Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (9)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Мастэктомия<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 55
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-55 
1.


    Марцінів, В. В.
    Порівняння динаміки с-реактивного білка, кортизолу та інтерлейкіну-6 в хірургії молочної залози після загального знеболення або його комбінації з пекторальною чи грудною паравертебральною блокадою [Текст] / В. В. Марцінів. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 2. - С. 103-110. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (тенденции)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (анализ, терапевтическое применение)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (анализ, терапевтическое применение)
НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ БЛОКАДА -- NEUROMUSCULAR BLOCKADE (методы, тенденции)
Анотація: Сучасне анестезіологічне забезпечення покликане зменшити стрес-відповідь організму на хірургічну травму, що особливо актуально у онкологічних пацієнтів. В останні роки великого поширення для знеболення операцій на молочній залозі набули новітні міофасціальні блокади. Їх вплив на стрес-відповідь організму залишається невивченим
Використання як секторальної, так і паравертебральної блокади порівняно із системною аналгезією в онкомамології асоціюється з нижчим післяопераційним рівнем CRP та IL-6, що свідчить про меншу стрес-відповідь організму
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Помінчук, Д. В.
    Профілактична бімастектомія як спосіб профілактики контралатерального раку молочної залози. Огляд літератури [Текст] / Д. В. Помінчук, Т. С. Шевчук // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 5. - С. 72-78


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (профилактика и контроль)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
Анотація: У статті розглянуто фактори ризику виникнення контралатерального раку молочної залози (РМЗ) та роль профілактичної бімастектомії в зменшенні цих ризиків. РМЗ займає перше місце серед онкологічних захворювань жінок у всьому світі. Знизити ризик виникнення та рецидиву РМЗ можна шляхом впровадження кількох стратегій: це зміна способу життя, раннє виявлення за допомогою діагностики та скринінгу, хіміотерапія і хірургічне втручання
Дод.точки доступу:
Шевчук, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Вплив лімфедеми на якість життя онкологічних пацієнтів [Текст] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 29-32


Рубрики: Флебодиа

MeSH-головна:
ЛИМФЕДЕМА -- LYMPHEDEMA (классификация, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (вредные воздействия, реабилитация)
ДИОСМИН -- DIOSMIN (терапевтическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Досягнення сучасної медицини в діагностиці та лікуванні онкологічної патології істотно розширили терапевтичні можливості та покращили віддалені прогнози у пацієнтів. Важливим напрямом ведення онкологічних хворих є забезпечення високого рівня життя у довгостроковій перспективі, що передбачає уникнення/усунення можливих небажаних явищ, спричинених основними методами лікування, зокрема лімфедеми
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Особливості постмастектомічного синдрому у хворих набряковими формами раку грудної залози [Текст] = Features of postmastomic syndrome in a patients with inflammatory breast cancer / І. І. Смоланка [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 1/2. - С. 30-35. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (хирургия)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (тенденции, уход)
Анотація: Радикальне хірургічне лікування раку грудної залози (РГЗ) з виконанням радикальної мастектомії часто призводить до виникнення порушень функції верхньої кінцівки на боці операції. Симптомокомплекс уражень проявляється припухлістю, онімінням, задубінням, парестезіями, больовим синдромом різного ступеня вираженості, відчуттям важкості, судомами, спазмами, обмеженням рухливості. Він отримав назву постмастектомічного синдрому (ПМС). За даними літературних джерел, частота виникнення ПМС становить 60–80 % від загального числа пацієнток, які перенесли мастектомію. Порівняно вираженість постмастектомічного синдрому у хворих набряковою формою раку грудної залози (НРГЗ) та місцево-поширеним (не набряковим) раком грудної залози (МПРГЗ). З’ясовано, що більшість прооперованих з приводу НРГЗ хворих мали постмастектомічний синдром ІІІ ступеня за Бельтраном, тоді як хворі МПРГЗ без явищ набряку – ІІ ступінь. Обмеженість рухів верхньої кінцівки з боку операції також більше виражена в групі НРГЗ, тоді як вираженість больового синдрому була однакова для обох груп
Radical surgery of the breast cancer (ВС) with the radical mastectomy often lead to a dysfunction of the upper lymb on the operation side. The symptom complex of disorders is manifested by swelling, numbness, paresthesias, pain syndrome of varying severity, heaviness, convulsions, spasms, and limited mobility. It is called postmastectomy syndrome (PMS). According to literature sources, the incidence of PMS is 60–80 % of all patients undergoing mastectomy. The severity of postmasectomy syndrome in patients with an inflammatory breast cancer (IBC) and locally advanced (non inflammatory) breast cancer (LABC) was compared. It turned out , that majority of patients with IBC had postmastectomy syndrome of the III degree according to Beltran while the patients with LABC (non inflammatory) – II. The limitation of mobility of the upper limb was also more pronounced in the IBC group, while the severity of pain syndrome was the same in both groups
Дод.точки доступу:
Смоланка, І. І.
Ляшенко, А. О.
Лобода, А. Д.
Риспаєва, Д. Е.
Іванкова, О. М.
Досенко, І. В.
Сидорчук, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Досвід хірургічного лікування хворих на спадковий BRCA1/2-асоційований рак молочної залози [Текст] / І. М. Мотузюк [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 44-49. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ -- NEOPLASTIC SYNDROMES, HEREDITARY
ГЕНЫ BRCA1 -- GENES, BRCA1
ГЕНЫ BRCA2 -- GENES, BRCA2
МУТАЦИЯ ТОЧЕЧНАЯ -- POINT MUTATION
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Рак молочної залози (РМЗ) віднесено до найбільш вагомих медичних проблем сучасності. Одним із напрямків покращення діагностики РМЗ на ранніх стадіях та підвищення ефективності лікування хворих є правильна профілактична робота (зокрема з жінками груп підвищеного та високого ризику), включаючи визначення специфічних для РМЗ мутацій. Мета: аналіз досвіду Національного інституту раку з оптимізації хірургічного лікування хворих на спадковий та сімейний РМЗ (у тому числі BRCA1/2-позитивний) з використанням реконструктивно-відновних та профілактичних операцій. Об’єкт і методи: досліджувана вибірка включає 221 пацієнтку з РМЗ стадії І–ІІІС (Т1–4N0–3M0), які отримували спеціальне лікування в 2008–2015 рр. та яким було рекомендовано дослідження на наявність BRCA1/2 мутацій. Критеріями залучення у дослідження були діагностування РМЗ у віці до 40 років (підгрупа молодого віку, «МВ»); синхронний або метахронний первинно-множинний РМЗ (підгрупа «ПМРМЗ»); онкологічно обтяжений сімейний анамнез (підгрупа «ОСА»). Мутації BRCA1/2 визначали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в ліцензованих лабораторіях. Усім хворим проведено відповідне хірургічне та спеціальне лікування (променева терапія, неоад’ювантна та ад’ювантна хіміотерапія) згідно з національними стандартами. Результати: мутації BRCA1/2 виявлено у 25 хворих (11,3%), що склали основну групу; до контрольної групи увійшли 196 пацієнток. Залежно від чинників підвищеного ризику розвитку РМЗ всі пацієнтки розподілилися наступним чином: «ПМРМЗ» — 60 (27,1%); «МВ» — 66 (29,9%); «ОСА» — 95 (43,0%); розподіл пацієнток в основній і контрольній групах був практично однаковим. За частотою виявлення BRCA1/2 мутацій різниця між підгрупами недостовірна. Основ­на та контрольна групи були зіставні за розподілом за стадіями РМЗ. У контрольній групі у 55,1% пацієнток виконано мастектомію, 44,9% — квадрантектомію. При обранні тактики лікування у пацієнток основної групи до уваги брали стан контралатеральної молочної залози. У 96,0% випадків проводили мастектомію (радикальну за Мадденом або підшкірну), в 4% — органозберігаючі операції. У 88,0% випадків операції були з реконструк­цією власними тканинами (20,0%) або імплантами (68,0%). За необхідності виконували мамопластику або ліпофілінг. При спостереженні протягом 3 років загальна частка рецидивів — 3,2% (основна група 4,0%, контрольна — 3,1%), віддалених метастазів — 14,0% (4,0 і 15,3% відповідно; р 0,05). В основній групі рецидиви та метастази встановлено лише в підгрупі «ПМРМЗ», у контрольній групі — в усіх підгрупах з переважанням підгруп «МВ» та «ОСА». Висновки: з урахуванням світової практики, результатів доказової медицини та власних даних варіантом вибору оперативного лікування при спадковому РМЗ (у тому числі з мутаціями BRCA1/2) можна вважати виконання двосторонньої мастектомії з одномоментною реконструкцією молочних залоз
Breast cancer (BC) is one of the major health problems of our time. One of the ways to improve the le­vel of BC early diagnostics is to effectively realize preventive work and to properly manage high risk groups of population, especially hereditary BC mutations carriers. Aim: to analyze the experience of the National Cancer Institute in optimizing the surgical treatment of hereditary and familial BC patients (i.e. BRCA1/2-­positive) with the use of risk-reducing and reconstructive surgery. Object and methods: the research sample includes 221 BC patients stage I–IIIC (T1–4N0–3M0) who received special treatment in 2008–2015, and who were recommended to have genetic testing for BRCA1 and BRCA2 mutations. The criteria for engaging in the study were the diagnosis of BC in the age group under 40 years; synchronous or metachronous primary multiple BC; family history of cancer. BRCA1/2 mutations were being detected using polymerase chain reaction method in licensed laboratories. All patients had appropriate special treatment (surgical treatment, neoadvocative or/and adjuvant chemotherapy, radiation therapy) in accordance with national standards. Results: BRCA1/2 mutations were detected in 25 patients (11.3%), which were included to the main group; the control group included other 196 patients. Depending on the BC genetic risk factor all patients were distri­buted as following: primary multiple BC — 60 (27.1%); young age patients — 66 (29.9%); positive family history patients — 95 (43.0%); the distributions of patients in the main and the control group were not different. There was no difference between subgroups by the frequency of BRCA1/2 mutation detection (p 0.05). In the control group, 55.1% of patients had mastectomy, 44.9% — breast-conserving surgery. In the main group, the state of the contralateral breast was taken into account while choosing the tactics of treatment. In 96.0% of cases, a mastectomy was performed (modified radical or skin/nipple-sparing mastectomy) and only in 4% of patients BCS was performed. All these patients had bilateral surgery. In 88.0% of the cases, the reconstruction surgery was done, using own tissues (20.0%) or implants (68.0%). If necessary, mammoplasty or lipofil­ling could have been done for correction. During 3 years of observation period, the overall relapse rate was 3.2% (main group — 4.0%, control group — 3.1%), the distant metastases rate was 14.0% (4.0 and 15.3%, res­pectively, p 0.05). In the main group, relapses and distant metastases were found only in the subgroup multiple primary BC patients. While in the control group relap­ses and distant metastases were found in all subgroups. Conclusion: taking into account the world’s practice, evi­dence-based medicine and our own results we can conclude that the most sufficient surgical treatment of hereditary BC (for BRCA1/2 mutation carriers) is bila­teral mastectomy with immediate breast reconstruction.
Дод.точки доступу:
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Костюченко, Є. В.
Ковтун, Н. В.
Ляшенко, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози: світова практика та власний досвід [Текст] / І. М. Мотузюк [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 60


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, профилактика и контроль)
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ -- NEOPLASTIC SYNDROMES, HEREDITARY (генетика, профилактика и контроль)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози (РГЗ), серед яких найбільш частими є BRCA1/2 мутації, широко використовуються у всьому світі. Як відомо, BRCA1/2 мутації підвищують ризик виникнення РГЗ до 85%, раку яєчника — до 65% (BRCA1) і 23% (BRCA2), а також пухлин низки інших локалізацій. Дискутуються питання доцільності та користі профілактичної хірургічної тактики для таких хворих. Мета: дослідити ефективність виконання профілактичних операцій для носіїв мутацій генів спадкового РГЗ у світовій практиці та узагальнити власний досвід з цього питання. Об’єкт і методи. Виконано огляд літератури з ефективності профілактичних операцій (профілактична білатеральна мастектомія (ПБМ), профілактична контралатеральна мастектомія (ПКМ), профілактична білатеральна сальпінгоофоректомія (ПБСО)) щодо наступних питань: 1) зниження ризику виникнення РГЗ; 2) зниження смертності від усіх причин; 3) зниження смертності, пов’язаної з РГЗ. Оцінено тенденції за власними спостереженнями в Україні. Результати. Для здорових носіїв BRCA1/2 мутацій ПБСО знижує: 1) ризик РГЗ на 45% (p0,05); 2) смертність від усіх причин на 65% (p0,05); 3) для смертності, пов’язаної з РГЗ, достовірність не доведено (p0,05). Для хворих на РГЗ носіїв BRCA1/2 мутацій ПБСО достовірно знижує: 1) смертність від усіх причин на 57% (p0,05); 2) смертність, пов’язану з РГЗ, на 66% (p0,05). Для здорових носіїв BRCA1/2 мутацій ПБМ достовірно знижує ризик РГЗ на 90% (p0,05), однак не доведено достовірність щодо зниження смертності від усіх причин та пов’язаної з РГЗ (p0,05). Для хворих на односторонній РГЗ носіїв BRCA1/2 мутацій ПКМ достовірно знижує ризик контралатерального РГЗ на 93% (p0,05), смертність від усіх причин на 49% (p0,05), смертність, пов’язану з РГЗ, на 48% (p0,05) для періоду спостереження 20 років. ПКМ з ПБСО разом достовірно знижують смертність від усіх причин на 85,5% (p0,05). Через малу кількість пацієнтів та необхідність тривалого спостереження на сьогодні неможливо оцінити зазначені вище показники в Україні. Однак використання світових даних під час консультування схиляє більшість пацієнтів до обрання профілактичних тактик. Так, у Нью-Джерсі (США) кількість ПКМ поступово зростала (з 3,72% у 2004 р. до 10,82% у 2014 р.), і схожа тенденція спостерігається, за нашими даними, впродовж останніх років в Україні. Поряд з потенційною користю в аспекті зниження смертності важливим факторами для багатьох пацієнтів є шанс уникнути повторного лікування та можливість знизити онкологічну стурбованість. Висновки. Кожен пацієнт повинен отримувати повну інформацію про стан свого здоров’я, генетичні зміни та пов’язані з ними ризики, а також про переваги, недоліки та обмеження профілактичних заходів, у тому числі хірургічних. Пацієнт має право обирати найбільш правильний для себе варіант лікування, враховуючи надану лікарем інформацію та власні переконання. Доцільність виконання профілактичної операції є командним рішенням лікаря і пацієнта після його повного інформування
Дод.точки доступу:
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Ковтун, Н. В.
Костюченко, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Дуб, О.
    Мастектомія — це боротьба, а не вирок [Текст] / О. Дуб // Фармацевт практик. - 2019. - № 5. - С. 20-22


MeSH-головна:
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (использование, статистика, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, тенденции)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
Анотація: За даними ВООЗ, рак молочної залози посідає перше місце у переліку злоякісних новоутворень у жінок і друге місце у переліку найпоширеніших захворювань. Щорічно рак молочної залози виявляють у 2,1 млн жінок. В Україні за 2018 р. такий діагноз встановили 14 057 жінкам і 113 чоловікам. Найвищі показники захворюваності спостерігаються серед українок віком понад 60 років, хоча частішають випадки хвороби у жінок починаючи з тридцятирічного віку. На превеликий жаль, у кожної 4-ї жінки рак молочної залози діагностують у ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Мультимодальна програма "Fast track surgery", в лікуванні раку молочної залози [Текст] / І. М. Мотузяк [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 43-48. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (хирургия)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПЛАСТИКА -- MAMMAPLASTY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ГОСПИТАЛИЗАЦИИ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LENGTH OF STAY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Покращення безпосередніх та віддалених результатів лікування раку молочної залози (РМЗ) шляхом розроблення та впровадження мультимодальної програми «Fast track surgery» (FTS) щодо виконання одномоментних онкопластичних та реконструктивно-відновних операцій. Матеріали і методи. Досліджено результати лікування 749 хворих з РМЗ T1-4 N0-3 M0 з грудня 2010 по грудень 2014 р. Вік хворих - від 18 до 70 років. Основну групу (лікування згідно з програмою FTS) склали 253 пацієнти, контрольну – 496 пацієнтів, яких лікували стандартно. Результати. Пацієнти основної групи перебували в стаціонарі в середньому (14,27 ± 7,00) ліжко-дня, контрольної – в середньому (20,11 ± 7,70) ліжко-дня (p 0,001). Пацієнти основної групи, які мали більш виражені стадії захворювання, перебували в стаціонарі на 8 днів менше порівняно з пацієнтами контрольної групи. Середня тривалість лікування в стаціонарі хворих, яким не проводили ад’ювантної хіміотерапії (АХТ), становила 16,4 ліжко-дня, хворих, яким проводили АХТ - 20,1 ліжко-дня (р 0,001). Різниця між тривалістю перебування в стаціонарі хворих основної групи, яким проводили АХТ і яким не проводили АХТ, була у 2,7 разу меншою порівняно з відповідним показником у контрольній групі. Висновки. Дані дослідження дають підстави рекомендувати програму FTS для широкого впровадження в медичну практику, оскільки доведено її ефективність в хірургії РМЗ, у тому числі щодо одномоментних онкопластичних та реконструктивно-відновних операцій. Поступове скорочення тривалості стаціонарного лікування дало можливість з 2008 по 2018 р. збільшити кількість прооперованих хворих на 75%
Objective. Improvement of immediate and late results of treatment of mammary gland cancer (MGC), using elaboration and introduction of multimodal program «Fast track surgery» (FTS) in aspect of performance of a one-staged oncoplastic and reconstructive-restoration operations. Маterials and methods. The treatment results were investigated in 749 patients, suffering MGC Stages T1-4 N0-3 M0 from Dec. 2010 tо Dec. 2014 yr. The patients have aged from 18 tо 70 yrs old. The main group (treatment in accordance to the FTS program) consisted of 253 patients, and a control one – of 496 patients, who were treated in accordance to conventional standards. Results. The main group patients have been on stationary treatment (14.27 ± 7.00) days at average, and the control one – (20.11 ± 7.70) days of stationary stay at average (p 0.001). The main group patients, who have had more severe stages of the disease, stayed in stationary by 8 days lesser, comparing with patients of a control group. Average term of the patients’ stationary stay, in whom adjuvant chemotherapy (АCHTH) was performed, have constituted 16.4 days, while in those, in whom АCHTH was conducted, - 20.1 days (р 0.001). Difference between term of the patients’ stationary stay in the main group, to whom ACHTH was conducted and to whom it was not, was in 2.7 times lesser, comparing with this index in a control group. Conclusion. The investigation data gives background to recommend a FTS program for wide introduction into medical practice, because its efficacy in the MGC surgery was confirmed, including the one-staged oncoplastic and reconstructive-restoration operations. Gradual shortening of the stationary treatment duration gave possibility from 2008 tо 2018 years to enhance the operated patients quantity by 75%
Дод.точки доступу:
Мотузяк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Костюченко, Є. В.
Ковтун, Н. В.
Понятовський, П. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Вінник, Ю. О.
    Профілактика ускладнень після радикальних операцій у хворих з раком молочної залози [Текст] / Ю. О. Вінник, В. Г. Власенко, А. В. Баранова // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 11/12. - С. 46-50


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Після радикальних операцій з дисекцією лімфатичних вузлів у хворих з раком молочної залози досить високою є частота ранніх післяопераційних ускладнень, пов’язаних, головним чином, з порушеннями лімфовенозного відтоку. Комплекс заходів, що передбачає мінімізацію термінів перебування у стаціонарі, раннє видалення дренажів, ранню активацію хворих, удосконалену компресійну та медикаментозну терапію, дає змогу зменшити частоту та вираженість післяопераційних ускладнень та пришвидшити відновлення хворих
Дод.точки доступу:
Власенко, В. Г.
Баранова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Економічні тенденції та витрати на хірургічне лікування хворих на рак грудної залози [Текст] / І. М. Мотузюк [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 4. - С. 251


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (хирургия, экономика)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы, экономика)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ СТОИМОСТЬ -- HEALTH CARE COSTS
Анотація: Отримані результати дослідження свідчать про економічну обґрунтованість виконання мастектомій з одномоментною реконструкцією хворим на РГЗ. Реконструктивні оперативні втручання мають стати необхідною складовою лікування хворих на РГЗ у всіх спеціалізованих закладах
Дод.точки доступу:
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Понятовський, П. Л.
Костюченко, Є. В.
Славута, Г. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Баранова, А. В.
    Профілактика ускладнень після радикальних операцій у хворих на рак молочної залози [Текст] / А. В. Баранова // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 4. - С. 249-250


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (хирургия)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Рак грудної залози (РГЗ) займає одне з провідних місць у структурі злоякісних новоутворень у жінок всіх вікових груп. Важливим у комплексному лікуванні хворих на РГЗ є оперативне втручання, яке передбачає не тільки видалення ураженої грудної залози, але й зон лімфовузлів у зонах потенційного метастазування. У ранній період після операції найбільш частими ускладненнями є порушення лімфовенозного відтоку з інтенсивною або тривалою лімфореєю, утворенням сером, післяопераційним набряком та постмастектомічним синдромом, а також порушення загоєння ран (Abass M.O., Gismalla M.D.A., 2018; Madsen R.J., Esmonde N.O., 2016; Marinescu S.A., Bejinariu C.G., 2019). Ці ускладнення призводять до збільшення тривалості та вартості лікування та є причиною погіршення якості життя (Sayegh H.E., Asdourian M.S., 2017; Josephine D.S.P., 2019). Тому є дуже важливим вивчення факторів, що сприяють розвитку післяопераційних ускладнень, та розробка заходів щодо їх профілактики
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Вінник, Ю. О.
    Безпосередні результати хірургічного лікування тричі негативного раку молочної залози [Текст] / Ю. О. Вінник, В. Г. Власенко, А. В. Баранова // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 59-62. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Проаналізовано безпосередні результати хірургічного лікування жінок із тричі негативним раком молочної залози. Пацієнткам було виконано радикальні мастектомію за Мадденом та резекцію молочної залози. Установлено, що проведення частині хворих алопластичного протезування молочної залози, неоад'ювантної хіміотерапії сприяло збільшенню частоти раневих ускладнень, які також асоціюються з підвищенням індексу маси тіла та ураженням лімфовузлів
Дод.точки доступу:
Власенко, В. Г.
Баранова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Мартинова, Ю. Ю.
    Психологічні особливості компенсаторно-адаптаційного потенціалу жінок, які перенесли мастектомію [Текст] = Psychological features of compensatory-adaptation potential of women after mastectomy / Ю. Ю. Мартинова // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 1. - С. 55-58


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- RESILIENCE, PSYCHOLOGICAL
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Захворюваність і лікування раку молочної залози (РМЗ) на сьогодні залишається серйозною медико-соціальною проблемою, відмічається підвищення інтересу до психологічних проблем пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, насамперед в аспекті попередження у них порушень психічного здоров’я і формування ефективних психологічних компенсаторних механізмів адаптації
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Мотузюк, І. М.
    Спадковий рак молочної залози: сучасний стан проблеми [Текст] / І. М. Мотузюк, О. І. Сидорчук, Є. В. Костюченко // Онкология. - 2018. - Том 20, N 1. - С. 54-58. - Бібліогр.: с. 57-58


MeSH-головна:
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ -- NEOPLASTIC SYNDROMES, HEREDITARY
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, профилактика и контроль, эпидемиология)
МЕДИЦИНСКОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ОБЯЗАТЕЛЬНОЕ -- MANDATORY TESTING (методы)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Анотація: Робота присвячена актуальній проблемі онкології — спадковому раку молочної залози (РМЗ). Проведено аналіз та узагальнення даних наукової літератури щодо спадкових форм РМЗ, їх поширеності, генетичних особливостей, зокрема частоти мутацій у генах ВRCA1/2 при цій формі патології (в Україні та світі). Наведено відомості щодо сучасної тактики спостереження за здоровими жінками — носіями мутацій у генах BRCA1/2 (асоційованих зі спадковими формами раку), принципів профілактичних заходів для запобігання виникненню спадкового РМЗ, які мають сприяти підвищенню ефективності профілактики РМЗ у здорових носіїв мутацій генів, покращенню віддалених результатів лікування хворих та загалом ліпшому розумінню правильного ведення таких пацієнтів на всіх етапах
Дод.точки доступу:
Сидорчук, О. І.
Костюченко, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Голембієвська, Г. О.
    Нестероїдні протизапальні препарати в лікуванні післяопераційного болю після мастектомій [Текст] / Г. О. Голембієвська, В. А. Лісецький // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 69-72. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (вредные воздействия, методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: На підставі літературних джерел та особистих спостережень показано, що включення в премедикацію нестероїдних протизапальних препаратів дозволяє ліквідувати прояви болю в післяопераційному періоді порівняно із застосуванням опіатів. При цьому після операції у хворих зберігається гарний настрій, стабільна гемодинаміка, що дозволяє їх раннє переведення на самообслуговування
On the basis of literature sources and personal observations, it has been shown that the inclusion of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the premedication can eliminate the manifestations of pain in the postoperative period as compared to the patients who used opiates. At the same time, after the surgery, they keep a good mood, have stable hemodynamics, which allows their early transfer to self-care
Дод.точки доступу:
Лісецький, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Порівняльна оцінка методів визначення об’єму молочної залози [Текст] = Comparative assessment of methods for determining the volume of the breast / В. Г. Мішалов [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 7-11. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY
Кл.слова (ненормовані):
Метод Куклина
Анотація: Мета роботи - розробити метод визначення об'єму молочної залози (МЗ) та порівняти його точність із такою стандартного методу (Кукліна). У дослідження було залучено 70 жінок віком від 29 до 58 років (середній вік - (42,31 +- 0,97) року). Усі жінки підлягали оперативному лікуванню (мастектомії) з приводу злоякісної пухлини МЗ, яка не перевищувала в діаметрі 3 см. Об'єм МЗ, яка підлягала видаленню, вимірювали до операції завласним методом за допомогою розробленого приладу і за методом Кукліна, після операції і за допомогою методу витіснення рідини (МВР), або методу Архімеда, який вважали еталоном. Для визначення відповідності результатів вимірювання об'єму МЗ за методом Кукліна або за допомогою розробленого методу даним післяопераційного вимірювання МВР розраховували абсолютну (АРЗ) і відносну (ВРЗ) різницю значень, одержаних за допомогою МВР та за методом доопераційного вимірювання. За даними, одержаними МВР, об'єм МЗ становив від 82 до 978 мл (у середньому (363,0 +- 24,7) мл), за даними, одержаними за власним методом і методом Кукліна, і відповідно від 85 до 960 мл (у середньому (360,6 +- 24,3) мл) та від 100 мл до 920 мл (у середньому (353,3 +- 23,3) мл, p >> 0,05). Середня величина АРЗ об'єму МЗ за методом Кукліна становила (29,9 +- 1,5) мл (від 5 мл до 61 мл), за власним методом - (10,30 +- 0,47) мл (від 3 мл до 20 мл), p = 0,001. У разі вимірювання об'єму МЗ за власним методом величина ВРЗ становила від 1,3 до 12,6 % (у середньому (3,4 +- 0,2) %) і була статистично значущо (p = 0,001) меншою за таку у разі застосування методу Кукліна - від 1,7 до 31,6 % (у середньому (9,8 +- 0,6) %). Висновки: розроблений метод визначення об'єму МЗ забезпечує високу точність вимірювання у порівнянні із МВР: частота похибки вимірювання менше 5 % становила 87,1 % (у середньому (10,1 +- 0,5) мл), 5,1 - 12,6 % - 12,9 % (у середньому (11,2 +- 0,7) мл). Запропонований метод точніше оцінює об'єм МЗ, ніж стандартний (Кукліна): середня величина АРЗ об'єму МЗ з МВР становила (10,3 +- 0,47) та (29,9 +- 1,5) мл (p = 0,001), а ВРЗ - (3,4 +- 0,2) і (9,8,4 +- 0,6) % (p = 0,001) відповідно
Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.
Слюсарєв, М. І.
Маркулан, Л. Ю.
Крижановський, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Верьовкіна, Н. О.
    Лімфоїдна інфільтрація та її вплив на ефективність передопераційної хіміотерапії при різних молекулярних підтипах місцево-поширеного раку молочної залози [Текст] / Н. О. Верьовкіна, Л. А. Сивак, М. С. Кротевич // Онкология. - 2017. - Том 19, N 2. - С. 131-136. - Бібліогр.: с. 135-136


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ЛИМФОЦИТЫ, ИНФИЛЬТРИРУЮЩИЕ ОПУХОЛЕВЫЕ КЛЕТКИ -- LYMPHOCYTES, TUMOR-INFILTRATING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: визначити особливості лімфоїдного інфільтрату в тканині пухлини та його вплив на ефективність неоад’ювантної хіміотерапії при різних молекулярних підтипах місцево-поширеного раку молочної залози (РМЗ). Об’єкт і методи: досліджували операційний матеріал 62 хворих на місцево-поширений РМЗ T1–3N0–3M0 стадії. Ступінь лікувального патоморфозу та обсяг лімфоїдної інфільтрації (ЛІ) оцінювали в препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином. Виявлення біомолекулярних маркерів здійснювали на депарафінізованих зрізах пухлин молочної залози імуногістохімічним методом. Результати: встановлено, що V ступінь лікувального патоморфозу (повна патоморфологічна відповідь) за класифікацією Miller — Payne був у 2 (3,3%) пацієнток, IV — у 7 (11,3%), III — у 50 (80,6%), II — у 3 (4,8%) хворих, I ступеня лікувального патоморфозу не зафіксовано у жодної пацієнтки. Виявлено, що низький (+) рівень ЛІ спостерігався у 20 (32,25%) пацієнток, помірний (++) — у 22 (35,5%) та значний (+++) — у 20 (32,25%) хворих. Встановлено, що обсяг ЛІ та особливості фенотипу субпопуляцій лімфоцитів, які його утворюють, відрізнялися при різних молекулярних підтипах РМЗ (р = 0,01). Неоад’ювантна хіміотерапія була достовірно ефективнішою у пацієнток зі значним (+++) рівнем ЛІ. Висновок: необхідне подальше вивчення предиктивного та прогностичного значення параметрів ЛІ при різних молекулярних підтипах РМЗ з метою включення їх у діагностичні та терапевтичні алгоритми при цьому захворюванні
Дод.точки доступу:
Сивак, Л. А.
Кротевич, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Циторедуктивная мастэктомия в лечении деструктивных форм рака грудной железы [Текст] / А. М. Беседин [и др.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 7. - С. 61-62. - Библиогр.: с. 62


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (хирургия)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
Анотація: Обобщен опыт лечения в клинике 72 пациенток, у которых по поводу деструктивных форм рака грудной железы (ГЖ) выполнена циторедуктивная мастэктомия. Выполнение операции способствовало уменьшению частоты гнойно–воспалительных осложнений, рецидивирующего кровотечения, улучшению качества жизни пациенток, их социально–психологической адаптации
Дод.точки доступу:
Беседин, А. М.
Завизион, В. Ф.
Машталер, В. Е.
Баранов, И. В.
Малюк, Ю. Ю.
Пундик, Г. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Галайчук, І. Й.
    Саркоми грудної залози: статистика,класифікація, хірургічні методи лікування [Текст] / І. Й. Галайчук, Л. В. Нітефор, Л. В. Шкробот // Клиническая онкология. - 2017. - N 2. - С. 21-24. - Библиогр.: с.24


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (классификация, хирургия, эпидемиология)
САРКОМА -- SARCOMA (классификация, хирургия, эпидемиология)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION
Анотація: На основі даних із 15 обласних канцер-реєстрів України проведено аналіз обліку хворих на саркоми грудної залози (СГЗ), зареєстрованих під шифрами 3227, 3332 і 3235 (МКХ-10, С50). За період 2000-2015 рр. взято на облік 383 пацієнти, із них 379 (99,0%) жінок і 4 (1,0%) чоловіки. Середній показник захворюваності становив 0,20 випадку на 100 тис. жіночого населення (для порівняння: у Білорусі — 0,11, у США — 0,45). Хірургічне лікування було проведено у 281 (73,4%) хворого, у тому числі операція Холстеда — у 19 (6,8%), мастектомія за Пейті — 47 (16,7%), за Мадденом — 54 (19,2%), мастектомія (без уточнення методики) — 116 (41,3%), ампутація грудної залози — 19 (6,8%), органозбережні операції — у 26 (9,2%) пацієнток. Регіонарні лімфаденектомії у 80,0% випадків виявилися профілактичними. За морфологічною структурою частка ангіосарком становила 49,9%, фібросарком — 24,0%, сарком без уточнення гістотипу — 22,2%, лейоміосарком — 2,6%, інших — 1,3%. Згідно з ретроспективним аналізом баз даних обласних канцер-реєстрів виявлено значну дисоціацію статистичних показників захворюваності та переважання окремих гістотипів у певних областях, що зумовлено як недосконалістю обліку, так і наявністю суб’єктивного фактора при встановленні діагнозу, — все це було причиною як гіпо-, так і гіпердіагностики СГЗ. На основі цього вважаємо, що для верифікації СГЗ і впорядкування статистичного обліку таких пацієнтів необхідно запровадити єдиний діагностичний алгоритм із поєднанням гістологічних та імуногістохімічних методів і використанням однієї клініко-морфологічної класифікації
Дод.точки доступу:
Нітефор, Л. В.
Шкробот, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Дабижа, А. Ю.
    Использование термографии для определения прободающих сосудов передней брюшной стенки при реконструктивных операциях на груди [Текст] / А. Ю. Дабижа // Клінічна хірургія. - 2017. - N 8. - С. 74-76. - Библиогр.: с. 76


MeSH-головна:
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (реабилитация)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПЛАСТИКА -- MAMMAPLASTY (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (кровоснабжение)
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (кровоснабжение)
ТЕРМОГРАФИЯ -- THERMOGRAPHY (методы)
Анотація: Проанализированы результаты исследования прободающих сосудов (ПС) передней брюшной стенки c помощью термографии. Проведен сравнительный анализ с данными ультразвукового исследования и компьютерной томографии (КТ) с контрастированием. Включение в состав лоскута ПС, выявленных по данным термографии, позволило обеспечить адекватную перфузию в TRAM-лоскуте
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-55 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)