Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Крапивница<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 100
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

Aladwan, Amjed Mashoor Ahmad
Constitutional markers of urticaria and their prognostic significance (analysis of scientific literature) [Text] / Amjed Mashoor Ahmad Aladwan // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - P668-671. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (генетика, диагностика, иммунология, патофизиология, эпидемиология)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (эпидемиология)
ФИЗИКАЛЬНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ -- PHYSICAL EXAMINATION (методы)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
БАЗЫ ДАННЫХ ГЕНЕТИЧЕСКИЕ -- DATABASES, GENETIC (использование)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: The purpose of the work is to analyze the scientific literature regarding the constitutional markers of urticaria and their prognostic significance The analysis of modern scientific literature in the scientometric databases PubMed and MEDLINE is carried out. A review of the literature indicates that significant progress has been made in understanding the etiopathogenesis of urticaria in recent decades with some clinical and anamnestic signs suggestive of adverse outcomes However, identifying patients v/ith the highest risk of complications remains an unresolved issue. In connection v/ith the development and implementation in clinical practice of methods of genetic typing. much attention is paid to the search for genetic predictors of adverse course of this dermatosis To date,, phenotypic marker profiles that have been little modified over a lifetime and available for visualization in everyday clinical practice have not been propen’y considered in assessing the risk of urticaria. Modern anthropocentric approach to solving the problem of risk prediction in urticaria opens up the prospect of taking into account constitutional (personality-typological somato-typological) and genetic factors that are the basis of psychobiological reactivity of the individual determining individual variability of pathogenesis and clinical manifestations: patterns severity and frequency of complications Keywords: urticaria,, course,, constitutional markers: clinical anthropology
Мета роботи – проаналізувати наукову літературу щодо конституціональних маркерів кропив’янки та їх прогностичну значущість. Проведено аналіз сучасної наукової літератури в наукометричних базах PubMed та MEDLINE. Огляд літературних джерел свідчить про те, що в останні десятиліття досягнуто значний прогрес у розумінні етіопатогенезу кропив’янки, встановлені деякі клінічні та анамнестичні ознаки, що передбачають несприятливий результат при цьому захворюванні. Проте, виявлення хворих з максимальним ризиком ускладнень залишається невирішеним завданням. У зв’язку з розвитком і впровадженням у клінічну практику методів генетичного типування велика увага приділяється пошуку генетичних предикторів несприятливого перебігу даного дерматозу. Дотепер при оцінці ризику кропив’янки належним чином не враховувалися фенотипічні маркерні профілі, що мало модифікуються протягом життя та доступні візуалізації у повсякденній клінічній практиці.Сучасний антропоцентричний підхід до вирішення проблеми прогнозування ризику при кропив’янці відкриває перспективи обліку конституційних (особистісно-типологічних, сомато-типологічних) та генетичних факторів, що є основою психобіологічної реактивності індивідуума, що визначають індивідуальну варіабельність патогенезу та клінічних проявів, закономірності розвитку та результату, тяжкість та частоту ускладнень
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Belloni, Fortina Anna
Оновлені дані щодо застосування антигістамінних препаратів для лікування хронічної кропив’янки у дітей [Текст] / Fortina Anna Belloni, E. Fontana // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2018. - N 1. - С. 39-44

MeSH-головна:
ГИСТАМИНА АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE ANTAGONISTS (иммунология, классификация, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы, тенденции)
Анотація: Кропив’янка – це неоднорідна група захворювань, які можуть мати різні причини та механізми розвитку, але їх клінічні ознаки є аналогічними. Клінічно кропив’янка характеризується наявністю пухирів та/або ангіоневротичного набряку (АНН). Пухир являє собою центральний набряк, майже завжди оточений еритемою, що зазвичай зникає протягом 1–24 год, і супроводжується свербежем або відчуттям печіння. АНН характеризується набряком нижнього шару дерми, іноді – болем, а не свербежем, часто залучаються тканини під слизовими оболонками, а розрішення цих симптомів може тривати до 72 год
Дод.точки доступу:
Fontana, E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Diehl, C.
The dark side of visible light [Text] / C. Diehl = Темний бік видимого світла / К. Діл // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2016. - № 4. - P33-40. - Бібліогр.: с. 39-40

MeSH-головна:
СВЕТ -- LIGHT (вредные воздействия)
КОЖИ ПИГМЕНТАЦИЯ -- SKIN PIGMENTATION
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA
ФОТОЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ РАССТРОЙСТВА -- PHOTOSENSITIVITY DISORDERS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Johannes, Ring
Клиническая эффективность дезлоратадина при лечении хронической крапивницы [Текст] / Ring Johannes, Gauger Anke, Hein Rudiger // Український журнал дерматології, венерології та косметології. - 2002. - № 3(6). - С. 50-53

Рубрики: Дезлоратадин--тер прим--фарм

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (диагноз, лекарственная терапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Anke, Gauger
Rudiger, Hein

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Jousimaa, J.
Кропив’янка (Настанова 00272) [Текст] / J. Jousimaa, A. Salava // Дитячий лікар. - 2019. - N 3. - С. 40-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (стандарты, тенденции)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE (методы, обучение, организация и управление, тенденции)
ДЕТИ -- CHILD
ЦЕТИРИЗИН -- CETIRIZINE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика)
Дод.точки доступу:
Salava, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kravets, O.
Features of anesthetic care for patients with cold urticaria (literature review) [Text] = Особливості анестезіологічної допомоги хворим на холодову кропивницю (огляд літератури) / O. Kravets, V. Yekhalov, V. Gorbuntsov // Періопераційна медицина. - 2023. - Том 6, N 2. - P30-39. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (лекарственная терапия)
ХОЛОД -- COLD TEMPERATURE (вредные воздействия)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ВОЗДЕЙСТВИЕ, БОЛЕЗНИ -- ENVIRONMENTAL ILLNESS (лекарственная терапия)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (лекарственная терапия)
Анотація: Cold urticaria (CU) is an allergic reaction that manifests itself as hives-like rashes or red spots in response to general or local cooling of the body. Th e disease can be acquired or hereditary, and in the cold season it can affect all segments of the population. Th is pathological condition, at first glance, does not seem to be a very dangerous variant of a local cold injury, but in persons who are prone to exposure to low temperatures, especially with a burdened cold history, it may be accompanied by chronicity of the process and complicated by neurovasculitis, obliterating endarteritis and secondary Raynaud’s syndrome, may decrease the quality of life of the victims and become a cause of disability. The pathophysiology of CU is largely unknown, but it is likely to be related to immunoglobulin E (IgE) and mast cell activation. Cooling has been reported to induce the release of neutrophilic and eosinophilic chemotactic factors, prostaglandin D2, and tumor necrosis factor (TNF-α). Less common immunologic fi ndings in patients with CU include cryoglobulinemia consisting of monoclonal IgG and mixed IgG/IgM and IgG/IgA cryoglobulin types. The mechanisms of development of CU are mainly determined by the formation of cryoglobulins (cold hemolysins) and subsequent degranulation of mast cells. Th e diagnosis of CU depends on the patient’s history and the results of cold provocation tests. Patients with CU are recommended first of all not to overcool, to take warm showers, to wear warm clothes and a hat, and not to consume cold food and drinks. Treatment options include second-generation H1 antihistamines and glucocorticosteroids. New promising option is omalizumab, a humanized monoclonal antibody derived from a recombinant DNA molecule that targets and selectively binds to circulating IgE and affects mast cells function. In patients with CU undergoing general anesthesia, premedication including antihistamines and corticosteroids is recommended, along with strict maintenance of perioperative normotermia
Холодова кропивниця (ХК) є алергічною реакцією, яка проявляється висипаннями за типом кропив’янки або червоних плям у відповідь на загальне або локальне охолодження тіла. Захворювання буває набутим або спадковим і в холодну пору року може уражувати всі верстви населення. Цей патологічний стан на перший погляд видається не дуже небезпечним варіантом локальної холодової травми, але в осіб, які схильні до впливу низьких температур, особливо з обтяженим холодовим анамнезом, може супроводжуватися хронізацією процесу й ускладнюватись нейроваскулітом, облітеруючим ендартеріїтом і вторинним синдромом Рейно, може знизити якість життя постраждалих і стати причиною інвалідності. Патофізіологія ХК мало вивчена, але ймовірно пов’язана з імуноглобуліном Е (IgE) та активацією тучних клітин. Охолодження тканин індукує викид хемотактичних факторів нейтрофілів та еозинофілів, простагландину D2 та фактора некрозу пухлин альфа (TNF-α). Менш частою імунологічною знахідкою у пацієнтів з ХК є кріоглобулінемія з моноклональними IgG та змішаними IgG/ IgM або IgG/IgA типами кріоглобулінів. Механізм розвитку ХК здебільшого визначається формуванням кріоглобулінів (холодних гемолізинів) та наступною дегрануляцією тучних клітин. Діагностика ХК залежить від анамнезу пацієнта та результатів холодових тестів. Пацієнтам з ХК рекомендують насамперед не переохолоджуватися, приймати теплий душ, носити теплий одяг та головний убір, не вживати холодну їжу та напої. Варіанти терапії включають H1-гістаміноблокатори другого покоління та глюкокортикоїди. Новою перспективною опцією є омалізумаб — моноклональне антитіло, яке отримують з рекомбінантної молекули ДНК і яке селективно зв’язує циркулюючий IgE і впливає на функцію тучних клітин. У пацієнтів з ХК, які підлягають загальній анестезії, в премедикацію рекомендовано включати антигістамінні та кортикостероїди, разом із суворим дотриманням періопераційної нормотермії
Дод.точки доступу:
Yekhalov, V.
Gorbuntsov, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Krishnaswamy, G.
Гостра та хронічна кропивниця [Текст] / G. Krishnaswamy, G. Youngberg // Медицина світу. - 2004. - Т. XVII, № 8. - С. 87-95

Рубрики: Крапивница

Дод.точки доступу:
Youngberg, G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Modeling using discriminant analysis of the possibility of occurrence and features of the course of various forms of urticaria in ukrainian women depending on the features of anthropo-somatotypological indicators [Text] = Моделювання за допомогою дискримінантного аналізу можливості виникнення та особливостей перебігу різних форм кропив’янки в українських жінок у залежності від особливостей антропо-соматотипологічних показників / A. M. A. Aladwan [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - P360-365. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (этиология)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: Predicting the risk of occurrence and course of any disease is the most important and central topic of any branch of clinical medicine. This especially applies to chronic and recurrent diseases that lead to deterioration of the bone of life. One of these diseases is urticaria. The use of anthropometric indicators to achieve this goal is an economically, pathogenetically and logically justified choice. The purpose of the study is to build and analyze discriminative models of the possibility of occurrence and features of the course of urticaria in Ukrainian women depending on anthropometric and somatotypological indicators. On the basis of the Military Medical Clinical Center of the Central Region and the Department of Skin and Venereal Diseases with a postgraduate course at the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, a clinical-laboratory and anthropo-somatotypological examination of 40 young Ukrainian women with acute and chronic urticaria of the mild and severe course As a control group, the indicators of body structure and dimensions of 101 practically healthy Ukrainian women of a similar age group were used, which were taken from the data bank of the research center of the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. With the help of the license package “Statistica 6.0”, discriminant models of the possibility of occurrence and characteristics of the course of urticaria in Ukrainian women were built, depending on anthropometric and somatotypological indicators. In Ukrainian women, based on the characteristics of anthropo-somatotypological indicators, reliable discriminative models were built, which allow with a high probability to classify them as “typical” for practically healthy or patients with urticaria, as well as “typical” for mild or severe acute urticaria course (correspondingly correct in 89.4 % of cases, Wilks' Lambda statistic=0.080, p0.001). When taking into account the structure and body size indicators among women with urticaria, a reliable interpretation of the obtained classification indicators is possible only between a mild and severe course of the disease (correspondingly, the correctness of 52.5 % of cases, Wilks' Lambda statistic
Передбачення ризику виникнення та перебігу будь якого захворювання є чи найважливішою і центральною темою будь якої галузі клінічної медицини. Особливо це стосується хронічних і рецидивуючих захворювань, що призводять до погіршення кості життя. Одним з таких захворювань є кропив’янка. Застосування антропометричних показників для досягнення даної цілі є економічно, патогенетично і логічно обґрунтованим вибором. Мета дослідження – побудувати та провести аналіз дискримінантних моделей можливості виникнення та особливостей перебігу кропив’янки в українських жінок у залежності від антропометричних і соматотипологічних показників. На базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону та кафедри шкірних і венеричних хвороб з курсом післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова проведено клініко-лабораторне та антропо-соматотипологічне обстеження 40 українських жінок молодого віку хворих на гостру та хронічну кропив’янку легкого і тяжкого перебігу. В якості контрольної групи використані показники будови та розмірів тіла 101 практично здорової української жінки аналогічної вікової групи, які були взяті з банку даних науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. За допомогою ліцензійного пакету “Statistica 6.0” побудовані дискримінантні моделі можливості виникнення та особливостей перебігу кропив’янки в українських жінок у залежності від антропометричних і соматотипологічних показників. В українських жінок на основі особливостей антропо-соматотипологічних показників побудовані достовірні дискримінантні моделі, які дозволяють з високою ймовірністю віднести їх до “типових” для практично здорових або хворих на кропив’янку, а також до “типових” на гостру кропив’янку легкого або тяжкого перебігу (відповідно коректність 89,4 % випадків, статистика Wilks' Lambda=0,080, р0,001). При урахуванні показників будови та розмірів тіла між хворими на кропив’янку жінками можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації лише між легким та тяжким перебігом захворювання (відповідно коректність 52,5 % випадків, статистика Wilks' Lambda
Дод.точки доступу:
Aladwan, A. M. A.
Chaika, H. V.
Belik, N. V.
Smolko, D. G.
Obertynska, O. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Mosges, R.
Сучасний метод лікування алергійного риніту та кропив’янки біластином - новим неседативним антигістамінним препаратом II покоління [Текст] / R. Mosges // Сімейна медицина. - 2016. - № 2. - С. 34-35

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (лекарственная терапия)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (лекарственная терапия)
ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ НЕСЕДАТИВНЫЕ -- HISTAMINE H1 ANTAGONISTS, NON-SEDATING (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
биластин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Papadopoulos, N. G.
Біластин при хронічній кропив’янці в дітей [Текст] / N. G. Papadopoulos, T. Zuberbier // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 4. - С. 37-40

Рубрики: Биластин--прием--тер прим

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (иммунология, лекарственная терапия, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: Біластин – новий антигістамінний препарат (АГП) ІІ покоління, який майже не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, завдяки чому не чинить седативної дії і може успішно застосовуватися для лікування алергічних захворювань у педіатрії. У статті наведені результати досліджень ефективності і безпечності біластину в лікуванні хронічної кропив’янки в дітей
Дод.точки доступу:
Zuberbier, T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Peculiarities of clinical, anamnestic and dermatological indicators in Ukrainian men and women with urticaria [Текст] = Особливості клініко-анамнестичних показників у хворих на кропив’янку українських чоловіків і жінок / A. M. A. Aladwan [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 601-606. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (кровь)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (кровь)
Анотація: The basis of optimal prevention of urticaria in most cases is to establish the exact causes of this disease, which is far from an easy task. In fact, the elimination of the suspected stimulating stimulus allows to achieve remission, in which the patient's condition normalizes for a fairly long period of time and the patient's quality of life improves significantly. The purpose of the work is to establish the peculiarities of clinical, anamnestic and dermatological indicators in patients with acute and chronic urticaria of a mild and severe course in young Ukrainian men and women. A clinical, anamnestic and dermatological examination of 40 Ukrainian men and 40 young Ukrainian women with acute and chronic urticaria of mild and severe course was carried out. Urticaria was diagnosed according to the EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI international guidelines. All patients underwent a questionnaire to determine the nature of work and various negative factors affecting the skin, as well as to determine the dermatological status. To assess the degree of negative impact of urticaria on various aspects of the patient's life, a dermatological quality of life index was determined. Statistical processing of the research results was carried out with the help of the license package "Statistica 6.0" using non-parametric methods of evaluating the obtained results. As a result of the conducted research, it was established that regardless of the form of urticaria in men with a severe course of the disease, the frequency of representatives with the physical nature of work, the presence of an allergic reaction, the presence of a stress factor in the anamnesis, the presence of pain in the affected area of the skin, on the mucous membrane, on the limbs is increasing, the presence of angioedema of the skin and higher values of the dermatological index; and in women with a severe course of the disease – the presence of an allergic reaction, the factor of taking drugs, the presence of pain in the area of skin damage, on the scalp and mucous membrane, angioedema of the skin and higher values of the dermatological index. In men with a mild course of the disease, the frequency of representatives with the mental nature of work and the presence of the moisture factor increases; and in women with a mild course of the disease – the insolation factor. Among patients with the acute form of urticaria, men with a mental nature of work and women with the presence of the humidity factor, a burning sensation in the affected area of the skin and on the limbs predominate; and among patients with a chronic form of urticaria – men with an allergic reaction, with the presence of a seasonality factor, with localization of skin lesions on the scalp and skin on the face, and women with a mixed nature of work, a seasonality factor, insolation
Основою реалізації оптимальної профілактики кропив’янки у більшості випадків є встановлення точних причин даного захворювання, що є далеко не простим завданням. Власне, усунення підозрілого стимулюючого подразника дозволяє досягнути ремісії, при якій стан хворого нормалізується на досить тривалий період часу і суттєво покращується якість життя пацієнта. Мета роботи – встановити особливості клініко-анамнестичних і дерматологічних показників у хворих на гостру та хронічну кропив’янку легкого та тяжкого перебігу українських чоловіків і жінок молодого віку. Проведено клініко-анамнестичне та дерматологічне обстеження 40 українських чоловіків та 40 українських жінок молодого віку хворих на гостру та хронічну кропив’янку легкого й тяжкого перебігу. Встановлення діагнозу кропив’янки проводили відповідно до міжнародного керівництва EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI. Усім хворим проведено анкетування для визначення характеру праці та різноманітних негативних факторів впливу на шкіру, а також визначення дерматологічного статусу. Для оцінки ступеня негативного впливу кропив’янки на різні аспекти життя пацієнта визначали дерматологічний індекс якості життя. Статистичну обробку результатів дослідження проведено за допомогою ліцензійного пакету “Statistica 6.0” з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. У результаті проведених досліджень встановлено, що незалежно від форми кропив’янки у чоловіків із тяжким перебігом захворювання зростає частота представників із фізичним характером праці, наявністю алергічної реакції, присутністю стресового фактору в анамнезі, наявністю болю в ділянці ураження шкіри, на слизовій оболонці, на кінцівках, присутністю ангіонабряку шкіри та більші значення дерматологічного індексу; а у жінок із тяжким перебігом захворювання – наявності алергічної реакції, фактору прийому ліків, присутності болі в ділянці ураження шкіри, на волосистій частині голови і слизовій оболонці, ангіонабряку шкіри та більші значення дерматологічного індексу. У чоловіків із легким перебігом захворювання зростає частота представників із розумовим характером праці та присутністю фактору вологості; а у жінок із легким перебігом захворювання – фактору інсоляції. Серед хворих на гостру форму кропив’янки переважають чоловіки з розумовим характером праці та жінки із наявністю фактору вологості, відчуттям печіння в ділянці ураження шкіри і на кінцівках; а серед хворих на хронічну форму кропив’янки – чоловіки із наявністю алергічної реакції, з присутнім фактором сезонності, із локалізацією ураження шкіри на волосистій частині голови і шкіри на обличчі та жінки із змішаним характером праці, фактором сезонності, інсоляції
Дод.точки доступу:
Aladwan, A. M. A.
Dmytrenko, S. V.
Belik, N. V.
Koliadenko, S. V.
Loboda, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Айзятулов, Р. Ф.
Клинико-патогенетические аспекты крапивницы [Текст] / Р. Ф. Айзятулов, Я. А. Полях, А. А. Еременко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2017. - N 4. - С. 85

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (осложнения, этиология)
Анотація: Крапивница является полиэтиологическим токсико-аллергическим заболеванием, которое проявляется уртикарными элементами и сопровождается зудом различной интенсивности. В основе его развития лежит гиперчувствительность немедленного и замедленного типов, обусловленная высоким содержанием в сыворотке крови биологически активных веществ, которые оказывают токсическое влияние на стенки кровеносных сосудов и повышают их проницаемость. Цель работы — выявить основные патогенетические факторы в возникновении и развитии различных клинических форм крапивницы
Дод.точки доступу:
Полях, Я. А.
Еременко, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Алергічні прояви при хронічному панкреатиті (погляд на проблему) [Текст] = Аllergic manifestations in chronic pancreatitis (review of the problem) / Д. О. Гонцарюк [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 175-179

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
БРОНХОСПАЗМ -- BRONCHIAL SPASM
ЭКЗЕМА -- ECZEMA
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA
Анотація: Алергію раніше вважали станом, що супроводжує хронічний панкреатит, але не має загальних механізмів розвитку. Згодом було з’ясовано, що такий механізм полягає у порушенні цитокінової ланки імунного захисту та мікроциркуляції. Було показано, що довготривале порушення кровообігу може зменшувати секрецію ферментів підшлункової залози, а порушення процесів травлення, у свою чергу, підтримує поступлення алергенів у організм, тим самим вказуючи на існування певного зв’язку між алергічними процесами та патогенезом хронічного панкреатиту. Проникнення алергенів може відбуватися інгаляційним, парентеральним шляхами або через шлунково-кишковий тракт. Одним із суттєвих факторів є реактивні дискінетичні та ферментативні порушення функції печінки та жовчовивідних шляхів. Підкреслюється, що алергічний синдром при ХП реєструється у 30 % випадків проявами харчової, медикаментозної алергії (кропив’янкою, екземою, алергічними синуситами). Найчастіше ХП проявляється «еозинофільним» панкреатитом зі збільшенням еозинофілів до 30–40 %. Є симптоми, на які повинен звертати увагу лікар і пояснювати їх значення для пацієнтів. Увагу слід акцентувати на тому, що будь-які червоні плями на шкірі, свербіж після споживання певного продукту, є алергічною реакцією. Зниження артеріального тиску і тахікардію при цьому слід розцінювати як прояви алергічної реакції. Свербіж у носоротоглотці та сухий кашель, бронхоспазм є прогностично негативними ознаками алергічної реакції
Allergy was previously considered as condition that accompanies chronic pancreatitis, but does not have general mechanisms of development. But then it was found that such a mechanism is to break the cytokine link of immune defense and microcirculation. It was shown that prolonged circulatory disturbances can reduce the secretion of enzymes in software, and the disturbance of digestive processes, in turn, supports the ingestion of allergens in the body. That is, there is a certain correlation between allergic processes and pathogenesis of chronic pancreatitis. The penetration of allergens can be via the inhalation route, parenterally or through the gastrointestinal tract. One of the essential factors is reactive dyskinetic and enzymatic disorders of the liver and biliary tract. Allergic syndrome in chronic pancreatits is registered in 30 % of cases of manifestations of food, medical allergy (hives, eczema, allergic sinusitis). More often, CP is manifested by "eosinophilic" pancreatitis with an increase in eosinophils to 30–40 %. Allocate symptoms that require attention of the physician and prove their value to patients. First, any red spots on the skin, itching after consuming a particular product, is an allergic reaction. Second, lowering blood pressure and tachycardia in this case should be perceived as an allergic reaction. Thirdly, itching in the rhino-oropharyngeal cavity and dry cough, bronchospasm is a negative sign of an allergic reaction in the prognostic plan. Therefore, patients with chronic hepatitis C (especially with enzyme deficiency) are advised to undergo diagnosis of cellular and humoral immunity, diagnostics of foods that may cause food allergy, and must consult with dermatologists and allergists. If this is not possible, then it is necessary to exclude from the diet highly allergic products
Дод.точки доступу:
Гонцарюк, Д. О.
Ферфецька, К. В.
Кузик, Ф. В.
Піц, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Анфилова, М. Р.
    Аллергические заболевания кожи: крапивница [Текст] / М. Р. Анфилова // Участковый врач. - 2014. - № 4. - С. 16-17

Рубрики: ВНМУ

   Цетрин--тер прим

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (классификация, лекарственная терапия, эпидемиология)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (лекарственная терапия, эпидемиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ахмадеев, Д.
Аллергия на Снежную королеву [Текст] / Д. Ахмадеев // Участковый врач. - 2016. - № 10. - С. 25-27

MeSH-головна:
ХОЛОД -- COLD TEMPERATURE (вредные воздействия)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (патофизиология, терапия, этиология)
Анотація: Феномен холодовой аллергии, или, как ее еще называют, холодовой крапивницы, впервые был описан в 1864 году французским врачом Бурдоном. Данное явление характеризуется возникновением уртикарной сыпи, отеком и зудом в ответ на контакт поверхности кожи или слизистых оболочек с холодной средой у чувствительных лиц. Холодовая крапивница вместе с тепловой, солнечной, дермографической, вибрационной и аллергией, возникающей посредством механического давления, относится к группе физических крапивниц
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Ащина, Л. А.
Сравнительная характеристика цитокиновой продукции в сыворотке и цельной крови у больных хронической аутоиммунной крапивницей [Текст] / Л. А. Ащина, Н. И. Баранова, С. В. Коженкова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2015. - № 3. - С. 35-37

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (иммунология, кровь)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (кровь)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
Дод.точки доступу:
Баранова, Н. И.
Коженкова, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Біластин - найкращий вибір для лікування хронічної кропив’янки та алергійного риніту [Текст] // Сімейна медицина. - 2016. - № 6. - С. 45-46

Рубрики: Биластин

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (лекарственная терапия)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (лекарственная терапия)
ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ НЕСЕДАТИВНЫЕ -- HISTAMINE H1 ANTAGONISTS, NON-SEDATING (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Балаболкин, И. И.
Возможности терапевтического контроля аллергических болезней у детей на современном этапе [Текст] / И. И. Балаболкин // Педиатрия : журнал им. Г.Н. Сперанского. - 2015. - Т. 94, № 4. - С. 146-150

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (иммунология, лекарственная терапия)
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (иммунология, лекарственная терапия)
(иммунология, лекарственная терапия)
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (иммунология, лекарственная терапия)
ДЕСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ALLERGIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)

Знайти схожі

19.

Бардова, К. О.
Деякі аспекти застосування дезлоратадину для лікування хронічної кропив’янки [Текст] / К. О. Бардова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 84-90. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Эслотин

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H1 ANTAGONISTS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи — дослідити клінічну ефективність антигістамінного препарату ІІ покоління «Еслотин» (дезлоратадин) у лікуванні хворих на хронічну кропив’янку, вплив на якість життя пацієнтів та безпеку терапії
Висновки. Сучасні антигістамінні препарати ІІ покоління повинні розглядатися як препарати першої лінії для симптоматичного лікування кропив’янки, тому що мають достатній профіль безпеки. Застосування антигістамінного препарату II покоління «Еслотин», який містить 5 мг дезлоратадину, у хворих на хронічну кропив’янку є безпечним та ефективним, забезпечує потужну протиалергійну та антизапальну активність, зменшує вияви ангіоневротичного набряку та суб’єктивних порушень у хворих, таких як свербіж та відчуття печіння
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Батуро, А. П.
    Микробиоценоз носоглотки больных, страдающих крапивницей [Текст] / А. П. Батуро, Э. Е. Романенко, М. А. Мокроносова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2006. - № 7. - С. 82-85. . - ISSN 0372-9311

Рубрики: Носоглотка--микроб

   Крапивница

Дод.точки доступу:
Романенко, Э. Е.
Мокроносова, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)