Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (12)Рідкісні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Менструальный цикл<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 93
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Прогнозування ризику гіпотиреозу у жінок з порушенням менструальної функції на тлі гіперпролактинемії [] = Predicting the risk for hypothyroidism in females with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia / А. С. Шатковська [та ін.] // Вісник морфології. - 2017. - Т. 23, № 2. - С. 320-323. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
Анотація: Проведено гормональне дослідження 42 жінок з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпролактинемії в об'ємі ТТГ, Т4(вільний). Виявлено: підвищений рівень ТТГ у 29 (69%) хворих; ізольоване підвищення ТТГ при нормальних показниках Т4(вільний) - у 14 (33%) випадках. У 3 (7,1%) випадках виявлено зниження рівня Т4(вільний), тобто спостерігалась маніфестна форма гіпотиреозу, при відсутності клінічної симптоматики. Зроблено висновок про доцільність обстеження стану щитовидної залози в об'ємі ТТГ, Т4(вільний) у пацієнтів з порушенням менструальної функції на тлі гіперпролактинемії для своєчасної діагностики субклінічного гіпотиреозу і попередження розвитку його клінічних форм
Дод.точки доступу:
Шатковська, А. С.
Горбатюк, О. Г.
Григоренко, А. П.
Біньковська, А. М.
Приймак, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Semenenko, I. V.
    Peculiarities of gynecological history and reproductive status of women with psycho-emotional disorders related to prenatal stress [] = Особливості гінекологічного анамнезу та репродуктивного статусу жінок із психоемоційними порушеннями, пов’язаними з перенесеним пренатальним стресом / I. V. Semenenko // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 3. - P42-48. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
Анотація: Persistent anovulation, menstrual disorders lead to the development of endocrine-dependent gynecological diseases, one of the manifestations of which is primary infertility. The aim of the study: to assess the clinical features of history and reproductive status in women with psycho-emotional disorders associated with prenatal stress. The study involved 120 patients, 80 of whom suffered prenatal stress: 1 – the main group, which is divided into 1A subgroup – women who underwent in vitro fertilization, and 1B subgroup – women who did not undergo in vitro fertilization. For comparison, a 2 – control group of 40 women without prenatal stress with exclusively tubal factor of infertility, in which the parameters of the functional state of the reproductive system corresponded to the normal ovarian reserve. The age of patients ranged from 22 to 45 years. Complaints, anamnesis of disease and life, gynecological anamnesis, level of education were studied in all patients, the causes of infertility were assessed. The results of the study were processed using the statistical package of the licensed program “STATISTICA® for Windows 13.0”. The normality of the distribution of indicators was established by the Shapiro-Wilk criterion. Descriptive statistics are presented as the arithmetic mean and standard deviation of M±SD or the median and quartile interval Me (Q1-Q2) depending on the distribution of the trait. It was found that in place of residence, social status, the presence of bad habits, gynecological history of infertile patients in in vitro fertilization programs do not differ from healthy women with tubal-peritoneal factor infertility. There was a significant difference between the indicators of the nature of the menstrual cycle in the comparison groups. It has been found that a menstrual cycle of less than 23 days is a predictor of reduced functional activity of the hypothalamic-pituitary-ovarian axis in women. Analysis of hormonal regulation of reproductive function of the examined groups of women found the prevalence of FSH in the main group over the control (9,611±0,212 vs. 6,221±0,113 mMod/ml, respectively, (p0.05), and the level of TSH was not differences between comparison groups. We proposed to identify 3 states of ovarian reserve - normal, low and extremely low for women with a history of infertility and prenatal stress. Conclusion: timely comprehensive assessment of the endocrine system, ovarian status in relation to the state of regulatory mechanisms of psychoemotional adaptation of women with infertility associated with prenatal stress, which we studied, requires a partial revision of approaches to this group of patients and timely use of in vitro extracorporeal the effectiveness of infertility treatment
Стійка ановуляція, порушення менструального циклу призводять до розвитку ендокринозалежних патологічних станів. Первинна неплідність є проявом таких гінекологічних захворювань. Мета дослідження: провести оцінку клінічних особливостей анамнезу та репродуктивного статусу у жінок із психоемоційними порушеннями, пов’язаними з перенесеним пренатальним стресом. У дослідженні взяли участь 120 пацієнток, 80 з яких перенесли пренатальний стрес: 1 – основна група, яка розподілена відповідно на 1А підгрупу – жінки, котрим проводили екстракорпоральне запліднення, та 1Б підгрупу – жінки, котрим екстракорпоральне запліднення не проводили. Для порівняння сформовано 2 – контрольну групу із 40 жінок без пренатального стреса з виключно трубним фактором безпліддя. У цих жінок всі характеристики репродуктивного статусу відповідали нормальному яєчниковому резерву. Вік пацієнток коливався від 22 до 45 років. У всіх пацієнток вивчали скарги, анамнез захворювання та життя, гінекологічний анамнез, рівень освіти, оцінювали причини безпліддя. Результати дослідження оброблені із застосуванням статистичного пакету ліцензійної програми “STATISTICA® for Windows 13.0”. Нормальність розподілу показників встановлювали за критерієм Шапіро-Уїлка. Дані описової статистики подано у вигляді середнього арифметичного та стандартного відхилення М±SD або медіани та міжквартильного інтервалу Me (Q1-Q2) залежно від розподілу ознаки. Встановлено, що за місцем проживання, соціальним статусом, наявністю шкідливих звичок, даними гінекологічного анамнезу безплідні пацієнтки в програмах екстракорпорального запліднення не відрізняються від здорових жінок із трубно-перітонеальним фактором безпліддя. Виявлено достовірну відмінність між показниками характеру менструального циклу у групах, що порівнювали. З’ясовано, що менструальний цикл тривалістю менше 23 днів є предиктором зниженої функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової вісі у жінок. Аналіз гормональної регуляції репродуктивної функції обстежених груп жінок встановив превалювання показників фолікулостимулюючого гормону в основній групі над контрольною (9,611±0,212 проти 6,221±0,113 мМод/мл відповідно, p0,05), а рівень ТТГ не відрізнявся між досліджуваними групами. Нами запропоновано для жінок з безпліддям та перенесеним пренатальним стресом в анамнезі виділити 3 стани яєчникового резерву, а саме: нормальний, низький та вкрай низький. Таким чином, своєчасна комплексна оцінка стану ендокринної системи, стану яєчників у взаємозв’язку зі станом регуляторних механізмів психоемоційної адаптації жінок з безпліддям, асоційованим з пренатальним стресом, яка була нами досліджена, вимагає часткового перегляду підходів до цієї групи пацієнток та своєчасного застосування екстракорпорального запліднення для покращення результативності лікування безпліддя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Черкасова, Л. А.
    Кореляції ехометричних розмірів матки та яєчників у різні фази менструального циклу з показниками розмірів і будови тіла здорових дівчат ендо-мезоморфного соматотипу [] = Correlation echometric size of the uterus and ovaries in different phases of the menstrual cycle with indicators of the size and structure of the body healthy in girls with endo-mesomorphic / Л. А. Черкасова // Вісник морфології. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 163-167. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МАТКА -- UTERUS (анатомия и гистология)
ЯИЧНИКИ -- OVARY (анатомия и гистология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (физиология)
Анотація: В статті описані особливості зв’язків сонографічних показників матки та яєчників з показниками будови та розмірів тіла практично здорових міських дівчат Поділля ендо-мезоморфного соматотипу у різні фази менструального циклу (МЦ). Сонографічним параметрам матки порівняно із розмірами яєчників притаманна однотипність кореляцій за силою, кількістю, напрямком і групами антропо-соматотипологічних показників із якими встановлені достовірні зв’язки. Більшість достовірних зв’язків досліджуваних розмірів матки та яєчників в усі фази МЦ з більшістю антропометричних показників і м’язовим компонентом маси тіла є прямими. Для товщини ендометрію, яєчниково-маточного індексу, довжини правого та ширини лівого яєчника, що виміряні під час лютеїнової фази МЦ, об’єму правого та ширини лівого яєчника, що виміряні під час овуляції не встановлено статистично значущих кореляцій з жодним антропо-соматотипологічним параметром
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Менструальний цикл, як фактор ризику розвитку несприятливого перебігу гострого необструктивного пієлонефриту у жінок репродуктивного віку / С. П. Пасєчніков [и др.] // Урологія. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 110


MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (этиология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Максимальний ризик несприятливого перебігу ГНП у жінок репродуктивного віку виникає при початку захворювання у період з 20-го по 5-й день ОМЦ, що свідчить про потребу лікування в умовах стаціонару. Розвиток ГНП з 6-го по 19-й день ОМЦ зменшує ризик розвитку несприятливого перебігу захворювання, лікування якого може проводитись в амбулаторних умовах під динамічним контролем уролога або лікаря загальної практики/сімейного. Отримані дані дозволяють обгрунтовувати показання до госпіталізації та по-новому оцінити принципи профілактики ГНП у ЖРВ.
Максимальный риск неблагоприятного течения ОНП у женщин репродуктивного возраста возникает при начале заболевания в период с 20-го по 5-й день ОМЦ, что свидетельствует о необходимости лечения в условиях стационара. Развитие ОНП с 6-го по 19-й день ОМЦ уменьшает риск развития неблагоприятного течения заболевания, лечение которого может проводиться в амбулаторных условиях под динамичным контролем уролога или врача общей практики / семейной. Полученные данные позволяют обосновывать показания к госпитализации и по-новому оценить принципы профилактики ОНП в ЖРВ.
Дод.точки доступу:
Пасєчніков, С. П.
Сайдакова, Н. О.
Гродзінський, В. І.
Самчук, П. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Пасєчніков, С. П.
    Вплив фази менструального циклу на частоту виникнення гострого неускладненого пієлонефриту у жінок репродуктивного віку [Текст] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, П. О. Самчук // Мед. аспекты здоровья женщины. - 2016. - № 6. - С. 41-45


MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (эпидемиология, этиология, лекарственная терапия)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология, действие лекарственных препаратов)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
ОФЛОКСАЦИН -- OFLOXACIN (терапевтическое применение)
ОРНИДАЗОЛ -- ORNIDAZOLE (терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведено результати обстеження жінок репродуктивного віку (n = 232), хворих на гострий неускладнений пієлонефрит. Проаналізовано вплив факторів гормональної регуляції менструального циклу, супутніх інфекційно-запальних захворювань статевих шляхів та наявності захворювань, що передаються статевим шляхом, на частоту виникнення даної патології.
Дод.точки доступу:
Мітченко, М. В.
Самчук, П. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Якубовська, В. В.
    Вплив натрієвої солі 4-(3-метил-2- оксо-2н-[1,2,4]триазино [2,3-с]хіназолін-6-іл) бутанової кислоти (dsk-38) на проліферативну, альтеративну фази запальної реакції та оцінка жарознижуючої дії в експерименті [Текст] = Influence of the sodium salt of 4- (3-methyl-2okso-2H-[1,2,4] triazine [2,3-c] quinazolin- 6-yl) butyric acid (DSK-38) on the proliferative, alterative phase inflammatory reaction and antipyretic action evaluation in the experiment / В. В. Якубовська // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.1. - С. 8-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Диклофенак--фарм

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов)
АНТИПИРЕТИКИ -- ANTIPYRETICS (фармакология)
МАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- BUTYRIC ACID (фармакология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Корнієнко, С. М.
    Ультрасонографічні критерії в диференційній діагностиці поліпів ендометрія та хронічного ендометриту [Текст] = Ultrasonography criteria in differential diagnosis of endometrial polyps and chronic endometritis / С. М. Корнієнко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.1. - С. 49-54. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диагностика, ультрасонография, ультраструктура)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, ультрасонография)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (иммунология, метаболизм)
Анотація: Метою даного дослідження було визначення точності ультрасонографії в діагностиці поліпів ендометрія та вироблення критерієв диференційованого підходу до проведення гістероскопії. Гістероскопічне дослідження виконано 160 жінкам віком 35-53роки, яким при трансвагінальній ультрасонографії був встановлений діагноз "поліп ендометрія". Жінки з хронічним ендометритом (9 випадків, 5,6%) становили основну групу, а 146 жінок з підтвердженим діагнозом поліпа ендометрія - групу порівняння. Частота хибно позитивного діагнозу поліпа ендометрія становила 8,8%. Показано, що найбільш інформативними ознаками хронічного ендометриту є наявність мікрополіпів (не більше 2 мм), особливо множинних; гіпере- хогенних включень в ендометрії; збільшення товщини ендометрія та невідповідність його товщини фазі менструального циклу. При виявленні на УЗД поліпів розміром менше 2 мм отримані дані свідчать про необхідність виключення наявності хронічного ендометриту, проведення протизапальної терапії та лише у подальшому направленні пацієнток на гістероскопію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Пасечников, С. П.
    Новые подходы к выбору вида специализированной медицинской помощи женщинам с острым неосложненным пиелонефритом [Текст] = New approaches to the choice of the type of specialized medical care for women with acute uncomplicated pyelonephritis / С. П. Пасечников // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 1/2. - С. 52-56. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (терапия)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ЭТАПЫ -- EPISODE OF CARE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
Анотація: В статье обсуждается проблема правильного выбора вида и места оказания специализированной медицинской помощи женщинам репродуктивного возраста с острым неосложненным пиелонефритом. Представлены доступные и удобные для практического применения инструменты, которые позволяют прогнозировать развитие неблагоприятного течения заболевания и обосновать выбор тактики ведения пациенток на основании формирования групп риска
The problem of the correct choice of the type and location of the provision of specialized medical care to women of reproductive age with acute uncomplicated pyelonephritis in article discusses. Available and convenient for practical application tools which allow to predict the development of unfavorable course of the disease and justify the choice of tactics for patients based on the formation of risk groups are presented
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Cherkasova, L. A.
    Differences of correlations of echometric dimensions of the uterus in different phases [Текст] = Відмінності зв’язків ехометричних розмірів матки у різні фази менструального циклу з конституціональними параметрами тіла практично здорових дівчат екто- та мезоморфного соматотипів / L. A. Cherkasova // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2018. - № 32. - С. 63-72. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (физиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология)
МАТКА -- UTERUS (анатомия и гистология, ультрасонография)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (методы, статистика, тенденции)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: The success of the solution to the problem of treatment and prevention of obstetric-gynecological pathology largely depends on the extent to which the relationship between the sonographic sizes’ of the uterus and the ovaries with the constitutional parameters of the body will be fully and systematically studied. The purpose of the work is to establish differences in correlations of ultrasonic sizes of the uterus in different phases of the menstrual cycle (MC) with anthropo-somatotypological parameters of the body of practically healthy young women of ecto- and mesomorphic somatotypes. Primary indices of sonographic sizes of the uterus, as well as anthropometric and somatotypological parameters in 78 healthy urban young women of Podillia with duration of MC 28 days were obtained from the data bank of the research center of the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. In a sonographic study in different phases of the MC, the length and width of the body, the length of the neck and the anterior-posterior size (thickness) of the uterus were measured for its largest size, as well as the thickness of the endometrium and myometrium. According to Bunak V. V. scheme anthropometric survey was conducted. The evaluation of the somatotype was carried out using the Carter-Heath mathematical scheme. According to the formulas of J. Matiegka fat, bone and muscle mass components are determined, and according to the American Institute of Nutrition, the muscular component of the body mass. The analysis of the correlations of the obtained results was carried out in the licensed package “Statistica 6.1” with the use of nonparametric statistics of Spearman. In young women with mesomorphic somatotype, regardless of the phase of MC, in most cases, there are numerous, mostly direct, reliable and unreliable mean strength correlations between the linear size of the uterus, the length of the cervix and the thickness of the myometrium, and most of the total and longitudinal dimensions of the body, as well as between the length of the body of cervix and the width of the distal epiphyses of the upper limb, the majority of the lower limbs girth, the thickness of the skin-fat folds on the lower extremity, and practically all the components of the body weight by Matiegka. In young women with ectomorphic somatotype, regardless of the phase of the MC, numerous, mostly direct, reliable average forces and strong and unreliable mean strength connections between all echometric dimensions of the uterus and all total, most of the longitudinal dimensions of the body (with the exception of the thickness of the endometrium), the width of the distal epiphysis forearm, most of the girth dimensions, shoulder width and muscle mass components of the body using the Matiegka method and the American Institute of Nutrition are set. Attention is drawn to the average strength, mostly reliable, feedback correlations regardless of the MC phase, between all echometric dimensions of the uterus and the ectomorphic component of the somatotype. So, between young women of meso- and ectomorphic somatotypes set differences of numerous connections of the sonographic parameters of the uterus with anthropo-somatotypological indices. In young women of mesomorphic somatotype in the follicular phase of the MC, the ovulation phase, and the luteal phase of the MC, the number and strength of the connections of the sonographic sizes of the uterus with anthropomorphic somatotypological parameters is lower than that of the representatives of the ectomorphic somatotype
Успішність вирішення проблеми лікування і профілактики акушерсько-гінекологічної патології багато в чому залежить від того, наскільки повно і системно будуть вивчені взаємозв’язки між сонографічними розмірами матки і яєчників із конституціональними параметрами тіла. Мета роботи – встановити розбіжності кореляцій ультразвукових розмірів матки у різні фази менструального циклу (МЦ) з антропо-соматотипологічними параметрами тіла практично здорових дівчат екто- та мезоморфного соматотипів. Первинні показники сонографічних розмірів матки, а також антропометричні та соматотипологічні параметри у 78 здорових міських дівчат Поділля з тривалістю МЦ 28 діб отримано із банку даних матеріалів науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. При сонографічному дослідженні у різні фази МЦ оцінювали: довжину та ширину тіла, довжину шийки та передньо-задній розмір (товщина) матки за її найбільшим розміром, а також товщину ендометрія і міометрія. Згідно схеми Бунака В. В., проведено антропометричне обстеження. Оцінку соматотипу здійснювали за математичною схемою Хіт-Картера. За формулами J. Matiegka визначені жировий, кістковий та м’язовий компоненти маси тіла, а за методом Американського інституту харчування – м’язовий компонент маси тіла. Аналіз зв’язків отриманих результатів проводили в ліцензійному пакеті “Statistica 6.1” із застосуванням непараметричної статистики Спірмена. У дівчат з мезоморфним соматотипом незалежно від фази МЦ в більшості випадків встановлені багаточисленні, переважно прямі, достовірні й недостовірні середньої сили зв’язки між лінійними розмірами матки, довжиною шийки матки й товщиною міометрія та більшістю тотальних і поздовжніх розмірів тіла, а також між довжиною тіла й шийки матки та шириною дистальних епіфізів верхньої кінцівки, більшістю обхватів нижньої кінцівки, товщиною шкірно-жирових складок на нижній кінцівці й практично усіма компонентами маси тіла за Матейко. У дівчат із ектоморфним соматотипом незалежно від фази МЦ встановлені багаточисленні, переважно прямі, достовірні середньої сили й сильні та недостовірні середньої сили зв’язки між усіма ехометричними розмірами матки та усіма тотальними, більшістю поздовжніх розмірів тіла (за винятком товщини ендометрія), шириною дистального епіфіза передпліччя, більшістю обхватних розмірів, шириною плечей й м’язовими компонентами маси тіла за методом Метейко та Американського інституту харчування. Привертають увагу середньої сили, переважно достовірні, зворотні зв’язки незалежно від фази МЦ між усіма ехометричними розмірами матки та ектоморфним компонентом соматотипу. Таким чином, між дівчатами мезо- та ектоморфного соматотипів встановлені розбіжності багаточисленних зв’язків сонографічних параметрів матки з антропо-соматотипологічними показниками. У дівчат мезоморфного соматотипу в фолікулінову фазу МЦ, фазу овуляції та лютеїнову фазу МЦ кількість і сила зв’язків сонографічних розмірів матки з антропо-соматотипологічними показниками менша, ніж у представниць ектоморфного соматотипу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Флейшер, Г. М.
    Изменения в полости рта женщин в зависимости от фаз менструального цикла [Текст] / Г. М. Флейшер // СтоматологИНФО. - 2017. - N 11/12. - С. 31-34. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (физиология, химия)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
ОБЗОР -- REVIEW
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- DENTAL RESEARCH (методы, тенденции)
Анотація: Известно о циклических изменениях эпителия слизистой оболочки полости рта соответственно фазам менструального цикла, т. е. проявление специфического свойства эпителиальных клеток подвергаться изменениям в зависимости от уровня содержания половых гормонов. Эти изменения в эпителии слизистой оболочки десен и щек различны по степени, но синхронны с изменениями эпителия влагалища. Увеличение фолликулярного гормона приводит к усиленной кератинизации, повышению барьерной функции эпителия десен, подчеркнутой резистентности по отношению к внешним факторам. Данные современной литературы убедительно доказывают, что нарушения эндокринного гомеостаза у женщин в период как естественной так и, особенно, хирургической менопаузы, провоцируют развитие патологических изменений, в органах и тканях зубочелюстной системы. Стоит учесть, что данные изменения происходят на фоне общей дезадаптации метаболических процессов во всем женском организме
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)