Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (18)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Коронарной артерии шунтирование<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 558
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Семенів, П. М.
Модифікована методика зменшення тривалості ішемії серця та реперфузії міокарда під час комбінованих операцій багатоклапанної корекції в поєднанні з коронарним шунтуванням [Текст] = A modified technique for reducing the duration of ischemic time of the heart and myocardial reperfusion in multivalve correction combined with coronary grafting / П. М. Семенів // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 88-94. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION (методы)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
Анотація: Мета – розробити та впровадити в практику методику зменшення тривалості ішемії серця під час тривалих оперативних втручань. Матеріали і методи. Розроблено модифіковану методику шунтування коронарних артерій при комбінованих операціях, які потребують тривалого часу перетискання аорти. Проведено аналіз результатів одночасної корекції вад клапанів та шунтування коронарних артерій у 15 пацієнтів. Хірургічна тактика полягала в тому, що на першому етапі виконували шунтування коронарних артерій off pump, потім корекцію клапанних уражень. Результати. Розроблена модифікована методика на етапі шунтування була ефективною. Ця методика потребує більше часу для виконання та є складнішою технічно, проте дає можливість значно скоротити час перетискання аорти, що своєю чергою дасть змогу зменшити частоту виникнення серцевої недостатності та кількість післяопераційних ускладнень порівняно з традиційною методикою, відповідно до якої всі етапи виконують в умовах кардіоплегічної зупинки. Висновки. Використання методики превентивного відновлення коронарного кровоплину шляхом шунтування коронарної артерії на серці, що працює, до перетискання аорти показало її перевагу щодо тривалості штучного кровообігу та ішемічного часу серця, а також ступеня ушкодження міокарда. Застосування запропонованої в експерименті методики має суттєві технічні переваги порівняно з методикою класичного шунтування на серці, що працює, а саме: втримання гемодинамічної ситуації, зменшення тривалості штучного кровообігу та ішемічного часу серця, реперфузія міокарда на етапі відновлення серцевої діяльності, що позитивно впливає на показники його робот
The aim – to develop and put into practice a method of reducing the ischemic time of the heart during long-term cardiac surgery interventions. Materials and methods. A modified technique of coronary artery bypass grafting has been developed for combined operations that require a long time to clamp the aorta. The results of simultaneous correction of valve defects and coronary artery bypass grafting in 15 patients were analyzed. At the first stage, off-pump coronary artery bypass grafting was performed, followed by correction of valvular lesions. Results. The used technique requires more time to perform and is technically more difficult, but it allows to significantly reduce the ischemic time of the myocardium, which in turn will prevent heart failure and postoperative complications. Conclusions. The application of the technique proposed in the experiment has significant advantages in terms of the duration of artificial blood circulation and the ischemic time of the heart, which favorably affects its performance
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойко, К. С.
Ранні післяопераційні результати хірургічного протезування аортального клапана в поєднанні з різними методами реваскуляризації міокарда [Текст] = Early postoperative results after surgical aortic valve replacement concomitant with different methods of myocardial revascularization / К. С. Бойко, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 68-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета роботи – проаналізувати результати раннього післяопераційного періоду при поєднанні хірургічного протезування аортального клапана (ХПАК) з ендоваскулярним або хірургічним методом реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Для цього ретроспективного дослідження відбирали історії хвороб дорослих пацієнтів (від 18 років), які перенесли ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда у ДУ «Інститут серця МОЗ України» у період 2018–2022 рр. Результати та обговорення. Було відібрано 95 історій хвороб пацієнтів, яким проводили ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда: перша група (n = 31) – поєднання ХПАК та черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ); друга група (n = 48) – поєднання ХПАК та аортокоронарного шунтування (АКШ). У пацієнтів першої групи на 24,85 % (р = 0,011) та на 23,7 % (р = 0,033) статистично значущо рідше фіксували ураження стовбура лівої коронарної артерії та обвідної гілки лівої коронарної артерії. Також пацієнти першої групи статистично значущо рідше на 21,4 % (р = 0,046) потребували інтраопераційного застосування більш ніж 2 доз еритроцитарної маси. В ранній післяопераційний період у пацієнтів першої групи спостерігали нижчий рівень крововтрати порівняно з другою групою (180 (150; 250) мл проти 250 (200; 305) мл, р = 0,008). Висновки. Пацієнти, яким проводили ЧКВ перед ХПАК, характеризувалися меншою тривалістю операції, застосування штучного кровообігу та перетискання аорти, однак статистично значущої різниці щодо основних ранніх післяопераційних ускладнень між групами дослідження не спостерігали
The aim – to analyze the results of the early postoperative period of surgical aortic valve replacement (SAVR) combined with endovascular or surgical methods of myocardial revascularization. Materials and methods. For this retrospective study, a selection of medical records of adult patients (over 18 years of age) who underwent SAVR concomitant with myocardial revascularization in the period from 2018 to 2022 was carried out. Results and discussion. We selected 95 patients who were treated with SAVR with concomitant myocardial revascularization (the first group (n = 31) – a combination of SAVR and percutaneous coronary intervention (PCI); the second group (n = 48) – a combination of SAVR and CABG). In patients of the first group, lesions of the main left coronary artery and the circumflex artery were recorded, respectively, by 24.85 % (p = 0.011) and by 23.7 % (p = 0.033) less often. Moreover, the patients of the first group required intraoperative use of more than two doses of blood red cell mass by 21.4 % less often (p = 0.046). In the early postoperative period, a lower level of bleeding was observed in patients of the first group compared to the second group (180 (150; 250) ml vs. 250 (200; 305) ml, p = 0.008). Conclusions. Patients who underwent PCI before SAVR were characterized by a shorter duration of surgery, cardiopulmonary bypass, and aortic cross-clamping, while no significant difference in major early postoperative complications was observed between the study groups
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Maruniak, S. R.
    Analysis of early cardiac complications after coronary artery bypass grafting under two different regimens of anesthesia [Text] = Аналіз ранніх кардіальних ускладнень після аортокоронарного шунтування при використанні двох різних схем анестезіологічного забезпечення / S. R. Maruniak, O. A. Loskutov, I. R. Malysh // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - P36-42. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: The aim – to analyze the effect of two different schemes of anesthesia on early cardiac complications in patients with coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The study included 120 patients who underwent CABG with cardiopulmonary bypass (CPB). The median surgery risk according to EuroSCORE II was 3.45 % (2.15 %; 4.05 %). According to the scheme of anesthesia, all patients were divided into two groups: the first group (60 patients) – low-opioid scheme of anesthesia; the second group (60 patients) – a standard scheme of anesthesia. Results. Patients in the first group were more than twice as likely to develop postoperative atrial fibrillation compared to the second group (9 (15.0 %) vs. 19 (31.7 %), p = 0.031). In addition, patients in the first group were 2.3 times significantly less likely to have low cardiac output syndrome (LCOS) compared to the second group (11.7 % vs. 26.7 %, p = 0.037). The duration of CPB (p = 0.032) and the level of interleukin-6 after CPB (p = 0.004) were reliable indicators for predicting LCOS. The final statistical model [F (4, N = 120) = 12.52, p  0.001, R2
Мета роботи – аналіз впливу двох різних схем анестезіологічного забезпечення на виникнення ранніх кардіальних ускладнень у пацієнтів під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом. Матеріали і методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II – 3,45 % (2,15 %; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення пацієнтів розділили на дві групи: перша група (n = 60) – малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більше ніж удвічі рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь порівняно з другою групою (15,0 % проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, в пацієнтів першої групи у 2,3 разу рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 % проти 26,7 %, р = 0,037). Достовірними показниками для передбачення СНСВ виявилися тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 після припинення штучного кровообігу (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4; N = 120) = 12,52, p  0,001, R2
Дод.точки доступу:
Loskutov, O. A.
Malysh, I. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черній, В. І.
Дослідження ефективності препарату фруктозо-1,6-дифосфату у комплексному лікуванні кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування із застосуванням штучного кровообігу / В. І. Черній, Я. В. Куриленко // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION (использование)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДОБУТАМИН -- DOBUTAMINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Куриленко, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маруняк, С. Р.
Порівняльна характеристика ранніх ускладнень після аортокоронарного шунтування залежно від схеми анестезіологічного забезпечення / С. Р. Маруняк // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Незважаючи на значну кількість публікацій щодо впливу компонентів схем анестезіологічного забезпечення на розвиток післяопераційних ускладнень, залишаються не до кінця зрозумілими питання вибору оптимальної схеми анестезіологічного забезпечення під час аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Метою нашої роботи було порівняти вплив малоопіоїдної та високоопіоїдної схем анестезіологічного забезпечення на ранні клінічні результати в пацієнтів при аортокоронарному шунтуванні із штучним кровообігом (ШК). Матеріали та методи. У дослідження включено 120 пацієнтів, яким виконувалось АКШ в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II — 3,45 % (2,15; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення всі пацієнти були розподілені на дві групи: перша група (60 осіб) — малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (60 осіб) — стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більш ніж удвічі вірогідно рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь (ПОФП) порівняно з другою групою (15,0 проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, у пацієнтів першої групи в 2,3 раза вірогідно рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 проти 26,7 %, р = 0,037). Вірогідними показниками для передбачення СНСВ виявлялись тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) після ШК (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4, N = 120) = 12,52, p 0,001, R2
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Wali Murugesh
Coronary revascularization in a patient with cirrhosis and renal failure. Coronary artery bypass grafting in a patient with hepatic cirrhosis and end stage renal disease [Текст] = Коронарна реваскуляризація у пацієнта з цирозом печінки та нирковою недостатністю. Шунтування коронарної артерії у пацієнта з цирозом печінки та термінальною стадією захворювання нирок / Wali Murugesh // Періопераційна медицина. - 2021. - Том 4, N 2. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (осложнения, патофизиология, этиология)
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (осложнения, патофизиология, этиология)
Анотація: Surgery in a patient with hepatic cirrhosis entails risk of complications and of death. Association of end stage renal disease (ESRD) along with cirrhosis further increases perioperative risk of morbidity and mortality. There are no reports in the literature of patients with liver cirrhosis and ESRD having undergone cardiac surgery. We present a report of a successfully operated case of ESRD with compensated hepatic cirrhosis posted for coronary artery bypass grafting
Операція у пацієнта з цирозом печінки тягне за собою ризик ускладнень та смерті. Зв’язок термінальної ниркової недостатності (ТНН) з цирозом печінки ще більше підвищує періопераційний ризик захворюваності та смертності. У літературі немає повідомлень про пацієнтів з цирозом печінки і ТНН, які перенесли операцію на серці. Ми представляємо звіт про успішно прооперований випадок ТНН з компенсованим цирозом печінки, направлений на аортокоронарне шутнування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скибчик, В. А.
Ураження стовбура лівої коронарної артерії та/або багатосудинне ураження коронарних артерій [Текст] / В. А. Скибчик, Ю. П. Мелень // Ліки України. - 2021. - № 1. - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION
Анотація: У статті описано клініко-електрокардіографічні особливості ураження стовбура лівої коронарної артерії (СтЛКА). Стенозування СтЛКА понад 50 % дозволяє віднести таких пацієнтів до категорії високого ризику раптової смерті, яка виникає в 3–4 рази частіше, ніж при ураженнях коронарних артерій інших локалізацій. Ще одна ознака, притаманна даній категорії пацієнтів, – наявність мультифокального атеросклерозу (МФА). У пацієнтів без каротидного стенозу ураження СтЛКА виявляють у 5 % випадків, тоді як у пацієнтів із МФА (з ураженням каротидних артерій) – у 40 %. Незважаючи на деякі клінічні ознаки, що дозволяють запідозрити у пацієнта наявність ураження СтЛКА, все ж таки найбільш інформативним надійним методом є інвазивна коронарографія (КАГ). Оцінка КАГ із використанням показників фракційного резерву кровотоку (ФРК) та внутрішньосудинного ультразвуку (ВСУЗ) допомагає поліпшити діагностику ступеня стенозу СтЛКА, оцінити характер бляшки, справжній діаметр судини, і є важливим кроком до прийняття рішення щодо ранньої реваскуляризації міокарда. В статті також представлений клінічний розбір електрокардіограм (ЕКГ) пацієнтів з ураженням СтЛКА та багатосудинним ураженням коронарних артерій (трьох судин і більше)
Дод.точки доступу:
Мелень, Ю. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз ендокринного статусу пацієнтів з ішемічною хворобою серця в кардіохірургічній практиці [Текст] / О. К. Гогаєва [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 1. - С. 26-33. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
РИСК -- RISK
Анотація: Мета роботи – проаналізувати ендокринний статус хворих на ішемічну хворобу серця з високим ризиком у кардіохірургічній практиці. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 354 пацієнтів (відібраних методом випадкової вибірки) з високим ризиком, які були прооперовані та виписані з НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України в період 2009–2019 рр. Середній вік хворих становив (61,9±9,7) року. Всім пацієнтам проведені: електрокардіографія, ехокардіографія, коронаровентрикулографія та хірургічна реваскуляризація міокарда з корекцією супутньої кардіальної патології за необхідності. У періопераційний період усім хворим виконували загальноклінічні та біохімічні дослідження крові. При стратифікації ризику за шкалою EuroSCORE II пацієнтів віднесено до групи високого ризику з ймовірністю летального результату операції більше 5 %. Результати та обговорення. У всіх хворих реєстрували гемодинамічно значущі стенози коронарних артерій, які потребували хірургічної реваскуляризації міокарда. Аналіз дослідної групи показав, що 287 (81,07 %) хворих мали надлишкову масу тіла, 281 (79,3 %) – метаболічний синдром, 90 (25,4 %) – цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, 161 (45,45 %) – порушення толерантності до глюкози. Захворювання щитоподібної залози діагностовано у 37 (10,4 %) пацієнтів, 11 (3,1 %) осіб мали гіпотиреоз. У післяопераційний період пароксизми фібриляції передсердь виникли у 83 (23,4 %) хворих, серед яких 70 (84,3 %) мали порушення вуглеводного обміну. Глибока інфекція рани груднини виникла у 4 (4,4 %) хворих на ЦД 2-го типу, з котрих трьом (3,3 %) проведено стернопластику. Неврологічні ускладнення в ранній післяопераційний період у вигляді гострого порушення мозкового кровообігу та транзиторної ішемічної атаки виникли у 10 (2,8 %) пацієнтів, серед яких 9 (90 %) мали порушення обміну глюкози. Гостра ниркова недостатність виникла у 10 (2,8 %) пацієнтів, серед яких 8 (80 %) було із ЦД 2-го типу та переддіабетом. Висновки. Незважаючи на високу прогнозовану смертність за шкалою EuroSCORE II (8,82 %), операційна летальність в обстеженій групі хворих становила 0 %, що свідчить про злагоджену висококваліфіковану роботу heart team, своєчасну верифікацію коморбідних станів та залучення суміжних спеціалістів
Дод.точки доступу:
Гогаєва, О. К.
Руденко, А. В.
Лазоришинець, В. В.
Дзахоєва, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гогаєва, О. К.
Передопераційна верифікація коморбідних станів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця високого ризику напередодні хірургічної реваскуляризації міокарда [Текст] / О. К. Гогаєва // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 3. - С. 10-14

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Проведено аналіз коморбідних станів перед хірургічною реваскуляризацією міокарду хворих на ішемічну хворобу серця з високим ризиком. Розроблено алгоритм пошуку таких станів. Зазначено, що такі пацієнти потребують персоналізованого підходу з урахуванням супровідних захворювань
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Джунь, Я. Ю.
Аналіз віддалених результатів комплексного лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів із предіабетом та явним цукровим діабетом [Текст] / Я. Ю. Джунь, Г. Б. Маньковський, Н. М. Руденко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 31-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (использование)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Попри сучасні методи діагностики та лікування порушень обміну глюкози, цукровий діабет (ЦД) залишається незалежним фактором ризику та удвічі збільшує кількість серцево-судинних подій (ішемічна хвороба серця (ІХС), ішемічний інсульт, смерть). Ефективність сучасних методів реваскуляризації міокарда у хворих з цукровим діабетом потребує подальшого вивчення. Мета: оцінка факторів ризику та віддалених результатів реваскуляризації коронарних артерій у пацієнтів із ішемічною хворобою серця та супутнім предіабетом або явним ЦД. Матеріали та методи. У ретроспективному дослідженні брали участь 120 пацієнтів із ІХС, яким було проведено реваскуляризацію коронарних артерій. Залежно від глікемічного статусу пацієнти були розподілені на дві групи: І група (основна група) — хворіли на предіабет або ЦД (n = 58); ІІ група (контрольна група) — пацієнти без порушення глікемії (n = 62). Ступінь ураження коронарних артерій визначали за результатами коронарографії. Результати лікування у пацієнтів обох груп оцінювали за наявністю прогресування атеросклерозу коронарних артерій (повторні втручання з приводу появи нових атеросклеротичних уражень або рестенозу попередньо імплантованого стента) та показниками летальності. Середній термін спостереження хворих у двох групах становить 3 роки (мінімальний — 24 місяці). Результати. У пацієнтів І групи, із предіабетом та явним ЦД, переважає трисудинне ураження коронарних артерій (43,1 vs 16,1 %, p 0,05); хронічна оклюзія судин серця діагностується частіше, ніж у пацієнтів ІІ групи (43,1 vs 25,8 %, p 0,05), що характеризує більш тяжчий перебіг захворювання. У хворих основної групи порівняно із групою контролю захворюваність на інфаркт міокарда (45,9 vs 33,9 %, відношення шансів (OR) 6,1 (95% довірчий інтервал (ДІ) 2,76–13,6) p 0,05), інсульт (13,8 vs 3,2 %, OR 4,8 (95% ДІ 0,97–23,6) p 0,05) та хронічну ниркову недостатність (10,3 vs 1,6 %, OR 7,0 (95% ДІ 0,82–60,4) p 0,05) є вірогідно більшою. На відміну від пацієнтів без ЦД, у хворих першої групи показники систолічної функції серця вірогідно нижчі (48,9 ± 11,9 % vs 54,61 ± 7,56 %, p 0,05). Черезшкірне коронарне втручання є методом вибору реваскуляризації коронарних артерій у пацієнтів із ІХС, проте аортокоронарне шунтування частіше застосовується за наявності ЦД (24,1 vs 6,5 %, p 0,05). Прогресування атеросклерозу коронарних артерій переважає у пацієнтів із порушеним обміном глюкози (19,0 vs 6,5 %, OR 3,4 (95% ДІ 1,01–11,3) p 0,05). Летальність у пацієнтів І групи є вищою (12,1 vs 1,6 %, OR 8,4 (95% ДІ 1,00–70,3) p 0,05). Висновки. Багатосудинне ураження коронарних артерій обумовлює гірший прогноз у пацієнтів із цукровим діабетом. Розвиток повторних порушень кровообігу спостерігається частіше у хворих із порушеним обміном глюкози. Наявність даної патології вірогідно збільшує ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту та хронічної ниркової недостатності
Дод.точки доступу:
Маньковський, Г. Б.
Руденко, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Фуркало, С. М.
Інтервенційні втручання у хворих на ішемічну хворобу серця з хронічними коронарними оклюзіями. Коли потрібно зупинитися і коли почати знову? [Текст] = Chronic total occlusion interventions in patients with coronary artery disease. When to stop and when to start again? / С. М. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 12-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (терапия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
Анотація: У спостереження залучили 52 пацієнтів з хронічною коронарною оклюзією (ХКО), яким були виконані повторні спроби реканалізації артерії. Більшість пацієнтів становили чоловіки, 77 % мали в анамнезі інфаркт міокарда, близько 70 % мали багатосудинне ураження коронарних артерій, 30,7 % перенесли аортокоронарне шунтування. У 32 пацієнтів виконано 2 спроби, у 14 пацієнтів – 3 спроби, у 5 пацієнтів – 4 спроби та в одного пацієнта – 6 повторних спроб реканалізації артерії з ХКО. Найчастіше втручання проводилося на правій коронарній артерії – у 65,4 % випадків, необхідність ретроградного доступу відзначено у 46,2 % випадків, довжина стентованого сегмента в середньому становила понад 60 мм. Ефективність втручань у разі ХКО останніми роками дорівнювала 86–91 %, тоді як ефективність повторної спроби реканалізації в нашій серії пацієнтів становила 74 %, ефективність третьої спроби – 77 %, ефективність четвертої спроби – 60 %
Невдала спроба реканалізації у разі ХКО може мати безліч причин. Припинення втручання слід розглядати в разі перевищення порогових значень променевого навантаження, перевищення кількості контрастної речовини, втрати візуалізації артерії через утворення субінтимальної гематоми, наявності значних ускладнень, а також через відсутність подальших клінічних «сценаріїв», втому лікаря та пацієнта. Основними факторами, пов’язаними з невдалими спробами реканалізації артерії з ХКО, були попередня операція аортокоронарного шунтування, кальциноване ураження та гирлові оклюзії
In the present observation, we included 52 patients, where repeated CTO recanalization attempts to recanalize were performed. Most of the patients were males, 77 % had a history of myocardial infarction, 70 % had multivessel CAD, 30.7 % underwent CABG. In 32 patients 2 attempts were made, in 14 patients – 3 attempts, in 5 patients 4 attempts were made and in 1 patient 6 repeated attempts were made to achieve CTO recanalization. More often, the intervention was carried out on the right coronary artery – 65.4 % of cases, the need for retrograde access was noted in 46.2 % of cases, and the length of the stented segment was more than 60 mm on average. The efficiency of CTO interventions in recent years was 86–91 %, then the efficiency of the repeated attempt of recanalization in our series of patients was 74 %, the efficiency of the third attempt was 77 % and the efficiency of the fourth attempt was 60 %. The main factors of the unsuccessful attempt were the previous CABG, long and calcified lesions, as well as ostial occlusions
Failure of CTO recanalization may have many reasons. Discontinuation of the intervention should be considered in case of exceeding the threshold values of radiation exposure, exceeding the amount contrast agent, loss of visualization of the artery due to the formation of subintimal hematoma, the presence of significant complications, in view of the absence of further clinical «scenarios», fatigue of the physician and the patient. The main factors associated with the CTO recanalization failure were previous CABG surgery, calcified CTO, and ostial occlusion
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Оцінка якості життя пацієнтів з ішемічною хворобою серця з порушенням метаболізму вітаміну D та гомоцистеїну у віддалений післяопераційний період після аортокоронарного шунтування [Текст] / О. С. Никоненко [та ін.] // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 6. - С. 25-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, метаболизм, осложнения, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм)
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE (метаболизм)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Мета — оцінити динаміку якості життя у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з порушенням метаболізму вітаміну D та гомоцистеїну після аортокоронарного шунтування (АКШ). Об’єкт і методи дослідження. АКШ проведено 126 пацієнтам з ішемічною хворобою серця. Опитувальник якості життя SF-36 пацієнти заповнювали при госпіталізації та через 6 і 12 міс спостереження після операції. Результати. У пацієнтів після АКШ, які отримували додатково метаболічну терапію, зазвичай не виникало рецидивів стенокардії, поліпшення якості життя зберігалось як в ранні, так і у віддалені терміни (до 3 років спостереження). У пацієнтів із рецидивом стенокардії після АКШ як в доопераційний, так і у віддалений періоди, показники якості життя значно відрізнялися від рівня ідеального здоров’я. Найбільш значущо були порушені показники психічного здоров’я, фізичного функціонування та сфери соціальних взаємин. Висновки. У пацієнтів після АКШ опитувальник SF-36 може забезпечувати надійну та сприйнятливу оцінку якості життя. Пацієнтам, які перенесли хірургічне втручання на судинах серця, необхідна корекція метаболічних порушень та порушень ліпідного обміну. Починати корекцію метаболічних порушень потрібно відразу після операції
Дод.точки доступу:
Никоненко, О. С.
Никоненко, А. О.
Чмуль, К. О.
Осауленко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Анестезіологічний менеджмент у кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу / В. І. Черній [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 103-111. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (вредные воздействия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Хірургічна реваскуляризація міокарда є ефективним способом лікування хворих з ішемічною хворобою серця. Обов’язковим етапом проведення екстракорпорального кровообігу є індукована зупинка серця й пов’язаний із цим період загальної ішемії. Тому при виконанні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу розвивається гостра серцева недостатність, виражена тією чи іншою мірою. Незважаючи на постійне вдосконалення методів штучного кровообігу, анестезії та кардіопротекції, частота інтраопераційного інфаркту міокарда становить від 2 до 7,2 % випадків, гострої серцевої недостатності — від 2,7 до 51,2 %, гострих порушень серцевого ритму — від 20 до 63,6 %. Мета дослідження: покращити результати лікування кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли оперативне втручання — шунтування коронарних артерій із застосуванням екстракорпорального кровообігу, шляхом удосконалення протоколу періопераційного ведення пацієнтів. Матеріали та методи. На базі Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами було прооперовано 100 кардіохірургічних хворих на ішемічну хворобу серця, яким було виконано аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Від усіх хворих було отримано інформовану згоду на участь у дослідженні. Пацієнти були розподілені на дві групи. Пацієнтам групи 1 (40 хворих) у післяопераційному періоді корекцію гемодинамічних розладів виконували за стандартним чинним протоколом. У групі 2 (60 хворих) був застосований диференційований підхід до корекції гемодинамічних розладів. У підгрупі 1 (20 хворих) у післяопераційному періоді корекцію гемодинамічних розладів виконували за допомогою добутаміну й досягли стабілізації. У підгрупі 2 (11 хворих, у яких була діагностована в передопераційному періоді гіпофосфатемія) для корекції гемодинамічних розладів крім добутаміну використовували препарат фруктозо-1,6-дифосфат за схемою: 5 г препарату вводили безпосередньо перед початком перфузії і 5 г — на 30-й хвилині штучного кровообігу. Препарат, ендогенний високоенергетичний проміжний метаболіт гліколітичного шляху, безпосередньо посилює утворення високоенергетичного фосфату (аденозинтрифосфату). У підгрупі 3 (6 хворих) у післяопераційному періоді крім добутаміну для корекції гемодинамічних розладів застосували препарат тиворель (1 мл розчину містить 42 мг аргініну гідрохлориду та 20 мг левокарнітину). Підгрупа 4 (23 хворих) у післяопераційному періоді не мала гемодинамічних розладів, корекцію не виконували. Результати. Було розроблено періопераційний анестезіологічний менеджмент у кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Для моніторингу функції серцево-судинної системи використовували електрокардіографію, ехокардіографію, фазаграфію, визначали варіабельність серцевого ритму за Р.М. Баєвським. Фазаграфія — це інноваційний метод обробки електрокардіограм, розроблений НАН України. Суть методу — дослідження симетрії/асиметрії зубця Т електрокардіограми як маркера ішемічних змін міокарда. Визначення симетричності хвилі Т у фазовому просторі є ефективним діагностичним критерієм наявності ішемії (показник βТ) на електрокардіограмі. Результати досліджень свідчать про можливість використання методу фазаграфії, зокрема аналізу симетрії зубця Т як маркера ішемічних змін у міокарді, у кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Встановлено, що в групі 2 для стабілізації гемодинаміки, кисневого статусу, мікроциркуляції були використані менші дози симпатоміметиків, були меншими тривалість їх застосування, частота гемодинамічно значимої фібриляції передсердь, доза введеного аміодарону, тривалість штучної вентиляції легень порівняно з групою 1. Висновки. Отримані дані свідчать, що розроблений алгоритм періопераційного ведення кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю дає можливість значно прискорити реабілітацію кардіохірургічних хворих, підвищити комфорт пацієнта й скоротити термін перебування в лікарні до 6–7 діб
Дод.точки доступу:
Черній, В. І.
Куриленко, Я. В.
Тополов, П. О.
Черній, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Распутіна, Л. В.
Вплив коронарного стентування на віддалені показники якості життя у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця [Текст] / Л. В. Распутіна, Д. В. Діденко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 87-95. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) на параметри якості життя (ЯЖ) у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріал і методи. Обстежено 175 осіб із стабільною ІХС, І групу склали 77 осіб, котрим виконувалось ЧКВ протягом 1 року, ІІ групу – 98 пацієнтів, котрим реваскуляризація міокарда не виконувалась. Під час дослідження всім пацієнтам виконано загальноклінічне обстеження, реєстрацію ЕКГ у стандартних 12 відведеннях, ехокардіографія (ЕхоКГ), добове моніторування ЕКГ із визначенням варіабельності серцевого ритму, визначення параметрів ЯЖ за українською версією міжнародного опитувальника Medical Outcomes Study Short Form (MOS SF-36). Результати. Встановлено, що для пацієнтів із стабільною ІХС характерно зниження всіх показників ЯЖ. Не виявлено достовірної відмінності за параметрами ЯЖ осіб, котрим виконувалось ЧКВ, та пацієнтів, котрим реваскуляризація не проводилась. Спостерігалась тенденція до більшого обмеження життєдіяльності через фізичні проблеми в групі осіб без реваскуляризації – (13,9±3,6) балів проти (22,3±4,9) балів у групі І, (р=0,16). Фізичний статус пацієнтів І групи становив (44,8±2,8) балів, осіб ІІ групи – (41,7±2,6) балів, р=0,42. Психічний статус складав в І групі (36,8±1,8) балів, у ІІ групі – (35,1±2,0) балів, (р=0,54). Загальний статус осіб, котрим виконувалась реваскуляризація, становив (61,6±3,1) балів, осіб без реваскуляризації – (62,7±3,2) балів, (р=0,8). Встановлено зворотний зв’язок фізичного статусу пацієнтів з ІХС з віком (r=-0,36), наявністю хронічних захворювань органів дихання (r=-0,41), наявністю шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) при записі ЕКГ (r=- 0,25), а також кількістю ШЕ протягом доби за даними добового моніторування (r=-0,29), кількістю парних ШЕ (r=-0,27), кількістю епізодів шлуночкової бігемінії (r=-0,23) та тригемінії (r=-0,26). Висновки. В осіб із стабільною ішемічною хворобою серця відзначається зниження фізичного, психічного та загального статусу якості життя за опитувальником MOS SF-36. Показники якості життя пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця, котрим протягом року виконано черезшкірне коронарне втручання, достовірно не відрізняються від параметрів осіб, котрим реваскуляризація не проводилась. Фізичний та психічний статус пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця найбільше пов’язаний із віком, наявністю супутньої хронічної патології, шлуночковими порушеннями серцевого ритму.
Дод.точки доступу:
Діденко, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Дзюба, Д. О.
Інтраопераційна динаміка рівня інтерлейкіну-6 під час планового коронарного стентування за різних підходів до анальгоседації / Д. О. Дзюба // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 3. - С. 15-20

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Анотація: Рівень прозапального ІЛ-6 при плановому стентуванні коронарних артерій має тенденцію до зниження після встановлення стента, при цьому нижчі показники спостерігалися в групах, в котрих використовували як анестетик розчин пропофолу. Слід відзначити, що в 3-й групі (де застосовували безопіатну анальгезію) рівень ІЛ-6 через 10 хв після імплантації стента був статистично значуще (р = 0,02) нижчим, ніж у 1-й групі, у той час як між 1-ю і 2-ю групами статистично значущої різниці за цим показником не спостерігали (р = 0,153). Цей факт можна пояснити застосуванням розчину лідокаїну в пацієнтів 3-ї групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Черній, В. І.
Інтенсивна терапія серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом / В. І. Черній, Я. В. Куриленко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 141. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
Анотація: Хірургічна реваскуляризація міокарда є ефективним способом лікування хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС). Операції на артеріях серця переважно виконуються на зупиненому серці в умовах екстракорпорального кровообігу. Мета: покращити результати лікування кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли оперативне втручання — шунтування коронарних артерій із застосуванням екстракорпорального кровообігу шляхом удосконалення протоколу періопераційного ведення пацієнтів. Матеріали та методи. На базі Науково-практичного центру профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами було прооперовано 100 кардіохірургічних хворих на ішемічну хворобу серця, яким було виконано аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Пацієнти були розподілені на дві групи
Дод.точки доступу:
Куриленко, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Колесников, В. Г.
Результати оцінки когнітивних порушень у ранній післяопераційний період у кардіохірургічних пацієнтів з артеріальною гіпертензією, оперованих в умовах штучного кровообігу / В. Г. Колесников // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 65-68. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (вредные воздействия)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Робота присвячена оцінці когнітивних порушень у ранній післяопераційний період у кардіохірургічних пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 110 пацієнтів, оперованих в умовах штучного кровообігу з приводу аортокоронарного шунтування. Усі пацієнти були розподілені на три групи. У першій групі пацієнтів проводилась моноанестезія пропофолом, у другій групі — із застосуванням тіопенталу, у третій групі підтримка анестезії проводилась комбінацією пропофолу та севофлурану. Для оцінки когнітивних порушень у всіх пацієнтів за 2–3 дні до операції і на 6-й день після оперативного втручання використовували нейропсихологічне тестування: MMSE-тест, FAB-тест, тест малювання годинника та SAGE-тест. Результати. У результаті дослідження було виявлено, що когнітивні порушення в ранній післяопераційний період встановлені у 61,9 % пацієнтів першої групи, 48 % пацієнтів другої групи та 53,48 % пацієнтів третьої групи. У пацієнтів другої та третьої групи виявлялась вірогідно нижча частота дементних когнітивних порушень порівняно з першою групою: на 78,58 % (р = 0,0018) та 50 % (р = 0,0021) відповідно. Крім того, у другій групі вірогідно вища частота пацієнтів без когнітивних порушень порівняно з першою групою (р = 0,0032)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Скибчик, В. А.
Міокардіальні містки (тунельні коронарні артерії): від розуміння патофізіології до лікувальної стратегії [Текст] / В. А. Скибчик, Я. В. Скибчик // Ліки України. - 2020. - № 8. - С. 38-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, патофизиология)
ПАТОФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOPATHOLOGY
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
СТЕНТЫ -- STENTS
Анотація: Міокардіальні містки (ММ) є найпоширенішою вродженою коронарною аномалією, для якої характерно проходження сегмента коронарної артерії у товщі міокарда, а не на поверхні епікарда, як зазвичай. Проксимальний сегмент лівої передньої низхідної артерії (ЛПНА) є судиною, найчастіше задіяною при ММ. Поширеність ММ становить менше 5 % при оцінці за допомогою коронарної ангіографії, але ця знахідка є набагато частішою під час розтину і може спостерігатися майже у 30–80 % дорослих осіб. ММ, як правило, є доброякісним станом, який часто випадково виявляють при коронарній ангіографії, але за певних умов вони можуть призвести до аритмії, гострих коронарних синдромів, ішемії або інфаркту міокарда, а також до раптової серцевої смерті. У статті представлені короткі дані про поширеність, патофізіологію, клініку, діагностику, лікування пацієнтів з міокардіальними містками
Дод.точки доступу:
Скибчик, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Мацкевич, С. А.
Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения [Текст] / С. А. Мацкевич, М. И. Бельская // НейроNEWS. - 2020. - № 8. - С. 42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (психология, реабилитация, уход)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, психология, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, организация и управление)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (классификация, организация и управление, тенденции)
Анотація: Известно, чтo oперации аортокoрoнарного шунтирoвания способствуют улучшeнию гемoдинaмики и повышeнию тoлерантности к физической нагрузке. Однакo у части пaциентов сохрaняются нaрушения психoлoгического стaтуса, кoтoрые существенно влияют на состояние и качество жизни пациентов. Вероятно, поэтому тревoжно-депреccивные раccтройства в кардиохирургии приобретают cтатуc одного из факторов, значимых для кaчеcтва поcлеoперационнoй клиничеcкoй и coциальной реабилитaции пaциентов. Психические нарушeния (наряду c кaрдиолoгическими и другими coматическими пoказателями) раccматриваются как oблигатная сocтавляющая клинико-статистических моделей исходов кардиохирургических вмешательств. Частота психических нарушений в послеоперационном периоде аортокoрoнарного шунтирoвания может достигать, по мнению разных авторов, 64 %, причем примерно в половине из них психические расстройства персистируют в течение 6-12 месяцев после операции
Дод.точки доступу:
Бельская, М. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Оніщук, Л.
Гострі та хронічні коронарні синдроми: що нового в останніх європейських рекомендаціях? [Текст] = Acute and chronic coronary syndromes: what is new in recent European guidelines? / Л. Оніщук // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 1. - С. 50-53

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование)
Анотація: Торік у жовтні в Києві в Інституті серця МОЗ України відбулася науково-практична конференція «Гострі та хронічні коронарні синдроми», на якій свої доповіді представили провідні фахівці у галузі кардіології та ендокринології. Особливу зацікавленість та привід для дискусії викликали окремі позиції європейських рекомендацій 2019 р. щодо діагностики та лікування хронічного коронарного синдрому
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)