Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Литотрипсия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 267
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Сечокам’яна хвороба: сучасні підходи до класифікації, діагностики та лікування [Текст] = Urolithiasis: Modern Approaches to Classification, Diagnosis and Treatment / П. О. Самчук [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 60-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (диагностика, классификация, патофизиология, терапия, этиология)
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Сечокам’яна хвороба (СКХ) – найбільш поширене і прогресуюче захворювання сечовидільної системи, яке характеризується частими загостреннями і важким перебігом. Це складне захворювання, викликане різними причинами, в якому задіяні кілька біохімічних процесів, що відбуваються не тільки в сечовивідній системі, а й у всьому організмі. СКХ залежить від географічних, кліматичних, етнічних, дієтичних та генетичних факторів. За останні 20 років спостерігається зростання показників поширеності даного захворювання. Перебіг СКХ характеризується виникненням гострого та хронічного пієлонефриту та частим рецидивуванням, що призводить до виникнення ниркової недостатності, інвалідизації та летальних наслідків. Конкременти можуть утворюватися de novo у будь-якому місці сечовивідних шляхів. Патофізіологія СКХ відрізняється залежно від місця утворення конкременту і залежить від ендогенних та екзогенних факторів. Камені сечових шляхів класифікують залежно від етіології, локалізації, розміру, кількості, частоти виникнення та рентгеноконтрастності. Основні симптоми СКХ включають біль різного характеру; мікроскопічну гематурію; дизурію, яка найчастіше вказує на знаходження каменю у сечовому міхурі або на низьке розташування у сечоводах; відходження кристалів сечових солей або конкрементів; підвищення температури тіла. Встановлення діагнозу СКХ базується на ретельно зібраному анамнезі та фізикальному обстеженні, що дозволяє визначити правильний напрямок діагностичних заходів, які включають лабораторні та інструментальні методи діагностики. Ультразвукова діагностика використовується як основний метод візуалізації конкрементів, проте останнім часом комп’ютерна томографія без контрастного підсилення стала стандартом діагностики гострого болю у попереку, замінивши внутрішньовенну урографію. Вибір лікування базується на багатьох параметрах, таких, як кількість, розмір, морфологія, форма, об’єм, рухливість, твердість та розташування конкрементів і є індивідуальним для кожного пацієнта. Розрізняють два основні підходи: консервативнее лікування та хірургічне втручання. Медикаментозне лікування СКХ застосовують насамперед для попередження повторного утворення нових каменів або збільшення тих включень, які вже присутні в органах. Медикаментозна терапія проводиться з метою нормалізації процесів в організмі, збій яких призводить до розвитку патології. Проте консервативне лікування має свої обмеження і найчастіше застосовується як симптоматичне. Відкриті лапароскопічні втручання останнім часом застосовуються рідко, більшої популярності набули малоінвазивні методи: екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія; уретерореноскопія; черезшкірна нефролітотомія. Враховуючи збільшення показників поширеності СКХ в Україні та інвалідизації (третє місце серед загального спектра причин інвалідності в урологічній практиці), у статті проведено аналіз та огляд сучасних підходів до класифікації, ранньої і точної діагностики та обрання своєчасного та вірного методу лікування
Urinary stone disease (USD) is the most common and progressive disease of the urinary system, which is characterized by frequent exacerbations and a severe course. This is a complex disease caused by various causes, in which several biochemical processes are involved, occurring not only in the urinary system, but also in the whole organism. USD depends on geographical, climatic, ethnic, dietary and genetic factors. Over the past 20 years there has been an increase prevalence of this disease. The course of USD is characterized by the acute and chronic pyelonephritis and frequent recurrence, which leads to the development of renal failure, disability and fatal consequences. Calculus can form de novo anywhere in the urinary tract. The pathophysiology of USD differs depending on the place of stone formation and depends on endogenous and exogenous factors. Urinary tract stones are classified depending on etiology, location, size, number, frequency of occurrence, and radiopacity. The main symptoms of USD are pain of various nature; microscopic hematuria; dysuria, which most often indicates the presence of a stone in the urinary bladder or a low location in the ureters; discharge of crystals of urinary salts or concretions; increased body temperature. The diagnosis of USD is based on a carefully history taking and physical examination, which allows to determine the correct direction of diagnostic approach, which include laboratory and instrumental methods of diagnosis. Ultrasound diagnosis is used as the main method for visualization of calculi, but recently non contrast-enhanced computed tomography has become the standard for the diagnosis of acute low back pain, replacing intravenous urography. The choice of treatment is based on many parameters, such as the number, size, morphology, shape, volume, mobility, hardness and location of the stones and is individualized for each patient. There are two main approaches: conservative treatment and surgic al one. Medicinal treatment of USD is used primarily to prevent the repeated formation of new stones or to increase those inclusions that are already present in the organs. Drug therapy is carried out with the aim of normalizing processes in the body, the failure of which leads to the development of pathology. However, conservative treatment has its limitations and is most often used as a symptomatic treatment. Open laparoscopic interventions are rarely used recently, minimally invasive methods are more popular: extracorporeal shock-wave lithotripsy; ureterorenoscopy; percutaneous nephrolithotomy. Taking into account the increase in the prevalence of USD in Ukraine and disability (the third place among the general spectrum of causes of disability in urological practice), the article analyzes and reviews modern approaches to classification, early and accurate diagnosis, and choosing a timely and correct method of treatment
Дод.точки доступу:
Самчук, П. О.
Красюк, О. Ю.
Іскендеров, Р. К.
Метельський, С. О.
Клименко, Я. М.
Грицай, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Extracorporeal shock wave therapy in the treatment of chronic calculous prostatitis [Текст] = Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія в лікуванні хронічного калькульозного простатиту / I. I. Gorpynchenko [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 3. - С. 6-12. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОНКРЕМЕНТЫ -- CALCULI (патофизиология, терапия, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, история, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Extracorporeal shock wave therapy (ESWT) is known as an effective method for inflammatory diseases treatment of various localization. It is actual and perspective treatment methos for chronic calculous prostatitis (CCP). The objective: to evaluate the dynamics and interrelationships of clinical symptoms, twinkling artifact, the levels of leukocytes and cytokines in the ejaculate during the use of ESWT for the treatment of patients with CCP. Materials and methods. The study included 37 patients with aged 18–45 years with CCP after ESWT in the projection of the prostate gland (PG). The participants of the study were assessed for prostatitis symptoms according to the National Institutes of Health Chronic Prostatitis Symptom Index (NIH-CPSI), depression symptoms - Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9); anxiety symptoms – Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), sexual dysfunction symptoms – International Index of Erectile Function (IIEF). Patients had ultrasonographic examination of the pelvic organs with the determination of a twinkling artifact. The levels of IL-1β and IL-10 in ejaculate before and after treatment were determined using enzyme immunoassay. For the analysis of the treatment results, the patients with a significant reduction in the activity of symptoms of PG (by 6 or more points on the NIH-CPSI scale) were included in subgroup A. The patients with insufficient efficacy were involved in subgroup B. Results. A clinically significant reduction in the severity of prostatitis symptoms (by 6 or more NIH-CPSI points) as a result of treatment was observed in 27 (72.9%) patients. The total prostatitis symptom score (NIH-CPSI) (p0.05), as well as domains of pain, dysuria and impact on patients’ quality of life, intensity of symptoms of depression, anxiety and erectile dysfunction changed significantly. Changes in the IL-1β and IL-10 concentrations in the ejaculate did not depend on the clinical improvement of the patients’ condition. Before treatment, the concentration of IL-1β in the ejaculate was positive correlated with the index of depression symptoms (r
Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія (ЕУХТ) відома як ефективний метод лікування запальних захворювань різної локалізації. Актуальним та перспективним є її застосування в лікуванні хронічного калькульозного простатиту (ХКП). Мета дослідження: оцінювання динаміки та взаємозв’язків клінічних симптомів, миготливого артефакту, вмісту лейкоцитів та цитокінів еякуляту під час застосування ЕУХТ у лікуванні хворих на ХКП. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 37 пацієнтів із ХКП віком 18–45 років, яким проводили ЕУХТ у проекції передміхурової залози (ПЗ). Учасникам дослідження симптоми простатиту оцінювали за шкалою National Institutes of Health Chronic Prostatitis Symptom Index (NIH-CPSI), симптоми депресії – Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9); симптоми тривоги – Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), симптоми статевої дисфункції – International Index of Erectile Function (IIEF). Пацієнтам виконували ультрасонографічне дослідження органів малого таза з визначенням миготливого артефакту. За допомогою імуноферментного аналізу визначали рівні IL-1β та IL-10 в еякуляті до та після лікування. Для аналізу результатів лікування пацієнти із значним зменшенням активності симптомів ПЗ (на 6 і більше балів за шкалою NIH-CPSI) були включені у підгрупу А. Пацієнти з недостатньою ефективністю були об’єднані в підгрупу Б. Результати. Клінічно значуще зменшення активності симптомів простатиту (на 6 та більше балів NIH-CPSI) внаслідок лікування спостерігали у 27 (72,9%) пацієнтів. Значуще змінився загальний бал оцінки симптомів простатиту (NIH-CPSI) (р0,05), а також домени болю, дизурії та впливу на якість життя пацієнтів, інтенсивність симптомів депресії, тривоги та еректильної дисфункції. Зміни вмісту IL-1β і IL-10 в еякуляті не залежали від клінічного покращення стану пацієнтів. До лікування концентрація IL-1β в еякуляті прямо корелювала з показником симптомів депресії (r
Дод.точки доступу:
Gorpynchenko, I. I.
Nurimanov, K. R.
Nedogonova, O. A.
Poroshina, Т. V.
Savchenko, V. S.
Leonenko, A. M.
Drannik, G. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія в лікуванні хронічного калькульозного простатиту [Текст] = Extracorporeal Shock Wave Therapy in the Treatment of Chronic Calculous Prostatitis / І. І. Горпинченко [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 3. - С. 13-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОНКРЕМЕНТЫ -- CALCULI (патофизиология, терапия, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, история, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія (ЕУХТ) відома як ефективний метод лікування запальних захворювань різної локалізації. Актуальним та перспективним є її застосування в лікуванні хронічного калькульозного простатиту (ХКП). Мета дослідження: оцінювання динаміки та взаємозв’язків клінічних симптомів, миготливого артефакту, вмісту лейкоцитів та цитокінів еякуляту під час застосування ЕУХТ у лікуванні хворих на ХКП. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 37 пацієнтів із ХКП віком 18–45 років, яким проводили ЕУХТ у проекції передміхурової залози (ПЗ). Учасникам дослідження симптоми простатиту оцінювали за шкалою National Institutes of Health Chronic Prostatitis Symptom Index (NIH-CPSI), симптоми депресії – Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9); симптоми тривоги – Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), симптоми статевої дисфункції – International Index of Erectile Function (IIEF). Пацієнтам виконували ультрасонографічне дослідження органів малого таза з визначенням миготливого артефакту. За допомогою імуноферментного аналізу визначали рівні IL-1β та IL-10 в еякуляті до та після лікування. Для аналізу результатів лікування пацієнти із значним зменшенням активності симптомів ПЗ (на 6 і більше балів за шкалою NIH-CPSI) були включені у підгрупу А. Пацієнти з недостатньою ефективністю були об’єднані в підгрупу Б. Результати. Клінічно значуще зменшення активності симптомів простатиту (на 6 та більше балів NIH-CPSI) внаслідок лікування спостерігали у 27 (72,9%) пацієнтів. Значуще змінився загальний бал оцінки симптомів простатиту (NIH-CPSI) (р0,05), а також домени болю, дизурії та впливу на якість життя пацієнтів, інтенсивність симптомів депресії, тривоги та еректильної дисфункції. Зміни вмісту IL-1β і IL-10 в еякуляті не залежали від клінічного покращення стану пацієнтів. До лікування концентрація IL-1β в еякуляті прямо корелювала з показником симптомів депресії (r
Extracorporeal shock wave therapy (ESWT) is known as an effective method for inflammatory diseases treatment of various localization. It is actual and perspective treatment methos for chronic calculous prostatitis (CCP). The objective: to evaluate the dynamics and interrelationships of clinical symptoms, twinkling artifact, the levels of leukocytes and cytokines in the ejaculate during the use of ESWT for the treatment of patients with CCP. Materials and methods. The study included 37 patients with aged 18–45 years with CCP after ESWT in the projection of the prostate gland (PG). The participants of the study were assessed for prostatitis symptoms according to the National Institutes of Health Chronic Prostatitis Symptom Index (NIH-CPSI), depression symptoms - Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9); anxiety symptoms – Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), sexual dysfunction symptoms – International Index of Erectile Function (IIEF). Patients had ultrasonographic examination of the pelvic organs with the determination of a twinkling artifact. The levels of IL-1β and IL-10 in ejaculate before and after treatment were determined using enzyme immunoassay. For the analysis of the treatment results, the patients with a significant reduction in the activity of symptoms of PG (by 6 or more points on the NIH-CPSI scale) were included in subgroup A. The patients with insufficient efficacy were involved in subgroup B. Results. A clinically significant reduction in the severity of prostatitis symptoms (by 6 or more NIH-CPSI points) as a result of treatment was observed in 27 (72.9%) patients. The total prostatitis symptom score (NIH-CPSI) (p0.05), as well as domains of pain, dysuria and impact on patients’ quality of life, intensity of symptoms of depression, anxiety and erectile dysfunction changed significantly. Changes in the IL-1β and IL-10 concentrations in the ejaculate did not depend on the clinical improvement of the patients’ condition. Before treatment, the concentration of IL-1β in the ejaculate was positive correlated with the index of depression symptoms (r
Дод.точки доступу:
Горпинченко, І. І.
Нуріманов, К. Р.
Недогонова, О. А.
Порошина, Т. В.
Савченко, В. С.
Леоненко, А. М.
Драннік, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна оцінка вибору методу перкутанної нефролітотрипсії при нефролітіазі [Текст] = Comparative Evaluation of the Choice of the Method of Percutaneous Nephrolithotripsy in Patients with Nephrolithiasis / А. І. Сагалевич [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 4. - С. 60-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, тенденции)
РАССЕЧЕНИЕ -- DISSECTION (тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: проведення аналізу ефективності та безпеки виконання міні-перкутанної нефролітотрипсії (мПНЛ) із стандартною черезшкірною нефролітотрипсією (сПНЛ) при лікуванні нефролітіазу. Матеріали та методи. У досліджені проаналізовано результати лікування 1021 пацієнта із солітарними (1030 мм), коралоподібними та множинними каменями нирок за період 2016-2022 рр. Хворі були розподілені на дві групи: сПНЛ (500 пацієнтів) та мПНЛ (521 пацієнт). Середній вік пацієнтів обох груп становив 44,5±15 року. Результати лікування в обох групах порівнювались між собою за такими показниками: стан вільний від каміння (SFR), тривалість операції, наявність ускладнень та терміни післяопераційного перебування в лікарні. Результати. Обидві методики є високоефективними в хірургічному лікуванні нефролітіазу. При цьому тривалість операції в групі мПНЛ була більшою, ніж у групі сПНЛ (81,0±15,5 хв проти 69,1±13,9 хв; p0,001), мПНЛ частіше закінчувалась за бездренажними методиками (41,1% проти 6,8%; p0,001). Післяопераційний показник SFR після виконання мПНЛ загалом був вищим (96,4% проти 91,8%; р0,05), так і при лікуванні коралоподібного (90,1% проти 77,3%; р0,05) та множинного нефролітіазу (89,5% проти 70,8%; р
The objective: to analyze the effectiveness and safety of mini-percutaneous nephrolithotripsy (mPCNL) compared to standard percutaneous nephrolithotripsy (sPCNL) in the treatment of nephrolithiasis. Materials and methods. The study analyzed the results of treatment of 1021 patients with solitary (10–30 mm), coral-like and multiple kidney stones for the period from 2016 to 2022. Patients were divided into two groups: sPCNL (500 patients) and mPCNL (521 patients). The average age of patients in both groups was 44.5±15 years. The results of treatment in both groups were compared with each other according to the following parameters: stone-free rate (SFR), duration of surgery, presence of complications, and length of postoperative hospital stay. Results. Both methods are highly effective in the surgical treatment of nephrolithiasis. At the same time, the duration of the operation in the mPCNL group was longer than in the sPCNL group (81.0±15.5 min vs. 69.1±13.9 min; p0.001), mCPNL was more often finished with drainageless methods (41.1% vs. 6.8%; p0.001). The postoperative SFR after mPCNL was generally higher (96.4% vs. 91.8%; p0.05) and in treatment of coral-like (90.1% vs. 77.3%; p0.05) and multiple nephrolithiasis (89.5% vs. 70.8%; p
Дод.точки доступу:
Сагалевич, А. І.
Дубовий, Я. О.
Постол, Я. М.
Джуран, Б. В.
Когут, В. В.
Корицький, А. В.
Сергійчук, Р. В.
Ожогін, В. В.
Храпчук, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вітковський, В. Ф.
Ефективність рослинного препарату на основі любистку, розмарину та золототисячнику у пацієнтів після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії [Текст] = Efficacy of an Herbal Preparation Based on Lovage, Rosemary, and Centaury on Patients After Extracorporal Shockwave Lithotripsy / В. Ф. Вітковський // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 1. - С. 71-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, тенденции)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (методы, статистика, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КОНКРЕМЕНТЫ -- CALCULI (профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: дослідити вплив рослинного препарату, що містить стандартизований екстракт BNO 1040* (на основі кореня любистку, листя розмарину та трави золототисячнику), на результати екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) у пацієнтів із сечокам’яною хворобою (СКХ). Методологія. 150 пацієнтів із СКХ (віком 18–65 років), яким проводили процедуру ЕУХЛ, розподілили на дві рівні групи. Група лікування (n=75) отримувала стандартнее лікування та рослинний препарат (12 міс). Контрольна група (n=75) отримувала лише стандартне лікування. Оцінювали такі параметри: час та ступінь виведення фрагментів; присутність болю та лейкоцитурії; рецидив утворення каменів. Результати. Виведення фрагментів реєструвалося до 14 днів у 94,7 % пацієнтів у групі лікування проти 76 % пацієнтів у контрольній групі. Про ниркову кольку повідомляли 6,7 % пацієнтів у групі лікування проти 10,7 % пацієнтів у контрольній групі; випадки лейкоцитурії реєструвалися упродовж 14 днів відповідно у 10,7 % проти 22,7 %. Упродовж року рецидив сечокам’яної хвороби діагностували в 6,7 % пацієнтів у групі лікування та у 16 % пацієнтів у контрольній групі. Висновок. Використання екстракту BNO 1040 у комбінації з процедурою ЕУХЛ сприяє швидшому та безпечному виведенню фрагментів каменів та зменшує вірогідність рецидиву утворення камені
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Контактна пневматична уретеролітотрипсія з використанням літотриптора LMA StoneВreaker та пошук можливостей підвищення її ефективності [Текст] = Contact Pneumatic Ureterolithotripsy Using LMA StoneBreaker Lithotriptor and Search for Opportunities to Increase Effectiveness / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES (классификация)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування портативного пневматичного контактного літотриптора LMA StoneВreaker під час проведення ендоскопічної контактної уретеролітотрипсії каменів сечоводів різної локалізації залежно від їхньої щільності, пошук можливостей для її підвищення. Матеріали та методи. Контактну пневматичну уретеролітотрипсію проведено 89 пацієнтам (чоловіків – 49, жінок – 40). Стандартну контактну пневмоуретеролітотрипсію виконано 39 (43,8%) пацієнтам І групи, 50 (56,2%) пацієнтам ІІ групи – модифіковану (з попередньою фіксацією каменю в сечоводі петлею Дорміа), що давало можливість проводити уретролітотрипсію in situ і запобігало міграції каменів та їхніх уламків проксимально. Визначали кількість ударів, необхідних для початку фрагментації, повної фрагментації та загальний час уретеролітотрипсії для каменів різної локалізації і щільності. Щільність каменів визначали методом комп’ютерної томографії в одиницях Хаусфільда (Н). Мінеральний склад уламків каменів після їхнього видалення діагностували за допомогою рентгенструктурного аналізу. Ефективність цих методів оцінювали в групах пацієнтів за повним (100%) видаленням уламків каменю із сечоводу та за кількістю випадків ретроградної міграції каменю в порожнину нирки. Результати. Інтраопераційних ускладнень не спостерігали. Кількість ударів для початкової та повної дезінтеграції каменю, незалежно від методу уретеролітотрипсії та їхньої локалізації, залежали від їхньої щільності, тобто мінерального складу. Мінімальна кількість ударів для початової та повної фрагментації каменю зафіксована у пацієнтів із щільністю каменів 480+54 ОН, діагностованих у подальшому як фосфати. Максимальну кількість ударів потребували камені з оксалату та сечової кислоти, а також їхні комбінації (щільність 1310–1680 ОН). Міграцію каменю у порожнину нирки фіксували у 8 (8,99%) пацієнтів. Завдяки інтраопераційній фіксації каменю вдалось скоротити середній час літотрипсії (з 15,6±6,9 хв до 12,3±6,15 хв) та зменшити частоту ретроградної міграції каменю з 15,4% (у 6 пацієнтів І групи) до 4% (у 2 пацієнтів ІІ групи). Встановлено залежність ефективності літотрипсії від локалізації каменю. Найвищою вона була у пацієнтів із каменями нижньої третини сечоводу (95% у пацієнтів І групи та 100% у пацієнтів ІІ групи) та з їхньою низькою щільністю (480–840 ОН). Найнижчу ефективність спостерігали у пацієнтів, камені у яких локалізувались у верхній третині сечоводу (66,3% у І групі та 90% у ІІ групі) та мали високу щільність (більше 1200 ОН). Завдяки фіксації каменю при модифікованій пневмоуретеролітотрипсії загальна ефективність методу зросла з 84,6% до 96%. Заключення. Трансуретральна контактна пневмоуретеролітотрипсія з використанням портативного пневматичного літотриптора LMA StoneBreaker є ефективною, безпечною, мінімально фінансово затратною та простою у застосуванні. Ефективність контактної пневматичної уретеролітотрипсії залежить від локалізації та щільності каменю. Кількість ударів, необхідних для початкової та повної фрагментації каменю напряму залежить від його щільності та не залежить від його локалізації та методики виконання пневмоуретеролітотрипсії. Використання модифікованої методики з фіксацією каменю у сечоводі під час процессу уретеролітотрипсії знижує час проведення операції та підвищує її ефективність
The objective: to evaluate the effectiveness of portable pneumatic contact lithotripter LMA StoneBreaker in endoscopic contact ureterolithotripsy of ureteral stones of different localization depending on their density and search for opportunities to increase it. Materials and methods. Contact pneumatic ureterolithotripsy was performed in 89 patients (49 men, 40 women), 39 (43.8%) patients (I group) underwent standard contact pneumoureterolithotripsy, and 50 (56.2%) patients (11 group) – modified (with prior fixation of the stone in the ureter loop Dormia), which allowed urethrolithotripsy in situ and prevented the migration of stones and their fragments proximally. The number of strokes required to initiate fragmentation, complete fragmentation, and total ureterolithotripcy time for stones of different localization and density were determined. The integrity of the stones was determined by computed tomography in units of Haunsfield (HU). The mineral composition of stone fragments after their removal was diagnosed by X-ray diffraction analysis. The effectiveness of the applied methods was evaluated in groups of patients by complete (100%) removal of stone fragments from the ureter and by the number of cases of retrograde migration of stones into the renal cavity. Results. No intraoperative complications were observed. The number of strokes for the initial and complete disintegration of the stone, regardless of the method of ureterolithotripsy and their localization, depended on their density, ie its mineral composition. The minimum number of strokes for start and complete fragmentation of the stone was recorded in patients with a stone density of 480+54 HU and diagnosed as phosphates. Oxalate and uric acid stones, as well as their combinations (density 1310–1580 HU) required the maximum number of blows. Stone migration was noted in 8 (8.99%) patients. Thanks to intraoperative stone fixation was able to reduce the average time of lithotripsy (from 15,65±6.9 min to 12.3±6,15 min) and reduce the frequency of retrograde stone migration from 15.4% (in 6 patients of group 1) to 4% (2 patients of ІI group). The dependence of lithotripsy efficiency on stone localization is established. It was highest in patients with stones of the lower third of the ureter (95% in patients of group 1 and 100% of patients in group II) and with low density (480–840 HU). The lowest efficacy was observed in patients whose stones were localized in the upper third of the ureter (66.3% in group I and 90% in group II) and had a high density (more than 1200 HU). Due to the fixation of the stone with modified pneumoureterolithotripsy, the overall effectiveness of the method increased from 84.6% to 96%. Conclusions. Traneurethral contact pneumoureterolithotrysis using a portable pneumatic lithotripter LMA Stonebreaker – is effective, safe, minimally costly and easy to use. The effectiveness of contact pneumatic ureterolithotripsy depends on the location and density of the stone. The number of strokes required for the initial and complete fragmentation of the stone directly depends on the density of the stone and does not depend on its location and method of performing pneumoureterolithotripsy. The use of a modified technique with fixation of the stone in the ureter during the process of lithotripsy reduces the time of the operation and increases its effectiveness
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Черненко, В. В.
Савчук, В. Й.
Черненко, Д. В.
Соколенко, С. Т.
Бондаренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мигов, В. Г.
Анализ эффективности применения различных видов экстракорпоральной ударно-волновой терапии для лечения больных хроническим простатитом [Текст] = Analysis of the Effectiveness of Different Types of Shock Wave Therapy for the Treatment of Patients with Chronic Prostatitis / В. Г. Мигов // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 1. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Ферменкол--фарм--тер прим

MeSH-головна:
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (использование, статистика, тенденции)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, методы, тенденции)
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Проведена сравнительная оценка различных методов ударно-волновой терапии, применяемых для лечения пациентов с хроническим калькулезным простатитом и синдромом хронической тазовой боли. детально проанализирован механизм действия радиальной волны давления и фокусированной ударно-волновой терапии.Лечение проводили 648 больным, которые были разделены на четыре группы. В 1-й, 3-й и 4-й группах использовали фокусированную ударно-волновую терапию с применением аппаратов Piezo Wave компании Richard Wolf различных поколений пьезоэлектрическим генератором G-4 (источник ударных волн пьезоэлектрическая самофокусирующаяся полусфера с плотностью потока энергии в зоне фокуса до 0,4 мдж/мм2 и давлением до 82,2 мПа, частотой пульсации ударных волн 8 Гц) и G-10 (источник ударных волн пьезоэлек-трическая самофокусирующаяся полусфера с плотностью потока энергии в зоне фокуса до 0,6–2 мдж/мм2 и давлением до 100,0 мПа, частотой пульсации ударных волн 8 Гц).Во 2-й группе использовали аппарат радиальной волны давления BTL-6000 SWT Topline с давлением до 5 бар и частотой до 20 Гц. Лечение проводили по методике, разработанной на базе ГУ «Институт урологии НАМН Украины», включающей применение ударно-волновой терапии, трансректальной фотоэлектростимуляции и ректальный электрофорез с введением препарата ферменкол. Методика давно зарекомендовала себя как эффективный способ борьбы с синдромом хронической тазовой боли. Исследование проводили с целью установить наиболее эффективный метод ударно-волновой терапии, оптимальное количество и мощность импульсов за один сеанс, а также необходимого количества сеансов для достижения максимального эффекта по отношению к боли и по отношению к уменьшению площади поражения предстательной железы вторичными изменениями (фиброзом и конкрементами) с целью дальнейшего усовершенствования методики в связи с появлением новых моделей аппаратов ударно-волновой терапии с улучшенными характеристиками на рынке медицинского оборудования
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мадумарова, А. А.
Новий підхід до лікування хворих із грибковим дисбіозом [Текст] = A new approach to the treatment of patients with fungal dysbiosis / А. А. Мадумарова, Ф. І. Хамрабаєва // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 15-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (микробиология, патофизиология, терапия)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
ЭЛЕКТРОФОРЕЗ -- ELECTROPHORESIS (методы)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы)
Анотація: Мета — розробити ефективне комплексне лікування дисбіозу кишечника з підвищеною проліферацією Candida spp. з використанням методів фізіотерапії
Аналіз отриманих даних переконливо доводить вищу терапевтичну ефективність лікувальних заходів у хворих з дисбіозом кишечника з підвищеною проліферацією грибів роду Candida при використанні електрофорезу мікроелементів на проєкцію печінки і підшлункової залози або мікрохвильової терапії сантиметрового діапазону на проєкцію жовчного міхура та пупкову ділянку (два поля одночасно) порівняно із застосуванням лише медикаментозної терапії
Objective — to elaborate efficient complex treatment of intestinal dysbiosis with the increased Candida spp. proliferation with the use of physiotherapeutic methods
The analysis of obtained results convincingly proves higher therapeutic efficacy of therapeutic measures in patients with intestinal dysbiosis with increased proliferation of Candida fungi when using microelements’ electrophoresis on the projection of the liver and pancreas or microwave therapy in the centimeter range on the projection of the gallbladder and the umbilical region (two fields simultaneously) in comparison with the drug therapy only
Дод.точки доступу:
Хамрабаєва, Ф. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Возіанов, О. С.
Результати лікування хворих на уретеролітіаз методом екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії на апараті Siemens Modularis Uro [Текст] = Results of Treatment of Patients with Ureterolithiasis by Extracorporal Shock Wave Lithotripsy on Siemens Modularis Uro / О. С. Возіанов // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 1. - С. 24-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, оборудование, статистика, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- RETREATMENT (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія (ЕУХЛ) активно використовується в лікуванні хворих на сечокам'яну хворобу ще з 80-х рр. минулого століття. Метод зарекомендував себе як ефективний і малоінвазивний, проте за останні роки результативність показників у світі значно знизилась - з 90 до 60 %. Вивчення причин цього явища та методів покращання результатів лікування є важливою проблемою сучасної малоінвазивної урології. Мета дослідження - оцінювання ефективності застосування ЕУХЛ на апараті Siemens Modularis Uro під час лікування хворих на уретеролітіаз. ЕУХЛ проведено 662 хворим із конкрементами сечоводів розміром від 5 мм до 19 мм на апараті Siemens Modularis Uro. У 95,01 % випадків сечовивідні шляхи було звільнено від каменів з використаннням методу ЕУХЛ, при цьому позбавлення від каменя за 1 сеанс відбулося у 376 (56,8 %) хворих, під час повторних сеансів - у 253 (43,2 %) пацієнтів. У 33 (4,99 %) хворих результат ЕУХЛ було розцінено як незадовільний, фрагментація або відходження фрагментів каменя не відбулося; другим етапом лікування цим хворим було виконано уретероскопію (уретеролітотрипсію). Під час ендоскопічного втручання виявилось, що у 78,8 % пацієнтів фрагментація була задовільною (уламки мали розмір до 4 мм), але позбавлення від фрагментів не відбулося через зміни стінки сечоводу в зоні його первинного розміщення. Загальний показник фрагментації каменів після сеансів ЕУХЛ у досліджуваних осіб становив 98,94 %. Проведення ЕУХЛ із запропонованими параметрами не вплинуло на результативність методу (p 0,1), однак надало змогу значно збільшити ресурс роботи медичного обладнання. Ускладнень, безпосередньо пов'язаних із літотрипсією, виявлено не було. Заключення: одержані результати надають змогу вважати екстракорпоральну ударно-хвильову літотрипсію пріоритетним методом під час лікування хворих із конкрементами сечоводів розміром до 15 мм за врахування факторів ризику неефективності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Порівняльний аналіз ефективності та безпеки комбінованої пневматичної та ультразвукової літотрипсії в лікуванні хворих на коралоподібний нефролітіаз [Текст] = Comparative Analysis of the Efficacy and Safety of Combined Pneumatic and Ultrasonic Lithotripsy in the Treatment of Patients with Staghorn Nephrolithiasis / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 49-53. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (тенденции)
УЛЬТРАЗВУКОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ULTRASONIC SURGICAL PROCEDURES (использование, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ЛИТИАЗ -- LITHIASIS (патофизиология, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Сечокам’яна хвороба (СКХ) – одне з найбільш поширених захворювань, що зустрічаються у повсякденній практиці уролога. Залежно від тяжкості перебігу пацієнтам із СКХ і, зокрема, конкрементами в нирках, часто потрібне оперативне лікування. Ще більшу проблему становить коралоподібний нефролітіаз і вибір оптимальної хірургічної методики для елімінації каменів
Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпеки комбінованої методики дроблення коралоподібних каменів нирок порівняно із стандартною ультразвуковою літотрипсією. Матеріали та методи. Усього було виконано 352 перкутанні нефролітотрипсії (ПНЛТ), з них 187 (53,1%) – пацієнтам, у яких були діагностовані коралоподібні конкременти. Вік пацієнтів варіював від 26 до 66 років (середній вік – 42,5 року). З них було 89 чоловіків і 98 жінок. У 78 (41,7%) хворих раніше вже проводилося оперативне лікування (відкрита операція або ПНЛТ) з приводу каменів у нирках, у цих пацієнтів згодом були виявлені рецидивні коралоподібні камені. У 9 (4,8%) пацієнтів спостерігались двосторонні коралоподібні конкременти. Розміри каменю фіксували від 3,5 до 11,0 см, щільність – від 300 до 1500 ОД Хаунсфілда. Найбільш частим ускладненням основного захворювання був хронічний пієлонефрит – у 145 (77,5%) пацієнтів. Гідронефроз на стороні ураження був діагностований у 98 (52,4%) хворих. Для руйнування каменів у нирках використовували комбінований пневматично-ультразвуковий літотриптор ShockPulse-SE виробництва компанії Olympus (Японія). ПНЛТ у комбінованому режимі виконана 41 (21,9%) пацієнту з коралоподібним нефролітіазом. Результати. У групі пацієнтів з використанням комбінованої пневматичної та ультразвукової літотрипсії повне видалення коралоподібного каменю було досягнуто в 97,6% випадків (у 40 із 41 хворих), водночас у групі з використанням ультразвукового літотриптора – тільки в 84,9% (у 124 із 146 пацієнтів). Тривалість операції ПНЛТ з використанням апарату ShockPulse-SE становила від 35 до 130 хв, у середньому – 48±5 хв. Тривалість оперативного втручання за допомогою ультразвукового літотриптора – від 90 до 180 хв, у середньому – 105±7 хв. Крововтрата при ПНЛТ із використанням ультразвукового літотриптора становила 200–400 мл, а при застосуванні аппарату ShockPulse-SE – 100–200 мл. Загострення пієлонефриту відзначали у 7 хворих (у 2 – після ПНЛТ у комбінованому режимі і у 5 – після ПНЛТ за допомогою ультразвукового літотриптора). Тривалість перебування у стаціонарі після операції коливалася від 4 до 10 днів. Середня тривалість після ПНЛТ з використанням комбінованої методики ShockPulse-SE становила 4±1 днів, тоді як після ПНЛТ із застосуванням ультразвукового літотриптора – 6±1 днів. Заключення. Комбінована методика літотрипсії зондом для одночасної пневматичної та ультразвукової літотрипсії продемонструвала кращі результати з безпеки та ефективності порівняно з ультразвуковим літотриптором. Ультразвукова літотрипсія при перкутанній нефролітотрипсії (ПНЛТ) коралоподібних каменів, що використовується вже десятиліттями, теж ефективна і безпечна та є традиційною методикою. Але порівняно з ультразвуковою літотрипсією комбінована методика продемонструвала більш короткий час операції, з меншим об’ємом крововтрати, з більш коротким терміном госпіталізації і меншою кількістю випадків розвитку пієлонефритів у післяопераційний період як результат більш низького градієнта внутрішньониркового тиску в ході операції. Під час оцінювання вартість процедури з використанням комбінованого зонда виявилася вище традиційної ультразвукової літотрипсії. Використання комбінованої літотрипсії з одночасною аспірацією уламків каменю є незаперечною перевагою методики, яка наближає ефективність до 100%
Urolithiasis is one of the most common disease encountered in the daily practice of a urologist. Depending on the severity of the course, patients with urolithiasis and, in particular, kidney stones, are often required to have the surgical treatment. The greater problem is deemed to be staghorn nephrolithiasis and the choice of the optimal surgical technique for the elimination of kidney stones. The objective: to evaluate the efficacy and safety of the combined method of fragmentation of coral kidney stones in comparison with standard ultrasound lithotripsy. Materials and methods. A total of 352 percutaneous nephrolithotripsies (PCNL) were performed: 187 (53,1%) – patients who were diagnosed with staghorn calculi. The age of the patients ranged from 26 to 66 (mean age 42,5 years). There were 89 men and 98 women. 78 (41.7%) patients had previously undergone surgical treatment (open surgery or PCNL) of kidney stones, in which recurrent staghorn stones were subsequently identified. Nine (4,8%) patients had bilateral coral calculi. The size of the stone varied from 3,5 to 11,0 cm. Their density ranged from 300 to 1500 Hounsfield units. The most frequent complication of the underlying disease was chronic pyelonephritis – 145 (77,5%) patients. Hydronephrosis on the affected side was diagnosed in 98 (52,4%) patients. A combined pneumatic and ultrasonic lithotripter ShockPulse-SE from Olympus (Japan) was used for breaking kidney stones. We performed PCNL in a combined mode in 41 (21,9%) patients with staghorn nephrolithiasis. Results. In the group of patients using combined pneumatic and ultrasonic lithotripsy, complete removal of the staghorn calculus was achieved in 97,6% of cases (in 40 of 41 patients), whereas in the opposite group, using an ultrasonic lithotripter only in 84,9% (in 124 of 146 patients). The duration of the PCNL operation using the ShockPulse-SE device was from 35 to 130 minutes, on average – 48±5 minutes. The duration of the surgical intervention using an ultrasound lithotripter is from 90 to 180 minutes, an average –105±7 minutes. Blood loss during PCNL using an ultrasonic lithotripter was 200–400 ml, whereas with the ShockPulse-SE apparatus – 100–200 ml. An exacerbation of pyelonephritis was noted in 7 patients (in two patients after PCNL in a combined mode and in five after PCNL using an ultrasonic lithotripter). The mean length of patient hospitalization after surgery ranged from 4 to 10 days. At the same time, the average duration after PCNL using the combined ShockPulse-SE technique was 4±1 days, while after PCNL using an ultrasonic lithotripter it was 6±1 days
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Соснін, М. Д.
Слободянюк, В. А.
Сагалевич, А. І.
Бойко, А. І.
Гайсенюк, Ф. З.
Грицаюк, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Клініко-імунологічні наслідки екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при хронічному простатиті/синдромі хронічного тазового болю [Текст] = Clinical and Immunological Outcomes of Extracorporeal Shock Wave Therapy in Chronic Prostatitis/Chronic Pelvic Pain Syndrome / І. І. Горпинченко [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 3. - С. 31-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, методы, тенденции)
ТАЗОВОГО ПОЯСА БОЛИ -- PELVIC GIRDLE PAIN (иммунология, патофизиология, этиология)
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (иммунология, патофизиология, терапия, этиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (осложнения, патофизиология, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (анализ, диагностическое применение, иммунология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія (ЕУХТ) – це нефармакологічне, неінвазивне втручання для лікування хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю (ХП/СХТБ). Мета дослідження: оцінювання динаміки та взаємозв’язку клінічних симптомів та концентрації цитокінів еякуляту під час застосування ЕУХТ у лікуванні пацієнтів із ХП/СХТБ. Матеріали та методи. Дослідження включало 37 пацієнтів віком 18–45 років із ХП/СХТБ, які отримували ЕУХТ у проекції передміхурової залози та сім’яних міхурців. Симптоми простатиту оцінювали за шкалою NIH-CPSI, а цитокіни еякуляту – методом ІФА до та після лікування. Для аналізу результатів лікування пацієнтів зі значним зменшенням активності симптомів передміхурової залози (на 6 і більше балів за шкалою NIH-CPSI) були об’єднані в підгрупу А. Пацієнти з недостатньою ефективністю були об’єднані в підгрупу Б. Результати. Після лікування у 21 (57%) пацієнта значно зменшилася інтенсивність симптомів простатиту (підгрупа А). Вміст прозапального цитокіну – інтерлейкіну-1β еякуляту суттєво (р0,05) збільшився лише у пацієнтів підгрупи А. Також у пацієнтів цієї підгрупи виявлено значущу кореляцію між оцінкою симптомів простатиту за шкалою NIH-CPSI та концентрацією інтерлейкіну-1β еякуляту (коефіцієнт Спірмена r
Extracorporeal shock wave therapy (ESWT) is a non-pharmacological, non-invasive procedure for the treatment of chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome (CP/CPPS). The objective: to evaluate the dynamics and relationship of clinical symptoms and ejaculate cytokine concentrations during the use of ESWT in the treatment of patients with CP/CPPS. Materials and methods. The study included 37 patients aged 18–45 years with CP/CPPS who received ESWT in the projection of the prostate and seminal vesicles. Symptoms of prostatitis were assessed by the NIH-CPSI scale, and ejaculate cytokines were assessed by ELISA before and after treatment. To analyze the results of treatment, patients with a significant reduction in the activity of prostatitis symptoms (by 6 or more points on the NIH-CPSI scale) were grouped into subgroup A. Patients with insufficient efficacy were grouped into subgroup B. Results. After treatment, 21 (57%) patients significantly reduced the intensity of prostatitis symptoms (subgroup A). Patients with insufficient efficacy were grouped into subgroup B. The content of proinflammatory cytokine – interleukin-1β ejaculate significantly (p0.05) increased only in these patients. In subgroup A, a significant correlation was found between the assessment of prostatitis symptoms on the NIH-CPSI scale and the concentration of interleukin-1β ejaculate (Spearman’s r
Дод.точки доступу:
Горпинченко, І. І.
Нуріманов, К. Р.
Недогонова, О. А.
Порошина, Т. В.
Савченко, В. С.
Щербань, М. А.
Драннік, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Сергійчук, Р. В.
Ускладнення при проведенні перкутаннної нефролітотрипсії (Огляд літератури) [Текст] = Complications of Percutaneous Nephrolithotripsy (Literature Review) / Р. В. Сергійчук // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 104-110. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, статистика, тенденции)
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Перкутанна нефролітотрипсія є стандартним методом лікування каменів верхніх сечових шляхів розміром ≥1,5 см, множинних та коралоподібних конкрементів нирки. Ефективність та надійність цієї операції покращилися завдяки прогресу технологій та збільшенню досвіду роботи. Дана операція вважається безпечною методикою, за якою відзначають найвищий рівень стану, вільного від конкрементів, порівняно з ударно-хвильовою літотрипсією та ретроградною нефролітотрипсією. При перкутанній нефролітотрипсії існує ризик розвитку ускладнень
На підставі даних наукової літератури було проаналізовано ускладнення при проведенні перкутанної нефролітотрипсії, фактори їхнього ризику та методи лікування. Виділено наступні ускладнення: кровотеча під час операції та в післяопераційний період, перфорація порожнинної системи нирки, травми органів грудної клітки, пошкодження селезінки, травмування печінки та жовчного міхура, травма тонкого та товстого кишечника, а також інфекційні ускладнення. Встановлено фактори ризику, а саме: розміри та розташування конкрементів, синтопія та скелетотопія нирки, наявність аномалій розвитку та надмірна маса тіла. Передопераційний лейкоцитоз, позитивний нітрит сечі та позитивний бактеріологічний посів сечі є незалежними факторами ризику інфекційних ускладнень, особливо у хворих на цукровий діабет. Перкутанна нефролітотрипсія є найскладнішою технікою лікування сечокам’яної хвороби. Тому навчання даної операції тривале та складне. Встановлено, що компетентність та досконалість набувають після 45 та 105 операцій відповідно. Адекватна передопераційна підготовка, ліквідація інфекції сечовивідних шляхів перед операцією, точна пункція під керівництвом флюороскопії та/або ультразвуковим контролем, підтримання низького внутрішньониркового тиску та скорочення часу операції є важливими технічними вимогами для забезпечення безпеки та ефективності перкутанної нефролітотрипсії. За даними літератури, перкутанна нефролітотрипсія – це ефективна та безпечна методика лікування нефролітіазу з невеликим рівнем ускладнень. Знання факторів ризику, методів лікування важливо для кожного ендоуролога. Більшість ускладнень, при вчасному їхньому діагностуванні, можна ліквідувати консервативно або за допомогою малоінвазивних методик, що позитивно впливає на тривалість лікування пацієнта і на психоемоційний стан оперуючого лікаря
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Перкутанна нефролітотрипсія в положенні хворого лежачи на спині [Текст] = Percutaneous Nephrolithotripsy in the Position of the Patient Lying on His Back / А. І. Сагалевич [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 105-111. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, методы, статистика, тенденции)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION (физиология)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА СПИНЕ -- SUPINE POSITION (физиология)
ПОЧЕЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- KIDNEY CALCULI (патофизиология, терапия, этиология)
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпеки перкутанної нефролітотрипсії (ПНЛ) у пацієнтів в положенні лежачи на спині. Матеріали та методи. За період з 2017 до 2021 р. виконано 521 міні-ПНЛ по стандартній методиці, де в 458 (87,9%) випадках операцію проводили в положенні пацієнта лежачи на животі, а в 63 (12,1%) випадках – на спині (1-а група). До контрольної групи (2-а група) увійшли 70 пацієнтів, спорадично відібраних серед 458 пацієнтів, яким ПНЛ виконана у стандартному положенні лежачи на животі. Міні-ПНЛ була проведена під регіональною (комбінована спінально-епідуральна) анестезією в 514 (98,7%) випадках, в 7 (1,3%) – під ендотрахеальним наркозом. Результати. Середній час операції становив 41,1±11,4 хв у 1-й групі і 57,4±10,3 хв у 2-й групі (р0,05) через відсутність необхідності перевороту пацієнта на живіт. Відзначено статистично більшу (р0,05) можливість здійснювати додаткові перкутанні доступи у пацієнтів в положенні лежачи на животі (2-а група). Не зафіксовано значних відмінностей між 1-ю і 2-ю групами у середньому зниженні показників рівня гемоглобіну (1,02±0,54 g/dl проти 1,20±0,94 g/dl; р0,05), стану повного звільнення від каменів (96,4% проти 98,2%; р0,05) і середніх термінах перебування пацієнтів у стаціонарі (2,3 проти 2,2 доби; р0,05). У жодного пацієнта в обох групах не відзначено ускладнень вище Clavien IIIа. Під час виконання ПНЛ в положенні хворого лежачи на спині, на відміну від виконання ПНЛ в положенні лежачи на животі, завжди існує можливість використання комбінованих ендоскопічних доступів, де у 3 (4,8%) хворих виконували комбіновані ретро- і антеградні доступи при поєднанні нефролітіазу з «вклиненням» конкрементів пієлоуретрального сегмента і в/3 сечоводу, а ретроградна лазерна ендоуретеротомія виконана в 1 (1,6%) пацієнта. Обмеження даного дослідження включають невеликий розмір вибірки і відсутність рандомізації груп. Заключення. Положення пацієнта лежачи на спині під час виконання ПНЛ є безпечною технікою і може бути особливо привабливим варіантом для категорії пацієнтів з високим анестезіологічним ризиком, у разі запланованих симультанних (трансуретральних і перкутанних) втручань на ВСШ та у пацієнтів з ожирінням або з тяжкою деформацією хребта
The objective: evaluation of the effectiveness and safety of percutaneous nephrolithotripsy in patients in the supine position. Materials and methods. For the period 2017–2021, 521 mini-PNL were performed according to the standard technique, where in 458 (87,9%) cases the operation was performed in the patient’s prone position, and in 63 (12,1%) cases on the supine position (group 1). The control group (2 group) consisted of 70 patients, sporadically selected among 458 patients to whom PML performed in a standard prone position. Mini-PNL was performed under combined regional (spinal-epidural) anesthesia in 98,7% (514) cases, in 1,3% (7) under endotrachial anesthesia. Results. The average time of surgery was 41,1±11,4 minutes in the 1st group and 57,4±10,3 minutes in the 2nd group (р0,05), due to the lack of need to revolutionize the patient on the abdomen. Statistically greater (p0,05) of the ability to perform/ additional percutaneous access in patients in the supaine position. Infectious complications (9,5 vs. 7,1%; p0,05), stone-free conditions (96,4 vs. 98,2%; p0,05) and average hospital stays (2,3 vs. 2,2 days; p0,05). None of the patients in both groups had complications higher than Clavien IIIa. When performing PNL in the supine position, in contrast to performing PNL on the prone position, there is always the possibility of using combined endoscopic methods. Where 3 (4,8%) patients underwent combined retro- and antegrade approaches for combination of nephrolithiasis with «wedged» calculi of the pyelourethral segment and in distal ureter, and retrograde laser endoureterotomy was performed in one (1,6%) patient. The limitation of our study includes a small sample size and a lack of group randomization. Conclusions. The patient’s position on the supine position, during the implementation of PNL, is a safe technique and can be a particularly attractive option for the category of patients with high anesthesiological risk; in the case of planned simultane (transurethral and percutaneous) interventions on the UMP; in patients who are obese or with severe deformityof the spine
Дод.точки доступу:
Сагалевич, А. І.
Возіанов, С. О.
Гайсенюк, Ф. З.
Бойко, А. І.
Когут, В. В.
Соснін, М. Д.
Джуран, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Ожогін, В. В.
Роль антеградної уретеролітотрипсії в лікуванні великих конкрементів проксимального відділу сечоводу [Текст] = The Role of Antegrade Ureterolithotripsy in the Treatment of Large Impacted Proximal Ureteral Stones / В. В. Ожогін // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 93-98. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
КОНКРЕМЕНТЫ -- CALCULI (патофизиология, терапия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оптимізація підходів до вибору методу ендоскопічної уретероліторипсії за наявності великих конкрементів проксимального відділу сечоводу. Матеріали та методи. За період 2017–2020 р. у дослідження було включено 136 пацієнтів з великими конкрементами проксимального відділу сечоводу, яким було проведено один із двох методів уретеролітотрипсії: ретроградна уретеролітотрипсія (рУЛТ) – группа I або міні-перкутанна антеградна уретеролітотрипсія (м-аУЛТ) – група II. У групі I прооперовано 73 (53,7%), у групі II – 63 (46,3%) пацієнта. Вік пацієнтів варіював від 18 до 81 року, середній вік становив 52,7 року (54±10,5 року). Вік хворих у групі II варіював від 25 до 77 років (середній вік – 63±10,5 року); розмір конкременту – від 10 до 20 мм (у середньому – 14±3,5 мм). У групі I вік пацієнтів варіював від 18 до 91 року (63,5±10 років); розмір конкременту – від 7 до 20 мм (у середньому – 12±5,5 мм). Результати. Середній час проведення м-АУЛТ становив 58,5±15,4 хв. При цьому стан stone free було досягнуто у всіх 100% хворих. Операція закінчувалась встановленням нефростомічного дренажу в 11 (17,5%) випадках, нефростомічним дренажем та внутрішнім сечовідним JJ-стентом – у 33 (52,4%), у 19 (30,2%) – випадках бездренажним методом (tubeless) із встановленням сечовідного стента. Загальний відсоток стентування при «вклинених» конкрементах проксимального відділу сечоводу після проведення літотрипсії та літолапаксії становив 82,6% (52 хворих). Операція рУЛТ у 67 (92%) пацієнтів закінчувалась дренуванням нирки JJ-стентом, у 6 (8%) пацієнтів операція закінчилась бездренажно. Заключення. Аналізуючи результати роботи, відзначено, що антеградний підхід – безпечний і ефективний варіант лікування проксимального уретеролітіазу в групі з великими конкрементами проксимального відділу сечоводу, де результативність рУЛТ (SFR до 86,3±3,9%) значно поступається аУЛТ, а мінімізація розміру інструментів (м-аУЛТ) зменшує кількість та ступінь ускладнень, пов’язаних із розміром перкутанного тракту, забезпечуючи при цьому високий рівень SFR (96,8±4,4%)
The objective: optimization of approaches to the choice of endoscopic ureterolithorpsy method in the presence of large stones of the proximal ureter. Materials and methods. For the period 2017–2020 y. the study included 136 patients with large stones of the proximal ureter, who were performed one of two methods of ureterolithotripsy: rULT (group I) or m-aULT (group II). In group I 73 (53,7%) patients were operated, in group II – 63 (46,3%) patients. The age of patients ranged from 18 to 81 years, the average age was 52,7 years (54±10,5). The age of patients in group II ranged from 25 to 77 (63±10,5) years; the size of a concrement from 10 to 20 (14±3,5 mm). In group I, the age of patients ranged from 18 to 91 (63,5±10 years); the size of a concrement from 7 to 20 (12±5,5 mm). Results. The average time of m-AULT was 58,5±15,4 min, while the status of stone free was achieved in all 100% of patients. The operation ended with the installation of nephrostomy drainage in 11 (17,5%) cases, nephrostomy drainage and internal ureteral JJ-stent – in 33 (52,4%), in 19 (30,2%) cases – tubeless drainage method with the installation of ureteral stent. And the total percentage of stenting in staghorn stones of the proximal ureter, after lithotripsy and litholapaxy was 82,6% (52 patients). RULT surgery in 92% (67 patients) of cases ended with drainage of the kidney by JJ-stent, in 6 (8%) patients the operation ended without drainage. Conclusions. Analyzing the results, it was noted that the antegrade approach is a safe and effective method of treatment for proximal ureterolithiasis in the group with large stones of the proximal ureter, where the effectiveness of RULT (SFR up to 86,3±3,9%) is significantly inferior to AULT, and minimizing the size of instruments m-aULT) reduces the number and degree of complications associated with the size of the coiled tract, while providing a high level of SFR (96,8±4,4%)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Сергійчук, Р. В.
Досвід виконання бездренажної перкутанної нефролітотрипсії [Текст] = Experience and Performance of Tubeless Percutaneous Nephrolitotomy / Р. В. Сергійчук // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 99-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (патофизиология, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перкутанна нефролітотрипсія (ПНЛ) є стандартним методом у лікуванні нефролітіазу, що завершується встановленням нефростомічного дренажу, але існують методики проведення даної операції без нефростомії. У статті оцінюється безпека та ефективність проведення бездренажної ПНЛ з розміщенням сечовідного JJ-стента
Мета дослідження: аналіз можливостей виконання бездренажної мініперкутанної нефролітотрипсії, оцінювання безпеки та ефективності її виконання. Матеріали та методи. За період з 2017 до 2021 р. проведено понад 500 ПНЛ, де було виконано 53 міні-ПНЛ за бездренажною методикою (ІІ група), у І групу увійшли 58 пацієнтів, яким була виконана міні-ПНЛ за стандартною методикою. У досліджуваних групах не було значних відмінностей щодо віку й статі, локалізації та розмірів конкрементів (p0,05). Усі операції проводили під провідниковою анестезією. Результати. Середня тривалість операції у І групі становила 57,2±17,9 хв, у ІІ групі – 54,9±15,6 хв (р0,05). Середнє падіння рівня гемоглобіну у І групі становило 0,39 г/л проти 4,1 г/л у ІІ групі. Різниця між групами не була статистично значущою (p0,05). Так, рівень болю оцінювали за допомогою візуальної аналогової шкали, у І групі середній показник болю становив 3,7 проти 1,6 у пацієнтів ІІ групи (p0,05). Відповідно потреба в аналгезії для І групи була вищою і становила 58,4±17,3 мг декскетопрофену протии 27,3±15,2 мг декскетопрофену у ІІ групі (p0,05). Післяопераційну лихоманку ≥38,0 °С фіксували у 5 (8,6%) пацієнтів під час проведення операції за стандартною методикою, а при виконанні операції бездренажним методом – в 1 (1,9%) пацієнта (p0,05). «Стан вільного від каміння» у І групі досягнутий у 56 (96,6%) осіб, у ІІ групі – у 53 (100%) пацієнтів (p0,05). Післяопераційний ліжко-день у І групі становив 2,92 доби, у ІІ групі – 1,22 доби (p0,05). Аналіз результатів проведення ПНЛ за бездренажною методикою засвідчив, що її ефективність обумовлена ретельним підбором пацієнтів та суворим дотриманням правил виконання ПНЛ. Заключення. Результати дослідження демонструють переваги бездренажної перкутанної нефролітотрипсії (ПНЛ) проти стандартної методики щодо зниження рівня післяопераційного болю, відповідно потреби в знеболювальних, дозволяє знизити терміни післяопераційного перебування у лікарні. Однак слід зазначити, що бездренажні методики ПНЛ повинні проводитись у суворо відібраних пацієнтів
Percutaneous nephrolithotripsy is a standard method in the treatment of nephrolithiasis, in the final stage of which nephrostomy drainage is established, but there are known methods of performing this operation without nephrostomy. This article shows our experience of performing tubeless percutaneous nephrolithotomy, as well as evaluates the safety and efficacy of tubeless PNL with placement of a JJ-stent
The objective: establish opportunities to perform a tubeless mini percutaneous nephrolithotomy and evaluate the safety and effectiveness of its implementation. Materials and methods. For the period 2017–2021. performed more than 500 percutaneous nephrolitotomy. 53 mini-PNL tubeless (II group), the other group (I group) included 58 patients who underwent mini-PNL by standard method. There were no significant differences in age and sex, location and size of stones in the study groups (p0,05). All operations were performed under regional anesthesia. Results. The average duration of the operation in group I was 57,2±17,9 minutes, in group II 54,9±15,6 minutes (p0,05). The average drop of hemoglobin in I group was 0,39 g/l compared with 4,1 g/l in II group. The difference between the groups was not statistically significant (p0,05). The level of pain in this study was assessed using a visual analog scale, in group I the average pain was 3,7 compared with 1,6 in patients of II group (p0,05). Accordingly, the necessity of analgesia for I group was higher and amounted to 58,4±17,3 mg of dexketoprofen, against 27,3±15,2 mg of dexketoprofen in the second group (p0,05). Postoperative fever ≥38,0 °С was observed in 5 (8,6%) patients who performing the operation according to the standard method, and 1 (1,9%) of the patient (p0,05) who performed drainage-free PNL. The stone free rate in I group was achieved in 56 (96,6%), in group II in 53 (100%) (p0,05). The postoperative hospital stay in I group was 2,92±0,24 days, and in II group – 1,22±0,11 days (p0,05). Analyzing the results of tubeless percutaneous nephrolithotomy, we can say that its effectiveness is due to careful selection of patients and strict compliance with the rules of PNL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Порівняльне оцінювання результатів контактної пневмоцистолітотрипсії та електрогідравлічної цистолітотрипсії [Текст] / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 80-84. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (хирургия)
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ КАМНИ -- URINARY BLADDER CALCULI (хирургия)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування портативного пневматичного контактного літотриптора LMA Stonebreaker порівняно з електрогідравлічною цистолітотрипсією (Урат-1М). Матеріали та методи. Проведено контактну цистолітотрипсію 63 пацієнтам (чоловіків – 49, жінок – 14). Контактну пневмоцистолітотрипсію виконано 27 пацієнтам, електрогідравлічну цистолітотрипсію – 36 пацієнтам. Ефективність застосованих методів оцінювали в групах пацієнтів не тільки за розміром каменів, а й за мінеральним складом видалених уламків каменя (сечова кислота, фосфати, оксалати, урат амонію), що було проаналізовано за допомогою рентгеноструктурного аналізу. Визначали кількість ударів, необхідних для початку фрагментації, повної фрагментації та загальний час цистолітотрипсії. Результати. У всіх 63 (100 %) пацієнтів камені мінерального складу та розміру були фрагментовані незалежно від методу цистолітотрипсії, а їхні уламки повністю видалені. Інтраопераційних ускладнень не спостерігали. Кількість ударів для повної дезінтеграції каменю незалежно від методу цистолітотрипсії залежала не тільки від розміру каменю, кількості, а й його мінерального складу. Мінімальна кількість ударів для початку та повної фрагментації каменя зафіксована у пацієнтів, камені яких утворені з урату амонію та фосфату. Максимальну кількість ударів потребували камені із сечової кислоти та оксалату
Трансуретральна контактна пневмоцистолітотрипсія з використанням портативного пневматичного літотриптора LMA Stonebreaker за ефектом руйнування каменів не поступається електрогідравлічній цистолітотрипсії (Урат-1М), але є більш безпечною з огляду на використані фізичні ефекти та менш фінансово витратною. Ефективність застосування пневматичної та електрогідравлічної цистолітотріпсії залежить не тільки від розміру та кількості каменів, але і від їхнього мінерального складу. Контактну пневмоцистолітотріпсію можна вважати «золотим стандартом» у лікуванні каменів сечового міхура, враховуючи її високу ефективність, компактність та простоту застосування
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Черненко, В. В.
Савчук, В. Й.
Черненко, Д. В.
Соколенко, С. Т.
Бондаренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Варес, Я. Е.
Клінічна оцінка ефективності застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при післяопераційних порожнинних кісткових дефектах щелеп [Текст] = Clinical evaluation of efficiency of extracorporeal shock wave therapy on postoperative hollow bone mandibular defects / Я. Е. Варес, Н. В. Штибель // Клінічна стоматологія. - 2020. - N 2. - С. 33-42

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ АНОМАЛИИ -- MAXILLOFACIAL ABNORMALITIES (терапия)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY
Анотація: Низка вітчизняних та іноземних вчених довела ефективність застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з метою оптимізації репаративного остеогенезу. Втім, залишається нез’ясованою клінічна ефективність пропонованого методу в поєднанні з класичним підходом до заміщення порожнинних кісткових дефектів щелеп
A number of domestic and foreign scientists have proven the effectiveness of extracorporeal shock wave therapy to optimize reparative osteogenesis. However, the clinical efficacy of the proposed method in combination with the classical approach to the replacement of hollow bone defects of the jaws remains unclear
Дод.точки доступу:
Штибель, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Застосування гемостатичних препаратів для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії каменів нирок та верхньої третини сечоводів [Текст] / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 75-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (терапия, хирургия)
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI (терапия, хирургия)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (вредные воздействия)
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (профилактика и контроль)
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA (профилактика и контроль)
ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология, повреждения)
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (терапевтическое применение)
ЭТАМЗИЛАТ -- ETHAMSYLATE (терапевтическое применение)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпечності застосування етамзилату і транексамової кислоти для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ). Матеріали та методи. У дослідження включали хворих на сечокам’яну хворобу з каменями нирок та верхньої третини сечоводів, що підлягали ЕУХЛ, без порушень системи згортання крові та які не приймали препаратів, що впливають на систему згортання крові. Група І – 1400 хворих, які не отримували превентивної терапії антигеморагічними засобами. Група ІІ – 375 хворих, що отримували перед проведенням сеансу ЕУХЛ 250 мг етамзилату внутрішньовенно. Група ІІІ – 300 хворих, які застосовували 500 мг препарату Сангера (транексамової кислоти) внутрішньовенно. У післяопераційний період оцінювали виникнення гематом нирки, тривалу макрогематурію та розвиток захворювань, що пов’язані з гіперкоагуляцією. Результати. У групі І геморагічні ускладнення виявили у 52 (3,71 %) хворих, у 19 (1,36 %) з них фіксували гематоми нирки, у 33 (2,36 %) – тривалу макрогематурію. У ІІ групі гематоми були виявлені тільки у 3 (0,8 %) хворих і ще у 3 (0,8 %) спостерігали тривалу макрогематурію. У групі ІІІ не було жодної гематоми, у 2 (0,67 %) хворих фіксували макрогематурію. Кількість геморагічних ускладнень у групі ІІІ (транексамова кислота) була нижчою, ніж у контрольній групі (p=0,006). У групі І переважали тяжчі ускладнення порівняно з хворими, що отримували гемостатичні препарати. У жодній дослідній групі не спостерігали наростання частоти патології, пов’язаної з підвищеним згортанням крові
Використання етамзилату і транексамової кислоти знижує ймовірність виникнення гематоми нирки і тривалої макрогематурії після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. Ми не спостерігали ускладнень, що характерні для зазначених препаратів. Застосування транексамової кислоти є ефективнішим, ніж етамзилату
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Юрах, А. О.
Мазурець, В. О.
Шевчук, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Порівняльна оцінка результатів контактної пневмоцистолітотрипсії та електрогідравлічної цистолітотрипсії / С. О. Возіанов [та ін.] // Урологія. - 2020. - Том 24, N 3. - С. 257

MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ КАМНИ -- URINARY BLADDER CALCULI (хирургия)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы)
Анотація: Ефективність застосування пневматичної та електрогідравлічної цистолітотрипсії залежить не тільки від розміру та кількості каменів, але і від їх мінерального складу. Контактну пневмоцистолітотрипсію можна вважати "золотим стандартом" в лікуванні каменів сечового міхура, враховуючи її високу ефективність, безпечність, компактність та простоту застосування.
Эффективность применения пневматической и электрогидравлической цистолитотрипсии зависит не только от размера и количества камней, но и от их минерального состава. Контактную пневмоцистолитотрипсию можно считать "золотым стандартом" в лечении камней мочевого пузыря, учитывая ее высокую эффективность, безопасность, компактность и простоту применения.
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Черненко, В. В.
Савчук, В. Й.
Черненко, Д. В.
Соколенко, С. Т.
Бондаренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Гресько, І. В.
Ефективність програми реабілітації хворих на поперековий остеохондроз з порушеннями рухового стереотипу з використанням ударно-хвильової терапії [Текст] / І. В. Гресько, В. А. Колесніченко // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 127-137. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, реабилитация, терапия, ультрасонография)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, методы, тенденции)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, тенденции)
ПРОГРАММЫ -- PROGRAMS
Анотація: У дослідження були включені 80 хворих поперековим остеохондрозом з порушенням рухового стереотипу і міотонічна реакціями м’язів попереково-тазової області, чоловічої статі, віком 22 - 44 (31,7 ± 4,4) року. Пацієнти були розділені за допомогою випадкової вибірки на дві однорідні групи в залежності від програми фізичної реабілітації: в основній групі застосовували поєднання УВТ-апарат для екстракорпоральної ударно-хвильової терапії Masterplus MP200 (5 процедур з частотою удару 11 Гц, силою удару 3,8-4 , 0 bar, періодичністю проведення 5-7 днів) з програмою релаксаційних вправ по методиці К. Левіта; в контрольній групі - тільки комплекс вправ. Розроблена програма фізичної реабілітації довела свою ефективність значущим зниженням показників інтенсивності болю по VAS (p 0,001), рівнів дісабілітаціі ODI (p 0,001) і кінезіофобіі SKT (p 0,01), збільшенням рухливості хребта (p 0,05) і його поперекового відділу (p 0,05), амплітуди згинання в тазостегнових суглобах (p 0,05). Обсяг рухів при розгинанні, приведення і відведення тазостегнових суглобів також збільшився, але недостовірно. Нормалізація тонусу м’язів-розгиначів поперекового відділу хребта відзначена в 87,5% спостережень, сідничного м’яза - в 30,0%, грушоподібної м’язи - в 27,5%. Частота реєстрації помилкових патернів при активному спільному русі поперекових сегментів і таза в цілому зменшилася до 37,5% випадків. Розроблена програма фізичної реабілітації довела свою ефективність у порівнянні з результатами ізольованого застосування релаксаційних вправ значущим поліпшенням показників VAS (p 0,05), ODI (p 0,05), SKT (p 0,05); нормалізація тонусу поперекових м’язів-розгиначів і відновлення контролю активних рухів в попереково-тазової області відзначені більш ніж у третини хворих
Дод.точки доступу:
Колесніченко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)