Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Лектины<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 45
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-45

Physico-chemical and cytotoxic properties of Bacillus subtilis IMV B-7724 extracellular lectin [Text] / N. I. Fedosova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P39-48

MeSH-головна:
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (химия)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование)
ЭЛЕКТРОФОРЕЗ В ПОЛИАКРИЛАМИДНОМ ГЕЛЕ -- ELECTROPHORESIS, POLYACRYLAMIDE GEL (использование)
Анотація: Мета. Дослідити хімічний склад, вуглеводну специфічність та фізико-хімічні властивості позаклітинного лектину Bacillus subtilis ІМВ B-7724. Методи. Для оцінки фізико-хімічних та ряду біологічних властивостей лектину, виділеного з культуральної рідини бактерій штаму B. Subtilis ІМВ В-7724, використані біохімічні, спектрофотометричні, імунологічні, культуральні методи. Молекулярну масу лектину визначали методом электрофорезу в поліакриламідному гелі. Аналіз елементного складу проводили з використанням аналізатору Perkin-Elmer 2400 CHNS. Термостабільність лектину та стійкість до зміни pH досліджували за результатами гемаглютинуючої активності. Цитотоксичну активність зразків лектину оцінювали в МТТ-тесті. Статистичну обробку результатів проводили з використанням t-критерію Ст’юдента. Результати. Отриманий бактеріальний лектин є глікопротеїном (білок – 86,0%, вуглеводи – 7,0%) з молекулярною масою 18–20 кДа. Елементний склад: вуглець – 34,00%, водень – 7,04%, азот – 16,61%, кисень – 42,35%. В амінокислотному складі превалюють лейцин та ароматичні амінокислоти (тирозин і фенілаланін). Найвищу спорідненість лектин B. subtillis ІМВ В-7724 виявляв до N-ацетилнейрамінової та N-гліколілнейрамінової кислот (мінімальні інгібуючі концентрації вуглеводів – 0,3 мМ). Лектин має високу термостабільність, стійкий до зміни рН середовища, стабільний при зберіганні протягом тривалого часу. Висновки. Одержані результати можуть скласти підґрунтя для подальшого дослідження напрямків і методів використання лектину B. subtilis IMB B-7724 в клінічних умовах.
Дод.точки доступу:
Fedosova, N. I.
Cheremshenko, N. L.
Hetman, K. I.
Symchych, T. V.
Chumak, A. V.
Shliahovenko, V. O.
Voyeykova, I. M.
Didenko, G. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Chumak, A.
Changes in the mice macrophages polarization by the influence of BACILLUS SUBTILIS IMV B-7724 lectin / A. Chumak, V. Shcherbina, N. Fedosova // Онкологія. - 2021. - Т. 23, № 4. - P23-232

MeSH-головна:
МАКРОФАГ-АКТИВИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- MACROPHAGE-ACTIVATING FACTORS
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Macrophages (MFs) are highly plastic cells that are able to rapid change their functional activity (polarization) upon external stimuli and thus perform their functions in both physiological and pathological processes such as tumorogenesis. There are M1 and M2 types of MFs activated by classical or alternative ways that reflect pro- or antiinflammatory features respectively. Considering that the M1/M2 ratio determines the anti-tumor or pro-tumor strategy of MFs’ behavior finding ways to regulate the MFs, polarization is important area of research
Дод.точки доступу:
Shcherbina, V.
Fedosova, N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка гострої токсичності лектину B. subtilis IMB B-7724 / Н. І. Федосова [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2021. - Том 15, N 2. - С. 110-116

MeSH-головна:
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (токсичность)
Анотація: Мета дослідження – оцінити параметри гострої токсичності лектину B. subtilis IMB B-7724 за умови його одноразового введення мишам двох ліній. Дослідження виконані на мишах ліній Balb/c (n = 96) і C57Bl (n = 96). Шляхи введення лектину: підшкірний (п/ш), внутрішньоочеревинний (в/о), пероральний (per os). Використані дози лектину: 125, 250, 375, 500 мг/кг ваги тварини (п/ш і в/о); 500 мг/кг (per os). Мишам контрольної групи вводили фізіологічний розчин NaCl. За показниками виживаності та смертності визначали максимально переносиму (LD0) та смертельну (LD100) дози; проводили розрахунок середньосмертельної дози (LD50) за методами Кербера та Беренса
Дод.точки доступу:
Федосова, Н. І.
Черемшенко, Н. Л.
Симчич, Т. В.
Чумак, А. В.
Воєйкова, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єрошенко, Г. А.
Трансформація інтенсивності маркірування компонентів слизової оболонки твердого піднебіння за допомогою лектину кори золотого дощу звичайного (LABA) в умовах дії 1% ефіру метакрилової кислоти [Текст] / Г. А. Єрошенко, Ю. В. Тимошенко // Укр. стоматол. альманах. - 2019. - № 2. - С. 5-9 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS
ПАРАКЕРАТОЗ
КСЕРОСТОМИЯ -- XEROSTOMIA
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
НЕБО ТВЕРДОЕ -- PALATE, HARD
Анотація: Інтенсивне маркірування за допомогою фукозоспецифічного лектину кори золотого дощу звичайного (LABA) слизової оболонки твердого піднебіння щурів за умов дії 1 % ефіру етакрилової кислоти встановило, що на 14 добу спостереження інтенсивність зв’язування рецепторів рогових лусочок зменшилася до помірної, що морфологічно проявлялося гіперкератозом на цей термін спостереження. Дослідження специфічності зв’язування компонентів власної пластинки визначило сталу експресію рецепторів до ?L- фукози з боку фібробластів та посилення до помірної – колагенових волокон. У власній пластинці визначено морфологічні ознаки гіпергідратації. Експресія рецепторів на клітинах зернистого, шипуватого, базального шарів і базальної мембрани залишилася сталою на рівні слабкої.На 30 добу спостереження в епітеліальній пластинці залозистої зони слизової оболонки твердого піднебіння щурів реакція з боку рогових лусочок залишилася сталою помірною, базального – сталою слабкою. Посилення зв’язування рецепторів визначено в шипуватому і зернистому шарах до помірного. Морфологічно товщина епітеліальної пластинки достовірно зменшилася порівняно з показником у інтактній групі, що зумовлено порушенням процесів диференціації за типом паракератозу.
Дод.точки доступу:
Тимошенко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Extracellular lectin produced by Bacillus subtilis strain IMV B-7014 depending on the culture conditions [Text] / O. G. Kisten [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - P3-14

MeSH-головна:
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (биосинтез)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
Анотація: Розробити нове живильне середовище для біосинтезу позаклітинного лектину штаму Bacillus subtilis ІМВ B-7014; вивчити зміни значень біомаси і рН, накопичення білкових метаболітів у культуральній рідині (КР) і в її спіненій фракції при роздільному періодичному культивуванні R і S морфотипів штаму у розробленому середовищі. Мікробіологічні, біохімічні, імунологічні. Підбір джерела неорганічного азоту (цитрат амонію, нітрат амонію, сульфат амонію, гліцин) проводили з використанням базового середовища наступного складу, г/л: галактоза – 10,0; дріжджовий екстракт – 2,0; K₂HPO₄ – 0,70; KH₂PO₄ – 0,30; NaCl – 0,50; MgSO₄•7H₂O – 0,50; CaCl₂•6H₂O – 0,10; FeSO₄•7H₂O – 0,005; CoCl₂•6H₂O – 0,005; MnSO₄•4H₂O – 0,005; рН 7,0. Лектинову активність (ЛА) КР морфотипів штаму оцінювали за рівнем гемаглютинуючої активності її супернатанту з еритроцитами кроля. Молекулярну масу білкових елементів визначали в денатуруючій системі (SDS-PAGE). Найвищі значення ЛА КР відмічали при використанні сульфату амонію. Відмінностей в динаміці змін оптичної щільності і рН КР при періодичному культивуванні R і S морфотипів штаму не спостерігали, в той же час ЛА КР R морфотипу була вище. Мажорний і субмажорний компоненти з молекулярною масою близько 50 і 73 кДа відповідно виявлені в КР та у її пінній фракції обох морфотипів штаму. У піні був присутній унікальний компонент з молекулярною масою 64,5 кДа. Компонент з молекулярною масою 84 кДа був присутній на електрофореграмах КР S і R морфотипів у незначній кількості, але був відсутній у фракції піни. Субмажорний компонент піни з молекулярною масою 43 кДа був виявлений у КР S і R морфотипів у слідових кількостях. Фракція піни характеризувалась більшою присутністю всіх основних білкових компонентів внаслідок їх переходу з КР. Значення ЛА КР R форми штаму було вищим, ніж у S форми. Фракція піни містила більше основних білкових компонентів, ніж КР.
Дод.точки доступу:
Kisten, O. G.
Kovalenko, E. O.
Getman, K. I.
Sashchuk, O. V.
Pidgorskyi, V. S.
Tyshchenko, L. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біологічна активність позаклітинного лектину Bacillus subtilis ІМВ В-7724 [Текст] / Н. І. Федосова [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 107-117

MeSH-головна:
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- AUTACOIDS (биосинтез)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (биосинтез, выделение и очистка, токсичность)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (выделение и очистка, рост и развитие)
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
КУЛЬТУРНЫХ СРЕД МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CULTURE TECHNIQUES (методы)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
Анотація: Дослідження in vitro ряду показників біологічної активності позаклітинного лектину B. subtilis ІМВ B-7724. В якості продуцента позаклітинного лектину вивчали штам B. subtilis ІMB В-7724. Бактерії культивували на середовищі Гаузе глибинним способом на качалках. In vitro досліджували показники активності (гемаглютинуючої, цитотоксичної, цитолітичної) культуральної рідини та виділеного з неї лектину. Статистичну обробку результатів проводили з використанням t-критерію Ст’юдента. Результати. Отримані результати свідчать про наявність в культуральній рідині B. subtilis ІMB В-7724 лектиноподібної речовини, яка має суттєвий цитотоксичний та цитолітичний вплив на пухлинні клітини. Максимальну гемаглютинуючу (2048 титр ^-1 РГА) та цитотоксичну (ІЦ=95,0 ± 2,0%) активність виявляв лектин, отриманий з культуральної рідини на 4-ту добу росту штаму. Висновки. Значна гемаглютинуюча активність речовини, отриманої з культуральної рідини B. subtilis ІMB В-7724, вказує на її приналежність до класу лектинів. Отриманий позаклітинний бактеріальний лектин in vitro володіє суттєвою цитотоксичною активністю по відношенню до пухлинних клітин.
Дод.точки доступу:
Федосова, Н. І.
Черемшенко, Н. Л.
Гетьман, К. І.
Караман, О. М.
Симчич, Т. В.
Іванченко, А. В.
Данилюк, О. І.
Воєйкова, І. М.
Діденко, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка цитотоксичної активності лектиноподібної речовини в subtilis B-7724 у системі in vitro / Н. І. Федосова [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 218-224

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS
ЦИТОТОКСИНЫ -- CYTOTOXINS (вредные воздействия)
Анотація: Мета: оцінка in vitro цитотоксичної дії на пухлинні та імунокомпетентні клітини лектину, виділеного з фільтрату культуральної рідини Bacillus subtilis В-7724 за модифікованим методом. Об’єкт і методи: лектиноподібну речовину (ЛПР) отримували із культуральної рідини В. subtilis В-7724 після 10- добового культивування на стандартизованому середовищі Гаузе. Досліджували in vitro цитотоксичну активність ЛПР проти клітин пухлинних (раку Ерліха, меланоми В16, А549, К562) або умовно нормальних (MDBK) клітинних ліній, а також клітин імунокомпетентних органів інтактних мишей лінії Balb/c. Оцінку цитотоксичного впливу проводили, використовуючи цитоморфологічний аналіз за допомогою світлового мікроскопа та колориметричний МТТ-тест. Статистичну обробку результатів проводили за загальноприйнятими методами. Вірогідність різниці між контрольними та дослідними вимірами оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Результати: ЛПР, виділена з середовища росту мікроорганізму B. subtilis В-7724, виявляє дозозалежну цитотоксичну активність щодо клітин різних модельних пухлин: мінімальну активність виявляє в концентрації 0,02 мг/мл, максимальну — 0,1 мг/мл. Серед клітин перевивних пухлинних ліній найбільш чутливою виявилася меланома В16: індекс цитотоксичності (ІЦ) становив 72,3% (0,02 мг/мл) та 97,2% (0,04 мг/мл). Практично нечутливими до цитотоксичної дії ЛПР були клітини лінії К562: ІЦ = 13,4% (0,02 мг/мл) та 22,3% (0,04 мг/мл). Серед клітин імунокомпетентних органів найбільш чутливими до дії ЛПР виявилися клітини тимуса. Більш резистентні клітини макрофагальної ланки: додавання ЛПР в концентрації 0,02 мг/мл практично не мало цитотоксичного впливу: через 60 хв ІЦ = 14,8%, через 24 год — 60,9%. Імунотоксичну дію виявляла концентрація ЛПР 0,1 мг/мл (ІЦ 90,2–99,5%). Висновок: концентрації ЛПР 0,02–0,04 мг/мл у подальшому можуть бути використані в дослідах in vivo як такі, що володіють цитотоксичною активністю щодо пухлинних клітин, але водночас не мають суттєвої імунотоксичної дії. Одержані результати можуть стати підґрунтям для вдосконалення напрямків і методів використання ЛПР B. subtilis B-7724 в онкологічній клінічній практиці
Дод.точки доступу:
Федосова, Н. І.
Караман, О. М.
Воєйкова, І. М.
Симчич, Т. В.
Іванченко, А. В.
Черемшенко, Н. Л.
Круць, О. О.
Діденко, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Varzhapetian, S. D.
Distribution of receptors to lectins in the schneider membrahe under various etiopathogenetic forms of the yatrogenic maxillar sinusite [Текст] / S. D. Varzhapetian, A. G. Gulyuk, T. V. Stroganova // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 143-147. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS
Анотація: The development of modern technologies contributes to the increase in the number of iatrogenic diseases. The article presents the distribution of glucoconjugates in the structures of the Schneider membrane under various etiopathogenetic forms of the iatrogenic maxillary sinusitis of dentition
З розвитком сучасних технологій в стоматології відмічається збільшення кількості ятрогенних захворювань. У статті наведено дані про розподіл глюкоконюгатів – рецепторів до лектиніву структурах мембрани Шнайдера при різних етіопатогенетичних формах ятрогенного верхньощелепного синуситу стоматогенного походження
Дод.точки доступу:
Gulyuk, A. G.
Stroganova, T. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білаш, В. П.
Лектинохімічна характеристика протокової системи піднижньощелепних слинних залоз людини та деяких лабораторних тварин у порівняльному аспекті [Текст] = Lectinochemical characteristics of the system of ducts in submandibular glands of the human and of some laboratory animals in the comparative aspect / В. П. Білаш // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.2. - С. 231-235. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ НЕРВ -- MANDIBULAR NERVE (секреция)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (секреция)
СЛЮННЫЕ ПРОТОКИ -- SALIVARY DUCTS (секреция)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (секреция)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: З використанням панелілектинів рослинного походження, які адаптовані для вивчення і характеристики клітин і тканин людини та тварин проведений порівняльний аналіз складу термінальних нередукованих моносахаридних залишків глюкокон’юга ті в на структурних компонентах протокової системи піднижньощелепних слинних залоз людини та лабораторних тварин. Встановлено, що інтенсивність розподілу вуглеводних залишків на гістологічних структурах протокової системи піднижньощелепних слинних залоз залежить від філогенетичних чинників як окремих видів, так і систематичних груп організмів загалом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Лазарик, О. Л.
Лектингістохімічна характеристика реактивності дванадцятипалої кишки щурів у експерименті [Текст] / О. Л. Лазарик, О. А. Григор’єва // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 36-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (эмбриология)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (химия)
Анотація: Робота присвячена вивченню особливостей дванадцятипалої кишки новонароджених щурів у ранньому післянатальному періоді в нормі та після дії антигену. Показано, що введення антигену призводить до збільшення вмісту PNA+ - лімфоцитів в епітелії слизової та підслизової основи структур дванадцятипалої кишки. Їх кількість у експериментальних тварин достовірно збільшується на 1-3-у добу після народження, після чого поступово зменшується до 14-ї доби життя. Після 14-ї доби життя спостерігаються поодинокі PNA+ - лімфоцити. Також вивчена динаміка SBA+ - лімфоцитів у дванадцятипалій кишці. Їх кількість відносно стабільна на першу добу після народження, та після 14-ї доби життя зростає в 1,5-2 рази і досягає максимуму на 30-ту добу життя.
Дод.точки доступу:
Григор’єва, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-45

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)