Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (12)Рідкісні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Менструальный цикл<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 95
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Козуб, Т. О.
    Можливості лікування стрес-індукованих порушень менструального циклу за допомогою фітотерапії [Текст] = Possibilities of treatment of stress-induced disorders of the menstrual cycle with phytotherapy / Т. О. Козуб, В. В. Гнатюк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 1. - С. 62-72. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов, физиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (лекарственная терапия)
Анотація: Репродуктивна система жінки є одним із чутливих індикаторів стану здоров’я організму. Її порушення свідчать про розвиток в організмі будь-якого патологічного процесу, що часто проявляється змінами специфічних функцій. Особ­ливої актуальності сьогодні набуває вплив постійного стресу під час війни на жінок, які перебувають на прифронтових територіях. За сучасних умов, коли психоемоційний стрес є частиною щоденного існування, це призводить до формування патологій, які знижують якість життя і фертильність жінки. Мета дослідження: вивчення впливу стресу на організм жінки і формування стрес-індукованих порушень менструального циклу та аналіз впливу фітотерапії у комплексному лікуванні таких станів у жінок. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 50 жінок репродуктивного віку (18–45 років) з різними формами стрес-індукованих порушень менструального циклу, які розвинулися під час перебування на прифронтових територіях. Пацієнткам діагностовано такі розлади менструального циклу: відсутня, мізерна та нечаста менструація, надмірні, часті та нерегулярні менструації, біль та інші стани, пов’язані із жіночими статевими органами та менструальним циклом. Усім пацієнткам проводили клініко-лабораторні, гормональні та інструментальні обстеження для визначення форми порушення менструального циклу. На тлі основної терапії зазначених патологій усім пацієнткам призначали дієтичну добавку, у складі якої купаж рослинних порошкоподібних екстрактів: плодів прутняку звичайного – 43,87 мг, коренів дуднику китайського – 43,87 мг, коренів лабазнику шестипелюсткового – 43,87 мг, коренів петрушки кучерявої (свіжих) – 18,06 мг, коренів селери пахучої (свіжих) – 18,06 мг, трави підмареннику справжнього – 16,13 мг, квіток нагідок лікарських – 16,13 мг, протягом 3 міс по 2 капсули 2 рази на добу з метою досягнення гормонокоригувального, заспокійливого, знеболювального, сечогінного ефектів. Контрольні клініко-гормональні та інструментальні дослідження проводили через 3 міс. Результати. У дослідженні виявлено відсутність або зменшення скарг (емоційна лабільність – на 68%, періодичний головний біль – на 36%, порушення сну – на 48%, тривожність – на 50%, стомлюваність – на 60%), нормалізацію гормонального фону – зниження рівня пролактину у 2 рази, кортизолу та фолікулостимулювального гормону – в 1,5 раза, лютеїнізуючого гормону – в 1,7 раза, естрадіолу – в 1,3 раза та підвищення вмісту прогестерону у 7 разів. Відзначено зменшення або зникнення клінічних симптомів, які свідчили про порушення менструального циклу, а саме – нормалізацію частоти, тривалості і регулярності менструального циклу, зменшення обсягу крововтрати та проявів дисменореї. Висновки. Фітотерапія, у складі якої наявний препарат з купажем рослинних порошкоподібних екстрактів: плодів прутняку звичайного – 43,87 мг, коренів дуднику китайського – 43,87 мг, коренів лабазнику шестипелюсткового – 43,87 мг, коренів петрушки кучерявої (свіжих) – 18,06 мг, коренів селери пахучої (свіжих) – 18,06 мг, трави підмареннику справжнього – 16,13 мг, квіток нагідок лікарських – 16,13 мг, є ефективною у комплексному лікуванні різних форм стрес-індукованих порушень менструального циклу
A woman’s reproductive system is one of the sensitive indicators of the female health. Its disorders indicate the development of any pathological process in the organism, which is often manifested by changes in specific functions. The impact of constant stress during the war on women who are in the frontline territories is becoming especially relevant today. In modern conditions, when psycho-emotional stress is a part of daily existence, it leads to the formation of pathologies that reduce the quality of life and fertility of a woman. The objective: to study the impact of stress on the female organism and the formation of stress-induced disorders of the menstrual cycle and to analyze the effect of phytotherapy in the complex treatment of such conditions in women. Materials and methods. 50 women of reproductive age (18–45 years old) with various forms of stress-induced menstrual cycle disorders, which developed during their stay in the front-line territories, were under observed. The patients were diagnosed with the following disorders of the menstrual cycle: absent of menstruation, light and infrequent menstruation, heavy, frequrnt and irregular menstrustions, pain and other contitions related to female sexual organs and menstrual cycle. All patients had clinical and laboratory, hormonal and instrumental examinations to determine the form of menstrual cycle disorder. Together with the basic therapy of the specified pathologies, all patients were prescribed a dietary supplement, which included a mixture of plant powder extracts: Vitex agnus-castus – 43,87 mg, Angelica sinensis – 43,87 mg, Filipendula vulgaris – 43,87 mg, Petroselinum crispum – 18,06 mg, Apium graveolens – 18,06 mg, Galium verum – 16,13 mg, Calendula officinalis – 16,13 mg, for 3 months, 2 capsules 2 times a day with with the aim of achieving hormone-correcting, sedative, analgesic, diuretic effects. Control clinical-hormonal and instrumental studies were conducted after 3 months. Results. During the study reduction of complaints was observeed (emotional lability – by 68%, periodic headache – by 36%, sleep disturbances – by 48%, anxiety – by 50%, fatigue – by 60%), as well as the normalization of the hormonal level – a decrease of prolactin concentration in 2 times, cortisol and follicle-stimulating hormone – 1.5 times, luteinizing hormone – 1.7 times, estradiol – 1.3 times, and an increase of progesterone level – in 7 times. A decrease or disappearance of clinical symptoms the menstrual cycle disorders, namely, a normalization of the frequency, duration and regularity of the menstrual cycle, a decrease in the amount of blood loss and manifestations of dysmenorrhea were determined. Conclusions. Phytotherapy, the composition of which contains a preparation with a blend of plant powder extracts: Vitex agnus-castus– 43,87 mg, Angelica sinensis – 43,87 mg, Filipendula vulgaris – 43,87 mg, Petroselinum crispum – 18,06 mg, Apium graveolens – 18,06 mg, Galium verum – 16,13 mg, Calendula officinalis – 16,13 mg, is effective in complex treatment of various forms of stress-induced menstrual cycle disorders
Дод.точки доступу:
Гнатюк, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Старовєр, А. В.
    Аномальні маткові кровотечі у підлітків: сучасні погляди на проблему [Текст] = Abnormal uterine bleeding in adolescents: modern views of the problem / А. В. Старовєр, Д. Г. Коньков, Н. Г. Масиброда // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 2. - С. 9-17. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (диагностика, этиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
Анотація: У наведеному аналітичному огляді літератури розглядаються сучасні погляди на становлення менструальної функції, оцінювання менструального циклу, діагностику, лікування та попередження аномальної маткової кровотечі (АМК) у підлітків, адже ця кровотеча є найпоширенішою гінекологічною скаргою у дівчаток-підлітків. Мета цього огляду полягала у виявленні відмінностей у діагностиці, спостереженні та лікуванні пацієнток-підлітків залежно від ступеня тяжкості менструальної кровотечі. Для цього був проведений пошук та аналіз літератури у наукометричній базі PubMed за останні 20 років щодо захворюваності, етіології, діагностики та клінічного менеджменту пубертатної вагінальної кровотечі. АМК є поширеною проблемою, яка негативно впливає на якість життя дівчини, а також може свідчити про наявність патології, що формується або вже сформована. Основною причиною АМК у підлітковому віці є ановуляція, однак під час обстеження також необхідно виключити вагітність, кровотечу з прямої кишки чи сечівника, наявність стороннього тіла, травми та захворювань, що передаються статевим шляхом, незалежно від анамнезу. Слід мати на увазі, що підліткам може бути складно звернутися до лікаря по допомогу або отримати доступ до послуг щодо проблем, пов’язаних з менструальним циклом. Отже, пубертатна кровотеча вимагає не лише мультидисциплінарного та проліпрофільного підходу, а й доступного менеджменту. Вичікувальна тактика та спостереження є достатнім варіантом ведення при легкій формі АМК, але, з іншого боку, кровотеча, що загрожує життю, може вимагати використання високих доз комбінованих оральних контрацептивів, прогестинів, внутрішньовенного уведення естрогену та/або інтервенційних процедур. Ретельний збір анамнезу та клінічне обстеження з метою виявлення можливих причин та асоційованих факторів ризику можуть допомогти встановити причини АМК, за яких не показані подальші дослідження, та альтернативні діагнози, що потребують спеціального лікування та додаткових обстежень. Наведений огляд буде корисним для клініцистів щодо розроблення оптимального підходу до оцінювання і терапії легкої та тяжкої АМК у пубертатному віці
The current analytical literature review examines modern views on the development of menstrual function, evaluation of the menstrual cycle, diagnosis, treatment and prevention of abnormal uterine bleeding (AUB) in adolescents, because this bleeding is the most common gynecological complaint in adolescent girls. The aim of this review was to identify differences in the diagnosis, monitoring and treatment of adolescent patients depending on the severity of menstrual bleeding. For this purpose, a literature search and analysis was conducted in the PubMed scientometric database for the past 20 years regarding the incidence, etiology, diagnosis, and clinical management of pubertal vaginal bleeding. AUB is a common problem that negatively affects a girl’s quality of life, and can also indicate the presence of a pathology that is forming or has already developed. The main cause of AUB in adolescence is anovulation, but pregnancy, bleeding from the rectum or urethra, the presence of a foreign body, trauma, and sexually transmitted diseases must also be excluded during the examination, regardless of history. It is ought to pay attention that it can be difficult for teenagers to visit a doctor or access services for problems related to the menstrual cycle. Therefore, pubertal bleeding requires not only a multidisciplinary and pro-proliferative approach, but also affordable management. Watchful waiting and observation are sufficient management options for mild AUB, but, on the other hand, life-threatening bleeding may require the use of high-dose combined oral contraceptives, progestins, intravenous estrogen, and/or interventional procedures. A thorough history and clinical examination to identify possible causes and associated risk factors can help identify causes of AUB that do not warrant further investigation and alternative diagnoses that require specific treatment and additional investigations. This review will be useful for clinicians to develop an optimal approach to the assessment and therapy of mild and severe AUB in puberty
Дод.точки доступу:
Коньков, Д. Г.
Масиброда, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Hormonal homeostasis in women of reproductive age with adenomyosis / V. O. Beniuk [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P6-9. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (кровь, патофизиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (кровь, патофизиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровь)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция)
ГОНАДОТРОПИНЫ ГИПОФИЗАРНЫЕ -- GONADOTROPINS, PITUITARY (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
Анотація: The problem of adenomyosis is particularly relevant for patients of reproductive age, as it is accompanied by the significant disturbances of menstrual and generative functions. The article presents the results of studying the condition of the hypothalamic-pituitary-ovarian system in women of reproductive age with adenomyosis. The objective: to study the state of the hypothalamic-pituitary-ovarian system in women of reproductive age with benign endometrial and myometrial pathology. Materials and methods. The main group included 120 women of reproductive age with benign endometrial and myometrial pathology (adenomyosis, endometrial hyperplasia and combined pathology), and the control group included 40 healthy women without gynecological pathology. The functional state of the hypothalamic-pituitary-ovarian system was evaluated by the levels of follicle-stimulating hormone (FSH), luteinizing hormone (LH), prolactin (PRL), estradiol (E2) and progesterone (P) in blood serum in different phases of the menstrual cycle. Results. In women with adenomyosis, endometrial hyperplasia and combined pathology, there is hyperproduction of gonadotropic hormones with an increase of their secretion level compared to a group of healthy women: the average concentration of FSH, regardless of the phase of the menstrual cycle, increased by 1.9 times (p0.05), LH – 2.2 times, PRL – 2 times, which indicates the presence of hyperprolactinemia. Both in the I and II phases of the menstrual cycle, the occurrence of additional FSH and LH peaks from basal hormone secretion was determined in patients of the main group, which reached the level of hormone concentration in the ovulatory peak. In the patients of the main group, hyperestrogenemia during the entire menstrual cycle and hypoprogesteronemia were detected. The expression of hormonal shifts depended on gynecological pathology (adenomyosis, endometrial hyperplasia and combined pathology) and the functional state of the woman. Conclusions. The indicators of gonadotropic and prolactin-stimulating activity of the pituitary gland in women with benign uterine pathology confirm the participation of FSH, LH and prolactin in the complex processes of regulation of the reproductive system
Дод.точки доступу:
Beniuk, V. O.
Kurochka, V. V.
Susak, K. I.
Drupp, Yu. G.
Bala, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Pylypenko, N.
    Fetal macrosomia: analysis of the maternal and neonatal outcomes and complications [Text] = Макросомія плода: аналіз материнських та неонатальних результатів та ускладнень / N. Pylypenko, I. Tuchkina // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - P90-95. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПЛОДА МАКРОСОМИЯ -- FETAL MACROSOMIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ У ПОДРОСТКОВ -- PREGNANCY IN ADOLESCENCE (иммунология, кровь, метаболизм, профилактика и контроль)
ПОЛОВОЕ СОЗРЕВАНИЕ -- SEXUAL MATURATION (иммунология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (иммунология, кровь, метаболизм)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, профилактика и контроль, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование)
Анотація: It is well known that the health of the child depends largely on the health of his mother during pregnancy. There are no clear criteria in the available sources and clinical protocols for predicting the risk of macrosomia, which may further adversely affect pregnancy management in general. Our aim was to analyze the maternal and neonatal outcomes and complications in Ukrainian cohort of patients during pregnancy with fetal macrosomia by conducting a prospective analysis of the history of pregnancies and childbirth of adolescent girls’ mothers with gynecological pathology, born with large to gestational age from the reference indicators. This was a retrospective cohort study. 68 histories of pregnancy and childbirth were analyzed. The incidence of maternal and neonatal complications in pregnant women with macrosomia (birth weight greater than 4000 g) was compared with that in pregnancy with normal body weight (2500–4000 g). Macrosomia is associated with significantly higher maternal age and gestational age. In macrosomia, significantly more births were completed by caesarean section. With a fetal weight above 4500 g, the risk of postpartum hemorrhage increased. Macrosomia has been shown to be associated with severe adverse outcomes for both mother and fetus
Загальновідомо, що здоров'я дитини багато в чому залежить від здоров'я матері під час вагітності. У доступних джерелах і клінічних протоколах відсутні чіткі критерії прогнозування ризику макросомії, що може негативно позначитися на веденні вагітності в цілому. Нашою метою було проаналізувати материнські та неонатальні результати та ускладнення в українській когорті пацієнтів під час вагітності з макросомією плода шляхом проведення проспективного аналізу анамнезу вагітностей та пологів матерів дівчат-підлітків із гінекологічною патологією, народжених від великого до гестаційного віку від опорні показники. Це було ретроспективне когортне дослідження. Проаналізовано 68 історій вагітності та пологів. Частота материнських та неонатальних ускладнень у вагітних з макросомією (маса тіла при народженні понад 4000 г) порівнювалася з такою при вагітності з нормальною масою тіла (2500–4000 г). Макросомія пов'язана зі значно вищим віком матері та гестаційним віком. При макросомії достовірно більше пологів завершилося кесаревим розтином. При масі плода понад 4500 г збільшувався ризик післяпологової кровотечі. Було показано, що макросомія пов'язана з важкими несприятливими результатами як матері, так плода
Дод.точки доступу:
Tuchkina, I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Ковалишин, О. А.
    Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду: до питань патогенезу і діагностики [Текст] = Abnormal uterine bleeding during puberty: to the pathogenesis and diagnosis / О. А. Ковалишин // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 39-46. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МЕНОРРАГИЯ -- MENORRHAGIA (генетика, диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
МАТКА -- UTERUS (ультрасонография)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
Анотація: Мета дослідження: вивчення генетичних аспектів патогенезу аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду (АМК ПП) та оцінювання ефективності діагностичних заходів з урахуванням наявності або відсутності мутації гена MTHFR С677Т
Проведений аналіз наявності мутації гена MTHFR С677Т у дівчат з АМК ПП доводить, що мутація даного гена у 6 разів частіше спостерігається у пацієнток, народжених від вагітностей, ускладнених прееклампсією, і у 7 разів частіше у дівчат з АМК ПП, які народились від матерів з невиношуванням в анамнезі, порівняно з тими, які народжені від фізіологічно нормальної вагітності
The objective: to study the genetic aspects of the pathogenesis of abnormal uterine bleeding during puberty (AUB PP) and to evaluate the effectiveness of diagnostic measures taking into account the presence or absence of mutations in the MTHFR C677T gene
The analysis of the presence of mutations in the MTHFR C677T gene in girls with AUB PP demonstrates that mutation in this gene is 6 times more often in patients who were born from the pregnancies complicated by preeclampsia, and 7 times more often in girls with AUB PP who were born from the mothers with pregnancy loss in the anamnesis, in comparison with those who were born from physiologically normal pregnancy
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Гормональний гомеостаз у жінок репродуктивного віку з аденоміозом / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 10-13. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (кровь, патофизиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (кровь, патофизиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровь)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция)
ГОНАДОТРОПИНЫ ГИПОФИЗАРНЫЕ -- GONADOTROPINS, PITUITARY (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
Анотація: Проблема аденоміозу має особливу актуальність для пацієнток репродуктивного віку, оскільки він супроводжується значними порушеннями менструальної та генеративної функцій. У статті представлені результати вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку за наявності аденоміозу. Мета дослідження: вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія. Матеріали та методи. До основної групи увійшли 120 жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія), до контрольної – 40 здорових жінок без гінекологічної патології. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи оцінювали за даними рівнів фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину (Прл), естрадіолу (Е2) та прогестерону (П) у сироватці крові у різні фази менструального циклу. Результати. У жінок з аденоміозом, гіперплазією ендометрія та поєднаною патологією відзначається гіперпродукування гонадотропних гормонів із підвищенням рівня їхньої секреції порівняно з групою здорових жінок: середня концентрація ФСГ незалежно від фази менструального циклу збільшена в 1,9 раза (р0,05), ЛГ – у 2,2 раза, Прл – у 2 рази, що свідчить про наявність гіперпролактинемії. Як у І, так і у II фазі менструального циклу у хворих основної групи фіксували виникнення додаткових піків ФСГ та ЛГ від базальної секреції гормону, які досягали величини вмісту гормонів в овуляторний пік. У пацієнток основної групи виявлена гіперестрогенемія протягом усього менструального циклу та гіпопрогестеронемія. Вираженість гормональних зсувів залежала від гінекологічної патології (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія) та функціонального стану жінки. Висновки. Показники гонадотропної та пролактинстимулювальної активності гіпофіза у жінок із доброякісною патологією матки підтверджують участь ФСГ, ЛГ та пролактину у складних процесах регуляції репродуктивної системи
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Курочка, В. В.
Сусак, К. І.
Друпп, Ю. Г.
Бала, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Момро, Я. В.
    Роль фармацевтичної опіки при лікуванні порушень менструального циклу у жінок репродуктивного віку [Текст] / Я. В. Момро // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 71


MeSH-головна:
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: Порушення менструального циклу є найбільш поширеною проблемою з якою до лікаря-гінеколога звертаються жінки репродуктивного віку. Найчастіше серед порушень менструальної функції зустрічаються такі стани як альгодисмонерея, аменорея, олігоаменорея, ановуляція, недостатність лютеїнової фази, які ускладнені супутніми захворюваннями. Порушення менструального циклу можуть провокувати психоемоційні розлади, надмірні фізичні навантаження, зміни харчової поведінки, в тому числі, схуднення або швидкий набір ваги. Зміна фаз менструальної функції в подальшому може перешкоджати нормальному заплідненню, тому необхідно своєчасно отримати належну фармакотерапію, яка спрямована на корекцію основних та супутніх патологічних станів задля нормалізації репродуктивної функції у жінок
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Бойко, Г.   Б.
    Можливості корекції гормонального дисбалансу натуропатичними препаратами [Текст] = Possibilities of hormonal imbalance correction by naturopathic medicines / Г.   Б. Бойко, С.   В. Дудка // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 35-40. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Фемицикл--тер прим

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (метаболизм, патофизиология, терапия, этиология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (физиология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, тенденции)
Анотація: У статті представлено результати застосування фітокомпозиції Феміцикл при порушеннях ­менструального циклу за наявності функціональних кіст яєчників. Феміцикл може бути рекомендований як у схемах лікування гормонального дисбалансу при функціональних кістах яєчників, так і для профілактики рецидивів вищезазначених патологічних станів
The article presents the results of application the phytocomposition Femicycle for menstrual disorders in patients with functional ovarian cysts. Femicycle could be recommended both in schemes of hormonal imbalance treatment in presence of functional ovarian cysts and for the prevention of cysts recurrence
Дод.точки доступу:
Дудка, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Дуб, Л.
    Планувати вагітність і бути здоровою [Текст] / Л. Дуб // Фармацевт практик. - 2021. - № 11/12. - С. 30-31


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология)
СЕМЬИ ПЛАНИРОВАНИЯ СЛУЖБЫ -- FAMILY PLANNING SERVICES (тенденции)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (физиология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
Кл.слова (ненормовані):
СТ-метод
Анотація: СТМРП: що це таке?
Симпто-термальний метод розпізнавання плідності (скорочено – СТМРП або просто СТМ чи СТ-метод) є найбільш сучасним і найточнішим методом з-поміж усіх природних методів планування вагітності. Він поєднує в собі інші природні методи визначення плідності – температурний, календарний і цервікальний (метод Біллінгса), завдяки чому відрізняється від вищеперерахованих методів високою точністю та рекомендований ВООЗ як високонадійний. Його суть для жінки – навчитися самостійно, в домашніх умовах, щодня визначати власні плідні і неплідні дні, тобто точно знати, можливе зачаття сьогодні чи ні. Про це свідчать певні тілесні ознаки, які кожна жінка після нетривалого навчання здатна виявляти і розрізняти шляхом нескладного щоденного 5-хвилинного самоспостереження. Метод можуть із успіхом використовувати жінки будь-якого репродуктивного віку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Semenenko, I. V.
    Peculiarities of gynecological history and reproductive status of women with psycho-emotional disorders related to prenatal stress [] = Особливості гінекологічного анамнезу та репродуктивного статусу жінок із психоемоційними порушеннями, пов’язаними з перенесеним пренатальним стресом / I. V. Semenenko // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 3. - P42-48. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
Анотація: Persistent anovulation, menstrual disorders lead to the development of endocrine-dependent gynecological diseases, one of the manifestations of which is primary infertility. The aim of the study: to assess the clinical features of history and reproductive status in women with psycho-emotional disorders associated with prenatal stress. The study involved 120 patients, 80 of whom suffered prenatal stress: 1 – the main group, which is divided into 1A subgroup – women who underwent in vitro fertilization, and 1B subgroup – women who did not undergo in vitro fertilization. For comparison, a 2 – control group of 40 women without prenatal stress with exclusively tubal factor of infertility, in which the parameters of the functional state of the reproductive system corresponded to the normal ovarian reserve. The age of patients ranged from 22 to 45 years. Complaints, anamnesis of disease and life, gynecological anamnesis, level of education were studied in all patients, the causes of infertility were assessed. The results of the study were processed using the statistical package of the licensed program “STATISTICA® for Windows 13.0”. The normality of the distribution of indicators was established by the Shapiro-Wilk criterion. Descriptive statistics are presented as the arithmetic mean and standard deviation of M±SD or the median and quartile interval Me (Q1-Q2) depending on the distribution of the trait. It was found that in place of residence, social status, the presence of bad habits, gynecological history of infertile patients in in vitro fertilization programs do not differ from healthy women with tubal-peritoneal factor infertility. There was a significant difference between the indicators of the nature of the menstrual cycle in the comparison groups. It has been found that a menstrual cycle of less than 23 days is a predictor of reduced functional activity of the hypothalamic-pituitary-ovarian axis in women. Analysis of hormonal regulation of reproductive function of the examined groups of women found the prevalence of FSH in the main group over the control (9,611±0,212 vs. 6,221±0,113 mMod/ml, respectively, (p0.05), and the level of TSH was not differences between comparison groups. We proposed to identify 3 states of ovarian reserve - normal, low and extremely low for women with a history of infertility and prenatal stress. Conclusion: timely comprehensive assessment of the endocrine system, ovarian status in relation to the state of regulatory mechanisms of psychoemotional adaptation of women with infertility associated with prenatal stress, which we studied, requires a partial revision of approaches to this group of patients and timely use of in vitro extracorporeal the effectiveness of infertility treatment
Стійка ановуляція, порушення менструального циклу призводять до розвитку ендокринозалежних патологічних станів. Первинна неплідність є проявом таких гінекологічних захворювань. Мета дослідження: провести оцінку клінічних особливостей анамнезу та репродуктивного статусу у жінок із психоемоційними порушеннями, пов’язаними з перенесеним пренатальним стресом. У дослідженні взяли участь 120 пацієнток, 80 з яких перенесли пренатальний стрес: 1 – основна група, яка розподілена відповідно на 1А підгрупу – жінки, котрим проводили екстракорпоральне запліднення, та 1Б підгрупу – жінки, котрим екстракорпоральне запліднення не проводили. Для порівняння сформовано 2 – контрольну групу із 40 жінок без пренатального стреса з виключно трубним фактором безпліддя. У цих жінок всі характеристики репродуктивного статусу відповідали нормальному яєчниковому резерву. Вік пацієнток коливався від 22 до 45 років. У всіх пацієнток вивчали скарги, анамнез захворювання та життя, гінекологічний анамнез, рівень освіти, оцінювали причини безпліддя. Результати дослідження оброблені із застосуванням статистичного пакету ліцензійної програми “STATISTICA® for Windows 13.0”. Нормальність розподілу показників встановлювали за критерієм Шапіро-Уїлка. Дані описової статистики подано у вигляді середнього арифметичного та стандартного відхилення М±SD або медіани та міжквартильного інтервалу Me (Q1-Q2) залежно від розподілу ознаки. Встановлено, що за місцем проживання, соціальним статусом, наявністю шкідливих звичок, даними гінекологічного анамнезу безплідні пацієнтки в програмах екстракорпорального запліднення не відрізняються від здорових жінок із трубно-перітонеальним фактором безпліддя. Виявлено достовірну відмінність між показниками характеру менструального циклу у групах, що порівнювали. З’ясовано, що менструальний цикл тривалістю менше 23 днів є предиктором зниженої функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової вісі у жінок. Аналіз гормональної регуляції репродуктивної функції обстежених груп жінок встановив превалювання показників фолікулостимулюючого гормону в основній групі над контрольною (9,611±0,212 проти 6,221±0,113 мМод/мл відповідно, p0,05), а рівень ТТГ не відрізнявся між досліджуваними групами. Нами запропоновано для жінок з безпліддям та перенесеним пренатальним стресом в анамнезі виділити 3 стани яєчникового резерву, а саме: нормальний, низький та вкрай низький. Таким чином, своєчасна комплексна оцінка стану ендокринної системи, стану яєчників у взаємозв’язку зі станом регуляторних механізмів психоемоційної адаптації жінок з безпліддям, асоційованим з пренатальним стресом, яка була нами досліджена, вимагає часткового перегляду підходів до цієї групи пацієнток та своєчасного застосування екстракорпорального запліднення для покращення результативності лікування безпліддя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)