Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (131)Рідкісні видання (13)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Матки новообразования<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 344
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Визначення факторів, що впливають на тривалість перебування у гінекологічному стаціонарі серед пацієнток з міомами матки та кістами яєчників [Текст] = Determination of factors influencing the length of stay in a gynecological hospital among patients with uterine fibroids and ovarian cysts / О. В. Клименюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 126-132. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (хирургия)
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (хирургия)
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
ФИБРОМА -- FIBROMA (химия)
Анотація: Проведене комбіноване (ретроспективне + проспективне) дослідження, в якому взяли участь 150 пацієнток з гінекологічних відділень трьох різних лікарень міста, що були госпіталізовані у звязку з необхідністю хірургічного лікування міоми матки та/або кіст яєчників. Метою роботи стало здійснити дескриптивний аналіз даних, зібраних у ході проведення дослідження, та визначити кореляційні зв’язки між факторами, що впливають на тривалість перебування пацієнток в гінекологічних відділеннях. Під час виконання роботи використані статистичний, епідеміологічний та соціологічний методи аналізу. Дані, отримані під час проведення дослідження, дозволили визначити фактори, що впливають на тривалість перебування у стаціонарі пацієнток з міомами матки та кістами яєчників, до яких віднесли: діагноз пацієнта (r = 0,13166842); наявність ускладнень основного діагнозу (r = 0,240506326); наявність ускладнень внаслідок проведеного оперативного втручання (r = 0,266602573); наявність супутньої патології у пацієнток (r = 0,021249784); тип оперативного втручання (r = 0,266390698); об’єм оперативного втручання (r = 0,1424499). Наведені результати можуть бути корисними для більш оптимального використання ліжкового фонду стаціонарів гінекологічних відділень
A combined (retrospective + prospective) study was conducted, involving 150 patients from gynecological departments of three different hospitals in the city who were hospitalized due to the need for surgical treatment of uterine fibroids and/or ovarian cysts. The purpose of this part of the study was to conduct a descriptive analysis of the data collected during the study and to determine the correlations between the factors that affect the length of stay of patients in gynecological departments. Statistical, epidemiological, and sociological methods of analysis were used in the study. The data obtained during the study made it possible to determine the factors affecting the length of stay in the hospital of patients with uterine fibroids and ovarian cysts, which included: the patient's diagnosis (r = 0.13166842); the presence of complications of the main diagnosis (r = 0.240506326); the presence of complications due to the surgical intervention (r = 0.266602573); the presence of concomitant pathology in female patients (r = 0.021249784); type of surgical intervention (r = 0.266390698); volume of surgical intervention (r = 0.1424499). The given results can be useful for more optimal use of the bed fund of inpatient gynecological departments
Дод.точки доступу:
Клименюк, О. В.
Очередько, О. М.
Руденко, А. А.
Клименюк, В. П.
Паламар, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Оцінка згортальної системи у пацієнтів із тромботичними ускладненнями за умов онкопатології [Текст] / П. Я. Боднар [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 32-35


MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (патофизиология)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
Анотація: Мета роботи: вивчення змін показників гемостазу крові у хворих на фоні пухлин шийки матки. У І групі пацієнтів встановлено критичні рівні показників гемостазу, що свідчить про активацію згортальної системи. При порівнянні груп пацієнтів у ІІ групі статистично достовірним виявилося зменшення тромбінового часу (p 0,01), активованого часткового тромбопластинового часу (p 0,005) і протромбінового часу (p 0,005), що свідчить про гіперкоагуляцію. При аналізі фібриногену A та протромбінового індексу встановлено статистичне збільшення показників (p 0,01), що свідчить про схильність до тромбоутворення з ризиком тромбоембологенних ускладень. Підвищення рівня розчинних фібрин-мономерних комплексів (p 0,01) пояснює активацію згортальної системи крові, оскільки останні є маркерами тромбінемії при внутрішньосудинному згортанні крові. Рівень D-димера у пацієнток із тромбозами достовірно вищий, ніж у пацієнток без тромбозів.
Цель работы : изучение изменений показателей гемостаза крови у больных на фоне опухолей шейки матки. В І группе пациентов установлены критические уровни показателей гемостаза, который свидетельствует об активации сверточной системы. При сравнении групп пациентов во ІІ группе статистически достоверным оказалось уменьшение тромбинового времени (p 0,01), активированного частичного тромбопластинового времени (p 0,005) и протромбинового времени (p 0,005), которое свидетельствует о гиперкоагуляции. При анализе фибриногена A и протромбинового индексу установлено статистическое увеличение показателей (p 0,01), которое свидетельствует о склонности к тромбообразованию с риском тромбоэмбологенных осложнений. Повышение уровня растворимых фибрин-мономерных комплексов (p 0,01) объясняет активацию свертываемой системы крови, поскольку последние являются маркерами тромбинемии при внутрисосудистом свертывании крови. Уровень D-димера у пациенток с тромбозами достоверно выше, чем у пациенток без тромбозов.
Дод.точки доступу:
Боднар, П. Я.
Кліщ, І. М.
Беденюк, А. Д.
Боднар, Я. Я.
Боднар, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Голяновський, О. В.
    Оцінювання функції плацентарного комплексу і профілактика невиношування у вагітних із лейоміомою матки [Текст] = Assessment of placental complex function and miscarriage prevention in pregnant women with uterine fibroid / О. В. Голяновський, К. В. Супрунюк, С. В. Фролов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 5. - С. 45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS (использование, тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, этиология)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (тенденции)
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти загрози переривання і невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки шляхом прогнозування та удосконалення лікувальних заходів
Вагітні з лейоміомою матки мають підвищений ризик плацентарної дисфункції з порушенням балансу основних гормонів плаценти: підвищення концентрації естрадіолу та відносне зниження прогестерону і хоріонічного гонадотропіну, зсув естроген-прогестеронової рівноваги у бік відносної гіперестрогенії. Застосування лікувальних заходів із довготривалою підтримкою препаратами прогестерону, магнію і низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти з метою профілактики невиношування вагітності на тлі клінічних проявів загрози переривання вагітності є достатньо ефективним
The objective: to reduce the frequency of the threat of pregnancy interruption and loss in women with uterine fibroid through treatment prediction and improvement
The use of medical measures with long-term support with progesterone, magnesium and low doses of acetylsalicylic acid for the prevention of miscarriage in persons with the clinical manifestations of the threat of gestation is quite effective
Дод.точки доступу:
Супрунюк, К. В.
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Огороднік, Н. А.
    Вітамін-D статус у жінок репродуктивного віку з міомою матки [Текст] / Н. А. Огороднік // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 51-52


MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA (терапия, хирургия)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Анотація: Міома (лейоміома, фіброміома, фіброма) матки займає перше місце серед доброякісних гормоноза- лежних неоплазій репродуктивної системи у жінок дітородного віку. Захворюваність на міому матки коливається в межах від 5,4% до 77% залежно від досліджуваної популяції та методів діагностики (Stewart EA, et al., 2017). Оскільки у більшості пацієнток міома має безсимптомний перебіг, фактична захворюваність вважається набагато вищою. За даними літератури, 40-60% усіх проведених гістеректомій пов’язані з наявністю міоми, що робить її одним з індикаторів даного оперативного втручання. Симптоми, спровоковані міомою матки, чинять негативний вплив на фізичну та соціальну активність, якість життя жінки, її репродуктивну функцію і продуктивність праці. В умовах глобальної нестачі/дефіциту вітаміну D, значний інтерес дослідників викликає взаємозв’язок вітамін D-статусу пацієнток з міомою матки та її клінічним перебігом, а також можливість використання вітаміну D у якості одного з компонентів консервативної терапії міоми матки. Опубліковані результати ряду експериментальних досліджень демонструють значне пригнічення росту міома- тозних вузлів під впливом вітаміну D як in vitro, так і in vivo, при моделюванні міоми на тваринах. Було виявлено, що клітини міоми експресують значно менше рецепторів до вітаміну D (VDR), порівняно з клітинами нормального міометрію. Встановлено, що дефіцит вітаміну D у жінок репродуктивного віку помітно підвищує ризик розвитку міоми матки (Li S, et al., 2020). Мета роботи: Метою даного дослідження було: 1) оцінити рівень забезпечення вітаміном D пацієнток з міомою матки; 2) виявити взаємозв’язок між вітамін D-статусом пацієнток та клінічним перебігом міоми матки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Флаксемберг, М. А.
    Роль гістерорезектоскопії в діагностиці та лікуванні жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки [Текст] / М. А. Флаксемберг // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 61-64


MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, терапия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, терапия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование, методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей гістероскопічної картини порожнини матки та стану ендометрія у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) і можливостей використання отриманих результатів для вибору методу лікування
Гістерорезектоскопія є важливим етапом обстеження жінок з ЛМ, що дозволяє оцінити стан порожнини матки, зокрема ступінь деформації лейоматозними вузлами. Це зумовлює клінічний перебіг захворювання і є фактором, який спричинює безплідність, а також впливає на вибір тактики лікування даного контингенту хворих. Гістерорезектоскопія у поєднанні з УЗД і гістологічним дослідженням ендометрія дозволяє отримати більш вичерпну характеристику стану ендометрія (хронічний ендометрит, невідповідність дню менструального циклу) та інформацію щодо наявності супутніх патологічних процесів (поліпи та гіперплазія ендометрія), які потребують корекції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Лейоміома матки: сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування [Текст] / О. В. Голяновський [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 7-18


MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, терапия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, терапия)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (использование, методы)
Анотація: За даними ВООЗ, вивчення неопластичних процесів матки залишається одним з важливих та актуальних напрямків сучасної гінекології. Лейоміома матки за частотою є однією із найбільш поширених пухлин жіночої репродуктивної системи. Згідно з останніми даними, у кожної 4–5-ї жінки у світі діагностують лейоміому матки, частота якої у жінок віком до 35 років сягає 50%, а за даними автопсії – приблизно 80%. У статті представлений огляд наукових публікацій останніх років, які присвячені вивченню проблеми лейоміоми матки – актуальність, причини та механізми виникнення, наведена класифікація, клінічні прояви, сучасна діагностика і тактика ведення
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Качур, О. Ю.
Будченко, М. А.
Супрунюк, К. В.
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Бирчак, І. В.
    Особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки [Текст] / І. В. Бирчак, С. М. Ясніковська, А. В. Гошовська // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 9-12. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (осложнения)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (осложнения)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (этиология)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були 30 жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Вивчалися особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу. Результати. У роботі наведені нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок із високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові. Висновки. Зміни фібринолітичного потенціалу крові у жінок із хронічною постгеморагічною анемією на тлі аномальних маткових кровотеч та субмукозної міоми матки мають вторинний характер, що зумовлено активацією тромбіно- і фібриногенезу за механізмами зовнішнього шляху.
Дод.точки доступу:
Ясніковська, С. М.
Гошовська, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Флаксемберг, М. А.
    Результати комбінованого лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку [Текст] / М. А. Флаксемберг // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 132-137. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (терапия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (терапия)
Анотація: Мета дослідження – вивчити ефективність комбінованого лікування лейоміоми матки (ЛМ) з огляду на можливість реалізації репродуктивної функції. Матеріал і методи. Обстежено 94 жінки репродуктивного віку з ЛМ великих розмірів (домінантний вузол більше 50 мм у діаметрі). На першому етапі всі хворі отримували передопераційну підготовку. Тридцять п’ять хворих із супутньою гіперплазією ендометрія та/або наявністю поліморфізму гена рецептора прогестерону PGR progins отримували аГн-РГ у середньотерапевтичній дозі раз на 28 днів 3 ін’єкції. П’ятдесят дев’ять хворих із референтним генотипом без патології ендометрія отримували міфепристон по 50 мг на добу три місяці. Після передопераційної підготовки хворим проведена консервативна міомектомія шляхом лапаротомії. Оцінювали менструальну функцію, синдром тазового болю, розміри лейоматозних вузлів, переносимість препаратів, частоту вагітності і рецидивів. Статистична обробка даних проводилася з допомогою програми Microsoft Excel. Враховували основні статистичні показники – частоту, середню величину і стандартне відхилення. Достовірними вважали результати при р0,05. Результати. Надмірні менструації та АМК мали місце у 81,9 % жінок. Через місяць терапії аменорея настала у 79,8 %, а після трьох - у всіх пацієнток. Відновлення менструації через один місяць після операції відзначали 10,6 %, через два - 59,6 % і на третій цикл менструації відновилися у всіх пацієнток. Частота больового синдрому, не пов’язаного з менструальним циклом, знизилася з 52,1 % до 9,6 %, диспареунії – з 12,8 % до 4,3 %, дисменореї – з 47,9 % до 8,5 %. За даними УЗД, через місяць у групі жінок, що отримували аГн-РГ, розміри вузлів зменшилися в середньому на 22,9 %, а після прийому міфепристону - на 16,9 %, через три місяці - на 51,4 % і 45,8 %. Об’єм матки - на 28,6 % і 30,5 %. З другого місяця терапії симптоми, викликані недостатністю естрогенів, відзначали 39,4 % хворих, які отримували аГн-РГ, і 20,3 % у групі міфепристону. У цілому лікування визначено як ефективне у 88,6 % жінок, що отримували аГн-РГ, і 93,2 % хворих, яким призначали міфепристон. Рецидив захворювання мав місце в 11,4 % жінок після аГн-Рг і 5,1 % у групі міфепристону. Вагітність настала у 69,2 % пацієнток і у 90,8 % випадків закінчилася пологами. Висновки. Застосування гормональної передопераційної підготовки та диференційований підхід до вибору препарату призводить до нормалізації стану хворої та зменшення розмірів вузлів, що дає змогу провести органозберігаюче хірургічне лікування з мінімальною травматизацією матки. Перевагу слід надавати антигестагенам, оскільки при однаковій ефективності, порівняно з аГн-РГ, вони краще переносяться пацієнтками і мають більш виражений позитивний вплив на стабілізацію процесу і рецидив захворювання. Такий комбінований підхід дозволяє підвищити ефективність лікування до 91,5 %, зберегти матку у жінок репродуктивного віку і сприяє настанню вагітності у 69,2 % випадків.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Голяновський, О. В.
    Лейоміома матки у жінок репродуктивного віку: ведення вагітності та розродження (Огляд літератури) [Текст] / О. В. Голяновський, К. В. Супрунюк, С. В. Фролов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 48-56


MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (использование, методы)
Анотація: У статті представлено огляд сучасної світової літератури щодо проблеми лейоміоми матки (ЛМ) у жінок репродуктивного віку під час вагітності та розродження. Висвітлено основні питання етіології та патогенезу ЛМ, як однієї із провідних причин порушення репродуктивної функції й можливих ускладнень перебігу вагітності та пологів. ЛМ є найпоширенішою пухлиною жіночих статевих органів і спостерігається у 20–30% жінок репродуктивного віку. Визначити більш точний показник цієї патології неможливо, зважаючи на безсимптомний перебіг більш ніж 70% випадків захворювання і нерегулярність відвідування жінками акушерів-гінекологів. Існують дані, що ЛМ лише на 5–10% пов’язана із безпліддям. Проте коли всі інші причини виключено, на дану патологію припадає лише 2–3% випадків. Субмукозний тип вузла чинить найбільш несприятливий вплив на фертильність та знижує частоту імплантації на 72% і збільшує ризик викидня на 60%. Субсерозна ЛМ меншою мірою впливає на фертильність, аніж субмукозна, але за великих розмірів вузлів може призводити до безпліддя, що потребує хірургічного лікування. Потрібний індивідуальний підхід до лікування жінок з інтрамуральною ЛМ, оскільки недостатньо даних про вплив вузлів на фертильність. Найбільш частими ускладненнями вагітності, пологів та у післяпологовий період у жінок з ЛМ у 22–58% випадків є пізні гестози, фетоплацентарна недостатність, анемія вагітних, затримка росту плода, неправильне положення та передлежання плода. Вагітність також негативно впливає на ЛМ, призводячи до виникнення гострих вторинних змін та швидкого росту пухлини, що, у свою чергу, може призвести до розвитку тяжких акушерських ускладнень
Дод.точки доступу:
Супрунюк, К. В.
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Кузьоменська, М. Л.
    Аналіз сучасних поглядів на міому матки та методи її лікування [Текст] / М. Л. Кузьоменська, С. Л. Чирва // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 41-47


MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (терапия, этиология)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, терапия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
Анотація: Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених патогенезу, діагностиці та лікуванню міоми матки, чимало питань сьогодні залишаються неуточненими. Поява і прогресуючий ріст цього утворення є результатом цілого комплексу порушень в організмі жінки: нейрогуморальних, генетичних, запальних та інших, які пригнічують репродуктивну функцію та погіршують перебіг захворювання. Ураховуючи численність ключових факторів патогенезу і патофізіології міоми матки, лікування даного контингенту хворих повинно бути комплексним, спрямованим на раннє виявлення, лікування супутніх гінекологічних захворювань та корекцію порушень гормональних співвідношень. Останніми десятиліттями для консервативного лікування гіперпластичних захворювань матки широко використовують гормонотерапію. Однак, за деякими даними, застосування КОК або внутрішньоматкової гормональної рилізинг-системи має незначний блокувальний ефект на процеси росту міоми. Фармакотерапія захворювання може бути як етапом у передопераційній підготовці на органі, так і самостійним блоком для стабілізації вузлів та уникнення хірургічного лікування. І хоча результати консервативних методів лікування свідчать про їхню ефективність, доводиться констатувати, що основним методом терапії міоми матки залишається хірургічний. У століття ендоскопічної хірургії ця дискусія себе не вичерпала, і сучасний підхід у лікуванні міоми матки диктує розширення показань до застосування органозберігальних операцій. Вибір їхньої методики повинен бути зваженим и визначатися розмірами, локалізацією, клінічною картиною захворювання та доцільністю збереження менструальної і репродуктивної функцій жінки. Лапароскопічна міомектомія вважається малоінвазивним та менш травматичним втручанням, зумовлює сприятливіший перебіг післяопераційного періоду, зменшення больового синдрому. При ефективному органозберігальному хірургічному лікуванні міоми матки у жінок репродуктивного віку нормалізується менструальний цикл, відновлюється репродуктивна функція, а вагітність, як правило, настає через 1,5–2 роки після операції. Ендоскопічні методи лікування сьогодні з успіхом застосовують як до планування вагітності, так і за її настання. У значної частини пацієнток спостерігається неускладнений перебіг вагітності і пологів, навіть за наявності множинних та невеликих вузлів. Звичайно, вагітних з міомою не можна розглядати як однорідну групу хворих, однозначно рекомендуючи всім збереження вагітності. Переважна локалізація і розміри пухлини, ступінь патологічних змін міометрія, тривалість захворювання, стан здоров’я жінки, вік жінки, яка народжує вперше, визначають різний ступінь ризику перебігу вагітності і пологів для матері та плода. Розподіл хворих на групи ризику дозволяє диференційовано вирішувати питання про доцільність збереження вагітності, проводити відповідне клініко-лабораторне обстеження і профілактичні заходи щодо попередження ускладнень
Дод.точки доступу:
Чирва, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)