Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (26)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Менструации нарушения<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 105
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

Юрченко, І. О.
Лікування гіперпролактинемії у дівчат з порушеннями менструального циклу [Текст] = Treatment of hyperprolactinemia of girls with menstrual disorders / І. О. Юрченко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 1. - С. 90-95. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, кровь, патофизиология, терапия, этиология)
ПОЛОВАЯ ЗРЕЛОСТЬ -- PUBERTY (психология, физиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Оптимізувати тактику ведення порушень менструальної функції на тлі гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання з урахуванням основних етіопатогенетичних факторів. Матеріали та методи. Обстежено 94 дівчини у періоді становлення менструальної функції. Відповідно до тактики ведення дівчат було розподілено на клінічні групи: І (основна) група - дівчата з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпролактинемії, проліковані із застосуванням запропонованого нами диференційованого підходу (n = 33); ІІ (порівняння) група - дівчата з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпрола- ктинемії, проліковані за загальноприйнятою методикою (n = 31); ІІІ група - здорові дівчата (n = 30). Результати дослідження. Визначивши роль основних пошкоджуючих факторів, було розроблено алгоритм диференційованого підходу до лікування порушень менструальної функції в залежності від індексу маси тіла та рівнів тривожності. Після лікування рівень пролактину в середньому у дівчат І-ої групи знизився на 49,4 % та досяг нормальних показників, у той час як в ІІ-ій групі рівень пролактину в середньому зменшився тільки на 20,5% та його рівень у деяких пацієнток залишився дещо вищим верхньої границі норми. Разом з нормалізацією рівня пролактину вдалося досягти стійкої нормалізації менструальної функції у пацієнток, які були проліковані за допомогою запропонованого нами диференційованого підходу. Висновки. Дослідження показало, що ми вважаємо комплексну різноспрямовану терапію, направлену на усунення етіологічно сприятливих факторів, що викликали гіперпролактинемію як патологію гіпоталамо-гіпофізарних структур, головною тактикою в лікуванні й основою диференційованого підходу
Objective: to optimize the management of patients with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia during puberty, taking into account the main etiopathogenetic factors of hyperprolactinemia. Materials and methods. The research covered 94 adolescent girls during the period of menstrual function. Participants were selected randomly. According to the management tactics the girls were divided into clinical groups: I (main) group - girls with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia, cured using our proposed differentiated approach (n = 33); II (comparison) group - girls with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia, cured with the conventional method (n = 31); III (control) group - healthy girls (n = 30). Organic pituitary pathology was excluded from all patients
Given all the obtained data, we can conclude that complex multidirectional therapy aimed at eliminating the etiologically contributing factors that caused hyperprolactinemia, such as a pathology of hypothalamic-pituitary structures, is considered by us to be the main pathogenetic link in treatment and the basis of a differentiated approach. All of the above helps to restore hormonal homeostasis and menstrual function, reduces the duration of treatment, and prevents reproductive dysfunction of adult women in the future.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Щербина, М. О.
    Клінічний перебіг пубертатних маткових кровотеч залежно від маси тіла [Текст] / М. О. Щербина, О. О. Диннік, С. В. Мамешина // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2011. - Т. 73, № 4. - С. 226-230

Рубрики: Менструации нарушения

   Маточное кровотечение

   Вес тела

Дод.точки доступу:
Диннік, О. О.
Мамешина, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Щербина, М. О.
Аналіз клініко-анамнестичних даних і преморбідного фону при аденоміозі [Текст] = Аnalysis of clinical and anamnestic data and premorbid background in adenomyosis / М. О. Щербина, А. О. Чехунова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 1. - С. 102-107

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
Анотація: Мета дослідження – вивчити вплив клініко-анамнестичних аспектів, особливостей преморбідного фону на формування і перебіг аденоміозу. Матеріали та методи. У дослідження включено 160 пацієнток, з яких 130 – хворі на аденоміоз різного ступеня поширення (основна група). Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок. Середній вік хворих склав (39,5±5,7) року. Використовували клініко-анамнестичні дані та стан преморбідного фону і результати гістологічного дослідження. Результати дослідження та їх обговорення. Серед пацієнток з аденоміозом значну частину становлять хворі, молодші 35 (28,8 %) років, які мали порушення менструального циклу (92,3 %) з періоду менархе за типом менорагії; патологію ендометрія (поліпи ендометрія – 37,7 %, гіперплазію ендометрія – 22,3 %); часті вишкрібання матки (78,5 %); ДЕК шийки матки (65 %); наявність пологів (49,2 %), які в 75 % випадків ускладнилися оперативними втручаннями; захворювання шлунково-кишкового тракту (57,7 %). Обтяжений гінекологічний і соматичний анамнез проявляється низьким індексом здоров᾽я, спадкова обтяженість пухлинними захворюваннями є сприятливим фактором, а висока поширеність перенесених оперативних втручань, хронічні запальні процеси геніталій створюють сприятливий фон для розвитку і прогресування аденоміозу. Висновок. Детальне вивчення особливостей клініко-анамнестичних даних, преморбідного фону в пацієнток з аденоміозом дозволить лікарям прогнозувати і своєчасно проводити патогенетичну терапію, що особливо актуально для пацієнток фертильного віку
The aim of the study – to learn the influence of clinical and medical history aspects, features of premorbid background on the formation and course of adenomyosis. Materials and Methods. The study included 160 patients, 130 of whom were patients with adenomyosis of various degrees of spread (main group). The control group consisted of 30 healthy women. The average age of patients was (39.5±5.7). Clinical and anamnestic data and the state of the premorbid background and the results of a histological study were used. Results and Discussion. Among patients with adenomyosis, a significant proportion are patients under the age of 35 years – 28.8 %, with menstrual irregularities (92.3 %) from the menarche period, according to the type of menorrhagia; endometrial pathology (endometrial polyps – 37.7 %, endometrial hyperplasia – 22.3 %); frequent curettage of the uterus (78.5 %); electrical excision of the cervix (65 %); the presence of childbirth (49.2 %), in 75 % of cases complicated by surgical interventions; gastrointestinal tract diseases (57.7 %). A burdened gynecological and somatic history with a low health index, a hereditary burden of tumorous diseases are contributing factors, and the high prevalence of previous surgical interventions and chronic inflammatory processes of the genitalia create a favorable background for the development and progression of adenomyosis. Conclusions. A necessity of the detailed study of the characteristics of clinical and anamnestic data, premorbid background in patients with adenomyosis will allow doctors to predict and timely conduct pathogenetic therapy, which is especially important for patients of fertile age
Дод.точки доступу:
Чехунова, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шипко, С. А.
Аналіз характеру менструальної функції у жінок в умовах воєнного часу [Текст] / С. А. Шипко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 56

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ДИСМЕНОРЕЯ -- DYSMENORRHEA
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Одним із найбільш частих патологічних станів у жінок є порушення менструальної функції (ПМФ), які обумовлені впливом різноманітних факторів на репродуктивну систему і органи, що її регулюють. Часто розвиток ПМФ у жінок спричиняють психосоматичні розлади на фоні хронічного стресу. Стресові фактори належать до найпотужніших і найпоширеніших природних стимулів, що впливають на всі функції організму. Військові часи є одними з найбільш стресових умов в житті людини. Фізичне і психологічне перенавантаження, з яким стикаються жінки під час війни можуть негативно впливати на характеристики менструального циклу. Мета роботи: Оцінити характер менструальної функції у жінок в умовах воєнного часу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шелестова, Л. П.
Розлади менструальної функції у жінок з дефіцитом маси тіла [] / Л. П. Шелестова, Р. С. Аллахвердієв // Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 146-148

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагноз)
ВЕСА ТЕЛА ПОТЕРЯ -- WEIGHT LOSS
АМЕНОРЕЯ -- AMENORRHEA (этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)

Дод.точки доступу:
Аллахвердієв, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Четвертнова, І. Г.
Як це часто буває у жінок - реальність невидимых багатьма проблем [Текст] / І. Г. Четвертнова // НМТ. Новые медицинские технологии. - 2005. - № 1. - С. 8-14

Рубрики: Менструации нарушения

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Хурасева, А. Б.
    Лечебно-профилактические мероприятия у девочек с маточными кровотечениями пубертатного периода / А. Б. Хурасева // Современная педиатрия. - 2013. - № 5. - С. 203-208

Рубрики: женский

   Подростки

MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (диагноз, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия)
НОВОРОЖДЕННОГО МАССА ТЕЛА -- BIRTH WEIGHT
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (лекарственная терапия)
КОНТРАЦЕПТИВЫ ОРАЛЬНЫЕ КОМБИНИРОВАННЫЕ -- CONTRACEPTIVES, ORAL, COMBINED (терапевтическое применение)
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Халимова, З. Ю.
Нарушение репродуктивной функции и гормонального профиля у пациенток с АКТГ-секретирующими аденомами гипофиза [Текст] / З. Ю. Халимова, О. Б. Иргашева // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, N 4. - С. 23-28

MeSH-головна:
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
КУШИНГА СИНДРОМ -- CUSHING SYNDROME (диагностика, осложнения, патофизиология, ультрасонография, эпидемиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, осложнения, этиология)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ГИПЕРАНДРОГЕНИЗМ -- HYPERANDROGENISM (диагностика, осложнения)
Анотація: Синдром Кушинга (СК) — тяжелая нейроэндокринная патология, которая уже многие годы находится под пристальным вниманием различных специалистов вследствие разноплановости ее осложнений. Гиперандрогения и нарушения менструального цикла, такие как аменорея и олигоменорея, дополняют клиническую картину СК. Цель исследования: оценить состояние фертильной функции и гормонального профиля у пациенток с синдромом Кушинга. Материалы и методы. Под наблюдением по поводу СК находились в период с 2000 по 2019 г. 163 пациентки фертильного возраста. Средний возраст обследуемых составил 27,58 ± 3,40 года (от 17 до 49 лет), длительность заболевания — 4,2 ± 0,2 года. 20 здоровых женщин соответствующего возраста составили группу контроля. Результаты. Пациентки с СК были распределены следующим образом: первая группа — с АКТГ-зависимым СК — 130 (79,7 %), вторая группа — с АКТГ-независимым СК — 30 (18,4 %) и третья группа — с АКТГ-эктопированным СК — 3 (1,8 %). Среди различных репродуктивных нарушений у пациенток с СК преобладали нарушения менструального цикла и вторичная аменорея. Для пациенток первой группы на 14-й день менструального цикла характерным было достоверное снижение базальных уровней лютеинизирующего и фолликулостимулирующего гормонов, снижение уровня овариальных гормонов (эстрадиол, прогестерон) на фоне гиперандрогенемии и достоверное повышение уровня кортизола крови при увеличении показателя АКТГ. Гиперплазия обоих надпочечников диагностирована у 110 (84,6 %) больных с АКТГ-зависимым СК, узелковая гиперплазия обоих надпочечников — у 13 (10 %), инциденталома — у 3 (2,3 %), узелковая гиперплазия одного надпочечника — у 2 (1,5 %). Выводы. У пациенток с синдромом Кушинга наблюдались репродуктивные расстройства: нарушение менструального цикла — у 32,9 %, вторичная аменорея — у 20,4 %. Большая часть нарушений менструального цикла установлена в группе больных с АКТГ-зависимым синдромом Кушинга. Нарушения менструального цикла проявлялись в виде олигоменореи (30 % случаев), аменореи (35 %), полименореи (7,5 %) и вариабельности цикла (7,5 %)
Cushing’s syndrome is a severe neuro-endocrine pathology, which for many years has been under the scrutiny of many different specialists due to the diversity of its complications. Hyperandrogenism and menstrual irregularities, such as amenorrhea and oligomenorrhea, complement the clinical picture of Cushing’s syndrome. The purpose of the study was to assess the state of fertile function and hormonal profile in female patients with Cushing’s syndrome. Materials and methods. Under supervision, there were 163 patients of reproductive age with Cushing’s syndrome during the period from 2000 to 2019. Their average age was 27.58 ± 3.40 years (from 17 to 49 years), the duration of the disease was 4.2 ± 0.2 years. Twenty healthy women of the corresponding age made up the control group. Results. Patients with Cushing’s syndrome were distributed as follows: the first group with ACTH-dependent Cushing’s syndrome — 130 (79.7 %), the second group with ACTH-independent Cushing’s syndrome — 30 (18.4 %), and the third group with ACTH-ectopic Cushing’s syndrome — 3 (1.8 %) people. Among various reproductive disorders in patients with Cushing’s syndrome, menstrual disorders and secondary amenorrhea dominated. A significant decrease in basal levels of luteinizing and follicle-stimulating hormones, a reduction in ovarian hormones (estradiol, progesterone) against the background of hyperandrogenemia and a significant increase in blood cortisol levels, as well as increase in ACTH were characteristic of patients from the first group on the 14th day of the menstrual cycle. Hyperplasia of both adrenal glands was diagnosed in 110 (84.6 %) people with ACTH-dependent Cushing’s syndrome, nodular hyperplasia of both adrenal glands — in 13 (10 %), incidentaloma — in 3 (2.3 %), and nodular hyperplasia of one adrenal gland — in 2 (1.5 %). Conclusions. Reproductive disorders were observed in patients with Cushing’s syndrome: menstrual irregularities — in 32.9 %, secondary amenorrhea — in 20.4 % individuals. Most of the menstrual irregularities were found in the group of patients with ACTH-dependent Cushing’s syndrome. Menstrual irregularities manifested in the form of oligomenorrhea (30 % of cases), amenorrhea (35 %), polymenorrhea (7.5 %) and cycle variability (7.5 %)
Дод.точки доступу:
Иргашева, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Халимова, З. Ю.
Клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста [Текст] / З. Ю. Халимова, А. А. Алмахматова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 100-104. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (этиология)
ФЕРТИЛЬНЫЙ ПЕРИОД -- FERTILE PERIOD
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: До настоящего времени роль андрогенов в организме женщины не вполне оценена. Пока не существует четкого и общепринятого определения понятия «андрогенный дефицит у женщин» по аналогии с таковым у мужчин. Цель исследования: изучить клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 60 женщин с дефицитом тестостерона без сопутствующей патологии. Средний возраст пациенток составил 28,3 года. Контрольную группу составили 20 здоровых женщин. Пациентки были разделены по показателю индекса массы тела (ИМТ) на три группы. Первую группу составили 20 женщин с избыточной массой тела (ИМТ 25–29,9 кг/м2), вторую группу — 20 женщин с ожирением I степени и третью группу — 20 женщин с ожирением II степени. Результаты. Для пациенток из группы с ожирением I степени была характерна на 14-й день овариально-менструального цикла тенденция к снижению базальных уровней лютеинизирующего гормона (ЛГ), фолликулостимулирующего гормона (ФСГ), эстрадиола и прогестерона на фоне достоверной гипоандрогенемии. У пациенток из группы с ожирением II степени отмечалось достоверное снижение базальных уровней ЛГ, ФСГ, эстрадиола, прогестерона на фоне достоверной гипоандрогенемии. При проведении корреляционного анализа обнаружена прямая связь дефицита тестостерона со степенью ожирения. Так, наиболее низкие значения тестостерона обнаружены у пациенток третьей группы ( 0,05 нмоль/л). В то же время у пациенток первой и второй групп уровень тестостерона также был значительно снижен — от 0,02 до 0,05 нмоль/л соответственно. Достоверно сниженными оказались уровни дегидроэпиандростерона и 17-оксипрогестерона, особенно в третьей группе — 0,3 мкг/мл и 0,1 нмоль/л соответственно. Выводы. У большинства женщин репродуктивного возраста с дефицитом тестостерона наблюдается гипоменорея с низким содержанием свободного тестостерона. Установлена прямая корреляционная зависимость дефицита тестостерона от степени ожирения у женщин с андрогенной недостаточностью
Дод.точки доступу:
Алмахматова, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Функція репродуктивної системи в матерів дівчат із гіпоменструальним синдромом [Текст] / С. О. Левенець [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 3. - С. 53-55

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (эпидемиология)
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA (эпидемиология)
АМЕНОРЕЯ -- AMENORRHEA (эпидемиология)
БОЛЕЗНЬ, ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ -- DISEASE SUSCEPTIBILITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ -- FACTOR ANALYSIS, STATISTICAL
Анотація: У статті наведено результати обстеження 294 жінок репродуктивного віку, які мають дочок віком 13-18 років, методом ретельного опитування. Проведено оцінку прогностичної значущості вірогідно різних результатів відносно виникнення гіпоменструального синдрому (ГМС) у дівчат відповідно до системно-інформаційного аналізу Вальда (17) та індекс-факторів ризику (ІФР). Жінки з розладами менструальної та репродуктивної функцій, із загрозою переривання вагітності дівчиною, гіпоксією плода та/або респіраторним дистрес-синдромом і ті, які під час пологів не досягали оптимального фертильного віку, становлять групу ризику за виникненням в їхніх дочок гіпоменструального синдрому.
Дод.точки доступу:
Левенець, С. О.
Начьотова, Т. А.
Верхошанова, О. Г.
Удовікова, Н. О.
Новохатська, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Усачьова, С. П.
Порушення репродуктивної і менструальної функції у жінок з доброякісними захворюваннями грудних залоз: діагностика і тактика лікування [Текст] / С. П. Усачьова // Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 57-58

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагноз, этиология)
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (патология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагноз, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Тучкина, И. А.
Лечение и профилактика железодефицитных состояний у девочек-подростков с нарушениями менструальной функции при наличии экстрагенитальной патологии. [Текст] / И. А. Тучкина // Медико-соціальні проблеми сім’ї. - 2002. - Т. 7, № 2. - С. 91-92

Рубрики: женский

MeSH-головна:
ЖЕЛЕЗО -- IRON (дефицит, терапевтическое применение)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Транскраниальные физические методы коррекции нейроэндокринных и церебральных нарушений у девушек-подростков с ожирением [Текст] / Н. В. Болотова [и др.] // Терапевтический архив. - 2012. - Т. 84, № 10. - С. 33-36

Рубрики: Ожирение--подрост

   Менструации нарушения

   Гипофизарно-яичниковая система--патофизиол

   Магнетизм и магнитные поля--тер прим

Дод.точки доступу:
Болотова, Н. В.
Аверьянов, А. П.
Дронова, Е. Г.
Райгородский, Ю. М.
Левит, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Толстанова, Г. О.
Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку [Текст] = Peculiarities of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age / Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (диагностика, иммунология, микробиология, патофизиология)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, этиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (осложнения, терапия, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование)
Анотація: Ендометріоз залишається однією з найбільш досліджуваних патологій у сучасній гінекології, оскільки супроводжується такими ускладненнями, як постійний тазовий біль, порушення менструального циклу та безпліддя. Вони не лише перешкоджають реалізації репродуктивної функції жінки, а й погіршують її нормальне життя у цілому. Рання діагностика, правильний вибір лікування є основою профілактики рецидиву захворювання. Мета дослідження: зниження частоти рецидиву генітального ендометріозу та покращення реалізації репродуктивних функцій на підставі удосконалених підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Дослідження включало дві групи пацієнток. До 1-ї групи увійшли 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, дані яких проаналізовано ретроспективно за результатами історій хвороби. До 2-ї групи включено 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, яким проведено проспективне дослідження. Усім пацієнткам виконано загальне клініко-лабораторне, специфічне лабораторне та ультразвукове дослідження. Хворим 2-ї групи додатково визначали онкомаркери, зокрема СА-125, НЕ4, СА 19-9, СА 72-4, СА 15-3, РЕА, та рівень антимюллеріва гормону, проведено магнітно-резонансну томографію. Пацієнток обох груп прооперовано та виконано гістологічне дослідження отриманого матеріалу під час операції. Відмінність ведення післяопераційного періоду у 2-й групі полягала у тому, що крім протизапальної терапії всі жінки отримували гормональну терапію (агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) з подальшим вживанням комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або одночасне застосування аГнРГ та КОК з подальшим переходом в обох варіантах на вживання дієногесту протягом 6 міс у безперервному режимі). Виявлення рецидиву патології проводили через 3 та 6 міс на підставі повторного діагнозу ендометріозу яєчників. Результати. Отримані дані продемонстрували, що у післяопераційний період через 3 міс після лікування у 1-й групі у 5 (8,3 %) жінок було виявлено рецидив ендометріозу яєчників та у 4 (6,7 %) пацієнток – спайки органів малого таза (ОМТ). Тоді як у 2-й групі випадків рецидиву та спайок не спостерігалося. Через 6 міс після лікування у 1-й групі в 11 (18,3 %) пацієнток було діагностовано рецидив ендометріозу яєчників та у 6 (10,0 %) жінок виявлено спайки ОМТ. У 2-й групі рецидив ендометріозу яєчників спостерігався лише в 1 (1,7 %) жінки, спайок ОМТ не виявлено (p0,05). Протягом року після лікування кількість вагітних жінок, серед осіб, які бажали завагітніти та мали безпліддя в анамнезі, була статистично більшою у 2-й групі порівняно з 1-ю групою, а саме – 10 (16,7 %) та 2 (3,3 %) жінок відповідно (p0,05). Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та лікування генітального ендометріозу мінімізує ризик розвитку рецидиву та сприяє покращенню реалізації репродуктивної функції
Endometriosis remains one of the most studied pathologies in modern gynecology, as it is accompanied by such complications as constant pelvic pain, menstrual cycle disorders, and infertility. These complications not only prevent the implementation of a woman’s reproductive function, but also worsen the normal life of a woman in general. The early diagnosis and the right choice of treatment is the basis of prevention of disease recurrence. Therefore, most of the efforts of scientists are directed to this. The objective: to reduce the frequency of genital endometriosis recurrence and improve the implementation of reproductive functions based on the improved approaches to its diagnosis and treatment. Materials and methods. The study included two groups of patients. The 1st group included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis, whose data were analyzed retrospectively based on the results of medical histories. The 2nd group was studied prospectively and included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis. All patients had general clinical and laboratory examinations, specific laboratory and ultrasound examinations. In patients of the 2nd group tumor markers were additionally determined, in particular CA-125, HE4, CA 19-9, CA 72-4, CA 15-3, REA, and the level of anti-Müllerian hormone, magnetic resonance imaging was performed. Patients of both groups were operated and histological examination of the material obtained during the operation was performed. The difference in the management of the postoperative period in the 2nd group was that, in addition to anti-inflammatory therapy all women received hormonal therapy (gonadotropin-releasing hormone agonist (GnRH agonist) with subsequent use of combined oral contraceptives (COCs) or simultaneous use of GnRH agonist and COCs with subsequent transition in both variants for dienogest for 6 months continuously). Recurrence of the pathology was detected after 3 and 6 months on the basis of a repeated diagnosis of ovarian endometriosis. Results. The obtained data showed that in the postoperative period, 3 months after treatment 5 (8.3 %) women in the 1st group had a recurrence of ovarian endometriosis and 4 (6.7 %) patients – pelvic adhesions. Whereas in the 2nd group, there were no cases of recurrence and adhesions. In 6 months after treatment in the 1st group 11 (18.3 %) patients were diagnosed with ovarian endometriosis recurrence, and 6 (10.0 %) women were diagnosed with pelvic adhesions. In the 2nd group recurrence of ovarian endometriosis was found only in 1 (1.7 %) woman, pelvic adhesions were not detected (p0.05). During the year after treatment the number of pregnant women among persons who wished to become pregnant and had a history of infertility was statistically higher in the 2nd group compared to the 1st group, in particular, 10 (16.7 %) and 2 (3.3 %) women, respectively (p0.05). Conclusions. The proposed algorithm for the diagnosis and treatment of genital endometriosis minimizes the risk of its recurrence and improves reproductive function
Дод.точки доступу:
Лубковська, О. А.
Гладенко, С. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Сучасні аспекти діагностики патологічних процесів шийки матки в жінок із ендокринним непліддям [Текст] = Modern aspects of diagnosis of pathological processes of cervix in women with endocrine infertility / А. В. Бойчук [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 31-35

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES (диагностика)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ, ВИРУСНЫЕ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES, VIRAL
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості гормональних змін в організмі жінки при патологічних процесах шийки матки. Матеріали та методи. Під час обстеження використовували клінічні, біохімічні, гістологічні, апаратно-інструментальні методи обстеження. Зокрема вивчали анамнестичні дані, результати CVU, цитології, Пап-тесту, даних розширеної кольпоскопії, гістологічного обстеження, УЗД, базальної температури, результатів обстеження на ІПСШ і ВПЛ методом ПЛР, гормонального обстеження. Результати дослідження та їх обговорення. За період з 2011 по 2015 рік під спостереженням перебували 105 жінок віком від 18 до 42 років, середній вік яких становив (25,92±0,61) року. Критеріями для включення пацієнток у дослідження були патологічні процеси шийки матки і порушення менструального циклу. Пацієнток було поділено на 2 групи, по 40 жінок у кожній. Першу групу становили жінки із фоновими процесами шийки матки (ектопії, ектропіони, цервіцити), другу групу – жінки із передраковими захворюваннями шийки матки (дисплазії, лейкоплакії). До групи контролю входили 25 гінекологічно здорових невагітних жінок віком від 18 до 38 років, середній вік яких становив (21,44±0,38) року. При аналізі рівнів гормональних показників у жінок із ендокринними порушеннями і патологічними процесами шийки матки було встановлено вплив гіперандрогенії і недостатності лютеїнової фази на перебіг проліферативних процесів шийки матки. Виявлено, що у таких жінок спостерігається високий відсоток гіперандрогенії (у 46,25 %) та недостатності лютеїнової фази (у 32,5 %), рідше – гіперестрогенемія (у 11,25 %). Висновки. Встановлено, що серед етіологічних факторів розвитку захворювань шийки матки провідне місце належить вірусним асоціаціям, видовий спектр яких складають переважно асоціації родини герпесвірусів (цитомегаловірус – 43,75 %, вірус простого герпесу ½ типу – 41,25 %, вірус Епштейна–Барр – 27,5 %), а також вірус папіломи людини – 40,0 % та інфекції, що передаються статевим шляхом (Ureaplasma spp. – 62,5 %, Chlamydia trachomаtis – 11,25 %, Mycoplasma genitalium – 3,75 %)
Дод.точки доступу:
Бойчук, А. В.
Шадріна, В. С.
Сопель, В. В.
Худобяк, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Стрельцова, Т. Р.
Клинический опыт негормональной коррекции недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста [Текст] / Т. Р. Стрельцова, Н. Р. Симонова // Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 24-26. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Циклодинон

MeSH-головна:
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE (действие лекарственных препаратов)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия, этиология)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (лекарственная терапия)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (дефицит)
Анотація: Цель исследования: изучение клинической эффективности двух схем применения монокомпонентного растительного препарата Циклодинон® у женщин репродуктивного возраста с жалобами на нарушения менструального цикла различного характера с диагностированной латентной гиперпролактинемией и недостаточностью второй фазы менструального цикла на основании результатов клинического и гормонального исследований. Материалы и методы. В исследование были включены 60 пациенток 25–38 лет, страдающих ПМС. Основная группа (n=30) получала Циклодинон® по возрастающей схеме: с 1-го по 14-й день менструального цикла – 40 капель 1 раз в день: с 15-го дня до конца цикла – 40 капель 2 раза в день. Контрольная группа (n=30) – по 40 капель 1 раз в день до окончания цикла в течение трех менструальных циклов. Результаты. Через 3 мес в основной группе наблюдалось более значительное снижение уровня пролактина (с 28,3 до 18,4 нг/ мл) по сравнению с контролем (с 27,8 до 23,1 нг/мл). Повышение продукции прогестерона и эстрадиола также более существенно отмечалось в основной группе. Динамика нормализации продолжительности менструального цикла и объема кровопотери была также более существенной в основной группе и составила 93,3%. Заключение. Применение по возрастающей схеме лечения Циклодиноном у женщин с недостаточностью лютеиновой фазы на фоне гиперпролактинемии имеет преимущества перед использованием стандартной непрерывной схемы в отношении более скорой нормализации гормонального гомеостаза, длительности менструального цикла и объема кровопотери
Дод.точки доступу:
Симонова, Н. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Степула, В. В.
    Профилактика нарушений овариально-менструального цикла у пациенток репродуктивного возраста после фракционного выскабливания матки [Текст] / В. В. Степула, О. В. Лукьянчук, А. И. Рыбин // Онкология. - 2006. - Т. 8, № 3. - С. 264-266

Рубрики: Менструации нарушения

   Маточное кровотечение--лек тер

   Циклодинон

Дод.точки доступу:
Лукьянчук, О. В.
Рыбин, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Стан гіпофізарно-яєчникової й тироїдної систем у молодих жінок з порушеною менструальною функцією при еутироїдній гіперплазії [Текст] / П. М. Веропотвелян [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - № 5. - С. 77-80

Рубрики: Гипотиреоз

   Менструации нарушения

   Щитовидной железы болезни--осл--патофизиол

Дод.точки доступу:
Веропотвелян, П. М.
Пирогова, В. І.
Веропотвелян, М. П.
Височина, О. О.
Півнєва, Н. В.
Гайда, Н. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Современные вопросы аномальных маточных кровотечений в амбулаторной практике врача акушера-гинеколога [Текст] // Репродуктивная эндокринология. - 2014. - № 2. - С. 40-48

Рубрики: Лекарства-Транексам

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагноз, лекарственная терапия)
МЕНОРРАГИЯ -- MENORRHAGIA (диагноз, лекарственная терапия)
МЕТРОРРАГИЯ -- METRORRHAGIA (диагноз, лекарственная терапия)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (диагноз, лекарственная терапия)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Соболева, С. И.
    Тактика ведения женщин с нарушениями менструальной функции при патологическом становлении пубертатного периода [Текст] / С. И. Соболева // Здоровье женщины. - 2009. - № 4. - С. 147-148

Рубрики: Менструации нарушения

   Половое созревание

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)