Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Лазерная коагуляция<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 141
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Диференціювальній підхід при комбінованому хірургічному лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок за даними результатів ультразвукової доплерографії [Текст] = Differential approach in the combined surgical treatment of varicose veins of the lower extremities according to the results of ultrasound doppler ultrasound / Г. А. Новікова [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 104-112. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (патофизиология, хирургия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (использование, тенденции)
ФЛЕБЭКТОМИЯ -- PHLEBECTOMY (использование, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The most common pathology of the lower extremity veins is varicose veins, which is an urgent medical and social problem. The number of patients with trophic disorders is not decreasing, despite the improvement of treatment methods, which leads to a deterioration in the quality of life. Therefore, the topic of introducing new and improving existing minimally invasive treatment methods is relevant and requires further research. According to international studies, the combined laser method of treatment is superior in terms of therapeutic and cosmetic results to all known methods of surgical treatment of varicose veins and can be used in most cases. Aim. To demonstrate the eﬀ ectiveness of individual diﬀ erentiated combined surgical techniques for the treatment of varicose veins of the lower extremities, taking into account the data of ultrasound preoperative and intraoperative navigation. Material and methods. The study included 246 patients with varicose veins of the lower extremities of class C2-C5, who had various variants of varicose veins of the lower extremities – saphenous varicose veins in the system of small and/or large saphenous veins, which in some patients was combined with varicose veins in the basin of non-saphenous veins and reticular varicose veins. Patients were divided into clinical groups due to the diﬀ erence in surgical and tactical treatment approach. All patients underwent preoperative ultrasound Doppler ultrasonography (USG) of the lower extremity veins in horizontal and vertical positions. The patency of deep and saphenous veins, the presence of unable varicose dilated saphenous venous tributaries with an assessment of the aﬀ ected basin (saphenous, non-saphenous varicose veins and combined forms) were assessed. Horizontal and vertical pathological venous reﬂ uxes were detected. All patients underwent combined surgical intervention – EVLC and miniphlebectomy under ultrasound Doppler monitoring, and sclerotherapy as indicated. The observation period lasted 1.5 years for each patient. Research results and discussion. The assessment of the treatment results was based on the presence of patient complaints, analysis of the clinical picture, the presence or absence of complications during the observation period, recurrence of the disease during the observation period, and analysis of the ultrasound assessment of the veins by an ultrasound diagnostician during a dynamic examination. USG was mandatorily performed in patients of all groups before surgical treatment, during surgical correction and as a control within 1-3 days after surgery. Dynamic follow-up was performed in all patients at 1, 3, 6 and 12-18 months after surgical treatment. Conclusions. Most patients have a complete recovery after surgical treatment. Careful history taking in patients of this group and performance of ultrasound Doppler ultrasonography of the veins of the lower extremities allowed to choose an eﬀ ective individual surgical treatment. Specialists’ understanding of the capabilities of ultrasound Doppler ultrasound of the veins of the lower extremities, as well as compliance with the full examination protocol for ultrasound Doppler veins, allows us to provide detailed information to determine the most eﬀ ective treatment tactics and prevent complications of the disease
Дод.точки доступу:
Новікова, Г. А.
Бабинкіна, І. Б.
Бабинкіна, Г. П.
Прокопов, О. В.
Абдуллаєв, Р. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Саволюк, С. І.
Комплексний передопераційний підхід та ендовенозне електрозварювання в лікуванні хронічної венозної недостатності С6 клінічного класу [Текст] / С. І. Саволюк, А. Р. Дембіцький. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 4. - С. 76-81. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Гесперидин--тер прим

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (патофизиология, хирургия, этиология)
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER (патофизиология, хирургия, этиология)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы, тенденции)
ДИОСМИН -- DIOSMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Проведено оцінку ефективності передопераційної підготовки трофічної виразки у пацієнтів із ХВН за допомогою запропонованої тактики механо-хімічного дебридменту та усунення вертикального венозного рефлюксу методом ЕВЕЗ, порівняно зі стандартною передопераційною тактикою ведення та ЕВЛК сафенних вен. Встановлено, що запропонована тактика передопераційної підготовки є ефективнішою, ніж класичний підхід. Мета. Визначити ефективність застосування методу ЕВЕЗ в комбінації із запропонованою передопераційною підготовкою трофічної виразки в лікуванні ХВН. Матеріали та методи. Виконано аналіз лікування 68 пацієнтів із ХВН С6 клінічного класу. Пацієнтам основної групи було виконано ЕВЕЗ, обробку приток та перфорантних вен із передопераційною підготовкою трофічної виразки, що включає в себе активний механо-хімічний дебридмент та контроль балансу вологи в рані, встановлення VAC системи, PRP терапію, застосування препаратів на основі діосміну/геспередину. Пацієнтам у групі порівняння було проведено стандартну передопераційну підготовку та ЕВЛК. Результати. Запропонована тактика передопераційної підготовки дозволила досягти: зменшення почервоніння та набряку в основній групі на 7,3±0,8 день (група порівняння 10,2±0,7 день); повного очищення рани від фібрину та некротичних тканин на 9,1±0,5 день (15,0±1,1); появу грануляційної тканини на 12,6±0,9 день (18±0,7); появу крайової епітелізації на 15,3±0,7 день (20±1,1). Висновки. Запропонована тактика дозволяє у 1,7 рази скоротити термін підготовки виразки до оперативного втручання та в 1,6 рази терміни загоєння виразки. Методика ЕВЕЗ дозволяє ефективно та безпечно проводити абляцію стовбура ВПВ. Застосування флеботонічних препаратів, а саме «Нормовену», дозволяє прискорити загоєння виразки та попередити її повторну появу
Дод.точки доступу:
Дембіцький, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Саволюк, С. І.
Динаміка клінічних характеристик та біомаркерів коагуляційного гемостазу при застосуванні методу ендовенозного електрозварювання з приводу варикозної хвороби нижніх кінцівок [Текст] = Dynamics of clinical characteristics and biomarkers of coagulation hemostasis within the application of the endovenous electric welding for varicose disease of the lower extremities / С. І. Саволюк, А. Ю. Глаголєва // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 243-247. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЫСОКОИНТЕНСИВНАЯ ФОКУСИРОВАННАЯ УЛЬТРАЗВУКОВАЯ АБЛЯЦИЯ -- HIGH-INTENSITY FOCUSED ULTRASOUND ABLATION (использование, методы)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (использование, методы)
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN (диагностическое применение)
ТРОМБОЦИТОВ ПОДСЧЕТ -- PLATELET COUNT (использование)
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (кровь, метаболизм, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы)
Анотація: У статті представлені результати проспективного поздовжнього дослідження, у якому оцінювали динаміку рівнів фібриногену, D-димеру, кількості тромбоцитів у зіставленні з клініко-інструментальними змінами при лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок методом ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) в автоматичному режимі у 33 пацієнтів. Статистичний аналіз отриманих результатів виконували за допомогою програмного забезпечення SPSS Inc. (Chicago, IL, USA, версія 22.0). Через 1 тиждень після операції повну облітерацію великої підшкірної вени, визначену при ультрасонографії, спостерігали у 26 пацієнтів (78,8%), при цьому у 7 пацієнтів зберігався залишковий простір (21,2%); через 12 місяців — у 100% пацієнтів визначалась повна оклюзія стовбура без ознак реканалізації та прогресування варикозної хвороби. Через 1 тиждень симптоми венозного стазу (набряки, важкість у нижніх кінцівках) зникли у 32 (97%) пацієнтів; в одному випадку набряки зберігались до 12-го дня. Облітерація великої підшкірної вени при застосуванні ЕВЕЗ супроводжувалася змінами коагуляційного гомеостазу, що відображалося на динаміці D-димеру, фібриногену та кількості тромбоцитів. Через 1 тиждень після операції вказані параметри були вищими у пацієнтів з неповною облітерацією, що вказувало на підтримання коагуляційної активності організму як компоненту лікування для завершення процесу виключення неспроможного сегменту вени з кровотоку. Поступове зниження рівня тромбоцитів, як одного з маркерів клітинного апоптозу, вказує на прогресивне зменшення активності запалення венозної стінки. Порушень венозного кровотоку в глибоких венах нижніх кінцівок або тромбофлебітичних змін стовбуру великої підшкірної вени або її притоків не виявлено у жодному випадку
The article presents the results of prospective longitudinal study, in which the dynamics of fibrinogen, D-dimer, the platelet count levels have been evaluated in comparison with clinical changes within the application of endovenous electric welding (EVEW) in automatic mode for varicose vein treatment in 33 patients. The statistical analysis of the results was performed using SPSS Inc. software. (Chicago, IL, USA, version 22.0). One week after the operation, a complete obliteration of the great saphenous vein, as determined by ultrasonography, was observed in 26 patients (78.8%), while in 7 patients, a remaining lumen was registered (21.2%); after 12 months, the complete occlusion of the trunk without signs of recanalization or varicose disease progression was determined in 100% patients. After 1 week, the symptoms of venous stasis (edema, heaviness in the lower extremities) disappeared in 32 (97%) patients; in one case, the edema remained until the day 12. The great saphenous vein occlusion after EVEW application was accompanied by changes in coagulation homeostasis, which reflected in the dynamics of D-dimer, fibrinogen and the platelet count. One week after surgery, these parameters were higher in patients with incomplete occlusion, indicating the maintenance of coagulation activity of the body as a component of treatment aimed to complete the process of insufficient vein obliteration. Gradual decrease in platelet count as one of the markers of cell apoptosis indicates a continuous decrease in the activity of venous wall inflammation. No blood flow impairment in the deep veins of the lower extremities or thrombophlebitic changes in the trunk of the great saphenous vein or its tributaries have been detected
Дод.точки доступу:
Глаголєва, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гуржій, О. В.
Застосування методу радіохвильової коагуляції для лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки [Текст] / О. В. Гуржій, І. М. Ткаченко, С. В. Коломієць // Укр. стоматол. альманах. - 2019. - № 2. - С. 10-13. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕМАНГИОМА КАВЕРНОЗНАЯ -- HEMANGIOMA, CAVERNOUS
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES
СОСУДИСТОГО СПЛЕТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- CHOROID PLEXUS NEOPLASMS
РАДИОВОЛНЫ -- RADIO WAVES (терапевтическое применение)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION
Анотація: Статистичні дані останніх років свідчать про значну поширеність судинних новоутворів, найбільша кількість яких локалізується в щелепно-лицевій ділянці – 68%–80 %, у кількох анатомічних ділянках одночасно – 20%.Наведено результати лікування кавернозних гемангіом щелепно-лицевої ділянки методом радіохвильової коагуляції.Використання радіохвильової коагуляції для лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки є перспективним і дозволило виявити такі переваги: значно полегшує роботу хірурга; зменшує травматичність і тривалість оперативного втручання; зводить до мінімуму крововтрату; знижує відсоток післяопераційних ускладнень; сприяє формуванню естетичного рубця.Отримані дані вказують на доцільність використання методу радіохвильової коагуляції в лікуванні кавернозних гемангіом щелепно-лицевої ділянки.
Дод.точки доступу:
Ткаченко, І. М.
Коломієць, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Василюк, С. М.
Профілактика специфічних ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції [Текст] / С. М. Василюк, Б. В. Криса, В. В. Холін // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 1. - С. 27-29. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Мета. Розробити методику профілактики специфічних ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції. Матеріали і методи. Запропоновано спосіб профілактики розвитку специфічних ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції шляхом активного видалення продуктів коагуляції з просвіту вени. Проведено спостереження за двома групами хворих, яким виконували лазерне втручання класичним методом (1-ша група) та з використанням розробленої методики (2-га група). Результати. Запропоновані спосіб і пристрій для вакуумної евакуації продуктів коагуляції із зони операції унеможливлюють потрапляння їх у венозну систему і запобігають розвитку ранніх специфічних післяопераційних ускладнень («металевого» присмаку в роті, головного болю, запаморочення, загального нездужання, «важкості» дихання), що покращує перебіг післяопераційного періоду. Висновки. Вакуумна евакуація продуктів коагуляції з просвіту вени запобігає їх потраплянню у загальну венозну систему, мінімізує частоту розвитку специфічних ускладнень і покращує перебіг раннього післяопераційного періоду. Використання методики профілактики ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції в лікуванні варикозної хвороби і пристрою для його реалізації не ускладнює виконання операції і не збільшує її вартість
Objective. To elaborate a procedure for prevention of specific morbidity of endovenous laser coagulation. Маterials and methods. A procedure for prophylaxis of specific morbidity of endovenous laser coagulation, using active elimination of the coagulation products from venous lumen was proposed. The investigation was performed for two groups of patients, to whom the laser intervention was done in accordance to classic method (1-st Group) and using a procedure elaborated (2-nd Group). Results. The method and the apparatus proposed for the vacuum evacuation of the coagulation products from the operation zone makes impossible their entry into venous system and prevents the development of early specific postoperative complications («metallic» taste in the mouth, a headache, dizziness, general ailment, a respiration «difficulty»), what improves the postoperative period course. Conclusion. Vacuum evacuation of the coagulation products from the vein lumen prevents their entry into common venous system, minimizes the rate of the specific complications development and improves the early postoperative period course. Prophylaxis of specific morbidity of endovenous laser coagulation in the treatment of varicose disease as well as apparatus for its realization do not complicate the operation performance nor enhances its cost
Дод.точки доступу:
Криса, Б. В.
Холін, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Віт, В. В.
Гістоморфологічні зміни увеальних меланом після одного, двох, трьох і чотирьох сеансів щоденної діод-лазерної (810 нм) транспупілярної термотерапії [Текст] = Histomorphological changes in uveal melanoma after one, two, three and four daily sessions of transpupillary thermotherapy with diode laser (810 nm) / В. В. Віт, Л. І. Полякова, І. В. Цуканова // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 2. - С. 17-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕЛАНОМА -- MELANOMA (диагностика, классификация, радиотерапия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (использование, методы)
КОРОТКОВОЛНОВАЯ ТЕРАПИЯ -- SHORT-WAVE THERAPY (использование, методы)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ГИСТОЛОГИЧЕСКОМУ ТИПУ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY HISTOLOGIC TYPE (NON MESH)
Анотація: Особливості мікроскопічної будови увеальних меланом при застосуванні різних органозберігаючих методів лікування значною мірою відображають механізми реалізації лікувального ефекту того чи іншого фізичного фактора. Мета: вивчити гістоморфологічні зміни увеальних меланом після одного, двох, трьох і чотирьох сеансів щоденної транспупілярної термотерапії (ТТТ). Матеріали та методи. Гістоморфологічні зміни вивчались на 4 енуклейованих очних яблуках, які були вражені меланомою хоріоідеї, що не підлягала органозберігаючому лікуванню. Сеанси ТТТ проводились перед енуклеацією: одному хворому — 1 сеанс, одному — 2 сеанси щоденно, одному — 3 сеанси й одному — 4 сеанси щоденно. ТТТ проводилась на офтальмокоагуляторі Iridis Quantel medical (Франція) у безперервному режимі опромінення з використанням довжини хвилі 810 нм із поступовим підвищенням потужності дії від 200 до 1800 мВт. Енуклеація очного яблука проводилась на наступний день після ТТТ. Гістоморфологічні об’єкти фіксували, заливали в парафін. Гістологічні препарати фарбували гематоксилін-еозином. Дослідження проводили за допомогою мікроскопа Jenamed 2. Результати. Через 24 години після одного сеансу ТТТ в пухлині виявляються лише обмежені поля набряку її паренхіми, дифузно розподілені пухлинні клітини в стані вакуольної дегенерації, поля набряклих декомплексованих меланомних клітин, часткова облітерація дрібних і тромбоз крупних кровоносних судин, їх некроз, що більш виражено при інтенсивній пігментації пухлини. Після двох-чотирьох сеансів дії виявляється запальна інфільтрація пухлинної паренхіми, особливо навколо уражених кровоносних судин, а також внутрішніх шарів склери й увеального тракту. В інфільтраті переважають лімфоцити й плазматичні клітини. Явища запальної інфільтрації зростають із збільшенням кількості сеансів лікувальної дії. Висновки. Проведені гістоморфологічні дослідження увеальної меланоми після діод-лазерної (810 нм) транспупілярної термотерапії показали, що в паренхімі пухлини виникають балоноклітинна дегенерація, сухий і вологий некроз, які супроводжуються деструктивними змінами стінок кровоносних судин і їх тромбозом, особливо в інтенсивно пігментованих новоутвореннях. Виявлені гістоморфологічні зміни в пухлині з’являються вже після першого сеансу транспупілярної термотерапії й набувають максимуму після четвертого сеансу дії, що є підставою для розробки нової методики проведення транспупілярної термотерапії: чотири сеанси дії щоденно на один курс лікування
The structural features of microscopic changes of uveal melanomas after using various conservative methods of treatment largely reflect the mechanisms of the therapeutic effect of one or another physical factor. The purpose was to study the histomorphological changes of uveal melanomas after one, two, three and four sessions of daily transpupillary thermotherapy (TTT). Material and methods. Histomorphological changes were studied on 4 enucleated eyes with choroidal melanoma, which could not be treated conservatively. TTT sessions were held before enucleation: one patient — 1 session, one — 2 sessions daily, one — 3 sessions and one person — 4 sessions daily. TTT was performed on Quantel Medical Iridis ophthalmic retinal laser (France) in a continuous mode of irradiation using a wavelength of 810 nm with a gradual increase in power from 200 to 1,800 mW. Enucleation of the eye was carried out the day after TTT. Histomorphological objects were fixed, embedded in paraffin wax. Histological preparations were stained by hematoxylin-eosin. Studies were performed using Jenamed 2 microscope. Results. Twenty-four hours after one session of TTT, only limited areas of parenchymal swelling, diffusely distributed tumor cells with vacuole degeneration, fields of accumulated disintegrated melanoma cells, partial obliteration of small and thrombosis of large blood vessels and their necrosis, which are more pronounced with intensive pigmentation of the tumor, were found in it. After two-four sessions of TTT, the inflammatory infiltration of the tumor parenchyma is detected, especially around the affected blood vessels, as well as the inner layers of the sclera and the uveal tract. The lymphocytes and plasmatic cells were dominated in the infiltrate. The manifestations of inflammatory infiltration increase as the number of sessions of therapeutic action increases. Conclusions. Conducted histomorphological study of uveal melanoma after transpupillary thermotherapy with diode laser (810 nm) showed that in the tumor parenchyma, the ballooning degeneration, wet and dry necrosis occur, they are accompanied by destructive changes of the blood vessels walls and their thrombosis, especially in intensively pigmented tumors. Revealed histomorphological changes in tumors appear after the first session of transpupillary thermotherapy and become maximal after the fourth session that is the basis for the development of new methods of conducting transpupillary therapy — four daily sessions per one course of treatment
Дод.точки доступу:
Полякова, Л. І.
Цуканова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Панченко, Ю. А.
Эффективность закрытой субтотальной витрэктомии в сочетании с панретинальной лазеркоагуляцией в лечении диабетической макулопатии у больных сахарным диабетом 2-го типа [Текст] = Efficacy of closed subtotal vitrectomy combined with panretinal laser coagulation in the treatment of diabetic maculopathy in patients with type 2 diabetes mellitus / Ю. А. Панченко // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 2. - С. 38-44. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (радиотерапия, хирургия)
ЖЕЛТОГО ПЯТНА ОТЕК -- MACULAR EDEMA (радиотерапия, хирургия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ВИТРЭКТОМИЯ -- VITRECTOMY (использование)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (классификация, методы)
Анотація: В статье приводятся результаты применения закрытой субтотальной витрэктомии и закрытой субтотальной витрэктомии в сочетании с панретинальной лазеркоагуляцией (ПРЛК) в лечении диабетической макулопатии (ДМП) и диабетического макулярного отека (ДМО) у больных диабетической ретинопатией (ДР) и сахарным диабетом 2-го типа (СД2). Под наблюдением находилось 166 больных (166 глаз), составивших две группы наблюдения. В 1-й группе (85 больных, 85 глаз) выполнили витрэктомию с удалением (пилингом) внутренней пограничной мембраны сетчатки (ВПМ), во 2-й группе (81 больной, 81 глаз) — витрэктомию с пилингом ВПМ в сочетании с ПРЛК. Установлено, что закрытая субтотальная витрэктомия 25+ с пилингом ВПМ и закрытая субтотальная витрэктомия 25+ с пилингом ВПМ в комбинации с ПРЛК являются эффективными методами лечения ДМП и ДМО у больных ДР и СД2. Выполнение этих операций привело к резорбции ДМО и регрессу клинических проявлений ДМП в 82,4 и 85,2 % через 1 и 3 месяца и в 75,3 и 72,1 % через 6 месяцев после хирургического лечения соответственно. Установлено, что частота рецидива ДМП после витрэктомии и витрэктомии в комбинации с ПРЛК через 6 месяцев составила 10,6 % в 1-й группе и 9,87 % во 2-й группе. Выполнение ПРЛК как этапа комбинированного лечения ДМП не дало преимуществ по сравнению с выполнением только витрэктомии как в плане резорбции ДМО, так и в повышении остроты зрения при данном объеме исследований и сроке наблюдений. Выполнение ПРЛК в комбинации с витрэктомией было фактором риска развития дополнительных дефектов поля зрения по сравнению с выполнением только витрэктомии у больных ДР, ДМП и СД2. Перспективы повышения эффективности витреоретинальных хирургических вмешательств мы видим в исследовании новых патогенетических механизмов ДМП, которые могут приводить, в том числе, и к ее рецидивированию
У статті подано результати застосування закритої субтотальної вітректомії та закритої субтотальної вітректомії у поєднанні з панретинальною лазеркоагуляцією (ПРЛК) у лікуванні діабетичної макулопатії (ДМП) та діабетичного макулярного набряку (ДМН) у хворих на діабетичну ретинопатію (ДР) та цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). Під нашим спостереженням перебували 166 хворих (166 очей), які становили дві групи спостереження. У 1-й групі (85 хворих, 85 очей) виконали вітректомію з видаленням (пілінгом) внутрішньої пограничної мембрани сітківки (ВПМ), у 2-й групі — вітректомію з пілінгом ВПМ у поєднанні з ПРЛК. Встановлено, що закрита субтотальна вітректомія 25+ з пілінгом ВПМ та закрита субтотальна вітректомія 25+ з пілінгом ВПМ у поєднанні з ПРЛК є ефективними методами лікування ДМП та ДМН у хворих на ДР та ЦД2. Їх виконання привело до резорбції ДМН та регресу клінічних проявів ДМП у 82,4 та 85,2 % через 1 та 3 місяці та у 75,3 та 72,1 % через 6 місяців після хірургічного втручання відповідно. Встановлено, що частота рецидиву ДМП після вітректомії та вітректомії у поєднанні з ПРЛК через 6 місяців дорівнювала 10,6 % у 1-й групі та 9,87 % у 2-й групі. Виконання ПРЛК як етапу комбінованого лікування ДМП не дало переваг порівняно з виконанням тільки вітректомії як у резорбції ДМН, так і у підвищенні гостроти зору при даному обсязі дослідження і терміні спостереження. Виконання ПРЛК у поєднанні з вітректомією було фактором ризику розвитку додаткових дефектів поля зору порівняно з виконанням тільки вітректомії у хворих на ДР, ДМП та ЦД2. Перспективи підвищення ефективності вітреоретинальних хірургічних втручань ми бачимо у дослідженні нових патогенетичних механізмів ДМП, які можуть призводити, зокрема, до її рецидиву
One of the main causes of central vision decrease in patients with diabetic retinopathy (DR) and type 2 diabetes mellitus (T2DM) is diabetic maculopathy (DMP), the main manifestation of which is diabetic macular edema (DME). The objective was to study the efficacy of closed subtotal vitrectomy with inner limiting membrane (ILM) peeling combined with panretinal laser coagulation (PRLC) in the treatment of DMP and DME in patients with diabetic retinopathy and type 2 diabetes mellitus. Material and methods. One hundred sixty-six patients (166 eyes), 83 (50 %) men and 83 (50 %) women with T2DM and moderate/severe non-proliferative or proliferative diabetic retinopathy and diabetic maculopathy, were included in the study. The duration of T2DM was from 1.5 to 32 years. In 101 patients, T2DM was compensated, in 35 — subcompensated, in 30 — decompensated. The age of patients ranged from 43 to 76 years and averaged 60.1 ± 4.1 years. They were allocated into two groups: group I (85 persons, 85 eyes) underwent closed 25+ Ga subtotal vitrectomy with ILM peeling, group II (81 individuals, 81 eyes) — closed 25+ Ga subtotal vitrectomy with ILM peeling combined with PRLC in areas of visible ischemia and neovascularization. Both observation groups did not differ statistically in terms of gender, age, degree of T2DM compensation, and the stage of DR (p 0.05). Results. The frequency and nature of early postoperative complications in the two observation groups did not differ. One and 3 months after surgery, the rate of DME resolution in group I was 82.4 %, in group II — 85.2 %, that is, it was not statistically different. After 6 months of follow-up, the frequency of DME resolution was 75.3 and 72.1 %, respectively. Vitrectomy and vitrectomy with PRLC allowed us to reduce statistically significantly the thickness and volume of the retina in the macular area in 1, 3 and 6 months of follow-up. However, an increase in these indicators was found 6 months after vitrectomy, which was associated with DME relapse in a number of patients. Conclusions. Closed 25+ Ga subtotal vitrectomy with ILM peeling and closed 25+ Ga subtotal vitrectomy with ILM peeling combined with PRLC are effective methods of DMP and DME treatment in patients with DR and T2DM. Resolution of DME and regression of clinical manifestations of DMP occurred in groups I and II in 82.4 and 85.2 % of cases 1 and 3 months after these surgical procedures and in 75.3 and 72.1 % — in 6 months, respectively. The recurrence of DMP after vitrectomy with ILM peeling and vitrectomy with ILM peeling combined with PRLC in 6 months of follow-up was 10.6 % in group I and 9.87 % in group II. PRLC, as a stage of combined treatment of DMP, did not have advantages compared to vitrectomy without PRLC, both in terms of DMR resolution and in visual acuity growth with a given amount of research and observation period. PRLC combined with vitrectomy was a risk factor for the development of additional visual field defects compared to vitrectomy without PRLC in patients with DR, DMP and type 2 diabetes. The prospects for improving vitreoretinal surgery efficacy consist in the study of new pathogenetic mechanisms of DMP, which can lead among other things to DMP recurrence
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черкашенинов, Е. Г.
Морфологические изменения стенок варикозно расширенных вен нижних конечностей при миниинвазивном хирургическом лечении [Текст] / Е. Г. Черкашенинов // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 16-22

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (диагностика, патофизиология, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ОКРАШИВАНИЕ И МЕЧЕНИЕ -- STAINING AND LABELING (методы)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Исследована стенка вены при лечении больных с варикозной болезнью путем эндовенозной лазерной и радиочастотной абляций. Материалом для патоморфологического исследования послужили фрагменты удалённых вен с варикозной болезнью. Использовали следующие гистологические методы окраски: гематоксилином и эозином, пикофуксином по ван Гизону с докрашиванием на эластику, по Маллори. Показано, что при варикозном расширении вен нижних конечностей в стенке вены развиваются выраженные необратимые морфологические изменения в виде повреждения эндотелиальных клеток, гипертрофии всех слоёв стенки вены, тотального развития в ней соединительной ткани с нарушением структуры коллагена как в базальной мембране эндотелиоцитов, так и в мышечном и эластическом слоях. Изменение структуры коллагена в стенке вен прослеживается во всех исследуемых группах, что представляется возможным, поскольку лечение миниинвазивными методами проводят на фоне уже изменённых венозных стволов. В то же время повреждения в стенке вены максимально выражены при использовании эндовенозной лазерной коагуляции вен и сопровождаются частым болевым синдромом в послеоперационном периоде. Последнее подтверждается морфологическими изменениями в виде тотального некроза стенки вены с некрозом и полной десквамацией эндотелия в просвет сосуда. Повреждения стенки вены нижних конечностей, изменённой хроническим текущим процессом при варикозном расширении, в том числе её эндотелия и всех слоёв, при использовании радиочастотной абляции минимизированы. Соответственно, заживление окружающих тканей в зоне действия радиочастотной абляции проходит в более короткие сроки и с благоприятным исходом для пациента, что подтверждено меньшим количеством парестезий и болезненности по ходу вены в послеоперационном периоде.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Глаголєва, А. Ю.
Огляд ефективності монотерапевтичного та комбінованого лікування венозних виразок [Текст] = A review of effectiveness of monotherapeutic and combined treatment of venous ulcers / А. Ю. Глаголєва, С. І. Саволюк // Art of Medicine. - 2019. - N 3. - С. 99-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы, тенденции)
ЧУЛКИ КОМПРЕССИОННЫЕ -- STOCKINGS, COMPRESSION (использование, тенденции)
ДИОСМИН -- DIOSMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Одним з ускладнень хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок, що суттєво погіршують якість життя пацієнтів, є утворення виразкових дефектів. Останні характеризуються повільним, часто неповним загоєнням, утворенням рецидивних виразок. Важливо проводити детальну оцінку як самого дефекту, так і вірогідних системних порушень у пацієнтів з метою планування найбільш ефективної тактики лікування. Для усунення хронічного запального процесу та забезпечення загоєння венозних виразок найчастіше застосовується компресійна терапія, малоінвазивні втручання, такі як склерооблітерація та термічна абляція, традиційні методи хірургічного лікування (стриппінг), дебрідмент та медикаментозне лікування препаратам на основі діосміну/геспередину. Дослідженнями зарубіжних та вітчизняних авторів продемонстрована висока ефективність комбінованого лікування, а саме поєднання застосування компресії (34-46 мм рт.ст.) на нижні кінцівки із мініінвазивними техніками усунення патологічного вено-венозного рефлюксу (у т.ч. за допомогою вітчизняної технології ендовенозного біоелектрозварювання), прийомом венотонічних засобів на основі діосміну/геспередину (зокрема препарат «Нормовен») та місцевою обробкою виразкових дефектів. Окрім того, оптимізація раціону харчування, відмова від куріння, зниження маси тіла за наявності ожиріння, корекція супутньої серцево-судинної патології додатково до основного лікування сприяє швидшому загоєнню венозної виразки, підвищенню рівня якості життя пацієнтів та відновленню/збереженню працезданості
Дод.точки доступу:
Саволюк, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ситнік, Г. А.
Корекція телеангіектазій за допомогою лазерних технологій / Г. А. Ситнік, С. А. Бондар, А. А. Наліжитий // Дерматологія та венерологія. - 2018. - N 3. - С. 92

MeSH-головна:
АТАКСИЯ-ТЕЛЕАНГИЭКТАЗИЯ -- ATAXIA TELANGIECTASIA (хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
Дод.точки доступу:
Бондар, С. А.
Наліжитий, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ошовський, В. І.
Особливості поглинання глюкози в тканинах плода при хронічній гіпоксемії (експериментальне дослідження на вівцях) [Текст] = Peculiarities of glucose intake in fetal tissues in chronic hypoxemia (experimental study on sheep) / В. І. Ошовський // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 29-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (кровь, метаболизм)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
ОВЦЫ -- SHEEP
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (действие лекарственных препаратов)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (метаболизм)
Анотація: Мета - дослідити розподіл крові та метаболізм глюкози в серці, печінці та мозку під час хронічної гіпоксемії у плодів овець. Розроблено модель вимірювання обмінних процесів при хронічній гіпоксемії плода з використанням вимірювання ПЕТ- КТу вагітних овець після ятрогенної індукції хронічної гіпоксії плода. За 14 днів до ПЕТ- процедури проведено лазерну коагуляцію плацентарних судин. Після того, як радіоактивну глюкозу було введено в яремну вену вагітної тварини, були виконані послідовні ПЕТ-скани. Поглинання глюкози було проаналізовано в мозку плода, печінці, серці та нирках протягом 60 хвилин після ін ’єкцїі радіоактивного маркеру. Тропність глюкози до цих органи вимірювали у порівнянні з поглинанням глюкози плацентомою протягом 60 хвилин. У статті представлено аналіз метаболічних змін при гіпоксії у 8 плодів. Резистентність кровоплину в артеріях пуповини була значно більшою в гіпоксемічних плодів порівняно з нормоксемічними. При цьому, індекс пульсації в артеріях пуповини не був суттєво підвищений при гіпоксемії (1,06±0,18 та 1,67±0,12, р=0,018). Венозні протоки також реагували підвищенням резистентності під час зменшення кількості кисню, яку отримував плід. Так пульсаційний індекс у венозній протоці під час хронічної гіпоксії (0,62±0,25) збільшувався у порівнянніз нормоксемією (0,41 ±0,2), але незначно. Відносне поглинання ФДГ було в 3,8 рази вище в мозку гіпоксемічних плодів (0,019±0,005) у порівнянні з нормоксемічними (0,005±0,002), (р=0,02). На відміну від цього, гіпоксичне серце плода не показало істотної різниці в поглинанні ФДГ порівняно з нормоксемічним мозком плода (р=0,11). Відносне поглинання ФДГ у печінціістотно не відрізнялося між двома групами (р=0,97). Таким чином, було показано, що хронічна гіпоксемія плода призвела до зниження перфузії плаценти та збільшення кровотоку в мозку, у той час, як метаболізм глюкози не знижувався у печінці та серці плода
Objective - to investigate fetal blood distribution and glucose metabolism of heart, liver and brain during chronic hypoxaemia. Establishment of a model of real time measurement of the metabolic changes during chronic fetal hypoxaemia using PET-CT measurement in pregnant sheep after iatrogenic induction of chronic fetal hypoxaemia. Laser coagulation of placental vessels was performed in pregnant sheep in order to cause fetal hypoxaemia 14 days before the PET-procedure. The following PET- Scans were performed after 18F-FDG was injected into the jugular vein of the sheep. Fetal glucose uptake was scanned in fetal brain, liver, heart and kidneys during a period of 60 min after injection of the FDG tracer. Glucose uptake of these organs was measured in comparison with placental glucose uptake during the above-called 60 minutes course. Here we present the analysis of the metabolic changes in fetal hypoxaemia in a small series of 8 fetal sheep. It was found that FDG Uptake in the placenta, brain, liver and heart of the fetus was measured at normal oxygenation and in chronic hypoxia in 8 sheep fetuses, between 112 and 135 days of pregnancy (gestational age) 125±4 days (mean±SD). Umbilical cord artery resistance was significantly higher in hypoxemic fetuses compared to normoxemic. Venous duct reactions as a respond to hypoxia was observed. Index of pulsation in the umbilical artery was not significantly increased during hypoxia (1,06±0,18 та 1,67±0,12, р=0,018). PI in venous duct during chronic hypoxia (0,62 0,25) was increased in compare with normoxemic (0,41 0,2), but not significantly. Relative FDG uptake was about 3.8 times higher in brain of hypoxemic fetuses (0.019±0.005) compared to normoxemic (0.005±0.002), (р=0,02). In contrast, hypoxic fetal heart showed no significant difference in absorption of FDG compared to normoxemic fetal brain (p=0.11). Relative FDG uptake in the liver did not differ substantially between the two groups (p=0.97). Thus, it was shown that chronic maternal hypoxemia led to decreased placental and increased brain blood flow, although, glucose metabolism was not decreased in the fetal liver and heart
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Тактика лечения варикозной болезни, осложненной тромбозом, с помощью миниинвазивных методов [Текст] / В. В. Бойко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 43-46. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (осложнения, хирургия)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (использование, методы)
Анотація: Цель. Определить тактику лечения варикозного расширения вен, осложненного тромбозом подкожных вен и глубоких вен голени, с помощью миниинвазивных методов. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 80 пациентов с варикотромбофлебитом в ИОНХ имени В. Т. Зайцева НАМН Украины с 2015 по 2017 г. Пациенты разделены на две группы. В 1-ю группу вошли 38 пациентов с варикотромбофлебитом и/или тромбозом глубоких вен (ТГВ) голени, которых лечили по предложенному нами алгоритму, во 2-ю - 42 больных с такой же патологией, которым проводили стандартное лечение. Результаты. Непосредственно после оперативного вмешательства у больных 1-й группы тяжелых осложнений, связанных с техникой операции, в виде ТГВ, тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА), кровотечения не было. Частота кожных неврологических расстройств в дистальных отделах конечностей у больных, которым выполняли эндовенозную лазерную коагуляцию (ЭВЛК), составила 5,2%, радиочастотную абляцию (РЧА) - 2,6%. Благодаря дифференцированному подходу к определению объема оперативного вмешательства при варикозном расширении вен, осложненном варикотромбофлебитом и/или ТГВ голени, у большинства пациентов удалось выполнить оперативное вмешательство с меньшей травматичностью и хорошим непосредственным результатом. Во 2-й группе у 1 больного послеоперационный период осложнился ТГВ. Из местных осложнений лимфорею наблюдали у 5% больных, у 2 больных были обширные гематомы бедра. Выводы. Пациентам с тромбозом ствола большой подкожной вены (БПВ) или малой подкожной вены (МПВ) и глубоких вен (ГВ) голени показано оперативное лечение в объеме РЧА или ЭВЛК ствола на уровне рефлюкса и перевязки/абляции перфорантных вен после проведения антикоагулянтной терапии на этапе тотальной реканализации. Пациентам с тромбозом ствола, ГВ голени после эндоваскулярного оперативного лечения антикоагулянтную терапию в лечебных дозах необходимо проводить от 7 до 14 сут в зависимости от показателей растворимых комплексов мономеров фибрина (РКМФ) и/или Д-димера
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Черкашенинов, Е. Г.
Прасол, В. А.
Иванова, Ю. В.
Андреещев, С. А.
Пуляева, И. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Матвійчук, Б. О.
Віддалені результати лікування варикозної хвороби методом ендовазальної лазерної коагуляції [Текст] / Б. О. Матвійчук, Н. Р. Федчишин // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (диагностика, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Мета роботи — оцінити післяопераційні результати лікування у пацієнтів з варикозною хворобою, прооперованих ендотермальним методом. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 129 пацієнтів, прооперованих у клініці з приводу варикозної хвороби С2‑С6 класу за СЕАР великої підшкірної вени за період з 1.03.2016 до 12.09.2017 рр. Середній вік — (43,4 ± 11,2) року. Серед хворих переважали жінки (76,1 %). Клас С2 за СЕАР діагностовано у 39 (30,2 %) пацієнтів, С3 — у 47 (36,3 %), С4 — у 21 (16,3 %), С5 — у 9 (6,9 %), С6 — у 13 (10,3 %). Середній діаметр великої підшкірної вени визначали при ультрасонографічному дослідженні у вертикальному положенні пацієнта. У середній третині стегна він дорівнював (0,9 ± 0,3) см, у ділянці сафено‑феморального співустя у місці впадіння vena epigastrica superficialis — (1,0 ± 0,2) см. Результати та обговорення. Частота реканалізації коагульованої вени через 1 рік становила 4,6 %, рецидиву варикозної хвороби — 8,3 %, шкірного подразнення — 1,8 %, екхімозу — 0,9 %, еритеми — 0,9 %, гіперпігментації — 1,8 %. Висновки. Отримані результати свідчать про високу ефективність методу ендовазальної лазерної коагуляції. Більшість ускладнень є спорадичними і значущо не впливають на загальний задовільний кінцевий результат: частота реканалізації вени через рік — 4,6 %
Дод.точки доступу:
Федчишин, Н. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Результати використання абляційно-термічних втручань в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок, ускладненої С4-С6 ступенями хронічної венозної недостатності [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 5/6. - С. 67-69

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (осложнения, хирургия)
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER (осложнения, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER (осложнения, хирургия)
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (осложнения, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION
Анотація: Хронічні захворювання вен нижніх кінцівок є одними з найпоширеніших захворювань судинної системи. Хронічна венозна недостатність С4-С6 ступені - є найскладнішим проявом захворювання вен і потребує комплексного лікування. Мініінвазивні засоби хірургічного лікування дозволяють зменшити кількість ускладнень у післяопераційному періоді та скоротити термін загоєння виразки. Ендовенозну лазерну абляцію, радіочастотну абляцію виконують при різних розмірах виразки. Післяопераційний період потребує антибактеріальної терапії та компресійного трикотажу.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Прасол, В. О.
Пуляєва, І. С.
Черкашенінов, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Музиченко, П. Ф.
Порівняльний аналіз використання різних інструментальних методів тимчасової зупинки кровотечі в хірургії магістральних судин [Текст] / П. Ф. Музиченко, В. А. Черняк // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 3/4. - С. 120-122. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы, оборудование)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HEMOSTATIC TECHNIQUES
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL
АРГОНОПЛАЗМЕННАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- ARGON PLASMA COAGULATION
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION
Анотація: Існуючі методи тимчасової зупинки кровотечі в хірургії магістральних судин досить ефективні, але при деяких патологічних станах виникає потреба удосконалення проведення гемостазу і застосування новітніх методів, які дозволяють зменшити травматичність проведення маніпуляцій та забезпечують оптимальні умови для процесу регенерації в інтраопераційній зоні. Проведене нами порівняльне дослідження показало ряд переваг біполярного електроскальпеля власної конструкції, який можна використовувати в різних галузях медицини хірургічного профілю
Дод.точки доступу:
Черняк, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Синяченко, Ю. О.
Течение и эффективность лечения варикозной болезни вен нижних конечностей у больных сахарным диабетом [Текст] / Ю. О. Синяченко, Г. Е. Самойленко, О. В. Синяченко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 1. - С. 39-44. - Библиогр.: с. 43

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, осложнения)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, ультрасонография, хирургия)
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография, хирургия, этиология)
ФЛЕБЭКТОМИЯ -- PHLEBECTOMY (методы)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Сахарный диабет 2-го типа (СД2) является фактором риска артериосклероза нижних конечностей, а связь с состоянием венозного бассейна сосудов ног остается изученной недостаточно, не уточнена эффективность хирургических методов лечения больных с варикозом. Цель исследования: проанализировать характер течения варикозной болезни вен ног и эффективность лечебных мероприятий на фоне СД2. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 302 больных (75 мужчин и 227 женщин в возрасте 29–72 лет), 16 % из которых ранее перенесли флеботромбоз, а частота II–VI классов венозной недостаточности составила соответственно 10, 14, 37, 16 и 23 %. Эндовенозная лазерная коагуляция выполнена 263 пациентам, а 39 — традиционная флебэктомия или лигирование перфорантов. Результаты. Среди обследованных больных варикозной болезнью вен нижних конечностей СД2 выявлен в 9 % случаев, чаще у мужчин и пациентов старших возрастных групп на фоне атеросклероза сосудов ног (подвздошных, бедренных, берцовых, подколенных артерий), что сопровождалось более частым вовлечением в процесс большой подкожной вены и приустьевым ее расширением, превалированием тяжелых классов венозной недостаточности, значительно худшими результатами хирургического лечения варикоза и большей частотой развития осложнений, невзирая на более частое фоновое использование ривароксабана и низкомолекулярных гепаринов, а эффективность эндовенозной лазерной абляции спустя четыре недели после ее проведения уступает таковой в группе без СД2, при этом уровень гликемии обратно коррелирует с показателем поверхностного натяжения венозной крови, который имеет прогностическую значимость в контексте дальнейших лечебных мероприятий. Вывод. Наличие СД2 является фактором риска более тяжелого течения варикоза вен ног, негативным фактором в отношении прогноза эффективности хирургического лечения этого заболевания и числа осложнений
Дод.точки доступу:
Самойленко, Г. Е.
Синяченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Ефективність ендовенозної лазерної коагуляції великої підшкірної вени залежно від її діаметра із застосуванням торцевого світловода [Текст] / В. Г. Мішалов, О. В. Кузьменко, Л. Ю. Макулан // Хірургія України. - 2017. - N 1. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION
ПОДКОЖНАЯ ВЕНА -- SAPHENOUS VEIN
ОПТИЧЕСКОЕ ВОЛОКНО -- OPTICAL FIBERS
Анотація: Мета роботи — визначити найбільший діаметр сафенофеморального співустя (СФС) для результативної абляції великої підшкірної вени (ВПВ) із застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і торцевого світловода. Матеріали і методи. У проспективне дослідження було залучено 112 хворих (81 (72,3 %) жінка та 31 (27,7 %) чоловік віком від 20 до 67 років, середній вік — (39,03 ± 0,45) року) з варикозною хворобою нижніх кінцівок та класом хронічного захворювання вен IІ–VI за СЕАР. Остіальний рефлюкс у 71 (63,4 %) хворого поширився до нижньої третини стегна, у 24 (21,4 %) — до верхньої третини гомілки, у 14 (15,1 %) — був тотальним. Діаметр СФС — від 5 до 21 мм, у середньому — (11,5 ± 0,3) мм. Тяжкість хронічного захворювання вен за класифікацією VSS у середньому оцінено (10,72 ± 0,57) бала. Довжина сегмента ВПВ, обробленого із допомогою ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК), становила від 7 до 96 см, медіана — 38 см. Термін спостереження за хворими — 1 рік. Результати та обговорення. Реканалізація ВПВ виникла у 14 (12,5 %) хворих: у 3 випадках — на відстані до 5 см від СФС, в 11 — на відстані від 7 до 21 см (у середньому (13,6 ± 1,3) см). Ризик реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих з діаметром СФС понад 16 мм у 12,2 разу перевищував такий у хворих з діаметром СФС ≤ 16 мм (відносний ризик — 12,2; 95 % довірчий інтервал — 5,2 — 28,9). Тяжкість хронічного захворювання вен у хворих з діаметром СФС ≤ 16 мм зменшилася у 6,35 разу, а з діаметром понад 16 мм — у 1,39 разу. Висновки. За даними логістичного регресійного аналізу, граничний (найбільший) діаметр СФС для результативної абляції ВПВ із застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і торцевого світловода становить 16 мм. Річна кумулятивна частота реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих із діаметром СФС ≤ 16 см дорівнювала 5,9 % (з протяжністю рецидивного рефлюксу до 5 см), із діаметром понад 16 мм — 72,7 % (з протяжністю рецидивного рефлюксу понад 5 см), а сумарний показник шкали VSS зменшився в 6,35 та 1,39 разу відповідно
Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.
Кузьменко, О. В.
Макулан, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Мішалов, В. Г.
Алгоритм вибору методу оперативного лікування варикозної хвороби із застосуванням ендовенозної лазерної коагуляції та оцінка його ефективності [Текст] / В. Г. Мішалов, О. В. Кузьменко, Л. Ю. Маркулан // Серце і судини. - 2017. - N 2. - С. 29-36. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (диагноз, патофизиология, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Кл.слова (ненормовані):
Кроссэктомия
Дод.точки доступу:
Кузьменко, О. В.
Маркулан, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Профілактика тромботичних ускладнень при застосуванні ендовенозних методик в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 7. - С. 25-27. - Бібліогр.: с. 27

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (терапия, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (вредные воздействия, методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (вредные воздействия, методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия, методы)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Найбільш перспективними сучасними методиками лікування варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК) є ендовенозні. Поряд з численними перевагами, ці методики мають і певні недоліки, серед яких післяопераційні тромботичні ускладнення. Збільшення частоти виявлення тромбофілії у пацієнтів також змушує звернути увагу на боротьбу з тромботичними ускладненнями. Матеріали і методи. У дослідження відібрані 2 групи по 27 пацієнтів, з яких у 25 – застосовували ендовенозну лазерну коагуляцію (ЕВЛК), у 2 – радіочастотну облітерацію (РЧО). Пацієнтам 1–ї групи для тромбопрофілактики призначали надропарин, 2–ї групи – ривароксабан. Тривалість тромбопрофілактики 5 діб. Результати. Ендовенозні методики виявилися достатньо безпечними щодо післяопераційних тромботичних ускладнень, проте, певний ризик їх виникнення все одно існує. Проведення тромбопрофілактики дозволило зменшити ризик виникнення післяопераційних тромботичних ускладнень до 3,7% (за даними літератури – 5,3%)
Дод.точки доступу:
Усенко, О. Ю.
Артеменко, М. О.
Варга, А. В.
Унінець, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Мішалов, В. Г.
Ефективність ендовенозної лазерної коагуляції великої підшкірної вени залежно від її діаметра з застосуванням радіального світловода [Текст] / В. Г. Мішалов, О. В. Кузьменко, Л. Ю. Маркулан // Клінічна хірургія. - 2017. - N 6. - С. 34-38. - Бібліогр.: с. 37-38

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы, оборудование)
ЛАЗЕРЫ ПОЛУПРОВОДНИКОВЫЕ -- LASERS, SEMICONDUCTOR
ПОДКОЖНАЯ ВЕНА -- SAPHENOUS VEIN (патология, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета дослідження. Визначити граничний (найбільший) діаметр сафенофеморального співустя (СФС) для результативної ендоваскулярної лазерної коагуляції (ЕВЛК) великої підшкірної вени (ВПВ) з застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і радіального світловода
Матеріали і методи. У проспективне дослідження включені 97 пацієнтів з варикозною хворобою нижніх кінцівок (ВХНК), 66 (68%) жінок та 31 (32%) чоловік, віком від 21 до 71 року, у середньому (41,07 ± 1,17) року; хронічне захворювання вен (ХЗВ) IІ - VI класу (за СЕАР). Остіальний рефлюкс у 58 (59,8%) хворих поширювався до нижньої третини стегна, у 24 (24,7%) - до верхньої третини гомілки, у 15 (15,5%) - тотальний. Діаметр СФС від 5 до 30 мм, у середньому (15,3 ± 0,6) мм. Тяжкість ХЗВ за класифікацією VSS (11,68 ± 0,66) бала. Довжина сегмента ВПВ, на якому здійснено ЕВЛК, від 7 до 94 см, медіана - 37 см. Тривалість спостереження 1 рік.
Реканалізація ВПВ виникла у 10 (10,3 %) хворих; з них у 4 - на відстані до 5 см від СФС, у 6 - від 12 до 25 см. Прогнозовану ймовірність реканалізації ВПВ відзначають за діаметра СФС більше 23 мм (логістична регресія). Ризик реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих за діаметра СФС понад 23 мм у 34,8 разу більше, ніж у хворих за діаметра СФС 23 мм і менше (ВР = 34,8; 95% ДІ 58,5- 141,7). Тяжкість ХЗВ за діаметра СФС 23 мм і менше зменшилася у 8,27 разу, більше 23 мм - в 1,18 разу
За даними логістичного регресійного аналізу, граничний (найбільший) діаметр СФС для результативної абляції ВПВ з застосуванням діодного лазера і радіального світловода становить 23 мм. Річна кумулятивна частота реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих за діаметра СФС 23 см і менше становила 2,3% (протяжність рецидивного рефлюксу до 5 см), понад 23 мм - 80%, сумарний показник за шкалою VSS через 1 рік після операції зменшувався відповідно у 8,27 та 1,18 разу
Дод.точки доступу:
Кузьменко, О. В.
Маркулан, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)