Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (40)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Медицинский персонал<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 135
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Волкова, А. В.
Аналіз обізнаності фахівців сфери охорони здоров’я та населення щодо вірусних гепатитів у контексті децентралізації діагностики [] = Analysis of the awareness by healthcare professionals and the public about viral hepatitis in the context of decentralisation of diagnostics / А. В. Волкова, А. А. Ноздріна // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 5. - С. 20-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN (передача, профилактика и контроль, этиология)
МЕДИЦИНСКАЯ ГРАМОТНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ -- HEALTH LITERACY (использование, организация и управление, тенденции)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (организация и управление)
САНИТАРНОЕ ПРОСВЕЩЕНИЕ, ИНСТРУКЦИИ -- PATIENT EDUCATION HANDOUT
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ДАННЫХ СБОР -- DATA COLLECTION (статистика)
Анотація: Вірусні гепатити В та С є світовою проблемою громадського здоров’я. Особливістю вірусних гепатитів є зазвичай безсимптомний початок захворювання, тож саме рання діагностика і, відповідно, лікування хвороби на ранніх стадіях допоможуть досягти зменшення показників смертності та витрат, пов’язаних із лікуванням ускладнень. Метою нашого дослідження стало вивчення рівня обізнаності фахівців охорони здоров’я та населення щодо вірусних гепатитів, а також їх відношення до тестування на це захворювання. Відповідно до мети було розроблено форму для опитування фахівців сфери охорони здоров’я та форму опитування для населення. Для оброблення результатів опитування, їх опису і формування висновків використано методи порівняльного, статистичного, графічного та логічного аналізу. Встановлено, що 79% опитаних фахівців сфери охорони здоров’я вважають, що проблема поширення вірусних гепатитів є актуальною для українського суспільства, 37% вважають вірусні гепатити дуже небезпечним захворюванням. 63% респондентів знають відмінності в лікуванні, проте 60% відповіли невірно щодо можливості повного виліковування вірусного гепатиту С. Основними перешкодами щодо діагностики вірусних гепатитів визначено впевненість у тому, що люди не відносять себе до групи ризику (82,3%), але лише 23,3% опитаного населення не будуть проходити діагностику за цієї причини. Через вартість процедури відмовляться від тестування 13,8% населення. Встановлено, що 71% респондентів серед населення зазначили, що знають основні симптоми вірусного гепатиту, при цьому 84% не відносить себе до групи ризику інфікування. У разі відсутності симптомів 55% опитаних не готові за власні кошти придбати тест в аптеці для самодіагностики вірусного гепатиту. Однак, у разі підозри на захворювання придбати тест для самодіагностики в аптеці готові 89% опитуваних. У цілому, результати виконаного дослідження підкреслюють актуальність децентралізації послуг із діагностики вірусних гепатитів. Більшість респондентів, як серед групи населення, так і фахівців сфери охорони здоров’я, обізнані щодо шляхів інфікування вірусним гепатитом, проте не вважають необхідним проходити тестування. На нашу думку, нагальною є потреба в інформаційній кампанії саме з направленістю на необхідність щорічної діагностики цього захворювання. У подальшому, децентралізація тестування та проведення інформаційної кампанії у співпраці з фармацевтами сприятиме зниженню навантаження на економічну систему забезпечення хворих на вірусні гепатити тестуванням та лікуванням за рахунок держави
Viral hepatitis B and C (VH) is a global public health problem. The peculiarity of VH is usually asymptomatic onset of the disease, so early diagnosis and, accordingly, treatment of the disease at early stages will help to reduce mortality and costs associated with treatment of complications. The aim of our study was to investigate the level of awareness of health care professionals (HCPs) and the general population about VH, as well as their attitudes toward VH testing. In accordance with the objective, a survey form for healthcare professionals and a survey form for the general population were developed. Methods of comparative, statistical, graphical and logical analysis were used to process the survey results, describe them and draw conclusions. 79% of surveyed healthcare professionals believe that the problem of VH spread is relevant for Ukrainian society, 37% consider VH a very dangerous disease. 63% of respondents know the differences in treatment, but 60% answered incorrectly about the possibility of complete cure of HCV. The main obstacle to diagnosing VH is the belief that people do not belong to the risk group (82.3%), but only 23.3% of the surveyed population will not be diagnosed for this reason. Due to the cost of the procedure, 13.8% of the population will refuse to be tested. 71% of respondents said they knew the main symptoms of VH, while 84% did not consider themselves to be at risk of infection. In case of absence of symptoms, 55% of respondents are not ready to buy a test in a pharmacy for self-diagnosis of VH at their own expense. 89% of respondents are ready to buy a test for self-diagnosis in a pharmacy if they suspect VH. In general, the results of the study emphasize the relevance of decentralization of VH diagnostic services. The majority of respondents, both among the general population and healthcare professionals, are aware of the ways of VH infection, but do not consider it necessary to be tested. In our opinion, there is an urgent need for an information campaign focused on the need for annual VH diagnosis. In the future, decentralization of testing and information campaigns in cooperation with pharmacists will help reduce the burden on the economic system of providing testing and treatment for people with VH at the expense of the state
Дод.точки доступу:
Ноздріна, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стан професійного стресу у медичних працівників, протидії та його подолання / В. В. Чорна [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2022. - N 2. - С. 53-62

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (профилактика и контроль)
Анотація: У статті подано аналіз стану професійного та емоційного вигорання/стресу у медичних працівників сфери охорони здоров’я України та зарубіжжя. Висвітлено основні причини професійного вигорання/стресу, їхні фактори та наслідки. Вказані результати досліджень свідчать про неналежні умови праці та наявність шкідливих професійних факторів, які призводять до високого рівня емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції професійних досягнень, що негативно впливає на виконання професійних обов’язків кожним другим медпрацівником та вимагає надання їм амбулаторного лікування з метою запобігання переходу синдромів ПРЕВ та професійного вигорання у хвороби. Нами було рекомендовано заходи щодо запобігання професійного вигорання/стресу у медичних працівників сфери охорони здоров’я України. Перспективою подальшого дослідження є вивчення проблеми професійного вигорання/стресу, протидія та створення ефективної системи профілактики психічного здоров’я медичного персоналу та населення України.
В статье представлен анализ состояния профессионального и эмоционального выгорания/стресса у медицинских работников сферы здравоохранения Украины и зарубежья. Отражены основные причины профессионального выгорания/стресса, их факторы и последствия. Указанные результаты исследований свидетельствуют о ненадлежащих условиях труда и наличии вредных профессиональных факторов, которые приводят к высокому уровню эмоционального истощения, деперсонализации, редукции профессиональных достижений, что негативно влияет на выполнение профессиональных обязанностей каждым вторым медработником и требует предоставления им амбулаторного лечения с целью предотвращения преобразования синдромов ПРЭВ и профессионального выгорания в болезни. Нами были рекомендованы меры по предотвращению профессионального выгорания/стресса у медицинских работников сферы здравоохранения Украины. Перспективой дальнейшего исследования является изучение проблемы профессионального выгорания/стресса, противодействие и создание эффективной системы профилактики психического здоровья медицинского персонала и населения Украины.
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Махнюк, В. М.
Могильний, С. М.
Хлєстова, С. С.
Подолян, В. М.
Фурман, Л. Б.
Ларченко, І. В.
Чайка, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Посттравматичний стресовий розлад у медичних працівників: ознаки, причини, профілактика та лікування (огляд літератури) [Текст] = Post-traumatic stress disorder in health care professionals: symptoms, causes, prevention and treatment (a literature review) / Є. Є. Тімченко [та ін.] // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 343-353. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология, тенденции)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Мета роботи – аналіз наявної наукової інформації та узагальнення основних результатів сучасних досліджень щодо симптомів, причин виникнення, клінічних наслідків, методів профілактики та лікування посттравматичного стресового розладу в медичних працівників
Необхідне фінансування методологічно обґрунтованих досліджень і здійснення на їхній основі ефективних заходів для усунення посттравматичного стресового розладу в медичних працівників. Якщо питання профілактики посттравматичного стресового розладу не вирішуватиметься на державному рівні, це поставить під загрозу стійкість функціонування всієї системи охорони здоров’я
The aim of this work is to analyze the available scientific information and summarize the main results of modern research on the symptoms and causes, clinical consequences and methods of prevention and treatment of post-traumatic stress disorder in medical staff
A funding is needed for methodologically based researches and effective measures, developed on this ground, to eliminate post-traumatic stress disorder in health care professionals. If the prevention of post-traumatic stress disorder could not be addressed at the state level, it would jeopardize the stability of the entire health care system functioning
Дод.точки доступу:
Тімченко, Є. Є.
Любінець, О. В.
Олійник, П. В.
Чаплик, В. В.
Олійник, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Модифікація, стандартизація та адаптація анкети негативного дитячого досвіду (АСЕ) / О. І. Власова [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2022. - N 1. - С. 63-72

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология)
ОФТАЛЬМОЛОГИЯ -- OPHTHALMOLOGY (кадры)
Анотація: Медичні працівники, психологи та соціальні працівники в процесі професійної діяльності все частіше стикаються з проблемами впливу негативного дитячого досвіду на здоров’я хворого та відчуття ним психологічного благополуччя. У зв’язку з цим важливим є створення психодіагностичних інструментів, які призначені для виявлення травматичних подій отриманих у дитинстві та їхньої адаптації до соціально-культурних особливостей українського середовища
Дод.точки доступу:
Власова, О. І.
Родіна, Н. В.
Целікова, Ю. О.
Ворнікова, Л. К.
Тихоненко, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дністрянська, А. П.
Вплив акушерського та гінекологічного насилля, пов’язаного з болем, на стан якості життя жінок [Текст] = Impact of obstetric and gynecological violence related to pain on women’s quality of life / А. П. Дністрянська, Η. І. Нагорна // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 3. - С. 12-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ -- GYNECOLOGICAL EXAMINATION (вредные воздействия, психология, тенденции)
БОЛИ -- PAIN (психология, этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (тенденции)
Анотація: Тема акушерської та гінекологічної агресії є широко розповсюдженою, але одночасно табуйованою. Причиною є стигми та страхи жінок, відносно яких було вчинено медичні насильницькі дії. Це те, про що не говорять вголос, не виносять на загальний огляд, адже за цим криються біль та сором. Тому тематиці акушерського насилля не придають ніякого значення. За сучасними даними, кожна третя жінка у світі страждає від негуманних дій лікарів-акушерів, і ці дії ведуть до непоправних наслідків у житті кожної жінки
Мета: оцінка впливу акушерського насилля на якість життя жінок; визначити основні шляхи подолання цієї проблеми. Встановлено, що негативний досвід відвідування гінеколога, що було пов’язане з відчуттям болю, викликає відчуття страху перед наступним оглядом; це зменшує відвідування для профілактичних оглядів, що може призвести до виявлення хвороб на пізніх стадіях розвитку та ускладнити їх лікування. Негативний досвід відвідування гінеколога, пов’язаний з відчуттям болю, погіршує якість життя жінки за показниками компоненти “Психічне здоров’я”. Встановлення наявності факторів акушерського та гінекологічного насилля потребує психологічної допомоги пацієнткам та опрацювання етичних підходів до надання медичної допомоги лікарями і медичним персоналом та удосконалення методів знеболення
Дод.точки доступу:
Нагорна, Η. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Medical-psychological aspects of professional deformation of personality development among emergency medical staff / O. S. Lalymenko [et al.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - P61-69

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, психология, этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
Анотація: Мета роботи – вивчення специфіки формування професійного вигоряння, враховуючи взаємозв’язки між рівнями професійного вигоряння та індивідуально-типологічними особливостями особистості працівників екстреної медичної допомоги. Матеріали та методи. Здійснили медико-психологічне опитування 120 працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків (Україна). Репрезентативна вибірка включала 85 респондентів – працівників екстреної медичної допомоги: 28 чоловіків і 57 жінок віком від 20 до 78 років, середній вік – 40,78 ± 13,43 року. Рівні професійного вигоряння визначили за опитувальником Maslach Burnout Inventory – General Survey (MBI-GS), застосували класифікацію ризику професійного вигоряння за R. Kalimo, з’ясували тригери стресу та причини, що його провокують, за опитувальником Differential Stress Inventar (DSI). Статистичне опрацювання даних здійснили за допомогою програми IBM SPSS 26.0 та Віденської системи тестування (Vienna Tests System). Результати. У працівників швидкої допомоги спостерігали суттєві явища професійного вигоряння. Високий рівень емоційного виснаження найбільш виражений у 57,1 % респондентів віком 30–40 років і 42,0 % осіб віком понад 40 років; середній рівень цього показника мали 1/3 респондентів віком до 29 років. Явища деперсоналізації на високому рівні найбільше виражені у 40,9 % та 42,9 % респондентів віком до 29 років та 30–40 років відповідно; середній рівень деперсоналізації мали 33,3 % опитаних віком 30–40 і більше ніж 40 років. Найвищий рівень редукції особистих досягнень виявили у 85,7 % осіб віком понад 40 років, середній рівень мали 28,6 % працівників віком 30–40 років. За класифікацією R. Kalimo et al., ризик вигоряння мали 9,1 % працівників швидкої допомоги віком до 29 років і 3,0 % осіб віком більше ніж 40 років. Окремі симптоми вигоряння майже з однаковою частотою виявляли в усіх вікових групах, але найбільші прояви мали 71,4 % респондентів віком 30–40 років. Згідно з опитувальником DSI, 13,6 % і 11,9 % респондентів віком до 29 років і понад 40 років відповідно мали дуже напружений тип реагування на стресові фактори в умовах високого професійного навантаження з невдалими спробами подолання проблемних ситуацій. Низький рівень стійкості до стресу з вдалими копінг-стратегіями в умовах низького навантаження більше виражений у 14,3 % працівників швидкої допомоги віком понад 40 років і у 9,1 % опитаних віком до 29 років. Висновки. Високі рівні вигоряння за шкалою «емоційне виснаження» за MBI-GS мали більше ніж 50 % працівників швидкої допомоги віком 30–40 років, явища деперсоналізації найбільше виражені в осіб віком до 29 і 30–40 років, а високий рівень «редукції особистих досягнень» однаково сильно виражений у всіх вікових групах, але більшою мірою в респондентів віком понад 40 років. З-поміж працівників екстреної медичної допомоги в усіх вікових групах 1/4 респондентів належали до дуже напруженого типу та типу з низькою стійкістю до стресу, що характеризуються помірним професійним навантаженням і низькою здатністю до подолання проблемних ситуацій, а також типу з низькою стійкістю до стресу із низькими професійними вимогами, але вдалими копінг-стратегіями, що формує підґрунтя для зниження особистісного потенціалу фахівців і прогресування явищ професійного вигоряння.
Дод.точки доступу:
Lalymenko, O. S.
Zavhorodnii, I. V.
Kapustnyk, V. A.
Boeckelmann, I.
Zabashta, V. F.
Stytsenk, M. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шафран, Л. М.
Охорона праці медичного персоналу: освіта, теорія, практика / Л. М. Шафран // Довкілля та здоров’я. - 2022. - N 2. - С. 71-75

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Про затвердження форми погодження керівника закладу охорони здоров’я на надання медичної допомоги пацієнту науково-педагогічними працівниками [Текст] : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 253 від 15.02.2021 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 5. - С. 70-71

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ставлення медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я до власного здоров’я [Текст] / В. В. Чорна [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 188-196. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- MENTAL HEALTH SERVICES (законодательство и юриспруденция, использование, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции)
ПСИХИАТРИЯ -- PSYCHIATRY (законодательство и юриспруденция, кадры, организация и управление, стандарты, статистика)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (использование, психология, стандарты, статистика, тенденции, этика)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (кадры, стандарты, статистика, тенденции, этика)
Анотація: У статті представлені результати теоретичного та експериментального досліджень ступенів ціннісно-мотиваційного, пізнавального, емоційного та поведінкового компонентів у медичних працівників психіатричних закладів охорони здоров’я щодо питання: ставлення до свого власного здоров’я. Визначено ступінь ризику та цінність особистого здоров’я медичних працівників. Розкрито основні складові та фактори, що впливають на ставлення до особистого здоров’я. Проаналізовано усвідомлення власних емоційно-когнітивних переживань медичного персоналу психіатричних закладів охорони здоров’я щодо ставлення до їхнього власного здоров’я, його збереження та зміцнення. За результатами досліджень ціннісно-мотиваційної складової у медичних працівників психіатричних закладів охорони здоров’я в ієрархії цінностей у житті встановлено, що особисте здоров’я, на думку 15,2% чоловіків – представників середнього медичного персоналу (СМП), 15,1% жінок лікарів-психіатрів та жінок ШМД, 14,8% чоловіків лікарів-психіатрів, знаходиться на другому місці. У разі погіршення власного здоров’я 35,6% жінок та 35,5% чоловіків лікарів-психіатрів займаються самолікуванням, аналогічна тенденція і серед ШМД (31,3% – жінок ШМД, 31,5% – чоловіки ШМД). Не звертають увагу на хворобу жінки лікарі-психіатри у 25,8% випадках та чоловіки ШМД у 23,1% випадках, що призводить до виникнення професійних захворювань та хронічних хвороб. При цьому профзахворювання серед лікарів та ШМД не перевищують 10% від загальної кількості профзахворювань по Україні, що пояснюється самолікуванням та несвоєчасним зверненням. Тому статистичні дані професійних захворювань медичних працівників закладів охорони здоров’я є свідомо заниженими порівняно з фактичними
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Махнюк, В. М.
Хлєстова, С. С.
Гуменюк, Н. І.
Чайка, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Теренда, Н. О.
Професійне вигорання – одна з невирішених проблем системи охорони здоров’я [Текст] = Occupational burning is one of the unsolved problems of the healthcare system / Н. О. Теренда, Т. Б. Павлів, О. А. Теренда // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 2. - С. 29-33

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL
ЗДОРОВЬЯ ИНДИВИДУАЛЬНОГО ОХРАНА -- PERSONAL HEALTH SERVICES
ПСИХОАНАЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- PSYCHOANALYTIC THERAPY
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Анотація: У статті проаналізовано основні фактори, які зумовлюють розвиток професійного вигорання. Визначено джерела стресу, гендерні особливості, низку медичних спеціальностей, у яких швидше може сформуватися професійне вигорання. Наведено основні особливості спілкування медичних працівників із пацієнтами при переважанні окремих компонент професійного вигорання (емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції професійних/особистих досягнень). Надано рекомендації щодо профілактики і методів корекції професійного вигорання у медичних працівників. Розглянуто закордонний досвід подолання професійного вигорання, зокрема сеанси групової психотерапії за методом Балінта
Професійне вигорання медичних працівників на даний час залишається невирішеною проблемою системи охорони здоров’я, яка потребує залучення психологів або психотерапевтів. Реалізація комплексу профілактичних заходів щодо професійного вигорання дозволить сподіватися на зниження поширеності професійного вигорання серед медичних працівників і, як наслідок, сприятиме покращенню надання медичної допомоги і поліпшенню їх здоров’я
The article analyzes the main factors that determine the development of burnout. Sources of stress, gender features, a number of medical specialties in which professional burnout can be formed faster are determined. The main features of communication of medical workers with patients with the predominance of certain components of professional burnout (emotional exhaustion, depersonalization, reduction of professional / personal achievements) are analyzed. Recommendations on prevention and methods of correction of occupational burnout in medical workers are given. The foreign experience of overcoming professional burnout is considered, in particular, sessions of group psychotherapy by the method of Balint
Occupational burnout is currently an unresolved problem in the health care system that requires the involvement of psychologists or psychotherapists. The implementation of a set of preventive measures for burnout will hope to reduce the prevalence of burnout among health care workers and, as a result, will help improve health care and improve their health
Дод.точки доступу:
Павлів, Т. Б.
Теренда, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Організація розслідування та медико-статистичні закономірності гострого професійного захворювання COVID-19 у працівників галузі охорони здоров’я України (перший рік пандемії: 2020-2021) / А. М. Нагорна [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 2. - С. 17-28

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Анотація: Використані офіційні статистичні дані МОЗ України щодо нормативного регулювання епідемічного розслідування COVID-19, організації розслідування COVID-19 у сфері охорони здоров’я, у сфері охорони праці, обліку випадків захворювання на COVID-19. Отримані та проаналізовані статистичні дані захворюваності на COVID-19 (за інформацією територіальних підрозділів Фонду соціального страхування України, Державної служби України з питань праці) за 2020 р. – березень 2021 р. Використовувались загальноприйняті статистичні методи дослідження для характеристики даних, отриманих для суцільної вибірки в Україні. Домінуючі причини інфікування SARS-CoV-2 працівників галузі охорони здоров’я: надання медичної допомоги хворим на COVID-19 зі здійсненням інтервенційних процедур (46,3 %); наявні організаційні недоліки в забезпечені інфекційного контролю в ЗОЗ (33,7 %); психофізіологічні причини, які обумовлені роботою працівників в екстремальних умовах надання стаціонарної допомоги хворим на COVID-19 («червона зона») (14,0%); технічні (4,5 %); техногенні, природні, екологічні та соціальні (1,4 %). Подальші дослідження будуть спрямовані на удосконалення системи оцінки ризиків та убезпечення роботи працівників галузі охорони здоров’я, в умовах епідемії SARS-CoV-2/COVID-19 в Україні.
Использованы официальные статистические данные МЗ Украины по нормативному регулированию эпидемического расследования COVID-19, организации расследования COVID-19 в сфере здравоохранения, в сфере охраны труда, учета случаев заболевания COVID-19. Получены и проанализированы статистические данные заболеваемости COVID-19 (по информации территориальных подразделений Фонда социального страхования Украины, Государственной службы Украины по вопросам труда) за 2020 г. - март 2021 г. Использовались общепринятые статистические методы исследования для характеристики данных, полученных для общей выборки в Украине. Доминирующие причины инфицирования SARS-CoV-2 работников здравоохранения: оказание медицинской помощи больным COVID-19 с осуществлением интервенционных процедур (46,3%); имеются организационные недостатки в обеспечении инфекционного контроля в УЗ (33,7%); психофизиологические причины, обусловленные работой сотрудников в экстремальных условиях предоставления стационарной помощи больным COVID-19 («красная зона») (14,0%); техногенные, природные, экологические и социальные (1,4%). Дальнейшие исследования будут направлены на совершенствование системы оценки рисков и страхования работы работников здравоохранения, в условиях эпидемии SARS-CoV-2/COVID-19 в Украине.
Дод.точки доступу:
Нагорна, А. М.
Варивончик, Д. В.
Харчук, Л. В.
Медведовська, Н. В.
Кононова, І. Г.
Гвоздецький, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Особливості професійної захворюваності медичних працівників Житомірської області на COVID-19 та оцінка ризиків їх зараження вірусом SARS-CoV-2 в аспекті безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 4-13

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (эпидемиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (передача, профилактика и контроль)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (профилактика и контроль)
Анотація: Мета публікації полягала в оцінці безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) Житомирської області для покращання управління ризиками зараження медичного персоналу вірусом SARS-CoV-2 та зниження професійної захворюваності і смертності медичних працівників від COVID-19. Роботу медиків, задіяних у подоланні пандемії COVID-19, віднесено до небезпечної (екстремальної). Крім вірусу SARS-CoV-2, на формування умов праці медичних працівників впливають супутні фізичні, хімічні чинники та високе фізичне і нервово-емоційне напруження. Серед медичних працівників з встановленим діагнозом гострого професійного захворювання на COVID-19 у Житомирській області переважають медичні сестри (38,57%), молодші медичні сестри (26,10%), фельдшери (5,37%), лікарі загальної практики – сімейної медицини (4,85%), лікарі-хірурги (4,16%), лікарі-анестезіологи (2,54%), лікарі-інфекціоністи (2,08%), лікарі-рентгенологи (1,85%). Основними причинами високих рівнів професійної захворюваності медичних працівників закладів охорони здоров’я Житомирської області слід визнати особисту необережність потерпілих, невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності, роботу у вогнищі захворювання, відсутність або неякісне проведення інструктажу з охорони праці; неповну забезпеченість засобами індивідуального захисту Житомирської області кадрами, а медичних працівників – засобами індивідуального захисту, дефіцит лікарів-епідеміологів, гігієністів і профпатологів.
Цель публикации состояла в оценке безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в лечебных учреждениях Житомирской области Украины для улучшения управления рисками заражения медицинского персонала вирусом SARS-CoV-2 и снижения профессиональной заболеваемости и смертности медицинских работников от COVID-19. Работа медиков, задействованых в преодолении пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Кроме вируса SARS-CoV-2, на формирование условий труда медицинских работников влияют сопутствующие физические, химические факторы и высокое физическое и нервно-эмоциональное напряжение. Среди медицинских работников с установленным диагнозом острого профессионального заболевания COVID-19 в Житомирской области Украины преобладают медицинские сестры (38,57%), младшие медицинские сестры (26,10%), фельдшеры (5,37%), врачи общей практики – семейной медицины (4,85%), врачи-хирурги (4,16%), врачи-анестезиологи (2,54%), врачи-инфекционисты (2,08%), врачи-рентгенологи (1,85%). К основным причинам высоких уровней профессиональной заболеваемости медицинских работников лечебных учреждений Житомирской области следует отнести личную неосторожность пострадавших, неиспользование средств индивидуальной защиты при их наличии, работа в очаге заболевания, отсутствие или некачественное проведение инструктажа по охране труда, неполную обеспеченность лечебных учреждений Житомирской области кадрами, а медицинских работников – средствами индивидуальной защиты, дефицит врачей-эпидемиологов, гигиенистов и профпатологов.
Дод.точки доступу:
Яворовський, О. П.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Харчук, Л. В.
Киричук, І. М.
Борис, В. М.
Шуляренко, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Князевич, Н. В.
Історико-правовий аналіз розвитку правового статусу медичного працівника [Текст] = Historical and legal analysis of the health care workers’ legal status development / Н. В. Князевич // Медичне право. - 2021. - N 2. - С. 9-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ, УПРАВЛЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH ADMINISTRATION (законодательство и юриспруденция, история, кадры)
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL (организация и управление)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (законодательство и юриспруденция, организация и управление)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Здійснено історико-правовий аналіз розвитку правового статусу медичного працівника від початку закладення перших норм поведінки та професійних обов’язків медичних працівників на території України. Висвітлено нормативно-правові акти, якими здійснювалось правове регулювання правового статусу медичних працівників у різні роки існування Української держави. Підкреслено важливість дослідження в контексті сучасного реформування сфери охорони здоров’я
The article is devoted to historical and legal analysis of the health care workers’ legal status development. The paper analyses the beginning of the establishment of the first rules of behavior and professional responsibilities of medical workers in Ukraine, as well as regulations governing the legal status of medical workers in different years in Ukraine. It has been emphasized on the importance of research in the context of the modern health sector reforms for the formation of its directions of implementation
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Чорна, В. В.
Гігієнічні заходи з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики захворювань медичних працівників [Текст] = Hygienic measures to optimize the functioning of health care facilities and disease prevention of health workers / В. В. Чорна, Л. Б. Фурман, В. М. Подолян // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 2. - С. 45-52

MeSH-головна:
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ГИГИЕНА -- HYGIENE
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (профилактика и контроль)
Анотація: Мета: провести гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики, ранньої діагностики порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань медичних працівників (МП) закладів охорони здоров’я
Запропонована модель центрів охорони професійного здоров’я ЗОЗ. Функціями цих закладів є: електронний моніторинг здоров’я та захворювання МП, диспансеризація, профілактично-консультативна допомога, допомога щодо підготовки/перепідготовки/підвищення кваліфікації медичних кадрів. Надані основні принципи профілактичних заходів щодо професійних захворювань МП. На основі отриманих даних запропоновані заходи для покращення здоров’я МП: розробка відповідних нормативно-правових документів з охорони праці у медичній галузі, поліпшення умов праці, внутрішньолікарняного середовища, побутових умов для відпочинку, організації раціонального харчування, психологічного розвантаження шляхом створення центрів охорони професійного здоров’я
Purpose: to carry out a hygienic substantiation of measures to optimize the functioning of health care facilities and prevention, early diagnosis of mental health disorders as the basis of occupational diseases of health care facilities
The model of "Occupational Health Centers" of the CHP is proposing. The functions of these institutions include electronic monitoring of health and diseases of MP, medical examination, preventive counseling, assistance in training/retraining / advanced training of medical personnel. Based on the obtained data, measures are proposing to improve the health of MP: development of relevant legal documents on health and safety in the medical field, improvement of the in-hospital environment, nutrition, psychological relief by creating "Occupational Health Centers"
Дод.точки доступу:
Фурман, Л. Б.
Подолян, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

До питання забезпечення безпечного лікарняного середовища / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 3. - С. 56-63

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
Анотація: У ході своєї трудової діяльності медичні працівники зазнають ризику негативного впливу біологічних, психофізіологічних, хімічних, фізичних та соціальних шкідливих і небезпечних чинників. Провідними несприятливими виробничими чинниками у роботі медичного персоналу є біологічні та психофізіологічні. Несприятливі виробничі чинники лікарняного середовища не впливають на медпрацівника ізольовано, а чинять комплексну, комбіновану або поєднану дію, а їхня пріоритетність варіює залежно від специфіки медичної спеціальності. В умовах пандемії COVID-19 зростає ризик негативного впливу факторів виробничого середовища на працівників ЗОЗ. Зокрема, збільшується ризик зараження збудниками інфекційних захворювань, ростуть робоче навантаження, психоемоційна напруженість, тривалість використання засобів індивідуального захисту та частота контакту з дезінфікувальними розчинами, ймовірність насильства, переслідувань, стигматизації, дискримінації, пов’язаних з професійною приналежністю персоналу ЗОЗ. Відсутність культури безпеки є одним з найважливіших механізмів запуску та реалізації небезпек лікарняного середовища і саме створення позитивної практики культури безпеки на робочому місці здатне значно знизити ризики реалізації потенційних небезпек, які є у ЗОЗ. Ідентифікація небезпек лікарняного середовища з формуванням комплексного розуміння їхнього значення для забезпечення безпеки медичного персоналу є актуальним завданням для сучасної медичної науки, що дозволить обґрунтовано розробляти заходи, спрямовані на забезпечення безпечного лікарняного середовища.
В ходе своей трудовой деятельности в учреждениях здравоохранения медицинские работники подвергаются риску негативного воздействия биологических, психофизиологических, химических, физических и социальных вредных и опасных факторов. Ведущими неблагоприятными производственными факторами в работе медицинского персонала являются биологические и психофизиологические. Неблагоприятные производственные факторы больничной среды не влияют на медработника изолированно, а оказывают комплексное, комбинированное или совмещенное действие, а их приоритетность варьирует в зависимости от специфики медицинской специальности. В условиях пандемии COVID-19 возрастает риск негативного воздействия факторов производственной среды на работников учреждений здравоохранения. В частности, возрастает риск заражения возбудителями инфекционных заболеваний, увеличивается рабочая нагрузка, психоэмоциональная напряженность, длительность использования средств индивидуальной защиты и частота контакта с дезинфицирующими растворами, растет вероятность насилия, преследований, стигматизации, дискриминации, связанных с профессиональной принадлежностью персонала учреждений здравоохранения. Отсутствие культуры безопасности является одним из важнейших механизмов запуска и реализации опасностей больничной среды и именно создание положительной практики культуры безопасности на рабочем месте способно значительно снизить риски реализации потенциальных опасностей, существующих в учреждениях здравоохранения. Идентификация опасностей больничной среды с формированием комплексного понимания их значения для обеспечения безопасности медицинского персонала - актуальная задача для современной медицинской науки, позволяющая обоснованно разрабатывать мероприятия, направленные на обеспечение безопасности больничной среды.
Дод.точки доступу:
Яворовський, О. П.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Риган, М. М.
Зінченко, Т. О.
Таран, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Обгрунтування гігієнічного нормативу кратності повітрообміну у медичних приміщеннях амбулаторій, вбудованих у житлові будинки, для збереження та зміцнення здоров’я медиків / В. М. Махнюк [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 4. - С. 42-50

MeSH-головна:
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление)
ГИГИЕНА -- HYGIENE
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
Анотація: Розрахунок показника повітрообміну для робочих місць лікарів ЗОЗ, вбудованих у житлові будинки, проводився згідно з ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» (Додаток Х (обов’язковий) «Мінімальна витрата зовнішнього повітря») та відповідними формулами. Для проведення розрахунку повітрообміну у приміщеннях лікарів було враховано: категорію робіт лікарів амбулаторної медичної практики, яка відноситься до легких фізичних (офісних) робіт з І категорії; кількість медпрацівників, що одночасно перебувають на робочих місцях, та потенційна кількість відвідувачів (2 особи – лікар і пацієнт; 3 особи – лікар, медсестра і пацієнт/або лікар, пацієнт і особа, що супроводжує пацієнта; 4 особи - лікар, медсестра, пацієнт і особа, що супроводжує пацієнта); мінімальні витрати повітря на 1 людину - 60 м3/годину; нормативні розміри площі медичного приміщення (12 м?, 18 м?) та різні типи житлової забудови з висотою приміщення 2,5 м та 3 м. На підставі проведеного гігієнічного дослідження умов розміщення сучасних ЗОЗ, вбудованих у житлові будинки, обґрунтовано нормативи оптимальної кратності повітрообміну у К=6,44 та К=8,40 у медичних приміщеннях лікарів з різними розмірами та урахуванням кількості одночасно перебуваючих осіб на заміну чинного нормативу К=1 (ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров’я»). На підставі проведеного гігієнічного дослідження умов розміщення сучасних ЗОЗ, вбудованих у житлові будинки, обґрунтовано нормативи оптимальної кратності повітрообміну у К=6,44 та К=8,40 у медичних приміщеннях лікарів з різними розмірами та урахуванням кількості одночасно присутніх осіб на заміну чинного нормативу К=1 (ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров’я»). З метою забезпечення збереження здоров’я медпрацівників і пацієнтів та створення належних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних умов праці персоналу вбудовані у житлові будинки ЗОЗ потребують обладнання механічною припливно-витяжною вентиляцією за новими обґрунтованими нормативами кратності повітрообміну для медичних приміщень.
Расчет показателя воздухообмена для рабочих мест врачей встроенных в жилые дома учреждений здравоохранения производился согласно ГСН В.2.5-67:2013 «Отопление, вентиляция и кондиционирование» (Приложение Х (обязательное) «Минимальный расход наружного воздуха») по соответствующим формулам. Для проведения расчета воздухообмена в помещениях врачей была учтена: категория работ врачей амбулаторной медицинской практики, которая относится к легким физическим (офисным) работам из I категории; количество медработников, одновременно находящихся на рабочих местах, и потенциальное количество посетителей (2 человека – врач и пациент; 3 человека – врач, медсестра и пациент/ врач, пациент и лицо, сопровождающее пациента; 4 человека – врач, медсестра, пациент и лицо, сопровождающее пациента); минимальные расходы воздуха на 1 человека – 60 м3/час; нормативные размеры площади медицинского помещения (12 м?, 18 м?) и разные типы жилой застройки с высотой помещения 2,5 м и 3 м. На основании проведенного гигиенического исследования условий размещения современных учреждений здравоохранения, амбулаторного типа встроенных в жилые дома, обоснованы нормативы оптимальной кратности воздухообмена К=6,44 и К=8,40 в медицинских помещениях врачей с разными размерами и учетом количества одновременно присутствующих лиц вместо действующего норматива К = 1 (ГСН В.2.2-10-2001 «Учреждения здравоохранения»). С целью обеспечения сохранения здоровья медработников и пациентов и создания надлежащих санитарно-гигиенических и противоэпидемических условий труда персонала, встроенные в жилые дома учреждения здравоохранения амбулаторного типа, нуждаются в оборудовании механической приточно-вытяжной вентиляцией по новым обоснованным нормативам кратности воздухообмена для медицинских помещений.
Дод.точки доступу:
Махнюк, В. М.
Чайка, А. В.
Павленко, Н. П.
Могильний, С. М.
Куцевич, В. В.
Буравченко, С. Г.
Довгоп’ят, М. С.
Довгоп’ят, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Сучасні підходи до забезпечення гігієни рук медичного персоналу в комплексі заходів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я / Е. В. Хандога [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (профилактика и контроль)
РУК ГИГИЕНА -- HAND HYGIENE (методы)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
ДЕРМАТИТ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, CONTACT (профилактика и контроль, этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Гігієна рук медичного персоналу відіграє істотну роль у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я, у зв’язку з чим необхідно виявити підходи, що сприятимуть належному дотриманню правил гігієни рук. Мета роботи — обґрунтувати необхідність забезпечення гігієни рук медичного персоналу, розглянути сучасні методи оцінки ефективності засобів для гігієни рук, пов’язані з використанням цих засобів проблеми і сучасні підходи до їх вирішення. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз та виконано експертну оцінку результатів дослідження засобів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я. Проведено аналітичне дослідження великої кількості інформаційних джерел (більше 50) щодо сучасного підходу до різноманітних методів забезпечення гігієни рук медичного персоналу з використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). У результаті дослідження виявлено потребу в подальшій розробці стратегій, що сприяють поліпшенню гігієни рук у закладах охорони здоров’я, та вдосконаленні чинних освітніх і мотиваційних програм щодо гігієни рук медичного персоналу. Висвітлені чинники, що можуть впливати на ефективність застосування антисептиків. Автори акцентують увагу на небажаних реакціях, пов’язаних із використанням засобів для гігієни рук (контактний дерматит і контактна алергія), та необхідності розробки заходів, що знижують ризик розвитку цих небажаних реакцій у медичного персоналу
Дод.точки доступу:
Хандога, Е. В.
Кочін, І. В.
Тєрєхов, Р. Л.
Остапенко, А. О.
Царьов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Осадчий, О. І.
День медичного працівника: церемонія вшанування та нагородження лікарів [Текст] / О. І. Осадчий // Український медичний часопис. - 2021. - № 3. - С. 3-5

MeSH-головна:
НАГРАДЫ И ПРЕМИИ -- AWARDS AND PRIZES
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Анотація: 17 червня 2021 р. на терасі літнього театру «Мушля» у Маріїнському парку Києва відбулося святкування Дня медичного працівника. Святкування стало вшануванням кращих із кращих та волевиявленням суспільної подяки лікарям за їхню самовіддану працю у боротьбі з пандемією. Цьогорічна церемонія нагородження відбулася за сприяння Національної академії медичних наук України та її президента Віталія Цимбалюка, Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я разом із очільником Сергієм Кубанським та Громадської організації «Київська крайова організація Всеукраїнського лікарського товариства» разом із головою правління Даніелем Карабаєвим. До привітань долучилися також народні депутати Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Сергій Швець, секретар Комітету, голова підкомітету з питань захисту прав та свобод журналістів і працівників засобів масової інформації Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, Вадим Свириденко, Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій, людина-легенда, мужній воїн АТО, військовий фельдшер, Василь Коробка, начальник ДУ «Головний медичний центр МВС України» та Олександр Сопов, директор ВТО «Орден»
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Occupational stress in healthcare workers during a COVID-19 pandemic [Text] / I. Y. Pinchuk [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 4. - P196-204. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (физиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (осложнения, профилактика и контроль)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (профилактика и контроль)
Анотація: Healthcare workers experience overwhelming occupational and psycho-emotional stress during COVID-19 pandemic. Occupational stress leads to emotional burnout, can cause anxiety, depression and other psychopathological symptoms, influencing the quality of medical care. Existing situation necessitates to define risk factors, influencing occupational stress in healthcare workers in order to develop ways and methods to overcome it. Aim of the study was to identify socio-psychological factors associated with occupational stress in healthcare workers during the COVID-19 epidemic in Ukraine. Using a specially designed questionnaire, an online survey of 1,100 medical workers was conducted in all regions of Ukraine. Questioning was carried out over three weeks from 30.03.2020 to 21.04.2020, during the period of quarantine. The majority of respondents were female medical workers (79.9%). Age of respondents: up to 30 years – 179 (16.2%), from 31 to 60 – 824 (75.0%), over 60 – 97 (8.8%), among them doctors – 695 (63.1%) 236 nurses (21.5%), more than a third are general practitioners. Direct care for patients with COVID-19 was provided by 170 (15.5%) medical personnel. The analysis of the results of the questionnaire enabled to determine the peculiarities of medical worker’s response to the situation in connection with COVID-19 and highlight the emotional and behavioral factors associated with stress that are significant for most respondents. The study answered the questions regarding the perceived risk associated with the spread, contamination and death related to coronavirus. The most significant factors affecting the occurrence of stress in medical workers are identified. Along with this, factors contributing to stress coping have been identified as well. For subsequent statistical processing, all respondents were divided into two groups depending on the severity of the anxiety/fear. Comparison of these groups by socio-demographic indicators was done using the test χ2. There were no statistically significant differences between groups in all socio-demographic indicators, except for age. That is, only the age factor affected the severity of anxiety/fear among healthcare workers due to COVID-19 (p0.05). Comparative analysis to assess the severity of stress in groups was performed using the Mann-Whitney U test. Healthcare workers with severe anxiety/fear have a high risk for development of occupational stress during a COVID-19 pandemic (p0.01). In conclusion, the need for the development and implementation of methods for the prevention of occupational stress in medical workers in the current epidemic situation is substantiated
Під час пандемії COVID-19 значне професійне і психоемоційне навантаження відчувають медичні працівники. Професійний стрес сприяє емоційному вигоранню, може викликати тривогу, депресію та інші психопатологічні симптоми, впливати на якість медичної допомоги. Це зумовлює необхідність визначення факторів, що сприяють виникненню професійного стресу в медиків, з метою розробки шляхів і методів його подолання. Мета дослідження – визначення соціально-психологічних чинників, асоційованих з професійним стресом у медичних працівників під час пандемії COVID-19 в Україні. З використанням спеціально розробленої анкети проведено онлайн-опитування 1100 медичних працівників з усіх регіонів України. Анкетування здійснювали в період карантину протягом трьох тижнів, з 30.03.2020 р. до 21.04.2020 р. Основну частину респондентів становили жінки (79,9%). Вік опитаних: до 30 років – 179 (16,2%), від 31 до 60 – 824 (75,0%), понад 60 років – 97 (8,8%), серед них лікарів – 695 (63,1%), медичних сестер – 236 (21,5%), більше третини – лікарі сімейної медицини. Безпосередньо допомогу хворим з COVID-19 надавали 170 (15,5%) осіб. Аналіз результатів анкетування дозволив визначити особливості реагування медичних працівників на ситуацію у зв’язку з COVID-19 і виділити значущі для більшості респондентів емоційні й поведінкові фактори, асоційовані зі стресом. У ході дослідження отримано відповіді на питання щодо оцінки ризиків, пов’язаних з розповсюдженням, зараженням і смертю від коронавірусу. Визначено найбільш значущі фактори, що впливають на виникнення стресу в медичних працівників. Поряд з цим встановлено фактори, що сприяють подоланню стресу. Для подальшого статистичного аналізу всі респонденти були розподілені на 2 групи залежно від рівня тривоги/страху. Порівняння цих груп за соціодемографічними показниками здійснювали за допомогою χ2-критерію Пірсона. Статистично значущих відмінностей між групами за всіма соціодемографічними індикаторами, окрім віку, не виявилося. Тобто тільки віковий фактор мав вплив на рівень тривоги/страху в медичних працівників у зв’язку з COVID-19 (p0.05). Порівняльний аналіз оцінки вираженості стресу в групах проводили з використанням U-критерію Манна-Уїітні. Встановлено, що медичні працівники зі значною тривогою/страхом мають високий ризик розвитку професійного стресу під час пандемії COVID-19 (p0.01). У висновку обґрунтовано необхідність розробки і впровадження заходів профілактики професійного стресу в медичних працівників в умовах сучасної епідемічної ситуац
Дод.точки доступу:
Pinchuk, I. Y.
Pishel, V. Y.
Polyvianaia, M. Y.
Yachnik, Y. V.
Virchenko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Kyi-Kokarieva, V. G.
Socio-economic substantiation of expediency of seasonal influenza vaccine prophylaxis among medical workers [Text] / V. G. Kyi-Kokarieva, L. V. Kriachkova, L. I. Padalkо // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 4. - P205-212. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (лекарственная терапия, профилактика и контроль, экономика)
ВАКЦИНЫ ГРИППОЗНЫЕ -- INFLUENZA VACCINES (прием и дозировка, терапевтическое применение, экономика)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (тенденции, экономика)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (тенденции, экономика)
Анотація: The purpose of this study is to determine the socio-economic effectiveness of seasonal influenza vaccine prophylaxis among health professionals based on the analysis of the morbidity with temporal disability (MTD) and the financial benefits of this preventive measure. The study included the collection and analysis of information on MTD and direct and indirect costs of influenza treatment compared to vaccine prophylaxis in “Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with Hospital” Dnipropetrovsk Regional Council” (ME “DRPC with Hospital” DRC”) during 2017-2020 (3 epidemic seasons). To assess the consequences of vaccine prophylaxis, the analysis of MTD indicators was performed, and the index and coefficient of anti-epidemic effectiveness were used. The economic effect was determined on the basis of the cost-benefit method using the analysis algorithm in the form of a “decision tree”. The information base for the analysis was the accounting and reporting and financial and economic documentation of the health care institution (HCI). The analysis of influenza MTD during the observation period revealed that all studied morbidity rates (number of cases per 100 employees; number of days per 100 employees; average case duration) were statistically significantly lower in vaccinated compared to unvaccinated (p0.001). Precautionary number of cases of MTD for influenza in the last year of observation (2019-2020) was 11.07 (95% CI 6.68-15.46) per 100 employees; days – 96.23 (95% CI 81.86-110.60) per 100 employees. The index of anti-epidemic efficiency during the study increased by 2.37 (95% CI 1.95-2.79), the coefficient of anti-epidemic effectiveness – by 15.16% (95% CI 11.17-18.01). The economic efficiency of vaccination of 69.44% of employees for one epidemic season (2019-2020) amounted to a total of UAH 248,976 or UAH 494 (56%) benefits per employee. The study proved the high medical, social and economic effectiveness of vaccine prophylaxis in HCI. Medical efficiency consists in a significant reduction in the morbidity with temporary disability, high levels and a tendency to increase the indicators of anti-epidemic efficiency. The economic effect is defined as the available monetary benefit from the vaccine prophylaxis. The resulting savings are the basis for optimizing the use of resources of the medical institution, including labor
Дод.точки доступу:
Kriachkova, L. V.
Padalkо, L. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)