Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Мелдронат -- тер прим -- фарм<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи з 1 по 3

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Циркин В. И., Сизова Е. Н., Подтетенев А. Д.
Назва : Триметазидин и мелдронат как ?2-адреносенсибилизаторы прямого действия (экспериментальные доказательства)
Місце публікування : Российский кардиологический журнал. - 2002. - № 1. - С. 45-52 (Шифр РР9/2002/1)
Предметні рубрики: Мелдронат-- тер прим-- фарм
MeSH-головна: ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
ТРИМЕТАЗИДИН -- TRIMETAZIDINE
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ADRENERGIC AGENTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурчинський С. Г.
Назва : Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту
Місце публікування : НейроNEWS. - 2020. - № 7. - С. 24-29 (Шифр НУ43/2020/7)
Предметні рубрики: Мелдронат-- тер прим-- фарм
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE
Анотація: Підсумовуючи, варто додати, що саме комбінована нейропротекція у пацієнтів, які страждають як на судинну, так і на нейродегенеративну патологію, із використанням максимально обґрунтованого поєднання різних лікарських засобів може сприяти підвищенню інтересу лікарів-неврологів до цієї стратегії. Її можна вважати безальтернативною у відновлювальному періоді ішемічного інсульту за різних форм хронічної ішемії головного мозку, судинної та змішаної форм деменцій тощо. Комбінування цитиколіну і мельдонію наразі є одним із найперспективніших інструментів зазначеної стратегії терапії різних форм неврологічної патології
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Volynskyi D. A., Vakalyuk I. P., Denina R. V., Zvonar P. P., Volynska N. M.
Назва : sST 2 as a marker of the treatment of patients after myocardial infarction with accompanying arterial hypertension on the background of treatment with meldonium and folic acid [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :sST2 як маркер ефективності лікування пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда із супутньою артеріальною гіпертензією на фоні лікування мельдонієм і фолієвою кислотою
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 10-16 (Шифр АУ50/2023/4)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
Предметні рубрики: Мелдронат-- тер прим-- фарм
MeSH-головна: БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Coronary artery disease (CAD) is one of the leading reason of mortality in Ukraine and all over the world. Arterial hypertension (AH) is the most common manageable factor in cardiovascular morbidity. Every third Ukrainian suffers from this disease. The presence of AH in a patient often becomes the reason for the further development of stable coronary artery disease (SCAD) due to the close pathogenetic connection of both pathologies. sST2 is a modern marker of cardiac fibrosis, which can help to evaluate the effectiveness of the underlying treatment for the patients with SCAD and concomitant AHTo study the possibility of using sST2 as a marker of the effectiveness of treatment of patients after a myocardial infarction with accompanying arterial hypertension on the background of treatment with meldonium and folic acid. Materials and methods. During our study we observed 40 patients with SCAD FC II-III and concomitant AH stage III, who had an acute myocardial infarction and underwent percutaneous coronary intervention with balloon angioplasty and stenting. All examined were divided into 2 groups of 20 patients each. The first group received standard treatment. The second group in addition to standard treatment, received a combination of folic acid and meldonium. In the course of the work, a detailed analysis of the results of general clinical, laboratory and instrumental examination methods was carried out. Laboratory study of sST2 levels in blood plasma was carried out by quantitative enzyme immunoassay. Results. We observed improvement of all Echocardiography parameters in patients of both groups. Somewhat more significant changes were recorded in the analysis of end systolic diameter of left ventricle. So, if in the first group the decrease in this indicator occurred gradually and amounted to an average of 7-8% after 6 months of treatment, then in the group of combined application of meldonium and folic acid against the background of traditional therapy, a significant reduction in ESD by 10.5% was recorded. The indicator decreased from 4.2 cm to 3.8 cm (p0.05). Also there was a different trend regarding the dynamics of thickness of the posterior wall during systole. In the first group the reduction of this indicator at the end of the study was 5.7% (p0.05). In the second group this indicator decreased from 1.13 cm to 1.11 cm after 1 month of treatment and to 0.89 cm after 6 months. That is, the decrease in the first stage was only 1.8% (p0.05), and then 26.9% (p0.05). In the course of the study, an increase in LVEF was found among patients with SCAD with concomitant AH. The increase in this indicator after 6 months was 3-4% among all the examined, regardless of the applied drug therapy. We observed the decrease in the concentration of sST2 in both groups of patients. However, it was reliable only among patients to whom, in addition to standard treatment, we added a combination of meldonium and folic acid. In the group of patients on SCAD with concomitant hypertension, a weak direct correlation between the level of ST2 and LVMI was established. The correlation coefficient in this case was r0.05). Conclusions. In the course of our study, the feasibility of using sST2 as a marker of the effectiveness of treatment of patients after a myocardial infarction with accompanying AH against the background of treatment with meldonium and folic acid was established. Application of myocardial cytoprotectors reliably reduced the concentration of a sST2, which makes their use in the complex treatment of patients after MI with concomitant AH reasonableІшемічна хвороба серця (ІХС) є однією з основних причин смертності в Україні та в усьому світі. Артеріальна гіпертензія (АГ) є найбільш поширеним керованим фактором серцево-судинної захворюваності. sST2 — це сучасний маркер кардіофіброзу, який може допомогти оцінити ефективність основного лікування пацієнтів з ІХС та супутньою АГМета. Вивчити можливість застосування sST2 як маркера ефективності лікування пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда із супутньою артеріальною гіпертензією на фоні лікування мельдонієм і фолієвою кислотою. Матеріали та методи. Обстежено 40 пацієнтів із СІХС ФК ІІ-ІІІ та супутньою АГ ІІІ стадії після гострого інфаркту міокарда та ургентного стентування. Хворих було поділено на 2 групи по 20 пацієнтів: ті, які отримували стандартне лікування, і ті, які, окрім стандартного лікування, отримували комбінацію фолієвої кислоти і мельдонію. У процесі дослідження ми провели аналіз результатів загальноклінічних, лабораторних та інструментальних методів обстеження. Лабораторне дослідження рівнів sST2 у плазмі крові проводили шляхом кількісного імуноферментного аналізу. Показники серцевої гемодинаміки визначали методом ЕхоКГ. Результати. Спостерігалося покращення всіх показників ЕхоКГ у пацієнтів обох груп. Більш суттєві зміни зафіксовано стосовно КСР лівого шлуночка. Також спостерігалася інша тенденція щодо динаміки товщини задньої стінки ЛШ у систолу. У 1-й групі зниження цього показника становило 5,7% (p0,05), а в 2-й групі ‑ 26,9% (p0,05). Виявлено підвищення ФВ ЛШ у хворих на стабільну ІХС із супутньою АГ. Приріст цього показника становив 3-4% серед усіх обстежених. Зафіксовано зниження sST2 в обох групах пацієнтів. Проте він був достовірним лише у тих пацієнтів 2-ої групи (можливо у пацієнтів 2-ї групи ?). Встановлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між рівнем sST2 та ІМЛШ. Висновки. Встановлено доцільність використання sST2 як маркера ефективності лікування хворих після інфаркту міокарда із супутньою АГ на фоні лікування мельдонієм і фолієвою кислотою. Застосування цитопротекторів достовірно знижувало концентрацію sST2, що робить доцільним їх використання у комплексному лікуванні хворих після перенесеного ІМ із супутньою АГ
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)