Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (26)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Менструации нарушения<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 105
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

Вдовиченко, Ю. П.
Порушення менструальної функції у жінок із дифузною дисплазією грудних залоз [Текст] / Ю. П. Вдовиченко, С. Є. Гладенко // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 81-86. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ГОРМОНОЗАВИСИМЫЕ -- NEOPLASMS, HORMONE-DEPENDENT (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ПРОГЕСТИНЫ -- PROGESTINS (терапевтическое применение)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
Анотація: Дифузні доброякісні дисплазії грудних залоз (ГЗ) – одна с частих патологій, з якими майже щоденно стикаються практикуючі лікарі. Вивчаючи механізми розвитку патологічних гінекологічних станів, дослідники дійшли висновку про існування патогенетичного зв’язку між циклічними змінами у репродуктивній системі і фізіологічними процесами, що відбуваються у ГЗ. Це дає можливість припустити високу ймовірність виникнення патологічних змін у ГЗ при різних гінекологічних захворюваннях, які розвиваються у результаті порушень гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Загальне залучення і єдність реакції органів репродуктивної системи на гормональний дисбаланс – головна перед-умова ризику розвитку доброякісних гіперпластичних і злоякісних процесів. Актуальність вивчення репродуктивного здоров’я пацієнток з дисгормональною незапальною патологією статевих органів зумовлена неухильним збільшенням частки даної патології за останні роки у структурі гінекологічної захворюваності, омолодженням контингенту хворих, відсутністю єдиного алгоритму реабілітаційних заходів. З одного боку, ефективне лікування, що зменшує симптоматику, гарантує якість життя, з іншого – мастопатія є фактором ризику розвитку у подальшому злоякісної пухлини. Тому своєчасна корекція дисплазії може розглядатись як варіант первинної профілактики раку ГЗ. Вибір адекватної тактики ведення подібних пацієнтів із існуючого різноманіття лікарських форм – запорука успіху лікування
Дод.точки доступу:
Гладенко, С. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стрельцова, Т. Р.
Клинический опыт негормональной коррекции недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста [Текст] / Т. Р. Стрельцова, Н. Р. Симонова // Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 24-26. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Циклодинон

MeSH-головна:
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE (действие лекарственных препаратов)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия, этиология)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (лекарственная терапия)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (дефицит)
Анотація: Цель исследования: изучение клинической эффективности двух схем применения монокомпонентного растительного препарата Циклодинон® у женщин репродуктивного возраста с жалобами на нарушения менструального цикла различного характера с диагностированной латентной гиперпролактинемией и недостаточностью второй фазы менструального цикла на основании результатов клинического и гормонального исследований. Материалы и методы. В исследование были включены 60 пациенток 25–38 лет, страдающих ПМС. Основная группа (n=30) получала Циклодинон® по возрастающей схеме: с 1-го по 14-й день менструального цикла – 40 капель 1 раз в день: с 15-го дня до конца цикла – 40 капель 2 раза в день. Контрольная группа (n=30) – по 40 капель 1 раз в день до окончания цикла в течение трех менструальных циклов. Результаты. Через 3 мес в основной группе наблюдалось более значительное снижение уровня пролактина (с 28,3 до 18,4 нг/ мл) по сравнению с контролем (с 27,8 до 23,1 нг/мл). Повышение продукции прогестерона и эстрадиола также более существенно отмечалось в основной группе. Динамика нормализации продолжительности менструального цикла и объема кровопотери была также более существенной в основной группе и составила 93,3%. Заключение. Применение по возрастающей схеме лечения Циклодиноном у женщин с недостаточностью лютеиновой фазы на фоне гиперпролактинемии имеет преимущества перед использованием стандартной непрерывной схемы в отношении более скорой нормализации гормонального гомеостаза, длительности менструального цикла и объема кровопотери
Дод.точки доступу:
Симонова, Н. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вовк, І. Б.
Скринінг та ведення тяжких менструальних кровотеч у підлітків з порушенням системи гемостазу [Текст] / І. Б. Вовк, І. В. Бачинська // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 7/8. - С. 10-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, терапия)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, патофизиология, терапия)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Документ розроблений на основі протоколу Комітету з охорони здоров’я підлітків Американського коледжу акушерів-гінекологів
Тяжка менструальна кровотеча (ТМК) визначається як надмірна менструальна крововтрата, яка порушує фізичну, соціальну, емоційну або матеріальну якість життя дівчат-підлітків і молодих жінок. Якщо у гінеколога виникає підозра, що пацієнтка має порушення системи гемостазу, він повинен працювати спільно з гематологом для оцінки лабораторних даних та призначення лікування. Обстеження підлітків з ТМК має включати оцінку ступеня анемії внаслідок втрати крові, а саме визначення феритину в сироватці крові; виявлення ендокринної патології, що призводить до ановуляції, та обстеження на наявність геморагічних розладів. Фізикальне обстеження пацієнтки з гострою ТМК включає оцінку гемодинамічної стабільності, а саме вимірювання артеріального тиску, пульсу, частоти дихання. При гострій кровотечі у дівчат-підлітків першою лінією лікування є медикаментозна терапія; при її неефективності слід розглядати можливість проведення хірургічного втручання. Застосування антифібринолітиків, таких як транексамова або амінокапронова кислота, в пероральній та внутрішньовенній формі може бути показано для зупинки кровотечі. За призначенням гематолога рекомендоване застосування спеціальних засобів, таких як десмопресин, фактори згортання крові
Дод.точки доступу:
Бачинська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Отдаленные гормональные последствия пузырного заноса и пути их решения [Текст] / В. В. Лазуренко [и др.] // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N 3. - С. 29-34

MeSH-головна:
ПУЗЫРНЫЙ ЗАНОС -- HYDATIDIFORM MOLE (осложнения)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (реабилитация, этиология)
Анотація: Пузырный занос затрагивает различные звенья эндокринной системы, обусловливая многочисленные изменения в женском организме и репродуктивной системе, в частности. Целью нашего исследования явилось изучение состояния менструальной функции и разработки методов ее реабилитации у женщин, перенесших пузырный занос. Было обследовано 37 женщин, перенесших пузырный занос от одного до десяти лет назад. Первую клиническую группу составили 20 пациенток, которым применялась реабилитация с использованием комплексного препарата растительного происхождения, вторую — 17 женщин имеющих стандартное наблюдение один-два раза в год. Дополнительно рандомизированным методом выделена группа контроля (20 здоровых женщин репродуктивного возраста, представляющих собой обсервационную часть дизайна исследования). В ходе работы было выяснено, что перенесенный пузырный занос приводит к дисбалансу выработки яичниками эстрадиола и прогестерона, а это обусловливает в 45,9 % случаев нарушения менструального цикла, которые проявляются отсутствием регулярности наступления кровотечений, олигоменореей, чередованием скудных и обильных кровотечений. Применение комплексного препарата растительного происхождения после пузырного заноса в течение трех месяцев устраняет патологические уровни эстрадиола и прогестерона, и приводит к нормализации менструального цикла.
Дод.точки доступу:
Лазуренко, В. В.
Пасиешвили, Н. М.
Карпенко, В. Г.
Старкова, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скурятіна, Н. Г.
Роль фітотерапії у відновленні менструальної функції у молодих жінок [Текст] / Н. Г. Скурятіна // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 11-15. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Циклодинон

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия, патофизиология)
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA (лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності алгоритму лікування олігоменореї на тлі функціональної гіперпролактинемії у молодих жінок. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 45 молодих жінок віком від 19 до 23 років із порушенням менструальної функції за типом олігоменореї та проявами гіперпролактинемії. У всіх жінок провокувальними факторами порушення менструальної функції були різні психоемоційні стани. Двадцять соматично і гінекологічно здорових жінок увійшли до контрольної групи. Результати. Пацієнтки отримували комплексну негормональну терапію, яка включала: седативні препарати, циклічну вітамінотерапію і препарат рослинного походження з дофамінергічним ефектом (Циклодинон), який сприяє пригніченню секреції пролактину і нормалізації функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Контроль ефективності лікування проведено через 3 та 6 міс. Заключення. У результаті проведеної терапії відзначено стабілізацію психоемоційного стану молодих жінок, нормалізацію гормонального профілю, що сприяло відновленню менструального циклу у 75,0% жінок
The objective: to evaluate the effectiveness of the algorithm for the treatment of oligomenorrhea at the background of functional hyperprolactinemia in young women. Materials and methods. A comprehensive survey of 45 young women aged 19 to 23 years with menstrual irregularities was conducted. Provoking factors of menstrual function disorders in all women were different psycho-emotional states. Twenty somatically and gynecologically healthy women were entered the control group. Results. The patients received complex non-hormonal therapy, which included sedatives, cyclic vitamin therapy and herbal preparations with dopaminergic effect (Cyclodinone), which suppresses the secretion of prolactin and improves the hypothalamic-pituitary-ovarian function. The efficacy of the treatment was monitored after 3 and 6 months. Conclusion. As a result of the therapy, the psycho-emotional state of young women stabilized, and the hormonal profile improved, which contributed to the restoration of the menstrual cycle in 75.0% of women
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порушення менструальної функції: ситуація в світі і в Україні – у жінок репродуктивного віку та з неатиповою гіперпроліферативною патологією ендометрія [Текст] = Menstrual dysfunction: the situation in the world and in Ukraine – in women of reproductive age and with atypical hyperproliferative pathology of the endometrium / Н. Є. Горбань [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 3. - С. 77-83

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ПОЛИПЫ -- POLYPS
Анотація: Мета: вивчити особливості порушення менструального циклу (ПМЦ) в Україні у 2010–2017 рр. у жінок репродуктивного віку та з неатиповою гіперпроліферативною патологією ендометрія (НГПЕ). Матеріали і методи. Використано дані статистичної звітності МОЗ України та Державної служби статистики України щодо жіночого населення віком 18–49 років. Вивчено особливості менструальної функції у 184 пацієнток із НГПЕ, поділених на три групи: І (n=60) – неатипова гіперплазія ендометрія (НГЕ), ІІ (n=62) – поліпи тіла матки (ПТМ), ІІІ (n=62) – поєднання НГЕ+ПТМ. Результати. Частота ПМЦ серед жінок України у 2010–2017 рр. становила 15,96 ‰. Відзначено коливання значень показника від найнижчих у м. Севастополі (2,92 ‰) та в Луганській області (5,90 ‰) до найвищих у Дніпропетровській області (26,16 ‰) та в м. Києві (29,84 ‰). Встановлено, що чим більша поширеність ПМЦ, тим більша частота хвороб сечостатевої системи (r=0,75) та деяких гінекологічних захворювань – сальпінгітів (r=0,63), ендометріозу (r=0,42). Найвищу частоту ПМЦ спостерігали у ІІІ (61,3 %) та в І (53,3 %) групах, і лише у третини (32,3 %) хворих ІІ групи. Висновки. 1. Найвищі показники порушення менструального циклу визначено у жінок з НГЕ та поєднанням НГЕ+ПТМ на відміну від пацієнток тільки з поліпами тіла матки. 2. ПМЦ можна розглядати як маркер та показник неблагополуччя функціонування сечостатевої системи та наявності гіперпроліферативного процесу ще на догоспітальному етапі
Дод.точки доступу:
Горбань, Н. Є.
Вовк, І. Б.
Гойда, Н. Г.
Линчак, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вовк, І. Б.
Нормалізація порушень менструальної функції у дівчат-підлітків – запорука збереження репродуктивного здоров’я у жінок [Текст] / І. Б. Вовк, А. Г. Корнацька, В. Ф. Петербузька // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2020. - № 1. - С. 27-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (профилактика и контроль)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ПОДРОСТКОВ РАЗВИТИЕ -- ADOLESCENT DEVELOPMENT (физиология)
Анотація: Дівчата з порушеннями менструальної функції (ПМФ) формують групу високого ризику щодо виникнення певних гінекологічних захворювань у жінок репродуктивного віку, оскільки багато хронічних хвороб дорослих – це пролонгована патологія підлітків. Своєчасне виявлення захворювань органів репродуктивної системи у дівчат-підлітків із подальшим коригуванням виявлених порушень є важливим завданням практичної охорони здоров’я
Процес статевого дозрівання складається з певних етапів і характеризується послідовними змінами ступеня зрілості надгіпоталамічних центрів центральної нервової системи (ЦНС), гіпоталамуса, гіпофіза, статевих залоз і органів-мішеней статевих стероїдів
Дод.точки доступу:
Корнацька, А. Г.
Петербузька, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Левенець, С. О.
Інсулінорезистентність при гіпоменструальному синдромі у дівчаток-підлітків / С. О. Левенець, О. Г. Верхошанова, Н. О. Удовікова // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 317-318

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (метаболизм, патофизиология, этиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (физиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
Дод.точки доступу:
Верхошанова, О. Г.
Удовікова, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Горбунова, О. В.
Порівняльний аналіз сучасних підходів до корекції гіперпролактинемії у дівчат - підлітків із порушеннями менструальної функції [Текст] / О. В. Горбунова, І. О. Юрченко // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 5. - С. 42-47

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (патофизиология, терапия)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Мета дослідження: порівняльний аналіз гормонального профілю пацієнток із порушеннями менструальної функції на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання після застосування різних методик лікування
В результаті лікування виявлено вдвічі більшу ефективність диференційованого підходу до ведення пацієнток із порушеннями менструального циклу на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання порівняно із загальноприйнятими методами лікування
Дод.точки доступу:
Юрченко, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ключка, Є. О.
Особливості впливу порушення менструальної функції на стан тканин пародонта у дівчат-підлітків / Є. О. Ключка // Вісн. стоматології. - 2018. - N 1. - С. 84-88

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (этиология)
Анотація: Порушення менструальної функції (ПМФ) у дівчат-підлітків сприяє розвитку більш тяжких форм запальних захворювань пародонта і більш виражених проявів запального процесу в тканинах пародонта. Показано, що ПМФ призводить до зниження мінералізуючої функції слини, збільшення ступеня дисбіозу ротової порожнини на фоні зниження місцевих (sIgA) і загальних (вміст електрофоретично рухомих ядер букального епітелію) механізмів неспецифічної резистентності організму
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Халимова, З. Ю.
Нарушение репродуктивной функции и гормонального профиля у пациенток с АКТГ-секретирующими аденомами гипофиза [Текст] / З. Ю. Халимова, О. Б. Иргашева // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, N 4. - С. 23-28

MeSH-головна:
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
КУШИНГА СИНДРОМ -- CUSHING SYNDROME (диагностика, осложнения, патофизиология, ультрасонография, эпидемиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, осложнения, этиология)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ГИПЕРАНДРОГЕНИЗМ -- HYPERANDROGENISM (диагностика, осложнения)
Анотація: Синдром Кушинга (СК) — тяжелая нейроэндокринная патология, которая уже многие годы находится под пристальным вниманием различных специалистов вследствие разноплановости ее осложнений. Гиперандрогения и нарушения менструального цикла, такие как аменорея и олигоменорея, дополняют клиническую картину СК. Цель исследования: оценить состояние фертильной функции и гормонального профиля у пациенток с синдромом Кушинга. Материалы и методы. Под наблюдением по поводу СК находились в период с 2000 по 2019 г. 163 пациентки фертильного возраста. Средний возраст обследуемых составил 27,58 ± 3,40 года (от 17 до 49 лет), длительность заболевания — 4,2 ± 0,2 года. 20 здоровых женщин соответствующего возраста составили группу контроля. Результаты. Пациентки с СК были распределены следующим образом: первая группа — с АКТГ-зависимым СК — 130 (79,7 %), вторая группа — с АКТГ-независимым СК — 30 (18,4 %) и третья группа — с АКТГ-эктопированным СК — 3 (1,8 %). Среди различных репродуктивных нарушений у пациенток с СК преобладали нарушения менструального цикла и вторичная аменорея. Для пациенток первой группы на 14-й день менструального цикла характерным было достоверное снижение базальных уровней лютеинизирующего и фолликулостимулирующего гормонов, снижение уровня овариальных гормонов (эстрадиол, прогестерон) на фоне гиперандрогенемии и достоверное повышение уровня кортизола крови при увеличении показателя АКТГ. Гиперплазия обоих надпочечников диагностирована у 110 (84,6 %) больных с АКТГ-зависимым СК, узелковая гиперплазия обоих надпочечников — у 13 (10 %), инциденталома — у 3 (2,3 %), узелковая гиперплазия одного надпочечника — у 2 (1,5 %). Выводы. У пациенток с синдромом Кушинга наблюдались репродуктивные расстройства: нарушение менструального цикла — у 32,9 %, вторичная аменорея — у 20,4 %. Большая часть нарушений менструального цикла установлена в группе больных с АКТГ-зависимым синдромом Кушинга. Нарушения менструального цикла проявлялись в виде олигоменореи (30 % случаев), аменореи (35 %), полименореи (7,5 %) и вариабельности цикла (7,5 %)
Cushing’s syndrome is a severe neuro-endocrine pathology, which for many years has been under the scrutiny of many different specialists due to the diversity of its complications. Hyperandrogenism and menstrual irregularities, such as amenorrhea and oligomenorrhea, complement the clinical picture of Cushing’s syndrome. The purpose of the study was to assess the state of fertile function and hormonal profile in female patients with Cushing’s syndrome. Materials and methods. Under supervision, there were 163 patients of reproductive age with Cushing’s syndrome during the period from 2000 to 2019. Their average age was 27.58 ± 3.40 years (from 17 to 49 years), the duration of the disease was 4.2 ± 0.2 years. Twenty healthy women of the corresponding age made up the control group. Results. Patients with Cushing’s syndrome were distributed as follows: the first group with ACTH-dependent Cushing’s syndrome — 130 (79.7 %), the second group with ACTH-independent Cushing’s syndrome — 30 (18.4 %), and the third group with ACTH-ectopic Cushing’s syndrome — 3 (1.8 %) people. Among various reproductive disorders in patients with Cushing’s syndrome, menstrual disorders and secondary amenorrhea dominated. A significant decrease in basal levels of luteinizing and follicle-stimulating hormones, a reduction in ovarian hormones (estradiol, progesterone) against the background of hyperandrogenemia and a significant increase in blood cortisol levels, as well as increase in ACTH were characteristic of patients from the first group on the 14th day of the menstrual cycle. Hyperplasia of both adrenal glands was diagnosed in 110 (84.6 %) people with ACTH-dependent Cushing’s syndrome, nodular hyperplasia of both adrenal glands — in 13 (10 %), incidentaloma — in 3 (2.3 %), and nodular hyperplasia of one adrenal gland — in 2 (1.5 %). Conclusions. Reproductive disorders were observed in patients with Cushing’s syndrome: menstrual irregularities — in 32.9 %, secondary amenorrhea — in 20.4 % individuals. Most of the menstrual irregularities were found in the group of patients with ACTH-dependent Cushing’s syndrome. Menstrual irregularities manifested in the form of oligomenorrhea (30 % of cases), amenorrhea (35 %), polymenorrhea (7.5 %) and cycle variability (7.5 %)
Дод.точки доступу:
Иргашева, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Рівень кальцію і вітаміну D у жінок із порушеннями менструальної функції на тлі хронічних гепатитів та його корекція [Текст] = Level of calcium and vitamin D in women with disorders of the menstrual function on the background of chronic hepatitis and its correction / Л. Є. Лимар [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 2. - С. 39-42

MeSH-головна:
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ГЕПАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS, CHRONIC
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Мета дослідження – визначення рівня кальцію і вітаміну D у жінок із порушеннями менструальної функції (ПМФ) на тлі хронічного гепатиту (ХГ), його впливу на якість життя жінок та комплексна терапія. Матеріали та методи. Обстежено 77 жінок репродуктивного віку (від 18 до 43 років) із ПМФ на тлі ХГ: аномальними матковими кровотечами (АМК) та дисменореєю. У контрольній групі було 30 жінок із ПМФ без патології печінки. Вивчено прояви ПМФ, визначено рівень кальцію, вітаміну D, білкових фракцій при загостренні та ремісії ХГ, оцінено якість життя жінок. Результати дослідження та їх обговорення. Пацієнток було розподілено на 2 групи залежно від методу лікування. Виявлено достовірне зниження рівня кальцію, вітаміну D та альбуміну, отримані результати підтверджують літературні дані. У жінок обох груп до лікування спостерігали помірний рівень зниження якості життя. Застосування в комплексній терапії комбінованого препарату кальцію з вітаміном D сприяло достовірному підвищенню рівня кальцію, вітаміну D та альбуміну. У 2 групі підвищився рівень якості життя за рахунок фізичного здоров’я. У доступній для обробки літературі ми не знайшли подібних досліджень при зазначеній коморбідній патології. Висновки. У жінок з ПМФ на тлі загострення ХГ спостерігається зниження рівня кальцію та вітаміну D в крові, що призводить до погіршення якості життя. Комплексна терапія з урахуванням дефіциту кальцію та вітаміну D забезпечує тривалу ремісію та покращує якість життя пацієнток
The aim of the study – to determine the level of calcium and vitamin D in women with MD against the background of CH their effect on the quality of life of women and complex therapy. Materials and Methods. 77 women of reproductive age (from 18 to 43 years old) with MD and CH were studied: abnormal uterine bleeding (UB) and dysmenorrhea. In the control group 30 women with MD without pathology of the liver. The manifestations of MD, the determination of the level of calcium, vitamin D, protein fractions in exacerbation and remission of CH, the quality of life of women were assessed. Results and Discussion. The patients were divided into 2 groups depending on the treatment method. A significant decrease in the level of calcium, vitamin D and albumin was found, and the obtained results confirm the literature data. In both groups, moderate levels of quality of life were observed. Application in the complex therapy of combined calcium with vitamin D is contributed to a significant increase in the level of calcium, vitamin D and albumin. In 2 groups, the level of quality of life increased due to physical health. In literature available for processing, we did not find similar studies for this comorbidity. Conclusions. In women with MD and CH there is a decrease in the level of calcium and vitamin D in the blood, which leads to a deterioration in the quality of life. Complex calcium and vitamin D deficiency therapy provides long remission and improves patient quality of life
Дод.точки доступу:
Лимар, Л. Є.
Вдовиченко, Ю. П.
Маланчин, І. М.
Лимар, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Кашкалда, Д. А.
Взаимосвязь изменений витамина Е и гормонального статуса крови девочек-подростков при гипоменструальном синдроме / Д. А. Кашкалда, С. А. Левенец // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 309-310

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ВИТАМИН E -- VITAMIN E (кровь, метаболизм)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Дод.точки доступу:
Левенец, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Функція репродуктивної системи в матерів дівчат із гіпоменструальним синдромом [Текст] / С. О. Левенець [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 3. - С. 53-55

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (эпидемиология)
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA (эпидемиология)
АМЕНОРЕЯ -- AMENORRHEA (эпидемиология)
БОЛЕЗНЬ, ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ -- DISEASE SUSCEPTIBILITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ -- FACTOR ANALYSIS, STATISTICAL
Анотація: У статті наведено результати обстеження 294 жінок репродуктивного віку, які мають дочок віком 13-18 років, методом ретельного опитування. Проведено оцінку прогностичної значущості вірогідно різних результатів відносно виникнення гіпоменструального синдрому (ГМС) у дівчат відповідно до системно-інформаційного аналізу Вальда (17) та індекс-факторів ризику (ІФР). Жінки з розладами менструальної та репродуктивної функцій, із загрозою переривання вагітності дівчиною, гіпоксією плода та/або респіраторним дистрес-синдромом і ті, які під час пологів не досягали оптимального фертильного віку, становлять групу ризику за виникненням в їхніх дочок гіпоменструального синдрому.
Дод.точки доступу:
Левенець, С. О.
Начьотова, Т. А.
Верхошанова, О. Г.
Удовікова, Н. О.
Новохатська, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Скурятіна, Н. Г.
Негормональна терапія гіпоменструального синдрому в молодих жінок [Текст] / Н. Г. Скурятіна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 4. - С. 22-28

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (патофизиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия)
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA (лекарственная терапия)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (методы)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: У статті наведено результати обстеження 47 молодих жінок віком від 18 до 25 років із різними формами гіпоменструального синдрому (ГМС): 26 пацієнток були з опсоменореєю, а 21 жінка — з олігоменореєю. Для відновлення нормальної менструації при гіпоменструальному синдромі в молодих жінок на тлі функціональної гіперпролактинемії оптимальним є призначення комплексної негормональної терапії, яка включає фітопрепарати з дофамінергічним ефектом. Ефективність такої терапії при різних формах ГМС (опсоменорея та олігоменорея) становить 65,4-76,2 %. Комплексна негормональна терапія порушень менструального циклу з препаратом Циклодинон сприяє стабілізації психоемоційного стану молодих жінок, відновленню гормонального гомеостазу, функціонального стану й товщини ендометрія.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Михайлюта, М. А.
Особливості діагностики та лікування порушень менструального циклу при гіперпролактинемії в пубертатному й репродуктивному віці [Текст] / М. А. Михайлюта // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 4. - С. 29-34

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, лекарственная терапия)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, лекарственная терапия)
ГОРМОНЫ -- HORMONES (анализ)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (методы)
ДОФАМИНА АГОНИСТЫ -- DOPAMINE AGONISTS (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВО, ДОЗА-ЭФФЕКТ ЗАВИСИМОСТЬ -- DOSE-RESPONSE RELATIONSHIP, DRUG
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ПОЛОВОЕ СОЗРЕВАНИЕ -- SEXUAL MATURATION
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Анотація: У статті наведено результати обстеження та лікування хворих із порушеннями менструального циклу при гіперпролактинемії в пубертатному й репродуктивному віці. Визначено особливості діагностично-лікувального процесу залежно від вікових градацій.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Makarchuk, O. M.
Characteristics of reproductive potential in women with a disorder of menstrual function regularization in anamnesis taking into account body mass index [Текст] = Особливості репродуктивного потенціалу в жінок із порушенням становлення менструальної функції в анамнезі із врахуванням індексу маси тіла / O. M. Makarchuk, V. B. Dziombak // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 93-97

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ДЕФИЦИТ МАССЫ ТЕЛА -- THINNESS
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: The aim of the study – to assess the reproductive potential and peculiarities of the pregnancy and childbirth in women with a variation of body mass index and a disorder of menstrual function regularization. Materials and Methods. An examination of 110 women with a disorder of menstrual function regularization in anamnesis (the main study group), starting from the preconception preparation stage, using clinical, laboratory, microbiological, sonographic (ultrasound and doplerometric), hormonal and statistical research methods have been carried out. Three groups have been formed: comparison group, which included 24 patients with normal mass-and-height index (BMI = 18.5–24.9), the first study group – 41 women with excess body weight and the second study group – 45 patients with deficit of body weight (BMI 18.5 kg / м2). The control group included 20 practically healthy women. Results and Discussion. In most women with a deficit of body weight, a delayed puberty, sexual infantilism, a disorder of menstrual function regularization by type of algodismenorrhea and dysfunctional uterine bleeding have been diagnosed, while women with overweight suffered from polycystic ovary syndrome or menstrual disturbances by type of oligoopsomenorrhea with episodes of secondary amenorrhea. The assessment of a “family portrait” and analysis of abstract of outpatient medical records of a child’s development made it possible to mark the preterm births in 12.72 % of cases, and newborns with low birth weight – in 35.45 % of observations. Also, the heterogeneity in physical development of women of the main group was found: macrosomatic harmonious development (28.18 %), disharmonious development (14.54 %), microsomatic harmonious development (23.63 %), mesosomatic harmonious development (33.63 %). In the group of patients with overweight, primiparas who were pregnant again, accounted for two-thirds of all examined patients. Pelvic surgeries, medical abortions and instrumental interventions were noted in 29.26 % of cases, premature spontaneous miscarriages – in 8.76 %, preterm labor – in 21. 95 %, primary infertility – in 12.19 %. A more pronounced decline in reproductive capacity was commonly found in women of the second group with a deficit of body weight. Primary or secondary infertility was diagnosed in 35.55 % of patients; pregnancy in women of the second group occurred during the first year of regular sexual life (17.77 %), during the second year – in 24.44 %, 28.88 % of women became pregnant after hormonal correction or after applying the assisted reproductive technologies. Conclusions. The analysis of reproductive potential demonstrated a high percentage of primary infertility, hormonal induction of ovulation, the use of assisted reproductive technologies, and a large number of obstetric complications and pathological childbirths without a significant difference in the groups. However, differences in the structure of gestational and delivery complications with predominance of habitual noncarrying of pregnancy and surgical delivery in women with a deficit of body mass and increasing preeclampsia, placental dysfunction and postpartum complications in patients with overweight should be noted
Мета дослідження – оцінити репродуктивний потенціал та особливості перебігу вагітності і пологів у жінок із відхиленням індексу маси тіла та порушенням становлення менструальної функції. Матеріали та методи. Проведено обстеження і динамічне спостереження за станом 110 жінок із порушенням становлення менструальної функції в анамнезі (основна група), розпочинаючи з етапу прегравідарної підготовки, із використанням загальноклінічних, лабораторних, мікробіологічних, ехографічних (ультразвукових та доплерометричних), гормональних і статистичних методів дослідження. Сформовано три групи: групу порівняння, куди ввійшли 24 пацієнтки із нормальним вагоростовим індексом (ІМТ=18,5–24,9), першу досліджувану групу – 41 жінка із надмірною вагою тіла та другу досліджувану групу – 45 осіб із дефіцитом маси тіла (ІМТ 18,5 кг/м2). У контрольну групу включили 20 практично здорових пацієнток. Результати дослідження та їх обговорення. У жінок із дефіцитом маси тіла виявлено у більшій частці затримку статевого розвитку, статевий інфантилізм, порушення становлення менструальної функції за типом альгодисменореї та дисфункціональних маткових кровотеч, тоді як у жінок із надмірною масою тіла діагностовано синдром полікістозних яєчників, або порушення менструальної функції за типом олігоопсоменореї з епізодами вторинної аменореї. Оцінка «сімейного портрета» та аналіз виписок із амбулаторних карт розвитку дитини дозволили відмітити народження недоношеними у 12,72 % випадках, маловаговими – у 35,45 % спостережень. Також була встановлена різнорідність у фізичному розвитку жінок основної групи: макросоматичний гармонійний розвиток відмічено у 28,18 %, дисгармонійний – у 14,54 %, мікросоматичний гармонійний розвиток – 23,63 %, мезосоматичний гармонійний – 33,63 %. У групі пацієнток із надмірною вагою повторновагітні першонароджуючі становили дві третини від усіх обстежених пацієнток, операції на органах малого таза, медичні аборти та інструментальні втручання відмітили у 29,26 %, ранні самовільні викидні – у 8,76 %, передчасні пологи та невиношування – у 21,95 %, первинне безпліддя – 12,19 %. Для жінок другої групи із дефіцитом маси тіла було характерним більш виражене зниження репродуктивного потенціалу. Безпліддя первинне чи вторинне діагностовано у 35,55 % спостережень, вагітність у жінок другої групи настала протягом першого року регулярного статевого життя у 17,77 %, на другому році – у 24,44 %, у 28,88 % – після гормональної корекції або внаслідок використання допоміжних репродуктивних технологій. Висновки. Аналіз репродуктивного потенціалу продемонстрував значимий відсоток первинного безпліддя, гормональної індукції овуляції, використання допоміжних репродуктивних технологій та значиму частку акушерських ускладнень і патологічного перебігу пологів без значимої достовірної різниці по групах. Проте слід відмітити відмінності у структурі гестаційних та пологових ускладнень із переважанням невиношування й оперативного розродження в жінок із дефіцитом маси тіла та зростання частки прееклампсії, плацентарної дисфункції і післяродових ускладнень у пацієнток із надмірною вагою
Дод.точки доступу:
Dziombak, V. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Вовк, Н. Б.
Нейроендокринні гінекологічні синдроми. Особливості діагностики і лікування у дитячому і підлітковому віці [Текст] = Neuroendocrine gynecological syndromes / Н. Б. Вовк, О. О. Зелінський // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2017. - № 6. - С. 19-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (терапия, этиология)
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA (этиология)
АДРЕНОГЕНИТАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- ADRENOGENITAL SYNDROME (патофизиология)
Анотація: Представлено сучасні погляди на етіопатогенез, клінічні прояви, принципи діагностики та лікування гінекологічних захворювань, спричинених нейроендокринною дизрегуляцією. Авторами зроблено акцент на розгляді даної проблеми у дитячому і підлітковому віці
Contemporary views on etiopathogenesis, clinical manifestations, principles of diagnosis and treatment of gynecological diseases caused by neuroendocrine disregulation are presented. The authors emphasized the consideration of this problem in the age aspect
Дод.точки доступу:
Зелінський, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Боршуляк, А. А.
Аспекти розвитку порушень менструальної функції в дівчат із надмірною масою тіла [Текст] / А. А. Боршуляк, О. І. Боднарюк, О. А. Андрієць // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 3. - С. 47-52

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, профилактика и контроль)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: У статті проаналізовано причини й чинники виникнення порушень менструальної функції в дівчат-підлітків із надлишковою вагою та ожирінням, детально наведено сучасні критерії встановлення діагнозу та сформульовано принципи профілактики.
Дод.точки доступу:
Боднарюк, О. І.
Андрієць, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Особливості «антенатального портрету» й спадкового анамнезу в жінок із гіпоменструальним синдромом у пубертаті та основні чинники зниження репродуктивного потенціалу [Текст] / О. М. Макарчук [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 1. - С. 13-17

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ПОВЕДЕНИЕ РЕПРОДУКТИВНОЕ -- REPRODUCTIVE BEHAVIOR
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ВРЕДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ -- PRENATAL EXPOSURE DELAYED EFFECTS
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
Анотація: Репродуктивні можливості значуще залежать від того, як перебігає період пубертатного розвитку майбутньої жінки. Метою дослідження була оцінка причин порушення менструальної функції в жінок із гіпоменструальним синдромом у пубертатному періоді та виділення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу. Матеріали та методи. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв’ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан менструальної функції, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) у 264 жінок із гіпоменструальним синдромом для оцінки ймовірних чинників розвитку порушення менструальної функції. Результати та їх обговорення. Антенатальний період супроводжувався високим відсотком гестаційних ускладнень у матерів: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, народження маловагових дітей, шкідливі звички батьків, дистрес плода в пологах. Індекс соматичних захворювань був високим: понад дві третини відмітили в анамнезі хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2% виявлена коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі переважає клініка передменструального синдрому та альгодисменореї. Запальні процеси геніталій виявлено в 46,2% випадків, що, без сумніву, збільшує частку пацієнток абсолютного або відносного ризику безпліддя. Дисгормональні захворювання молочної залози відмічено в 16,7%, за наявності гінекологічної патології — у два рази частіше. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках та спадкової схильності щодо порушеної репродуктивної функції. Висновки. Отримані результати дозволяють класифікувати чинники ризику зниженого репродуктив ного потенціалу для жінок із гіпоменструальним синдромом, що дає можливість оптимізувати фор мування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляв профілактичні заходи для покращення репродуктивного потенціалу. Найбільш значущими чинниками, що знижують репродуктивний потенціал, є ускладнений перебіг вагітності їх матерів (тяжкі гестози, ускладнені пологи) та перинатальні інфекції, особливо перенесені на ранніх термінах, оперативні втручання на яєчниках у підлітковому періоді, гіпотиреоз та шкідливі звички (куріння). Вагомий вплив справляють психоемоційні розлади та стрес-індуковані чинники.
Дод.точки доступу:
Макарчук, О. М.
Островська, О. М.
Вакалюк, Л. М.
Римарчук, М. І.
Околох Онієка Гібсон

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)