Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (18)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Коронарной артерии шунтирование<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 558
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

12-месячные результаты чрескожных коронарных вмешательств у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с сахарным диабетом при использовании стентов, покрытых сиролимусом и эверолимусом [Текст] / Р. С. Поляков [и др.] // Кардиология. - 2014. - Т. 54, № 8. - С. 4-9

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, хирургия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
СТЕНТЫ С ЛЕКАРСТВЕННЫМ ПОКРЫТИЕМ -- DRUG-ELUTING STENTS (использование)
СИРОЛИМУС -- SIROLIMUS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Поляков, Р. С.
Саакян, Ю. М.
Марданян, Г. В.
Пурецкий, М. В.
Пиркова, А. А.
Болтенков, А. В.
Наумов, С. М.
Абугов, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Maruniak, S. R.
    Analysis of early cardiac complications after coronary artery bypass grafting under two different regimens of anesthesia [Text] = Аналіз ранніх кардіальних ускладнень після аортокоронарного шунтування при використанні двох різних схем анестезіологічного забезпечення / S. R. Maruniak, O. A. Loskutov, I. R. Malysh // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - P36-42. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: The aim – to analyze the effect of two different schemes of anesthesia on early cardiac complications in patients with coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The study included 120 patients who underwent CABG with cardiopulmonary bypass (CPB). The median surgery risk according to EuroSCORE II was 3.45 % (2.15 %; 4.05 %). According to the scheme of anesthesia, all patients were divided into two groups: the first group (60 patients) – low-opioid scheme of anesthesia; the second group (60 patients) – a standard scheme of anesthesia. Results. Patients in the first group were more than twice as likely to develop postoperative atrial fibrillation compared to the second group (9 (15.0 %) vs. 19 (31.7 %), p = 0.031). In addition, patients in the first group were 2.3 times significantly less likely to have low cardiac output syndrome (LCOS) compared to the second group (11.7 % vs. 26.7 %, p = 0.037). The duration of CPB (p = 0.032) and the level of interleukin-6 after CPB (p = 0.004) were reliable indicators for predicting LCOS. The final statistical model [F (4, N = 120) = 12.52, p  0.001, R2
Мета роботи – аналіз впливу двох різних схем анестезіологічного забезпечення на виникнення ранніх кардіальних ускладнень у пацієнтів під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом. Матеріали і методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II – 3,45 % (2,15 %; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення пацієнтів розділили на дві групи: перша група (n = 60) – малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більше ніж удвічі рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь порівняно з другою групою (15,0 % проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, в пацієнтів першої групи у 2,3 разу рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 % проти 26,7 %, р = 0,037). Достовірними показниками для передбачення СНСВ виявилися тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 після припинення штучного кровообігу (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4; N = 120) = 12,52, p  0,001, R2
Дод.точки доступу:
Loskutov, O. A.
Malysh, I. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Wali Murugesh
Coronary revascularization in a patient with cirrhosis and renal failure. Coronary artery bypass grafting in a patient with hepatic cirrhosis and end stage renal disease [Текст] = Коронарна реваскуляризація у пацієнта з цирозом печінки та нирковою недостатністю. Шунтування коронарної артерії у пацієнта з цирозом печінки та термінальною стадією захворювання нирок / Wali Murugesh // Періопераційна медицина. - 2021. - Том 4, N 2. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (осложнения, патофизиология, этиология)
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (осложнения, патофизиология, этиология)
Анотація: Surgery in a patient with hepatic cirrhosis entails risk of complications and of death. Association of end stage renal disease (ESRD) along with cirrhosis further increases perioperative risk of morbidity and mortality. There are no reports in the literature of patients with liver cirrhosis and ESRD having undergone cardiac surgery. We present a report of a successfully operated case of ESRD with compensated hepatic cirrhosis posted for coronary artery bypass grafting
Операція у пацієнта з цирозом печінки тягне за собою ризик ускладнень та смерті. Зв’язок термінальної ниркової недостатності (ТНН) з цирозом печінки ще більше підвищує періопераційний ризик захворюваності та смертності. У літературі немає повідомлень про пацієнтів з цирозом печінки і ТНН, які перенесли операцію на серці. Ми представляємо звіт про успішно прооперований випадок ТНН з компенсованим цирозом печінки, направлений на аортокоронарне шутнування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

IgG4-связанный хронический периаортит с ретроперитонеальным фиброзом [Текст] / Е. М. Пальцева [и др.] // Архив патологии. - 2014. - № 2. - С. 32-35

MeSH-головна:
РЕТРОПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ФИБРОЗ -- RETROPERITONEAL FIBROSIS (диагноз, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ТЯЖЕЛАЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- SEVERE COMBINED IMMUNODEFICIENCY (диагноз, иммунология, метаболизм, патофизиология)
АОРТА БРЮШНАЯ -- AORTA, ABDOMINAL (патология, ультраструктура)
ПОДВЗДОШНАЯ АРТЕРИЯ -- ILIAC ARTERY (патология, ультраструктура)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
(методы)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Дод.точки доступу:
Пальцева, Е. М.
Должанский, О. В.
Морозова, М. М.
Лищук, С. В.
Степаненко, А. Б.
Чарчян, Э. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

NGAL как маркер эффективности чрескожного коронарного вмешательства [Текст] / М. Зыков [и др.] // Врач. - 2015. - № 10. - С. 64-67

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ЛИПОКАЛИНЫ -- LIPOCALINS (диагностическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Дод.точки доступу:
Зыков, М.
Кашталап, В.
Быкова, И.
Калаева, В.
Хрячкова, О.
Каретникова, В.
Барбараш, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Oдномоментные хирургические вмешательства на коронарном и каротидном бассейнах в лечении мультифокального атеросклероза [Текст] / Э. Р. Чарчян [и др.] // Кардиология. - 2014. - Т. 54, № 9. - С. 46-51

MeSH-головна:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (патофизиология, хирургия)
СОННЫЕ АРТЕРИИ -- CAROTID ARTERIES (патофизиология, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
АНГИОПЛАСТИКА -- ANGIOPLASTY (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Чарчян, Э. Р.
Степаненко, А. Б.
Белов, Ю. В.
Генс, А. П.
Кабанова, М. Н.
Тураев, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    SYNTAX TRIAL - чрезшкірне коронарне втручання порівняно з аортокоронарним шунтуванням при вираженій ішемічній хворобі серця [Текст] // Мистецтво лікування. - 2009. - № 9/10. - С. 64-67

Рубрики: Ишемическая болезнь сердца--хир

   Ангиопластика коронарная чреспросветная чрескожная

   Коронарной артерии шунтирование

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Y-образная конфигурация внутренних грудных артерий в реваскуляризации миокарда [Текст] / Ж. Ш. Верне, И. В. Исаева, Т. Р. Рафаэли // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2006. - № 2. - С. 90-95

Рубрики: Миокарда реваскуляризация

   Коронарной артерии шунтирование

Дод.точки доступу:
Верне, Ж. Ш.
Исаева, И. В.
Рафаэли, Т. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воронцова, Л. Л.
Інтегральні показники лейкограми периферійної крові у хворих на ішемічну хворобу серця після аортокоронарного шунтування та стентування коронарних артерій [Текст] / Л. Л. Воронцова, Ю. О. Кривохацька, С. М. Діденко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2013. - № 1. - С. 54-58

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагноз, кровь, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (кровь)
Дод.точки доступу:
Кривохацька, Ю. О.
Діденко, С. М.

Знайти схожі

10.

Черній, В. І.
Інтенсивна терапія серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом / В. І. Черній, Я. В. Куриленко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 141. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
Анотація: Хірургічна реваскуляризація міокарда є ефективним способом лікування хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС). Операції на артеріях серця переважно виконуються на зупиненому серці в умовах екстракорпорального кровообігу. Мета: покращити результати лікування кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли оперативне втручання — шунтування коронарних артерій із застосуванням екстракорпорального кровообігу шляхом удосконалення протоколу періопераційного ведення пацієнтів. Матеріали та методи. На базі Науково-практичного центру профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами було прооперовано 100 кардіохірургічних хворих на ішемічну хворобу серця, яким було виконано аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Пацієнти були розподілені на дві групи
Дод.точки доступу:
Куриленко, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Фуркало, С. М.
Інтервенційні втручання у хворих на ішемічну хворобу серця з хронічними коронарними оклюзіями. Коли потрібно зупинитися і коли почати знову? [Текст] = Chronic total occlusion interventions in patients with coronary artery disease. When to stop and when to start again? / С. М. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 12-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (терапия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
Анотація: У спостереження залучили 52 пацієнтів з хронічною коронарною оклюзією (ХКО), яким були виконані повторні спроби реканалізації артерії. Більшість пацієнтів становили чоловіки, 77 % мали в анамнезі інфаркт міокарда, близько 70 % мали багатосудинне ураження коронарних артерій, 30,7 % перенесли аортокоронарне шунтування. У 32 пацієнтів виконано 2 спроби, у 14 пацієнтів – 3 спроби, у 5 пацієнтів – 4 спроби та в одного пацієнта – 6 повторних спроб реканалізації артерії з ХКО. Найчастіше втручання проводилося на правій коронарній артерії – у 65,4 % випадків, необхідність ретроградного доступу відзначено у 46,2 % випадків, довжина стентованого сегмента в середньому становила понад 60 мм. Ефективність втручань у разі ХКО останніми роками дорівнювала 86–91 %, тоді як ефективність повторної спроби реканалізації в нашій серії пацієнтів становила 74 %, ефективність третьої спроби – 77 %, ефективність четвертої спроби – 60 %
Невдала спроба реканалізації у разі ХКО може мати безліч причин. Припинення втручання слід розглядати в разі перевищення порогових значень променевого навантаження, перевищення кількості контрастної речовини, втрати візуалізації артерії через утворення субінтимальної гематоми, наявності значних ускладнень, а також через відсутність подальших клінічних «сценаріїв», втому лікаря та пацієнта. Основними факторами, пов’язаними з невдалими спробами реканалізації артерії з ХКО, були попередня операція аортокоронарного шунтування, кальциноване ураження та гирлові оклюзії
In the present observation, we included 52 patients, where repeated CTO recanalization attempts to recanalize were performed. Most of the patients were males, 77 % had a history of myocardial infarction, 70 % had multivessel CAD, 30.7 % underwent CABG. In 32 patients 2 attempts were made, in 14 patients – 3 attempts, in 5 patients 4 attempts were made and in 1 patient 6 repeated attempts were made to achieve CTO recanalization. More often, the intervention was carried out on the right coronary artery – 65.4 % of cases, the need for retrograde access was noted in 46.2 % of cases, and the length of the stented segment was more than 60 mm on average. The efficiency of CTO interventions in recent years was 86–91 %, then the efficiency of the repeated attempt of recanalization in our series of patients was 74 %, the efficiency of the third attempt was 77 % and the efficiency of the fourth attempt was 60 %. The main factors of the unsuccessful attempt were the previous CABG, long and calcified lesions, as well as ostial occlusions
Failure of CTO recanalization may have many reasons. Discontinuation of the intervention should be considered in case of exceeding the threshold values of radiation exposure, exceeding the amount contrast agent, loss of visualization of the artery due to the formation of subintimal hematoma, the presence of significant complications, in view of the absence of further clinical «scenarios», fatigue of the physician and the patient. The main factors associated with the CTO recanalization failure were previous CABG surgery, calcified CTO, and ostial occlusion
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Фанта, С. М.
Інтервенційне та хірургічне лікування рецидиву стенокардії після операції коронарного шунтування [Текст] / С. М. Фанта // Клінічна хірургія. - 2015. - № 12. - С. 30-32

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
СТЕНОКАРДИЯ -- ANGINA PECTORIS (хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дзюба, Д. О.
Інтраопераційна динаміка рівня інтерлейкіну-6 під час планового коронарного стентування за різних підходів до анальгоседації / Д. О. Дзюба // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 3. - С. 15-20

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Анотація: Рівень прозапального ІЛ-6 при плановому стентуванні коронарних артерій має тенденцію до зниження після встановлення стента, при цьому нижчі показники спостерігалися в групах, в котрих використовували як анестетик розчин пропофолу. Слід відзначити, що в 3-й групі (де застосовували безопіатну анальгезію) рівень ІЛ-6 через 10 хв після імплантації стента був статистично значуще (р = 0,02) нижчим, ніж у 1-й групі, у той час як між 1-ю і 2-ю групами статистично значущої різниці за цим показником не спостерігали (р = 0,153). Цей факт можна пояснити застосуванням розчину лідокаїну в пацієнтів 3-ї групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Аксиллярно-коронарное шунтирование как альтернативный метод экстраанатомического наложения проксимального анастомоза при первичных и повторных операциях реваскуляризации миокарда [Текст] = Axillary-coronary bypass surgery as an alternative method of blending extraanatomic proximal anastomosis for primary and reoperation myocardial revascularization / Л. А. Бокерия [и др.] // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 2015. - № 4. - С. 55-59

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (использование)
Дод.точки доступу:
Бокерия, Л. А.
Сигаев, И. Ю.
Аракелян, В. С.
Казарян, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Активность металлопротеиназ и концентрация С-реактивного белка в крови пациентов с ишемической болезнью сердца при приеме статинов и коронарном шунтировании [Текст] / М. С. Черканова, Т. А. Короленко, И. Ю. Бравве // Клиническая лабораторная диагностика. - 2009. - № 6. - С. 9-11 . - ISSN 0869-2084

Рубрики: Ишемическая болезнь сердца--лек тер--хир

   Матрикса металлопротеиназы

   C-реактивный белок

   Коронарной артерии шунтирование

   Гидроксиметилглутарил-КОА-редуктазы ингибиторы--тер прим

Дод.точки доступу:
Черканова, М. С.
Короленко, Т. А.
Бравве, И. Ю.
Герасимова, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Аллель D гена ангиотензинпревращающего фермента - возможный фактор риска развития рестеноза после коронарного стентирования у больных ишемической болезнью сердца [Текст] / Т. Ю. Реброва [и др.] // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2012. - Т. 90, № 11. - С. 24-26

Рубрики: Пептидилпептидаза А--генет

   Полиморфизм (генетический)

   Коронарной артерии шунтирование

   Ишемическая болезнь сердца

Дод.точки доступу:
Реброва, Т. Ю.
Муслимова, Э. Ф.
Афанасьев, С. А.
Сергиенко, Т. Н.
Репин, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Meier, P.
Альманах 2012: інтервенційна кардіологія [Текст] / P. Meier, A. Timmis // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 1. - С. 67-77

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (тенденции)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
Дод.точки доступу:
Timmis, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Джунь, Я. Ю.
Аналіз віддалених результатів комплексного лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів із предіабетом та явним цукровим діабетом [Текст] / Я. Ю. Джунь, Г. Б. Маньковський, Н. М. Руденко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 31-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (использование)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Попри сучасні методи діагностики та лікування порушень обміну глюкози, цукровий діабет (ЦД) залишається незалежним фактором ризику та удвічі збільшує кількість серцево-судинних подій (ішемічна хвороба серця (ІХС), ішемічний інсульт, смерть). Ефективність сучасних методів реваскуляризації міокарда у хворих з цукровим діабетом потребує подальшого вивчення. Мета: оцінка факторів ризику та віддалених результатів реваскуляризації коронарних артерій у пацієнтів із ішемічною хворобою серця та супутнім предіабетом або явним ЦД. Матеріали та методи. У ретроспективному дослідженні брали участь 120 пацієнтів із ІХС, яким було проведено реваскуляризацію коронарних артерій. Залежно від глікемічного статусу пацієнти були розподілені на дві групи: І група (основна група) — хворіли на предіабет або ЦД (n = 58); ІІ група (контрольна група) — пацієнти без порушення глікемії (n = 62). Ступінь ураження коронарних артерій визначали за результатами коронарографії. Результати лікування у пацієнтів обох груп оцінювали за наявністю прогресування атеросклерозу коронарних артерій (повторні втручання з приводу появи нових атеросклеротичних уражень або рестенозу попередньо імплантованого стента) та показниками летальності. Середній термін спостереження хворих у двох групах становить 3 роки (мінімальний — 24 місяці). Результати. У пацієнтів І групи, із предіабетом та явним ЦД, переважає трисудинне ураження коронарних артерій (43,1 vs 16,1 %, p 0,05); хронічна оклюзія судин серця діагностується частіше, ніж у пацієнтів ІІ групи (43,1 vs 25,8 %, p 0,05), що характеризує більш тяжчий перебіг захворювання. У хворих основної групи порівняно із групою контролю захворюваність на інфаркт міокарда (45,9 vs 33,9 %, відношення шансів (OR) 6,1 (95% довірчий інтервал (ДІ) 2,76–13,6) p 0,05), інсульт (13,8 vs 3,2 %, OR 4,8 (95% ДІ 0,97–23,6) p 0,05) та хронічну ниркову недостатність (10,3 vs 1,6 %, OR 7,0 (95% ДІ 0,82–60,4) p 0,05) є вірогідно більшою. На відміну від пацієнтів без ЦД, у хворих першої групи показники систолічної функції серця вірогідно нижчі (48,9 ± 11,9 % vs 54,61 ± 7,56 %, p 0,05). Черезшкірне коронарне втручання є методом вибору реваскуляризації коронарних артерій у пацієнтів із ІХС, проте аортокоронарне шунтування частіше застосовується за наявності ЦД (24,1 vs 6,5 %, p 0,05). Прогресування атеросклерозу коронарних артерій переважає у пацієнтів із порушеним обміном глюкози (19,0 vs 6,5 %, OR 3,4 (95% ДІ 1,01–11,3) p 0,05). Летальність у пацієнтів І групи є вищою (12,1 vs 1,6 %, OR 8,4 (95% ДІ 1,00–70,3) p 0,05). Висновки. Багатосудинне ураження коронарних артерій обумовлює гірший прогноз у пацієнтів із цукровим діабетом. Розвиток повторних порушень кровообігу спостерігається частіше у хворих із порушеним обміном глюкози. Наявність даної патології вірогідно збільшує ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту та хронічної ниркової недостатності
Дод.точки доступу:
Маньковський, Г. Б.
Руденко, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Аналіз ендокринного статусу пацієнтів з ішемічною хворобою серця в кардіохірургічній практиці [Текст] / О. К. Гогаєва [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 1. - С. 26-33. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
РИСК -- RISK
Анотація: Мета роботи – проаналізувати ендокринний статус хворих на ішемічну хворобу серця з високим ризиком у кардіохірургічній практиці. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 354 пацієнтів (відібраних методом випадкової вибірки) з високим ризиком, які були прооперовані та виписані з НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України в період 2009–2019 рр. Середній вік хворих становив (61,9±9,7) року. Всім пацієнтам проведені: електрокардіографія, ехокардіографія, коронаровентрикулографія та хірургічна реваскуляризація міокарда з корекцією супутньої кардіальної патології за необхідності. У періопераційний період усім хворим виконували загальноклінічні та біохімічні дослідження крові. При стратифікації ризику за шкалою EuroSCORE II пацієнтів віднесено до групи високого ризику з ймовірністю летального результату операції більше 5 %. Результати та обговорення. У всіх хворих реєстрували гемодинамічно значущі стенози коронарних артерій, які потребували хірургічної реваскуляризації міокарда. Аналіз дослідної групи показав, що 287 (81,07 %) хворих мали надлишкову масу тіла, 281 (79,3 %) – метаболічний синдром, 90 (25,4 %) – цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, 161 (45,45 %) – порушення толерантності до глюкози. Захворювання щитоподібної залози діагностовано у 37 (10,4 %) пацієнтів, 11 (3,1 %) осіб мали гіпотиреоз. У післяопераційний період пароксизми фібриляції передсердь виникли у 83 (23,4 %) хворих, серед яких 70 (84,3 %) мали порушення вуглеводного обміну. Глибока інфекція рани груднини виникла у 4 (4,4 %) хворих на ЦД 2-го типу, з котрих трьом (3,3 %) проведено стернопластику. Неврологічні ускладнення в ранній післяопераційний період у вигляді гострого порушення мозкового кровообігу та транзиторної ішемічної атаки виникли у 10 (2,8 %) пацієнтів, серед яких 9 (90 %) мали порушення обміну глюкози. Гостра ниркова недостатність виникла у 10 (2,8 %) пацієнтів, серед яких 8 (80 %) було із ЦД 2-го типу та переддіабетом. Висновки. Незважаючи на високу прогнозовану смертність за шкалою EuroSCORE II (8,82 %), операційна летальність в обстеженій групі хворих становила 0 %, що свідчить про злагоджену висококваліфіковану роботу heart team, своєчасну верифікацію коморбідних станів та залучення суміжних спеціалістів
Дод.точки доступу:
Гогаєва, О. К.
Руденко, А. В.
Лазоришинець, В. В.
Дзахоєва, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Анализ психических функций у пациентов, перенесших аортокоронарное шунтирование [Текст] / Н. Н. Малиновский [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2000. - № 7. - С. 17-22

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (психология)
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS
Дод.точки доступу:
Малиновский, Н. Н.
Беляев, А. А.
Хомская, Е. Д.
Олейникова, Е. Н.

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)