Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (40)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Медицинский персонал<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 135
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Behalova, V.
Працевлаштування медичних працівників з третіх країн у Словаччині [Текст] / V. Behalova, B. Janichek // Современная педиатрия. - 2019. - N 3. - С. 62-65. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT
СПЕЦИАЛИСТЫ-ИНОСТРАНЦЫ -- FOREIGN PROFESSIONAL PERSONNEL
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING
ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION
СЛОВАКИЯ -- SLOVAKIA
Анотація: Практикуючий лікар, який навчався в третіх країнах, може працювати за медичною спеціальністю у Словаччині лише після визнання професійної кваліфікації. Процес визнання професійної кваліфікації є надзвичайно складним в поточних умовах. Як тільки професійна кваліфікація буде визнана, медичний працівник повинен здати екзамен на знання словацької мови. Роботодавець може найняти на роботу медичного працівника з третьої країни з метою здійснення медичної діяльності після успішного визнання професійної кваліфікації, а також після отримання дозволу на тимчасове перебування з метою працевлаштування
Дод.точки доступу:
Janichek, B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Jones, R. P.
Periods of unexplained higher deaths and medical admissions coexist with changes in staff sickness absence [Текст] / R. P. Jones // Досягнення біології та медицини. - 2018. - № 2. - С. 31-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (осложнения)
Анотація: National Health Service (NHS) staff sickness absence in England shows unique on/off switching leading to successive and prolonged periods of higher and lower sickness absence. This on/off switching shows evidence for spatiotemporal spread and the expected stochastic-based variation in the magnitude of the ‘outbreak’ in different locations. Effects due to summer/winter and temperature can be excluded. A unique type of infectious event is proposed. Based on the range of conditions affected the sub-acute effects of the immune-modifying virus cytomegalovirus may be involved
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kyi-Kokarieva, V. G.
Socio-economic substantiation of expediency of seasonal influenza vaccine prophylaxis among medical workers [Text] / V. G. Kyi-Kokarieva, L. V. Kriachkova, L. I. Padalkо // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 4. - P205-212. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (лекарственная терапия, профилактика и контроль, экономика)
ВАКЦИНЫ ГРИППОЗНЫЕ -- INFLUENZA VACCINES (прием и дозировка, терапевтическое применение, экономика)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (тенденции, экономика)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (тенденции, экономика)
Анотація: The purpose of this study is to determine the socio-economic effectiveness of seasonal influenza vaccine prophylaxis among health professionals based on the analysis of the morbidity with temporal disability (MTD) and the financial benefits of this preventive measure. The study included the collection and analysis of information on MTD and direct and indirect costs of influenza treatment compared to vaccine prophylaxis in “Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with Hospital” Dnipropetrovsk Regional Council” (ME “DRPC with Hospital” DRC”) during 2017-2020 (3 epidemic seasons). To assess the consequences of vaccine prophylaxis, the analysis of MTD indicators was performed, and the index and coefficient of anti-epidemic effectiveness were used. The economic effect was determined on the basis of the cost-benefit method using the analysis algorithm in the form of a “decision tree”. The information base for the analysis was the accounting and reporting and financial and economic documentation of the health care institution (HCI). The analysis of influenza MTD during the observation period revealed that all studied morbidity rates (number of cases per 100 employees; number of days per 100 employees; average case duration) were statistically significantly lower in vaccinated compared to unvaccinated (p0.001). Precautionary number of cases of MTD for influenza in the last year of observation (2019-2020) was 11.07 (95% CI 6.68-15.46) per 100 employees; days – 96.23 (95% CI 81.86-110.60) per 100 employees. The index of anti-epidemic efficiency during the study increased by 2.37 (95% CI 1.95-2.79), the coefficient of anti-epidemic effectiveness – by 15.16% (95% CI 11.17-18.01). The economic efficiency of vaccination of 69.44% of employees for one epidemic season (2019-2020) amounted to a total of UAH 248,976 or UAH 494 (56%) benefits per employee. The study proved the high medical, social and economic effectiveness of vaccine prophylaxis in HCI. Medical efficiency consists in a significant reduction in the morbidity with temporary disability, high levels and a tendency to increase the indicators of anti-epidemic efficiency. The economic effect is defined as the available monetary benefit from the vaccine prophylaxis. The resulting savings are the basis for optimizing the use of resources of the medical institution, including labor
Дод.точки доступу:
Kriachkova, L. V.
Padalkо, L. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Medical-psychological aspects of professional deformation of personality development among emergency medical staff / O. S. Lalymenko [et al.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - P61-69

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, психология, этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
Анотація: Мета роботи – вивчення специфіки формування професійного вигоряння, враховуючи взаємозв’язки між рівнями професійного вигоряння та індивідуально-типологічними особливостями особистості працівників екстреної медичної допомоги. Матеріали та методи. Здійснили медико-психологічне опитування 120 працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків (Україна). Репрезентативна вибірка включала 85 респондентів – працівників екстреної медичної допомоги: 28 чоловіків і 57 жінок віком від 20 до 78 років, середній вік – 40,78 ± 13,43 року. Рівні професійного вигоряння визначили за опитувальником Maslach Burnout Inventory – General Survey (MBI-GS), застосували класифікацію ризику професійного вигоряння за R. Kalimo, з’ясували тригери стресу та причини, що його провокують, за опитувальником Differential Stress Inventar (DSI). Статистичне опрацювання даних здійснили за допомогою програми IBM SPSS 26.0 та Віденської системи тестування (Vienna Tests System). Результати. У працівників швидкої допомоги спостерігали суттєві явища професійного вигоряння. Високий рівень емоційного виснаження найбільш виражений у 57,1 % респондентів віком 30–40 років і 42,0 % осіб віком понад 40 років; середній рівень цього показника мали 1/3 респондентів віком до 29 років. Явища деперсоналізації на високому рівні найбільше виражені у 40,9 % та 42,9 % респондентів віком до 29 років та 30–40 років відповідно; середній рівень деперсоналізації мали 33,3 % опитаних віком 30–40 і більше ніж 40 років. Найвищий рівень редукції особистих досягнень виявили у 85,7 % осіб віком понад 40 років, середній рівень мали 28,6 % працівників віком 30–40 років. За класифікацією R. Kalimo et al., ризик вигоряння мали 9,1 % працівників швидкої допомоги віком до 29 років і 3,0 % осіб віком більше ніж 40 років. Окремі симптоми вигоряння майже з однаковою частотою виявляли в усіх вікових групах, але найбільші прояви мали 71,4 % респондентів віком 30–40 років. Згідно з опитувальником DSI, 13,6 % і 11,9 % респондентів віком до 29 років і понад 40 років відповідно мали дуже напружений тип реагування на стресові фактори в умовах високого професійного навантаження з невдалими спробами подолання проблемних ситуацій. Низький рівень стійкості до стресу з вдалими копінг-стратегіями в умовах низького навантаження більше виражений у 14,3 % працівників швидкої допомоги віком понад 40 років і у 9,1 % опитаних віком до 29 років. Висновки. Високі рівні вигоряння за шкалою «емоційне виснаження» за MBI-GS мали більше ніж 50 % працівників швидкої допомоги віком 30–40 років, явища деперсоналізації найбільше виражені в осіб віком до 29 і 30–40 років, а високий рівень «редукції особистих досягнень» однаково сильно виражений у всіх вікових групах, але більшою мірою в респондентів віком понад 40 років. З-поміж працівників екстреної медичної допомоги в усіх вікових групах 1/4 респондентів належали до дуже напруженого типу та типу з низькою стійкістю до стресу, що характеризуються помірним професійним навантаженням і низькою здатністю до подолання проблемних ситуацій, а також типу з низькою стійкістю до стресу із низькими професійними вимогами, але вдалими копінг-стратегіями, що формує підґрунтя для зниження особистісного потенціалу фахівців і прогресування явищ професійного вигоряння.
Дод.точки доступу:
Lalymenko, O. S.
Zavhorodnii, I. V.
Kapustnyk, V. A.
Boeckelmann, I.
Zabashta, V. F.
Stytsenk, M. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Occupational stress in healthcare workers during a COVID-19 pandemic [Text] / I. Y. Pinchuk [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 4. - P196-204. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (физиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (осложнения, профилактика и контроль)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (профилактика и контроль)
Анотація: Healthcare workers experience overwhelming occupational and psycho-emotional stress during COVID-19 pandemic. Occupational stress leads to emotional burnout, can cause anxiety, depression and other psychopathological symptoms, influencing the quality of medical care. Existing situation necessitates to define risk factors, influencing occupational stress in healthcare workers in order to develop ways and methods to overcome it. Aim of the study was to identify socio-psychological factors associated with occupational stress in healthcare workers during the COVID-19 epidemic in Ukraine. Using a specially designed questionnaire, an online survey of 1,100 medical workers was conducted in all regions of Ukraine. Questioning was carried out over three weeks from 30.03.2020 to 21.04.2020, during the period of quarantine. The majority of respondents were female medical workers (79.9%). Age of respondents: up to 30 years – 179 (16.2%), from 31 to 60 – 824 (75.0%), over 60 – 97 (8.8%), among them doctors – 695 (63.1%) 236 nurses (21.5%), more than a third are general practitioners. Direct care for patients with COVID-19 was provided by 170 (15.5%) medical personnel. The analysis of the results of the questionnaire enabled to determine the peculiarities of medical worker’s response to the situation in connection with COVID-19 and highlight the emotional and behavioral factors associated with stress that are significant for most respondents. The study answered the questions regarding the perceived risk associated with the spread, contamination and death related to coronavirus. The most significant factors affecting the occurrence of stress in medical workers are identified. Along with this, factors contributing to stress coping have been identified as well. For subsequent statistical processing, all respondents were divided into two groups depending on the severity of the anxiety/fear. Comparison of these groups by socio-demographic indicators was done using the test χ2. There were no statistically significant differences between groups in all socio-demographic indicators, except for age. That is, only the age factor affected the severity of anxiety/fear among healthcare workers due to COVID-19 (p0.05). Comparative analysis to assess the severity of stress in groups was performed using the Mann-Whitney U test. Healthcare workers with severe anxiety/fear have a high risk for development of occupational stress during a COVID-19 pandemic (p0.01). In conclusion, the need for the development and implementation of methods for the prevention of occupational stress in medical workers in the current epidemic situation is substantiated
Під час пандемії COVID-19 значне професійне і психоемоційне навантаження відчувають медичні працівники. Професійний стрес сприяє емоційному вигоранню, може викликати тривогу, депресію та інші психопатологічні симптоми, впливати на якість медичної допомоги. Це зумовлює необхідність визначення факторів, що сприяють виникненню професійного стресу в медиків, з метою розробки шляхів і методів його подолання. Мета дослідження – визначення соціально-психологічних чинників, асоційованих з професійним стресом у медичних працівників під час пандемії COVID-19 в Україні. З використанням спеціально розробленої анкети проведено онлайн-опитування 1100 медичних працівників з усіх регіонів України. Анкетування здійснювали в період карантину протягом трьох тижнів, з 30.03.2020 р. до 21.04.2020 р. Основну частину респондентів становили жінки (79,9%). Вік опитаних: до 30 років – 179 (16,2%), від 31 до 60 – 824 (75,0%), понад 60 років – 97 (8,8%), серед них лікарів – 695 (63,1%), медичних сестер – 236 (21,5%), більше третини – лікарі сімейної медицини. Безпосередньо допомогу хворим з COVID-19 надавали 170 (15,5%) осіб. Аналіз результатів анкетування дозволив визначити особливості реагування медичних працівників на ситуацію у зв’язку з COVID-19 і виділити значущі для більшості респондентів емоційні й поведінкові фактори, асоційовані зі стресом. У ході дослідження отримано відповіді на питання щодо оцінки ризиків, пов’язаних з розповсюдженням, зараженням і смертю від коронавірусу. Визначено найбільш значущі фактори, що впливають на виникнення стресу в медичних працівників. Поряд з цим встановлено фактори, що сприяють подоланню стресу. Для подальшого статистичного аналізу всі респонденти були розподілені на 2 групи залежно від рівня тривоги/страху. Порівняння цих груп за соціодемографічними показниками здійснювали за допомогою χ2-критерію Пірсона. Статистично значущих відмінностей між групами за всіма соціодемографічними індикаторами, окрім віку, не виявилося. Тобто тільки віковий фактор мав вплив на рівень тривоги/страху в медичних працівників у зв’язку з COVID-19 (p0.05). Порівняльний аналіз оцінки вираженості стресу в групах проводили з використанням U-критерію Манна-Уїітні. Встановлено, що медичні працівники зі значною тривогою/страхом мають високий ризик розвитку професійного стресу під час пандемії COVID-19 (p0.01). У висновку обґрунтовано необхідність розробки і впровадження заходів профілактики професійного стресу в медичних працівників в умовах сучасної епідемічної ситуац
Дод.точки доступу:
Pinchuk, I. Y.
Pishel, V. Y.
Polyvianaia, M. Y.
Yachnik, Y. V.
Virchenko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Professional burnout in staff of mental units: the role of working conditions [Text] / I. V. Papathanasiou [et al.] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - P44-52

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (психология, этиология)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология)
ПСИХИАТРОВ ПОМОЩНИКИ -- PSYCHIATRIC AIDES (психология)
Анотація: Aim of this study is to investigate the level of professional burnout of mental health employees and to investigate the possible influence of various mental health factors on professional burnout. A cross-sectional methodology was employed to this study. A cohort of 217 employees who work in mental health settings in Greece was recruited. Data were collected with a three – part structured questionnaire consisted by questions on personal, professional and demographic data of the respondents, questions whose answers will give the profile of the working conditions and the Maslach Burnout inventory. The average age was (39.00 ± 8.19) years, 75.11 % were women, 60.2 % declared married, 47.5 % of the sample members have graduated from higher education institutes (and as for the profession 63.13 % are nurses, 14.28 % doctors and 22.59 % other specialties. Burnout levels were found to be can moderate, with the occupation, in particular nursing, understanding the context and purpose of work and cooperation between professionals, being aggravating factors. Research findings have shown moderate levels of burnout and several factors have been found to have an impact. Experience has been found as the most important factor for mental health sector
Метою даного дослідження є вивчення рівня професійного вигорання працівників системи охорони психічного здоров’я та можливого впливу різних факторів психічного здоров’я на професійне вигорання. У цьому дослідженні використано метод «поперекових зрізів». Була сформована вибірка з 217 співробітників, що працюють в психіатричних установах у Греції. Дані були зібрані за допомогою трьохкомпонентної структурованої анкети, що складається з запитань про особисті, професійні та демографічні дані респондентів; питання, відповіді на які допоможуть створити профіль умови праці та причини вигоряння по Маслаху. середній вік склав (39,00 ± 8,19) року, 75,11 % – жінки, 60,2 % – сімейні, 47,5 % членів вибірки закінчили вищі навчальні заклади (по професії 63,13 % – медсестри, 14,28 % лікарів та 22,59 % інших спеціальностей). Визначення рівня вигорання, як було встановлено, корелює з виконанням професійних обовязків, зокрема, з сестринськими \ санітарними функціями, розумінням контексту та цілей роботи, якості співпраці між співробітниками, супутніми факторами. Встановлені найбільш значимі фактори генези професійного вигорання працівників закладів охорони психічного здоров’я. Досвід був визнаний найважливішим фактором для сектора охорони психічного здоров’я
Дод.точки доступу:
Papathanasiou, I. V.
Tsaras, K.
Christodoulou, E.
Daglas, A.
Kourakos, M.
Kleisiaris, Ch.
Fradelos, E. C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аксютина, Л. П.
Туберкулез как госпитальная инфекция [Текст] / Л. П. Аксютина, И. В. Леонов // Проблемы туберкулеза. - 1998. - № 1. - С. 5-7

MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (эпидемиология)
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (эпидемиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Дод.точки доступу:
Леонов, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Алгоритм використання кишень спеціального робочого одягу медичних працівників бригад екстреної медицини як складова своєчасності порятунку при масовому ураженні [Текст] / С. В. Тихенко [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 151-155

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES
МЕДИЦИНА КАТАСТРОФ -- DISASTER MEDICINE
ЗАЩИТНАЯ ОДЕЖДА -- PROTECTIVE CLOTHING
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
МЕДИЦИНСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ ОДНОРАЗОВОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ -- DISPOSABLE EQUIPMENT
Дод.точки доступу:
Тихенко, С.В.
Тищенко, В.А.
Шваб, О.Л.
Ржевський, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Альтман, Н. Н.
Дифференцированная система оплаты труда персонала учреждения здравоохранения [Текст] / Н. Н. Альтман // Российский медицинский журнал. - 2000. - № 5. - С. 8-12

MeSH-головна:
ОПЛАТА -- REMUNERATION
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (экономика)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES (экономика)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Антипин, П. А.
    Медицинский персонал хосписа как объект изучения влияния профессиональной деятельности на личность [Текст] / П. А. Антипин // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2006. - № 4. - С. 25-28

Рубрики: Хосписы

   Медицинский персонал

   Профессиональной деятельности экспертная оценка

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

    Артамонова, Г. В.
    Проблемы оценки состояния здоровья медицинских работников [Текст] / Г. В. Артамонова, Д. И. Перепелица // Социология медицины. - 2007. - № 1. - С. 49-51

Рубрики: Медицинский персонал

   Здоровья состояние

   Здравоохранения кадры

Дод.точки доступу:
Перепелица, Д. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ассоциации [Текст] // Проблемы медицины. - 1999. - № 1-2. - С. 74-87

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (организация и управление)
АССОЦИАЦИЯ -- ASSOCIATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Бабанов, С.
Образ жизни медицинских работников [Текст] / С. Бабанов // Врач. - 2007. - № 5 (спец. выпуск). - С. 66-67

Рубрики: Медицинский персонал

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Бектасова, М. В.
Клеточный иммунитет у медицинских работников с профессиональной бронхиальной астмой и обструктивным бронхитом [Текст] / М. В. Бектасова, В. А. Капцов, А. А. Шепарев // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2013. - № 2. - С. 34-36. - Библиогр.: с.35-36 . - ISSN 0016-9900

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (диагноз)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагноз, иммунология)
БРОНХИТ -- BRONCHITIS (диагноз, иммунология)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (иммунология)
Дод.точки доступу:
Капцов, В. А.
Шепарев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Бектасова, М. В.
    Особенности иммунного статуса у медицинских работников в Приморском крае [Текст] / М. В. Бектасова // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2012. - № 1. - С. 26-27. - Библиогр.: с.27 . - ISSN 0016-9900

Рубрики: Медицинский персонал

   Туберкулез--эпид

   Иммунитет--физиол

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Бектасова, М. В.
    Приоритетные направления оздоровления медицинских работников фтизиатрической службы Приморского края [Текст] / М. В. Бектасова, В. А. Капцов, А. А. Шепарев // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2012. - № 2. - С. 26-29. - Библиогр.: с.29 . - ISSN 0016-9900

Рубрики: Туберкулез--диагн--проф

   Профессиональные болезни--проф

   Медицинский персонал

Дод.точки доступу:
Капцов, В. А.
Шепарев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Бектасова, М. В.
Современная структура заболеваемости туберкулезом медицинских работников в Приморском крае [Текст] / М. В. Бектасова, В. А. Капцов, А. А. Шепарев // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2013. - № 2. - С. 42-44. - Библиогр.: с.44 . - ISSN 0016-9900

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (статистика)
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (диагноз)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (диагноз)
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA
Дод.точки доступу:
Капцов, В. А.
Шепарев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бектасова, М. В.
Структура профессиональной заболеваемости вирусными гепатитами медицинского персонала Приморского края [Текст] / М. В. Бектасова, В. А. Капцов, А. А. Шепарев // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2013. - № 3. - С. 51-53. - Библиогр.: с.52-53 . - ISSN 0016-9900

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (диагноз)
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN (диагноз)
Дод.точки доступу:
Капцов, В. А.
Шепарев, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Богомаз, В. М.
    Розвиток недержавного медичного сектора міста Києва в 1999-2004 роках [Текст] / В. М. Богомаз, В. М. Заболотько // Сімейна медицина : Наук.-практ. журн. - 2006. - № 1. - С. 96-98.

Рубрики: Здравоохранения учреждения частные

   Медицинский персонал

   Медицинской помощи показатели качества

Дод.точки доступу:
Заболотько, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Богомаз, В. М.
    Управління якістю роботи персоналу реєстратури поліклініки [Текст] / В. М. Богомаз // Український медичний часопис. - 2007. - № 6. - С. 33-38

Рубрики: Амбулаторно-поликлинические учреждения--организ

   Медицинский персонал

   Качества контроль

   Регистрация

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)