Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (13)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Лицо, боли<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-42 
1.


    Бургонский, В. Г.
    Применение гирудотерапии в практической стоматологии [Текст] / В. Г. Бургонский, А. В. Юркина // Современная стоматология. - 2016. - № 1. - С. 7-13


MeSH-головна:
ПИЯВКАМИ ЛЕЧЕНИЕ -- LEECHING (история, методы, противопоказания)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (терапия)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES (терапия)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (патология)
СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- SALIVARY GLAND DISEASES (терапия)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (терапия, этиология)
СТОМАТИТ АФТОЗНЫЙ -- STOMATITIS, APHTHOUS (терапия)
Дод.точки доступу:
Юркина, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Максимова, М. Ю.
    Эмоциональные и личностные нарушения при атипичной лицевой боли [Текст] / М. Ю. Максимова, Е. Т. Суанова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № 12. - С. 65-69. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Ноофен

MeSH-головна:
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (осложнения, патофизиология, психология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (лекарственная терапия, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия, этиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Суанова, Е. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Орос, М. М.
    Міофасціальний біль обличчя [Текст] / М. М. Орос // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 101-105


MeSH-головна:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (диагностика, патофизиология, терапия)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, патофизиология, терапия)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагностика, патофизиология, терапия)
БОЛЬ ОТРАЖЕННАЯ -- PAIN, REFERRED (диагностика, патофизиология, терапия)
МЫШЕЧНАЯ ГИПЕРТОНИЯ -- MUSCLE HYPERTONIA (диагностика, патофизиология, терапия)
СПАЗМ -- SPASM (диагностика, патофизиология, терапия)
ТРИЗМ -- TRISMUS (диагностика, патофизиология, терапия)
МИОРЕЛАКСАНТЫ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ -- MUSCLE RELAXANTS, CENTRAL (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
ТИЗАНИДИН (терапевтическое применение)
Анотація: Міофасціальні розлади в лицьовій мускулатурі розвиваються за тими самими механізмами, що і в скелетній, і зумовлюють 10—20% больових синдромів обличчя. Механізм розвитку м’язового болю полягає в тому, що на початковому етапі в м’язі виникає залишкове напруження, а потім — постійний локальний гіпертонус. Комплексна терапія передбачає корекцію прикусу та обмеження навантаження на жувальні м’язи (протипоказана жувальна гумка). За наявності тригерних точок у жувальних м’язах добрий ефект забезпечують їх блокада з новокаїном і суха пункція. Показані постізометрична релаксація уражених м’язів, масаж обличчя, фізіотерапія, голкорефлексотерапія. Для фармакологічної терапії міофасціальної больової дисфункції використовують міорелаксанти (тизанідин, Баклофен), психотропні засоби (транквілізатори та антидепресанти), нестероїдні протизапальні препарати, вітаміни групи В (Неовітам).
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Динамика иммунологических и биохимических показателей у больных прозопалгиями в процессе микроволновой терапии [Текст] = Dynamics of immunological and biochemical parameters in patients with prosopalgia in the process of microwave therapy / И. А. Григорова [и др.] // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2016. - № 4. - С. 35-37. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование, методы)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (иммунология, кровь, метаболизм, терапия)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: У статті висвітлено імунологічні та біохімічні зміни у хворих із прозопалгіями в про цесі мікрохвильової терапії. Отримано дані про покращення імунологічних та біохімічних по казників у процесі мікрохвильового впливу у хворих із прозопаліями
Дод.точки доступу:
Григорова, И. А.
Ескин, А. Р.
Ярош, В. А.
Тихонова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Колесник, И. А.
    Взаимосвязь степени тяжести крылонебного ганглионита с гигиеническим состоянием полости рта [Текст] / И. А. Колесник // Український стоматологічний альманах. - 2016. - № 1(т.2). - С. 45-48. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КРЫЛОНЕБНАЯ ЯМКА -- PTERYGOPALATINE FOSSA
ГАНГЛИОНЕВРОМА -- GANGLIONEUROMA
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Комбинированный прозопалгический синдром с острым дебютом [Текст] / А. И. Крюков [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № 10. - С. 99-101. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- TRIGEMINAL NEURALGIA (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ЛИЦЕВОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- FACIAL NEURALGIA (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Крюков, А. И.
Стулин, И. Д.
Тардов, М. В.
Заоева, З. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Фокина, Н. М.
    Хроническая лицевая боль: клинический случай [Текст] = PRACTICAL NEUROLOGY Chronic facial pain: clinical case / Н. М. Фокина, Е. Н. Дудник // Concilium medicum. - 2015. - Т. 17, № 9. - С. 70-73. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- TRIGEMINAL NEURALGIA (патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Дудник, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Двусторонняя тригеминальная сенсорная нейропатия как одно из начальных проявлений системной склеродермии (трудности раннего установления диагноза основного заболевания) [Текст] / Ю. В. Грачёв [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № Прил. к №10 (Вып. 2. В помощь практическому врачу). - С. 59-63. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагноз, патофизиология)
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- TRIGEMINAL NERVE DISEASES (патофизиология, этиология)
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- TRIGEMINAL NEURALGIA (патофизиология, этиология)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (патофизиология, этиология)
ПОЛИНЕВРОПАТИИ -- POLYNEUROPATHIES (патофизиология)
РИБОНУКЛЕОПРОТЕИНЫ -- RIBONUCLEOPROTEINS (диагностическое применение)
Дод.точки доступу:
Грачёв, Ю. В.
Ананьева, Л. П.
Тюрников, В. М.
Захарова, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Брега, И. Н.
    Нестероидные противовоспалительные препараты в лечении миофасциального болевого синдрома лица [Текст] / И. Н. Брега, А. В. Адоньева // Лечащий Врач. - 2015. - № 10. - С. 35-39


Рубрики: Кеторол

MeSH-головна:
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (лекарственная терапия)
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Адоньева, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Сивовол, С. И.
    Патофизиология хронической лицевой боли [Текст] / С. И. Сивовол // СтоматологИНФО. - 2014. - № 4. - С. 30-32


MeSH-головна:
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРИКУСА АНОМАЛИИ -- MALOCCLUSION (патофизиология, этиология)
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (патофизиология, этиология)
ТРИГГЕРНЫЕ ТОЧКИ -- TRIGGER POINTS (патофизиология)
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- DENTAL RESEARCH (методы, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Посохов, Н. Ф.
    Клініко-неврологічні особливості та вміст нейроамінокислот у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями [Текст] / Н. Ф. Посохов, Є. В. Лекомцева, Т. В. Горбач // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 3. - С. 43-47. - Бібліогр.: с. 46


MeSH-головна:
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагностика, кровь, лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (методы)
ЭЛЕКТРОФОРЕЗ -- ELECTROPHORESIS (методы)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (методы)
ГЛУТАМИНОВАЯ КИСЛОТА -- GLUTAMIC ACID (кровь)
АСПАРАГИНОВАЯ КИСЛОТА -- ASPARTIC ACID (кровь)
ГАММА-АМИНОМАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- GAMMA-AMINOBUTYRIC ACID (кровь)
Анотація: Нами було обстежено 56 хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями різного ступеня вираженості больового синдрому, в сироватці крові яких спектрофотометричним методом визначено базовий вміст глутамату, аспартату та гамма-аміномасляної кислоти для вивчення їх впливу на формування і вираженість больового синдрому. В даній роботі показано, що у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями з найбільш вираженим больовим синдромом відзначається найбільш значущі зміни вмісту нейроамінокислот, а саме зростання рівня глутамату, зменшення рівня гальмівних амінокислот, зокрема гамма-аміномасляної кислоти, при порівнянні з контролем, що свідчить про неефективність гальмівних механізмів у даної категорії пацієнтів. Необхідним є подальше вивчення особливостей нейроамінокислотного дисбалансу у хворих із фармакорезистентними лицьовими симпаталгіями для розробки диференціально-діагностичних і прогностичних критеріїв перебігу та нових шляхів лікування
We have examined 56 patients with drug-resistant facial sympathalgia, different clinical course and severity of the pain syndrome. Baseline serum levels of glutamate, aspartate and gamma-aminobutyric acid were measured by spectrophotometry to evaluate their influence on the formation and severity of pain syndrome. It was shown that patients with drug-resistant facial sympathalgia and severe pain syndrome had the most significant changes of neuroaminoacid data revealing in high serum level of glutamate and decreased level of inhibitory neuroaminoacids, in particular, gamma-aminobutyric acid compared to controls that could suggest the failure of inhibitory mechanisms in these patients. It is necessary to continue the investigations of neuroaminoacid imbalance in patients with drug-resistant facial sympathalgia to develop differential, diagnostic and prognostic criteria and to search for new treatment options
Дод.точки доступу:
Лекомцева, Є. В.
Горбач, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Гулюк, С. А.
    Клінічна характеристика тригерних зон жувальної мускулатури при міофасціальному больовому синдромі обличчя / С. А. Гулюк, С. А. Шнайдер // Вісн. стоматології. - 2020. - N 1. - С. 79-86


MeSH-головна:
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, хирургия)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (патофизиология, хирургия)
НЕРВНОМЫШЕЧНЫЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ (ВНЕШ) -- NEUROMUSCULAR MANIFESTATIONS (NON MESH)
Анотація: М’язовий спазм виникає в результаті надмірного розтягування, тривалого скорочення, або стомлення м’язів і становить основу міофасціального больового синдрому обличчя (МФБСО). На першому етапі в м’язі виникає залишкова напруга, а потім стабільний локальний гіпертонус. Локальні гіпертонуси стають джерелом локальних і відображених болів і перетворюються в тригерні точки (ТТ). На обличчі ТТ виявляються частіше в жувальних м’язах, скроневому, латеральному і медіальному крилоподібному м’язах. Основним методом виявлення тригерних точок в клінічній практиці, як і в діагностиці міофасціального больового синдрому обличчя в цілому, є пальпація жувальних м’язів. З метою визначення клінічних особливостей болючих м’язових ущільнень (БМУ) і міофасціальних тригерних пунктів (МТП) в жувальних м’язах на тлі оклюзійної дисфункції при больовому синдромі обличчя було обстежено 45 хворих (8 чоловіків і 37 жінок). МФБСО у них характеризувався постійним, що зберігається протягом доби, монотонним болем, ниючого, стискаючого, тягнучого характеру. Наявність тригерних зон визначалося шляхом пальпації за методикою Simons D.G., Travel J.G., Simons L.S. і полягала у визначенні наявності больових ділянок спазмованного м’яза або больових м’язових ущільнень (БМУ). Саме ці БМУ позначалися, як критична точка (ТТ) або міофасціальний критичний пункт (МТП). В результаті було встановлено, що за тривалістю захворювання терміни варіювали від 6 місяців до 5 років. Виникнення болю після відвідин стоматолога відзначили 24 (53 %) пацієнта, з яких: у 13 (54 %) пацієнтів біль з’явився після протезування, у 4 (17 %) - після видалення зубів, у 7 (29 %) пацієнтів - після лікування зубів. 11 (24 %) пацієнтів пов’язують розвиток больового синдрому з патологією СНЩС, 3 (8 %) - з ураженням трійчастого нерва, 4 (10 %) - з емоційним стресом і 2 (5 %) - з травмою. При пальпації м’язів на стороні болю звертали на себе увагу щільна консистенція і напруга м’язів, особливо жувальних і мімічних, а також виражена їх болючість. У цих м’язах пальпувалась безліч активних МТП, роздратування яких дозволяло відтворити біль, на який скаржилися пацієнти. Пальпація м’язів протилежного боку була безболісною або помірно болючою. Також виявлялися безболісні ущільнення (латентні МТП), роздратування яких викликало помірну болючість, без іррадіації. Пальпація м’язів, що опускають нижню щелепу (щелепно - під’язиковий, двочеревний м’язи), була менш болючою у всіх хворих. При їх пальпації біль іррадіював в язик, глотку, шию. Оклюзійні порушення не тільки сприяють виникненню больового синдрому, а й значно ускладнюють його перебіг. Слід зазначити високу частоту розвитку МФБСО після зубного протезування, коли функція жувальних м’язів не встигає адаптуватися до незвичної окклюзіі. Зміни оклюзії можуть викликати мінімальні порушення в СНЩС і можуть призвести до дегенеративних змін в одному або обох суглобах
Дод.точки доступу:
Шнайдер, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Лекомцева, Є. В.
    До питання про патогенетичні механізми розвитку та особливості клінічного перебігу фармакорезистентних лицьових симпаталгій на тлі цукрового діабету / Є. В. Лекомцева, Н. Ф. Посохов, О. В. Мерчанська // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 180-181


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Посохов, Н. Ф.
Мерчанська, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Посохов, М. Ф.
    Клініко-неврологічні особливості та вміст нейроамінокислот у хворих із соматогенними типовими прозопалгіями [Текст] / М. Ф. Посохов, Є. В. Лекомцева // Український неврологічний журнал. - 2018. - N 2. - С. 58-62


MeSH-головна:
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ГАММА-АМИНОМАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- GAMMA-AMINOBUTYRIC ACID (выделение и очистка)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Больовий синдром при соматогенних типових прозопалгіях супроводжувався вегетоневрологічними розладами та вираженим дисбалансом у вмісті нейроамінокислот, який прямо пропорційно залежав від інтенсивності больового синдрому, що може відігравати провідну роль у патогенезі захворювання та формуванні особливостей перебігу клінічної картини. Це слід ураховувати при діагностиці та виборі лікування.
Дод.точки доступу:
Лекомцева, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Безкоровайна, Л. П.
    Складність диференціальної діагностики причин лицевого болю (клінічний випадок) [Текст] = Histologic changes in the liver and kidney tissues of rats with acute alcohol injury and metabolic correction / Л. П. Безкоровайна, І. Ю. Гарляускайте, Ю. В. Пономаренко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 384-389. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БОЛЬ ОТРАЖЕННАЯ -- PAIN, REFERRED (диагностика)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагностика)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Діагностика лицевого болю належить до сфери професійної компетенції лікарів-стоматологів, стоматологів-ортопедів, офтальмологів, оториноларингологів, нейрохірургів, неврологів і фізіотерапевтів, оскільки складний та високосуб’єктивний характер клінічних ознак часто створює проблеми для лікаря-практика будь-якої з перерахованих спеціальностей. Водночас пацієнт з лицевим болем може пройти низку консультацій у різних фахівців, поки буде встановлений остаточний діагноз і надана ефективна допомога. Мета дослідження – на прикладі клінічного випадку продемонструвати розроблений протокол маршрутизації для пацієнта з атиповим лицевим болем. Етапи міжфахової одночасної консультації, комплексного підходу до діагностики та лікування пацієнтів з лицевим болем, диференційної діагностики було розглянуто на прикладі клінічного випадку пацієнтки К., 15 років, яка звернулася до хірурга-стоматолога із скаргами на постійний лицевий біль з попереднім діагнозом “Больова дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба. Утруднене прорізування 38 та 28 зубів мудрості”. Біль постійного характеру, тупий, глибокий, проривний. Зниження чутливості в ділянці нижньої губи та передньої половини язика зліва, закладеність і шум у лівому вусі. Проведено консультацію невролога та лікаря-стоматолога-ортопеда, що стало підставою для призначення додаткових методів дослідження: голкової електроміографії і магнітно-резонансної томографії головного мозку. У статті оцінено доцільність та ефективність мультидисциплінарного підходу до комплексної діагностики лицевого больового синдрому, включаючи ретельний збір анамнезу лікарем стоматологом, висновки лікаря-невропатолога й результати додаткових методів дослідження. За оцінкою електронейроміографічних ознак виявлено ураження трійчастого нерва, а на магнітно-резонансній томограмі головного мозку візуалізована обʼємна пухлина, яка викликала компресію трійчастого нерва та його периферичних закінчень. Після консультації хірурга-стоматолога пацієнтка була направлена для подальшого лікування до Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України. Отже, міжфахове консультування визнано основою комплексного підходу до ведення пацієнтів з атиповим лицевим болем, що передбачає залучення лікаря першого контакту – лікаря-стоматолога, який з метою забезпечення своєчасної діагностики та ефективного лікування складає протокол маршрутизації для цих пацієнтів
The diagnosis of facial pain falls within the realm of professional competence for dentists, orthopedic dentists, ophthalmologists, otolaryngologists, neurosurgeons, neurologists, and physiotherapists. The complex and highly subjective nature of clinical symptoms often poses challenges for practitioners across these specialties. Consequently, a patient with facial pain may undergo multiple consultations with different specialists before a definitive diagnosis is established and effective treatment is provided. The aim of this study is to demonstrate a developed routing protocol for a patient with atypical facial pain through a clinical case. The stages of interdisciplinary simultaneous consultation, a comprehensive approach to diagnosis and treatment of patients with facial pain, and differential diagnosis are considered using the example of a clinical case of a 15-year-old female patient K., who presented to a dental surgeon with complaints of constant facial pain and a preliminary diagnosis of “Temporomandibular joint dysfunction. Impacted wisdom teeth 38 and 28”. The pain was constant, dull, deep, and piercing. She experienced decreased sensitivity in the lower lip and the anterior half of the tongue on the left side, as well as stuffiness and ringing in the left ear. Consultations with a neurologist and an orthopedic dentist were conducted, which led to the prescription of additional diagnostic methods: needle electromyography and magnetic resonance imaging of the brain. The article assesses the relevance and effectiveness of a multidisciplinary approach to the comprehensive diagnosis of facial pain syndrome, including a thorough history-taking by a dental practitioner, conclusions of a neurologist, and the results of additional diagnostic methods. Based on the electromyographic signs, the trigeminal nerve damage was detected, and a voluminous brain tumor causing compression of the trigeminal nerve and its peripheral endings was visualized on magnetic resonance tomography. Following the consultation with the dental surgeon, the patient was referred for further treatment to the A.P. Romodanov Neurosurgery Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. Thus, interdisciplinary consultation is recognized as the basis for the comprehensive management of patients with atypical facial pain, requiring the involvement of a primary care physician - a dentist, who develops a routing protocol for timely diagnosis and effective treatment of these kind of patients
Дод.точки доступу:
Гарляускайте, І. Ю.
Пономаренко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Орофаціальний біль і скронево-нижньощелепна патологія [Текст] = Orfacial pain and temporomandibular pathology / В. Ф. Макєєв [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2022. - N 1. - С. 10-15


MeSH-головна:
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN
ЗУБНАЯ БОЛЬ -- TOOTHACHE
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MANDIBULAR DISEASES
Анотація: У сучасній інтерпритації орофаціального болю стоматологам необхідно мати чітке уявлення про патогенез орофаціального болю, особливості патологічних проявів порушень у скронево-нижньощелепних суглобах і необхідність урахування стану щелепно-лицевої ділянки при здійсненні стоматологічного й ортопедичного лікування. Оптимальним при цьому є застосування мультидисциплінарного підходу до лікування цих проявів
Багатофакторність цієї проблеми значною мірою визначає структуру необхідних діагностичних і лікувальних заходів при плануванні стоматологічного, ортопедичного лікування й реабілітації пацієнтів. Задумкою низки авторів, найбільш ефективним рішенням проблеми орофаціального болю і патології скронево-нижньощелепних суглобів є міждисциплінарний підхід за участю стоматологів, оториноларингологів, реабілітологів та психотерапевтів. У рамках комплексного міждисциплінарного підходу до діагностики необхідним є застосування діагностичних методів дослідження з відповідною доказовою базою з метою верифікації больових нейром’язових або оклюзіїно-артикуляційних синдромів, а також оцінки їх системного впливу на біомеханіку взаємовідносин усіх елементів щелепно-лицевої ділянки
Дод.точки доступу:
Макєєв, В. Ф.
Пупін, Т. І.
Ключковська, Н. Р.
Фецич, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Мельник, В. Л.
    Місце синдрому больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба серед больових синдромів обличчя [Текст] / В. Л. Мельник, В. К. Шевченко, Ю. І. Силенко // Укр. стоматол. альманах. - 2018. - № 1. - С. 79-82. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА БОЛЕЗНИ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DISORDERS
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN
Анотація: Висвітлюються важливі питання діагностики, диференційованої діагностики пацієнтів із СБД СНЩС із больовими синдромами обличчя та захворюваннями СНЩС. Правильність діагностичного пошуку дає практичному лікарю можливість проведення диференційованої діагностики, мінімізації діагностичних помилок і призначення адекватного лікування з урахуванням комплексного міждисциплінарного підходу.
Дод.точки доступу:
Шевченко, В. К.
Силенко, Ю. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Бєляєв, П. В.
    Клінічна оцінка ефективності застосування нових підходів до комплексного лікування гнійно-запальних процесів у щелепно-лицевій ділянці / П. В. Бєляєв, Е. В. Бєляєв, О. А. Вільцанюк // Соврем. стоматология. - 2018. - N 4. - С. 84


MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЕЙ БОЛЕЗНИ -- JAW DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия, хирургия, этиология)
Дод.точки доступу:
Бєляєв, Е. В.
Вільцанюк, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Фокина, Н. М.
    Лицевая боль. Частные аспекты. Лечение [Текст] / Н. М. Фокина // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 2. - С. 45-50. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Дексалгин

MeSH-головна:
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Краниомандибулярная дисфункция является не самостоятельной нозологией, а, скорее, отражает разные по этиологии и патофизиологии расстройства, прежде всего неврологические, нейростоматологические, нейроортопедические, ревматологические, оториноларингологические, офтальмологические и другие нарушения. В настоящее время в современной медицине имеется ряд классификаций болезней, включающих разные болевые синдромы. Наиболее всеобъемлющей и удобной в практическом применении является Международная классификация головных болей - МКГБ-3 (3-е издание, бета-версия, 2013 г.), на основании которой любой специалист-интернист (невролог, кардиолог, офтальмолог, стоматолог, оториноларинголог и т.д.) и врач общей практики могут сформулировать диагноз с учетом имеющихся болевых проявлений у каждого конкретного пациента на момент обращения. Хронический болевой синдром в области лица, головы и шеи представляет собой краниомандибулярное расстройство (КМР), охватывающее группу мышечно-скелетных и нейромышечных синдромов, при которых в патологический процесс вовлекаются поочередно нарушение окклюзии, жевательная мускулатура (и все прилегающие ткани), височно-нижнечелюстной сустав (ВНЧС) с дальнейшим возможным вовлечением перикраниальных мышц, мышц шеи и плечевого пояса. Термин КМР появился около 10 лет назад. Ранее для обозначения описанных состояний использовались термины: височно-нижнечелюстной синдром, синдром дисфункции ВНЧС, миофасциальный болевой синдром лица, синдром Костена. Боль, связанная с КМР, может клинически проявляться болью в лице (жевательные мышцы, верхняя и нижняя челюсть, глаза) и болью в области ВНЧС (синовит, капсулит, остеоартрит), болью в области уха, шеи, затылка. В последней МКГБ, предложенной в 2013 г. Международным обществом головной боли, во 2-м разделе «Вторичные болевые синдромы» клинически рубрифицирована данная патология челюстно-лицевой области следующим образом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Лісова, І. Г.
    Порівняльна оцінка клініко-лабораторних показників герпесвірусної персистенції в пацієнтів з різною щелепно-лицевою патологією / І. Г. Лісова, В. В. Ковальчук // Соврем. стоматология. - 2019. - N 4. - С. 84-85


MeSH-головна:
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, патофизиология)
ЧЕЛЮСТЕЙ БОЛЕЗНИ -- JAW DISEASES (диагностика, этиология)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагностика, этиология)
Дод.точки доступу:
Ковальчук, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-42 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)