Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Контрактура<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 62
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-62

Математичне визначення механічних властивостей капсули ліктьового суглоба при його згинально-розгинальній контрактурі [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 1. - С. 26-34. - Бібліогр.: с. 32-33

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (патология)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (диагностика, этиология)
Анотація: Резюме. Актуальність. Травма є поширеною причиною формування кинтрактур ліктьивиси суглоба з частотою виникнення від 3 ди 20%. Найбільш складним моментом реабілітації таких хворих є відновлення рухів у пистіммибілізаційниму та пистипе- раційниму періодах. Мета дослідження. Математичні розрахунки модуля пружності патологічно зміненої капсули ліктьивиси суглоба в умовах йиги згинальни-ризги- нальниї контрактури. Матеріали і методи. Вимірювання за допомогою мануального м’язового тестера (ММТ) та кутоміру показників резистентності посттравматичної артригенниї контрактури ліктьового суглоба у окремо взятого пацієнта з визначенням кута пасивних рухів (згинання та розгинання) під дією дозованого зусилля 4 кг. Антропометричні дані передньої та задньої стінок капсули ліктьового суглоба визначені за фактичними мирфиметричними даними, отриманими з анатомічної моделі ліктьового суглоба. Отримано значення кута пасивного руху у напрямку згинання - Аа = 98-110°, у напрямку розгинання - Аа = 30-20°. За правилом важеля рівноваги відносно тички опори ліктьової кістки визначали зусилля на передній та задній поверхні суглобової капсули. Для визначення показників напружень передньої та задньої стінок суглобової капсули використовували співвідношення σ = F2i/S2i. Аналітичним методом за формулами визначали величини абсолютних та відносних деформацій задньої та передньої стінки суглобової капсули при згинанні та розгинанні суглоба, відповідно з характерним її розміром довжини (висоти). Результати. Отримано значення модуля пружності (модуль Юнга) для обох випадків силового навантаження: при згинанні - 46 МРа, при розгинанні - 40 МРа. Розроблено алгоритм індивідуального визначення модуля пружності передньої та задньої стінок суглобової капсули ліктьового суглоба в умовах контрактури, на основі вимірювання індивідуальних показників контрактури ліктьового суглоба та антропометричних даних для кожного клінічного випадку. Висновки. Отримані показники модуля Юнга патологічно змінених тканин капсули ліктьового суглоба можуть бути застосовані для наступних розрахунків контактних напружень на суглобових поверхнях ліктьового суглоба в умовах його згинально-розгинальної контрактури методом скінченно-елементного моделюваннярезистентності
Trauma is a common cause of the elbow contractures with an incidence rate of 3-20%. The most difficulty of such patients’ rehabilitation is the restoring of motions in the postimmobilization and postoperative periods. Objective: mathematical calculations of the elasticity modulus of the pathologically altered elbow capsule under its flexion-extensor contracture. Materials and Methods. The manual muscle tester (MMT) and protractor were used for measurement of the resistance of posttraumatic arthrogenic elbow contracture (range of passive flexion-extension movements under action of 4 kg (40 N) force) in a single patient. The anthropometric data of the anterior and posterior elbow capsule walls were determined by the actual morphometric data obtained from the elbow anatomical model. The range of passive motions was 98-110° in the direction of flexion and 30-20° in the direction of extension. According to the equilibrium leverage rule relative to the point of the ulna support, the forces at the anterior and posterior surface of the joint capsule were determined. The ratio σ = F2i/S2i, was used to determine the stresses at the anterior and posterior walls of the joint capsule. According to the formulas, the absolute and relative strain of the posterior and anterior walls of the joint capsule during flexion and extension were calculated, with its length (height) input data. Results. The value of the elasticity modulus (Young’s modulus) is obtained for both cases of 40 N loading: 46 MPa in flexion and 40 MPa in extension. An algorithm for the individual determination of the elasticity modulus of the anterior and posterior walls of the contractured elbow capsule was developed based on the measurements of the elbow contracture resistance and anthropometric data for each clinical case. Conclusions. The obtained Young’s modulus parameters of the pathologically altered tissues of the elbow capsule can be used for the subsequent calculations of contact stresses at the elbow articular surfaces in the case of the elbow flexion-extension contracture using finite element modeling
Дод.точки доступу:
Лазарев, І. А.
Страфун, О. С.
Крищук, М. Г.
Скибан, М. В.
Максимішин, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рухова реабілітація хворих після операції з приводу післятравматичної контрактури ліктьового суглоба [Текст] / І. М. Курінний [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 11. - С. 65-69. - Бібліогр.: с. 68-69

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (повреждения, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (реабилитация, этиология)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Перелом в ділянці ліктьового суглоба (ЛС) становить 5 - 6% в структурі всіх ушкоджень скелета, проте, частота незадовільних результатів лікування та утворення контрактури цієї зони сягає 20 - 25%. Матеріали і методи. Порівнювали ефективність розробки рухів під час реабілітації хворих, оперованих з приводу післятравматичної контрактури ЛС. Ретроспективний аналіз проведений у 69 пацієнтів з згинально-розгинальною контрактурою ЛС, яким виконували операцію артролізу. У пацієнтів 1-ї групи застосовували активну реабілітаційну програму без використання фіксуючих пристроїв; 2-ї групи – під час розробки рухів застосовували дві гіпсові шини у положенні максимального згинання та розгинання мобілізованого ЛС. Результати. Після оперативного втручання та рухової реабілітації кінцевий обсяг згинально-розгинальних рухів у пацієнтів 1-ї групи збільшився на 59,58º, 2-ї групи - на 70,7º. За шкалою Mayo Elbow Performance Score (MEPS), через 6 міс після операції стан пацієнтів 1-ї групи оцінений у середньому (75 ± 7,3) бала, 2-ї групи (84,6 ± 10,5) бала. Висновок. Лікування післятравматичної контрактури ЛС є вкрай складною, актуальною проблемою, потребує індивідуального підходу. При порівнянні ефективності реабілітації пацієнтів відзначене достовірне збільшення обсягу рухів та кращий функціональний результат за MEPS при використанні двох змінних гіпсових шин
Дод.точки доступу:
Курінний, І. М.
Страфун, О. С.
Долгополов, О. В.
Герасименко, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування розтягнутих комбінованих перфорантних потилично-шийних клаптів при реконструкції післяопікової контрактури шиї [Текст] / О. А. Жернов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 4. - С. 49-51. - Бібліогр.: с. 51

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия, этиология)
ШЕЯ -- NECK (патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS
ТКАНИ РАСШИРЕНИЕ -- TISSUE EXPANSION (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Досліджені можливості формування розтягнутого потилично-шийного клаптя на основі септокутанних пронизних судин потиличної артерії та поперечної артерії шиї. В єдине судинне русло об’єднували ключові пронизні артерії з пронизними гілками поперечної артерії шиї та надлопаткової артерії (задній потиличний клапоть) або пронизними гілками грудо-надплечової та міжребровими пронизними гілками внутрішньої грудної артерії (передній потиличний клапоть). Такий клапоть є одним з варіантів при реконструкції шиї після опіків за умови дефіциту пластичного матеріалу
Дод.точки доступу:
Жернов, О. А.
Жернов, А. О.
Мохаммед Кітрі
Стаскевич, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лікування деформуючого артрозу ключично-акроміального суглоба у хворих з ушкодженням ротаторної манжети плеча [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 2. - С. 25-31. - Бібліогр.: с. 30

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия, этиология)
АКРОМИАЛЬНО-КЛЮЧИЧНЫЙ СУСТАВ -- ACROMIOCLAVICULAR JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF (патология, рентгенография, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (этиология)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Дуже часто ушкодження ротаторної манжети плеча (РМП) супроводжується артрозом ключично-акроміального суглоба. Це пов’язано з порушенням плечелопаткового ритму (навіть при частковому ушкодженні РМП), що в свою чергу веде до хронічного перевантаження ключично-акроміального суглоба і прогресування у ньому артрозу. Мета дослідження. Покращити результати лікування хворих з ушкодженнями сухожилка надостьового м’язу на фоні деформуючого артрозу ключично-акроміального суглоба. Матеріали і методи. Клінічну групу склали 84 хворих з ушкодженням сухожилка надостьового м’язу та деформуючим артрозом ключично-акроміального суглоба 3-4 ст. (за J. Kellgren). Усіх хворих залежно від проведеного лікування було розподілено на дві групи. Група А - консервативне лікування деформуючого артрозу ключично-акроміального суглоба після артроскопічного шва сухожилка надостьового м’язу. Група Б - резекція акроміального кінця ключиці під час артроскопічного шва сухожилка надостьового м’язу. Консервативне лікування включало: місцеву (мазі) та загальну (НПЗП) протизапальну терапію, місцеві ін’єкції гомеопатичних протизапальних препаратів № 5 1 раз на 3-4 доби та фізіотерапевтичні методи. Оперативне лікування включало: резекцію акроміального кінця ключиці до 5 мм. Висновки. Деформуючий артроз ключично-акроміального суглоба може стати причиною контрактури в плечовому суглобі у хворих після шва сухожилка на- достьовогом’язу (28%). Через 6 та 12 місяців після оперативного втручання середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score в групі Б (резекція акроміального кінця ключиці під час шва сухожилка надостьового м’язу) були кращими, ніж у групі А (консервативне лікування деформуючого артрозу ключично-акроміального суглоба) (р0,05), що пов’язано з відсутністю больового синдрому в ключично-акроміальному суглобі. При оцінці хворих за шкалою Oxford Shoulder Score в групі А кількість незадовільних та задовільних результатів через 6 міс. після операції склала 9,54%, через 12 міс. - 11,9%, у хворих групи Б незадовільних та задовільних результатів не було. Через 6 та 12 міс. після оперативного лікування кількість відмінних результатів була значно більша у хворих групи Б - 35,7%, у хворих групи А кількість відмінних результатів була - 21,44% (р0,05).
Very often the damage to the rotator cuff of the shoulder is accompanied by arthrosis of the acromioclavicular joint. This is due to violations of the shoulder-patch rhythm, which in turn leads to a chronic overload of the acromioclavicular joint and the progression of arthrosis in this joint. Objective: to improve the results of treatment of patients with injuries of the supraspinatus tendon in the case of deforming arthrosis of the acromioclavicular joint. Materials and Methods. Clinical group consisted of 84 patients with injuries of the supraspinatus tendon and deforming arthrosis of the acromioclavicular joint of 3-4 stage (by J. Kellgren). All patients, depending on the type of treatment, were divided into two groups. Group A - conservative treatment of deforming arthrosis of the acromioclavicular joint after the arthroscopic suture of the predominant muscle tendon. Group B - resection of the acromial end of the collarbone during the arthroscopic suture of the supraspinatus tendon. Conservative treatment included: local (ointment) and general anti-inflammatory therapy, local injections of homeopathic antiinflammatory drugs 1 time per 3-4 days (5 times in total) and also physical methods. Operative treatment included resection of the acromial end of the collarbone to 5 mm. Conclusions. Deforming arthrosis of the acromioclavicular joint can cause contracture in the shoulder joint in patients after the suture of the supraspinatus tendon (28%). Six and 12 months after the surgery, the average Oxford Shoulder Score function in the group B (resection of the acromial end of the collarbone during suture of supraspinatus tendon) was better than in group A (conservative treatment of deforming arthrosis of the acromioclavicular joint, p0.05), which is associated with the absence of pain in the acromioclavicular joint. When assessing patients on the scale Oxford Shoulder Score in group A, the number of unsatisfactory and satisfactory results 6 months after the surgery was 9.54% and 11.9 % after 12 months. Patients of group B had unsatisfactory and satisfactory results. Six and 12 months after surgical treatment, the number of excellent results was significantly higher in patients of group B - 35.7%; in patients of group A it reached 21.44% (p 0.05)
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Сергієнко, Р. О.
Богдан, С. В.
Аббасов, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Matolych, U. D.
Dynamics of regeneration of striated muscles in rats with posttraumatie reflex contractures [Text] / U. D. Matolych, V. V. Pankevych, S. V. Ushtan // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 6. - P91-98

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
РЕФЛЕКС СУХОЖИЛЬНЫЙ -- REFLEX, STRETCH
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ -- MAGNETIC FIELD THERAPY (методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: У порівняльному аспекті досліджували процеси регенерації посмугованих м’язів задньої лівої гомілки у щурів із післятравматичними рефлекторними контрактурами на тлі фізіотерапевтичного лікування. У роботі проведено макро- та мікроскопічну оцінку патоморфологічних змін. Визначено відносну площу міогенних елементів (посмугованих м’язових елементів), сполучнотканинних елементів та новоутворених судин у м’язово-сполучнотканинному рубці у відсотках за допомогою методу точкового підрахунку (методу полів). Залежно від ознак больової поведінки (змін поведінки, додаткових ознак) вивчали інтенсивність міогенного больового синдрому (низький, помірний, високий, дуже високий). Встановлено, що використання магнітолазеротерапії призвело до формування до 28-ї доби м’язово-сполучнотканинного рубця з переважанням у ньому частки посмугованої м’язової тканини — 90,74 ± 0,17 %. Поведінкова та рухова реакції нормалізувались, у 56 % щурів проявів болю не спостерігали, у 44 % інтенсивність його була низькою. У тварин із такою самою травмою, яким не проводили лікування, частка посмугованої м’язової тканини була 37,08 ± 0,34 %, спостерігали ознаки болю високої та помірної інтенсивності. На 28-му добу тварини могли спиратись на задні кінцівки під час переміщення, однак за рахунок різкого обмеження функції лівої задньої кінцівки їм не вдавалось повноцінно пересуватись. Отримані результати є підставою для розробки нових підходів до удосконалення методів відновлювального лікування контрактур за допомогою магнітолазеротерапії.
Дод.точки доступу:
Pankevych, V. V.
Ushtan, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Профилактика контрактур коленного сустава после первичного эндопротезирования средствами кинезиотерапии (метаанализ и обзор литературы) [Текст] / В. А. Филиппенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 107-114. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (профилактика и контроль, этиология)
КИНЕЗИОЛОГИЯ ПРИКЛАДНАЯ -- KINESIOLOGY, APPLIED (методы)
Анотація: Первичное эндопротезирование коленного сустава (ЭКС) является одной из самых распространенных ортопедических операций. Однако в некоторых случаях после хирургического лечения могут сохраняться функциональные нарушения в виде контрактур суставов, снижение силы околосуставных мышц, стойкого болевого синдрома и высокого уровня дисабилитации
Первинне ендопротезування колінного суглоба (ЕКС) є однією з найпоширеніших ортопедичних операцій. Проте в деяких випадках після хірургічного лікування можуть зберігатися функціональні порушення у вигляді контрактур суглобів, зниження сили навколосуглобових м’язів, стійкого больового синдрому та високого рівня дисабілітації
Primary knee replacement is one of the most common orthopedic procedures. However, in some cases, after surgical treatment, functional disorders in the form of joint contractures, reduced strength of periarticular muscles, persistent pain syndrome, and a high level of disability can persist.
Результаты: методики кинезиотерапии направлены на раннюю мобилизацию пациентов и скорейшее достижение функциональной независимости. Анализ данных первичного (до начала реабилитации) и контрольного (после лечения) обследований показал в основной группе пациентов по сравнению с контрольной улучшение функции суставов (р 0,05), параметров динамического постурального баланса (р 0,05) и уменьшение интенсивности боли (р 0,001) в раннем периоде наблюдения. Однако через 12 мес. и более после окончания программы кинезиотерапии различия между группами были нивелированы. Неблагоприятные результаты ЭКС в определенной степени связаны со снижением функциональных возможностей четырехглавой мышцы бедра в результате развития в ней дегенеративных нарушений и рефлекторного артрогенного мышечного ингибирования
Результати: методики кінезіотерапії спрямовані на ранню мобілізацію пацієнтів і швидше досягнення функціональної незалежності. Аналіз даних первинного (до початку реабілітації) і контрольного (після лікування) обстежень показав в основній групі пацієнтів порівняно з контрольною поліпшення функції суглобів (р 0,05), параметрів динамічного постурального балансу (р 0,05) і зменшення інтенсивності болю (р 0,001) у ранньому періоді спостереження. Проте через 12 міс. і більше після закінчення програми кінезіотерапії відмінності між групами були нівельовані. Несприятливі результати ЕКС певною мірою пов’язані зі зниженням функціональних можливостей чотириголового м’яза стегна внаслідок розвитку в ньому дегенеративних порушень і рефлекторного артрогенного м’язового інгібування
Results: present methods of kinesiotherapy are aimed at early mobilization of patients and the achievement of functional independence. A comparative analysis of the data of the primary (before the beginning of rehabilitation activities) and control (after the end of treatment) examinations in the main and control groups of patients revealed a significant improvement in joint function (p 0.05). However, in the long-term follow-up, 12 months or more after the end of the kinesiotherapy program, the differences in the studied parameters between the participants of the main and control groups were not significant. The presence of unfavorable results of the primary knee replacement to a certain extent is associated with a decrease in the functional capabilities of the quadriceps femoris due to the development of degenerative disorders and reflex arthrogenic muscle inhibition
Выводы: отсутствуют индивидуальные программы кинезиотерапии, определяющие режим, дозировку, интенсивность физических упражнений в зависимости от исходных функциональных возможностей коленного сустава и опорно-двигательной системы в целом, особенностей течения послеоперационного восстановительного периода
Висновки: відсутні індивідуальні програми кінезіотерапії, де визначено режим, дозування, інтенсивність фізичних вправ залежно від початкових функціональних можливостей колінного суглоба й опорно-рухової системи загалом, особливостей перебігу післяопераційного відновного періоду
Conclusions: there are no individual kinesiotherapy programs that determine the regimen, dosage, and intensity of physical exercises in this category of patients, depending on the initial functionality level of the knee joint and the musculoskeletal system as a whole, and the features of the postoperative recovery period
Дод.точки доступу:
Филиппенко, В. А.
Колесниченко, В. А.
Мезенцев, В. А.
Танькут, А. В.
Арутюнян, З. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз результатів хірургічного лікування переломів дистального відділу плечової кістки [Текст] / О. Є. Лоскутов [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (патофизиология, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (этиология)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Внутрішньосуглобові переломи дистального відділу плечової кістки, незважаючи на значну кількість різноманітних сучасних методів лікування, залишають високу питому вагу незадовільних результатів — 15–40 %, і хворі визнаються інвалідами у 18–20 % випадків. Консервативні методи лікування не дають можливості розпочати ранню функціональну активність у зв’язку з виникаючою нестабільністю уламків та сприяють розвитку контрактур у ліктьовому суглобі. Проведений ретроспективний аналіз результатів лікування хворих із переломами дистального відділу плечової кістки показав незадовільні результати, пов’язані з діагностичним, тактичними і технічними помилками, у 22 % хворих. Стабільно-функціональний остеосинтез переломів дистального відділу плечової кістки з можливістю активного раннього відновлення функції ліктьового суглоба сприяють зниженню термінів непрацездатності та дають позитивні результати в 78 % хворих
Intra-articular distal humerus fractures, despite a significant number of diverse modern treatments, lead to a high proportion of unsatisfactory results — 15–40 %, and patients are recognized as invalids in 18–20 % of cases. Conservative methods of treatment do not allow early functional activity in connection with the emerging instability of the debris and contribute to the development of elbow contractures. The retrospective analysis of treatment outcomes in patients with distal humerus fractures revealed unsatisfactory results associated with diagnostic, tactical and technical errors in 22 % of patients. The stable functional osteosynthesis of distal humerus fractures with the possibility of active early recovery of the elbow function contributes to a reduction in the incapacity period and yields positive results in 78 % of patients
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. Є.
Доманський, А. М.
Жердєв, І. І.
Лушня, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кіндій, В. Д.
Індивідуальний апарат для контрактур нижньої щелепи [Текст] / В. Д. Кіндій, В. М. Дворник, В. М. Новіков // Український стоматологічний альманах. - 2016. - № 1(т.2). - С. 64-67. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PROSTHODONTICS
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MANDIBULAR DISEASES
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE
АКТИВАТОРНЫЕ АППАРАТЫ -- ACTIVATOR APPLIANCES
Дод.точки доступу:
Дворник, В. М.
Новіков, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лечение комплексного регионарного болевого синдрома 1 типа у ребенка 14 лет [Текст] / В. Н. Меркулов [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2014. - № 4. - С. 79-82

MeSH-головна:
РЕФЛЕКТОРНАЯ СИМПАТИЧЕСКАЯ ДИСТРОФИЯ -- REFLEX SYMPATHETIC DYSTROPHY (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (лекарственная терапия)
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Меркулов, В. Н.
Дорохин, А. И.
Крупаткин, А. И.
Меркулов, М. В.
Авакова, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Фурманов, А. Ю.
Применение "кожного эквивалента" при лечении послеожоговых сгибательных контрактур трехфаланговых пальцев кисти [Текст] / А. Ю. Фурманов // Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 32-33

MeSH-головна:
ПАЛЬЦЫ КИСТИ -- FINGERS (патология, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (осложнения, хирургия)
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
КОЖИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- SKIN TRANSPLANTATION (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Данилов, А. А.
Лечение сгибательных контрактур коленных суставов у детей с церебральным параличом [Текст] / А. А. Данилов, Ю. Л. Балицкая, М. А. Моця // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3/4. - С. 35-41

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (терапия, хирургия)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патофизиология)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Балицкая, Ю. Л.
Моця, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Корышков, Н. А.
Оперативное лечение болезни Леддерхозе у пациентки с мукополисахаридозом I типа (Гурлер-Шейе) [Текст] / Н. А. Корышков, Л. К. Михайлова, A. C. Ходжиев // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2015. - № 1. - С. 81-83

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология, хирургия)
СТОПЫ БОЛЕЗНИ -- FOOT DISEASES (патофизиология, хирургия)
МУКОПОЛИСАХАРИДОЗ I -- MUCOPOLYSACCHARIDOSIS I (патофизиология)
Дод.точки доступу:
Михайлова, Л. К.
Ходжиев, A. C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Обгрунтування можливості використання одноплощинного шарнірного апарата зовнішньої фіксації для лікування контрактур пальців кисті [Текст] / Л. Ю. Науменко [и др.] // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 132-136. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАЛЬЦЫ КИСТИ -- FINGERS
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
Дод.точки доступу:
Науменко, Л. Ю.
Костриця, К. Ю.
Арбузов, М. А.
Маметьєва, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Щіпський, О. В.
Аналіз особливостей диференційної діагностики та хірургічного лікування захворювань щелепно-лицевої ділянки у пацієнтів з утрудненим відкриванням рота [Текст] / О. В. Щіпський // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2016. - № 2. - С. 8-15 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (аномалии)
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ ДЕФОРМАЦИИ -- DENTOFACIAL DEFORMITIES (диагностика, хирургия)
ОСТЕОМА -- OSTEOMA (диагностика, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (диагностика, хирургия)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ ТОМОГРАФИЯ ФТОР-19 -- FLUORINE-19 MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Алгоритм хирургического лечения больных с последствиями ожоговой травмы [Текст] / В. И. Шаробаро [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 3. - С. 65-70

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, реабилитация, терапия, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология, реабилитация, терапия, хирургия)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
Дод.точки доступу:
Шаробаро, В. И.
Мороз, В. Ю.
Юденич, А. А.
Ваганова, Н. А.
Гречишников, М. И.
Ваганов, Н. В.
Романец, О. П.

Знайти схожі

16.

Хірургічне лікування тотальних та субтотальних контрактур шиї з використанням попередньо розтягнутих задніх шийно-грудних, шийно-плечових та білялопаткових клаптів / О. А. Жернов [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 2. - С. 41-50

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия)
ШЕЯ -- NECK (хирургия)
Анотація: Відновлення адекватного шкірного покриття, рухів та естетичних контурів шиї при ураженні передніх відділів грудної клітки, як основних донорських ділянок, є однією з важливих проблем реконструктивної хірургії. Мета роботи — покращення результатів хірургічного лікування хворих з післяопіковими тотальними та субтотальними рубцевими деформаціями шиї шляхом використання попередньо розтягнутих задніх шийно‑грудних, шийно‑плечових клаптів на основі поверхневої артерії шиї та лопаткових клаптів на артерії, що огинає лопатку. Матеріали і методи. Дослідження включало 12 пацієнтів віком від 6 до 48 років. Проведена реконструкція контрактур шиї з використанням попередньо розтягнутих задніх шийно‑грудних, шийно‑плечових клаптів на основі поверхневої артерії шиї та лопаткових клаптів на артерії, що огинає лопатку. Для збільшення розмірів клаптів включали ділянки тканин на основі прилеглих перфорантних судин. Результати та обговорення. Показана доцільність та ефективність використання попередньо розтягнутих задніх шийно‑грудних, шийно‑плечових клаптів на основі поверхневої артерії шиї та лопаткових клаптів на артерії, що огинає лопатку при рубцевих тотальних та субтотальних деформаціях шиї з ураженням передньої поверхні грудної клітки. Добрий результат при повному приживленні клаптів відмічали у 13 (76,5 %) випадках. Не повне видалення рубців у 3 (17,6 %) хворих оцінили як задовільний результат. У 1 (5,9 %) хворої у післяопераційний період виник частковий крайовий некроз І типу клаптя і результат також оцінили як задовільний. Висновки. Правильне передопераційне планування та ретельне виконання оперативного втручання забезпечують досягнення добрих результатів у 76,5 % та задовільних — у 23,5 % випадків у найближчий період та добрих результатів у всіх хворих — у віддалений період
Restoration of adequate skin coverage, movements and aesthetic neck contours for the anterior chest lesion, as the main donor sites, is one of the important problems of reconstructive surgery. The aim — to improve the surgical treatment results in patients with postoperative total and subtotal cervical neck deformities with pre‑expanded cervicodorsal and cervicoshoulder flaps based on the superficial cervical artery and parascapular flaps based on the circumflex scapular artery. Materials and methods. The study included 12 patients aged from 6 to 48 years. Reconstruction of neck contracture with pre‑expanded cervicodorsal and cervicoshoulder flaps based on the superficial cervical artery and parascapular flaps based on the circumflex scapular artery was done. The tissue areas were based on the surrounding perforated vessels to increase the flaps size. Results and discussion. The practicability and effectiveness of pre‑expanded cervicodorsal and cervicoshoulder flaps feed by superficial cervical artery and parascapular flaps feed by the circumflex scapular artery in total and subtotal scar neck deformities with lesion of the anterior chest wall were shown. A good result with full survival of the flaps was achieved in 13 (76.5 %) cases. The incomplete removal of scars in 3 (17.6 %) patients was rated as a satisfactory result. In 1 (5.9 %) patient, in the postoperative period, a partial necrosis of type 1 flap appeared and the result was assessed as satisfactory. Conclusions. Proper preoperative planning and thorough implementation of surgical intervention ensure good results in 76.5 % and satisfactory — in 23.5 % of cases in the immediate period and good results in all patients — in the remote period
Дод.точки доступу:
Жернов, О. А.
Козинець, Г. П.
Трач, Р. Я.
Гузь, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Фіщенко, В. О.
Робота м’язів нижньої кінцівки за умови згинальної контрактури колінного суглоба [Текст] / В. О. Фіщенко, Халед Обейдат // Травма. - 2022. - Том 23, N 2. - С. 17-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
МЫШЕЧНАЯ СИЛА -- MUSCLE STRENGTH
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Згинальна контрактура колінного суглоба — патологічний стан, що негативно впливає на опорно-кінематичну функцію нижньої кінцівки й значно погіршує якість життя пацієнта. Зміна природних анатомічних співвідношень в одному суглобі веде до зміни навантаження в суміжних суглобах і провокує розвиток дегенеративних змін. Мета роботи: на моделі ходьби вивчити роботу м’язів нижньої кінцівки за умови контрактури колінного суглоба різного ступеня вираженості. Визначити мінімально необхідну силу м’язів нижньої кінцівки для здійснення нормального кроку. Матеріали та методи. Досліджували порушення роботи м’язів при контрактурах колінного суглоба, які моделювали шляхом обмеження розгинання стегна на 10°, 15° і 20°. Аналіз проводили для м’язів правої нижньої кінцівки, порівнюючи отримані показники з показниками базової моделі (тієї ж кінцівки без обмеження розгинання). Результати. Контрактура колінного суглоба не тільки порушує функцію самого колінного суглоба, але й патологічно впливає на функцію тазостегнового й гомілковостопного суглобів через універсальність роботи більшості двосуглобових м’язів стегна й гомілки. Більше за інші м’язи при контрактурах колінного суглоба страждають розгиначі гомілки. Це пояснюється тим, що для забезпечення правильної ходи необхідне повноцінне розгинання гомілки, і цим м’язам необхідно розвинути силу, здатну подолати контрактуру. Наприклад, при контрактурі 20° для розгинання коліна модель повинна розвинути силу 2250 Н, проте в реальності, за даними Delp (1990), максимально можлива ізометрична сила становить 780 Н, що майже в 3 рази менше. Одним з м’язів, які найбільше впливають на функціональність кульшового суглоба, є m. semitendinosus, у моделях простежується його явне перенапруження. Значно порушується робота m. gracilis і m. sartorius. З перевищенням своїх функціональних можливостей при контрактурі колінного суглоба працює m. biceps femoris — коротка головка. Максимальна напруга, яку здатен розвинути цей м’яз, становить 400 Н, тоді як у моделях з контрактурами колінного суглоба необхідне для нормальної ходьби зусилля досягає 900 Н, що м’яз природно розвинути в реальних умовах не в змозі. Висновки. Контрактура колінного суглоба призводить до зміни біомеханіки всієї нижньої кінцівки. Обмеження рухливості колінного суглоба веде до наростання змін у роботі м’язів, змушуючи їх працювати в умовах постійної напруги чи, навпаки, виключаючи з роботи, що призводить до різкого порушення ходи. Знаючи вплив контрактури колінного суглоба на роботу м’язів нижньої кінцівки, можна прогнозувати перебіг розвитку патологічного процесу, визначити, які групи м’язів страждають найбільше. Враховуючи особливості їх функціонування при тому чи іншому ступені обмеження рухливості колінного суглоба, можна визначити, яка група м’язів потребує корекції до і після оперативного втручання
Flexion contracture of the knee joint is a pathological condition that negatively affects the musculoskeletal function of the lower limb and significantly impairs the patient’s quality of life. A change in the natural anatomical relationships in one joint leads to a change in the load in the adjacent joints and provokes the development of degenerative changes. Purpose of the work: using a walking model to study the work of the muscles of the lower limb in conditions of knee joint contracture of varying severity. Determine the minimum required muscle strength of the lower limb for a normal stride. Materials and methods. Muscle dysfunction in contractures of the knee joint was investigated, which was modeled by limiting the extension of the hip to 10°, 15° and 20°. The analysis was carried out for the muscles of the right lower limb, comparing the obtained indicators with the indicators of the base model (the same limb without limitation of extension). Results. Contracture of the knee joint not only disrupts the function of the knee joint itself, but also, due to the versatility of the work of most of the two-joint muscles of the thigh and lower leg, pathologically affects the function of the hip and ankle joints. The extensors of the lower leg suffer more than others with contractures of the knee joint. This is due to the fact that in order to ensure correct gait, full extension of the lower leg is necessary, and these muscles need to develop strength that can overcome contracture. For example, with a 20° contracture for knee extension, the model should develop a force of 2250 N, but in reality, according to Delp (1990), the maximum possible isometric force is 780 N, which is almost 3 times less. Semitendinosus is one of the muscles that most of all affects the functionality of the hip joint; its obvious overstrain can be traced in the models. The work of m. gracilis and m. sartorius is significantly disrupted. With the excess of their functional capabilities in contractures of the knee joint, m. biceps femoris – short head. The maximum tension that this muscle is able to develop is 400 N, while in models with contractures of the knee joint the force required for normal walking reaches 900 N, which naturally the muscle is not able to develop in real conditions. Conclusions. Contracture of the knee joint leads to a change in the biomechanics of the entire lower limb. Limiting the mobility of the knee joint leads to an increase in changes in the work of the muscles, forcing them to work either under conditions of constant tension or, conversely, turning them off from work, which leads to a sharp violation of the gait. Knowing the effect of contracture of the knee joint on the work of the muscles of the lower limb, it is possible to predict the course of the development of the pathological process, to determine which muscle groups are most affected. Taking into account the peculiarities of their functioning with varying degrees of limitation of the knee joint mobility, it is possible to determine which muscle group needs correction before and after surgery
Дод.точки доступу:
Обейдат, Халед

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Карпінська, О. Д.
Контрактури суглобів: етіологія, патанатомія, основні підходи до профілактики та лікування [Текст] / О. Д. Карпінська, Айхам Хасавнех, Г. В. Іванов // Травма. - 2022. - Том 23, N 1. - С. 62-65. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Колагеназа

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
МЫШЕЧНЫЕ ДИСТРОФИИ -- MUSCULAR DYSTROPHIES (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Контрактури — це втрата рухомості суглобів, що викликана структурними змінами некісткової тканини — м’язів, зв’язок та сухожиль. Вони розвиваються, коли ці зазвичай еластичні тканини замінюються нееластичними. Все це призводить до вкорочення та твердіння цих тканин та викликає жорсткість, деформацію суглобів та втрату їх рухомості, іноді повну. Робота присвячена загальному огляду етіології та епідеміології контрактур великих суглобів. Розглядаються фактори ризику формування контрактур та заходи запобігання їм, а також методи лікування контрактур на різних етапах їх розвитку. Наведено протокол обстеження пацієнтів із контрактурами, вказані основні моменти при досліджені, на які треба звернути увагу, а також можливі методи дослідження, що включають не тільки огляд хворих, але й візуальні (магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика) та біомеханічні методи з визначення пасивного та активного обсягу рухів та сили м’язів контралатеральних суглобів. Надані основні ознаки м’язових та спастичних (нервово-м’язових) контрактур та підходи до їх лікування. Коротко описані консервативні фізіотерапевтичні методи лікування, що в основному полягають у пасивному розтягуванні контрактованого суглоба, та показання до хірургічних методів лікування. Наведені показання щодо застосування ін’єкцій колагенази
Contractures are a loss of joint mobility caused by structural changes in non-bone tissue — muscles, ligaments and tendons. They develop when these normally elastic tissues are replaced by inelastic ones. All this leads to shortening and hardening of these tissues and causes stiffness, deformity of joints and a loss of their mobility, sometimes completely. The work deals with a general overview on the etiology and epidemiology of large joint contractures. Risk factors for the formation of contractures and measures to prevent them are considered, as well as treatment regimens at different stages of contractures development. A protocol for examining patients with contractures is given, the main points during the examination to which the attention should be paid are indicated, and possible research methods are listed, including not only examination of patients, but also visual (magnetic resonance imaging, ultrasound) and biomechanical techniques for determining passive and active volumes of movements and strength in the muscles of contralateral joints. The main signs of muscle and spastic (neuromuscular) contractures and approaches to their treatment are given. Conservative physiotherapy methods that mainly consist in passive stretching of the contracted joint, and indications for the use of surgical methods of treatment are briefly described. Indications for the use of collagenase injections are given
Дод.точки доступу:
Хасавнех, Айхам
Іванов, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Трутяк, І. Р.
Функціональна і естетична реабілітація пацієнтів із дермато-десмогенними контрактурами і деформаціями пальців кисті [Текст] / І. Р. Трутяк, Н. Р. Калинович, Р. І. Трутяк // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 168-171

MeSH-головна:
КИСТЬ -- HAND (хирургия)
ПАЛЬЦЫ КИСТИ -- FINGERS (хирургия)
КИСТИ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (осложнения, хирургия)
ПАЛЬЦЕВ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (осложнения, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия, этиология)
КИСТИ ДЕФОРМАЦИИ ПРИОБРЕТЕННЫЕ -- HAND DEFORMITIES, ACQUIRED (хирургия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (хирургия, этиология)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
КОЖИ РЕГЕНЕРАЦИЯ ПЛАЗМОЙ -- PLASMA SKIN REGENERATION
Анотація: З березня по грудень 2018 року у медичний центр «Новодерм» звернулося 11 пацієнтів з віддаленими наслідками травми кисті. У 9 пацієнтів були рубцьові масиви, що обмежували рухи 1-2 суглобів одного пальця, 2 пацієнта мали згинальні контрактури та деформації двох пальців в 3 суглобах. Об’єм рухів в суглобах пальців кисті становив 75-95 % від норми. За Ванкуверською шкалою показник оцінки рубців становив 9-11 балів. 7 пацієнтів перенесли механічну травму кисті та 4 пацієнти ? термічну. Час від моменту травми до звернення становив від 8 місяців до 4 років. Усім пацієнтам був проведений комплекс функціонально-естетичної реабілітації, який включав сублімацію рубців із застосуванням апарату Рlехr шляхом часткового розсіченню рубця у вигляді Z- чи W-подібної лінії до його основної осі. В подальшому проводили СО₂-фракційне лазерне шліфування рубцьових масивів. Інтервал між процедурами – 1 місяць. На 7-10 день після проведення плазмової сублімації і лазерного шліфування вводили в рубець збагачену тромбоцитам плазму у вигляді мікроін’єкцій. Після проведеної реабілітації отримали повне відновлення функції кисті у 8 (72,7 %) пацієнтів – об’єм рухів ?95 %. У 3 (27,3 %) пацієнтів такий результат отримали після повторного курсу реабілітації. Естетичний вигляд кисті був розцінений пацієнтами як «дуже добрий» у 4 (36,4 %), «добрий» у 6 (54,5 %) і «задовільний» у 1(9,1 %). Оцінка стану рубців за Ванкуверською шкалою після лікування становила від 2 до 3 балів. Отримані результати засвідчують про ефективність використання лазерних методик в комплексній реабілітації пацієнтів з контрактурами пальців кисті.
Дод.точки доступу:
Калинович, Н. Р.
Трутяк, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Фіщенко, В. О.
Тваринні моделі іммобілізаційних контрактур. Огляд методів та тенденцій [Текст] / В. О. Фіщенко, Айхам Хасавнех // Травма. - 2022. - Том 23, N 2. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Контрактури — це хронічна втрата рухливості суглобів, викликана структурними змінами в кісткових тканинах, включаючи м’язи, зв’язки та сухожилля. Вони розвиваються, коли ці зазвичай еластичні тканини заміщуються нееластичними тканинами. Найчастішою причиною контрактур є іммобілізація. Контрактура є складною клінічною проблемою, оскільки характер травми часто не корелює зі ступенем функціонального порушення, що ускладнює прогнозування ризику розвитку патології. Вивчення причинних факторів контрактури на пацієнтах не може бути поширеною клінічною практикою з певних причин, пов’язаних як з етичною стороною проблеми, так і з відсутністю часового фактора спостереження. Моделі на тваринах дозволяють вивчати патогенез захворювання та оцінювати стратегії лікування. Тим не менш, не було розроблено жодної тваринної моделі для оцінки ліктьового суглоба, що необхідно для повного вивчення та розуміння клінічних проблем, характерних для цього складного суглоба. У роботі наведені основні методи моделювання іммобілізаційних контрактур на тваринах. Існує 2 основні підходи до моделювання контрактур суглобів — травматичний та нетравматичний. Травматичні, тобто хірургічні методи фіксації за допомогою спиць, крючків, пластинок тощо, дають надійну фіксацію, але часто супроводжуються ускладненнями у вигляді набряків, запалення, інфікування зони втручання, а також заважають чистоті експерименту, коли необхідно виключити ушкодження тканин навколо суглоба. Нетравматичнї методи моделювання контрактур, тобто за допомогою виключно зовнішніх засобів фіксації, виключають деякі негативні впливи хірургічних методів, але супроводжуються недостатньою надійністю впродовж тривалого часу. Також зовнішня фіксація може викликати набряки, подразнення шкіри, інші негативні прояви. Обидва методи моделювання конт-рактур потребують постійного контролю в процесі проведення експерименту для нівелювання можливих ускладнень та запобігання їм
Contractures are chronic loss of joint mobility caused by structural changes in bone tissue, including muscles, ligaments and tendons. They develop when these normally elastic tissues are replaced by inelastic tissues. The most common cause of contractures is immobilization. Contracture is a complex clinical problem because the nature of the injury often does not correlate with the degree of functional impairment, which makes it difficult to predict the risk of pathology. The study of the causative factors of contracture in patients may not be a common clinical practice for certain reasons, both related to the ethical side of the problem and the lack of time factor of observation. Animal models allow to study the pathogenesis of the disease and allow to evaluate treatment strategies. However, no animal model has been developed to assess the elbow joint, which is necessary to fully study and understand the clinical problems associated with this complex joint. The paper presents the main methods of modeling immobilization contractures in animals. There are 2 main approaches to modeling joint contractures — traumatic and non-traumatic. Traumatic, is surgical methods of fixation with needles, hooks, plates, etc. give a reliable fixation, but are often accompanied by complications such as edema, inflammation, infection of the area of intervention, as well as interfere with the purity of the experiment, when it is necessary to exclude tissue damage around the joint. Non-traumatic methods of modeling contractures, is with the help of exclusively external means of fixation exclude some of the negative effects of surgical methods, but are accompanied by insufficient reliability for a long time. Also, external fixation can cause swelling, skin irritation and other negative manifestations. Both methods of modeling contractures require constant monitoring during the experiment to level and prevent possible complications
Дод.точки доступу:
Хасавнех, Айхам

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-62

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)