Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Культуральные среды<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 101
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-101 101-101

Abdulina, D. R.
Specificity of lectins labeled with colloidal gold to the exopolymeric matrix carbohydrates of the sulfate-reducing bacteria biofilm formed on steel [Text] / D. R. Abdulina, L. M. Purish, G. O. lutynska // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P11-20

MeSH-головна:
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
УГЛЕВОДЫ -- CARBOHYDRATES
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ЗОЛОТО КОЛЛОИДНОЕ -- GOLD COLLOID (химия)
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS (химический синтез)
Анотація: Дослідження вуглеводного складу біоплівок, сформованих сульфатвідновлювальними бактеріями на сталі, що є факторами мікробної корозії, важливе, оскільки екзополімери, синтезовані бактеріями, здатні активізувати корозійні процеси. Мета. Дослідити специфічність ряду комерційних лектинів, мічених колоїдним золотом, відносно вуглеводів, що продукуються в екзополімерному матриксі біоплівки окремими штамами корозійноагресивних сульфатвідновлювальних бактерій, виділених із різних техногенних екотопів. Методи. Мікробіологічні (отримання біоплівки на поверхні зразків сталі за культивування сульфатвідновлювальних бактерій у рідкому середовищі Постгейта В за мікроаерофільних умов), біохімічні (лектинзв’язуючий аналіз із використанням 10 комерційних препаратів лектинів, мічених колоїдним золотом), трансмісійна електронна мікроскопія за допомогою приладу JEM-1400 JEOL. Висновки. Ідентифіковано індивідуальну специфічність 10 комерційних лектинів до вуглеводів матриксу біоплівок, синтезованих окремими штамами сульфатвідновлювальних бактерій різних видів на поверхні сталі. Встановлено, що ідентичні за специфічністю лектини по-різному зв’язувались з вуглеводами біоплівки різних штамів сульфатвідновлювальних бактерій. Встановлення спектру лектинів, обраного для кожної культури, дозволяє скоротити об’єм досліджень і робочий час при дослідженнях особливостей і складу екзополімерного матриксу біоплівок, сформованих корозійно агресивними сульфатвідновлювальними бактеріями.
Дод.точки доступу:
Purish, L. M.
lutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ability of sulfate-reducing bacteria to utilize polymer and rubber materials [Text] / D. R. Abdulina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P51-63

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
БИОДЕГРАДАЦИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ -- BIODEGRADATION, ENVIRONMENTAL
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
ПРОПИОНАТЫ -- PROPIONATES (химический синтез)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
МАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- BUTYRIC ACID (химический синтез)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
ЛИПАЗА -- LIPASE (метаболизм)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Полімерні матеріали є невід’ємною частиною нашого життя, однак їх використання є глобальною екологічною проблемою. Зважаючи на це, в наш час актуальною є розробка сучасних підходів утилізації відпрацьованих полімерних та гумотехнічних матеріалів, у тому числі за використання анаеробної мікробної деструкції полімерів сульфатвідновлювальними бактеріями. Мета. Дослідити здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації гумотехнічних та полімерних матеріалів – суцільнолитої гуми, етиленвінілацетату та пінополіетилену. Методи. Мікробіологічні (культивування сульфатвідновлювальних бактерій, метод граничних розведень), біохімічні (метод Лоурі, визначення ферментативної активності), фізико-хімічні (гравіметрія, йодометрія, потенціометрія, газова хромато-мас-спектрометрія). Результати. Показано, що у присутності досліджуваних матеріалів як єдиних джерел карбону кількість сульфатвідновлювальних бактерій зростала на 2–3 порядки порівняно з контролем без внесення матеріалів. Коефіцієнти деструкції KD досліджуваних матеріалів були невисокими і на 90-ту добу експерименту сягали 0,21–2,88%. За внесення в поживне середовище досліджуваних матеріалів змінювалась метаболічна та ферментативна активності сульфатвідновлювальних бактерій, зокрема, продукування сірководню за присутності етиленвінілацетату і пінополіетилену збільшувалось у 0,8–3,0 рази, а гуми – знижувалось у 1,2–3,5 рази. Каталазна активність досліджуваних культур бактерій знижувалась у 1,4–3,4 рази порівняно з контролем, без внесення матеріалів. Ліполітична активність культур сульфатвідновлювальних бактерій за внесення різних полімерів із тривалістю експозиції спадала і у деяких випадках майже зникала. Внесення матеріалів спричиняло підвищення синтезу коротколанцюгових жирних кислот штамами Desulfovibriо desulfuricans DSM642 та D. vulgaris DSM644, а штам Desulfovibrio sp. 10, навпаки, показав зниження продукування кислот. За внесення гуми лише у культури D. vulgaris DSM644 підвищувався синтез оцтової та пропанової кислот на 59% та 49,5% відповідно, порівняно з контролем, без внесення досліджуваних матеріалів. Синтез оцтової кислоти за присутності пінополіетилену і етиленвінілацетату у культуральній рідині сульфатвідновлювальних бактерій зростав на 46,2–419,5 % та 69,8–92,6%, а пропанової – на 23,1–46,2 та 71,9–159,0% відповідно. Висновки. Присутність у середовищі пінополіетилену, етиленвінілацетату та гуми як єдиних джерел карбону викликали зміни у ферментативній активності (каталазній та ліпазній), інтенсифікувалося продукування сірководню сульфатвідновлювальними бактеріями та синтез оцтової, пропанової та бутанової кислот. Це свідчить про потенційну здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації досліджених матеріалів шляхом кислотоутворення.
Дод.точки доступу:
Abdulina, D. R.
Chuenko, A. I.
Topchiy, A. S.
Kopteva, G. E.
Kopteva, Zh. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Antagonistic activity of Azotobacter vinelandii IMV B-7076 against phytopathogenic microorganisms [Text] / N. V. Chuiko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P21-29

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
АЗОТОБАКТЕР VINELANDII -- AZOTOBACTER VINELANDII (выделение и очистка, химия)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Бактерії роду Azotobacter відомі здатністю стимулювати ріст та розвиток рослин. Штам Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 виділено з ґрунту Житомирської області України. Він є одним із компонентів комплексного бактеріального препарату для рослинництва Азогран. Раніше було встановлено, що A. vinelandii ІМВ В-7076 синтезує біологічно активні речовини, які сприяють розвитку рослин. В той же час антагоністична активність A. vinelandii ІМВ В-7076 щодо фітопатогенів до цього часу була не вивченою, тому це стало метою даної роботи. Методи. Антагоністичну активність A. vinelandii ІМВ В-7076 визначали методами лунок та агарових блоків. Висновки. Досліджений нами штам А. vinelandii ІМВ В-7076 характеризується антагоніcтичною активністю щодо фітопатогенних мікроміцетів і не проявляє антибактеріальних властивостей до фітопатогенних бактерій. Антифунгальна активність A vinelandii ІМВ В-7076 як компонента Азограну буде корисною за застосування цього бактеріального препарату в рослинництві.
Дод.точки доступу:
Chuiko, N. V.
Chobotarov, A. Yu.
Savchuk, Ya. I.
Kurchenko, I. M.
Kurdish, I. K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Avdiyuk, К. V.
Screening of enzyme producers with keratinase activity among marine actinobacteria [Text] / К. V. Avdiyuk, V. A. Ivanytsia, L. D. Varbanets // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P12-19

MeSH-головна:
АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA (рост и развитие)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (химия)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Щорічно в усьому світі як побічний продукт птахівництва виробляється близько 2 млн тонн пір’я. Через нерентабельність і складнощі в переробці вони стали одними з основних забруднювачів навколишнього середовища. Біодеградація пір’я кератинолітичними мікроорганізмами є ефективним, екологічно чистим і рентабельним методом біоконверсії відходів пір’я в живильний, збалансований і легко засвоюваний продукт, що містить вільні амінокислоти, пептиди та іони амонію. Мета. Дослідити здатність морських актинобактерій синтезувати ферменти з кератинолітичною активністю і вивчити деякі фізико-хімічні властивості отриманого ферментного препарату. Об’єктами дослідження були 10 штамів актинобактерій, виділених з донних відкладень в районі Придніпровського жолобу шельфу Чорного моря. Методи. Казеїнолітичну (загальну протеолітичну) активність визначали методом Aнсона в модифікації Петрової, що базується на кількісному визначенні тирозину, який утворюється при ферментативному гідролізі казеїну. Кератиназну активність визначали за поглинанням в УФ при 280 нм продуктів гідролізу кератинвмісної сировини. Культивування актинобактерій проводили в рідкому поживному середовищі з додаванням знежиреного курячого пір’я як основного джерела вуглецю і азоту. Результати. Здатність гідролізувати кератин була виявлена у п’яти культур. При цьому всі досліджені штами майже не здатні були розщеплювати казеїн. Найвищу кератиназну активність виявив штам Acty 9 (12 Од/мл). Додаткове внесення NaCl до складу поживного середовища не викликало позитивного впливу на синтез ферментів. Вивчення фізико-хімічних властивостей ферментного препарату Acty 9 показало, що рН і термооптимум становили 9.0 і 60°С відповідно. Він зберігав 100% вихідної активності в області рН 7.0–10.0 через 3 год та 95% активності при рН 8.0 через 24 год інкубування. Досліджений ферментний препарат виявився термостабільним, оскільки залишався активним протягом 3 год при 50°C і 1 год при 60°C. Висновки. Штам актинобактерій Acty 9 є перспективним продуцентом позаклітинної кератинази, оскільки синтезований ним фермент є рН і термостабільним та не поступається за фізико-хімічними властивостями раніше описаним у літературі ензимам.
Дод.точки доступу:
Ivanytsia, V. A.
Varbanets, L. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Burkholderia thailandensis: биологические свойства, идентификация и таксономическая позиция [Текст] / В. И. Илюхин [и др.] // Молекулярная генетика, микробиология и вирусология. - 2002. - № 1. - С. 7-11

MeSH-головна:
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Дод.точки доступу:
Илюхин, В. И.
Сенина, Т. В.
Плеханова, Н. Г.
Антонов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ecological aspect of antibiotic batumin synthesis by Pseudomonas batumici [Text] / V. V. Klochko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P14-23

MeSH-головна:
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (выделение и очистка)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ТОНКОСЛОЙНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, THIN LAYER (использование)
PECTOBACTERIUM CAROTOVORUM -- PECTOBACTERIUM CAROTOVORUM (патогенность, рост и развитие)
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (патогенность, рост и развитие)
PSEUDOMONAS FLUORESCENS -- PSEUDOMONAS FLUORESCENS (патогенность, рост и развитие)
Анотація: Вид Pseudomonas batumici, виділений з ризосфери евкаліпта у вологій субтропічній зоні, є продуцентом полікетидного антибіотика батуміну з високою селективною активністю щодо стафілококів. Згідно наших даних повного сиквенсу геному штаму P. batumici УКМ В-321, за біосинтез батуміну відповідає значна частина геному, яка містить 28 генів або близько 70000 пар нуклеотидів. Згідно сучасних уявлень, біосинтез енергетично затратних метаболітів, до яких, ймовірно, відноситься і батумін, виправдовує себе у випадку своєї поліфункціональності для продуцентів. Оскільки вид P. batumici є представником ризосферних бактерій – актуальним є дослідження ролі батуміну у взаємодії з рослинами та оточуючою мікробіотою. Мета. Встановити роль батуміну в екології ризосферного штаму-продуцента P. batumici УКМ В-321. Методи. Предметом дослідження був антибіотик батумін, синтезований штамом P. batumici УКМ В-321 та близькі йому за структурою мінорні компоненти, утворювані в процесі біосинтезу. Культуральну рідину штаму, отриману в умовах глибинного культивування, екстрагували хлороформом (1:2). Похідні батуміну отримували методом тонкошарової хроматографії, використовуючи силікагельні пластини (Merck, USA) в системі бензол: ізопропанол – 5:1; проявник – пари йоду. Аналіз отриманих сполук та визначення їх молекулярних мас проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (Agilent 1200) із застосуванням мас-спектрометричного детектору (Agilent G1956B): колонка SB-C18 (Zorbax), рухома фаза – ацетонітрил: вода (55:45), температура колонки – 30 C, швидкість потоку – 1 мл/хв, ізократичний режим, інжекція – 5 мкл; іонізація методом APCI. Для біоавтографії отриманих сполук і визначення мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК) використовували тест-штами бактерій з Української колекції мікроорганізмів та відділу фітопатогенних бактерій ІМВ НАН України. Біоплівкоутворення вивчали методом O’Toole на поживному середовищі LB. Як барвник використовували генціанвіолет (BioMerieux, France). Для оцінки рівня утворення біоплівки штамом P. batumici УКМ В-321 застосовували фотометричне визначення за допомогою сканеру для планшет Multiskan FC (Thermo Fisher Scientific, USA); довжина хвилі 540 нм. Вплив антибіотика батуміну на рухливість бактерій вивчали на чашках Петрі з напіврідким агаром, додаючи різні концентрації антибіотика: 10, 25 і 32 мкг/мл. Як тест-штам використовували Proteus vulgaris УКМ B-905. Додатково використовували метод світлової мікроскопії, препарат «висяча крапля» та світловий мікроскоп «Мікмед-1». Хемотаксис вивчали методом Tso і Adler, вимірюючи зони на чашках Петрі. Ефектором слугував антибіотик батумін в концентраціях 20, 50 і 150 мкг/мл; тест-штам Bacillus subtilis УКМ B-7023. Висновки. Встановлені особливості дозволяють розглядати утворюваний P. batumici УКМ В-321 антибіотик батумін як суттєвий інструмент виживання і конкурентної боротьби штама-продуцента в природних умовах.
Дод.точки доступу:
Klochko, V. V.
Lipova, I. I.
Chuiko, N. V.
Avdeeva, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Enzymatic activity of psychrotolerant Antarctic bacteria [Text] / N. V. Borzova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P3-11

MeSH-головна:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, рост и развитие)
PSEUDOMONAS FLUORESCENS -- PSEUDOMONAS FLUORESCENS (выделение и очистка, рост и развитие)
SPOROSARCINA -- SPOROSARCINA (выделение и очистка, рост и развитие)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
КСИЛОЗИДАЗЫ -- XYLOSIDASES (биосинтез)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Анотація: Антарктичний регіон має значний потенціал для вивчення біорізноманіття мікроорганізмів та пошуку бактеріальних продуцентів гліколітичних та протеолітичних ензимів з новими властивостями. Метою дослідження було вивчення позаклітинної глікозидазної та протеолітичної активності чотирьох штамів бактерій, виділених із чорних лишайників скель острова Ґаліндез в Антарктиці. Методи. Культури бактерій вирощували у глибинних умовах при 15 та 26°С протягом 48 год. Для дослідження глікозидазної активності використовували середовища наступного складу (у г/л): 1) рамноза – 5,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0; 2) соєве борошно – 20,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0. Вивчення протеолітичної активності проводили після вирощування на середовищі з желатином. Для визначення ензиматичної активності бактерій використовували синтетичні та природні субстрати: п-нітрофенілглікозиди, розчинний крохмаль, желатин, казеїн та конго-род еластин. Виділення ензимних препаратів M. Foliorum та Rothia sp. проводили шляхом осадження 90% сульфатом амонію з фільтрата культуральної рідини продуцента після культивування. Визначення термооптимуму проводили в діапазоні температур 10–50°С, рН-оптимуму – в діапазоні рН від 3,0 до 9,0. Результати. Всі досліджені штами проявляли ?-фукозидазну активність. M. foliorum, S. Aquimarina та Rothia sp. проявляли ?- та ?-ксилозидазну, ?-глюкозидазну та(або) ?-N-ацетилглюкозамінідазну активності у різних співвідношеннях. Відмічена активність може свідчити про присутність у цих бактерій ензиматичного комплексу гідролізу ліхенанів та ксиланів, які є складовою полісахаридів рослин та лишайників. Культури P. fluorescens та M. foliorum також ефективно гідролізували желатин. Висока ?-ксилозидазна активність M. foliorum 181n2 (3,9 од/мл) та Rothia sp. 190n2 (4,1 од/мл) дозволяє розглядати ці штами в якості нових продуцентів ?-ксилозидази для гідролізу ксиланів та ксилоглюканів. Слід зазначити, що ензиматична активність всіх досліджених штамів була вище на 20–42% за культивування при 15°C у порівнянні з вирошуванням при 26°C. Було досліджено деякі фізичні властивості ензимних препаратів грубої очистки з ?-ксилозидазною активністю, виділених із культуральної рідини M. foliorum та Rothia sp. Термооптимум ?-ксилозидазної активності M. foliorum та Rothia sp. спостерігався при 35°С, а рН оптимум складав 6,0 та 6,5 відповідно. Обидва ензимні препарати показали високий рівень стабільності в діапазоні рН від 4,0 до 7,0 та термостабільність при температурі 15–35°С. Було відмічено збереження активності на рівні 75–100% за цих умов протягом 24-х годин інкубування. Обидва ензимні препарати проявляли високу стабільність під час збереження при 4°С. Висновки. Антарктичні лишайники можуть бути джерелом бактеріальних продуцентів полісахарид-деградувальних ензимів з новими властивостями та низьким температурним оптимумом дії. Низькотемпературний антарктичний регіон відкриває широкі можливості для дослідження адаптивних механізмів мікроорганізмів та їхніх ензиматичних систем з метою розробки нових біотехнологій.
Дод.точки доступу:
Borzova, N. V.
Gladka, G. V.
Gudzenko, O. V.
Hovorukha, V. M.
Tashyrev, O. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ethanol production by co-cultivation of yeast and lactic acid bacteria on starch [Text] / M. O. Fomina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P3-14

MeSH-головна:
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
СТРЕПТОКОКК БЫЧИЙ -- STREPTOCOCCUS BOVIS (химия)
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (химия)
КРАХМАЛ -- STARCH
ФЕРМЕНТАЦИЯ -- FERMENTATION
ГИДРОЛИЗ -- HYDROLYSIS
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (химия)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (методы)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (методы)
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE
Анотація: Сумісне культивування амілолітичних бактерій зі статусом GRAS та етанолсинтезуючих дріжджів Saccharomyces cerevisiae в середовищі, що містить крохмаль, може стати одним із шляхів вирішення проблеми утилізації крохмалевмісних відходів та одночасного отримання етанолу – перспективного біопалива – з метою підвищення октанового числа. Метою даної роботи було випробувати комбінацію мікроорганізмів (амілолітичних молочнокислих бактерій та дріжджів), придатних для сумісного культивування на крохмалі, та визначити оптимальні умови для співферментації крохмалю. Методи. В роботі були задіяні традиційні мікробіологічні, біохімічні та статистичні методи, включно з методом серійних розведень, для визначення росту змішаних культур мікроорганізмів, газовою хроматографією/мас-спектрометрією (GC/MS) для визначення концентрації етанолу та планом Бокс-Бенкена для оптимізації умов продукування етанолу. Результати. Визначена комбінація мікроорганізмів для сумісної одностадійної ферментації крохмалю: штам етанолсинтезуючих дріжджів S. cerevisiae УКМ Y-527 та амілолітичний штам молочнокислих бактерій Streptococcus bovis ІМВ B-7151. Математичне моделювання з використанням плану Бокса-Бенкена (3k-p) визначило оптимальні параметри сумісної ферментації крохмалю в процесі співкультивування дріжджів і бактерій: 10 г/л крохмалю в середовищі, одночасна інокуляція обома штамами мікроорганізмів та тривалість культивування 72 години. Теоретично отримані параметри були експериментально підтверджені: максимальна концентрація етанолу 1,95 г/л за умов експерименту відповідала теоретичним розрахункам. Висновки. Запропоновано та оптимізовано спосіб сумісної ферментації крохмалю з використанням комбінації штамів амілолітичних молочнокислих бактерій S. bovis ІМВ B-7151 та дріжджів S. cerevisiae УКМ Y-5098, яка може бути задіяна для одностадійного процесу гідролізу та ферментації крохмалю та крохмалевмісних відходів для отримання біоетанолу та мікробної біомаси.
Дод.точки доступу:
Fomina, M. O.
Ianieva, O. D.
Havrylenko, M. V.
Golovach, T. M.
Pidgorskyi, V. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Extracellular lectin produced by Bacillus subtilis strain IMV B-7014 depending on the culture conditions [Text] / O. G. Kisten [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - P3-14

MeSH-головна:
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (биосинтез)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
Анотація: Розробити нове живильне середовище для біосинтезу позаклітинного лектину штаму Bacillus subtilis ІМВ B-7014; вивчити зміни значень біомаси і рН, накопичення білкових метаболітів у культуральній рідині (КР) і в її спіненій фракції при роздільному періодичному культивуванні R і S морфотипів штаму у розробленому середовищі. Мікробіологічні, біохімічні, імунологічні. Підбір джерела неорганічного азоту (цитрат амонію, нітрат амонію, сульфат амонію, гліцин) проводили з використанням базового середовища наступного складу, г/л: галактоза – 10,0; дріжджовий екстракт – 2,0; K₂HPO₄ – 0,70; KH₂PO₄ – 0,30; NaCl – 0,50; MgSO₄•7H₂O – 0,50; CaCl₂•6H₂O – 0,10; FeSO₄•7H₂O – 0,005; CoCl₂•6H₂O – 0,005; MnSO₄•4H₂O – 0,005; рН 7,0. Лектинову активність (ЛА) КР морфотипів штаму оцінювали за рівнем гемаглютинуючої активності її супернатанту з еритроцитами кроля. Молекулярну масу білкових елементів визначали в денатуруючій системі (SDS-PAGE). Найвищі значення ЛА КР відмічали при використанні сульфату амонію. Відмінностей в динаміці змін оптичної щільності і рН КР при періодичному культивуванні R і S морфотипів штаму не спостерігали, в той же час ЛА КР R морфотипу була вище. Мажорний і субмажорний компоненти з молекулярною масою близько 50 і 73 кДа відповідно виявлені в КР та у її пінній фракції обох морфотипів штаму. У піні був присутній унікальний компонент з молекулярною масою 64,5 кДа. Компонент з молекулярною масою 84 кДа був присутній на електрофореграмах КР S і R морфотипів у незначній кількості, але був відсутній у фракції піни. Субмажорний компонент піни з молекулярною масою 43 кДа був виявлений у КР S і R морфотипів у слідових кількостях. Фракція піни характеризувалась більшою присутністю всіх основних білкових компонентів внаслідок їх переходу з КР. Значення ЛА КР R форми штаму було вищим, ніж у S форми. Фракція піни містила більше основних білкових компонентів, ніж КР.
Дод.точки доступу:
Kisten, O. G.
Kovalenko, E. O.
Getman, K. I.
Sashchuk, O. V.
Pidgorskyi, V. S.
Tyshchenko, L. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Fungicidal and Bactericidal Activity of the Alkyl-Substituted Guanidine-Containing Oligomers [Text] / M. Ya. Vortman [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P54-63

MeSH-головна:
ГУАНИДИНЫ -- GUANIDINES (химический синтез)
ГРИБЫ -- FUNGI (рост и развитие)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Зі збільшенням довжини алкільного радикалу гуанідинійвмісних олігомерів суттєво підвищуються їх бактерицидні та фунгіцидні властивості. Алкілзамісні олігомери на основі гуанідину є перспективними до використання як дезінфектанти для обробки приміщень та як добавки в полімерні композиції для захисту їх від біопошкоджень.
Дод.точки доступу:
Vortman, M. Ya.
Pysmenna, Yu. B.
Chuenko, A. I.
Abdulina, D. R.
Kopteva, Zh. P.
Kopteva, A. E.
Rudenko, A. V.
Tretyak, V. V.
Lemeshko, V. N.
Shevchenko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Induction of Auxins Synthesis by Rhodococcus erythropolis IMV Ac-5017 with the Addition of Tryptophan to the Cultivation Medium [Text] / T. P. Pirog [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P3-12

MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химия)
ИНДОЛИЛУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ -- INDOLEACETIC ACIDS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID (методы)
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS (химия)
РАСТЕНИЙ РОСТА РЕГУЛЯТОРЫ -- PLANT GROWTH REGULATORS (биосинтез)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Мета. Дослідити можливість індукції синтезу позаклітинних ауксинів за присутності триптофану в середовищі культивування продуцента ПАР Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 та встановити оптимальну концентрацію і час внесення у середовище для забезпечення максимального синтезу ауксинів. Встановлена можливість підвищення на два-три порядки кількості позаклітинних ауксинів у разі внесення невисоких концентрацій попередника їх біосинтезу в середовище культивування R. erythropolis ІМВ Ас-5017 не тільки з етанолом, а й з відпрацьованою олією. Отримані результати можна розглядати як перспективні для використання у рослинництві екзометаболітів штаму R. erythropolis ІМВ Ас-5017 з ріст-стимулювальними властивостями.
Дод.точки доступу:
Pirog, T. P.
Leonova, N. O.
Piatetska, D. V.
Klymenko, N. O.
Zhdanyuk, V. I.
Shevchuk, T. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Lipopolysaccharide of Pseudomonas mandelii, isolated from Antarctica [Text] / O. S. Brovarska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P24-34

MeSH-головна:
МОХОВИДНЫЕ -- BRYOPHYTA (микробиология)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (выделение и очистка, рост и развитие)
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (химия)
МОНОСАХАРИДЫ -- MONOSACCHARIDES (химия)
Анотація: Представники виду Pseudomonas mandelii здатні існувати і розмножуватися в місцях, де температура постійно низька. Оптимальна температура росту для P. mandelii становить 25–30 °C, хоча ця бактерія може рости при 4 °C, але не при 37 °C. Тому P. mandelii є прекрасним прикладом психротолерантної бактерії, яка, як і психрофільні бактерії, характеризується рядом структурних та функціональних пристосувань, що сприяють виживанню при низьких температурах. Для розуміння ролі цих мікроорганізмів в Антарктиці життєво важливим є характеристика його біополімерів. Одними з таких біополімерів є ліпополісахариди (ЛПС), склад і структура яких є діагностично значущими. Це визначає мету роботи – виділити ліпополісахариди з клітин антарктичного штаму P. mandelii, вирощеного за різних температур, охарактеризувати хімічно та вивчити їх функціональну та біологічну активності. Методи. Об’єктом дослідження був Pseudomonas sp. U1, ізольований з моху на острові Галиндес в Антарктиці. ЛПС екстрагували з висушених клітин 45 %-ним розчином фенолу у воді при 65–68 °С методом Вестфала та Янна. Кількість вуглеводів визначали фенольно-сірчаним методом. Вміст вуглеводів визначали відповідно до калібрувальної кривої, яку будували з використанням глюкози як стандарту. Вміст нуклеїнових кислот визначався методом Спірина, білка – Лоурі. Серологічну активність ЛПС досліджували подвійною імунодифузією в агарі методом Оухтерлоні. Електрофорез у поліакриламідному гелі в присутності додецилсульфату натрію (електрофорез SDS-PAAG) проводили за Леммлі. Висновки. Вперше з клітин P. mandelii U1, вирощених при 4 °C і 20 °С, були виділені ЛПС. Характерною особливістю ЛПС є їх гетерогенність. Про це свідчать дані складу моносахаридів, жирних кислот, електрофоретичного розподілу, які показали, що P. mandelii продукує S- та SR-форми LPS, що відрізняються довжиною О-специфічних полісахаридних ланцюгів. ЛПС, одержані з клітин, які культивували за різних температур, відрізняються серологічною активністю.
Дод.точки доступу:
Brovarska, O. S.
Varbanets, L. D.
Gladka, G. V.
German, A. D.
Tashyrev, O. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Naumenko, K.
Prediction of biological activity of triazoles derivatives [Text] / K. Naumenko, A. Golovan, S. Zagorodnya // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 1. - P51-61

MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химия)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (химический синтез)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (химический синтез)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
Анотація: З метою вирішення нагальних питань фармакології широко застосовуються методи прогнозування in siliсo, які дозволяють встановити нові структурно-функціональні взаємозв’язки метаболізму вірусу та клітини, проводити попередній скринінг сполук щодо їх біологічної активності та займають ключове місце у відкритті та розробці нових біологічно активних сполук як на науковому, так і на практичному рівнях. На сьогодні віруси родини Herpesviridae займають важливе місце в інфекційній патології людини, але погано контролюються. Тому скринінг нових ефективних препаратів є актуальною і важливою проблемою. Мета. Провести прогнозування біологічної активності похідних 1,2,3-триазолів, що містять атом фтору за напрямками “антивірусна” та “протипухлинна” активність. Методи. Для прогнозування біологічних ефектів досліджуваних сполук застосовували програму PASS (Prediction of Activity Spectra for Substances). Інгібуючий вплив сполук на культуру клітин визначали за допомогою МТТ-тесту. Результати. Встановлено, що антивірусну дію можуть мати перфторпропіл-1,2,3-триазол, трифторметил-1,2,3-триазол та дифторметил-1,2,3-триазол з показниками ймовірності наявності активності від 0,216 до 0,339. Проведено кореляційний аналіз потенційної протипухлинної дії для сполуки фторованих похідних 1,2,3-триазолів з різними радикалами. Ймовірність наявності антинеопластичної активності дещо вища і склала від 0,218 до 0,571. Виявлено кореляцію результатів для сполуки G18 (2-(?-D-рибофуранозил)-4-тозил-5- (трифторметил) -2Н-1,2,3-триазол) in silico та in vitro щодо протипухлинної дії на моделі клітин В-лімфоми людини. Слід відмітити, що для багатьох сполук спрогнозована здатність інгібувати ферменти синтезу нуклеїнових кислот та активувати залучені в апоптотичні каскади білки. Висновки. Із застосуванням програми PASS зпрогнозовано потенційну біологічну активність для новосинтезованих фторовмісних похідних на основі 1,2,3-триазолу. Передбачено, що сполуки здатні реалізувати високу антивірусну, антинеопластичну активність. Отримані дані свідчать про доцільність подальших досліджень in vitro похідних триазолу з перспективою створення на їх основі лікарських засобів.
Дод.точки доступу:
Golovan, A.
Zagorodnya, S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Optimization of the Cultivation Conditions and the Basic Molecular Tools For Roseoflavin Producer Streptomyces Davawensis [Текст] = Оптимізація умов культивування та молекулярних методів досліджень продуцента розеофлавіну STREPTOMYCES DAVAWENSIS / A. O. Tsyrulnyk [et al.] // Мікробіол. журн. - 2016. - Том 78, N 4. - С. 2-10

MeSH-головна:
ГРАМПОЛОЖИТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ -- GRAM-POSITIVE BACTERIA (выделение и очистка)
ГЕНА АМПЛИФИКАЦИЯ -- GENE AMPLIFICATION
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Дод.точки доступу:
Tsyrulnyk, A. O.
Kordiaka, R.
Dmytruk, K. V.
Fedorovych, D. V.
Sybirny, A. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Synthesis and biological activity of Acinetobacter calcoaceticus IMV B-7241 surfactants depending on monovalent cations content in cultivation medium [Text] / T. P. Pirog [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P20-31

MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
ACINETOBACTER CALCOACETICUS -- ACINETOBACTER CALCOACETICUS (выделение и очистка, рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Мікробні поверхнево-активні речовини (ПАР) є препаратами мультифункціонального призначення завдяки комплексу фізико-хімічних (зниження поверхневого та міжфазного натягу, емульгувальна активність) та біологічних (антимікробна та антиадгезивна активності, здатність до руйнування біоплівок) властивостей . Проте недоліком ПАР, що синтезуються у вигляді комплексу сполук, є можливість зміни біологічної активності залежно від умов культивування продуцента. Мета. Дослідити вплив катіонів калію та натрію на НАДФ⁺-залежну глутаматдегідрогеназну активність безклітинного екстракту Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 з наступною відповідною модифікацією складу поживного середовища і визначенням антимікробної та антиадгезивної активності синтезованих ПАР. Методи. Штам A. calcoaceticus ІМВ В-7241 вирощували у середовищах, що містили як джерело вуглецю 2% відпрацьованої соняшникової олії, а також різні концентрації хлориду калію і натрію (базове – 1,0 NaCl г/л, середовище 1, що не містило NaCl, середовище 2, в якому концентрація NaCl становила 2,0 г/л, середовище 3, в якому концентрація NaCl і KCl становила по 1,0 г/л). ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини модифікованою сумішшю Фолча. Антиадгезивну активність та ступінь деструкції біоплівок визначали спектрофотометричним методом, антимікробну активність ? за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Активність ферментів біосинтезу поверхнево-активних аміноліпідів (НАДФ⁺-залежна глутаматдегідрогеназа) та гліколіпідів (фосфоенолпіруват(ФЕП)-карбоксилаза, ФЕП-синтетаза, ФЕП-карбоксикіназа, трегалозофосфатсинтаза) аналізували у безклітинних екстрактах, одержаних після руйнування клітин ультразвуком. Висновки. Одержані результати узгоджуються з даними наших попередніх досліджень про можливість регуляції антимікробної та антиадгезивної активності ПАР в процесі культивування продуцента шляхом зміни у складі середовища вмісту катіонів, які є інгібіторами/активаторами ферментів, відповідальних за синтез складових комплексу ПАР, яким притаманні певні біологічні властивості.
Дод.точки доступу:
Pirog, T. P.
Lutsai, D. A.
Shevchuk, T. A.
Iutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Thermophilic fungi with glycosidase and proteolytic activities [Text] / N. V. Borzova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P24-34

MeSH-головна:
ГРИБЫ -- FUNGI (рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (выделение и очистка, химия)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
Анотація: The directed search for extremophilic producers in order to obtain hydrolytic enzymes with increased thermal stability has an unconditional practical potential for use in the food and feed industry to improve the quality of the final product. The aim of the work was to study the ability of collection strains of thermophilic fungi to show α-L-rhamnosidase, α-galactosidase, cellulase, β-mannanase, keratinase and caseinolytic activity. Methods. Micromycetes were grown under submerged conditions in test tubes at 42°C for 8–14 days. Enzymatic activities were studied in the culture liquid supernatant. p-Nitrophenyl-α-D-galactopyranoside, naringin, guar gum galactomannan and Na-carboxymethylcellulose were used as substrates to determine α-galactosidase, α-L-rhamnosidase, β-mannanase and cellulase activities, respectively. Casein and crushed defatted feathers were served as substrates for the determination of proteolytic activity. Results. The enzymatic activity of 50 strains of micromycetes belonging to 17 species was investigated. The studied group showed high activity: 94% of the strains had at least one, 34% – two, 26% – from three to five enzyme activities. The most active keratinase producers were Thielavia terrestris 1920 and 62, Rhizomucor tauricus 1909, Chrysosporium thermophilum 2050, Thermoascus thermophilus 92 and Thermoascus aurantiаcus 2052 (10–26 U/mL). The highest α-L-rhamnosidase activity was observed in T. terrestris 62 (0.35 U/mL), and carboxymethylcellulase activity −in Thermomyces lanuginosus 2046. Six strains showed α-galactosidase (0.05–0.2 U/mL) and four strains − β-mannanase (5–130 U/mL) activity. Conclusions. As a result new strains producing proteolytic and glycolytic enzymes were isolated among thermophilic micromycetes. Soil thermophilic micromycetes can be used as producers of proteolytic and glycolytic enzymes. Of particular interest are the cultures of Acremonium thermophilum 1963, Corynascus thermophilum 2050, C. sepedonium 1899 and 65068, T. thermophilus 1946, which are capable of producing complexes of proteases and glycosidases in the culture liquid. This indicates that these strains are promising for use as destructors in various technologies processing of complex raw materials
Спрямований пошук екстремофільних продуцентів та отримання шляхом мікробіологічного синтезу гідролітичних ензимів з підвищеною термостабільністю має безумовний практичний інтерес з огляду на їхнє подальше використання у харчовій промисловості для покращення якості кінцевої продукції. Біотехнологічний потенціалтермофільних мікроміцетів пов’язаний, насамперед, з широким діапазоном їхньої ензиматичної активності щодо різноманітних важкодоступних субстратів, особливо за підвищених температур. Метою роботи було дослідити здатність музейних термофільних штамів мікроміцетів проявляти α-L-рамнозидазну, α-галактозидазну, целюлазну, β-мананазну, кератиназну та казеїнолітичну активність. Методи. Мікроміцети вирощували у пробірках у рідкому поживному середовищі при 42 оС в умовах перемішування протягом 8–14 днів. Ензиматичні активності досліджували у супернатанті культуральної рідини. Для визначення α-галактозидазної активності використовували п-нітрофеніл-α-Д-галактопіранозид, для α-L-рамнозидазної – нарингін, для β-мананазної – галактоманан гуару, для целюлазної – Na-карбоксиметилцелюлозу
В результаті роботи серед термофільних мікроміцетів було виділено ряд нових штамів-продуцентів протеолітичних та гліколітичних ензимів: R. tauricus 1909 та T. terrestris 1920 – з високою кератиназною активністю, C. sepedonium 65068, R. tauricus 23 та T. terrestris 62 – з високою α-L-рамнозидазною активністю, C. sepedonium 1899 та 65068 – з високою β-мананазною активністю, а також ряд штамів Melanocarpus albomyces та T. lanuginosus – з карбоксиметилцелюлазною активністю. Особливий інтерес у майбутньому можуть мати культури A. thermophilum 1963, C. thermophilum 2050, C. sepedonium 1899 та 65068, T. thermophilus 1946, які продукують в культуральну рідину комплекс протеаз та глікозидаз, що може свідчити про перспективи використання цих штамів в якості деструкторів в технологіях переробки відходів цілої низки виробництв, обробки сировини змішаного складу для отримання поживних кормів
Дод.точки доступу:
Borzova, N. V.
Gudzenko, О. V.
Avdiyuk, К. V.
Varbanets, L. D.
Nakonechna, L. T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Агглютиногены BORDETELLA PERTUSSIS в диагностике культивирования [Текст] / И. А. Баснакьян [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2007. - № 3. - С. 37-42 . - ISSN 0372-9311

Рубрики: Культуральные среды

   Бордетеллы

Дод.точки доступу:
Баснакьян, И. А.
Алексахина, Н. Н.
Шелемех, О. В.
Мирясова, Л. В.
Сюндюкова, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Біологічні властивості дріжджоподібних грибів, ізольованих при дисбіотичних станах слизової оболонки порожнини рота [Текст] / Г. Ф. Білоклицька, Т. Д. Центіло, О. В. Решетняк // Лабораторна діагностика : Наук.-практ. журн. - 2007. - № 3. - С. 48-54

Рубрики: Дрожжи--выдел

   Кандидоз полости рта--диагн

   Кандидоз вульвовагинальный--диагн

   Дисбактериоз кишечника

   Культуральные среды

Дод.точки доступу:
Білоклицька, Г. Ф.
Центіло, Т. Д.
Решетняк, О. В.

Знайти схожі

19.

Броварська, О. С.
Характеристика ліпополісахариду Pseudomonas putida [Текст] / О. С. Броварська, Л. Д. Варбанецъ, А. Ф. Ліханов // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 1. - С. 33-42

MeSH-головна:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (биосинтез, химия)
PSEUDOMONAS PUTIDA -- PSEUDOMONAS PUTIDA (выделение и очистка, патогенность)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES (методы)
СЕРОТИПИРОВАНИЕ -- SEROTYPING (методы)
Анотація: Pseudomonas putida, поряд з представниками інших видів, такими як Pseudomonas syringae та Pseudomonas fluorescens, викликають захворювання значної кількості дикорослих та культурних рослин. Одним із факторів патогенності грамнегативних бактерій є ліпополісахариди. В літературі є дані про те, що в залежності від середовища, на якому вирощують бактерії, одержані з них ліпополісахариди можуть різнитися своїм складом і біологічною активністю. Мета. Провести порівняльне вивчення складу та біологічної активності ліпополісахариду (ЛПС) Pseudomonas putida за вирощування на різних середовищах. Методи. У роботі використовували мікробіологічні, біохімічні та серологічні методи. ЛПС отримували з клітин водно-фенольною екстракцією, гетерогенність визначали SDS-PAAG електрофорезом, моносахаридний і жирнокислотний склад визначали хромато-мас-спектрометричним методом, серологічну активність – методом імунодифузії в агарі. Результати. ЛПС, виділені з клітин Pseudomonas putida, вирощених на м’ясо-пептонному агарі (ЛПС-МПА) або на картопляномі агарі (ЛПС-КА), різняться як якісним складом, так і кількісним вмістом моносахаридів. На відміну від ЛПС-КА в ЛПС-МПА були ідентифіковані рамноза (20,38%) та фукоза (13,33%), крім галактози, глюкози, манози і рибози.У складі досліджуваних препаратів ЛПС були ідентифіковані насичені і гідроксикислоти з довжиною вуглецевого ланцюга від С12 до С18. Домінуючою кислотою в препаратах ЛПС виявилася гексадеканова кислота (32,3 і 40,39% відповідно для ЛПС-МПА і ЛПС-КА). Також були виявлені 2-гідроксидодеканова (2-OH-C12:0) (8,47 і 18,79%), 3-гідроксидодеканова (3-OH-C12:0) (4,29 і 9,69%), додеканова (C12:0) (7,97 і 19,25%) кислоти (відповідно для ЛПС-МПА і ЛПС-КА). Встановлено, що LD50 ЛПС-МПА становила 29.73 мкг/мишу, в той час як ЛПС-КА був менш токсичним: його LD50 складало 84.09 мкг/мишу. Досліджувані препарати ЛПС виявилися апірогенними в порівнянні з «Пірогеналом». ЛПС-КА не проявляв антигенної активності. Висновки. ЛПС, одержані з вирощених на різних середовищах клітин P. putidа, різнились за моносахаридним, жирнокислотним складом, токсичністю та серологічною активністю.
Дод.точки доступу:
Варбанець, Л. Д.
Ліханов, А. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Бузолева, Л. С.
    Сравнительный анализ качественного и количественного состава аминокислот и органических кислот, продуцируемых в культуральную среду Yersinia pseudotuberculosis при разных температурах [Текст] / Л. С. Бузолева, Г. П. Сомов, Т. И. Бурцева // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2006. - № 3(Приложение). - С. 12-16. . - ISSN 0372-9311

Рубрики: Аминокислоты--анал

   Псевдотуберкулезная палочка

   Культуральные среды

Дод.точки доступу:
Сомов, Г. П.
Бурцева, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-101 101-101

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)