Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (67)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Лейомиома<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 214
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок) [Текст] = Hemoperitoneum as a result of bleeding from a vein lying on the capsule of subserous leiomyoma of uterus (Clinical case) / В. В. Біла [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 43-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения, патофизиология, ультраструктура)
ГЕМОПЕРИТОНЕУМ -- HEMOPERITONEUM (диагностика, осложнения, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения, хирургия, этиология)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (осложнения, хирургия)
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (осложнения, хирургия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лейоміома є доброякісним новоутворенням матки, найбільш чутливою пухлиною жіночих статевих органів. Пухлина може мати субмукозну, інтрамуральну, субсерозну локалізації, кожній з яких властиві особливості перебігу та ускладнення. У статті описано клінічне спостереження випадку внутрішньочеревної кровотечі, яка була спричинена розривом вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки. Наведено дані літератури щодо частоти лейоміоми та її локалізації, а також пояснення складності істинного оцінювання частоти зазначеної патології, особливості даного випадку з клінічного та патоморфологічного погляду. Огляд літератури дозволив віднайти 125 описів клінічних випадків кровотечі із судини субсерозного вузла протягом останніх 100 років. Представлений клінічний випадок є цікавим з погляду діагностики. Картина «гострого живота» при лейоміомі найчастіше асоційована з порушенням живлення вузла, а у даному випадку вона була спричинена розривом судини внаслідок перекруту вузла та кровотечі з неї. Пацієнтку, яка в анамнезі мала субсерозну лейоміому матки, госпіталізовано зі скаргами на дискомфорт у нижніх відділах живота. Під час об’єктивного обстеження виявлено збільшену матку до 16 тиж вагітності, а при ультразвуковому – лейоміоматозний вузол у дні матки, що за розмірами є вдвічі більшим самої матки, у черевній порожнині – до 500 мл крові. При оперативному втручанні виявлено субсерозний вузол у дні матки з частковим перекрутом, встановлено джерело кровотечі – вена по задній стінці матки. Пацієнтці виконано консервативну міомектомію, гістологічне дослідження підтвердило лейоміому матки, пацієнтку виписано у задовільному стані. Нещодавні систематичні огляди літератури продемонстрували, що міомектомія є кращим втручанням порівняно з гістеректомією, позаяк такий об’єм операції знижує поширеність шоку, крововтрати у пацієнток
Leiomyoma is a benign tumor of the uterus and it is considered to be the most sensitive tumor of the female genital organs. The tumor can have submucosal, intramural, and subserosal localizations, each of which has specific features of the course and complications. The article describes the clinical observation of a case of intra-abdominal bleeding, which was caused by the rupture of a vein lying on the capsule of a subserous uterine leiomyoma. Literature data about the leiomyoma frequency and its localization are presented in the article, as well as an explanation of the complexity of the true assessment of the frequency of this pathology, the peculiarities of a described case from a clinical and pathomorphological point of view. A review of the literature allowed to find 125 descriptions of clinical cases of bleeding from the vessel of the subserosal node during the last 100 years. The presented clinical case is interesting from the point of diagnosis. The picture of an “acute abdomen” by leiomyoma is most often associated with a blood circulation disorder of the node, and in this case it was caused by a rupture of a vessel due to twisting of the node and bleeding from the vessel. The patient with a history of subserous leiomyoma of the uterus was hospitalized with complaints of discomfort in the lower abdomen. During the objective examination, an enlarged uterus up to 16 weeks of pregnancy was diagnosed, and during ultrasound examination a leiomyoma node in the uterine fundus, which was twice larger than the uterus size itself, and up to 500 ml of blood in the abdominal cavity were found. During surgery, a subserous node in the uterus fundus with partial torsion was found, the source of bleeding was established – a vein on the posterior wall of the uterus. The patient was operated by conservative myomectomy, histological examination confirmed uterine leiomyoma, the patient was discharged in satisfactory condition. Recent systematic literature reviews have shown that myomectomy is a better surgical procedure compared to hysterectomy, as it reduces the prevalence of shock and blood loss in patients
Дод.точки доступу:
Біла, В. В.
Костенко, О. Ю.
Слободяник, О. Я.
Леуш, С. С.
Тер-Тумасова, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прощенко, О. М.
Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки [Текст] = Influence of hysterectomy due to leiomyoma on woman’s psychological status / О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 36-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения, патофизиология, психология, хирургия, этиология)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (методы, психология, тенденции)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, организация и управление, тенденции, этика)
Анотація: Мета дослідження: вивчення клініко-психопатологічних особливостей та психоемоційного симптомокомплексу і пограничних психічних розладів у жінок репродуктивного віку після видалення матки з приводу лейоміоми. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного портрета 160 жінок після видалення матки з приводу лейоміоми. З них 90 пацієнткам (середній вік - 45,9±1,3 року) проведено трасвагінальну гістеректомію як класичну, так і лапароскопічно асистовану з опортуністичною сальпінгектомією (І група) та 70 пацієнткам (середній вік - 47,2±1,6 року) - абдомінальну гістеректомію з опортуністичною сальпінгектомією (II група). До контрольної групи увійшли 50 жінок у віці 45,7±1,3 року із безсимптомним перебігом лейоміоми. Використовували клініко-психопатологічний, анамнестичний та експериментально-психологічний методи. До патопсихологічних методик були включені методики наочного представлення профілю особистості за допомогою Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника. Анкетування проводили на доопераційному етапі, у період адаптації та протягом 12 міс. Статистичне оброблення даних моніторингу здійснювали за φ-критерієм із застосуванням пакета програм для статистичного аналізу STATISTICA v. 10 і за допомогою прикладної програми Microsoft Office Excel. Результати. На підставі проведеного анкетування встановлено, що 44 (48,89 %) пацієнтки І групи і 33 (47,14 %) жінки ІІ групи мали розлади, пов’язані з тривожністю, та у 6 (6,67 %) і 5 (7,14 %) пацієнток обох груп відповідно виявлено депресію до проведення оперативного лікування. Після гістеректомії кількість пацієнток із розладом, пов’язаним із тривожністю, зросла до 52 (57,78 %) серед пацієнток І групи і 41 (52,57 %) ІІ групи, із депресією збільшення кількості констатували до 10 (11,11 %) та 8 (11,43 %) жінок відповідно. Проте проведений разом із психологами психопатологічний аналіз через 12 міс після гістеректомії визначив афективну симптоматику в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках приховану депресію із соматопсихічною кореляцією, що проявлялась відчуттям серцебиття, кардіалгіями, вегетативними розладами. На розвиток психоемоційних проявів впливали тип акцентуації особистості. У цій структурі найбільшу частку становили виявлені пси- хоастенічні та істеричні риси характеру. Під час аналізу додаткових психогенних чинників важливим був вік пацієнток. Жінки у віці до 44 років асоціювали гістеректомію з втратою жіночності із передчасним старінням організму. Пацієнтки із успішною реалізацією своєї ролі у сім’ї і суспільстві мали кращу післяопераційну психологічну адаптацію. Висновки. Установлено тенденцію до збільшення кількості розладів, пов’язаних із тривожністю та депресивними станами після гістеректомії з приводу міоми. Через 12 міс наявна афективна симптоматика в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках - прихована депресія Післяопераційна реабілітація має включати консультацію психолога для виявлення і лікування пограничних психічних порушень, що приведе до ініціації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та нормалізації психоемоційного статусу
The objective: to study the clinical-psychopathological features and psycho-emotional symptoms and borderline mental disorders in women of reproductive age after hysterectomy due to leiomyoma. Materials and methods. An assessment of the psychological state of 160 women after hysterectomy for leiomyoma was carried out. 90 patients of them (average age - 45.9±1.3 years old) had transvaginal hysterectomy, both classic and laparoscopically assisted one with opportunistic salpingectomy (I group) and 70 patients (average age - 47.2±1.6 years old) - abdominal hysterectomy with opportunistic salpingectomy (II group). The control group included 50 women 45.7±1.3 years old with asymptomatic leiomyoma. Clinical psychopathological, anamnestic and experimental psychological methods were used. Pathopsychological methods included methods of visual presentation of the personality profile using the Minnesota Multifaceted Personality Questionnaire. The survey was conducted at the pre-operative period, during the adaptation period and during 12 months. Statistical processing of monitoring data was carried out according to the φ-criterion using the statistical analysis software package STATISTICA v. 10 and Microsoft Office Excel application. Results. The results of the questionnaire determined that 44 (48.89 %) patients of the I group and 33 (47.14 %) women of the II group had disorders related to anxiety, and 6 (6.67 %) and 5 (7 .14 %) of the patients of both groups, respectively, were diagnosed depression before surgical treatment. After hysterectomy the number of patients with an anxiety disorder increased to 52 (57.78 %) in the I group and 41 (52.57 %) - II group, with depression - to 10 (11.11 %) and 8 (11.43 %) women, respectively However, the psychopathological analysis with psychologists in 12 months after hysterectomy determined affective symptoms in 11 (15.7±7.0 %), and latent depression with a somatopsychic correlation, manifested by a feeling palpitation, cardialgias, vegetative disorders was found in 8 (11.4±6.0 %) cases. The type of personality accentuation influenced the development of psychoemotional manifestations. In this structure, the largest rate consisted of psychoasthenic and hysterical character traits. The age of the patient was important when analyzing additional psychological factors. Women under 44 years old associated hysterectomy with loss of femininity with premature aging of the organism. The patients with successful implementation of their role in the family and society had better postoperative psychological adaptation. Conclusions. There is a trend toward an increased number of anxiety and depressive disorders after hysterectomy in women with leiomyoma. After 12 months, affective symptoms were present in 11 (15.7±7.0 %) cases and in 8 (11.4±6.0 %) cases - hidden depression. Postoperative rehabilitation should include a consultation with a psychologist to identify and treat borderline mental disorders, which will lead to the initiation of compensatory and adaptive reactions of the body and the normalization of the psycho-emotional status
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії органів малого тазу у диференційній діагностиці сарком матки [Текст] = The role of computed tomography, ultrasound diagnostics and magnetic resonance imaging of the pelvic organs for the differential diagnosis of uterine sarcoma / С. С. Давидюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 36-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
САРКОМА ЭНДОМЕТРИАЛЬНАЯ СТРОМАЛЬНАЯ -- SARCOMA, ENDOMETRIAL STROMAL (диагностика, патофизиология, ультраструктура, этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY (использование, тенденции)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы, тенденции)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (статистика, тенденции)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Аналіз ефективності комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії в ранній диференційній діагностиці між хворими на саркому та лейоміому тіла матки. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 24 жінки, яким було проведено хірургічне втручання з 2020 року по 2022 року в умовах КНП «ПКОЦ ІФ ОР». Дане дослідження базується на нашому клінічному спостереженні та ретроспективному аналізі за 12 пацієнтами з саркомою матки І–ΙІ (рТ1-2N0M0) стадії та 12 хворими з лейоміома матки.в КНП «ПКОЦ ІФ ОР» з 2020 по 2022 рік. Основні результати. Середній вік пацієнтів із саркомою склав (59,583), а пацієнтів з лейоміомою – (47, 333). Аналізуючи онкомаркер, СА-125, серед 24 хворих: у 100% хворих на лейоміому матки – в межах норми, а у хворих на саркому матки у 25% випадків – підвищений. Для доопераційної диференційної діагностики за допомогою комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії між 24 хворими були відібрані наступні показники, такі як: нечіткість контурів утвору, наявність некрозу, форма, неоднорідність контрастування, відсутність чи наявність кальцинатів, кількість утворень, потовщення ендометрію та наявності асциту. Висновики. Згідно даних комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії, ми отримали наступний розподіл серед хворих на саркому матки І-ІІ стадії – у 10 з 12 хворих відсутні чіткі контури пухлинного утворення, а також відсутні кальцинати. У 9 з 12 пацієнток наявний потовщений ендометрій, у 6 з 12 жінок були наявні ділянки некрозу пухлинного утворення, серед 5 з 12 хворих дані пухлині утворення були одиночними та тільки у 2 з 12 наявний асцит. Комп’ютерна томографія, має обмежені можливості в первинній діагностиці та у стадіюванні локального поширення міометріальних уражень
Analysis of the efficiency of computed tomography, ultrasound diagnostics and magnetic resonance imaging in the early differential diagnosis between patients with sarcoma and leiomyoma of the uterine body. Object and research methods. 24 women who underwent surgical intervention from 2020 to 2022 in the conditions at the Municipal Non-Profit Institution “Precarpathian Clinical Oncology Center of the Ivano-Frankivsk Regional Council” took part in the study. This study is based on our clinical observation and retrospective analysis of 12 patients with uterine sarcoma stage I-II (рТ1-2N0M0) and 12 patients with uterine leiomyoma at the Municipal Non-Profit Institution “Precarpathian Clinical Oncology Center of the Ivano-Frankivsk Regional Council” from 2020 to 2022. The results. The average age of the analyzed patients: among patients with stage I-II uterine sarcoma (pT1-2N0M0), the age ranged from 35 to 75 years, and among patients with uterine leiomyoma - from 32 to 62 years. The mean age of patients with sarcoma was (59,583) and of patients with leiomyoma was (47, 333). Analyzing the tumor marker, CA-125, among 24 patients, the following results were obtained: in 100% of cases among patients with uterine leiomyoma, this indicator was normal, and in patients with uterine sarcoma, it was elevated in 25% of cases. For preoperative differential diagnosis with the help of computer tomography, ultrasound diagnostics and magnetic resonance imaging, the following indicators were selected among 24 patients, such as: vagueness of the contours of the tumor, presence of necrosis, shape, heterogeneity of contrast, absence or presence of calcifications, number of tumors, thickening endometrium and the presence of ascites. Conclusions. The mean age of patients with sarcoma was (59,583) and of patients with leiomyoma was (47, 333). In 100% of cases among patients with the CA-125 tumor marker indicator, it was normal, and in 25% of cases among patients with uterine sarcoma, it was elevated. According to the data of computer tomography, ultrasound diagnostics and magnetic resonance imaging, we obtained the following distribution among patients with stage I-II uterine sarcoma - 10 out of 12 patients have no clear contours of the tumor formation, as well as no calcifications. 9 out of 12 patients have a thickened endometrium, 6 out of 12 women have areas of tumor necrosis, 5 out of 12 patients have single tumors and only 2 out of 12 have ascites. For patients with uterine leiomyoma, characteristic radiological signs showed the following results: 9 out of 12 patients had multiple fibromatous formation with calcifications. Among 10 out of 12 women, fibromatous formations were clearly demarcated. No woman had ascites, and 1 of 12 patients had thickened endometrium and degeneration of fibromatous nodes. Computed tomography has limited capabilities in primary diagnosis and staging of local spread of myometrial lesions
Дод.точки доступу:
Давидюк, С. С.
Крижанівська, А. Є.
Савчук, Ю. А.
Белегай, А. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хміль, С. В.
Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Текст] = Hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis / С. В. Хміль, Н. Я. Петришин // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 69-74

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, этиология)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: На сьогоднішній день проблема безпліддя є актуальною. Найефективнішою методикою лікування усіх форм безпліддя є програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), а саме екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Протягом останнього часу все більша кількість вітчизняних та іноземних наукових праць спрямована на вивчення безпліддя на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту як частих причин невдач імплантації ембріона та повторних втрат вагітності. Мета дослідження – вивчити особливості гормонального профілю організму жінок із безпліддям на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту з невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 130 амбулаторних карт пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. До першої групи дослідження увійшли 47 безплідних жінок із лейоміомою матки, до другої – 53 жінки з безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Третю групу контролю склали 30 пацієнток із безпліддям, зумовленим чоловічим фактором. Показники гормонального профілю, а саме рівні концентрації основних гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові вивчено в різні дні менструального циклу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програм «Microsoft Office Excell» та «Statistica 7.0». Достовірність приймали при показниках р0,05. Результати. Виявлено певні зміни гормонального профілю, а саме базальної концентрації гормонів репродуктивної системи та їх рівнів у різні дні менструального циклу, серед жінок основних досліджуваних груп відносно групи контролю. Висновки. Особливості гормонального забезпечення жінок із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту пов’язані, насамперед, з наявністю тієї чи іншої супутньої гінекологічної патології, чи їх поєднаного перебігу. Це має вплив на подальші результати лікування безпліддя за допомогою ДРТ
The аim of research is to study the hormonal profile peculiarities of women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis with unsuccessful IVF attempts in the anamnesis. Material and Methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one included 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also had failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The concentration levels of the main gonadotropic and sex hormones in blood serum were studied and compared on different days of the menstrual cycle. Results. Certain changes in the hormonal profile, including the basal concentration of hormones of the reproductive system and their levels on different days of the menstrual cycle, were revealed among the women of the studied groups compared to the control group. Conclusions. The hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis are primarily related to the presence of one or another concomitant gynecological pathology, or their combined course. This definitely probably has an impact on the further results of infertility treatment with ART
Дод.точки доступу:
Петришин, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хміль, С. В.
Ретроспективний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям і невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Текст] = Retrospective analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and failed ivf attempts in the anamnesis on the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis / С. В. Хміль, Н. Я. Петришин. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 130-136. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, осложнения, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
МЕДИЦИНСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ТЩЕТНОСТЬ -- MEDICAL FUTILITY (психология, этика)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі при коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карток 130 пацієнток з безпліддям. Для проведення аналізу пацієнток розділили на три клінічні групи. Першу групу дослідження склали 47 жінок із невдалими спробами ЕКЗ та лейоміомою матки, другу – 53 жінки із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту (у пацієнток цієї групи також наявні невдалі спроби ЕКЗ в анамнезі). Третю (контрольну) групу порівняння склало 30 пацієнток із безпліддям, обумовленим чоловічим фактором. Результати. Клініко-анамнестична картина жінок з лейоміомою матки та хронічним ендометритом характеризується порушеннями репродуктивної функції. Найчастіші скарги включають зміну характеру та ритму менструації, в тому числі аномальні маткові кровотечі, звичне невиношування, безпліддя, синдром хронічного тазового болю, в тому числі диспареунія, та білі із статевих шляхів. Дані вказують на збільшену частоту урогенітальних інфекцій та більшу кількість перенесених оперативних втручань як факторів розвитку ХЕ та ЛМ. Аналіз анамнестичних даних жінок з ЛМ та ХЕ встановив превалювання вторинної форми безпліддя та наявність попереднього його лікування, в тому числі за допомогою ДРТ. Невдалі спроби ЕКЗ зафіксовано у всіх групах, включених в дослідження. Кількість проведених стимуляцій овуляції в протоколах ЕКЗ коливалась від 1 до 3, а спроб ембріотрансферу у цих же пацієнток – від 2 до 5. Висновки. Отримані результати ретроспективного аналізу вказують на характерні клініко-анамнестичні особливості у пацієнток із безпліддям на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Наявність в анамнезі невдалих спроб ЕКЗ обгрунтовують подальший науковий пошук для оптимізації тактики ведення таких пацієнток в програмах допоміжних репродуктивних технологій
The aim of the study - to conduct a comparative analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and unsuccessful IVF attempts in the anamnesis with the comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. Materials and methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one includes 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also have failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The results. The clinical and anamnestic features of women with uterine leiomyoma and chronic endometritis is characterized by reproductive function disorders. The most common complaints include changes in the pattern and rhythm of menstruation, including abnormal uterine bleeding, recurrent early miscarriages, infertility, chronic pelvic pain syndrome, including dyspareunia, and pathological vaginal discharge. The data indicate an increased frequency of urogenital infections and a greater number of transferred surgical interventions as factors for the development of chronic endometritis and uterine leiomyoma. The analysis of the anamnestic data established the prevalence of the secondary form of infertility and the presence of its previous treatment, including the assisted reproductive technologies. Unsuccessful IVF attempts were recorded in all groups included in the study. The number of ovulation stimulations in IVF protocols ranged from 1 to 3, and embryo transfer attempts in the same patients ranged from 2 to 5. Conclusions. The obtained results of the retrospective analysis indicate characteristic clinical and anamnestic features in patients with infertility against the background of comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. The presence in the anamnesis of unsuccessful IVF attempts justify further scientific research to optimize the management of such patients in the programs of assisted reproductive technologies
Дод.точки доступу:
Петришин, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вузлова лейоміома матки гігантських розмірів на фоні поєднаної екстрагенітальної патології (Випадок із практики) [Текст] = Nodular leiomyoma of the uterus of giant size on the background of combined extragenital pathology (Case study) / О. В. Голяновський [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 33-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология, этиология)
ЛЕРИША СИНДРОМ -- LERICHE SYNDROME (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология, этиология)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (методы)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ -- CONVALESCENCE (психология)
Анотація: У статті представлено клінічний випадок вузлової лейоміоми матки гігантських розмірів на фоні цукрового діабету 2-го типу, хронічної артеріальної гіпертензії й ожиріння з класичною картиною метаболічного синдрому і розвитком тяжкої судинної патології зі стенооклюзивним атеросклеротичним ураженням біфуркації черевної аорти (синдром Лериша) і гострим порушенням кровотоку у лівій нижній кінцівці з гангреною пальців лівої стопи. Хвора була госпіталізована і комплексно обстежена у відділенні судинної хірургії Київської обласної клінічної лікарні (КОКЛ), що є клінічною базою кафедри акушерства і гінекології №1 Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. У відділенні підтверджено діагноз і успішно проведено симультантне двоетапне хірургічне втручання гінекологами і судинними хірургами: І етап – проведення пангістеректомії з ревізією органів черевної порожнини і надання доступу до черевної аорти і виконання ІІ етапу – тромбоендартеріектомія біфуркації черевної аорти. У післяопераційний період відновлено периферійний кровотік, повний регрес ішемії, некроз пальців лівої стопи сухий, обмежений, з тенденцією до відмежування. Проведено ампутацію І, ІІ пальців лівої стопи. Післяопераційний період без ускладнень – на 9-у добу виписана додому в задовільному стані для подальшого амбулаторного лікування. Цукровий діабет 2-го типу, хронічна артеріальна гіпертензія й ожиріння з класичною клінічною картиною метаболічного синдрому призвели як до розвитку лейоміоми матки, так і до атеросклеротичних змін черевної аорти і магістральних судин нижніх кінцівок (синдром Лериша). Успішне проведення лікування у даному клінічному випадку стало можливим завдяки злагодженій роботі мультидисциплінарної команди спеціалістів КОКЛ як на етапі комплексного обстеження і встановлення діагнозу, так і під час проведення симультантної операції
The article presents a clinical case of nodular uterine leiomyoma of giant size on the background of type 2 diabetes mellitus, chronic hypertension and obesity with a classic picture of metabolic syndrome and the development of severe vascular pathology with steno-occlusive atherosclerotic lesions of the abdominal aorta bifurcation (Lerich’s syndrome) and acute circulatory disorders in the left lower extremity with gangrene of the toes of the left foot. The patient was hospitalized and comprehensively examined in the Department of Vascular Surgery of the Kyiv Regional Clinical Hospital (KRCH), which is the clinical base of the Department of Obstetrics and Gynecology №1 of the Shupyk National Healthcare University of Ukraine. The diagnosis was confirmed in the department and simultaneous two-stage surgery was successfully performed by gynecologists and vascular surgeons: first stage – pangysterectomy with revision of the abdominal organs and access to the abdominal aorta, second stage – thrombendarterectomy of the bifurcation of the abdominal aorta. In the postoperative period we restored peripheral blood flow, performed complete regression of ischemia, necrosis of the toes of the left foot dry, limited with a tendency to delimitation. Amputation of the first and second toes of the left foot was performed. Postoperative period was uneventful, on day 9 the patient was discharged home in satisfactory condition for further outpatient treatment. Diabetes mellitus type 2, chronic hypertension and obesity with a classic clinical picture of metabolic syndrome have led to the development of uterine leiomyoma and atherosclerotic changes in the abdominal aorta and main vessels of the lower extremities (Lerich’s syndrome). The successful outcome of this clinical case was made possible by the coordinated work of a multidisciplinary team of KRCH specialists both at the stage of comprehensive examination and diagnosis, and during simultaneous surgery
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Клюзко, І. В.
Абраменко, А. В.
Супрунюк, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голяновський, О. В.
Оцінювання функції плацентарного комплексу і профілактика невиношування у вагітних із лейоміомою матки [Текст] = Assessment of placental complex function and miscarriage prevention in pregnant women with uterine fibroid / О. В. Голяновський, К. В. Супрунюк, С. В. Фролов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 5. - С. 45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS (использование, тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, этиология)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (тенденции)
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти загрози переривання і невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки шляхом прогнозування та удосконалення лікувальних заходів
Вагітні з лейоміомою матки мають підвищений ризик плацентарної дисфункції з порушенням балансу основних гормонів плаценти: підвищення концентрації естрадіолу та відносне зниження прогестерону і хоріонічного гонадотропіну, зсув естроген-прогестеронової рівноваги у бік відносної гіперестрогенії. Застосування лікувальних заходів із довготривалою підтримкою препаратами прогестерону, магнію і низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти з метою профілактики невиношування вагітності на тлі клінічних проявів загрози переривання вагітності є достатньо ефективним
The objective: to reduce the frequency of the threat of pregnancy interruption and loss in women with uterine fibroid through treatment prediction and improvement
The use of medical measures with long-term support with progesterone, magnesium and low doses of acetylsalicylic acid for the prevention of miscarriage in persons with the clinical manifestations of the threat of gestation is quite effective
Дод.точки доступу:
Супрунюк, К. В.
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Огороднік, Н. А.
Вітамін-D статус у жінок репродуктивного віку з міомою матки [Текст] / Н. А. Огороднік // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 51-52

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA (терапия, хирургия)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Анотація: Міома (лейоміома, фіброміома, фіброма) матки займає перше місце серед доброякісних гормоноза- лежних неоплазій репродуктивної системи у жінок дітородного віку. Захворюваність на міому матки коливається в межах від 5,4% до 77% залежно від досліджуваної популяції та методів діагностики (Stewart EA, et al., 2017). Оскільки у більшості пацієнток міома має безсимптомний перебіг, фактична захворюваність вважається набагато вищою. За даними літератури, 40-60% усіх проведених гістеректомій пов’язані з наявністю міоми, що робить її одним з індикаторів даного оперативного втручання. Симптоми, спровоковані міомою матки, чинять негативний вплив на фізичну та соціальну активність, якість життя жінки, її репродуктивну функцію і продуктивність праці. В умовах глобальної нестачі/дефіциту вітаміну D, значний інтерес дослідників викликає взаємозв’язок вітамін D-статусу пацієнток з міомою матки та її клінічним перебігом, а також можливість використання вітаміну D у якості одного з компонентів консервативної терапії міоми матки. Опубліковані результати ряду експериментальних досліджень демонструють значне пригнічення росту міома- тозних вузлів під впливом вітаміну D як in vitro, так і in vivo, при моделюванні міоми на тваринах. Було виявлено, що клітини міоми експресують значно менше рецепторів до вітаміну D (VDR), порівняно з клітинами нормального міометрію. Встановлено, що дефіцит вітаміну D у жінок репродуктивного віку помітно підвищує ризик розвитку міоми матки (Li S, et al., 2020). Мета роботи: Метою даного дослідження було: 1) оцінити рівень забезпечення вітаміном D пацієнток з міомою матки; 2) виявити взаємозв’язок між вітамін D-статусом пацієнток та клінічним перебігом міоми матки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки [Текст] / А. Г. Корнацька [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 99-105

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ, БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES, BACTERIAL
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
Анотація: Мета дослідження: визначення особливостей мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки (ЛМ). Матеріали та методи. Досліджено мікробіоценоз статевих шляхів та імунологічний гомеостаз у 308 жінок з ЛМ віком 23–49 років. До контрольної групи увійшли 30 здорових жінок віком 24–37 років. Результати. У жінок репродуктивного віку розвиток ЛМ асоціюється зі значним порушенням мікроекології статевих органів, наявністю неспецифічного вагініту та бактеріального вагінозу, підвищенням частоти та концентрації патогенної флори (стафілококів та стрептококів з гемолітичними властивостями, ентеробактерій), ІПСШ у формі дво-трикомпонентних асоціацій на тлі відсутності або зниження концентрації захисної мікрофлори. Вивчення особливостей функціонування імунної системи на локальному рівні за наявності ЛМ свідчить про односпрямовані порушення у стані локального імунітету та зміни протективної функції цервікального слизу в обстежених жінок. Так, за умов наявності ЛМ відзначається суттєва активація місцевих імунологічних факторів, що засвідчується достовірним підвищенням концентрації IgG, IgА та появою IgМ у цервікальному слизі у 27,5–32,5 % жінок з ЛМ. Разом із цим відзначали пригнічення фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів, що проявлялось достовірним зниженням показників активності та інтенсивності фагоцитозу, зі зменшенням їхнього функціонального резерву за результатами НСТ-тесту. Це створює умови для внутрішньоклітинного персистування інфекції, активації та персистенції запального процесу, а відтак – і прогресування захворювання. Заключення. Отримані дані інформують про порушення мікроекології статевих органів та напруження процесів імуногенезу у жінок із лейоміомою матки. Це свідчить про те, що запальний процес у статевих органах є однім із значущих чинників, які призводять до виникнення та прогресування лейоміоми матки
Дод.точки доступу:
Корнацька, А. Г.
Трохимович, О. В.
Чубей, Г. В.
Флаксемберг, М. А.
Стамболі, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Алгоритм лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку з урахуванням генетичних чинників [Текст] / А. Г. Корнацька [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 81-86

Рубрики: Мифепристон

MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (генетика)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (генетика)
MeSH-не головна:
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: Мета дослідження: визначення зв’язку поліморфізмів генів рецепторів естрогенів ESR1 та прогестерону PGR з розвитком лейоміоми матки (ЛМ) та розроблення алгоритму ведення пацієнток, заснованого на результатах УЗД та генетичних досліджень
Урахування генетичного статусу пацієнтки сприяє покращенню результатів лікування ЛМ. Найбільш ефективним є призначення міфепристону за наявності МВ до 40 мм, у тому числі множинних, коли операція пов’язана з високим ризиком. У разі великих МВ (більше 50 мм) гормональна терапія менш ефективна і може застосовуватися для передопераційної підготовки. Такий підхід дозволяє контролювати симптоми захворювання та зменшити розміри вузлів у 72,2% пацієнток і сприяє настанню вагітності у 68,5% випадків
Дод.точки доступу:
Корнацька, А. Г.
Флаксемберг, М. А.
Борисюк, О. Ю.
Чубей, Г. В.
Россоха, З. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)