Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)Рідкісні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Контрактура<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 62
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-62 
1.


    Matolych, U. D.
    Dynamics of regeneration of striated muscles in rats with posttraumatie reflex contractures [Text] / U. D. Matolych, V. V. Pankevych, S. V. Ushtan // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 6. - P91-98


MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
РЕФЛЕКС СУХОЖИЛЬНЫЙ -- REFLEX, STRETCH
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ -- MAGNETIC FIELD THERAPY (методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: У порівняльному аспекті досліджували процеси регенерації посмугованих м’язів задньої лівої гомілки у щурів із післятравматичними рефлекторними контрактурами на тлі фізіотерапевтичного лікування. У роботі проведено макро- та мікроскопічну оцінку патоморфологічних змін. Визначено відносну площу міогенних елементів (посмугованих м’язових елементів), сполучнотканинних елементів та новоутворених судин у м’язово-сполучнотканинному рубці у відсотках за допомогою методу точкового підрахунку (методу полів). Залежно від ознак больової поведінки (змін поведінки, додаткових ознак) вивчали інтенсивність міогенного больового синдрому (низький, помірний, високий, дуже високий). Встановлено, що використання магнітолазеротерапії призвело до формування до 28-ї доби м’язово-сполучнотканинного рубця з переважанням у ньому частки посмугованої м’язової тканини — 90,74 ± 0,17 %. Поведінкова та рухова реакції нормалізувались, у 56 % щурів проявів болю не спостерігали, у 44 % інтенсивність його була низькою. У тварин із такою самою травмою, яким не проводили лікування, частка посмугованої м’язової тканини була 37,08 ± 0,34 %, спостерігали ознаки болю високої та помірної інтенсивності. На 28-му добу тварини могли спиратись на задні кінцівки під час переміщення, однак за рахунок різкого обмеження функції лівої задньої кінцівки їм не вдавалось повноцінно пересуватись. Отримані результати є підставою для розробки нових підходів до удосконалення методів відновлювального лікування контрактур за допомогою магнітолазеротерапії.
Дод.точки доступу:
Pankevych, V. V.
Ushtan, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Кіндій, В. Д.
    Індивідуальний апарат для контрактур нижньої щелепи [Текст] / В. Д. Кіндій, В. М. Дворник, В. М. Новіков // Український стоматологічний альманах. - 2016. - № 1(т.2). - С. 64-67. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PROSTHODONTICS
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MANDIBULAR DISEASES
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE
АКТИВАТОРНЫЕ АППАРАТЫ -- ACTIVATOR APPLIANCES
Дод.точки доступу:
Дворник, В. М.
Новіков, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Алгоритм хирургического лечения больных с последствиями ожоговой травмы [Текст] / В. И. Шаробаро [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 3. - С. 65-70


MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, реабилитация, терапия, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология, реабилитация, терапия, хирургия)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
Дод.точки доступу:
Шаробаро, В. И.
Мороз, В. Ю.
Юденич, А. А.
Ваганова, Н. А.
Гречишников, М. И.
Ваганов, Н. В.
Романец, О. П.


Знайти схожі

4.


    Щіпський, О. В.
    Аналіз особливостей диференційної діагностики та хірургічного лікування захворювань щелепно-лицевої ділянки у пацієнтів з утрудненим відкриванням рота [Текст] / О. В. Щіпський // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2016. - № 2. - С. 8-15 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (аномалии)
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ ДЕФОРМАЦИИ -- DENTOFACIAL DEFORMITIES (диагностика, хирургия)
ОСТЕОМА -- OSTEOMA (диагностика, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (диагностика, хирургия)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ ТОМОГРАФИЯ ФТОР-19 -- FLUORINE-19 MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Аналіз результатів вібраційної терапії іммобілізаційних контрактур у пацієнтів після позасуглобових переломів верхньої кінцівки [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 50-57. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (терапия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование)
ВИБРАЦИЯ -- VIBRATION (терапевтическое применение)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (терапия)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Стабільність і конгруентність є важливими передумовами ефективного функціонування ліктьового суглоба. Ліктьовий суглоб є одним з найбільш рухливих суглобів тіла і відіграє велику роль у точному позиціонуванні верхньої кінцівки у просторі й забезпеченні координованих рухів кисті. Ліктьовий суглоб дуже вразливий і схильний до посттравматичного й післяопераційного обмеження рухів. Показання до лікування контрактур або обмеження рухів у ліктьовому суглобі відносні й залежать від оцінки пацієнтами функціонального дефіциту. Будь-яке задане обмеження рухливості може мати різні наслідки для різних людей залежно від дискомфорту й бажаного рівня активності. У роботі розглянуто вплив низькочастотної вібрації і постізометричної релаксації на контрактуру ліктьового суглоба, що виникла внаслідок тривалої іммобілізації після хірургічного втручання, пов’язаного з позасуглобовими переломами плечової, променевої і ліктьової кісток, а також виростка плечової кістки. При всіх травмах не було ушкоджень тканин суглоба. Матеріали та методи. Проаналізовано результати вібротерапії двох груп пацієнтів. І група пацієнтів — термін обмеження рухливості суглоба від 21 до 45 діб. ІІ група пацієнтів — термін обмеження рухливості ліктьового суглоба від 90 до 180 діб. Пацієнтам проводили курс вібротерапії тривалістю 14–15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до і після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Результати. Для розробки іммобілізаційних контрактур ліктьового суглоба поєднали метод низькочастотного локального вібраційного впливу з вправами з елементами постізометричної релаксації. Проведений аналіз даних вібротерапії показав, що пацієнти, у яких контрактури сформувалися після короткої (до 1,5 місяця) іммобілізації, краще відповідають на вібраційну розробку, приріст розгинання становить близько 50 % від початкового рівня, обсяг згинальних рухів збільшується до 30 %. У пацієнтів з контрактурами після тривалої іммобілізації понад 3 місяці розробка йде дуже повільно, досягнуті обсяги рухів дуже далекі від нормальних. Приріст згинання/розгинання в ліктьовому суглобі не перевищує 20 %. ­Висновки. Низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у ліктьовому суглобі й розтягувальні вправи з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки іммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури в більшості випадків не приводять до нормалізації обсягу рухів, але дають поштовх до подальшого відновлення класичними методами механо- і фізіотерапії. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення, тому доцільно починати її якнайшвидше після припинення лікувальної іммобілізації. Дана робота є першою в комплексному дослідженні впливу вібрації низької частоти на відновлення іммобілізаційних контрактур
Stability and congruence are important prerequisites for the effective functioning of the elbow joint. The elbow joint is one of the most mobile joints in the body and plays a major role in accurate positioning of the upper limb in space and ensuring coordinated movements of the hand. The elbow joint is very vulnerable and prone to post-traumatic and postoperative limitation of movements. Indications for the treatment of contractures or limitation of movements in the elbow joint are relative and depend on the patient’s assessment of functional deficits. Any given mobility limitation can have different effects on different people depending on discomfort and desired activity level. The paper examines the effect of low-frequency vibration and postisometric relaxation on elbow contracture, which occurred due to long-term immobilization after surgical intervention for extra-articular fractures of the humerus, radius and ulna, as well as the humerus condyle. In all injuries, there was no damage to the joint tissues. Materials and methods. The results of vibrotherapy in 2 groups of patients were analyzed: in the first group, the term of limitation of joint mobility was 21 to 45 days, in the second one — 90 to 180 days. The patients underwent a course of vibrotherapy lasting 14–15 sessions of 10 minutes each. The range of motion (extension/flexion) was measured before and after each procedure. The frequency of vibration was 20 Hz. Results. To eliminate immobilization contractures of the elbow joint, the method of low-frequency local vibration influence was combined with exercises with elements of postisometric relaxation. The analysis of vibrotherapy data showed that patients whose contractures were formed after a short (up to 1.5 months) immobilization better responded to vibration, an increase in extension was about 50 % from baseline, the volume of flexion movements increased to 30 %. In patients with contractures after long-term immobilization for more than 3 months, the progress is very slow, the achieved range of motion is very far from normal. An increase in elbow flexion/extension does not exceed 20 %. Conclusions. Low-frequency local vibration to develop movements in the elbow joint and stretching exercises with elements of post-isometric relaxation are a progressive method for eliminating immobilization contractures, including old ones. These procedures, in most cases, do not lead to the normalization in the range of motions, but give a positive impetus to further recovery by classical methods of mechanical and physical therapy. Low-frequency vibration is the mechanism that starts the recovery process, so it is advisable to begin it as soon as possible after the termination of therapeutic immobilization. This work is the first in a comprehensive approach to the study of the influence of low-frequency vibration on the recovery after immobilization contractures
Дод.точки доступу:
Тяжелов, О. А.
Фіщенко, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Хасавнех, Айхам Адлі Мохаммад

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Аналіз результатів хірургічного лікування переломів дистального відділу плечової кістки [Текст] / О. Є. Лоскутов [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (патофизиология, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (этиология)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Внутрішньосуглобові переломи дистального відділу плечової кістки, незважаючи на значну кількість різноманітних сучасних методів лікування, залишають високу питому вагу незадовільних результатів — 15–40 %, і хворі визнаються інвалідами у 18–20 % випадків. Консервативні методи лікування не дають можливості розпочати ранню функціональну активність у зв’язку з виникаючою нестабільністю уламків та сприяють розвитку контрактур у ліктьовому суглобі. Проведений ретроспективний аналіз результатів лікування хворих із переломами дистального відділу плечової кістки показав незадовільні результати, пов’язані з діагностичним, тактичними і технічними помилками, у 22 % хворих. Стабільно-функціональний остеосинтез переломів дистального відділу плечової кістки з можливістю активного раннього відновлення функції ліктьового суглоба сприяють зниженню термінів непрацездатності та дають позитивні результати в 78 % хворих
Intra-articular distal humerus fractures, despite a significant number of diverse modern treatments, lead to a high proportion of unsatisfactory results — 15–40 %, and patients are recognized as invalids in 18–20 % of cases. Conservative methods of treatment do not allow early functional activity in connection with the emerging instability of the debris and contribute to the development of elbow contractures. The retrospective analysis of treatment outcomes in patients with distal humerus fractures revealed unsatisfactory results associated with diagnostic, tactical and technical errors in 22 % of patients. The stable functional osteosynthesis of distal humerus fractures with the possibility of active early recovery of the elbow function contributes to a reduction in the incapacity period and yields positive results in 78 % of patients
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. Є.
Доманський, А. М.
Жердєв, І. І.
Лушня, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Аналіз структури контрактур суглобів верхньої кінцівки [Текст] = Analysis of the Structure of Contractures of the Upper Limb Joints / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 4-12. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (этиология)
СУСТАВА ДВИЖЕНИЯ АМПЛИТУДА -- RANGE OF MOTION, ARTICULAR (физиология)
Анотація: Аналіз обмежень амплітуди рухів у суглобах традиційно розглядається з позицій окремих нозологій, що їх спричинюють, проте системні результати зворотного синдромологічного підходу до вивчення контрактур публікуються лише епізодично. Мета. Визначити структуру, причини виникнення, характер та тяжкість контрактур суглобів верхньої кінцівки. Матеріали і методи. На великому масиві (16710 пацієнтів) проаналізовано структуру контрактур суглобів верхньої кінцівки внаслідок травм та захворювань. Оцінювався розподіл за локалізацією, етіологією, ступенем тяжкості контрактури, статевою та віковою приналежністю, а також взаємозв’язок між типом та локалізацією контрактури. Простежена динаміка розвитку контрактур та кількість необхідних хірургічних втручань. Результати. Обмеження рухів у суглобах верхньої кінцівки було зареєстроване у 5450 випадках з 16710 (32,6%), із них у пацієнтів чоловічої статі – 3485 (63,9%), жіночої – 1965 (36,1%). У процесі реконструктивно-відновного лікування хворим було виконано 7892 операцій. Найчастіше це були контрактури суглобів пальців кисті (42,5%), плечового (26,9%), ліктьового (13,4%), кистьового суглобів (13,3%), рідше – радіоульнарні контрактури (3,9%). Так, контрактуру ліктьового, радіоульнарного і кистьового суглобів найчастіше спричиняє кістково-хрящове ураження, суглобів пальців – поліетіологічний компонент, плечового – рівномірний розподіл поміж десмогенним, міогенним та кістково-хрящовим ураженням. Більшість контрактур була середньої тяжкості. Хірургічне лікування контрактур було багатоетапним для пальців кисті (1,91±1,35 операції) і, в основному, одномоментним для плечового суглоба (1,34±0,81 операції). Найбільш поліструктурними були бойові ураження, ішемічні та контрактури пальців (2,53­±1,22; 2,52±1,34 та 2,5±1,24 структури, відповідно), а найменш – радіоульнарні контрактури (1,59±1,34 структури). Радіоульнарні контрактури в 37,3% випадків супроводжуються контрактурами пальців, проте зворотний зв’язок наявний лише в 1,2%. Відмічено, що контрактури радіоульнарних суглобів нерідко супроводжуються обмеженням рухів у ліктьовому та кистьовому суглобах – в 34,9 та 56,6% випадків, відповідно. Водночас зворотна залежність поєднання контрактур у кистьовому та ліктьовому суглобах із радіоульнарними не дуже висока – 4,2% та 6% випадків, відповідно. Висновки. У хворих, які госпіталізовані для високоспеціалізованого хірургічного лікування патології верхньої кінцівки, контрактури суглобів останньої характеризуються поліетіологічністю, середнім та тяжким ступенем, викликані здебільшого порушенням кістково-хрящових структур та їх поєднанням із десмогенними, теногенними та міогенними ураженнями, простежуються специфічні взаємозв’язки за локалізацією та взаємообтяженням, швидкістю прогресування. Як правило, контрактури верхньої кінцівки мають застарілий характер і потребують багатоетапного хірургічного лікування
Analysis of the restrictions in the amplitude of movements in the joints is traditionally considered from the standpoint of individual nosologies that cause them, but the systemic results of the inverse syndromological approach to the study of contractures are published only sporadically. Objective: to determine the structure, causes, nature, and severity of contractures of the upper extremity joints. Materials and Methods. The structure of contractures of the upper extremity joints as the consequences of injuries and diseases was analyzed on a large array of patients (16,710 patients). Distribution by location, etiology, severity of contracture, gender and age, and relationships between type and localization of contracture were assessed. The dynamics of the development of contractures and the number of necessary surgical interventions was traced. Results. Restriction of movements in the upper extremity joints was registered in 5,450 out of 16,710 (32.6%) patients; among them there were 3,485 male (63.9%) and 1,965 (36.1%) female patients. During reconstructive treatment, 7,892 surgeries were performed. Most often these were contractures of the finger joints (42.5%), then shoulder (26.9%), elbow (13.4%), carpal joint (13.3%), less often – radioulnar contractures (3.9%). The elbow, radioulnar and carpal joint contractures most often are caused by osteo-cartilaginous lesions; a polyetiological component is typical for the finger joints. The shoulder joint contractures may be caused evenly by desmogenic, myogenic, or osteo-cartilaginous lesions. Most of the joint contractures are of moderate severity. Contractures of the fingers require multi-stage surgical treatment (1.91±1.35 surgeries); one-stage treatment is used for contractures of the shoulder joint (1.34±0.81 surgeries). The most polystructural lesions were combat wounds, ischemic, and finger contractures (2.53±1.22; 2.52±1.34 and 2.5±1.24 structures, respectively), and the least – radioulnar contractures (1.59±1.34 structures). Radioulnar contractures in 37.3% of cases are accompanied by contractures of the fingers, but vice versa only in 1.2%. It was noted that contractures of the radioulnar joints are often accompanied by restriction of movements in the elbow and wrist joints – in 34.9 and 56.6% of cases, respectively. At the same time, the inverse dependence of the combination of contractures in the wrist and elbow joints with radioulnar joints is not very high – 4.2% and 6% of cases, respectively. Conclusions. In patients who are hospitalized for highly specialized surgical treatment of pathology of the upper extremity, contractures of its joints are moderate and severe, characterized by polyetiology, and, in most cases, caused by disorders of osteo-cartilaginous structures and their combination with desmogenic, tenogenic, and myogenic lesions. Specific relationships are traced in localization and mutual burden of contractures, rapidity of their progression. As a rule, upper limb contractures are chronic ones and require multi-stage surgical treatment
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Безуглий, А. А.
Тимошенко, С. В.
Страфун, О. С.
Богдан, С. В.
Гайович, І. В.
Лисак, А. С.
Юрійчук, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Маїк, М. І.
    Артрогрипоз у п’ятирічної дівчинки [Текст] / М. І. Маїк, Т. М. Хом’як, М. М. Кассараба // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 1. - С. 65-67


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (врожденный)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Хом’як, Т. М.
Кассараба, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Меркулов, В. Н.
    Артропластика при лечении посттравматических контрактур и анкилозов локтевого сустава у детей [Текст] / В. Н. Меркулов, Д. А. Дергачев, А. И. Дорохин // Детская хирургия. - 2014. - № 4. - С. 34-38


MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (рентгенография, хирургия)
АНКИЛОЗЫ -- ANKYLOSIS (рентгенография, хирургия)
ЛОКТЕВОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, ELBOW
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Дергачев, Д. А.
Дорохин, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Страфун, О. С.
    Артроскопічний реліз ліктьового суглоба [Текст] / О. С. Страфун // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 2. - С. 61-66. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия, этиология)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Контрактура ліктьового суглоба — найпоширеніше ускладнення після травм цієї анатомічної локалізації
Висновки: артроскопічна мобілізація ліктьового суглоба є технічно складною й ефективною методикою лікування контрактур ліктьового суглоба, яка дозволяє збільшити обсяг згинально-розгинальних рухів у ліктьовому суглобі й отримати відмінні та добрі результати лікування за MEPS через (32,25 ± 24,32) міс. після операції
The contracture of the elbow joint is a common complication after the injuries of this anatomical localization
Conclusions: arthroscopic mobilization of the elbow is a technically complex and effective method of elbow joint contractions treatment, it allows to increase the volume of flexion-extension movements in the elbow joint and obtain excellent and good results of treatment according to MEPS after (32.25 ± 24.32) months after surgery
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Ненько, А. М.
    Влияние нарушений фазно-тонической деятельности мышц конечностей на формирование неблагоприятных исходов ортопедо-хирургического лечения детей с церебральными спастическими параличами [Текст] / А. М. Ненько, Ю. Н. Пономаренко, М. В. Сиротюк // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 3. - С. 16-19


Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (диагноз, хирургия)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (диагноз, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
Дод.точки доступу:
Пономаренко, Ю. Н.
Сиротюк, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Героева, И. Б.
    Восстановительное лечение посттравматических контрактур суставов [Текст] / И. Б. Героева // Российский медицинский журнал. - 2000. - № 1. - С. 33-37


MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология, терапия, этиология)
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES (терапия, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Вплив обмеження рухомості колінного суглоба на опороспроможність нижніх кінцівок (експериментальне дослідження) [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 5. - С. 35-47. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Найбільш частим ускладненням після ендопротезування колінного суглоба є розвиток післяопераційних контрактур. Причиною розвитку контрактур колінного суглоба є тривала обмеженість рухів до операції внаслідок болю, а після — через недостатньо активну реабілітацію. Контроль відновлення хворого після ендопротезування та своєчасна корекція реабілітаційного процесу є запорукою якості віддалених результатів ендопротезування колінного суглоба. Мета: визначити особливості статографічних показників людини при штучному моделюванні контрактури колінного суглоба. Матеріали та методи. Проведені дослідження 6 здорових волонтерів, яким виконували фіксацію суглобів ортезами. Виконували стандартні статографічні дослідження. Аналізували стандартні дані статограм. Результати. При двоопорному стоянні у фронтальній площині найменше зміщення спостерігається при стоянні без фіксації суглобів (3,28 мм), а у сагітальній спостерігали значущо більше (р 0,05) зміщення загального центру мас (ЗЦМ) (до 26,62 мм) порівняно з ЗЦМ при фіксованому колінному суглобі (15,4 мм). Аналогічні зміни простежуються і при інших типах стояння, тобто фіксування колінного суглоба призводить до зменшення відхилення ЗЦМ у сагітальній площині порівняно зі значеннями стояння без фіксації суглоба. У фронтальній площині значущих змін не виявлено, хоча зменшення хитання відмічали. При фіксації колінного суглоба при двоопорному стоянні спостерігається збільшення довжини траєкторії від 15 до 20 %, а переважна опора на зафіксовану кінцівку призводить до зменшення довжини траєкторії хитання на 3,42 %. При опорі на незафіксовану кінцівку спостерігається переважно збільшення довжини траєкторії приблизно на 30 %. Закономірності зміни швидкості хитання аналогічні зміні довжини траєкторії. Одноопорне стояння характеризується плавним хитанням як у фронтальній, так і сагітальній площинах. На обох кінцівках амплітуди хитання практично однакові, хоча при опорі на праву кінцівку тіло волонтера прямує вперед, а при опорі на ліву кінцівку — помірно назад. При двоопорному стоянні із зафіксованим правим колінним суглобом амплітуда хитання у фронтальній площині не перевищує 5–7 мм, але спостерігається зміщення ЗЦМ вправо, тобто у бік зафіксованої кінцівки. Амплітуда хитання у сагітальній площині збільшується до 20 мм, і спостерігається помірна тенденція до переміщення ЗЦМ вперед. Висновки. Моделювання контрактури у колінному суглобі шляхом його фіксації збільшує хитання тіла при двоопорному стоянні у фронтальній площині та зменшує хитання у сагітальній площині порівняно зі стоянням без фіксації суглобів. Опора на кінцівку із зафіксованим колінним суглобом у фронтальній площині менше, ніж при стоянні без фіксації суглобів. Фіксація колінного суглоба при двоопорному стоянні призводить до незначного збільшення амплітуди хитання і помірного переміщення тіла в бік зафіксованої кінцівки в процесі дослідження. Опора на зафіксовану кінцівку призводить до появи короткочасних невеличких імпульсів, а тіло набуває напрямок до фіксованої кінцівки. Означене вище свідчить про негативний вплив контрактур на опороспроможність нижньої кінцівки
The most common complication after knee replacement is the development of postoperative contractures. The cause of contractures of the knee joint is a long restriction of limb movements before surgery due to pain, and after — due to insufficiently active rehabilitation. Monitoring of the patient’s recovery after arthroplasty and timely correction of the rehabilitation process is the key to the quality of long-term results of knee arthroplasty. The purpose was to determine the features of human statographic indicators in artificial modeling of knee joint contracture. Materials and methods. The study involved 6 healthy volunteers who underwent fixation of the joints with orthoses. Standard statographic studies were performed. Standard statogram data were analyzed. Results. In two-leg standing, the least displacement in the frontal plane is observed when standing without joint fixation (3.28 mm), and in the sagittal one, a significantly greater (p 0.05) displacement of the common center of mass (CCM) (up to 26.62 mm) was observed compared to the CCM with a fixed knee joint (15.4 mm). Similar changes are observed with other types of standing, that is, fixation of the knee joint leads to a decrease in the deviation of the CCM in the sagittal plane compared to the values of standing without fixing the joint. No significant changes were detected in the frontal plane, although a decrease in the fluctuation was noted. When the knee joint is fixed during two-leg standing, an increase in the path length from 15 to 20 % is observed, and predominant support on a fixed limb leads to a decrease in the length of fluctuation trajectory by 3.42 %. When relying on an unfixed limb, an increase in the path length by about 30 % is observed. The patterns of change in the swing speed are similar to the change in the path length. Single-leg standing is characterized by smooth oscillation, both in the anterior and sagittal planes. On both limbs, the amplitudes of the oscillations are almost the same, although when leaning on the right limb, the volunteer body goes forward, and when leaning on the left limb, it moves moderately backward. When standing with a fixed right knee joint, the oscillation amplitude in the frontal plane does not exceed 5–7 mm, but there is a shift in the CCM to the right, that is, towards the fixed limb. The amplitude of the oscillations in the sagittal plane increases to 20 mm, and there is a moderate tendency to move the CCM forward. Conclusions. Modeling the contracture in the knee joint by fixing it increases the swing of the body in two-leg standing in the front plane and reduces the swing in the sagittal plane compared to standing without joint fixation. Leaning on a limb with a fixed knee joint in the frontal plane is less than when standing without fixing the joints. Fixation of the knee joint with two-leg standing leads to a slight increase in the amplitude of the swing and moderate movement of the body towards the fixed limb during the study. Leaning on a fixed limb leads to the appearance of short-term small impulses, and the body moves in the direction of the fixed limb. The above indicates a negative effect of contractures on the support ability of the lower limbs
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Арутюнян, З. А.
Мезенцев, В. О.
Танькут, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Лябах, А. П.
    Діагностика ішемічних контрактур стопи [Текст] / А. П. Лябах, С. С. Страфун, В. Г. Лесков // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1999. - № 2. - С. 45-48


MeSH-головна:
СТОПЫ ДЕФОРМАЦИИ ПРИОБРЕТЕННЫЕ -- FOOT DEFORMITIES, ACQUIRED (диагноз, патофизиология, этиология)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (диагноз, патофизиология, этиология)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (кровоснабжение, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Лесков, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Діагностика та лікування контрактур кульшових та колінних суглобів у хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій [Текст] / А. І. Чеверда [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 4. - С. 61-72. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
СПИНАЛЬНЫЙ ДИЗРАФИЗМ -- SPINAL DYSRAPHISM (осложнения, патофизиология)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (диагностика, терапия, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
Анотація: Згинальна контрактура кульшових та колінних суглобів є однією з основних причин порушення самостійного пересування хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій. Мета. Покращити діагностику та лікування контрактур кульшових та колінних суглобів у хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій. Матеріали і методи. Дослідження виконано на основі аналізу результатів обстеження та лікування 107 хворих з ортопедичними проявами відкритих форм спінальних дизрафій. Розподіл пацієнтів на функціональні клінічні групи проводився відповідно до визначення рівня нейросегментарного ураження спинного мозку згідно з класифікацією Sharrard’s (1964) у модифікації Bartonek et al. (1999). Для визначення м’язової сили та глибини парезу нижніх кінцівок використовувалася шестибальна шкала оцінки сили м’язів за L. McPeak (1996); М. Вейсс (1986). Результати та їх обговорення. Контрактури кульшових суглобів діагностовано у 66 дітей, колінних суглобів - у 75. Встановлена пряма лінійна залежність між частотою виникнення згинальної контрактури кульшових (r=0,98, p0,05) і колінних суглобів (r
Дод.точки доступу:
Чеверда, А. І.
Гук, Ю. М.
Зима, А. М.
Кінча-Поліщук, Т. М.
Сивак, М. Ф.
Зотя, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Дмитриев, Д. Г.
    Дистракция рубцов при лечении послеожоговых контрактур плечевого сустава [Текст] / Д. Г. Дмитриев, Г. И. Дмитриев // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2006. - № 4. - С. 77-78

Рубрики: Ожоги

   Плечевой сустав--поврежд


   Контрактура


   Рубец


Дод.точки доступу:
Дмитриев, Г. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Застосування розтягнутих комбінованих перфорантних потилично-шийних клаптів при реконструкції післяопікової контрактури шиї [Текст] / О. А. Жернов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 4. - С. 49-51. - Бібліогр.: с. 51


MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия, этиология)
ШЕЯ -- NECK (патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS
ТКАНИ РАСШИРЕНИЕ -- TISSUE EXPANSION (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Досліджені можливості формування розтягнутого потилично-шийного клаптя на основі септокутанних пронизних судин потиличної артерії та поперечної артерії шиї. В єдине судинне русло об’єднували ключові пронизні артерії з пронизними гілками поперечної артерії шиї та надлопаткової артерії (задній потиличний клапоть) або пронизними гілками грудо-надплечової та міжребровими пронизними гілками внутрішньої грудної артерії (передній потиличний клапоть). Такий клапоть є одним з варіантів при реконструкції шиї після опіків за умови дефіциту пластичного матеріалу
Дод.точки доступу:
Жернов, О. А.
Жернов, А. О.
Мохаммед Кітрі
Стаскевич, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Лябах, А. П.
    Застосування ультразвукового дослідження в оцінці структурно-функціонального стану м’язів у хворих з ішемічною контрактурою стопи [Текст] / А. П. Лябах, Г. Я. Вовченко // Клінічна хірургія. - 2002. - № 3. - С. 45-47


MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (ультрасонография)
ИШЕМИЧЕСКАЯ КОНТРАКТУРА -- ISCHEMIC CONTRACTURE (ультрасонография)
Дод.точки доступу:
Вовченко, Г. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Кожевников, О. В.
    Идиопатическая разгибательно отводящая контрактура тазобедренного сустава [Текст] / О. В. Кожевников, С. Э. Кралина // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2012. - № 1. - С. 74-76

Рубрики: Тазобедренный сустав

   Контрактура


   Ягодицы


Дод.точки доступу:
Кралина, С. Э.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Фурманов, А. Ю.
    Изучение в эксперименте мультимикровакуольной абсорбирующей коллагеновой системы и ее роли в трофике несиновиальной части сухожилия [Текст] / А. Ю. Фурманов, В. И. Чернышов, И. М. Савицкая // Клінічна хірургія. - 2010. - № 6. - С. 42-45

Рубрики: Пальцев травмы--животное

   Контрактура


   Ишемия


Дод.точки доступу:
Чернышов, В. И.
Савицкая, И. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-62 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)