Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (83)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Мать-плод, обмен<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 134
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

    Яремчук, Т. П.
    Сучасні аспекти імунології репродукції. (Материнсько-плодові імунологічні взаємовідношення під час вагітності. Розвиток імунної системи плода. Частина ІІІ) [Текст] / Т. П. Яремчук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2012. - Т. 74, № 4. - С. 104-107

Рубрики: Иммунитет, приобретенный от матери

   Плод--иммунол

   Мать-плод, обмен

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Янюта, С. М.
    Стан системи мати-плацента-плід у вагітних з гіпертонічною хворобою [Текст] / С. М. Янюта // Перинатологія та педіатрія. - 2012. - № 4. - С. 45-47

Рубрики: Гипертензия--берем

   Мать-плод, обмен

   Плацентарная недостаточность

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Янюта, Г. С.
    Перебіг вагітності, пологів та стан плода і новонароджених у жінок з кардіоміопатією [Текст] / Г. С. Янюта // Здоровье женщины. - 2010. - № 2. - С. 105-107

Рубрики: Беременности осложнения сердечно-сосудистые--осл--патофизиол

   Кардиомиопатия застойная--берем--осл

   Мать-плод, обмен

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Янюта, Г. С.
    Особливості матково-плацентарного і плодового кровотоку при кардіоміопатіях у вагітних [Текст] / Г. С. Янюта // Перинатологія та педіатрія. - 2010. - № 1. - С. 27-29

Рубрики: Мать-плод, обмен

   Маточно-плацентарное кровообращение

   Беременности осложнения сердечно-сосудистые

   Миокарда болезни--берем

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яблонь, О. С.
До проблеми діагностики та диференціальної діагностики пневмоній у новонароджених дітей [Текст] = The problem of diagnosis and differential diagnosis of pneumonia in newborn infants / О. С. Яблонь, І. І. Ремінна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 462-466. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (диагностика, микробиология, патофизиология, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, микробиология, патофизиология, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (иммунология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Дод.точки доступу:
Ремінна, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шуміліна, Т.
Сучасні погляди на молекулярні та судинні механізми розвитку прееклампсії [Текст] = Modern views on the molecular and vascular mechanisms of preeclampsia / Т. Шуміліна, Я. Сливка // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - С. 96-103. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, этиология)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (иммунология, метаболизм, патология)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
СОСУДОСУЖИВАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- VASOCONSTRICTOR AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо питання механізмів розвитку прееклампсії. Основна мета цього дослідження це узагальнення інформації про молекулярні та судинні механізми прееклампсії. Завдяки детальному вивченню літературних джерел, їхній систематизації та підходів до вирішення проблеми, було виявлено, що генетичні та фактори навколишнього середовища викликають дезадаптацію плаценти, що призводить до дефектної плацентації, апоптозу інвазивних цитотрофобластів, неадекватного експансивного ремоделювання спіральних артерій та плацентарного тиску. Актуальність дослідження даної патології полягає в тому, що вона багато в чому визначає перинатальну та материнську захворюваність. Однак, на сьогодні немає чіткого уявлення про особливості молекулярних та судинних механізмів прееклампсії, тому це призводить до суперечностей у лікуванні таких вагітних жінок, що перешкоджає своєчасному, адекватному лікуванню та профілактиці. Було використано бібліосемантичний метод та контент-аналіз літератури відносно питань нових досліджень по особливостям механізмів розвитку прееклампсії. В статті представлено результати досліджень, які засвідчили, що плацентарна ішемія сприяє вивільненню біоактивних факторів у материнський кровообіг, викликаючи дисбаланс між антиангіогенною розчинною тирозинкіназою-1, розчинним ендогліном та проангіогенним судинним ендотеліальним фактором росту, фактором росту плаценти та трансформуючим фактором росту B. Плацентарна ішемія також стимулює вивільнення прозапальних цитокінів, фактору, що індукує гіпоксію, активних форм кисню та агоністичних аутоантитіл до рецепторів ангіотензину 1 типу. Ці циркулюючі фактори націлені на ендотелій судин, викликаючи генералізований ендотеліоз у системних, ниркових, церебральних та печінкових судинах і призводять до зменшення судинних розширювачів, таких як оксид азоту, простациклін, фактор гіперполяризації, та збільшення судинозвужувальних засобів, таких як ендотелін-1 та тромбоксан А2. Біоактивні фактори також впливають на гладку мускулатуру судин і посилюють механізми судинного скорочення, включаючи цитозольний , протеїнкіназу С та Rho-кіназу. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що подальше розуміння взаємодії між біоактивними факторами, судинними механізмами та молекулярними мішенями повинно допомогти розробити більш ефективні заходи для раннього виявлення та профілактики прееклампсії. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для лікарів первинної ланки, гінекологів, кардіологів, терапевтів
The article summarizes the arguments and counterarguments in the scientific discussion on the mechanisms of preeclampsia. The main purpose of this study is to summarize information about the molecular and vascular mechanisms of preeclampsia. Thanks to a detailed study of literature sources, their systematization and approaches to solving the problem, it was found that genetic and environmental factors cause placental maladaptation, which leads to defective placentation, apoptosis of invasive cytotrophoblasts, inadequate expansive remodeling of spiral arteries. The relevance of the study of this pathology is that it largely determines the perinatal and maternal morbidity. However, today there is no clear idea about the features of the molecular and vascular mechanisms of preeclampsia, which leads to inconsistencies in the treatment of such pregnant women, which averts timely, adequate treatment and prevention. The bibliosemantic method and the content analysis of the literature concerning questions of new researches on features of mechanisms of development of preeclampsia were used. The article presents the results of studies that have shown that placental ischemia promotes the release of bioactive factors into the maternal circulation, causing an imbalance between antiangiogenic soluble tyrosine kinase-1, soluble endoglin and proangiogenic vascular endothelial growth factor stimulates the release of proinflammatory cytokines, hypoxia-inducing factor, reactive oxygen species and agonistic autoantibodies to type 1 angiotensin receptors. These circulating factors target the vascular endothelium, causing generalized endotheliosis in the systemic, renal, cerebral, and hepatic vessels, and lead to a decrease in vascular dilators such as nitric oxide, prostacyclin, hyperpolarization factor, and increased vasoconstrictors such as endothelin-1 and thromboxane A2. Bioactive factors also affect vascular smooth muscle and enhance vascular contraction mechanisms, including cytosolic , protein kinase C, and Rho-kinase. The study empirically confirms and theoretically proves that further understanding of the interaction between bioactive factors, vascular mechanisms and molecular targets should help to develop more effective measures for early detection and prevention of preeclampsia. The results of the study will be useful for primary care physicians, gynecologists, cardiologists, therapists
Дод.точки доступу:
Сливка, Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шукліна, Ю. В.
Інноваційне вирішення проблеми назальної обструкції у вагітних [Текст] = Innovative solution of the problem of nasal obstruction in pregnant women / Ю. В. Шукліна // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 1. - С. 16-18

Рубрики: Наривент--тер прим

MeSH-головна:
РИНИТ -- RHINITIS (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Специфіка поняття якості життя полягає в тому, що воно включає в себе як об’єктивні, так і суб’єктивні критерії, що характеризують фізичний, психічний і соціальний добробут. Важливою складовою останнього є здоров’я – інтегральний показник, який містить функціональні критерії, симптоми, пов’язані з певними захворюваннями. Деякі порушення якості життя спостерігаються під час вагітності. Назальна обструкція (риніт вагітних), за даними деяких авторів, розвивається у 5-32% випадків (AmbroB. T., ScheidS. C., PribitkinE. A., 2003; HillmaanE. J., 1995), за іншими джерелами – у кожної другої жінки під час гестації (Черных Н. М., 2008). Риніт вагітних найчастіше виникає наприкінці І триместру вагітності та характеризується тріадою симптомів, як-от ринорея, порушення носового дихання та чхання
This study found a direct relationship between quality of life of pregnant women and presence of nasal obstruction, severity of which is directly proportional to the prevalence of parasympathetics. The drug Narivent effectively improves nasal breathing in rhinitis, while it is safe for mother and fetus and can be recommended for treatment of rhinitis in pregnant women
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шпікула, Н. Г.
Зв’язок передчасного розриву плодових оболонок з внутрішньоутробними і материнськими інфекціями [Текст] / Н. Г. Шпікула // Інфекційні хвороби. - 2020. - N 1. - С. 53-59

MeSH-головна:
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE (патофизиология, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати сучасні наукові відомості про зв’язок передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) з внутрішньоутробними і материнськими інфекціями та особливості ведення недоношеної вагітності, ускладненої ПРПО. ПРПО ускладнює до 8 % усіх вагітностей і є основною причиною розвитку спонтанних передчасних пологів (ПП) в 30-51 %, а в терміні, коли ПП починаються до 26 тиж вагітності, частка ПРПО досягає 90-92 %. ПРПО в недоношеному терміні не завжди призводить до розвитку регулярної пологової діяльності, безводний період (БВП) може тривати дні й місяці, і це, зазвичай, веде до патологічного перебігу пологів, украй несприятливо впливає на материнський організм і на стан плода. Зважаючи на те, що у дітей, народжених раніше 34 тиж, гіпоплазія легень може призвести до неонатальної смертності, вичікувальна тактика в цьому терміні є виправданою, а після 34 тиж тривала вичікувальна тактика (12-24 год і більше) не показана. При ПП, ускладнених ПРПО, необхідно оцінювати ризики: 1) ризик вичікувальної тактики (пролонгація вагітності); 2) ризик активно-вичікувальної тактики (преіндукція, індукція пологів); 3) ризик активної тактики (оперативне розродження шляхом кесаревого розтину (КР), а також одночасно плодові ризики: недоношеність, неонатальний сепсис, легенева гіпоплазія, респіраторний дистрес-синдром (РДС), компресія пуповини, материнські ризики: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, розвиток хоріоамніоніту (ХА), післяродового ендометриту (ПЕ) і сепсису. Розвиток сепсису у новонароджених при ПРПО до 34 тиж вагітності статистично значущо частіший у жінок з позитивним результатом полімеразно-ланцюгової реакції на такі інфекційні агенти, як Ureaplasma, Mycoplasma hominis, Chlamydia trachomatis і з клінічними ознаками ХА
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шатилович, К. Л.
Моніторинг системи мати - плацента - плід при прееклампсії [Текст] / К. Л. Шатилович // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 8. - С. 95-103

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
Анотація: Прееклампсія є мультисистемним синдромом, який характеризується вазоконстрикцією, метаболічними розладами, ендотеліальною дисфункцією, активацією коагуляційного каскаду і гемостазіологічними порушеннями. Основною клінічною ознакою прееклампсії є гіпертензивний синдром, при якому відмічається порушення кровообігу в єдиній гемодинамічній системі мати – плацента – плід. У зв’язку з цим допплерометрична оцінка кровообігу в її артеріальному руслі при даному ускладненні вагітності викликає особливий клінічний інтерес
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Шаповал, М. В.
    Оцінка біофізичного профілю плода у вагітних із наркотичною залежністю [Текст] / М. В. Шаповал // Одеський медичний журнал. - 2004. - № 1. - С. 79-81

Рубрики: Беременность--физиол

   Наркомания--осл--берем

   Мать-плод, обмен

   Плода болезни--этиол

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Франчук, У. Я.
Гістологічні аспекти ремоделювання плацентарного комплексу в умовах вагітності, ускладненої пізнім гестозом при різних варіантах його корекції [Текст] = Histological aspects of remodeling of the placental complex in pregnancy complicated by late preeclampsia with different options for its correction / У. Я. Франчук, С. В. Хміль, Ю. М. Орел // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 394-397. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (метаболизм, патофизиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм, терапевтическое применение)
АРГИНИН -- ARGININE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КАЛЬЦИЙ ПИЩЕВОЙ -- CALCIUM, DIETARY (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Вивчення проблеми прееклампсії все ще залишається актуальним, оскільки є одним з найбільш частих ускладнень вагітності і є однією з причин материнської смертності, займаючи друге місце після акушерських кровотеч. Показники перинатальної смертності коливаються у великих межах і залежать від тяжкості та тривалості пізніх гестозів. Метою дослідження було дослідити гістологічні аспекти ремоделювання плацентарного комплексу у пацієнток, вагітність яких ускладнилась пізніми гестозами на тлі метаболічного синдрому. Жінки, вагітність, яка ускладнилась пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому, були поділені на дві групи: пацієнтки І групи отримували стандартну протокольну терапію група (31 жінка), жінки ІІ групи отримували превентивну, модифіковану, патогенетично обґрунтовану терапію – протокольне лікування + вітамін D у дозі 2000 МО на добу, L-аргінін, кальцій, сульфат магнію та саліцилати 1 пакетик протягом 10 днів (38 пацієнток), ІІІ групу становили 40 жінок, фізіологічна вагітність яких перебігала без ускладнень та екстрагенітальної патології. Отримані гістологічні препарати досліджували за допомогою світлового мікроскопа Nikon Eclipse Ci-E. Алгоритм гістологічного дослідження регламентувався загальноприйнятим протоколом патологоанатомічного дослідження посліду. У першій досліджуваній групі мали місце гістологічні зміни, котрі слід розцінювати як морфологічні маркери функціональних розладів у системі “мати-плацента-плід”, що супроводжують пізній гестоз. У плацентарному амніоні спостерігалася метаплазія циліндричного епітелію фетальної поверхні у багатошаровий плоский, при цьому місцями відмічалася підвищена проліферативна активність епітеліоцитів, які формували бляшкоподібні структури та нарости. У другій досліджуваній групі, яка отримувала модифіковане лікування, тканинна структура посліду також характеризувалася відхиленнями від гістологічної картини групи контролю. Однак, інтенсивність та поширеність патологічних змін були суттєво меншими, ніж у першій досліджуваній групі. У більшості вивчених гістологічних зрізів цитарна структура амніотичного епітелію зберігалася, десквамації не відмічалося. Розлади кровообігу у ворсинковому хоріоні були присутні, однак структура більшості судин залишалася незмінною. На підставі результатів гістологічного дослідження можна прийти до висновку, що комплексна, модифікована терапія пізнього гестозу на тлі метаболічного синдрому, дозволяє нормалізувати структуру плаценти
The study of the problem of preeclampsia is still relevant because it is one of the most common complications of pregnancy and is one of the causes of maternal mortality, ranking second after obstetric bleeding. Perinatal mortality rates vary widely and depend on the severity and duration of late preeclampsia. The aim of the study was to investigate the histological aspects of placental complex remodeling in patients whose pregnancy was complicated by late preeclampsia on the background of metabolic syndrome. Women, pregnancy complicated by late gestosis on the background of metabolic syndrome, were divided into two groups: patients of group I received standard protocol therapy group (31 women), women of group II received preventive, modified, pathogenetically justified therapy – protocol treatment + vitamin D in dose of 2000 IU per day, L-arginine, calcium, magnesium sulfate and salicylates 1 sachet for 10 days (38 patients), group III consisted of 40 women whose physiological pregnancy was without complications and extragenital pathology. The obtained histological specimens were examined using a Nikon Eclipse Ci-E light microscope. The algorithm of histological examination was regulated by the generally accepted protocol of pathological examination of manure. In the first study group there were histological changes, which should be regarded as morphological markers of functional disorders in the system “mother-placenta-foetus”, accompanying late preeclampsia. Metaplasia of the cylindrical epithelium of the foetal surface into a multi-layered flat one was observed in the placental amnion, and in some places increased proliferative activity of epitheliocytes was observed, which formed plaque-like structures and growths. In the second study group, which received a modified treatment, the tissue structure of the manure was also characterized by deviations from the histological picture of the control group. However, the intensity and prevalence of pathological changes were significantly lower than in the first study group. In most of the studied histological sections, the cell structure of the amniotic epithelium was preserved, desquamation was not observed. Circulatory disorders in the villous chorion were present, but the structure of most vessels remained unchanged. Based on the results of histological examination, it can be concluded that a comprehensive, modified therapy of late preeclampsia on the background of metabolic syndrome, allows you to normalize the structure of the placenta
Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.
Орел, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

    Ушакова, Г. А.
    Регуляторные и адаптационные процессы в системе мать-плацента-плод при гестозе различной степени тяжести [Текст] / Г. А. Ушакова, Ю. В. Рец // Акушерство и гинекология. - 2008. - № 4. - С. 11-16

Рубрики: Беременности токсикоз, ОПГ--патофизиол

   Мать-плод, обмен

   Плода мониторинг

Дод.точки доступу:
Рец, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Тютюнник, В. Л.
    Морфофункциональное состояние системы мать-плацента-плод при плацентарной недостаточности и инфекции [Текст] / В. Л. Тютюнник, В. А. Бурлев, З. С. Зайдиева // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 6. - С. 11-15

Рубрики: Плацентарная недостаточность

   Беременности осложнения инфекционные

   Мать-плод, обмен

Дод.точки доступу:
Бурлев, В. А.
Зайдиева, З. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Туманова, Л. Є.
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із хронічним гломерулонефритом та гіпотрофією плода [Текст] / Л. Є. Туманова, З. Б. Хомінська, О. М. Івасечко // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 4. - С. 5-7

MeSH-головна:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (физиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
Дод.точки доступу:
Хомінська, З. Б.
Івасечко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Туманова, Л. Є.
Кардіотокографічні та допплерометричні показники матково-плацентарно-плодового кровообігу у вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ [Текст] / Л. Є. Туманова, О. О. Молчанова, О. В. Коломієць // Перинатологія та педіатрія. - 2015. - № 1. - С. 42-45

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (использование, методы)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (физиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
Дод.точки доступу:
Молчанова, О. О.
Коломієць, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Тихан, И. А.
    Изменение антропометрических показателей и частоты распространенности различной патологии новорожденных в связи с употреблением беременными женщинами воды, содержащей метаболиты цианобактерий, и коррекция этих показателей путем использования профилактических мер [Текст] / И. А. Тихан // Перинатологія та педіатрія. - 2012. - № 1. - С. 18-20

Рубрики: Новорожденный, болезни

   Мать-плод, обмен

   Вода питьевая

   Цианобактерии

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Терехова, Н. В.
Новые диагностические тесты в оценке состояния системы мать-плацента-плод при сахарном диабете [Текст] / Н. В. Терехова // Український медичний альманах. - 1998. - № 1. - С. 76-78

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ У БОЛЬНЫХ ДИАБЕТОМ -- PREGNANCY IN DIABETICS (диагноз, кровь, метаболизм, патофизиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (иммунология, физиология)
МАТЬ-ПЛОД ГИСТОСОВМЕСТИМОСТЬ -- HISTOCOMPATIBILITY, MATERNAL-FETAL (иммунология, физиология)
РЕАКТИВЫ ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ -- REAGENT KITS, DIAGNOSTIC (использование)

Знайти схожі

18.

    Тарасова, І. В.
    Вміст токсичних мікроелементів у системі мати-плацента-плід [Текст] / І. В. Тарасова, А. М. Лобода // Перинатологія та педіатрія. - 2007. - № 3. - С. 121-122 . - ISSN 1992-5891

Рубрики: Мать-плод, обмен

   Микроэлементы--токсич

Дод.точки доступу:
Лобода, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Талапова, П. С.
Морфофункціональний стан щитовидної залози плода на тлі материнсько-плодових інфекцій, спричинених Escherichia coli, Staphylococcus aureus та Klebsiella pneumoniae [Текст] / П. С. Талапова, І. В. Сорокіна // Патологія. - 2021. - Том 18, N 1. - С. 86-95

MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (анатомия и гистология)
Анотація: Мета роботи – експериментальним шляхом відтворити та визначити морфофункціональний стан щитовидної залози (ЩЗ) плода щура під впливом материнсько-плодових інфекцій, що спричинені Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Klebsiella pneumoniae. Матеріали та методи. Виконали контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на 85 самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo, яких залежно від групи (призначали випадково) до вагітності не інфікували чи інфікували E. coli, S. aureus і K. pneumoniae. Здійснили патоморфологічне дослідження 37 ЩЗ, що отримані від щурячих плодів, використовуючи комплекс методів: гістологічних (забарвлення гематоксиліном та еозином, за Маллорі), непрямої імунофлуоресценції з застосуванням МКА до Т4, колагену І і ІІІ типів, IL-6 та TNF, морфометрії (вимірювання морфофункціональних показників у програмі ImageJ). Статистичний аналіз виконали у програмному середовищі R із підключенням пакетів «ggplot», «dplyr», «pastecs», «graphics» для виконання тесту Шапіро–Вілка, застосування критерію Бартлетта та методу Бокса–Кокса, для дисперсійного аналізу (ANOVA) та побудови графіків. Нульову гіпотезу про відсутність відмінностей між групами відкидали, коли вірогідність помилки (p) не перевищувала помилку першого роду, встановлену як 0,001 (p 0,001). Результати. У щитовидних залозах плодів від матерів, що інфіковані E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, порівняно з групою контролю визначали статистично вірогідне збільшення діаметра та площі фолікула, площі колоїду, висоти та площі тироциту, інтенсивності та площі світіння фолікулярних тироцитів і колоїду у препаратах, оброблених МКА до Т4, площі флуоресценції колагену І та ІІІ типів, а також зменшення площі ядра щодо площі цитоплазми, що позначилося зменшенням ядерно-цитоплазматичного відношення. Найбільші статистичні відмінності морфофункціональних показників від норми спостерігали у ЩЗ плодів від матерів, інфікованих S. aureus. Висновки. Зміни морфофункціональних параметрів щитовидної залози плодів щурів, що зазнали впливу материнсько-плодових інфекцій, спричинених E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, є односпрямованими і статистично вірогідно відрізняються від тих, що реєструють при фізіологічному органогенезі. Вони відповідають підвищенню секреторної активності залози та свідчать про прискорення темпів визрівання органа.
Дод.точки доступу:
Сорокіна, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Суворов, А. П.
Случай врожденного сифилиса у ребенка, родившегося от матери, получившей полноценное противосифилитическое лечение [Текст] / А. П. Суворов, О. В. Тарасова, А. Л. Бакулев // Инфекции, передаваемые половым путем. - 2002. - № 4. - С. 38-39

MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов)
СИФИЛИС ВРОЖДЕННЫЙ -- SYPHILIS, CONGENITAL (патофизиология, терапия)
ПРОТИВОТРЕПОНЕМНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITREPONEMAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Тарасова, О. В.
Бакулев, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)