Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (40)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Медицинский персонал<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 135
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Medical-psychological aspects of professional deformation of personality development among emergency medical staff / O. S. Lalymenko [et al.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - P61-69

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, психология, этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
Анотація: Мета роботи – вивчення специфіки формування професійного вигоряння, враховуючи взаємозв’язки між рівнями професійного вигоряння та індивідуально-типологічними особливостями особистості працівників екстреної медичної допомоги. Матеріали та методи. Здійснили медико-психологічне опитування 120 працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків (Україна). Репрезентативна вибірка включала 85 респондентів – працівників екстреної медичної допомоги: 28 чоловіків і 57 жінок віком від 20 до 78 років, середній вік – 40,78 ± 13,43 року. Рівні професійного вигоряння визначили за опитувальником Maslach Burnout Inventory – General Survey (MBI-GS), застосували класифікацію ризику професійного вигоряння за R. Kalimo, з’ясували тригери стресу та причини, що його провокують, за опитувальником Differential Stress Inventar (DSI). Статистичне опрацювання даних здійснили за допомогою програми IBM SPSS 26.0 та Віденської системи тестування (Vienna Tests System). Результати. У працівників швидкої допомоги спостерігали суттєві явища професійного вигоряння. Високий рівень емоційного виснаження найбільш виражений у 57,1 % респондентів віком 30–40 років і 42,0 % осіб віком понад 40 років; середній рівень цього показника мали 1/3 респондентів віком до 29 років. Явища деперсоналізації на високому рівні найбільше виражені у 40,9 % та 42,9 % респондентів віком до 29 років та 30–40 років відповідно; середній рівень деперсоналізації мали 33,3 % опитаних віком 30–40 і більше ніж 40 років. Найвищий рівень редукції особистих досягнень виявили у 85,7 % осіб віком понад 40 років, середній рівень мали 28,6 % працівників віком 30–40 років. За класифікацією R. Kalimo et al., ризик вигоряння мали 9,1 % працівників швидкої допомоги віком до 29 років і 3,0 % осіб віком більше ніж 40 років. Окремі симптоми вигоряння майже з однаковою частотою виявляли в усіх вікових групах, але найбільші прояви мали 71,4 % респондентів віком 30–40 років. Згідно з опитувальником DSI, 13,6 % і 11,9 % респондентів віком до 29 років і понад 40 років відповідно мали дуже напружений тип реагування на стресові фактори в умовах високого професійного навантаження з невдалими спробами подолання проблемних ситуацій. Низький рівень стійкості до стресу з вдалими копінг-стратегіями в умовах низького навантаження більше виражений у 14,3 % працівників швидкої допомоги віком понад 40 років і у 9,1 % опитаних віком до 29 років. Висновки. Високі рівні вигоряння за шкалою «емоційне виснаження» за MBI-GS мали більше ніж 50 % працівників швидкої допомоги віком 30–40 років, явища деперсоналізації найбільше виражені в осіб віком до 29 і 30–40 років, а високий рівень «редукції особистих досягнень» однаково сильно виражений у всіх вікових групах, але більшою мірою в респондентів віком понад 40 років. З-поміж працівників екстреної медичної допомоги в усіх вікових групах 1/4 респондентів належали до дуже напруженого типу та типу з низькою стійкістю до стресу, що характеризуються помірним професійним навантаженням і низькою здатністю до подолання проблемних ситуацій, а також типу з низькою стійкістю до стресу із низькими професійними вимогами, але вдалими копінг-стратегіями, що формує підґрунтя для зниження особистісного потенціалу фахівців і прогресування явищ професійного вигоряння.
Дод.точки доступу:
Lalymenko, O. S.
Zavhorodnii, I. V.
Kapustnyk, V. A.
Boeckelmann, I.
Zabashta, V. F.
Stytsenk, M. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Occupational stress in healthcare workers during a COVID-19 pandemic [Text] / I. Y. Pinchuk [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 4. - P196-204. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (физиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (осложнения, профилактика и контроль)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (профилактика и контроль)
Анотація: Healthcare workers experience overwhelming occupational and psycho-emotional stress during COVID-19 pandemic. Occupational stress leads to emotional burnout, can cause anxiety, depression and other psychopathological symptoms, influencing the quality of medical care. Existing situation necessitates to define risk factors, influencing occupational stress in healthcare workers in order to develop ways and methods to overcome it. Aim of the study was to identify socio-psychological factors associated with occupational stress in healthcare workers during the COVID-19 epidemic in Ukraine. Using a specially designed questionnaire, an online survey of 1,100 medical workers was conducted in all regions of Ukraine. Questioning was carried out over three weeks from 30.03.2020 to 21.04.2020, during the period of quarantine. The majority of respondents were female medical workers (79.9%). Age of respondents: up to 30 years – 179 (16.2%), from 31 to 60 – 824 (75.0%), over 60 – 97 (8.8%), among them doctors – 695 (63.1%) 236 nurses (21.5%), more than a third are general practitioners. Direct care for patients with COVID-19 was provided by 170 (15.5%) medical personnel. The analysis of the results of the questionnaire enabled to determine the peculiarities of medical worker’s response to the situation in connection with COVID-19 and highlight the emotional and behavioral factors associated with stress that are significant for most respondents. The study answered the questions regarding the perceived risk associated with the spread, contamination and death related to coronavirus. The most significant factors affecting the occurrence of stress in medical workers are identified. Along with this, factors contributing to stress coping have been identified as well. For subsequent statistical processing, all respondents were divided into two groups depending on the severity of the anxiety/fear. Comparison of these groups by socio-demographic indicators was done using the test χ2. There were no statistically significant differences between groups in all socio-demographic indicators, except for age. That is, only the age factor affected the severity of anxiety/fear among healthcare workers due to COVID-19 (p0.05). Comparative analysis to assess the severity of stress in groups was performed using the Mann-Whitney U test. Healthcare workers with severe anxiety/fear have a high risk for development of occupational stress during a COVID-19 pandemic (p0.01). In conclusion, the need for the development and implementation of methods for the prevention of occupational stress in medical workers in the current epidemic situation is substantiated
Під час пандемії COVID-19 значне професійне і психоемоційне навантаження відчувають медичні працівники. Професійний стрес сприяє емоційному вигоранню, може викликати тривогу, депресію та інші психопатологічні симптоми, впливати на якість медичної допомоги. Це зумовлює необхідність визначення факторів, що сприяють виникненню професійного стресу в медиків, з метою розробки шляхів і методів його подолання. Мета дослідження – визначення соціально-психологічних чинників, асоційованих з професійним стресом у медичних працівників під час пандемії COVID-19 в Україні. З використанням спеціально розробленої анкети проведено онлайн-опитування 1100 медичних працівників з усіх регіонів України. Анкетування здійснювали в період карантину протягом трьох тижнів, з 30.03.2020 р. до 21.04.2020 р. Основну частину респондентів становили жінки (79,9%). Вік опитаних: до 30 років – 179 (16,2%), від 31 до 60 – 824 (75,0%), понад 60 років – 97 (8,8%), серед них лікарів – 695 (63,1%), медичних сестер – 236 (21,5%), більше третини – лікарі сімейної медицини. Безпосередньо допомогу хворим з COVID-19 надавали 170 (15,5%) осіб. Аналіз результатів анкетування дозволив визначити особливості реагування медичних працівників на ситуацію у зв’язку з COVID-19 і виділити значущі для більшості респондентів емоційні й поведінкові фактори, асоційовані зі стресом. У ході дослідження отримано відповіді на питання щодо оцінки ризиків, пов’язаних з розповсюдженням, зараженням і смертю від коронавірусу. Визначено найбільш значущі фактори, що впливають на виникнення стресу в медичних працівників. Поряд з цим встановлено фактори, що сприяють подоланню стресу. Для подальшого статистичного аналізу всі респонденти були розподілені на 2 групи залежно від рівня тривоги/страху. Порівняння цих груп за соціодемографічними показниками здійснювали за допомогою χ2-критерію Пірсона. Статистично значущих відмінностей між групами за всіма соціодемографічними індикаторами, окрім віку, не виявилося. Тобто тільки віковий фактор мав вплив на рівень тривоги/страху в медичних працівників у зв’язку з COVID-19 (p0.05). Порівняльний аналіз оцінки вираженості стресу в групах проводили з використанням U-критерію Манна-Уїітні. Встановлено, що медичні працівники зі значною тривогою/страхом мають високий ризик розвитку професійного стресу під час пандемії COVID-19 (p0.01). У висновку обґрунтовано необхідність розробки і впровадження заходів профілактики професійного стресу в медичних працівників в умовах сучасної епідемічної ситуац
Дод.точки доступу:
Pinchuk, I. Y.
Pishel, V. Y.
Polyvianaia, M. Y.
Yachnik, Y. V.
Virchenko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Jones, R. P.
Periods of unexplained higher deaths and medical admissions coexist with changes in staff sickness absence [Текст] / R. P. Jones // Досягнення біології та медицини. - 2018. - № 2. - С. 31-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (осложнения)
Анотація: National Health Service (NHS) staff sickness absence in England shows unique on/off switching leading to successive and prolonged periods of higher and lower sickness absence. This on/off switching shows evidence for spatiotemporal spread and the expected stochastic-based variation in the magnitude of the ‘outbreak’ in different locations. Effects due to summer/winter and temperature can be excluded. A unique type of infectious event is proposed. Based on the range of conditions affected the sub-acute effects of the immune-modifying virus cytomegalovirus may be involved
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Professional burnout in staff of mental units: the role of working conditions [Text] / I. V. Papathanasiou [et al.] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - P44-52

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (психология, этиология)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология)
ПСИХИАТРОВ ПОМОЩНИКИ -- PSYCHIATRIC AIDES (психология)
Анотація: Aim of this study is to investigate the level of professional burnout of mental health employees and to investigate the possible influence of various mental health factors on professional burnout. A cross-sectional methodology was employed to this study. A cohort of 217 employees who work in mental health settings in Greece was recruited. Data were collected with a three – part structured questionnaire consisted by questions on personal, professional and demographic data of the respondents, questions whose answers will give the profile of the working conditions and the Maslach Burnout inventory. The average age was (39.00 ± 8.19) years, 75.11 % were women, 60.2 % declared married, 47.5 % of the sample members have graduated from higher education institutes (and as for the profession 63.13 % are nurses, 14.28 % doctors and 22.59 % other specialties. Burnout levels were found to be can moderate, with the occupation, in particular nursing, understanding the context and purpose of work and cooperation between professionals, being aggravating factors. Research findings have shown moderate levels of burnout and several factors have been found to have an impact. Experience has been found as the most important factor for mental health sector
Метою даного дослідження є вивчення рівня професійного вигорання працівників системи охорони психічного здоров’я та можливого впливу різних факторів психічного здоров’я на професійне вигорання. У цьому дослідженні використано метод «поперекових зрізів». Була сформована вибірка з 217 співробітників, що працюють в психіатричних установах у Греції. Дані були зібрані за допомогою трьохкомпонентної структурованої анкети, що складається з запитань про особисті, професійні та демографічні дані респондентів; питання, відповіді на які допоможуть створити профіль умови праці та причини вигоряння по Маслаху. середній вік склав (39,00 ± 8,19) року, 75,11 % – жінки, 60,2 % – сімейні, 47,5 % членів вибірки закінчили вищі навчальні заклади (по професії 63,13 % – медсестри, 14,28 % лікарів та 22,59 % інших спеціальностей). Визначення рівня вигорання, як було встановлено, корелює з виконанням професійних обовязків, зокрема, з сестринськими \ санітарними функціями, розумінням контексту та цілей роботи, якості співпраці між співробітниками, супутніми факторами. Встановлені найбільш значимі фактори генези професійного вигорання працівників закладів охорони психічного здоров’я. Досвід був визнаний найважливішим фактором для сектора охорони психічного здоров’я
Дод.точки доступу:
Papathanasiou, I. V.
Tsaras, K.
Christodoulou, E.
Daglas, A.
Kourakos, M.
Kleisiaris, Ch.
Fradelos, E. C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kyi-Kokarieva, V. G.
Socio-economic substantiation of expediency of seasonal influenza vaccine prophylaxis among medical workers [Text] / V. G. Kyi-Kokarieva, L. V. Kriachkova, L. I. Padalkо // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 4. - P205-212. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (лекарственная терапия, профилактика и контроль, экономика)
ВАКЦИНЫ ГРИППОЗНЫЕ -- INFLUENZA VACCINES (прием и дозировка, терапевтическое применение, экономика)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (тенденции, экономика)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (тенденции, экономика)
Анотація: The purpose of this study is to determine the socio-economic effectiveness of seasonal influenza vaccine prophylaxis among health professionals based on the analysis of the morbidity with temporal disability (MTD) and the financial benefits of this preventive measure. The study included the collection and analysis of information on MTD and direct and indirect costs of influenza treatment compared to vaccine prophylaxis in “Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with Hospital” Dnipropetrovsk Regional Council” (ME “DRPC with Hospital” DRC”) during 2017-2020 (3 epidemic seasons). To assess the consequences of vaccine prophylaxis, the analysis of MTD indicators was performed, and the index and coefficient of anti-epidemic effectiveness were used. The economic effect was determined on the basis of the cost-benefit method using the analysis algorithm in the form of a “decision tree”. The information base for the analysis was the accounting and reporting and financial and economic documentation of the health care institution (HCI). The analysis of influenza MTD during the observation period revealed that all studied morbidity rates (number of cases per 100 employees; number of days per 100 employees; average case duration) were statistically significantly lower in vaccinated compared to unvaccinated (p0.001). Precautionary number of cases of MTD for influenza in the last year of observation (2019-2020) was 11.07 (95% CI 6.68-15.46) per 100 employees; days – 96.23 (95% CI 81.86-110.60) per 100 employees. The index of anti-epidemic efficiency during the study increased by 2.37 (95% CI 1.95-2.79), the coefficient of anti-epidemic effectiveness – by 15.16% (95% CI 11.17-18.01). The economic efficiency of vaccination of 69.44% of employees for one epidemic season (2019-2020) amounted to a total of UAH 248,976 or UAH 494 (56%) benefits per employee. The study proved the high medical, social and economic effectiveness of vaccine prophylaxis in HCI. Medical efficiency consists in a significant reduction in the morbidity with temporary disability, high levels and a tendency to increase the indicators of anti-epidemic efficiency. The economic effect is defined as the available monetary benefit from the vaccine prophylaxis. The resulting savings are the basis for optimizing the use of resources of the medical institution, including labor
Дод.точки доступу:
Kriachkova, L. V.
Padalkо, L. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Демецька, О.
«Нездорова дієта», або харчові звички медичних працівників [Текст] / О. Демецька // Фармацевт практик. - 2020. - № 12. - С. 14-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология, физиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология, тенденции)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология, статистика)
Анотація: Кількість доступних ґрунтовних даних щодо харчових звичок медичних працівників є вкрай обмеженою. Однак, як і у випадку із населенням у цілому, більшість студентів і фахівців галузі охорони здоров’я регіону Латинської Америки, США, Австралії та Великої Британії не дотримуються дієтичних рекомендацій своїх країн. Більшість з них споживають менше рекомендованого добового обсягу фруктів і овочів, цільнозернових, молочних продуктів і білка; менше 50% випивають вісім або більше склянок води на день; близько 30% щодня споживають продукти з високим вмістом жиру і цукру; більше половини (62,1%) дотримуються неадекватного режиму харчування. В цілому переважна більшість медичних працівників (74,5%) дотримуються дієти, яку можна віднести до категорії «нездорової»
Дрібні перекуси, їжа всухом’ятку, потім поїдання «всього та одразу» — багато залежить від спеціальності, навантаження і, власне, від бажання бодай намагатися вирішити проблему
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Князевич, Н. В.
Історико-правовий аналіз розвитку правового статусу медичного працівника [Текст] = Historical and legal analysis of the health care workers’ legal status development / Н. В. Князевич // Медичне право. - 2021. - N 2. - С. 9-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ, УПРАВЛЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH ADMINISTRATION (законодательство и юриспруденция, история, кадры)
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL (организация и управление)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (законодательство и юриспруденция, организация и управление)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Здійснено історико-правовий аналіз розвитку правового статусу медичного працівника від початку закладення перших норм поведінки та професійних обов’язків медичних працівників на території України. Висвітлено нормативно-правові акти, якими здійснювалось правове регулювання правового статусу медичних працівників у різні роки існування Української держави. Підкреслено важливість дослідження в контексті сучасного реформування сфери охорони здоров’я
The article is devoted to historical and legal analysis of the health care workers’ legal status development. The paper analyses the beginning of the establishment of the first rules of behavior and professional responsibilities of medical workers in Ukraine, as well as regulations governing the legal status of medical workers in different years in Ukraine. It has been emphasized on the importance of research in the context of the modern health sector reforms for the formation of its directions of implementation
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Алгоритм використання кишень спеціального робочого одягу медичних працівників бригад екстреної медицини як складова своєчасності порятунку при масовому ураженні [Текст] / С. В. Тихенко [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 151-155

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES
МЕДИЦИНА КАТАСТРОФ -- DISASTER MEDICINE
ЗАЩИТНАЯ ОДЕЖДА -- PROTECTIVE CLOTHING
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
МЕДИЦИНСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ ОДНОРАЗОВОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ -- DISPOSABLE EQUIPMENT
Дод.точки доступу:
Тихенко, С.В.
Тищенко, В.А.
Шваб, О.Л.
Ржевський, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Волкова, А. В.
Аналіз обізнаності фахівців сфери охорони здоров’я та населення щодо вірусних гепатитів у контексті децентралізації діагностики [] = Analysis of the awareness by healthcare professionals and the public about viral hepatitis in the context of decentralisation of diagnostics / А. В. Волкова, А. А. Ноздріна // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 5. - С. 20-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN (передача, профилактика и контроль, этиология)
МЕДИЦИНСКАЯ ГРАМОТНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ -- HEALTH LITERACY (использование, организация и управление, тенденции)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (организация и управление)
САНИТАРНОЕ ПРОСВЕЩЕНИЕ, ИНСТРУКЦИИ -- PATIENT EDUCATION HANDOUT
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ДАННЫХ СБОР -- DATA COLLECTION (статистика)
Анотація: Вірусні гепатити В та С є світовою проблемою громадського здоров’я. Особливістю вірусних гепатитів є зазвичай безсимптомний початок захворювання, тож саме рання діагностика і, відповідно, лікування хвороби на ранніх стадіях допоможуть досягти зменшення показників смертності та витрат, пов’язаних із лікуванням ускладнень. Метою нашого дослідження стало вивчення рівня обізнаності фахівців охорони здоров’я та населення щодо вірусних гепатитів, а також їх відношення до тестування на це захворювання. Відповідно до мети було розроблено форму для опитування фахівців сфери охорони здоров’я та форму опитування для населення. Для оброблення результатів опитування, їх опису і формування висновків використано методи порівняльного, статистичного, графічного та логічного аналізу. Встановлено, що 79% опитаних фахівців сфери охорони здоров’я вважають, що проблема поширення вірусних гепатитів є актуальною для українського суспільства, 37% вважають вірусні гепатити дуже небезпечним захворюванням. 63% респондентів знають відмінності в лікуванні, проте 60% відповіли невірно щодо можливості повного виліковування вірусного гепатиту С. Основними перешкодами щодо діагностики вірусних гепатитів визначено впевненість у тому, що люди не відносять себе до групи ризику (82,3%), але лише 23,3% опитаного населення не будуть проходити діагностику за цієї причини. Через вартість процедури відмовляться від тестування 13,8% населення. Встановлено, що 71% респондентів серед населення зазначили, що знають основні симптоми вірусного гепатиту, при цьому 84% не відносить себе до групи ризику інфікування. У разі відсутності симптомів 55% опитаних не готові за власні кошти придбати тест в аптеці для самодіагностики вірусного гепатиту. Однак, у разі підозри на захворювання придбати тест для самодіагностики в аптеці готові 89% опитуваних. У цілому, результати виконаного дослідження підкреслюють актуальність децентралізації послуг із діагностики вірусних гепатитів. Більшість респондентів, як серед групи населення, так і фахівців сфери охорони здоров’я, обізнані щодо шляхів інфікування вірусним гепатитом, проте не вважають необхідним проходити тестування. На нашу думку, нагальною є потреба в інформаційній кампанії саме з направленістю на необхідність щорічної діагностики цього захворювання. У подальшому, децентралізація тестування та проведення інформаційної кампанії у співпраці з фармацевтами сприятиме зниженню навантаження на економічну систему забезпечення хворих на вірусні гепатити тестуванням та лікуванням за рахунок держави
Viral hepatitis B and C (VH) is a global public health problem. The peculiarity of VH is usually asymptomatic onset of the disease, so early diagnosis and, accordingly, treatment of the disease at early stages will help to reduce mortality and costs associated with treatment of complications. The aim of our study was to investigate the level of awareness of health care professionals (HCPs) and the general population about VH, as well as their attitudes toward VH testing. In accordance with the objective, a survey form for healthcare professionals and a survey form for the general population were developed. Methods of comparative, statistical, graphical and logical analysis were used to process the survey results, describe them and draw conclusions. 79% of surveyed healthcare professionals believe that the problem of VH spread is relevant for Ukrainian society, 37% consider VH a very dangerous disease. 63% of respondents know the differences in treatment, but 60% answered incorrectly about the possibility of complete cure of HCV. The main obstacle to diagnosing VH is the belief that people do not belong to the risk group (82.3%), but only 23.3% of the surveyed population will not be diagnosed for this reason. Due to the cost of the procedure, 13.8% of the population will refuse to be tested. 71% of respondents said they knew the main symptoms of VH, while 84% did not consider themselves to be at risk of infection. In case of absence of symptoms, 55% of respondents are not ready to buy a test in a pharmacy for self-diagnosis of VH at their own expense. 89% of respondents are ready to buy a test for self-diagnosis in a pharmacy if they suspect VH. In general, the results of the study emphasize the relevance of decentralization of VH diagnostic services. The majority of respondents, both among the general population and healthcare professionals, are aware of the ways of VH infection, but do not consider it necessary to be tested. In our opinion, there is an urgent need for an information campaign focused on the need for annual VH diagnosis. In the future, decentralization of testing and information campaigns in cooperation with pharmacists will help reduce the burden on the economic system of providing testing and treatment for people with VH at the expense of the state
Дод.точки доступу:
Ноздріна, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Хайдарова, Т. С.
    Анализ кадровых возможностей врачебного корпуса для усиления профилактической деятельности в системе первичной медико-санитарной помощи республики Казахстан [Текст] / Т. С. Хайдарова, Р. Н. Нурмуханбетова // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины : Науч.- практ. журн. - 2011. - № 5. - С. 56-57. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0869-866X

Рубрики: Медицинская помощь первичная

   Первичная профилактика

   Медицинский персонал

   Казахстан

Дод.точки доступу:
Нурмуханбетова, Р. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ассоциации [Текст] // Проблемы медицины. - 1999. - № 1-2. - С. 74-87

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (организация и управление)
АССОЦИАЦИЯ -- ASSOCIATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Науменко, Г. М.
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу Г. М. Науменко [Текст] / Г. М. Науменко // НейроNEWS. - 2020. - № 8. - С. 30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (осложнения, профилактика и контроль)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (организация и управление, психология, тенденции)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ, АДМИНИСТРАТИВНЫЕ КАДРЫ -- HEALTH FACILITY ADMINISTRATORS (организация и управление, тенденции)
РЕЛАКСАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- RELAXATION THERAPY (использование, организация и управление, тенденции)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Виклики, які виникають перед працівниками сфери охорони здоров’я часто призводять до концентрації уваги лише на зовнішніх загрозах. Це може створювати «невидимі зони» на шляху до усвідомлення внутрішніх загроз для здоров’я та ефективного розвитку організації. Щоб успішно орієнтуватися на зовнішніх викликах, потрібно не тільки сильне керівництво, але й віддані та продуктивні лікарі, які працюють у партнерстві з керівниками. Управлінська ланка переважно прагне до того, щоб її працівники були залучені, спритні, стійкі та допомагали у створенні ефективніших моделей надання медичної допомоги, що в такий спосіб підвищувало би продуктивність та ефективність організації. На жаль, сьогоднішні керівники охорони здоров’я стикаються із цими викликами, маючи вже достатньо виснажених та зневірених медичних працівників. Згідно з даними національних досліджень, принаймні 50 % лікарів переживають професійне вигорання. Саме тому поява зацікавленості у впровадженні добробуту та комфортних умов для тих, кого наймають, або навчають цілком виправдана, як для системи охорони здоров’я, медичних організацій так і навчальних закладів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Чернетенко, О.
Відпустка медичному працівникові - інваліду II групи [Текст] / О. Чернетенко // Управління закладом охорони здоров’я. - 2017. - N 7. - С. 31-32

MeSH-головна:
ОТПУСК ПО СЕМЕЙНЫМ ОБСТОЯТЕЛЬСТВАМ -- FAMILY LEAVE (законодательство и юриспруденция, стандарты)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (законодательство и юриспруденция, организация и управление)
ИНВАЛИДЫ -- DISABLED PERSONS (законодательство и юриспруденция)
СОЦИАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- SOCIAL SECURITY (законодательство и юриспруденция)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Виявлення ознак синдрому емоційного вигорання під час медичних симуляційних тренінгів [Текст] = The emotional burnout syndrome signs identification during medical training simulation / В. В. Артьоменко [и др.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2016. - Т. 20, № 1. - С. 125-127. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика)
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (психология, тенденции)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
Дод.точки доступу:
Артьоменко, В. В.
Єльчанінова, С. І.
Носенко, В. М.
Вастьянов, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Влияние химических профессиональных факторов на развитие аллергических заболеваний у медицинских работников [Текст] / А. В. Лебедева [и др.] // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2015. - № 2. - С. 61-64 . - ISSN 0016-9900

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагноз)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Дод.точки доступу:
Лебедева, А. В.
Рослая, Н. А.
Плотко, Э. Г.
Ельцова, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Дністрянська, А. П.
Вплив акушерського та гінекологічного насилля, пов’язаного з болем, на стан якості життя жінок [Текст] = Impact of obstetric and gynecological violence related to pain on women’s quality of life / А. П. Дністрянська, Η. І. Нагорна // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 3. - С. 12-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ -- GYNECOLOGICAL EXAMINATION (вредные воздействия, психология, тенденции)
БОЛИ -- PAIN (психология, этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (тенденции)
Анотація: Тема акушерської та гінекологічної агресії є широко розповсюдженою, але одночасно табуйованою. Причиною є стигми та страхи жінок, відносно яких було вчинено медичні насильницькі дії. Це те, про що не говорять вголос, не виносять на загальний огляд, адже за цим криються біль та сором. Тому тематиці акушерського насилля не придають ніякого значення. За сучасними даними, кожна третя жінка у світі страждає від негуманних дій лікарів-акушерів, і ці дії ведуть до непоправних наслідків у житті кожної жінки
Мета: оцінка впливу акушерського насилля на якість життя жінок; визначити основні шляхи подолання цієї проблеми. Встановлено, що негативний досвід відвідування гінеколога, що було пов’язане з відчуттям болю, викликає відчуття страху перед наступним оглядом; це зменшує відвідування для профілактичних оглядів, що може призвести до виявлення хвороб на пізніх стадіях розвитку та ускладнити їх лікування. Негативний досвід відвідування гінеколога, пов’язаний з відчуттям болю, погіршує якість життя жінки за показниками компоненти “Психічне здоров’я”. Встановлення наявності факторів акушерського та гінекологічного насилля потребує психологічної допомоги пацієнткам та опрацювання етичних підходів до надання медичної допомоги лікарями і медичним персоналом та удосконалення методів знеболення
Дод.точки доступу:
Нагорна, Η. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Шелигін, О. С.
    Вплив умов праці на стан здоров’я жінок-медичних працівників [Текст] / О. С. Шелигін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 5. - С. 108-111

Рубрики: Медицинский персонал

   Профессиональная гигиена

   Репродуктивное здоровье

Кл.слова (ненормовані):
ОРГАНИЗАТОРУСПИСОК
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Вплив фізичних факторів на анестезіологічну бригаду під час аеромедичної евакуації гелікоптером [Текст] / О. В. Полякова [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 215-216

MeSH-головна:
ТРАНСПОРТИРОВКА БОЛЬНЫХ -- TRANSPORTATION OF PATIENTS
ВОЗДУШНО-ТРАНСПОРТНЫЕ САНИТАРНЫЕ СРЕДСТВА -- AIR AMBULANCES (кадры)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Дод.точки доступу:
Полякова, О. В.
Сорокіна, О. Ю.
Денисюк, К. В.
Шаповал, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Чорна, В. В.
Гігієнічні заходи з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики захворювань медичних працівників [Текст] = Hygienic measures to optimize the functioning of health care facilities and disease prevention of health workers / В. В. Чорна, Л. Б. Фурман, В. М. Подолян // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 2. - С. 45-52

MeSH-головна:
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ГИГИЕНА -- HYGIENE
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (профилактика и контроль)
Анотація: Мета: провести гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики, ранньої діагностики порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань медичних працівників (МП) закладів охорони здоров’я
Запропонована модель центрів охорони професійного здоров’я ЗОЗ. Функціями цих закладів є: електронний моніторинг здоров’я та захворювання МП, диспансеризація, профілактично-консультативна допомога, допомога щодо підготовки/перепідготовки/підвищення кваліфікації медичних кадрів. Надані основні принципи профілактичних заходів щодо професійних захворювань МП. На основі отриманих даних запропоновані заходи для покращення здоров’я МП: розробка відповідних нормативно-правових документів з охорони праці у медичній галузі, поліпшення умов праці, внутрішньолікарняного середовища, побутових умов для відпочинку, організації раціонального харчування, психологічного розвантаження шляхом створення центрів охорони професійного здоров’я
Purpose: to carry out a hygienic substantiation of measures to optimize the functioning of health care facilities and prevention, early diagnosis of mental health disorders as the basis of occupational diseases of health care facilities
The model of "Occupational Health Centers" of the CHP is proposing. The functions of these institutions include electronic monitoring of health and diseases of MP, medical examination, preventive counseling, assistance in training/retraining / advanced training of medical personnel. Based on the obtained data, measures are proposing to improve the health of MP: development of relevant legal documents on health and safety in the medical field, improvement of the in-hospital environment, nutrition, psychological relief by creating "Occupational Health Centers"
Дод.точки доступу:
Фурман, Л. Б.
Подолян, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Гігієна та охорона праці медичного персоналу в умовах подолання пандемії COVID-19 (перше повідомлення) / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 3. - С. 10-18

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (этиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Анотація: Небезпеку зараження медичних працівників вірусом SARS-CoV-2 підвищує дефіцит засобів індивідуального захисту, неправильне їх використання.
Опасность заражения медицинских работников вирусом SARS-CoV-2 повышает дефицит средств индивидуальной защиты, неправильное их использование.
Дод.точки доступу:
Яворовський, О. П.
Шкурба, А. В.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Харчук, Л. В.
Бугро, В. І.
Риган, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)