Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (83)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Мать-плод, обмен<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 134
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Псарюк, Ю. Ю.
Особливості перебігу вагітності на тлі генітальних інфекцій [Текст] = Peculiarities of the course of pregnancy against the background of genital infections / Ю. Ю. Псарюк, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 160-166. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
Анотація: В статті наведено аналіз літературних даних щодо перебігу вагітності за наявності геніальних інфекцій. На сьогодні не існує чітких критеріїв діагностики внутрішньоутробного інфікування та не з’ясовані взаємозв’язки між інфікуванням плода під час вагітності різними видами мікроорганізмів. Вроджена інфекція є однією з найважливіших медико- соціальних проблем сучасного акушерства і перинатології. Клінічні прояви залежать від виду і вірулентності збудника, перебігу інфекційного процесу у матері (гостре, латентне, стадія ремісії або загострення), масивності осіменіння, шляхів проникнення інфекції в організм вагітної, імунологічної реактивності жінки, терміну гестації при інфікуванні. При інфекційному захворюванні матері, впродовж вагітності на ембріон і плід впливають не тільки збудники, але і токсичні речовини, що утворюються при порушенні метаболізму в матері, гіпертермія і гіпоксія тканин, які спостерігаються при загостренні. Важливу, а іноді і провідну, роль у розвитку захворювання відіграє термін гестації. При впливі інфекції, у фетальному періоді, можливі також внутрішньоутробна інфекція і загибель плода, невиношування вагітності, фетоплацентарна недостатність. За цих умов у плода можливе формування комплексу патологічних змін, що можуть стати безпосередньою причиною анте-і постнатальної його загибелі. При інфікуванні плода перед пологами прояви внутрішньоутробної інфекції залежать від стадії захворювання. Якщо на момент пологів захворювання знаходиться в початковій фазі, то інфекція проявляє себе впродовж перших 3-х діб після народження. Якщо пологи відбуваються на завершальній стадії хвороби, частіше спостерігається синдром дезадаптації на ранньому неонатальному періоді, у подальшому можливі хронізація процесу, персистуюча латентна інфекція. Пологи є критичним періодом, за якого розвиток інфекційного процесу у плода може спричинити навіть умовно- патогенна мікрофлора піхви, яка клінічно непроявляється у матері
The article provides an analysis of literature data on the course of pregnancy in the presence of genital infections. To date, there are no clear criteria for the diagnosis of intrauterine infection, and the relationships between the infection of the fetus during pregnancy with various types of microorganisms have not been clariﬁ ed. Congenital infection is one of the most important medical and social problems of modern obstetrics and perinatology. Clinical manifestations depend on the type and virulence of the causative agent, the course of the infectious process in the mother (acute, latent, stage of remission or exacerbation), massiveness of insemination, ways of infection penetration into the body of the pregnant woman, immunological reactivity of the woman, gestation period at infection. In the case of an infectious disease of the mother, during pregnancy, the embryo and fetus are aﬀ ected not only by pathogens, but also by toxic substances that are formed when the mother’s metabolism is disturbed, hyperthermia and hypoxia of tissues, which are observed during an exacerbation. The period of gestation plays an important, and sometimes leading, role in the development of the disease. With the inﬂ uence of infection, in the fetal period, intrauterine infection and death of the fetus, miscarriage, fetoplacental insu ﬃ ciency are also possible. Under these conditions, the formation of a complex of pathological changes in the fetus is possible, which can be the direct cause of its ante- and postnatal death. When the fetus is infected before delivery, the manifestations of intrauterine infection depend on the stage of the disease. If at the time of delivery the disease is in the initial phase, then the infection manifests itself within the ﬁ rst 3 days after birth. If childbirth takes place at the ﬁ nal stage of the disease, disadaptation syndrome is more often observed in the early neonatal period, later, chronicity of the process and persistent latent infection are possible. Childbirth is a critical period, during which the development of an infectious process in the fetus can be caused even by the opportunistic microﬂ ora of the vagina, which is not clinically evident in the mother
Дод.точки доступу:
Каліновська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Lakhno, I. V.
COVID-19 mimicked fetal hemolytic disease: a case report [Text] = COVID-19 імітував гемолітичну хворобу плода: опис випадку / I. V. Lakhno // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - P7-9. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
АНЕМИЯ ГЕМОЛИТИЧЕСКАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- ANEMIA, HEMOLYTIC, CONGENITAL (диагностика, кровь)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (иммунология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (иммунология, кровоснабжение, эмбриология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, кровь)
Анотація: The pandemic of COVID-19 changed the traditional approaches to the management of gestational complications. Today there is still a lack of information about the impact of COVID-19 on the pregnancy course, in particular, about its role in relation to Rh-conflict during pregnancy. The paper focused on a rare presentation of Rh-conflict pregnancy and COVID-19. 32 years old G3 P2 pregnant women with Rh-negative had a third pregnancy. The injection of anti-D immunoglobulin after the first abortion was not performed. The second pregnancy finished with a term delivery and the birth of a fetus with hemolytic disease. During the third pregnancy, the woman fell ill with COVID-19 in the 26th week. The bilateral pneumonia was diagnosed. The treatment included antibiotics, antiviral, antithrombotic, and anti-inflammatory drugs. No signs of fetal hemolytic disease were found via ultrasonography. But the abnormal level of anti-D antibodies – 1:1024 was detected. From the 28th weeks of pregnancy till the delivery the test for anti-D antibodies was constant – 1:4. The variables of utero-placental, fetal (blood flow velocity in a middle cerebral artery), and umbilical hemodynamics were normal during the third trimester. But fetal moderate hepato- and splenomegaly were found at 36 weeks of gestation. The patient delivered at 38 weeks of gestation a female newborn 3100 g, 52 cm with a 7→8 Apgar score. The laboratory investigation detected a hemoglobin value of 202.6 mg/dL in a child. The blood analysis showed total bilirubin of 44.2 mg/dL, direct bilirubin of 1.0 mg/dL, and a negative result on the direct Coombs test. The baby received phototherapy for 3 days. Total bilirubin was decreased (15.2 mg/dL). The newborn was discharged from a hospital with the mother on the fifth day. COVID-19 could change the placental permeability and increase the titer of anti-D antibodies. But it did not contribute to fetal and newborn hemolytic disease
Пандемія COVID-19 змінила традиційні підходи до лікування гестаційних ускладнень. На сьогодні ще бракує інформації про вплив COVID-19 на перебіг вагітності, зокрема, про його роль щодо резус-конфлікту під час вагітності. Стаття описує випадок резус-конфліктної вагітності, яка перебігала на фоні COVID-19. Жінка 32 років з негативним резусом мала третю вагітність. Ін’єкцію анти-D-імуноглобуліну після першої вагітності, яка закінчилась абортом, їй не проводили. Друга вагітність закінчилась терміновими пологами та народженням плода з гемолітичною хворобою. Під час третьої вагітності жінка захворіла на COVID-19 на 26-у тижні. Було діагностовано двобічну пневмонію. Призначено лікування, що включало антибіотики, противірусні, антитромботичні та протизапальні засоби. Під час ультразвукового дослідження ознак гемолітичної хвороби плода не було виявлено. Але було виявлено аномальний рівень анти-D-антитіл – 1:1024. З 28 тиж гестації до пологів тест на анти-D-антитіла залишався постійним – 1:4. Параметри матково-плацентарної, плодової (швидкість кровотоку у середній мозковій артерії) та пуповинної гемодинаміки протягом ІІІ триместра були у нормі. Але на 36-у тижні гестації виявлено помірну гепато- та спленомегалію у плода. Жінка народила на 38-у тижні вагітності живу доношену дівчинку масою тіла 3100 г, довжиною 52 см з оцінкою за шкалою Апгар 7→8 балів. Під час лабораторного дослідження гемоглобін у дитини був 202,6 мг/дл. Аналіз крові зафіксував рівень загального білірубіну 44,2 мг/дл, прямого білірубіну – 1,0 мг/дл і негативний результат прямої проби Кумбса. Дитині проводили фототерапію протягом 3 днів. Загальний білірубін був знижений (15,2 мг/дл). На п’яту добу новонароджену разом із матір’ю виписали додому. COVID-19, можливо, підвищив проникність плаценти, що призвело до зростання титру анти-D-антитіл. Але це не сприяло розвитку гемолітичної хвороби плода та новонародженого
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Sorokman, T.
Effectiveness of postural therapy in infants with frequent intestinal colic [Текст] = Ефективність застосування постуральної терапіії у немовлят із частими кишковими кольками / T. Sorokman, V. Ostapchuk // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 1. - С. 12-17. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (патофизиология, терапия, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
РОДИТЕЛИ -- PARENTS
ПРИВЫЧКИ -- HABITS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ПРОПРИОЦЕПЦИЯ -- PROPRIOCEPTION
Анотація: Infantile colic is a general term used to describe excessive crying, abdominal pain, and discomfort in the first months of life, and it causes stress for parents and concern for clinicians. Colic in babies is common all over the world. The Rome criteria offer diagnostic criteria for functional gastrointestinal symptoms but do not discuss their treatment. Manipulative treatments are considered effective interventions to reduce the severity of symptoms. The aim of the study. To evaluate the effectiveness of postural therapy in infants with intestinal colic. Methods. The current prospective cohort study used data from a mother-child cohort. 37 "mother-child" pairs (age of babies from 2 weeks to 4 months) were under observation. Two observation groups were created by the method of simple randomization: Group I - 17 infants who received traditional therapy (preparations based on simethicone, prokinetics, enzymes, antispasmodics, in case of significant flatulence, a gas removal tube or microenema was used), Group II - 20 infants who received postural therapy. To reveal the statistical difference between indicators in groups distributed normally, the Student's t-criterion of reliability was used, the degree of significance - r. The probability of the difference between relative values was determined by the Fisher's angular transformation method (Рφ). The research design and all the methods used in this study were reviewed and approved by the bioethics commission of the Bukovinian State Medical University (protocol No. 8, dated 02/17/2023). The study was carried out as part of the research work «Early diagnosis, treatment and prevention of combined pathology of the gastrointestinal tract and thyroid gland in children» (state registration number 0116U002937, implementation period 02.2016-11.2022). Results of the study. In 81.1% of babies, colic started after the 2nd week of life, in 18.9% - after the 1st month of life. The average age of onset of symptoms was 1.1 ± 0.1 months. Initially, colic occurred less often (1-2 times a week) and lasted up to 15 minutes, with age, their frequency and duration increased. We identified the main risk factors for the development of colic in babies: younger age of parents (F = 0.529, p = 0.001), mother's smoking (F = 0.498, p = 0.01), hypodynamia of the mother during pregnancy (F = 0.511, p = 0 .02), positive history of the father regarding functional diseases of the gastrointestinal tract (F = 0.788, p= 0.004), positive history of the mother regarding functional diseases of the gastrointestinal tract (F = 0.489, p= 0.01), food allergy in the mother (Ф = 0.476, p = 0.02), food allergy in the father (F = 0.329, p = 0.05), early (up to 3 months) transfer of the child to mixed or artificial feeding (F = 0.324, p = 0.05), hypoxic-ischemic CNS damage (F = 0.467, p = 0.05), body weight at birth 2900 g (F
Дитячі кольки – це загальний термін, який використовується для позначення надмірного плачу, болю в животі та дискомфорту в перші місяці життя, і вони викликають стрес у батьків та занепокоєння в клініцистів. Кольки у немовлят розповсюджені в усьому світі. Римські критерії пропонують діагностичні критерії для функціональних симптомів шлунково-кишкового тракту, але не обговорюють їх лікування. Маніпулятивні методи лікування розглядаються як ефективні втручання для зменшення тяжкості симптомів. Мета. Оцінити ефективність постуральної терапії в немовлят із кишковими кольками. Матеріали і методи. У поточному проспективному когортному дослідженні використовувалися дані, отримані від когорти «мати-дитина». Під спостереженням знаходилися 37 пар «мати-дитина» (вік немовлят від 2 тижнів до 4 місяців). Методом простої рандомінізації створено дві групи спостереження: I група – 17 немовлят, які отримували традиційну терапію (препарати на основі симетикону, прокінетики, ферменти, спазмолітики, при значному метеоризмі застосовували газовідвідну трубку чи мікроклізму), II група – 20 немовлят, яким виконували постуральну терапію. Для виявлення статистичної різниці між показниками в групах, розподілених нормально, застосовувався t-критерій достовірності Ст’юдента, ступінь значимості – р. Вірогідність різниці між відносними величинами визначалася методом кутового перетворення Фішера (Рφ). Дизайн дослідження та всі методи, використані в цьому дослідженні, розглянуто та схвалено комісією з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол № 8 від 17.02.2023)
Дод.точки доступу:
Ostapchuk, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Леуш, С. Ст.
Особливості газообміну та кислотно-лужної рівноваги між плодовим та материнським кровообігом при передчасному розродженні [Текст] = Fetal-maternal gas transport and acid – base balance in preterm labors / С. Ст. Леуш, М. В. Процик, М. І. Антонюк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПЛОДА КРОВЬ -- FETAL BLOOD (физиология)
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS (тенденции)
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- ACID-BASE EQUILIBRIUM (физиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Використання газів пуповинної крові для прогнозування гіпоксичного стресу під час пологів з високим ризиком відомо з 1958 року. Цей діагностичний тест широко використовується, особливо у спеціалізованих клініках, а показники крові у пуповинній артерії точно відображають стан новонародженого. Проте специфічних діагностичних критеріїв передчасних пологів бракує. Мета дослідження: вивчення співвідношення показників газообміну та кислотно-лужного стану між новонародженим та матір’ю залежно від терміну вагітності на момент пологів. Матеріали та методи. Проаналізовано рівні pH, pO2, pCO2, показник концентрації карбонат-іона (HCO3-) та показник надлишку основ (BE) як у матерів (венозна кров матері, v. cubitalis), так і у їхніх новонароджених (венозна кров, отримана з артерії пуповини). Групи дослідження: І група – 16 породіль із новонародженими у терміні 24–27 тиж гестації, ІІ група – 36 породіль із новонародженими у терміні 28–34 тиж, ІІІ (контрольна) група – 24 породіллі із новонародженими при термінових фізіологічних пологах (37–41 тиж). Результати. Дослідження не виявило статистично значущих відмінностей у рівнях pH, pO2, pCO2, HCO3- та рівнях BE у венозній крові матері та артерії пуповини між групою доношеної вагітності та групою пацієнток, пологи яких були передчасними. Проте відзначено, що у надзвичайно недоношених новонароджених спостерігалося помітне підвищення рівня pH і BE у відповідь на гіпервентиляцію під час пологів. Висновки. 1. Недоношені діти мали більш високі рівні pH венозної крові, отриманої з артерії пуповини, які були більш вираженими у тих, хто народився на більш ранніх термінах вагітності (7,36±0,011 у терміні гестації 24–27 тиж та 7,33±0,022 у терміні гестації 28–34 тиж), порівняно з доношеними дітьми (7,29±0,045; р0,05). 2. Різниця у рівнях рН венозної крові новонародженого, отриманої з артерії пуповини, і матері, отриманої з v.cubitalis, менша при передчасних пологах (для терміну гестації 24–27 тиж – 7,39±0,018 у материнській крові та 7,36±0,011 – у новонародженого, для терміну 28–34 тиж – 7,40±0,021 та 7,33±0,022 відповідно) порівняно з рівнями у доношених малюків (7,43±0,015 – у материнській крові та 7,29±0,045 – у новонародженого); р0,05. У першу чергу це пов’язано зі зниженням рН венозної крові матері
The use of cord blood gases to predict hypoxic stress during high-risk labor has been known since 1958. This diagnostic test is widely used, especially in specialized clinics, and blood indicators in the umbilical artery accurately reflect the condition of the newborn. However, there is a lack of specific diagnostic criteria for premature births. The objective: to study the ratio of indicators of gas exchange and acid-base status between the newborn and the mother depending on the gestational age at the time of delivery. Materials and methods. The levels of pH, pO2, pCO2, bicarbonate ion concentration (HCO3-) and base excess (BE) were analyzed both in mothers (maternal venous blood, v. cubitalis) and in their newborns (venous blood obtained from the umbilical artery). Study groups: I group – 16 postpartum women with newborns at 24–27 weeks of gestation, II group – 36 postpartum women with newborns at 28–34 weeks, III group (control group) – 24 postpartum women with newborns at term physiological delivery (37–41 weeks). Results. The study found no statistically significant differences in maternal venous and umbilical artery of pH, pO2, pCO2, HCO3- and BE levels between the term pregnancy group and the groups of preterm labor. However, extremely preterm neonates were found to have a marked increase in pH and BE in response to hyperventilation during labor. Conclusions. 1. Preterm infants had higher venous blood pH levels obtained from the umbilical artery, which were more pronounced in those who were born at earlier gestational ages (7.36±0.011 at 24–27 weeks gestation and 7.33±0.022 at a gestation period of 28–34 weeks), compared to full-term children (7.29±0.045; p0.05). 2. The difference in the pH levels of the venous blood of the newborn, obtained from the umbilical artery, and the mother’s blood, obtained from the v. cubitalis, is smaller in premature births (for a gestation period of 24–27 weeks – 7.39±0.018 in maternal blood and 7.36± 0.011 – in newborns; for the period of 28–34 weeks – 7.40±0.021 and 7.33±0.022, respectively) compared to the levels in full-term babies (7.43±0.015 – in maternal blood and 7.29±0.045 – in a newborn); p0.05. This is primarily due to a decrease in the mother’s venous blood pH
Дод.точки доступу:
Процик, М. В.
Антонюк, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондарчук, О. В.
Аналіз клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із помірним ожирінням і порушенням метаболізму вітаміну Д [Текст] = The analysis of the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with moderate obesity and disorder of vitamin D metabolism / О. В. Бондарчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 397-404. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Ожиріння під час вагітності пов’язане з підвищеним ризиком ряду серйозних несприятливих перинатальних наслідків. Метою нашого клінічного проспективного дослідження була оцінка клінічної ефективності профілактичної терапії у вагітних жінок із ожирінням і дефіцитом вітаміну Д. Вагітні пацієнтки із ожирінням були розподілені на клінічні підгрупи залежно від дози препарату вітаміну Д на початку профілактичної терапії у відповідності до початкового рівня 25(ОН)D. І підгрупа клінічної групи проспективного дослідження – 24 жінки, які мали рівень 25(ОН)D у сироватці крові менше за 22,0 нг/мл, які на доданок до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (100 мг на добу) отримували препарати вітаміну Д (4000 МО на добу); ІІ клінічну підгрупу становили 26 вагітних, які отримували АСК (100 мг на добу) та препарати вітаміну Д (2000 МО на добу) із ініціальною сироватковою концентрацією 25(ОН)D 22,1-28,0 нг/мл та ІІІ підгрупа – 25 пацієнток які отримували АСК (100 мг на добу) препарати вітаміну Д (1000 МО на добу), які мали вміст 25(ОН)D у сироватці крові більше за 28,1 нг/мл. Практично здорові вагітні жінки із контрольної групи отримували 600 МО вітаміну Д на добу. Призначення препаратів починалося у терміні вагітності 10-12 тижнів, закінчувався прийом у 36 тижнів ґестації. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження була виконана за допомогою програми “STATISTICA 10” Enterprise Portable. При аналізі клінічної ефективності комплексної профілактичної терапії за результатами перебігу вагітності та пологів у пацієнток із помірним ожирінням і зниженим статусом вітаміну Д нами було встановлено, що більш позитивний ефект було досягнуто при додатковій сапплементації вітаміну Д вагітним жінкам у дозі 4000 МО (100 мкг) на добу при попередньо-встановленому рівні 25(ОН)D 20 нмоль/л (12 нг/мл), проти призначення 2000 МО вітаміну Д (50 мкг) пацієнткам із рівнем 25(ОН)D 20-30 нмоль/л (8-12 нг/мл). Клінічна ефективність зазначеної раніше превентивної стратегії полягала насамперед у суттєвому зменшенні випадків перинатальної патології (у 2 рази), гіпертензивних розладів de novo (у 3,7 рази), плацентарної дисфункції (у 5,5 рази) та ЗВУР (у 4,6 рази), фетального дистресу (у 3,1 рази), субінволюції матки (у 3,7 рази), післяпологових септичних ускладнень (у 7,3 рази), порушення ранньої неонатальної адаптації (у 2,5 рази), асфіксії новонародженого (у 3,2 рази), а також достовірному зменшенню випадків аномалій пологової діяльності (р
Obesity during pregnancy is associated with an increased risk of serious adverse perinatal outcomes. The aim of our clinical prospective study was to evaluate the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with obesity and vitamin D deficiency. Pregnant patients with obesity were divided into clinical subgroups, depending on the dose of vitamin D preparation at the beginning of preventive therapy in accordance with the initial serum level of 25(OH)D. The first subgroup of the clinical group of the prospective study - 24 women who had a level of 25(OH)D in blood serum less than 22.0 ng/ml, in addition to low dose (100 mg per day) of acetylsalicylic acid (ASA) received vitamin D (4000 IU per day), the II-nd clinical subgroup consisted of 26 pregnant women who received ASA (100 mg per day) and vitamin D (2000 IU per day) with an initial serum concentration of 25(OH)D 22.1-28.0 ng/ml and III-d subgroup – 25 patients who received the low dose ASA and vitamin D (1000 IU per day), who had a serum 25(OH)D content of more than 28.1 ng/ml. Practically healthy pregnant women from the control group received 600 IU of vitamin D per day. The prescription of the drugs began at 10-12 weeks of pregnancy, and ended at 36 weeks of gestation. Variational and statistical processing of the research results was performed using the "STATISTICA 10" Enterprise Portable program. According to analysis of the clinical effectiveness of complex preventive therapy we found that a more positive effect was achieved with additional supplementation of vitamin D to pregnant women in a dose of 4000 IU (100 μg) per day with prior – the established level of 25(OH)D 20 nmol/l (12 ng/ml), against the appointment of 2000 IU of vitamin D (50 μg) to patients with a level of 25(OH)D of 20-30 nmol/l (8-12 ng/ml). The clinical effectiveness of the aforementioned preventive strategy was primarily a significant reduction in perinatal pathology cases (by 2 times), de novo hypertensive disorders (by 3.7 times), placental dysfunction (by 5.5 times) and fetal growth restriction (by 4.6 times), fetal distress (3.1 times), uterine subinvolution (3.7 times), postpartum septic complications (7.3 times), early neonatal adaptation disorders (2.5 times), newborn asphyxia (3, 2 times), as well as a significant decrease in cases of anomalies of labor activity (р
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гримайло, Н. А.
Мікроскопічна структурна організація підшлункової залози у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку [Текст] = Microscopic structural organization of the pancreas in the third trimester of intractual development / Н. А. Гримайло, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 13-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (анатомия и гистология, ультраструктура)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (иммунология)
РОСТ И РАЗВИТИЕ ОРГАНИЗМА -- GROWTH AND DEVELOPMENT (иммунология)
Анотація: У третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку підшлункова залоза продовжує помітно збільшуватися в своїй масі. Орган уже пройшов становлення архітектоніки складної альвеолярно- трубчастої залози, але ще продовжуються процеси морфофункціонального диференціювання як стромально-судинного компоненту, так і паренхіми підшлункової залози. Особливо активно в даний період відбувається процес диференціювання в самих клітинах екзокринної та ендокринної частинах паренхіми залози. Для дослідження нами було використано 30 об’єктів плодів людини від 305,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини. На гістологічних препаратах підшлункова залоза при забарвленні їх гематоксиліном та еозином, чітко спостерігається уже сформована часточкова будова. Капсула тонка щільна, представлена сполучною тканиною. Серед її сполучнотканинних структур порівняно з раннім фетальним періодом ембріогенезу, значно збільшується кількість колагенових волокон. Серед клітин строми уже відсутні мезенхімні клітини, але збільшується кількість спеціалізованих клітин фібробластичного ряду: юних та зрілих фібробластів з появою поодиноких фіброцитів. Від внутрішньої поверхні капсули в товщу органу відходять трабекули, подібної з капсулою гістологічної будови. В сполучній тканині трабекул знаходиться велика кількість судин. Товщина міжчасточкової сполучної тканини між уже сформованими часточками підшлункової залози порівняно з попереднім терміном, значно зменшується, а загальні розміри самих часточок відповідно збільшується. В міжчасточковій сполучній тканині знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органу з головною протокою підшлункової залози і міжчасточковими вивідними протоками. Головна протока підшлункової залози ззовні оточена масивним шаром пухкої сполучної тканини, в якій збільшується кількість колагенових та еластичних волокон та клітин фібробластичного ряду. В товщі пухкої сполучної тканини власної пластинки є поодинокі, уже сформовані, секреторні відділи слизових залоз. У плодів з 28-32 тижня гестації вже спостерігається виділення слизового секрету та поступово починають виконувати свою секреторну функцію І-клітини. Судини обплітають густою сіткою всі структурно- функціональні компоненти часточки. Міжчасточкові протоки розгалужуючись дають початок доволі коротким внутрішньо- часточковим протокам, ті в свою чергу, дають початок міжацинозним. Продовженням міжацинозних проток є вставні протоки. З’єднання панкреатичних ацинусів зі вставними протоками дає початок всій системі вивідних проток екзокринної частини залози. Переважна більшість острівців Лангерганса спостерігається в головці підшлункової залози, в напрямку до хвоста їх кількість і розміри поступово зменшуються. До кінця пренатального періоду онтогенезу підшлункова залоза, як орган травної системи, розпочинає виконувати свої специфічні функції. Проте в повній мірі своє морфофункціональне становлення не закінчує і продовжує його в постнатальному періоді
In the third trimester of fetal development, the software continues to increase signiﬁ cantly in weight. The organ has already undergone the formation of the architecture of a complex alveolar- tubular gland, but the processes of morphofunctional diﬀ erentiation of both the stromal- vascular component and the parenchyma of the pancreas are still ongoing. Particularly active in this period is the process of diﬀ erentiation in the cells of the exocrine and endocrine parts of the parenchyma of the pancreas. We used 30 human objects from 305.0 mm to 500.0 mm of parietal-heel length. On histological preparations of PZ at their staining with hematoxylin and eosin, the already formed particle structure is clearly observed. The capsule is thin and dense, represented by connective tissue. Among its connective tissue structures, in comparison with the early fetal period of embryogenesis, the number of collagen ﬁ bers increases signiﬁ cantly. There are no mesenchymal cells among the stroma cells, but the number of specialized ﬁ broblastic cells is increasing: young and mature ﬁ broblasts with the appearance of single ﬁ brocytes. From the inner surface of the capsule in the thickness of the organ depart trabeculae, similar to the capsule of histological structure. There is a large number of vessels in the connective tissue of the trabeculae. The thickness of the interparticle connective tissue between the already formed particles of the software, compared with the previous term, decreases signiﬁ cantly, and the overall size of the particles themselves increases accordingly. In the interparticle connective tissue are blood and lymphatic vessels of the body with the main duct of the pancreas and interparticle excretory ducts. The main duct of the pancreas is externally surrounded by a massive layer of loose connective tissue, which increases the number of collagen and elastic ﬁ bers and ﬁ broblastic cells. In the thickness of the loose connective tissue of its own plate there are single, already formed, secretory departments of the mucous glands. In fetuses from 28-32 weeks of gestation, the secretion of mucous secretions is already observed and gradually begin to perform their secretory function I-cells. Vessels entwine a dense network of all structural and functional components of the lobe. Theinterparticle ducts branching give rise to rather short intraparticle ducts, which in turn give rise to interacinous. Inlet ducts are a continuation of interacinous ducts. The connection of the pancreatic acini with the insertion ducts gives rise to the entire system of excretory ducts of the exocrine part of the pancreas. The vast majority of the islets of Langerhans are observed in the head of the software, towards the tail, their number and size are gradually decreasing. By the end of the prenatal period of ontogenesis, the pancreas, as an organ of the digestive system, begins to perform its speciﬁ c functions. However, in full its morphofunctional formation does not end and continues it in the postnatal period
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кротік, О. І.
Динаміка показників функціонування системи мати-плацента-плід у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Текст] = Dynamics of mother–placenta–fetus system functioning in pregnant women with a history of sexually transmitted infections / О. І. Кротік // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 3. - С. 40-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
РЕПРОДУКЦИИ ПОДГОТОВКА, МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ -- PRECONCEPTION CARE (использование, методы, организация и управление, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета дослідження: аналіз динаміки функціональних та лабораторних показників системи мати–плацента–плід у вагітних із інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після проведеної прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
Згідно із отриманими даними, у вагітних, які отримували запропоновану нами комплексну прегравідарну підготовку (І група), виявлено стан нестійкого напруження гормональної регуляції плаценти до кінця вагітності, а у IІ групі вагітних спостерігалось виснаження секреції плацентарних та плодових гормонів. Запропонована нами прегравідарна підготовка перед циклами ДРТ у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі приводить до стабілізації гормональної та метаболічної функцій плаценти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лахно, І. В.
Плодове програмування при цукровому діабеті: акцент на запобіганні наслідків кетоацидозу [Текст] = Fetal programming in diabetes: an emphasis on prevention consequences of ketoacidosis / І. В. Лахно // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 17-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ДИАБЕТИЧЕСКИЙ КЕТОАЦИДОЗ -- DIABETIC KETOACIDOSIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ МАЛЬФОРМАЦИИ -- NERVOUS SYSTEM MALFORMATIONS (этиология)
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- INTELLECTUAL DISABILITY (профилактика и контроль, этиология)
КСИЛИТ -- XYLITOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Стаття присвячена аналізу наукових публікацій, які піднімають питання негативного впливу кетоацидозу у вагітних з цукровим діабетом на розвиток нервової системи плода з позицій плодового програмування і пошуку шляхів запобігання його негативним наслідкам на плід. Установлено, що індекс інтелектуального розвитку дітей у віці 2 років мав негативний кореляційний зв’язок із рівнем β-гідроксибутирату у материнській сироватці крові у ІІІ триместрі вагітності. Отже, є необхідність у попередженні виникнення кетоацидозу та голодування матері задля профілактики порушень інтелектуального розвитку нащадків. Відомо, що контроль метаболічних процесів матері з цукровим діабетом може впливати на автономну нервову регуляцію і рухливу активність плода. На сьогодні ще не існує робіт, у яких вивчено можливі зв’язки між показниками кетонових тіл матері і варіабельності серцевого ритму плода. Більш того, рутинний моніторинг кількісних показників кетонових тіл сьогодні не впроваджений під час вагітності. Усі існуючі лікувальні стратегії при цукровому діабеті розраховані на виявлення порушень толерантності до вуглеводів і проведення корекції рівня глікемії препаратами інсуліну або метформіном. Серед усіх фармакологічних методів запобігання наслідкам кетозу, безумовно, найбільш обґрунтованим і перспективним є використання розчинів ксилітолу. Чисельні дослідження довели, що ксилітол є незалежним від інсуліну джерелом енергії, який позитивно впливає на карбогідратний і ліпідний обміни, сприяє корекції оксидантного стресу. Тому вивчення стану автономної нервової регуляції плода та показників інтелектуального розвитку дитини під впливом запобігання синтезу кетонових тіл за допомогою інфузії ксилітолу може бути основою для вдосконалення менеджменту вагітних із цукровим діабетом
The article is devoted to the analysis of scientific publications about the negative impact of ketoacidosis in pregnant women with diabetes on the development of the fetal nervous system from the standpoint of fetal programming and finding ways to prevent its negative effects on the fetus. It was found that the index of intellectual development of children 2 years old had a negative correlation with the level of β-hydroxybutyrate in maternal serum in the third trimester of pregnancy. Therefore, there is a need to avoid ketoacidosis and maternal starvation in order to prevent intellectual disabilities. It is known that the control of metabolic processes in mothers with diabetes can affect the autonomic nervous regulation and motor activity of the fetus. To date, there are no studies that have examined the possible relationship between maternal ketone bodies and fetal heart rate variability. Moreover, the routine monitoring of quantitative indicators of ketone bodies is not currently implemented during pregnancy. All existing treatment strategies for diabetes are performed to detect carbohydrate tolerance disorders and correct blood glucose levels with insulin or metformin. Among all the pharmacological methods of preventing the effects of ketosis, of course, the most reasonable and promising is the use of xylitol solutions. Numerous studies have presented that xylitol is an insulin-independent energy source which has a positive effect on carbohydrate and lipid metabolism, helps to correct oxidative stress. Therefore, the study of the state of the fetal autonomic nervous regulation and indicators of intellectual development of the child under the influence of preventing the synthesis of ketone bodies by xylitol infusion may be the basis for improving the management of pregnant women with diabetes
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нечехова, О. О.
Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності [Текст] = The clinical case of generalized congenital herpesvirus infection in newborns, as a result of primary asymptomatic infection of the mother with HSV type 2 during pregnancy / О. О. Нечехова, В. В. Павлюченко, Ю. А. Батман // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 84-88. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (вирусология, иммунология, метаболизм, осложнения, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (вирусология, патофизиология, передача)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У статті описано клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції з маніфестацією на четвертий день життя внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності, ускладнений раннім неонатальним бактеріальним сепсисом. Наведено особливості клініки, діагностики, принципи лікування та катамнестичні дані дитини. Клінічна маніфестація вродженої герпетичної інфекції відбулась на 4-ту добу життя. Лабораторно підтверджена виявленням в крові ДНК вірусу герпесу 2 типу, з наступним визначенням кількісного рівня цього показника та наступною клініко-лабораторною динамікою. Відміна специфічної терапії через 21 день у зв’язку з закінченням курсу. Продовження до 1 року 2 місяців сумарного курсу специфічної імуносупресив- ної терапії ацикловіром з посиленням терапії при рецидиві локальних проявів. У віці 1 рік і 2 місяці - відміна специфічної імуносупресивної терапії. Протягом наступного року життя - 4 епізоди рецидива герпетичної інфекції у вигляді локальних уражень шкіри. Проведена вакцинація дитини за календарем, додатково вакцинація від ветряної віспи, гепатиту А, пневмококу, ротавірусної інфекції, сезонного грипу. Наразі дитині 2,4 роки. Стан дитини задовільній. Розвиток за віком. Публікація матеріалів погоджена із Комісією з біоетики Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою батьків новонародженої дитини. Висновки. Неонатальна герпетична інфекція може призводити до значної захворюваності, смертності та несприятливих віддалених наслідків. Незважаючи на адекватну терапію, рецидиви везикулярної висипки протягом перших років життя зустрічаються дуже часто. Враховуючи високий рівень інфікування вірусом простого герпесу серед населення, а особливо вагітних жінок, усі діти повинні вважатися потенційно схильними до герпетичної інфекції. Визначення материнського імунного статусу, рання діагностика клінічних ознак з верифікацією збудника та своєчасна й адекватна специфічна противірусна терапія є запорукою покращення прогнозу та зниження рівня інвалідизації у подальші роки життя
The article presents a clinical case of generalized congenital herpesvirus infection with manifestation on the fourth day of life due to asymptomatic primary infection of the mother with HSV type 2 during pregnancy, complicated by early neonatal bacterial sepsis. The features of the clinic, diagnostics, principles of treatment and follow-up data of the child are presented. Clinical manifestation of congenital herpes infection took place on the 4th day of life. Laboratory confirmed by the detection of DNA of the herpes simplex virus type 2 in the blood, followed by determination of the quantitative level of this indicator and subsequent clinical and laboratory dynamics. Cancellation of specific therapy after 21 days due to the end of the course. Continuation up to 1 year 2 months of a course of specific immunosuppressive therapy with acyclovir with increased therapy in case of recurrence of local manifestations. At the age of 1 year and 2 months, the withdrawal of specific immunosuppressive therapy. During the next year of life, 4 episodes of recurrence of herpes infection, in the form of local skin lesions. The child was vaccinated according to the calendar, additional vaccination against chickenpox, hepatitis A, pneumococcus, rotavirus infection, seasonal flu. Now the child is 2.4 years old. The child's condition is satisfactory. Development by age. The publication of materials was agreed with the Bioethics Commission of the National Bohomolets Medical University. All anamnestic data, examination results and photo materials were published upon written consent of the parents of the newborn child.Conclusions. Neonatal herpes infection can lead to significant morbidity, mortality, and adverse long-term outcomes. Despite adequate therapy, vesicular rash recurrences in the first years of life are very common. Given the high rate of herpes simplex virus infection in the population, especially in pregnant women, all children should be considered potentially prone to herpes infection. Determination of maternal immune status, early diagnosis of clinical signs with verification of the causative agent, and timely and adequate specific antiviral therapy are essential to improve prognosis and reduce disability in later years of life
Дод.точки доступу:
Павлюченко, В. В.
Батман, Ю. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шуміліна, Т.
Сучасні погляди на молекулярні та судинні механізми розвитку прееклампсії [Текст] = Modern views on the molecular and vascular mechanisms of preeclampsia / Т. Шуміліна, Я. Сливка // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - С. 96-103. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, этиология)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (иммунология, метаболизм, патология)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
СОСУДОСУЖИВАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- VASOCONSTRICTOR AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо питання механізмів розвитку прееклампсії. Основна мета цього дослідження це узагальнення інформації про молекулярні та судинні механізми прееклампсії. Завдяки детальному вивченню літературних джерел, їхній систематизації та підходів до вирішення проблеми, було виявлено, що генетичні та фактори навколишнього середовища викликають дезадаптацію плаценти, що призводить до дефектної плацентації, апоптозу інвазивних цитотрофобластів, неадекватного експансивного ремоделювання спіральних артерій та плацентарного тиску. Актуальність дослідження даної патології полягає в тому, що вона багато в чому визначає перинатальну та материнську захворюваність. Однак, на сьогодні немає чіткого уявлення про особливості молекулярних та судинних механізмів прееклампсії, тому це призводить до суперечностей у лікуванні таких вагітних жінок, що перешкоджає своєчасному, адекватному лікуванню та профілактиці. Було використано бібліосемантичний метод та контент-аналіз літератури відносно питань нових досліджень по особливостям механізмів розвитку прееклампсії. В статті представлено результати досліджень, які засвідчили, що плацентарна ішемія сприяє вивільненню біоактивних факторів у материнський кровообіг, викликаючи дисбаланс між антиангіогенною розчинною тирозинкіназою-1, розчинним ендогліном та проангіогенним судинним ендотеліальним фактором росту, фактором росту плаценти та трансформуючим фактором росту B. Плацентарна ішемія також стимулює вивільнення прозапальних цитокінів, фактору, що індукує гіпоксію, активних форм кисню та агоністичних аутоантитіл до рецепторів ангіотензину 1 типу. Ці циркулюючі фактори націлені на ендотелій судин, викликаючи генералізований ендотеліоз у системних, ниркових, церебральних та печінкових судинах і призводять до зменшення судинних розширювачів, таких як оксид азоту, простациклін, фактор гіперполяризації, та збільшення судинозвужувальних засобів, таких як ендотелін-1 та тромбоксан А2. Біоактивні фактори також впливають на гладку мускулатуру судин і посилюють механізми судинного скорочення, включаючи цитозольний , протеїнкіназу С та Rho-кіназу. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що подальше розуміння взаємодії між біоактивними факторами, судинними механізмами та молекулярними мішенями повинно допомогти розробити більш ефективні заходи для раннього виявлення та профілактики прееклампсії. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для лікарів первинної ланки, гінекологів, кардіологів, терапевтів
The article summarizes the arguments and counterarguments in the scientific discussion on the mechanisms of preeclampsia. The main purpose of this study is to summarize information about the molecular and vascular mechanisms of preeclampsia. Thanks to a detailed study of literature sources, their systematization and approaches to solving the problem, it was found that genetic and environmental factors cause placental maladaptation, which leads to defective placentation, apoptosis of invasive cytotrophoblasts, inadequate expansive remodeling of spiral arteries. The relevance of the study of this pathology is that it largely determines the perinatal and maternal morbidity. However, today there is no clear idea about the features of the molecular and vascular mechanisms of preeclampsia, which leads to inconsistencies in the treatment of such pregnant women, which averts timely, adequate treatment and prevention. The bibliosemantic method and the content analysis of the literature concerning questions of new researches on features of mechanisms of development of preeclampsia were used. The article presents the results of studies that have shown that placental ischemia promotes the release of bioactive factors into the maternal circulation, causing an imbalance between antiangiogenic soluble tyrosine kinase-1, soluble endoglin and proangiogenic vascular endothelial growth factor stimulates the release of proinflammatory cytokines, hypoxia-inducing factor, reactive oxygen species and agonistic autoantibodies to type 1 angiotensin receptors. These circulating factors target the vascular endothelium, causing generalized endotheliosis in the systemic, renal, cerebral, and hepatic vessels, and lead to a decrease in vascular dilators such as nitric oxide, prostacyclin, hyperpolarization factor, and increased vasoconstrictors such as endothelin-1 and thromboxane A2. Bioactive factors also affect vascular smooth muscle and enhance vascular contraction mechanisms, including cytosolic , protein kinase C, and Rho-kinase. The study empirically confirms and theoretically proves that further understanding of the interaction between bioactive factors, vascular mechanisms and molecular targets should help to develop more effective measures for early detection and prevention of preeclampsia. The results of the study will be useful for primary care physicians, gynecologists, cardiologists, therapists
Дод.точки доступу:
Сливка, Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Савка, Р. Ф.
Шишкоподібна залоза і прееклампсія – сучасний погляд на проблему (огляд літератури) [Текст] = Pineal gland and preeclampsia – a modern view of the problem (literature review) / Р. Ф. Савка, А. М. Бербець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 73-79. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (патофизиология, хирургия)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (иммунология, метаболизм, патофизиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (иммунология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (диагностическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Прееклампсія – складний патологічний процес, значну роль у розвитку якого відіграє зниження рівнів мелатоніну в організмі вагітної, що є наслідком дисфункції шишкоподібної залози та плаценти. Найважливішим гормоном шишкоподібної залози вважається мелатонін, що є похідним триптофану – незамінної амінокислоти. Мелатонін є сильним природним антиоксидантом. При його зниженні існує небезпека прогресування прееклампсії як патологічного стану у вагітних, що супроводжується високим артеріальним тиском, системною поліорганною недостатністю та навіть набряком мозку та судомами
Отже, хоч прееклампсія і вважається захворюванням матері, її радше слід розглядати, як патологічний стан плаценти, що відображається на здоровʼї як матері, так і плода. Оскільки ключовим фактором плацентарних розладів є оксидативний стрес, багато дослідників розглядають мелатонін, як потенційно корисну опцію для лікування прееклампсії. Зазначається, що у вагітних з прееклампсією відзначається зниження нічних концентрацій мелатоніну, порівняно зі здоровими вагітними, що може засвідчити про розлад функціонування шишкоподібної залози при прееклампсії. Отже, нормалізація рівнів мелатоніну може бути перспективним напрямком у лікуванні прееклампсії вагітних
Preeclampsia is a complex pathological process which development signiﬁ cantly depends on a decrease in melatonin levels of pregnant women as a result of the pineal gland and placenta dysfunction. The most important hormone of the pineal gland is melatonin, which is a derivative of tryptophan – an essential amino acid. Melatonin is a powerful natural antioxidant. When it’s levels are decreased, there is a risk of preeclampsia progression as a pathological condition of pregnant women, accompanied by high blood pressure, systemic multiple- organ failure and even cerebral edema and convulsions
Thus, although preeclampsia is considered a disease of the mother, it should rather be considered as a pathological condition of the placenta that aﬀ ects both mother’s and fetus health. As the key factor of placental diorders is an oxidative stress, many researchers consider melatonin to be a potentially useful option for treating preeclampsia. It is noted that pregnant women with preeclampsia have a decrease in nocturnal concentrations of melatonin in comparison with healthy pregnant women that may indicate about pineal gland dysfunction in preeclampsia. Therefore, the normalization of melatonin levels may be a promising direction in the treatment of pregnant women with preeclampsia
Дод.точки доступу:
Бербець, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Лаба, О. В.
Профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів (Огляд літератури) [Текст] / О. В. Лаба // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 32-36

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (профилактика и контроль)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Практикуючі акушери-гінекологи розглядають здоров’я жінки з позицій підтримки її репродуктивного потенціалу, а проблему невиношування вагітності вважають однією з найважливіших в охороні здоров’я у всьому світі. Складність вирішення проблеми передчасних пологів становить наявність багатьох чинників та передумов, які зумовлюють ризики виникнення невиношування вагітності. Дана стаття містить огляд сучасних міжнародних рекомендацій щодо оцінювання основних причин та передумов передчасних пологів. Обговорюється проблема ризиків передчасних пологів, пов’язаних як з урахуванням соціально-економічних умов життя вагітних, так і факторів, які супроводжують формування патогенезу передчасних пологів (плацентарну дисфункцію). Вивчено та оцінено клінічну значущість факторів, які можуть призвести до порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу (часткове відшарування плаценти, низька плацентація, плацентарна дисфункція, передчасне дозрівання плаценти, гіпотрофія/гіпертрофія плаценти, багатоводдя/маловоддя, синдром затримки росту плода, порушення матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотоку, гострий/хронічний дистрес плода). Відзначено, що гемодинамічні розлади у плаценті залежать як від характеру, так і тривалості впливу несприятливих факторів: вагітність у несприятливі для народження дітей терміни (до 18 і після 40 років), висока частота екстрагенітальної патології, наявність ускладненого репродуктивного анамнезу, інфекційні захворювання статевих органів (хламідійні інфекції, трихомоніаз, урогенітальний мікоплазмоз), паління під час вагітності, вплив екологічних та економічних чинників. Привернуто увагу до оцінювання гемодинамічних порушень (васкуляризація нижніх відділів матки) у вагітних та визначення їхньої ролі у розвитку фетоплацентарної дисфункції. Розглянуто роль гемодинамічних розладів у плаценті як порушення морфологічних та біохімічних реакцій
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Льовкіна, О. Л.
Сучасний погляд лікаря акушер-гінеколога на особливості раціону вагітних [Текст] = The modern obstetrician-gynecologist’s opinion on the diet’s features of pregnant women / О. Л. Льовкіна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 171-174. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
ПИЩЕВЫЕ МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- MICRONUTRIENTS (анализ, дефицит, иммунология, кровь, метаболизм, стандарты)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫЕ -- FOODS, SPECIALIZED (использование)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ЦЕННОСТЬ -- NUTRITIVE VALUE (действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
Кл.слова (ненормовані):
МАКРОНУТРИЕНТЫ
Анотація: Вагітність – період, коли потреби організму у макро- та мікронутрієнтах зростають у 2-3 рази. Неабияке значення для нормального розвитку плода та перебігу вагітності має раціон жінки. Збалансована кількість білків, жирів, вуглеводів та харчових волокон профілактує безліч ускладнень. Проте, дослідження останніх років встановили, що для вагітної жінки недостатньо лише харчуватися правильно. Ключову роль у профілактиці вроджених вад плоду та ускладнень перебігу вагітності відіграють мікронутрієнти, потреба у яких зростає не лише під час вагітності, а й у період лактації. Оптимальні рівні фолієвої кислоти, йоду, вітаміну D3, кальцію та заліза головним чином забезпечують нормальний перебіг вагітності та розвиток плода. У цій статті розглянуто вплив кожного мікронутрієнта на ораганізм вагітної
During pregnancy the body’s needs for macro and micronutrients increases 2-3-fold. The woman’s diet has great importance for the normal development of the fetus and the course of pregnancy. A balanced amount of protein, fat, carbohydrates and fiber prevents a lot of complications. However, research in recent years has found that a balanced diet is not enough for a pregnant woman. Micronutrients have the main role in the prevention of congenital malformations and complications of pregnancy, the need for which increases not only during pregnancy but also during lactation. Optimal levels of folic acid, iodine, vitamin D3, calcium and iron mainly ensure the normal course of pregnancy and fetal development. In this article the effect of each micronutrient on the body of a pregnant woman was considered
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Piskun, A. O.
Specialties of course of earty and late preeclampsia in women in Vinnitsya region [Text] = Особливості перебігу ранньої та пізньої прееклампсії у жінок Вінницької області / A. O. Piskun // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - P247-251. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, классификация, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛОДА СМЕРТНОСТЬ -- FETAL MORTALITY (тенденции)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (диагностика, патофизиология)
Анотація: Preeclampsia is one of the leading causes of maternal and perinatal death, and it complicates from 5 to 8% of all pregnancies. The aim of the research was to show the differences in anamnesis, diagnostics and prognosis, in groups of pregnant with hypertensive disorders. Retrospective investigation included 138 delivery histories and perinatal record cards from Vinnitsya Municipal Clinical Maternity hospital №1, in a period from 2016 till 2018. Women were divided into two investigated groups: I – 36 women with early preeclampsia, and II group – 52 women with late preeclampsia, and a control group of 50 women. The structure of somatic and gynecological diseases of pregnant women was studied, the severity of preeclampsia and the condition of the newborn were assessed according to the Apgar scale. Statistical processing of the obtained results was performed by odds ratio, its standard error and 95% confidence interval were calculated according to D. G. Altman (1991). It is established that in women with obesity or excessive body weight (every second women in groups), and those who had cardiovascular disorders (twice more often with late preeclampsia) developed preeclampsia more often, comparing to control group. All cases of antenatal and early neonatal death of newborn were registered in a group with early preeclampsia, which points out on heavier flow of the disease and different pathogenesis. Cases of early pregnancy toxemia and edema of pregnant occurred twice more often, in group with early preeclampsia, and ran more heavy (up to the development of ascites), comparing to the second group. Debut of symptoms was earlier, that requires earlier prophylaxis (since week 12). Fetal intrauterine growth retardation, reversible and high resistant blood stream during ultrasound were marked only in group with EP. In future, this research together with pathohistological investigation of placentas and immunohistochemical research of those tissues, can underlie predictive and preventive personalized system for early and late preeclampsia
Прееклампсія – одна з провідних причин материнської та неонатальної смерті, що ускладнює від 5 до 8% усіх вагітностей. Метою нашого дослідження було показати відмінності в анамнезі, діагностиці та прогнозуванні прееклампсії в групах жінок з гіпертензивними розладами під час вагітності. Ретроспективне дослідження включало в себе 138 історій пологів та обмінних карток на базі Вінницького міського пологового будинку №1, у період з 2016 по 2018 роки. Жінок було розділено на дві досліджувані групи: І – 36 жінок з ранньою прееклампсією та ІІ – 52 жінки з пізньою прееклампсією, а також 50 жінок контрольної групи. Досліджували структуру соматичних і гінекологічних захворювань вагітних, оцінювали ступінь важкості прееклампсії та стан новонародженого за шкалою Апгар. Під час статистичної обробки даних вираховували вірогідність шансів, його стандартну похибку та 95% довірчий інтервал, відповідно до D. G. Altman (1991). Встановлено, що у жінок з ожирінням або надмірною масою тіла (кожна друга жінка в групах), а також у тих, у яких відмічались серцево-судинні захворювання (вдвічі частіше в групі II), частіше в порівнянні з контрольною групою, розвивалась прееклампсія. Усі випадки антенатальної та ранньої неонатальної смерті немовлят були зареєстровані в групі ранньої прееклампсії, що вказує на більш важкий перебіг та дещо відмінний патогенез захворювання. Випадки раннього токсикозу та набряків вагітних вдвічі частіше виникали у групі ранньої прееклампсії та протікали набагато важче (аж до розвитку асциту), ніж у ІІ групі. Дебют симптоматики відбувався раніше, що і потребує більш ранньої профілактики (з 12 тижнів). Затримка внутрішньоутробного розвитку, реверсний та високо-резестивний кровотік під час УЗД відмічався лише в групі I. В майбутньому дане дослідження разом з патогістологічним дослідженням плацент та імуногістохімічним дослідженням може лягти в основу предиктивної та превентивної, персоніфікованої системи діагностики ранньої та пізньої прееклампсії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Талапова, П. С.
Морфофункціональний стан щитовидної залози плода на тлі материнсько-плодових інфекцій, спричинених Escherichia coli, Staphylococcus aureus та Klebsiella pneumoniae [Текст] / П. С. Талапова, І. В. Сорокіна // Патологія. - 2021. - Том 18, N 1. - С. 86-95

MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (анатомия и гистология)
Анотація: Мета роботи – експериментальним шляхом відтворити та визначити морфофункціональний стан щитовидної залози (ЩЗ) плода щура під впливом материнсько-плодових інфекцій, що спричинені Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Klebsiella pneumoniae. Матеріали та методи. Виконали контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на 85 самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo, яких залежно від групи (призначали випадково) до вагітності не інфікували чи інфікували E. coli, S. aureus і K. pneumoniae. Здійснили патоморфологічне дослідження 37 ЩЗ, що отримані від щурячих плодів, використовуючи комплекс методів: гістологічних (забарвлення гематоксиліном та еозином, за Маллорі), непрямої імунофлуоресценції з застосуванням МКА до Т4, колагену І і ІІІ типів, IL-6 та TNF, морфометрії (вимірювання морфофункціональних показників у програмі ImageJ). Статистичний аналіз виконали у програмному середовищі R із підключенням пакетів «ggplot», «dplyr», «pastecs», «graphics» для виконання тесту Шапіро–Вілка, застосування критерію Бартлетта та методу Бокса–Кокса, для дисперсійного аналізу (ANOVA) та побудови графіків. Нульову гіпотезу про відсутність відмінностей між групами відкидали, коли вірогідність помилки (p) не перевищувала помилку першого роду, встановлену як 0,001 (p 0,001). Результати. У щитовидних залозах плодів від матерів, що інфіковані E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, порівняно з групою контролю визначали статистично вірогідне збільшення діаметра та площі фолікула, площі колоїду, висоти та площі тироциту, інтенсивності та площі світіння фолікулярних тироцитів і колоїду у препаратах, оброблених МКА до Т4, площі флуоресценції колагену І та ІІІ типів, а також зменшення площі ядра щодо площі цитоплазми, що позначилося зменшенням ядерно-цитоплазматичного відношення. Найбільші статистичні відмінності морфофункціональних показників від норми спостерігали у ЩЗ плодів від матерів, інфікованих S. aureus. Висновки. Зміни морфофункціональних параметрів щитовидної залози плодів щурів, що зазнали впливу материнсько-плодових інфекцій, спричинених E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, є односпрямованими і статистично вірогідно відрізняються від тих, що реєструють при фізіологічному органогенезі. Вони відповідають підвищенню секреторної активності залози та свідчать про прискорення темпів визрівання органа.
Дод.точки доступу:
Сорокіна, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Можливості немедикаментозної та медикаментозної терапії плацентарної недостатності [Текст] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 46-50

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (лекарственная терапия)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, физиология)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (действие лекарственных препаратов, физиология)
Анотація: Багатопланові дослідження етіопатогенезу ПН за допомогою сучасних методів дозволили значно розширити уявлення про становлення і розвиток ембріо-/фетоплацентарної системи, фактори альтерації ФПК, механізми формування плацентарної дисфункції та недостатності. Завдяки цьому було розроблено концепцію здатності системи «мати – плацента – плід» до адекватної функціонально-структурної перебудови у процесі гестації, що є ключовим методологічним підходом до ведення груп вагітних високого ризику, профілактики та лікування ускладнень вагітності, в основі яких лежать структурно-функціональні патологічні зміни плаценти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Андрійчук, Т. П.
Стан системи мати-плацента-плід у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом [Текст] / Т. П. Андрійчук, А. Я. Сенчук, В. І. Чермак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 70-74

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
САЛЬПИНГИТ -- SALPINGITIS
ООФОРИТ -- OOPHORITIS
Анотація: Мета дослідження: визначення особливостей стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом за результатами кардіотокографічного (КТГ) та ультразвукового методів дослідження. Матеріали та методи. Обстежено 150 пацієнток у термінах вагітності 37–41 тиж. До основної групи зараховані 100 вагітних із хронічним сальпінгоофоритом, до контрольної групи – 50 здорових вагітних фізіологічного акушерського відділення. Для оцінювання стану ФПК у вагітних використовували КТГ-моніторинг плода, ультразвукову фето- та плацентографію, допплерометрію матково-плацентарно-плодового кровообігу. Результати. Аналіз результатів КТГ плодів та гемодинамічних показників у матковій артерії і судинах пуповини у вагітних із хронічним сальпінгоофоритом дає підстави вважати, що перебіг вагітності на тлі хронічного сальпінгоофориту у матері є фактором, який негативно впливає на стан плода і потребує активного спостереження під час вагітності для своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів з метою покращення перинатальних результатів. Поєднання несприятливих результатів обстеження зазначеними методами, а також несприятливі результати після проведеного загальноприйнятого комплексного лікування у термінах вагітності 37–42 тиж є, на нашу думку, показанням до екстреного розродження за показаннями з боку плода. Заключення. Виявлені порушення матково-плацентарного і плацентарно-плодового кровообігу слід розцінювати як такі, що відповідають 1-у ступеню тяжкості (порушення матково-плацентарного зі збереженням плацентарно-плодового кровообігу). Отримані результати свідчать про необхідність зарахування жінок із хронічними сальпінгоофоритами до групи підвищеного ризику розвитку плацентарної дисфункції з метою її своєчасного попередження і, тим самим, зниження перинатальної захворюваності та смертності
Дод.точки доступу:
Сенчук, А. Я.
Чермак, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Косілова, С. Є.
Вивчення впливу порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок з вузловим зобом [Текст] = Study of the influence of hormonal function impairement of the placenta on the state of fetus and newborn in women with nodular goiter / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т.20, № 2. - С. 25-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, метаболизм)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, кровь, метаболизм)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения, патофизиология)
Анотація: Наявність вузлового зобу у матері є фактором ризику плацентарної дисфункції. Починаючи з другого триместру вагітності, мають місце достовірні зміни вмісту фетоплацентарних гормонів у крові. Зниження концентрації прогестерону в сироватці крові вагітних із вузловим зобом у пізні терміни вагітності може служити маркером загрози переривання вагітності та передчасних пологів. Зниження вмісту естрадіолу та плацентарного лактогену в сироватці крові матері може бути використано як маркер дистресу плода у вагітних із вузловим зобом. Стан плода та новонародженого перебуває у прямій залежності від ступеня прояву вузлового зобу і функціонального стану плаценти
The presence of nodular goiter in the mother is a risk factor for placental dysfunction. Starting from the second trimester of pregnancy, there are significant changes in the content of placental hormones in the blood. A decrease in the concentration of progesterone in the blood serum in pregnant women with nodular goiter, in the late stages of pregnancy, can serve as a marker of the threat of termination of pregnancy and premature birth. A decrease in the content of estradiol and placental lactogen in the maternal blood serum can be used as a marker of fetal distress in pregnant women with nodular goiter. The condition of the fetus and newborn is in direct proportion to the degree of manifestation of the nodular goiter and the functional state of the placenta
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Кротік, О. І.
Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі [Текст] / О. І. Кротік // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 43-47

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES AND PREGNANCY COMPLICATIONS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей формування та функціонування фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 50 вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі (І група – основна). До контрольної групи увійшли 30 вагітних без соматичної та гінекологічної патології, які були розроджені через природні пологові шляхи. Усім вагітним було проведено комплексне клінічне обстеження з урахуванням скарг, даних анамнезу, об’єктивних та додаткових методів обстеження. Визначали рівні естріолу, кортизолу, плацентарного лактогену та прогестерону у сироватці крові вагітних, стан ФПК у термінах 18–20, 28–30 та 38–40 тиж.
Формування і функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі з ранніх термінів вагітності характеризуються значним рівнем порушень функціонального стану плода, плаценти, кількості навколоплідних вод на тлі виражених гемодинамічних та ендокринологічних розладів. Це потребує профілактики у прегравідарний період
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Особливості кровотоку у маткових артеріях, факторів ангіогенезу, гормонального профілю та їхні взаємозв’язки у вагітних з артеріальною гіпертензією [Текст] / О. В. Дейніченко [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 33-38

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ГОРМОНЫ -- HORMONES
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY (физиология)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PHYSIOLOGIC
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS
МАТОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- UTERINE ARTERY
Анотація: Достовірних відмінностей між показниками СДС та ІР вагітних із ХАГ та вагітних без ХАГ не встановлено. У жінок із ХАГ виявлено достовірно вищі показники ПІ у правій та лівій маткових артеріях порівняно з показниками жінок без ХАГ. Перебіг вагітності у жінок із ХАГ супроводжується порушенням балансу між про- та антиангіогенними факторами, про що свідчить статистично достовірне переважання рівня sFlt-1 на тлі зниженням рівня PlGF, а також відповідним зростанням коефіцієнта sFlt-1/PlGF порівняно з вагітними без ХАГ.
Дод.точки доступу:
Дейніченко, О. В.
Круть, Ю. Я.
Сюсюка, В. Г.
Кирилюк, О. Д.
Богуславська, Н. Ю.
Шевченко, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)