functional limitations and activity of the upper extremities in patients with rheumatoid arthritis under the influence of rehabilitation technology / А. О. Ногас. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 95-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (патофизиология, реабилитация, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, статистика, тенденции)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Питання відновного лікування із застосуванням реабілітаційних заходів є надзвичайно важливим для пацієнтів з ревматоїдним артритом з метою покращення функціональної активності верхніх кінцівок, досягнення тривалої ремісії та покращення якості життя. Мета роботи – оцінити ефективність технології реабілітаційних заходів за оцінкою функціональних обмежень та активності верхніх кінцівок пацієнтів з ревматоїдним артритом з використанням опитувальника DASH. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 188 пацієнтів з ревматоїдним артритом. Всі хворі були розподілені методом рандомізації на контрольну (n=92) та основну (n=96) групи. Пацієнти контрольної групи проходили реабілітацію відповідно до протоколу МОЗ України. Хворі основної групи займалися за запропонованою технологією реабілітаційних заходів, що містила наступні елементи: терапевтичні вправи, лікувальний масаж, фізіотерапію, гідротерапію, ортезування, кінезіотейпування верхніх кінцівок, механотерапію та психологічну підтримку пацієнта. Для оцінки функціональних обмежень та активності верхніх кінцівок застосовували опитувальник DASH. Результати. За оцінкою результатів опитувальника DASH пацієнти обох груп 73,9% зазначили, що найбільші труднощі у них виникали при виконанні побутових дій, зокрема тих, що потребують сили кисті. Засоби фізичної терапії, які були включені до розробленої технології реабілітаційного втручання, сприяли відновленню функціональної активності верхніх кінцівок у виконанні побутових дій пацієнтів основної групи. Результати показників опитувальника DASH в основній групі достовірно перевищують показники контрольної групи, що підтверджує ефективність впроваджених реабілітаційних заходів. Висновки. Розроблена технологія реабілітаційного втручання сприяла покращенню показників пацієнтів основної групи, що характеризують домен активності та участі за МКФ, на що вказують результати опитувальника DASH
Rheumatoid arthritis is a chronic disease that is a systemic pathology of connective tissue of immune genesis and is accompanied by damage to mainly small joints. The issue of restorative treatment with rehabilitation measures is extremely important for patients with rheumatoid arthritis in order to improve the functional activity of the upper extremities, achieve long-term remission and improve the quality of life. The purpose of the paper is to assess effectiveness of rehabilitation technology for assessing functional limitations and activity of the upper extremities of patients with rheumatoid arthritis using the DASH questionnaire. Materials and methods. The study involved 188 patients with rheumatoid arthritis. All patients were randomly assigned to the control (n=92) and intervention (n=96) groups. Patients in the control group underwent rehabilitation in accordance with the protocol of the Ministry of Health of Ukraine. Patients in the main group were treated according to the proposed technology of rehabilitation measures, which included the following elements: therapeutic exercises, therapeutic massage, physiotherapy, hydrotherapy, orthotics, kinesiotaping of the upper extremities, mechanotherapy and psychological support. The DASH questionnaire was used to assess functional limitations and activity of the upper extremities. This questionnaire covers the activity and participation categories of the International Classification of Functioning (ICF) and consists of 30 items/questions related to symptoms and inability to perform an everyday task with the upper limb, which was filled in by the patient independently. Results and discussion. According to the results of the DASH questionnaire, 73.9% of patients in both groups indicated that they had the greatest difficulty performing everyday activities. In particular, those requiring hand strength: opening a tightly closed or newly screwed jar; carrying a heavy object weighing more than 4.5 kg; pushing to open a heavy door. The physical therapy means included in the developed rehabilitation intervention technology contributed to the restoration of functional activity of the upper extremities in performing everyday activities of patients in the main group. Patients noted that 3 months after the start of rehabilitation activities, it became much easier for them to perform everyday activities with both upper limbs, especially when performing activities requiring hand strength. After 6 months of rehabilitation, 49.0% of patients in the intervention group reported a good result on the DASH questionnaire, which is 25.0% more than in the control group – 24.0% of patients. A satisfactory result was found in 39.6% of patients in the intervention group and 57.6% of patients in the control group, which is 18.0% more than in the control group. Accordingly, 18.4% of patients in the control group had an unsatisfactory result on the DASH questionnaire, while in the main group there were only 11.4% of patients with such a result, which is 7.0% less patients. The results of the DASH questionnaire in the main group are significantly higher than those of the control group, which confirms the effectiveness of the implemented rehabilitation measures. Conclusion. The developed rehabilitation intervention technology contributed to the improvement of the main group patients' indicators characterising the domain of activity and participation according to the ICF, as indicated by the results of the DASH questionnaire
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості надання медичної допомоги хворим із вогнепальними пораненнями ліктьового суглоба [] = Features of medical care in patientswith elbow joint gunshot wounds / О. Є.Л. Лоскутов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 1. - С. 5-8. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (терапия, уход)
ЛОКОТЬ -- ELBOW (повреждения)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (повреждения)
Анотація: Вогнепальні ушкодження ліктьового суглоба за частотою посідають третє місце після колінного та плечового. Особливості анатомічної та функціональної будови ліктьового суглоба, близьке розташування судинно-нервових утворень, сприятливі умови для розвитку інфекції визначають тяжкість перебігу вогнепальних поранень й обумовлюють складність лікування. Мета. Оцінити частоту і характер вогнепальних поранень ліктьового суглоба в структурі загальної бойової травми, а також визначити обсяг медичної допомоги та напрямок лікування таких ушкоджень в умовах обласної лікарні як етапу надання допомоги. Методи. У ретроспективне дослідження включено 1 809 пацієнтів (96,0 % чоловіків, середній вік (33,7 ± 0,2) року). Вогнепальні поранення кінцівок виявлено в 1 013 (56,0 %) постраждалих, із них ліктьового суглоба — у 25 (2,47 %). Мінно-вибухові поранення були у 22 (88 %) пацієнтів, кульові — в 3 (12 %). Результати. Тактика лікування вогнепальних ушкоджень ліктьового суглоба залежала від тяжкості стану постраждалих і характеру супутніх травматичних ушкоджень. У структурі бойової травми ліктьового суглоба більшість становили поєднані (52 %) та множинні (40 %) ушкодження та супроводжувались вогнепальним переломом кісток у 60 %. У пацієнтів, які перебували в тяжкому стані, застосовано тактику Damage control із двох етапів. На першому переломи фіксували гіпсовими лонгетами або апаратами зовнішньої фіксації (АЗФ), рани не піддавали повноцінній хірургічній обробці (ХО), а лише промивали антисептиками та видаляли видимі сторонні тіла. У хворих із м’якотканинними ушкодженнями проводили первинну ХО ран відповідно до загальних принципів, травмовані нерви не відновлювали. На другому етапі, після стабілізації хворих, виконували повторну ХО ран. Після їх неускладненого загоєння демонтували АЗФ і замінювали метод фіксації на накістковий остеосинтез. Висновки. Рекомендовано виконувати стабілізацію внутрішньосуглобових вогнепальних переломів ділянки ліктьового суглоба за допомогою АЗФ і після неускладненого загоєння ран переходити на заглибний остеосинтез
Gunshot wounds of the elbow joint are the third most common after knee and shoulder injuries. Features of the anatomical and functional structure of the elbow joint, the close location of the vascular and nervous formations, favorable conditions for the development of infection determine the severity of gunshot wounds and cause the complexity of its treatment. Objective. To evaluate the frequency and nature of the elbow joint gunshot wounds in the structure of the general combat injuries, as well as to determine the volume of medical care and direction of treatment of such injuries in the conditions of the regional hospital as a stage of care. Methods. A retrospective study included 1 809 patients (96.0 % of men, mean age (33.7 ± 0.2) years). Firearms limb injuries were detected in 1 013 (56.0 %) of all victims, of which the elbow joint — 25 (2.47 %). Mines and explosives injuries were in 22 (88 %) of the patients, bullet — in 3 (12 %). Results. Tactics of treatment of elbow joint gunshot wounds depended on the severity of the condition of the victims and the nature of concomitant traumatic injuries. In the structure of combat injury of the elbow joint the majority was combined (52 %) and multiple (40 %) injuries and was accompanied by gunshot fractures in 60 %. In patients who were in severe state, applied the tactics of Damage control in two stages. At the first stage the fractures were fixed with plaster splints or external fixation devices (EF), the wounds were not subjected to full surgical debridment (SD), but only washed with antiseptics and the visible foreign bodies were removed. In patients with soft tissue injuries wounds the primary SD was performed according to general principles, injured nerves were not restored. In the second stage, after patient is stabilized, the repeated SD of the wound was performed. After their uncomplicated healing the EF was removed and the method of fixation was changed to internal osteosyntesis. Conclusions. It is recommended to perform stabilization of intra-articular gunshot fractures of the elbow joint with EF and after uncomplicated wound healing go to the internal osteosynthesis
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. Є.Л.
Доманський, А. М.
Жердєв, І. І.
Лушня, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Довідник клініциста, який проводить реабілітацію після інсульту. Розділ 4. Реабілітація верхньої кінцівки при геміплегічній формі ураження [Текст] / R. Teasell [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 90-113. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, оборудование)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
ГЕМИПЛЕГИЯ -- HEMIPLEGIA (реабилитация)
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ -- BOTULINUM TOXINS
Анотація: Можна застосовувати нейром’язову електростимуляцію (NMES) для сприяння відновленню моторної функції, для зменшення болю й спастичності, зміцнення м’язів і збільшення діапазону рухів після інсульту. NMES — це техніка, що застосовує електричні імпульси для скорочення м’язів, стимулюючи моторні аксони. Доступні три форми NMES: 1) циклічна NMES, що сприяє скороченню паретичних м’язів за попередньо встановленим графіком і не вимагає участі з боку пацієнта; 2) електроміографія (EMG), необхідність застосування якої викликана застосуванням NMES і яку можна застосовувати для пацієнтів, які здатні частково активувати паретичний м’яз і можуть отримати більший терапевтичний ефект; 3) функціональна електрична стимуляція (FES), що стосується застосування NMES для досягнення функціонального завдання. FES може застосовуватися для покращання або відновлення функції, яка дозволяє довільно схопити й маніпулювати чимось, що необхідно для типових ADL (Popovic et al., 2002), або може бути призначена як постійний допоміжний пристрій (тобто нейропротез) для допомоги пацієнтам у виконанні ADL.
Дод.точки доступу:
Teasell, R.
Hussein, N.
Mirkowski, M.
Vanderlaan, D.
Saikaley, M.
Longval, M.
Iruthayarajah, J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз структури контрактур суглобів верхньої кінцівки [Текст] = Analysis of the Structure of Contractures of the Upper Limb Joints / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 4-12. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (этиология)
СУСТАВА ДВИЖЕНИЯ АМПЛИТУДА -- RANGE OF MOTION, ARTICULAR (физиология)
Анотація: Аналіз обмежень амплітуди рухів у суглобах традиційно розглядається з позицій окремих нозологій, що їх спричинюють, проте системні результати зворотного синдромологічного підходу до вивчення контрактур публікуються лише епізодично. Мета. Визначити структуру, причини виникнення, характер та тяжкість контрактур суглобів верхньої кінцівки. Матеріали і методи. На великому масиві (16710 пацієнтів) проаналізовано структуру контрактур суглобів верхньої кінцівки внаслідок травм та захворювань. Оцінювався розподіл за локалізацією, етіологією, ступенем тяжкості контрактури, статевою та віковою приналежністю, а також взаємозв’язок між типом та локалізацією контрактури. Простежена динаміка розвитку контрактур та кількість необхідних хірургічних втручань. Результати. Обмеження рухів у суглобах верхньої кінцівки було зареєстроване у 5450 випадках з 16710 (32,6%), із них у пацієнтів чоловічої статі – 3485 (63,9%), жіночої – 1965 (36,1%). У процесі реконструктивно-відновного лікування хворим було виконано 7892 операцій. Найчастіше це були контрактури суглобів пальців кисті (42,5%), плечового (26,9%), ліктьового (13,4%), кистьового суглобів (13,3%), рідше – радіоульнарні контрактури (3,9%). Так, контрактуру ліктьового, радіоульнарного і кистьового суглобів найчастіше спричиняє кістково-хрящове ураження, суглобів пальців – поліетіологічний компонент, плечового – рівномірний розподіл поміж десмогенним, міогенним та кістково-хрящовим ураженням. Більшість контрактур була середньої тяжкості. Хірургічне лікування контрактур було багатоетапним для пальців кисті (1,91±1,35 операції) і, в основному, одномоментним для плечового суглоба (1,34±0,81 операції). Найбільш поліструктурними були бойові ураження, ішемічні та контрактури пальців (2,53±1,22; 2,52±1,34 та 2,5±1,24 структури, відповідно), а найменш – радіоульнарні контрактури (1,59±1,34 структури). Радіоульнарні контрактури в 37,3% випадків супроводжуються контрактурами пальців, проте зворотний зв’язок наявний лише в 1,2%. Відмічено, що контрактури радіоульнарних суглобів нерідко супроводжуються обмеженням рухів у ліктьовому та кистьовому суглобах – в 34,9 та 56,6% випадків, відповідно. Водночас зворотна залежність поєднання контрактур у кистьовому та ліктьовому суглобах із радіоульнарними не дуже висока – 4,2% та 6% випадків, відповідно. Висновки. У хворих, які госпіталізовані для високоспеціалізованого хірургічного лікування патології верхньої кінцівки, контрактури суглобів останньої характеризуються поліетіологічністю, середнім та тяжким ступенем, викликані здебільшого порушенням кістково-хрящових структур та їх поєднанням із десмогенними, теногенними та міогенними ураженнями, простежуються специфічні взаємозв’язки за локалізацією та взаємообтяженням, швидкістю прогресування. Як правило, контрактури верхньої кінцівки мають застарілий характер і потребують багатоетапного хірургічного лікування
Analysis of the restrictions in the amplitude of movements in the joints is traditionally considered from the standpoint of individual nosologies that cause them, but the systemic results of the inverse syndromological approach to the study of contractures are published only sporadically. Objective: to determine the structure, causes, nature, and severity of contractures of the upper extremity joints. Materials and Methods. The structure of contractures of the upper extremity joints as the consequences of injuries and diseases was analyzed on a large array of patients (16,710 patients). Distribution by location, etiology, severity of contracture, gender and age, and relationships between type and localization of contracture were assessed. The dynamics of the development of contractures and the number of necessary surgical interventions was traced. Results. Restriction of movements in the upper extremity joints was registered in 5,450 out of 16,710 (32.6%) patients; among them there were 3,485 male (63.9%) and 1,965 (36.1%) female patients. During reconstructive treatment, 7,892 surgeries were performed. Most often these were contractures of the finger joints (42.5%), then shoulder (26.9%), elbow (13.4%), carpal joint (13.3%), less often – radioulnar contractures (3.9%). The elbow, radioulnar and carpal joint contractures most often are caused by osteo-cartilaginous lesions; a polyetiological component is typical for the finger joints. The shoulder joint contractures may be caused evenly by desmogenic, myogenic, or osteo-cartilaginous lesions. Most of the joint contractures are of moderate severity. Contractures of the fingers require multi-stage surgical treatment (1.91±1.35 surgeries); one-stage treatment is used for contractures of the shoulder joint (1.34±0.81 surgeries). The most polystructural lesions were combat wounds, ischemic, and finger contractures (2.53±1.22; 2.52±1.34 and 2.5±1.24 structures, respectively), and the least – radioulnar contractures (1.59±1.34 structures). Radioulnar contractures in 37.3% of cases are accompanied by contractures of the fingers, but vice versa only in 1.2%. It was noted that contractures of the radioulnar joints are often accompanied by restriction of movements in the elbow and wrist joints – in 34.9 and 56.6% of cases, respectively. At the same time, the inverse dependence of the combination of contractures in the wrist and elbow joints with radioulnar joints is not very high – 4.2% and 6% of cases, respectively. Conclusions. In patients who are hospitalized for highly specialized surgical treatment of pathology of the upper extremity, contractures of its joints are moderate and severe, characterized by polyetiology, and, in most cases, caused by disorders of osteo-cartilaginous structures and their combination with desmogenic, tenogenic, and myogenic lesions. Specific relationships are traced in localization and mutual burden of contractures, rapidity of their progression. As a rule, upper limb contractures are chronic ones and require multi-stage surgical treatment
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Безуглий, А. А.
Тимошенко, С. В.
Страфун, О. С.
Богдан, С. В.
Гайович, І. В.
Лисак, А. С.
Юрійчук, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тактика хірургічного лікування поранених із вогнепальними травмами верхньої кінцівки в сучасних умовах [Текст] = Tactics of Surgical Treatment of Wounded with Gunshot Injuries of the Upper Limb in Modern Conditions / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 10-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (повреждения, хирургия)
Анотація: Метою нашого дослідження була оптимізація тактики хірургічного лікування поранених із вогнепальними травмами верхньої кінцівки шляхом визначення факторів, що впливають на результат лікування військовослужбовців у сучасних умовах надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Матеріали і методи. Проаналізовано хірургічне лікування 123 пацієнтів із вогнепальними ушкодженнями верхньої кінцівки, що перебували у ДУ “ІТО НАМН України” та Національному головному військово-медичному клінічному центрі “ГВКГ” Міністерства оборони України. Середній вік пацієнтів становив (35,3±8,7) року. На ІІІ рівні медичної допомоги найбільшу питому вагу займали закриття ран (28,0%) та операції на кістковій системі (6,7%). На IV рівні медичної допомоги найбільшу питому вагу займали хірургічні процедури із закриття незагоєних ран – 28%, із приводу наслідків вогнепальних ушкоджень нервів – 11,5%, переломів – 10,7% та відновлювальні втручання на м’язах – 5,5%. Результати. Шляхом розрахунку відношення шансів (Odds Ratio, OR) встановлено, що наявність компартмент-синдрому в 11 разів знижує вірогідність отримання позитивного результату (OR=11,3), пізній початок лікування на IV рівні медичної допомоги знижує результативність лікування в 9 разів (OR=9,1), у групі пацієнтів з ушкодженням периферичних нервів задовільних результатів було отримано в 6,9 раза менше, ніж у групі без такого ушкодження (OR=6,9), наявність дефекту тканин погіршувала прогноз лікування майже у 5 разів (OR=4,7). Середній термін початку хірургічного лікування після вогнепальної травми на ІІІ рівні складав (2,8±5,0) діб, а на IV рівні ‒ (47,2±70,4) доби. Встановлено, що у пацієнтів, які потрапляли у заклади IV рівня у терміни до 30 діб, відсоток приросту функції верхньої кінцівки після лікування становив (42,6±11,8), а при більш пізньому початку лікування – (28,5±10,0). Висновки. Результати дослідження факторів, що впливають на результат лікування, доводять необхідність раннього (до 3 тижнів) надходження поранених із вогнепальною травмою на IV рівень медичної допомоги
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Курінний, І. М.
Борзих, Н. О.
Цимбалюк, Я. В.
Шипунов, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Настанова S3 "Реабілітаційне лікування парезу верхньої кінцівки після інсульту" Німецького товариства нейрореабілітації: повна версія [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 82-85

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация, терапия)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (повреждения)
РУКА -- ARM
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ГЕРМАНИЯ -- GERMANY
Анотація: Метою створення настанов S2e і S3 є формулювання рекомендацій, заснованих на доказах, для застосування в клінічній практиці на основі всебічного систематичного пошуку й критичної оцінки наявних даних
Настанови S2e зазвичай розробляються однією групою спеціалістів. Настанови S3 розробляються різними групами спеціалістів відповідно до консенсусного методу настанов S2k (додатково до систематизованої доказової бази). Ця настанова є настановою S3. Цей документ наводить загальний план методу, який ґрунтується на інструкціях Асоціації наукових медичних товариств Німеччини (Arbeitsgemeinschaft wissenschaftlicher medizinischer Fachgesellschaften — AWMF) (https://www.awmf.org/leitlinien/awmf-regelwerk.html) і детально роз’яснюється авторами Platz і Quintern у 2009 році та Platz у 2017 році в контексті розробки рекомендацій Німецького товариства нейрореабілітації (DGNRL). Мета полягає в тому, щоб читач міг прослідкувати різні етапи оцінки й класифікацій, які є основою рекомендацій, заснованих на доказах
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Platz, Thomas.
Реабілітація функції верхньої кінцівки після інсульту, заснована на даних доказової медицини: огляд [Текст] / Thomas Platz // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 78-81

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация, терапия)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Чи призводить використання різних програм і різних «доз» реабілітаційних заходів у пацієнтів із парезом верхньої кінцівки в результаті інсульту до зменшення парезу, покращання активних рухів, м’язової сили й активності у верхній кінцівці? Це питання розглядається в даній статті
Ця стаття пропонує увазі клініцистів огляд висновків, які можна зробити із сучасних знань про клінічну ефективність. Стаття ґрунтується на доказах, що наведені в настановах S3 «Реабілітаційне лікування парезу верхньої кінцівки після інсульту», які були розроблені декількома асоціаціями експертів під керівництвом Німецького товариства нейрореабілітації (DGNR) і в яких розглядається така проблема: «Чи призводить реабілітаційна терапія (наприклад, фізіо-терапія, ерготерапія, голкорефлексотерапія, електростимуляція, робототерапія, біологічна терапія, медикаментозна терапія), яка застосована в різних «дозах» (наприклад, різної тривалості) або має різний склад, до зменшення парезу, покращання активних рухів і м’язової сили, а також покращання активності у верхній кінцівці в пацієнтів із парезом руки в результаті інсульту?
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мультидисциплінарний консенсус: ураження плечового сплетіння. Основні принципи діагностики та лікування [Текст] = Multidisciplinary Consensus: Brachial Plexus Injuries. Basic Principles of Diagnostics and Treatment / В. І. Цимбалюк [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 118-122

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- BRACHIAL PLEXUS (патофизиология)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
Анотація: Ушкодження плечового сплетіння – тяжка та виснажлива травма, що характеризується грубим порушенням функції верхньої кінцівки. Переважно це травма молодих активних людей працездатного віку, яка нерідко призводить до значної втрати функції верхньої кінцівки та інвалідності постраждалого. 10 жов- тня 2019 року під час XVIII з’їзду ортопедів-травматологів України, що відбувся у місті Івано-Франківську, було проведено круглий стіл із базових питань діагностики та лікування постраждалих з ураженнями плечового сплетіння та було прийнято мультидисциплінарний консенсус щодо основних принципів діагностики і лікування уражень плечового сплетіння. Під час круглого столу були розглянуті питання визначення груп ризику щодо ураження плечового сплетіння (пацієнти з політравмою, постраждалі в ДТП, пацієнти з травмами ділянки надпліччя, вивихами плеча, відкритими ураженнями надпліччя та підключичної ділянки, пацієнти з нетиповим больовим синдромом у плечі, пацієнти з порушенням функції верхньої кінцівки після оперативних втручань у надключичній та підключичній ділянці, шиї, мастектомії, променевої терапії), протокол клінічного обстеження пацієнтів (що обов’язково має включати можливість активних рухів у суглобах верхньої кінцівки та стабілізації лопатки, обов’язковим є визначення сили м’язів ураженої кінцівки у порівнянні зі здоровою, визначення чутливості у відповідних зонах автономної іннервації корінців, важливим є визначення синдрому Горнера). Також було визначено місце та час проведення додаткових методів обстеження (в екстреному порядку УЗД та рентгенографія, через 3 тижні – голкова та стимуляційна електронейроміографія, МРТ плечового сплетіння або шийного відділу хребта, КТ-мієлографія) та прийнятий алгоритм курації пацієнтів із травмою плечового сплетіння, визначені центри хірургії плечового сплетіння. Все це надалі лягло в основу мультидисциплінарного консенсусу
Дод.точки доступу:
Цимбалюк, В. І.
Страфун, С. С.
Третяк, І. Б.
Борзих, О. В.
Курінний, І. М.
Гайко, О. Г.
Гайович, В. В.
Резніков, О. В.
Лисак, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту [Текст] // НейроNEWS. - 2020. - № 10. - С. 46-52

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ПАЛЬЦЫ КИСТИ -- FINGERS (патофизиология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, тенденции)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Одним із тяжких наслідків інсульту головного мозку є порушення функційверхньої кінцівки, що зумовлює труднощі у повсякденній і професійнійактивності та потребує підбору відповідних дієвих методів реабілітації. До вашої уваги представлено основні положення підходів для відновленняфункцій верхньої кінцівки за геміплегічної форми ураження, викладені у розділі 19-го видання огляду доказових даних щодо методів реабілітації пацієнтів після інсульту (EBRSR, 2020). Матеріал базується на аналізі даних понад 4 тис. 500 досліджень (більш ніж 2 тис. 170 рандомізованих контрольованих досліджень) і створений за підтримки Канадськогопартнерства з відновлення після інсульту (CPSR), спільної ініціативи Канадського фонду серця й інсульту (HSF) і канадських дослідних центрів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Гнатчук, І. Ю.
Зміни параметрів фізіологічного тремору кисті під час різної активності м’язів верхньої кінцівки людини [Текст] / І. Ю. Гнатчук, В. В. Манько // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 59-65

MeSH-головна:
ТРЕМОР -- TREMOR
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
КИСТЬ -- HAND
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
МЫШЦЫ -- MUSCLES (физиология)
СУСТАВА ДВИЖЕНИЯ АМПЛИТУДА -- RANGE OF MOTION, ARTICULAR (физиология)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST (методы)
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- PHYSIOLOGICAL PHENOMENA (физиология)
АКСЕЛЕРОМЕТРИЯ -- ACCELEROMETRY (методы)
Анотація: Досліджено вплив різної активності м ’язів верхньої кінцівки на частоту та амплітуду фізіологічного тремору кисті у 40 осіб жіночої статі 18-19-річного віку. Тести проводили у двох положеннях кисті руки (долонею та ребром донизу) та у трьох позиціях (у спокої, у постуральному стані та під час навантаження). У положенні кисті долонею донизу у спокої частота фізіологічного тремору вздовж осі х становила 7,74 ± 0,28 Гц, осі у- 7,38 ± 0,34 Гц, oci z- 7,47 ± 0,22 Гц, а амплітуда вздовж цих осей - 0,12 ± 0,01, 0,22 ± 0,02 та 0,24 ± 0,02 мм відповідно. Внаслідок переведення кисті у постуральный стан частота фізіологічного тремору вздовж осі z, яка збігається із силою земного тяжіння, збільшилася до 8,10 ± 0,18 Гц, а амплітуда тремору вздовж осейх, у, z -на 33, 90 та 216 % відповідно. Навантаження 100 і 200 г спричинило зниження частоти і амплітуди фізіологічного тремору у цьому положенні кисті. У положенні кисті ребром донизу частота фізіологічного тремору теж змінювалася лише вздовж осі, яка збігається із силою земного тяжіння, а амплітуда не змінювалася, що пояснюється особливостями будови променезап’ясткового суглоба. Отримані результати можна пояснити різною активністю і почерговістю залучення м’язів у роботу для підтримання кисті в заданому положенні. Отже, у стані спокою, незалежно від положення кисті, тонус м’язів, що підтримує променезап’ястковий суглоб, практично не впливає на частоту та амплітуду фізіологічного тремору. Під час переведення кінцівки в обох випадках у постуральный стан статистично достовірні зміни частоти фізіологічного тремору спостерігаються лише вздовж осі, котра збігається з напрямком сили тяжіння. Амплітуда тремору теж залежить від навантаження кінцівки, але тільки у положенні кисті долонею донизу
Дод.точки доступу:
Манько, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Орлов, А. Г.
Оптимізація хірургічної корекції акральної ішемії верхніх кінцівок [Текст] / А. Г. Орлов, О. В. Кузьменко, П. Ф. Гюльмамедов // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 68-72

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (хирургия)
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування ішемії дистальних відділів верхніх кінцівок шляхом визначення показань до застосування різних методів оперативного лікування і аналізу ефективності методів хірургічного лікування ішемії дистальних відділів верхніх кінцівок. Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз результатів грудної і періартеріальної симпатектомії у хворих з оклюзійними захворюваннями дистальних відділів артерій верхніх кінцівок. У період з 2001 до 2013 р. прооперовано 68 пацієнтів із хронічною ішемією дистальних відділів верхніх кінцівок. Чоловіків — 44, жінок — 24. Вік коливався від 26 до 92 років, середній вік становив 49,09 року. Результати та обговорення. У всіх хворих, які зазнали втручання на долонній артеріальній дузі, був відновлений магістральний кровотік. Дані триплексного сканування артеріальної дуги кисті та пальцевих артерій і транскутантної оксиметрії свідчать про збільшення лінійної швидкості кровотоку і зниження індексів периферичного судинного опору в усіх випадках. Лінійна швидкість кровотоку у хворих на облітерувальний тромбангіїт після виконання дигітальної періартеріальної симпатектомії в середньому збільшувалася на 64 %, у хворих з синдромом Рейно — на 100 %, у хворих на облітерувальний атеросклероз — на 135 %. Висновки. Отримані результати показали, що реваскуляризуючий ефект десимпатизації тим вище, чим більш дистально усунені симпатичні нервові волокна. Періартеріальна дигітальна симпатектомія дає виражений тривалий ефект, що дозволяє розглядати її як метод вибору під час лікування акральної ішемії кисті. Безпосереднє втручання на артеріальній дузі кисті в деяких випадках дозволяє відновити магістральний кровотік, що значно покращує результати лікування
Дод.точки доступу:
Кузьменко, О. В.
Гюльмамедов, П. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Коваль, М. В.
Провокаційні проби в діагностиці синдрому грудного виходу [Текст] / М. В. Коваль, В. А. Гриб // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 1. - С. 21-25

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN (диагностика, патофизиология, рентгенография, ультрасонография)
ПЛЕЧЕВОГО СПЛЕТЕНИЯ НЕВРОПАТИЯ -- BRACHIAL PLEXUS NEUROPATHIES (диагностика, патофизиология, рентгенография, ультрасонография)
ПЛЕЧЕВОГО СПЛЕТЕНИЯ НЕВРИТ -- BRACHIAL PLEXUS NEURITIS (диагностика, патофизиология, рентгенография, ультрасонография)
ПЛЕЧО -- SHOULDER (иннервация, кровоснабжение, патология, рентгенография, ультрасонография)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (иннервация, кровоснабжение, патология, рентгенография, ультрасонография)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы)
НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- NEUROLOGIC EXAMINATION (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL (использование)
Анотація: Мета — оцінити достовірність, доцільність та інформативність провокаційних проб у діагностиці синдрому грудного виходу (СГВ). Матеріали і методи. Обстежено 82 хворих зі скаргами на біль у плечовому поясі та/або верхній кінцівці. Всім пацієнтам проведено комплекс обстежень, який передбачав рентгенографію та магнітно резонансну томографію шийного відділу хребта, ультразвукову діагностику м’яких тканин шиї, плечового поясу та судин верхньої кінцівки, стимуляційну електронейроміографію та голчасту електроміографію. За потреби проводили електрокардіограму, консультації травматолога та нейрохірурга. Для визначення залучення судинного чи нервового волокна виконували провокаційні проби. Результати. Після ретельного збору анамнезу, клінічного огляду з урахуванням даних інструментальних методів обстеження СГВ було діагностовано у 23 пацієнтів. Чутливість проби Адсона при СГВ становила 43?%, специфічність — 80?%, чутливість EAST тесту — 53?%, специфічність — 75?%. У пацієнтів із СГВ при проведенні EAST тесту скарги зазвичай мали однобічний характер або симптоматика була вираженішою на певному боці. Крім того, у пацієнтів із СГВ затерпання в більшості випадків локалізувалося по ульнарному краю, тоді як у практично здорових осіб воно мало дифузний характер. У пацієнтів із СГВ відчуття затерпання виникало після першої хвилини. Висновки. Результати тестів Adson і EAST для діагностики нейрогенного СГВ мають бути підтверджені інструментальними методами обстеження, що зумовлено низькою чутливістю і специфічністю провокаційних тестів. При проведенні EAST тесту важливо враховувати час появи симптомів, особливо відчуття затерпання та болю у верхній кінцівці з типовою для СГВ локалізацією, що може бути маркером нейрогенного СГВ або змішаних форм СГВ за наявності ознак залучення судинного компонента, визначеного інструментальними методами обстеження та провокаційними пробами
Дод.точки доступу:
Гриб, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Методи оцінки функції руки при неврологічній патології. Огляд літератури [Текст] / В. І. Козявкін [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 1. - С. 20-29. - Бібліогр.: с. 27-29

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (осложнения)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- NEUROLOGIC EXAMINATION (методы)
ДЕТИ -- CHILD
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Даний огляд ознайомлює читача з методами оцінки функції руки в пацієнтів із неврологічною патологією та має на меті допомогти у виборі найоптимальніших серед них. Подано 15 надійних та зручних у використанні інструментів, що набули найбільш широкого застосування у світовій практиці. Відбір інструментів проводився на підставі аналізу літератури, зібраної в базі даних PubMed та пошуковій системі Google Scholar. Крім цього, враховувались перспективи впровадження того чи іншого методу у вітчизняну практику з огляду на його вартість, тривалість проведення та кваліфікаційні вимоги до спеціаліста, який проводить оцінювання. В огляді детально описано основні параметри інструментів та визначено групи пацієнтів, яким можна застосовувати ці інструменти. Методи систематизовано, схожі за змістом інструменти подано групами. Для зручності інструменти з їх ключовими параметрами подано у формі зведеної таблиці. Варто зазначити, що огляд не визначає золотий стандарт оцінювання моторної функції кисті в пацієнтів із неврологічною патологією, а лише пропонує перелік можливих варіантів
The review acquaints the reader with methods used to assess hand function in patients with neurological disorders and aims to assist in selecting the most optimal among them. It presents 15 reliable and easy-to-use tools that are extensively used worldwide. Selection of tools for the review was based on the analysis of relevant literature found in PubMed and Google Scholar. Additionally, the prospects for introducing one or another method into domestic clinical practice are taken into account based on its cost, duration and qualification requirements for a specialist who conducts the evaluation. The overview describes in detail the basic parameters of the tool and identifies the groups of patients that can use these tools. Methods are systematized, tools similar in content are grouped. For convenience, tools with their key parameters are presented in the form of a pivot table. It is worth noting that the review does not determine the gold standard for evaluation of motor function of the hand in patients with neurological pathology, but only offers a list of possible options
Дод.точки доступу:
Козявкін, В. І.
Качмар, О. О.
Гасюк, М. Б.
Матюшенко, О. А.
Кушнір, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Канюка, Є. В.
Оптимізація процесу фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді [Текст] / Є. В. Канюка, С. А. Чернігівська, О. Ю. Забара // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 27

MeSH-головна:
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛИ -- MUSCULOSKELETAL PAIN (реабилитация)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Актуальність. В сучасних умовах соціальні наслідки травм опорно-рухового апарату значні як в економічному, так і в медико-демографічному плані через вагу патології, тривалість реабілітаційного періоду, високу частоту виходу на інвалідність та значні витрати на лікування. За даними вітчизняних дослідників (Іпатов А. В. та співавт., 2015), ушкодження верхньої кінцівки посідають друге місце серед травм органів опори та руху, що становить 76,3 %, при цьому в 31–48 % випадків вони призводять до стійкої втрати працездатності. Мета дослідження: удосконалення та підвищення ефективності засобів фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді. Методи дослідження: психологічне тестування, гоніометрія. Результати дослідження та їх обговорення. В ході роботи обґрунтована комплексна методика лікувальної фізкультури (ЛФК) у пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді, яка включає диференційоване застосування лікувальної гімнастики залежно від зони ураження дистальних відділів верхньої кінцівки, визначення клініко-морфологічних критеріїв початку та принципів дозування раннього функціонального навантаження, періоду дозованої мобілізації та методики колового комбінованого навантаження, що сприяє поліпшенню ефективності лікування, скороченню терміну непрацездатності та попередженню ускладнень. Зазначимо, що розроблена методика дозованої (конторольованої) мобілізації застосовувалась для профілактики розривів сухожилкового шва при сильному навантаженні на травмований сегмент кінцівки, з одного боку, та для запобігання формування адгезій і спайок у прооперованій ділянці сухожилків – з іншого. На протязі першого тижня після оперативного втручання на час заняття накладалась долонна шина, яка обмежувала згинання пальця в дистальному міжфаланговому (ДМФ) суглобі більше ніж на 20˚, на другому тижні допустиму амплітуду рухів збільшували до 40˚, а з третього тижня здійснювалась лише іммобілізація ДМФ суглоба на період сну. Заняття проводились 4–6 разів на протязі дня тривалістю до 15 хвилин. У проміжках часу між заняттями ДМФ суглоб іммобілізували за допомогою шини в положенні повного розгинання. Зазначимо, що коловий метод тренування – це організаційно-методична форма роботи, яка передбачає послідовне виконання спеціально підібраного комплексу фізичних вправ для розвитку, вдосконалення та відновлення фізичних якостей. Принципом колового тренування є почергове дозоване виконання комплексу із 5–10 вправ (станцій), тренувальний вплив яких спрямований на розвиток конкретної рухової якості чи певних функціональних систем організму. Тренувальне завдання складається із 2–4-разового повторення певного комплексу за точно визначений час. Застосування запропонованої методики ЛФК показало більшу ефективність щодо відновлення функціонального стану верхньої кінцівки порівняно зі стандартними заходами. В основній підгрупі амплітуда рухів у п’ястково-фалангових суглобах перевищувала показники контрольної підгрупи на 21,3 %, у проксимальних міжфалангових суглобах – на 25,4 %, у променево-зап’ястковому суглобі – на 36,9 % (р 0,05). Після проведеного лікування показники “важливість” та “задоволення” були достовірно вищі в основній підгрупі (35,6 ± 0,2 та відповідно 33,5 ± 0,4 балів), порівняно з показниками контрольної підгрупи, де вони становили 34,4 ± 0,4 та 26,9 ± 0,9 балів (р 0,05). Отже, запропонована вдосконалена методика фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді сприяла ефективному відновленню функцій травмованих кінцівок, тим самим покращуючи якість життя пацієнтів
Дод.точки доступу:
Чернігівська, С. А.
Забара, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Костинська, О. М.
Досвід застосування методики дзеркальної терапії в комплексній реабілітації постінсультних хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок [Текст] / О. М. Костинська, І. М. Чернишова, М. О. Галенко // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 31

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- FEEDBACK, PHYSIOLOGICAL
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Актуальність. Більшість існуючих методів реабілітації постінсультних хворих дороговартісні, потребують тривалого перебування людини в реабілітаційних закладах і обмежено використовуються в домашніх умовах. Пошук та впровадження ефективних, доступних та безпечних методик реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок є одним з актуальних завдань сьогодення. Одним із рішень може бути застосування в комплексній реабілітації методики дзеркальної терапії. Мета дослідження: вивчення ефективності комбінованого застосування методики дзеркальної терапії в поєднанні з сенсомоторними таблицями та навіюванням у комплексній реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок внаслідок перенесеного інсульту. Матеріали та методи. Під час проведення дзеркальної терапії для відновлення великої та дрібної моторики пацієнтів з наслідками інсульту у дзеркалі повинна повністю відображатися здорова кінцівка, а уражена кінцівка повинна бути повністю захована. Хворий здійснює вправи обома руками. Застосуються різні види захоплення кистю, напруження різних груп м’язів верхніх кінцівок із застосуванням формул навіювання, а також виконання вправ перед дзеркалом на спеціально розроблених сенсомоторних таблицях. Результати та їх обговорення. В клініці УкрНДІ протезування методика дзеркальної терапії в поєднанні з навіюванням та сенсомоторними таблицями застосовується з листопада 2015 року. На сьогодні проведено понад 800 сеансів дзеркальної терапії у 54 осіб. У 55,5 % хворих за даними тестування (“Box and Blocs”) спостерігалось збільшення кількості виконаних дій в середньому на 22 %. Решта хворих збільшила результати тестування приблизно на 10 %. Висновки. Перевагою методики дзеркальної терапії є її ефективність, простота, безпечність та доступність, можливість самостійного використання пацієнтом. Дана методика відповідає основним засадам рухової реабілітації – висока інтенсивність та повторюваність ціль-орієнтованих завдань у поєднанні зі зворотним зв’язком. Перспективи подальших досліджень. Дослідження біологічного зворотного зв’язку дозволить покращити ефективність реабілітації постінсультних хворих
Дод.точки доступу:
Чернишова, І. М.
Галенко, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Скорочена інструкція для медичного застосування лікарського засобу Диспорт® [Текст] // НейроNEWS. - 2017. - № 7/8. - С. 50-52

MeSH-головна:
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ ТИПА A -- BOTULINUM TOXINS, TYPE A (анализ, терапевтическое применение)
САНИТАРНОЕ ПРОСВЕЩЕНИЕ, ИНСТРУКЦИИ -- PATIENT EDUCATION HANDOUT
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Сидоренко, І.
Ефективність і безпечність абоботулотоксину типу А для лікування спастичності верхніх кінцівок [Текст] / І. Сидоренко // НейроNEWS. - 2017. - № 7/8. - С. 46-52

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (иннервация, патофизиология)
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ ТИПА A -- BOTULINUM TOXINS, TYPE A (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: У пацієнтів зі спастичністю верхніх кінцівок, що розвинулася в результаті інсульту або черепно-мозкової травми, відзначають обмеження активних рухів, порушення функції, нефізіологічне положення руки, пов’язане з активним і пасивним опором м’язів антагоністів. Такий стан пацієнта суттєво знижує рівень його працездатності та якість життя, завдає душевних страждань і стає тягарем для осіб, які здійснюють догляд за ним. Тому підбір ефективних схем лікування — наразі достатньо актуальна проблема. Вашій увазі представлено огляд статті Jean-Michel Gracies et al. «Safety and efficacy of abobotulinumtoxin A for hemiparesis in adults with upper limb spasticity after stroke or traumatic brain injury: a double-blind randomised controlled trial», опублікованої в журналі Lancet Neurology (2015;14:992–1001), де автори розглянули результати дослідження впливу ін’єкцій абоботулотоксину типу А на м’язовий тонус, спастичність, активну і пасивну функції м’язів верхніх кінцівок, включаючи обсяг активних рухів у суглобах
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Строкань, А. М.
Регіонарна анестезія верхньої кінцівки [Текст] = Regional anesthesia of upper extremity / А. М. Строкань // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2017. - т. 2, N 3. - С. 24-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОГО СПЛЕТЕНИЯ БЛОКАДА -- BRACHIAL PLEXUS BLOCK (использование, методы)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (терапевтическое применение)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
УЛЬТРАЗВУК -- ULTRASONICS (методы)
Анотація: У даній статті ми постаралися описати техніку найбільш використовуваних та призначення провідникової анестезії нервів верхньої кінцівки. РА забезпечує адекватну хірургічну анальгезію за рахунок периферичної блокади больової імпульсації при збереженні нормальних вітальних функцій. Фізіологічність РА сприяла вдосконаленню методів її проведення, а застосування нових місцевих анестетиків і катетерної техніки, що застосовуються для регіонарного обстеження, дозволило на якісно новому рівні визначити місце РА у хірургії
In this article we have tried to describe the technique of the most used conduction anesthesia of nerves of upper extremity and its purpose. RA provides adequate surgical analgesia due to peripheral blockade of pain impulse with the preservation of normal vital functions. The physiology of the RA contributed to improving the methods of its implementation, and the use of new local anesthetics and catheter technique during regional survey has allowed to determine the location of RA in surgery in a qualitatively new level
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Юрик, О. Є.
Структура неврологічних ушкоджень при бойових травмах кінцівок [Текст] / О. Є. Юрик // Український неврологічний журнал. - 2017. - N 3. - С. 77-78

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (иннервация, повреждения)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (иннервация, повреждения)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Лоскутов, О. Є.
Сучасна концепція діагностики та лікування вогнепальних і мінно-вибухових поранень кінцівок [Текст] / О. Є. Лоскутов, Я. Л. Заруцький // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 5-9

MeSH-головна:
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (методы, организация и управление)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (методы, организация и управление)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (диагностика, классификация, осложнения, терапия, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (повреждения, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (повреждения, хирургия)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (хирургия)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Проанализированы истории болезни и сопровождающей медицинской документации раненых в конечности, находившихся на госпитальном лечении с мая 2014 по декабрь 2015. Оценен характер ранения, локализация, тяжесть, медицинская помощь и лечения на разных этапах медицинской помощи. Результаты: в общей структуре санитарных потерь ранения и травмы верхних и нижних конечностей составляют 62,5 %. Среди раненых в конечности 78,4 % приходится на повреждения мягких тканей, 21,6 % — на огнестрельные переломы. Характерные особенности боевых ранений: большая доля сочетанных и множественных повреждений (32,1 %), преобладание осколочных (62,9 %) и минно-взрывных (25,6 %) травм. При этом большинство раненых с изолированными и множественными ранениями конечностей относятся к легкораненым и представляют собой весомый резерв личного состава войск. Система ЛЭО боевых действий предполагает разделение медицинской помощи и лечения ранений конечностей на отдельные этапы в сочетании с эвакуацией пострадавших. Выводы: медицинская помощь и лечение раненых с огнестрельными и минно-взрывными повреждениями конечностей осуществляется в системе ЛЭО войск. Главной целью лечения огнестрельных ранений конечностей является достижение неосложненного заживления ран, срастания переломов и восстановления функции конечности. Реализации основной задачи системы ЛЭО — возвращения максимального количества раненых в строй — должна способствовать эффективная организация этапного лечения легкораненых в медицинских учреждениях прифронтовой зоны без их эвакуации в тыл страны.
Дод.точки доступу:
Заруцький, Я. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-73

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)