Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 257
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Зміни асоційованої зі здоров'ям якості життя в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця та проміжними ураженнями вінцевих артерій після планового перкутанного коронарного втручання [Текст] = The changes in health-related quality of life in stable coronary artery disease patients and intermediante coronary lesions after elective percutaneous coronary intervention / М. В. Стан [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2024. - Том 13, N 1. - С. 48-61. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
Анотація: Мета роботи – проаналізувати фактори, асоційовані зі змінами якості життя (ЯЖ), в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і проміжними (50–90 %) ураженнями вінцевих артерій, упродовж 3 місяців спостереження після планового перкутанного коронарного втручання (ПКВ). Матеріали і методи. У проспективному одноцентровому дослідженні проаналізували дані клінічно-інструментального обстеження 84 пацієнтів зі стабільною ІХС (cередній вік (64 ± 8) років; чоловіки – 73 %) та проміжними (50–90 %) стенотичними ураженнями cубепікардіальних вінцевих артерій (за даними коронаровентрикулографії), послідовно обстежених та госпіталізованих для проведення планового ПКВ. Показники асоційованої зі здоров’ям ЯЖ оцінювали за допомогою загальномедичного опитувальника SF-36 (загальний показник фізичного здоров’я – РНsum [physical health summar]; загальний показник психологічного здоров’я – MНsum [mental health summary]), а також хворобоспецифічного опитувальника SAQ (Seattle Angina Questionnaire; домени: шкала обмеження фізичних навантажень (physical limitation [PL]); шкала стабільності нападів стенокардії (angina stability [AS]); шкала частоти нападів стенокардії (angina frequency [AF]); шкала задоволеності лікуванням (treatment satisfaction [TS]); шкала ставлення до хвороби (disease perception [DP]), – початково та через 3 місяці після ПКВ. Патерни «поліпшення» та «відсутності поліпшення» ЯЖ після ПКВ виділяли з урахуванням «порогових» рівнів клінічно значущих змін показників ЯЖ упродовж 3 місяців спостереження. Результати та обговорення. Виявлено, що ПКВ поліпшило середні (медіана) показники асоційованої зі здоров’ям ЯЖ протягом 3 місяців спостереження за опитувальниками SF-36 (РНsum – збільшення з 38,8 до 43,1 бала; р 0,001) і SAQ (домен AS – збільшення з 25 до 75 балів, р 0,001; домен AF – із 70 до 80 балів, р 0,001; домен TS – з 58,8 до 70,6 бала, р 0,001; домен DP – із 45,8 до 66,7 бала, р 0,001). Клінічно значуще поліпшення ЯЖ упродовж 3 місяців після ПКВ відзначено в 14–71 % випадків (залежно від конкретного показника і «порогу» його збільшення). Гірша початкова ЯЖ, старший вік та вищий рівень загального холестерину сироватки крові підвищували ймовірність клінічно значущого поліпшення ЯЖ після ПКВ. Натомість наявність цукрового діабету, перенесене в минулому гостре порушення мозкового кровообігу, а також ангіографічні дані про багатосудинне ураження вінцевого русла і рестенози в зоні раніше імплантованих стентів асоціювалися зі зниженням ймовірності клінічно значущої сприятливої динаміки, асоційованої зі здоров’ям ЯЖ після ПКВ. Висновки. В обстежених пацієнтів зі стабільною ІХС виконання ПКВ сприяло поліпшенню показників ЯЖ протягом 3 місяців спостереження. Клінічні та ангіографічні фактори, асоційовані зі змінами ЯЖ після процедури реваскуляризації, варто враховувати в разі визначення доцільності ПКВ в пацієнтів зі стабільною ІХС та проміжними ураженнями вінцевих артерій.
The aim – to analyze the factors, associated with the change in health-related quality of life (HRQoL) in stable coronary artery disease (SCAD) patients with intermediate coronary lesions at 3-months follow-up after elective percutaneous coronary intervention (PCI). Materials and methods. A prospective single-center study enrolled 84 SCAD patients (mean age 64±8 years; males – 73 %) with intermediate coronary lesions (stenosis 50-90 %) (by invasive coronary angiography [ICA]), consecutively enrolled and hospitalized with the aim of elective PCI to be performed. HRQoL was evaluated by SF-36 (physical health summary [PHsum] and mental health summary [МНsum]) and SAQ (Seattle Angina Questionnaire»; the domains «physical limitation» [PL], «angina stability» [AS], «angina frequency» [AF], «treatment satisfaction» [TS] and «disease perception» [DP]), – at baseline and 3-months follow-up. The enrolled sample was subdivided in a dichotomous manner into the HRQoL «improvement» or «non-improvement» patterns, based on the cut-off-values (COVs) of clinically meaningful change of the certain HRQoL parameter score at 3-months follow-up after PCI. Results and discussion. We revealed an improvement of average (median) HRQoL parameters at 3-months follow-up after PCI, namely PHsum (score increase from 38.8 to 43.1; р 0.001), SAQ-AS (25 to 75; р 0.001), SAQ-AF (70 to 80; р 0.001), SAQ-TS (58.8 to 70.6; р 0.001) and SAQ-DP (45.8 to 66.7; р 0.001). The clinically meaningful HRQoL improvement ranged from 14 % to 71 % cases, depending on the certain HRQoL parameter and the COVs of its change at follow-up after PCI. The worse baseline HRQoL, older age and higher baseline total cholesterol level were the factors, associated with the increased probability of HRQoL to be meaningfully improved after revascularization. In addition, a presence of diabetes mellitus, a history of acute cerebrovascular accident, and the ICA data on multivessel disease and in-stent restenosis after previous PCI, – all were associated with the lower odds of HRQoL «improvement» status to be achieved. Conclusions. A PCI favored the HRQoL improvement in SCAD patients at 3-months follow-up. The clinical and angiographic factors, associated with the post-procedure change in HRQoL, should be considered for a better selection of SCAD patients with intermediate coronary lesions for PCI
Дод.точки доступу:
Стан, М. В.
Міхалєв, К. О.
Жарінов, О. Й.
Хохлов, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойко, К. С.
Ранні післяопераційні результати хірургічного протезування аортального клапана в поєднанні з різними методами реваскуляризації міокарда [Текст] = Early postoperative results after surgical aortic valve replacement concomitant with different methods of myocardial revascularization / К. С. Бойко, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 68-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета роботи – проаналізувати результати раннього післяопераційного періоду при поєднанні хірургічного протезування аортального клапана (ХПАК) з ендоваскулярним або хірургічним методом реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Для цього ретроспективного дослідження відбирали історії хвороб дорослих пацієнтів (від 18 років), які перенесли ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда у ДУ «Інститут серця МОЗ України» у період 2018–2022 рр. Результати та обговорення. Було відібрано 95 історій хвороб пацієнтів, яким проводили ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда: перша група (n = 31) – поєднання ХПАК та черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ); друга група (n = 48) – поєднання ХПАК та аортокоронарного шунтування (АКШ). У пацієнтів першої групи на 24,85 % (р = 0,011) та на 23,7 % (р = 0,033) статистично значущо рідше фіксували ураження стовбура лівої коронарної артерії та обвідної гілки лівої коронарної артерії. Також пацієнти першої групи статистично значущо рідше на 21,4 % (р = 0,046) потребували інтраопераційного застосування більш ніж 2 доз еритроцитарної маси. В ранній післяопераційний період у пацієнтів першої групи спостерігали нижчий рівень крововтрати порівняно з другою групою (180 (150; 250) мл проти 250 (200; 305) мл, р = 0,008). Висновки. Пацієнти, яким проводили ЧКВ перед ХПАК, характеризувалися меншою тривалістю операції, застосування штучного кровообігу та перетискання аорти, однак статистично значущої різниці щодо основних ранніх післяопераційних ускладнень між групами дослідження не спостерігали
The aim – to analyze the results of the early postoperative period of surgical aortic valve replacement (SAVR) combined with endovascular or surgical methods of myocardial revascularization. Materials and methods. For this retrospective study, a selection of medical records of adult patients (over 18 years of age) who underwent SAVR concomitant with myocardial revascularization in the period from 2018 to 2022 was carried out. Results and discussion. We selected 95 patients who were treated with SAVR with concomitant myocardial revascularization (the first group (n = 31) – a combination of SAVR and percutaneous coronary intervention (PCI); the second group (n = 48) – a combination of SAVR and CABG). In patients of the first group, lesions of the main left coronary artery and the circumflex artery were recorded, respectively, by 24.85 % (p = 0.011) and by 23.7 % (p = 0.033) less often. Moreover, the patients of the first group required intraoperative use of more than two doses of blood red cell mass by 21.4 % less often (p = 0.046). In the early postoperative period, a lower level of bleeding was observed in patients of the first group compared to the second group (180 (150; 250) ml vs. 250 (200; 305) ml, p = 0.008). Conclusions. Patients who underwent PCI before SAVR were characterized by a shorter duration of surgery, cardiopulmonary bypass, and aortic cross-clamping, while no significant difference in major early postoperative complications was observed between the study groups
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічно-гемодинамічні характеристики пацієнтів з проміжними ураженнями коронарних артерій, відібраних для планового перкутанного коронарного втручання [Текст] = Clinical and hemodynamic characteristics of patients with intermediate coronary lesions selected for elective percutaneous coronary intervention / М. В. Стан [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 29-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (хирургия)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (использование)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (использование)
Анотація: Мета роботи – визначити клінічні, ангіографічні та гемодинамічні фактори, які впливають у клінічній практиці на рішення про проведення перкутанного коронарного втручання (ПКВ) в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і проміжними ураженнями субепікардіальних коронарних артерій. Матеріали і методи. У «зрізовому» одноцентровому дослідженні проаналізували дані клінічно-інструментального обстеження 123 пацієнтів зі стабільною ІХС віком у cередньому (62±9) років (90 (73,2 %) чоловіків) та проміжними (50–90 %) стенотичними ураженнями cубепікардіальних вінцевих артерій (за даними коронаровентрикулографії). Серед них були 74 (60,2 %) пацієнти, в яких під час коронаровентрикулографії оцінювали фракційний резерв кровоплину (fractional flow reserve [FFR]). Досліджувані показники аналізували у групах непроведення (ПКВ(–); n = 30 [24,4 %]) і проведення ПКВ (ПКВ(+); n = 93 [75,6 %]). Результати. Проводити ПКВ вважали доцільним частіше в пацієнтів зі стабільною стенокардією ІІІ і ІІ функціональних класів порівняно з пацієнтами без стенокардії (93, 79 і 46 % відповідно; ртренд 0,001). В усіх пацієнтів з FFR 0,8 вирішено виконувати ПКВ (46 з 74 [62 %]). Виявлено посилення гемодинамічної значущості коронарних уражень зі збільшенням вираженості максимального стенозу вінцевих артерій. За даними мультиваріантного логістичного регресійного аналізу, вираженіший стеноз у басейні принаймні однієї субепікардіальної коронарної артерії виявився незалежним фактором, який визначав рішення про доцільність ПКВ(+) (стеноз 80–90 % проти 70–79 %; 70–79 % проти 60–69 %; 60–69 % проти 50–59 %: відношення шансів 26 (95 % довірчий інтервал 8–87); р 0,001). Висновки. У пацієнтів зі стабільною ІХС і проміжними (50–90 %) коронарними ураженнями ступінь стенозування вінцевого русла мав визначальне значення для рішення про ПКВ. Існує потреба в ширшій імплементації методів неінвазивної діагностики та кількісної оцінки ішемії міокарда в пацієнтів з проміжною передтестовою імовірністю стенозування вінцевих артерій, зокрема після проведених раніше реваскуляризаційних утручань
The aim – to identify clinical, angiographic and hemodynamic factors, having impact upon the decision on percutaneous coronary intervention (PCI) in stable coronary artery disease (SCAD) patients with intermediate subepicardial coronary lesions, in clinical settings. Materials and methods. The cross-sectional single-center study analyzed clinical and instrumental data from 123 SCAD patients (mean age 62 ± 9 years; 90 (73.2 %) males) and intermediate (50–90 %) stenotic subepicardial coronary lesions (by invasive coronary angiography [ICA]). The enrolled sample included 74 (60.2 %) patients with an assessment of ICA-derived fractional flow reserve (FFR). The studied parameters were analyzed in the groups of decision not to perform (PCI(–); n = 30 [24.4 %]) and to perform PCI (PCI(+); n = 93 [75.6 %]). Results. The positive decision on PCI was more frequent in patients with stable angina ІII and ІI CCS class, as compared to those without angina (93 %, 79 % і 46 %, respectively; рtrend 0.001). PCI was considered to be appropriate in all patients with FFR 0.8 (46 of 74 (62 %) cases). The more advanced hemodynamic compromise of coronary lesions was associated with the higher maximum degree of coronary artery stenosis. Multivariable logistic regression analysis revealed a more pronounced coronary stenosis (at least, in one subepicardial coronary artery territory) was independently associated with the PCI(+) decision (stenosis 80–90 % vs. 70–79 %; 70–79 % vs. 60–69 %; 60–69 % vs. 50–59 %: odds ratio 26 (95 % confidence interval 8–87); р 0.001). Conclusions. A degree of coronary artery stenosis was a key factor impacting upon a positive decision on PCI in SCAD patients with intermediate (50–90 %) coronary lesions. There is a need for the broader implementation of non-invasive diagnostic tests and the tools for a quantitative assessment of myocardial ischemia in patients with intermediate pretest probability of coronary stenosis, including those with previous PCI
Дод.точки доступу:
Стан, М. В.
Міхалєв, К. О.
Хохлов, А. В.
Жарінов, О. Й.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Solomonchuk, A. V.
Frequency of acute heart failure in patients with acute myocardial infarction after revascularization [Текст] = Частота гострої серцевої недостатності у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда після реваскуляризації / A. V. Solomonchuk // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 28-36. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (тенденции)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (осложнения, патофизиология, этиология)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Aim – to study the frequency of acute heart failure (AHF) in patients with Q-myocardial infarction (MI), to establish the clinical and functional features of the course and risk factors for high-grade heart failure in patients with Q-MI. Materials and methods. The data of 308 middle-aged Q-MI patients (62.9±0.6) years old, including 215 men (69.8%) and 93 women (30.2%), who were treated in a specialized cardiology department, were analyzed. Among the examined patients, an analysis of the combination of Q-MI with AHF of different classes according to Killip was performed. All patients underwent a general clinical examination, ECG, echocardiography and lung ultrasound, coronary ventriculography, additional laboratory examination (quantitative troponin I, D-dimer, CPK-MV, CRP, NT-proBNP). Statistical analysis of the results was performed in the "Statistica 7.0" system. The results. Among all examined, 161 (52.3%) persons had AHF class I according to Killip, 44 (14.3%) – class II, 55 (17.8%) – class III, and 48 (15.6%) patients - class IV. When dividing by age and sex, no significant difference was found between different classes of AHF. Men predominated in all groups - from 61.8% in the group of MI+AHF of class III to 73.3% in the group of MI+AHF of class I. In all groups the majority of those examined were patients who were hospitalized within 2 to 6 hours of the onset of the pain syndrome - 63.4% in group I, 45.4% in group II, 49.1% in group III, and 56.2% in group IV. Hospitalized within 6-12 hours among all MI patients was 19.2%, slightly more in groups of AHF I and II (20.5% and 22.7%) than in groups III and IV (16.4% and 14, 7%), (р=0.34). The smallest part of patients - 7.2% - was hospitalized within more than 12 hours from the onset of the pain syndrome, from 3.7% in the group of MI and AHF I to 12.7% in the group of AHF III (p=0.32). The average BMI was (29.6±0.3) kg/m2, the highest BMI was determined in the group of MI and GOS AHF – (30.5±0.4) kg/m2, the lowest – in the group of MI and AHF I – (29 .1±0.4) kg/m2 (р=0.24). Arterial hypertension (AH) among persons with AHF I occurred in 85.1% of cases, with AHF II - in 100%, in the group of AHF III - in 90.9%, in AHF IV - in 89.6% (р=0,66). When comparing the data of patients with MI and AHF of high degrees - Killip IIIIV (group II) it was found that they were significantly older than people with MI without signs of AHF of high gradations (p=0.016). It was found that patients with MI and high-grade heart failure differed from people with class I-II heart failure by higher BMI - (30.4±0.5) versus (29.1±0.2) kg/m2, respectively (p=0.046), as well as a longer history of hypertension - 52.4% of patients in group II had hypertension for more than 10 years, while in group I - 36.1% (p=0.006). There is a significantly higher frequency of all forms of atrial fibrillation (AF) in the anamnesis in patients with high-grade heart failure - 12.6% versus 3.9% in group I (p=0.0004) and a higher frequency of chronic obstructive pulmonary diseases - 10.7 % against 4.4% (p=0.035). Conclusions. Patients with AHF classes III and IV differ from people with HF I and II classes in the frequency of AF cases, while other concomitant diseases are present in all groups without a significant difference. Patients with MI complicated by high-grade AHF differ from the group of MI without high-grade AHF by older age, higher BMI, a longer history of hypertension, and a higher frequency of AF and COPD. Stable angina pectoris in the anamnesis is noted more often in persons without high gradation of AHF
Вивчити частоту гострої серцевої недостатності (ГСН) у пацієнтів із Q-інфарктом міокарда (ІМ), встановити клініко-функціональні особливості перебігу та фактори ризику ГСН високих градацій. Матеріал і методи. Проаналізовано дані 308 пацієнтів із Q-ІМ середнього віку (62,9±0,6) років, з них 215 чоловіків (69,8%) та 93 жінки (30,2%), які перебували на лікуванні в спеціалізованому кардіологічному відділенні. Серед обстежених хворих проаналізовано поєднання Q-ІМ із ГСН різних класів за Killip. Всім пацієнтам проведено ретельний збір анамнезу, загальноклінічне обстеження, ЕКГ, ехокардіографія та УЗД легень, коронаровентрикулографія, додаткове лабораторне обстеження (кількісний тропонін І, Д-димер, КФК-МВ, СРБ, NT-proBNP). Статистичний аналіз результатів виконано в програмі «Statistica 7.0». Результати. Серед усіх обстежених 161 (52,3%) особа мала ГСН І класу за Killip, 44 (14,3%) – ГСН класу ІІ, 55 (17,8%) – ГСН класу ІІІ та 48 (15,6%) пацієнтів – ГСН класу IV. При розподілі за віком та статтю не виявлено достовірної різниці між різними класами ГСН. В усіх групах переважали чоловіки – від 61,8% у групі ІМ+ГСН класу ІІІ до 73,3% у групі ІМ+ГСН класу І. В усіх групах обстежених переважали пацієнти, які були госпіталізовані в термін від 2 до 6 годин від початку больового синдрому – 63,4% у групі І, 45,4% - у групі ІІ, 49,1% - у групі ІІІ та 56,2% - у групі IV. Госпіталізованих протягом 6-12 годин серед усіх хворих на ІМ було 19,2%, дещо більше - у групах ГСН І і ІІ (20,5% та 22,7%), ніж у групах ІІІ та IV (16,4% та 14,7%), (р=0,34). Найменша частка пацієнтів – 7,2% – госпіталізована у термін понад 12 годин від початку больового синдрому, від 3,7% - у групі ІМ та ГСН І до 12,7% у групі ГСН ІІІ (р=0,32). Середній індекс маси тіла (ІМТ) становив (29,6±0,3) кг/м2, найвищий ІМТ визначено в групі ІМ та ГСН ІІІ – (30,5±0,4) кг/м2, найнижчий – у групі ІМ та ГСН І – (29,1±0,4) кг/м2 (р=0,24). Артеріальна гіпертензія (АГ) серед осіб із ГСН І виявлялась у 85,1% випадків, із ГСН ІІ – у 100%, у групі ГСН ІІІ – у 90,9%, у ГСН IV – у 89,6% (р=0,66). При порівнянні даних пацієнтів із ІМ та ГСН високих градацій – Killip III-IV (група ІІ) встановлено, що вони були достовірно старшими за осіб із ІМ без ознак ГСН високих градацій (р=0,016). Встановлено, що пацієнти із ІМ та ГСН високих градацій відрізнялись від осіб із ГСН І-ІІ класу вищим ІМТ – (30,4±0,5) проти (29,1±0,2) кг/м2, відповідно (р=0,046), а також більш тривалим анамнезом АГ – у групі ІІ. АГ понад 10 років була у 52,4% пацієнтів, тоді як у І групі – у 36,1% (р=0,006). Відзначається достовірно вища частота всіх форм фібриляції передсердь (ФП) в анамнезі у пацієнтів із ГСН високих градацій – 12,6% проти 3,9% у групі І (р=0,0004) та вища частота хронічних обструктивних захворювань легень – 10,7% проти 4,4% (р=0,035). Висновки. При порівнянні пацієнтів з інфарктом міокарда та різними класами гострої серцевої недостатності виявлено, що ІІІ та IV класи гострої серцевої недостатності відрізняються від осіб із ГСН І та ІІ класу за частотою випадків фібриляції передсердь, тоді як інші супутні захворювання наявні в усіх групах без достовірної різниці. Пацієнти з інфарктом міокарда, ускладненим гострою серцевою недостатністю високих градацій, відрізняються від групи з інфарктом міокарда без гострої серцевої недостатності високих градацій старшим віком, вищим індексом маси тіла, тривалішою артеріальною гіпертензією в анамнезі, більшою частотою випадків фібриляції передсердь та хронічного обструктивного захворювання легень. Стабільна стенокардія в анамнезі відзначається частіше в осіб без гострої серцевої недостатності високих градацій
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Причини та фактори ризику розвитку рестенозу стента у хворих після черезшкірних коронарних втручань [Текст] = Causes and risk factors for stent restenosis in patients after percutaneous coronary interventions / М. П. Копиця [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - С. 26-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (использование, методы)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (использование, методы)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
АРТЕРИИ -- ARTERIES (действие лекарственных препаратов, метаболизм, патофизиология, хирургия)
КОРОНАРНЫЙ РЕСТЕНОЗ -- CORONARY RESTENOSIS (диагностика, кровь, метаболизм, патофизиология, хирургия)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Анотація: Одним із основних методів лікування ішемічної хвороби серця та особливо її гострих форм є черезшкірні коронарні втручання. Проте значною клінічною проблемою цієї технології залишається рестеноз стентованих коронарних артерій, який суттєво погіршує перебіг ішемічної хвороби серця. Для запобігання цьому ускладненню необхідне сучасне розуміння складних патогенетичних механізмів рестенозу
Percutaneous coronary intervention (PCI) is one of the main components in the treatment of the coronary artery disease (CAD) and especially its acute forms. Nevertheless, restenosis of stented coronary arteries, which significantly worsens the course of CAD, remains a significant clinical problem of this technology. Prevention of this complication requires a modern understanding of the complex pathogenetic mechanisms of restenosis. Based on the literature data, the frequency of restenosis development in stents with medical coatings is in the range from 3 to 20 %. The mechanism of restenosis is multifactorial and includes biological, mechanical, and genetic factors. The main mechanical causes are insufficient expansion of the stent or its destruction, and biological factors include local inflammation, leading to aggressive neointimal proliferation and late neoatherosclerosis. The search for genetic factors and possibilities of influence on the development of this complication is still ongoing. Intracoronary imaging is crucial for identifying mechanisms of restenosis and selecting individual therapy
Дод.точки доступу:
Копиця, М. П.
Кутя, І. М.
Родіонова, Ю. В.
Гільова, Я. В.
Титаренко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бронюк, А. В.
Функціональний стан нирок у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда [Текст] = Functional state of kidneys in patients with acute myocardial infarction / А. В. Бронюк // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 3-8. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (осложнения, патофизиология, этиология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (физиология)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – Оцінити функціональний стан нирок у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда та визначити вплив зниженої швидкості клубочкової фільтрації на перебіг захворювання. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 410 медичних карт пацієнтів, котрі лікувались із приводу STEMI у відділенні для хворих на інфаркт міокарда КНП «ВРЦСП» м. Вінниці у 2019 році. Всі пацієнти госпіталізовані до 12 годин від початку больового синдрому, виконано ургентну реваскуляризацію інфаркт-залежної артерії. Середній вік обстежених (64,8±0,4) років. Чоловіків було 263 (64,1%), середній вік (60,8±0,2) років; жінок -147 (35,9%), середній вік (68,8±0,5) років. Результати дослідження. Встановлено, що середній рівень креатиніну становив 101,5±2,2 мкмоль/л, достовірної відмінності між чоловіками та жінками не встановлено. Рівень ШКФ становив 64,8±1,1 мл хв/1,73м2 та був достовірно нижчим серед жінок, ніж чоловіків (р0,001). ШКФ ≥90 мл/хв/1,73м2 діагностовано у 31 пацієнта (7,5%), достовірної різниці між чоловіками та жінками не встановлено. ШКФ 60-89 мл/хв/1,73м2 виявлено у 206 осіб (50,2%), достовірно частіше серед чоловіків, ніж серед жінок (р0,001). ШКФ 30-59 мл/хв/1,73м2 встановлено у 160 пацієнтів (39,1%), достовірно частіше серед жінок, ніж у чоловіків (р0,001). В 11 осіб (2,7%) встановлено ШКФ у межах 15-29 мл/хв/1,73м2, не відзначалось різниці між чоловіками та жінками. Достовірно більша кількість пацієнтів з Killip ІІІ були в ІІ групі (р0,001) та з Killip ІV, (р0,001). Серед проаналізованих нами медичних карт померлих було 28 пацієнтів (6,8%). Достовірно більша кількість пацієнтів, котрі померли, були серед пацієнтів з ШКФ менше 60 мл/хв/1,73м2, а саме 24 особи (13,8%), р0,001. Висновки. Встановлено, що у пацієнтів STEMI, котрим виконано ургентну реваскуляризацію, середній рівень швидкості клубочкової фільтрації становив 64,8±1,1 мл/хв/1,73м2. У 173 осіб (42,2%) відзначалось зниження швидкості клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв/1,73м2. Достовірно частіше зниження швидкості клубочкової фільтрації діагностовано у жінок, ніж у чоловіків (р≤0,001), жінки достовірно старші, ніж чоловіки (р≤0,001). У групі пацієнтів із ШКФ менше 60 мл/хв/1,73м2 достовірно більше було пацієнтів із стажем артеріальної гіпертензії понад 10 років (р≤0,001) та стажем цукрового діабету більше 10 років (р
To assess the functional state of the kidneys in patients with acute myocardial infarction and to determine the effect of reduced glomerular filtration rate on the course of the disease. Material and methods. A retrospective analysis of 410 medical records of patients who were treated for STEMI in the department for patients with myocardial infarction of the Vinnytsia Regional Clinical Medical and Diagnostic Center for Cardiovascular Pathology in 2019 was conducted. All patients were hospitalized within 12 hours of the onset of pain, all patients underwent urgent revascularization of the infarct-related artery. The average age of the examined was 64.8±0.4 years. There were 263 men (64.1%), average age 60.8±0.2 years and 147 women (35.9%), average age 68.8±0.5 years. Results. It was found that the average level of creatinine was 101.5±2.2 μmol/l, no significant difference between men and women was found. The level of GFR was 64.8±1.1 ml/min/1.73m2 and was significantly lower among women than men (p0.001). GFR ≥90 ml/min/1.73m2 was diagnosed in 31 patients (7.5%), no significant difference between men and women was established. GFR 60-89 ml/min/1.73m2 was found in 206 people (50.2%), significantly more often among men than among women (p0.001). GFR of 30-59 ml/min/1.73m2 was established in 160 patients (39.1%), significantly more often among women than men (p0.001). 11 people (2.7%) had GFR within 15-29 ml/min/1.73m2, no difference was noted between men and women. Significantly more patients with Killip III were in the II group (p0.001), and with Killip IV (p0.001). Among the medical records of the deceased that we analyzed were 28 patients (6.8%). A significantly larger number of patients who died were among patients with GFR less than 60 ml/min/1.73m2, namely 24 people (13.8%), p0.001. Conclusions. It was established that in STEMI patients who underwent urgent revascularization, the average level of GFR was 64.8±1.1 ml/min/1.73m2. 173 people (42.2%) had a decrease in GFR of less than 60 ml/min/1.73m2. A decrease in GFR was significantly more often diagnosed in women than in men (p≤0.001), women were significantly older than men (p≤0.001). In the group of patients with GFR less than 60 ml/min/1.73m2, there were significantly more patients with hypertension for more than 10 years (p≤0.001) and diabetes for more than 10 years (p
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гогаєва, О. К.
Стратифікація ризику у пацієнтів з ішемічною хворобою серця перед кардіохірургічною операцією [Текст] / О. К. Гогаєва, А. В. Руденко, В. В. Лазоришинець // Клінічна хірургія. - 2021. - Том 88, N 1/2. - С. 28-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
Анотація: Мета. Проаналізувати ефективність стратифікації ризику за калькуляторами EuroSCORE I, EuroSCORE II, STS у пацієнтів з ішемічною хворобою серця перед кардіохірургічною операцією
Напередодні оперативного втручання необхідно проводити стратифікацію ризику у пацієнтів за відповідними шкалами для розуміння їх вихідного статусу. Оптимальною для використання в сучасній кардіохірургічній практиці є шкала EuroSCORE II. Оперативне втручання пацієнтам з високим розрахунковим ризиком (EuroSCORE II 5%) має виконувати досвідчений кардіохірург, кардіохірургічний стаж якого перевищує 10 років
Дод.точки доступу:
Руденко, А. В.
Лазоришинець, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Механічні ускладнення інфаркту міокарда: наукова заява Американської асоціації серця [Текст] = Mechanical complications of acute myocardial infarction: a Scientific Statement from the American Heart Association / A. A. Damluji [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 43-57

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (осложнения)
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION (тенденции)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (тенденции)
Анотація: Упродовж останніх кількох десятиліть прогрес у реперфузійній терапії (медикаментозній та інвазивній), разом з удосконаленням хірургічної реваскуляризації міокарда, сприяв поліпшенню клінічних наслідків у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ). Проте пацієнти з широким ІМ, або ті, в яких не проводиться вчасна реваскуляризація, лишаються у групі ризику виникнення механічних ускладнень. У клінічній практиці найчастіше трапляються такі механічні ускладнення ІМ, як гостра мітральна регургітація внаслідок розриву папілярних м’язів, дефект міжшлуночкової перегородки, псевдоаневризма та розрив вільної стінки міокарда, при цьому кожен стан асоціюється з високим ризиком інвалідизації і смерті, а також із суттєвими витратами медичних ресурсів. Ведення пацієнтів з механічними ускладненням ІМ є складним і потребує мультидисциплінарної співпраці, спрямованої на своєчасну діагностику, стабілізацію гемодинаміки, а також підтримання клінічних рішень щодо вибору певного підходу до лікування чи надання паліативної допомоги, із залученням до цього процесу самих пацієнтів і членів їхніх родин. Однак на теперішній час, у зв’язку з відносно малою кількістю проведених високоякісних досліджень, існує суттєва варіабельність клінічної практики ведення пацієнтів з механічними ускладненнями ІМ у різних медичних центрах, яка, здебільшого, залежить від локального досвіду та доступних ресурсів
Over the past few decades, advances in pharmacological, catheter-based, and surgical reperfusion have improved outcomes for patients with acute myocardial infarctions. However, patients with large infarcts or those who do not receive timely revascularization remain at risk for mechanical complications of acute myocardial infarction. The most commonly encountered mechanical complications are acute mitral regurgitation secondary to papillary muscle rupture, ventricular septal defect, pseudoaneurysm, and free wall rupture; each complication is associated with a significant risk of morbidity, mortality, and hospital resource utilization. The care for patients with mechanical complications is complex and requires a multidisciplinary collaboration for prompt recognition, diagnosis, hemodynamic stabilization, and decision support to assist patients and families in the selection of definitive therapies or palliation. However, because of the relatively small number of high-quality studies that exist to guide clinical practice, there is significant variability in care that mainly depends on local expertise and available resources
Дод.точки доступу:
Damluji, A. A.
Diepen, van S.
Katz, J. N.
Menon, V.
Tamis-Holland, J. E.
Bakitas, M.
Cohen, M. G.
Balsam, L. B.
Chikwe, J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гогаєва, О. К.
Особливості періопераційного періоду у пацієнтів з ІХС високого ризику та подагрою в кардіохірургічній практиці [Текст] / О. К. Гогаєва // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 42-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
АРТРИТ ПОДАГРИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, GOUTY (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL (терапевтическое применение)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (использование)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Мета: вивчити особливості періопераційного періоду у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) високого ризику та подагрою в кардіохірургічній практиці. Матеріал і методи: проведено ретроспективний аналіз 354 пацієнтів з ІХС високого ризику. Усім хворим проведено електрокардіографію, ехокардіографію, коронарографію та хірургічне лікування ІХС. У рамках цього дослідження скринінг гіперурикемії не проводили, фіксували лише пацієнтів з нападами подагричного артриту. Результати: серед 354 пацієнтів з ІХС високого кардіохірургічного ризику у 30 (8,47%) хворих було виявлено подагру, за якої достовірно частіше діагностували цукровий діабет 2-го типу (56,6 проти 22,5% без подагри, p0,01), хронічну хворобу нирок G3a–4 стадії (63,3% проти 32,4% без подагри, р0,01), ожиріння (60 проти 35,4% без подагри, р0,01), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (50 проти 29,6%, р0,05). Операційний етап пацієнтів з подагрою характеризувався більшою кількістю шунтів — 3,3 проти 3,04 та частим використанням внутрішньої грудної артерії (66,6 проти 55,8%). При порівнянні інтраопераційних знахідок пацієнтів з та без порушень обміну сечової кислоти, при подагрі було відмічено переважання кальцинозу вінцевих артерій (16,6 проти 6,7%), малого діаметру артерій (16,6 та 9,5%) та інтрамурального розташування коронарних артерій (56,6 проти 19,7%). Післяопераційний період пацієнтів з порушенням обміну сечової кислоти характеризувався достовірно частішим розвитком фібриляції передсердь у пацієнтів з подагрою — 43,3 проти 14,6% (p0,01), пневмонії (6,66 проти 0,92%, р0,05), загострення виразки гастродуоденальної ділянки (6,66 проти 0,3%, р0,01) та інфекції рани грудини (6,66 проти 1,23%, р0,01). Висновки: враховуючи високий ризик ускладнень у пацієнтів з подагрою, рекомендовано контролювати рівень сечової кислоти у всіх хворих перед кардіохірургічним втручанням для попередження негативного впливу цього патологічного стану на організм. З метою профілактики виникнення загострень подагричного артриту не рекомендовано відміняти інгібітори ксантиноксидази напередодні операції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Мельник, Є. А.
Роль анестезіолога в сучасній мініінвазивній хірургії серця / Є. А. Мельник // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 120. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
Анотація: Сьогодні кардіохірургія стрімко розвивається в напрямку мініінвазивних втручань. Пацієнти вибирають невеликий розріз не лише з естетичних міркувань. Менші больові відчуття, швидша реабілітація та повернення до звичного життя, краща якість життя після операції є основними перевагами мініінвазивних підходів у кардіохірургії [1]. Із січня 2017 р. по січень 2020 р. у структурі кардіохірургічних втручань в ЛДЦ «Добробут поліклініка» (м. Київ, Україна) провідну роль посідають мініінвазивні операції. За вказаний період була проведена 641 мініінвазивна операція зі 902, що становило 71,06 % від кількості всіх проведених операцій
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Кардіопротективний ефект нітрогліцерину при невідкладній черезшкірній ендоваскулярній реваскуляризації міокарда в пацієнтів похилого віку з гострим коронарним синдромом / О. С. Фуркало [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 69-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (хирургия)
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИОННЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION INJURY (профилактика и контроль, этиология)
НИТРОГЛИЦЕРИН -- NITROGLYCERIN (терапевтическое применение)
КРОВОТОКА НЕВОССТАНОВЛЕННОГО ФЕНОМЕН -- NO-REFLOW PHENOMENON (профилактика и контроль)
Анотація: У 2018 році в США ішемічна хвороба серця була причиною летальних випадків у 43,8 % хворих і посіла лідируюче місце у структурі смертності від патології серцево-судинної системи. Золотим стандартом невідкладної допомоги при гострому коронарному синдромі (ГКС) вважається ендоваскулярна реваскуляризація коронарних артерій. Суттєвим ускладненням навіть технічно коректної процедури може стати ішемічно-реперфузійне ураження міокарда. Однією з груп препаратів, що застосовуються з метою кардіопротекції, є нітрати, найпоширеніший з яких — нітрогліцерин. Не має одностайної думки щодо доцільності та ефективності використання цього препарату з метою кардіопротекції через його переважний вплив на венозне судинне русло та розвиток толерантності при тривалому введенні. Мета: дослідити ефективність кардіопротективного ефекту нітрогліцерину у хворих похилого віку з ГКС під час ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Матеріали та методи. Було обстежено 60 пацієнтів віком від 60 років (середній вік — 67,05 ± 5,19 року) з діагнозом «гострий коронарний синдром», що підлягали невідкладній ендоваскулярній реваскуляризації міокарда у Державній установі «Інститут серця МОЗ України» у період із 05.11.2018 р. по 11.02.2019 р. Усі пацієнти були розподілені на дві групи: 30 пацієнтів віднесено до групи І, 30 — до групи ІІ. Усім пацієнтам групи І вводили болюсно 200 мг нітрогліцерину в інфарктзалежну артерію перед реканалізацією; пацієнти групи ІІ отримували стандартну медикаментозну терапію. В обох групах оцінювали частоту розвитку феноменів no- та slow-reflow, гемодинамічні зміни після та під час реперфузії, регресію сегмента ST у динаміці, частоту порушень ритму та суттєві інтрагоспітальні ускладнення. Результати. У пацієнтів віком від 60 років із ГКС, яким інтракоронарно вводився нітрогліцерин (ГрІ), порівняно з контрольною групою (ГрІІ) відзначалась суттєво (в 2,5 раза) менша частота розвитку феномена no-reflow (6,7 та 16,7 % відповідно в ГрІ та ГрІІ, р 0,05) та вдвічі нижча частота випадків реперфузійної брадикардії з гіпотензією (10 % у ГрІ проти 20 % в ГрІІ, р 0,05). У післяопераційному періоді спостерігалась суттєва різниця (в 4 рази) в частоті загрудинного болю (6,7 % в ГрІ проти 26,7 % в ГрІІ, p 0,05) та частоті (2,5 раза) порушень серцевого ритму (13,3 та 33,3 % у першій та другій групах відповідно, р 0,05). Вірогідною також була різниця у величині регресії сегмента ST у першу годину після втручання (на 67,5 % в ГрІ проти 53,8 % в ГрІІ, р
Дод.точки доступу:
Фуркало, О. С.
Лоскутов, О. А.
Дзюба, Д. О.
Максаков, А. О.
Хохлов, А. В.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Серцеві аритмії за невідкладних станів (гострий коронарний синдром, зокрема з реваскуляризацією): консенсусний документ Європейської асоціації серцево¬го ритму (EHRA), ухвалений Європейським товариством перкутанних серцево-судинних утручань (EAPCI) та Європейським товариством з питань гострих серцево-судинних станів (АССА) [Текст] = Cardiac arrhythmias in the emergency settings of acute coronary syndrome and revascularization: an European Heart Rhythm Association (EHRA) consensus document, endorsed by the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI), and European Acute Cardiovascular Care Association (ACCA) / Z. Kalarus [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 1. - С. 33-49

MeSH-головна:
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (терапия)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (тенденции)
ТАХИКАРДИЯ ЖЕЛУДОЧКОВАЯ ПАРОКСИЗМАЛЬНАЯ -- TACHYCARDIA, VENTRICULAR (смертность)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
Анотація: Незважаючи на досягнутий прогрес в аритмології впродовж останніх десятиліть, ведення пацієнтів зі складними суправентрикулярними і шлуночковими аритміями (ША), особливо за невідкладних станів, зокрема під час ургентної реваскуляризації з приводу інфаркту міокарда (ІМ), лишається проблемним питанням клінічної кардіології. Незважаючи на зниження частоти виявлення ША у госпітальній фазі гострого коронарного синдрому, – головним чином, завдяки вчасній реваскуляризації та оптимальній медикаментозній терапії, − у частини пацієнтів (до 6 % випадків) усе ще виникають шлуночкова тахікардія або фібриляція шлуночків упродовж перших годин після клінічної маніфестації гострого коронарного синдрому. Попри те, що стійкі ША вважаються предикторами гірших госпітальних клінічних наслідків, на сьогодні немає чіткості в розумінні специфічних асоціацій між типом ША, часом їхнього виникнення, застосованими стратегіями лікування і довготривалим прогнозом у пацієнтів з ІМ. Фібриляція передсердь (ФП) – це одна із з найчастіших суправентрикулярних тахіаритмій, які можуть бути безсимптомними та/або асоціюватися зі стрімким порушенням гемодинаміки, що вимагає негайного втручання. Встановлено, що понад 20 % пацієнтів можуть мати анамнестичні дані про ФП. Водночас у 5 % пацієнтів з ІМ зі стійкою елевацією сегмента ST ФП може бути діагностовано вперше. Важливо відзначити, що пацієнти, яким виконали первинне перкутанне коронарне втручання з приводу ІМ і в яких виникла ФП, мають вищі рівні несприятливих подій і смертності порівняно з особами без аритмії. Нинішній позиційний документ охоплює певне коло питань і проблем, пов’язаних із веденням пацієнтів з аритміями за невідкладних станів та при ургентній реваскуляризації міокарда, включаючи клінічну значущість таких порушень серцевого ритму, а також медикаментозні й немедикаментозні методи лікування. У документі обговорюється сучасна доказова база щодо клінічної значущості специфічних типів ША, які ускладнюють перебіг ІМ, зокрема в контексті часових рамок їхнього виникнення
Дод.точки доступу:
Kalarus, Z.
Svendsen, J. H.
Capodanno, D.
Dan, G. -A.
De Maria, E.
Gorenek, B.
Jedrzejczyk-Patej, E.
Mazurek, M.
Podolecki, T.
Sticherling, C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Фуркало, С. Н.
Хроническая коронарная окклюзия в стенте. Эффективность реваскуляризации и техника выполнения [Текст] = In-stent chronic coronary occlusion. Efficiency of revascularization and recanalization technique / С. Н. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 1. - С. 15-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION (хирургия)
Анотація: Формування неоінтимальної гіперплазії після імплантації стента і виникнення оклюзії в стенті вважається поступовим процесом з можливим формуванням клініки стабільної стенокардії. Матеріали і методи. У реєстр увійшов 131 хворий з рестенотичними змінами в раніше імплантованому стенті, що становило 3,75 % від загальної кількості інтервенційних втручань за відповідний період. З них у 36 (1,02 %) хворих зафіксована хронічна оклюзія в раніше імплантованому стенті. У більшості випадків траплялося багатосудинне ураження, період після стентування становив у середньому понад 78 місяців, причому перебіг захворювання був симптомним у всіх пацієнтів. Найчастіше (38,2 % випадків) оклюзію в стенті реєстрували в передній міжшлуночковій гілці лівої коронарної артерії. Результати. Результати свідчать, що за наявності конусних (тайперованих) проксимальної і дистальної чашок оклюзії ефективність реканалізації була найбільшою (86,6 %), забезпечуючи внутрішньопросвітне просування провідника як при антеградному доступі, так і в разі ретроградного підходу реканалізації артерій з хронічними оклюзіями у стенті. Найчастіше застосовувалася методика з використанням провідників зі зростаючим «навантаженням» на кінчику провідника до отримання ефекту (AWE – antegrade wire escalation). Висновки. У сучасних умовах реканалізація артерії з хронічною коронарною оклюзією в стенті характеризується значним успіхом (85–90 %). Необхідно застосування коронарних провідників зі значним навантаженням на кінчик, мікрокатетерів з підвищеною пенетрувальною здатністю, а також спеціалізованих мікрокатетерів. Високу ефективність демонструють тайперовані провідники з композитною структурою, такі як Gaia 2,3. Повторне стентування вимагає оптимізації з використанням методів внутрішньосудинної візуалізації.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Яковлева, Л. М.
Профілактика раптової серцевої смерті [Текст] / Л. М. Яковлева // Ліки України. - 2019. - № 9/10. - С. 41-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ СЕРДЕЧНАЯ -- DEATH, SUDDEN, CARDIAC (профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION
Анотація: Актуальність проблеми раптової серцевої смерті полягає в тому, що більшість раптово померлих хворих не мають тяжких органічних змін серця і значну частину з них можна успішно врятувати. Найважливішим завданням лікаря є володіння навиками визначення факторів ризику розвитку раптової серцевої смерті і стратифікації хворих за групами ризику розвитку цього грізного ускладнення. У статті висвітлена епідеміологія раптової серцевої смерті, механізми її розвитку, в тому числі електрофізіологічні, та предиктори виникнення. Описано підходи до медикаментозного та немедикаментозного лікування життєво небезпечних порушень ритму. Вказано на важливість зниження ризику раптової серцевої смерті при гострому коронарному синдромі та основні принципи профілактики раптової серцевої смерті у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда [Текст] / О. С. Фуркало [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 1. - С. 30-34. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, кровь, терапия)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ГОСПИТАЛИЗАЦИИ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LENGTH OF STAY
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз. Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік. Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора віку
Objective. To reveal the impact degree of independent one from another preoperative factors on the only one dependent factor - duration of stationary stay in the patients, suffering an acute coronary syndrome, after the еmergency еndovascular revascularization of myocardium (EERM). Маterials and methods. There were gathered and statistically elaborated the data from the disease histories charts of 40 patients, ageing up to 60 yrs (1-st Group) and 40 patients, ageing 60 yrs old and more (2-nd Group). Correlation-regression analysis was applied as a method for statistical processing. Results. In the 1-st Group patients several factors have had impact on a hospital stay duration (in order of the significance reduction): preoperative indices of hemoglobin and hematocrit, the levels of troponin І and general cholesterol, the coronary arteries occlusion degree, a body mass index, the left ventricle output fraction and volume of the postoperative blood loss. In patients of 2-nd Group the only one factor, essentially impacting the hospital stay duration, was the patients’ age. Conclusion. For the patients ageing up to 60 yrs old almost all independent factors, included into the investigation, have served as predictors for a hospital stay duration, while in the patients, ageing 60 yrs old and more, a constant correlation was characteristic for the age factor only
Дод.точки доступу:
Фуркало, О. С.
Дзюба, Д. О.
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Габрієлян, А. В.
Віддалені результати лікування хворих з ішемічною кардіоміопатією із застосуванням стовбурових клітин пуповинної крові [Текст] / А. В. Габрієлян // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 3. - С. 19-23. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (осложнения, терапия, хирургия)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (терапия, этиология)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК КРОВИ ПУПОВИНЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CORD BLOOD STEM CELL TRANSPLANTATION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Мета. Порівняльний аналіз віддалених результатів трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові (ТСКПК) та хірургічної реваскуляризації у хворих з ішемічною кардіоміопатією (ІКМП). Матеріали і методи. Проаналізовано віддалені результати лікування 113пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю на тлі ІКМП. У 38 (33,6%) пацієнтів було виконано ізольоване коронарне шунтування, у 35 (31,0%) - стентування коронарних артерій, у 20 (17,7%) - хірургічну реваскуляризацію було доповнено ТСКПК. Окрему групу склали 20 (17,7%) хворих, яким проводили тільки консервативну терапію. Термін спостереження становив 12 міс. Результати. Через 6 міс після ТСКПК у хворих з ІКМП фракція викиду лівого шлуночка зросла з 24,8 до 33,3% (р 0,05), рівень попередника натрійуретичного пептиду (proBNP) знизився на 51,6% (з 499,0 до 257,5 пг/мл). Досягнутий ефект зберігався впродовж 12 міс спостереження. Холтерівський добовий моніторинг електрокардіограми, проведений через 3, 6 та 12 міс після ТСКПК, не показав достовірного збільшення ризику виникнення фатальної аритмії. Висновки. Застосування ТСКПК у комплексі лікування хворих з ІКМП поліпшує прогноз серцево-судинної смертності, знижує прояви серцевої недостатності, достовірно поліпшує якість життя і скоротливу функцію міокарда
Objective. Comparative analysis of late results of the stem cells transplantation, obtained from umbilical blood (SCTUB) and surgical revascularization in patients, suffering an ischemic cardiomyopathy (ІCMP). Маterials and methods. Late results of teatment in 113 patients, suffering chronic cardiac insufficiency on background of ІCMP, were analyzed. In 38 (33.6%) patients the isolated coronary shunting was performed, in 35 (31.0%) – stenting of coronary arteries, in 20 (17.7%) – surgical revascularization was added by SCTUB. Separate group of the patients, consisted of 20 (17.7%) persons, in whom independent conservative therapy was accomplished. The follow–up duration have constituted 12 mo. Results. In 6 mo after SCTUB in the patients, suffering ІCMP the left ventricular ejection fraction have raised from 24.8 tо 33.3% (р 0.05), while the level of N–terminal pro brain natriuretic peptidе (proBNP) have lowered by 51.6% (from 499.0 tо 257.5 pg/ ml). The effect achieved have persisted through 12 mo of observation. Holter day monitoring of electrocardiogram, conducted in 3, 6 and 12 mo after SCTUB, did not show trustworthy enhancement of risk for occurrence of fatal arrhythmia. Conclusion. Application of SCTUB in complex of treatment in patients, suffering ІCMP, favorably impacts prognosis for the cardio–vascular mortality, reduces the cardiac insufficiency signs, improves the patients’ quality of life and myocardium’s contractile function trustworthily
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Біцадзе, О. Г.
Віддалені результати екстреної хірургічної реваскуляризації у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда [Текст] / О. Г. Біцадзе // Український медичний часопис. - 2019. - Т. 2, № 1. - С. 31-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, хирургия)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (использование, методы)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: У статті проаналізовано вірогідність загальних та специфічних ускладнень у пацієнтів, яким проведене екстрене коронарне шунтування у зв’язку з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) впродовж 6 міс спостереження. Наведено дані аналізу віддалених результатів екстреної хірургічної реваскуляризації у пацієнтів із ГІМ. Виявлено, що серцево-судинна смертність у віддалений період спостереження після екстреного аортокоронарного шунтування у пацієнтів із ГІМ становить 0,9% з найбільш несприятливим періодом через 3 міс після втручання. Доведено, що рецидиви стенокардії після екстреного аортокоронарного шунтування у пацієнтів із ГІМ реєструються із частотою 3,5% та вірогідно переважають у пацієнтів зі STEMI-типом ГІМ в анамнезі. Верифіковано, що несприятливими подіями після екстреної реваскуляризації є тромбоз шунта з частотою 1,2% у групі STEMI та гостре порушення мозкового кровообігу з частотою 3,4% у групі NSTEMI. Прогресування хронічної серцевої недостатності, розвитку повторного інфаркту міокарда та потреби в госпіталізації впродовж 6 міс після екстреної реваскуляризації не зареєстровано
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Габрієлян, А. В.
Оцінка якості життя хворих з кардіоміопатією ішемічного генезу в залежності від методу лікування [Текст] / А. В. Габрієлян, С. В. Романова // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 10. - С. 28-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика, терапия, хирургия, этиология)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК КРОВИ ПУПОВИНЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CORD BLOOD STEM CELL TRANSPLANTATION (методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Після трансплантації стовбурових клітин пуповинної крови, якою доповнюють реваскуляризацію міокарда у хворих з ішемічною кардіоміопатією, зменшуються прояви серцевої недостатності, частково відновлюються толерантність до будь-яких видів фізичного навантаження, включаючи повсякденну роботу й самообслуговування, а також покращуються показники фізичного та психічного компонентів здоров’я
Дод.точки доступу:
Романова, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Хохлов, А. В.
Фракційний резерв кровоплину: сучасний стан проблеми [Текст] = Fractional flow reserve: current status / А. В. Хохлов, М. В. Шиманко, М. В. Стан // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 5-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL
СТЕНТЫ -- STENTS (использование, тенденции)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (патофизиология, хирургия, этиология)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы, тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: З моменту впровадження дослідження фракційного резерву кровоплину (ФРК) у клінічну практику більш ніж 20 років тому реваскуляризація, керована вимірюванням фізіологічних параметрів, стала повсякденною, обґрунтованою чималою кількістю доказів, реальністю в лікуванні як хронічної ішемічної хвороби серця, так і гострого коронарного синдрому. Також останнім часом введено до практики безхвильове дослідження коронарного кровоплину – миттєве безхвильове співвідношення (instantaneous wave-free ratio, iFR), що дозволяє відмовитися від використання вазодилататорів. Незважаючи на дані, що свідчать про суттєве поліпшення результатів з урахуванням фракційного резерву кровоплину (ФРК та iFR), застосування цих методик у повсякденній практиці залишається дуже малим. За даними літератури, лише 6,1 % втручань у пацієнтів з проміжними коронарними ураженнями (стеноз 40–70 %) виконуються з використанням ФРК та iFR. У статті проведено аналіз великої кількості літературних джерел, присвячених використанню методик дослідження фракційного резерву коронарного кровоплину (ФРК та iFR) для оптимізації результатів коронарних реваскуляризацій. Методики дослідження фракційного резерву коронарного кровоплину (ФРК та iFR) є відносно простим інструментом, дозволяють швидко і з високим ступенем достовірності дати відповідь на основне питання інтервенційної кардіології: «Чи потрібно стентувати цей стеноз?». Останніми роками вони пройшли шлях від експерименту до повсякденної рутинної практики. Також ці методики менш складні, ніж внутрішньосудинне ультразвукове дослідження, значно дешевші та можуть бути використані ширшим колом операторів. Методика iFR також дозволяє відмовитися від використання вазодилататорів, що робить її безпечнішою, простішою та дешевшою. Накопичено значну кількість доказів діагностичної цінності цих методик при достатньому рівні безпечності їх використання. Технічна простота методик, що дозволяє скоротити витрати матеріальних і людських ресурсів, робить їх особливо привабливими для використання в повсякденній практиці навіть у клініках середнього рівня забезпечення
Since the introduction of the fractional flow reserve (FFR) into clinical practice more than 20 years ago, revascularization controlled by the measurement of physiological parameters has become routine. It was substantiated by extensive evidence in both chronic coronary artery disease and acute coronary syndrome. Also, recently, a non-wavelength study of coronary flow, «instant-wave fractional reserve» (iFR) has been introduced into practice, which allows the use of vasodilators to be abandoned. Despite evidence of significant improvement in case of FFR and iFR study, their use in everyday practice remains very low. According to literature data, only 6.1% of interventions in patients with intermediate coronary lesions (stenosis 40–70%) are performed taking into account FFR and iFR. The article analyzes the literature on the application of the methodology for studying the fractional reserve of coronary blood flow to optimize the results of coronary revascularization. Methods of studying the fractional coronary flow reserve (FFR and iFR) are a relatively simple tool that allow to answer the main question of interventional cardiology, i.e. "Is it necessary to stent this stenosis?”, quickly and with high degree of reliability. During recent years, these techniques developed from experiment to daily routine practice. Also, these techniques are not as complicated as intravascular ultrasound (IVUS), being much cheaper and can be used by a wider range of operators. The iFR method, in addition, allows not to use vasodilator, which makes it safer, easier and cheaper. A huge amount of evidence of the diagnostic value of these methods has been accumulated with a sufficient level of safety of their use. The technical simplicity of techniques, which reduces the cost of material and human resources, makes it particularly attractive for use in everyday practice, even in mid-level clinics
Дод.точки доступу:
Шиманко, М. В.
Стан, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Коморовський, Р. Р.
Вплив реваскуляризації міокарда на віддалений прогноз у пацієнтів із гострим коронарним синдромом та супутніми захворюваннями [Текст] = Effect of myocardial revascularization upon long-term prognosis of patients with acute coronary syndrome and concomitant dıseases / Р. Р. Коморовський // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 31-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (тенденции)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
МЕДИЦИНСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ТЩЕТНОСТЬ -- MEDICAL FUTILITY (психология, этика)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив реваскуляризації міокарда на віддалений прогноз у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) і супутніми захворюваннями. Матеріали і методи. Проведено аналіз виживання 337 послідовних пацієнтів із ГКС з урахуванням простого індексу коморбідності (ІК) і стратегії лікування. Як кінцеві точки дослідження розглядали серцеву смерть або нефатальний інфаркт міокарда (ІМ). Результати. Наявність коморбідних станів встановлено у 150 (45 %) пацієнтів. За значеннями простого ІК розподіл пацієнтів був таким: 0 – 187 (55 %), 1 – 71 (21 %), ≥ 2 – 79 (23 %). Упродовж періоду спостереження (медіана – 19 міс) настання кінцевої точки (серцевої смерті або нефатального ІМ) зареєстровано у 29 (9 %) пацієнтів. Спостерігався статистично значущий лінійний тренд до збільшення частоти подій при зростанні ІК (χ2 = 14,59; р = 0,0001). Прогностичний ефект реваскуляризації міокарда щодо досягнення кінцевих точок суттєво не відрізнявся від ефекту консервативного лікування і при ІК = 0 відношення ризиків (ВР) становило 0,75; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,16–3,33 (р = 0,68), при ІК = 1 ВР становило 1,71; 95 % ДІ 0,325–10,20 (р = 0,61), при ІК ≥ 2 ВР становило 0,65; 95 % ДІ 0,23–1,84 (р = 0,42). Предикторами серцевих подій були фракція викиду лівого шлуночка, ураження периферійних артерій та ІК ≥ 2. Висновок. Інвазивна стратегія лікування порівняно із консервативним підходом у пацієнтів із ГКС і коморбідністю та мультиморбідністю не дозволила в цьому дослідженні досягти статистично значущого зниження ризику смерті та нефатального ІМ у віддалений період
The aim – to assess the prognostic effect of myocardial revascularization in patients with acute coronary syndrome (ACS) with comorbidity or multimorbidity. Materials and methods. Event-free survival analysis according to simplified comorbidity index and treatment strategy of 337 consecutive patients with ACS using a composite endpoint of cardiac death and nonfatal myocardial infarction. Results. A total of 150 (45 %) patients were found to have comorbid conditions. Among them, the simplified comorbidity index (SCI) was 0 points in 187 (55 %), 1 – in 71 (21 %), ≥ 2 – in 79 (23 %) patients. During a median follow-up of 19 months, 29 (9 %) patients experienced a composite endpoint: 14 (4 %) cardiac deaths and 15 (5 %) nonfatal myocardial infarctions. A significant linear trend between SCI and event rate was observed (χ2 = 14.59, р = 0.0001). The prognostic effect of myocardial revascularization was not significantly different from the effect of conservative treatment (hazard ratio (HR) 0.75, 95 % confidence interval (CІ) 0.16–3.33, р = 0.68 in patients with a SCI = 0 points, HR 1.71, 95 % CІ 0.25–10.20, р = 0.61 in patients with a SCI = 1, and HR 0.65, 95 % CІ 0.23–1.284, р = 0.42 in patients with a SCI ≥ 2. Left ventricular ejection fraction, peripheral artery disease and SCI ≥ 2 predicted cardiac events in the study population. Conclusions. In the present study, invasive strategy as compared to the conservative treatment in patients with ACS with comorbidity or multimorbidity did not modify the long-term composite outcome in terms of cardiac death and nonfatal myocardial infarction
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)