Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (8)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Костные цементы<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-21   21-21 
1.


    Красножен, В. Н.
    Экспериментальное обоснование использования костного цемента для реконструкции послеоперационных дефектов стенок околоносовых пазух [Текст] / В. Н. Красножен, Е. М. Покровская // Вестник оториноларингологии. - 2014. - № 6. - С. 54-56


MeSH-головна:
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS (терапевтическое применение)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS (терапевтическое применение)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC (диагноз, хирургия)
НОСОВЫЕ ПРИДАТОЧНЫЕ ПОЛОСТИ -- PARANASAL SINUSES (хирургия)
Дод.точки доступу:
Покровская, Е. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Бывальцев, В. А.
    Эффективность пункционных методик при лечении пациентов с переломами и гемангиомами тел позвонков [Текст] / В. А. Бывальцев, А. А. Калинин, Е. Г. Белых // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2015. - Т. 93, № 4. - С. 61-65


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ГЕМАНГИОМА -- HEMANGIOMA (патофизиология)
(использование, методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
Дод.точки доступу:
Калинин, А. А.
Белых, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Калонего, Д.
    Насыщенный антибиотиками костный цемент и его широкое применение: оправдано ли это? [Текст] / Д. Калонего // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 102-105


MeSH-головна:
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS (терапевтическое применение)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Педаченко, Е. Г.
    Костные цементы для пункционной вертебропластики [Текст] / Е. Г. Педаченко, С. В. Кущаев // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - № 1. - С. 108-113


MeSH-головна:
КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION (методы, реабилитация)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Дод.точки доступу:
Кущаев, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Костный цемент и локальная антибиотикотерапия в гнойной остеологии [Текст] / И. Ф. Ахтямов [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2014. - № 3. - С. 81-87


MeSH-головна:
ПРОТЕЗОМ ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PROSTHESIS-RELATED INFECTIONS (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
ОБЗОР -- REVIEW
Дод.точки доступу:
Ахтямов, И. Ф.
Куропаткин, Г. В.
Гатина, Э. Б.
Кильметов, Т. А.
Еремин, И. К.
Курмангалиев, Е. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Соколовский, А. В.
    Использование ультразвукового экстрактора костного цемента при удалении поломанной полимерной ножки эндопротеза [Текст] / А. В. Соколовский, В. А. Соколовский, М. Д. Алиев // Саркомы костей, мягких тканей и опухоли кожи. - 2016. - № 1. - С. 51. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (вторичный, хирургия)
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE (этиология)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
Дод.точки доступу:
Соколовский, В. А.
Алиев, М. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

7.


   
    Експериментальне дослідження механічних властивостей кісткових цементів Palacos [Текст] / П. М. Жук [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 3. - С. 70-74. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
СОПРОТИВЛЕНИЕ СЖАТИЮ -- COMPRESSIVE STRENGTH
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: На сьогодні кісткові цементи набули широкого використання в ортопедії. Спектр призначень кісткових цементів дуже великий і потребує різних якостей залежно від мети. Тому дослідники змушені проводити власні дослідження для вивчення механічних властивостей кісткових цементів. Мета: визначити в експерименті значення модуля пружності й межі міцності кісткових цементів Palacos для подальшого використання в математичних моделях остеосинтезу й ендопротезування. Матеріали та методи. Досліджували зразки двох марок цементу — Palacos R і Palacos fast. З кожного типу цементу були виготовлені зразки діаметром 5 мм і довжиною 10 мм. Дослідження проводили через 2 години і через 2 доби після полімеризації. На кожному етапі випробували на стиск по 10 зразків цементу кожного типу. Результати. Через 2 години полімеризації статистично значущу перевагу величини межі міцності мали зразки з Palacos fast — 105,77 ± 3,19 МПа над зразками з Palacos R — 87,24 ± 3,70 МПа. Статистично значуще більшим виявився модуль пружності зразків з Palacos fast — 2942,50 ± 99,67 МПа порівняно зі зразками з Palacos R — 82542,40 ± 65,55 МПа. Через 2 доби після виготовлення міцнісні характеристики кісткових цементів змінились у бік збільшення. Так, межа міцності зразків з Palacos fast визначилась як 116,39 ± 2,85 МПа, що статистично значуще більше, ніж у зразків з Palacos R, у яких цей показник становив 95,58 ± 4,53 МПа. Аналогічні тенденції виявилися характерними й для показників модуля пружності, який становив 3048,93 ± 108,70 МПа для зразків з Palacos fast і 2642,90 ± 22,93 МПа для зразків з Palacos R. Величина модуля пружності зразків з обох марок кісткового цементу має статистично значущу тенденцію до збільшення. У середньому величина модуля пружності для зразків із цементу Palacos R збільшилася на 4,0 ± 2,6 %, зразків із цементу Palacos fast — на 3,5 ± 1,4 %. Висновки. Кістковий цемент Palacos R після закінчення процесу полімеризації має модуль пружності 2542,40 ± 65,55 МПа і межу міцності 87,24 ± ± 3,70 МПа, що статистично значуще нижче (р = 0,001) за показники модуля пружності 2942,50 ± 99,67 МПа і межі міцності 105,77 ± 3,19 МПа зразків із цементу Palacos fast. Величини показників межі міцності й модуля пружності зразків кісткових цементів обох досліджених марок мають статистично значущу (р = 0,001) тенденцію до збільшення протягом 2 діб, у середньому на 9,6 ± 10,1 % і 3,5 ± 4,0 % відповідно. Отримані значення величин модуля пружності й межі міцності кісткових цементів Palacos R і Palacos fast можуть бути використані при математичному моделюванні різних варіантів ортопластики
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Маципура, М. М.
Мовчанюк, В. О.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Мазур, В. П.
Псюк, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Рентгенометричне дослідження оптичної щільності кісток щурів після заповнення дефектів кісткової тканини кістковими цементами на основі трикальційфосфату [Текст] / К. Поплавська [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: В сучасній ортопедії існує чимала кількість варіантів заміщення дефектів кісткової тканини. Увагу дослідників привертали кераміки з фосфатів кальцію. Дослідження показали, що кераміка на основі гідроксіапатиту (ГА) — Ca10(PO4)6(OH)2 та трикальційфосфату (ТКФ) — Ca3(PO4)2 має низку переваг перед іншими біоматеріалами. Проте не з’ясовано, яким саме чином армування вплине на швидкість утворення кісткової тканини в зоні імплантації та на її щільність. Мета: в експерименті на лабораторних тваринах дослідити в динаміці зміни щільності кісткової тканини в зоні дефекту, заповненого цементами на основі α′-TКФ. Матеріали та методи. Проведено рентгенометричне дослідження оптичної щільності кісткової тканини лабораторних щурів після заміщення кісткових дефектів цементами на основі ТКФ. Досліджували зміну оптичної щільності кісткової тканини щурів, яким було зроблено заміщення штучно утвореного дефекту метаепіфізарної зони стегнової кістки α-ТКФ (5 тварин) та α-ТКФ, армованим голчастими кристалами ГА (5 тварин). Щурам в терміни 1, 2 та 3 місяці виконувалася цифрова рентгенографія оперованої та інтакт-ної зон. Було виміряно оптичну щільність кортикального шару кістки в зоні імплантації оперованої кістки та кортикального шару інтактної стегнової кістки метаепіфізарної зони на тому ж рівні. Результати. Визначено, що оптична щільність інтактної кістки у тварин в обох групах упродовж експерименту поступово збільшувалася. Різниці в значенні оптичної щільності інтактних кісток не виявлено (р 0,05). Незважаючи на те, що на первинному етапі матеріал заміщення на основі α-ТКФ + ГА має більшу оптичну щільність, у подальшому він деградує і заміщується кістковою тканиною, оптична щільність якої наближається до рівня інтактної кістки. Проведені дослідження показали, що через 1 місяць після заповнення кісткового дефекту більша щільність тканини в зоні дефекту спостерігається у випадку його заповнення кістковим цементом на основі α-ТКФ + ГА, що, скоріше за все, обумовлено більш високою щільністю самого матеріалу порівняно з цементом, у складі якого тільки α-ТКФ. На 2-му місяці після заповнення дефекту спостерігається вирівнювання щільності кісткової тканини в зоні дефекту з щільністю неушкодженої кістки, що дозволяє припустити, що процес заміщення штучно утвореного дефекту метаепіфізарної зони кістковою тканиною відбувся. Висновки. Оптична щільність інтактної кістки у тварин в обох групах упродовж експерименту поступово збільшувалася від 90 ± 8 од. до 98 ± 7 од. в групі з Ca3PO4 + α-ТКФ та від 89 ± 5 од. до 100 ± 12 од. в групі з Ca3PO4 + α-ТКФ + ГА, але статистично значущої різниці щодо оптичної щільності інтактних кісток не виявлено (р 0,05). Через 1 місяць після заміщення дефекту Ca3PO4 + α-ТКФ + ГА відмічали статистично значуще (р = 0,017) більшу оптичну щільність оперованої кістки (113 ± 6 од.), ніж при заміщенні Ca3PO4 + α-ТКФ (101 ± 8 од.). Через 2 місяці після початку експерименту оптична щільність інтактних і оперованих кісток на рівні зони заміщення дефекту в обох групах була статистично однаковою, що підтвердилося й через 3 місяці. Це може свідчити про заміщення запов-нювача кістковою тканиною
In modern orthopedics, there are many options for replacing bone defects. The attention of researchers was drawn to calcium phosphate ceramics. Studies have shown that hydroxyapatite (HA) — Ca10(PO4)6(OH)2 and tricalcium phosphate (TCP) — Ca3(PO4)2 ceramics has a number of advantages over other biomaterials. However, it is not clear how reinforcement will affect the rate of bone formation in the implantation zone and its density. The purpose was to study the dynamics of changes in bone density in the area of a defect filled with α-TCP cements in an experiment on laboratory animals. Materials and methods. X-ray study of the optical density of the bone tissue of laboratory rats after replacing bone defects with TCP cements was carried out. Changes in the optical density of the bone tissue of rats who underwent the replacement of an artificially formed defect in the metaepiphyseal zone of the femur with α-TCP (5 animals) and α-TCP reinforced with needle-like HA crystals (5 animals) were studied. Rats underwent digital radiography of the operated and intact bones in 1, 2, and 3 months. The optical density of the cortical bone was measured in the area of implantation of the operated bone and the cortical layer of the intact femur of the metaepiphyseal zone at the same level. Results. It was found that the optical density of intact bone in animals in both groups gradually increased during the experiment. Differences in the value of the optical density of intact bones were not found (p 0.05). Despite the fact that at the initial stage, the replacement material based on α-TCP + HA has a higher optical density, it subsequently degrades and is replaced by bone tissue the optical density of which approaches the level of intact bone. The studies conducted have shown that one month after the replacement of a bone defect, a higher tissue density in the defect zone is observed if it is filled with α-TCP + HA bone cement that is most likely due to a higher density of the material itself compared to cement containing only α-TCP. Two months after filling a defect, there is an alignment of the bone density in the defect zone with the density of intact bone, which suggests that the process of repla-cing the artificially formed defect in the metaepiphyseal zone with bone tissue has occurred. Conclusions. The optical density of intact bone in animals of both groups during the experiment gradually increased: from 90 ± 8 units to 98 ± 7 units in the group of Ca3PO4 + α-TCP and from 89 ± 5 units to 100 ± 12 units in the group of Ca3PO4 + α-TCP + HA, but there was no statistically significant difference in the value of the optical density of intact bones (p 0.05). One month after the replacement of a defect with Ca3PO4 + α-TCP + GA, a statistically significantly (p = 0.017) higher optical density of the operated bone (113 ± 6 units) was noted compared to the replacement with Ca3PO4 + + α-TCP (101 ± 8 units). Two months after the experiment was started, the optical density of intact and operated bones at the level of defect replacement was statistically equal in both groups, which was confirmed in 3 months as well. This may indicate the replacement of the filler with bone tissue
Дод.точки доступу:
Поплавська, К.
Філіпенко, В.
Карпінська, О.
Карпінський, М.
Арутюнян, З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Дігтяр, А. В.
    Експериментальне дослідження міцності кісткового цементу залежно від вмісту антибіотика [Текст] / А. В. Дігтяр, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 88-92. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ПРОТЕЗОМ ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PROSTHESIS-RELATED INFECTIONS (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ПОЛИМЕТИЛМЕТАКРИЛАТ -- POLYMETHYL METHACRYLATE
ПРОЧНОСТИ ТЕСТЫ -- HARDNESS TESTS
Анотація: Однією з найпоширеніших і складних проблем у травматологічній і ортопедичній практиці, зокрема при тотальному ендопротезуванні кульшового суглоба, є розвиток інфекційних ускладнень. Проблема ревізійного ендопротезування при інфекційних ускладненнях — одна з найбільш актуальних, частка подібних операцій досягає 15 %. На сьогодні золотим стандартом при глибокій перипротезній інфекції вважається двохетапне ревізійне ендопротезування. На першому етапі заміщення дефекту після видалення ендопротеза проводиться з використанням матеріалів, що не розсмоктуються, таких як кістковий цемент на основі поліметилметакрилату, що містить в собі антибіотик для ліквідації вогнища інфекційного процесу. На другому етапі відбувається видалення цементного спейсера і заміщення ендопротезом. Тому дослідження міцності різних комбінацій кісткового цементу з антибіотиками є актуальним. Мета дослідження: вивчити в експерименті залежність міцності кісткового цементу від вмісту антибіотика в суміші. Матеріали та методи. Для проведення експерименту були виготовлені зразки кісткового цементу з домішкою антибіотика в таких співвідношеннях: 100 % цементу; 80 % цементу + 20 % антибіотика (4 : 1); 75 % цементу + 25 % антибіотика (3 : 1); 67 % цементу + 33 % антибіотика (2 : 1); 50 % цементу + 50 % антибіотика (1 : 1). Усього було виготовлено по 5 зразків у кожній з пропорцій цементу з антибіотиком. Усі зразки виготовляли у вигляді куба розміром 5 × 5 × 5 мм. Під час експерименту здійснювали випробування зразків на міцність під впливом стискаючого навантаження. Результати. Межа міцності зразків кісткового цементу знижується зі збільшенням відсоткового вмісту антибіотика в суміші. Контрольні зразки із 100 % цементу показали найвищу міцність — 135,3 ± 19,6 МПа. Найслабшими виявились зразки з 50% вмістом антибіотика — 53,70 ± 8,16 МПа, що вдвічі нижче за аналогічні показники зразків із відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 — 119,7 ± 7,6 МПа. Спостерігається велика різниця межі міцності між зразками з відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 (119,7 ± 7,6 МПа) та зразками з відсотковим співвідношенням 75 : 25 (64,60 ± 8,46 МПа). Показники межі міцності зразків з вмістом кісткового цементу 50, 67 і 75 % не мають статистично значимих відмінностей між собою. Показники межі міцності контрольних зразків із 100 % цементу та зразків із відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 мали статистично значущі відмінності як між собою, так і із зразками з більшим вмістом антибіотика. ­Висновки. Межа міцності зразків кісткового цементу знижується більше ніж у 2 рази зі збільшенням відсоткового вмісту антибіотика в суміші. Збільшення часткового вмісту антибіотика в цементній суміші до 25 % і більше призводить до значного (більше ніж у 2 рази) зниження межі міцності зразків порівняно із зразками з чистого цементу та його суміші з антибіотиком у відсотковому співвідношенні 80 : 2
One of the most common and complicated problems in traumatology and orthopedic practice, in particular with total hip replacement, is the development of infectious complications. The problem of revision arthroplasty with infectious complications is one of the most urgent, the share of such operations reaches 15 %. To date, the gold standard in deep periprosthetic infection is considered to be a two-stage revision arthroplasty. At the first stage, the defect replacement after the removal of the endoprosthesis is carried out using non-dispersive materials, such as bone cement based on polymethylmethacrylate containing an antibiotic to eliminate the focus of infection. At the second stage, the removal of the cement spacer and the replacement of the endoprosthesis are performed. Therefore, the study of the strength of various combinations of bone cement with antibiotics is relevant. The purpose was to study in the experiment the dependence of the strength of bone cement on the antibiotic content in the mixture. Materials and methods. For the experiment, samples of bone cement with antibiotic admixtures were made in the following proportions: 100 % of cement; 80 % of cement + 20 % of antibiotic (4 : 1); 75 % of cement + 25 % of antibiotic (3 : 1); 67 % of cement + 33 % of antibiotic (2 : 1); 50 % of cement + 50 % of antibiotic (1 : 1). A total of 5 samples were prepared in each of the proportions of cement with an antibiotic. All samples were made in the form of a cube measuring 5 × 5 × 5 mm. During the experiment, samples were tested for strength under the influence of compressive loads. Results. The strength of bone cement samples decreases with an increase in the percentage of antibiotic in the mixture. Control samples of 100% cement showed the highest strength — 135.3 ± 19.6 MPa. The weakest samples contained 50 % of antibiotic — the strength limit was 53.70 ± 8.16 MPa, which is twice lower than the similar samples with cement/antibiotic percentage ratio of 80 : 20 — 119.7 ± 7.6 MPa. There is a large difference in the strength between samples with cement/antibiotic percentage ratio of 80 : 20 (119.7 ± 7.6 MPa) and 75 : 25 (64.60 ± 8.46 MPa). The strength of the samples with bone cement content of 50, 67 and 75 % has no statistically significant differences between them. Indicators of the strength limits of control samples made with 100% cement and samples with cement/antibiotic percentage ratio of 80 : 20 had statistically significant differences, both between themselves and samples with higher antibiotic content. Conclusions. The strength of bone cement samples decreases more than 2 times with an increase in the antibiotic content in the mixture. An increase in the partial content of the antibiotic in a cement mixture of up to 25 % or more results in a significant (more than 2-fold) decrease in the strength of the samples compared with samples made of pure cement and its mixture with antibiotics in a percentage ratio of 80 : 20
Дод.точки доступу:
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Екстракорпоральне поширення кісткового цементу після перкутанної кіфопластики [Текст] / С. М. Лисенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 1. - С. 44-48. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (рентгенография, хирургия, этиология)
КИФОПЛАСТИКА -- KYPHOPLASTY (вредные воздействия, методы)
ЦЕМЕНТОПЛАСТИКА -- CEMENTOPLASTY (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ИНОРОДНОГО ТЕЛА МИГРАЦИЯ -- FOREIGN-BODY MIGRATION (рентгенография, этиология)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Мета. Вивчити особливості та клінічні прояви екстракорпорального поширення (ЕКП) кісткового цементу (КЦ) після перкутанної балонної кіфопластики (КП) з приводу остеопенічних та остеолітичних уражень хребців. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження щодо 50 пацієнтів після КП з приводу остеопоротичних компресійних переломів хребців (24 пацієнти, прооперовано 51 хребець), метастатичних уражень (7 пацієнтів і 10 хребців), мієломної хвороби (4 пацієнти і 10 хребців) та агресивних гемангіом (15 пацієнтів і 23 хребці). ЕКП КЦ оцінювали за даними післяопераційної мультиспіральної комп’ютерної томографії окремо у венозні судини та через дефекти кіркового шару хребців. Результати. ЕКП КЦ виявлено на 52 (50,5%) із 103 оперованих рівнів та в півнепарну вену (у 1 пацієнта) і гілки легеневої артерії (у 2 пацієнтів). Найчастіше ЕКП КЦ реєстрували після КП з приводу метастатичних уражень хребців, переважно в основно-хребцеві вени. ЕКП КЦ в міжхребцеві диски виявлено тільки після КП з приводу остеопоротичних переломів (15,7% спостережень). Спостерігали клінічні прояви ЕКП КЦ в хребтовий канал як у вени, так і через дефекти кіркового шару хребців. Висновки. КП є безпечним методом укріплення хребців, уражених різноманітною патологією. Клінічно значущі прояви ЕКП КЦ спостерігали лише в разі потрапляння КЦ в хребтовий канал як у венозні сплетення, так і через дефекти кіркового шару хребців. ЕКП КЦ не слід розглядати як самостійне ускладнення КП
Objective. To study the peculiarities and clinical signs of extracorporeal expansion (ECE) of a bone cement (BC) after percutaneous balloon kyphoplasty (КP), performed for the osteopenia and the osteolysis vertebral affections. Маterials and methods. Retrospective investigation was conducted in 50 patients after КP, performed for the osteoporosis compression vertebral fractures (24 patients, 51 vertebra operated), metastatic affections (7 patients and 10 vertebra), the myeloma disease (4 patients and 10 vertebra) and aggressive hemangiomas (15 patients and 23 vertebra). ЕCE BC was estimated in accordance to data of postoperative multi-spiral computeric tomography, while separately - into venous vessels and through defects in vertebral cortical layer. Results. ЕCE BC was revealed on 52 (50.5%) of 103 оpеrated levels and on level of v. hemiazygos (in 1 patient) and the pulmonary artery branch (in 2 patients). Most frequently ЕCE BC were registered after KP, made for metastatic affections of vertebra, mainly into basilo-vertebral veins. ЕCE BC into intervertebral discs were revealed only after КP, performed for the osteoporosis fractures in (15.7%) observations. Сlinical signs of ECE BC, penetrating into vertebral channel into veins, as well as through defects in vertebral cortical layer, were observed. Conclusion. КP constitutes a secure method of strengthening of vertebra, which are affected by various pathology. Clinically significant signs of ECE of BC were observed while its entry inside vertebral channel - into venous plexus, as well as through defects in a cortical bone layer of vertebra. ЕCE BC must not be regarded as independent complication of KP.
Дод.точки доступу:
Лисенко, С. М.
Ілюк, Р. Ю.
Литвиненко, А. Л.
Клименко, О. В.
Ашихмін, А. В.
Шуба, В. Й.
Возняк, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-21   21-21 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)