Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Культуральные среды<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 101
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Abdulina, D. R.
Specificity of lectins labeled with colloidal gold to the exopolymeric matrix carbohydrates of the sulfate-reducing bacteria biofilm formed on steel [Text] / D. R. Abdulina, L. M. Purish, G. O. lutynska // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P11-20

MeSH-головна:
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
УГЛЕВОДЫ -- CARBOHYDRATES
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ЗОЛОТО КОЛЛОИДНОЕ -- GOLD COLLOID (химия)
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS (химический синтез)
Анотація: Дослідження вуглеводного складу біоплівок, сформованих сульфатвідновлювальними бактеріями на сталі, що є факторами мікробної корозії, важливе, оскільки екзополімери, синтезовані бактеріями, здатні активізувати корозійні процеси. Мета. Дослідити специфічність ряду комерційних лектинів, мічених колоїдним золотом, відносно вуглеводів, що продукуються в екзополімерному матриксі біоплівки окремими штамами корозійноагресивних сульфатвідновлювальних бактерій, виділених із різних техногенних екотопів. Методи. Мікробіологічні (отримання біоплівки на поверхні зразків сталі за культивування сульфатвідновлювальних бактерій у рідкому середовищі Постгейта В за мікроаерофільних умов), біохімічні (лектинзв’язуючий аналіз із використанням 10 комерційних препаратів лектинів, мічених колоїдним золотом), трансмісійна електронна мікроскопія за допомогою приладу JEM-1400 JEOL. Висновки. Ідентифіковано індивідуальну специфічність 10 комерційних лектинів до вуглеводів матриксу біоплівок, синтезованих окремими штамами сульфатвідновлювальних бактерій різних видів на поверхні сталі. Встановлено, що ідентичні за специфічністю лектини по-різному зв’язувались з вуглеводами біоплівки різних штамів сульфатвідновлювальних бактерій. Встановлення спектру лектинів, обраного для кожної культури, дозволяє скоротити об’єм досліджень і робочий час при дослідженнях особливостей і складу екзополімерного матриксу біоплівок, сформованих корозійно агресивними сульфатвідновлювальними бактеріями.
Дод.точки доступу:
Purish, L. M.
lutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ability of sulfate-reducing bacteria to utilize polymer and rubber materials [Text] / D. R. Abdulina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P51-63

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
БИОДЕГРАДАЦИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ -- BIODEGRADATION, ENVIRONMENTAL
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
ПРОПИОНАТЫ -- PROPIONATES (химический синтез)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
МАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- BUTYRIC ACID (химический синтез)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
ЛИПАЗА -- LIPASE (метаболизм)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Полімерні матеріали є невід’ємною частиною нашого життя, однак їх використання є глобальною екологічною проблемою. Зважаючи на це, в наш час актуальною є розробка сучасних підходів утилізації відпрацьованих полімерних та гумотехнічних матеріалів, у тому числі за використання анаеробної мікробної деструкції полімерів сульфатвідновлювальними бактеріями. Мета. Дослідити здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації гумотехнічних та полімерних матеріалів – суцільнолитої гуми, етиленвінілацетату та пінополіетилену. Методи. Мікробіологічні (культивування сульфатвідновлювальних бактерій, метод граничних розведень), біохімічні (метод Лоурі, визначення ферментативної активності), фізико-хімічні (гравіметрія, йодометрія, потенціометрія, газова хромато-мас-спектрометрія). Результати. Показано, що у присутності досліджуваних матеріалів як єдиних джерел карбону кількість сульфатвідновлювальних бактерій зростала на 2–3 порядки порівняно з контролем без внесення матеріалів. Коефіцієнти деструкції KD досліджуваних матеріалів були невисокими і на 90-ту добу експерименту сягали 0,21–2,88%. За внесення в поживне середовище досліджуваних матеріалів змінювалась метаболічна та ферментативна активності сульфатвідновлювальних бактерій, зокрема, продукування сірководню за присутності етиленвінілацетату і пінополіетилену збільшувалось у 0,8–3,0 рази, а гуми – знижувалось у 1,2–3,5 рази. Каталазна активність досліджуваних культур бактерій знижувалась у 1,4–3,4 рази порівняно з контролем, без внесення матеріалів. Ліполітична активність культур сульфатвідновлювальних бактерій за внесення різних полімерів із тривалістю експозиції спадала і у деяких випадках майже зникала. Внесення матеріалів спричиняло підвищення синтезу коротколанцюгових жирних кислот штамами Desulfovibriо desulfuricans DSM642 та D. vulgaris DSM644, а штам Desulfovibrio sp. 10, навпаки, показав зниження продукування кислот. За внесення гуми лише у культури D. vulgaris DSM644 підвищувався синтез оцтової та пропанової кислот на 59% та 49,5% відповідно, порівняно з контролем, без внесення досліджуваних матеріалів. Синтез оцтової кислоти за присутності пінополіетилену і етиленвінілацетату у культуральній рідині сульфатвідновлювальних бактерій зростав на 46,2–419,5 % та 69,8–92,6%, а пропанової – на 23,1–46,2 та 71,9–159,0% відповідно. Висновки. Присутність у середовищі пінополіетилену, етиленвінілацетату та гуми як єдиних джерел карбону викликали зміни у ферментативній активності (каталазній та ліпазній), інтенсифікувалося продукування сірководню сульфатвідновлювальними бактеріями та синтез оцтової, пропанової та бутанової кислот. Це свідчить про потенційну здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації досліджених матеріалів шляхом кислотоутворення.
Дод.точки доступу:
Abdulina, D. R.
Chuenko, A. I.
Topchiy, A. S.
Kopteva, G. E.
Kopteva, Zh. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Antagonistic activity of Azotobacter vinelandii IMV B-7076 against phytopathogenic microorganisms [Text] / N. V. Chuiko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P21-29

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
АЗОТОБАКТЕР VINELANDII -- AZOTOBACTER VINELANDII (выделение и очистка, химия)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Бактерії роду Azotobacter відомі здатністю стимулювати ріст та розвиток рослин. Штам Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 виділено з ґрунту Житомирської області України. Він є одним із компонентів комплексного бактеріального препарату для рослинництва Азогран. Раніше було встановлено, що A. vinelandii ІМВ В-7076 синтезує біологічно активні речовини, які сприяють розвитку рослин. В той же час антагоністична активність A. vinelandii ІМВ В-7076 щодо фітопатогенів до цього часу була не вивченою, тому це стало метою даної роботи. Методи. Антагоністичну активність A. vinelandii ІМВ В-7076 визначали методами лунок та агарових блоків. Висновки. Досліджений нами штам А. vinelandii ІМВ В-7076 характеризується антагоніcтичною активністю щодо фітопатогенних мікроміцетів і не проявляє антибактеріальних властивостей до фітопатогенних бактерій. Антифунгальна активність A vinelandii ІМВ В-7076 як компонента Азограну буде корисною за застосування цього бактеріального препарату в рослинництві.
Дод.точки доступу:
Chuiko, N. V.
Chobotarov, A. Yu.
Savchuk, Ya. I.
Kurchenko, I. M.
Kurdish, I. K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Avdiyuk, К. V.
Screening of enzyme producers with keratinase activity among marine actinobacteria [Text] / К. V. Avdiyuk, V. A. Ivanytsia, L. D. Varbanets // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P12-19

MeSH-головна:
АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA (рост и развитие)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (химия)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Щорічно в усьому світі як побічний продукт птахівництва виробляється близько 2 млн тонн пір’я. Через нерентабельність і складнощі в переробці вони стали одними з основних забруднювачів навколишнього середовища. Біодеградація пір’я кератинолітичними мікроорганізмами є ефективним, екологічно чистим і рентабельним методом біоконверсії відходів пір’я в живильний, збалансований і легко засвоюваний продукт, що містить вільні амінокислоти, пептиди та іони амонію. Мета. Дослідити здатність морських актинобактерій синтезувати ферменти з кератинолітичною активністю і вивчити деякі фізико-хімічні властивості отриманого ферментного препарату. Об’єктами дослідження були 10 штамів актинобактерій, виділених з донних відкладень в районі Придніпровського жолобу шельфу Чорного моря. Методи. Казеїнолітичну (загальну протеолітичну) активність визначали методом Aнсона в модифікації Петрової, що базується на кількісному визначенні тирозину, який утворюється при ферментативному гідролізі казеїну. Кератиназну активність визначали за поглинанням в УФ при 280 нм продуктів гідролізу кератинвмісної сировини. Культивування актинобактерій проводили в рідкому поживному середовищі з додаванням знежиреного курячого пір’я як основного джерела вуглецю і азоту. Результати. Здатність гідролізувати кератин була виявлена у п’яти культур. При цьому всі досліджені штами майже не здатні були розщеплювати казеїн. Найвищу кератиназну активність виявив штам Acty 9 (12 Од/мл). Додаткове внесення NaCl до складу поживного середовища не викликало позитивного впливу на синтез ферментів. Вивчення фізико-хімічних властивостей ферментного препарату Acty 9 показало, що рН і термооптимум становили 9.0 і 60°С відповідно. Він зберігав 100% вихідної активності в області рН 7.0–10.0 через 3 год та 95% активності при рН 8.0 через 24 год інкубування. Досліджений ферментний препарат виявився термостабільним, оскільки залишався активним протягом 3 год при 50°C і 1 год при 60°C. Висновки. Штам актинобактерій Acty 9 є перспективним продуцентом позаклітинної кератинази, оскільки синтезований ним фермент є рН і термостабільним та не поступається за фізико-хімічними властивостями раніше описаним у літературі ензимам.
Дод.точки доступу:
Ivanytsia, V. A.
Varbanets, L. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Burkholderia thailandensis: биологические свойства, идентификация и таксономическая позиция [Текст] / В. И. Илюхин [и др.] // Молекулярная генетика, микробиология и вирусология. - 2002. - № 1. - С. 7-11

MeSH-головна:
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Дод.точки доступу:
Илюхин, В. И.
Сенина, Т. В.
Плеханова, Н. Г.
Антонов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ecological aspect of antibiotic batumin synthesis by Pseudomonas batumici [Text] / V. V. Klochko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P14-23

MeSH-головна:
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (выделение и очистка)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ТОНКОСЛОЙНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, THIN LAYER (использование)
PECTOBACTERIUM CAROTOVORUM -- PECTOBACTERIUM CAROTOVORUM (патогенность, рост и развитие)
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (патогенность, рост и развитие)
PSEUDOMONAS FLUORESCENS -- PSEUDOMONAS FLUORESCENS (патогенность, рост и развитие)
Анотація: Вид Pseudomonas batumici, виділений з ризосфери евкаліпта у вологій субтропічній зоні, є продуцентом полікетидного антибіотика батуміну з високою селективною активністю щодо стафілококів. Згідно наших даних повного сиквенсу геному штаму P. batumici УКМ В-321, за біосинтез батуміну відповідає значна частина геному, яка містить 28 генів або близько 70000 пар нуклеотидів. Згідно сучасних уявлень, біосинтез енергетично затратних метаболітів, до яких, ймовірно, відноситься і батумін, виправдовує себе у випадку своєї поліфункціональності для продуцентів. Оскільки вид P. batumici є представником ризосферних бактерій – актуальним є дослідження ролі батуміну у взаємодії з рослинами та оточуючою мікробіотою. Мета. Встановити роль батуміну в екології ризосферного штаму-продуцента P. batumici УКМ В-321. Методи. Предметом дослідження був антибіотик батумін, синтезований штамом P. batumici УКМ В-321 та близькі йому за структурою мінорні компоненти, утворювані в процесі біосинтезу. Культуральну рідину штаму, отриману в умовах глибинного культивування, екстрагували хлороформом (1:2). Похідні батуміну отримували методом тонкошарової хроматографії, використовуючи силікагельні пластини (Merck, USA) в системі бензол: ізопропанол – 5:1; проявник – пари йоду. Аналіз отриманих сполук та визначення їх молекулярних мас проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (Agilent 1200) із застосуванням мас-спектрометричного детектору (Agilent G1956B): колонка SB-C18 (Zorbax), рухома фаза – ацетонітрил: вода (55:45), температура колонки – 30 C, швидкість потоку – 1 мл/хв, ізократичний режим, інжекція – 5 мкл; іонізація методом APCI. Для біоавтографії отриманих сполук і визначення мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК) використовували тест-штами бактерій з Української колекції мікроорганізмів та відділу фітопатогенних бактерій ІМВ НАН України. Біоплівкоутворення вивчали методом O’Toole на поживному середовищі LB. Як барвник використовували генціанвіолет (BioMerieux, France). Для оцінки рівня утворення біоплівки штамом P. batumici УКМ В-321 застосовували фотометричне визначення за допомогою сканеру для планшет Multiskan FC (Thermo Fisher Scientific, USA); довжина хвилі 540 нм. Вплив антибіотика батуміну на рухливість бактерій вивчали на чашках Петрі з напіврідким агаром, додаючи різні концентрації антибіотика: 10, 25 і 32 мкг/мл. Як тест-штам використовували Proteus vulgaris УКМ B-905. Додатково використовували метод світлової мікроскопії, препарат «висяча крапля» та світловий мікроскоп «Мікмед-1». Хемотаксис вивчали методом Tso і Adler, вимірюючи зони на чашках Петрі. Ефектором слугував антибіотик батумін в концентраціях 20, 50 і 150 мкг/мл; тест-штам Bacillus subtilis УКМ B-7023. Висновки. Встановлені особливості дозволяють розглядати утворюваний P. batumici УКМ В-321 антибіотик батумін як суттєвий інструмент виживання і конкурентної боротьби штама-продуцента в природних умовах.
Дод.точки доступу:
Klochko, V. V.
Lipova, I. I.
Chuiko, N. V.
Avdeeva, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Enzymatic activity of psychrotolerant Antarctic bacteria [Text] / N. V. Borzova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P3-11

MeSH-головна:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, рост и развитие)
PSEUDOMONAS FLUORESCENS -- PSEUDOMONAS FLUORESCENS (выделение и очистка, рост и развитие)
SPOROSARCINA -- SPOROSARCINA (выделение и очистка, рост и развитие)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
КСИЛОЗИДАЗЫ -- XYLOSIDASES (биосинтез)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Анотація: Антарктичний регіон має значний потенціал для вивчення біорізноманіття мікроорганізмів та пошуку бактеріальних продуцентів гліколітичних та протеолітичних ензимів з новими властивостями. Метою дослідження було вивчення позаклітинної глікозидазної та протеолітичної активності чотирьох штамів бактерій, виділених із чорних лишайників скель острова Ґаліндез в Антарктиці. Методи. Культури бактерій вирощували у глибинних умовах при 15 та 26°С протягом 48 год. Для дослідження глікозидазної активності використовували середовища наступного складу (у г/л): 1) рамноза – 5,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0; 2) соєве борошно – 20,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0. Вивчення протеолітичної активності проводили після вирощування на середовищі з желатином. Для визначення ензиматичної активності бактерій використовували синтетичні та природні субстрати: п-нітрофенілглікозиди, розчинний крохмаль, желатин, казеїн та конго-род еластин. Виділення ензимних препаратів M. Foliorum та Rothia sp. проводили шляхом осадження 90% сульфатом амонію з фільтрата культуральної рідини продуцента після культивування. Визначення термооптимуму проводили в діапазоні температур 10–50°С, рН-оптимуму – в діапазоні рН від 3,0 до 9,0. Результати. Всі досліджені штами проявляли ?-фукозидазну активність. M. foliorum, S. Aquimarina та Rothia sp. проявляли ?- та ?-ксилозидазну, ?-глюкозидазну та(або) ?-N-ацетилглюкозамінідазну активності у різних співвідношеннях. Відмічена активність може свідчити про присутність у цих бактерій ензиматичного комплексу гідролізу ліхенанів та ксиланів, які є складовою полісахаридів рослин та лишайників. Культури P. fluorescens та M. foliorum також ефективно гідролізували желатин. Висока ?-ксилозидазна активність M. foliorum 181n2 (3,9 од/мл) та Rothia sp. 190n2 (4,1 од/мл) дозволяє розглядати ці штами в якості нових продуцентів ?-ксилозидази для гідролізу ксиланів та ксилоглюканів. Слід зазначити, що ензиматична активність всіх досліджених штамів була вище на 20–42% за культивування при 15°C у порівнянні з вирошуванням при 26°C. Було досліджено деякі фізичні властивості ензимних препаратів грубої очистки з ?-ксилозидазною активністю, виділених із культуральної рідини M. foliorum та Rothia sp. Термооптимум ?-ксилозидазної активності M. foliorum та Rothia sp. спостерігався при 35°С, а рН оптимум складав 6,0 та 6,5 відповідно. Обидва ензимні препарати показали високий рівень стабільності в діапазоні рН від 4,0 до 7,0 та термостабільність при температурі 15–35°С. Було відмічено збереження активності на рівні 75–100% за цих умов протягом 24-х годин інкубування. Обидва ензимні препарати проявляли високу стабільність під час збереження при 4°С. Висновки. Антарктичні лишайники можуть бути джерелом бактеріальних продуцентів полісахарид-деградувальних ензимів з новими властивостями та низьким температурним оптимумом дії. Низькотемпературний антарктичний регіон відкриває широкі можливості для дослідження адаптивних механізмів мікроорганізмів та їхніх ензиматичних систем з метою розробки нових біотехнологій.
Дод.точки доступу:
Borzova, N. V.
Gladka, G. V.
Gudzenko, O. V.
Hovorukha, V. M.
Tashyrev, O. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ethanol production by co-cultivation of yeast and lactic acid bacteria on starch [Text] / M. O. Fomina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P3-14

MeSH-головна:
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
СТРЕПТОКОКК БЫЧИЙ -- STREPTOCOCCUS BOVIS (химия)
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (химия)
КРАХМАЛ -- STARCH
ФЕРМЕНТАЦИЯ -- FERMENTATION
ГИДРОЛИЗ -- HYDROLYSIS
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (химия)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (методы)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (методы)
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE
Анотація: Сумісне культивування амілолітичних бактерій зі статусом GRAS та етанолсинтезуючих дріжджів Saccharomyces cerevisiae в середовищі, що містить крохмаль, може стати одним із шляхів вирішення проблеми утилізації крохмалевмісних відходів та одночасного отримання етанолу – перспективного біопалива – з метою підвищення октанового числа. Метою даної роботи було випробувати комбінацію мікроорганізмів (амілолітичних молочнокислих бактерій та дріжджів), придатних для сумісного культивування на крохмалі, та визначити оптимальні умови для співферментації крохмалю. Методи. В роботі були задіяні традиційні мікробіологічні, біохімічні та статистичні методи, включно з методом серійних розведень, для визначення росту змішаних культур мікроорганізмів, газовою хроматографією/мас-спектрометрією (GC/MS) для визначення концентрації етанолу та планом Бокс-Бенкена для оптимізації умов продукування етанолу. Результати. Визначена комбінація мікроорганізмів для сумісної одностадійної ферментації крохмалю: штам етанолсинтезуючих дріжджів S. cerevisiae УКМ Y-527 та амілолітичний штам молочнокислих бактерій Streptococcus bovis ІМВ B-7151. Математичне моделювання з використанням плану Бокса-Бенкена (3k-p) визначило оптимальні параметри сумісної ферментації крохмалю в процесі співкультивування дріжджів і бактерій: 10 г/л крохмалю в середовищі, одночасна інокуляція обома штамами мікроорганізмів та тривалість культивування 72 години. Теоретично отримані параметри були експериментально підтверджені: максимальна концентрація етанолу 1,95 г/л за умов експерименту відповідала теоретичним розрахункам. Висновки. Запропоновано та оптимізовано спосіб сумісної ферментації крохмалю з використанням комбінації штамів амілолітичних молочнокислих бактерій S. bovis ІМВ B-7151 та дріжджів S. cerevisiae УКМ Y-5098, яка може бути задіяна для одностадійного процесу гідролізу та ферментації крохмалю та крохмалевмісних відходів для отримання біоетанолу та мікробної біомаси.
Дод.точки доступу:
Fomina, M. O.
Ianieva, O. D.
Havrylenko, M. V.
Golovach, T. M.
Pidgorskyi, V. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Extracellular lectin produced by Bacillus subtilis strain IMV B-7014 depending on the culture conditions [Text] / O. G. Kisten [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - P3-14

MeSH-головна:
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (биосинтез)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
Анотація: Розробити нове живильне середовище для біосинтезу позаклітинного лектину штаму Bacillus subtilis ІМВ B-7014; вивчити зміни значень біомаси і рН, накопичення білкових метаболітів у культуральній рідині (КР) і в її спіненій фракції при роздільному періодичному культивуванні R і S морфотипів штаму у розробленому середовищі. Мікробіологічні, біохімічні, імунологічні. Підбір джерела неорганічного азоту (цитрат амонію, нітрат амонію, сульфат амонію, гліцин) проводили з використанням базового середовища наступного складу, г/л: галактоза – 10,0; дріжджовий екстракт – 2,0; K₂HPO₄ – 0,70; KH₂PO₄ – 0,30; NaCl – 0,50; MgSO₄•7H₂O – 0,50; CaCl₂•6H₂O – 0,10; FeSO₄•7H₂O – 0,005; CoCl₂•6H₂O – 0,005; MnSO₄•4H₂O – 0,005; рН 7,0. Лектинову активність (ЛА) КР морфотипів штаму оцінювали за рівнем гемаглютинуючої активності її супернатанту з еритроцитами кроля. Молекулярну масу білкових елементів визначали в денатуруючій системі (SDS-PAGE). Найвищі значення ЛА КР відмічали при використанні сульфату амонію. Відмінностей в динаміці змін оптичної щільності і рН КР при періодичному культивуванні R і S морфотипів штаму не спостерігали, в той же час ЛА КР R морфотипу була вище. Мажорний і субмажорний компоненти з молекулярною масою близько 50 і 73 кДа відповідно виявлені в КР та у її пінній фракції обох морфотипів штаму. У піні був присутній унікальний компонент з молекулярною масою 64,5 кДа. Компонент з молекулярною масою 84 кДа був присутній на електрофореграмах КР S і R морфотипів у незначній кількості, але був відсутній у фракції піни. Субмажорний компонент піни з молекулярною масою 43 кДа був виявлений у КР S і R морфотипів у слідових кількостях. Фракція піни характеризувалась більшою присутністю всіх основних білкових компонентів внаслідок їх переходу з КР. Значення ЛА КР R форми штаму було вищим, ніж у S форми. Фракція піни містила більше основних білкових компонентів, ніж КР.
Дод.точки доступу:
Kisten, O. G.
Kovalenko, E. O.
Getman, K. I.
Sashchuk, O. V.
Pidgorskyi, V. S.
Tyshchenko, L. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Fungicidal and Bactericidal Activity of the Alkyl-Substituted Guanidine-Containing Oligomers [Text] / M. Ya. Vortman [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P54-63

MeSH-головна:
ГУАНИДИНЫ -- GUANIDINES (химический синтез)
ГРИБЫ -- FUNGI (рост и развитие)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Зі збільшенням довжини алкільного радикалу гуанідинійвмісних олігомерів суттєво підвищуються їх бактерицидні та фунгіцидні властивості. Алкілзамісні олігомери на основі гуанідину є перспективними до використання як дезінфектанти для обробки приміщень та як добавки в полімерні композиції для захисту їх від біопошкоджень.
Дод.точки доступу:
Vortman, M. Ya.
Pysmenna, Yu. B.
Chuenko, A. I.
Abdulina, D. R.
Kopteva, Zh. P.
Kopteva, A. E.
Rudenko, A. V.
Tretyak, V. V.
Lemeshko, V. N.
Shevchenko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)